Категорія: Корупція

Боротьба на тендері “Сенс Банку” на технічне обслуговування головного офісу виявилась фікцією. АМКУ знайшов у двох “конкурентів” багато спільного – офіси, фінансового “донора” та навіть родинні зв’язки між працівниками. Після початку розслідування учасники змови стали різко закриватися, міняти адреси та власників.

Про це повідомляє видання “Телеграф”

На чому погоріли претенденти на банківські мільйони

На тлі скандалу навколо “Сенс Банку” (колишній Альфа-банк), пов’язаного зі звинуваченнями у зловживаннях, фальсифікації звітності та тіньовому керуванні, стало відомо й про порушення під час закупівель. Зокрема, в Антимонопольного комітету України виникли питання до підбору підрядника з технічного обслуговування головного офісу банку БЦ “Торонто”. Ціна питання – майже 55 млн грн.

Читайте по темі: Через фірми-прокладки: «Оператор ГТС» витратив 518 мільйонів на блоки для захисту енергооб’єктів зі значною переплатою

Рішення АМКУ щодо “антиконкурентних узгоджених дій”

Перевірка закупівлі показала: фірми “Будстар Груп” та “СК СТС-Київ” тільки на перший погляд були конкурентами, а насправді тісно співпрацювали аби створити видимість змагання. До того висновку АМКУ прийшов, як випливає із рішення №375-р від 30 квітня 2026 року, на підставі таких фактів:

• спільний “автор” документів: файли тендерних пропозицій обох фірм створювалися та редагувалися однією людиною – Костянтином Бондарем, який є офіційним працівником “Будстар Груп”;
• технічна синхронність: вхід у систему для участі в аукціоні та завантаження документів здійснювались з однієї IP-адреси, яка офіційно належить “Будстар Груп”;

• родинні зв’язки та спільний офіс: АМКУ встановив, що керівник “Будстар Груп” є батьком співробітниці “СК СТС-Київ”. Крім того, обидві фірми орендували приміщення за однією адресою у того самого ФОПа;
• спільний фінансовий донор: обидва конкуренти отримували безвідсоткову фінансову допомогу від однієї компанії – ТОВ “Креденс ЛТД” тощо.

Висновок АМКУ про зв’язок фірм “Будстар Груп” та “СК СТС-Київ”

Адміністративний супровід цієї закупівлі зі сторони державного банку забезпечували конкретні посадові особи. Зокрема, контактною особою замовника, що забезпечувала зв’язок з учасниками в системі Prozorro, була Наталія Худотепла. А результати торгів, за якими перемогу отримало ТОВ “Будстар Груп”, фіналізував тендерний комітет. Наприклад, витяг з протоколу підписала секретар комітету Л. Фіалко.

Витяг з протоколу засідання тендерного комітету, підписаний секретарем комітету Л. Фіалко

Варто зазначити, під час перевірки ТОВ “СК СТС-Київ” намагалося через суд оскаржити вимогу АМКУ про надання інформації. А саме, компанія не хотіла розкривати дані про оренду та суборенду приміщень. Юристи фірми переконували: оскільки “Сенс Банк” є комерційною структурою, то його тендери нібито не підлягають контролю антимонопольників. Проте 18 лютого 2026 року Господарський суд міста Києва відмовив фірмі у позові, чим підтвердив право Комітету вимагати документи для захисту економічної конкуренції незалежно від статусу замовника робіт.

І хоча ТОВ “СК СТС-Київ” подало апеляцію, на сьогодні чинним є рішення АМКУ, яким поведінка учасників торгів визнана “антиконкурентними узгодженими діями”. Покаранням за це стали значні штрафи: 10,5 млн грн для “Будстар Груп” та 3,9 млн грн для “СК СТС Київ”.

АМКУ вніс “Будстар Груп” та “СК СТС Київ” до “чорного списку”

Крім того, обидві компанії автоматично потрапили до “чорного списку” АМКУ, що на три роки закриває для них державні тендери. На сторінці закупівлі в системі Prozorro вже з’явилася відповідна позначка.

