Категорія: Корупція

Євгеній Березовський пройшов через “Альфа-Банк Україна”, “Ощадбанк”, “Дельта Банк” та IBOX Bank. У 2005–2011 роках він керував корпоративним напрямком “Альфа-Банку”, навесні 2014-го став першим заступником голови “Ощадбанку”, а восени став першим заступником Миколи Лагуна в “Дельта Банку”. Уже в березні 2015-го «Дельту» визнали неплатоспроможною.

Паралельно Березовський разом з Олександром Лукановим розвивав мережу терміналів iBox. “Дельта Банк” відкрив термінальному бізнесу дві кредитні лінії — 64 і 80 млн грн, поручителем виступав сам Березовський. Потім термінали завели в “Агрокомбанк”, майбутній IBOX Bank. Березовського хотіли поставити головою правління, але НБУ кандидатуру не погодив. Він став керуючим директором і співвласником: його пакет сягав 9,9%, згодом становив 6,122% — 10 376 500 акцій.

У 2016 році Березовський заборгував Михайлу Спектору $265 тис. У 2019-му суд стягнув з нього близько 9,33 млн грн, виконавець відкрив провадження № 60886079, а 6,122% IBOX Bank виставили на ПФТС. Номінал пакету — 12,244 млн грн, стартова ціна після зниження — близько 7,08 млн.

Після виходу Березовського з капіталу зростала частка Альони Дегрік-Шевцової. За наявними документами ФГВФО, а саме згідно зі штатним розписом, Березовський зберіг відносини з її групою і працював радником голови наглядової ради банку. Його безпосередня участь у міскодингу залишається версією БЕБ України: підозри в основній справі йому наразі ще не пред’являли.

Шевцова отримала 24,98% IBOX Bank, очолила наглядову раду і розвивала платіжний бізнес LEO. Саме за неї банк опинився в центрі схеми з ігровими платежами. Гроші для онлайн-казино приймалися через платіжну інфраструктуру та термінали, а реальні операції маскувалися під товари, послуги, «кіберспорт» і «спортивний покер».

Читайте по темі: Криптопіраміда на мільйони: засновник-аферист Mining Express Карлос Фузіяма отримав нову підозру та потрапив у розшук МВС

НБУ виявив понад 3,5 млрд грн операцій семи високоризикових компаній і неодноразово карав банк за порушення фінмоніторингу. 7 березня 2023 року IBOX Bank втратив ліцензію за систематичні порушення законодавства у сфері протидії відмиванню грошей.

БЕБ розслідує історію далі: понад 20 компаній, близько 4,8–5 млрд грн легалізації, мискодинг і ігрові платежі. В інших матеріалах щодо операцій через банк фігурував оборот близько 20 млрд грн і сотні мільйонів можливих податкових втрат бюджету України.

7 березня 2023 року, в момент відкликання ліцензії, Шевцова і Березовський виїхали з України потягом через пункт пропуску «Ягодин», це підтверджує слідство БЕБ. Разом з ними країну покинули Ірина Циганок і Зоя Нестеровська. У липні з’явилися підозри в незаконній організації азартних ігор і легалізації грошей. Шевцову оголосили в розшук, дозволили спеціальне розслідування, проти неї запровадили санкції, а у 2025 році БЕБ повідомило про направлення обвинувального акта до суду.

Поруч стоїть ще один банкір — Фрідріх Поллак. У 2014 році він очолив Union Standard Bank, а 1 жовтня 2015-го банк визнали неплатоспроможним. Слідство розслідувало зникнення зі сховища 63,5 млн грн, €405 тис. і $44 тис., плюс – окремий епізод з валютою клієнта приблизно на 1,3 млн грн. Поллаку інкримінували розтрату в особливо великих розмірах.

Ланцюжок вийшов щільним: Березовський — iBox — 144 млн грн кредитних ліній Дельта Банку — Агрокомбанк / IBOX Bank — до 9,9%, потім 6,122% акцій — Шевцова з 24,98% — LEO — термінали — мискодинг — понад 3,5 млрд грн підозрілих операцій, за даними НБУ — 4,8–5 млрд грн у кримінальній справі — понад 20 компаній і обороти близько 20 млрд грн.

Березовський обвинуваченим у справі Шевцової не є. Але саме він стояв біля витоків термінального бізнесу і був співвласником банку задовго до того, як IBOX Bank перетворився на одну з головних кас, через які слідство почало розкручувати мільярдні платежі тіньового гемблінгу.

