Категорія: Закон

Корабельний районний суд Миколаєва визнав жінку винною у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту, а також у збуті особливо небезпечної речовини PVP. Їй призначили дев’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Про це повідомляє ПН із посиланням на відповідний вирок суду.

За матеріалами справи, 20 вересня 2025 року жителька Миколаєва створила в системі “Нової пошти” обліковий запис під вигаданими анкетними даними. На початку жовтня вона замовила амфетамін з метою подальшого збуту, а 14 жовтня отримала поштове відправлення з цією психотропною речовиною.

У лютому 2026 року жінка, за висновком суду, розмістила “закладку” з PVP біля зупинки громадського транспорту на вулиці Айвазовського в Миколаєві. У згортку містилося 111 грамів речовини, що відповідно до законодавства є особливо великим розміром.

Також 14 лютого за місцем її проживання було вилучено психотропні речовини та канабіс. Цей обшук суд визнав недопустимим доказом через порушення права обвинуваченої на захист.

Читайте по темі: З Німеччини екстрадували прикордонника, підозрюваного у вбивстві чоловіка на кордоні

У суді жінка своєї вини не визнала. Стверджувала, що в посилці був електричний чайник, який замовила знайома її батька, а до розміщення “закладки” вона не причетна.

“Щодо віднайдених у її житлі зіп-пакетів та магнітів, вказувала про їх використання у побуті, заперечуючи здійснення збуту будь-яких заборонених речовин”, – йдеться у вироку за показами обвирнуваченої.

Призначаючи покарання, суд врахував тяжкість кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, те, що вона раніше не була судимою, а також те, що її позбавили батьківських прав щодо трьох малолітніх дітей.

У результаті суд визнав жінку винною ч.1 ст.307 та ч.3 ст.307 КК України й остаточно призначив їй дев’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того, з неї стягнули 3 тисячі 302 гривинні процесуальних витрат за проведення експертиз.

Служба безпеки України затримала на Волині жительку Донецька, яка добровільно вступила до російського війська на початку повномасштабного вторгнення та воювала проти України. Після звільнення зі служби вона намагалася потрапити до Євросоюзу.

За даними слідства, у лютому 2022 року жінка приєдналася до російської армії, де дослужилася до звання сержанта. У її складі вона перебувала до серпня 2024 року. Після цього вирішила повернутися в Україну, щоб поновити закордонний паспорт і виїхати на постійне проживання до ЄС.

Жінку затримали в готелі Ковеля після перетину українського кордону з боку Білорусі. Під час обшуку правоохоронці вилучили російський паспорт, військові квитки, посвідчення ветерана та готівку в рублях.

Затриманій повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. У разі доведення вини їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Росія активізує кампанії впливу в соціальних мережах, використовуючи контент, створений штучним інтелектом, для дискредитації американських політиків, які підтримують Україну.

Про це заявили представники обох палат Конгресу США, посилаючись на доповідь американської розвідки, повідомляє POLITICO.

За їхніми даними, пов’язана з Росією група Storm-1516 нещодавно поширила в соцмережі X діпфейкові відео з обвинуваченнями в сексуальному насильстві на адресу Джеймса Таларіко — кандидата до Сенату від Техасу. Ролики швидко розійшлися мережею. Цей випадок розглядають як приклад використання ШІ для поширення дезінформації та впливу на політичні настрої в США.

Водночас американська розвідка поки не виявила доказів злому виборчої інфраструктури. Тому говорити про безпосереднє втручання в роботу виборчої системи наразі передчасно.

Чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував на лінію 112 і вимагав приїзду поліцейських, аби, з його слів, влаштувати на них полювання.

На спецлінію 112 надійшов дзвінок від чоловіка, котрий назвався мисливцем, сказав, що має зброю і хоче постріляти. Вимагав приїзду поліцейських, аби стріляти по них. На місце події виїхав наряд групи реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності міста Монанстириська.

«Мисливець» під час розмови з патрульними, котрі намагалися заспокоїти його, ховався за дверима, тримаючи у руках гладкоствольну рушницю. Один з поліцейських миттєво вибив з рук зловмисника зброю і цим запобіг нещастю, адже рушниця була споряджена набоями і готова до здійснення пострілів.

