Категорія: Записи

Нафтовий термінал в Краснодарському краї РФ уразили вночі 22 січня дрони Служби безпеки України. Про це повідомили джерела видання “ГОРДОН” у спецслужбі, передають Патріоти України.

Про те, що саме сили оборони України нанесли удар по терміналу “Таманьнефтегаз” у російському селищі Волна, повідомив сьогодні Генштаб ЗСУ.

Джерела в СБУ кажуть, що операцію провів їхній Центр спецоперацій “Альфа” СБУ. “СБУ продовжує системно бити по ключових енергетичних та експортних артеріях РФ, які забезпечують надходження коштів до бюджету країни-агресора і напряму фінансують війну проти України. Ураження таких об’єктів має критичне значення для послаблення економічних і логістичних можливостей ворога”, – наголосив співрозмовник видання.

За його словами, порт у Волні є одним із найбільших у Чорноморському регіоні та забезпечує перевалку нафти, газу й аміаку, а обсяг його резервуарів становить понад 1 млн м³.

У спецслужбі повідомляють, що внаслідок атаки пошкоджені технологічні трубопроводи на причалах, низка резервуарів із вакуумним газойлем і резервуари з мазутом. Запірна арматура ємностей вийшла з ладу, через що нафтопродукти почали витікати й загорілися. “Загальна площа пожежі становила близько 7 тис. м². Орієнтовні збитки, за попередньою оцінкою, становлять близько $50 млн”, – уточнило джерело “ГОРДОН” в СБУ.

Видання також отримало ексклюзивне відео, зняте під час спецоперації.

Давоська промова Володимира Зеленського місцями разюче нагадувала спіч Дональда Трампа, що лунала напередодні, й викликала асоціації з риторикою нинішньої американської адміністрації. Принаймні так вважає кореспондент BBC News Україна з політичних питань Святослав Хоменко, передають Патріоти України.

Основною темою виступу президента України стала критику Європи за її слабкість, пасивність і безвольність — ті самі акценти, які зробив на головній сцені Давосу американський лідер, зазначає журналіст.

«Тільки Володимир Зеленський у своєму спічі був значно конкретнішим (ясна річ, він на відміну від Трампа не міг дозволити собі виступ понад годинної тривалості), значно емоційнішим (війна в його країні цілком давала йому на це право), його жарти на цю тему були значно гострішими (досвід актора-коміка вкотре в політичній кар’єрі став Зеленському в пригоді). Але була між цими спічами і ще одна відмінність — принципова», — пише Хоменко.

Європа справді слабка, і це визнає навіть сама Європа, однак меседж у лідерів різний, додав він.

Трамп, звертаючись до європейців, заявляє: ви занепадаєте, тому я можу вас принижувати, погрожувати вам і вимагати від вас Гренландію, бо мені так хочеться.

Натомість меседж Зеленського інший: «Годі нюні розпускати!» — каже він Європі. Президент України наголошує, що тільки динамічна, готова до боротьби Україна може стати шансом для Європи оновити свою велич і повернутися до геополітики як один з провідних центрів сили.

«Не хочете, щоб велич Європа залишилася лише у підручниках історії, — уже зараз активніше допомагайте Україні, не на словах, а на ділі зробіть її частиною Європи, іншого виходу у вас просто немає. Важко сказати, чи слова Володимира Зеленського були почуті Давосом», — зауважив журналіст.

Тривалі овації, якими завершився його виступ, свідчать про те, що його послання залишило слід, вважає Хоменко. Поживу для роздумів щодо майбутнього Європи український президент точно дав, додає журналіст.

2-й Західний окружний військовий суд, розташований у Москві, виніс вирок у справі про потоплення крейсера “Москва”. Командира 406-ї артилерійської бригади ВМС України Андрія Шубіна заочно засудили до довічного ув’язнення за статтею про міжнародний тероризм. Про це повідомляє російське медіа “Медиазона”, передають Патріоти України.

Пресслужба суду видалила новину невдовзі після публікації, однак текст зберігся у “Медіазони”.

