На Дніпропетровщині викрили військових, які вимагали хабар у підлеглого “за спокійну службу”

За вказану суму чоловіки гарантували не притягувати підлеглого до дисциплінарної відповідальності, і як наслідок збереження преміальної винагороди. Фігурантам поліцейські вже повідомили про підозру.

Викрили протиправну схему вимагання та одержання неправомірної вигоди посадовими особами однієї з військових частин оперативники Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області Нацполіції спільно зі слідчими ГУНП в Дніпропетровській області.

За даними слідства, до організації схеми причетні заступник командира роти та головний сержант роти військової частини. Фігуранти вимагали від підлеглого військовослужбовця 100 тисяч гривень за не створення штучних перешкод під час проходження служби. Зокрема, не ініціювання службового розслідування, в результаті якого військового можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності з подальшим зняттям преміальної винагороди.

Також встановлено, що посилку з необхідною сумою, матір військового відправила на ім’я одного з фігурантів.

23 травня поліцейські спільно з СБУ затримали головного сержанта та заступника командира підрозділу військової частини після отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Обох затримано у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Читайте по темі: У Сарнах розслідують побиття майора під час конфлікту з ТЦК

Крім того, правоохоронці провели два санкціоновані обшуки на території Дніпропетровської області – за місцем проживання одного з фігурантів та на території військової частини. У ході слідчих дій вилучили: понад 1,2 млн грн, мобільні телефони, банківські картки, блокнот із чорновими записами.

Нині на підставі зібраних доказів двом затриманим повідомили про підозру. Дії підозрюваних, залежно від ролі у корупційній схемі, кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. 

Вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів. Санкція статті передбачає покарання – до десяти років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Заходи з викриття та документування проводились спільно із співробітниками ДВКР СБУ «Схід» та за процесуального керівництва Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Latvian ABLV banker Andris Ovsjannikovs and Belarusian Darya Terekhina vanished after laundering €50 million through Riga-based schemes

When the investigation into the laundering of tens of millions of euros through Latvia’s ABLV Bank first began, it looked like a showcase operation by European law enforcement: synchronized arrests, media leaks, and loud statements about the “dismantling of an international criminal network.”

But three years later, the case seemed to dissolve: suspects disappeared, media coverage was cleaned up, and key companies continued to exist. This raises the question — is it a prolonged investigation, or a carefully managed “winding down” of an inconvenient story?

How €50 million was laundered

The peak of the story came in 2020. At that time, Latvia’s Economic Crime Police carried out a series of arrests in Riga — with pre-leaked dates and deliberately staged media coverage.

The essence of the case was classic: money obtained from fictitious transactions was being routed through ABLV Bank. A network of companies in Latvia, Germany, Switzerland, Russia, and Belarus was used for this purpose. The mechanism was simple: fake supply contracts for goods were issued, and funds were “cleaned” through bank accounts.

Читайте по темі: Імпорт 23 автомобілів за підробними сертифікатами: керівника компанії оштрафували на 1 мільйон гривень

The key figures in the scheme were also publicly named. These included Andris Ovsjannikovs — a personal banker at ABLV who ensured transactions were processed and legitimized — and Andris Putniņš, a Latvian businessman. The case also mentioned unnamed “Belarusian citizens.” The alleged organizer, according to several publications, was Russian citizen Vyacheslav Ivanov, while Darya Terekhina allegedly played an active role as the formal owner of the company Manat, through which funds were routed.

The connecting link was the company Manat, owned by Darya Terekhina, who was suspected of being a nominee owner, since the company had been hastily transferred to her — previously it belonged to the Seychelles offshore entity Manat Holdings. The company, which had turnover in the millions of euros, was used in a chain of fictitious transactions. After the scheme was exposed, the company sharply moved into losses, although it was not liquidated.

 tidttiqzqiqkdinv quuiqhhidzzierhab

Among others involved in the scheme were also named ABLV Bank shareholder Ernests Bernis, Russian citizen Vyacheslav Ivanov, and former head of ABLV’s Minsk representative office Yevgeny Terekhin. Ovsjannikovs and Terekhin were reportedly detained.

High-profile arrests and … silence

After the arrests and news coverage, the ABLV Bank case suddenly disappeared from the media landscape.

