Категорія: Корупція

27 січня у французьких Альпах згорів один із найрозкішніших п’ятизіркових готелів Куршевеля — Les Grandes Alpes. Вартість стандартного номера в готелі сягала близько 1,5 тис. євро за добу.

Як пише блогер Володимир Бондаренко, серед власників готелю фігурують Ігор Мазепа (Concord Capital, відомий як брокер Бориса Ложкіна) та Марфут Сергій Васильович, 1962 року народження, уродженець Дніпра. Марфут також володіє шале в селищі Межев поблизу Куршевеля через компанію THANASIS SARL.

Марфут є засновником і керівником ТОВ «Ренатал». Бенефіціарами цієї компанії вказані Назімова Любов Семенівна та Мякушко Дмитро Володимирович.

Ці ж особи — Назімова та Мякушко — є бенефіціарами ТОВ «Інтерпромфінанс-Безпека». Керівником цієї структури та власником 50% частки разом із ними раніше значився Андрій Єрмак.

Таким чином, історія з пожежею в елітному готелі у Куршевелі виходить далеко за межі світської хроніки. Вона оголює щільне переплетіння офшорних активів, українських фінансових груп і людей, пов’язаних з найвищими політичними кабінетами. Навіть у французьких Альпах ці зв’язки не виглядають випадковими.

Читайте по темі: Президент Чехії Петр Павел спростував чутки про відпочинок у маєтку Єрмака

Oleg Tsyura has allegedly mounted an aggressive campaign to purge the public sphere of references to his purported schemes, suspected money laundering, and contacts with Ukrainian state-owned enterprises. That push is precisely why we are publishing the full investigations that appear to have struck a nerve with the controversial businessman.

The “Ukrainian Swiss” Oleg Tsyura is a little-known financier whose business connections stretch from figures involved in the Odesa Port Plant and United Mining and Chemical Company cases to Russian metallurgical oligarchs evading sanctions. His story is a vivid example of how, through a network of companies, offshores, and partners, one can service schemes linked to state assets and Russian capital for years. Below — a closer look at this tangled web of corruption.

It’s the story of a Ukrainian-Swiss businessman whose network stretches from Kyiv to Moscow’s industrial elite—bridging Ukrainian political circles, both clean and corrupt, and Russian metallurgical tycoons who’ve somehow slipped past the sanctions net.

The story is about a businessman, almost unknown to the general public, Oleg Tsyura, who had joint business ventures with a suspect in a case of losses amounting to over 700 million hryvnias. Overall, this scam with state companies – the Odesa Port Plant and the United Mining and Chemical Company (UMCC) – was estimated at 10 billion hryvnias.

But we do not focus primarily on the amount of losses or this particular scheme. It is just an attempt to draw a logical line regarding events that trace business connections from Ukrainian corruptionists to Russian (non)oligarchs who have escaped sanctions.

Читайте по темі: Swiss shell UCG Trade AG used to drain Ukrainian state assets as Oleg Tsyura reappears behind proxy managers

So, let’s start unraveling the web of business connections.

At the end of October, the Appeals Chamber of the High Anti-Corruption Court left unchanged the preventive measure for the former head of the State Property Fund, Dmytro Sennychenko. He is subject to arrest as an organizer of a criminal group that caused the state the aforementioned damage.

Currently, only two participants in the criminal scheme – Mykola Synytsya and Yuriy Lypka – have preventive measures in the form of bail and are in Ukraine. The other accomplices – Dmytro Sennychenko, Andriy Hmyrin, and five others – have left. And as shown by a recent investigation by BIHUS.info, they are having a great time abroad.

However, there is another character in this story who went unnoticed by the NABU and SAPO investigation. We are talking about Oleg Tsyura, a “German” entrepreneur, naturalized in Switzerland, who is a business partner of one of the suspects – Serhiy Bayrak.

Let’s be frank: NABU detectives, under the procedural leadership of SAPO, cannot easily reach foreigners in procedural terms. It is almost impossible, even though they perform their duties as best as possible among domestic criminal justice bodies.