Читайте по темі: Сергій Сароян і TeleTrade: як один із найвідоміших форекс-аферистів роками заробляв на ошуканих клієнтах

Не перший раз: як банк відрізав конкурентів

Контракт на 54,7 млн грн щодо обслуговування БЦ “Торонто” не єдиний великий підряд, який ТОВ “Будстар Груп” отримало від націоналізованого банку. 18 лютого 2025 року АТ “Сенс Банк” уклав з компанією ще одну угоду (№1050) з остаточною вартістю 99,4 млн грн. Цей договір передбачає технічне обслуговування, утримання та ремонт банківських об’єктів уже по всій території України терміном на два роки.

Протокол розкриття пропозицій

Процедура обрання переможців на цьому тендері проходила не менш “цікаво”. Заявки на торги подали три учасники – ТОВ “Інвайт”, “Гріффін Сервіс” та вже знайоме нам “Будстар Груп”. Під час аукціону всі компанії знизили ціни, проте дешевші пропозиції не виграли. В обох випадках замовник пояснив таке рішення “негативним досвідом співпраці”. Формально воно базувалось на висновках Департаменту безпеки банку, який з 2018 року незмінно очолює Віктор Крайтор.

Компанія “Інвайт” вступила в публічну полеміку на сторінці закупівлі, назвала таку заяву наклепом, заявивши, що роками прибирала офіси банку без жодних претензій. На додачу фірма назвала конкурс “штучним із завчасно відомим переможцем”. Своєю чергою банк пояснив свій вибір тим, що “Будстар Груп” є незмінним надавачем послуг… протягом багатьох років”, тоді як залучення нових фірм нібито несе технічні ризики для розгалуженої мережі відділень.

Друга фірма, ТОВ “Гріффін Сервіс”, також вимагала пояснень щодо своєї дискваліфікації. Замовник у відповідь “викотив” перелік технічних претензій: нібито досвід співпраці із “Таскомбанком” недостатній, дохід фірми за рік не дотягнув до визначеного ліміту (склав 50,5 млн грн за 2023 рік при вимаганих банком 53,6 млн грн), а в переліку КВЕДів не вистачило одного – “для проведення спеціалізованих робіт” тощо.

Варто зауважити, що “Сенс Банк” провів ці торги як спрощену закупівлю, мотивуючи це тим, що він не є “замовником” у класичному розумінні Закону України “Про публічні закупівлі”. Це позбавило дискваліфікованих учасників можливості оскаржити суперечливі вимоги банку через АМКУ. Тож наразі обидва контракти між ТОВ “Будстар Груп” та банком лишаються чинними й до кінця 2027 року фірма має освоїти понад 150 млн грн.

“Будстар Груп” протягом багатьох років є незмінним надавачем послуг банку

Аргумент банку про тривалу співпрацю і можливі ризики в роботі з новачками, з огляду на бекграунд компанії, видається спробою залишити в грі давнього партнера. Адже вона, дійсно, довга і стосується, очевидно, ще періоду до націоналізації фінустанови. Тоді ще “Альфа-банк” (назву “Сенс Банк” отримав у грудні 2022-го) належав російському олігарху Михайлу Фрідману та його партнерам. Роками ТОВ “Будстар Груп” обслуговувала також інший актив бізнесмена – мобільного оператора “Київстар”, де Фрідман мав частку через холдинг Veon. Для телеком-гіганта фірма побудувала головний офіс, регіональний центр у Львові та десятки відділень по Україні.

Про “слід Фрідмана” у свіжих тендерах вже націоналізованого банку нагадує фігура Віктора Крайтора – керівника Департаменту безпеки “Сенс Банку”, якого медіа пов’язують з олігархом.

Керівник Департаменту безпеки “Сенс Банку” Віктор Крайтор

І саме його відділ зіграв ключову роль у визначенні підрядника на обслуговування банківських підрозділів, висновки якого стали юридичною підставою для відмови конкурентам ТОВ “Будстар Груп”.

Дивні метаморфози “Будстар Груп” і компанії

З огляду на такий подвійний успіх компанії на тендерах “Сенс Банку” варто придивитися до ТОВ “Будстар Груп” як до головного вигодонабувача. Ця компанія була зареєстрована ще у 2002 році та спеціалізується на комплексному обслуговуванні об’єктів. Єдиним власником та директором є Віктор Андрусенко.

