Юрій Атаманюк, колишній керівник податкової міліції часів Януковича, в якого після звільнення з державної служби, зійшлися нерухомість, земля, гроші та мережа бізнесових зв’язків.
Тож, схоже, накопичив навколо себе майно, яке сьогодні в реєстрах записано на три покоління його родини та цілу мережу пов’язаних людей. Будинки, квартири, земельні ділянки, комерційна нерухомість і гаражі доповнюють два дорогі автомобілі: Toyota Land Cruiser 2025 та Mercedes-Benz Maybach GLS 600. За цими активами простежуються можливі перетини з Тетяною та Ігорем Боярськими, Русланом Ворніку, родиною Єлісєєвих і бізнес-групою Ганжі — через спільне володіння, управління, корпоративні права та майнові зв’язки. Відтак історія Атаманюка — це вже не просто історія про статки колишнього податківця, а про те, як навколо одного “клану” переплітаються майно та бізнесові інтереси Юрія Атаманюка. В ній розбирався СтопКор.
Юрій Атаманюк — ексзаступник голови податкової міліції часів Віктора Януковича, люстрований після Революції Гідності, а нині — економічний експерт і бізнесмен, пов’язаний із групою компаній у сфері нерухомості та будівництва.
Аналіз відкритих даних демонструє масштабну систему активів, у якій майно розподілене між самим Атаманюком, його дружиною, батьком та низкою юридичних осіб.
Крім того, медіа УНІАН, посилаючись на Антикор, повідомляє, що у листопаді 2023 року Державна митна служба України отримала лист НАБУ щодо можливого вивезення з України до Польщі валютних цінностей із порушенням митних правил. У додатку до листа, за інформацією, наведеною у матеріалі, були зазначені особи, які могли вивозити валюту на суму понад €100 тисяч.
Читайте по темі: 61 об’єкт нерухомості на пенсіонерку: елітні квартири у Львові та маєтки під Києвом у родини ексслідчого ДФС Василя Сандула
Серед них, як стверджує “Антикор”, був колишній генерал-майор податкової міліції Юрій Атаманюк. Видання посилається на дані польських митників, за якими Атаманюк нібито привіз до Польщі майже $3 млн готівкою.
Від міліціонера до генерала податкової міліції
Кар’єра Юрія Атаманюка розвивалася переважно всередині силових та податкових структур. Після закінчення Вінницького педагогічного університету у 1996 році, де він здобув фах учителя математики, Атаманюк того ж року розпочав роботу в міліції. Вже за чотири роки він очолив відділення податкової міліції ДПА у Вінницькій області.
Подальше професійне зростання було стрімким. За даними Вікіпедії, у 2000–2001 роках Атаманюк працював заступником голови ДПА у Рівненській області, а у 2001–2005 роках керував підрозділами податкової міліції у кількох районах Києва. Паралельно у 2002–2006 роках він був помічником народного депутата Ігоря Кальніченка — представника блоку “За єдину Україну!”, який мав зв’язки з Партією регіонів.
У наступні роки Атаманюк, як пише видання Знай.ua, продовжив кар’єру вже на рівні столичного та центрального апарату податкової міліції. Від посади заступника начальника управління податкової міліції ДПА в Києві він піднявся до керівництва головного управління податкової міліції ДПС України, а до 2015 року став його першим заступником начальника.
Після завершення кар’єри у податковій службі Атаманюк не зник із публічного простору. Він посів керівну посаду у Всеукраїнській асоціації платників податків, яку залишив у 2018 році, після чого зосередився на бізнесі.
Наступного року зробив спробу повернутися у велику політику — балотувався до Верховної Ради за списком ВО “Батьківщина”.
Читайте по темі: Квартира від мами-медсестри та 500 тисяч на місяць для дружини: ЦПК викрив статки нового в.о. генпрокурора Ковальського
Окремою сторінкою його біографії стала люстрація, факт якої зафіксований у YouControl. Після ухвалення закону про очищення влади Атаманюк потрапив під його дію та отримав десятирічну заборону на обіймання державних посад.
Таким чином, за два десятиліття Атаманюк пройшов шлях від рядового співробітника міліції до одного з керівників української податкової міліції, після чого перемістився у громадський сектор, політику та приватний бізнес. Саме ця трансформація — від високопоставленого силовика до підприємця та публічного економічного експерта — є ключовою для розуміння його нинішніх активів і бізнес-зв’язків.
