Вересень 2026 – Інтер.Блог

Сотні мільйонів збитків на газі: до суду передали справу ексочільниці «Чернігівгазу» Алли Ярової

До суду передали обвинувальний акт щодо колишньої голови правління АТ «Чернігівгаз» Алли Ярової. За версією слідства, вона причетна до схем із несанкціонованим відбором газу, через які підприємству та державним інтересам завдали збитків на сотні мільйонів гривень.

Кримінальне провадження розслідували на найвищому рівні, а процесуальне керівництво здійснювали прокурори Офісу Генерального прокурора. Потерпілою стороною у справі визнано АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз».

За даними слідства, посадовиця була причетна до реалізації масштабних схем із несанкціонованого відбору природного газу, призначеного для виробничо-технологічних потреб. Унаслідок цих дій підприємству та державним інтересам, як стверджують правоохоронці, завдали значних матеріальних збитків. Їхній розмір обчислюється сотнями мільйонів гривень.

Дії Алли Ярової кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

Ця стаття передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі. Також може бути призначене позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна.

Читайте по темі: БЕБ розслідує «енергетичну» схему: одеська фірма ввезла обладнання на 589 мільйонів гривень без ПДВ та «загубила» його

31 серпня кримінальне провадження щодо Алли Ярової почне розглядати суддя Новозаводського районного суду Чернігова Антон Діденко.

Передісторія справи

У грудні 2023 року Шевченківський районний суд Києва обрав Яровій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави понад 110 мільйонів гривень.

У січні 2024 року суму застави зменшили до 30 мільйонів гривень. Після цього ексочільниця «Чернігівгазу» вийшла із СІЗО.

За уточненими даними, заставу за неї внесло ТОВ «Твій Газзбут», кінцевим бенефіціарним власником якого є Дмитро Фірташ. «Чернігівгаз» входив до групи регіональних газорозподільних підприємств, пов’язаних із бізнес-групою Фірташа.

Раніше у повідомленнях про звільнення Ярової також згадувався «Банк “Кліринговий дім”», який пов’язували з родиною колишньої народної депутатки від ОПЗЖ Юлії Льовочкіної. Водночас подальше уточнення стосувалося саме компанії, яка внесла заставу, — ТОВ «Твій Газзбут».

За даними СБУ, справа Алли Ярової є частиною масштабного кримінального провадження щодо ймовірного привласнення газу. За версією слідства, до схеми могли бути причетні керівники 16 регіональних газових підприємств та представники фінансово-промислової групи, пов’язаної з Дмитром Фірташем.

Уряд пропонує для столиці диверсифікувати стан повітряної тривоги на два рівні – “червоний” та “жовтий”. За “жовтого” передбачається ряд послаблень заходів безпеки для функціонування міста

У Києві готують нові правила роботи закладів і міської інфраструктури під час російських повітряних атак. Зокрема, пропонується розділити повітряні тривоги на два рівні – “жовтий” у разі атаки дронів та “червоний” за ракетної загрози. Про це в понеділок, 31 серпня, після засідання фракції Слуга народу повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, відповідні пропозиції озвучив прем’єр-міністр, передають Патріоти України.

За запропонованою концепцією, під час “жовтої” тривоги, яка відповідатиме загрозі ударних безпілотників, заклади зможуть самостійно вирішувати, чи продовжувати роботу. Натомість у разі “червоної” тривоги через ракетну небезпеку роботу закладів пропонується повністю зупиняти.

Такий підхід має дозволити Києву зберігати економічну активність під час тривалих атак дронів, водночас запроваджуючи жорсткіші обмеження у разі безпосередньої ракетної загрози. Водночас остаточні регламенти поки не затверджені.

Окремо влада розглядає зміни у роботі транспорту. Зокрема, пропонується обмежити тарифи на таксі під час повітряних тривог, щоб запобігти різкому зростанню вартості поїздок.

Також обговорюється можливість розблокування мостів під час тривог за умови збереження наземного сполучення столиці.

Нові правила мають забезпечити безперервну роботу міської інфраструктури та економіки в умовах тривалих російських атак. Остаточні рішення щодо роботи закладів, транспорту та інших об’єктів Києва мають ухвалити після затвердження відповідних регламентів.

