Категорія: Корупція

While crypto startups promote “digital freedom” and the promise of earning money from personal data, investigations point to a different picture behind DeHealth. Companies linked to the project reportedly face dozens of criminal allegations involving tax evasion, fictitious business activity, and bankruptcies. Users are encouraged to exchange sensitive medical information for cryptocurrency whose real value remains questionable, while fund officials are alleged to have connections to fraudulent schemes. Following a series of investigations, information about the project is reportedly being systematically removed from the public domain, and legal proceedings are allegedly being stalled or buried.

We are publishing this material in full — to serve as a reminder of exactly how a modern crypto pyramid operates and who stands behind it.

It seems that financial pyramids have existed since at least two people appeared in the world. Every year, the volume of criminal schemes not only grows but is constantly being improved. Since the beginning of global digitalization, pyramids have massively gone online. Concepts such as «scam» (theft of financial data on the network), «infogypsy» (imposing trainings, seminars, goods for crazy money), and others have appeared.

The DeHealth startup has combined several types of modern schemes at once. At the same time, as our correspondents managed to establish, there is a long criminal trail behind the people connected with the company. Judging by the extracts from criminal proceedings, there is nothing new there. All the same crimes as old as the world: tax evasion, money laundering, official forgery, and others.

How the DeHealth scheme works and who of the main pyramid players is under the close eye of the investigation — in the material of «Anticor».

Читайте по темі: У Києві адвокатів затримали після отримання 150 тисяч доларів хабаря

Medical data in cryptocurrency

What is DeHealth? — probably, this question will be the first to arise among our readers. Officially, the company is a unique startup whose activities are aimed at collecting data on the health status of patients for further improvement of disease detection and their treatment. At first glance, everything looks very innovative and useful, but is everything really like that?

The official DeHealth website is available only in English, and this is despite the fact that the organization was founded by Ukrainians who position themselves as patriots of our state. From the DeHealth website, it becomes clear that you can share your medical indicators with the service on anonymous terms. All medical confidentiality is encrypted by artificial intelligence and cannot be available to third parties. The most interesting thing is that users who agree to provide their medical data are also promised payment in the form of the service’s cryptocurrency.

Screenshot of the DeHealth website 

So far, everything looks more than interesting. The company has indicated not only international organizations but also the Ministry of Health of Ukraine among its partners.

We decided to check whether the Ukrainian state body really signed agreements with the cryptocurrency service.

There is no confirmation of the platform’s work with the Ministry of Health. On the Ministry’s website, there is news about the signing of a memorandum of cooperation with the information system «iHealth», not «DeHealth».

Screenshot of the Ministry of Health website

Читайте по темі: Схема втечі військових за кордон за 12 тисяч доларів: на Харківщині ДПСУ викрила незаконне переправлення з фронту

Therefore, we tend to believe that the mention of state authorities on the company’s website exists only to increase the weight of the platform.

Also, as follows from the register of medical institutions connected to the central database system of the electronic health care system, «DeHealth» does not participate in this project either. All this indicates that the company has only a «virtual» relation to the health care system of Ukraine.

Let’s return to the most interesting thing — money. As the developers of «DeHealth» claim, for registration and transfer of their personal data, users can receive DHLT cryptocurrency. We did not find this currency on exchanges, and this signals that it is completely unknown to the world of digital assets.

Information about DHLT cryptocurrency on the Kuna exchange

On the specialized Coinmarket service, we still managed to find the «DeHealth» coin. It costs as much as 0.00055 US dollars (about 2 kopecks). In the best times (at the moment of its creation), DHLT was worth 3 cents, but over the past year, the cryptocurrency has been constantly falling in price. We turned to experts on digital assets, who unequivocally assured us that this is a typical path of unknown coins on the crypto market — most likely, a collapse will follow.

Value of the DHLT coin (information from the Coinmarket service)

As evidenced by the data of the specialized service, a total of one billion such coins have been created. Their total value is 495 thousand US dollars. At the same time, the company has not guaranteed its asset with its own funds, therefore, no person who has cryptocurrency will receive anything in case of its total fall.

Information on the capitalization of the DHLT coin

That is, the service promises users who have risked sharing their personal data on anonymous terms a digital asset that is worth nothing.

Criminal trail of the organizers  

The main actors in «DeHealth» are Anna Bondarenko and Denys Tsvayh (former surname — Tsvayhov). Although according to official data, since 2021 Tsvayhov (Tsvayh) has no relation to the company, back in April of this year he was positioned as «CEO» (general director of the enterprise). 

Anna Bondarenko with Denys Tsvayhov

According to the register of legal entities, the main activity of “DeHealth” is medical institutions and medical practice. Although, if you familiarize yourself with the information from the website, the enterprise acts as a database and a financial company. There is an obvious violation, since a digital asset is also a kind of financial activity, but for some reason it was decided not to declare it. As noted by the OpenDataBot service, the VAT payer certificate of “DeHealth” has been canceled, and the company itself is registered at a mass registration location.

This suggests that the «successful medical startup» is not so successful. Anna Bondarenko herself, who claims to be a crypto investor, has not always been a specialist in the field of modern assets.

During her life, Bondarenko as an individual entrepreneur provided services to a beauty salon, sold food products, tobacco products, and clothing. Currently, her textile retail business continues to operate, all other individual entrepreneurs have been liquidated.

Also, Bondarenko together with her husband is the founder of LLC «PALSON KIFOT». The authorized capital of the enterprise is 100 hryvnias, and judging by the financial data, it does not carry out activities. «PALSON KIFOT» is a clothing brand registered to Bondarenko. The last mention of it in public sources dates back to 2018, when the last publications on the company’s Instagram were published.

Screenshot of the Instagram of «PALSON KIFOT»

Another legal entity owned by Bondarenko is the charitable organization «DeHealth». It is also difficult to say anything about the fund’s activities, because it has not submitted financial reports, and it has no social networks or website.

However, having checked the information about the officials of the charitable organization «DeHealth Fund», we found one very interesting piece of information. In February 2023, Dmytro Alperin was elected head of the legal entity. Alperin is a serious businessman, judging by the companies registered to him. He is the owner of 4 enterprises. In the best times, the assets of the companies reached up to a billion hryvnias, but since 2020, the most successful company of Alperin «Il-Sole» has started the bankruptcy process. This happened against the background of the initiated criminal proceedings, which are still under investigation by the Office of the Prosecutor General of Ukraine.

«Il-Sole» and a number of firms founded by Dmytro Alperin were suspected of a whole bouquet of criminal actions, including tax evasion, official forgery, bribery, financing of terrorism, legalization of proceeds from crime, etc. Based on these facts, criminal proceedings were initiated, entered into the ERSR under No. 22020000000000032 dated 26.02.2020 on the grounds of criminal offenses provided for in Part 2 of Art. 364, Part 2 of Art. 364, Part 3 of Art. 258-5, Part 2 of Art. 364, Part 3 of Art. 212, Part 3 of Art. 209, Part 2 of Art. 361, Part 2 of Art. 205-1, Part 2 of Art. 362 of the Criminal Code of Ukraine. As the investigation established, a group of persons by prior conspiracy, with the aim of evading taxes and legalizing income, created huge conversion centers through dozens of fictitious firms. These companies were registered to people in difficult financial situations, who were found through the Internet.

