Автор: Ольга Коломийська

Around the Stynavskyi oil and gas field in Lviv region, a real detective story is unfolding. It began long ago, back during Yanukovych’s time, when a company linked to then-Minister of Ecology Mykola Zlochevskyi received a license for its development. Later, the license was revoked, and logically, the rights to extraction should have been put up for auction.

That was indeed the direction things were heading, but after the state-owned Ukrnafta attempted to do so, it suddenly emerged that the Stynavske field overlaps in boundaries with the Semyhynivske field, the special permit for which belongs to LLC “Pari Naftogaz,” owned by Mykola Zlochevskyi’s daughters Anna and Karina.

The fields do not merely overlap in boundaries. The key issue is that the permit held by “Pari Naftogaz” contains no depth restriction on subsoil use, even though the productive horizons of the two fields differ by only five meters: 2,800–3,600 meters for Stynavske and 3,605–4,540 meters for Semyhynivske. In the current version of the “Pari Naftogaz” license, issued in July 2022, no depth limits are specified.

In other words, the two fields lie one above the other. The discrepancy in the licenses stems from the fact that on the surface the two fields partially overlap, yet their known deposits lie at different depths. The license of “Pari Naftogaz” does not indicate the upper and lower depth boundaries of the area.

The scandal arose for entirely obvious reasons: if the absence of depth limits allows “Pari Naftogaz’s” license to be interpreted as covering the entire vertical volume of subsoil beneath the adjacent territory, this can also be read as the right to extract minerals at any depth.

Читайте по темі: Вихід із бізнесу чи зміна фасаду? Сім газових спецдозволів ексміністра-втікача Злочевського переписали на нові структури

And the key question here is equally obvious: why was depth omitted from the permit when the protocol of the State Commission on Mineral Reserves defines the interval of the Semyhynivske field deposits as 3,605–4,540 meters? The answer suggests itself, but if one digs deeper and carefully examines not only journalistic publications but also official documents, the picture turns out to be far more serious than it first appears.

Geological information as a separate asset

The most interesting details appear in indirect documents that allow tracing the history of “Pari Naftogaz,” its geological assets, and financial relations. One such document is the Supreme Court ruling of 18 December 2025 in case No. 320/35831/24. Formally, it concerns a financial dispute between LLC “Pari” and the tax authority. Yet its text describes corporate decisions, the transfer of a special permit, the purchase of seismic survey results, and relations with other extraction companies.

In the previous paragraph, the name LLC “Pari” immediately stands out, as it does not appear anywhere in the scandal over the auction that was never held. Meanwhile, LLC “Pari” has the most direct connection to it. This becomes clear during the study of the tax dispute.

It turns out that on 17 September 2021, a new company — LLC “Pari Naftogaz” — was spun off from LLC “Pari.” The new legal entity received special permit No. 5398 for subsoil use at the Semyhynivske field, originally issued on 25 October 2011.

LLC “Pari Naftogaz” was registered on 7 December 2021. The company’s public record lists Andriy Pavliv as director, the Cypriot company Semyhynivske Holdings Limited as founder, and Anna and Karina Zlochevskyi as ultimate beneficiaries.

Earlier, on 30 March 2021, LLC “Pari” signed a contract with “Geoyunit” for seismic survey work. These studies were intended to clarify the geological structure of the area, identify prospective hydrocarbon traps, and prepare recommendations for deep drilling.

When the permit was transferred to the new company, the results of the work still required separate formalization. The court document states that on 9 January 2023, LLC “Pari” and LLC “Pari Naftogaz” concluded contract No. 15-K/P. Its subject was the documented results of seismic data interpretation and the construction of a structural model of the Semyhynivske field — a report on paper and in electronic form.

In other words, the special permit and geological information became objects of separate legal transactions. This is an important circumstance for understanding how the asset of the company that obtained the right to use the field was formed.

And here two fundamental questions arise: what specific geological data were transferred to “Pari Naftogaz” and whether they were used in designing extraction on areas adjacent to the Stynavskyi field? Also — what documents confirm that the actual use of these data complies with the boundaries and conditions of the special permit?

