Категорія: Корупція

The international brokerage company TeleTrade is known for attracting clients to Forex trading through telephone outreach campaigns that use contacts from commercially acquired databases of phone numbers.

In narrower circles, it is better known for simply fleecing the gullible people caught in these databases, routinely stripping them of even the already very illusory control clients have over their money.

Yet the company prefers to remain silent about this, feeding potential clients beautiful fairy tales about the huge profits they will earn by entrusting their money to TeleTrade’s “brokers.” It also stays quiet about the fact that criminal cases have been opened against the company in two out of the three countries where it operates most “successfully.” The most successfully “cultivated” countries are Kazakhstan, Russia, and Ukraine. Criminal fraud cases have already been launched against TeleTrade in the first two, while the last one—Ukraine—continues, as usual, to pretend it sees no crime.

Although in Russia itself a criminal case against TeleTrade was opened back in 2014. Kazakhstan soon followed. As investigative actions showed, no more than 5% of TeleTrade clients made any money at all. And even then, after searches of the “brokers’” offices, it turned out that most of those who did win were people close to management, while the rest of the supposed “lucky ones” were simply fake. Such people do not exist in nature, although the company regularly publishes their lists.

But even in those cases when a client managed to win a large sum, they never received the money. According to investigators, clients were told that payouts were being delayed because the funds were held in the account of the offshore Teletrade-DJ Internationale Consulting Ltd, while in the meantime company specialists, by interfering with the software, withdrew the winnings from the client’s account under the guise of supposedly executed financial operations.

Читайте по темі: How Dmytro Kovalenko turned Russian coal revenues into one of Ukraine’s fastest-growing agricultural empires

The founder and ideological inspirer of TeleTrade is said to be Volodymyr Chornobay, who, fleeing an international wanted list, died in Europe in 2019. But with his death (incidentally, its circumstances are still being investigated by law enforcement, though the case appears hopeless—Chornobay was cremated immediately after death), the profitable business did not die: the banner was taken up from his dead hands by his widow Anna Chornobay and his nephew Oleh Suvorov. In Ukraine, Chornobay’s cause was continued by Serhiy Saroyan, who headed all branches of TeleTrade in our country.

He gained wide notoriety after Saroyan kidnapped and beat an employee of the Ukrainian branch of TeleTrade—the Center for Exchange Technologies, Furduy Oleh — for advising defrauded clients on how to save their money. In exchange for Furdui’s release, his wife was forced to give Saroyan $5,000:

After the scandal, which gained wide public resonance, a mass of information appeared online about the “great financial genius” Serhiy Saroyan. It turned out that he had already worked at TeleTrade from 2005 to 2014, when he was thrown out for stealing money. No, not from clients—the company is built exactly for that—but from the owners. This is reported on the site “O rabote” by TeleTrade employee Igor:

He also explains the reason Saroyan was rehired: “The thing is, Serhiy Saroyan is a real swindler to the bone; he is ready to do anything if he can profit from it, even order someone beaten and blackmailed, as Saroyan did with Oleg Furdui. And TeleTrade is now in such deep shit that they need exactly such scum as Saroyan.” He also advises potential clients: “For your own sake, stay away from TeleTrade!”

In his opinion of Saroyan, Igor is far from alone. One only has to scroll through the reviews to see the grim picture. However, the review site “O rabote” is not the only one writing unpleasant things about Saroyan. Here are reviews from another site, nahjob.top:

The same is said by people who know Saroyan on the portals pokupon.ua and www.otzyvua.net:

Читайте по темі: Підполковник ТЦК вимагав 2500 доларів за видалення даних з реєстру «Оберіг»

These are only the reviews at the top of the pages. There are hundreds more. This can be verified simply by entering the phrase “Serhiy Saroyan TeleTrade” into a search engine. For the sake of objectivity, it is worth mentioning that there are also positive ones. But they are clearly written “to order,” which is also easy to see after reading a few. They come one after another, so there is no need to search long. But the fakeness of these laudatory odes is immediately obvious—it is clear they were written at Saroyan’s own request as he attempts to whitewash his reputation.