За версією російського слідства, Шубін віддав накази завдати ракетних ударів по крейсеру “Москва”, затопленому 14 квітня 2022 року в Чорному морі поблизу острова Зміїний, а також по фрегату “Адмірал Ессен”, атакованому 2 квітня 2022 року. Російський суд також постановив стягнути з українського військового 2,2 млрд рублів.

У пресрелізі суд уперше визнав, що по “Москві” було завдано ракетного удару. Міністерство оборони РФ стверджувало, що на крейсері сталася пожежа, яка призвела до детонації боєзапасу. Українська влада повідомляла, що крейсер був атакований двома протикорабельними ракетами “Нептун”.

Там також наводяться офіційні дані про жертви. Згідно з матеріалом, внаслідок вибуху, пожежі та диму загинуло 20 членів екіпажу крейсера, двадцяти чотирьом членам екіпажу було завдано тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, а вісім осіб — зникли безвісти, зокрема під час боротьби за живучість корабля, що тривала понад шість годин”. Через атаку на “Адмірал Ессен”, за даними суду, було поранено одну людину.

Україна і США хочуть запропонувати країні-агресору РФ енергетичне перемир’я на тристоронніх переговорах в Абу-Дабі, котрі, як очікують, відбудуться 23-го і 24 січня. Про це поінформувала Financial Times із посиланням на джерела, передають Патріоти України.

Про першу тристоронню зустріч в ОАЕ у форматі Україна – РФ – США після переговорів із президентом США Дональдом Трампом 22 січня в Давосі заявив глава Української держави Володимир Зеленський. Він висловив сподівання, що “Емірати про це знають”.

“Іноді в нас є такі сюрпризи від американської сторони”, – додав президент.

Він зазначив, що росіяни “повинні бути готові до компромісів” – “не лише Україна”.

Сама РФ поки не підтвердила своєї участі в зустрічі, повідомив FT американський високопосадовець. Українська й американська сторони чекають відповіді Москви, уточнили в коментарі ЗМІ в ОП України.

Очікують, що спецпосланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і зять глави Білого дому Джаред Кушнер обговорять цю ідею з нелегітимним російським президентом Володимиром Путіним у Москві 22 січня.

Віткофф заявив, що після зустрічі з Путіним він і Кушнер вирушать одразу до Абу-Дабі.

Як розповів співрозмовник FT, цього тижня РФ повідомила США, що Путін відкритий до проведення паралельних переговорів з Україною, за яких посередники курсуватимуть між делегаціями, проте Москва не погоджувалася на тристоронній формат переговорів.

Якщо Путін погодиться на пропозицію США, ця зустріч стане першою з моменту повернення Трампа в Білий дім, коли американські чиновники одночасно сядуть за стіл переговорів із російськими й українськими представниками, наголосив ЗМІ.

Делегації США й України обговорили можливість запропонувати Росії обмежене припинення вогню, у межах якого країна-агресор припинила б удари по українській енергетиці в обмін на припинення Києвом атак на російські НПЗ і танкери “тіньового флоту”, поінформували два джерела FT.

Переговори на ранній стадії, але Путін навряд чи погодиться на таку пропозицію, оскільки вважає тиск на енергетичну інфраструктуру України важливим важелем впливу, додав співрозмовник ЗМІ.

З обережністю до енергетичного перемир’я ставляться й у Києві. Далекобійні дрони успішно уражають російські нафтогазові об’єкти, а останнім часом і нафтові танкери в Чорному й Середземному морях, які підживлюють воєнну машину Кремля, вказала FT.

На президента США Дональда Трампа, який погрожує взяти під американський контроль автономну територію Данії Гренландію, Європа може вплинути бойкотом чемпіонату світу з футболу, котрий має відбутися у США. Про це йдеться в матеріалі Politico, який опублікували 21 січня, передають Патріоти України.

Фінальна частина чемпіонату світу відбудеться з 11 червня до 19 липня у США, Мексиці й Канаді, і деякі політики вважають, що на Трампа можна вплинути бойкотом американської частини змагань чотириріччя, пише видання.

Медіа називає такий розвиток подій ударом “по найболючішому місцю” Трампа.