Extract from criminal proceedings No. 22020000000000032

In September 2021, something amazing happened — the serious proceedings, in which dozens of criminals could have been arrested and hundreds of millions of hryvnias returned to the state, suddenly fell silent. Despite the fact that no procedural decision was made (that is, the proceedings were not closed), all investigative actions were stopped. Why? — a rhetorical question.

Understanding that on the one hand responsibility can be avoided, and on the other — it is no longer possible to continue the scheme, the companies that participated in illegal actions began to go bankrupt. As a result, the schemers earned twice: first on criminal manipulations, and then on withdrawing funds from bankrupt enterprises.

A similar situation was with the financial company «Avisto», founded by another firm — LLC «Allasio», the ultimate beneficiary of which was Alperin. «Avisto» was involved in criminal proceedings on tax evasion on an especially large scale, entered into the ERSR under No. 32021111000000004 on the grounds of offenses punishable under Part 3 of Art. 212 of the Criminal Code of Ukraine. In this case, tax officials established what can already be called classic for Alperin’s business — possible tax evasion by forging documents and using fictitious persons. As confirmed in court, the administration of the tax activities of FC «Avisto» was carried out by the company «Bankruptcy Laboratory», which probably helped other enterprises submit fictitious reports to the tax office.

Extract from criminal proceedings No. 32021111000000004

Surprisingly, this criminal proceeding was also «buried» in the second half of 2021.

Despite the fact that Alperin’s companies in their best times were worth about 40 million dollars, no information about the multimillionaire entrepreneur could be found. Perhaps he is just another figurehead in the story related to «DeHealth».

Business at your own risk

What do we have as a result? «DeHealth» offers people to sell their data for a digital asset — cryptocurrency that is worth nothing and is unlikely to ever become more valuable. In return, users are promised complete confidentiality of their medical information. But can a company that officially has no right to operate on the financial market promise people to maintain the confidentiality of information about their health? Unlikely.

Overall, all this resembles simple fraud: people are promised money for information, but in fact clients receive ordinary «wrappers». How «DeHealth» then disposes of confidential data is an open question. It is possible that user databases of the services are then resold for further use in the dark.

Moreover, the officials of the «DeHealth» fund have significant experience in crime. Therefore, it is possible that this entire interconnection is not accidental.

Das Krypto-Startup DeHealth versprach ein Metaverse für Ärzte und Patienten, doch die Investoren blieben auf dem DHLT-Token sitzen, dessen Wert um nahezu 100 Prozent einbrach. Gründerin Hanna Bondarenko sprach zunächst von einem „Diebstahl“ durch den Market Maker, stufte den Vorfall später jedoch als bloßen „Kursrückgang“ ein. Gleichzeitig verschwanden nach und nach Hinweise auf das Projekt aus dem Internet.

Wir veröffentlichen dieses Material vollständig, um daran zu erinnern, wie die „digitale Zukunft der Medizin“ verkauft wurde – und was inzwischen aus dem Internet entfernt wird.

Auf dem Markt für digitale Vermögenswerte bahnt sich ein neuer Skandal an. Investoren des ukrainischen Krypto-Start-ups beklagen finanzielle Verluste durch den von der gleichnamigen britischen Non-Profit-Organisation DeHealth ausgegebenen DeHealth-Token (DHLT).

Eine der Mitgründerinnen des Unternehmens ist die aus Kropyvnytskyi stammende Ukrainerin Hanna Bondarenko. In ihrer offiziellen Biografie wird sie als IT-Unternehmerin und professionelle Violinistin bezeichnet. Gemeinsam mit Denys Tsvaih ist sie Mitgründerin von DeHealth und leitet das internationale eHealth-Konsortium. Gleichzeitig ist Bondarenko auch in der Modebranche tätig: Sie gründete die Designer-Bekleidungsmarke Palson Kifot.

Im Dezember 2021 kündigte Bondarenko an, ab 2022 ein sogenanntes dezentrales Metaverse aufzubauen. Millionen von Ärzten und Patienten sollten in eine neue Welt überführt werden, in der sie in einem 3D-Format miteinander interagieren, notwendige Beratungen erhalten und medizinische Informationen bereitstellen könnten. Gleichzeitig sollten sie durch den Verkauf ihrer anonymisierten medizinischen Daten virtuelle Vermögenswerte verdienen. Das wichtigste Zahlungsmittel in dem angekündigten Metaverse sollte der DHLT-Token sein.

Читайте по темі: Школи недобудовані, гроші виплачені: на Херсонщині мільйони гривень осіли у карманах підрядників з оточення влади

Zu Beginn des Projekts wurde dessen große Dimension hervorgehoben: Es war für drei Millionen Nutzer ausgelegt. Das konnte potenzielle Investoren kaum unbeeindruckt lassen.

Doch schon bald begannen die Probleme. Am 23. Februar 2022 führte das Krypto-Start-up das erste Placement von DHLT-Token durch. Innerhalb weniger Stunden waren die Token ausverkauft. Einige Wochen später teilten die Projektgründer den Investoren jedoch mit, dass das Geld angeblich von einem Market Maker gestohlen worden sei und sie sich um die Situation kümmerten.

„Bondarenko sagte mir, dass der Market Maker die Liquidität auf der Börse abgezogen habe. Also angeblich das Geld gestohlen habe. Und dass sich jetzt Anwälte und die Cyberpolizei darum kümmern“, sagte einer der ausländischen Investoren.

Doch danach änderte sich die Darstellung nach seinen Angaben grundlegend.

„Nach einiger Zeit erwähnte Bondarenko nicht mehr, dass jemand das Geld gestohlen habe, sondern sagte, der Token-Kurs sei einfach stark gefallen und man könne nichts dagegen tun – so seien eben die Kurse. Der Kurs ist um das Zehnfache gefallen. Wenn ich jetzt mein Geld abziehe, bekomme ich zehnmal weniger als zum Zeitpunkt meiner Investition. Und am interessantesten ist, dass niemand mehr von irgendeinem Dieb-Market-Maker spricht. Wir verstehen inzwischen, dass die Geschichte über den Diebstahl höchstwahrscheinlich erfunden wurde, um die Investoren zunächst zu beruhigen, damit sie ihr Geld nicht sofort abziehen. Und in letzter Zeit antworten sie auf alle Fragen generell, dass sie jetzt mit dem Verteidigungsministerium arbeiten und keine Zeit für Kleinigkeiten haben“, so der Investor.

Fest steht, dass die Investoren mit den DHLT-Token tatsächlich erhebliche Verluste erlitten haben. War ein DHLT-Token Mitte September 2022 noch 1,2 Hrywnja wert, fiel sein Preis bis zum 15. September 2023 auf 2 Kopeken (0,02 Hrywnja) – ein Rückgang um 98,1 %. Sollte sich diese Entwicklung fortsetzen, könnte der Token bald praktisch wertlos sein.

Auch das tägliche Handelsvolumen von DHLT an der Börse lag im April dieses Jahres noch bei 531.000 US-Dollar. Inzwischen ist es um das Elffache auf 48.500 US-Dollar gefallen.

„Die Marktkapitalisierung des Vermögenswerts ist nicht null, liegt aber nahe daran. Ich denke, es gibt viele, die ihn verkaufen wollen. Ich selbst versuche, mich von solchen Instrumenten fernzuhalten“, sagt der Finanzanalyst Andriy Shevchyshyn.