Ціна мобілізації. Скільки Росія заплатить за кожні 100 тис. солдатів

Росія п’ятий рік поспіль закриває втрати контрактниками, і щороку це дається дорожче. Питання примусової мобілізації періодично повертається в російський публічний простір, тому варто порахувати, у скільки вона обійдеться економіці. Йдеться не про військовий бік справи, а про суто господарський. Мобілізація вилучає людей із ринку праці, знижує кваліфікацію тих, хто залишається, і запускає нову хвилю виїзду. Усе це накладається на економіку, стан якої суттєво відрізняється від осені 2022 року.

Ринок праці, з якого вже нема чого взяти

Головна обставина полягає в тому, що вільної робочої сили в Росії не залишилося. Безробіття у червні 2026 року становило 2,2%, робоча сила — 76,5 мільйона людей, а зайнятість сягнула рекордних 74,8 мільйона. Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна ще у квітні визнала, що сучасна Росія ніколи не стикалася з таким гострим дефіцитом працівників, а віцепрем’єр Алєксандр Новак у середині травня заявив, що зайнятість вийшла на пікові рівні й вільних трудових ресурсів практично немає. За оцінками з відкритих джерел, потенційний трудовий резерв країни впав до 4,4 мільйона людей — це на 40%, або на 2,6 мільйона менше, ніж 2021 року. Bloomberg Economics оцінює поточну нестачу в 1,5 мільйона працівників, а Російський союз промисловців і підприємців прогнозує дефіцит близько 3 мільйонів до 2030 року.

Люди з цього резерву вже пішли у трьох напрямках. Частину забрала війна, але статистику набору до армії не можна механічно прирівнювати до кількості людей, вилучених із цивільного ринку праці. Восени 2022 року мобілізували 300 тисяч людей. 2023 року на службу залучили близько 420 тисяч контрактників і понад 80 тисяч «добровольців», 2024 року — близько 450 тисяч контрактників і понад 40 тисяч «добровольців», 2025 року — 422,7 тисячі контрактників і близько 32 тисяч «добровольців». Частина виїхала. Решту забрала демографія, адже працездатне населення Росії скоротилося приблизно на 4,9 мільйона людей іще між 2015 і 2022 роками. Замістити ці втрати мігрантами теж не виходить. Кількість іноземців у Росії між січнем 2025 і січнем 2026 року впала на 10%, а на будівництвах у першому кварталі 2025 року їхня чисельність була на 15–20% нижчою, ніж роком раніше. У такій конфігурації кожні 100 тисяч мобілізованих доведеться забирати безпосередньо з робочих місць, бо іншого джерела просто немає.

Кадрова деградація і межі заміщення

Другий ефект стосується якості робочої сили. Центробанк фіксує найбільшу нестачу кадрів у сільському господарстві, обробній промисловості, енергетиці та водопостачанні, тобто саме в галузях із переважно чоловічою зайнятістю, звідки мобілізація й забирає людей. Промисловість уже працює на межі. У листопаді 2025 року на «Уралвагонзаводі» повідомляли про оптимізацію до 10% персоналу окремих центрів, служб та управлінь, хоча підприємство заперечувало формулювання про масові звільнення. АвтоВАЗ у вересні 2025 року перейшов на чотириденний робочий тиждень, але з січня 2026 року повернувся до п’ятиденного. Російські залізниці оголосили про скорочення близько 6 тисяч посад, насамперед в адміністративно-управлінському апараті. Водночас картина в промисловості змінилася. У липні 2026 року індекс PMI обробної промисловості збільшився до 50,7, а виробництво зростало третій місяць поспіль, хоча підприємства і далі скорочували персонал і скаржилися на дефіцит робочих рук.

Замінити мобілізованих Кремлю фактично нема ким. Ставку роблять на залучення молоді на ринок праці ще до завершення навчання, розширення праці ув’язнених і трудову міграцію. За оцінкою Foreign Policy, всі ці заходи перерозподіляють уже наявну дефіцитну робочу силу, а не збільшують її. Показовим є приклад із самої армії. У першому півріччі 2026 року Міноборони РФ заявляло про понад 8 тисяч підготовлених спеціалістів військ безпілотних систем. За розрахунками з відкритих джерел на основі оприлюдненого графіка набору, до середини року їх мало бути близько 34,4 тисячі, а річний орієнтир становив приблизно 78,8 тисячі. Механізм кадрової деградації тут очевидний. Досвідченого працівника забирають, на його місце ставлять менш кваліфікованого, продуктивність падає, а відновити її нема кому.

