Категорія: Корупція

На Львівщині викрили схему розкрадання коштів, призначених для виплат родинам загиблих українських військових. За даними слідства, до злочину причетні семеро правоохоронців.

Організатором схеми виявився старший офіцер фінансового підрозділу, який діяв разом із поплічниками. Маючи доступ до відповідних фінансових систем, він щомісяця нараховував кошти на банківські картки учасників схеми, оформлюючи їх як виплати у зв’язку із загибеллю під час виконання бойових завдань.

Загальна сума привласнених коштів перевищує п’ять мільйонів гривень.

Правоохоронцям уже повідомлено про підозру. У разі доведення провини їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі дії тривають.

Господарський суд Волинської області видав наказ про примусове виконання рішення щодо стягнення солідарно з колишнього народного депутата Юрія Іванющенка та низки пов’язаних осіб 123 мільйонів гривень на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який діє в інтересах кредиторів ліквідованого «Західінкомбанку».

«Західінкомбанк» був віднесений до категорії неплатоспроможних у 2014 році. Під час перевірок представники Фонду гарантування вкладів виявили операції, що суперечили інтересам фінансової установи. Зокрема, пов’язані з власниками банку компанії отримували кредити, які згодом не повертали, а відсотки за користування коштами не сплачувалися. Також банк відмовився від забезпечення за цими кредитами та розірвав договори, що мали гарантувати їх повернення.

На момент виведення банку з ринку «Західінкомбанк» перебував під фактичним контролем родини Юрія Іванющенка, якій належало 99,5% акцій. Акціонерами опосередковано були сам Іванющенко, його дружина Ірина, син Арсен та дочка Даяна. Серед відповідачів у справі також фігурує колишня голова правління банку Галина Скиба та інші особи.

Рішення суду про стягнення коштів було ухвалене у 2025 році та набуло законної сили. Водночас відповідачі продовжують його оскарження у Верховному суді.

Раніше Національне антикорупційне бюро повідомило Юрію Іванющенку та київській забудовниці Владі Молчановій про підозру у привласненні 18 гектарів державної землі вартістю близько 160 мільйонів гривень. Йдеться про частину території ринку «Столичний» на околиці Києва.

Читайте по темі: САП вимагає визнати активи ексначальника Кременчуцького ТЦК необґрунтованими

Юрій Іванющенко тривалий час перебуває за межами України та оголошений у розшук. За словами його адвокатів, колишній нардеп проживає у Франції та має паспорт громадянина Болгарії.

Прокуратура міста Києва спільно з Державною податковою службою викрила та припинила масштабну схему мінімізації податкових зобов’язань аптечними мережами, внаслідок якої протягом 2022–2025 років у тінь було виведено понад 2 мільярди гривень.

Про це повідомляє Генпрокурор Руслан Кравченко

“Прокуратура міста Києва спільно з Державною податковою службою викрила та припинила багаторічну схему відмивання коштів і мінімізації податкових зобов’язань аптечними мережами”, – написав Генпрокурор.

Деталі оборудки

Її організатор ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень та їх обробку від щурів за допомогою ультразвукового випромінювання.

Читайте по темі: Адміністратора Telegram-каналу з адресами вручення повісток апеляційний суд відправив до в’язниці на 5 років

У 2022–2025 роках до схеми було залучено близько 10 аптечних мереж, які охоплюють 183 підприємства по всій країні.

Механізм був простим і цинічним: підприємства штучно занижували податок на прибуток, перераховуючи кошти як “роялті” за користування цими патентами, тобто за користування інструкціями з дезінфекції приміщень аптек у неіснуючий спосіб, суть яких не має економічного змісту, обсягу та реального факту здійснення господарських операцій.

Для легалізації цих операцій організатор:

• залучив підконтрольних осіб;
• призначив лояльних директора і головного бухгалтера;
• укладав фіктивні ліцензійні договори та підписував акти “наданих послуг”, достовірно знаючи, що жодних послуг не існує.

