будь з нами!
Сьогодні 18 квітня.
Триває 1517 доба мужньої оборони України проти повномасштабної навали російських окупантів.
Ситуація на східному фронті залишається напруженою: противник концентрує зусилля на напрямах Костянтинівки та Часового Яру, намагаючись посилити тиск через кілька напрямків.
Докладніше дивіться онлайн
До повномасштабного вторгнення в Україну Росія на міжнародних виставках і форумах озброєнь позиціонувала свої ракети як такі, що не мають аналогів у світі, високоточні, складні для перехоплення засоби ураження тактичного і стратегічного значення. Особливим предметом гордості РФ були ракети Х-101, 3М14 “Калібр” і 9М723, однак після 2022 року стало виникати ну дуже багато запитань з приводу цих “кривих” засобів терору.
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA і групи “Інформаційний спротив”.
Росія, так само як і СРСР, займалася системним завищенням характеристик свого озброєння для того, щоб мати конкурентоспроможні позиції на міжнародному ринку із західними аналогами як засобів ураження, так і техніки. Але ось викрити ці маніпуляції ставало можливим тільки тоді, коли сама техніка опинялася в руках зацікавлених у розвінчанні цієї брехні.
У 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення російських окупаційних військ, на українську територію заїхали сотні зразків радянської та російської техніки. Її не тільки знищували, вона потрапляла до рук Сил оборони України як трофеї. Вивчення ж “сучасної” російської техніки підтвердило здогадки щодо того, що її тактико-технічні характеристики (ТТХ) завищувалися й не відповідали анонсованим.
Своєю чергою, вивчення ворожого ракетного озброєння було ускладнене тим, що воно ніколи не потрапляло у наші руки цілим. Навіть Х-101, 3М14 “Калібр” або 9М723, що не розірвалися, все одно мали серйозні ушкодження після падіння, які ускладнювали оцінку їхніх реальних характеристик.
Але з часом стало очевидним, що за низкою параметрів (навіть без детальнішого вивчення неушкодженої продукції) ці ракети значно відрізняються від своїх офіційних ТТХ.
За понад чотири роки повномасштабної війни російські окупанти застосували по Україні достатню кількість ракет Х-101, 3М14 “Калібр” і 9М723, щоб можна було провести дистанційне дослідження їхніх базових характеристик, таких як точність і дальність.
З 2022 року РОВ застосували понад 1200 ракет Х-101, понад 800 3М14 “Калібр” і понад 1200 9М723.
Цієї кількості достатньо, щоб зробити базові висновки про точність кожного типу цих ракет, а саме:
Х-101 – при заявленому круговому імовірному відхиленні (КІВ) від 10 до 20 метрів реальне відхилення від цілі перевищує 50 метрів, а у деяких випадках 100 метрів і більше.
Важливим моментом є те, що у 2022 і 2023 роках ракети Х-101 справді мали високу точність у межах КІВ до 20 метрів, але згодом цей показник почав погіршуватися, пояснення чому я дам нижче.
Примітно те, що для інших російських ракет ситуація аналогічна – КІВ погіршується від року до року.
3М14 “Калібр” – кругове ймовірне відхилення цієї ракети заявлялося до 10 метрів, але нині воно становить і навіть перевищує 50 метрів.
9М723 – балістичні ракети ОТРК “Іскандер-М” тривалий час залишалися найбільш високоточними, зберігаючи КІВ в межах 5 метрів. Але починаючи з 2023 року цей показник став стрімко знижуватися. І навіть із донаведенням із використанням розвідувальних дронів відхилення може становити 50 метрів і більше.
Наразі 9М723 не стільки високоточний засіб ураження, скільки ракета, яку застосовують по об’єктах, по яких складно промахнутися з урахуванням її нинішнього КІВ. Падіння точності цих балістичних ракет ворог також активно намагається компенсувати застосуванням касетних бойових частин.
Щодо причин падіння точності російських ракет, то річ у тім, що в авральному режимі виробництва, за умови використання як важливих електронних компонентів контрабанди подвійного призначення знижується не тільки надійність, а й низка характеристик. Ефект від усього цього посилюється відсутністю технічного контролю – проведення контрольно-вимірювальних заходів.
На будь-якому підприємстві процес виробництва завжди пов’язаний з неспішним процесом контрольно-вимірювальних заходів, що дозволяють здійснювати діагностику надійності всіх компонентів виробленої продукції. Якщо ми говоримо про ракети, то це технічний контроль двигуна, системи наведення, паливної системи і цілісності корпусу. Це давало змогу уникнути (або хоча б звести до мінімуму) ті дефекти, які могли критично вплинути на характеристики і надійність виробу.