It is worth noting that, in addition to TeleTrade employees, defrauded clients have also begun speaking about fraud. Videos of their accounts are also available online. Anyone can view them, for example, on YouTube:

This is also just one video out of dozens of similar ones.

However, when has a negative reputation of a company or its leader ever stopped anyone if a carrot in the form of fantastic earnings without any effort shines ahead? We will not even mention the classic tale of Pinocchio and the “Field of Miracles.”

But there is one more significant nuance in all this. It lies in the fact that Serhiy Saroyan and TeleTrade, in order to continue their work in Russia, “kick back,” in addition to bribes to local law enforcement, another “tithe” to finance the militants of the ORDLO: exactly 10% of profits are transferred to the needs of the illegal military formations of the “DPR” and “LPR.”

That is why the criminal case opened against TeleTrade in Russia back in 2014 has still not reached its logical conclusion: there they continue to “write off” the company’s fraud to the late founder, Volodymyr Chornobay. And what more can you take from him, besides ashes in the columbarium?

But where are the Ukrainian law enforcement officers looking, who love to boast about serving suspicions and detaining some idiots who, out of stupidity, joined the militants in Donbas and, just as stupidly, fled from there to the controlled part of Ukraine due to lack of money and, naturally, came into the sights of the SSU here? No one argues—these idiots need to be caught and imprisoned; they committed crimes and must answer for them. We only welcome this. But, as always, the inequality before the law outrages: why does the fool with no money sit in jail, while the smart and cunning swindler who causes far greater harm in the same Donbas (we will not even mention the fraud) laughs in the faces of law enforcement?

The conclusion suggests itself: Serhiy Saroyan is telling the absolute truth to his employees when he assures them that he has long and firmly bought off Ukrainian law enforcement at the highest level. There are simply no other options.

Начальник Одеського СІЗО Сергій Нікітін та старший оперуповноважений Сергій Ярема опинилися в центрі гучного скандалу через функціонування системи поборів і тиску на ув’язнених.

Про це повідомляє ГО “Нон-Стоп Україна“.

За оприлюдненою інформацією, кожен новоприбулий до установи стикається з простим вибором: заплатити від 2 до 15 тисяч доларів або пройти через «прес-хату». Саме так, за наявними даними, в ізоляторі вибудувана система залякування та вимагання грошей.

Одним із постраждалих став працівник ТЦК. Спочатку від нього вимагали 10 тисяч доларів. Коли з’ясувалося, що таких коштів він не має, почалися приниження та тиск.

У схемі фігурують так званий «смотрящий» за шостим корпусом Руслан Стадников на прізвисько «Подушка», особа на прізвисько «Спортик», а також Роман Батумський та Ігор Ільницький («Мотиль»). Саме вони забезпечують контроль над ув’язненими та виконання вказівок адміністрації.

Читайте по темі: 10% з кожного договору: НАБУ викрило мільйонну схему «відкатів» на ремонтах доріг у Полтаві

Фактично Одеське СІЗО перетворилося на окремий бізнес із чіткими тарифами. За наявною інформацією, лише на поборах з арештантів щомісяця збираються десятки тисяч доларів.

На Волині правоохоронці ліквідували масштабну корупційну схему, пов’язану з оформленням фіктивних медичних документів. Організатори допомагали чоловікам призовного віку отримувати фейкові групи інвалідності для подальшого ухилення від мобілізації. У ході спецоперації затримано двох ключових фігурантів: голову експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (яка виконує функції колишньої МСЕК), а також її колегу-медика.

Про це повідомляє пресслужба Нацполіції.

За даними слідства, до протиправної діяльності причетні медичний директор з терапевтичної допомоги медичного закладу – голова ЕКОПФО та завідувач відділення мобільної паліативної допомоги іншої лікарні.

Поліціянти задокументували факти незаконного встановлення груп інвалідності щонайменше п’ятьом військовозобов’язаним громадянам. Вартість таких “послуг” сягала 2 000 доларів.

Обох фігурантів затримали під час одержання 1 500 доларів. Раніше задокументували факт передачі одному з медиків 300 доларів за підготовку медичного висновку.