Бізнес-контур: нерухомість, родинні компанії та мільйонні претензії Києва
Після відходу з державної служби основним напрямом діяльності Юрія Атаманюка стала нерухомість. Сьогодні його бізнес-оточення — це не одна компанія, а ціла мережа юридичних осіб, керівників та власників, між якими простежуються спільні контактні дані, адреси та майнові зв’язки. Одна з ключових структур — ТОВ “Транзит-23”, зареєстроване у Києві у вересні 2023 року. Атаманюк володіє компанією на 100%, а її основний КВЕД — надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Керівницею є Тетяна Боярська.
Цікава деталь з’являється у порівнянні даних “Транзит-23” з іншою компанією — ТОВ “Анрірент”, створеною у 2025 році.
У цих структур збігається контактний номер телефону, а керівницею “Анрірент” також є Боярська. При цьому на “Анрірент” зареєстровано 18 об’єктів нерухомості у Києві. Такий збіг сам по собі не доводить спільного фактичного контролю, однак є підставою розглядати компанії в межах єдиного бізнес-контексту.
Ще один показовий актив “Транзит-23” — група нежитлових приміщень площею 1347,2 кв. м на вулиці Генерала Шаповала у Києві. Ці приміщення орендує мережа АТБ, а за тією ж адресою зареєстрована сама компанія. Тобто йдеться не просто про юридичну адресу, а про комерційний об’єкт, який генерує орендний потік.
Інший важливий елемент бізнес-контурів Атаманюка — ТОВ КВФ “Козак”. Сьогодні він зазначений її власником та кінцевим бенефіціаром, а керівником із жовтня 2023 року є його батько Анатолій Атаманюк.
Основний напрям діяльності компанії формально пов’язаний із посередництвом у торгівлі, однак фактична історія “Козака” значною мірою пов’язана з нерухомістю та будівництвом. Саме ця компанія опинилася в центрі судового спору з Київською міською владою через несплату пайового внеску за будівництво об’єкта у Дарницькому районі. Йдеться про комплекс між вулицями Бориса Гмирі та Колекторною, збудований на комунальній земельній ділянці площею понад 15 гектарів.
За матеріалами справи №910/14005/25, КМДА вимагала від “Козака” та ТОВ “Будеволюція” понад 1,5 млн грн. Компанії заперечували свою відповідальність, однак суд встановив, що в офіційному сертифікаті про прийняття об’єкта в експлуатацію від 11 листопада 2022 року саме ці дві структури зазначені як замовники будівництва. Доказів сплати відповідного внеску “Козак” суду не надав.
28 травня 2026 року Господарський суд Києва задовольнив позов. Безпосередньо з ТОВ КВФ “Козак” постановлено стягнути 584,1 тис. грн основного внеску, понад 157 тис. грн інфляційних втрат, понад 52,5 тис. грн трьох відсотків річних та 9,5 тис. грн судового збору. Компанія оскаржила рішення. Розгляд апеляції призначили на 9 вересня 2026 року.
Ще один рівень бізнес-контуру Атаманюка проявляється через ТОВ “ЛЕНД-КЕПІТАЛ”. Компанія на 100% належить Юрію Атаманюку та офіційно спеціалізується на організації будівництва будівель. Її керівником є Ігор Боярський — ймовірно, чоловік Тетяни Боярської, яка очолює “Транзит-23” та “Анрірент”.
Окремої уваги заслуговує контактний номер “ЛЕНД-КЕПІТАЛ” — дивним чином він збігається з номером ПП “ГУРТ-А”, що входить до бізнес-групи родини Єлісєєвих (бізнесмен із Луганської обл., голова Наглядової ради ПрАТ “СНВО “Імпульс”, що працює у сфері обслуговування об’єктів ядерної енергетики).
Сам по собі спільний номер телефону не свідчить про спільний контроль компаній, однак у сукупності з іншими корпоративними та майновими перетинами є фактором, який потребує перевірки.
Ще показовіший зв’язок — майновий. ТОВ КВФ “Козак” передало в іпотеку “ЛЕНД-КЕПІТАЛ” нежитлове приміщення площею 1703,6 кв. м, яке вже згадувалося у зв’язку з активами групи. Таким чином, один актив опиняється у фінансовому зв’язку між двома компаніями, пов’язаними з Атаманюком.
ТОВ “Меблі Консалт” також очолює батько Атаманюка Анатолій Герасимович. Основний КВЕД підприємства — оренда та експлуатація нерухомості. На компанію оформлено щонайменше три об’єкти нерухомості у Києві та земельну ділянку.