Підприємства, які очолює Віктор Андрусенко

І до початку співпраці із “Сенс Банком” у сфері зацікавленості “Будстар Груп” були великі державні та фінансові установи. Зокрема, у 2017-2019 компанія отримувала підряди від Нацбанку України на суму 43,8 млн грн. У 2021-му брала участь у тендері НБУ, під час якого змагалась за 54,6 млн грн зі львівською фірмою ПП “Клінінг-Про”, але програла.

Проте саме з цього часу доходи компанії почали різко зростати: якщо у 2021 році виручка становила 28,9 млн грн, то у 2025-му сягнула 157,6 млн грн, а прогноз на 2026 рік складає 233,2 млн грн. Паралельно з цим зросли та активи підприємства з 11,5 млн грн у 2020 році до 92,9 млн грн наприкінці 2025-го.

Однак попри багатомільйонний обіг, компанія в ці роки демонструвала фінансову нестабільність або ознаки податкової оптимізації. Так у 2020, 2021 та навіть 2023 роках фірма офіційно звітувала про збитки 3 млн грн, 356 тис. грн та 297 тис. грн. Лише у 2024-2025 роках компанія почала показувати незначний чистий прибуток у розмірі близько 2 млн грн на рік.

Фінансові показники “Будстар Груп”

Така невідповідність стала предметом уваги правоохоронців. У квітні 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва розглядав матеріали щодо умисного ухилення Віктора Андрусенка від сплати податків на суму 6,57 млн грн (з них 5,38 млн грн – податок на прибуток, а 1,37 млн грн – ПДВ). Схема полягала у відображенні у 2022-2023 роках неправдивих відомостей про “безтоварні” маркетингові та регламентні послуги через ТОВ “Віталюкс” та ТОВ “Креденс ЛТД” (ця компанія “засвітилась” і в розслідуванні АМКУ). Андрусенко повністю визнав свою провину та відшкодував збитки державі в повному обсязі, після чого був звільнений від кримінальної відповідальності.

Незадовго перед винесенням Антимонопольним комітетом рішення по змові на закупівлях “Сенс Банку” у компаніях, які на цьому попались, почали відбуватися дивні метаморфози. ТОВ “СК СТС-Київ” у березні 2026 змінило в реєстрах статус на “в стані припинення”. Це часто робиться для того, щоб ускладнити стягнення майбутніх штрафів або виконання зобов’язань. А у квітні – менш ніж за десять днів до рішення Комітету – статус знову змінився на “зареєстровано”.

У квітні статус змінився на “зареєстровано”

Значно радикальніші зміни відбулись з фінансовим донором групи – ТОВ “Креденс ЛТД”: компанію перейменували на ТОВ “Ісмбуд Монтаж”, змінили адресу з Києва на Житомир, а новим власником і директором замість українця Віктора Берегового став громадянин Таджикистану – Карімі Асолат Ісматзода.

ТОВ “Креденс ЛТД” змінило назву на ТОВ “Ісмбуд Монтаж”, а новим власником і директором замість Віктора Берегового став громадянин Таджикистану Карімі Асолат Ісматзода

Цікаво, що за тією ж схемою “евакуювали” і інший актив, пов’язаний із Віктором Андрусенком – ТОВ “Аптекарь”, що до 2019 року входило до корпоративної групи Ігоря Баленка (засновника мережі супермаркетів “Фуршет” та депутата Київської міської ради). На фоні ж перевірки АМКУ і його “переписали” на громадянку Таджикистану – Ахмадзода Фатіму Шухратівну.

Такі скоординовані й типові дії виглядають як спроба Андрусенка та його партнерів сховати кінці в воду на фоні багатомільйонних штрафів АМКУ та проблем з податковою.

Іспанська поліція у середу увійшла до штаб-квартири керівної Соціалістичної партії прем’єр-міністра Педро Санчеса на підставі судового наказу з метою збору інформації щодо можливої схеми незаконного фінансування.

Про це повідомили кілька іспанських ЗМІ, зокрема 20 Minutos.

Центральний оперативний підрозділ (UCO) Цивільної гвардії з самого ранку середи проводить операцію в штабі соціалістів на вулиці Феррас у Мадриді.

Йдеться про справу, в рамках якої суддя розслідує готівкові виплати партії у період з 2017 по 2024 рік на покриття витрат її керівників, співробітників або будь-яких осіб, пов’язаних з політсилою, повідомили агентству EFE джерела.