Of course, answers to these questions are not found in this court ruling — it was a tax dispute, and the license and change of its owner were of no interest to the court. But the devil is in the details: the course of this case shows that preparing the Semyhynivske area for development included not only obtaining the license but also costly research, the results of which could be managed by a separate company.

The Pylypivske field and the strange forgetfulness of the prosecutor’s office

The interesting details do not end there. They are extremely important for understanding how Mykola Zlochevskyi conducted business. The same court document describes relations between LLC “Pari” and the company “Binengo” related to the development of the Pylypivske gas field.

The parties concluded a production cooperation agreement on 16 July 2018. It provided for joint activities in drilling, equipping, and operating wells. Initially, net profit from the sale of extracted hydrocarbons after taxes and mandatory payments was to be divided equally between the participants; however, an additional agreement of 2 August 2023 changed the profit-sharing ratio: for the period from 16 October 2023 to 15 October 2024, “Pari’s” share was 30% and “Binengo’s” — 70%. Starting from 16 October 2024, the agreement provided for a return to a 50-50 ratio.

However, what interests us is not the distribution of money but the Pylypivske field itself. And it turns out that its fate also contains many interesting twists. In 2011, the company “Pari” received special permit No. 5384 for gas extraction at this field. In 2016, the Specialized Anti-Corruption Prosecutor’s Office attempted to annul the license through the courts, claiming that procedural requirements had been violated during its issuance, particularly regarding approval by the Ivano-Frankivsk Regional Council.

In June 2017, the Higher Administrative Court of Ukraine dismissed the prosecutor’s claim due to missing the deadline for filing the lawsuit. The permit remained in force. Of course, nothing can be asserted with certainty, but the missed deadlines by the prosecutor’s office here appear just as dissonant a detail as the strange forgetfulness regarding the indication of horizon depths at the Semyhynivske field.

In this same context, it should be recalled that shortly before this, the prosecutor’s office lost an appeal regarding the annulment of four more special permits issued to “Pari” and two other Zlochevskyi companies — LLC “Technoresurs” and LLC “Nadragaz.” The reason was the same — SAPO missed the deadline for filing the claims.

Dispute over gas prices

The same tax case also involves a dispute over the sale of natural gas by LLC “Pari” in 2019–2023. The tax authority claimed that the company sold gas at prices below ordinary market levels, which, according to its calculations, resulted in an understatement of the financial result by UAH 465.18 million.

The courts disagreed with the tax authority’s approach, and the Supreme Court upheld the conclusions of the lower courts.

This episode cannot be presented as evidence of tax evasion: the outcome of the court proceedings favored the company on the relevant disputed issues. Nevertheless, it illustrates the scale of financial operations in the extraction business and the need to analyze not only licenses but also gas sales contracts, the structure of counterparties, and cash flows.

A bit about money

The financial statements of LLC “Pari Naftogaz” show figures that deserve separate verification: in 2025, the company reported assets of UAH 174.5 million, liabilities of UAH 217.9 million, and a net loss of UAH 12.5 million. Meanwhile, for 2026, significantly changed quarterly indicators are reported: assets — UAH 417.8 million, liabilities — UAH 501.3 million, loss for the reported period — UAH 40 million.

These figures do not in themselves indicate violations, but they raise new questions. From what sources were the geological exploration works financed? What loans, intra-group settlements, and liabilities formed the balance sheet? How were rights to geological information and seismic survey results reflected? How did assets change after the transfer of the special permit and corporate changes?

Separately, it is important to establish what lies behind the growth of assets in 2026: new investments, revaluation, intra-group transfer of property, or another factor. But this requires financial statements and primary documents accessible only to state authorities.

The 2011 license

Now let us return to the license that triggered the scandal. And in the context of the above, the version of “forgetfulness” by someone involved in indicating the depth of the development horizon raises, to put it mildly, well-founded doubts.

If this were not Ukraine, the executor would long ago have struck a deal with the investigation and revealed the necessary details. In particular, why, given the different intervals of deposit occurrence, the dispute over the areas is considered mainly through the overlap of their boundaries on the surface.

At the same time, it should be understood that the five-meter difference in depth between the indicated intervals does not in itself prove the absence of any geological connections between the deposits and does not allow, without studying the design documentation, to conclude that one development cannot affect the other.