Зловмисника затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу. Слідчі відділення поліції №2 міста Бучача оголосили йому підозру за частиною 1 статті 345 Кримінального кодексу України – погроза вбивством працівникам правоохоронного органу. Санкція статті передбачає до трьох років позбавлення волі.

На Львівщині поліцейські викрили організовану злочинну групу, яка заволоділа п’ятьма безпілотниками чотирма Mavic та одним Autel, завдавши збитків двом продавцям на понад 1,4 млн грн.

Як повідомили у понеділок, 12 жовтня, у прокуратурі Львівщини, схему заволодіння БпЛА організував 37-річний ув’язнений, який відбуває покарання за шахрайство у Дрогобицькій виправній колонії № 40.

До справи він залучив чотирьох житомирян, які перебувають на волі: 34-річного співорганізатора, 26-річного пособника, а також двох виконавців віком 59 та 40 років.

За даними слідства, організатор здійснював загальне керівництво та підшукував на сайті OLX.ua оголошення про продаж БпЛА. Далі він переконував продавців відправити товар поштою без оголошеної вартості, післяплати чи страхового платежу – нібито для суттєвого здешевлення доставки й уникнення оподаткування.

«Аби гарантувати збереження майна без передплати, псевдопокупець пропонував продавцям оформити відправлення на власне ім’я або ім’я їхніх близьких. Продавці погоджувалися на такі умови, адже вважали себе повністю захищеними, надсилаючи товар “собі”, оскільки отримати посилку в поштовому відділенні може лише вказаний у накладній одержувач або уповноважена ним особа», – розповіли в прокуратурі.

Читайте по темі: Російська атака на Львівщину залишила без світла понад 17 тисяч абонентів: постраждала одна людина

Продавці надсилали псевдопокупцю фотографії або номери експрес-накладних із повними даними одержувача як доказ відправлення товару, після чого очікували розрахунку, щоб надалі переоформити посилку на покупця.

«Однак платити за товар учасники групи не збиралися. Організатор негайно передавав спільникам персональні дані одержувача, отримані безпосередньо з наданої накладної. Ті, у свою чергу, займалися терміновим виготовленням підроблених тимчасових посвідчень особи на вказане в накладній ім’я, але з фотокартками своїх виконавців. Фінансову сторону цього процесу забезпечували співорганізатор та пособник, які покривали всі поточні витрати на фальсифікацію документів і транспортування», – додали в прокуратурі.

Далі з виготовленими фальшивими посвідченнями виконавці прибували до відповідних поштових відділень і, видаючи себе за справжніх адресатів, безперешкодно забирали БпЛА до того, як продавець встигав зреагувати.

Задокументовано, що таким чином учасники злочинної групи шахрайськи заволоділи п’ятьма безпілотниками (чотирма Mavic та одним Autel), завдавши матеріальної шкоди двом продавцям на понад 1,4 млн грн.

Учасникам схеми повідомили про підозри в шахрайстві, вчиненому організованою групою (ст. 27 – ч. 5 ст. 190 ККУ). Слідчі встановлюють інших причетних до незаконної діяльності та постраждалих.

На Одещині одномісячний хлопчик помер унаслідок тяжкого недоїдання та відсутності належного догляду. Після трагедії правоохоронці повідомили про підозру керівниці Служби у справах дітей одного з районів області. За версією слідства, посадовиця знала про неналежні умови проживання дітей, однак своєчасно не забезпечила їхнього захисту.

Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Офіс генерального прокурора.

За інформацією джерел у правоохоронних органах, підозру отримала Світлана Лавроневич, яка обіймає посаду начальниці Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.

За даними прокуратури, ще в червні 2025 року під час перевірки встановили, що 23-річна жінка неналежно доглядає за трьома синами віком чотири, три та півтора року. Згодом мати перестала допускати соціальних працівників до помешкання.

