Категорія: Політика

Оперативна мета російських військ на літо залишається однозначною — спроба захопити пояс «міст-фортець» (Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ) та повністю вийти на кордони Донецької області. На стратегічному рівні РФ прагне довести Україну до краху у війні на виснаження. Про це в інтерв’ю «Укрінформу» розповів австрійський військовий експерт полковник Маркус Райснер, передають Патріоти України.

«Прозоре поле бою» та стіна з дронів

Аналізуючи поточний стан справ на фронті, Райснер підкреслив, що традиційний підхід із залученням значної кількості живого ресурсу більше не дає росіянам очікуваного ефекту, оскільки сама концепція ведення війни кардинально змінилася.

«На тактичному рівні ми маємо патову ситуацію, оскільки обидві сторони створили “прозоре поле бою”. Через застосування багатьох десятків тисяч дронів подолати це поле бою майже неможливо. Якби Росія підтягнула ще 300 тисяч військових, цього було б замало, адже вони розбилися б об українську стіну дронів», — вважає аналітик.

За словами Райснера, командування РФ зараз гарячково шукає «ахіллесову п’яту» в українській обороні, аби вдарити туди й використати мобілізаційний резерв для прориву. Проте наразі жодного значного успіху чи прориву ворог досягти не зміг.

Системні руйнування в тилу РФ та часові рамки до зими

Військовий експерт переконаний: якщо ситуація залишатиметься на нинішньому рівні, Росія ризикує надовго втратити стратегічну ініціативу.

Вирішальним чинником можуть стати систематичні українські удари вглиб російської території, які завдають непоправної шкоди оборонно-промисловому комплексу РФ. За відсутності реальних успіхів на лінії зіткнення це може змусити Кремль піти на припинення вогню, аби зупинити довгострокове руйнування власної економіки.

Експерт також наголосив, що обидві сторони прагнуть досягти відчутних результатів до настання холодів:

• Україна має час приблизно до осені, щоб змусити ворога до припинення вогню та уникнути важкої зимової фази з ударами по енергетиці.
• Росія відчуває тиск часу через зростаючу інтенсивність українських далекобійних ударів по її тиловій інфраструктурі.

Фактор США та зміна позицій

Окрім подій на полі бою, на перебіг війни впливає геополітична ситуація. За словами Райснера, напруга довкола Ірану тимчасово відволікла увагу США, проте президент Дональд Трамп може знову переключитися на українське питання, прагнучи отримати вигідний зовнішньополітичний результат перед проміжними виборами до Конгресу.

Тим часом умови, які висуває Володимир Путін для припинення війни, поступово зазнають змін, про що свідчать заяви американської сторони на полях міжнародних самітів.

Після поїздки країнами Африки міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров розпочав візит до Південно-Східної Азії, де проводить зустрічі з представниками держав АСЕАН, зокрема на Філіппінах, передають Патріоти України.

На цьому тлі українська сторона заявила, що Росія продовжує залучати іноземних громадян до війни проти України. За оприлюдненими даними, лише за встановленими персональними відомостями до російської армії було завербовано понад 28 тисяч іноземців із 135 країн світу.

Зазначається, що серед них є громадяни В’єтнаму, Індонезії, М’янми, Камбоджі, Малайзії та Філіппін. Водночас українська сторона наголошує, що регіон Південно-Східної Азії досі не був одним із головних напрямків вербування, однак ситуація може змінитися після посилення контролю в інших країнах.

Також повідомляється, що кілька сотень громадян із 51 країни були взяті в полон українськими військовими.

Україна закликає уряди держав, громадян яких Росія вербує для участі у війні, а також міжнародну спільноту вжити додаткових заходів для припинення цієї практики. Варто зазначити, що наведені цифри є даними української сторони, а незалежного міжнародного підтвердження цих оцінок наразі немає.

Двоє африканських найманців за наказом ватажка 1194-го мотострілецького полку російської армії були відправлені штурмувати посадку на Донбасі. Перехоплення відповідних розмов було оприлюднене Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, передають Патріоти України.