Підозрюють, що деякі з цих виплат могли становити злочин відмивання коштів.

Читайте по темі: В Умані натовп допоміг чоловікові втекти з заблокованого поліцією автомобіля

Лідер опозиційної Народної партії Альберто Нуньєс Фейхоо відреагував на цю новину, наголосивши, що зробить усе можливе, аби змінити цей уряд, та закликав до дострокових виборів. За його словами, “немає іншого вибору, окрім як негайно дати іспанському народу висловитися “.

Партія прем’єр-міністра Педро Санчеса зазнала низки корупційних скандалів, включаючи різні розслідування щодо ключових союзників та членів його родини.

За вказану суму чоловіки гарантували не притягувати підлеглого до дисциплінарної відповідальності, і як наслідок збереження преміальної винагороди. Фігурантам поліцейські вже повідомили про підозру.

Викрили протиправну схему вимагання та одержання неправомірної вигоди посадовими особами однієї з військових частин оперативники Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області Нацполіції спільно зі слідчими ГУНП в Дніпропетровській області.

За даними слідства, до організації схеми причетні заступник командира роти та головний сержант роти військової частини. Фігуранти вимагали від підлеглого військовослужбовця 100 тисяч гривень за не створення штучних перешкод під час проходження служби. Зокрема, не ініціювання службового розслідування, в результаті якого військового можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності з подальшим зняттям преміальної винагороди.

Також встановлено, що посилку з необхідною сумою, матір військового відправила на ім’я одного з фігурантів.

23 травня поліцейські спільно з СБУ затримали головного сержанта та заступника командира підрозділу військової частини після отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Обох затримано у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Читайте по темі: У Сарнах розслідують побиття майора під час конфлікту з ТЦК

Крім того, правоохоронці провели два санкціоновані обшуки на території Дніпропетровської області – за місцем проживання одного з фігурантів та на території військової частини. У ході слідчих дій вилучили: понад 1,2 млн грн, мобільні телефони, банківські картки, блокнот із чорновими записами.

Нині на підставі зібраних доказів двом затриманим повідомили про підозру. Дії підозрюваних, залежно від ролі у корупційній схемі, кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. 

Вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів. Санкція статті передбачає покарання – до десяти років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Заходи з викриття та документування проводились спільно із співробітниками ДВКР СБУ «Схід» та за процесуального керівництва Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

When the investigation into the laundering of tens of millions of euros through Latvia’s ABLV Bank first began, it looked like a showcase operation by European law enforcement: synchronized arrests, media leaks, and loud statements about the “dismantling of an international criminal network.”

But three years later, the case seemed to dissolve: suspects disappeared, media coverage was cleaned up, and key companies continued to exist. This raises the question — is it a prolonged investigation, or a carefully managed “winding down” of an inconvenient story?

How €50 million was laundered

The peak of the story came in 2020. At that time, Latvia’s Economic Crime Police carried out a series of arrests in Riga — with pre-leaked dates and deliberately staged media coverage.

The essence of the case was classic: money obtained from fictitious transactions was being routed through ABLV Bank. A network of companies in Latvia, Germany, Switzerland, Russia, and Belarus was used for this purpose. The mechanism was simple: fake supply contracts for goods were issued, and funds were “cleaned” through bank accounts.

Читайте по темі: Імпорт 23 автомобілів за підробними сертифікатами: керівника компанії оштрафували на 1 мільйон гривень

The key figures in the scheme were also publicly named. These included Andris Ovsjannikovs — a personal banker at ABLV who ensured transactions were processed and legitimized — and Andris Putniņš, a Latvian businessman. The case also mentioned unnamed “Belarusian citizens.” The alleged organizer, according to several publications, was Russian citizen Vyacheslav Ivanov, while Darya Terekhina allegedly played an active role as the formal owner of the company Manat, through which funds were routed.

The connecting link was the company Manat, owned by Darya Terekhina, who was suspected of being a nominee owner, since the company had been hastily transferred to her — previously it belonged to the Seychelles offshore entity Manat Holdings. The company, which had turnover in the millions of euros, was used in a chain of fictitious transactions. After the scheme was exposed, the company sharply moved into losses, although it was not liquidated.

