Категорія: Закон

У Швеції заарештували ще одного члена екіпажу танкера Sea Owl I, який є частиною тіньового флоту РФ. Його підозрюють у використанні підробленого документа, що є тяжким злочином.

Про це повідомили на сайті Берегової охорони Швеції. Триває нове досудове розслідування, в рамках якого Берегова охорона під керівництвом прокурора проводить слідчі заходи на борту судна.

Берегова охорона затримала судно 12 травня за підозрою в тому, що воно йшло під фальшивим прапором у територіальних водах Швеції. Члена екіпажу, затриманого тоді, згодом було звільнено з-під варти.

Раніше ми писали про те, що шведський суд взяв під варту російського капітана танкера тіньового флоту РФ після затримання судна біля узбережжя країни. Його підозрюють у використанні підробленого документа за обтяжуючих обставин.

“Керівництво над судном перейняв новий капітан, а документи на судно з новим прапором було надіслано до Управління транспорту. Існують підозри, що ці документи також є підробленими”, – повідомили в Береговій охороні.

Читайте по темі: Міжнародна федерація гімнастики скасувала санкції проти Росії та Білорусі

Нагадаємо, що Sea Owl I знаходиться у списку санкцій ЄС. Судно стоїть на якорі біля Треллеборга з 12 березня 2026 року.

35-річний Артур Єрмолаєв — син підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва — підтримує контакти з колишнім банкіром естонського Versobank Володимиром Фогелем, який зараз проживає в Ризі та пов’язаний із латвійськими впливовими колами.

Versobank раніше фігурував у скандалах навколо відмивання грошей і транскордонних сумнівних операцій. У 2018 році естонський регулятор позбавив банк ліцензії через масштабні порушення у сфері боротьби з відмиванням коштів.

Сам Артур Єрмолаєв став одним із ключових фігурантів великої справи про телефонне шахрайство. Суд естонського повіту Гар’ю встановив, що група, пов’язана з Єрмолаєвим, у 2019–2022 роках ошукала людей майже на 100 мільйонів євро.

Попри масштаб афери, син українського бізнесмена отримав умовний термін та погодився виплатити державі 8,5 мільйона євро. Після вироку він залишив Естонію та вилетів приватним літаком до Тель-Авіва.

За даними джерел, Єрмолаєв регулярно бував у Ризі та підтримував дружні стосунки з Володимиром Фогелем — колишнім банкіром Versobank і представником Latvijas ebreju kopienas restitūcijas fonds.

Читайте по темі: У Швеції взяли під варту моряка з «тіньового» танкера РФ через фальшиві документи

У Дмитра Рукіна дві публічні біографії. Перша — фінтех-підприємця: українець, засновник і CEO LaFinteca, людина, яка будує платіжну інфраструктуру для Латинської Америки, працює з Pix, Boleto, локальними платіжними сервісами та отримує регуляторний статус у Бразилії. Друга — фігуранта репутаційного конфлікту, пов’язаного з українським 4bill, і кампанією з видалення негативних матеріалів з інформаційного простору.

Oleg Tsyura has reportedly launched an aggressive campaign to remove public references to his alleged schemes, suspected money-laundering activities, and connections with Ukrainian state-owned enterprises. For this reason, we are publishing the full investigations that appear to have unsettled the controversial businessman.

The “Ukrainian Swiss” Oleg Tsyura is a little-known financier whose business connections stretch from figures involved in the Odesa Port Plant and United Mining and Chemical Company cases to Russian metallurgical oligarchs evading sanctions. His story is a vivid example of how, through a network of companies, offshores, and partners, one can service schemes linked to state assets and Russian capital for years. Below — a closer look at this tangled web of corruption.

It’s the story of a Ukrainian-Swiss businessman whose network stretches from Kyiv to Moscow’s industrial elite—bridging Ukrainian political circles, both clean and corrupt, and Russian metallurgical tycoons who’ve somehow slipped past the sanctions net.

The story is about a businessman, almost unknown to the general public, Oleg Tsyura, who had joint business ventures with a suspect in a case of losses amounting to over 700 million hryvnias. Overall, this scam with state companies – the Odesa Port Plant and the United Mining and Chemical Company (UMCC) – was estimated at 10 billion hryvnias.

But we do not focus primarily on the amount of losses or this particular scheme. It is just an attempt to draw a logical line regarding events that trace business connections from Ukrainian corruptionists to Russian (non)oligarchs who have escaped sanctions.