Але сьогодні на російських підприємствах проведення контрольно-вимірювальних заходів або зведено до аврального режиму, або скасовано повністю. Як результат – це дало змогу підвищити кількість виробленої готової продукції на добу, але і знизило її якість.
Однак точність – не єдина проблема російських ракет. Багато запитань викликає і їхня заявлена дальність.
Наприклад, ЗД польоту ракети Х-101 становить 2500-2800 км. Деякі дуже сміливі експерти і зовсім заявляють про 5 500 км.
Але ось питання, якщо навіть беремо по мінімуму (2 500), то чому пуски цієї ракети здійснюються переважно з таких зон:
Каспійське море – 1 300 км до центру України;
Саратовська область – 900 км до центру України;
Волгоградська область – 800 км до центру України.
При цьому залежно від зони пуску можна припустити, в яку частину України ці ракети летітимуть.
Тобто, у ракети з дальністю польоту 2 500 – 2 800 км реальна дальність застосування практично ніколи не перевищувала 1 500 км.
Не менш цікава ситуація і з крилатими ракетами морського базування 3М14 “Калібр”, які продовжують запускати з акваторії Чорного моря. За наявною у відкритих джерелах інформацією дальність польоту становить від 2 000 до 2 600 км.
І постає питання: чому ж Росія не використовує потенціал Каспійської флотилії для ударів по Україні, адже пуск з району Каспійська дозволив би ракетам з такими ТТХ долати відстань до самого Львова? Або з Балтійського моря, адже навіть з огинанням країн Балтії і через повітряний простір Білорусі, чому Мінськ навряд чи перешкоджатиме, відстань до північних областей – менше 1 000 км. Навіть якщо запущена з Балтійського моря ракета 3М14 “Калібр” пройде винятково в повітряному просторі Росії, то до Києва їй летіти менше 1 200 км.
Застосування противником ракет Х-101, 3М14 “Калібр”, 9М723 дає змогу на п’ятий рік повномасштабної війни провести, скажімо так, віддалену систематизацію їхніх можливостей і реальних характеристик.
Очевидно, що ракети мають серйозні проблеми з точністю – КІВ. Причиною тому можуть бути як від самого початку закладені маніпулятивного характеру ТТХ, так і проблеми, що виникають зараз із постачанням якісних елементів, що забезпечують точність, а також відсутність на підприємствах контрольно-вимірювальних заходів і проблеми із системами наведення.
Але якщо КІВ – це наростаючий сніговий ком, то ось заявленим параметрам дальності російські Х-101 і 3М14 “Калібр” ніколи не відповідали. Немає жодного верифікованого факту, що підтверджує те, що Х-101 може подолати 2 500 км, не кажучи вже про 2 800 км. Аналогічно і 3М14 “Калібр”.
Поразка партії “Фідес” Віктора Орбана завдала удару по амбіціях Росії у Європі, однак не поклала край іграм Кремля. Таку думку висловив політолог Вадим Денисенко, передають Патріоти України.
За його словами, результати виборів в Угорщині послаблюють і союзників Орбана, зокрема, словацького прем’єра Роберта Фіцо та чеського екс-прем’єра Андрія Бабіша, котрі використовують проросійські наративи. Однак Кремль зміщує фокус і робить ставку на затяжну війну в Ірані.
“Така війна, теоретично, може призвести до дефіциту енергоносіїв у ЄС, тому вже запущена велика інформаційна кампанія “купуйте російські енергоносії та знімайте з Росії санкції”. Однак не думаю, що РФ вдасться похитнути ситуацію в ЄС”, – вважає Денисенко.
В окупованій Ялті розпочали демонтаж будівлі морського вокзалу. Роботи виконують структури, пов’язані з російським бізнесменом Аркадієм Ротенбергом, якого вважають наближеним до президента РФ Володимира Путіна. Про це повідомляє Центр національного опору, передають Патріоти України.
За його даними, морський вокзал тривалий час був важливим архітектурним і туристичним об’єктом міста. На оприлюднених фото видно, що значну частину споруди вже розібрано, а на території тривають активні будівельні роботи.
Як зазначається, місцеві жителі неодноразово виступали проти таких змін. Вони закликали окупаційну адміністрацію відновити повноцінну роботу порту та пасажирського сполучення, яке за роки окупації значно скоротилося. Водночас, за інформацією ЦНС, на місці планують створити розважальний комплекс із гральною інфраструктурою.
Ідею облаштування гральної зони в Криму обговорювали ще з 2019 року. Спочатку її планували розмістити в Кацивелі, а інвестором виступала компанія, пов’язана з Ротенбергом. У липні 2024 року російський парламент ухвалив рішення, яке дозволило перенести проєкт безпосередньо до Ялтинського морського порту. Йдеться про створення комплексу з казино, готелями, ресторанами та іншими об’єктами дозвілля.