Читайте по темі: У Києві посадовця підприємства підозрюють у переплаті понад 1,3 мільйона гривень за тротуарну плитку

Das Placement von DHLT im vergangenen Jahr fand auf der Plattform PancakeSwap statt. Die Projektverantwortlichen erklärten damals stolz, dass sämtliche Token in weniger als zwei Stunden verkauft worden seien. Derzeit ist der Token an der Börse BitMart gelistet.

Die Betreiber von PancakeSwap selbst müssen dabei nicht zwangsläufig betrügerisch handeln. Da sie die Herausgeber von Token jedoch weder überprüfen noch kontrollieren, können diese die Plattform theoretisch für betrügerische Aktivitäten nutzen. In spezialisierten Foren finden sich zahlreiche entsprechende Bewertungen.

„Betrüger erstellen häufig Coins mit demselben Namen wie bekannte und vielversprechende Coins und zeigen, wie deren Preis steigt“, heißt es in einer Bewertung von PancakeSwap in einem Krypto-Forum.

Auf der Plattform PancakeSwap gibt es allerdings selbst einen entsprechenden Warnhinweis: „Jeder kann auf BSC einen BEP20-Token mit einem beliebigen Namen erstellen, einschließlich gefälschter Versionen bereits existierender Token oder Token, die angeblich Projekte repräsentieren, die überhaupt keinen Token besitzen. Wenn Sie einen beliebigen Token kaufen, können Sie ihn möglicherweise nicht wieder verkaufen.“

Ein solcher Hinweis wurde ausdrücklich veröffentlicht, damit die Börse im Falle eines Betrugs durch den Token-Emittenten darauf verweisen kann, damit nichts zu tun zu haben.

Die Investoren haben inzwischen jedoch nicht der Börse, sondern denjenigen Fragen zu stellen, die den DHLT-Token auf den Markt gebracht haben.

„In naher Zukunft plane ich, gegen sie Anzeige zu erstatten und die Einleitung eines Strafverfahrens wegen Diebstahls und Betrugs zu beantragen. Ich sehe keinen anderen Ausweg“, sagte einer der ausländischen Investoren.

Поліція Кіпру розпочала розслідування фінансових і податкових справ російського олігарха Романа Абрамовича.

Правоохоронці перевіряють події 2003-2006 років, які могли бути пов’язані з управлінням його бізнес-імперією, пише The Guardian.

Про початок розслідування стало відомо під час слухань у комітеті кіпрського парламенту. Заступник директора департаменту боротьби зі злочинністю Андреас Анастасіадіс повідомив, що поліція вже збирає докази. За його словами, перевірка може тривати близько шести місяців.

“Час, який уже минув, ускладнить” розслідування, зазначив представник поліції. Він також повідомив, що правоохоронці консультуватимуться з відповідними державними органами, щоб оцінити наявні матеріали.

Підставою для перевірки стало спільне журналістське розслідування The Guardian, Бюро журналістських розслідувань та BBC. Журналісти вивчали, як управляли розгалуженою бізнес-імперією Абрамовича, і виявили можливі порушення під час оформлення документів про його офшорні компанії.

Читайте по темі: У Свердловській області РФ зійшли з рейок 20 вагонів вантажного потяга: горять цистерни з пальним

За даними розслідування, помічники олігарха, серед яких могли бути співробітники кіпрського відділення міжнародної аудиторської компанії Deloitte, ймовірно, фальсифікували документи, що відображали структуру офшорних підприємств.

Зокрема, йдеться про можливе датування документів заднім числом. Як припускають журналісти, такі дії могли допомогти компаніям Абрамовича уникнути сплати податків і приховати активи.

Наразі поліція має встановити обставини цих подій і перевірити зібрані матеріали. Водночас давність подій може ускладнити пошук доказів. Сам факт початку розслідування не означає, що можливі порушення вже доведені.

Вже колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко у 2026 році щонайменше п’ять разів виїжджав у закордонні відрядження. Кожного разу разо його офіційно супроводжував Сергій Кропива, колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП відомий під псевдонімом “Канцлер”. Кропива є ключовим фігурантом масштабної антикорупційної спецоперації НАБУ і САП “Карфаген”.

Про це пише OBOZ.UA.

Серед офіційних причин поїздок – зустрічі з генеральними прокурорами інших країн та переговори з представниками ФБР. Цю інформацію вдалось отримати з офіційної відповіді Офіса Генпрокурора (ОГП).

У лютому Кравченко та Кропива на чотири дні вирушили до Німеччини. Офіційною метою відрядження була зустріч із генеральним прокурором країни. Усі витрати на поїздку покривав Офіс генерального прокурора (ОГП).

• У березні посадовці провели сім днів у Мадриді, Іспанія. Там вони мали взяти участь у двосторонніх зустрічах із генеральним прокурором країни.
• У квітні до Кравченка та Кропиви приєднався начальник Департаменту міжнародного співробітництва Максим Рябенко. Утрьох вони провели шість днів у відрядженні в Італії.
• У травні Кравченко та Кропива знову вирушили за кордон удвох – цього разу на чотири дні до Нідерландів. Того ж місяця вони також провели дев’ять днів у США, де, за офіційною інформацією, мали зустрічатися з представниками ФБР.
• У червні делегація ОГП вирушила до Парижа на шість днів. Крім Кравченка та Кропиви, до її складу увійшли заступниця начальника Департаменту організаційно-контрольної діяльності Айдина Худієва та Максим Рябенко.

Загалом за наведеними даними, лише ці п’ять відряджень тривали 30 днів. У кожній із поїздок брав участь Кропива, а сам Кравченко відвідав Німеччину, Іспанію, Італію, Нідерланди, США та Францію.

Кропива, за даними слідства та оприлюдненими в суді записами розмов, виконував для генпрокурора Руслана Кравченка низку особистих доручень. Йдеться, зокрема, про організацію ремонту та облаштування будинку в Козині, купівлю техніки, оформлення візи для дружини та бронювання готелів під час закордонних поїздок.

В одній із розмов Кропива звітував Кравченку про підключення обладнання. Також вони обговорювали датчики сигналізації Ajax, встановлення каміна, побутової техніки, льодогенератора та проблеми з електропроводкою.

Крім того, Кропива придбав для Кравченка ноутбук та займався питанням оформлення американської візи для жінки генпрокурора. Водночас він раніше заявляв, що розлучився зі своєю дружиною Оленою Шкробанець. Із оприлюднених записів також випливає, що Кропива просив людей, які займалися оформленням документів, коректніше спілкуватися з нею.

Директорку ТОВ «Укртрансміст» Ірину Філяєву звільнили від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати 23,5 млн грн ПДВ.

Печерський районний суд Києва звільнив від кримінальної відповідальності Ірину Філяєву — генеральну директорку ТОВ «Укртрансміст». Її підозрювали в ухиленні від сплати ПДВ в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 ККУ). Кримінальне провадження закрили на нереабілітуючих підставах.

ТОВ «Укртрансміст» спеціалізується на будівництві мостів і тунелів (КВЕД 42.13). З 1 жовтня 2021 року Філяєва обіймає посаду генерального директора та є службовою особою підприємства.