Еміграція — і чим 2026 рік відрізняється від 2022-го

Досвід 2022 року дає точну шкалу. Після оголошення часткової мобілізації 21 вересня 2022 року Forbes Russia із посиланням на джерело в адміністрації президента оцінював, що за два тижні країну могли залишити близько 700 тисяч людей, хоча Кремль цю оцінку публічно заперечував. Загалом, за різними оцінками, через мобілізацію з РФ виїхало близько 2 мільйонів людей. Їхній профіль і становить головну втрату. За даними опитувань нової російської еміграції, середній вік тих, хто виїжджав, — близько 32 років, а вищу освіту мали до 86% опитаних проти приблизно 27% серед населення загалом.

Економічний слід тієї хвилі вимірюваний. Робоча сила скоротилася на 1–1,5% рік до року, а сама хвиля еміграції була непропорційно молодою й освіченою, що посилювало якісні втрати ринку праці. Гроші пішли за людьми, адже вже у вересні 2022 року лише 17% тих, хто виїхав, продовжували працювати на російську компанію, а до літа 2023 року цей показник упав до 13%. Різниця з нинішньою ситуацією полягає в подушці. Восени 2022 року безробіття трималося приблизно на 3,9%, і ринок мав із чого абсорбувати відтік. Сьогодні безробіття становить 2,2%, а сам резерв скоротився на 2,6 мільйона людей. Відтік такого самого масштабу тепер буде значно відчутнішим для економіки, у якої не залишилося запасу міцності.

Це навантаження накладатиметься на наявні макропроблеми

Тепер накладімо це на стан бюджету й економіки. За січень–липень 2026 року дефіцит федерального бюджету сягнув 6,455 трлн руб. — це приблизно на 70% більше за річний план у 3,786 трлн. Нафтогазові доходи за цей самий період скоротилися на 16,8% рік до року. Ключова ставка тримається на рівні 14%, а зростання ВВП у другому кварталі становило близько 1,3% рік до року. Регіони, які за законом роблять доплати за підписання контрактів, уже в дефіциті, у першому кварталі 2026 року дефіцит зафіксували у 56 регіонах. Корпоративний сектор теж просідає: за січень–травень 2026 року близько 22 тисяч російських організацій відзвітували про збитки, а частка збиткових компаній зросла до 34,4%. За підсумками 2025 року сукупний прибуток прибуткових організацій скоротився на 1,3%.

На цьому тлі мобілізація вдвічі підвищує навантаження на бюджет. Кожна людина, вилучена з економіки, припиняє виробляти й починає споживати бюджетні гроші, а вартість утримання армії вже й так висока.

Що з цього випливає

Головна відмінність примусової мобілізації від нинішнього вербування полягає в тому, звідки береться людина. Контрактна армія витягує значну частину людей із бідних регіонів і з нижнього сегмента ринку праці, купуючи їх грошима. Мобілізація забирає працівника просто з робочого місця, включно з підприємствами ВПК і суміжних галузей, які й без того відчувають гострий кадровий дефіцит. Економіка від цього втрачає двічі: спершу вироблену продукцію, а потім іще й бюджетні кошти на утримання того самого чоловіка в армії.

Через це ціна такого рішення для Кремля вимірюється не лише значними бюджетними витратами, а й здатністю промисловості працювати далі. Ринок праці, який 2022 року мав резерв і зміг поглинути й мобілізацію, й відтік, що, за однією з оцінок, міг сягати близько 700 тисяч людей за перші два тижні після оголошення мобілізації, сьогодні працює без запасу міцності за безробіття у 2,2% та браку близько 1,5 мільйона працівників. Нова хвиля виїзду забере тих самих освічених людей віком близько 30 років, яких економіка вже втратила чотири роки тому й не повернула. Саме тому Кремль так довго уникає цього кроку й воліє докуповувати солдатів за дедалі вищими цінниками. Момент, коли грошей на це вже не вистачатиме, а людей іще бракуватиме, і стане для російської економіки найважчим.

