Якщо Трамп стримає своє слово і Київ отримає відповідну ліцензію , фахівців та обладнання, на налагодження виробництва ракет до Patriot в Україні може піти рік-півтора. Про це в коментарі УНІАН заявив Павло Нарожний, засновник БО “Реактивна пошта”, військовий експерт, зазначають Патріоти України.
“Швидше – це малореально, тому що виробництво дуже високотехнологічне. По-перше, ми не знаємо, яких саме ракет. Ракети існують двох поколінь: PАС 2, PАС 3. Вони відрізняються принциповою відмінністю. PАС 2 на борту немає радара і ціль треба підсвічувати радаром. Тобто радар стоїть на землі, і він світить цю ціль, від цілі відбиваються електромагнітні хвилі, і ці хвилі сприймає ракета, і вона летить саме на ці відбиті хвилі від цієї цілі, конкретно цієї”, – сказав він.
Мінус в тому, що радар повинен постійно бути увімкнутий, тож він сам стає ціллю, адже його бачать на великій відстані супутники чи літаки.
За словами Нарожного, ракети наступного покоління працюють по-іншому. Їм радар можна увімкнути на короткий період часу, щоб побачити ціль, або ж він може працювати в режимі стелс.
“Мається на увазі, що він нічого не випромінює, тільки слухає. Він навіть таким чином може бачити літак чи ракету. Він передає координати цілі в ракету Patriot, ракета запускається і летить уже до цілі, і всередині самої ракети стоїть радар. І таким чином убезпечується радар на землі. Це РАС 3. На що конкретно нам дають ліцензію, поки невідомо”, – зауважив він.
Складнощі виробництва
Водночас експерт зазначив, що для виробництва цих ракет нам треба мати рідкоземельні метали, які є тільки в Китаю. Тому з ними треба буде якось домовлятися.
“Так, з ними нібито ніяких суперечок не було, ми їм поставляємо кукурудзу, ми з ними дружимо, гроші у нас нібито є. Теоретично, тут все буде добре. Друга проблема – це темп виробництва палива для цих ракет. Сертифікація палива відбувається до року”, – сказав Нарожний.
Крім того, він підкреслив, що в Україні розміщувати завод з виробництва цих ракет дуже ризиковано, адже якщо росіяни дізнаються його розташування, то по ньому буде прилітати абсолютно все.
“Тобто, його треба буде десь у союзників якось розміщувати: Польща, Данія, Франція, ще десь. Про собівартість – важко сказати, скільки буде коштувати така ракета. Я думаю, від мільйона доларів і більше за одиницю. І після того, як завод буде повністю побудований, якщо в нього буде налагоджене все виробництво, з того моменту, як умовно приїде президент, переріже стрічечку, до того моменту, як перша ракета вийде з конвеєра, – дуже оптимістично – потрібен рік”, – резюмував експерт.