У черговому здобутому воєнними розвідниками перехопленні роіянин на Донеччині пояснює бойове завдання в кіллзоні — першими жене африканців, потім — арабів.

«Два нєгрітьонка открилі двєрі в сторону КТ-6, аттуда забірают вчєрашній падарок, адін доходіт до «Лєса»”, отбиваются, следом выхожу я с арабами, как принял?» — озвучив геніальний план окупант.

«Ймовірність виживання московита чи їхнього найманця на полі бою війни ХХІ століття наближені до нуля.

Єдиний шанс вижити — добровільно здатися в полон через бот проєкту “Хочу жить” у Telegram. Слава Україні!», — зазначають у ГУР.

Українські компанії мають переходити від постачання окремих безпілотників до надання комплексних рішень, що включають софт, навчання та технічну підтримку. Саме такий підхід дозволить українській дроновій індустрії стати довгостроковим експортним напрямком. Про це в інтервʼю РБК-Україна розповіла комерційна директорки defence tech компанії Trypillian Вікторія Кульчицька, передають Патріоти України.

Чому окремий дрон втрачає конкурентоспроможність

За словами експертки, найближчим часом окремий продукт на фронті втратить свою ефективність. Майбутнє ринку закупівель належить компаніям, які пропонують не просто залізо, а повноцінну систему.

Комплексне рішення має включати:

• програмне забезпечення;
• навчання персоналу з експлуатації;
• організовану технічну підтримку та інтеграцію;
• постійне оновлення технологій.

“Цінність українських виробників полягає не лише в тому, що рішення створені в умовах війни, а й у тому, що вони постійно вдосконалювалися на основі практичного досвіду використання та зворотного зв’язку від армії”, — наголосила Кульчицька.

Вона додала, що навіть якщо ворог чи інша сторона отримає технологію, без розуміння нюансів експлуатації та підтримки вона втрачає практичну цінність.

Які рішення варто пропонувати партнерам

Перехід до моделі постачальника комплексних систем здатен перетворити українську галузь воєнного часу на потужний експортний напрямок економіки після війни.

Українським виробникам варто починати саме з передачі за кордон досвіду комплексного підходу. Зокрема, іноземним партнерам слід пропонувати інтегровані системи — наприклад, поєднання FPV-дронів, ретранслятора та мідлстрайку в єдиний комплекс, спираючись на реальний бойовий досвід його застосування.

Очільник Офісу президента Кирило Буданов прокоментував рішення Володимира Зеленського звільнити Олександра Сирського та призначити Михайла Драпатого головнокомандувачем ЗСУ, назвавши його «командиром із реальним відчуттям бою». Про це Буданов написав у Telegram у середу, 22 липня, передають Патріоти України.

«Михайла Драпатого знаю давно. Це командир із реальним відчуттям бою, що тверезо оцінює обстановку, ухвалює рішення швидко та береже людей. Армія йому довіряє, і це бойова заслуга. Михайле Васильовичу, попереду великі завдання, і у вас є все, щоб їх виконати», — написав Буданов.

Він зазначив, що командування армією «у надійних руках», і додав, що Драпатий може розраховувати на його повну підтримку й допомогу.

Наразі головне — повністю сконцентруватися на фронті, адже «ворог пауз у війні не робить», додав Буданов.

Також глава ОП подякував Сирському за «роки найважчої роботи», витримку та відданість Україні, згадавши його операції з оборони Києва, деокупації Харківської області та інші.

«Ми працювали поруч у цих операціях — разом із ГУР, яке я очолював, і я бачив цю роботу», — зазначив Буданов.

Після парламентських виборів у Росії 20 вересня є ймовірність, що окупанти можуть посилити мобілізацію й набрати, за різними припущеннями, 1-2 мільйони осіб. Проте одразу на фронті вони не з’являться, оскільки для такої великої кількості особового складу потрібна підготовка, навчання тощо, передають Патріоти України.