If no lower boundary of the area is defined in the documents, the question arises as to how exactly the regulator interprets the boundaries of the granted right and what restrictions follow from the documents on the basis of which the permit was issued.

Here emerges the most important contradiction of the entire story. On the one hand, the geological reserves referenced in the investigation materials have a specific interval of occurrence. On the other — the wording of the current permit form does not contain a corresponding depth restriction.

Читайте по темі: Mykola Zlochevskys Unternehmen im Visier ukrainischer Öl- und Gasvorkommen

If this information is confirmed by a complete set of documents, the question arises whether the discrepancy between the geological justification and the text of the license creates an unjustifiably broad interpretation of the rights of a private subsoil user. Spoiler: it does. With all the consequences.

У Києві тривають скандали навколо реконструкції “колишнього” кафе “Гімалаї” на вул. Хрещатик, 23-Б під торговий центр. Нещодавно суд за клопотанням Генпрокуратури наклав арешт на цю будівлю та землю під нею в рамках кримінального провадження – Нацполіція розслідує можливі порушення при видачі дозволу на проведення цих робіт.

Йдеться про те, що ДАБІ видала погодження на проєктну документацію, яка не була схвалена Мінкультом. Втім, арешт тривав недовго – через півтора місяця його було знято за клопотанням ТОВ “Олімп-ЛТД”, яке є власником будівлі та бенефіціарами якого є родина одіозного бізнесмена Михайла Бродського (на колажі). Підставою для цього став той факт, що ця компанія в судовому порядку оскаржила приписи і штрафи, винесені ДІАМ у 2023 році через ймовірні порушення містобудівного законодавства. Паралельно Генпрокуратура подала позов щодо оскарження містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування цієї реконструкції та все того ж дозволу на проведення робіт від ДАБІ. У свою чергу мешканці сусідніх будинків б’ють на сполох – тріщини через проведення робіт, на які вони скаржилися ще три роки тому, нікуди не ділися.

Голова громадської ради при Київській міськдержадміністрації (КМДА) Геннадій Кривошея днями на своїй сторінці у Facebook повідомив, що нещодавно суд в рамках кримінального провадження за фактами можливих порушень при проведенні цих робіт (про цю справу мова йтиме нижче. – КВ) спочатку наклав арешт на вищезгадану будівлю та землю під нею, а потім – скасував його. 

За словами активіста, в ухвалі про скасування арешту суд посилався на звіт щодо геодезичного моніторингу від 2 липня 2026 року, який здійснив ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП НДІБК). І в цьому документі, як підкреслив Кривошея, робиться висновок про відсутність негативної динаміки для сусідніх багатоповерхівок. Втім, за словами голови громадської ради, геодезичний моніторинг за реперами та осадовими марками — це одне, а реальний технічний стан квартир і будинків, де мешканці продовжують повідомляти про тріщини — зовсім інше. 

“За словами мешканців, квартири, в яких є тріщини, належним чином ніхто не обстежував. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району” мали б як мінімум залучити до цих обстежень також. Однак мешканці про це нічого не знають. Тому виникає ще одне просте питання: як можна робити висновок про відсутність ризиків для сусідніх будинків, не провівши повноцінного незалежного обстеження саме тих приміщень, де люди фіксують пошкодження? Я не хочу давати оцінку законності судових рішень — це компетенція відповідних органів. Але як представник громадськості я маю право поставити питання про послідовність підходів судової влади. Якщо спочатку суд бачить достатні підстави для арешту та зупинення робіт, у тому числі через питання погодження документації та можливі ризики для пам’яток і сусідніх будинків, то суспільство має розуміти, що саме принципово змінилося, коли цей арешт скасували. Бо в центрі цієї історії — не лише інтереси забудовника”, – написав Геннадій Кривошея.

Читайте по темі: У Дарниці замовили реконструкцію двох шкільних стадіонів за 95,84 мільйона гривень

Що передувало забудові

Ще 13 лютого 1996 року Київська міськдержадміністрація (КМДА) розпорядженням №196 (відсутнє у публічному доступі) погодила передачу ділянки на вул. Хрещатик, 23 площею 0,05 га в постійне користування ТОВ “Олімп-ЛТД” для експлуатації та обслуговування кафе “Чай-кава”, яке на той час вже належало йому. Мова йде про відому з радянських часів “наливайку”, де у тому числі збиралася столична “богема”. 