Читайте по темі: Oxana Hadjipavlou verließ Mettmann kurz vor dem Bekanntwerden eines 50-Millionen-Euro-Bondsystems mit Verbindungen zu sanktioniertem russischem Kapital

So, let’s start unraveling the web of business connections.

At the end of October, the Appeals Chamber of the High Anti-Corruption Court left unchanged the preventive measure for the former head of the State Property Fund, Dmytro Sennychenko. He is subject to arrest as an organizer of a criminal group that caused the state the aforementioned damage.

Currently, only two participants in the criminal scheme – Mykola Synytsya and Yuriy Lypka – have preventive measures in the form of bail and are in Ukraine. The other accomplices – Dmytro Sennychenko, Andriy Hmyrin, and five others – have left. And as shown by a recent investigation by BIHUS.info, they are having a great time abroad.

However, there is another character in this story who went unnoticed by the NABU and SAPO investigation. We are talking about Oleg Tsyura, a “German” entrepreneur, naturalized in Switzerland, who is a business partner of one of the suspects – Serhiy Bayrak.

Let’s be frank: NABU detectives, under the procedural leadership of SAPO, cannot easily reach foreigners in procedural terms. It is almost impossible, even though they perform their duties as best as possible among domestic criminal justice bodies.

I assume that Oleg Tsyura does not have Ukrainian citizenship. Although it would be worthwhile to check this. Therefore, the issue of extradition, given the legal grounds for it, is not currently on the agenda. However, the international legal department was created to try and facilitate, in procedural ways, the implementation of the principle of inevitability of punishment. After all, German or Swiss prosecutors are certainly no worse than Ukrainian ones.

Now a bit about Oleg Tsyura’s business interests abroad.

In 2005, Tsyura became a co-owner of ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG. Also, for 2 years, Tsyura headed another company with a similar name – ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH. Interestingly, both German companies are registered at the same address and have a common co-owner – Serhiy Bayrak. I already mentioned him a little earlier. Bayrak is also involved in the “Sennychenko case” as one of the three key co-organizers of the scheme.

Читайте по темі: Miliardowe agroimperium na rosyjskim węglu: gdzie Dmytro Kowałenko zainwestował ponad 100 milionów dolarów zarobionych на handlu z agresorem

According to the investigation, Bayrak organized a scheme of mediation between state enterprises and commercial buyers of these enterprises’ products at deliberately underestimated prices in agreement with Sennychenko. An additional function of Bayrak was indirect communication between Sennychenko and another person involved in the case – Andriy Hmyrin.

Furthermore, according to declassified NABU audio recordings, for their involvement in the corruption scheme, Bayrak and Hmyrin received 25% each from the deals, while Sennychenko received 50%. Currently, Bayrak, according to unofficial information, is allegedly giving incriminating testimony.

Regarding Oleg Tsyura, neither he nor his respective companies are involved in this case. However, his aforementioned direct connection with Bayrak through joint German companies and related business types to the scheme organized by Sennychenko should attract the attention of not only representatives of the criminal justice authorities but also of experts focused on sanctioning of Russian subjects involved in the war. And I will explain this connection further.

Currently, it is known that the aforementioned German company of Tsyura and Bayrak – ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co KG – participated in an auction for the sale of a batch of zirconium ores from the state-owned Eastern Mining and Processing Plant in 2018. Winning by 1 thousand hryvnias with a total lot cost of 45 million hryvnias seems quite strange.

Later, this competition was “replayed” due to even more strange decision of the commission, leading to another German company – Buss&Buss Spezialmetalle GmbH being declared the winner.

Subsequently, there was a lawsuit by ITS. As a result, the legal-business history passed through all three judicial instances, where the commission’s decision was legalized.

It is logical to assume that these strange “actions” regarding the supply of zirconium were stopped when the Tsyura-Bayrak duo realized that there was a direct line traced to the leadership of the UMCC by Peter Davis. By the way, Bayrak was an adviser and partner of Davis, who was appointed during Dmytro Sennychenko’s term.

Already in 2020, ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co Tsyura “lit up” in a case concerning the supply of ilmenite ore from the Irshansk mining and processing plant, part of the UMCC (now sold to Azerbaijanis at auction).

Context – the said plant used to consistently supply ilmenite ore to the “Crimean Titan”, which currently remains occupied by Russians in Crimea. There were accusations in media that in 2020, supplies continued in that direction, albeit with illegal elements. However, this requires documentary evidence.