Among others involved in the scheme were also named ABLV Bank shareholder Ernests Bernis, Russian citizen Vyacheslav Ivanov, and former head of ABLV’s Minsk representative office Yevgeny Terekhin. Ovsjannikovs and Terekhin were reportedly detained.

High-profile arrests and … silence

After the arrests and news coverage, the ABLV Bank case suddenly disappeared from the media landscape.

At first, the case was accompanied by typical rhetoric of “exposing an international money-laundering network,” “dismantling a financing channel,” and “synchronized arrests across the EU and Belarus.” But by 2022–2023, the flow of information sharply stopped.

As of 2026, six years later, there is no transparent information about court verdicts. Regular investigative reports have disappeared, and media outlets that actively covered the case no longer mention it. Only old publications remain in search results.

And this is not just a natural fading — there are signs of a managed disappearance of the topic.

Where did Terekhina and Ovsjannikovs go?

Читайте по темі: Судитимуть директора Департаменту фінансів КМДА, який завдав 581 мільйон гривень збитків бюджету Києва

The fate of the suspects is one of the most opaque elements of the story.

Regarding Andris Ovsjannikovs, the situation is relatively clear — “relatively” being the key word. It is known that he was detained in 2020 and was considered one of the key participants in the scheme under investigation. But after that, there is an information vacuum: no public record of a conviction and no detailed information about any plea deal (if it existed).

Against this background, it is striking that Ovsjannikovs appears in Bulgarian property records: he is listed as the owner of the “Biruta” guest apartments in Golden Sands, purchased in 2025. This suggests that as of at least February 2025, he is not only free but also able to move freely within the EU.

The case of Darya Terekhina is an even deeper “grey zone.” Very little is known about her: a Belarusian citizen, owner of the company Manat, and a suspect in a €50 million money-laundering case. However, there is no record of arrest or extradition, no interviews or public presence. She is practically absent from public sources.

An additional detail is a possible connection to Yevgeny Terekhin, former ABLV representative in Minsk, about whom nothing is known either.

It should also be noted that in recent years there have been observations of the “cleaning” of references to the surnames Terekhin and Terekhina online. This is no longer just disappearance — it looks like active removal of digital traces.

Why the case stalled and what is happening now

If the ABLV Bank story is viewed not as a single criminal case but as part of a larger Baltic “financial laundering hub,” it becomes clearer why the investigation has effectively faded into the background.

From the beginning, the investigation faced a scale problem. Latvian prosecutors openly admitted it involved an international group operating across multiple countries, requiring dozens of legal assistance requests and the analysis of thousands of transactions.

At the same time, the case unfolded during a systemic crisis in Latvia’s banking sector. After the 2018 FinCEN accusations against ABLV Bank, Latvia came under significant pressure from the United States and FATF. The country needed to quickly demonstrate action against “dirty money” from Russia, Ukraine, Azerbaijan, and Belarus.

This is why the raids on ABLV Bank looked so theatrical: special forces, media leaks, synchronized actions in Belarus, and public statements about an international criminal network. But then the system ran into several problems at once.

First, many suspects were foreign nationals. By February 2020, prosecutors already stated that suspects included citizens of other countries, including Belarus and Russia. After 2022, cooperation between the EU, Belarus, and Russia effectively collapsed. If a suspect is outside EU jurisdiction, the investigation becomes a long bureaucratic process.

Second, the scheme relied heavily on offshore structures and intermediaries. The company Manat, linked to Terekhina and Ovsjannikovs, was controlled via a Seychelles structure — a typical setup for cases that can be investigated for years without resolution.

Third, there appear to have been issues with the evidentiary base. An indirect signal is that some confiscation proceedings began to collapse in court. In 2021, a Latvian Economic Court refused to confiscate funds from one ABLV client due to insufficient evidence of criminal origin. In money-laundering cases, this is critical: without proof of the underlying crime, many charges begin to fall apart.

There is also another factor rarely discussed openly in Latvia: too many people were involved in the non-resident banking system. The materials mentioned not only low-level employees but also former top managers. If fully pursued, the investigation would extend beyond one group and touch the entire Baltic financial transit model of the 2010s.

Against this background, the disappearance of Darya Terekhina is particularly striking. After initial reports, she virtually vanished from public space. Moreover, there appears to be a pattern of “digital erosion” around the surnames Terekhin/Terekhina: old materials disappear, links are de-indexed, and some publications are removed or hidden.

