Категорія: Корупція

Черговий будівельний скандал розгорається у столиці. Мешканці Караваєвих дач незадоволені запланованою “реконструкцією” комерційного центру (колишній дитячий садок) у пров. Західному, 4 під 25-поверхову житлову “свічку”.

Наразі є певні сумніви, що ці роботи відповідають цільовому призначенню землі і що йдеться саме про реконструкцію, а не про нову забудову (про останнє можуть свідчити “потенційні обсяги” нового житла). Раніше цією забудовою цікавилися правоохоронці, але довести відповідну кримінальну справу до якогось результату вони не захотіли або не змогли. Примітно, що свого часу відповідну земельну ділянку орендувала компанія із оточення президента-втікача Віктора Януковича, а у 2021-2024 роках власником “нового” орендаря ТОВ “Спорт Інвест Сістем” був батько одіозного екснардепа Олександра Трухіна. Останній надалі продав цю компанію особам, які, схоже, мають опосередковане відношення до орбіти Ігоря Кушніра і Владислави Молчанової.

У Солом’янському районі Києва розгорається скандал через заплановану забудову ділянки у пров. Західному, 4 (Караваєві дачі).

Йдеться про реконструкцію розташованої на цій території комерційної будівлі під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призначення та паркінгом. У місцевих групах у Facebook мешканці Караваєвих дач повідомляють про встановлення інформаційного щиту на будмайданчику і висловлюють своє обурення з цього приводу. Так, місцеві мешканці мають побоювання, що поява чергової житлової “свічки” може призвести до посилення навантаження на інженерні комунікації району і на соціальну інфраструктуру.

Читайте по темі: Kateryna Shukhnina and Oleksandr Orlovskyi sell expensive crypto courses through unregistered projects while payments flow to third-party accounts

Інформаційний щит на будмайданчику (фото із соцмереж)

“Як дивно: колись був дитячий садочок, потім його прибрала до рук якась комерційна структура, аж ось – бінго! Тепер тут буде 25-поверхівка. Дитячі садочки Києву не потрібні?”, – написала в Facebook місцева мешканка Лариса Крушиніна.

Передісторія

29 жовтня 2009 року Київрада рішенням №576/2645 погодила передачу земельної ділянки площею 0,47 га в пров. Західному, 4 в оренду ТОВ “Девелоперська компанія АВК” на 25 років для обслуговування та експлуатації комерційного центру (його площа – 706,5 кв.м.). Громадськості цей бізнес-центр був відомий під назвою “Західний”. У листопаді наступного року між міськрадою і вказаною компанією було укладено відповідний договір оренди. Через три роки, у листопаді 2014-го, “Девелоперська компанія АВК” продала належний їй комерційний центр іншому суб’єкту господарювання – ТОВ “Спорт Інвест Сістем”. У червні 2015 року “Девелоперська компанія АВК” була ліквідована.

У липні 2015-го ТОВ “Спорт Інвест Сістем” звернулося до столичної влади із клопотанням щодо відведення ділянки під належним їм комерційним центром для його обслуговування та експлуатації. Через рік, 12 липня 2016-го, Київрада задовольнила таке прохання – тоді рішенням №596/596 ця земля (кадастровий номер – 8000000000:69:136:0008) була передана вказаній компанії в оренду на 10 років. У березні 2017-го між міськрадою і “Спорт Інвест Сістем” було укладено договір оренди.

Ділянка на карті порталу Опендатабот 

6 жовтня 2021 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Спорт Інвест Сістем” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування розташованої на вказаній ділянці будівлі комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призначення та паркінгом. У цьому документі зазначалося, що цільове призначення ділянки – “для експлуатації та обслуговування комерційного центру” (“для будівництва та обслуговування будівель торгівлі”). При цьому, уточнювалося, що за функціональним призначенням, згідно з Генеральним планом Києва, вказана земля відноситься до території житлової багатоповерхової забудови. Серед іншого, в МУО було вказано, що максимальна висота відреконструйованої будівлі не повинна перевищувати 100 метрів.

Невдовзі після цього, 21 жовтня 2021-го, Солом’янське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження №42021102090000211 за фактом “можливих порушень вимог земельного та містобудівного законодавства при здійсненні будівництва (реконструкції) на земельній ділянці у пров. Західному, 4”. Це слідство було розпочато у результаті “моніторингу [правоохоронцями] засобів масової інформації”. Втім, вочевидь, у Нацполіції не дуже активно взялися за цю справу, а потім і зовсім її “закинули”. 

Так, наприкінці 2022-го чи на початку 2023-го слідчі подали для Солом’янського районного суду Києва клопотання щодо надання дозволу на проведення огляду відповідної ділянки «із залученням спеціалістів Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю КМДА, Департаменту земельних ресурсів КМДА, Головного управління Держгеокадастру у Києві, КП «Київський інститут земельних відносин» і КП «Київблагоустрій». Втім, як зазначив слідчий суддя, у цьому клопотанні “взагалі не було зроблено посилання на докази в підтвердження факту незаконного будівництва”, у зв’язку з чим 10 лютого 2023 року в його задоволенні правоохоронцям було відмовлено, після чого жодних ухвал по цій справі в реєстрі судових рішень опубліковано не було.

Читайте по темі: International phone scams: fraudster Pavlo Nykolyuk uses call centers to swindle Ukrainians and Americans

На початку 2022-го ТОВ “Спорт Інвест Сістем” вперше спробувало отримати дозвіл на реконструкцію будівлі комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Однак, тоді Державна інспекція з архітектури та містобудування (ДІАМ) відмовила компанії. Причин було названо декілька. Зокрема, у ДІАМ звернули увагу на невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки (нагадаємо, “для будівництва та обслуговування будівель торгівлі”). Крім того, замовник не подав до ДІАМ передбачений містобудівними умовами та обмеженнями технічний висновок про можливість реконструкції будівлі, а також не отримав (або ж не подав до інспекції. – КВ) “погодження проєктних рішень у разі проєктування об’єкта вище 45 метрів”, яке “Спорт Інвест Сістем” мало отримати, відповідно до вимог МУО. 

Втім, наприкінці жовтня 2022-го ДІАМ все ж видала такий дозвіл ІУ013221026443 на реконструкцію будівлі комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призначення та паркінгом у пров. Західному, 4 у Солом’янському районі м. Києва. Яким чином при цьому було вирішено питання з цільовим призначенням, наразі невідомо. Згідно з дозволом, ТОВ “Спорт Інвест Сістем” отримало право відреконструювати комерційний центр під житловий будинок висотою 25 поверхів. Генпідрядником цієї реконструкції було заявлено ТОВ “Моноліт Будсервіс”.