Проте головне питання – де взяти цю живу силу, адже якщо таку кількість осіб працездатного віку зняти з виробництв, то економіка Росії посиплеться. Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA сказав ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак

Чи піде Путін на посилення мобілізації після виборів

Іван Ступак прокоментував припущення президента України Володимира Зеленського щодо того, що після парламентських виборів у Росії, що пройдуть 20 вересня, Путін може піти на ескалацію війни в Україні, збільшивши масштаби мобілізації. Ступак зазначив, що така вірогідність є, вона існувала ще з 2024 року, коли Путіна вчергове обрали.

“З того моменту дійсно питання мобілізації Російської Федерації витає у повітрі. Вірогідність проведення мобілізації після парламентських виборів я розцінюю приблизно відсотків на 60. Але є ще ті 40 відсотків, які, я впевнений, спричиняють великий головний біль саме для вищого керівництва Російської Федерації”, – сказав Ступак.

За його словами, існують плітки про 1-2 мільйони осіб, яких можуть набрати в армію РФ. Проте одразу на фронті вони не з’являться адже треба певний час, щоб підготувати й навчити їх.

“Якщо по-хорошому, то їм треба два-три місяці, аби мобілізувати певну додаткову кількість особового складу, навчити їх. Тоді поступово, десь до Нового року, вони будуть з’являтися на фронтах. Або, наприклад, будуть чекати весняної кампанії 2027 року, і тоді великим гамузом все це підготовлене кодло може дійсно ринути на фронт”, – зазначив ексспівробітник Служби безпеки України.

Економіка Росії може посипатися

Проте виникає питання, де брати цей мобілізаційний ресурс. Адже це не особи пенсійного чи шкільного віку, це працездатні особи.

До того ж у Російській Федерації станом на сьогодні нестача робітничих рук і так становить приблизно 3 мільйони людей. Якщо з виробництв забрати ще велику кількість живої сили на війну, це призведе до поганих наслідків для економіки.

На запитання, чи впораються росіяни з суттєвим збільшенням мобілізації, якщо йдеться про масштабну мобілізацію в Росії, наприклад, на рівні 200-300 тисяч за місяць, Ігор Ступак зазначив, що, на його думку, вони не впораються, хіба що частково збільшать призов. Наприклад, накажуть набирати щомісяця не 30 тисяч, а 50 тисяч. Таким чином, це буде розтягнуто по всій Росії і сильно одразу на економіку не вплине.

“Уявімо собі лінійку від 0 до 30, де 0 – це взагалі відсутність мобілізації, а 30 – це коли всі пішли і навіть двері зачинили. Зараз в Російській Федерації мобілізація відбувається, за моїми відчуттями, орієнтовно на позначці 10-12. Тобто, з одного боку, це не нульова мобілізація, з іншої сторони, не максимальна. І в принципі, якщо там дійсно грамотні керівники, вони можуть підняти, наприклад, з 12 до 16. При цьому комфортне життя в Москві залишається, в Пітері залишається, але десь такі моменти з бусифікацією, як ми бачили, в Ростові, в Пензі можуть мати місце”, – сказав Ступак.

Українські ударні дрони середньої дальності почали “вільне полювання” на шляхах постачання росіян за сотні кілометрів від лінії фронту, ускладнюючи ворогу логістику, передають Патріоти України з посиланням на видання Business Insider.

Новий етап війни дронів

Українські ударні безпілотники середньої дальності відкрили новий етап у війні. Вони роблять вразливими російські шляхи постачання, які окупанти довгий час вважали безпечними.

Завдяки новим технологіям оператори можуть уражати військові цілі на сотні кілометрів від лінії фронту. Це суттєво ускладнює логістику окупаційних військ.

Колишній оператор дронів, нині аналітик із вивчення бойового досвіду 413-го полку безпілотних систем RAID Дмитро Жлуктенко (позивний “Лібер”) розповів виданню, що українські оператори можуть встановити на безпілотник термінал Starlink.