Що встановило досудове розслідування

За результатами досудового розслідування та податкових досліджень встановлено:понад 2 мільярди гривень у 2022–2025 роках були виведені в тінь.

Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони надали викривальні покази.

 Організатору схеми повідомлено про підозру за службове підроблення та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Вживаються заходи для встановлення його місцезнаходження та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Фіктивні патенти, “креативні” роялті і багаторівневі схеми не звільняють від відповідальності.

Схему відкатів в “Енергоатомі”, яка діяла за часів Міндіча-Галущенка та отримала назву “шлагбаум”, більше не працює.

Про це заявив народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.

“Рад повідомити, що з учорашнього дня за результатами ВСК “Шлагбаум” на “Енергоатомі” знесено. Керівництво “Енергоатому” стримало свою обіцянку і вчора відкликало позов проти Міноборони щодо оскарження свого виключення з мораторію на стягнення. Відповідно суд має далі ухвалити рішення також знести цю історію, і відсьогодні у нас нарешті немає там “шлагбаума”, – написав Железняк.

Основним напрямом діяльності злочинної організації, яку НАБУ викрило в рамках операції “Мідас”, було отримання хабарів від контрагентів “Енергоатому”. Ті нав’язували умови сплати відкатів за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Саме ця практика й отримала назву “шлагбаум”.

НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на “Енергоатом”. Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а “відкат” платили контрагенти, яких їм нав’язували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося “відмити” 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс у центрі Києва, який належав родині колишнього депутата Андрія Деркача. І саме Тимур “Карлсон” Міндіч контролював відмивання грошей.

Читайте по темі: Черговий “фунт”: Суд оштрафував директора «Нової Житниці» на понад 5,2 мільйона за порушення митних правил

13 листопада президент ввів у дію рішення РНБО про санкції проти підозрюваних у масштабній корупційній схемі в “Енергоатомі” бізнесменів Міндича та Цукермана. Вони діятимуть три роки, хоча, за словами депутата Ярослава Железняка, уряд пропонував ввести обмеження на 10 років. Мало того, санкції введені проти громадян Ізраїлю — і Міндіч, і Цукерман є такими. Але згодом на Банковій пояснили, що це сприяє оперативному блокуванню й українського майна підозрюваних, і їхніх активів у іноземних юрисдикціях.

Колишньому працівнику Національної поліції повідомили про підозру у шахрайстві в особливо великому розмірі.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

Ошукав громадян на 8,4 млн грн 

За даними слідства, підозрюваний, обіймаючи посаду старшого інспектора Управління патрульної поліції Київської області, впродовж 2025 року неодноразово отримував від громадян значні суми коштів.

Він переконував потерпілих вкладати гроші у нібито перспективні проєкти: від розвитку бізнесу та купівлі автомобілів до придбання житла за державною програмою “єОселя”.

Читайте по темі: В Одесі вже третій рік затягують розгляд справи про хабарі в ТЦК та лікарнях

“Щоб створити ілюзію надійності та законності, оформлював боргові розписки й обіцяв повернення коштів із відсотками. Однак, як встановило слідство, гроші не поверталися, а заявлені цілі їх використання так і залишилися на папері”, – йдеться у повідомленні.

Внаслідок таких дій трьом потерпілим завдано матеріальних збитків на загальну суму понад 8,4 млн гривень.

Експоліцейському повідомлено про підозру

Колишньому поліцейському повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 1 млн. 164 тис. грн.

У разі доведення вини підозрюваному загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Господарський суд Києва скасував договори купівлі-продажу, за якими дозвіл на видобуток граніту на Пинязевицькому родовищі було відчужено від Малинського каменедробильного заводу (МКДЗ) спочатку до ТОВ “Новел Пром”, а потім до ТОВ “Малинська видобувна компанія” броварського ділка Сергія Шапрана. Таким чином, завод, який входить до групи компаній “Юнігран” підсанкційного Ігоря Наумця, отримав назад дозвіл на видобуток каменю.

