Хабар у 68 тисяч доларів і схема з відстрочками: справу співробітника СБУ передали до суду

Перед судом постане співробітник Головного управління СБУ у Києві та Київській області, якого НАБУ та САП обвинувачують в одержанні $68 тисяч хабаря.

Про це повідомило НАБУ.

“За даними слідства, за цю суму службовець обіцяв навмисно затягувати викриття схеми ухилення від мобілізації з використанням підроблених документів – допоки зацікавлені особи не отримають відстрочку”, – заявили у НАБУ.

Зазначається, що фігурант, використовуючи службові повноваження, надалі мав приховати участь цих осіб у схемі.

У лютому 2026 року правоохоронці повідомили службовцю про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). У травні 2026 року слідство у цій справі було завершено.

Начальника відділу Одеського ТЦК затримали на хабарі за зняття військовозобов’язаного з розшуку

Начальника 4-го відділу Одеського районного ТЦК та СП затримали за підозрою в отриманні хабаря. За попередніми даними, посадовець вимагав талони на 500 літрів дизельного пального вартістю майже 45 тисяч гривень.

Як повідомляють місцеві пабліки, за цю винагороду він обіцяв зняти військовозобов’язаного з розшуку, щоб той міг офіційно працевлаштуватися та отримати бронювання на підприємстві.

В Одеському обласному ТЦК підтвердили факт затримання свого співробітника. Обставини справи з’ясовують правоохоронці.

 quuiqhhidzzierhab

15–25 мільйонів доларів: голова нардепів «Слуги народу» Давид Арахамія міг таємно придбати найбільшу мережу Telegram-каналів “Труха”

Лідер фракції “Слуга народу” Давид Арахамія міг придбати мережу Telegram-каналів “Труха”. Попередньо, сума ймовірної угоди оцінюється у 15–25 млн доларів, а розрахунок міг проводитися у криптовалюті.

Про це заявив журналіст “Української правди” Михайло Ткач. За його словами, після ймовірної зміни власника, ресурси стали публічно критикувати колишнього міністра оборони Михайла Федорова.

Арахамія міг придбати “Труху”

Як повідомили медійнику його джерела, придбання могло статися цьогоріч, на початку літа. Придбанням займалися нібито Арахамія та група наближених до нього бізнесменів. Ткач наголосив, що раніше мережа “Трухи” не фігурувала в систематичних інформатаках ані на уряд, ані на ексглаву воєнного відомства.

Крім того, він додав, що навколо придбання “Трухи” вирувала серйозна конкуренція. Вартість мережі каналів оцінюється орієнтовно у 15-25 млн доларів, а розрахунок міг проводитися у криптовалюті. На думку медійника, така угода, якщо вона була, потребує втручання правоохоронних органів. За його словами, йдеться про один з найбільших Telegram-каналів в Україні, а потенційна купівля чинним політиком може вказувати на концентрацію політичного та медіавпливу.

Читайте по темі: Федоров представив концепцію поетапної мобілізації та змін до військового обліку

“Цікаво, як на цю угоду відреагують правоохоронні органи. Йдеться не про звичайну купівлю-продаж, а про один із найбільших медіаактивів у країні, яка перебуває у стані війни. Якщо його справді придбав чинний політик, що має значний вплив на державні процеси, то це може свідчити про появу в Україні нового олігарха – відповідно до критеріїв, які раніше обговорювалися в межах політики деолігархізації”, – заявив Ткач.

У справі може фігурувати Єрмак

Водночас медійник додав, що після відставки ексглави Офісу президента України Андрія Єрмака політичний вплив Арахамії значно зріс. Джерела “УП” кажуть, що саме глава провладної фракції поступово забирає собі значну частку політичного впливу та стає однією з ключових фігур у команді вищого політичного керівництва.

Ексглава ОП Андрій Єрмак dzzdyxzzzyzzqyzykryyqant quuiqhhidzzierhab

Таки чином, перед кадровими змінами в уряді Єрмак та Арахамія особисто зустрічалися, попри багаторічний конфлікт між ними. ткачприпускає, що під час розмови вони могли обговорювати майбутню відставку Михайла Федорова та інші призначення.

Медійник стверджує, що вони раніше виступали проти призначення Федорова очільником Банкової. За словами джерел, їх не цікавило посилення впливу політика, який мав прямий доступ до Володимира Зеленського та власне бачення реформ держінституцій.

Михайло Федоров

Окремо він заявив, що Арахамія та Федоров конфліктують давно. За даними його джерел, конфлікт спалахнув через зміни у сфері оборонних закупівель після того як Федоров очолив Міноборони. Мова йде про запровадження більш прозорих тендерів та перегляд підходів до закупівель, через що окремі компанії могли втратити великі суми.