At first, the case was accompanied by typical rhetoric of “exposing an international money-laundering network,” “dismantling a financing channel,” and “synchronized arrests across the EU and Belarus.” But by 2022–2023, the flow of information sharply stopped.

As of 2026, six years later, there is no transparent information about court verdicts. Regular investigative reports have disappeared, and media outlets that actively covered the case no longer mention it. Only old publications remain in search results.

And this is not just a natural fading — there are signs of a managed disappearance of the topic.

Where did Terekhina and Ovsjannikovs go?

Читайте по темі: Судитимуть директора Департаменту фінансів КМДА, який завдав 581 мільйон гривень збитків бюджету Києва

The fate of the suspects is one of the most opaque elements of the story.

Regarding Andris Ovsjannikovs, the situation is relatively clear — “relatively” being the key word. It is known that he was detained in 2020 and was considered one of the key participants in the scheme under investigation. But after that, there is an information vacuum: no public record of a conviction and no detailed information about any plea deal (if it existed).

Against this background, it is striking that Ovsjannikovs appears in Bulgarian property records: he is listed as the owner of the “Biruta” guest apartments in Golden Sands, purchased in 2025. This suggests that as of at least February 2025, he is not only free but also able to move freely within the EU.

The case of Darya Terekhina is an even deeper “grey zone.” Very little is known about her: a Belarusian citizen, owner of the company Manat, and a suspect in a €50 million money-laundering case. However, there is no record of arrest or extradition, no interviews or public presence. She is practically absent from public sources.

An additional detail is a possible connection to Yevgeny Terekhin, former ABLV representative in Minsk, about whom nothing is known either.

It should also be noted that in recent years there have been observations of the “cleaning” of references to the surnames Terekhin and Terekhina online. This is no longer just disappearance — it looks like active removal of digital traces.

Why the case stalled and what is happening now

If the ABLV Bank story is viewed not as a single criminal case but as part of a larger Baltic “financial laundering hub,” it becomes clearer why the investigation has effectively faded into the background.

From the beginning, the investigation faced a scale problem. Latvian prosecutors openly admitted it involved an international group operating across multiple countries, requiring dozens of legal assistance requests and the analysis of thousands of transactions.

At the same time, the case unfolded during a systemic crisis in Latvia’s banking sector. After the 2018 FinCEN accusations against ABLV Bank, Latvia came under significant pressure from the United States and FATF. The country needed to quickly demonstrate action against “dirty money” from Russia, Ukraine, Azerbaijan, and Belarus.

This is why the raids on ABLV Bank looked so theatrical: special forces, media leaks, synchronized actions in Belarus, and public statements about an international criminal network. But then the system ran into several problems at once.

First, many suspects were foreign nationals. By February 2020, prosecutors already stated that suspects included citizens of other countries, including Belarus and Russia. After 2022, cooperation between the EU, Belarus, and Russia effectively collapsed. If a suspect is outside EU jurisdiction, the investigation becomes a long bureaucratic process.

Second, the scheme relied heavily on offshore structures and intermediaries. The company Manat, linked to Terekhina and Ovsjannikovs, was controlled via a Seychelles structure — a typical setup for cases that can be investigated for years without resolution.

Third, there appear to have been issues with the evidentiary base. An indirect signal is that some confiscation proceedings began to collapse in court. In 2021, a Latvian Economic Court refused to confiscate funds from one ABLV client due to insufficient evidence of criminal origin. In money-laundering cases, this is critical: without proof of the underlying crime, many charges begin to fall apart.

There is also another factor rarely discussed openly in Latvia: too many people were involved in the non-resident banking system. The materials mentioned not only low-level employees but also former top managers. If fully pursued, the investigation would extend beyond one group and touch the entire Baltic financial transit model of the 2010s.

Against this background, the disappearance of Darya Terekhina is particularly striking. After initial reports, she virtually vanished from public space. Moreover, there appears to be a pattern of “digital erosion” around the surnames Terekhin/Terekhina: old materials disappear, links are de-indexed, and some publications are removed or hidden.

Such patterns usually occur either due to coordinated legal reputation cleaning or when individuals attempt to erase their public footprint entirely.