Про це повідомляє NADRA.INFO. Втім, зазначається, рішення ще не набуло законної сили, а тому може бути оскаржене.

“Повернути спецдозвіл у МКДЗ просила компанія-акціонер каменедробильного заводу E.S. Mining Company Limited (Кіпр) – її позов суд задовольнив повністю. Скасувати перепродаж спецдозволу вимагала і Служба безпеки України”, – йдеться в повідомленні.

При цьому підкреслюється: також в СБУ, серед іншого, просили суд стягнути в дохід держави всі кошти, сплачені за згаданими договорами. Однак цю вимогу задоволено не було.

Нагадаємо: у жовтні-2024 “Схеми” розповіли про те, як заморожені активи холдингу “Юнігран” Наумця перейшли до рук нового власника – Сергія Шапрана. Перехід активів між двома бізнесменами, як зазначали журналісти, відбувся в обхід держави, а Шапрану допомагав його давній бізнес-партнер, колишній член “Опоблоку” Володимир Осипов.

Читайте по темі: У столиці понад 1100 будинків залишаються без тепла: опубліковано повний перелік

Ще раніше ж – у березні-2022 – в СБУ, говорячи про “Юнігран”, повідомили, що припинили діяльність “організації, яка займалася незаконним видобутком українських надр у промислових масштабах”. ОГП і Держбюро розслідувань (ДБР), яке відкрило відповідне провадження, також зазначали, що холдинг спрямовував мільйонні доходи на фінансування:

• повномасштабної агресії РФ;
• матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій у Криму та на сході України.

Усе це призвело до арешту активів “Юніграну”. А навесні-2023 було введено і санкції проти Наумця.

Крім того, до чорного списку також потрапила довірена особа, на яку активи бізнесмена намагалися переписати вже після відкриття кримінального провадження. Також санкції зачепили низку кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями підсанкційної групи.

Однак попри те, що санкції та арешт мали б стати запобіжником подальших рухів з активами, ділки знайшли вихід. Так, замість держави власником активів стала приватна особа – бізнесмен Шапран.

Як встановили розслідувачі, передача майна “Юніграну” фірмам з орбіти Шапрана стала можливою “завдяки” судді Печерського районного суду Києва Сергію Вовку. Той у порушення юрисдикції зняв арешт з активів, а прокурор в останній момент відмовився від своєї ж апеляції на це рішення. Сприяла схемі й відсутність покарання за обхід санкцій в українському законодавстві.

Наумець же під час спілкування з розслідувачами підтверджував, що Шапран обіцяв йому вирішити його “проблеми з бізнесом” в обмін на частку 50%, але зрештою нібито “рейдернув” увесь бізнес. Сам же Шапран заявляв, що всі угоди, які він укладав, “є законними”.

Після активного висвітлення схем Шапрана і Наумця у ЗМІ Головне слідче управління Нацполіції під процесуальним керівництвом ОГП розпочало кримінальні провадження за фактами незаконного продажу активів “Юніграну”. Їх згодом об’єднали з першою справою ще від 2022 року, зокрема, щодо “ухилення холдингу від сплати податків” та “схем мінімізації рентних платежів” під час видобутку граніту.

24 червня 2025 року Шапрану обрали запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внести заставу в розмірі 100 млн гривень. Тоді ж з’ясувалося, що правоохоронці затримали бізнесмена у Львові “під час спроби втечі”. Втім, пізніше суму урізали в 20 разів, і вже у вересні заставу в 5 млн грн було внесено.

Наумця ж у серпні 2025 року оголосили в розшук в Україні. За даними розслідувачів, Наумець перебуває в Лондоні. Його захист стверджує, що у справі “Юнграна” російський бізнесмен нібито є потерпілим.

Шапран же на початку 2026 року отримав уже другу підозру у справі. Новий епізод стосується незаконного відшкодування ПДВ, унаслідок чого з державного бюджету, за даними слідства, було виведено понад 12 млн грн.