При цьому “Меблі Консалт” має власну історію судових спорів. У 2021 році компанія уклала договір із ДП “Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” на розробку проєктної документації. Після припинення договору державне підприємство мало повернути 350 тис. грн невикористаного авансу, однак кошти добровільно не повернуло. У квітні 2022 року суд зобов’язав державне підприємство виплатити борг, інфляційні втрати, 3% річних та витрати на правничу допомогу.
Втім, найбільш показова історія пов’язана не із судом, а з придбанням нерухомості. У 2021 році “Меблі Консалт” перемогло на аукціоні активів АТ АКБ “Аркада”, придбавши будівлю площею 1609,1 кв. м разом із 44 одиницями основних засобів. Переможна ставка становила 60 000 010 грн.
Таким чином, лише за цими кількома компаніями простежується значний майновий контур: комерційні приміщення, будівельні об’єкти, земельні ділянки та активи, придбані на банківських аукціонах. При цьому частина компаній має спільні адреси, телефони або керівників, а окремі активи переміщуються між структурами через майнові операції.
Окремий сегмент бізнес-контурів родини Атаманюків сформований компаніями, у яких власницею або бенефіціаркою є Олена Атаманюк. І тут нерухомість знову залишається основним активом: купівля та продаж майна, його оренда, реконструкція комерційних приміщень і участь у будівельних проєктах. Серед найбільш помітних структур — ТОВ “Присадибне”, яким Олена Атаманюк володіє на 100%. Компанія працює з нерухомістю та має у власності чотири об’єкти у Києві.
Її історія, однак, виходить за межі звичайного майнового бізнесу. У 2018 році “Присадибне” фігурувало у кримінальному провадженні за статтею про протиправне заволодіння майном підприємства. У межах справи на два об’єкти компанії накладали арешт.
Крім того пані Олена є власницею або співвласницею ТОВ “Ріелті Сістем”, ТОВ “Перспектива-Ріелті”, ТОВ “Перспектива Проперті”, ТОВ “Лорен Буд”, ТОВ “Видавництво “А Бебі” та ТОВ “АТЛ Девелопмент”. Показовим є тут ТОВ “Видавництво “А Бебі”, де Олена Атаманюк володіє половиною частки. Друга половина належить Тетяні Боярській — тій самій особі, яка керує “Транзит-23” та “Анрірент” у бізнес-контурі Юрія Атаманюка.
На саму “А Бебі” записано три об’єкти нерухомості у Києві. Такий корпоративний перетин важливий для розуміння того, як між різними юридичними особами групи розподілені активи та управлінські функції. У результаті компанії, пов’язані з Оленою Атаманюк, формують ще один значний пласт родинного майнового контуру. Щонайменше 20 об’єктів нерухомості та кілька земельних ділянок зосереджені у компаніях, де вона є або була власницею, учасницею чи бенефіціаркою. А перетин із Тетяною Боярською, яка одночасно присутня в інших структурах групи, дозволяє побачити вже не окремі компанії, а взаємопов’язану систему юридичних осіб.
Ще один пласт майнового контуру родини зосереджений на Анатолії Атаманюку — батькові Юрія Атаманюка. Компанія ТОВ “Народний універмаг” працює у сфері оренди нерухомості та має у власності два київські об’єкти.
Серед історичних партнерів компанії фігурує Анатолій Коваленко, який був членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Анатолію Атаманюку також належить 99,9% ТОВ “Рівер Хауз”, пов’язаного з бізнес-групою Royal House родини Ганжі. Ця група працює у столичному девелопменті та реалізувала низку житлових проєктів, зокрема “Нова Англія”, “Британський квартал” і Park Royal. На “Рівер Хауз” оформлено об’єкт нерухомості у Київській області та земельну ділянку.
Наприкінці 2025 року Анатолій Атаманюк став одноосібним учасником нової компанії — ТОВ “Арсенальна груп”, зареєстрованої у сфері оренди нерухомості. Компанія вже має один об’єкт у Києві.
Найбільше за кількістю активів серед цих структур — ТОВ “Позняки Груп”, яким Анатолій Атаманюк володіє на 100%. На компанію оформлено шість об’єктів нерухомості у Києві, один в Івано-Франківській області та земельну ділянку. У 2020 році компанія отримувала погодження на будівництво торговельного комплексу з об’єктами харчування у Дарницькому районі Києва.
Окремий рівень у цій конструкції становить ТОВ “АНТ Інвест”, де зареєстроване ще у 2011 році.
При цьому її майновий портфель значно масштабніший на вигляд за частку самого Атаманюка: на “АНТ Інвест” оформлено 12 об’єктів нерухомості у Києві та земельну ділянку.