For understanding, “Crimean Titan” was controlled by oligarch Dmytro Firtash, who had two business partners – Serhiy Lyovochkin and Ivan Fursin. Meanwhile, the Lyovochkin family not only had seats in parliament, but also owns the bank “Clearing House”, where the already mentioned Peter Davis was a member of the supervisory board. And Serhiy Bayrak worked as the director of LLC “UA-Media”, which was not unfamiliar to the Firtash-Lyovochkin structures [this time we will not detail their collaboration with managing a top Ukrainian television channel in the pre-war period].

The main business of Tsyura is providing legal and financial representation in Switzerland for setting up commercial activities of production and agrarian holdings from Ukraine and Russia. According to their words, since 2015, Oleg Tsyura’s company has been focusing on managing private and family assets. However, this is a purely “turnkey solution” in the context of conducting foreign trade operations through foreign companies. As they say, anonymity and the possibility of capital withdrawal abroad are guaranteed.

For clients from Russia, in addition to transferring funds abroad, such services allow avoiding sanction restrictions imposed on Russian companies.

At the same time, Oleg Tsyura has close collaboration with representatives of Russian business circles. In particular, he may assist Russian business in circumventing Western sanctions imposed due to Russia’s invasion of Ukraine. And he continues to do this, as described a bit below.

In 2015, Tsyura became a co-founder of the LINVO group, which offered asset management services, private and family foundations. Among LINVO’s clients, we find Russian Nikolay Korobov, the owner of one of the largest developers in St. Petersburg – MAWIS company.

Let’s move on. Oleg Tsyura provides support in managing the trading structure of the Russian MidUral corporation – a chemical-metallurgical complex of enterprises in the Urals specializing in the production of ferroalloys and chemical products, owned by Russian Sergey Gilvarg.

In particular, evidence of Tsyura’s direct connection with Gilvarg is the changes in the management of Interchrome AG and the replacement of Oleg Tsyura in the position by a Russian citizen, Lyubov Mkhango, who also works at LINVO and at the same time is one of the directors of the offshore company from Cyprus, MidUral Holding LTD.

Besides, the company Phoenix Resources AG, owned by Oleg Tsyura, exports ferrochrome from Russian MidUral worldwide. At the same time, when supplying to India, Russia is directly indicated as the manufacturer of the product.

But when supplying ferrochrome to Estonia, which is part of the European Union, its manufacturer is stated as Uzbekistan, which is not subject to Western sanctions.

Therefore, the next logical step for Ukrainian justice officers is to check connections between Oleg Tsyura and Serhiy Bayrak. Moreover, if Tsyura facilitated or directly participated in supplying from or to sanctioned jurisdictions, it seems logical to sanction this individual at least initially in Ukraine.

Also, it is worth not forgetting about the role of the “ferroalloy baron” Sergey Gilvarg, who, according to our data, is not under sanctions in any Western democracy. However, I will tell you more about him next time to avoid overloading the storyline.

Oleksandr Lyemyenov, Ukrainian Pravda

26 квітня 2026 року в Афінах відбулася закрита сходка представників кримінального світу, серед яких — переважно вихідці з пострадянського простору, зокрема російські та грузинські «злодії в законі»: Нодар Асоян (Нодар Руставський), Давид Озманов (Дато Краснодарський), Тамаз Карцивадзе (Кусо), Бадрі Рохвадзе (Бадрачуна), Георгій Енделадзе (Тава), Кахабер Шавліашвілі (Каха Кахетинець) і Тенгиз Чарая (Тенго Гальський).

За інформацією джерел, зустріч одразу пройшла в напруженій атмосфері та швидко переросла у жорстку внутрішню розбірку. Ключовим моментом стало підключення по гучному зв’язку Лаші Джачвліані (Лаша Сван), якому Тенгиз Чарая висунув прямі претензії через втрату контролю над ситуацією в Миколаївському СІЗО.

Суть конфлікту — провал управління кримінальними процесами на території України. За злочинними правилами, «злодії в законі», які перебувають в Україні, зобов’язані контролювати призначення так званих «смотрящих» і впливати на ключові рішення в середовищі. У випадку з Миколаївським СІЗО Джачвліані не виконав ці функції: він не погоджував кадрові рішення і навіть не знав про призначення «смотрящого» на прізвисько «Травка», яке ініціював Сулхан Мжавія.

Конфлікт перейшов у відкриту фазу після того, як Джачвліані жорстко відповів Чараї, заявивши, що той «ніхто», щоб висувати йому претензії. Додатково він публічно поставив питання, чому Чарая протягом майже трьох років уникає зустрічі з Мерабом Джангвеладзе (Мереб Сухумський), посилаючись на «незакрите питання».