“За інформацією наших джерел у політичних і бізнесових колах, Давид Арахамія представляв інтереси низки оборонних компаній, які після призначення Михайла Федорова міністром оборони почали втрачати значні кошти. Йдеться про десятки, а подекуди й сотні мільйонів доларів. Це стало наслідком запровадження прозоріших тендерних процедур, перегляду підходів до закупівель та зміни пріоритетів у сфері озброєння. Наші співрозмовники стверджують, що Арахамія намагався захищати інтереси цих компаній, виступаючи посередником у переговорах та відстоюючи їхні позиції”, – заявив Ткач.

Ішний прояв цього протистояння, за словами журналіста – публічний конфлікт між Федоровим та очільником парламентського Комітету з питань фінансів Данилом Гетманцевим. Джерела пов’язують його з різними поглядами на регулювання ринку онлайн-казино та кадрових рішень у цій сфері. Ткач додає, що активна публічна критика Федорова тимчасово спала після антиуярдових протестів на підтримку ексміністра оборони.

Читайте по темі: Зеленський лідирує в першому турі, але програє Залужному, Буданову та Федорову у другому — опитування

У декларації “Жигулі”, у доньки — Mercedes “кубик”: експосадовець із Вінниччини Грушко сховав автопарк на 250 тисяч доларів

Ексначальник райуправління Держпродспоживслужби у Вінницькій області має автопарк вартістю у 250 тисяч доларів. 

Про це повідомляє видання “Телеграф”

За офіційними документами – скромні статки, робота в бюджетних установах і заощадження у 100 тисяч гривень. За фактом – автопарк преміумкласу вартістю близько чверті мільйона доларів, оформлений на 21-річну доньку, а також можливий конфлікт інтересів через перехід на роботу до бізнесу, який раніше перебував під його ж контролем. Ідеться про ексочільника Хмільницького районного управління Держпродспоживслужби в Вінницькій області Василя Грушка.

Родинна династія

Держпродспоживслужба – це “супервідомство”, яке об’єднує функції одразу декількох колишніх державних інспекцій (ветеринарної, фітосанітарної, захисту прав споживачів, санітарно-епідеміологічної, контролю за цінами тощо). Служба може створити проблеми будь-якому бізнесу — від крихітної кав’ярні до потужного агроекспортера.

Читайте по темі: Нерухомість у Києві та Луцьку й 4 авто: що задекларувала народна депутатка з Волині Ірина Констанкевич

Чиновники Держпродспоживслужби мають високі корупційні ризики. Про це добре знає Василь Грушко – представник цілої династії посадовців служби. Його батько, Василь Пилипович Грушко (нині 68-річний пенсіонер), до 2022 року очолював Держпродспоживслужбу у Хмельницькій області.

Далі йтиметься про його сина. Так, сам Василь Грушко-молодший до березня 2025 року обіймав посаду начальника Хмільницького райуправління Держпродспоживслужби у Вінницькій області. Відповідно до декларації за 2025 рік (поданої перед звільненням у березні), офіційні доходи родини виглядали більш аніж скромно:

  • Василь Грушко за три місяці до звільнення заробив у Держпродспоживслужбі 104,6 тис. грн.
  • Його дружина Марина отримала 150,3 тис. грн у Вінницькій регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби.
  • Спільні готівкові заощадження подружжя становили 100 тис. грн.
  • Єдиний офіційний автомобіль у родинній декларації — старенький ВАЗ 21101-01 аж 2007 року випуску.

У цій же декларації посадовець вказав 20-річну доньку Катерину Грушко, яка на той момент проживала разом із батьками, не мала ані офіційної роботи, ані власного майна чи транспорту.

У декларації посадовець вказав свою дочку Грушко Катерину quuiqhhidzzierhab

І Василь Грушко, і його дружина Марина роками отримували невисоку зарплату в управлінні Держпродспоживслужби.

Утім, реальна картина суттєво різниться від деклараційних паперів. До свого 21-річчя Катерина Грушко стала власницею цілої колекції елітних автомобілів, загальна ринкова вартість яких сягає близько 250 тисяч доларів. При тому усі ці машини зареєстрували 2026-го. І декларацію за 2026-й Василь Грушко подавати вже не буде (за законом подається декларація лише за рік, в якому відбулось звільнення).

Скільки коштує BMW X7 2022 року

Два БМВ та один Мерседес. Скриншот Youcontrol

Тож НАЗК і правоохоронці навряд помітять, що донька ексчиновника оформила на себе Mercedes-Benz G 500 2019 року, який коштує близько 120 тис. доларів і який називають “кубиком” за характерну форму кузова.

Скільки коштує Mercedes-Benz G 500. Скриншот auto.ria.com

Що цікаво, у декого в телефонних книгах Василь Грушко записаний як “Вася Хмельник Кубик”. Звісно, це може бути збігом. Або ж заможня 21-річна донька дала бідному татові-чиновнику покататись на своїй автівці.

Василь Грушко записаний у телефонах людей як Вася Хмельник Кубик

Читайте по темі: Заволодіння 36 мільйонами гривень держкоштів: Богдану Мільяру змінили запобіжний захід на домашній арешт

Тим паче — у Катерини Грушко не один автомобіль. У неї також є BMW X6 2022 р. в. (вартість – від 60 тис. доларів).