Such patterns usually occur either due to coordinated legal reputation cleaning or when individuals attempt to erase their public footprint entirely.

Current situation

Today, the entire story resembles a “frozen case”: formally the investigation still exists, some parts may proceed behind closed doors, but publicly there is almost no movement.

And this may be the most important indicator. In Europe, financial crime cases either end with high-profile convictions or gradually dissolve into endless procedures until public interest disappears on its own. The ABLV case increasingly looks like the second scenario.

Формально головним акціонером «Альянсу» досі значиться Олександр Сосіс — колишній очільник страхової компанії «АСКА».

Водночас усередині ринку ключовою фігурою давно вважають Павла Щербаня, голову наглядової ради банку. Його кар’єра пов’язана з низкою проблемних установ: «Промінвестбанк», «Володимирський», «Південкомбанк» Руслана Циплакова, далі «Апекс», банк «Стандарт», а згодом — «Альянс» і «Таскомбанк».

Із 2018 року Щербань безпосередньо пов’язаний з «Альянсом», а з серпня 2021-го очолює наглядову раду. У липні 2023-го АМКУ дозволив йому придбати понад 25 % акцій банку.

Щербаня називають політичним «дахом» банку. Попри претензії НБУ, порушення нормативів, штрафи за фінмоніторинг і проблеми з гарантіями перед держкомпаніями, «Альянс» зберігає стійкість, яку багато учасників ринку пояснюють не лише економічними чинниками.

Окрема лінія — зв’язки Щербаня з колишнім заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою, якого вважають його кумом і багаторічним партнером у низці проєктів.

Читайте по темі: «Доларовий мільйонер» на пенсії: як ексгенпрокурор Віталій Ярема та його родина обросли елітним майном у Царському селі

При цьому інтереси Щербаня давно виходять за межі банківського сектору. Через кіпрську I.F. Exploration Company Limited він пов’язаний із газовидобувною компанією «Віва Експлорейшн», яка володіє ліцензією на Старомізунську площу в Івано-Франківській області до 2033 року. Попри плани відновити видобуток, проєкт уже до кінця 2023-го показував збитки близько 1 млн доларів.

В аграрному сегменті фігурує нещодавно придбаний «Альянс Елеватор» у Хоролі Полтавської області — актив, який розглядають як точку входу в зернову інфраструктуру. Паралельно навколо Щербаня сформовано IT-кластер: «Альянс Діджитал», «Асіджс», «АПЛ» і «Мотвел», що працюють над банківськими та цифровими продуктами. Портфель доповнюють «Табакос Трейд» і «Навіум Нафта», які поки не демонструють помітної активності.

НАБУ і САП повідомили про підозру учаснику корупційної схеми, організованої начальницею одного з управлінь Головного управління Державної податкової служби у Сумській області Людмилою Дядченко. Йдеться про її підлеглого — головного державного інспектора з податкового аудиту.

Посадовиця вимагала від представника приватного товариства, яке здійснює діяльність на прифронтовій території, 2 млн грн. Натомість обіцяла успішне проходження перевірки та не створювати штучних перешкод у його господарській діяльності.

Підозрюваний, вдаючись до заходів конспірації, організовував зустрічі між представником бізнесу та начальницею, а також проводив перевірку, за «успішні» результати якої й вимагали хабар.

Мостиський районний суд Львівської області виніс вирок у справі про махінації з гуманітарною допомогою. Місцевий мешканець налагодив схему ввезення вживаних автомобілів з Європи, видаючи їх за безкоштовну допомогу для українських благодійних фондів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали кримінального провадження № 448/58/26.

Три авто за один тиждень: як працювала схема

Згідно з матеріалами справи, обвинувачений Олег Козак розгорнув протиправну діяльність у вересні 2024 року. Протягом всього одного тижня він тричі перетинав державний кордон через пункт пропуску «Шегині», щоразу подаючи митникам завідомо неправдиві декларації.