Автор матеріалу зазначає, що майбутній турнір є важливим інструментом “м’якої сили” Трампа, але бойкот із боку Європи може статися, незважаючи на те, що він стане “безпрецедентним” і завдасть “непоправної шкоди” цьому змаганню.

Politico нагадує, що участь у фінальній частині ЧС 2026 від Європи вже забронювало 12 збірних, ще чотири європейські команди (серед них може опинитися й Україна) стануть відомі після завершення відбору.

Експерти, яких опитали журналісти, звертають увагу, що рішення про ймовірний бойкот великих спортивних заходів можуть ухвалювати тільки спортивні організації, а не політики, проте низка європейських політиків висловлювалася за бойкот.

Наприклад, французький депутат Ерік Кокерель не уявляє, як його збірна гратиме на турнірі у країні, “яка нападає на своїх сусідів”, загрожує вторгненням у Гренландію, порушує міжнародне право, “хоче зірвати роботу ООН”, “створює фашистське й расистське ополчення”, нападає на опозицію, а також забороняє вболівальникам із “приблизно 15 країн” відвідувати турнір і планує заборонити на стадіонах символи ЛГБТ.

А німецькому політику Родеріху Кізеветтеру “важко уявити” участь країн Європи в ЧС 2026 у разі, якщо Трамп виконає свої погрози щодо Гренландії й розпочне торговельну війну з Європейським союзом.

Politico пише, що футбольні чемпіонати світу поки обходилися без бойкотів, хоча про нього говорили перед турніром 2018 року в РФ (у зв’язку з анексією Криму) і перед турніром 2022 року в Катарі (у зв’язку із “жахливою ситуацією” в цій країні з правами людини).

Видання також нагадало позицію турецьких футбольних функціонерів, які закликають виключити із ЧС 2026 збірну Ізраїлю, котра, як і збірна Туреччини, і далі бореться за путівку на світове змагання.

Колишній голова комітету з управління ФІФА Мігель Мадуро зазначив, що в разі бойкоту з боку Європи чемпіонат світу буде “неактуальним” з погляду спорту (більшість претендентів на потрапляння до першої десятки – європейські збірні) і – як наслідок – стане “серйозним фінансовим ударом” для ФІФА.

У Радянському Союзі економія не була модним трендом чи усвідомленою філософією — вона просто була частиною повсякденного життя. Дефіцит товарів, скромні зарплати й обмежений вибір змушували людей використовувати все до останнього. Речі не викидали, продукти не пропадали, а кожна дрібниця мала свою цінність і другий шанс, передають Патріоти України з посиланням на OBOZ.UA.

Те, що сьогодні назвали б «розумним споживанням», тоді було елементарною необхідністю. Радянські родини вміли рахувати витрати, берегти ресурси й знаходити несподівані рішення навіть у найпростіших побутових питаннях.

Одним із символів тієї економії були домашні заготівлі. Літо й осінь перетворювалися на сезон банок, кришок і паруючих каструль. Огірки, помідори, гриби, компоти, варення — усе закочували про запас. Особливо вигідно це було для тих, хто мав город або родичів у селі. Узимку такі полиці з консервацією рятували сімейний бюджет і дозволяли майже не витрачатися на овочі.

Навіть без дачі люди намагалися мати щось свіже. Підвіконня перетворювалися на міні-городи: зелена цибуля у склянці з водою, кріп, петрушка, м’ята. Це не вимагало великих зусиль, але додавало смаку до страв і відчуття достатку. Надлишки сушили або заморожували — нічого не пропадало.

Окремим мистецтвом була кухня. З одного продукту вміли приготувати одразу кілька страв. Одна курка ставала і бульйоном, і другою стравою, і начинкою для пиріжків. Кістки йшли на холодець, а бульйон заморожували «на потім». Таке мислення дозволяло розтягнути запаси на кілька днів і зменшити витрати без відчуття нестачі.

Побутова хімія була розкішшю, тож її роль виконували сода й оцет. Содою чистили посуд, плити й сантехніку, оцтом знімали накип і дезінфікували поверхні. Один-два дешеві засоби замінювали цілу полицю сучасних мийних продуктів. Сьогодні ці методи знову повертаються — вже як екологічна альтернатива.