Більш ніж через десятиріччя, 5 квітня 2012 року, Київрада рішенням №431/7768 надала дозвіл на приватизацію частини цієї ділянки та зміну її цільового призначення. Так, міська влада погодила продаж вказаній компанії 0,033 га землі за 2,6 млн гривень для “реконструкції, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування” (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0040) – з 2008 року це вже був ресторан “Гімалаї”. Іншу частину ділянки, площею 0,016 га (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0003) Київрада залишила у постійному користування ТОВ “Олімп-ЛТД”. 

Орієнтовна пляма майбутньої забудови 

У цей же період тривали активні суперечки навколо даного землевідводу та потенційної забудови цієї території.  

Зокрема, проти такого освоєння землі в серці столиці активно виступало об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) “Центр”, яке створене мешканцями житлової багатоповерхівки за цією ж адресою – вул. Хрещатик, 23. Серед іншого, кияни звинувачували ТОВ “Олімп-ЛТД” у тому, що воно “здійснило незаконне самозахоплення та будівництво нежитлових приміщень на частині лівої тераси житлового будинку на Хрещатику, 23 без дозволу та за відсутністю проектної документації на будівництво”. У свою чергу, окремі депутати Київради та громадські активісти обурювалися тим, що бізнесмен Михайло Бродський, з яким пов’язували вказану компанію, в обмін на цей землевідвід пообіцяв встановити напроти ресторану “Гімалаї” фонтан і пам’ятник українському та радянському актору театру та кіно Богдану Ступці. 

Ресторан “Гімалаї” декілька років тому (фото з відкритих джерел)

Втім, фактично ці звинувачення не принесли жодного результату. Вже у лютому 2014 року в Київраді було представлено проєкт реконструкції ресторану “Гімалаї” під ТЦ. Тоді заявлялося, що на місці існуючої одноповерхової будівлі буде зведена нова – чотириповерхова (наразі вже є попередні дані про 5 поверхів). Тоді заявлялося, що на верхньому поверху планується облаштувати кафе, а на решті – торгові та виставкові зали. При цьому, два поверхи повинні були б бути надземними, ще два – напівпідземні, які мали б розміщуватися на рівні нинішньої кам’яної стіни та сходів (з нижньої тераси вул. Хрещатик на верхню). Надалі, 27 вересня 2017 року Міністерство культури України погодило ТОВ “Олімп-ЛТД” проєктну документацію щодо цієї реконструкції.

Читайте по темі: Партнери не попередили про запуск п’яти балістичних ракет по Києву, — Зеленський

1 лютого 2019 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін зареєстрував на сайті Київради петицію щодо будівництва торгового центру на вул. Хрещатик, 23-Б. Автор звернення попросив керівництво КМДА і Київраду скасувати рішення щодо відведення землі у власність ТОВ “Олімп-ЛТД” “через суттєві порушення законодавства”, а також зобов’язати КП “Київблагоустрій” здійснити перевірку будівлі за вказаною адресою і “винести відповідні рішення щодо відновлення її до належного стану або ж знесення, як такої, що псує історичний вигляд Хрещатика”.

Так, Володимир Апушкін вказав на те, що значну частину землі на вул. Хрещатик, 23-Б згаданій компанії вдалось приватизувати шляхом шахрайства. За даними голови ОСББ “Центр”, задля цього ще в 1998 році ТОВ “Олімп-ЛТД” самовільно провело реконструкцію павільйону “Чай-Кава” в нежитловий будинок (ресторан “Гімалаї”.- КВ) – це саме те будівництво, на яке мешканці багатоповерхівки скаржилися в 2014 році. 

При цьому, як зазначив голова згаданого ОСББ, існують розбіжності між фактичною площею цієї будівлі та тією, що вказана в технічному паспорті на цей об’єкт нерухомості. Ця різниця, мовляв, пов’язана, з тим, що власники ТОВ “Олімп-ЛТД” “записали” в площу будівлі  ресторану “Гімалаї” ще й приміщення кафе “Київське”, яке розташовувалось поруч, під сходами. Вказані факти, за інформацією Володимира Апушкіна, навіть розслідувалися правоохоронними органами (результати відповідного кримінального провадження голова ОСББ не уточнив). 