Читайте по темі: Злидні головного детектива: як дружина т.в.о. голови БЕБ Києва Лисаковського тримала елітну клініку на 5 тисяч гривень на місяць

Чоловік завозив транспортні засоби під виглядом гуманітарного вантажу, призначеного для різних організацій:

1. Hyundai Tucson — нібито прямував на адресу БФ «Дефендер ЮА»;

2. Volkswagen Passat — оформлювався як допомога для БФ «Сігмунд»;

3. Skoda — ввозився для потреб фонду «Впевнені кроки».

Штучне використання статусу «гуманітарної допомоги» дозволяло чоловікові повністю звільнитися від сплати ввізного мита, акцизу та ПДВ. Проте правоохоронці з’ясували, що насправді ці автомобілі не мали жодного відношення до реальної благодійності чи допомоги армії та цивільним.

Слідство БЕБ та угода про визнання винуватості

Розслідуванням цієї оборудки займалися детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ). Опинившись під слідством, Олег Козак вирішив не заперечувати очевидні докази, повністю визнав свою провину та пішов на співпрацю. Він уклав офіційну угоду про визнання винуватості з прокурором Львівської обласної прокуратури.

Під час визначення покарання суд врахував низку особистих обставин фігуранта:

• Чоловік є пенсіонером;

• Має офіційно підтверджену ІІІ групу інвалідності;

• Раніше не мав судимостей.

Його «щире каяття» та активне сприяння розслідуванню дозволили йому уникнути суворіших санкцій та реального обмеження волі.

Вердикт суду: штраф та профільна заборона

18 травня 2026 року головуюча суддя Мостиського районного суду детально дослідила матеріали, визнала умови угоди законними та затвердила її. Олега Козака визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 222 Кримінального кодексу України (шахрайство з фінансовими ресурсами).

Суд призначив наступне покарання:

• Адміністративно-кримінальний штраф: у розмірі 51 000 гривень в дохід держави;

• Обмеження прав: позбавлення права займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з переміщенням товарів (зокрема гуманітарної допомоги) через митний кордон України, строком на 2 роки.

Наразі засуджений зобов’язаний виплатити призначену суму до державного бюджету. У разі повторного вчинення аналогічних фінансових махінацій пенсіонеру загрожуватиме вже реальний термін ув’язнення.

Вирок директору фірми «Профіт-Ресур» Анатолію Дмитрієнку, який вирішив «заробити» на капремонті ліцею бюджетним коштом, виніс суд.

Про це пише видання “Думська”

Як випливає з вердикту, він вніс до офіційних документів уявні роботи та матеріали.

Директор визнав провину, а суд затвердив угоду, що гарантує йому умовний термін.

Фірма обвинуваченого виграла тендер на капремонт фасаду будівлі Андрієво-Іванівського ліцею в Березовському районі. Загальна сума договору склала майже 910 тисяч гривень.

Читайте по темі: Підозрюваний у хабарництві головний архітектор Івано-Франківська Ігор Мусіловський вийшов під заставу у 2 мільйони гривень

Згідно з матеріалами справи, директор істотно завищив площу очищення фасаду від старої фарби. Вніс майже 350 кг ґрунтовки та проведення відповідних робіт, хоча експертиза показала — ліцей взагалі не ґрунтували.

А ще «Профіт-Ресур» нібито облицювало ґанок і пандус ліцею морозостійкою керамічною плиткою. Для цих робіт за документами купили клей, спеціальні хрестики та кольорову затірку для швів. І все це теж виявилося вигадкою — роботи не виконувалися взагалі.

Навіть щодо вивезення будівельного сміття підприємець примудрився завищити показники в чотири рази. До актів внесли 12 тонн відходів, хоча вивезли менш як три.

Оскільки обвинувачений повністю визнав провину, розкаявся і ще до винесення вироку добровільно та в повному обсязі відшкодував весь завданий державі збиток, суд проявив поблажливість.

Його визнали винним у службовому підробленні та привласненні бюджетних коштів в умовах воєнного стану (ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 191 КК України). За сукупністю злочинів директору призначили 5 років позбавлення волі, однак звільнили від відбування основного покарання з випробувальним терміном. Крім того, йому на три роки заборонили обіймати керівні посади, пов’язані з розпорядженням грошима та участю в держзакупівлях.

«Профіт-Ресур» регулярно виграє бюджетні підряди.

Так, найбільше фірма заробила на тендерах Відділу освіти Чернівської (Андрієво-Іванівської) сільської ради (6,87 млн грн) та Одеської обласної психіатричної лікарні 3 (3,79 млн грн).