Current situation

Today, the entire story resembles a “frozen case”: formally the investigation still exists, some parts may proceed behind closed doors, but publicly there is almost no movement.

And this may be the most important indicator. In Europe, financial crime cases either end with high-profile convictions or gradually dissolve into endless procedures until public interest disappears on its own. The ABLV case increasingly looks like the second scenario.

Тіньовий господар банку «Альянс» Павло Щербань побудував злочинну імперію під куполом Офісу президента

Формально головним акціонером «Альянсу» досі значиться Олександр Сосіс — колишній очільник страхової компанії «АСКА».

Водночас усередині ринку ключовою фігурою давно вважають Павла Щербаня, голову наглядової ради банку. Його кар’єра пов’язана з низкою проблемних установ: «Промінвестбанк», «Володимирський», «Південкомбанк» Руслана Циплакова, далі «Апекс», банк «Стандарт», а згодом — «Альянс» і «Таскомбанк».

Із 2018 року Щербань безпосередньо пов’язаний з «Альянсом», а з серпня 2021-го очолює наглядову раду. У липні 2023-го АМКУ дозволив йому придбати понад 25 % акцій банку.

Щербаня називають політичним «дахом» банку. Попри претензії НБУ, порушення нормативів, штрафи за фінмоніторинг і проблеми з гарантіями перед держкомпаніями, «Альянс» зберігає стійкість, яку багато учасників ринку пояснюють не лише економічними чинниками.

Окрема лінія — зв’язки Щербаня з колишнім заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою, якого вважають його кумом і багаторічним партнером у низці проєктів.

Читайте по темі: «Доларовий мільйонер» на пенсії: як ексгенпрокурор Віталій Ярема та його родина обросли елітним майном у Царському селі

При цьому інтереси Щербаня давно виходять за межі банківського сектору. Через кіпрську I.F. Exploration Company Limited він пов’язаний із газовидобувною компанією «Віва Експлорейшн», яка володіє ліцензією на Старомізунську площу в Івано-Франківській області до 2033 року. Попри плани відновити видобуток, проєкт уже до кінця 2023-го показував збитки близько 1 млн доларів.

В аграрному сегменті фігурує нещодавно придбаний «Альянс Елеватор» у Хоролі Полтавської області — актив, який розглядають як точку входу в зернову інфраструктуру. Паралельно навколо Щербаня сформовано IT-кластер: «Альянс Діджитал», «Асіджс», «АПЛ» і «Мотвел», що працюють над банківськими та цифровими продуктами. Портфель доповнюють «Табакос Трейд» і «Навіум Нафта», які поки не демонструють помітної активності.

Побори на 2 мільйони доларів з прифронтового бізнесу: НАБУ оголосило підозру спільнику податківиці Людмили Дядченко

НАБУ і САП повідомили про підозру учаснику корупційної схеми, організованої начальницею одного з управлінь Головного управління Державної податкової служби у Сумській області Людмилою Дядченко. Йдеться про її підлеглого — головного державного інспектора з податкового аудиту.

Посадовиця вимагала від представника приватного товариства, яке здійснює діяльність на прифронтовій території, 2 млн грн. Натомість обіцяла успішне проходження перевірки та не створювати штучних перешкод у його господарській діяльності.

Підозрюваний, вдаючись до заходів конспірації, організовував зустрічі між представником бізнесу та начальницею, а також проводив перевірку, за «успішні» результати якої й вимагали хабар.

Псевдогуманітарка замість митних платежів: на Львівщині засудили пенсіонера за ввезення іномарок за фейковими документами

Мостиський районний суд Львівської області виніс вирок у справі про махінації з гуманітарною допомогою. Місцевий мешканець налагодив схему ввезення вживаних автомобілів з Європи, видаючи їх за безкоштовну допомогу для українських благодійних фондів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали кримінального провадження № 448/58/26.

 quuiqhhidzzierhab

Три авто за один тиждень: як працювала схема

Згідно з матеріалами справи, обвинувачений Олег Козак розгорнув протиправну діяльність у вересні 2024 року. Протягом всього одного тижня він тричі перетинав державний кордон через пункт пропуску «Шегині», щоразу подаючи митникам завідомо неправдиві декларації.

