Категорія: Політика

Махачкалінський морський торговельний порт, про ураження якого раніше повідомлялося, використовувався як один із пунктів доставки іранських ударних безпілотників Shahed до Росії через Каспійське море, передають Патріоти України з посиланням на Fire Point.

За даними компанії, Махачкалінський морський торговельний порт є єдиним незамерзаючим глибоководним портом Росії на Каспійському морі. Він працює протягом усього року та забезпечує морське сполучення РФ із країнами Каспійського регіону, зокрема Іраном.

Через Махачкалу до Росії доставляли іранські ударні БпЛА Shahed. Після прибуття через Каспійське море безпілотники перевозили до районів, звідки їх застосовували проти України.

Fire Point повідомляє, що Сили оборони атакували порт дронами FP-1. Зафіксовано влучання та подальшу пожежу на його території. Наслідки удару уточнюються.

За даними Fire Point, за перші вісім місяців 2026 року порт перевалив понад 2,9 млн тонн вантажів, із яких понад 2,08 млн тонн припало на нафту.

Джерела “Української правди” у політичних колах стверджують, що генерального прокурора Руслана Кравченка не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП “Карфаген”. Водночас ОГП запевняє, що Кравченко в суботу перебуває на робочому місці, зазначають Патріоти України.

Як стверджує керівник команди розслідувань “Української правди” Михайло Ткач із посиланням на джерела у політичних колах, Кравченко заїхав в урядовий квартал, після чого його ніхто не бачив.

Станом на час повідомлення, за даними джерел УП, невідомо, де генпрокурор вже понад 12 годин, в на ранок 6 вересня минуло вже 24 години.

Пряма мова Ткача: “Нагадаю, вчора Офіс генпрокурора заперечив новину УП про обшуки у Кравченка. Вони напевне думають, що якщо генпрокурор сховався, то обшуки не рахуються? На такому високому рівні – це, напевне, перший такий випадок.

Водночас Офіс генпрокурора ще вчора заявив, що буде сприяти слідству”.

Водночас, за офіційною інформацією ОГП, як запевнили “Українську правду”, Кравченко в суботу “від ранку” перебуває на робочому місці.

УП поставила додаткові запитання, де він був у п’ятницю ввечері під час обшуків, та наразі очікує відповідь.

Водночас сам Офіс генпрокурора згодом підтвердив, що близько опівночі 5 вересня детективи НАБУ все ж провели обшуки у службових приміщеннях, якими користується генеральний прокурор Руслан Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко. ОГП назвав аргументи слідства «припущеннями», але запевнив, що сприятиме розслідуванню справи про «кришування» шахрайських кол-центрів.

Головного фігуранта операції “Карфаген” — посадовця Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву — затримали у Львові. Найімовірніше, він прямував до кордону та намагався виїхати з України. Про це розповів керівник відділу журналістських розслідувань “Української правди” Михайло Ткач в інтерв’ю журналістці Тетяні Даниленко, передають Патріоти України.

Спроба втечі Кропиви

За словами Ткача, спроба Кропиви виїхати до кордону може свідчити про те, що фігуранти заздалегідь дізналися про публічну фазу операції “Карфаген” і готувалися до дій правоохоронців.

Також журналіст зазначив, що на початку обшуків детективів НАБУ не пропускали через центральний вхід Офісу генпрокурора, через що їм довелося перелізати паркан за допомогою драбини. Це, на думку Ткача, суперечить заявам ОГП про сприяння слідству.

За даними джерел “УП”, одразу після початку публічної фази операції Кравченко попрямував до урядового кварталу та перебував у будівлі Офісу президента.

Захист Кравченка Арахамією

Крім того, Ткач розповів, що за інформацією джерел “УП”, вранці після початку обшуків президент Володимир Зеленський був готовий ініціювати відставку Кравченка. Однак проти цього нібито виступив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, після чого президента переконали зачекати на нові докази від НАБУ і САП та відповідні судові рішення.

Журналіст додав, що співрозмовники видання зазначають і про ймовірну неформальну домовленість між Кравченком та Арахамією. За їхніми даними, генпрокурор нібито зобов’язався не погоджувати підозри та інші залежні від нього процесуальні рішення щодо Арахамії та інших впливових нардепів. Натомість нардепи мали гарантувати, що у Верховній Раді не знайдеться голосів за відставку Кравченка, розповів Ткач.

Країни Балтії обговорюють механізми повної заборони транзиту російського зерна через свої порти. Рішення обговорюється на тлі різкого збільшення постачання після того, як Україна вивела з ладу частину російської портової інфраструктури на Азовскому и Чорному морях, передають Патріоти України з посиланням на Reuters.

Уряд Латвії має намір обговорити запровадження повної заборони на транзит російського зерна через територію країни. У Литві також заявили, що використання національних портів для експорту російського зерна є “більше неприйнятним”, проте конкретні заходи поки не уточнюються.

Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс заявив, що використання литовської інфраструктури для експорту російського зерна суперечить принципам країни.