Також, що важливо, Апушкін вказав на те, що земельна ділянка за вказаною адресою входить до меж Центрального історичного ареалу Києва і розташована на території пам’ятки містобудування місцевого значення “Вулиця Хрещатик”. Тому, на його думку, будівництво ТЦ на цьому місці є незаконним. Разом з тим, залишати все, як є, на переконання голови ОСББ, не можна, адже будівля колишнього ресторану “протягом останніх декількох років перебуває у занедбаному стані і вже стала пристанищем для людей низької соціальної орієнтації”.

Вказана петиція набрала більш ніж 10 тис. голосів, необхідних для того, щоб її в обов’язковому порядку розглянула міська влада. 4 квітня 2019 року міський голова Віталій Кличко “розписав” цю петицію для розгляду “в установленому порядку” – її мали б вивчити комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування та з питань культури, туризму та інформаційної політики, а також заступники голови КМДА Вячеслав Непоп, Олександр Спасибко та Петро Пантелеєв. Втім, як це часто буває з такими петиціями, надалі її слід “загубився” – на відповідному сайті навіть не зазначено, які рішення були прийняті депутатами та чиновниками в результаті  розгляду даного звернення.

31 березня 2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Олімп-ЛТД” дозвіл №ІУ113200911914 на реконструкцію кафе по вул. Хрещатик, 23-Б з надбудовою. Що цікаво, в даному документі відсутня інформація про більшість вихідних показників запланованої реконструкції – наприклад, щодо площі будівлі до реконструкції та після, її поверховості тощо. Фактично, в дозволі було лише зазначено, що підрядником цих робіт мало б стати ТОВ “Інжинірингова компанія (ІК) “Інекобуд”. Разом з тим, в документі уточнюється, що в квітні 2023 року ТОВ “Олімп-ЛТД” подало до ДАБІ запит щодо зміни підрядника, але інспекції не погодила це у зв’язку з неподанням деяких документів.

У липні 2020 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін звернувся до Печерського районного суду Києва із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитловий будинок на вул. Хрещатик, 23-Б. Також позивач попросив суд зобов’язати здійснити демонтаж прибудови на лівій терасі між житловими будинками №21 та №23 на вул. Хрещатик та повернути в попередній стан павільйон “Кофе-чай”. Відповідачами у цій справі були визначені ТОВ “Олімп-ЛТД” та Департамент комунальної власності КМДА.

В обґрунтування своїх вимог позивач навів вже знайомі аргументи – що будівля ресторану “Чай-кава” була “перебудована” без необхідних дозволів, а тому Головне управління майном КМДА (колишня назва Департаменту комунальної власності) не мало підстав для того, щоб у листопаді 1999 року видавати свідоцтво на право власності на це майно компанії ТОВ “Олімп-ЛТД”. Також Володимир Апушкін вказав на те, що площа даної будівлі була незаконно збільшена, а тому, мовляв, “добудовані квадратні метри” потрібно знести. При цьому, мешканці будинку на вул. Хрещатик, 23, виступаючи на суді в якості свідків, повідомили, що внаслідок спірної добудови у їхній багатоповерхівці з’явилися тріщини.

Також на розгляд суду було подано довідку Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 25 листопада 2010 року, у якій чиновники повідомили, що будинок на вул. Хрещатик, 23, згідно з рішенням Київського міськвиконкому від 21 січня 1986 року №49, перебуває на обліку, як пам’ятка архітектури місцевого значення. Це було повязано з тим, що він зводився у 1950-х роках за проектом відомих українських архітекторів (їхні прізвища не уточнюються). Також у Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА тоді зазначили, що “елементи благоустрою вищеназваної пам`ятки (підпірні стіни, гранітні сходи тощо) є невід`ємною частиною “сусідньої пам`ятки” – ансамблю споруд по Хрещатику, 21-27. 