Читайте по темі: «Зелене світло» для обраних: керівництво митного поста «Стрий» звинувачують у покриванні дешевого імпорту

За даними слідства, правоохоронець спочатку запросив $1700 за те, щоб зареєструвати заяву та «допомогти» громадянину повернути гроші. Пізніше фігурант отримав першу частину суми у розмірі однієї тисячі доларів, після чого його злочинні дії були задокументовані.

Залізничний районний суд Львова виправдав працівника Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції. Правоохоронця обвинувачували в отриманні тисячі доларів за нібито вплив на колег, однак суд не побачив у його діях складу злочину. Про це йдеться у вироку, який оприлюднили 3 червня в Єдиному державному реєстрі.

Тисяча доларів за допомогу з поверненням боргу

Справу розглядали через події липня 2022 року. До поліцейського звернувся знайомий, якому не повернули 5270 доларів за п’ять iPhone. За версією обвинувачення, правоохоронець запропонував допомогти з реєстрацією заяви та поверненням боргу. Спочатку він нібито просив за це 1700 доларів, а згодом отримав тисячу. Гроші передали 30 липня поблизу ресторану «Тарон» у Львові. Після цього поліцейського затримали. Сам правоохоронець вини не визнав. Він стверджував, що лише радив знайомому звернутися до поліції, а гроші мав передати ріелторам.

Суд не побачив складу злочину

Читайте по темі: Майже 2 тисячі затриманих за два дні: Польща провела одну з наймасштабніших спецоперацій останніх років

Суд вирішив, що обвинувачення не довело, на кого саме та як поліцейський впливав. Також суд звернув увагу, що питання про «подяку» першим порушив заявник. Поліцейського виправдали через відсутність складу злочину.
Вирок можна оскаржити протягом 30 днів.

Львівський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» (яке здійснює комерційну діяльність, зокрема, під брендом магазину «Ябко») до Головного управління ДПС у Львівській області. Представники торгової мережі намагалися визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, проте суд прийняв сторону фіскальної служби.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи № 380/8707/25. Судове рішення було проголошене 29 травня 2026 року.

Що виявили податківці під час раптової перевірки?

У листопаді 2024 року Головне управління ДПС у Рівненській області провело фактичну перевірку магазину «Ябко», розташованого у місті Рівне (ТРЦ «Злата Плаза», вул. Олександра Борисенка, 1). Підставою для візиту інспекторів стала внутрішня доповідна записка та аналітична інформація ДПС України. Йшлося про ймовірні порушення при реалізації преміальної техніки марки Apple, яка могла потрапити на територію України нелегально — без митного оформлення та сплати податків.

За результатами перевірки податківці зафіксували серйозні порушення:

Читайте по темі: Уряд пропонує нові правила регулювання електросамокатів та штрафів для водіїв

• Товарний хаос: У торговій залі виявили техніку на загальну суму 369 548,00 грн без будь-яких первинних документів, що підтверджували б її легальне походження та бухгалтерський облік.

• Торгівля «повз касу»: Згідно з даними Системи обліку даних РРО, безпосередньо під час перевірки магазин устиг продати технічно складних побутових товарів на суму 163 688,88 грн — так само без належного документального оформлення.

• Приховування даних: Менеджмент магазину відмовився надати податківцям повний пакет документів, зокрема детальні виписки по еквайрингу (безготівкових платіжних терміналах) у розрізі проведених транзакцій.

На підставі цього акта податкова служба 14 січня 2025 року винесла два рішення: наклала штраф у розмірі 533 236,88 грн (за порушення правил обліку товарних залишків) та символічний штраф у 2 040,00 грн (за ненадання документів).

Позиція підприємства: «це наші внутрішні переміщення»

Юристи ТОВ «СПЕШЛТЕХ» звернулися до суду, вимагаючи повністю скасувати півмільйонні штрафи. Вони висунули три ключові аргументи:

1. Перевірка нібито була незаконною, а наказ про її проведення мав процедурні недоліки.

2. Весь наявний у рівненському магазині товар не є «сірим», оскільки компанія виписала внутрішні накладні на переміщення техніки з головного складу до цієї торгової точки.

3. Ці внутрішні накладні містили всі базові реквізити, передбачені профільним Законом України «Про бухгалтерський облік».