I assume that Oleg Tsyura does not have Ukrainian citizenship. Although it would be worthwhile to check this. Therefore, the issue of extradition, given the legal grounds for it, is not currently on the agenda. However, the international legal department was created to try and facilitate, in procedural ways, the implementation of the principle of inevitability of punishment. After all, German or Swiss prosecutors are certainly no worse than Ukrainian ones.

Now a bit about Oleg Tsyura’s business interests abroad.

In 2005, Tsyura became a co-owner of ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG. Also, for 2 years, Tsyura headed another company with a similar name – ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH. Interestingly, both German companies are registered at the same address and have a common co-owner – Serhiy Bayrak. I already mentioned him a little earlier. Bayrak is also involved in the “Sennychenko case” as one of the three key co-organizers of the scheme.

Читайте по темі: How Ukrainian with a Swiss passport Oleg Tsyura helped keep Russian military-grade ferrochrome flowing to Europe by rewriting its origin and neutralising sanctions

According to the investigation, Bayrak organized a scheme of mediation between state enterprises and commercial buyers of these enterprises’ products at deliberately underestimated prices in agreement with Sennychenko. An additional function of Bayrak was indirect communication between Sennychenko and another person involved in the case – Andriy Hmyrin.

Furthermore, according to declassified NABU audio recordings, for their involvement in the corruption scheme, Bayrak and Hmyrin received 25% each from the deals, while Sennychenko received 50%. Currently, Bayrak, according to unofficial information, is allegedly giving incriminating testimony.

Regarding Oleg Tsyura, neither he nor his respective companies are involved in this case. However, his aforementioned direct connection with Bayrak through joint German companies and related business types to the scheme organized by Sennychenko should attract the attention of not only representatives of the criminal justice authorities but also of experts focused on sanctioning of Russian subjects involved in the war. And I will explain this connection further.

Currently, it is known that the aforementioned German company of Tsyura and Bayrak – ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co KG – participated in an auction for the sale of a batch of zirconium ores from the state-owned Eastern Mining and Processing Plant in 2018. Winning by 1 thousand hryvnias with a total lot cost of 45 million hryvnias seems quite strange.

Later, this competition was “replayed” due to even more strange decision of the commission, leading to another German company – Buss&Buss Spezialmetalle GmbH being declared the winner.

Subsequently, there was a lawsuit by ITS. As a result, the legal-business history passed through all three judicial instances, where the commission’s decision was legalized.

It is logical to assume that these strange “actions” regarding the supply of zirconium were stopped when the Tsyura-Bayrak duo realized that there was a direct line traced to the leadership of the UMCC by Peter Davis. By the way, Bayrak was an adviser and partner of Davis, who was appointed during Dmytro Sennychenko’s term.

Already in 2020, ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co Tsyura “lit up” in a case concerning the supply of ilmenite ore from the Irshansk mining and processing plant, part of the UMCC (now sold to Azerbaijanis at auction).

Context – the said plant used to consistently supply ilmenite ore to the “Crimean Titan”, which currently remains occupied by Russians in Crimea. There were accusations in media that in 2020, supplies continued in that direction, albeit with illegal elements. However, this requires documentary evidence.

For understanding, “Crimean Titan” was controlled by oligarch Dmytro Firtash, who had two business partners – Serhiy Lyovochkin and Ivan Fursin. Meanwhile, the Lyovochkin family not only had seats in parliament, but also owns the bank “Clearing House”, where the already mentioned Peter Davis was a member of the supervisory board. And Serhiy Bayrak worked as the director of LLC “UA-Media”, which was not unfamiliar to the Firtash-Lyovochkin structures [this time we will not detail their collaboration with managing a top Ukrainian television channel in the pre-war period].

The main business of Tsyura is providing legal and financial representation in Switzerland for setting up commercial activities of production and agrarian holdings from Ukraine and Russia. According to their words, since 2015, Oleg Tsyura’s company has been focusing on managing private and family assets. However, this is a purely “turnkey solution” in the context of conducting foreign trade operations through foreign companies. As they say, anonymity and the possibility of capital withdrawal abroad are guaranteed.

For clients from Russia, in addition to transferring funds abroad, such services allow avoiding sanction restrictions imposed on Russian companies.