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості Олександра Лісковацького у справі про легалізацію незаконно набутого майна, пов’язаній із так званим «бек-офісом» Укрзалізниці.

Лісковацького, який працював ріелтором, засудили до 5 років позбавлення волі із забороною протягом трьох років займатися діяльністю у сфері нерухомості. Водночас його звільнили від відбування покарання з випробувальним строком на три роки. Конфіскацію майна суд не призначав.

За даними сторони обвинувачення, Лісковацький надав викривальні показання щодо Артема Шила та інших фігурантів справи.

Слідство врахувало, що ріелтор, за його версією, діяв за комісійну винагороду та не отримував іншої вигоди від незаконної діяльності. У межах угоди він визнав свою провину та погодився співпрацювати зі слідством.

На засіданні ТСК, яка займається проблемами митної сфери, озвучили приклади товарів, митну вартість яких могли суттєво занижувати під час ввезення в Україну. Різниця між заявленою вартістю та ціною подальшого продажу в окремих випадках сягала сотень разів.

Про це повідомили під час засідання ТСК щодо проблем у митній сфері.

Зокрема, ремінь Brioni завозили за 36 грн, після чого його продавали за 23 360 грн. Різниця становить 799 разів.

Брюки Dolce & Gabbana при ввезенні оцінювали у 184 грн, тоді як у продажу їхня ціна становила 114 567 грн. Тобто різниця сягала 622 разів.

Пальто Hugo Boss оформлювали за 53 грн, а реалізовували приблизно за 21,5 тис. грн. У цьому випадку різниця становила 406 разів.

Читайте по темі: Мародерство під мандатом: як депутат Роман Руденко збудував бурштинову імперію на змовах, екоциді та мільйонних крадіжках

За озвученими під час ТСК даними, карго-компанії можуть використовуватися для ввезення товарів із заниженою митною вартістю. Документи про нібито легальне походження продукції надалі можуть використовуватися для її продажу або реалізації податкових схем.

Окремою проблемою назвали оформлення комерційних вантажів як гуманітарної допомоги. Представники бізнесу під час засідання заявили про випадки, коли під виглядом гуманітарних вантажів можуть завозити значні обсяги комерційних товарів — від вина до французьких сирів, які згодом потрапляють у продаж.

Розслідувати схеми, пов’язані з карго, має Бюро економічної безпеки. Водночас у 2026 році держава очікує отримати 60 млрд грн додаткових надходжень завдяки детінізації економіки та ефективнішій роботі митниці.

Детінізація є одним із системних пріоритетів Національної стратегії доходів до 2030 року. Значна частина цієї роботи покладається на БЕБ.

Однак під час засідання ТСК представники Бюро повідомили, що досі не мають доступу до кабінету податкової. Йдеться про інформацію, необхідну для роботи з тіньовими схемами.

У результаті виникає очевидна проблема: від детінізації держава очікує 60 млрд грн додаткових надходжень, тоді як орган, який має значною мірою протидіяти тіньовій економіці, заявляє про нестачу доступу до даних, повноважень, людей та ресурсів.

Саме тому реформа БЕБ стосується не лише переатестації його працівників. Для завершення реформи необхідно ухвалити законопроєкт №14207-1.

Запропоновані ним зміни мають усунути ключові інституційні та процесуальні обмеження Бюро, розширити доступ до необхідної інформації, посилити його аналітичні можливості та забезпечити ефективніше виконання покладених на орган функцій.

Колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів визнали такими, що не відповідають займаній посаді, Олександра Кармазіна, який працював у ліквідованому Окружному адміністративному суді Києва, та Лесю Ярову з Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Про це повідомила Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Рішення щодо суддів ухвалили за результатами кваліфікаційного оцінювання. Визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, передбачає подальше внесення до Вищої ради правосуддя подання про його звільнення. Остаточне рішення щодо звільнення ухвалює ВРП.

Кармазін був суддею Окружного адміністративного суду міста Києва, який нині ліквідований. Раніше його ім’я вже фігурувало у матеріалах щодо діяльності ОАСК та проходження суддями кваліфікаційного оцінювання.

Тепер ВККС визнала його таким, що не відповідає займаній посаді.

Люди з оточення Сергія Філіпенка — співвласника мережі шахрайських обмінних пунктів Namomente, яку «кришує» його близький друг — співробітник СБУ Антон Криворучко.