Однак сама по собі кількість підозр не означає реального прогресу, якщо справа не доходить до суду і не завершується конфіскацією активів на користь держави.

Читайте по темі: В Євросоюзі побачили хиткість режиму диктатора Путіна

Ба більше, поки справа затягується, “Юнігран” продовжують розграбовувати. І тут постає ключове питання до Міністерства юстиції України: чому попри наявність санкцій, кримінальних проваджень та встановлені факти обходу обмежень, Мін’юст досі не довів до кінця процедуру націоналізації активів “Юніграну”?

Адже відповідний позов досі так і не подано та не передано до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який має повноваження ухвалювати рішення про конфіскацію підсанкційного майна. І фактично це означає, що підприємства, які мали б уже працювати на економіку України, продовжують залишатися джерелом доходів для приватних осіб.

Бездіяльність у питанні націоналізації створює небезпечний прецедент: санкції формально існують, але фактично не працюють. Це підриває довіру до санкційної політики держави і стимулює інших ділків шукати аналогічні шляхи збереження контролю над підсанкційними активами.

“Справа Міндіча”: корупціонер Некрасов Артем Леонідович досі обіймає посаду першого заступника міністра енергетики.

Прийшовши до Міненерго за квотою Галущенка-Грінчука, Некрасов усе життя працював на зрадника, російського олігарха Костянтина Григоришина в “Сумиобленерго”. Саме він взяв на роботу в “Українські розподільчі мережі” пана Похилка. 

Посадовець, який в обхід Дениса Шмигаля тісно співпрацює з нардепом Андрієм Герусом. 

Усі ці особи, всупереч європейським рекомендаціям, призначили себе одночасно і до виконавчого органу “УРМ”, і до наглядової ради, щоб отримувати якомога більші зарплати. Також вони мають схему з колишнім керівником “Черкасиобленерго” Олегом Самчуком, який довів підприємство до банкрутства.

У Мілані вбили Олександра Адарича — людину, яка формально числилася власником Фідобанку. Реальним бенефіціаром банку називали Сергія Арбузова — ексголову НБУ та першого віцепрем’єра уряду Януковича.

Як пише блогер Володимир Бондаренко, Фідобанк «поклали» після реалізації класичної банківської схеми з виведення активів. Посадові особи банку організували незаконну видачу кредитів компанії «Максимус Ессетс», за рахунок яких ТОВ «Едельмар» скупило у самого ж Фідобанку його ключову нерухомість — будівлі на Великій Васильківській, 10Б і 10А загальною площею понад 5,6 тис. кв. м — за заниженою вартістю.

Фактично Фідобанк профінансував купівлю власного головного офісу, після чого залишився без активів і був доведений до банкрутства.

Бенефіціаром «Едельмару» був Руденко Іван Олександрович, 1987 року народження, уродженець Запоріжжя. Він же володів компанією «Рост-Інвестмент», директором якої значився Гринюк Денис Олегович — людина, що керувала цілою мережею фірм у сфері логістики та виробництва.

Йдеться про компанії «Дивна Логістика 2020», «Дінекс 2020», «Найкращі логісти 2020» та Миргородський завод продтоварів «Калинка». Засновниками цих структур були В’ячеслав Стрелковський та його дружина Діана.

Читайте по темі: Буданов відмовився від кадрових «чисток» в ОП, — ЗМІ

Стрелковського називають «королем обналу». Саме в його маєтку у різний час проживали керівник ГУР Кирило Буданов, заступник міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі та помічниця президента Марія Левченко.

На цьому тлі вбивство Адарича виглядає не випадковим злочином, а фінальним епізодом у довгій історії Фідобанку — банку, через який виводилися активи, переписувалася нерухомість і ховалися реальні бенефіціари. Номінали змінюються, схеми лишаються, а сліди знову ведуть до людей з оточення старої влади та тіньового фінансового світу.