At the same time, Oleg Tsyura has close collaboration with representatives of Russian business circles. In particular, he may assist Russian business in circumventing Western sanctions imposed due to Russia’s invasion of Ukraine. And he continues to do this, as described a bit below.

In 2015, Tsyura became a co-founder of the LINVO group, which offered asset management services, private and family foundations. Among LINVO’s clients, we find Russian Nikolay Korobov, the owner of one of the largest developers in St. Petersburg – MAWIS company.

Let’s move on. Oleg Tsyura provides support in managing the trading structure of the Russian MidUral corporation – a chemical-metallurgical complex of enterprises in the Urals specializing in the production of ferroalloys and chemical products, owned by Russian Sergey Gilvarg.

In particular, evidence of Tsyura’s direct connection with Gilvarg is the changes in the management of Interchrome AG and the replacement of Oleg Tsyura in the position by a Russian citizen, Lyubov Mkhango, who also works at LINVO and at the same time is one of the directors of the offshore company from Cyprus, MidUral Holding LTD.

Besides, the company Phoenix Resources AG, owned by Oleg Tsyura, exports ferrochrome from Russian MidUral worldwide. At the same time, when supplying to India, Russia is directly indicated as the manufacturer of the product.

But when supplying ferrochrome to Estonia, which is part of the European Union, its manufacturer is stated as Uzbekistan, which is not subject to Western sanctions.

Therefore, the next logical step for Ukrainian justice officers is to check connections between Oleg Tsyura and Serhiy Bayrak. Moreover, if Tsyura facilitated or directly participated in supplying from or to sanctioned jurisdictions, it seems logical to sanction this individual at least initially in Ukraine.

Also, it is worth not forgetting about the role of the “ferroalloy baron” Sergey Gilvarg, who, according to our data, is not under sanctions in any Western democracy. However, I will tell you more about him next time to avoid overloading the storyline.

Oleksandr Lyemyenov, Ukrainian Pravda

Енергія для конфлікту: як брати Клюєви створили механізм обходу санкцій і отримують прибуток від російського ВПК.

Сім’я Клюєвих, яка має глибокі зв’язки з українською політикою попереднього десятиліття, активно нарощує свій енергетичний бізнес у Росії, попри чинні санкції та не припинювану повномасштабну війну. Центральною ланкою цієї експансії є компанія «Арктик енерго капітал», придбана ще у 2021 році та за короткий термін перетворена на складну мережу юридичних осіб, що обслуговують російську енергетику та оборонно-промисловий комплекс.

Згідно з даними розслідувань журналістів, структури «Арктик енерго капітал» та пов’язані з ними підприємства постачають до Росії імпортне обладнання та матеріали, обходячи санкційні обмеження. Йдеться про продукцію стратегічного значення: газопоршневі генератори американської компанії Caterpillar, антикорозійні покриття французької MAESTRIA та інші технологічні рішення, без яких неможливо забезпечити безперебійну роботу енергетичних об’єктів. Ці постачання здійснюються через ланцюжок посередників і дочірніх компаній, що допомагає приховувати справжнє призначення товарів і кінцевих бенефіціарів.

Бізнес-модель Клюєвих виходить за рамки стандартного інжинірингу. Компанії групи не лише займаються будівництвом теплоелектроцентралей і сонячних станцій, але й інвестують у них власні кошти, а потім передають об’єкти в оренду клієнтам, забезпечуючи собі стабільний довгостроковий дохід. Яскравий приклад — будівництво електростанції для заводу «Курскрезинотехніка», який перебуває під санкціями та безпосередньо підтримує російський військово-промисловий комплекс. Продукція заводу постачається ключовим підприємствам ВПК, таким як «Уралвагонзавод», «Північна корабельня» та «Омсктрансмаш», що беруть участь у виробництві бронетехніки, кораблів і озброєння для російської армії.

Корпоративна структура групи організована таким чином, щоб формально відокремити головних бенефіціарів від операційної діяльності. Наразі головна компанія зареєстрована на Богдана Клюєва, старшого сина Андрія Клюєва, та Ірину Клюєву — дружину Сергія Клюєва. Ця схема дозволяє зберігати контроль над бізнесом, зменшуючи особисті ризики для старших членів родини та ускладнюючи роботу санкційних і правоохоронних органів.