Читайте по темі: «Бережіть, цінуйте і радійте кожній миті!»: путінський дрон убив на Харківщині вчительку та її однорічну доньку

Комісія з питань захисту прав дитини ухвалила рішення про тимчасове влаштування хлопчиків до патронатної сім’ї. Однак, за версією слідства, керівниця Служби у справах дітей своєчасно не забезпечила його виконання, тому діти залишилися з матір’ю.

У березні 2026 року жінка народила четвертого сина. Попри раніше виявлені порушення, родині не забезпечили належного соціального супроводу, а відповідні служби не оцінили безпеку новонародженого.

За інформацією правоохоронців, немовля не отримувало належного харчування та догляду, а також не перебувало під медичним наглядом. У віці одного місяця хлопчика госпіталізували, проте врятувати його не вдалося.

Причиною смерті стали тяжка білково-енергетична недостатність, затримка розвитку та недостатність харчування. Водночас захворювань чи вроджених вад, які могли спричинити смерть, у дитини не виявили.

Слідство вважає, що належний догляд міг врятувати немовля. Лише після його смерті трьох старших братів вилучили з родини та влаштували до патронатної сім’ї.

Прокурори Одеської обласної прокуратури повідомили начальниці Служби у справах дітей про підозру у службовій недбалості, що спричинила загибель людини, за ч. 3 ст. 367 Кримінального кодексу України.

За версією слідства, посадовиця знала про неналежні умови проживання дітей, однак не забезпечила своєчасного виконання рішення про їхнє вилучення з родини. Прокуратура клопоче про взяття підозрюваної під варту та відсторонення від посади.

Окремо суд розглядає справу матері дітей, яку обвинувачують у злісному невиконанні обов’язків із догляду за дитиною. Наразі жінка перебуває під цілодобовим домашнім арештом.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

У центрі Кропивницького пролунали щонайменше шість вибухів. За повідомленнями місцевих ЗМІ, чоловік під час спілкування з поліцейськими кинув у їхній бік гранати та відкрив вогонь з автомата.

Обставини інциденту з’ясовуються. Інформація про постраждалих наразі не уточнюється.

Автори розслідування з’ясували, що Financial Freedom Academy ( FFA-академія ), від імені якої Олександр Орловський за чималі гроші продає курси зі збагачення на криптовалютах, із великою ймовірністю є шахрайською схемою.

Очевидно, що як у «студентів» криптоментора, так і у його потенційних жертв після виходу нашої статті «Що приховує криптопройдисвіт Олександр Орловський», могло з’явитися закономірне питання: «Саша, а чи не дуриш ти нам голову?»

«Звичайно, ні!» – Зі щирою, як у всіх пройдисвітів, усмішкою відповів Олександр Орловський і замовив ще на кілька сотень доларів розміщення «іміджевих» статей на більш-менш популярних інформаційних ресурсах.

Читайте по темі: The fake market maker heist: How DeHealth founder Hanna Bondarenko covered up DHLT’s crash

Водночас Telegram-бот Орловського, який деякий час зберігав труну мовчання, почав фонтанувати рекламою та позитивними новинами. Ми звернули увагу на такий пост:

Як бачите, Олександр Орловський закликає членів своєї криптосекти (і поки що до неї не приєдналися) перечитати статті про нього, розміщені в популярних інтернет-виданнях tsn.ua та focus.ua .

Обидві ці статті, написані піарниками Орловського, з’явилися восени минулого року, коли цього криптоментора вперше звинуватили у шахрайстві. Тоді негативні відгуки про Орловського з горем навпіл вичистили та «забетонували» інтернет позитивом.

На те, що це саме «замовлення», а не редакційні статті, вказують рубрики, під якими опубліковані опуси.

Тобто видання, що опублікували «позитивчик», навіть не визнають, а наголошують, що інфоциган Олександр Орловський їм заплатив, і як рекламодавець особисто відповідає за сплачений потік свідомості.

Якщо ми візьмемо останні статті, які вихваляють Орловського, то тут його челядь не стала морочитися, а взяла за основу торішній «піар» (причому помилилася з назвою «оригінальної» нотатки).