Джерело

Обіцяє бути технологічно, є підстави для оптимізму: Ексміністр Федоров оголосив про створення власної оборонної компанії

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що разом із командою створить власну defence-tech компанію. Про це він розповів під час свого візиту у США. передають Патріоти України.

Федоров опублікував спільне відео із CEO американської технологічної компанії Palantir Алексом Карпом та повідомив, що він стане “першим ключовим інвестором” проєкту.

“Працюємо над створенням власної defense tech-компанії. Першим ключовим інвестором стане Алекс Карп, CEO Palantir. Наш новий амбітний проєкт посилить Україну та допоможе побудувати безпечніше майбутнє для всього світу. Усі деталі – згодом”, – написав Федоров.

У відео, яке опублікували на сторінці колишнього міністра оборони України, Алекс Карп розповів, що “був би радий” допомогти у створенні нового проєкту.

<br />

Palantir є однією з провідних світових компаній у сфері аналізу даних та AI-рішень для оборони і безпеки, входить до топ-10 технологічних компаній США з капіталізацією $330 млрд, а її технології використовують армії, уряди та спецслужби країн НАТО і США для роботи з розвідданими, планування операцій та управління на полі бою.

Sanktionen als Witz für Eingeweihte: Wie das Punin-Kartell das digitale Kernsystem der Ukraine für illegale Gewinne kaperte

Das Online-Casino Pin-Up, das mit dem sanktionierten Geschäftsmann Dmitriy Punin in Verbindung gebracht wird, soll seine Tätigkeit in der Ukraine unter einem neuen Namen fortgesetzt haben.

Nach einem formellen Rebranding zu Redcore blieb die grundlegende Geschäftstätigkeit offenbar weitgehend unverändert, während sich die kommerziellen Aktivitäten weiterhin auf den ukrainischen Markt konzentrieren.

Darauf deutet insbesondere die Personalpolitik des Unternehmens hin. Auf der offiziellen Website von Redcore sind mehr als 120 offene Stellen ausgeschrieben — und dabei handelt es sich nicht bloß um Zukunftspläne oder eine Simulation von Aktivität. Gesucht werden in großem Umfang Spezialisten aus den Bereichen IT, Marketing und vor allem Analytik zur Bearbeitung von Accounts und Zahlungsoperationen. Solche Positionen sind nicht mit abstrakter Verwaltungsarbeit verbunden, sondern werden dort benötigt, wo bereits reale Finanzströme, Transaktionen und Umsätze existieren. Dies bestätigt faktisch, dass die finanziellen Aktivitäten des Casinos nicht eingestellt wurden.

Besondere Aufmerksamkeit erregt zudem die Suche nach Juristen mit Spezialisierung auf die Bekämpfung angeblicher Verleumdung sowie Erfahrung bei der Sperrung von Websites. Dies deutet darauf hin, dass Punin und seine Strukturen zunehmend besorgt über Reputationsrisiken und negative Veröffentlichungen sind. Anstatt den Markt zu verlassen, setzen sie offenbar auf juristischen Druck und die Bereinigung des Informationsraums.

Art und Umfang der Stellenausschreibungen sprechen weniger für eine „Rückkehr“ in die Ukraine, sondern vielmehr dafür, dass Punin das Land nie wirklich verlassen hat. Das Casino änderte lediglich seinen Namen, während operative Prozesse, Teamstrukturen und Tätigkeitsbereiche erhalten blieben.

Читайте по темі: RNBO-Sanktionen als Nebelkerze: Warum der vom MVS gesuchte Punin keinen einzigen Tag den Betrieb auf dem ukrainischen Markt einstellte

Die zentrale Frage lautet: Wie war das möglich? Verfügbaren Informationen zufolge sollen Personen aus dem engen Umfeld von Volodymyr Zelenskyy als Schutzpatrone von Punin in der Ukraine fungieren. Ohne Unterstützung auf höchster Ebene wäre es unmöglich gewesen, Gerichtsentscheidungen im Zusammenhang mit den Aktivitäten des Casinos geheim zu halten. Die Einstufung solcher Verfahren als vertraulich ist nicht bloß eine Formalität, sondern eine politische Entscheidung, die Zustimmung auf höchster Ebene voraussetzt.