Читайте по темі: Лавров заявив, що Європа готується до війни з Росією “чужими руками”

По суті, йдеться про добре вибудовану систему: бізнес-група з українським корінням інвестує в енергетичну інфраструктуру країни-агресора, постачає їй критично важливе імпортне обладнання та отримує дохід від обслуговування підприємств, які підтримують війну проти України. Це не разовий випадок і не «залишки минулих років», а робоча модель, адаптована до умов санкцій і поточного конфлікту.

Приклад з «Арктик енерго капітал» показує, як економічні інтереси окремих сімей і кланів ставляться вище національної безпеки, а санкційний режим — за наявності бажання та ресурсів — стає лише формальністю. В умовах війни подібний бізнес виглядає не просто аморальним, а як пряме сприяння військовій машині противника, хай і приховане за складними корпоративними структурами та номінальними власниками.

Обшук як спосіб тиску: як силові структури навідалися до співробітника Archer.

Генеральний директор компанії Archer Олександр Яременко відкрито заявив про застосування силового тиску на бізнес після ранкового обшуку в одного зі співробітників компанії. За його словами, у суботу близько 7 ранку представники прокуратури Київської області разом зі слідчими ДБР з’явилися додому до працівника відділу логістики Archer. Як зазначає Яременко, обшук проводився в стилі відвертого «маски-шоу» та більше нагадував показову акцію залякування, ніж законні слідчі заходи.

За твердженням керівника компанії, силовики прийшли з кувалдою, поводилися зухвало і замість суворого дотримання процесуальних норм дозволяли собі провокаційні висловлювання та психологічний тиск. Як заявляється, головною метою було не вилучення доказів, а спроба змусити співробітника дати свідчення, потрібні слідству. Яременко наголошує, що жодних чітких роз’яснень щодо суті претензій до співробітника надано не було, а сам обшук супроводжувався погрозами та пресингом.

Олександр Яременко прямо пов’язує те, що сталося, не з об’єктивним розслідуванням, а з імовірним втручанням конкурентів. Зокрема, він згадує виробника оптики ATN, з яким в Archer склалися конкурентні відносини. На його думку, силові органи могли бути залучені як інструмент тиску на компанію через звичайних співробітників, не пов’язаних із прийняттям ключових рішень.

По суті, йдеться про типову схему: силовий візит на світанку, показова жорсткість, психологічний вплив і спроба нав’язати слідству зручну версію подій. За оцінкою Яременка, такі дії спрямовані не на пошук істини, а на підрив діяльності компанії та створення атмосфери страху серед співробітників.

Читайте по темі: Енергія для війни: як брати Клюєви через «Арктик енерго капітал» обходять санкції та працюють на російський ВПК

Заява голови Archer відображає тривожну тенденцію, коли кримінально-процесуальні механізми стають інструментом конкурентної боротьби та тиску на бізнес. У цьому випадку ключовим залишається питання не лише про законність дій прокуратури Київської області та ДБР, а й про те, хто виступив ініціатором такого «розслідування» і в чиїх інтересах воно здійснюється.

Продовжуємо відстежувати донецьку групу в ГСЦ МВС Дніпропетровської області, яку привів на посади корумпований Володимир Степанов.

Відповідальна за фінанси — Ольга Валова — дружина колишнього поліцейського Руслана Валова, який одразу після початку повномасштабного вторгнення вирішив залишити службу. Наразі він безробітний і… Його дружина супроводжує Степанова на всіх місцях його роботи. Вона працювала у Хмельницькому, а тепер — у Дніпрі.

Ольга Валова — начальниця відділу логістики Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Фактично проживає в Дніпрі разом із чоловіком Русланом Валерійовичем Валовим.