Скільки коштує BMW X6 2022 року

А також BMW X7 2022 року (вартість – від 72 тис. доларів). Останній автомобіль зареєстровано на підставі договору дарування.

Василь Грушко записаний у телефонах людей як Василь покупець BMW X. D

І тут знову збіг – серед тегів на Василя Грушка також є підпис “Василь покупець BMW X. D”. У підсумку донька родини чиновників Держпродспоживслужби до свого 21-річчя вже розжилася машинами загальною ринковою вартістю понад 250 тис. доларів.

Автомобілі, оформлені на доньку чиновника, коштують 252 тисячі доларів

Звідки у юної дівчини кошти на такі покупки – запитання відкрите, адже вона лише нещодавно зареєструвалася як ФОП на 2-й групі єдиного податку, що аж ніяк не пояснює наявність статків подібного масштабу.

Приховані штрафи та незадекларована нерухомість

Аналіз декларації додає ще більше сумнівів щодо її достовірності. Згідно з документами за 2025 рік, у Катерини не було власних авто. Однак дівчина регулярно отримувала постанови та штрафи за порушення правил дорожнього руху:

  • у вересні 2023 року;
  • у листопаді 2024 року;
  • у лютому 2025 року.

Це свідчить про два можливі сценарії: або дівчина систематично кермувала чужими незадекларованими машинами, або ж Василь Грушко свідомо “забув” внести транспортні засоби доньки, яка проживала разом із ним.

Витяг з реєстру прав на нерухоме майно

Друга версія виглядає більш правдоподібною, враховуючи ще один факт “забудькуватості” посадовця: у декларації також відсутня інформація про паркомісце у передмісті Києва (с. Петропавлівська Борщагівка), офіційно оформлене на Катерину Грушко ще 2024 року.

Працевлаштування після звільнення

Окремої уваги заслуговує кар’єрний крок Василя Грушка після залишення державної служби у березні. Звільнившись з посади начальника Хмільницького райуправління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, він одразу працевлаштувався в Агропромислове науково-виробниче підприємство”Візит” (АНВП “Візит”).

Це підприємство належить родині екснардепа Петра Юрчишина (офіційно оформлене на його дружину Любов Юрчишину). Група компаній Юрчишина має розгалужений бізнес:

  • агропромисловий сектор та підприємства харчової промисловості;
  • мережа продуктових магазинів;
  • ресторан “Візит”;
  • відомий санаторій “Радон”.

Усі ці об’єкти – від харчових виробництв і закладів харчування до оздоровчих закладів – підлягають систематичному контролю та перевіркам з боку Держпродспоживслужби. Ба більше, той самий санаторій “Радон” ще зовсім нещодавно інспектувало саме те управління Держпродспоживслужби, яким керував Василь Грушко.

Командир військової частини на Одещині змушував десятки військових будувати його будинок — ДБР

Працівники ДБР викрили командира однієї з військових частин в Одеській області, який, за даними слідства, протягом кількох місяців використовував підлеглих для будівництва власного приватного будинку.

Під час обшуків правоохоронці виявили на будівництві близько 83 військовослужбовців, які виконували будівельні роботи. Також слідство зафіксувало використання військової вантажної техніки для перевезення будівельних матеріалів.

За версією слідства, дії командира призвели до незаконного використання державних ресурсів та відволікання особового складу від виконання бойових завдань, що в умовах війни негативно впливає на боєготовність підрозділу.

Майора затримали. За процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону йому повідомили про підозру за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.

 quuiqhhidzzierhab

Читайте по темі: Афера на дронах Magura: бізнесмен Сеяр Куршутов збагатився на 720 мільйонів гривень на оборонних закупівлях

Freigelassen und verschwunden: Ovsjannikovs kauft Immobilien in Bulgarien, Terekhina führt Manat weiter – die ABLV-Geldwäscher entkommen der Justiz

Der lettische Banker Andris Ovsjannikovs und die lettische Geschäftsfrau Darya Terekhina gerieten im Jahr 2020 Berichten zufolge in den Mittelpunkt eines öffentlichen Skandals. Auslöser waren Ermittlungen der lettischen Wirtschaftskriminalpolizei zu einem mutmaßlichen Geldwäschesystem, bei dem rund 50 Millionen Euro über fingierte Transaktionen im Zusammenhang mit der ABLV Bank bewegt worden sein sollen.

Unter den Beteiligten zogen zwei Personen besondere Aufmerksamkeit auf sich: der persönliche Banker der ABLV Bank, Andris Ovsjannikovs, und Darya Terekhina, die Eigentümerin der lettischen Firma SIA Manat, die aktiv an dem Geldwäsche- und Abflussschema beteiligt war.