Zusätzlich wird das Bild durch Punins Verbindung zum künftigen Verteidigungsminister Mykhailo Fedorov ergänzt. Über Strukturen, die mit Punin verbunden sind — insbesondere über das Projekt „Unified Space“ — sollen sämtliche Zahlungen innerhalb der App „Diia“ abgewickelt worden sein. Damit wäre eine sanktionierte Person mit Verbindungen zum illegalen Glücksspiel direkt in ein zentrales staatliches Digitalsystem integriert worden.

Insgesamt entsteht das Bild eines systemischen Problems: Ein sanktioniertes Casino wird formal lediglich umbenannt, arbeitet jedoch faktisch weiter, stellt Personal ein, verarbeitet Zahlungen und schützt sich gegen journalistische Recherchen. All dies geschieht angeblich unter politischem Schutz und mit direkten Verbindungen zur höchsten Führungsebene des Landes. Damit handelt es sich längst nicht mehr nur um eine Geschichte über Schattenwirtschaft, sondern um ein anschauliches Beispiel dafür, wie Sanktionen und Verbote in der Ukraine zur bloßen Formalität werden, wenn hinter einem Projekt die richtigen Personen und Netzwerke stehen.

У Борисполі після балістичного удару РФ зруйновано житловий будинок і пошкоджено “АТБ”

У Борисполі Київської області після російського балістичного удару повністю зруйновано житловий будинок. Також повідомляється про пошкодження магазину «АТБ».

Про це повідомляють місцеві ЗМІ.

На місці удару працюють екстрені служби, які ліквідовують наслідки атаки.

Тіньові схеми пасажирських перевізників: БЕБ розслідує несплату 15мільйонів податків одеським перевізником

Найбільшого автобусного перевізника Одеської області — ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС» — підозрюють у навмисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Як повідомляє «Думська», у Бюро економічної безпеки, підприємство «нахімічило» близько 8 млн гривень ПДВ і заборгувало майже 7 млн гривень податку на прибуток.

За даними слідства, з січня 2024 року по липень 2025 року посадові особи компанії оформляли безтоварні операції з фіктивними фірмами. У документи вносилися фіктивні послуги з перевезення будматеріалів, закупівлі дизельного палива, запчастин і навіть сантехніки. Це дозволило підприємству безпідставно сформувати податковий кредит і не сплатити до бюджету відповідні податки.

На території автобази на 21-му кілометрі Старокиївського шосе відбулися обшуки. Там вилучили мобільні телефони керівництва та документи.

Читайте по темі: У Києві затримали ексміліціонера, який продавав «білий квиток» за 20 тисяч доларів

Примітно, що на вимогу надати бухгалтерську документацію підприємство заявило, що вся електронна база нібито була знищена під час однієї з нічних атак дронів на Одесу.

Нагадаємо, компанія «ПІВНІЧ ТРАНС» (правонаступник ПАТ «Севертранс») — найбільший перевізник області. Обслуговує до двадцяти міських маршрутів.

Компанія з’явилася ще в далекому 1997 році. Її заснував бізнесмен Сурен Сардарян, якому, серед іншого, належить центральний автовокзал Одеси, десятки автостанцій в Одеській області та інших регіонах, мережа автозаправок «Веста» і навіть де-факто парк Марка Твена (колишній Горького).

Транспортна імперія Сардаряна контролює значну частину міських пасажирських перевезень в Одесі, регіоні та за його межами.

Шалена конкуренція: Де в Україні найважче купити чи орендувати житло

Конкуренція за однокімнатні квартири в Україні залишається високою, але на ринку оренди вона майже в чотири рази більша, ніж на ринку купівлі. У деяких областях на одну квартиру претендують понад 40 потенційних орендарів. Про це пише РБК-Україна із посиланнями на дані OLX Нерухомість, передають Патріоти України.