Читайте по темі: Чиновник КМДА Володимир Циба “забув” задекларувати корпоративні права за кордоном на 4 мільйони гривень

У власності родини:
– земельна ділянка площею 2 га в селі Бердянське Маріупольського району Донецької області (набута чоловіком 20 травня 2020);
– квартира площею 65,9 м² у Дніпрі (набута 6 листопада 2023, Ольга Валова має право безоплатного проживання; власник — Ганна Йосипівна Давимука).

Транспорт:
– Mitsubishi Outlander (2015), набутий 14 червня 2022 року за 40 тис. грн, власність Валової

Загальний задекларований дохід родини за 2024 рік перевищує 1 млн грн:
 – 563 тис. грн — заробітна плата Ольги Валової в регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС;
– 179 тис. грн — пенсія чоловіка від Пенсійного фонду;
– 300 тис. грн — дохід чоловіка від продажу автомобіля (покупець — Анастасія Володимирівна Сичова);
– 4 тис. грн — допомога на проживання ВПО для Ольги Валової;
– 1 тис. грн — зимова підтримка від Міністерства економіки.

Готівкою:
– 835 тис. грн — в Ольги Валової;
– 400 тис. грн — у чоловіка.

У декларації за 2024 рік підозрюваної колишньої посадовиці з’явилося мільйони готівки, походження якої більше року з’ясовують антикорупційні органи. Колишній головний лікар Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяна Крупа, яка підозрюється у незаконному збагаченні, 18 січня 2026 року опублікувала декларацію за 2024 рік.

Про це повідомляє «Главком».

In an article on the Entrepreneur platform, Zurich-based entrepreneur Oleg Tsyura emphasizes the importance of thoughtful estate planning, noting that without proper preparation, even a lifetime spent building financial security for one’s family can be put at risk.

At the same time, the article notes that this self-described investor has allegedly spent more than a decade linked to schemes involving the diversion of funds from Ukrainian state-owned enterprises, reportedly carried out through the sale of raw materials via shell companies. According to the authors, these activities resulted in substantial losses to the state budget.

Oleg Tsyura holds German citizenship but resides in Switzerland. His name was first mentioned in the context of Ukraine in 2018. At that time, the Swiss company ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH, headed by Tsyura, challenged in a Ukrainian court a lost auction for the supply of zirconium ore from the state-owned enterprise «SkhidGZK» (Eastern Mining and Enrichment Combine). As a result, the court was won and SkhidGZK was prohibited from fulfilling a supply contract to another company.

This court case is just the tip of the iceberg. Tsyura might have been involved in the embezzlement schemes of the «United Mining and Chemical Company» (UMCC) even earlier through former oligarch Dmytro Firtash, who was building his titanium empire up until 2014. Tsyura could have also been helping Firtash’s successors in this business, including former MP Mykola Martynenko, who was suspected of stealing 13 million dollars through his managers in the system.

Читайте по темі: How Ukrainian with a Swiss passport Oleg Tsyura helped keep Russian military-grade ferrochrome flowing to Europe by rewriting its origin and neutralising sanctions

In 2017, NABU detained the CEO of the «United Mining and Chemical Company», Ruslan Zhurylo, along with his deputy and marketing and sales department head. According to the investigation, the detainees facilitated damages to the company amounting to 300 million hryvnias. Back in November 2014, UMCC director Zhurylo, along with his deputy for commercial affairs, devised a plan to sell the company’s products to affiliated foreign companies at knock-down prices, subsequently selling the products to end consumers at market prices. Shell companies in Austria, Cyprus, and the UK were used for this.

Zhurylo was Martynenko’s man, initially confirmed by another former MP, Davyd Zhvania, and later by the investigation. The detained head of the marketing and sales department turned out to be a former manager from Dmytro Firtash’s company.

Overall, the sale of products from the state company through «shells», as NABU believed, caused UMCC losses of 13 million dollars.

Until 2016, Oleg Tsyura headed a German real estate acquisition company, which was 88% owned by another firm – Street Tree Beteiligungsgesellschaft mbH with an office in Cologne.

The main activity of the latter is the trade of industrial equipment for chemical products and for the oil and gas industry. Since 2014, this company has been directed by a certain Borys Hasparovych.