Їжу намагалися використати повністю. Черствий хліб перетворювався на сухарі або панірування, фрукти з дефектами — на компоти чи пироги, скисле молоко — на млинці й оладки. Викидати продукти вважалося майже гріхом, і до смітника потрапляло лише те, що справді вже не можна було врятувати.

Одяг носили роками. Його латали, перешивали, передавали від старших до молодших. Уміння шити й лагодити було життєво необхідним. Навіть капронові колготки зашивали до останнього, а потім використовували в господарстві. Старі речі отримували друге, а то й третє життя.

Поліетиленові пакети ніхто не викидав. Їх мили, сушили й складали акуратною стопкою. Скляні пляшки здавали у пункти прийому, отримуючи невелику, але приємну винагороду. А пакети з іноземними написами взагалі вважалися предметом гордості й ознакою «закордонного» життя.

Навіть старі газети не пропадали. Ними мили вікна, застеляли підлогу під час ремонту, загортали речі. Макулатуру здавали, отримуючи копійки, але з відчуттям користі. Папір працював до останнього аркуша.

Електроенергію теж берегли. Каструлі з напівготовою їжею загортали в ковдри, використовуючи залишкове тепло. Плиту вимикали заздалегідь, дозволяючи страві «дійти». Воду економили не менш винахідливо — навіть клали цеглу в зливний бачок, щоб зменшити об’єм змивання.

Багато з цих звичок сьогодні виглядають несподівано сучасними. Вони повертаються не лише як спосіб заощадити, а й як відповідь на виклики надмірного споживання. Можливо, радянська економія була вимушеною, але вона навчила цінувати ресурси — урок, який і досі не втратив актуальності.

Православна церква України 23 січня за новим стилем вшановує єпископа Климента Анкірського і мучеників Агафангела, Самана і Павлина Милостивого. За старим стилем 23 січня вшановували пам’ять богослова Григорія, єпископа Ніського.

У це свято селяни ходили по коморах, погребах і сараях. Люди підраховували, скільки залишилося запасів зерна, дров і корму для тварин. Якщо розуміли, що до кінця зими припасів не вистачить, то докуповували ще. Спорожнілі засіки чистили і прибирали. При необхідності в коморах проводили ремонтні роботи.

На полях і в садах 23 січня займалися снігозатриманням. Для цього на місця посіву озимих культур нагрібали горбки снігу, щоб зберегти тепло.

Господині в день Агафія пекли пироги з куркою або з пташиними нутрощами. Така випічка символізувала багатство, ситість і родючість землі. У свято 23 січня кожен член сім’ї повинен з’їсти хоча б шматочок такого пирога, а залишки віддавали домашній худобі.

Наші предки 23 січня намагалися зробити якусь добру справу, наприклад, пригостити бідняка або пожертвувати речі на благодійність. Вважається, що зроблене в цю дату добро незабаром повернеться людині в потрійному обсязі.

23 січня – вдалий день для весілля. Шлюб буде міцним і щасливим.

Що не можна робити 23 січня

У цей день не можна дивитися на падаючі зірки, інакше в родині скоро трапиться біда.

Не можна викидати хлібні крихти у відро для сміття.

У цей день не можна виносить з дому сміття і старі речі, інакше разом з ними винесете своє щастя.

Не можна відмовляти людині в допомозі, якщо до вас звернулися безпосередньо.

Лінуватися, байдикувати, відкладати на потім важливі справи 23 січня – до проблем з фінансами.

Обгризати кістки 23 січня – до хвороб суглобів.

Прикмети погоди 23 січня

• По погоді в цей день судили, яким буде літо. Якщо потепліло, то літо буде дуже спекотним, випало багато снігу – літо буде дощовим, дме сильний вітер – влітку часто будуть грози.
• Безхмарне небо 23 січня передвіщає ранню весну.
• Якщо видно багато білок на деревах, то скоро потеплішає.
• День сонячний, але морозний – до дуже жаркого серпня.
• Якщо водойми не вкрилися льодом, то до кінця січня серйозних морозів не буде.