17 липня 2022 року Печерський районний суд Києва повністю задовольнив позов голови ОСББ “Центр”. Зокрема, згідно з цим рішенням, ТОВ “Олімп-ЛТД” було зобов’язано здійснити демонтаж прибудови до колишнього ресторану “Гімалаї” площею 77,4 кв.м. – саме стільки “зайвих” квадратних метрів з фактичної площі ресторану 261,6 кв. м. нарахували служителі Феміди. Однак, надалі 17 листопада того ж року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу “Олімп-ЛТД” на рішення суду першої інстанції. Так, колегія суддів залишила в силі наказ про оформлення права власності на вказану будівлю та свідоцтво про право власності, видані КМДА у 1999 році. Тобто, вимоги голови ОСББ “Центр” щодо демонтажу залишилися в силі.

Скандали продовжилися і надалі. Так, Наприкінці весни 2023 року мешканці будинків №21 та №23 на вул. Хрещатик били на сполох через те, що при будівництві підземних поверхів може бути пошкоджений фундамент, адже буроін’єкційні палі забурюются на глибину 12 метрів. Також вони вказували на те, що багатоповерховий ТЦ будують у підпірній стіні вказаних двох житлових будинків, які є пам’ятками архітектури та містобудування, охоронні номери 486-Кв та 163-Кв.

Надалі, на початку літа того ж року, будівельними роботами на вул. Хрещатик, 23-Б зацікавилися в Державній інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Тоді цей орган здійснив позапланову перевірку цього будівництва і, серед іншого, встановив факт самочинних робіт, про що повідомлялося на офіційному сайті інспекції. Йшлося про те, що забудовник захопив майже 40 кв.м. сусідньої ділянки чужої власності. У ДІАМ тоді повідомили, що роботи проводить неназване ТОВ, яке свого часу отримало дозвіл на реконструкцію будівлі давно непрацюючого ресторану “Гімалаї” (його було знесено у січні 2023 року) під п’ятиповерховий торговий центр з трьома “технічними” підземними поверхами. За результатами перевірки було винесено приписи – про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Крім того, інспектори винесли постанови щодо накладення на забудовників штрафів на суму майже 5 млн гривень.

Примітно, що надалі ТОВ “Олімп-ЛТД” в судовому порядку добилося визнання низки даних у публікації на сайті ДІАМ про цю перевірку “недостовірними і такими, що порушують особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації”. Зокрема, у компанії переконали суд у тому, що “захоплення ще майже 40 кв.м. сусідньої ділянки чужої власності (згідно з рішенням суду) не було предметом перевірки і не фіксувалося в приписі. Також ДІАМ не надала вищезгадане рішення суду, яким встановлено факт захоплення позивачем частини сусідньої землі. Крім того, мовляв, не був предметом перевірки і факт того, що, за інформацією ДІАМ, в рамках іншої справи суд зобов`язав власників повернути будівлю до її первинного вигляду – йшлося про вищезгаданий судовий спір за участі ОСББ “Центр”. Тобто, ймовірно, на переконання юристів “Олімп-ЛТД”, інспекція “забагато на себе взяла” і “розповіла навіть те, що не повинна була розповідати”. 

Невдовзі після цього вказана компанія подала позов до Київського окружного адмінсуду з вимогою визнати протиправними та скасувати вищезгадані два приписи ДІАМ від 12 червня 2023 року. Крім того, у ТОВ Олімп-ЛТД” висунули вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови ДІАМ щодо накладення на цю компанію штрафу в розмірі 2,4 млн гривень за порушення Закону України “Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності”.

Так, у компанії підкреслили, що, мовляв, так як ТОВ “Олімп-ЛТД” є суб`єктом малого підприємництва, то, згідно з вимогами законодавства, перевірка ДІАМ могла тривати не більше 2 робочих днів, тоді як по факту вона тривала майже два тижні. Також представники забудовника стверджували, що ними був отриманий дозвіл від ДІАМ на проведення будівельних робіт на “сусідній” ділянці. Ба більше – мовляв, у грудні 2011 року “Олімп-ЛТД” отримало містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування вказаної забудови, і до цього документу увійшли дві ділянки.

У КОАС такі аргументи “не пройшли” – 13 серпня 2024 року цей суд відмовив компанії в задоволенні позову. Серед іншого, підставою для цього стало те, МУО насправді видавалися на ділянку площею 0,5 га. Тобто, насправді ділянка площею 0,03 га, до забудови якої мали претензії в ДІАМ, до цього документу не “увійшла”, адже вона “з’явилася” вже після поділу все тієї ж землі площею 0,5 га – якраз після вищезгаданого поділу в 2012-ому.