At the same time, this man heads the Cypriot TF&H Transforwarding Holdings LTD, whose secretary is another offshore company – Cymanco Services Limited. Through it, a connection can be found with the mentioned Mykola Martynenko, who at that time was considered one of Arseniy Yatsenyuk’s sponsors.

Cymanco Services Limited was listed as the secretary of a Larnaca-based company, Jeprano Trading Limited, which since 2014 was the founder of the Russian LLC «Avangard». This company, in turn, owned LLC «Mika Holding» from the Moscow region. Both companies had previously employed the sons of the ’king of Ukrainian duty-free’ Artur Granz – David and Arman.

Cymanco Services Limited was listed as the secretary of a Larnaca-based company, Jeprano Trading Limited, which since 2014 was the founder of the Russian LLC «Avangard». This company, in turn, owned LLC «Mika Holding» from the Moscow region. Both companies had previously employed the sons of the ’king of Ukrainian duty-free’ Artur Granz – David and Arman.

Читайте по темі: How Oleg Tsyura is trying to scrub the internet while records trace his role in billion-dollar laundering schemes linking Ukraine, Russia, and Europe

Granz is close to Yatsenyuk through his business partner, former MP Andriy Ivanchuk.

Thus, Oleg Tsyura headed a company, the strings of which lead to former members of the party of ex-Prime Minister «People’s Front» Mykola Martynenko and Andriy Ivanchuk.

In 2022, Martynenko received another suspicion of bribery, related to the 2017 case involving state enterprises SkhidGZK and «Energoatom» amounting to 6.4 million euros and 17.2 million dollars.

Since 2013, another case against Martynenko has been investigated in Switzerland, where he was suspected of bribery and money laundering on contracts between the Czech Skoda SA and the Khmelnytskyi NPP. His Swiss accounts had 30 million Swiss francs frozen.

Oleg Tsyura, along with his family, officially resides in Switzerland, though they are German citizens. This is confirmed by the registration extract concerning his wife and daughter’s address.

The beleaguered «United Mining and Chemical Company» was headed by Peter Davis in 2020. Before this, he served on the supervisory board of «Clearing House» bank, which was within Dmytro Firtash’s orbit. Here, the German-Swiss Oleg Tsyura was needed again.

The same company ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH, which contested a lost tender with the Eastern Mining and Enrichment Combine in 2018, purchased 24,000 tons of ilmenite from the Irshavsk Mining and Enrichment Combine in July 2020, worth 3.7 million euros. The contract was signed by acting «United Mining and Chemical Company» head Peter Davis and ITS International Trade director Oleg Tsyura.

According to certain reports, the mentioned ilmenite may have been shipped to Russian-occupied Crimea. This was indirectly indicated by the low purchase price, deferred payment for the ’unknown’ company ITS International Trade, which didn’t even check the raw material quality as if knowing about it, and the use of ships without a final delivery point. Until 2014, the Irshavsk Mining and Enrichment Combine was a supplier to Firtash’s «Crimean Titan».

Although Peter Davis, who was appointed to the position by then head of the State Property Fund Dmytro Sennychenko, and linked to Firtash, per journalists’ information, he did not stop prioritizing raw material shipments from UMCC to structures close to Martynenko.

It’s worth noting that Sennychenko and his accomplices are under suspicion for embezzlement from the Odesa Port Plant and United Mining and Chemical Company amounting to 10 billion. Among the suspects is Serhiy Bayrak, responsible for money withdrawal from Ukraine. He is directly connected to Oleg Tsyura through the same company ITS International Trade.

In the Sennychenko case, Dmytro Firtash’s trusted associate, London resident Denys Horbunenko, became known. «Antykor» had reported about him earlier. Thus, based on the current information, Firtash’s minions continue to siphon money from Ukraine despite the former oligarch being under investigation and losing control over part of the enterprises due to Crimea’s annexation and combat activities in Donbas.

As of March 2023, Oleg Tsyura became a board member of the Swiss UCG Trade AG. The company deals in raw material trade. Since August 2024, its shares have been held by Linvo AG, where Tsyura previously worked with a relative, Lyudmyla Tsyura.

