Автор: Ольга Коломийська

На тлі інформаційного шуму довкола скасування підозри в незаконному збагаченні чинному директору ДП “Ліси України” Юрію Болоховцю, в медіапросторі активізувалися дискусії довкола можливих кадрових ротацій у топменеджменті державного підприємства. Зауважимо, ДП “Ліси України” — це державне спеціалізоване господарське підприємство, яке об’єднало колишні 156 лісгоспів і є найбільшим лісокористувачем в Україні, який координується Держлісагентством.

Зокрема, блогер Сергій Коваленко у профільній Фейсбук-спільноті “Відкритий ліс” пов’язує останні події у лісовій галузі з так званими “плівками Міндіча” та припускає, що серед претендентів на крісло голови ДП “Ліси України” може претендувати екскерівник Рівненського ОУЛМГ та колишній заступник директора Поліського лісового офісу ДП “Ліси України” Віталій Сухович, а серед інтересантів кадрових змін — колишній голова Фонду держмайна та ексміністр аграрної політики Віталій Коваль.

“Коваль дізнається від Міндіча, що на ЮБ (Юрій Болоховець — ред.) є “заказуха”, і ДБР скоро його прийме. З’являється вакантне місце головного лісівника. Пропонує Суховичу за 5-10 лимонів (мільйонів — ред.) купити посаду гендиректора “Лісів України”. Сухович вірить, адже бачить, як спрацьовують ДБР і Печерський суд. Він не знає, що “обілетили” цього разу не лише його. Приносить лями. Таємно вручає. Потім щось іде не по плану. Віталіку гроші ніхто не вертає. Розвели хлопця. Варіант написати заяву в НАБУ чи СБУ? Чекаємо”, — пише Сергій Коваленко.

Хто такий Віталій Сухович?

Віталій Сухович — вихідець із системи лісового господарства, кар’єру в якій він розпочав у 2002 році як бухгалтер у Сарненському лісгоспі на Рівненщині. У 2009 році очолив ДП “Висоцьке лісове господарство”, а на початку червня 2017-го — Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ).

Народився 1 червня 1979 року у місті Сарни Рівненської області. Має два профільних дипломи: менеджера-економіста Українського державного університету водного господарства та природокористування й спеціаліста з лісового господарства Національного лісотехнічного університету України. Також балотувався до Рівненської обласної ради: у 2015 році — від “Блоку Петра Порошенка”, згодом — від партії “Сила і честь”.

Читайте по темі: Російський олігарх Абрамович особисто погодив у Путіна свою участь у переговорах з Україною в перший день великої війни, — ЗМІ

У січні 2023 року він став заступником директора Поліського лісового офісу ДП “Ліси України”. Ця кар’єра обірвалася через кримінальне переслідування. У листопаді 2023 року ДБР провело обшуки у помешканні й на робочому місці Суховича та членів його родини. Йому повідомили підозру за статтею про незаконне збагачення — санкція передбачає до 10 років позбавлення волі.

За версією слідства, він набув активів майже на 109 мільйонів гривень, що перевищує законні доходи більш ніж на 98 мільйонів гривень, і не відобразив це у декларації. У суді Сухович визнав провину та уклав угоду з прокурором САП — замість потенційних п’яти років ув’язнення отримав трирічний іспитовий строк. При цьому держава конфіскувала 98 мільйонів гривень.

З посади заступника директора Поліського лісового офісу Сухович звільнився лише 8 травня 2024 року, вже під час судового процесу. Після публікації журналістського розслідування “Четвертої влади” про його статки Сухович у телефонній розмові фактично погрожував медійникам.

Детальніше про це кримінальне провадження можна прочитати, наприклад, у матеріалі “Сили правди” та публікації Суспільного Рівне.

Хто такий Віталій Коваль?

Віталій Станіславович Коваль народився 28 липня 1981 року в місті Березне Рівненської області. Підприємець, політик, міністр аграрної політики та продовольства України (5 вересня 2024 — 17 липня 2025), голова Фонду державного майна України (2023–2024), голова Рівненської обласної державної адміністрації (2019–2023).

У 2003 році закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю “банківська справа”, у 2017-му — Львівську бізнес-школу Українського католицького університету (МВА). До приходу в державне управління керував низкою компаній в аграрній, транспортній та будівельній галузях, зокрема ТзОВ “Інвесттрейдсервіс” та “Санако”. Є кандидатом у майстри спорту з греко-римської боротьби, очолює Рівненську обласну федерацію греко-римської боротьби.

У листопаді 2023 року парламент підтримав кандидатуру Коваля на посаду голови Фонду державного майна — він змінив Рустема Умєрова, який став міністром оборони. 5 вересня 2024 року Верховна Рада прийняла відставку Коваля з ФДМУ, натомість він став міністром аграрної політики та продовольства. Після відставки, у грудні 2025 року, Коваль знову зареєструвався як підприємець.