Читайте по темі: Злидні головного детектива: як дружина т.в.о. голови БЕБ Києва Лисаковського тримала елітну клініку на 5 тисяч гривень на місяць

Чоловік завозив транспортні засоби під виглядом гуманітарного вантажу, призначеного для різних організацій:

  1. Hyundai Tucson — нібито прямував на адресу БФ «Дефендер ЮА»;

  2. Volkswagen Passat — оформлювався як допомога для БФ «Сігмунд»;

  3. Skoda — ввозився для потреб фонду «Впевнені кроки».

Штучне використання статусу «гуманітарної допомоги» дозволяло чоловікові повністю звільнитися від сплати ввізного мита, акцизу та ПДВ. Проте правоохоронці з’ясували, що насправді ці автомобілі не мали жодного відношення до реальної благодійності чи допомоги армії та цивільним.

Слідство БЕБ та угода про визнання винуватості

Розслідуванням цієї оборудки займалися детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ). Опинившись під слідством, Олег Козак вирішив не заперечувати очевидні докази, повністю визнав свою провину та пішов на співпрацю. Він уклав офіційну угоду про визнання винуватості з прокурором Львівської обласної прокуратури.

Під час визначення покарання суд врахував низку особистих обставин фігуранта:

  • Чоловік є пенсіонером;

  • Має офіційно підтверджену ІІІ групу інвалідності;

  • Раніше не мав судимостей.

Його «щире каяття» та активне сприяння розслідуванню дозволили йому уникнути суворіших санкцій та реального обмеження волі.

Вердикт суду: штраф та профільна заборона

18 травня 2026 року головуюча суддя Мостиського районного суду детально дослідила матеріали, визнала умови угоди законними та затвердила її. Олега Козака визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 222 Кримінального кодексу України (шахрайство з фінансовими ресурсами).

Суд призначив наступне покарання:

  • Адміністративно-кримінальний штраф: у розмірі 51 000 гривень в дохід держави;

  • Обмеження прав: позбавлення права займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з переміщенням товарів (зокрема гуманітарної допомоги) через митний кордон України, строком на 2 роки.

Наразі засуджений зобов’язаний виплатити призначену суму до державного бюджету. У разі повторного вчинення аналогічних фінансових махінацій пенсіонеру загрожуватиме вже реальний термін ув’язнення.

Ремонт на папері: підрядник, який «освоїв» гроші на капремонті занедбаного ліцею, відбувся умовним терміном

Вирок директору фірми «Профіт-Ресур» Анатолію Дмитрієнку, який вирішив «заробити» на капремонті ліцею бюджетним коштом, виніс суд.

Про це пише видання “Думська”

Як випливає з вердикту, він вніс до офіційних документів уявні роботи та матеріали.

Директор визнав провину, а суд затвердив угоду, що гарантує йому умовний термін.

Фірма обвинуваченого виграла тендер на капремонт фасаду будівлі Андрієво-Іванівського ліцею в Березовському районі. Загальна сума договору склала майже 910 тисяч гривень.

Читайте по темі: Підозрюваний у хабарництві головний архітектор Івано-Франківська Ігор Мусіловський вийшов під заставу у 2 мільйони гривень

 quuiqhhidzzierhab

Згідно з матеріалами справи, директор істотно завищив площу очищення фасаду від старої фарби. Вніс майже 350 кг ґрунтовки та проведення відповідних робіт, хоча експертиза показала — ліцей взагалі не ґрунтували.

А ще «Профіт-Ресур» нібито облицювало ґанок і пандус ліцею морозостійкою керамічною плиткою. Для цих робіт за документами купили клей, спеціальні хрестики та кольорову затірку для швів. І все це теж виявилося вигадкою — роботи не виконувалися взагалі.

Навіть щодо вивезення будівельного сміття підприємець примудрився завищити показники в чотири рази. До актів внесли 12 тонн відходів, хоча вивезли менш як три.

Оскільки обвинувачений повністю визнав провину, розкаявся і ще до винесення вироку добровільно та в повному обсязі відшкодував весь завданий державі збиток, суд проявив поблажливість.