Читайте по темі: Einvernahme hinter verschlossenen Türen: Wie Mykhailo Zborovskyi und Neurolink hunderte Millionen Schmiergeld abzweigten

Читачеві, який убив у пошук «Олександр Орловський», пропонують скласти власну думку про людину на основі статті, опублікованої під плашком «PR», розміщеною в рубриці «прес-релізи» (тобто, знову за гроші). Дивіться:

Будь-яка, у кого з’явилася спокуса викласти свої заощадження за курси цього ментора, має поставити низку питань. Чому успішний криптобізнесмен, яким позиціонує себе Олександр Орловський, змушений платити ЗМІ, щоб вони розповіли публіці про його «успіхи»? Якщо статтю сплачено, то наскільки вона правдива? Якщо правдива не зовсім, то навіщо Олександр Орловський сплачує за поширення «не зовсім правди»?

Зазначимо, що за даними розслідування CRiME та [гучних справ], у діяльності Financial Freedom Academy є ознаки фінансових махінацій. Гроші за навчання у Орловського збирає навіть не сам Олександр Орловський, а фізособи-підприємці, які мають ознаки «підставних».

Зокрема, ФОП Сергутіна Катерина Олегівна, на рахунок якої спільники Орловського намагалися отримати понад 40 тис. грн від автора розслідування. Ця фізособа була зареєстрована лише за місяць до того, як виставила автору рахунок.

Автор припускає, що більшість платежів від студентів, яким Олександр Орловський пообіцяв швидке та легке збагачення, проходять через таких самих «підставних» підприємців. Можливо, щоб заплутати сліди у разі судового переслідування.

Автор приходить до висновку, що Олександр Орловський – типовий представник такого виду пройдисвітів, як «інфоцигани». Мова про шахраїв, які, представляючись успішними професіоналами, за великі гроші продають інформаційні продукти, які не мають жодної цінності. По суті, це – на заволодіння чужим майном (грошима) шляхом обману чи зловживання довірою. Тобто злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). А оскільки тут задіяний далеко не сам Олександр Орловський, то, швидше за все, ми маємо ч.5 ст. 190 ККУ – шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах та/або організованою групою. А це від п’яти до дванадцяти років «зони» із конфіскацією майна».

За різними підрахунками, таким чином Олександр Орловський міг заволодіти близько $4,5 млн.

У той же час у розслідуванні допускається, що Олександр Орловський – не кінцевий бенефіціар шахрайства у Financial Freedom Academy – за аферою можуть стояти досвідченіші пройдисвіти.

Поки слідчі в Німеччині та Україні розкручують схему псевдоінвестиційних платформ і відмивання коштів, пов’язаних із його оточенням, з публічного простору поступово прибираються згадки про зв’язки, активи та роль ключових учасників. Це виглядає як спроба зачистити цифрові сліди гучної афери, яка вже зачепила сотні потерпілих по всій Європі.

Серед перерахованих прокуратурою міста Бамберг, можливо, причетних до справи осіб — громадяни України та Ізраїлю, йдеться в матеріалі сайту Dev.ua.

Серед них — Тимур Рохлін, що інвестував у 2019 році у відомий сервіс з доставки їжі Rocket. За даними українського слідства, на підконтрольну Тимуру британську компанію було перераховано 10,8 млн євро — дохід від шахрайської діяльності. Частина активів, за версією слідства пов’язаних з Тимуром, були арештовані наприкінці 2020 року. З деяких адвокатам вже вдалося нещодавно зняти арешт. Вони впевнені: всі кошти їхнього клієнта отримані легальним шляхом.

Початок

Наприкінці березня 2021 року Генеральна прокуратура повідомила про те, що двох киян взяли під варту як підозрюваних — нібито учасників міжнародної шахрайської схеми. Вийти з СІЗО підозрювані могли тільки під заставу — 325 млн грн.

Читайте по темі: Financing Rocket on stolen millions: How Tymur Rokhlin washed €35.9M

У чому суть справи

Досудове розслідування розпочалося за поданням прокуратури німецького міста Бамберг у рамках співпраці українських правоохоронців з Євроюстом та Європолом. За даними слідства, організована група громадян України та інших країн впродовж 2017–2020 років реалізувала аферу. Нібито вона виманювала у громадян європейських країн гроші, запрошуючи їх інвестувати через спеціальні сайти у купівлю-продаж банківських металів, іноземної валюти, криптовалюти, цінних паперів та інших активів. Інвесторам обіцяли зростання їхніх вкладів в 100 і більше разів.