Павло Барбул опинився на чолі оборонного підприємства без профільного досвіду, але з правильними зв’язками. Розпочавши як радник у системі «Укроборонпрому», він очолив державне підприємство «Спецтехноекспорт», через яке проходять міжнародні контракти на постачання озброєнь.

Саме з його приходом діяльність підприємства набула стійких ознак фінансових схем: різке зростання агентських витрат, фіктивні контрагенти та систематичний зрив поставок за повного освоєння бюджетних коштів, повідомляє НОН – СТОП.

У 2015–2016 роках зі рахунків «Спецтехноекспорту» понад 80 мільйонів гривень були перераховані ТОВ «Спецпроммеханізація» за обладнання, яке фактично не поставлялося. Компанія не мала ні виробничих потужностей, ні персоналу, ні матеріальної бази та використовувалася виключно як транзит для виведення коштів. Гроші зникли, держава залишилася без техніки.

Паралельно діяла схема з іноземною компанією Vakur s.r.o. За агентськими договорами та додатковими угодами державні підприємства перерахували 3,78 мільйона євро за «супровід міжнародних контрактів». Представники компанії не брали участі в переговорах і не виконували заявлених функцій. Акти виконаних робіт містили недостовірні відомості та стали формальною підставою для виведення валюти за кордон.

У 2017–2022 роках із понад 30 зовнішньоекономічних контрактів щонайменше шість на суму понад 929 мільйонів гривень не були виконані. Частина угод із турецькими та чеськими компаніями так і залишилася на папері. Кошти були перераховані, поставки зірвані, армія недотримала критично важливі ресурси.

Читайте по темі: Ексміністри в обладунках: як Олексій Гончарук і Денис Малюська вибудовують міжнародну збройову мережу UForce з токсичними партнерами

Фінансові порушення підтверджені податковими перевірками. За їхніми результатами «Спецтехноекспорту» донараховано майже 12,5 мільйона гривень штрафних санкцій за порушення валютного законодавства. Гроші виводилися за кордон без належного контролю, управлінських рішень щодо усунення порушень не було прийнято.

Після звільнення фінансовий стан Барбула не погіршився. У власності його матері з’явився елітний будинок у Козині площею понад 430 квадратних метрів, яким фактично користується сам екс-керівник. Фіксувалося використання дорогих автомобілів, оформлених на третіх осіб. У деклараціях — мільйони готівкою, зникаючі об’єкти нерухомості та відсутність пояснень походження коштів. Розрив між офіційними доходами та способом життя носить системний характер.

Одночасно вибудовується інформаційне прикриття. Платформа Mind.ua, формально належна ТОВ «Ф’ючер Медіа», регулярно публікує матеріали з виправдувальним тоном саме в моменти активізації слідчих дій. Багатомільйонні збитки подаються як «спірні трактування», а корупційні епізоди — як тиск на менеджмент. Аналіз цифр і контрактів замінюється загальними міркуваннями.

Ключову роль у цьому відіграє Любов Величко, яка роками публікує матеріали в інтересах Барбула. При цьому у відкритих джерелах відсутні підтвердження її офіційного статусу журналіста, а в публікаціях використовуються документи з обмеженим доступом, що вказує на неформальні зв’язки з фігурантами справи. Це не журналістика, а інформаційний супровід.

За всіма зазначеними фактами були подані скарги та заява про вчинення кримінальних правопорушень. Однак правоохоронні органи заблокували внесення відомостей до ЄРДР. Лише 31 грудня 2025 року суддя Солом’янського районного суду Києва Фіцай Олена Леонідівна зобов’язала СБУ внести дані та розпочати розслідування. Станом на кінець січня 2026 року це рішення не виконано.

Поки силові органи демонструють показову бездіяльність, а судові рішення ігноруються, медіаресурси продовжують обслуговувати фігуранта. У цій конструкції кожен елемент виконує свою функцію: гроші зникають, поставок немає, розслідування блокуються, а інформаційне поле зачищається. Система працює — не в інтересах оборони, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні.