Категорія: Корупція

Фонд Inzhur MilTech офіційно повідомив, що за 20 днів залучив 1 млрд грн на фінансування виробника дронів Vyriy Industries.

На цьому тлі варто повернутися до приватного боргового спору засновника Inzhur Андрія Журжія з Валерієм Куликом. Спір стосувався саме процентів за користування позикою з 19 серпня 2022-го до 28 лютого 2023 року, а не штрафу за прострочення. Перша інстанція відмовила у позові, апеляція його задовольнила, а Верховний Суд підтримав: договір передбачав гривневу позику і не встановлював її безпроцентності, тому застосовується стаття 1048 ЦК.

Предметом цієї справи були відносини між приватними особами, а не використання коштів інвесторів.

Проте для бізнесу, який просить довірити йому заощадження, питання виконання фінансових зобов’язань керівником цілком доречні.

Журналісти пропонують Журжію публічно відповісти:

Читайте по темі: Борги на мільйони і мертві токени: що залишилося у спадок від імперії криптогуру Kostya Kudo

• Чи виконано постанову та, чи можна підтвердити сплату присуджених сум без розкриття зайвих персональних даних?
• Які механізми відокремлюють особисті зобов’язання керівництва від активів фондів та запобігають конфліктам інтересів?
• Які документи дозволяють інвестору перевірити не лише заявлену дохідність, а й реальний захист вкладених коштів?

Ми не стверджуємо, що присуджені проценти залишаються несплаченими — підтвердження поточного стану розрахунків у нас немає. Водночас потенційному інвестору варто отримати відповідь про виконання рішення, перш ніж вважати цю історію закритою.

Поставте себе на місце інвестора.

• Чи достатньо вам репутації засновника та привабливої презентації, щоб довірити власні заощадження?
• Чи спочатку ви захочете побачити документи, зрозуміти відповідальність кожного учасника і з’ясувати, що станеться з вашими грошима, якщо щось піде не за планом?

Судовий спір не дає готової відповіді «вкладати чи ні». Але він дає привід ставити незручні запитання до переказу коштів, а не після. У другій частині розберемо саму інвестиційну конструкцію: що саме купує інвестор і які ризики має оцінити самостійно.

Олександр Борняков понад шість років працював у Мінцифри, кілька місяців виконував обов’язки міністра, а після звільнення очолив наглядову раду Фонду розвитку інновацій.

Про це пише видання “СтопКор”.

Водночас у його деклараціях — квартира площею 325,6 кв. м у київському “Царському селі”, преміальний Mercedes, Ducati та гектар землі в Севастополі, а бізнесове оточення родини пов’язане з кіпрськими структурами та низкою кримінальних проваджень. На тлі незадовільної оцінки роботи Борнякова парламентським комітетом і скандалу навколо системи онлайн-моніторингу азартних ігор вартістю 84,2 млн грн виникають питання щодо його діяльності, активів та подальшого впливу на державні проєкти.

Часто в Україні стається так, що посадовець залишає одну впливову державну посаду і майже одразу отримує іншу. І це попри відкриті питання до ефективності роботи цього службовця. Так, власне, сталося і з Олександром Борняковим, який понад шість років працював у Міністерстві цифрової трансформації та навіть кілька місяців виконував обов’язки його очільника. Після звільнення ж очолив наглядову раду Фонду розвитку інновацій – структури, що відповідає, зокрема, за підтримку оборонних технологій.

І, як ви вже могли зрозуміти, до ефективності Борнякова на попередній посаді є запитання. Сам парламентський комітет визнав незадовільною його діяльність як виконувача обов’язків міністра через проблеми із запуском системи онлайн-моніторингу грального бізнесу. На інновацію було витрачено 84,2 мільйон гривень, однак повноцінно вона так і не запрацювала.

Читайте по темі: Schattenhaftes glücksspielgeschäft: BMF prüft das online casino GorillaBet wegen der geldwäsche von millionen durch PariMatch systeme

Та результати роботи лише маленька частина в цій багатогранній історії. У деклараціях Борнякова зазначені квартира площею понад 325 кв. м у столичному комплексі “Царське село”, два паркомісця, Mercedes-Benz, мотоцикл Ducati та десять земельних ділянок у Севастополі. Його дружина, в минулому “Міс Україна Всесвіт 2022”, задекларувала коштовності, годинники й сумки Rolex, Cartier, Tiffany, Bulgari та Chanel загальною вартістю майже 2,9 млн грн.

Окремі запитання викликає й бізнесове оточення посадовця. Компанії, пов’язані з його родиною, оформлені через кіпрські структури, фігурують у кримінальних провадженнях, а в їхній історії простежуються операції з російськими контрагентами та люди, які продовжили вести бізнес в окупованому Криму. Що з цього підтверджено документами, а що залишається версією — розбираємося далі.

Від одеського бізнесмена до людини системи

Перш ніж розповісти про сумнівні історії та коштовне майно варто розібратися, як Олександр Борняков отримав вплив на ключові цифрові проєкти держави.

Кар’єру він розпочав у приватному секторі: заснував IT-компанію SoftTechnics, платформу цифрової реклами VertaMedia, долучився до Clickky та бізнес-інкубатора WannaBiz. До речі, цікавий момент про ТОВ “СОФТ ТЕХНІКС”. Сам Борняков наразі є просто історичним учасником, тобто відійшов від справ в ТОВці вже давно. Однак в засновниках даної компанії вказаний британський офшор INTERSOG LLP, а власником самої англійської компанії, як свідчить реєстр, був белізький офшор BOSFOR VENTURES LTD . І вже власником цього белізького офшор, згідно декларації Борнякова, є він сам. Тобто постає логічне запитання, чи міг Олександр Борняков попри офіційний вихід із переліку учасників продовжувати володіти активами?

Та не лише в ІТ-сфері працював Борняков, він був пов’язаний із підприємствами у сферах нерухомості, автопрокату, торгівлі та аграрного бізнесу. Згодом частина цих активів опинилася у власності його братів і кіпрських компаній про які детальніше ми розкажемо трішки згодом і про аграрну сферу також.

У 2015 році Борнякова обрали депутатом Одеської міської ради від “Самопомочі”, де він очолив комісію з питань економічної та інвестиційної політики. А вже у 2019 році він став заступником міністра цифрової трансформації та отримав у своє відання “Дія.City”, uResidency, розвиток штучного інтелекту, криптоіндустрії й стартапів. Також посадовець координував роботу оборонного кластера Brave1.

 

 

Читайте по темі: Shadow gambling business: finance ministry investigates GorillaBet online casino over alleged laundering of millions through pariMatch schemes

У січні 2026 року Борняков почав виконувати обов’язки міністра, однак уже в липні уряд звільнив його. Перед цим профільний комітет Верховної Ради визнав його роботу незадовільною.

На що пішло 84 мільйони?

Одним із найбільш показових епізодів роботи Олександра Борнякова стала історія із запуском Державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор. Вона мала забезпечити контроль держави за роботою легального грального бізнесу, однак повноцінно так і не запрацювала.

Як ми писали раніше, на створення системи витратили 84,2 млн грн. При цьому щонайменше 23,77 млн грн могли бути освоєні без очікуваного результату. Історія привернула увагу Офісу генерального прокурора.

Претензії виникли й у профільного комітету Верховної Ради. Як повідомляло 368.media, депутати визнали незадовільною роботу тодішнього виконувача обов’язків міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова та керівника PlayCity Геннадія Новікова. Причиною стали невиконання рекомендацій Рахункової палати та проблеми із запуском системи.

Комітет рекомендував розглянути кадрові рішення щодо відповідальних посадовців. Невдовзі Новіков подав у відставку, а Борнякова звільнили з посади першого заступника міністра. Утім, уже за місяць він очолив наглядову раду Фонду розвитку інновацій, зберігши вплив на стратегічні державні проєкти.

Люди, яких привів Борняков

Під час роботи Олександра Борнякова у Мінцифри державні посади отримали кілька людей, пов’язаних із його попереднім бізнесовим і політичним оточенням.

Один із них — Геннадій Новіков, який у 2019 році працював за сумісництвом у ПП “Альфін”, пов’язаному з родиною Борнякова, та одночасно був спеціалістом Мінцифри. Згодом Новіков очолив державне агентство PlayCity, створене для регулювання азартних ігор. І саме його роботу на цій посаді і було визнано незадовільною та у висновку його було звільнено. Раніше він також працював у Біляївській районній організації “Самопомочі” — партії, від якої Борняков обирався депутатом в Одесі.

 

 

Ще один приклад — Денис Майборода, якого медіа називають юристом Борнякова. Згодом він став керівником “Дії”. За інформацією “Антикору”, Майборода також був пов’язаний з операціями навколо активів одеського міського голови Геннадія Труханова.

Інший кадровий перетин стосується Олександра Компанійця, який у 2021 році очолював Департамент цифрової економіки Мінцифри, а нині працює у системі МЗС. Його тесть Григорій Бегей із 2016 року керує тим самим ПП “Альфін”, який належить кіпрському офшору ЕПІКА ЕССЕТС ПАБЛІК КОМПАНІ ЛІМІТЕД, яким наразі володіє брат Борнякова – Юрій Борняков. До слова, Олександр Борняков є історичним учасником в ПП “Альфін” принаймні до 2019 року.