Втім, надалі ТОВ “Олімп-ЛТД” вдалося добитися успіхів. 26 листопада 2024-го Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив скаргу компанії на рішення суду першої інстанції, скасувавши останнє. Крапку в цій справі поставив Касаційний адмінсуд – 18 квітня 2025 року він залишив у силі рішення апеляційного суду і таким чином визнав протиправними приписи і постанову про накладення штрафу.

Примітно, що у цей період штраф від ДІАМ вдалося оскаржити й генпідряднику будівництва ТОВ “ІК “Інекобуд” – саме на цю компанію була “виписана друга половина фінансових санкцій”. Йшлося про суму в 2,4 млн гривень. Компанія спочатку виграла в КОАС, а 11 червня 2024 року відповідне рішення суду залишив у силі Шостий апеляційний адмінсуд. 

Але у липні 2026 року до КОАС надійшов ще один позов, від якого залежить доля забудови на Хрещатику, 23-Б. Його подав Офіс Генерального прокурора – правоохоронці вимагають скасувати вищезгадані МУО від 2011 року і дозвіл на будівництво від 2020 року. Втім, поки що позов залишений судом без руху – у зв’язку з тим, що Генпрокуратура не обґрунтувала, чому вона висунула ці вимоги “настільки пізно”. Справа в тому, що для оскарження різних документів є передбачені законодавством строки, які в даному випадку вже, схоже, порушені, але в деяких ситуаціях на це можна “заплющити очі” – особливо у резонансних історіях.

Крім того, улітку 2026 року роботами на вул. Хрещатик, 23-23-Б зацікавилося і Печерське управління Нацполіції Києва (по факту відповідне кримінальне провадження №42023102060000034 було відкрито ще 24 лютого 2023-го, але раніше, схоже, активного розслідування не здійснювалося. – КВ). 

Правоохоронці встановили, що ДАБІ в 2020 році, ймовірно, не мала права видавати вищезгаданий дозвіл на реконструкцію. Йшлося про те, що, як зазначалося вище, ще у вересні 2017 року Міністерство культури України погодило для ТОВ “Олімп-ЛТД” розроблену у тому ж році на замовлення цієї компанії проєктну документацію (розробник – ТОВ “АВС-Білд”). Але в 2020 році на затвердження Мінкульту надійшла нова проєктна документація по цим роботам від “Олімп-ЛТД”, яку в 2019-ому розробило ТОВ “Едельбург Архітектс”. І в погодженні цієї документації власнику будівлі на Хрещатику, 23-Б тоді було відмовлено “з огляду на коригування проєктних показників в частині підвищення граничної висоти та з інших питань”. Втім, за інформацією слідства, “Олімп-ЛТД” задля отримання дозволу в ДАБІ подало до інспекції “нову” проєктну документацію і “старе” погодження від Мінкульту – і врешті-решт отримало дозвіл. 

14 липня 2026 року в цій справі за клопотанням Генпрокуратури Печерський районний суд наклав арешт на вищезгадану будівлю і обидві ділянки – із забороною проведення будівельних робіт на цій території та здійснення реєстраційних дій щодо цього нерухомого майна. Втім, 27 серпня той же суд задовольнив клопотання ТОВ “Олімп-ЛТД” щодо скасування цього арешту. Окрім даних геодезичного моніторингу, про який згадував Геннадій Кривошея, підставою для цього фактично стало те, що компанія в судовому порядку добилася скасування приписів та постанови про накладення штрафу від ДІАМ, а тому, мовляв, ні про які порушення при проведенні робіт на Хрещатику, 23-Б мова йти не може.

Впливові забудовники

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Олімп-ЛТД” (власник будівлі на вул. Хрещатик, 23-Б та замовник її реконструкції) було зареєстроване у березні 1994 року. Його керівником є Сергій Рог, кінцевими бенефіціарами – подружжя Михайло та Світлана Бродські (зареєстровані у селі Віта-Поштова Київської області) та їхній син Юрій Бродський (“прописаний” у Києві).

Система Youcontrol відносить цю компанію до т.зв. “групи родини Бродських”, яка об’єднує понад шість десятків суб’єктів господарювання, зайнятих у сферах будівництва та нерухомості, ресторанного бізнесу, виробництва меблів, харчової промисловості тощо. Ключовими особами цієї групи є вищезгаданий український бізнесмен, президент Федерації баскетболу України та ексголова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва (2010-2011 рр.) Михайло Бродський, а також Світлана і Юрій Бродські.

Примітно, що у 2010-2016 роках одним із співзасновників вказаної компанії був Вячеслав Черепаня – особа із оточення Нестора Шуфрича. Останній відомий як нардеп III, IV, VI-IX скликань (“Соціально-демократична партія України”, “Партія регіонів”, “Опозиційний Блок”, “Опозиційна платформа – За життя”), ексміністр з надзвичайних ситуацій України та ексзаступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України. На цей зв’язок натякає той факт, що Вячеслав Черепаня був помічником Шуфрича у VIII скликанні Верховної Ради, а його мати Наталія Черепаня є керівницею та засновницею підприємств, що входять до бізнес-групи цього нардепа.

Нагадаємо, наразі Шуфрич є підозрюваним у держзраді та фінансуванні окупаційних структур і лише нещодавно вийшов з СІЗО. Так, за даними Служби безпеки України цей політик тісно співпрацював і виконував завдання колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, якого слідство вважає агентом ФСБ. Зокрема, народний депутат начебто на замовлення ФСБ “вів підривну діяльність в інформаційній сфері”. Крім того, Шуфрич підозрюється в тому, що начебто платив гроші Росгвардії за воєнізовану охорону своєї нерухомості на території окупованого Криму.

ТОВ “ІК “Інекобуд” (підрядник будівництва ТЦ на вул. Хрещатик, 23-Б) було зареєстроване в Києві у лютому 2012 року. Керівником цієї компанії вказано Ігоря Гнатюка, засновниками – мешканця міста Вишгород Київської області Дмитра Рубана і киянина Олексія Заїку. Ці двоє громадян є керівниками та підписантами низки юридичних осіб, які система Youcontrol відносить до групи компаній Андрія Вавриша, зокрема ГС “Міжрегіональна містобудівні асоціація”, ТОВ “КП Підземшляхбуд”, ТОВ “Алпекс Транс”, ТОВ “Андріївська” тощо. 

Нагадаємо, Андрій Вавриш свого часу був чиновником столичної мерії (заступником директора Департаменту архітектури та містобудування КМДА у 2010-2015 роках), а у останні десять з гаком років є забудовником. Саме з його персоною традиційно пов’язують столичного девелопера “Saga Development”, який бере участь у реалізації низки проєктів з будівництва висотного житла у Києві. Що цікаво, ТОВ “ІК “Інекобуд” свого часу було зазначено генпідрядником будівництва житлового комплексу (ЖК) “OZON House” на вул. Вільшанській та вул. Професора Підвисоцького у Києві, який зводиться саме під прапорами вказаного девелопера. Втім, наразі у цього комплекса інший генпідрядник.

Примітним є і те, що тандем Бродського-Шуфрича-Вавриша раніше вже фігурував у різних “забудовницьких скандалах”. Зокрема, компанії з їхнього оточення збираються будувати ЖК “Новий Поділ” на вул. Набережно-Хрещатицькій (на землях “Київського річкового порту”). Як повідомляла КВ, завадити цій забудові намагалася Київська міська прокуратура – у зв’язку з тим, на переконання правоохоронців, забудовники незаконно проводять роботи в прибережній захисній смузі Дніпра, що реалізація цього проєкту загрожує будівництву Подільсько-Воскресенського мостового переходу тощо. Втім, добитися успіхів прокурори не змогли.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Вона наразі є підозрюваною в рамках справи щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року, не зважаючи на повний містобудівний хаос в столиці, “спокійно” обіймає Олександр Свистунов.

Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а за діяльність “містобудівного” департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка – вищезгаданий Вячеслав Непоп.

ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, цим держорганом керував Семен Кривонос, який наразі очолює Національне антикорупційне бюро.

Джерело: КиївВлада