Висновки суду та остаточний вердикт

Суд прискіпливо вивчив аргументи сторін і повністю відхилив доводи комерсантів, сформулювавши чітку юридичну позицію:

• Щодо законності дій ДПС: Наказ на перевірку повністю відповідав нормам Податкового кодексу. Навіть інформація з відкритих джерел про можливі порушення є законним приводом для контролю.

• Щодо внутрішніх накладних: Суд наголосив, що папери, які компанія виписала сама собі для перевезення коробок між власними філіями, не є документами, що підтверджують легальне походження товару від первинного постачальника. Вони не замінюють собою чеки, інвойси чи прибуткові накладні від виробника або дистриб’ютора.

• Строгий облік: За законом (п. 12 ст. 3 Закону про РРО), легальні документи на товар мають лежати на прилавку або в касі саме на момент початку перевірки. Якщо їх привезли чи «намалювали» пізніше — це автоматичний штраф.

Вердикт суду: Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення повністю відмовити ТОВ «СПЕШЛТЕХ» у задоволенні позову. Штрафні санкції податкової служби на загальну суму понад 535 тисяч гривень визнано повністю законними та обґрунтованими.

Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив вирок у гучній кримінальній справі про масштабне заволодіння бюджетними коштами під час постачання військової форми для потреб Міністерства оборони України. Головним інструментом оборудки стала американська компанія, а перед судом постав один із виконавців — студент престижних українського та британського університетів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи № 760/29251/25. Судове рішення було винесено 25 травня 2026 року.

Схема із «накруткою» цін на 223 мільйони гривень

Слідство встановило, що злочинну групу організували не пізніше червня 2022 року з єдиною метою — нажитися на закупівлях текстильної продукції для українських військових у розпал повномасштабної війни.

Для реалізації плану організатори залучили американську компанію-нерезидента Sinclair&Wilde LTD (зареєстровану в офшорному штаті Делавер), яка згодом потрапила в публічний скандал через постачання бракованої уніформи. Щоб відвести від себе підозри, учасники схеми переконали підписати контракти громадянина Франції, який взагалі не здогадувався про реальні злочинні наміри ділків.

Читайте по темі: «Патентний фарс» на ліках: у справі про виведення 2 мільярдів фігурують компанії «родини Червоненка»

Зловмисники домовилися з фабрикою у Туреччині про виготовлення літньої та зимової форми на суму близько 25,6 млн доларів США. Натомість Міністерству оборони України за чотирма договорами від 11 жовтня 2022 року цю ж продукцію перепродали за значно вищою ціною — загалом на суму майже 35 млн доларів.

Штучне завищення вартості лише на першому етапі склало 223 548 439 грн 33 коп. Ці гроші учасники угруповання успішно привласнили та вивели.

Друга спроба: завадив брак

Відчувши безкарність, фігуранти спробували провернути аналогічну схему вдруге. 20 жовтня 2022 року між Міноборони та підконтрольною їм іноземною компанією було укладено ще один договір — цього разу на постачання 500 тисяч комплектів зимової білизни (сорочок та кальсонів) на суму 12,5 млн доларів США.

Закупівельна ціна у реального турецького виробника знову була суттєво нижчою. Цього разу чистий прибуток від махінацій мав становити 237 695 900 грн 44 коп. Однак завершити оборудку не вдалося — посадовці оборонного відомства під час приймання товару виявили серйозні дефекти, зафіксували брак та відмовилися забирати продукцію.

Юридичний супровід від елітного студента

Перед судом представ один із ключових співвиконавців схеми — молодий громадянин України, який одночасно є студентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та King’s College London.

Згідно з вироком суду, попри юний вік, він виконував важливі організаційні функції:

• Повністю відповідав за юридичний супровід оборудок і особисто вносив зміни до проєктів договорів поставки (зокрема, «коригував» ціни та технічні специфікації на користь фірми);

• Здійснював контроль якості на текстильних фабриках у Туреччині, відвідуючи виробництва;

• Готував офіційні довіреності на осіб, які безпосередньо приймали та передавали товар на складах в Україні.

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою провину, щиро розкаявся, детально описав структуру схеми та добровільно перерахував кошти на рахунок Міноборони як часткове відшкодування збитків.