А коли люди хотіли вивести свої інвестиції в кеш, їм дзвонили оператори шахрайських кол-центрів, представлялися представниками торгових платформ і вимагали внести збір за обслуговування і комісію за обготівковування — додатково 15% від суми. Після оплати акаунти інвесторів блокувалися, а розміщені на них кошти привласнювалися організаторами шахрайської схеми.

Задокументована сума збитків від шахрайської схеми склала 9 млн євро. Німецька газета Die Sueddeutsche Zeitung тоді повідомляла, що близько 400 людей, громадян європейських країн — жертви шахрайства, які звернулися до поліції.

Орієнтовний щомісячний обіг шахрайської схеми, за даними слідства, складав від 8 до 10 млн євро. Більшість постраждалих є громадянами Німеччини, Австрії, Швейцарії та Великобританії.

Під час обшуків в Україні у підозрюваних вилучені документи та три автомобілі. До повідомлення додані фото оперативників. На них був зафіксований момент затримання двох людей. Обличчя — замазані. Один з них стоїть біля автомобіля Toyota Rav 4, в полі, в чоботях, по щиколотку в грязі.

Підозрюваний

У тому ж повідомленні Генпрокуратури міститься відсилання до недавніх подій. Виявилося, що перша серія обшуків за цією справою проходила трьома місяцями раніше — у грудні 2020 року. Тоді правоохоронці арештували автопарк з 8 автомобілів еліт-класу: Rolls-Royce, Bentley, Mercedes Benz та інші відомі бренди.

Читайте по темі: Тимур Рохлін і 10 мільйонів євро на аферах: як інвестор Rocket обдирав європейців через фіктивні біржі

Перед Новим роком Генпрокуратура на своєму Youtube-каналі виклала ролик, де можна розглянути, що ці автомобілі стоять в гаражі маєтка з округлим дахом.

«До речі, всі машини, зняті поліцією, належать українцю, якого міжнародні експерти вважають головним», — писала німецька SZ.

Загальна сума арештованого майна — 50 млн євро.

У повідомленнях не було вказано, кому належать елітний автопарк. Не розкриваються імена двох затриманих. Але кількома місяцями пізніше імена спливають самі.

Ігор Козленко

Через кілька місяців деякі речі прояснюють самі ж адвокати підозрюваних. У квітні на Facebook-сторінці юридичної компанії Miller з’являється пост. У ньому йдеться, що компанія захищає інтереси свого клієнта — Ігоря Козленка.

Адвокати дають відсилання на березневе повідомлення Генпрокуратури.

«Нашого клієнта звинуватили у легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Підставою стали придбання авто (Toyota Rav 4) в кредит квартири (57 метрів) та земельної ділянки. Сукупна вартість цього майна майже в сотню разів нижча суми нібито завданих збитків у 325 млн», — зазначається в пості.

Трохи пізніше, у травні 2021 року, у Facebook з’являється сторінка «Справедливість Ігорю Козленку», яку веде дружина Ігоря. Як вона пише, сім’я заробляла на своє майно чесною працею.

Дружина опублікувала подробиці затримання чоловіка: «У березні 2021 року мій чоловік повертався з Херсона (де знаходився зі мною, тому що я була в моєму робочому відрядженні за кордоном) до Києва. Я в той день ще завершувала свої справи у відрядженні. Оперативні співробітники схопили його в полі, в болоті (де він застряг, тому що повертався швидко, знаючи, що у нас вдома без нас відбувся другий обшук)».

Але найважливіше — відразу ж у першому пості вона публікує скрін титульної сторінки запиту прокуратури з Бамберга. Остання просить українських правоохоронців провести додаткове розслідування щодо групи осіб. Серед них — другий підозрюваний, який у березні опинився під вартою — Юрій Копачевський, а також інші, можливо, мають відношення до справи, особи: Андрій Курочкін (громадянин України) та три громадянина Ізраїлю: Міхаель Чеботар, Максим Барановський Рафаель, Тимур Рохлін.

Ігоря Козленка серед них немає.

Редакція надіслала запит з уточнювальними питаннями в Miller. Але отримала відповідь, що по справі їхнього клієнта юркомпанія не надає коментарів. Дружина Ігоря також відмовилася розголошувати на публіку будь-які деталі.

Запит було надіслано і в прокуратуру Бамберга. Відповідь надійшла від старшого прокурора Томаса Гогера: «На жаль, на цій стадії я не можу розкривати якусь інформацію у зв’язку з тим, що розслідування ще триває».

Глухий кут? Насправді — ні

Якщо в Україні слідство домоглося арешту майна, значить в реєстрі судових рішень у будь-якому разі знайдуться зачіпки. Так вийшло і цього разу.

Як виявилося, в рамках допомоги німецькому досудовому розслідуванню в Україні було арештовано майно ряду компаній і приватних осіб. За версією слідства, до них мають відношення фігуранти справи. Всі арешти пов’язані між собою одним кримінальним провадженням під номером 62020100000000583.

Зокрема, Ігор Козленко намагався оскаржити арешт, накладений на земельну ділянку, про яку йшлося раніше. Але в липні 2021 року отримав відмову. По арештованій машині — також відмова. З квартири арешт зняти також не вдалося.

Яку роль в шахрайській схемі виконував Козленко за версією українського слідства?

Приблизно з другого півріччя 2016 року він підшукував і залучав громадян України, які за грошову винагороду надали свої персональні дані. У подальшому, нібито, за дорученням Козленка, ці люди здійснили неодноразові виїзди в Чехію, Болгарію, Словаччину та інші країни, де, діючи за його вказівками, зареєстрували юридичні особи. На них мали б акумулюватися кошти потерпілих від афери.

Ось список компаній, зазначених у матеріалах слідства: PETRAMKO HOLDING OU (Естонія), DATA MANAGEMENT EOOD (Болгарія), Е-ВАТСН TECHNOLOGIES SRO (Чеська Республіка), Х-LIGHT MARKETING ОО (Естонія), WDI MEDIA MARKETING S.R.O. (Чехія), MAGNETS DIGITAL S.R.O.» (Чехія), MOONFOCUS CONSULTING S.R.O. (Чехія), VOLCANO MAX SOLUTIONS S.R.O. (Чехія).

Альтернативні джерела показують, що дійсно в останній компанії Ігор числився посадовою особою з 2017-го по 2018 рік. Потім компанія була оформлена на іншого українця.

Чому така велика сума застави — 325 млн грн? Нібито якраз стільки грошей було вкрадено у європейців через веб-сайти та фейкові трейдингові платформи Tradecapita, Fibonetix, NobelTrade, Forbslab, Huludox, створені за участю українців.

Ігор Козленко зараз перебуває в СІЗО. Його адвокати спочатку обрали тактику захисту з акцентом на публічність у Facebook. Але це поки не принесло йому бажаного результату.

На початку серпня дружина Козленка опублікувала скрін зі свіжою відповіддю з прокуратури Бамберга, де вказано, що нібито Ігор не є підозрюваним у розслідуваннях німців.

«Зловити хлопця, що займався реєстрацією компаній, якими потім недобросовісно скористалися інші люди, набагато легше», — написано на Facebook-сторінці, де дружина веде блог підтримки чоловіка.

Юрій Копачевський

Це друга людина, яку затримали в березні 2021 року правоохоронці.

Як вважає українське слідство, Юрій координував діяльність злочинної схеми і відповідав за фінансовий напрямок. Він здійснював управління рахунками, зняття і зарахування готівки, оплату оренди серверів і телекомунікаційних послуг.

У матеріалах українського слідства зазначено, що правоохоронні органи країн Європи в квітні 2020 року проводили обшуки в кол-центрах, які були розташовані в Сербії та Болгарії. Їх оператори підтримували зв’язок з потерпілими, вмовляли «інвестувати».