Чарая вимагав конкретики, однак Джачвліані не зміг пояснити свої слова. Це одразу послабило його позиції перед присутніми. Скориставшись ситуацією, Чарая за підтримки інших учасників сходки, зокрема грецьких кримінальних авторитетів, публічно «торкнувся» Джачвліані — у кримінальній ієрархії це означає прямий виклик і сигнал до подальшої ескалації.

Читайте по темі: Адвокат Романа Червінського Костянтин Глоба став фігурантом розслідувань щодо фейкового ТРО та схем бронювання

Після цього Чарая нагадав про епізод 2008 року — сходку на Пироговському водосховищі в Росії. За його словами, тоді Джачвліані, побоюючись за власну безпеку, звернувся до Бессо Джапарідзе (Немой) з проханням організувати зустріч. У ході неї він фактично визнав свою слабкість: просив вибачення у низки «злодіїв у законі», серед яких Лаша Шушанашвілі та Коба Шемазашвілі, і пообіцяв припинити контакти з Мерабом Джангвеладзе та російським кримінальним авторитетом Таріелом Ониані.

Факт публічного «торкання» підтвердив український «злодій у законі» Сергій Олійник, який був на зв’язку під час розмови.

Після інциденту, за кримінальними правилами, Джачвліані зобов’язаний терміново зібрати окрему сходку та дати відповідь на висунуті йому претензії.

Станом на зараз його позиції у кримінальному середовищі суттєво ослаблені, а статус поставлений під сумнів.

Експосадовиця Вінницького ТЦК визнала вину у перевищенні службових повноважень у справі про побиття військовозобов’язаного.

Про це йдеться у повідомленні Вінницького міського суду.

Йдеться про колишню заступницю начальника міського ТЦК та СП Оксану Янчак, яка уклала з прокурором угоду про визнання винуватості. Вона підтвердила, що діяла неправомірно, та зазначила, що її рішення є добровільним.

Визнання вини та рішення суду

Обвинувачена повністю визнала свою провину і розкаялася у вчиненому. Потерпілий не був присутній на засіданні, однак письмово повідомив суд, що не заперечує проти затвердження угоди, оскільки шкоду йому відшкодовано.

Читайте по темі: Били ланцюгом по авто: в Одесі натовп намагався захистити військового в СЗЧ від арешту

“Потерпілий не заперечував проти затвердження угоди, адже завдана шкода відшкодована у повному обсязі”, — зазначено у матеріалах справи.

Суд затвердив угоду та призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Водночас жінку звільнили від відбування покарання з іспитовим строком два роки. Заставу в сумі 908 400 гривень спрямували на потреби Збройних сил України.

Обставини інциденту в ТЦК

Подія сталася ще у вересні 2024 року, коли до ТЦК прийшов чоловік із повісткою, маючи чинне бронювання. За даними ДБР, посадовиця вимагала від нього підписати документи та відмовитися від відстрочки.

Після відмови вона застосувала фізичну силу — вдарила чоловіка та почала його душити. Згодом правоохоронці повідомили їй про підозру, а у квітні 2025 року суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Volodymyr Filippov, who portrays himself as a successful importer of used cars from the United States to Ukraine and Moldova through “Iron Motors,” is linked not only to debt-related court cases but also to a criminal conviction for fraud.

This was learned by the editorial team of media from the judicial registry of the Russian Federation, where the businessman has long resided.

Volodymyr Filippov, a native of Bolhrad in the Odesa region, born on August 19, 1988, studied at the Financial Academy under the Government of Moscow (now a university). He lived in Moscow for a long time and continued to use the social network “VKontakte,” which is banned in Ukraine (his page was last visited on May 22, 2023). His latest VK status reads: “Strength is in will, and will is in the fist!”

In 2012, Filippov found himself in a serious situation. On September 16, he was detained by police in Moscow’s Tagansky district on suspicion of fraud. A complaint against him was filed by Sergey Semyonov, who stated that Filippov had taken possession of 8 million rubles by selling his apartment without having ownership rights. The property in question was located at 52/14 Zemlyanoy Val, building 2, apartment 128.

Читайте по темі: Bluthandel: Wie der Strippenzieher Dmitriy Kovalenko unter dem Deckmantel des Transits während des Krieges russische Kohle transportierte

Filippov was detained while passing through Moscow. He was placed under arrest by court decision following a hearing held on January 17, 2013.

According to the investigation, between the spring of 2010 and June 23, 2011, Filippov, through deception and abuse of trust, незаконно misappropriated the victim’s funds in the amount of 8 million rubles.