 Антоненко Олександр Павлович (1984) – права рука Філіпенка та його компаньйон у мережі обмінних пунктів Namomente. Раніше Антоненко займався віджимом квартир, однією з яких тепер володіє якийсь Антон Слободянюк (фото№2) – друг і зв’язковий Криворучка з Філіпенком. Усі справи Філіпенко передає Криворучку саме через Слободянюка.

Антоненко керує адвокатським відділом компанії, хоча у юриспруденції він повний нуль. Він «супроводжує» багато схем Філіпенка, має корупційні зв’язки з різними структурами міста: і архівами, і нотаріусами, і БТІ, і навіть у Дніпропетровській міськраді.

Антоненко тісно пов’язаний з ще одним персонажем з оточення Філіпенка — Богданом Свириденком (фото №3) — начальником служби безпеки Namomente. Свириденко — головна ланка зв’язку між Філіпенком і правоохоронними органами. До його «обов’язків» входить передавати правоохоронцям частку та вирішувати питання з «погонами».

Читайте по темі: СБУ уразила російські Су-35 та Су-34 на військовому аеродромі «Ханська»

Під час другого аукціону з продажу спецдозволу на користування бурштиновою ділянкою «Осів» на Рівненщині найвищу ставку зробила одна компанія, однак у підсумку переможцем стала пов’язана з нею фірма.

На аукціоні «Земресурсінвест» запропонував 2,11 млн грн за ділянку в Сарненському районі за стартової ціни 866,4 тис. грн. Інша компанія — «Потенціал-Полісся» — запропонувала 890 тис. грн.

Після перемоги «Земресурсінвест» відмовився підписувати протокол аукціону, через що компанію дискваліфікували. У результаті право на ділянку отримав «Потенціал-Полісся» — за 890 тис. грн, тобто на 1,22 млн грн дешевше за найвищу пропозицію.

10 грудня 2021 року Держгеонадра уклали з «Потенціал-Полісся» договір щодо ділянки «Осів».

Згодом Антимонопольний комітет України встановив, що «Земресурсінвест» і «Потенціал-Полісся» координували свою поведінку під час трьох бурштинових аукціонів — за ділянками «Калюжна», «Ланівська» та «Осів».

АМКУ виявив змови семи суб’єктів господарювання у закупівлях товарів для потреб оборони.

Про це повідомили в Антимонопольному комітеті України.

Йдеться про антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів.

Антимонопольний комітет встановив, що суб’єкти господарювання узгоджували свою поведінку під час участі в торгах із закупівлі товарів для потреб оборони. Загальна очікувана вартість всіх закупівель становила майже 2 млрд грн.

За результатами розгляду справ сім суб’єктів господарювання притягнули до відповідальності за порушення конкурентного законодавства. На них накладено штрафи на загальну суму 192 481 644 грн.

Куратор «Великого будівництва» Юрій Голик «присмоктався» до мілтеху: дрони, державні тендери та пов’язані фірми.

Ім’я колишнього радника голови Дніпропетровської облдержадміністрації Юрія Голика впевнено асоціюється з проєктом «Велике будівництво», ініційоване Президентом Володимиром Зеленським ще до початку повномасштабного вторгнення. Журналісти та антикорупційні органи розслідували змову на державних тендерах, де перемагали фірми, близькі до колишнього шефа Голика Валентина Резніченка. Нещодавно ця справа була передана до суду. Тим часом Голик трохи випав з поля зору журналістів. А дарма. З’ясувалось, що фірми з «великого крадівництва» продовжують активно заробляти на державних тендерах до сьогодні, а Голик тим часом почав заходити в мілтех.

У 2024 році, коли виник скандал з розкраданнями на «Великому будівництві», Голик виїхав з України в Австрію як волонтер від благодійного фонду «Пісні народжені в АТО». Сам він стверджував, що нікуди не тікав, а це була чергова поїздка для закупівлі необхідних для ЗСУ товарів. Мовляв, він і до того чимало разів перетинав кордон і завжди повертався, декларуючи допомогу армії.

З Австрією його пов’язує чимало. Зокрема бізнесмен Денис Островський, який є засновником компанії СК Стройінвест. Ця компанія вигравала чималу кількість державних замовлень під час перебування на посаді Валентина Резніченка на Дніпропетровщині. Журналісти публікували переписку з телефона Юрія Голика, в якій він фактично консультувався з Островським щодо тендерів.