У 2021–2025 роках компанія виконувала роботи для Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області: капітальний ремонт автодоріг і мостів, захист об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, а також проєктні роботи. Загальна сума договорів перевищила 1,36 млрд грн, у тому числі ПДВ — понад 227 млн грн.

У серпні 2025 року на рахунок компанії в АТ «КБ «Глобус» надійшли бюджетні кошти в розмірі 141 млн грн, зокрема ПДВ.

Читайте по темі: Мережа м’ясних магазинів використовувала 130 ФОПів для ухилення від податків — БЕБ

18 вересня 2025 року Філяєва подала податкову декларацію з ПДВ за серпень 2025 року до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. У декларації вона не відобразила ці надходження та не задекларувала податкові зобов’язання на 23,5 млн грн. За версією слідства, це призвело до ненадходження коштів до бюджету в особливо великих розмірах (у понад 7 тисяч разів більше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян).

23 червня прокурор Київської міської прокуратури звернувся до суду з клопотанням про звільнення Філяєвої від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 ККУ. Ця норма передбачає обов’язкове звільнення, якщо особа до притягнення до відповідальності сплатила податки та відшкодувала завдану шкоду.

У судовому засіданні Філяєва повністю визнала фактичні обставини та кваліфікацію. Вона зазначила, що працює директором з 2019 року, а порушення сталося через помилку через неуважну перевірку декларації. Вона висловила каяття та запевнила, що подібне більше не повториться. Захисник підтвердив, що всі збитки відшкодовано до вручення повідомлення про підозру.

Суд встановив, що ТОВ «Укртрансміст» сплатило 23,52 млн грн ПДВ (платіжні інструкції АТ «КБ Глобус» та АБ «Південний» від 5 та 16 січня 2026 року). Станом на 14 вересня 2026 року компанія не мала податкового боргу.

Суддя задовольнив клопотання прокурора, звільнив Філяєву від кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження.

ТОВ «Укртрансміст» зареєстровано в Києві у 2006 році. Статутний капітал становить 8,9 млн грн. Засновниця – Ірина Карнакова, директоркою значиться Ірина Філяєва. Раніше компанією володів Микола Карнаков, а очолював її Ігор Карнаков, які до переїзду до Києва були прописані за однією адресою в Донецьку.

Ігор Карнаков у 2018 році був підписантом ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», яке входить до бізнес-групи «Альтком» донецького підприємця Олександра Тісленка. За часів президентства Віктора Януковича та підготовки до Євро-2012 «Альтком» активно освоював бюджетні кошти.

Понад мільярд гривень за реконструкцію Шулявського шляхопроводу, кримінальні провадження щодо ймовірного виведення бюджетних коштів, тендери з ознаками змови та аудиторські порушення на десятки мільйонів. Такий перелік історій пов’язаний із київською дорожньою інфраструктурою в період, коли «Київавтодор» очолював Олександр Густелєв, а міською владою керував Віталій Кличко.

Найгучніший фінансовий епізод — справа Шулявського шляхопроводу. Верховний Суд 22 вересня 2026 року відхилив касаційну скаргу в спорі щодо стягнення з підрядника 1 мільярда 117 мільйонів 440 тисяч 774 гривень. Початкова вартість договору становила 598,5 мільйона гривень, але після додаткових угод перевищила мільярд.

Антимонопольний комітет України встановив змову на торгах між компаніями «Північно-Український Будівельний Альянс» і «Спецбуд-Плюс». Серед ознак узгоджених дій були спільні IP-адреси, працівники та банківські документи. Компанії оштрафували загалом на 56 мільйонів гривень.

Особливо показова деталь: недійсність договору оскаржувало саме комунальне підприємство, яке виступало замовником робіт. Тепер належить домогтися реального стягнення понад 1,1 мільярда гривень із підрядника, який, за даними судових матеріалів, перебуває у процедурі досудової санації. Судове рішення — це ще не гроші, які повернулися до бюджету. І саме фактичне виконання рішення покаже, чи отримає громада кошти назад.

Майже 300 мільйонів у кримінальному провадженні

Читайте по темі: Розкрадання на ремонті тротуару: на Закарпатті посадовця й керівника КП викрили у списанні майже третини коштів за невиконані роботи

Олександр Густелєв очолював корпорацію «Київавтодор» із квітня 2015 року. У лютому 2020-го Віталій Кличко призначив його заступником голови Київської міської державної адміністрації.

Ще в березні 2017 року СБУ та Генеральна прокуратура розслідували ймовірне розкрадання майже 300 мільйонів гривень через завищення цін, використання фіктивних компаній та обготівкування коштів. Під час обшуків у фігурантів, за повідомленнями того часу, вилучили близько 4 мільйонів гривень необлікованої готівки.

Окремо Державна аудиторська служба виявляла понад 11 мільйонів гривень завищених витрат і порушення в договорах на 418 мільйонів гривень. Сам Густелєв заперечував, що готівку виявили безпосередньо в корпорації.

Ці обставини не можна автоматично трактувати як доведену особисту причетність Густелєва до розкрадання. Але масштаб сум і кількість епізодів вимагають чіткої відповіді: які саме порушення підтвердилися, хто поніс відповідальність і скільки коштів вдалося повернути?

11,4 мільйона гривень на дорожній розмітці

Ще один епізод стосується коштів, виділених на нанесення дорожньої розмітки. У кримінальному провадженні №12017000000001327 слідство описувало ймовірну схему виведення 11 мільйонів 412 тисяч 401 гривні з 37 мільйонів гривень, передбачених на ці роботи.

За матеріалами справи, у період із червня до серпня 2017 року кошти перерахували компанії «ДОРБУДРЕЗЕРВ-УКРАЇНА». Водночас слідство стверджувало, що фактичні роботи виконували комунальні працівники, а приватні компанії забезпечували документообіг і створювали видимість конкуренції.

У матеріалах фігурували також «КОЛОР С.І.М.», «УКРДОРПЛАСТ» та «АВТОМАГІСТРАЛЬ». У межах того самого провадження суд арештував 14 050 доларів і 880 євро, вилучених у керівника Деснянського шляхово-експлуатаційного управління.

Йдеться про версію слідства, а не про встановлену вироком вину всіх згаданих осіб. Проте питання залишається принциповим: якщо дорожні роботи оплачувалися з бюджету, громада має право знати, хто їх фактично виконував і за що саме були сплачені мільйони.

Сіль за ціною, що викликала запитання

Читайте по темі: “The Three-Way Scam”: how Hanna Bondarenko, Denys Tsvayg, and Dmytro Alperin turned DeHealth into a crypto scam

У справі про закупівлю технічної солі слідство перевіряло можливе завищення вартості та фіктивну конкуренцію. У матеріалах провадження №755/1645/17 фігурували 40 798 тонн солі загальною вартістю 36,45 мільйона гривень, поставленої компанією «КОСТАНЗА» за ціною від 828 до 909,60 гривні за тонну.

Конкурентом на торгах була компанія «УКРСІЛЬІНВЕСТ». У матеріалах зазначалося, що статутний капітал обох компаній становив по тисячі гривень.

Водночас раніше «Київавтодор» уклав рамкову угоду на постачання 192 436 тонн солі з компаніями «ТД Артемсоль», «ТД Укрснабресурс» і «К-2 Інвестмент» за цінами від 506,55 до 512,50 гривні за тонну без ПДВ.