Його визнали винним у службовому підробленні та привласненні бюджетних коштів в умовах воєнного стану (ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 191 КК України). За сукупністю злочинів директору призначили 5 років позбавлення волі, однак звільнили від відбування основного покарання з випробувальним терміном. Крім того, йому на три роки заборонили обіймати керівні посади, пов’язані з розпорядженням грошима та участю в держзакупівлях.

«Профіт-Ресур» регулярно виграє бюджетні підряди.

Так, найбільше фірма заробила на тендерах Відділу освіти Чернівської (Андрієво-Іванівської) сільської ради (6,87 млн грн) та Одеської обласної психіатричної лікарні 3 (3,79 млн грн).

 

Читайте по темі: «Прокурорський рекет» на Львівщині: забудовники звинуватили керівника обласної прокуратури Миколу Мерета та його заступників у шантажі

Примітно, що вирок також загрожує Володимиру Гришину — начальнику Чернівського відділу освіти, за якого виконувалися віртуальні роботи. Справа ще розглядається в суді.

Найцікавіше, що будівлю ліцею виставили на продаж. Чернівська сільська рада Березовського району зробить уже третю спробу продати з аукціону комплекс нежитлових будівель у селі Чернове на вулиці Центральній, 49 (стара назва Андрієво-Іванівка).

Депутати планують виручити майже 7 млн гривень. Аукціон відбудеться 4 червня. Перші спроби позбутися будівлі повністю провалилися, навіть за меншу вартість.

Загальна площа об’єкта — 1617,7 кв. м. До комплексу входять: головний навчальний корпус (1973 р., площею 957,8 кв. м); двоповерховий гуртожиток (1982 р., площею 1002,6 кв. м); підвал (1951 р.) і два кам’яні туалети; дерев’яна альтанка, залізна огорожа, а також басейн для питної води та два пожежні водойми.

Причини, з яких сільрада ліквідує інфраструктуру обласного ліцею, у тендерній документації не уточнюються.

Як повідомив «Думській» директор департаменту освіти і науки Одеської військової адміністрації Олександр Лончак, йдеться про корпуси, які ліцей не використовує.

«Дійсно, ліцей обласного підпорядкування, однак ці будівлі, які знаходяться в центрі села, не використовувалися та останні двадцять років занепадали, фактично розвалюючись. Сам чинний ліцей знаходиться в іншому місці. Ці ж будівлі рішенням Одеської облради були передані на баланс сільради, і вона вирішила їх продати», — зазначив чиновник.

НАБУ і САП оголосили підозру інспектору Сумської ДПС у справі про вимагання 2 мільйонів гривень хабаря

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру головному держінспектору з податкового аудиту головного управління ДПС у Сумській області. 

Про це повідомила пресслужба НАБУ.

За версією слідства, посадовець був одним з учасників масштабної корупційної схеми, організованої його керівницею — начальницею одного з управлінь.

Як встановили слідчі, посадовиця вимагала від представника одного з приватних товариств на прифронтовій території 2 млн грн. 

За відповідну суму коштів вона обіцяла забезпечити “успішне” проходження перевірки та не створювати штучних перешкод у господарській діяльності компанії.

Читайте по темі: Росіяни обстріляли Сумщину: семеро поранених

Її підлеглий завдяки заходам конспірації організовував зустрічі між бізнесменом та начальницею, а також здійснював перевірку, за результати якої й вимагали хабар.

Дії інспектора кваліфікували за ч. 5 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу “Пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою”.

У НАБУ нагадали, що начальниці управління повідомили про підозру ще у березні цього року.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють повне коло осіб, які можуть бути причетні до схеми.

Непридатний для оборони: на Житомирщині здали недобудований командний пункт ЗСУ із бракованих матеріалів

СБУ та БЕБ викрили схему розкрадання бюджетних коштів під час будівництва військового об’єкта на Житомирщині. Правоохоронці затримали співвласницю приватної компанії, яка відповідала за технічний нагляд за роботами та, за версією слідства, підписала документи про завершення незавершеного об’єкта.

Йдеться про будівництво командного пункту для однієї з військових частин ЗСУ. Про це повідомила Служба безпеки України.