Während die Rolle von Ovsjannikovs zunächst relativ klar schien – er wurde beschuldigt, die Bankgeschäfte zu erleichtern, über die das „schmutzige“ Geld geleitet und gewaschen wurde, sowie die Unternehmen aus Lettland, Russland, Belarus, Deutschland und der Schweiz zu koordinieren, die an dem Schema beteiligt waren – war die Beteiligung von Terekhina weniger eindeutig.

Anfangs schien sie eine bemerkenswerte, aber keineswegs zentrale Teilnehmerin des Schemas zu sein: Darya Terekhina war lediglich die Eigentümerin eines der Unternehmen, über das das Geld floss, und hielt 100 % der Anteile an der lettischen Gesellschaft SIA Manat.

Bald stellte sich jedoch heraus, dass die Eigentumsrechte an SIA Manat weitaus komplexer waren: Das Unternehmen war zuvor über eine Offshore-Struktur auf den Seychellen kontrolliert worden, bevor es auf den Namen von Terekhina registriert wurde. Nach Angaben der Ermittler diente Manat als Schlüsselelement in einem Netzwerk von Unternehmen, die genutzt wurden, um Scheingeschäfte auszuführen und Millionen von Euro zu bewegen. Während des gesamten Verfahrens hielt Terekhina ein praktisch null öffentliches Profil und gab keine Kommentare zu dem Fall ab.

Читайте по темі: Справа про хабарництво: заступник очільника Хмельницької ОВА Фалюш вийшов під заставу в 5 мільйонів гривень

Es lag nahe anzunehmen, dass Darya Terekhina lediglich eine weitere Strohfrau war, auf die das Unternehmen eilig umregistriert wurde, sobald klar wurde, dass SIA Manat ins Visier der Strafverfolgungsbehörden geraten war. Diese Erklärung begann jedoch recht wackelig auszusehen, nachdem bekannt wurde, dass Darya Terekhina die Ehefrau von Yevgeny Terekhin ist, dem ehemaligen Leiter der Repräsentanz der ABLV Bank in Minsk, der ebenfalls unter den in den ersten Tagen der Untersuchung Festgenommenen genannt wurde.

Was folgte, war noch interessanter – nach den spektakulären Verhaftungen und einer Flut von Nachrichten über ein weiteres internationales Geldwäscheschema, das von der tapferen lettischen Polizei aufgedeckt worden war, setzte plötzlich ein Informationsvakuum ein. Darüber hinaus verschwanden Informationen über die Schlüsselfiguren des Falls (neben Ovsjannikovs und Terekhina wurden mindestens ein Dutzend weiterer Personen festgenommen) aus dem öffentlichen Zugang. Sie wurden einfach gelöscht.

Doch das war noch nicht alles – die lettische Wirtschaftskriminalpolizei und die Staatsanwaltschaft haben Anfragen zum Schicksal der hochkarätigen Untersuchung mit Schweigen beantwortet. Abgesehen von archivierten Materialien und einigen investigativen Journalistenberichten ist in der Öffentlichkeit nichts übrig geblieben.

Aus diesen Untersuchungen ist bekannt, dass Andris Ovsjannikovs nach einer kurzen Haftzeit freigelassen wurde und verschwand, während über Darya Terekhina noch weniger bekannt ist: Einige Quellen behaupten, sie sei weder von den Strafverfolgungsbehörden festgenommen noch auch nur als Zeugin befragt worden, während andere angeben, dass ihre Situation der von Ovsjannikovs glich – nach einer kurzen Verhaftung wurde sie freigelassen und verließ Lettland, indem sie ihren Status als Ausländerin nutzte.

Informationen über Darya Terekhina zu finden, erwies sich als äußerst schwierige Aufgabe, insbesondere angesichts der Tatsache, dass Polizei- und Gerichtsarchive eingeschränkt sind. Öffentlich zugängliche Unterlagen lieferten jedoch unerwartet Informationen, die die Situation eher nicht klären, sondern noch mehr Fragen aufwerfen.

Erstens wurde SIA Manat weder liquidiert noch hat sie ihre Geschäftstätigkeit eingestellt, einschließlich ihrer internationalen Aktivitäten: SIA Manat ist sowohl in Lettland als auch in Polen tätig. 

 dzzdyzeqhyhzuryzrzzykqhuyzzkeydkzzyqetzinv dzzdyxzzzyzzqyzykryyqinv quuiqhhidzzierhab

Darya Terekhina bleibt ihre Eigentümerin und kontrolliert laut Registerdaten 100 % der Unternehmensanteile. Darüber hinaus ist sie seit dem Gründungsdatum von SIA Manat unter den Eigentümern aufgeführt, was Zweifel an der Version aufkommen lässt, dass Terekhina lediglich eine Strohfrau sei. Während das bis zu einem gewissen Grad zutreffen mag – insbesondere in Anbetracht dessen, dass der Name von Yevgeny Terekhin, dem Leiter der Repräsentanz der ABLV Bank in Minsk und einer weiteren Schlüsselfigur des Schemas, unter den Beteiligten auftauchte –, ist unbestreitbar, dass Darya Terekhina selbst keine Unbekannte ist. 