Сам по собі статутний капітал компанії не доводить порушення, а порівняння цін потребує врахування умов закупівель. Однак настільки помітна різниця — привід перевірити, чи отримувала столиця найвигідніші пропозиції та чи була конкуренція реальною.

Подільсько-Воскресенський міст: штраф на 182,6 мільйона

Ще один великий тендерний скандал пов’язаний із будівництвом Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Антимонопольний комітет встановив змову компаній «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» і «ФОРМА» під час торгів очікуваною вартістю 6,103 мільярда гривень.

Серед доказів узгоджених дій комітет називав спільні IP-адреси, банківські пристрої та інші обставини, які свідчили про координацію учасників. На компанії наклали штраф у розмірі 182 мільйонів 596 тисяч 969 гривень.

Загальна вартість будівництва мосту наблизилася до 20 мільярдів гривень. Підрядника журналісти пов’язували з оточенням колишнього депутата Київради Дениса Комарницького.

У листопаді 2021 року Кличко звільнив Густелєва з посади заступника голови КМДА після проблем із термінами будівництва мосту. Саме по собі звільнення не доводить причетності до корупційних правопорушень, але ставить питання про управлінську відповідальність за багатомільярдні інфраструктурні проєкти столиці.

Аудит виявив порушення на десятки мільйонів

Аудит комунального підприємства «Київавтошляхміст» за 2017–2019 роки виявив фінансові порушення на 32,2 мільйона гривень. Із них 4,94 мільйона становили втрати, ще 6,6 мільйона — неефективні витрати.

На той час підприємством керував Дмитро Котлубей, який згодом став радником Густелєва. Його колишній заступник Валентин Осипов у лютому 2020 року очолив транспортний департамент КМДА.

Ці кадрові зв’язки самі по собі не свідчать про правопорушення. Однак вони показують, наскільки важливою є прозорість управління міською інфраструктурою, де рішення посадовців впливають на використання значних бюджетних коштів.

Декларація Густелєва: заощадження в доларах і євро

У декларації за 2020 рік Олександр Густелєв зазначив, що його родина зберігала 115 тисяч доларів і 185 тисяч євро. Його річний дохід становив близько 1,64 мільйона гривень.

Також у декларації були зазначені: квартира площею 74,6 квадратного метра, паркомісце площею 32,1 квадратного метра, автомобілі Lexus RX350, Mercedes-Benz SL500 і мотоцикл Suzuki VZR1800. Дружина Густелєва, Олена, працювала у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

Задекларовані заощадження та майно самі по собі не доводять незаконного походження коштів. Проте в контексті розслідувань щодо дорожніх закупівель вони є частиною публічної інформації, яку суспільство має право оцінювати разом з іншими фактами.

Головне питання — не сума штрафів, а повернення грошей

Історія «Київавтодору» за періоду керівництва Густелєва — це не один епізод, а низка справ, аудитів і рішень щодо тендерів та використання бюджетних коштів. У різних випадках ішлося про ймовірні розкрадання, встановлену Антимонопольним комітетом змову або виявлені аудиторами порушення. Ці категорії не можна змішувати: кримінальні підозри не дорівнюють обвинувальному вироку, а штраф за змову на торгах не доводить причетності кожного посадовця.

Але є питання, від якого не відмахнутися формальними звітами: скільки грошей реально повернулося до бюджету Києва?

У справі Шулявського шляхопроводу йдеться про понад 1,117 мільярда гривень, які суд постановив стягнути з підрядника. Поки ці кошти фактично не повернуті, для киян це не перемога на папері, а борг, який ще належить стягнути.

Коли на дорожні проєкти витрачають мільярди, громада має право вимагати не лише гучних заяв про контроль, а й конкретних результатів: прозорих закупівель, персональної відповідальності там, де порушення доведені, та реального повернення бюджетних коштів.

Максим Бахматов — це не очільник району, а звичайний люмпен, чиє перебування на посаді дискредитує сам інститут керівників районів столиці. Поки Деснянський район потребує ефективного управління, відновлення пошкодженого житла та безпечних укриттів, його керівник опиняється в центрі чергових скандалів.

Протягом одного тижня Бахматов встиг відсвяткувати день народження, влаштувати конфлікт із ветераном у радіоефірі Олегом Симорозом, з’явитися на акції біля КМДА та нахамити журналістам. Паралельно виникають питання до використання бюджетних коштів, стану захисних споруд і кадрових рішень районної адміністрації.

Це вже не просто історія про невдалу комунікацію чиновника. Це питання про те, чим насправді займається голова одного з найбільших районів Києва та які результати його роботи можуть побачити мешканці.

Алкогольні гулянки та конфлікт із ветераном

Читайте по темі: У Києві внаслідок російської атаки постраждали двоє людей, пошкоджено будинок

Олег Симороз жорстко розкритикував поведінку Бахматова під час радіоефіру, у якому обговорювалися проблеми управління Києвом, відповідальність міської влади та повноваження районних адміністрацій.

Замість конструктивної розмови Бахматов перейшов на крик та образи. Активіст також заявив, що керівник району намагається позиціонувати себе як опозиціонера до мера Києва Віталія Кличка, водночас уникаючи незручних запитань до президента Володимира Зеленського, який призначив його на посаду.

«Бахматов як опозиція Кличку — це смішно», — заявив Симороз.

Він нагадав, що Бахматов раніше працював радником Кличка, і звинуватив його в лобіюванні інтересів будівельного бізнесу. На думку активіста, нинішня критика міської влади не звільняє голову Деснянської РДА від відповідальності за роботу власної адміністрації.

Логіка Симороза проста: якщо Бахматов вважає, що йому блокують роботу, він має ставити конкретні запитання тим, хто ухвалює відповідні рішення, вимагати реакції та демонструвати громаді результати своїх дій.

Натомість мешканці знову бачать публічний конфлікт. І це особливо показово на тлі питань до відновлення житла, фінансування укриттів та роботи освітньої інфраструктури.

Алея Героїв: конфлікт із ветеранською спільнотою

Суперечка із Симорозом — не перший публічний конфлікт навколо Бахматова.

Раніше гостра критика стосувалася створення Алеї Героїв у Деснянському районі. Симороз заявляв про проблеми в комунікації районної адміністрації з родинами загиблих військових і ветеранською спільнотою.

У липні 2026 року тема стала предметом публічного обговорення на Радіо Культура. Симороз наголошував на необхідності враховувати позиції родин полеглих захисників. Бахматов зі свого боку стверджував, що візуальну концепцію меморіалу погоджували з родинами.

Коли йдеться про вшанування загиблих військових, формального звіту про виконані роботи недостатньо. Необхідні відкритий діалог, повага до родин і готовність чути тих, кого безпосередньо стосуються ухвалені рішення.

Проте навколо меморіалу виникло публічне протистояння, яке стало ще одним приводом для критики керівництва району.

Замість того щоб об’єднувати громаду навколо вшанування полеглих, районна влада опинилася в центрі конфлікту. Для керівника РДА це серйозний провал комунікації.

41 мільйон гривень на відновлення: використано лише 5,7 мільйона

Читайте по темі: У Німеччині викрили бізнес на підроблених мовних сертифікатах

Найбільш предметні запитання до роботи Бахматова стосуються бюджетних коштів.