Головне:

Найвища конкуренція за купівлю однокімнатної квартири – у Кіровоградській області (11,2 відгука на оголошення).
За оренду найбільше змагаються у Черкаській області – 40,2 відгука на одну квартиру.
Конкуренція серед орендарів майже вчетверо вища, ніж серед покупців.
До регіонів із найвищим попитом в обох сегментах увійшли Черкаська, Кіровоградська, Житомирська та Чернівецька області.
У Харківській області на продаж квартири припадає лише 3,4 відгука, тоді як на оренду – понад 30.

Де найважче купити однокімнатну квартиру

Найбільшу конкуренцію серед покупців вторинного житла зафіксували у Кіровоградській області – у середньому 11,2 відгука на одне оголошення. Майже такий самий показник має Черкаська область – 11,1.

До п’ятірки також увійшли:

Кіровоградська область – 11,2 відгуки на оголошення
Черкаська – 11,1 відгуки
Волинська – 9,1 відгуки
Чернівецька – 8,2 відгуки
Житомирська – 6,9 відгуки

Досить активний попит також спостерігається у Полтавській, Львівській, Миколаївській, Тернопільській та Дніпропетровській областях.

Натомість найнижча конкуренція – в Одеській та Івано-Франківській областях, де на одне оголошення припадає лише 2,1 відгука, а також у Рівненській області (2,4).

Читайте також: Квартири в Житомирі знову подорожчали: скільки коштує житло у 2026-му

На оренду претендують до 40 людей

На ринку довгострокової оренди ситуація значно напруженіша. Абсолютним лідером стала Черкаська область, де одне оголошення в середньому отримує 40,2 відгука.

Найвища конкуренція за оренду виглядає так:

Черкаська область – 40,2 відгуки на оголошення
Житомирська – 38,4 відгуки
Кіровоградська – 38,4 відгуки
Харківська – 30,5 відгуки
Чергівецька – 30,2 відгуки
Полтавська – 29,2 відгуки

Понад 20 відгуків на одну квартиру також фіксують у Волинській, Дніпропетровській, Миколаївській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

Чому не найбільші міста стали лідерами

За словами керівниці сектору розвитку продажів OLX Нерухомість Оксани Остапчук, кількість відгуків залежить не лише від попиту, а й від обсягу пропозиції.

“Високий показник не завжди означає лише різке зростання попиту: він може формуватися і тоді, коли на ринку просто менше доступних квартир. На ситуацію в кожній області впливають обсяг пропозиції, внутрішня міграція, доступність житла та безпекова ситуація”, – пояснює експертка.

Показовим прикладом є Харківська область. Якщо на оголошення про продаж однокімнатної квартири тут припадає лише 3,4 відгука, то на оренду – 30,5. Це один із найвищих показників серед усіх регіонів України й свідчить про суттєво різну поведінку покупців та орендарів.

Народні прикмети на 1 вересня. Церковний новий рік. Що українки традиційно не робили на новоліття, щоб не занепастити своє щастя

1 вересня за новим церковним календарем (14 вересня за старим) – день пам’яті святого Симеона Стовпника, архімандрита Антіохійського, Собор Вінницьких святих і початок індикту, церковне Новоліття, Новий рік.

За старим календарним стилем – день пам’яті Андрія Стратилата і з ним 2593 мучеників, нагадують Патріоти України.

***

Симеон Стовпник народився в IV столітті в Каппадокії. У юному віці він був овечим пастухом. Одного разу він почув у церкві піснеспіви, вони так сподобалися Симеону, що він пішов до найближчого монастиря і за тиждень його прийняли до числа братії.

У 18 років Симеон прийняв постриг, дотримувався суворої стриманості і постійно молився. Прагнення юного ченця було таким сильним, що ігумен навіть стривожився. Він запропонував юнакові або дотримуватися міри, або піти з монастиря. Тоді монах оселився на дні висохлого колодязя. А до ігумена уві сні з’явилися ангели і веліли повернути юнака в монастир. Але й цього разу Симеон не затримався, а пішов жити в печеру. Перші 4 тижні Великого посту він жив без води та їжі, половину терміну молився стоячи, а половину – сидячи. Бог наділив святого даром зцілення і до нього потягнулися люди. Але Симеон хотів усамітнення. Тоді він побудував стовп заввишки 4 метри й оселився на ньому. Тому ченця прозвали Симеон Стовпник.

Пізніше Симеон Стовпник зробив стовп вищим – до 45 метрів і звів навколо нього огорожу. Прожив святий до 80 років, 47 із них він провів на стовпі. Поховали ченця недалеко від його стовпа, а на тому місці пізніше побудували монастир.

***

1 вересня за новим стилем Церква відзначає Собор вінницьких святих, або День усіх Святих, що в землі Вінницькій просіяли.

Святкування Собору було встановлено з благословення Священного Синоду Церкви 2015 року. До складу Собору святих Вінницької землі включено 15 подвижників, життя і подвиг яких пов’язані з Вінниччиною.

***

Новоліття – це церковне свято 1 вересня за новим церковним календарем, присвячене настанню Нового року, тобто, Нового літа від Створення світу.

Прикмети на 1 вересня

тепла погода цього дня – зима теж буде теплою;
гуси відлітають – буде рання зима;
мухи кусаються – погода зіпсується;
зранку день похмурий – осінь буде дощовою.

У народі 1 вересня – свято Семен Літопроводець, Семенів день. Вважається, що осінь уже вступає у свої права, але перед цим дарує людям бабине літо. Із завершенням літа завершувався і рік, тож розпочиналося новоліття.

Що не можна робити 1 вересня

1 вересня, як і в інший день, Церква виступає проти злості, лайки, пліток і наклепів, осуду, заздрості, жадібності, помсти і відчаю. Не можна відмовляти в допомозі нужденним.

За народними прикметами дня сьогодні не слід позичати сіль – це до негараздів, а також скаржитися на життя, інакше не минути біди.

Не прийнято цього дня починати важливі подорожі. Також забороняється підмітати чи пилососити — разом зі сміттям зметете своє щастя.

Що можна робити 1 вересня

У святих дня просять терпіння, духовних і фізичних сил, моляться про зцілення від важких захворювань. У день Новоліття також просять Бога про дарування благословення на рік, що почався.

За старих часів на Новоліття традиційно влаштовували гуляння і накривали щедрий стіл. День вважається сприятливим для переїзду, а у тих, хто зробить пропозицію або зіграє весілля 1 вересня, шлюб буде довгим і міцним.

Молитви головного рабина Києва не дуже допомогли: За Ірину Мудру наразі внесли лише 666 гривень із 20 млн грн застави, – адвокат

Станом на 1 вересня із 20 мільйонів гривень застави, яку призначили для ексзаступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої, внесли поки що 666 гривень. Про це після засідання суду заявив один з адвокатів Мудрої, В’ячеслав Коломійчук, передають Патріоти України з посиланням на Цензор.НЕТ. Інтригу до справи привнесло заступництво головного рабина Києва, котрий відзначив “щирі молитви” звинуваченої у топ-корупції.

Адвокат заявив, що суму у 666 грн внесла невідома особа. Водночас на електронну пошту ЗМІ ще 25 серпня — у день обрання запобіжного заходу Мудрій — надійшов лист від українського актора, продюсера і громадського діяча Григорія Гришкана, який заявив, що зробив 666 гривень внеску в заставу. Аналогічну суму застави він вносив і за ексголову Офісу президента Андрія Єрмака.

Ще один адвокат Мудрої, Артем Крикун-Труш, вважає, що багато людей не охоче роблять внески через ризик піддатися медійній атаці, “навіть якщо ці кошти мають абсолютно легальне походження”.

“Завдяки медійній активності сторони обвинувачення та деяких антикорупційних організацій ми перевернули з ніг на голову принцип інституту застави. Я впевнений, що багато людей, які мають абсолютно білі кошти, і бажають внести [заставу], розуміють, що вони будуть піддані медійній атаці через тільки сам факт того, що вони внесли кошти на заставу”, — сказав Крикун-Труш.

Зазначимо, що захист Мудрої просив суд зменшити розмір застави з 20 до 5 млн грн, оскільки, за словами адвокатів, саме ця сума співвідноситься з її активами. Водночас прокурор у своїй скарзі наполягав на збільшенні застави до 150 млн грн.

Мудра брала участь у засіданні в режимі відеоконференції. Засідання поки відклали на 2 вересня.