 

 

На кого лишив бізнес

Після переходу Олександра Борнякова на державну службу частина пов’язаного з ним бізнесу залишилася в родинному колі. Ключовою фігурою став його брат Юрій Борняков, який нині зазначений бенефіціаром низки компаній, серед яких “Логістик Інвест Центр”, “Профі Одеса”, “Арт Студія Друку”, “ЮІК”, “Шапа-Груп”, “АГВ Плюс” та ПП “Альфін”.

Значна частина цих підприємств пов’язана з кіпрськими компаніями Epica Assets Public Company Limited та Hespain Investments Ltd, бенефіціаром яких також вказаний Юрій Борняков. Водночас деякі з цих активів раніше належали або були безпосередньо пов’язані з самим Олександром Борняковим.

Зокрема, у 2020 році посадовець задекларував 1,3 млн грн доходу від відчуження офшорної компанії. Після цього актив залишився у сфері інтересів його родини. Крім того, окремі компанії з цієї родинної бізнес-групи з’являються у кримінальних провадженнях. Так, ТОВ “Профі Одеса”, бенефіціаром якого є Юрій Борняков, фігурує у справі НАБУ щодо ймовірної незаконної передачі комунальної нерухомості Одеси приватним компаніям у 2015–2017 роках без передбачених конкурсів та аукціонів.

ПП “Альфін” фігурує в провадженні 2024 року щодо ймовірної фіктивної утилізації небезпечних медичних відходів. Обшуки проводили у приміщеннях на земельній ділянці, яку компанія орендує у громади Одеси та якою користувався “Укрекопром”. Раніше “Альфін” також фігурував у справі щодо приватизації будівлі на Адміральському проспекті в Одесі. Правоохоронці намагалися накласти на неї арешт, однак представники компанії наполягали на законності придбання майна. Зрештою суд скасував арешт і відмовив слідству в його повторному накладенні.

Російські епізоди пов’язаного бізнесу

В історії компаній, пов’язаних з Олександром Борняковим та його родиною, простежуються кілька російських епізодів. Утім, це не конкретно доведена участь Борнякова в процесах пов’язаних з росією, а лише ряд збігів, які зафіксовані в ході діяльності компаній до яких він був тим чи іншим способом дотичним.

Зокрема, серед колишніх учасників вже згаданого дітища Борнякова ТОВ “Софт Технікс” у 2012–2015 роках був Генріх Агаджанян. Сьогодні, згідно даних з російських реєстрів, цей чоловік веде бізнес у сфері IT в окупованому Севастополі та сплачує податки до бюджету рф.

Інший епізод стосується ТОВ “Віватум ЮА”, яке у 2014 році імпортувало товари з росії. Брат посадовця Дмитро Борняков став учасником компанії у 2015-му — вже після цих операцій. Керівник підприємства Руслан Мерзляков входить до бази “Миротворець” і за даними вказаними на ній у 2016–2019 роках систематично перетинав кордон із рф.

ПП “Альфін” також співпрацювало з російськими підприємствами. Так, у травні 2014 року закуповувало освітлювальне обладнання у російського ООО “Экспорт Рус” — уже після початку окупації Криму. Проте варто зазначити, що офіційновідомий період участі Олександра Борнякова в компанії починається лише з 2016 року.

 

 

Окремі запитання викликають десять земельних ділянок Борнякова загальною площею один гектар у Севастополі. Їх він придбав 29 січня 2014 року — до початку окупації. Водночас залишається невідомим, чи переоформлювали цю землю за російським законодавством і чи сплачуються за неї податки окупаційній владі.

Квартира на 325 “квадратів”, земля в Криму і питання про походження коштів

Найбільший задекларований актив Олександра Борнякова — шестикімнатна квартира площею 325,6 кв. м у столичному комплексі “Царське село”, що на столичному Печерську. Її він придбав у серпні 2020 року за 12,06 млн грн.

 

 

У тому самому будинку посадовець має нежитлове приміщення площею 5,9 кв. м вартістю 82,2 тис. грн та два паркомісця, придбані за 232,5 тис. і 630 тис. грн.

Також Борняков володіє десятьма земельними ділянками у Балаклавському районі Севастополя:

8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***.

Кожна має площу 0,1 га, тобто загалом посадовцю належить один гектар кримської землі. Ділянки він придбав 29 січня 2014 року — напередодні окупації півострова. Їхня сукупна вартість на момент набуття становила 864 тис. грн.

 

 

Серед транспортних засобів Борнякова — Mercedes-Benz GLS 400 D 4MATIC 2019 року, придбаний за 3,06 млн грн, і мотоцикл Ducati Diavel Carbon вартістю 745,3 тис. грн.

 

 

 

 

Крім того, він задекларував годинник Ulysse Nardin, однак його вартість не вказав.

 

 

Однак орієнтовна загальна задекларована вартість цих активів, без урахування годинника, на дати їх придбання становить щонайменше 17,68 млн грн.

У деклараціях Борнякова водночас зазначені значні надходження від продажу майна та корпоративних прав. У 2019 році, згідно інформації з його фінансової та майнової звітності, він отримав 1,7 млн грн від брата Дмитра за відчуження нерухомості та ще 1,04 млн грн від продажу рухомого майна Віктору Куцарєву. У 2020 році посадовець задекларував 1,3 млн грн від відчуження офшорної компанії. Раніше він також отримав 135 тис. грн від продажу корпоративних прав.

Ще один помітний фінансовий епізод — позика Олександру Москаленку на суму до 4,66 млн грн. Згідно з деклараціями, боржник повертав ці кошти частинами протягом 2019–2023 років. Сам факт надання такої позики свідчить, що Борняков мав у розпорядженні значну суму ще до придбання столичної квартири.

Окремо медіа повідомляли про можливі незадекларовані доходи посадовця. За твердженням “Антикору”, правоохоронці нібито вилучили документи щодо криптовалютних, інвестиційних та інших фінансових операцій Борнякова на понад 2 млрд грн у 2021–2024 роках. Видання також писало про рахунки в Interactive Brokers та Citibank з оборотами близько 41 млн фунтів стерлінгів — на тлі 16,24 млн грн офіційно задекларованого доходу.

Видання my.ua, посилаючись на перевірку НАЗК, також повідомляло про нібито “зайві” 11 млн грн, які зникли з декларації після перевірки. Водночас офіційних підозр Борнякову у зв’язку з цими твердженнями станом на момент підготовки матеріалу не повідомляли.

Rolex, Cartier і Chanel для дружини за ціною квартири

Нинішня дружина посадовця Вікторія Борнякова, яка, до слова, у 2022 році стала Міс Україна Всесвіт, задекларувала колекцію ювелірних виробів, годинників і люксових аксесуарів загальною вартістю 2 879 781 грн.

До неї входять годинники Rolex Cosmograph Daytona, Rolex Lady-Datejust та Bulgari Serpenti Tubogas, каблучка й два браслети Cartier, підвіска Tiffany & Co та сумка Chanel.

 

 

 

 

Найдорожчим предметом є Rolex Cosmograph Daytona, задекларований за 608,9 тис. грн. Ще 503 тис. грн коштував Rolex Lady-Datejust.

 

 

 

 

А от каблучка Cartier, якою володіє дружина Борнякова, обійшлася в 424 тис. грн.

 

 

За приблизними підрахунками, загальна вартість колекції Вікторії Борнякової на дати набуття становила близько 64–65 тисяч доларів. За ці гроші можна було придбати автомобіль преміального класу або квартиру на вторинному ринку столиці.

Водночас окремої нерухомості у Києві Вікторія Борнякова не має: вона користується квартирою чоловіка у “Царському селі”, що підтверджують фото в її соцмережах, та володіє 25% квартири старого житлового фонду в Чернігові.

 

 

Що у підсумку?

Ця історія далеко не про шестикімнатну квартиру на Печерську, гектар землі в окупованому Криму, преміальний транспорт і майже тримільйонну колекцію аксесуарів його дружини. Передусім це історія про посадовця, який після понад шести років у Мінцифри та незадовільної оцінки роботи з боку парламентського комітету не залишив державну орбіту, а майже одразу отримав нову впливову посаду.

Документи засвідчують розгалужені бізнесові зв’язки родини Борнякових, участь пов’язаних компаній у кримінальних провадженнях, операції з російськими контрагентами в минулому та значні задекларовані активи самого посадовця. Водночас частина найгучніших тверджень — зокрема про мільярдні фінансові операції та іноземні рахунки — наразі залишається інформацією окремих медіа й не завершилася офіційною підозрою.

Проте ключові запитання залишаються. Хто понесе відповідальність за систему онлайн-моніторингу грального бізнесу, на яку спрямували 84,2 млн грн, але яка так і не запрацювала повноцінно? Чи зберігав Борняков вплив на активи, що після його переходу на держслужбу опинилися у родинному бізнесовому контурі? І чи перевіряли уповноважені органи походження коштів, які дали змогу сформувати такий масштабний портфель майна?

Правоохоронець чи комерсант у погонах? Перший заступник начальника управління поліції – начальник слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у Києві Богдан Замула – опинився у фокусі через згадки у публікаціях одразу кількох незалежних антикорупційних ресурсів у контексті квартирних схем та ймовірних зловживань.