За даними редакції, на відновлення житлового фонду Деснянського району, пошкодженого внаслідок російської збройної агресії, передбачено 41,036 млн грн. Водночас використано лише 5,7 млн грн — приблизно 14% від зазначеної суми.

Понад 35 млн грн передбаченого фінансування, таким чином, не відображені у фактичному використанні за наведеними показниками.

Для мешканців району це не просто бюджетна статистика. Це пошкоджені будинки, зруйновані звичні умови життя та очікування на відновлення після російських атак.

Якщо на відновлення передбачають десятки мільйонів гривень, люди мають право бачити результат. Які будинки вже відновлено? Які роботи виконуються? Чому використано лише близько 14% коштів? Коли решта об’єктів буде відремонтована?

Саме на ці запитання повинна відповідати районна адміністрація.

Бахматов може критикувати Кличка, говорити про обмежені повноваження та пояснювати проблеми діями інших органів влади. Але це не звільняє його від обов’язку звітувати про виконання програм, за які відповідає очолювана ним адміністрація.

Дитячий садок №175: 10 мільйонів виділено, 420 тисяч використано

Ще один показовий приклад — дитячий садок №175 на вулиці Радистів, 61.

За даними, наданими редакції, на відповідні роботи було виділено 10 млн грн, але протягом року використано лише 420 тис. грн. Це 4,2% від зазначеної суми.

У державній системі DREAM є проєкт будівництва споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття для цього закладу. Проєкт потребував подальшого опрацювання документації та її коригування.

Однак батьків і працівників закладу цікавить не кількість погоджень, а те, коли укриття буде готове до використання.

Чому використано лише незначну частину передбачених коштів? На якому етапі перебувають роботи? Коли завершать будівництво?

Безпека дітей не може бути другорядним завданням, яке роками відкладають на потім. Якщо проєкт затримується, районна адміністрація має пояснити причини, назвати строки та прозвітувати про виконану роботу.

Укриття: де результати роботи районної адміністрації?

Проблема укриттів — ще один серйозний виклик для Деснянського району.

За оприлюдненими даними, станом на серпень 2026 року в районі не ввели в експлуатацію жодного нового укриття протягом року. Водночас у закладах освіти тривало будівництво чотирьох захисних споруд, а капітальні ремонти проводилися на десяти укриттях.

Окремі запитання виникли й щодо прозорості фінансування. У матеріалі руху ЧЕСНО від 20 жовтня 2026 року повідомлялося, що Деснянська РДА не надала відповіді на запит щодо коштів, спрямованих на облаштування, будівництво та капітальний ремонт укриттів.

Це питання безпосередньо стосується безпеки мешканців. Люди мають право знати, які захисні споруди готові до використання, скільки коштів витрачено, які об’єкти ще будуються та коли їх планують завершити.

Якщо частина проблем залежить від міського фінансування або підрядників, адміністрація має називати конкретні перешкоди й вимагати рішень. Але перекладати відповідальність на інших, не демонструючи результатів у межах власних повноважень, — це не управління районом.

Судовий спір через звільнення посадовиці: що підтверджує документ

До редакції «Спеціальних кореспондентів» надійшов офіційний лист Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2026 року.

У документі зазначено, що у справі №320/37776/26 судове засідання було призначено на 20 жовтня 2026 року о 16:00. Лист надіслано у відповідь на звернення редакції щодо дати розгляду справи та доступу представників медіа до судового засідання.

За наданою редакції інформацією, справа пов’язана з оскарженням звільнення однієї з посадовиць районної адміністрації. У матеріалах також зазначено, що Бахматов не з’явився на засідання.

Сам лист підтверджує дату призначеного розгляду, але не містить результату засідання. Тому для встановлення подальшого перебігу справи потрібні наступні процесуальні документи.

Однак сама ситуація ставить запитання до кадрової політики районної адміністрації. Державна служба — це не приватна власність керівника, а система, у якій рішення щодо працівників повинні ухвалюватися відповідно до закону.

Коли кадрові рішення стають предметом судового спору, суспільство має право вимагати прозорості та пояснень.

Заява до поліції: журналісти вимагають реакції на дії Бахматова

Окремий епізод стосується взаємодії Максима Бахматова з журналістами інформаційного агентства «Спеціальні кореспонденти».

Редакція подала заяву про вчинення кримінального правопорушення, у якій йдеться про перешкоджання Бахматовим законній професійній діяльності журналістки Вікторії Дмитренко та інших представників агентства.

У прохальній частині документа ми вимагаємо прийняти заяву та невідкладно, але не пізніше ніж протягом 24 годин після її подання, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також поставили вимогу надати документальне підтвердження прийняття й реєстрації заяви та витяг із ЄРДР.

Це ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України.

Це вже не просто публічна суперечка між чиновником і журналістами. Редакція звернулася до правоохоронних органів із конкретною вимогою надати правову оцінку викладеним обставинам.

Журналісти не зобов’язані мовчати, щоб не дратувати чиновника. Наша робота — ставити незручні запитання, висвітлювати проблеми та вимагати відповідей від посадовців.

Голова районної адміністрації не має особливих привілеїв щодо критики. Посада не дає права перешкоджати журналістській діяльності або ставитися до представників медіа як до підлеглих.

Саме тому ця історія потребує належного реагування правоохоронних органів.

Люмпенізація державної служби замість відповідальності

Усі ці епізоди разом формують невтішну картину управління Деснянським районом: конфлікт із ветераном, суперечки навколо Алеї Героїв, питання до використання бюджетних коштів, затримки з укриттями, судовий спір щодо кадрового рішення та заява журналістів до поліції.

Керівник районної адміністрації має бути прикладом професійності, відповідальності та поваги до людей. Натомість Бахматов регулярно опиняється в центрі скандалів, які відсувають на другий план головне — результати його роботи.

Коли державна посада перетворюється на інструмент особистого піару, а управлінські проблеми супроводжуються постійними конфліктами, дискредитується не лише конкретний чиновник. Дискредитується сам інститут державної служби.

Деснянський район не повинен бути заручником політичних амбіцій, особистих сварок і демонстративної поведінки свого керівника.

Бахматов може скільки завгодно сперечатися з Кличком, конфліктувати із Симорозом і звинувачувати інших у проблемах району. Але мешканці чекають на відновлені будинки, безпечні укриття, належні умови для дітей та прозоре використання бюджетних коштів.

Джерело: speccor.org.ua

Після публікацій про спробу через суд із підробленими документами вивести з державної власності 158 літаків і злітну смугу Запорізького центру льотної підготовки незручні згадки почали зникати з мережі. СБУ кваліфікувала дії як замах на диверсію, а за схемою — фірма «Банкометал» і фігуранти з політичним бекграундом.

Публікуємо цей матеріал у повному обсязі — щоб нагадати, як саме намагалися «віджати» стратегічне авіаційне майно і що зараз зачищають.

У той час, як деякі втікачі з України продовжують заробляти десятки мільярдів гривень щороку, просто переписавши бізнес на рідню, інші втратили вже понад 50% свого статку і продовжують втрачати активи.

Зокрема, йдеться про колись наймолодшого українського мільярдера Костянтина Жеваго, який за час війни втратив понад 50% свого статку. Йому самому загрожують терміни з численних кримінальних проваджень. Серед них і резонансний хабар у 3,5 млн дол. голові Верховного Суду України Всеволоду Князєву. Про це повідомляють “Коментарі”.