Отже приватна компанія отримала державне замовлення на спорудження оборонного об’єкта. Співвласниця підприємства одночасно виконувала функції інженера з технічного нагляду та мала контролювати якість і строки виконання робіт.

Втім, як встановили правоохоронці, посадовиця підписала акт передачі об’єкта на баланс військової частини попри те, що будівництво фактично не було завершене. Крім того, підрядники використовували неякісні будівельні матеріали.

У результаті командний пункт виявився непридатним для використання за оборонним призначенням. Проведена інженерно-технічна судова експертиза підтвердила неналежний технічний стан споруди.

Читайте по темі: Мільярдний «лівак» під носом у силовиків: як тютюнові барони Вершута, Карфік та Альперін грабують бюджет під час війни

Збитки державному бюджету становлять щонайменше 2,7 млн грн. Наразі фігурантці повідомили про підозру за ч. 2 ст. 367 ККУ – службова недбалість. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.

Правоохоронці продовжують розслідування для встановлення всіх осіб, причетних до оборудки. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Корупційний ансамбль: у ЗСУ судять командира та військовий оркестр за привласнення бойових виплат

Судом встановлено, що т.в.о. командира військової частини, діючи всупереч інтересам ЗСУ, з корисливих мотивів, умисно зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе. Вступив у попередню змову з групою осіб, до складу якої залучив свого підлеглого – начальника оркестру – військового диригента військової частини, ще двох музикантів та невстановлену особу з-поміж підлеглих військовослужбовців.

Засуджений військовослужбовець, виконував роль пособника надавши доступ до свого банківського рахунку та усунувши перешкоди з одержання неправомірної вигоди, сприяв умисному зловживанню службовим становищем керівнику військової частини.

Про це інформує пресслужба Звягельського міськрайонного суду.

Свою вину в інкримінованому злочині військовослужбовець заперечував.

Посилався на те, що його безпосередній командир – начальник оркестру військової частини звернувся до нього з вимогою передавати керівництву військової частини додаткові кошти, нібито за участь у бойових діях, які будуть надходити на його картковий рахунок разом з щомісячним грошовим забезпеченням. Він погодився, оскільки сприймав дану вимогу як наказ керівництва та вважав таке використання коштів правомірним. Визнав, що отримав додаткові виплати у загальній сумі 287 000 грн, які передавав частинами командиру.

Читайте по темі: На фронті відбулося 302 бойові зіткнення, — Генштаб

При цьому військовослужбовець у відрядження до зони бойових дій не вибував.

 tidttiqzqiqkdant quuiqhhidzzierhab

Вироком суду військовослужбовця визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 364 КК України і призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, зі штрафом в розмірі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень.

Вирок суду не набув законної сили.

Відносно інших учасників групи осіб, виділені окремі кримінальні провадження, розгляд яких триває у суді.

Росія готує нову мобілізацію і не прагне миру, — Зеленський

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готує додаткову мобілізацію для компенсації великих втрат окупаційної армії і не планує по-справжньому вести мирні переговори.

Про це президент повідомив у соцмережах за підсумками наради щодо ситуації на фронті та оборонних дій України.

Згідно зі словами Зеленського, українська сторона отримує все більше інформації про підготовку додаткових мобілізаційних заходів у росії.

«Передусім це має на меті компенсувати особливо високі втрати російської армії на окупованій території України. Політичне керівництво росії поставило завдання збільшити окупаційний контингент. Ідеться щонайменше про десятки тисяч додатково», – розповів український лідер.

Також президент наголосив, що російська влада активізувала видачу так званих мобілізаційних розпоряджень, і це може свідчити про подальше розширення мобілізації.

Читайте по темі: «Ось це жмуров, бл*дь»: окупант емоційно зафільмував розгром своєї штурмової групи під ударами ЗСУ

«Вважаємо ці російські кроки підтвердженням того, що до справжньої дипломатії Москва не готується», – додав він.

Водночас, Зеленський зазначив, що українська сторона передасть наявні дані західним партнерам.

«Росія повинна завершити свою війну, і світ має важелі впливу. Працюємо на всіх рівнях, щоб захистити Україну та підштовхнути росію до дипломатії», – підсумував він.