Тоді затримали 9 осіб. Як пише німецька SZ з посиланням на місцеву прокуратуру, оцінка доказів, вилучених в ході операції в Белграді і Софії фахівцями кримінальної поліції Бамберга, якраз і виявила «сліди в Україні».

Ось серйозна зачіпка: як говориться в українських матеріалах справи, правоохоронними органами Німеччини було встановлено, що оренда за розміщення шахрайських сайтів (Huludox, Fibonetix, Forbslab) на серверах німецького провайдера Hetzner Online GmbH оплачувалася з карткового рахунку ПриватБанку, що належить Копачевському.

Він же був до листопада 2016 року керівником української компанії «Квест Маркетинг». За версією українських слідчих, її співробітники брали участь у створенні шахрайських інтернет-сайтів і платформ.

Юрій Копачевський в 2018-2021 рр. інвестував у будівництво трьох квартир, покупку земельної ділянки за 1 млн грн, купив будинок за 6 млн грн, ще одну квартиру за 6 млн грн, також п’ять автомобілів. Останній — MERCEDES-BENZ GLC 250 — обійшовся йому в 2,5 млн грн.

У травні адвокати намагалися витягти Копачевського, що містить трьох дітей, з СІЗО і перевести на домашній арешт. Суд відмовив.

Як вважають українські слідчі, нібито він був довіреною особою і найближчим помічником Тимура Рохліна, ім’я якого також було згадано в запиті Бамберга.

Тимур Рохлін

З Тимуром Рохліним, за версією слідства, були пов’язані набагато більш значні активи. У грудні 2020 року були арештовані такі компанії:

1. «Спецторг», що належить громадянинові Ізраїлю Ігорю Рохліну, батькові Тимура Рохліна. Згідно з зазначеними в справі кадастровими номерами, компанія володіє приватним будинком на 1408 кв м в селищі Козин. Ділянка розташовується прямо на березі Дніпра. Арешт з цієї компанії був знятий наприкінці липня 2021 року апеляційним судом.

2. «Укрдонстройнии». Кінцевий бенефіціар — Ігор Рохлін. Компанія володіє офісною нерухомістю у бізнес-центрі загальною площею 1694 кв м за адресою вул. Січових Стрільців, 62. Арешт компанії знятий за рішенням апеляційного суду на початку серпня 2021 року.

3. «Білдінгс Емпаер» (кінцевий бенефіціар — Ігор Рохлін), що володіє нежитловим будинком на Подолі (853 кв м), за адресою вул. Борисоглібська, 15Б. За цією адресою знаходиться приміщення коворкінгу BeeWorking. Апеляційний суд у липні 2021 року вирішив залишити рішення першої інстанції в силі. Арешт не знято.

4. «Реноме Рент» — офісний центр на Діловій, 5 на 11 тис. кв м. Арешт також не змогли оскаржити.

Українське слідство мотивувало арешт майна тим, що кошти, які надходили від обдурених іноземних громадян на мережу європейських фірм (ми згадували їх раніше), в подальшому акумулювалися на рахунках компанії Remini Consulting LP (Великобританія). У її реєстраційних даних зазначено, що зараз компанія контролюється з серпня 2020 року якимсь Олександром Баном, громадянином України. А раніше (з серпня 2018 р.) права на неї мав Юрій Копачевський.

За версією слідства, тільки в період з вересня 2018 по березень 2020 року на рахунки британської компанії Remini Consulting LP надійшло 35,9 млн євро, нібито від злочинної діяльності. З них нібито 10,8 млн євро були переведені на рахунки компанії RIJV Holdings ltd (Великобританія). Її контролював з жовтня 2018 року Тимур Рохлін.

В опублікованих у судовому реєстрі матеріалах слідства йдеться, що RIJV Holdings ltd у 2019 році стала засновником низки компаній в Україні — «Укрдонстройнині», «Біворкінг» (мережа коворкінгів Beeworking), «Біконстракт» (офісний центр на Діловій 5А), «Білдінгс Емпаєр», «Арнас Груп», «Подол Груп», «Хоумленд Юкрейн». Нинішній кінцевий бенефіціар усіх цих компаній — Ігор Рохлін, батько Тимура.