Про це пише видання “СтопКор”

Що відомо про цього посадовця?

Богдан Замула, за наявною у відкритих джерелах інформацією, обіймає керівну посаду в слідчому підрозділі поліції Святошинського району столиці, що підвищує суспільний запит на прозорість щодо його доброчесності та статків.

Онлайн-видання “Київ оперативний” (kyivoperativ.info) та “Знай.Юа” (znaj.ua) у публікаціях від грудня “Віджати квартири, організовувати бусифікацію та фабрикувати кримінальні справи” припускають: Богдан Замула, якого за версією журналістів цих видань, у вузьких колах нібито називають “Сосуном” та “Жабою”, перетворив свою посаду (цитуємо) “на прибуткову бізнес-модель, яку він вважав цілковито безкарною”.

Читайте по темі: Потужний вибух біля ТЕЦ-5 у Києві: момент удару потрапив на відео

Своєю чергою, портал “Антикор” (antikor.ua) у матеріалі “Схема Замули” публікує версію про причетність до торгівлі речовими доказами з відділу логістики.

“Антикор” у матеріалі припускає, що фігурант, будучи учасником “святошинської ОПГ”, нібито торгує речовими доказами саме з відділу логістики поліції — йдеться про можливий канал збуту вилученої техніки та інших матеріалів кримінальних проваджень. Ця інформація потребує окремої перевірки правоохоронними органами, оскільки йдеться про можливе знищення доказової бази під час розслідувань.

У матеріалі видання “Знай.Юа” (znaj.ua) ідеться про цілу низку сумнівних схем: продаж матеріальних доказів, фабрикацію кримінальних справ, незаконне заволодіння квартирами, участь у схемах “бусифікації” та оформлення “білих квитків” у Святошинському ТЦК.

Автори публікації також припускають, що 2024 рік став для родини Замули особливо результативним: 11–12 липня в декларації одночасно з’явилися квартира в Петропавлівській Борщагівці вартістю близько 3 млн грн, ще одна квартира площею 80 кв. м, придбана — за даними видань — за символічні 15 грн, паркомісце, будинок у Вишгородському районі та земельна ділянка в Іванівській ОТГ.

СтопКор зіставив ці публікації з офіційною е-декларацією Замули за 2025 рік, розміщеною на платформі YouControl.

Аналіз декларації Замули за звітний 2025 рік (подана до НАЗК 02.04.2026 року) частково підтверджує хронологію, описану журналістами медіа “Знай.Юа”.

Справді, 11 липня 2024 року в декларації з’явилася квартира площею 78,9 кв. м, набута за 15 грн і оформлена по чверті на самого Замулу, його дружину Лілію та двох доньок.

Читайте по темі: Земля, крипта та автопарк на мільйони: що приховав у декларації очільник Харківської обласної прокуратури Юрій Папуша

Наступного дня, 12 липня 2024-го, задекларовано ще одразу чотири об’єкти:

• квартиру 63,1 кв. м вартістю 2 800 743 грн (оформлена на дружину),

• нежитлове приміщення 2,9 кв. м за 142 941 грн

• та дві земельні ділянки — 26 776 кв. м і 4284 кв. м, співвласницею яких значиться також громадянка Довженко Олена Іванівна.

Автомобіль Volkswagen Tiguan у декларації фігурує як зареєстрований на іншу особу — Довженко Софію Олександрівну, а Замула та його дружина мають лише “інше право користування” ним. Прізвище Довженко повторюється й серед співвласників давнішої квартири 1996 року, що може вказувати на тісні родинні або дружні зв’язки — утім, це питання потребує окремого уточнення.

На маркетплейсах з продажу авто такі машини оцінюються в середньому у 16–30 тисяч доларів, залежно від стану й комплектації.

Звертає увагу й розбіжність у цифрах доходу: якщо журналісти “Знай.Юа” писали про офіційний дохід дружини Замули на рівні 280 тис. грн на рік, то вже згідно з декларацією за 2025 рік Лілія Замула як співробітниця Національної поліції України задекларувала зарплату 634 277 грн, а сам Замула — 693 967 грн грошового забезпечення.

Крім того, в декларації задекларовано готівку на суму 32 тис. дол. у самого Замули та ще 31 тис. дол. у дружини, а також квартиру 39,9 кв. м вартістю 1 683 625 грн, оформлену на дружину у травні 2025 року, — про це майно медіарозслідування раніше не згадували.

Чи узгоджуються ці активи із задекларованими доходами подружжя за попередні роки — питання, відповідь на яке можуть дати лише податкові та антикорупційні органи.

Oleksandr Orlovskyi, while serving as the founder of Financial Freedom Academy, established a criminal group involved in defrauding crypto investors.

The media learned about this from victims of the fraud.

The fraudster and his associates, lacking any licenses, certificates, or diplomas to confirm their competence in the field of cryptocurrency circulation, deceitfully attract funds from crypto investors under the guise of selling «courses» and «crypto investments.» Subsequently, the services are provided only formally, leading to the loss of investors’ money.

The fraudulent attraction of funds is carried out through accounts of controlled individual entrepreneurs, cryptocurrency exchanges, and crypto wallets of individuals who are members of the organized criminal group (OCG), which results in tax evasion. Later, using crypto exchangers, they purchase real estate and corporate rights at reduced prices, including in Poland, Turkey, and the UAE, thereby laundering the funds.

Orlovskyi is also in a criminal conspiracy with several cryptocurrency projects that are issuers of cryptocurrencies. As a result, in FFA «courses,» clients are instructed to buy specific cryptocurrencies, leading to their financial losses, while the fraudster and others receive a portion of the funds as a «kickback» from the issuers.

Читайте по темі: На Львівщині ексдиректора підрядної компанії судитимуть за заволодіння 1,2 мільйона гривень на ремонті санаторію

Orlovskyi, being in a criminal conspiracy with the management of the Russian platform VELES, attracts clients for FFA from the territory of the Russian Federation, pays for advertising and his own referral link in Russia, and withdraws criminally obtained funds using Russian services. This leads to the inflow of funds into the Russian budget and indicates the commission of a number of criminal offenses against the Fundamentals of Ukraine’s National Security. Statements indicate that as a result of such actions, approximately 15,000 people were defrauded in a fraudulent manner for an estimated amount of 4 million dollars.

Вищий антикорупційний суд святкує перше семиріччя з обережним оптимізмом, який більше нагадує намагання вичерпати океан чайною ложкою. 

Уперше за всю історію гора нерозглянутих справ не виросла, а скоротилася на рекордні п’ять штук, поки судді намагаються одноособово розгрібати схематози швидше, ніж нардепи встигають ховати корупційні статті під сплив строків давності. Проте святковий настрій псує дивовижна реальність: топчиновники масово купують індульгенції через благодійні донати за угодами, застави за колишніх міністрів відмивають через сотні фірм-прокладок просто під носом у Феміди, а парламент на восьмому році скликання традиційно забуває проголосувати за реформи, які випадково можуть зачепити самих депутатів, зазначає, зазначає ZN.ua.

У вересні минає сім років від початку роботи Вищого антикорупційного суду. І вперше за цей час кількість нерозглянутих справ у ВАКС не зросла, а дещо скоротилася. Масштаб зміни поки невеликий, але багаторічна динаміка вперше змінила напрямок.

Суд поступово вдосконалює свою роботу: дали результат одноособовий розгляд справ, кадрове посилення та активніше застосування угод з обвинуваченими. Проте говорити про усталену тенденцію зарано.

Прогрес ВАКС можуть звести нанівець проблемні строки давності, процесуальні зловживання, непрозорість окремих угод і походження коштів, внесених як застави. Частину цих проблем суд не може розв’язати самостійно — потрібні рішення парламенту, які роками відкладаються. Тож важливо зрозуміти не лише те, що допомогло ВАКС набрати темп, а й що заважає перетворити перші позитивні результати на стійку тенденцію.

Читайте по темі: Відкатники, гуманітарка і зерно з окупації: як “смотрящий” за Запоріжжям Вемір Давітян будував бізнес під прикриттям влади

Звідки взявся цей позитив у цифрах

Найпоказовіше, на мою думку, не враження від самих цифр, а те, що за ними стоїть. Від самого старту роботи у ВАКС зайшли сотні справ, і роками залишок нерозглянутих справ невпинно зростав — зі 149 у 2019 році до 327 у 2025-му. Це не лише свідчило про збільшення навантаження на суд, але й давало підстави для сумнівів противникам ВАКС щодо того, чи повинен він існувати взагалі.

Але напрацювання практики роботи суду та власна робота над помилками змінювала тенденції. Вже у 2025 році ВАКС розглянув рекордні 114 кримінальних справ, а в першому півріччі 2026-го показник розглянутих справ (72) уперше перевершив кількість нових, що надійшли в суд (71). Так багаторічне накопичення нерозглянутих проваджень нарешті зупинилося і навіть трохи скоротилося — з 327 до 322 справ.

Якщо ж говорити про вироки, то лише за перше півріччя 2026 року ВАКС виніс 65 вироків: 82 особи засуджено, а 8 виправдано. Якщо згадати, що у 2025-му Антикорсуд загалом виніс 109 вироків, з поточної статистики ми знову бачимо тенденцію до помітного зростання результативності роботи суду. При цьому спеціальну конфіскацію суд застосовував до 10 осіб — таким чином було конфісковано майже 71,8 млн грн.