Це забезпечує апарату доступ до інтернету й дозволяє вивести його “на критично важливі автомагістралі”, де і починається “вільне полювання”. За його словами, оператори сіють “хаос” на глибину до 100 кілометрів у тилу противника.

“Ці автомагістралі настільки перевантажені військовою логістикою, що було б дуже важко не знайти цілі”, – зазначив Жлуктенко, додавши, що це “не стовідсоткова зона ураження”, але перебування там уже пов’язане з високим ризиком.

Що дрони уражають на різній відстані від фронту

Журналісти видання підкреслили, що українські безпілотники стали одним із ключових факторів виживання країни у війні проти Росії.

• FPV-дрони малої дальності уражають російських військових, запаси й техніку поблизу лінії фронту;
• далекобійні безпілотники атакують нафтові об’єкти, авіабази та військові цілі у глибині російської території.

“Нові ударні дрони середньої дальності заповнюють проміжок між цими двома надзвичайно ефективними напрямками застосування безпілотників, уражаючи цілі на відстані приблизно від 20 до 300 кілометрів від фронту”, – пише видання.

У цій зоні Україна може атакувати російські склади, транспортні засоби, транспортні вузли та командні пункти. Це порушує постачання передових підрозділів окупантів. Українська сторона заявляє, що використання таких дронів стрімко розширюється і залишається одним із головних пріоритетів.

Росія не має потужної оборони в “середній зоні”

За словами Жлуктенка, Росія не має потужної системи оборони в цій “середній зоні”. Причина частково в тому, що окупанти не можуть перекинути туди значну кількість засобів захисту з інших напрямків, де Україна вже тримає їх під постійним тиском.

Західні військові аналітики стверджують, що кампанії українських атак безпілотниками вже суттєво виснажили російську систему протиповітряної оборони. Командуванню окупантів доводиться вирішувати, які райони захищати насамперед, а відкриття нових напрямків для ударів лише поглиблює цю проблему.

Жлуктенко зазначив, що навіть якщо Росія розгорне велику кількість дронів-перехоплювачів для знищення інших безпілотників, захист такої величезної території вимагатиме “дуже багато ресурсів”.

“Тож у будь-якому разі це виграшна ситуація для нас. Ми просто розширюємо для них небезпечну зону”, – сказав аналітик.

Українські посадовці стверджують, що нові ударні дрони середньої дальності відкривають для атак ті райони російського тилу, які раніше вважалися безпечними. Це створює нові можливості для України та посилює тиск на російську армію.

Можливості українських дронів

Українські підрозділи останніми тижнями продовжують нарощувати можливості безпілотних систем на різних напрямках.

Так, 20 липня українські морські піхотинці вперше застосували FPV-дрони, запущені з безекіпажних катерів Barracuda, для ураження позицій окупантів у районі Залізного Порту на Херсонщині.

Під час виконання завдання один із катерів окупанти знищили чотирма боєприпасами “Ланцет”, проте решта успішно вийшла до точки запуску дронів і завдала ударів по ворожій логістиці, техніці та живій силі.

19 та 20 липня армія РФ провела обмежені наступальні операції на півночі Сумської області, проте прорватися вперед не змогла, передають Патріоти України з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW).

Як пояснюють аналітики, Росія не полишає спроб створити обороноздатні буферні зони в Сумській області вздовж міжнародного кордону.

“19 і 20 липня російські війська проводили обмежені наступальні дії на півночі Сумської області, але не просунулися вперед”, – йдеться у звіті.

Геолоковані кадри, опубліковані 18 липня, підтверджують удари російських військ по українських позиціях у Сумській області на південний схід від Олександрії, а також уздовж міжнародного кордону на захід від Кучерова Курської області.

Варто зазначити, що обидва населені пункти розташовані на північний захід від міста Суми.

Це свідчить про те, що Сили оборони України зберігають позиції в цьому районі, всупереч заявам Росії.

Джерело, яке повідомляє про дії російського угруповання військ “Північ”, 20 липня заявило, що російські війська намагаються закріпити позиції у східній частині Таратутиного (на південний схід від міста Суми – ред.). Цілком імовірно, що загарбники проникли до східної частини Таратутиного.