«Хоумленд Юкрейн» раніше значилася засновником сервісу доставки їжі «Рокет Делівері» (ТМ Rocket, Ракета). Зараз останню контролює інша структура — кіпрська компанія Тісеа Фреш Фуд Лтд. Але основний кінцевий бенефіціар той самий — Рохлін-старший (86% капіталу).

За версією українського слідства, у 2020 році з метою приховування активів, придбаних за кошти від злочинної діяльності, Тимур перереєстрував підконтрольні суб’єкти господарювання на структури батька.

Журнал Forbes у квітні опублікував історію створення сервісу «Ракета». Журналісти видання писали, що від потрапляння на кладовище стартапів «Ракету» врятував саме Тимур Рохлін.

Як пише видання, наприкінці літа 2019 року він викупив проект у сервісу колективних знижок Pokupon. У засновників стартапу Станіслава Дмитрика та Олексія Юхимчука залишилася міноритарна частка — по 7%.

Рохліни: батько і син. Довідка Forbes

Ігор Рохлін — Випускник бакинського Інституту нафти і хімії, з 2005 року — громадянин Ізраїлю. Був членом ради директорів румунського нафтопереробного заводу RAFO Onesti. Його у 2006 році купив російський бізнесмен Яків Гольдовський.

Його син, випускник Роттердамської школи менеджменту Тимур Рохлін, переїхав в Україну кілька років тому. Побачив тут великий потенціал. У нього є український паспорт, статус ФОП і автопарк, прикрасою якого є Rolls-Royce Wraith вартістю близько $500 000. Той самий, який був зазначений у матеріалах слідства.

Інвестором «Ракети» він став з простої причини — не знайшов зручного способу замовляти їжу. Як пише Forbes, у публічних комунікаціях партнери не називають імені Рохліна, віддаючи перевагу формулюванню «третій партнер».

І завдяки інвестиціям від Рохліних «Ракета» швидко стала на рівні з популярним іспанським сервісом доставки їжі Glovo.

«Щоб досягти нинішніх показників, компанія повинна була витратити не менше $3–5 млн», — таку оцінку в статті Forbes давав Тарас Потичний, колишній керівник естонського Bolt в Україні.

І всі мовчать

Партнери Тимура Рохліна по «Ракеті» — Станіслав Дмитрик і Олексій Юхимчук не коментують розслідування, де він згадується.

«Не в курсі цього питання», — написав перший.

«Я не в курсі цієї справи. Я займаюсь розвитком Rocket», — написав другий.

Також прокоментував ситуацію і CEO мережі коворкінгів BeeWorking Ілля Айзенштат. На запитання про те, чи спілкується він зараз з Тимуром, відповів негативно.

Журналіст dev.ua побував на зустрічі з адвокатами Тимура Рохліна з АО «Клочков і партнери». Іван Староста, який представляє інтереси Тимура в судах, сказав, що клієнт не бажає проявляти будь-яку публічність під час досудового розслідування, до передачі матеріалів слідства в суд, якщо таке відбудеться.

Адвокати Тимура впевнені, що кошти і активи їх клієнта, які фігурують у розслідуванні, отримані легальним шляхом.

Інформацію про трьох інших підозрюваних, що фігурують у запиті Бамберга, — українця Андрія Курочкіна, ізраїльтян Михаела Чеботаря і Максима Барановського Рафаеля — відшукати не вдалося.

(Yevhen Borshan)

In February 2021, the perpetrators and co-organizer of the shooting, previously convicted Oleh Mukha and Vitalii Hryhorkiv, nicknamed “Slypyi” (“Blind”), were sentenced for their involvement in the crime, as previously reported by the publication.

(Vitalii Hryhorkiv)

Читайте по темі: Urteil aufgehoben: Verfahren gegen mutmaßlichen Gefängnisboss von Sokyriany, Dmytro Taran, wird neu aufgerollt

After “Slypyi” was transferred to Sokyriany Correctional Colony, 42-year-old Georgian-born Tengiz Charaia (Kukhilava), known as a so-called “thief-in-law” nicknamed “Tengo Galsky” or “Tengo Pitersky,” sought to settle scores with him.