За сім років ВАКС ухвалив 431 вирок щодо 601 особи: 398 обвинувальних і 33 виправдувальних; 211 обвинувальних вироків ґрунтувалися на угодах. Серед засуджених — судді, прокурори, керівники держпідприємств, члени уряду, колишні та чинні народні депутати. Реальні строки отримали, зокрема, чинний нардеп Анатолій Гунько, експосадовець Генпрокуратури Дмитро Сус, екснардеп Руслан Сольвар та ексдиректор Інституту агроекології НААН Орест Фурдичко.

Окремий результат роботи ВАКС — цивільна конфіскація необґрунтованих активів: у 48 посадовців вилучили майно загальною вартістю майже 230 млн грн.

Наведені дані лише частково характеризують результати роботи ВАКС. А якщо дивитися на ширшу картинку, то важливо знати, скільки обвинувальних вироків набрали законної сили, скільки засуджених реально позбавлено волі та скільки серед них топпосадовців. Так само слід розрізняти призначені й фактично виконані штрафи, конфіскації та відшкодування завданої державі шкоди. Відповідний захід Дорожньої карти верховенства права мали б реалізувати до кінця 2026 року.

Добровільні платежі за угодами, зокрема внески на потреби ЗСУ, мають суспільну користь, але не є покаранням, їх також складно визначити як повернення втрачених державою ресурсів. Хоча це й показує, яким чином засобами кримінальної юстиції намагаються працювати над поповненням бюджету.

Звідки ж узялася така позитивна зміна? Можемо дати цьому декілька пояснень.

Читайте по темі: „General Chereshnya“ Yaroslav Hryshyn: wie aus einem dubiosen anwalt ein ebenso dubioser drohnenhersteller wurde

Передусім варто згадати, що одноособовий розгляд, запроваджений законодавчо ще у 2024 році, підтвердив свою ефективність на практиці: частка справ, що розглядаються одноособово, зросла з 22% до 29% від усього масиву проваджень на розгляді ВАКС.

Різниця у строках промовиста, адже справи в одноособовому розгляді завершуються в середньому за 11 місяців, тоді як колегіальний розгляд триває в середньому майже 3 роки 9 місяців. В окремих випадках одноособовий розгляд виявився ще швидшим: справу щодо в. о. директора одного з державних підприємств Інституту НААН України Вікторії Полтавченко суд розглянув лише за 5 місяців. Навіть довші провадження у такому форматі залишаються в порівняно помірних межах — наприклад, розгляд справи щодо депутата Білгород-Дністровської районної ради Одеської області Анатолія Хмільківського тривав рівно 1 рік.

Додатковий фактор, який імовірно посилить цю динаміку далі, — довгоочікуване кадрове поповнення суду. Дві судді, призначені за результатами другого конкурсу до ВАКС, уже головують у низці резонансних проваджень, що помітно розвантажило суд. А оскільки на сьогодні Президент України призначив ще 17 переможців конкурсу на посади суддів ВАКС та Апеляційної палати, масштаб кадрового підсилення суду зросте ще більше. Водночас призначення ще 5 суддів наразі підвішене.

Окремо варто подивитися на структуру вироків за останні 12 місяців — із 1 липня 2025 року до 30 червня 2026-го. За цей період кількість вироків на підставі угод зросла до 72 проти 58 за попередні 12 місяців, хоча їхня частка серед усіх обвинувальних вироків трохи знизилася — із 66% до 62%.

При цьому вперше з’явилися випадки, коли засуджений за угодою все ж відбуває реальне, хоч і коротше покарання. Так, після укладення однієї з найгучніших угод за минулий рік згідно з вироком ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв усе одно на 4 роки позбавлений волі. Змінюється й підхід до прозорості: наприклад, у справі керівника Агентства місцевих доріг Полтавської області Олексія Басана суд закрив від публічного доступу лише частину відомостей, а не весь текст вироку, як це робили зазвичай. Це поки виняток, а не стандартна практика, але важливий сам факт, що такий підхід застосовується.

Водночас зростання кількості угод саме по собі ще не свідчить про їхню ефективність. У топкорупційних справах їхня цінність полягає не лише у швидшому вироку, а й у викривальних показаннях проти інших учасників та організаторів схем. Таку інформацію не завжди можна оприлюднювати одразу, щоб не зашкодити подальшому розслідуванню. Однак згодом слід оцінити, чи привели ці свідчення до нових вироків. Наразі політика САП щодо укладення угод і критерії «суспільного інтересу» не завжди зрозумілі, а частину вироків закривають повністю. Тому САП і ВАКС мають не лише застосовувати цей інструмент, а й переконливо пояснювати суспільству його мету та результати.

Кількісні дані пояснюють, чому суспільство ставиться до таких угод насторожено. Майже половина обвинувачених зобов’язалася перерахувати від 10 тисяч до 20 мільйонів гривень на потреби ЗСУ, однак реальні, хоча й пом’якшені, строки ув’язнення фігуранти отримали лише у трьох справах. Сторони також не домовлялися про великі штрафи як додаткове покарання. За даними опитування TI Ukraine, 60% українців вважають головним критерієм ефективної боротьби з корупцією реальне покарання — ув’язнення або конфіскацію майна.

Важливо розуміти природу окресленого тут прогресу. Це не про те, що ВАКС «навчився» ефективніше працювати в незмінних умовах, а більше свідчить, що інструменти, ухвалені законодавцем раніше — часто недосконало прописані, з прогалинами й неоднозначностями, — нарешті почали давати вимірюваний результат на практиці.

Наприклад, той же безперечно прогресивний одноособовий розгляд і досі не має єдиного підходу до того, коли обвинувачений може вимагати, аби справу  розглядала все ж таки колегія суддів. Та ще й необґрунтовані винятки на одноособовий розгляд для окремих категорій посадовців (наприклад, справ про недостовірне декларування нардепів) звужують потенціал цього механізму. Але навіть у такому недобудованому вигляді одноособовий розгляд працює і, як бачимо, дає відчутний ефект.

Чому тренд до зростання ефективності розгляду справ ВАКС поки що нестійкий

Річ у тім, що саме зовнішні проблеми, розв’язання яких передусім залежить від парламенту, роками лишаються без реагування. А це означає, що досягнутий прогрес можна будь-якої миті втратити. Наприклад, неефективне регулювання строків давності, яке ми послідовно фіксуємо ще з 2023 року, не просто залишилося нерозв’язаним, а лише загострилося. Тривалий розгляд топкорупційної справи сам по собі не перериває перебігу строку давності, тому провадження може завершитися не рішенням про винуватість, а звільненням особи через сплив установленого законом часу. Переривання строку означало б, що після визначеної законом події його відлік починається заново, а не продовжується з моменту, на якому був зупинений. За останній рік кількість осіб, звільнених від відповідальності через сплив строків, зросла із 13 до 22, а від покарання — з однієї до дев’яти.Левова частка таких закриттів припадає на статті 364 та 368 Кримінального кодексу — ті, за якими зокрема кваліфікують топкорупцію. За цією підставою від відповідальності звільнили, зокрема, ексміністра аграрної політики Миколу Присяжнюка, якого підозрювали у забезпеченні незаконної перемоги приватних фірм у торгах Аграрного фонду на суму понад 521 млн грн, і одразу чотирьох фігурантів справи про корупцію в Одеському порту зі збитками понад 21 млн грн. Про окремі проблеми, які призвели до спливу строків давності, та й загалом відстежити особливості розгляду подібних справ, можна на нашій платформі «ВАКС вирішив».Тиск на суд і спроби ревізії його інституційної спроможності — на кшталт того, що відбувалося довкола ТСК Власенка-Бужанського, — теж не додають стабільності. Ми вивчили звіт цієї комісії і дійшли висновку, що документ побудований на вибірковому аналізі й містить чимало нелогічних та маніпулятивних висновків.Ефективність ВАКС не можна зводити лише до співвідношення витрат на його утримання та коштів, стягнутих до бюджету. Головне завдання суду — незалежне й справедливе правосуддя у справах про топкорупцію, а його суспільний результат вимірюється також невідворотністю покарання та довірою до судових рішень.Водночас суспільство має право знати і фінансовий результат роботи ВАКС: скільки держава витрачає на його утримання та який обсяг конфіскацій, штрафів і відшкодувань не лише призначено, а й фактично виконано. Відсутність узагальнених даних не робить це питання маніпулятивним, а свідчить про потребу в окремому аналізі.Показово й те, що сам голова ТСК Сергій Власенко публічно заявляв про тиск і політичні переслідування з боку НАБУ, САП та ВАКС ще до завершення роботи комісії, а це вже викликає сумніви в неупередженості підсумкових висновків. Подібні епізоди відволікають ресурс і увагу суду від профільної роботи.Ще одна деталь, яку варто знову проговорити чітко: ВАКС — це орган правосуддя, а не частина слідчо-прокурорського тандему. А це означає, що завдання суду полягає не в тому, щоб показувати результат разом із НАБУ та САП, а передусім у неупередженій перевірці якості їхньої роботи. І саме тому, зокрема, суд має виправдовувати фігурантів там, де сторона обвинувачення не довела свою позицію.При цьому нагадаю, що НАБУ і САП — лише одна зі сторін процесу, поряд з адвокатами та обвинуваченими. І те, що детективи й прокурори проводять дедалі резонансніші розслідування щодо топпосадовців, підвищує ставки для суду, але не робить ВАКС «продовженням» слідства. Навпаки, резонансність цих розслідувань підкреслює, наскільки критично важливою є інституційна незалежність Антикорсуду.І хоч більшість резонансних проваджень, як справи «Мідаса» та «Династія», ще перебувають на стадії розслідування, ВАКС на етапі обрання запобіжних заходів для їх фігурантів уже показав свою послідовність та неупередженість. Натомість справа за обвинуваченням Юлії Тимошенко досить швидко з етапу досудового розслідування перейшла на судовий розгляд. Під час підготовки до її розгляду захист використаваргумент про те, що жоден суддя не може бути неупередженим до політикині з огляду на її сталу риторику. Наразі ж там триває підготовче засідання.