Що пов’язує Коваля та Міндіча?

Читайте по темі: Апеляція ВАКС підтвердила конфіскацію активів голови селищної ради на Рівненщині на 5,8 мільйона гривень

Тімур Міндіч — підсанкційний бізнесмен, відомий насамперед як співвласник “Кварталу 95”, якого НАБУ підозрює у масштабній корупційній схемі. Записи, відомі як “плівки Міндіча”, містять близько 1000 годин розмов. Лише частина цих матеріалів уже призвела до підозр низці високопосадовців.

У центрі скандалу — роль Міндіча як людини без офіційного статусу, яка, судячи зі стенограм, впливала на оборонні бюджети, кадрові рішення та міжнародні контракти.

Коваль фігурує у плівках безпосередньо. На фрагменті, опублікованому 1 травня 2026 року, засвітився колишній міністр аграрної політики Віталій Коваль. Запис розмови було зроблено 15 липня 2025 року — за два дні до рішення Верховної Ради про об’єднання Мінагрополітики, Мінприроди та Мінекономіки в одне відомство. Коваль обговорював з Міндічем долю свого міністерства та можливі шляхи його збереження через злиття з Мінекологією.

Таким чином, “плівки Міндіча” фіксують не просто знайомство двох осіб, а їхню ділову комунікацію на рівні обговорення рішень урядового масштабу. Саме це й дало підставу блогеру Сергію Коваленку припустити, що Коваль міг використати канал Міндіча і в питанні лісової галузі. Детально про “Міндічгейт” та роль Коваля — у матеріалі наших колег з видання ZN.ua та аналізі “Цензор.НЕТ”.

Хто ще може претендувати на посаду директора “Лісів України”?

Питання про можливого наступника Болоховця вийшло на публічний рівень після подій квітня–травня 2026 року. 28 квітня 2026 року президент Зеленський анонсував “кадрові рішення” у держпідприємствах, зокрема у “Лісах України”.

Першим реальним кроком стало призначення операційного директора. Колишній заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович призначений операційним директором ДП “Ліси України” та головою комісії з перетворення підприємства в акціонерне товариство. Втім, Зубович вже неодноразово ставав об’єктом критики з боку екологічних організацій: активісти пов’язували його ім’я з видачею незаконних лімітів на вирубку дерев у національних природних парках.

Паралельно у лісовій спільноті фігурує й ім’я Суховича — попри його судимість.

Показово, що сам Болоховець, попри скасовану підозру, залишається в центрі уваги. 11 березня 2026 року Апеляційна палата ВАКС скасувала підозру Болоховцю та заставу в розмірі 9,08 млн грн.

Адвокат Болоховця зазначив, що “минулого року людину два місяці тримали за ґратами, призначаючи абсолютно нереалістичний розмір застави, тиску зазнали родина, друзі, колеги”.

На цьому тлі саме держпідприємство демонструє стрімке зростання: за перший квартал 2026 року, як вказано на сайті Мінекономіки, порівняно з 2023-м чистий дохід зріс на 87% — до 8,6 млрд грн, а прибуток до оподаткування — на 273%, до 3 млрд грн. На тлі таких показників боротьба за крісло гендиректора набуває особливої ваги.

Заступник начальника РСЦ МВС у Київській та Чернігівській областях Євгеній Корнійко задекларував значний обсяг майна, частина якого оформлена на його партнерку та сина.

Згідно з даними декларації, посадовець зареєстрований і проживає в селі Требухів Броварської громади. У шлюбі він не перебуває, однак спільно проживає з Тетяною Корнійко, а син Назарій зареєстрований у Борисполі.

Серед задекларованого майна – квартира в Іспанії вартістю 6,2 млн грн (2023), а також квартира в Туреччині, оформлена на партнерку. Крім того, у власності родини вказані будинок у Требухові, кілька земельних ділянок у Київській області та дві квартири в Києві.

Також у декларації зазначені транспортні засоби, серед яких Nissan Juke, Mercedes-Benz ML 250 CDI та Toyota Land Cruiser 200, останній – у користуванні посадовця, але оформлений на третю особу.

Фінансові дані свідчать про наявність готівкових заощаджень у Корнійка та його партнерки, а також доходи від підприємницької діяльності, які у випадку Тетяни Корнійко становлять понад 5 млн грн.

Читайте по темі: «П’ять ділянок депутатам і 20 тисяч доларів зверху»: розслідування викрило земельний схематоз у Рівному

Окремо вказано, що значна частина майна оформлена на партнерку або сина, при цьому посадовець користується цими активами.

У матеріалі також звертається увага на можливі ризики, зокрема джерела фінансування іноземної нерухомості, структуру доходів та оформлення дороговартісного майна на третіх осіб.