Вирок суду: умовний термін замість в’язниці

Суд кваліфікував дії хлопця за ч. 4 ст. 190 (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою) та ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (закінчений замах на шахрайство).

Зваживши на низку пом’якшувальних обставин — повне визнання провини, активну допомогу слідству в розкритті злочину, позитивні характеристики з університетів та часткове повернення грошей — суд застосував статтю 69 КК України (призначення більш м’якого покарання).

• Остаточний вердикт: Студенту призначили 5 років позбавлення волі, але на підставі статей 75, 76 КК України звільнили від відбування покарання, встановивши іспитовий (умовний) строк тривалістю 3 роки.

Додаткове покарання у вигляді конфіскації майна до засудженого не застосовували. Суд також зняв арешт із його особистих речей (телефона та ноутбука) та позашляховика Toyota Land Cruiser Prado, що належить третій особі. Водночас хлопця зобов’язали сплатити 75 728 грн витрат за проведення судових експертиз.

На тлі інформаційного шуму довкола скасування підозри в незаконному збагаченні чинному директору ДП “Ліси України” Юрію Болоховцю, в медіапросторі активізувалися дискусії довкола можливих кадрових ротацій у топменеджменті державного підприємства. Зауважимо, ДП “Ліси України” — це державне спеціалізоване господарське підприємство, яке об’єднало колишні 156 лісгоспів і є найбільшим лісокористувачем в Україні, який координується Держлісагентством.

Зокрема, блогер Сергій Коваленко у профільній Фейсбук-спільноті “Відкритий ліс” пов’язує останні події у лісовій галузі з так званими “плівками Міндіча” та припускає, що серед претендентів на крісло голови ДП “Ліси України” може претендувати екскерівник Рівненського ОУЛМГ та колишній заступник директора Поліського лісового офісу ДП “Ліси України” Віталій Сухович, а серед інтересантів кадрових змін — колишній голова Фонду держмайна та ексміністр аграрної політики Віталій Коваль.

“Коваль дізнається від Міндіча, що на ЮБ (Юрій Болоховець — ред.) є “заказуха”, і ДБР скоро його прийме. З’являється вакантне місце головного лісівника. Пропонує Суховичу за 5-10 лимонів (мільйонів — ред.) купити посаду гендиректора “Лісів України”. Сухович вірить, адже бачить, як спрацьовують ДБР і Печерський суд. Він не знає, що “обілетили” цього разу не лише його. Приносить лями. Таємно вручає. Потім щось іде не по плану. Віталіку гроші ніхто не вертає. Розвели хлопця. Варіант написати заяву в НАБУ чи СБУ? Чекаємо”, — пише Сергій Коваленко.

Хто такий Віталій Сухович?

Віталій Сухович — вихідець із системи лісового господарства, кар’єру в якій він розпочав у 2002 році як бухгалтер у Сарненському лісгоспі на Рівненщині. У 2009 році очолив ДП “Висоцьке лісове господарство”, а на початку червня 2017-го — Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ).

Народився 1 червня 1979 року у місті Сарни Рівненської області. Має два профільних дипломи: менеджера-економіста Українського державного університету водного господарства та природокористування й спеціаліста з лісового господарства Національного лісотехнічного університету України. Також балотувався до Рівненської обласної ради: у 2015 році — від “Блоку Петра Порошенка”, згодом — від партії “Сила і честь”.

Читайте по темі: Російський олігарх Абрамович особисто погодив у Путіна свою участь у переговорах з Україною в перший день великої війни, — ЗМІ

У січні 2023 року він став заступником директора Поліського лісового офісу ДП “Ліси України”. Ця кар’єра обірвалася через кримінальне переслідування. У листопаді 2023 року ДБР провело обшуки у помешканні й на робочому місці Суховича та членів його родини. Йому повідомили підозру за статтею про незаконне збагачення — санкція передбачає до 10 років позбавлення волі.

За версією слідства, він набув активів майже на 109 мільйонів гривень, що перевищує законні доходи більш ніж на 98 мільйонів гривень, і не відобразив це у декларації. У суді Сухович визнав провину та уклав угоду з прокурором САП — замість потенційних п’яти років ув’язнення отримав трирічний іспитовий строк. При цьому держава конфіскувала 98 мільйонів гривень.

З посади заступника директора Поліського лісового офісу Сухович звільнився лише 8 травня 2024 року, вже під час судового процесу. Після публікації журналістського розслідування “Четвертої влади” про його статки Сухович у телефонній розмові фактично погрожував медійникам.

Детальніше про це кримінальне провадження можна прочитати, наприклад, у матеріалі “Сили правди” та публікації Суспільного Рівне.

Хто такий Віталій Коваль?

Віталій Станіславович Коваль народився 28 липня 1981 року в місті Березне Рівненської області. Підприємець, політик, міністр аграрної політики та продовольства України (5 вересня 2024 — 17 липня 2025), голова Фонду державного майна України (2023–2024), голова Рівненської обласної державної адміністрації (2019–2023).

У 2003 році закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю “банківська справа”, у 2017-му — Львівську бізнес-школу Українського католицького університету (МВА). До приходу в державне управління керував низкою компаній в аграрній, транспортній та будівельній галузях, зокрема ТзОВ “Інвесттрейдсервіс” та “Санако”. Є кандидатом у майстри спорту з греко-римської боротьби, очолює Рівненську обласну федерацію греко-римської боротьби.

У листопаді 2023 року парламент підтримав кандидатуру Коваля на посаду голови Фонду державного майна — він змінив Рустема Умєрова, який став міністром оборони. 5 вересня 2024 року Верховна Рада прийняла відставку Коваля з ФДМУ, натомість він став міністром аграрної політики та продовольства. Після відставки, у грудні 2025 року, Коваль знову зареєструвався як підприємець.

Що пов’язує Коваля та Міндіча?

Читайте по темі: Апеляція ВАКС підтвердила конфіскацію активів голови селищної ради на Рівненщині на 5,8 мільйона гривень

Тімур Міндіч — підсанкційний бізнесмен, відомий насамперед як співвласник “Кварталу 95”, якого НАБУ підозрює у масштабній корупційній схемі. Записи, відомі як “плівки Міндіча”, містять близько 1000 годин розмов. Лише частина цих матеріалів уже призвела до підозр низці високопосадовців.

У центрі скандалу — роль Міндіча як людини без офіційного статусу, яка, судячи зі стенограм, впливала на оборонні бюджети, кадрові рішення та міжнародні контракти.

Коваль фігурує у плівках безпосередньо. На фрагменті, опублікованому 1 травня 2026 року, засвітився колишній міністр аграрної політики Віталій Коваль. Запис розмови було зроблено 15 липня 2025 року — за два дні до рішення Верховної Ради про об’єднання Мінагрополітики, Мінприроди та Мінекономіки в одне відомство. Коваль обговорював з Міндічем долю свого міністерства та можливі шляхи його збереження через злиття з Мінекологією.

Таким чином, “плівки Міндіча” фіксують не просто знайомство двох осіб, а їхню ділову комунікацію на рівні обговорення рішень урядового масштабу. Саме це й дало підставу блогеру Сергію Коваленку припустити, що Коваль міг використати канал Міндіча і в питанні лісової галузі. Детально про “Міндічгейт” та роль Коваля — у матеріалі наших колег з видання ZN.ua та аналізі “Цензор.НЕТ”.

Хто ще може претендувати на посаду директора “Лісів України”?

Питання про можливого наступника Болоховця вийшло на публічний рівень після подій квітня–травня 2026 року. 28 квітня 2026 року президент Зеленський анонсував “кадрові рішення” у держпідприємствах, зокрема у “Лісах України”.

Першим реальним кроком стало призначення операційного директора. Колишній заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович призначений операційним директором ДП “Ліси України” та головою комісії з перетворення підприємства в акціонерне товариство. Втім, Зубович вже неодноразово ставав об’єктом критики з боку екологічних організацій: активісти пов’язували його ім’я з видачею незаконних лімітів на вирубку дерев у національних природних парках.

Паралельно у лісовій спільноті фігурує й ім’я Суховича — попри його судимість.

Показово, що сам Болоховець, попри скасовану підозру, залишається в центрі уваги. 11 березня 2026 року Апеляційна палата ВАКС скасувала підозру Болоховцю та заставу в розмірі 9,08 млн грн.