Що потрібно, щоб натяк на позитивні зміни перетворився на тенденцію

Без законодавчих змін позитивна динаміка залишиться крихкою. Вона може непередбачувано коливатися від справи до справи, від періоду до періоду, залежно від того, які саме провадження дійшли до фіналу цього року.

Щоб закріпити тренд, парламенту потрібно:

1. Ухвалити зміни до статті 49 Кримінального кодексу, які реально переривають, а не лише зупиняють перебіг строків давності у топкорупційних справах.

2. Надати суду дієві інструменти проти зловживання процесуальними правами — зокрема повноваження накладати грошові стягнення на адвокатів.

3. Скасувати автоматичне закриття справ через формальний сплив строків досудового розслідування.

4. Усунути неоднозначність у визначенні моменту переходу до колегіального розгляду та прибрати невиправдані винятки з одноособового розгляду.

Роками ми бачили, як народні обранці не ухвалювали ці зміни — попри те, що про них неодноразово говорили на різних рівнях. Можливо, причиною для цього ставало те, що все більше самих нардепів ставали фігурантами корупційних справ. Можливо, причини в стагнації роботи самої Ради на восьмому році цього скликання. Проте ці та інші аргументи вже не можуть залишатися виправданнями для того, щоб не впроваджувати необхідні зміни.

Натомість з’явилися нові виклики, пов’язані не лише з розміром застав у топкорупційних справах, а й із походженням коштів, які за підозрюваних вносять треті особи та компанії. Показовий приклад — застава за ексміністра Германа Галущенка, яку суд зменшив із 200 до 150 млн грн. За версією слідства, ці кошти збирали та легалізували через десятки підприємств і понад сотню фінансових операцій, після чого чотири компанії перерахували їх на спеціальний рахунок ВАКС. Серед осіб, яких слідство підозрює в організації цієї схеми, — колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Водночас самій Мудрій суд визначив заставу у 20 млн грн.

Ці випадки ставлять ширше питання: хто і на якому етапі має перевіряти законність походження застави та чи повинен суд реагувати, якщо гроші надходять від компаній із сумнівною фінансовою історією? Те саме стосується компенсацій, відшкодувань і платежів на користь ЗСУ в межах угод: чи перевіряють походження цих коштів і самих платників? Відповідні законодавчі ініціативи вже зареєстровані у Верховній Раді, однак їх розгляд залишається підвішеним. Докладніше про можливі механізми такої перевірки та особливості укладення угод у топкорупційних справах ми розповімо в окремих матеріалах.

Від того, наскільки прозорими й обґрунтованими будуть рішення про застави, залежить довіра до запобіжних заходів у топкорупційних справах. Натомість ефективність угод слід оцінювати за іншими критеріями: справедливістю покарання, користю викривальних показань, поверненням державі втрачених ресурсів і зрозумілим для суспільства результатом.

Після виходу з канікул парламентарі не розглянули жодної антикорупційної ініціативи. З порядку денного видалили навіть розгляд проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, а від вчасного ухвалення цього документа — до кінця вересня — залежить не лише комплексна боротьба з корупцією, а й фінансова підтримка України в межах Ukraine Facility Plan. Це важливо і для ВАКС: без цілісної державної антикорупційної політики необхідні суду законодавчі зміни й надалі ухвалюватимуться ситуативно або відкладатимуться.

Поки парламент відкладає необхідні рішення, досягнутий ВАКС прогрес залишатиметься крихким.

Автор: Андрій Боровик, виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна»

Джерело: zn.ua

У складні економічні періоди, коли люди втрачають доходи й шукають способи заробити, неодмінно знаходяться шахраї, готові зіграти на їхній вразливості та виманити гроші під обіцянки легкого й швидкого прибутку. Подібне вже відбувалося у 1990-х роках, коли стрімко поширювалися фінансові піраміди, найвідомішою з яких стала МММ Сергія Мавроді. Сьогодні, під час повномасштабної війни Росії проти України, схожі обіцянки швидкого збагачення дедалі частіше звучать уже в контексті криптотрейдингу.

Олександр Орловський — на сьогодні один з найпомітніших в мережі криптошахраїв, що зваблює людей заробітком тисяч доларів на місяць при вкладенні всього 100 доларів. Але, звісно, в результаті з грошима залишається лише він, а ті, хто йому довірились, залишаються без нічого. 

Хто такий Олександр Орловський і як він маніпулює темою успіху задля продажів своїх курсів

Олександр Орловський здобув популярність завдяки проекту під назвою Financial Freedom Academy. Ця академія позиціонує себе як «найбільша криптоспільнота України» та освітня платформа, в якій люди навчаються інвестувати в криптовалюту та заробляти на криптотрейдингу. Орловський же представлений як засновник цього проекту та експерт у сфері криптовалют, який «заробив свій перший мільйон доларів в 24 роки». 

В одному з інтерв’ю хлопець розповідав, що він народився та виріс у Києві, але з настанням фінансових труднощів у родині у віці 16 років переїхав до Польщі в маленьке містечко Зґожелець на кордоні з Німеччиною, де закінчив місцеву школу. У 18 років вступив до університету і переїхав у Вроцлав. Паралельно з навчанням в університеті підробляв на різних роботах — на заправці, на кухні ресторану, а також барменом. У більшості своїх інтерв’ю Орловський розповідає легенду про доленосну зустріч, яка відбулася у барі, де один з його клієнтів поляк Матеуш виявився криптоінвестором, який розповів йому, як заробляти гроші на криптовалюті, та став для нього першим натхненником та наставником у світі криптотрейдингу. 

Читайте по темі: 11 квартир на понад 1 мільйон доларів оформили на двох жінок, пов’язаних із бізнесменом Ніколою Мірто з оточення Олега Татарова

Таким чином начебто і з’явився талановитий криптотрейдер Олександр Орловський, що тепер веде інтенсивну інформаційну кампанію в соціальних мережах, позиціонуючи себе як успішного криптоінвестора та фінансового експерта. «У 26 років я живу життям, про яке багато хто мріє: дві машини з салону, житло у двох країнах, високий дохід і подорожі по всьому світу. Але все це — не удача, не везіння, а результат мого правильного мислення і звичок», — пише Орловський в своєму Telegram-каналі. 

Хлопець постійно фотографує себе в брендовому одязі, вартісних годинниках, на фоні люксового житла, біля екслюзивних дорогих іномарок та навіть приватних гвинтокрилів. 

Орловський постійно публікує в своїх соцмережах фото з супердорогими автівками

Все це він робить для того, аби створити собі образ гуру в світі заробітку на криптовалютах, який володіє якоюсь ексклюзивною інформацією, купивши яку ви також станете з мінімальними зусиллями та в короткі терміни людиною, що може дозволити собі розкішний образ життя. Аби пересічний громадянин, змучений постійним пошуком хоч якогось заробітку, повівся на цей гачок та подумав — «якщо він зміг, то і я зможу».

Тож, приблизно два останні роки його Financial Freedom Academy активно рекламує та продає в мережі інтернет курси різних форматів, вебінари та консультації своїх експертів. Побачити рекламу Орловського сьогодні можна будь-де — в TikTok, YouTube, Instagram, також він купує рекламні статті про себе в національних ЗМІ, рекламують його академію також інфлюенсери в соцмережах. 

В рекламних роліках та постах проект Орловського обіцяє, що покупець їхніх курсів в результаті отримає змогу легко заробляти тисячі, а потім — десятки і навіть сотні тисяч доларів в місяць на криптотрейдингу, додаючи, що так вже начебто успішно робить більше 20 тисяч учнів академії. Звучить дуже заманливо, чи не правда?

Треба сказати, що процес залучення довірливих громадян в Financial Freedom Academy побудований достатньо грамотно: спочатку захоплення уваги гучними обіцянками легкого заробітку відеороликами в соцмережах, потім демонстрація «історії успіху» самого Орловського, після чого пропонується всього лише прослухати його безкоштовний вебінар про те, як легко заробляти гроші в криптотрейдингу, в кінці якого «прогрітій» аудиторії пропонується купити курс Financial Freedom Academy, отримати свого особистого крипто-консультанта і почати заробляти шалені гроші. «Якщо ти хочеш вийти на новий рівень у житті, це відео – must-watch!», — закликає Орловський в своїх рекламних роликах та постах. 

Реклама курсів Олександра Орловського з криптотрейдингу в соціальних мережах

Однак, при цьому в мережі інтернет можна знайти багато негативних відгуків людей, що довірились рекламі Орловського та придбали його курси, але тепер пишуть про те, що в академії Орловського продають «повітря», а зацікавлених у навчанні осіб «розводять на гроші», скидаючи їм інформацію про криптотрейдинг з інтернету. Ось які відгуки про Financial Freedom Academy пишуть люди:

«Черговий крипто-аферист. Збережіть свій час, а гроші краще витратьте на сім’ю. На курсах ви отримаєте воду та ще раз воду. Нічого нового, лише те, що можна нагуглити в інтернеті безкоштовно». 

Читайте по темі: Gestohlene iForum-Website und „Geisterminister“: PR-Spezialistin Yuliya Pravyk inszeniert mit einem Fake-Forum einen groß angelegten Betrug

«Шахраї! Передоплата та неможливість розірвати угоду ні при яких обставинах. На сайті Орловського чітко вказано, що кожна із сторін на протязі 3-х днів може розірвати угоду без пояснення причин. Та в дійсності це зовсім не так. Розірвати угоду неможливо. Шахраї!». 

«Знайомство коштувало мені 3000 доларів. Не смертельно, але неприємно. Хто серйозно замислюється купити курси, скажу вам так: все, що там говориться, є в інтернеті безкоштовно».

Тим не менш, багато людей продовжують «вестись» на можливість легко стати багатим, яку рекламує Олександр Орловський. Тож ми вирішили глибше вивчити, як саме працює цей проект та скільки молодий киянин, сидячи у Варшаві, заробляє на ошуканих українцях. 

Куди йдуть гроші, зібрані з учасників Financial Freedom Academy Орловського?

Одразу слід зазначити, що жодної юридичної особи з назвою Financial Freedom Academy не вдається виявити в жодному доступному реєстрі. Ані в Україні, ні в Польщі, ні в Дубаї, де нібито, за інформацією з його сторінки в Instagram, живе Олександр Орловський. Що вже наштовхує на підозри про реальне підгрунтя та законність діяльності цього проекту. 

На сайті FFA вказані сім навчальних програм, для шести з яких потрібно пройти консультацію з менеджером, і ще одна — Discord 2.0, що не потребує консультації,  та яку можна придбати самостійно двома способами оплати «оплата картою» або «оплата криптою». Після обрання програми Discord 2.0 ми потрапили на інший сайт, де описується дана навчальна програма, а точніше — закрита група, де спілкуються всі учасники академії, а також  ментори, експерти та начебто сам Олександр Орловський.

При виборі способу оплати можна вибрати період підписки Discord 2.0 на 1, 3, 6 та 12 місяців вартістю у 100, 180, 300 та 480 доларів США відповідно. Ми обрали тариф за 100 доларів США та функцію «оплата криптою», після чого перед нами з’явилося вікно з QR-кодом та адресою криптогаманця. Але що цікаво: з кожним новим запитом на оплату з’являється нова адреса криптогаманця. 

Дослідивши декілька таких криптогаманців, ми виявили, що вони транзитні: на них не зберігаються кошти, тобто вони не є основними гаманцями Орловського та академії FFA, через них просто проходять кошти, які потім виводяться через криптообмінники або на інші криптогаманці Орловського та його команди. Вже на цьому етапі все виглядає як шахрайська схема для виводу коштів досить заплутаними шляхами, аби ніхто не міг відслідкувати, яка кількість коштів надходить за навчання і куди ці кошти в результаті надходять.

Інший спосіб оплати — це «оплата картою», при виборі якого з’являється вікно, в якому потрібно ввести платіжні данні по карті і оплатити підписку. Зі скріншоту видно, що кошти йдуть на рахунок компанії, яка є заявником на торгівельну марку FFA (Financial Freedom Academy), що була подана на реєстрацію лише нещодавно  — 20 січня 2025 року під № m202500849 компанєю FFA Group FZE (Дубай), про яку у відкритому доступі взагалі немає ніякої інформації.

Тим часом ще рік тому при оплаті курсів, які згідно договору оферти з офіційного сайту академії мали б оплачуватись на ФОП Олександра Орловського, його менеджери надавали бажаючим банківські реквізити зовсім іншого ФОП. Саме це юридично і дозволяло FFA не повертати гроші тим, хто швидко зрозумів, що його обдурили: перерахувавши кошти на інший ФОП, особа, яка сплатила гроші, не має жодних підтверджень та юридичних прав на повернення коштів або будь-яких претензій до проходження курсів, адже сплачені кошти за курс були отримані третьою особою, яка немає жодних зв’язків з академією Орловського. По суті, з оплатою криптовалютою на гаманці та сама ж історія: у суді у випадку непередбачуваної ситуації криптогаманці не мають жодної юридичної сили, адже кому і на чий гаманець ви переводили кошти — невідомо.

«В мене на потоці було 115 людей, які заплатили по 500 доларів, це 57500 доларів вони отримали з одного потоку. А таких потоків вон роблять один за одним. Тобто в місяць в них вільно може бути 3-4 потоки. Оплату проводять через ФОПи, причому ФОПи постійно змінюють через ліміти, можна уявити, скільки це грошей, а податки при цьому сплачують мінімальні», — розповів один з колишних учнів академії Олександра Орловського. 

Відгук про діяльність Financial Freedom Academy Олександра Орловського

На даний момент на сайті Орловського в розділі «Умови використання» вказані наступні ФОП: ФОП самого Олександра Орловського, який він зареєстрував 25 червня 2023 року з основним видом діяльності «Консультування з питань інформатизації», ФОП його матері Орловської Тетяни Володимирівни, ФОП Коломієць Людмили Володимирівни та ФОП Ертель-Де-Дессау Ірини Володимирівни.

Примітно, але ФОП Олександра Орловського отримував дохід на свій рахунок лише перші два місяці свого існування — у липні та серпні 2023 року, за які він одразу ж, тільки відкрившись, отримав 5 млн 537 тисяч 139 гривень (142 667 доларів США). Після цього, з вересня 2023 року по сьогодні його ФОП не показав жодних офіційних доходів. 

Натомість ФОП його матері Тетяни Орловської з основним КВЕД «Інші види освіти» був зареєстрований 30 серпня 2023 року — як раз тоді, коли її син вирішив на свій ФОП більше гроші не перераховувати (вочевидь, зрозумівши, що таким чином не доведеться їх повертати). Одразу ж її «свіжий» ФОП почав отримувати десятки тисяч доларів прибутку: за чотири місяці 2023 року вона отримала на свій рахунок 4 млн 881 тисячу 748 гривен (130 тисяч доларів США). За наступний 2024 рік Тетяна Орловська Тетяна отримала загальний дохід ще у 5 млн 513 тисячі 910 гривень, тобто приблизно 137 тисяч 333 долари США.

Приблизно такі ж самі суми за рік заробляють й ФОП Людмили Коломієць та Ірини Ертель-Де-Дессау, вказані на сайті Орловського. Людмила Коломієць, що зареєстрована в місті Хмільник на Вінничині, отримала на свій рахунок в 2023 році 5,5 млн грн, у 2024 році — 5,9 млн грн. А Ірині Ертель-Де-Дессау з міста Бахмач Чернігівської області у 2023 році надійшло 4,7 млн грн, у 2024 році — 5,8 млн грн. 

Об’єм грошей, що надійшов на чотири ФОП, що використовуються для оплати курсів крипто-академії Олександра Орловського.

За 2025 рік інформації по надходженню грошей на вказані ФОП ще поки немає. Але навіть з тих даних, що є, можна підрахувати, що тільки через ФОП, що вказані на сайті Орловського, ті, хто повівся на ідею стати заможним криптоінвестором, перерахували йому за 2023 та 2024 роки майже 1 млн доларів США. Це, не враховуючи, інших «лівих» ФОП, які використовував Орловський, та безлічі криптогаманців, які він і досі використовує, і з яких, відповідно він не сплачує жодних податків. 

За що, нагадаємо, рік тому детективи Бюро економічної безпеки відкрили кримінальне провадження проти відомого блогера Олександра Слобоженка, якого звинувачують в ухиленні від сплати більше 200 млн грн податків за рахунок прийняття оплати за послуги в криптовалюті. Чим, як ми писали в попередніх розслідуваннях, займається також і інша відома блогерка Анна Алхім, яка за допомогою криптограманців приховала від держави більше 1 млн доларів рекламних прибутків. 

За даними голови ГО «НОН-СТОП» Кирила Яковця, за час існування академії Орловського він міг заробити приблизно 4 млн доларів США на довірі близько 15 тисяч осіб, що віддали йому свої гроші в надії навчитись заробляти на криптовалюті. 

Чим володіє родина Олександра Орловського 

Можливо, завдяки цьому у його молодшого брата, 18-річного Івана Орловського, та їхнього батька Олександра з’явились у власності розташовані поруч дороговартісні земельні ділянки по сусідству з колишньою президентською резиденцією «Межигір’я» в селі Нові Петрівці на вулиці Княгині Ольги під Києвом: одна площею 1630 квадратних метрів, друга — 1519 квадратних метрів з житловим будинком, що коштують в цьому місці на ринку від 670 тисяч доларів США. 