In Linvo AG, there is also a certain Lyudmyla Mkhango, whom Tsyura came across in the Interchrome AG company. The latter is closely connected with Russians and essentially acts as a trader for the large Russian company MidUrals.

Before Tsyura, Interchrome AG had Johann Eckert, who also managed the German RusChrome GmbH, 100% owned by Midural Industrial Group Ltd.

syura and Eckert also crossed paths in the Phoenix Resources AG company registered in Zurich. It is a trader that imports raw materials and metal products from the Russian Federation. This data can be found on specialized resources that store information regarding trading operations between companies.

From September 2024, right after Tsyura’s departure from the board members of UCG Trade AG, this company’s sales manager became Vladimir Nesterenko (specifically written using the Russian transliteration – ed.). According to his LinkedIN page information, since the early 2000s, he has been working in structures related to Dmytro Firtash. Notably in the Hungarian office of the chemical giant Stirol and in Dniproazot.

During 2021-2023, Nesterenko worked at LLC «Nika-Agrotrade» registered in Kyiv. This company was formed in 2018 based on the merger of «UkrAgroNPK» from Dmytro Firtash’s group and «AgroImport» businessman Viktor Dubovenko. Later, T&F Trade & Finance Ges.m.b.H, whose beneficiaries are Austrian citizens Vasily and Sergey Tolstunovs, appeared as founders.

The Tolstunov brothers are Kazakhstan natives who have long resided in Austria. One of them is a cleric of the Orthodox Church in Vienna. According to media reports, they are friends with the Kremlin lackey, actor Ivan Okhlobystin, who is persona non grata in Ukraine.

In 2019, the Antimonopoly Committee of Ukraine allowed the Cypriot company of former MP and businessman Vitaliy Khomutynnik to buy LLC «Nika-Agrotrade», which at that time was considered the largest fertilizer trader of Firtash.

According to registry data, the Tolstunovs now remain company founders.

In November 2024, Oleg Tsyura was mentioned in a blog by StateWatch founder Oleksandr Lyemyenov. However, in January of this year, unexpectedly, a representative of the company Mining For Facts, Florida, USA resident – Alan Patrick Ryan, reacted to this publication. In his post, he stated that Oleg Tsyura is their client, and the content of Lemenev’s article is allegedly illegal. Therefore, Mining For Facts took certain ’legal measures against the author and the outlet where his blog was published’.

The Mining For Facts company has been registered in Florida since 2014, at a private villa in Sunny Isles Beach. What this firm does is unclear.

Based on the enormous number of firms and convoluted connections, Oleg Tsyura is tightly connected with those eager to ’profit’ from raw material supplies from Ukrainian «United Mining and Chemical Company» enterprises, owned by the state. On one side is former MP Mykola Martynenko, on the other, Vienna prisoner Dmytro Firtash. Here too, resident of the Monaco battalion, former head of the State Property Fund Dmytro Sennychenko, sneaked in. Russians, in turn, likely decided to use Tsyura’s services because of his expertise on how and what to supply to enterprises in occupied Crimea and Donbas area.

Андрій Анатолійович Нєбитов протягом багатьох років залишається ключовою фігурою у масштабних корупційних схемах, впроваджених у системі МВС. Ці схеми включають фальшиву гуманітарну допомогу, незаконну торгівлю автомобілями та комерційними товарами, контрабанду та систематичне перевищення службових повноважень. Йдеться не про поодинокі випадки, а про давно усталений і функціонуючий механізм.

Основним інструментом стали так звані гуманітарні фонди, які офіційно створювалися для підтримки ЗСУ, Національної поліції та інших силових відомств. Через ці структури оформлялися поставки міжнародної допомоги, включаючи продукти, брендовий одяг, автомобілі, техніку та обладнання подвійного призначення. Однак значна частина цих товарів так і не доходила до кінцевих отримувачів, потрапляючи в тіньовий обіг.

До 40% нових автомобілів, завезених в Україну під виглядом гуманітарної допомоги для ЗСУ, НПУ та ДПСУ, одразу після перетину кордону реалізовувалися за готівку через мережу «сірих дилерів». Для звітності перед громадськістю використовувалося не більше як 10% техніки, яку демонстрували на фото та відео як «передану на фронт». Решта машин ставала частиною чорного ринку. Ця схема діє щонайменше шість років і вбудована в систему логістики гуманітарних поставок.