Денис Островський одночасно є засновником австрійської компанії ODM BAU & Investitions, діяльність якої веде адвокат Сергій Бахарєв. Останній також працює в Deverte Holding GmbH.

Читайте по темі: ЗСУ уразили місця запуску дронів, переправу та командний пункт РФ

Ця компанія значиться серед засновників ТОВ «К.А.Н.», що входить в групу бізнесмена Олександра Спектора.

Спектор до квітня 2024 року був співвласником фірми «Креативний штат Сенатор», акціями якої володіє Юрій Голик. Ця компанія – частина групи, що керує креативними просторами Creative states. Один із великих офісів розташований в бізнес-центрі Спектора «Сенатор».

В червні 2026 року СБУ провела обшуки в Олександра Спектора. Слідство підозрює, що бізнесмен через підконтрольні фірми допомагав державному зраднику Віктору Медведчуку обходити санкції та виводити кошти з України.

Декілька останніх інтерв’ю Юрій Голик давав саме в просторах Creative states. Наприклад, розлогу розповідь про те, що він з командою інженерів налагодив виробництво дронів.

На його сторінці у Facebook можна побачити багато дописів, присвячених сучасним рішенням в оборонній сфері. Також він публікує фото БпЛА, які виробляє його команда на замовлення військових.

З публікацій у ЗМІ можна дізнатись, що Голик зокрема зайнятий модернізацією БпЛА Sting. 

За документами офіційний бізнес Юрія Голика – це частка в креативних просторах Creative states, 25% в спортивних центрах, пов’язаних з колишнім міністром Дмитром Дубілетом, Smartass та ще чверть виноробної компанії колишнього тенісиста Сергія Стаховського. Останній нещодавно демобілізувався з лав ЗСУ.  

В липні 2023 року повідомлялось про випробування польотного комплексу БпЛА «STING A», розробку та виробництво якого запустив Юрій Голик спільно зі Стаховським.  

Неформально Голик може продовжувати отримувати бенефіти від роботи його доброго знайомого Дениса Островського в компанії СК Стройінвест. За 2026 рік фірма виграла державних тендерів на близько 600 мільйонів гривень. У 2025-му було виграно тендерів на 2 млрд гривень, а у 2024-му – на 2,4 млрд гривень. Найчастіше СК Стройінвест виграє державні замовлення в Дніпропетровській області та на Запоріжжі. Але у вересні цього року компанія зайшла в столицю. Товариш Голика Островський планує заробити на ремонті парку в Дніпровському районі 88,5 мільйонів гривень.

За збігом обставин цього року на політичний Олімп повернувся колишній віцепрем’єр, міністр інфраструктури Олександр Кубраков, який курував «Велике будівництво». В січні він став радником президента з розвитку громад. Зокрема в колі його порад перебуває столиця.

У 2021-2022 роках ексміністр орендував 290-метрові апартаменти в Києві, які належать бізнес-партнерці Юрія Голика Олені Комлєвій.

Жінка є співзасновницею сайту «Бесплатка.юа» разом із Голиком. В її профілі у соціальній мережі LinkedIN зазначено, що вона працює виконавчим директором «Бесплатки». Голик і Комлєва перетинаються у ТОВ «Масс медіа», ТОВ «Медіа Схід», ТОВ «Сучасні медіа технології» та ТОВ «77 онлайн медіа».

Повертаючись до Дениса Островського, варто згадати ще одну його фірму – «Українська сила енергії». У 2026 році компанія виграла тендерів на поставку електроенергії в комунальні та державні підприємства на суму 72 мільйони гривень, у 2025-му – на 228 мільйонів, а у 2024 році на 670 мільйонів гривень.

У своїх соцмережах Юрій Голик багато хвалиться колишніми успіхами «команди Резніченка» в Дніпрі і ставить їх в приклад іншим областям, забуваючи нагадати, що його ексначальник перебуває під слідством за ймовірні розкрадання та просування власних фірм для реалізації цих успіхів. Також він приділяє увагу оборонці та виробництву дронів. Голик багато подорожує, їздить на велосипеді в костюмі з написом ОАЕ і таким чином ймовірно намагається загасити скандал з переписками, які були знайдені в його телефоні правоохоронцями. Але ж саме ці переписки є відповіддю на запитання: «А звідки гроші?».

Влада Росії заклала в проєкт бюджету на 2027-2029 роки 17,95 млрд руб ($194,1 млн) на нацпроєкт “Нові технології збереження здоров’я”. 

Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на The Wall Street Journal.

Метою ініціативи є розробка інноваційних препаратів, розвиток біомедичних технологій і програм подовження тривалості життя.

Проєкт пов’язують із зусиллями щодо подовження життя 73-річного президента Росії. Це один із небагатьох медичних проєктів, якому збільшать фінансування на тлі загального скорочення видатків.

Мільярди на боротьбу зі старінням

Читайте по темі: Спалах чуми в Іркутській області: після смерті працівниці інституту госпіталізували 189 людей

Видатки на проєкт зростатимуть так:

• 2027 рік –  зростання на 12% – з 5,17 млрд руб до 5,74 млрд руб;

• 2028 рік – зростання ще на 12% – до 6,5 млрд руб;

• 2029 рік – скорочення до 5,78 млрд руб, що все одно на 12% більше за рівень 2026 року.

У 2027 році майже 20% коштів проєкту – 1,13 млрд руб ($12,21 млн) – спрямують на “біомедичні та когнітивні технології майбутнього”.

Із них 288 млн руб піде на біодрук для створення тканин та органів.

На “технології активного довголіття” виділяють 625,4 млн руб ($6,76 млн), а на “виявлення причин старіння” – 137,4 млн руб ($1,49 млн).

За даними видання, ініціативою керує донька Путіна Марія Воронцова та очільник Курчатовського інституту Михайло Ковальчук.

Науковці працюють над сповільненням клітинного старіння через генну терапію та намагаються виростити органи для пересадки людям усередині генетично модифікованих міні свиней.

Сам Путін раніше обговорював тему безсмертя з очільником Китаю Сі Цзіньпіном, стверджуючи, що за допомогою медицини життя можна подовжити до 150 років.

Скорочення медицини для росіян через війну

Водночас інші медичні програми в Росії урізають через дефіцит бюджету у 5,4 трлн руб ($64,77 млрд) та рекордні військові витрати у 17,1 трлн руб ($205,1 млрд):

• проєкт із боротьби з онкологічними захворюваннями скоротять у 12 разів – з 44,9 млрд руб ($485,41 млн) до 3,8 млрд руб ($41,08 млн);

• фінансування інфраструктури охорони здоров’я скоротять на 30% – до 54,4 млрд руб;

• видатки на медико-санітарне забезпечення цивільних та військових скоротять на 17%.

Працівники Державного бюро розслідувань завершили розслідування двох кримінальних проваджень щодо посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на Вінниччині. За даними слідства, вони без законних підстав змінювали інформацію про військовозобов’язаних у державних системах.

В одному з проваджень фігурують начальник одного з відділів Хмільницького районного ТЦК та СП і його підлегла. За даними слідства, вони за гроші допомагали військовозобов’язаним зніматися з розшуку.

Керівник через знайомих знаходив чоловіків, яким пропонував за 3 тисячі доларів виключення з бази розшуку. Після отримання коштів він давав вказівку операторці відділу рекрутингу, яка без законних підстав вносила відповідні зміни до системи.

Начальника підрозділу затримали під час отримання грошей. Обидва фігуранти визнали свою провину. Згодом керівника понизили до рядового, а його підлеглу перевели до іншої військової частини.

Ще одне провадження стосується колишнього начальника Могилів-Подільського РТЦК та СП. За версією слідства, він штучно покращував статистичні показники мобілізації.

Читайте по темі: У «Резерв+» тимчасово не можна буде оформити окремі види відстрочок

Посадовець вносив до системи “Оберіг” недостовірну інформацію про нібито мобілізацію військовозобов’язаних та проходження ними військової служби. Насправді частина цих чоловіків перебувала у розшуку, а інші мали законне бронювання.

Працівники ДБР спільно з Національною поліцією виявили близько 50 таких випадків. Після того як статистичну звітність подавали, інформацію у системі повертали до попереднього стану.

Колишній керівник ТЦК своєї провини не визнає. Його звільнили зі служби в системі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Начальника Хмільницького підрозділу обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Його підлеглій інкримінують несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі за ч. 1 ст. 362 КК України.

Колишнього керівника Могилів-Подільського РТЦК та СП судитимуть за несанкціоновану зміну інформації, вчинену повторно, — за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України.

Максимальна санкція за інкримінованими статтями передбачає до 10 років позбавлення волі.

Процесуальне керівництво у справах здійснює Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.