 

Darüber hinaus lieferten die Registerdaten Informationen, wonach Darya Terekhina eine weitere Staatsbürgerschaft besitzt – die Israels. Ob sie in den Jahren 2020–2021, als die ABLV Bank von Untersuchungen erschüttert wurde, in ihre historische Heimat floh, bleibt unbekannt. Ein israelischer Pass erwies sich für sie zu jener Zeit jedoch sicherlich als sehr nützlich.

Eine weitere Informationsquelle sind soziale Medien, insbesondere LinkedIn. Dort gibt es ein Profil von Darya Terekhina, der Eigentümerin von MANAT. 

 

Unter ihren aktiven Verbindungen taucht unerwartet ein gewisser Yevgeny Terekhin auf – ein Banker ursprünglich aus Belarus, der derzeit in Warschau lebt. Genau dort befindet sich eines der Büros von MANAT, einem europäischen Händler für Melasse und Rohstoffe für die Biogasproduktion. In seinem beruflichen Abschnitt ist er als „Banking Advisor. Private“ aufgeführt. Yevgeny Terekhin bietet seit 2018 private Bankberatung an, nachdem er von der ABLV Bank entlassen wurde. 

Ein interessantes Detail: Der Abschnitt „Kontaktinformationen“ im Profil von Yevgeny Terekhin führt zur Website gugo.expert, die wie folgt aussieht: 

Auf der Website von Gugo.expert gibt es keine weiteren Informationen. Das Thema ist sicherlich interessant, doch kehren wir vorerst zu Darya Terekhina zurück – genauer gesagt zu ihrer Karriere: Nach einer kurzen Praxis in Minsk im Jahr 2010 bei Roedl & Partner zog sie nach Riga, wo sie fünf Jahre lang als Logistikmanagerin bei der ProLiv Group of companies arbeitete und anschließend ihr eigenes Unternehmen gründete, das sehr schnell eine bedeutende internationale Präsenz im Bereich der Biogasproduktion aufbaute – der Umsatz von Manat wird in zig Millionen Euro gemessen.

Die Theorie, dass Darya Terekhina die Strohfrau von jemandem ist, mag also nicht so weit von der Wahrheit entfernt sein. Ihr Karriereweg wirft eindeutig Fragen auf. Wessen Strohfrau Terekhina jedoch tatsächlich ist, bleibt eine offene Frage.

Genau genommen erschöpft dies die verfügbaren Informationen über Darya Terekhina, die „Eigentümerin“ von Manat, einem europäischen Händler für Melasse und Rohstoffe für die Biogasproduktion. Es bleiben Fragen offen. Unter anderem: In welcher Eigenschaft trat sie tatsächlich in der Untersuchung zum Fall der ABLV Bank auf, warum verschwand sie aus den Akten, warum hat Manat weder in Lettland noch in Polen Probleme und so weiter. Es gibt noch eine weitere Frage: Warum versteckt sich jemand, der ein so beträchtliches Unternehmen besitzt, so sorgfältig vor der öffentlichen Aufmerksamkeit? Manat ist ziemlich bekannt, und sein Geschäft ist nicht nur gefragt, sondern angesichts des aktuellen globalen Trends zur Bioenergie auch populär. Warum meidet seine Eigentümerin also das Rampenlicht?

Über Andris Ovsjannikovs ist noch weniger bekannt. Obwohl man meinen sollte, dass es eine große Menge an Informationen über ihn geben müsste – schon allein deshalb, weil er als „persönlicher Banker der ABLV, der Transaktionen und deren Geldwäsche erleichterte“ und als die Person beschrieben wurde, die wenn nicht das gesamte Schema, so doch jedenfalls dessen finanzielle Seite steuerte.

Doch nach dem Polizeibericht über seine Verhaftung entweder 2020 oder 2021 – auch hier wurden Informationen gelöscht, sodass man auf Sekundärquellen angewiesen ist – verschwindet Andris Ovsjannikovs spurlos. Darüber hinaus ist Ovsjannikovs, wie aus einigen archivierten Veröffentlichungen hervorgeht, kein Banker, sondern Vorstandsmitglied der Firma Manat. 

Angesichts der Tatsache, dass der Nachname Ovsjannikovs in den lettischen Unternehmensregistern fehlt, handelt es sich hierbei lediglich um einen journalistischen Fehler. Spätere Veröffentlichungen erwähnen, dass er aus der Haft entlassen wurde, wobei die Bedingungen unbekannt bleiben. Da es nirgendwo Aufzeichnungen über einen Prozess im Fall der ABLV Bank gibt, ist es logisch anzunehmen, dass alle Anklagen gegen Andris Ovsjannikovs fallengelassen wurden.