Україна отримала ракети до систем ППО, які замовляла ще минулого року, що суттєво посилить можливості Сил оборони та покращить коефіцієнт збиття ворожих цілей. Про це розповів президент Всеукраїнської авіаційної організації “Асоціація приватних пілотів та власників літаків” Геннадій Хазан, передають Патріоти України.

“Президент Зеленський офіційно оприлюднив цікаву інформацію про те, що Україна отримала ракети до систем ППО, які ми замовляли торік, втім, лише зараз ці ракети нам поставили. Це говорить про те, що спроможність Сил оборони України збивати ворожі цілі суттєво зросла за наявністю додаткових ракет. Водночас в Росії кількість ракет до систем ППО майже вичерпалась на основних складах. Тобто, той масив ракет С-300 й С-400 з часів СРСР, які зберігались, їх майже немає”, – розповів Хазан.

Експерт зауважив, що ворог продовжує атакувати територію Україну. Водночас накопичує значну кількість засобів для масованих атак енергетичних та цивільних обʼєктів. “Нам завезли свіжу партію ракет до ППО. Це дасть можливість на певний час знову суттєво підняти коефіцієнт знищення ворожих ракет та цілей, які будуть атакувати Україну”, – підсумував він.

У країні-агресорі Росії комунальне підприємство, яке обслуговує селище Горки в Московській області, відмовило перераховувати комунальні платежі, пославшись на “Господа Бога”. Про це 16 січня повідомило видання “Говорит неМосква”, передають Патріоти України.

Місцева жителька розповіла журналістам, що зверталася до керівної компанії “Май-Комфорт” зі скаргами на те, що комунальники “ледь шкрябали тротуари, розчищення доріг і вивезення снігу розпочали тільки в понеділок, а дитячі майданчики навіть не намагаються чистити”.

В офіційній відповіді від 15 січня, яка надійшла від “Май-Комфорт”, указано, що “оброблення реагентами прибудинкової території здійснюють за потреби”, сніг прибирають щодня, і навіть “у посиленому режимі”, а дитячі майданчики прибирають “в останню чергу”.

“Сніг на тротуари, дороги, дитячі майданчики, а також по всьому Ленінському міському округу сипле не керівна компанія, а Господь Бог, усі питання й побажання стосовно опадів можете озвучити в церкві”, – заявили в керівній компанії.

Також комунальники написали, що “багато свідомих жителів” виходить із лопатами й “допомагає у прибиранні снігу”.

“Трамп запровадив мита, тобто чинить економічний тиск, на країни НАТО, які намагаються не допустити окупації території одного з членів НАТО. А НАТО, взагалі то, вигадали для спільної оборони і недопущення окупації навіть клаптику кожної з країн блоку”, – пише інвестиційний банкір Сергій Фурса на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:

“Просто свого часу думали, що окупант прийде зі Сходу… а он воно як виходить….

Дуже хоче Трамп Гренландію. Дуже. І дуже не любить ЄС. Разом із дружаняю Маском. Саме той ЄС, куди ми дуже хочемо і дуже прямуємо….

Десь дружньо радіють Путін і Сі. А Мєдвєдєв, певно, з цього приводу наверне пляшку Фінляндії. Тим більше і сама Фінляндія потрапила під санкції. Не допомогло навіть вміння президента Фінляндії грати в гольф.

Цікаво, як себе почувають інші країни ЄС? Які не проявили солідарність із Данією? Нічого їм не жме? Тихо радіють?

І коли вже будуть окремі мита на Норвегію? Влада якої не організувала Трампу нобелівську премію і йому довелось віджимати медальку у лідерки опозиції Венесуели? Це може потягнути на всі 500 відсотків мит. Це страшний злочин.

Це, звісно, цікаво, з якими словами наступний президент США буде це відміняти і вибачатися? Або це все скасує Верховний Суд, який наче мав прийняти це рішення ще минулого тижня? Тепер у суддів із здоровим глуздом ще більше мотивації проголосувати за відповідне рішення і забрати у Трампа відповідне право. Вже не для збереження економіки, а чисто щоб не ганьбитись…”.