Земельні ділянки брата та батька Олександра Орловського в селі Нові Петрівці, що фактично межують з колишньою президентською резиденцією Віктора Януковича «Межигір’я». Скріншот Google Maps 

В цілому примітно, що сам Олександр Орловський не має жодних активів в Україні — ані квартир, ані земельних ділянок, ані автомобілів. Його мати Тетяна Орловська є власницею лише двох квартир — однієї в Києві, другої — на території анексованого Криму в смт Чорноморське. Батько Олександр Орловський також володіє двома розташованими поруч земельними ділянками загальною площею 0,5954 гектарів в селі Паришків на Київщині, квартирою площею 86 квадратних метрів в Малайзії, а також нежитловим приміщенням площею 550 квадратних метрів в місті Кривий Ріг на проспекті Металургів 34А, яке оформлене на його збиткову фірму ТОВ ТОВ «Югас-КР», яке сьогодні здається під спортивний зал Maxximum CrossFit. 

29-річна Юлія Пономаренко, дружина Орловського, що разом з ним живе у Варшаві, в свою чергу, є власницею квартири в ЖК Зоряне містечко-2 в Одесі, які коштують тут від 80 тисяч доларів, а також нежитлового приміщення в іншому одеському ЖК Асоль. За даними Youcontrol, в березні 2025 року Юлія також придбала автомобіль Toyota Corolla 2023 року випуску, середня вартість якого становить від 29 тисяч доларів. Враховуючи, що дівчина, за даними її соцмереж,  працює звичайним product-менеджером, скоріш за все, все це, а також безліч дороговартісних подорожей, які вона публікує в своєму Instagram сплачує її чоловік Орловський. 

Чим володіють члени родини Олександра Орловського.

Образ успішного криптотрейдера-мільйонера Олександра Орловського — звичайний фейк? 

Однак, ще зовсім нещодавно, наприкінці 2022 року, як раз тоді, коли, як стверджує сам Орловський, він заробив свій перший мільйон доларів, ПриватБанк подав позов до суду про стягнення з Олександра Орловського заборгованості за кредитним договором в сумі 109 482,15 грн, дані про що збереглись в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Як йшлося у справі № 757/26048/22-ц від 14 грудня 2022 року, банк намагався стягнути з Орловського 102 330,32 грн заборгованості за тілом кредиту, 7151,83 грн – заборгованість за нарахованими відсотками, та 2481 грн судового збору.

Погодьтесь, трохи дивно як для людини, що розказує про свій «успішний успіх» та публікує в соцмережах фото у люксових спорткарах та на лакшері-відпочинку закордоном. Це наштовхує на думку, а чи не фейк вся ця історія про зароблений в 25 років мільйон доларів? 

Цю гіпотезу може підтверджувати і інша наша знахідка. В процесі аналізу інформації про Орловського у безлічі телеграм-каналів, новинних сайтів тощо ми натрапили на рекламний пост Орловського в одному з українських новинних телеграм-каналів. В пості стверджується, що начебто учень академії FFA на платформі для просування стартапів у Силіконовій долині виклав онлайн-урок Олександра Орловського,  який начебто переглянуло більше 2000 американців, які протестували результативність уроку і заробили кожен по 3000 доларів США. «Новина» була проілюстрована фотокарткою, на якій зображено людей, що дивляться на екран з зображенням Олександра Орловського. 

Насправді ж світлина з реклами «гуру» Орловського — це кадр із серіалу «Кремнієва долина»: фото Орловського та кадр з серіалу ідентичні. Тож результативність, вочевидь, в цій історії одна — Олександр вправно володіє програмою Photoshop. 

Скріншот новини про те, що урок Олександра Орловського був поширений в Силіконовій долині

В тому ж новинному телеграм-каналі пізніше вийшла інша новина про крипто-гуру, в якій стверджується, що «23-річний українець купив квартиру в Дубаї за крипту» з фото Орловського на фоні хмарочоса. Один нюанс — на фото Орловський стоїть на фоні Веж Петронас, розташованих в Куала-Лумпур, столиці Малайзії, де, вочевидь, герой нашого розслідування просто подорожував. 

Скріншот новини про те, що Олександр Орловський купив квартиру в Дубаї з зображенням Веж Петронас, розташованих в Куала-Лумпур, столиці Малайзії

Якщо це — фейк, то не може бути фейком і все інше? І вся ця академія, де «більше 20 тисяч учнів заробляють десятки тисяч доларів на місяць» завдяки знанням Орловського? 

До речі, про 20 тисяч учнів. Після оплати 100 доларів за курс Discord 2.0 на сайті академії Орловського, нас додали до славнозвісної закритої групи учнів FFA. У цій групі зареєстровано майже 22 тисячі осіб. Але поспостерігавши за активністю в цій групі, ми помітили, що не дивлячись на таку велику кількість учасників, активність в в ній дуже низька: під постами Орловського та його команди учасники залишають лише 200-300 реакцій, що, погодьтесь, дуже дивно для спільности в 22 тисячі людей, які заплатили гроші за те, аби навчитись заробляти мільйони. Тож, вірогідно,  і всі ці тисячі учнів FFA — також черговий фейк від Орловського, створений, аби зробити враження для потенційних нових «жертв розводу» про популярність та попит його крипто-академії. 

Як команда Олександра Орловського допомагає довірливим учням FFA втрачати свої гроші

Великі питання і до команди академії Олександра Орловського. Як вже зазначалось, до «пакету послуг» FFA окрім навчальних курсів з криптотрейдингу входить персональний супровід ментора-консультанта, який підказуватиме учню, куди краще інвестувати та як себе краще вести на біржі. 

В одному з численних відгуків на діяльність Орловського, один з учнів його академії зазначив, що ментори FFA «в крипті взагалі не шарять, ринок зовсім читати не вміють, дають поради, від яких люди втрачають останні гроші — коротше кажучи, інфоцигани, які розводять людей на бабки, є люди, які встрягли в сотні тисяч гривень кредитів через таких аферистів». 

Відгуки учнів Financial Freedom Academy

Судячи з відгуків про роботу академії Орловського, обіцяна підтримка молодих криптоінвесторів від досвідчених консультантів насправді або взагалі не надається, або надається неякісно, через що люди втрачають свої гроші. 

На сайті FFA в розділі Ментори вказані особи під псевдонімами: Кирилл Lakerio, Виталий DED USD, Кирилл Celeste, Максим KobLs, VNykyta, Андрей Clack, і лише двоє начебто (але не точно) під власними іменами — Богдан Парнаков та Владимир Чупа. Ми виявили, хто стоїть за цими псевдо і що собою представляють ці люди. На прикладі декількох можна сміливо стверджувати, що відгуки учнів щодо некомпетентності менторів Орловського — більш ніж закономірні. 

Наприклад, Максим KobLs — це Кобилянський Максим Сергійович, 29-річний колишній працівник мережі магазинів техніки Цитрус. Або Кирилл Lakerio — 23-річний Воробйов Кирило Валерійович, вихідець з Маріуполя, що ще у 2022 році малював та продавав картини, а у червні та липні 2023 році у телеграм-групах писав, що лише трішки більше року працює в крипті, а також цікавився пошуком роботи у сфері крипти. 

Як ці, так і інші ментори, що мають невеликий досвід у криптотрейдингу, як і Олександр Орловський, намагаються створити на своїх сторінках в соцмережах образ успішних багатіїв, публікуючи фотокартки автівок та закордонних подорожей. Але при цьому жоден з них не має якихось активів в Україні — ані житла, ані автомобілей. Окрім Кирилла Воробйова, в якого залишилась квартира в Маріуполі. 

Тож, зовсім не дивно, що поступово інформація про шахрайські дії Олександра Орловського починає потрапляти не тільки в якості негативних відгуків в інтернет, але й у правохооронні та регулюючі органи. Так, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи, до яких може бути причетний Орловський Олександр Олександрович, шляхом обману під приводом інвестування коштів на платформі «CapitalProf» заволоділи її грошима в особливо великих розмірах.

Тим часом згідно даних Міжнародної організації комісій з цінних паперів навчальні програми Орловського FFA Crypto, FFA Crypto RISE, FFA Crypto Capitalist внесені до списку сумнівних інвестиційних проектів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що змусило Орловського звертатися з позовом до Київського окружного адміністративного суду в спробі визнати дії комісії протиправними. 

Як Олександр Орловський співпрацює з росіянами під час війни 

В ще одній судовій справі № 991/8911/24 по заяві голови громадської організації «НОН-СТОП» Кирила Яковця в НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру про створення Олександром Орловським та іншими фізособами злочинної організації, що ошукує крипто-інвесторів, йдеться про те, що Орловьский та його команда перебувають у злочинній змові з керівництвом російської платформи VELES. 

За заявою Яковця, Орловський та його ментори залучають клієнтів для своєї «Financial Freedom Academy» з території Росії, сплачують кошти за рекламу академії та власного реферального посилання на території РФ, а також виводять гроші за допомогою російських сервісів, що призводить до надходжень коштів до бюджету РФ. 