Молодий та перспективний на 2,5 млрд дол.

Уродженець Магаданської області РФ Костянтин Жеваго дитиною переїхав з батьками в Україну і ще 19-річним студентом у 1993-му році став фінансовим директором ЗАТ “Фінанси та Кредит”. Через кілька років він обійняв посаду голови правління ЗАТ, а також увійшов до складу керівництва цілої низки підприємств, що були частиною бізнесу групи “Фінанси та кредит”.

Такий швидкий зліт пояснюють часто заступництвом з боку творців ЗАТ “Фінанси та Кредит”, якими називали бізнесменів та нардепів 1990-початку 2000-х років Ігоря Бакая та Олександра Волкова. Нібито саме вони помітили перспективного фінансиста та поступово передали йому операційне управління своїми активами. Принаймні, коли у 2002-му році Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за фактом незаконного відкриття валютних рахунків рядом нардепів, серед них були і Олександр Волков, і Ігор Бакай та Костянтин Жеваго. Зауважимо, що бути народним депутатом для самого Жеваго стало своєрідним “правилом гарного тону” — він був ним без перерв з 3 по 8 скликання або з 1998 по 2019 роки.

Читайте по темі: Скандали, конфлікти та освоєні 14% бюджету: Максим Бахматов продовжує привласнювати мільйони на укриттях і відновленні житла

По-справжньому “бізнес-зірка” Костянтина Жеваго запалилася в 2007-му році, коли він першим з українських мільярдерів вивів свою компанію Ferrexpo на Лондонську фондову біржу. Цікаво, що успіх бізнесмена збігся з еміграцією Ігоря Бакая до Росії після Помаранчевої революції 2004 року і відходом від активної діяльності Олександра Волкова. Після цього бізнес-група “Фінанси та кредит” стала вважатися власністю наймолодшого українського мільярдера.

До складу групи за даними аналітичного сервісу YouControl входило понад 170 компаній. Активи представлені у гірничорудній та металургійній галузях, суднобудуванні та машинобудуванні, у виробництві великовантажних автомобілів, фармакології, харчопромі та спорті в Україні, а також країнах Західної Європи та Середньої Азії.

На піку статки Костянтина Жеваго оцінювали приблизно 2,4 млрд дол., правда майже половину з них він втратив уже за перший рік війни. Але не російське вторгнення стало виною, а проблеми з новою українською владою.

113 мільйонів доларів із банку “Фінанси та кредит” — перші проблеми

У серпні 2019 року стало відомо про кримінальне провадження, відкрите Державним бюро розслідувань України щодо Костянтина Жеваго як власника збанкрутілого у 2015-му році банку “Фінанси та кредит”.

За версією слідства, банк доручився за кредити офшорної компанії в іноземних банках на суму 113 млн дол. (2,5 млрд грн. у 2019 році), які були виведені з банківської установи у вигляді застави. При цьому збиток банку за січень-квітень 2015 року склав 715 млн. грн., тобто виведення з банку 2,5 млрд. грн. по суті, і зробило його збитковим. На момент ліквідації за даними НБУ Костянтину Жеваго належало 97,66% “Фінанси та кредит”.

Вже в жовтні Костянтина Жеваго було оголошено в розшук, а НАБУ повідомило про підозру бізнесмену в недостовірному декларуванні під час перебування його народним депутатом – він нібито замовчав про 19 млн грн. у своїх деклараціях. 2020-го суд ухвалив стягнути з нардепа 1,5 млрд грн., а 2021-го бізнесмена було оголошено в міжнародний розшук по лінії Інтерполу в рамках цієї справи. Зрештою, 2022-го екснардепа навіть затримали у Франції, але екстрадиції не трапилося і Костянтин Жеваго вийшов на волю.

Зовсім недавно, у вересні 2026 року Центральний апеляційний господарський суд дозволив НБУ продати майновий комплекс банку “Фінанси та кредит”, який останній дав у заставу за кредитом від Нацбанку майже 4 млрд грн.

Зазначимо, що хоча сам банк перебуває у стані банкрутства, Костянтин Жеваго продовжує використовувати його у своєму бізнесі в Україні. Так, за версією слідства з кримінального провадження № 62024000000000394, взяті раніше в підконтрольному йому банку кредити використовуються для вимог коштів або банкрутства компаній-боржників. Відбувається це за допомогою підконтрольних бізнесмену компаній, причому іноді ці борги можуть мати штучний характер.

Залізничний бізнес та хабар голові Верховного суду

Читайте по темі: Тендерна змова і мільярд за Шулявський шляхопровід: як Кличко і Густелєв “прогнали” дорожню схему на гроші киян

Справа про підкуп за 2,7 млн дол. голови Верховного суду України Всеволода Князєва в травні 2023 року безпосередньо пов’язано з найбільш прибутковим напрямом діяльності Костянтина Жеваго в Україні – видобутком залізняку. Йшлося про судові баталії навколо Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, коріння яких веде до угоди 2002 року про купівлю підприємства структурами, які пізніше стали відомі як компанія Ferrexpo AG , зареєстрована в Швейцарії, і в якій Жеваго належать понад 40% акцій.

З того часу за ці активи періодично спалахували війни в судах – так у 2020-му році колишні продавці вимагали анулювати угоду та повернути їм акції, що викликало цілу низку судових рішень.

У травні 2021 року Господарський суд Києва повністю відхилив позови всіх чотирьох компаній-продавців, а Північний апеляційний господарський суд 12 вересня вимогу продавців задовольнив частково, зобов’язавши повернути продавцям 40,19% акцій підприємства, залишивши у Ferrexpo AG 59,81% акцій Полтавського ГО.

Це рішення не влаштувало Ferrexpo AG і питання перенеслося до Верховного суду України, який 19 квітня 2023 року поставив крапку, скасувавши рішення Північного апеляційного суду та повернувши всі акції Ferrexpo.

Зазначимо, що менш ніж через місяць після цього рішення і було затримано Всеволода Князєва, а керівництво НАБУ та САП одразу заявили, що затримання голови Верховного суду було пов’язане з винесенням судом рішень на користь власника групи “Фінанси та кредит”, тобто Костянтина Жеваго.

Хоча Всеволод Князєв згодом намагався покинути Україну , через 3 роки після затримання він визнав свою провину, дав свідчення на інших учасників схеми та отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна . Але ще у серпні 2023-го Костянтина Жеваго було офіційно звинувачено у спробі підкупу голови Верховного суду України, а 16 червня 2026-го НАБУ та САП направили до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) обвинувальний акт щодо бізнесмена Костянтина Жеваго. Загалом атака на бізнесмена та екснардепа мала комплексний характер – 12 лютого 2025 року проти нього було введено санкції РНБО, що він сам назвав незаконним та безпідставним.

Але значно важливіша доля власне Полтавського ГЗК, колись головного активу бізнесмена в Україні, і найбільш прибуткового.

Так, за даними YouControl ПрАТ “Полтавський ГЗК” (сфера діяльності – видобуток залізняку, статутний фонд – 3 млрд 87 млн грн.) хоч і серйозно знизив виручку – з 44,2 млрд грн. 2021-го до 20,8 млрд грн. 2025-го, як і раніше, акумулює найбільший дохід Костянтина Жеваго в Україні.