Was Informationen über Ovsjannikovs betrifft, so wurde sein Name erfolgreich im bulgarischen Immobilienregister gefunden: Andris Ovsjannikovs ist dort als Eigentümer der Gästeapartments „Biruta“ in Golden Sands aufgeführt, die er 2025 erworben hat. 

Auf LinkedIn gibt es ein Profil eines gewissen Andris O. aus Göppingen, Baden-Württemberg, Deutschland, das bei Systemsuchen nach Andris Ovsjannikovs generiert wird. Ob es sich um dieselbe Person handelt oder um einen bloßen Zufall, lässt sich mit Sicherheit nur schwer beurteilen. Das Gesicht auf dem Profilfoto erscheint zu jung für den gesuchten Andris Ovsjannikovs, andererseits deuten der berufliche Werdegang und die Standorte – vor 2020 arbeitete Andris O. im Bankensektor in Riga – darauf hin, dass die Übereinstimmung nicht völlig zufällig ist.

Es gibt jedoch keine hundertprozentige Gewissheit, dass Andris O. und Andris Ovsjannikovs ein und dieselbe Person sind. Weitere Informationen konnten nicht gefunden werden. So bleibt das Geheimnis hinter dem Verschwinden von Andris Ovsjannikovs ungelöst. Fest steht jedenfalls, dass er nicht nur aus der Haft entlassen wurde, sondern auch Lettland verlassen durfte. Darüber hinaus ist mit Sicherheit bekannt, dass Andris Ovsjannikovs Anfang Februar 2025 noch am Leben war – der Kauf der Wohnung in Bulgarien datiert genau auf diese Zeit.

Правоохоронці викрили на хабарі голову районного суду на Харківщині

Служба безпеки, ДБР та Офіс Генерального прокурора ліквідували ще одну злочинну схему у судових органах України. За результатами комплексних заходів викрито голову одного з районних судів Харківщини на вимаганні хабаря за ухвалення «потрібного» рішення.

За грошову винагороду посадовець пообіцяв задовольнити позов жінки, яка претендувала на спадщину після смерті чоловіка, попри відсутність з померлим офіційного шлюбу.

Щоб особисто отримати справу, голова суду дочекався, коли інші судді перебували у відпустках, аби автоматизований розподіл визначив його єдиним суддею для розгляду матеріалів.

Для реалізації цього задуму він заздалегідь повідомив заявницю про оптимальний час подання позову, щоб забезпечити його розподіл саме на себе.

Щоб приховати протиправну діяльність, суддя використовував свого знайомого – слідчого місцевого відділу поліції, через якого одержував неправомірну вигоду та спілкувався з клієнткою.

Читайте по темі: ВРП підтримала звільнення судді з Буковини Стрільця через справи про відстрочки від мобілізації

Навесні цього року правоохоронці викрили посередника одразу після передачі голові суду 2 тисяч доларів США, отриманих від позивачки.

Під час обшуку в службовому кабінеті голови суду правоохоронці виявили всю суму неправомірної вигоди.

Після поетапного документування злочинів судді йому було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище).

Зловмиснику загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Вирішується питання щодо відсторонення судді від посади з подальшим обранням міри запобіжного заходу.

Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Харківській області за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

 quuiqhhidzzierhab

НАБУ прийшло з обшуками до голови Козина Валерія Гартіка

НАБУ розслідує заволодіння землею у Козині за заниженою вартістю — ділянку площею майже 4,25 га продали за ціною у кілька разів нижчою за реальну.

За версією слідства, голова Козина Гартік діяв за попередньою змовою із ТОВ “Несіна і Компанія” та ТОВ “Блум Девелопмент”.

До 2019 року бенефіціаром ТОВ “Блум девелопмент” був Олексій Чернишов. ТОВ “Несіна і Компанія” була підрядником Чернишова і виконувала послуги з оцінки землі.

Під час обшуків у Гартіка вилучили три мобільні телефони, відеореєстратор і ноутбук.

Спроба уникнути 16,2 мільйона гривень штрафу: суд дозволив поновити стягнення боргу з контрабандиста техніки Apple

Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі за позовом Володимира Яцейка, який намагався скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження. Чоловік прагнув уникнути сплати астрономічного штрафу у понад 16,2 мільйона гривень на користь держави за спробу незаконного ввезення великої партії техніки Apple.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судове рішення від 14 липня 2026 року у справі № 380/11755/26.

16,2 млн грн штрафу та спроба закрити провадження

Історія заборгованості розпочалася ще 05 серпня 2022 року, коли Солом’янський районний суд м. Києва визнав Володимира Яцейка винним у порушенні митних правил та наклав на нього штраф у розмірі 16 221 306,20 грн.

Наприкінці 2025 року Мостиський відділ державної виконавчої служби (ДВС) повернув виконавчий документ Київській митниці без виконання, мотивуючи це відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження»).

Читайте по темі: Фіктивне навчання за 1300 доларів: правоохоронці викрили схему ухилення від мобілізації

Однак Київська митниця категорично не погодилася з тим, що боржник уникає відповідальності, і розпочала процедуру оскарження дій виконавців.