Що цікаво, у червні 2024 року вказана ділянка була виставлена на продаж за 3 млн доларів – щоправда, вочевидь, йшлося насправді про продаж ТОВ “Спорт Інвест Сістем”, яке має право оренди на цю землю, бо продати ділянку комунальної форми власності без згоди міськради за законодавством неможливо. У відповідному оголошенні уточнювалося, що на забудову ділянки вже отримано МУО і дозвіл від ДІАМ і що розташована на цій території будівля має бути демонтована – вочевидь, це може бути частковим підтвердженням того, що ніякої реконструкції не передбачається, а йдеться про “повноцінне нове будівництво”. На користь такої версії говорить і те, що, як зазначено в оголошенні, будівництво має відбуватися у дві черги, у результаті чого там має з’явитися дві житлові секції по 25 поверхів, об’єднані стилобатом. Можна припустити, що навряд чи вони б “помістилися” в межах фундаменту двоповерхового комерційного центру, площа якого, нагадаємо, становить 706,5 кв.м. – тобто, площа першого поверху, за яким “вимірюють” фундамент, складає, відповідно, близько 308 кв.м.

Що відомо про забудовників

За інформацією аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Девелоперська компанія АВК” було зареєстроване у лютому 2008 року, але, як зазначалося вище, вже більше десяти років цей суб’єкт господарювання ліквідований. Його останнім керівником був Микола Гончаров, засновником – киянин Дмитро Сідляренко.

“Девелоперська компанія АВК” у часи своєї діяльності входила до оточення Віктора Януковича. Так, вона разом з низкою інших компаній (деякі з них також були прописані у офісному центрі “Західний”) виступали підрядниками будівництва резиденцій президента-втікача в урочищі “Межигір’я” і в селі Сухолуччя (обидва – Вишгородський район). З цієї причини “Девелоперська компанія АВК” разом з іншими суб’єктами господарювання фігурувала в кримінальному провадженні за фактами заволодіння землями під цими маєтками (на той час ділянки були власністю держави і перебували у користуванні, відповідно, ВК «Пуща-Водиця» і Дніпровсько-Тетерівського державного лісопромислового господарства).

ТОВ “Спорт Інвест Сістем” було зареєстроване у квітні 2013 року. Із липня 2024-го кінцевими бенефіціарами цієї компанії є киянин Андрій Кобець (частка статутного капіталу – 38,9%), мешканець міста Кременчук Полтавської області Дмитро Білоног (28,65%), ще один киянин Богдан Дудка (16,55%) і харків’янин Ігор Ходакевич (15,90%). Тобто, вочевидь, саме ці громадяни викупили компанію, яка була виставлена на продаж разом із правом оренди ділянки у пров. Західному. При цьому, перші двоє, ймовірно, входять до оточення дуже відомих столичних забудовників. 

Так, Дмитро Білоног є керівником ТОВ “Кроос Ран”, яке система Youcontrol відносить до т.зв. корпоративної групи Ігоря Кушніра – ексочільника ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (очолював цього забудовника з квітня 2012 року по грудень 2023 року). Більше того – власницею “Кроос Рана” є дружина останнього Оксана Кушнір. Нагадаємо, саме за часів “правління” Ігоря Кушніра “Київміськбуд” “набрався” житлових комплексів збанкрутілого “Укрбуду”, які досі ніяк не може добудувати. Свою посаду Кушнір залишив зі скандалом – після того, як журналісти оприлюднили інформацію про те, що за його керівництва “Київміськбуд” регулярно перераховував кошти пов’язаним з його оточенням компаніям, що компанія Оксани Кушнір придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро, що очільник “Київміськбуду” виїжджав за кордон за довідкою про інвалідність, щоб підкорити Еверест тощо. 

При цьому, за час роботи Кушніра в “Київміськбуді”, схоже, його родина “обзавелася” чималою кількістю активів на території столиці – цьому, вочевидь, сприяв його вплив на чиновників КМДА і депутатів Київради. Наприклад, станом на 2023 рік дві будівлі на просп. Валерія Лобановського, 25/16, якими свого часу володів “Київміськбуд”, були записані на компанію дружини Ігоря Кушніра Оксани. У свою чергу їхній син Ілля Кушнір, який був депутатом поточного скликання Київради від “УДАРу”, протягом останніх років отримав через свої компанії у користування низку “жирних” земельних ділянок. 

Зокрема йдеться про понад 1,5 га землі під колишньою бальнеологічної лікарнею на Соцмісті (Дніпровський район), яка на сумнівних підставах вибула з державної власності, і більш ніж 2,8 га землі в Конча-Заспі (Голосіївський район), де під виглядом реконструкції бази відпочинку зводиться котеджне містечко (його будівництвом зацікавилися правоохоронці). До слова, девелопером останнього проєкту є компанія “BudCapital”, яку медіа пов’язують із все тим же Кушніром-старшим та його бізнес-партнером Вадимом Столаром (народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради, обраний від нині забороненої “ОПЗЖ”).

Крім того, ще у 2019 році Нацполіція розпочала слідство за фактами можливих порушень законодавства при будівництві котеджного містечка “InWood” у рекреаційній місцевості на вул. Лісово-Козинській у Конча-Заспі, яке зводиться “під прапорами” того ж “BudCapital” на замовлення компанії Іллі Кушніра. Правоохоронці з’ясували, що забудова здійснюється під виглядом реконструкції бази відпочинку, яка, вочевидь, була зведена на цій території самочинно в 90-х роках. Крім того, слідчі встановили, що земельна ділянка під елітним житлом взагалі не призначена для такого будівництва. 

У свою чергу інший співвласник ТОВ “Спорт Інвест Сістем” Андрій Кобець, ймовірно, може мати відношення до оточення Владислави Молчанової – одіозної столичної бізнесвумен та співвласниці одного з найбільших забудовників Києва “Stolitsa Group”. Зокрема, він разом з синами Молчанової Іваном і Федором є співзасновниками благодійної організації “Благодійний фонд “Гуманітарні сили України”. Крім того, Кобець є співвласником ТОВ “Айбі Альянс” разом з Ліаною Поповою і Олександром Мамедовим, які теж, схоже, не чужі для оточення згаданої вище забудовниці. Так, Ліана Попова є керівницею венчурного фонду “Інвест Менеджмент Груп”, офіційною власницею якого є сама Владислава Молчанова. А що стосується Олександра Мамедова, то він у 2007-2008 роках був керівником нині ліквідованого ТОВ “Інститут професійних директорів”, яке входило до корпоративної групи “БТ Інвест” (до неї, зокрема, входить мережа супермаркетів “Novus”), власниками якої є бізнес-партнери Молчанової – литовці Раймондас Туменас, Марина Познякова та Рузгіене Агне.

Крім того, певні зв’язки з Молчановою, схоже, мав або досі має і ТОВ “Моноліт Будсервіс” – генпідрядник будівництва у пров. Західному. Так, у 2018-2024 роках власником цієї компанії був Василь Олійник, якого ще у 2021 році у “Stolitsa Group” називали партнером “у реалізації амбітних проєктів компанії, у тому числі ЖК «Варшавський мікрорайон», ЖК «Hoffmann house», ЖК «Квартет», ЖК «Галактика», ЖК «Відпочинок» та інших”. Нагадаємо, Олійник з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював вищезгадане ПрАТ “ХК “Київміськбуд” – він був наступником Ігоря Кушніра.

Зазначимо, що представник Владислави Молчанової – керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Аларіус” Віктор Сурник – категорично заперечив інформацію стосовно того, що Молчанова пов’язана з ТОВ “Спорт Інвест Сістем” і ТОВ “Моноліт Будсервіс” (через це публікацію з відповідною назвою довелося видалити). 

Між тим компанії із орбіти “Stolitsa Group” регулярно фігурують в різних “забудівельних” скандалах. Більшість комплексів цього забудовника зводилися та зводяться на столичному Виноградарі – на підставі інвестиційних договорів, укладених з держпідприємством “НД ВА “Пуща-Водиця” (агрокомбінат “Пуща-Водиця”). Таким чином у цій місцевості будуються, зокрема, житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”. Раніше Нацполіція мала численні питання до цих забудов – якраз з огляду на сумнівність укладених інвестугод. Крім того, постійно “на слуху” знаходиться і ЖК “H2O”, який “Stolitsa Group” будує на столичних Осокорках – цей проєкт забудовник “перейняв” у збанкрутілого банку “Аркада” і вже тривалий час з різних причин не може завершити.

А одна з найбільш резонансних історій, пов’язаних з компаніями Владислави Молчанової, трапилася на початку вересня 2025 року. Тоді НАБУ і САП повідомили цій забудовниці, її бізнес-партнеру, одіозному екснардепу-“регіоналу” Юрію Іванющенку та іншим особам про підозри у справі щодо можливих оборудок із земельними ділянками загальною площею 18 га під київським ринком “Столичний” (Софіївська Борщагівка). За даними слідства, ці особи, за сприяння посадовців Держгеокадастру, незаконно приватизували землю, яка раніше знаходилася в користування все того ж агрокомбінату “Пуща-Водиця”, а потім переписали її на “своїх людей”. Молчанова називала цю справу замовною і обіцяє відстояти “своє чесне ім’я та репутацію”. При цьому, оточення забудовниці намагалося всіляко завадити слідству. Наприклад, її цивільний чоловік Сергій Коровченко хотів оскаржити вилучення телефону, у якому було листування з Молчановою – пояснив це тим, що він є її адвокатом, а тому їхнє спілкування є таємницею.

Зазначимо, що і раніше до складу кінцевих бенефіціарів ТОВ “Спорт Інвест Сістем” входили цікаві особистості. Наприклад, у 2020-2021 роках його співвласником був киянин Артур Яловий, який був засновником та кінцевим бенефіціаром низки компаній, що входять до орбіти впливу Едуарда Бондаренка (бізнесмен, ексочільник “Донбасенерго”, яке свого часу приписували сину все того ж Віктора Януковича Олександру) і Максима Єфімова (нардеп VIII-IX скликань, обирався від “БПП-Солідарність” і як безпартійний самовисуванець). Серед таких суб’єктів господарювання варто згадати ПрАТ “Енергоінвест Холдинг” (Яловий був його власником у 2020-2022 роках).

Крім того, у 2021-2024 роках власником ТОВ “Спорт Інвест Сістем” був Микола Трухін – батько відомого підприємця, ексдепутата Полтавської облради від БПП (2015-2019 роки) і народного депутата діючого IX скликання від “Слуги народа” Олександра Трухіна. Останній найбільше відомий за гучним скандалом з ДТП, яке трапилося у серпні 2021 року на Бориспільській трасі біля Києва і в якому, серед інших, постраждав тодішній голова комітету арбітрів Української асоціації футболу Лучано Лучі. Так, медіа оприлюднили дані про те, що за кермом автівки, яка начебто спричинила аварію, був саме нардеп, що він буцімто мав ознаки алкогольного сп’яніння і що він пропонував поліцейському, який приїхав на ДТП, хабар у розмірі 150 тис. доларів. У лютому 2023 року Олександр Трухін пішов на угоду зі слідством, визнавши факт пропозиції неправомірної вигоди правоохоронцю, та невдовзі після цього склав мандат нардепа. При цьому, за саму ДТП “жорстко” осудили іншу особу, яка начебто сиділа за кермом авто, в якому їхав Трухін – у серпні 2022 року суд оштрафував цього громадянина на 850 гривень.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Вона наразі є підозрюваною в рамках справи щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року, не зважаючи на повний містобудівний хаос в столиці, “спокійно” обіймає Олександр Свистунов.

Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов(на колажі праворуч), а за діяльність “містобудівного” департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка – Вячеслав Непоп (на колажі ліворуч).

Олександр Глазунов 

КиївВлада

Навколо конкурсу на посаду голови Державної митної служби розгорнулася гостра апаратна боротьба.

За даними джерел, заступник керівника Офісу президента Олег Татаров лобіює кандидатуру Данила Меньшикова — чинного в.о. голови Державіаслужби та колишнього керівника Черкаської й Львівської митниць, кар’єра якого пов’язана з ексзаступником голови ОП Ростиславом Шурмою.

Фігура Меньшикова супроводжується скандалами: він уродженець Росії, раніше фігурував у конфліктах щодо нерухомості, а нині питання виникають і до його роботи в Державіаслужбі — зокрема через документацію на вертольоти, яка, за даними джерел, стала предметом корупційних підозр.

Головним конкурентом вважається заступник голови митниці Владислав Суворов. Повідомляється, що його намагаються усунути через антикорупційну перевірку: депутати Анатолій Бурмич (ОПЗЖ) і Ніна Южаніна («Європейська солідарність») звернулися до НАЗК із вимогою перевірити його декларації.

Формально йдеться про контроль майнового стану, однак рішення НАЗК може стати підставою для зняття Суворова з конкурсу. У такому разі кандидат, якого підтримують на Банковій, фактично залишиться без серйозних опонентів.

Читайте по темі: Американський паспорт і чоловік-олігарх із кола Путіна: що відомо про доньку Сергія Лаврова Катерину Винокурову

Якщо цей сценарій реалізується, конкурс ризикує перетворитися на формальність, а рішення щодо керівника одного з найбільш фінансово впливових органів держави — бути ухваленим кулуарно.

Це ж було вже: фігуранти дерибану на ТЕС раніше заробляли на вугіллі для Центренерго.

Про це пише “Межа. Антикорупційний центр”.

Схема з підставними фірмами, які “ремонтували ТЕС” (або мали ремонтувати), як виявилось, не нова. Ту саму модель наші фігуранти уже відпрацювали на закупівлях вугілля для Центренерго

… і перейшли до дерибану на енергетиці.