Адвокат Болоховця зазначив, що “минулого року людину два місяці тримали за ґратами, призначаючи абсолютно нереалістичний розмір застави, тиску зазнали родина, друзі, колеги”.

На цьому тлі саме держпідприємство демонструє стрімке зростання: за перший квартал 2026 року, як вказано на сайті Мінекономіки, порівняно з 2023-м чистий дохід зріс на 87% — до 8,6 млрд грн, а прибуток до оподаткування — на 273%, до 3 млрд грн. На тлі таких показників боротьба за крісло гендиректора набуває особливої ваги.

Заступник начальника РСЦ МВС у Київській та Чернігівській областях Євгеній Корнійко задекларував значний обсяг майна, частина якого оформлена на його партнерку та сина.

Згідно з даними декларації, посадовець зареєстрований і проживає в селі Требухів Броварської громади. У шлюбі він не перебуває, однак спільно проживає з Тетяною Корнійко, а син Назарій зареєстрований у Борисполі.

Серед задекларованого майна – квартира в Іспанії вартістю 6,2 млн грн (2023), а також квартира в Туреччині, оформлена на партнерку. Крім того, у власності родини вказані будинок у Требухові, кілька земельних ділянок у Київській області та дві квартири в Києві.

Також у декларації зазначені транспортні засоби, серед яких Nissan Juke, Mercedes-Benz ML 250 CDI та Toyota Land Cruiser 200, останній – у користуванні посадовця, але оформлений на третю особу.

Фінансові дані свідчать про наявність готівкових заощаджень у Корнійка та його партнерки, а також доходи від підприємницької діяльності, які у випадку Тетяни Корнійко становлять понад 5 млн грн.

Читайте по темі: «П’ять ділянок депутатам і 20 тисяч доларів зверху»: розслідування викрило земельний схематоз у Рівному

Окремо вказано, що значна частина майна оформлена на партнерку або сина, при цьому посадовець користується цими активами.

У матеріалі також звертається увага на можливі ризики, зокрема джерела фінансування іноземної нерухомості, структуру доходів та оформлення дороговартісного майна на третіх осіб.

Київський окружний адміністративний суд поставив крапку в гучній справі щодо позбавлення ТОВ «ПАРІМАТЧ» права на ведення букмекерської діяльності та роботи онлайн-казино. 1 червня 2026 року суд ухвалив рішення, яким відмовив компанії у задоволенні позову.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 320/35632/23.

 Суть конфлікту

ТОВ «ПАРІМАТЧ» намагалося через суд скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) від 8 серпня 2023 року, яким було анульовано ліцензії компанії. Позивач вимагав відновити дію дозволів та видалити інформацію про анулювання з офіційних реєстрів

Чому суд став на бік держави?

Читайте по темі: Sanctioned Alyona Shevtsova, 5 billion through Ibox Bank and media for self-defense: how UA.NEWS became a reputation shield for the LeoGaming financial empire

У ході розгляду справи суддя Я.В. Горобцова встановила ключові факти:

• Санкційний удар: Анулювання ліцензій стало прямим наслідком застосування персональних спеціальних економічних санкцій до компанії, введених рішенням РНБО та Указом Президента України №145/2023.
• Відповідність нормам: Суд підтвердив, що КРАІЛ (правонаступником якої у справі стало Державне агентство України «ПлейСіті») діяла виключно в межах своїх повноважень.
• Ліцензійні умови: Згідно з законодавством, діяльність осіб, щодо яких застосовано санкції, заборонена. Відтак, наявність санкцій автоматично зробила компанію такою, що не відповідає Ліцензійним умовам.

Відхилення аргументів

Позивач наполягав на тому, що закон не передбачає «анулювання» як автоматичний захід за санкції, і пропонував замінити його на «зупинення». Проте суд наголосив: ні Закон, ні Ліцензійні умови не наділяють регулятора повноваженнями лише «зупиняти» ліцензію у таких випадках, а застосування санкцій є підставою для повного анулювання.

Підсумок

Суд визнав дії регулятора правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають національним інтересам. У задоволенні позовних вимог ТОВ «ПАРІМАТЧ» було повністю відмовлено.