Filippov and his wife

After receiving the full amount of money, he presented a document stating that he was not the owner of the apartment. During the investigation, Filippov initially denied signing the preliminary agreement, receipt, and obligations, but after a handwriting examination confirmed their authenticity, he put forward a new version — that he had signed the documents without reading them.

During the court hearing, V. S. Filippov did not plead guilty. He was convicted under Part 4 of Article 159 of the Criminal Code of the Russian Federation and sentenced to three years in a general-regime penal colony. The victim’s civil claim for compensation of 8 million rubles was satisfied.

The convicted individual filed an appeal, which was рассмотрed on April 17. In it, Filippov claimed that the verdict was erroneous and insisted on his innocence, stating that he had been a victim of deception. According to him, the victims and his mother knew that he had effectively sold his apartment back in 2009. He argued that the victims offered to help him recover the apartment or obtain its actual value, and that, at their suggestion, a fictitious sale was staged. Filippov stated that he fully trusted them, wrote receipts, and signed documents without reading them.

Filippov’s claims of innocence — that he had no intention of selling the apartment, did not receive any money, and was unaware of the contents of the documents he signed — were examined by the court but were not confirmed. His arguments about not knowing the contents of the documents do not withstand scrutiny, as some of them were written by him personally, which was confirmed by the findings of a forensic handwriting examination. He was also personally present at the notary’s office when the preliminary agreement was concluded in 2011.

Читайте по темі: Тренерка дитячого ансамблю з Черкас програла в казино понад 1,1 мільйона гривень, зібраних на поїздку дітей до Грузії

The judge sided with the prosecution and rejected the appeal. As a result, Filippov was to serve three years in prison in Russia and be released in 2015. Given that he had been held in custody, it can be assumed that he served his sentence.

It was also noted in court that the victim had filed a similar complaint with law enforcement authorities in Odesa, who refused to open a criminal case due to lack of jurisdiction.

Правоохоронці Києва завершили досудове розслідування щодо двох чоловіків, які під виглядом розробників сучасного озброєння ошукали військовослужбовця на значну суму. Обвинувальний акт уже передано до суду.

Слідство встановило, що у середині 2023 року підозрювані самі ініціювали контакт із військовим. Вони представилися керівниками підприємства, яке нібито спеціалізується на виробництві зброї та боєприпасів, і заявили про наявність передових оборонних розробок. Про це повідомляє Нацполіція.

За словами фігурантів, у їхньому розпорядженні були експериментальні лазерні установки, здатні впливати на техніку противника на відстані до п’яти кілометрів. Щоб підсилити довіру, чоловіки організували особисту зустріч і показали заздалегідь підготовлені макети пристроїв.

Під час переговорів вони переконали військовослужбовця замовити “інноваційний лазерний комплекс”, який нібито може знищувати безпілотники та навіть балістичні цілі. Вартість такої розробки оцінили у 85 тисяч доларів.

Читайте по темі: Яйце в Єрмака: У Києві затримали «азовця» Віктора Лахна після інциденту біля суду

Потерпілий погодився на угоду та передав зловмисникам передплату – понад 3,2 мільйона гривень. Однак упродовж більш ніж двох років обіцяне обладнання так і не було виготовлене чи передане. Отримані кошти підозрювані використали на власні потреби.

У результаті слідчі повідомили обом чоловікам про підозру у шахрайстві, скоєному групою осіб у великих розмірах під час воєнного стану. Наразі матеріали справи вже скеровані до суду.

Якщо провину обвинувачених доведуть, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Романа Фелика, відомого як одного з організаторів фінансової піраміди «Хелікс», помітили в Монако.

Відео оприлюднив канал Best Monaco Life.

На кадрах Фелик у компанії жінки перебуває біля одного з найдорожчих готелів князівства — без ознак будь-яких обмежень чи проблем із пересуванням.

Фелик — фігурант гучної афери, внаслідок якої вкладники втратили десятки мільйонів гривень. Попри кримінальні справи, він уник реального покарання і фактично зник із поля зору українських правоохоронців.

Після розвалу «Хелікс» його ім’я неодноразово пов’язували з новими сумнівними “інвестпроєктами” та схемами залучення коштів.

Читайте по темі: Іракський “лось” Алі Чінар Хассан Алі переписав на себе 230 фірм із кримінальним і російським шлейфом та продовжив заробляти на держтендерах

Тепер — Монако, люксові готелі і демонстративно безтурботне життя. На цьому тлі питання відповідальності за масштабне шахрайство залишається відкритим.