Структура власності компанії також демонструє, що бізнес-контур не обмежується родинними компаніями. Серед учасників — АТ “ЗНВ КІФ “ЗУРІ”, кінцевим бенефіціаром якого є Анатолій Атаманюк, а також кіпрська компанія Pralior Holdings Limited, бенефіціаром якої зазначений Руслан Ворніку. У 2020 році “АНТ Інвест” отримувало погодження на будівництво торговельно-офісного комплексу біля депо станції метро “Лісова”. Ще важливішою ланкою є саме АТ “ЗНВ КІФ “ЗУРІ”. Це закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд, єдиним учасником якого зазначений Анатолій Атаманюк. Фонд створений у 2020 році, однак уже має власний майновий портфель: об’єкт нерухомості у Києві, нерухомість у Вінниці та Київській області, а також три земельні ділянки.
Таким чином, роль Анатолія Атаманюка у цій системі виходить за межі прямого володіння окремими ТОВ. Через “ЗУРІ” він присутній у корпоративній структурі інших компаній, зокрема “АНТ Інвест”, яка сама володіє значним пакетом нерухомості. Це створює багаторівневу модель володіння, де активи розподілені між безпосередньо належними Атаманюку підприємствами, інвестиційним фондом та компаніями зі змішаною структурою власності.
Родинне майно: нерухомість, подаровані квартири та преміальні автомобілі
Окремо від корпоративних активів родини варто подивитися на майно, оформлене безпосередньо на Юрія, Олену та Анатолія Атаманюків. І тут картина також демонструє значний обсяг нерухомості — від квартир і приватних будинків до земельних ділянок та комерційних приміщень. У власності Юрія Атаманюка перебуває земельна ділянка площею 0,3032 га у селі Романків Обухівського району Київської області, разом із будинком. Ще одна земельна ділянка площею 0,1004 га на у Києві належить спільно Юрію, його дружині Олені та батькові Анатолію Атаманюкам. Крім того, Юрій володіє земельною ділянкою площею 0,0996 га разом із будинком у Вінниці — місті, де він народився та розпочинав освіту.
У Києві на Юрія Атаманюка також оформлені трикімнатна квартира площею 104 кв. м та нежитлові приміщення площею 72,2 кв. м на вулиці Шовковичній. Обидва об’єкти набуті у 2012 році у порядку спадкування. Ще один об’єкт — домоволодіння у селі Вишеньки Бориспільського району — також зазначений як успадкований у 2012 році.
Найпомітніше поповнення особистого майна Юрія Атаманюка відбулося вже у 2026 році. 2 січня на нього оформлено Toyota Land Cruiser 2025 року випуску.
Ще більший майновий обсяг припадає на Олену Атаманюк. На неї оформлені дві квартири в одному будинку на бульварі Тараса Шевченка у Києві. Перша має площу 126,6 кв. м, друга — 252,5 кв. м. Разом це 379,1 кв. м житлової нерухомості в одному столичному будинку. Обидві квартири набуті Оленою Атаманюк 28 вересня 2022 року за договорами дарування. При цьому квартира площею 252,5 кв. м має шість житлових кімнат. За цією ж адресою, за наведеними даними, зареєстровані члени родини. Крім київських квартир, Олена Атаманюк володіє будинком із земельною ділянкою площею 0,1027 га у Крюківщині Київської області. Також у неї є спільна з Юрієм та Анатолієм Атаманюками земельна ділянка на Академіка Вільямса, два гаражі у Києві, п’ять об’єктів нерухомості у Вінницькій області та ще один київський об’єкт, адреси яких у відкритих даних приховані.
Того самого 2 січня, коли Юрій Атаманюк отримав Toyota Land Cruiser 2025 року, на Олену Атаманюк оформлено Mercedes-Benz Maybach GLS 600 2022 року випуску.
Орієнтовна вартість такого автомобіля на ринку вживаних авто, залежно від комплектації та стану, становить близько 140–223 тисяч доларів.
СтопКор направив запити до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК),
Державної митної служби України,
Київської обласної прокуратури
та Національної поліції України, щоб перевірити інформацію щодо діяльності Юрія Атаманюка, його можливих бізнесових зв’язків, майнових інтересів та обставин, які можуть становити суспільний інтерес.
Отже, історія Юрія Атаманюка показує, як після завершення державної кар’єри навколо родини збереглися та розширилися бізнесові активи, нерухомість і, ймовірно, корпоративні зв’язки. За цим стоїть головне питання — походження коштів та економічний зміст операцій між пов’язаними компаніями. Відповідь на нього важлива не лише для оцінки статків родини, а й для розуміння того, як формувався цей бізнесовий капітал.