Через ті ж фонди здійснювався контрабандний ввіз брендового одягу та інших комерційних товарів під виглядом армійської допомоги. Після спрощеного митного оформлення ці вантажі надходили у вільний продаж. За західний напрямок, зокрема Львівську область, відповідав начальник ГУНП у Львівській області Олександр Шляховський, який виступав куратором і фінансовим організатором даних операцій.

Демонстративна «боротьба з контрабандою» у Львівській області слугувала інструментом тиску на законний бізнес і водночас способом формального закриття тисяч скарг. При цьому реальні потоки товарів залишалися поза будь-яким контролем.

Читайте по темі: ЗСУ показали відео з “окупованого” росіянами Куп’янська-Вузлового

Деякі фонди були зареєстровані на українські паспорти батьків Нєбитова — Нєбитова Анатолія Павловича та Основіної Наталії Михайлівни, а також на документи, пов’язані з його дружиною Наталією. При цьому батьки Нєбитова тривалий час мали громадянство Російської Федерації, їхні українські документи не були анульовані, і вони продовжували отримувати українські пенсії. Після того як ці факти привернули увагу, батьки переїхали до Ростова-на-Дону, де проживають зараз.

Окремий і найбільш серйозний блок стосується звинувачень у сексуальному насильстві над неповнолітніми. З 2017 року було подано близько 37 заяв, порушено не менше як 7 кримінальних справ, допитано близько 40 свідків і проведено близько 60 експертиз. Жодна зі справ не дійшла до суду. Усі провадження були фактично зупинені на рівні правоохоронних органів, а після початку повномасштабної війни розслідування повністю припинилися.

У деяких випадках згадувалися групові дії з можливою участю підлеглих. Також є відомості про причетність дружини Нєбитова Наталії в період її роботи під його керівництвом, однак ці дані досі не отримали правової оцінки.

Усі ці факти складаються в єдину картину: уявна гуманітарна допомога, тіньовий обіг автомобілів і товарів, контрабанда, використання фондів, оформлених на родичів з громадянством РФ, і десятки заяв про тяжкі злочини пов’язані з одним ім’ям. Головне питання вже давно не в кількості інформації, а в тому, чому за такого обсягу зафіксованих фактів система продовжує гарантувати повну безкарність.

Колишня директорка “Укрвійськбуду” МОУ Оксана Романовська подала декларацію при звільненні: дохід 545 тис. грн, Porsche Cayenne у чоловіка та 19 га землі на Черкащині.

29 жовтня колишня директорка подала декларацію при звільненні за період з 1 січня по 1 жовтня 2025 року. У декларації вказано чоловіка Вячеслава Романовського, доньку Аріану та сина Вячеслава (молодшого).

Згідно з документом, основним доходом Оксани Романовської була заробітна плата у розмірі 545,5 тис. гривень. Дохід свого чоловіка-бізнесмена вона не вказала.

– квартира площею 63,3 м² у с. Новосілки Фастівського району Київської області (власність Оксани Романовської);
– квартира площею 44,12 м² у Бахмуті Донецької області (власність чоловіка Вячеслава Романовського);
– нежитлове приміщення площею 5,5 м² у с. Новосілки Київської області (власність Оксани Романовської);
– нежитлове приміщення площею 147,9 м² у місті Київ (власність чоловіка);
– ділянка площею 1,93 га (19 312 м²) у с. Сухини Звенигородського району Черкаської області (власність Оксани Романовської).

– Porsche Cayenne (2013), власність чоловіка Вячеслава Романовського;
– Honda Crosstour (2015), власність Оксани Романовської.

Читайте по темі: 33 мільйони на підставну фірму: як КП «Київтеплоенерго» віддало проєкти відновлення ТЕЦ компанії, записаній на кухарку в Словаччині

Чоловік В’ячеслав Романовський володіє 65% у ТОВ “ВПН Торг” (вартість частки — 65 000 грн), яке зареєстроване в Києві.