“Експорт російського зерна з використанням литовської інфраструктури суперечить нашим цінностям”, – сказав він.

При цьому можливі обмеження не повинні торкнутися транзиту вантажів між основною територією РФ і Калінінградською областю. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що українські спецслужби мають інформацію про підготовку великих партій зерна, яке, ймовірно, було незаконно вивезено з тимчасово окупованих територій України. Кулбергс доручив латвійським державним відомствам спільно з українською стороною розробити механізм блокування таких постачань.

У Кронштадті Ленінградської області Росії 5 вересня сталася пожежа на дизель-електричному криголамі «Адмірал Макаров». Судно перебувало на ремонті, коли на ньому спалахнув вогонь. Пожежа виникла у трюмі, передають Патріоти України з посиланням на російські ЗМІ.

За даними російського МНС, сигнал про займання надійшов о 14:20. Вогонь поширився на площу близько 80 кв. м. До гасіння залучили 52 рятувальників та 10 одиниць техніки. Відкрите горіння вдалося ліквідувати о 16:31, а повністю пожежу загасили близько 18:30. Інформації про постраждалих не надходило.

Російський диктатор Володимир Путін під час зустрічі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером назвав ситуацію в Україні «складною», але водночас продемонстрував готовність продовжувати війну заради захоплення нових територій, передають Патріоти України.

Переговори відбулися 5 вересня у Кремлі та тривали близько трьох годин. На початку зустрічі Путін заявив, що президент США Дональд Трамп продовжує докладати зусиль для припинення війни, незважаючи на складність ситуації.

Водночас за дипломатичною риторикою Кремля, як повідомляє Reuters, не проглядається готовність Москви просто погодитися на нинішню лінію фронту.

Після зустрічі помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Віткофф і Кушнер нібито пообіцяли використати під час майбутніх контактів із Києвом оцінки російського диктатора щодо можливих шляхів завершення війни.

У Кремлі переговори назвали «змістовними» та «відвертими», заявивши також про атмосферу довіри під час зустрічі.

Однак джерело Reuters, близьке до Кремля, стверджує, що позиція Путіна щодо територіальних питань залишається незмінною. За його словами, російський диктатор і надалі розраховує захопити додаткові українські території.

Москва, як стверджує співрозмовник агентства, не готова погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії фронту. Російські війська, за цими даними, мають намір продовжувати спроби встановити контроль над рештою території Донецької області.

При цьому в Кремлі нібито розраховують досягти цієї мети до кінця 2026 року.

Таким чином, попри переговори американських представників із російським керівництвом, територіальні вимоги Москви залишаються одним із ключових бар’єрів на шляху до припинення війни.

Віткофф і Кушнер прибули до Москви в межах нової спроби адміністрації Трампа просунути переговорний процес щодо завершення російської війни проти України. Після контактів із Кремлем американські представники мають провести переговори з українською стороною в Києві.

Таким чином, наступним важливим етапом може стати саме обговорення позицій Москви та можливих умов завершення війни з українським керівництвом.

Водночас наведені Reuters дані про плани Кремля ґрунтуються на словах джерела, близького до російської влади. Офіційно Москва після зустрічі наголошувала передусім на дипломатичному процесі та можливостях подальших контактів.

Попри заяви про переговори, інформація про територіальні плани Путіна свідчить, що Кремль наразі не демонструє готовності відмовитися від претензій на нові українські території.

Як повідомив Генштаб ЗСУ, загальні бойові втрати РФ з 24.02.22 по 06.09.26 орієнтовно склали:

У Данії представили новий підводний морський дрон Shadowfin, який розробили з урахуванням потреб України. Апарат призначений для ураження російських кораблів та об’єктів морської й берегової інфраструктури, передають Патріоти України.

Однією з головних особливостей нової розробки називають її відносно низьку вартість. Орієнтовна ціна одного Shadowfin становить близько 50 тисяч євро, що суттєво дешевше за багато інших морських безпілотних систем.

Дрон презентувала данська компанія Søens Tech на міжнародній оборонній виставці DALO Industry Days 2026.

Компактний підводний апарат

Shadowfin має довжину близько 7 метрів, діаметр корпусу — 50 сантиметрів, а масу — приблизно 1,5 тонни. Бойове навантаження апарата може становити до 300 кг.

Конструкція передбачає спеціальну щоглу, верхня частина якої виступає над поверхнею води. На ній можуть встановлюватися GPS-антена, камери та інші сенсори.

Через цю ж щоглу за необхідності можна вивести шноркель для дизельного двигуна. За задумом розробників, це потенційно може збільшити дальність роботи підводного апарата.

Особливу увагу творці приділили здешевленню виробництва. Основою конструкції стала стандартна склопластикова труба діаметром 500 мм. Використання доступних матеріалів має дозволити виробляти такі апарати за відносно невисокою ціною.