Також вказано, що підрозділи 1-го мотострілецького батальйону 2-го мотострілецького полку Повітряно-космічних сил Росії (ПКС РФ) діють поблизу Мар’їного (на схід від міста Суми – ред.).

Це перший випадок, коли ISW зафіксував повідомлення про участь підрозділів 2-го мотострілецького полку (ПКС РФ) у бойових діях.

Керівник фонду Повернись живим Тарас Чмут заявив, що головною причиною звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони України був не конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, а перезавантаження системи оборонних закупівель. Про це Чмут розповів в інтерв’ю політичному оглядачу Української правди Роману Кравцю, передають Патріоти України.

«На мою думку, конфлікт має місце як причина, але не є основною. Я думаю, що основна проблема — це перезавантаження системи оборонних закупівель, це зміна підходу до того, що має купувати держава для Збройних сил за власні кошти, за кошти партнерів. І не просто замінити фірму на фірму, виробника на виробника, а змінити весь процес», — сказав він.

Чмут зазначив, що зміни у сфері закупівель могли зачепити інтереси багатьох людей, які мають бізнес у військово-промисловій сфері.

За словами Чмута, частина політиків і представників оборонного сектору мала домовленості щодо окремих контрактів із постачання озброєння, боєприпасів, техніки та дронів, однак після приходу Федорова ці процеси почали переглядати.

«І ті підходи по перегляду, перезавантаженню закупівель, вони величезній кількості людей не сподобалися. У когось були домовленості з європейськими країнами, ми 300 мільйонів чогось на ремонт танків, 500 мільйонів на якісь снаряди, ще якісь мільйони на якісь міни, боєприпаси, дрони. Всі з усіма про щось домовлялися, а Михайло ці процеси зупинив. Тобто вони спробували очолити і взяти під контроль підходи і систему державних закупівель, що, власне, й має робити Міністерство оборони, в тому числі по своєму положенню… Допускаю, що в когось наламались великі контракти, в когось пішли проблеми з поставками, і багатьом політикам це не сподобалось. І тут почалась якась велика політична гра, якісь ситуативні союзи», — додав він.

Серед інших причин відставки Федорова Чмут назвав конфлікт із Генеральним штабом ЗСУ та його ріст як політичної й медійної фігури.

«Напевно, цих трьох причин достатньо для того, щоб президент прийняв рішення перезавантажувати цілий уряд, щоб замінити міністра оборони, тому що парламент просто так його б не замінив. Голосів би, впевнений, не було б», — додав він.

Чмут зазначив, що ще під час призначення Федорова на посаду міністра оборони «всі знали, що буде конфлікт», однак президент Володимир Зеленський все одно ухвалив це рішення, «а потім, на жаль, на моє велике здивування, допустив цю помилку [звільнив з посади]».

Українські військові 16-17 липня уразили низку важливих об’єктів російських агресорів на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) і в РФ. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в п’ятницю. Так, уражено два танкери (один з них – газовоз) та один буксир в акваторіях Чорного та Азовського морів. Окремо було завдано удару по сторожовому кораблю проєкту 10410 Светляк у кримській Керчі, передають Патріоти України.

Окрім того, у Керчі уражено нафтовий термінал ТЭС-Терминал-1 та склад паливно-мастильних матеріалів.

На ТОТ Донеччини під удари потрапили:

• нафтобаза Шахтарськ у Шахтарську;
• залізничний міст через річку Кальміус у районі Старомар’ївки.
• склад матеріально-технічних засобів у районі Покровська;
• командно-спостережний пункт у районі Новотроїцького.

У районі Козиного Курської області РФ було атаковано автомобільний міст.

Також 16 липня було завдано ураження нафтопереробному заводу Славнефть-Янос у російському Ярославлі, який є одним з найбільших у РФ.

“Зафіксовано влучання в об’єкт з подальшою пожежею на території підприємства. Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються”, – йдеться в повідомленні.