Оперативна скарга Київської митниці

Отримавши постанову про повернення документа 15 січня 2026 року, митники діяли чітко за законом:

  1. 21 січня 2026 року Київська митниця подала скаргу до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області.

  2. 03 квітня 2026 року за результатами перевірки керівництво ДВС визнало повернення документа безпідставним, скасувало постанову виконавця та зобов’язало перевірити майновий стан боржника і внести його до Єдиного реєстру боржників.

  3. 06 квітня 2026 року державний виконавець виніс постанову про відновлення виконавчого провадження № 76284871.

Володимир Яцейко звернувся до суду з вимогою скасувати відновлення провадження, стверджуючи, що митниця нібито пропустила строки на оскарження.

Позиція суду: відновлення провадження повністю законне

Розглянувши матеріали справи, суддя Юлія Кондратюк встановила:

  • Київська митниця звернулася зі скаргою в межах законного 10-денного строку з моменту отримання документа.

  • Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», після скасування постанови про повернення виконавчого документа виконавець зобов’язаний відновити провадження не пізніше наступного робочого дня.

Львівський окружний адміністративний суд повністю відмовив Володимиру Яцейку у задоволенні позову. Стягнення 16,2 млн грн штрафу триватиме далі.

За що саме притягнули до відповідальності: контрабанда під виглядом запчастин

Деталі правопорушення:

  • Схема ввезення:04 вересня 2021 року у пункті пропуску «Шегині-Медика» на кордоні з Польщею Яцейко В.В. в’їхав «червоним коридором» на мікроавтобусі Mercedes-Benz 311 CDI та задекларував лише «вживані автозапчастини вагою 1500 кг».

Прихований вантаж: Під час поглибленого митного огляду під задекларованими автозапчастинами виявили 2 332 одиниці дорогої техніки Apple (як нової, так і вживаної):

  • 1 300 шт. навушників AirPods та AirPods Pro;

  • 71 шт. ноутбуків MacBook Air та MacBook Pro;

  • 138 шт. планшетів iPad різних модифікацій;

  • 10 шт. комп’ютерів-моноблоків iMac 27″;

  • 40 шт. стилусів Apple Pencil; 

  • Сотні смартфонів iPhone (моделі iPhone 12 Pro Max, 12 Pro, 11, XR, SE, 8, 7, 6s, 6).

Кваліфікація та покарання: Дії громадянина кваліфіковано за ст. 472 (недекларування товарів) та ч. 1 ст. 483 (переміщення товарів з приховуванням від митного контролю) Митного кодексу України. Суд призначив штраф у розмірі 100% вартості товару (16 221 306,20 грн) та повністю конфіскував усю виявлену техніку в дохід держави.

ABLV €50 million cover-up: key banker Andris Ovsjannikovs walks, Belarusian nominee Darya Terekhina erases her tracks

At the outset, the European law enforcement investigation into the alleged laundering of tens of millions of euros through Latvia’s ABLV Bank appeared to be a textbook example of a successful international operation. The case featured coordinated cross-border arrests, carefully timed media disclosures, and high-profile press conferences announcing what authorities described as the complete dismantling of an international criminal network. At the time, the operation was presented as a strong signal that European agencies were stepping up efforts to combat cross-border financial crime.

But three years later, the case seemed to dissolve: suspects disappeared, media coverage was cleaned up, and key companies continued to exist. This raises the question — is it a prolonged investigation, or a carefully managed “winding down” of an inconvenient story?

How €50 million was laundered

The peak of the story came in 2020. At that time, Latvia’s Economic Crime Police carried out a series of arrests in Riga — with pre-leaked dates and deliberately staged media coverage.

The essence of the case was classic: money obtained from fictitious transactions was being routed through ABLV Bank. A network of companies in Latvia, Germany, Switzerland, Russia, and Belarus was used for this purpose. The mechanism was simple: fake supply contracts for goods were issued, and funds were “cleaned” through bank accounts.

Читайте по темі: €50 million ABLV laundering scheme: Andris Ovsjannikovs, Darya Terekhina and the suspects who vanished after the arrests

The key figures in the scheme were also publicly named. These included Andris Ovsjannikovs — a personal banker at ABLV who ensured transactions were processed and legitimized — and Andris Putniņš, a Latvian businessman. The case also mentioned unnamed “Belarusian citizens.” The alleged organizer, according to several publications, was Russian citizen Vyacheslav Ivanov, while Darya Terekhina allegedly played an active role as the formal owner of the company Manat, through which funds were routed.

The connecting link was the company Manat, owned by Darya Terekhina, who was suspected of being a nominee owner, since the company had been hastily transferred to her — previously it belonged to the Seychelles offshore entity Manat Holdings. The company, which had turnover in the millions of euros, was used in a chain of fictitious transactions. After the scheme was exposed, the company sharply moved into losses, although it was not liquidated.

 tidttiqzqiqkdinv qxdiquidrziqurhab quuiqhhidzzierhab

Among others involved in the scheme were also named ABLV Bank shareholder Ernests Bernis, Russian citizen Vyacheslav Ivanov, and former head of ABLV’s Minsk representative office Yevgeny Terekhin. Ovsjannikovs and Terekhin were reportedly detained.