Для порівняння, у матеріалі зазначається, що вартість російського «Шахеда» минулого року оцінювали приблизно у 70 тисяч доларів залежно від модифікації, тоді як український FP-1 оцінювали приблизно у 55 тисяч доларів.

Для боротьби з російськими кораблями

Розробники позиціонують Shadowfin як засіб для ураження російських кораблів та інших об’єктів морської інфраструктури.

Водночас 300-кілограмове бойове навантаження не обов’язково означає, що один такий апарат зможе самостійно зруйнувати великий міст чи потужний портовий об’єкт.

Перевагою системи розробники вважають поєднання низької вартості та підводного способу пересування. Це потенційно дозволяє застосовувати такі апарати групами, а їхнє виявлення може бути складнішим порівняно з надводними безпілотниками.

Саме можливість відносно недорогого масштабування може стати однією з ключових переваг концепції Shadowfin.

Перший апарат планують передати Україні

Наразі розробка має пройти необхідні випробування. Після завершення тестування компанія планує передати перший Shadowfin Україні.

Уже в Україні апарат має пройти польові випробування, які повинні показати його реальні можливості та ефективність у практичних умовах.

Поява Shadowfin є ще одним прикладом розвитку морських безпілотних технологій, які Україна та її партнери розглядають як важливий інструмент протидії російському флоту та військовій інфраструктурі.

При цьому головною особливістю данської розробки залишається її заявлена ціна — близько €50 тисяч за апарат, що потенційно відкриває можливість створення значно більшої кількості таких підводних дронів.

Росія готується розв’язати хвилю цілеспрямованих вбивств та масштабних диверсій у Європі. Експерти з безпеки попереджають про різке загострення “тіньової війни” РФ проти країн НАТО, передають Патріоти України з посиланням на The Express.

Атаки на Німеччину та нові загрози

За даними західних джерел у сфері безпеки, Кремль вже випробовує межі допустимого у протистоянні з Альянсом.

Головною ціллю диверсій наразі стала Німеччина, де зафіксовано численні атаки на енергетику, аеропорти, оборонні підприємства та урядові ІТ-системи.

Зокрема, поблизу аеропорту Лейпциг/Галле виявили дрони із вибухівкою. Один із пристроїв атакував вантажний літак, змусивши його змінити курс, а інший знайшли прикріпленим до дерева з детонатором.

Офіційний Берлін звинуватив у цих діях Москву.

“Ми, ймовірно, побачимо оголошення про вбивства високопоставлених представників нашої оборонної промисловості. Ми спостерігатимемо зростання державного тероризму на німецькій землі, і хоча Росія не зізнається, усі сліди вестимуть до Москви”, – заявив депутат Бундестагу Родріх Кізеветтер зазначивши, що країна постала перед загрозою прямого державного тероризму.

Ризик застосування “Новачка” у Британії

Складна ситуація спостерігається і у Великій Британії.

Колишній міністр оборони країни Тобіас Елвуд попередив, що нові хімічні атаки або замахи на Заході – це лише питання часу.

“Це чудова “сіра зона”, у якій Путін став спеціалістом. Це жахливо казати, але я думаю, що це лише питання часу, коли високопосадовець чи відома особистість стане мішенню в черговій ситуації типу “Новачка”, – зазначив Елвуд.

За даними розвідки, ГРУ активно вербує одноразових виконавців (“мулів”) через Telegram та розраховується з ними криптовалютою.

Такі агенти здійснюють підпали, залізничні диверсії та збір даних про військові бази, що дозволяє РФ формально уникати прямої відповідальності та ухилятися від задіяння Статті 5 Статуту НАТО.

В Данії планують значно ускладнити отримання права на проживання в країні для українських чоловіків призовного віку. Нові обмеження застосовуватимуться лише до тих заяв, які були подані після 25 червня 2026 року — дати внесення законопроєкту до парламенту. В Європі деяких чоловіків навіть можуть депортувати, передають Патріоти України.

Зміни стосуватимуться новоприбулих українських чоловіків призовного віку і чоловіків, які звертатимуться за продовженням посвідки на проживання, пише данське видання Berlingske.

За даними Міністерства у справах іноземців та інтеграції, станом на 1 травня 2026 року в Данії було зареєстровано близько 9 300 чоловіків зазначеної вікової категорії, які мають або мали дозвіл на проживання за спеціальним законом. Утім, міністерство не володіє точними даними про те, скільки з них є військовозобов’язаними.

«Наші правила перебування не мають використовуватися для того, щоб уникати мобілізації до українського війська. Це підриває воєнні зусилля українців. Тому ми, безумовно, маємо подбати про те, щоб наше законодавство допомагало українцям продовжувати їхню боротьбу за свободу», — заявив міністр у справах іноземців та інтеграції Мортен Бедсков під час першого читання документа.

Законопроєкт уже отримав підтримку більшості політичних сил парламенту, зокрема коаліційних партій, а також опозиційних. Єдиною партією, що виступила проти змін під час першого читання, став лівий «Червоно-зелений альянс».