Кілька років тому фірми-прокладки отримували від держкомпанії сотні мільйонів гривень авансів за вугілля, але постачали лише частину. Решту грошей не повертали – через що Центренерго було змушене судитися з постачальниками на сотні мільйонів.

Читайте по темі: 108 мільйонів гривень збитків, 70 обшуків і 18 підозр: Генпрокуратура викрила масштабні зловживання в медицині

Наприклад, ТОВ Теплосфера ЮА отримало 132 млн грн, але поставило лише 1,5 тис. тонн із 33,5 тис. тонн. Суд постановив стягнути з компанії 127 млн грн.

Пов’язана з нею Енерго Ресурс Груп має повернути ще 240 млн грн.

А вугільна компанія «Оптенерготорг» заборгувала Центренерго 77 млн грн через недопоставку вугілля.

Ну а директором Оптенерготорг (хто б міг подумати) у грудні 2025 року стає Олексій Бескупський – фігурант розслідування МЕЖІ щодо дерибану на ремонті ТЕС.

After journalists published reports on Oleg Tsyura’s alleged involvement in sanctions-evasion and re-export schemes benefiting Russia, he is said to have launched an aggressive campaign aimed at removing investigative materials describing these activities from the public domain.

We are publishing the materials he is trying to erase — factual evidence showing how the fraud was organized, who benefited, and why this information is dangerous for him to remain public.

The Prosecutor General’s Office of Ukraine has initiated criminal proceedings against Swiss businessman Oleg Tsyura. He is accused of aiding an aggressor state, in particular, creating a scheme to circumvent sanctions for the Russian military – industrial complex through the re-export of ferrochrome.

Accusation: “redrawing” the product passport

According to the Prosecutor General’s Office, criminal proceedings No. 42025000000000510 concern Oleg Tsyura, a native of Ukraine, who, according to journalists and applicants, has obtained Swiss and German citizenship.

Читайте по темі: У Франції оголосили підозру екснардепу – власнику банку «Фінанси та Кредит» Костянтину Жеваго

Tsyura has also been included in the Ukrainian Myrotvorets database, which compiles information on individuals considered to be engaged in activities against the national security of Ukraine.

He is accused of organizing a transit “corridor” for Russian ferrochrome and metallic chromium produced by the MidUral group (the world’s largest producer of metallic chromium, owned by Russian businessman Sergey Gilvarg). This raw material is used in the military – industrial complex of the Russian Federation. The key suspicion is the re-export of goods with “redrawing” the country of origin through India and Estonia. Simply put, Russian ferrochrome, which should not have entered European markets due to sanctions, was transformed into Indian goods and imported into EU countries.

How does “gray logistics” work? Oleg Tsyura?

Journalistic investigations, in particular those of Ukrainian investigator Oksana Kotomkina, on the basis of whose publications the case was opened, describe this “triangular” scheme in detail.

Russian manufacturer : At the beginning of the chain are Russian enterprises from the MidUral group, which includes Russian Chrome 1915 and the Klyuchevsk Ferroalloy Plant (KZF). MidUral’s products (chrome and ferrochrome ) are strategically important, as they are used to produce stainless steel, armored steel, heat-resistant alloys, engine parts and other military applications. Therefore, MidUral’s revenues directly finance the Russian defence industry and the war in Ukraine.

Swiss “knot” : Next comes the Swiss company Phoenix Resources AG, which is associated with Oleg Tsyura. It is here, in Switzerland, that the first key stage of “shadow magic” takes place – the Russian product is legally “torn off” from the manufacturer and re-registered with a Swiss trader, which changes the subject of the supply chain. Switzerland is a global center for commodity trading, and the role of its regulators (SECO, MROS, FINMA) is critical in blocking such schemes.

Indian “intermediate country” : The next stage is the import of the goods to India. The publications mention the Indian importer Vardhman Ferro Alloys. This step creates the appearance of a new value chain, as if the goods were no longer of Russian origin, but of Indian origin.

Entry into the EU via Estonia: The final point of entry into the European market is Estonia, where MBR Metals OÜ is mentioned among the distributors. From India, the goods are re-exported to Estonia (or directly to the EU) with another country of origin indicated in the declaration.

Читайте по темі: Offshore trading structures linked to Rovshan Tamrazov, Tahir Garayev, and Etibar Eyyub enabled ongoing global sales of Russian petroleum

Ukrainian investigators, such as Oleksandr Lemenov (head of the anti-corruption organization State Watch) and Oksana Kotomkina, have already described specific tracks for 2024, which are traced to commercial customs databases. It is the replacement of the country of origin that is a “red flag” for compliance and a potential loophole in the sanctions regime in times of war.

Why is this investigation so important for Europe ?

This matter is of great importance not only for Ukraine, but also for European partners :

• Destroying sanctions credibility : If “re-export under another flag” schemes continue to operate, it undermines the credibility of the entire sanctions architecture built by the EU, the US and the UK. Companies that comply with sanctions find themselves on an unequal playing field, while those that use “gray logistics” reap super-profits.

• Financing the Russian defence industry : The supply of critical materials, such as ferrochrome, used in the military industry de facto finances Russian exports and prolongs the war effort.

• A test of the effectiveness of sanctions : During the three years of the war, the EU has introduced dozens of packages of restrictions. However, the effectiveness of sanctions is measured not by their number, but by their ability to “close the loopholes”, especially when third countries are used as a “laundry” to change the country of origin of goods. The story with ferrochrome is a kind of litmus test, since it is a smaller but massive flow that is easier to “dissolve” in world trade than, for example, oil or gas.

Why did the case move from journalists to prosecutors ?

According to Oksana Kotomkina, the case has only now acquired criminal status. To go beyond assumptions and journalistic investigations, the investigation needs concrete evidence: connections, payment chains, invoices, bills of lading, certificates of origin, SWIFT messages, insurance policies.

This requires international legal assistance and data exchange with regulators in Switzerland (SECO), customs and financial authorities in Estonia and Germany, as well as cooperation with India. Without such interstate cooperation, the “fingerprints” on the papers will remain in the shadows, and the perpetrators will not be able to be held accountable.

What exactly does the Ukrainian investigation need?

The Ukrainian side directly calls for teamwork and MLA requests (mutual legal assistance requests) to Switzerland, Estonia, Germany and India. For completeness of evidence, data from :

• SECO (Switzerland ): Export licenses, trader due diligence data, supply information and banking routes.

• Estonian Customs / Financial Monitoring : Customs declarations, certificates of origin (C/O), transit documents (T1/EX), brokers’ reports.

• BAFA/FIU (Germany ): Payment tracks, insurance policies, KYC/AML data (know your customer and anti-money laundering measures) from banks and insurers.

• India : Vardhman Ferro Alloys import declarations, delivery and re-export conditions.

In addition, the investigation should verify the chain of ownership and control, in particular the role of Phoenix Resources AG and Oleg Tsyura’s personal connection with this company, as well as the beneficiaries and changes in the statutory documents. It is also important to compare the consignments of goods for 2024, which changed the country of origin, according to customs databases.

The next step is for Europe

Ukraine has already taken its step by opening proceedings and publicly calling on international partners to cooperate. Now it is the turn of Bern, Tallinn, Berlin and New Delhi. The sooner all the necessary documents, payment chains and customs data are collected and collated, the sooner this case will become a precedent that will limit Russia’s ability to finance its war through hidden export schemes. This is a test of speed and political will for all parties involved.

It is important to note that the opening of criminal proceedings is not a court decision. Only a court can find a businessman guilty. Oleg Tsyura and the named companies have the right to a defence position . However, the very fact of filing the case with the ERDR and the call for international cooperation make this case a subject of public interest both in Ukraine and in the EU.

 

У 2024–2025 роках структури, пов’язані з проєктом monobank та його співвласниками Сергієм Тігіпком і Олегом Гороховським, могли недоплатити до бюджету близько 380 млн грн єдиного соціального внеску.

Як пише блогер Володимир Бондаренко, monobank — це не окремий банк, а фінансова послуга, яку компанія «Фінтех Бенд» Гороховського надає Універсал Банку Тігіпка. Така модель дозволяє виводити прибуток із банку у сервісну компанію — формально як витрати, фактично як дохід партнерів.

У 2024 році «Фінтех Бенд» щомісяця платив 53 співробітникам у середньому по 1,9 млн грн зарплати. Річний фонд оплати праці склав близько 1,2 млрд грн, але ЄСВ із цієї суми було сплачено лише 2,4 млн грн.

Фактичне навантаження — близько 0,2% замість стандартних 22%. Орієнтовна недоплата державі — 227 млн грн лише за один рік.

У 2025 році ситуація повторилася: працівників стало 104, середня зарплата знизилася до приблизно 636 тис. грн на місяць, але схема з мінімальними внесками збереглася. Оцінка недоплати — ще близько 154 млн грн.

Читайте по темі: Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

Для порівняння, в Універсал Банку зарплати значно скромніші — близько 50 тис. грн на місяць — і ЄСВ сплачується у повному обсязі. При фонді зарплати 1,36 млрд грн банк заплатив близько 270 млн грн внеску.

Таким чином, при майже однакових фондах оплати праці — 1,36 млрд грн у банку проти 1,2 млрд грн у «Фінтех Бенд» — різниця в сплаченому ЄСВ становить сотні мільйонів гривень.

Фактично держава отримала повноцінні податки з банківських працівників із зарплатами у десятки тисяч, але майже нічого — з мільйонних виплат у сервісній компанії, через яку проходить значна частина прибутків проєкту.

Старший слідчий в особливо важливих справах Національної поліції України Олексій Тищенко придбав нову квартиру у столиці за понад 3 млн грн і користується іномаркою батька.

Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”.

У листопаді 2025 року Тищенко придбав квартиру (59,1) кв. м) у Києві за понад 3,3 млн грн. За день до цього правоохоронець отримав 1 млн грн у подарунок від своєї матері Тищенко Олени Миколаївни. А за два тижні до покупки нового житла Олексій Тищенко продав старе – квартиру (38,7 кв. м) у селі Нові Петрівці Київської області – за 1,8 млн грн. При цьому раніше він оцінював цей обʼєкт всього у 367 тис. грн, таким чином занижуючи вартість квартири майже упʼятеро.

Через місяць після придбання власного житла Тищенко зареєструвався у житловому будинку (47,9 кв. м) у селі Сичівка Київської області, який належить третій особі – громадянці Ференз Юлії Володимирівні. Вона ж є власницею земельної ділянки (2 500 кв. м), на якій побудованій будинок і яка, відповідно, перебуває у користуванні Олексія Тищенка (на правах реєстрації).

Власного авто поліцейський не має, і з 2023 року користується TOYOTA COROLLA 2022 року випуску, який оформлений на його батька – Тищенка Олексія Миколайовича. Вартість автівки батька посадовець не вказав, сьогодні така модель може коштувати близько 1 млн грн.

Читайте по темі: Поліцейський із Харкова Ілля Дикань купив Tesla Model Y за підозріло низькою ціною і задекларував 100 тисяч доларів

За минулий рік Олексій Тищенко отримав 619 тис. грн зарплати у Нацполіції. У розділі про доходи він також відзвітував про грошовий подарунок від матері у розмірі 1 млн грн і дохід від продажу квартири у Нових Петрівцях за 1,8 млн грн.

Жодних грошових активів – ані готівкових, ані на банківських рахунках – слідчий не задекларував.

Згідно з минулими деклараціями Тищенка, посаду старшого слідчого в ОВС Нацполіції він отримав у 2023 році. До цього Олексій Тищенко багато років пропрацював слідчим Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

Начальниця відділу міжнародного співробітництва Центральної виборчої комісії Оксана Костів подала в декларації недостовірні дані на суму 2,91 млн гривень.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» помилково вказано реєстраційний номер, площу та співвласників будинку в с. Конюхів (Львівська область). Декларантка зазначила площу 107,3 м², право користування для себе та право власності для Костів Ольги Богданівни з 07.04.2014, а також неправильний реєстраційний номер об’єкта.

Жінка не вказала у декларації грошові активи на 90 тис. доларів, про які суб’єкту декларування було відомо. Ці кошти належать її чоловікові.

Загальна сума недостовірних відомостей за 2022 рік становить 2,91 млн грн, що перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і містить ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК.

Екскерівниця Миколаївської обласної МСЕК Віра Бєлякова, викрита в корупційних схемах щодо ухилення від мобілізації, перерахувала понад 4,7 млн грн на підтримку ЗСУ та уклала угоду про визнання провини.

Її викрили в жовтні 2024 року. Під час обшуків у посадовиці знайшли понад 450 тис. доларів готівкою та колекцію ювелірних прикрас, схованих за різними адресами. Правоохоронці також встановили, що син Бєлякової має паспорт РФ.

На початку засідання 12 березня адвокат просив суд додати до справи квитанцію про переказ клієнткою 4,7 млн грн як благодійну допомогу на користь однієї з військових частин.

Звідки в неї ці гроші?

Прокурор зачитав обвинувальний акт, згідно з яким обвинувачена, даючи вказівки підлеглим, організувала фальшивий висновок МСЕК для військовозобов’язаного. Завдяки цьому той отримав інвалідність III групи та право на відстрочку від призову.

Читайте по темі: 2000 доларів за зняття з розшуку: на Прикарпатті затримали в.о. начальника ТЦК

Крім того, жінку звинувачують у поданні недостовірної декларації.

У Центральному райсуді Миколаєва прокурор представив угоду про визнання вини, за якою обвинувачена повністю визнає провину, співпрацюватиме зі слідством в іншій справі та погоджується на покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком, який визначить суд.

Також її позбавлять права обіймати адміністративні посади в закладах охорони здоров’я на три роки.

Сторони просили суд затвердити угоду, адвокат також наполягав на мінімальному іспитовому терміні в один рік.

Судді Центрального районного суду Миколаєва наразі перебувають у нарадчій кімнаті для ухвалення рішення про затвердження угоди.

Most materials about Galimzhan Yessenov focus on his alleged role in the misappropriation of funds from Kazakhstan’s National Welfare Fund and his marriage to the daughter of its head, Akhmetzhan Yessimov.

These factors are indeed significant. As a result of the activities attributed to Yessenov — who at the time owned ATF Bank, where the Samruk-Kazyna National Welfare Fund, led by Yessimov, had placed its assets — no less than $2.5 billion reportedly disappeared from the Fund. The story remains shrouded in mystery, and traces of it are actively being removed from the internet by the former father-in-law and son-in-law. We will return to this episode later, since any account of Galimzhan Yessenov’s rise without mentioning his marriage to the daughter of Nursultan Nazarbayev’s nephew, Akhmetzhan Yessimov, and his subsequent transformation from an obscure manager into one of Kazakhstan’s wealthiest individuals would be incomplete.

Galimzhan Yessenov as a target of Pegasus cyber-surveillance

However, an even more significant development largely went unnoticed: a report by the Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) revealed that Galimzhan Yessenov appeared on a list of individuals selected as targets of the military-grade Pegasus spyware developed by the Israeli firm NSO Group.

News of this surfaced briefly in the summer of 2021, during Kazakhstan’s political transition, when President Tokayev’s camp was gradually displacing the long-dominant Nazarbayev clan.

Читайте по темі: Offshore chain tied to Oleg Tsyura routed Ukrainian titanium and zirconium revenues through Cyprus, Austria, and UK fronts serving Firtash allies

The list of surveillance targets consisted overwhelmingly of members of the Nazarbayev circle, including his nephew — and Yessenov’s father-in-law — Akhmetzhan Yessimov, who at that time headed the Samruk-Kazyna National Welfare Fund, an entity controlling state assets equivalent to approximately 43% of the country’s GDP.

Notably, the identity of the party that commissioned the surveillance remains unknown. OCCRP advanced its own hypothesis regarding the initiators of the cyber-espionage campaign against Nazarbayev’s entourage:

“Dozens of indicators suggest that surveillance covered virtually the entire Nazarbayev regime from top to bottom — most likely conducted by its own security services.”

This assessment appears plausible, particularly given that Kazakhstan’s authorities launched no meaningful investigation after it became public that the country’s top leadership had been targeted by external cyber-surveillance.

It remains unclear who exactly ordered the KNB to monitor members of the outgoing elite. Logically, one might assume it was Kassym-Jomart Tokayev, but, as OCCRP noted, “the available data indicate particular attention to Nazarbayev’s inner circle, who also appointed himself lifelong chairman of the Security Council.” Kazakhstan’s Security Council controls the country’s security services. However, before stepping down, Nazarbayev amended the constitution to grant the Council additional powers, effectively placing it above both the president and the prime minister. At the same time, the list of surveillance targets included President Kassym-Jomart Tokayev and Prime Minister Askar Mamin themselves. Thus, the true initiator of the espionage remains a highly debated question. In any case, Galimzhan Yessenov found himself in very interesting company.

Galimzhan Yessenov — a Forbes List Figure

Four years have passed since then, and the elite transition in Kazakhstan has largely been completed, along with the redistribution of the country’s assets that accompanied it. The Samruk-Kazyna fund received a new head, yet contrary to Tokayev’s promises of a thorough audit, Akhmetzhan Yessimov remains at liberty and appears to be doing quite well as an assistant to the First President — Elbasy, as his current position is officially called.

As for his former son-in-law, who logically might have been expected at least to face criminal charges over alleged irregularities involving the Fund’s money and the controversial refinancing of ATF Bank he once owned — if not to lose a significant portion of his assets — Galimzhan Yessenov has instead increased his wealth and now appears on the Forbes list with an estimated fortune of $560 million. He ranks 19th among Kazakhstan’s richest individuals and 13th among the country’s most influential figures, a result that surprises those who once predicted prison bars and prison rations for him.

Moreover, among his key assets is a 99.74% stake in JSC First Heartland Securities, through which Galimzhan Yessenov controls 79.63% of JSC First Heartland Jusan Bank. Another 20.11% of the bank belongs to him directly. Through Jusan Bank, he holds a 9.08% stake in JSC Kcell, plus an additional 14.87% via KC Holding Ltd. These percentages and company names mean little to outsiders. However, two important points should be understood from them.

First, ATF Bank, which was owned by Galimzhan Yessenov and through which funds — including money from the National Welfare Fund — were reportedly withdrawn, was later acquired by Jusan Bank. As a result, Yessenov became the majority shareholder of Jusan Bank.

But this is only at first glance. The second key point is the following: JSC First Heartland Securities is part of the First Heartland group, which belongs to Pioneer Capital Invest. That company, in turn, is owned by Nazarbayev University (16.06%), Nazarbayev Intellectual Schools (9.46%), and the Nazarbayev Fund (74.48%).

Thus, it appears that Galimzhan Yessenov in fact serves as a nominee — or, if you prefer, a front — for the Nazarbayev family. This conclusion is supported by numerous Western investigations into assets allegedly transferred abroad by the Nazarbayevs.

Galimzhan Yessenov and Dariga Nazarbayeva

Galimzhan Yessenov’s name was mentioned in Western media in connection with the case of “unexplained wealth orders,” under which luxury real estate belonging to Nazarbayev’s eldest daughter Dariga Nazarbayeva and her son Nurali Aliyev was seized in London.

While explaining in a British court the origin of funds used to purchase properties worth tens of millions of dollars, Nazarbayeva cited proceeds from the sale of shares she owned in the Kant sugar company. Western investigators later suggested that “Nazarbayeva may have effectively purchased the Kant shares from herself through an intermediary named Galimzhan Yessenov.”

As Legal Reader noted, “given that Yessenov was only 25 years old at the time of the Kant transaction and did not have access to $74 million, it is unlikely that he acted alone.” It is also noteworthy that in the same year Gas Development acquired the Kant shares, Yessenov married the daughter of Akhmetzhan Yessimov, the former mayor of Almaty and an adviser to Dariga’s father — President Nursultan Nazarbayev.

Galimzhan Yessenov and Akhmetzhan Yessimov

Читайте по темі: Russian funds washed through Cyprus via Mettmann PCL and landed in Sword Dragon S.L. as Oxana Hadjipavlou approved the transfers

Here again we return to the marriage between the then little-known Galimzhan Yessenov and the daughter of Nursultan Nazarbayev’s longtime loyal associate, Akhmetzhan Yessimov. Why Yessenov in particular became Yessimov’s son-in-law is unlikely ever to be established. It was hardly a romantic match — Kazakhstan is not America, where billionaires’ daughters sometimes make such unexpected choices. Most likely, it was Akhmetzhan Yessimov himself who selected Yessenov as a husband for his daughter.

He appears to have chosen him according to criteria acceptable not only to himself but also to the inner circle of Nursultan Nazarbayev. Soon afterward, assets linked to the presidential clan began to be registered in Yessenov’s name. In addition to the already mentioned Kant company, the former Seymar manager Galimzhan Yessenov became the owner of Kazphosphate, which he purchased in 2007, immediately after the wedding, for $120 million. At the time he was only 22 years old, and it is highly doubtful that he possessed such funds. In fact, he had no such money, and in the case of Kazphosphate he allegedly acted as a nominee for Nurlan Nigmatulin, then Speaker of Kazakhstan’s Mazhilis.

Yessenov’s next major acquisition was ATF Bank, already mentioned in connection with deposits placed there by the National Welfare Fund headed by Akhmetzhan Yessimov. He purchased ATF Bank in 2012 for $500 million — funds he also clearly did not have. The explanation, however, is straightforward: ATF Bank was an asset of the Nazarbayev family and served their interests. Ultimately, it was merged into Jusan Bank, as noted earlier. This also clarifies the unusual aspects observed in the cooperation between ATF Bank and the state.

In 2017, the National Bank of Kazakhstan allocated $260 million to ATF Bank as refinancing, even though by all key indicators the bank did not require such support. In early 2020, ATF received an additional $80 million in assistance after non-performing loans had risen to 29% of its assets. Notably, no investigation was conducted into who received those loans, and neither the bank’s chairman nor its nominal owner, Galimzhan Yessenov, faced any consequences for what appeared to be a massive dissipation of the bank’s funds. The conclusion suggests itself.

The most scandalous episode, however, involved the funds of the Samruk-Kazyna sovereign wealth fund. In 2020, money from Kazakhstan’s National Welfare Fund — then headed by Akhmetzhan Yessimov — was placed in ATF Bank. This was done in violation of the fund’s own rules, which required deposits to be held in banks with an “A” rating, whereas ATF Bank at the time held only a “B” rating.

The amount in question was $350 million, yet the ensuing scandal had no impact either on ATF Bank’s owner Galimzhan Yessenov or on Samruk-Kazyna chief Akhmetzhan Yessimov. Considering that both were seen as serving the interests of the Nursultan Nazarbayev family, a different outcome was hardly expected.

Change of Elites and the Changing Status of Galimzhan Yessenov

After the aging Nursultan Nazarbayev lost power, it seemed obvious that representatives of Kassym-Jomart Tokayev’s camp would begin redistributing assets, since no unclaimed resources remained in Kazakhstan. Such a development would have surprised no one — similar patterns occur across many post-Soviet states.

However, after some initial discomfort caused by the shift in elites, it suddenly became clear that Galimzhan Yessenov not only avoided losses but firmly secured his position on the Forbes lists as one of the country’s richest and most influential figures. His divorce from Akhmetzhan Yessimov’s daughter only reinforced that status. Whether the divorce was genuine or merely formal remains a matter of debate.

In any case, this concerns the assets of an entire country — assets that, as it turned out, no one moved to seize from the Nazarbayev clan, at least not those formally held by Yessenov. Does this mean that the once-impoverished manager who agreed to act as a proxy for Yessimov simply changed patrons and now serves Tokayev’s circle? The situation appears far more complex. The Jusan Bank deal suggests rather the opposite.

The same impression arises from the Pegasus cyber-espionage scandal, which implicated nearly all major asset holders of the Republic of Kazakhstan — including Tokayev, Nazarbayev, and Yessenov. This episode raises the possibility that Kazakhstan’s elites are far less independent than they seek to appear. The question then becomes: who is holding leverage over them all, and what role does Galimzhan Yessenov play in these processes?

The family of the fugitive MP Yaroslav Dubnevych has actively acquired foreign real estate over the past few years. This includes several properties in Slovakia and at least two apartments in Dubai. While Slovak law enforcement partially cooperates with Ukrainian investigators, the UAE remains a safe haven where many corrupt officials and lawbreakers have managed to legitimize their ill-gotten gains.

Yaroslav Dubnevych is a long-standing Member of Parliament. Back in 2019, he was stripped of parliamentary immunity due to embezzlement at Ukrzaliznytsia amounting to 93 million UAH. He is also a key figure in a more notorious case involving the orchestration of a scheme to embezzle natural gas in the Lviv region worth 2.1 billion UAH and the laundering of the proceeds. In 2023, it became known that Dubnevych fled abroad via Romania and Hungary. However, his current whereabouts remain unknown.

While the active MP hides from the investigation, his daughter and son-in-law have been actively transferring assets abroad. As early as 2020, a company named V. development & consulting, s. r. o. was registered in Slovakia. The co-founders are Yaroslav Dubnevych’s daughter, Roksolana Pyrtko, and her husband, Mykhailo Pyrtko. Journalists have already reported on this company and the housing registered to the couple in Bratislava.

However, data from Slovak registries reveals an interesting detail: Mykhailo and Roksolana Pyrtko are registered as residing in Dubai, UAE. At least until November 2023, the son-in-law of the fugitive MP was registered in a building on the luxurious Palm Jumeirah island, where some of the world’s wealthiest individuals own property.

A source for “Antikor” provided photographs of the building where Mykhailo and Roksolana Pyrtko are registered.

The apartment building is located on the so-called “trunk” of the island. Residents have direct access to a vast park over which a monorail operates. This is akin to a suspended metro that moves along a single track powered by electricity. The driverless monorail offers a circular view of the entire Palm island.

Residents of the building also have access to a private pool and gym. Additionally, they are granted free access to a private beach located across the road.

Near the building where Dubnevych’s daughter and son-in-law are registered, one can spot cars like Ferrari, and within walking distance is the iconic attraction of The Palm Jumeirah – an observation deck. From a height of 240 meters, it offers a fantastic 360-degree view of the man-made island.

Local real estate agencies offer the rental of a three-bedroom apartment in this building for $75,000 per year.

In 2025, investigative journalists reported on another apartment in Dubai owned by the Pyrtko couple. This information came to light thanks to a massive leak from Dubai registries, which are not publicly accessible. The 140-square-meter apartment is registered under Roksolana, Dubnevych’s daughter.

It was purchased for $1.2 million and almost immediately rented out for just over $70,000 per year.

As a source for “Antikor” explains, this apartment is located in the most elite area of Dubai – near the world’s tallest building, Burj Khalifa, and the Dubai Opera. “Antikor” has obtained photos of the building where Dubnevych’s daughter owns an apartment.

This residential complex consists of two high-rise towers. Apartments with facade views overlook the Dubai Opera with its red carpet and the Burj Khalifa.

The world’s tallest building and a luxurious park with singing fountains are located just across the road from the complex.

Local realtors describe this area as the most elite and profitable for renting out real estate. A simple calculation shows that the full cost of the apartment could be recouped through rent by Dubnevych’s daughter in 5-7 years.

Roksolana Pyrtko is engaged in marketing and real estate operations. In Ukraine, she manages several shopping centers in the western part of the country.

In Dubai, the Pyrtko couple owns a company called Symbol consulting. On the LinkedIn page of Roksolana’s husband, Mykhailo Pyrtko, who refers to himself as “Miguel,” it is stated that he has been a co-founder of the company since July 2023.

The Dubai-based company of the Dubnevych family is registered in the DMCC free economic zone, which exempts it from taxes. It should be noted that, apart from the Symbol consulting website, the company shows no significant activity, which may suggest it exists only on paper.

As sources familiar with the operations of companies in the DMCC free zone informed “Antikor,” the practice of registering companies without actual activity is very common there. This works as follows: a company is registered, an office is rented, a license is obtained, and one employee is hired. No one ever shows up at this office, and such companies are typically used to “launder” money for certain legalization purposes.

The Pyrtkos’ firm, Symbol consulting, is registered in the Swizz Tower business center.

The approximate annual rent for a standard office costs $20,000-25,000. Add to that the cost of a license and additional expenses for opening a bank account. From the building, several of Dubai’s “landmarks” are visible – the recently opened tallest hotel in the world and the most twisted building in the world. Below the business center, there is a large artificial lake and a promenade area with numerous restaurants.

A local realtor told journalists that the DMCC free zone is considered a so-called luxury zone – companies dealing in precious metals, real estate, fashion, and similar industries are usually “registered” here. At the same time, surprisingly, until recently, companies servicing Russia’s shadow fleet were actively registered here. However, after the publicity surrounding the mass registration of such “auxiliary” companies, they began to be actively inspected and have their licenses revoked.

In Ukraine, Roksolana Pyrtko manages several shopping centers and is a co-founder of several energy companies. It should be noted that her father, Yaroslav Dubnevych, is suspected of embezzlement in the energy sector amounting to 2.1 billion UAH. Detectives from NABU established that enterprises controlled by the MP, owners of the Novoyavorivsk and Novorozdil CHPs, entered into agreements to purchase natural gas from Naftogaz Ukraine for heating purposes for the population. However, the purchased “subsidized” gas was used for their own purposes to produce electricity, which was later sold to the state enterprise “Energorynok” at market prices.

In addition to Yaroslav Dubnevych and his brother Bohdan, the case also involves Roksolana Pyrtko and her husband Mykhailo. A court decision from December 2023 mentions that “non-resident companies Energypoint Holding LTD, ES Energy Invest LTD, and Suntown Projects LTD belonged to Dubnevych, and at the start of the open phase of the pre-trial investigation concerning him… were re-registered to his daughter… ES Energy Invest LTD received funds of presumably criminal origin from LLC ’Energia-Novy Rozdil’ and LLC ’Energia-Novoyavorivsk’ (controlled by the Dubnevych brothers) in the form of interest for loan usage under a scheme bearing signs of money laundering. Subsequently, the aforementioned companies Energypoint Holding LTD and ES Energy Invest LTD ’invested’ in solar energy projects in Ukraine by providing loans to respective Ukrainian ’partners’ (LLC ’NR Solar,’ LLC ’Solar Green Tech,’ LLC ’Tsetulya Solar,’ LLC ’Lig Agro’). Suntown Projects LTD provided loans for real estate construction in Ukraine to a company planning to build shopping and entertainment centers in Lviv, namely LLC ’Lvivbudmax-Invest’… The ultimate beneficial owners of the companies receiving loans from ES Energy Invest LTD are the children of the brothers (Dubnevychs – ed.).”

The same court decision mentions another interesting detail: on March 5, 2022, while crossing the border into Hungary, Roksolana Pyrtko declared in a customs declaration that she had 2.3 million euros with her. The source of income was stated as the sale of real estate. Later, Dubnevych’s daughter’s position changed, and she claimed these were savings kept in a safe deposit box at OTP Bank in Lviv, which were subsequently deposited in Tatra Bank in Slovakia. The investigation found that Roksolana Pyrtko never had a safe deposit box at OTP Bank.

As a result of joint efforts by Ukrainian and Slovak law enforcement, these 2.3 million euros were seized, as their transfer to an account in a Slovak financial institution appeared to be money laundering.

As mentioned earlier, the Pyrtko couple owns the Slovak company V. development & consulting, s. r. o. Journalists have also reported that they purchased a house in Bratislava.

However, this is not the only property they own in Slovakia. According to Ukrainian registries, as of July 2025, Roksolana Pyrtko is the ultimate beneficial owner of the Joint-Stock Company “Closed Non-Diversified Venture Corporate Investment Fund ’Hurricane.’” Roksolana Pyrtko’s registration address is listed as Slovakia, the village of Vysny Kazimyr. The registry extract also mentions the Cypriot offshore company ES Energy Invest LTD, through which the Dubnevychs laundered funds stolen by exploiting subsidized gas.

Looking at the map, it is evident that the village where Roksolana Pyrtko is registered is only 75 kilometers from Uzhhorod. Google Maps shows a large plot of land with a house and several auxiliary buildings at the specified address.

Photos from May 2024 show ATVs on the property and a basketball hoop, which may indicate that children live in the house.

Although Ukrainian registries list Roksolana Pyrtko’s registration as a village in Slovakia, Slovak registries indicate her Ukrainian registration and her husband Mykhailo’s residency in Dubai.

Another interesting individual appearing in Slovak registries is Marian Pyrtko. He is likely Mykhailo Pyrtko’s brother, as both are also listed in the Ukrainian company LLC “Ligo LTD,” which is part of the corporate group of the Dubnevych brothers.

In October 2022, six months after Russia’s full-scale invasion of Ukraine, Marian Pyrtko registered a company in Poland called Advance Group.

The company is quite active, dealing in solid and gaseous fuels, among other things. It also actively trades with Ukrainian counterparties in food industry waste residues.

One of the main buyers is the “Vitagro” group, which belongs to MP Serhiy Labazyuk. Notably, Labazyuk was one of the eight MPs who voted against allowing the arrest of Yaroslav Dubnevych in October 2019.

While Ukrainian law enforcement has been searching for MP Yaroslav Dubnevych for years, his daughter and son-in-law are withdrawing assets from Ukraine. To launder money, they use a scheme involving the purchase of real estate and the registration of companies. As a result, over the past few years, Dubnevych’s daughter and son-in-law have acquired two houses in Slovakia and two apartments in Dubai. It is quite possible that the MP himself may be hiding in one of these residences.