 

Читайте по темі: «Прокурорський рекет» на Львівщині: забудовники звинуватили керівника обласної прокуратури Миколу Мерета та його заступників у шантажі

Примітно, що вирок також загрожує Володимиру Гришину — начальнику Чернівського відділу освіти, за якого виконувалися віртуальні роботи. Справа ще розглядається в суді.

Найцікавіше, що будівлю ліцею виставили на продаж. Чернівська сільська рада Березовського району зробить уже третю спробу продати з аукціону комплекс нежитлових будівель у селі Чернове на вулиці Центральній, 49 (стара назва Андрієво-Іванівка).

Депутати планують виручити майже 7 млн гривень. Аукціон відбудеться 4 червня. Перші спроби позбутися будівлі повністю провалилися, навіть за меншу вартість.

Загальна площа об’єкта — 1617,7 кв. м. До комплексу входять: головний навчальний корпус (1973 р., площею 957,8 кв. м); двоповерховий гуртожиток (1982 р., площею 1002,6 кв. м); підвал (1951 р.) і два кам’яні туалети; дерев’яна альтанка, залізна огорожа, а також басейн для питної води та два пожежні водойми.

Причини, з яких сільрада ліквідує інфраструктуру обласного ліцею, у тендерній документації не уточнюються.

Як повідомив «Думській» директор департаменту освіти і науки Одеської військової адміністрації Олександр Лончак, йдеться про корпуси, які ліцей не використовує.

«Дійсно, ліцей обласного підпорядкування, однак ці будівлі, які знаходяться в центрі села, не використовувалися та останні двадцять років занепадали, фактично розвалюючись. Сам чинний ліцей знаходиться в іншому місці. Ці ж будівлі рішенням Одеської облради були передані на баланс сільради, і вона вирішила їх продати», — зазначив чиновник.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру головному держінспектору з податкового аудиту головного управління ДПС у Сумській області. 

Про це повідомила пресслужба НАБУ.

За версією слідства, посадовець був одним з учасників масштабної корупційної схеми, організованої його керівницею — начальницею одного з управлінь.

Як встановили слідчі, посадовиця вимагала від представника одного з приватних товариств на прифронтовій території 2 млн грн. 

За відповідну суму коштів вона обіцяла забезпечити “успішне” проходження перевірки та не створювати штучних перешкод у господарській діяльності компанії.

Читайте по темі: Росіяни обстріляли Сумщину: семеро поранених

Її підлеглий завдяки заходам конспірації організовував зустрічі між бізнесменом та начальницею, а також здійснював перевірку, за результати якої й вимагали хабар.

Дії інспектора кваліфікували за ч. 5 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу “Пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою”.

У НАБУ нагадали, що начальниці управління повідомили про підозру ще у березні цього року.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють повне коло осіб, які можуть бути причетні до схеми.

СБУ та БЕБ викрили схему розкрадання бюджетних коштів під час будівництва військового об’єкта на Житомирщині. Правоохоронці затримали співвласницю приватної компанії, яка відповідала за технічний нагляд за роботами та, за версією слідства, підписала документи про завершення незавершеного об’єкта.

Йдеться про будівництво командного пункту для однієї з військових частин ЗСУ. Про це повідомила Служба безпеки України.

Отже приватна компанія отримала державне замовлення на спорудження оборонного об’єкта. Співвласниця підприємства одночасно виконувала функції інженера з технічного нагляду та мала контролювати якість і строки виконання робіт.

Втім, як встановили правоохоронці, посадовиця підписала акт передачі об’єкта на баланс військової частини попри те, що будівництво фактично не було завершене. Крім того, підрядники використовували неякісні будівельні матеріали.

У результаті командний пункт виявився непридатним для використання за оборонним призначенням. Проведена інженерно-технічна судова експертиза підтвердила неналежний технічний стан споруди.

Читайте по темі: Мільярдний «лівак» під носом у силовиків: як тютюнові барони Вершута, Карфік та Альперін грабують бюджет під час війни

Збитки державному бюджету становлять щонайменше 2,7 млн грн. Наразі фігурантці повідомили про підозру за ч. 2 ст. 367 ККУ – службова недбалість. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.

Правоохоронці продовжують розслідування для встановлення всіх осіб, причетних до оборудки. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.