Втім, ще 24 лютого Господарський суд Полтавської області відкрив провадження у справі про банкрутство Полтавського ГЗК за позовом ТОВ “Максі капітал груп” (сфера діяльності – консультування з питань комерційної діяльності та управління, статутний фонд – 5 млн грн.) на 4,7 млрд грн. Тобто, контроль над основним активом бізнесмена також може піти з його рук.

Зазначимо, що “Максі капітал груп” належить низці бізнесменів, серед яких Леонід Крючков, який спеціалізується на викупі проблемних боргів та встановленні контролю над підприємствами. Його рідний брат екс-нардеп Дмитро Крючков проходить фігурантом у справі про виведення коштів із компанії “Запоріжжяобленерго”, в якій понад 60% акцій належить державі. За версією слідства, Крючков є організатором схеми, за якою ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ДП “Енергоринок” завдали збитків на загальну суму понад 346 млн. гривень – частина боргів перед держкомпаніями віддавалася колекторам, а 70% просто списувалася.

Втім, не виключено, що за цим позовом стоїть і сам Костянтин Жеваго, який за версією слідства може використати компанії, оформлені на підставних осіб, та “кишенькових” суддів для виведення своїх активів з-під контролю держави.

Банкрутство “Київмедпрепарат” та “Артеріума”

Свого часу група “Фінанси та кредит” являла собою багатопрофільний концерн, який об’єднував компанії в різних сферах економіки. На 2-му місці за виручкою групи після Полтавського ГЗК набула фармакологічна компанія “Артеріум”.

Як повідомляли “Коментарі” , під контролем Костянтина Жеваго була корпорація “Артеріум”, до складу якої входять заводи “Київмедпрепарат” та “Галичфарм”. У військових умовах компанія наростила дохід із 3,85 млрд грн. 2021-го до 4,1 млрд грн. 2025-го, що правда нижче 5,2 млрд. 2024-го. Згідно з данимиYouControl”Корпорація Артеріум” (сфера діяльності – оптова торгівля фармацевтичними товарами, статутний фонд – 2 млн. 670 тис. грн.) входить до складу групи компаній Костянтина Жеваго. Правда, це незабаром може змінитися.

Так, 3 грудня 2025 року Господарський суд міста Києва відкрив провадження щодо банкрутства одного з ключових активів корпорації – АТ “Київмедпрепарат” (сфера діяльності – виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів, статутний фонд – 290,1 млн грн.). Іншими словами, ось уже майже 11 місяців виробник продукції, який приносить корпорації мільярд гривень, може припинити її виробництво. При цьому виторг компанії впав з 3,5 млрд грн. 2024-го до 2,9 млрд грн. 2025-го.

Аналогічна ситуація має місце ще з одним фармвиробником “Артеріума” — ТОВ “Галичфарм” (сфера діяльності – виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів, статутний фонд – 76,6 млн грн.), за яким з квітня 2026 року відкрито справу про банкрутство через борг кредитору в 1,4 млрд грн. Сама компанія здатна генерувати виручку приблизно 1,8 млрд грн щорічно.

Цікаво, що в обох випадках відкриття банкрутства – “Київмедпрепарат” та “Галичфарм”, ініціатором виступає та сама компанія, ТОВ “Скай девелопмент” (сфера діяльності – надання в оренду власного або орендованого нерухомого майна, статутний фонд – 1000 грн.). Слід зазначити, що за даними YouControl 33,4% компанії належить Леоніду Крючкову, який володіє 25% “Максі капітал груп”, що з лютого 2026-го банкрутує Полтавський ГЗК.

Цікаво, що згідно з матеріалами справи, кредитором АТ “Київмедпрепарат” виступав банк “Фінанси та кредит”, у якому для фармпідприємства було відкрито кредитну лінію. Після банкрутства банку право на вимогу повернення кредитів перейшло до НБУ та було ним продано на електронному аукціоні за 10% від номіналу.

Так, права вимоги щодо кредитів на 2 млрд 436 млн грн. були продані рівно в 10 разів дешевше – за 243,6 млн. грн. “Скай девелопмент”, причому вона виступала єдиним учасником аукціону. З викупленого пакету кредитів на 2,4 млрд грн., як виявилося, лише 110 млн грн. складає борг “Київмедпрепарат”, що й спричинило позов від “Скай девелопмент”.

План врятувати бізнес через банкрутства та суди від Костянтина Жеваго

Дещо інша ситуація склалася з “Галичфарм”, якому “Скай девелопмент” виставив рахунок на 1,4 млрд грн. У ході розгляду справи свій план санації запропонувало таке собі ТОВ “Сучасна металургійна компанія” (сфера діяльності – видобуток залізняку, статутний фонд – 100 тис. грн.) і офіційно належить якійсь Інні Прилепко.

Зауважимо, що дана компанія прямо згадується у кримінальному провадженні №62024000000000394, яке Костянтин Жеваго використовує для вимог коштів або банкрутства компаній-боржників. Зокрема, ТОВ “Сучасна металургійна компанія” за даними слідства було визнано переможцем аукціону (лот № 540574 із ціновою пропозицією у розмірі 280 114 000 гривень) щодо придбання нерухомого майна за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, 139, корп. 20 літ. О, власником якого є “Київмедпрепарат”, також контрольований Костянтином Жеваго. Причому одним із учасників аукціону було ТОВ “Перфом стандарт” (сфера діяльності – надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, статутний фонд – 1000 грн.), яким також володіє Інна Прилепко і слідство вважає його також використовуваним для виведення активів Костянтина Жеваго.

Зауважимо, що “Перфом стандарт” фігурує у низці кримінальних проваджень, і звітуючи про збитки в 200-300 тисяч гривень щорічно бере участь в аукціонах на купівлю нерухомості з гарантійними внесками в 12 млн грн.

Дмитру Симуніну, чоловіку депутатки Київради від ОПЗЖ Юлії Симуніної, оголосили підозру в легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, у великому розмірі та за попередньою змовою групою осіб. Прокурор просив призначити заставу в 5 млн грн, однак Солом’янський районний суд визначив її у розмірі 266 тис. грн.

За версією слідства, Симунін міг використовувати зв’язки в медичних закладах Києва, експертних командах з оцінювання повсякденного функціонування та інших установах для оформлення фіктивних інвалідностей військовозобов’язаним. Це, як стверджують правоохоронці, дозволяло їм уникати мобілізації.

У матеріалах клопотання також зазначено, що сам Симунін був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку. Аналогічні рішення, за версією слідства, могли оформити щонайменше п’ятьом працівникам компанії «Бізнес метри», бенефіціаром якої є Симунін: четверо були виключені з військового обліку, ще один отримав статус тимчасово непридатного.

Окремі твердження стосуються майнових питань подружжя. Зокрема, автори повідомлення заявляють про фіктивне розлучення Юлії та Дмитра Симуніних задля збереження майна. Ця інформація потребує окремого підтвердження.

Наразі йдеться про версію досудового розслідування, а не доведену судом вину. Обставини справи та можливу причетність інших осіб мають встановити правоохоронці й суд.

Читайте по темі: «Баяніст» на мільярди: як координатор «Великого будівництва» Юрій Голик виїхав з України за дозволом ОВА