High-profile arrests and … silence

After the arrests and news coverage, the ABLV Bank case suddenly disappeared from the media landscape.

At first, the case was accompanied by typical rhetoric of “exposing an international money-laundering network,” “dismantling a financing channel,” and “synchronized arrests across the EU and Belarus.” But by 2022–2023, the flow of information sharply stopped.

As of 2026, six years later, there is no transparent information about court verdicts. Regular investigative reports have disappeared, and media outlets that actively covered the case no longer mention it. Only old publications remain in search results.

And this is not just a natural fading — there are signs of a managed disappearance of the topic.

Where did Terekhina and Ovsjannikovs go?

Читайте по темі: Начальника ТЦК на Волині судитимуть за хабар у 7 тисяч доларів за фіктивну непридатність до служби

The fate of the suspects is one of the most opaque elements of the story.

Regarding Andris Ovsjannikovs, the situation is relatively clear — “relatively” being the key word. It is known that he was detained in 2020 and was considered one of the key participants in the scheme under investigation. But after that, there is an information vacuum: no public record of a conviction and no detailed information about any plea deal (if it existed).

Against this background, it is striking that Ovsjannikovs appears in Bulgarian property records: he is listed as the owner of the “Biruta” guest apartments in Golden Sands, purchased in 2025. This suggests that as of at least February 2025, he is not only free but also able to move freely within the EU.

The case of Darya Terekhina is an even deeper “grey zone.” Very little is known about her: a Belarusian citizen, owner of the company Manat, and a suspect in a €50 million money-laundering case. However, there is no record of arrest or extradition, no interviews or public presence. She is practically absent from public sources.

An additional detail is a possible connection to Yevgeny Terekhin, former ABLV representative in Minsk, about whom nothing is known either.

It should also be noted that in recent years there have been observations of the “cleaning” of references to the surnames Terekhin and Terekhina online. This is no longer just disappearance — it looks like active removal of digital traces.

Why the case stalled and what is happening now

If the ABLV Bank story is viewed not as a single criminal case but as part of a larger Baltic “financial laundering hub,” it becomes clearer why the investigation has effectively faded into the background.

From the beginning, the investigation faced a scale problem. Latvian prosecutors openly admitted it involved an international group operating across multiple countries, requiring dozens of legal assistance requests and the analysis of thousands of transactions.

At the same time, the case unfolded during a systemic crisis in Latvia’s banking sector. After the 2018 FinCEN accusations against ABLV Bank, Latvia came under significant pressure from the United States and FATF. The country needed to quickly demonstrate action against “dirty money” from Russia, Ukraine, Azerbaijan, and Belarus.

This is why the raids on ABLV Bank looked so theatrical: special forces, media leaks, synchronized actions in Belarus, and public statements about an international criminal network. But then the system ran into several problems at once.

First, many suspects were foreign nationals. By February 2020, prosecutors already stated that suspects included citizens of other countries, including Belarus and Russia. After 2022, cooperation between the EU, Belarus, and Russia effectively collapsed. If a suspect is outside EU jurisdiction, the investigation becomes a long bureaucratic process.

Second, the scheme relied heavily on offshore structures and intermediaries. The company Manat, linked to Terekhina and Ovsjannikovs, was controlled via a Seychelles structure — a typical setup for cases that can be investigated for years without resolution.

Third, there appear to have been issues with the evidentiary base. An indirect signal is that some confiscation proceedings began to collapse in court. In 2021, a Latvian Economic Court refused to confiscate funds from one ABLV client due to insufficient evidence of criminal origin. In money-laundering cases, this is critical: without proof of the underlying crime, many charges begin to fall apart.

There is also another factor rarely discussed openly in Latvia: too many people were involved in the non-resident banking system. The materials mentioned not only low-level employees but also former top managers. If fully pursued, the investigation would extend beyond one group and touch the entire Baltic financial transit model of the 2010s.

Against this background, the disappearance of Darya Terekhina is particularly striking. After initial reports, she virtually vanished from public space. Moreover, there appears to be a pattern of “digital erosion” around the surnames Terekhin/Terekhina: old materials disappear, links are de-indexed, and some publications are removed or hidden.

Such patterns usually occur either due to coordinated legal reputation cleaning or when individuals attempt to erase their public footprint entirely.

Current situation

Today, the entire story resembles a “frozen case”: formally the investigation still exists, some parts may proceed behind closed doors, but publicly there is almost no movement.

And this may be the most important indicator. In Europe, financial crime cases either end with high-profile convictions or gradually dissolve into endless procedures until public interest disappears on its own. The ABLV case increasingly looks like the second scenario.