За даними ЗМІ, Олександр Орловський дійсно активно рекламує російську платформу Veles, яка має російське походження. Він просуває її через свої відео на YouTube, спонукаючи людей реєструватися на ній за його реферальним посиланням, тим самим фактично заробляючи на кожному такому переході. 

За нашим аналізом, у закритій групі курсу Discord академії FFA, нами було виявлено групу із назвою «результати-crypto», де учасники академії діляться безліччю результатів торгівлі саме на платформі Veles. Тобто Олександр Орловський дійсно навчає учасників академії торгувати на російській платформі, точніше сказати, заводить учнів на цю платформу та, не надаючи їм адекватних знань, змушує їх там просто втрачати свої кошти, які йдуть в кишені російським власникам Veles. Не кажуч вже про те, що всі, хто торгує на російській платформі Veles, передають свої данні в Росію, які, багатоймовірно, можуть потрапляти до російських спецслужб. 

Власником та генеральним директором Veles є громадянин РФ Владислав Крігер.  Його платформа, як і проекти самого Орловського, занесена до списку НКЦПФР ненадійних інвестиційних проектів і фінансових пірамід і, може бути причетна до фінансування армії РФ. 

Все це виглядає дуже цинічним та лицемірним на фоні публічних заяв Орловського про те, що він донатить на українську армію (судячи з його сторінки Instagram, досить не часто). Бо в контексті повномасштабного вторгнення РФ в Україну поведінка Орловського виглядає більш, ніж беспринципною. У липні 2022 року, за виявленими переписками Олександра Орловського в російських Telegram-чатах, він активно цікавився російським крипто-проектом Amazy з ціллю інвестування в нього.

Розробниками цього проекту є громадяни Росії, один з яких — відомий російський блогер Сергій Косенко, який, за даними ЗМІ, продавав курси по крипті та саморозвитку, а також запускав додаток Amazy — фінансову піраміду, в якій користувачам пропонувалось заробляти, прогулюючись в придбаних ними віртуальних кросівках. 

Переписка Олександра Орловського влітку 2022 року з авторами російського крипто-проекту Amazy. Орловський цікавиться токеномікою проекту (як токен використовується всередині екосистеми проекту) та його white paper — документом, що детально описує проект криптовалюти, його цілі, технічні деталі, ризики та передбачуване використання, та служить для інформування потенційних інвесторів

Тобто не зважаючи на військову агресію росіян проти України, Орловський, що заробляє мільйони доларів на довірливих українцях, без вагань та якихось внутрішніх обмежень готувався (а може і співпрацював) з російськими крипто-проектами. Що вже казати про те, що його власний сайт FFA доступний російською мовою, а його курси безперешкодно доступні для громадян РФ. 

Скріншоти з сайту крипто-академії Олександра Орловського

Тож, діяльність Олександра Орловського може мати не тільки шахрайський, а й антиукраїнський характер, що варто було б перевірити правоохоронним органам. Не кажучи вже про використання криптогаманців для виведення з-під ока держави своїх прибутків, отриманих від ошуканих довірливих громадян. Достатньо іронічно в цьому контексті виглядає сторіс в Instagram Орловського, поширена ним днями під час відвідування конференції в Лондоні: 

 

Колишній кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску був затриманий уранці 21 вересня на вулиці, а в його будинку та ще чотирьох будівлях проводяться обшуки в межах розслідування справи про створення організованого злочинного угруповання та шахрайство з особливо тяжкими наслідками.

Про це пише румунське інформаційне агентство News.ro із посиланням на Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму Румунії (DIICOT).

НАЗК під час повної перевірки виправленої декларації депутата Полтавської обласної ради Сергія Бєлашова за 2021 рік виявило розбіжності на 13,6 млн грн.

За результатами перевірки агентство вбачало в його діях ознаки декларування недостовірної інформації за ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Основна частина розбіжностей пов’язана з активами та кредитом в Іспанії. Бєлашов задекларував спільний із дружиною рахунок у CAM Bank, який згодом увійшов до Banco Sabadell, із залишком 76,5 тис. євро. Водночас банківська виписка, надана НАЗК, показала на рахунку 38 236 євро. Розбіжність становила близько 38 тис. євро — приблизно 1 млн грн.

Найбільша сума — близько 11,96 млн грн — стосувалася іспанського кредиту. У декларації Бєлашов зазначив понад 773,6 тис. євро боргу на кінець 2021 року та пояснив, що кредит є спільним із дружиною. Водночас банківські документи свідчили про залишок близько 386,8 тис. євро. Таким чином, різниця становила ще 386,8 тис. євро.

Перевірка також виявила низку проблем із декларуванням нерухомості, транспортних засобів та корпоративних прав. Зокрема, депутат вказав будинок в Іспанії площею 349 кв. м вартістю 43,76 млн грн, однак не надав документів для його перевірки. Також не вдалося підтвердити заявлений дохід від продажу закордонної нерухомості на 8,36 млн грн.

Читайте по темі: 50-Mio-Geldwäsche in Lettland: ABLV-Banker Ovsjannikovs und Terekhina säubern das Netz

Окремі розбіжності стосувалися земельних ділянок у Київській області та Полтаві, площі майна, дат набуття прав і статусу користування. Частина відомостей не була підтверджена документами або не збігалася з даними державних реєстрів.

Серед транспортних засобів НАЗК окремо звернуло увагу на BMW X5 2003 року. Автомобіль перебував у реєстрі МВС за Бєлашовим ще з 2006 року, однак у декларації за 2021 рік його не було. Депутат пояснював це тим, що передав авто іншій особі за довіреністю. НАЗК наголосило, що довіреність не припиняє право власності на автомобіль. Експерти оцінили його вартість на кінець 2021 року приблизно у 396 тис. грн.

Розбіжності виявили й щодо корпоративних прав дружини депутата. У декларації їй приписали 62% «НВП Компанія Укргазінвест» та статус кінцевого бенефіціарного власника. Водночас станом на 31 грудня 2021 року відповідних відомостей у ЄДР не було. Підставою для внесення даних стали, зокрема, пояснення самої дружини.

У серпні 2026 року Київський районний суд Полтави розірвав шлюб Сергія та Ліліани Бєлашових. У судових матеріалах дружина зазначала, що проживає в Іспанії, а майно подружжя набувалося спільно.

Виявлені НАЗК розбіжності та встановлені агентством ознаки можливого кримінального правопорушення самі по собі не означають доведеності вини депутата. Остаточну правову оцінку його діям у разі відкриття провадження мають надати правоохоронні органи та суд.

 

Апеляційна палата ВАКС залишила без змін запобіжний захід адвокату Олександру Дидичу — тримання під вартою з альтернативою застави у 15 млн грн.

За версією слідства, Дидич був довіреною особою Сергія «Канцлера» Кропиви, а також є чоловіком його сестри. САП і НАБУ вважають, що адвокат був залучений до легалізації майна, зокрема через оформлення фіктивних ФОП на родичів Кропиви, Єлизавету «Музу» Івахненко та його водія Куцого.

Крім того, за версією слідства, Дидич міг бути причетним до знищення доказів — зокрема квитанції на 7 млн грн. За даними САП та НАБУ, ці кошти Кропива легалізував через свого батька, внісши їх на рахунок фонду.

Також слідство стверджує, що Кропива через Дидича з’ясовував питання щодо практики ВАКС у справах про цивільну конфіскацію.

Рішення у справі ухвалила колегія суддів Наталія Дорошенко, Сергій Боднар та Даниїла Чорненька.

Читайте по темі: «Я не заробляла таких сум»: дружина фігуранта «Карфагену» Івана Тимошенка заперечила мільйонні доходи з його декларацій

Раніше Апеляційна палата ВАКС залишила чинними рішення про взяття під варту Сергія «Канцлера» Кропиви та Єлизавети «Музи» Івахненко. Зазначені твердження є позицією сторони обвинувачення та підлягають оцінці судом.

Водій фігуранта справи «Карфаген» Сергій «Камрад» Куций вийшов із СІЗО після внесення застави у 3 млн грн. Після цього через захисника він відмовився від апеляційної скарги, а Апеляційна палата ВАКС прийняла цю відмову.

Суд поклав на Куцого низку процесуальних обов’язків: прибувати за викликом детектива, прокурора чи суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, здати паспорти для виїзду за кордон, не спілкуватися з визначеними особами та носити електронний браслет.

Серед осіб, з якими йому заборонено контактувати, — Сергій Кропива, Єлизавета Івахненко та інші фігуранти справи.

Куций є водієм Сергія Кропиви, якому суд раніше обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн грн.

За версією слідства, Куций входив до злочинної організації Кропиви. Зокрема, він нібито забезпечував безпеку під час поїздок та зустрічей Кропиви, використовував незареєстровані номерні знаки, отримував гроші від людей, пов’язаних із колцентрами, та передавав їх Кропиві.

Читайте по темі: В ОГП розслідують обставини закордонного відрядження ексгенпрокурора Кравченка

Також, за даними слідства, Куций допомагав Кропиві підтримувати зв’язок з іншими учасниками організації, брав участь у легалізації коштів та виконував інші доручення.

Зазначені обставини є версією слідства. Вина Куцого має бути встановлена судом.