Формально ці роботи подають як реконструкцію, однак фактично відбувається демонтаж існуючої будівлі з подальшою перебудовою території під нове призначення.
У Центрі національного опору наголошують, що подібні проєкти часто реалізуються без належного врахування історичної цінності об’єктів і без прозорих процедур погодження. Наразі на місці працює важка техніка, частина території огороджена, а демонтажні роботи тривають.
Раніше будівля морського вокзалу була складовою портової інфраструктури та вважалася частиною історичного вигляду Ялти.
Українська мова протягом ХХ століття пережила кілька хвиль штучних “редакцій”, коли радянська влада вилучала питомі слова, замінювала їх кальками з російської або оголошувала “неправильними”. Через це багато природних українських слів, котрі збагачували нашу мову століттями, зникли з ужитку, а частина – навіть зі словників, констатують Патріоти України.
Сьогодні мовознавці та філологи повертають ці слова до життя, переглядаючи старі словники та архіви. Репетиторка з української мови Ірина Ваврик зібрала добірку лексики, яку більшість українців ніколи не чули – і яка колись була звичною.
Фахівці наголошують, що вилучення питомих слів було не випадковим. Радянська мовна політика прагнула уніфікувати мовний простір під російську, послабити українську ідентичність і зробити мову менш самобутньою. Під заборону потрапляли як побутові слова, так і терміни з техніки, науки чи адміністрації.
Серед лексики, яку намагаються повернути, є слова на літеру “в”, що колись мали повноцінні українські відповідники:
Деякі з цих слів мають цікаві історії. Наприклад, “валок” у старих словниках фіксувався у кількох технічних значеннях, а від нього походить і слово “вальниця” – давня назва підшипника.
Мовознавці переконані, що повернення забутих слів – це не просто лінгвістична мода, а відновлення культурної пам’яті. Кожне слово – це ниточка до нашої історії, ідентичності та свободи.
14 квітня за новим стилем (27 квітня за старим) християни Східного та Західного обрядів вшановують папу римського Мартіна Сповідника та мучеників Антонія та Іоанна. За юліанським календарем цього дня згадують преподобну Марію Єгипетську. Свята Марія вважається покровителькою грішників. Їй моляться про прощення гріхів і настанову на праведний шлях.
***
Мартін жив у VII столітті, в Італії. Він був добре освічений і вступив до кліру Римської церкви. У 649 році його обрали сьомим папою Римським.
Папа Мартін вів активну боротьбу проти єретиків, за що і потрапив у немилість імператора Констанса. Мартіна вирішили прибрати і відправили до нього найманого вбивцю. Але сталося несподіване: щойно найманець наблизився до папи, як тут же осліп. Але імператор цього так не залишив і домігся, щоб Папу Римського відправили на заслання на безлюдний острів в Егейському морі.
Преподобного хотіли стратити, але потім пом’якшили покарання і відправили в Херсонес Таврійський (Крим, Україна). Там святитель Мартін захворів і незабаром помер, а його мощі перенесли в Рим.
У народі період з дня Марії до кінця весни вважався важким та голодним. Запас торішніх овочів та борошна вже добігав кінця, а новий урожай дозріє не раніше початку літа. З цього народного свята починали дуже економно витрачати запаси.
Дівчата 4 квітня намагалися розіграти коханого хлопця чи пожартувати над ним. За прикметою, якщо вдасться провести коханого, то і він ніколи не обдурить обраницю.
14 квітня проводили за роботою на полі та в саду. Селяни щосили садили розсаду, квіти та плодові дерева. Чоловіки орали землю та займалися поточним ремонтом, а жінки діставали з скриньок легкі літні речі. У саду розвішували годівниці для птахів, щоб пернаті оселилися біля дерев та полювали на шкідників.
14 квітня – невдалий день для придбань, нові товари прослужать недовго. Також день невдалий для рукоділля, але добре підходить для риболовлі.
Не можна їсти яйця, м’ясо, рибу і молочні продукти сьогодні, оскільки ще триває Великий піст 2024.
У цей день не можна вбивати павуків. Це вважається великим гріхом.
14 квітня не можна сваритися, сперечатися і розмовляти на підвищених тонах з близькими людьми, інакше відносини зіпсуються надовго.
Поганою прикметою вважається переїдати 14 квітня і викидати їжу. Залишки їжі краще віддати домашній худобі.
Невдалий день для будь-яких покупок, крім взуття. Куплені в цей день речі прослужать недовго.
Нерідко можна почути, що слово «ярмарка» вживають в жіночому роді. Однак, така форма неправильна. Ведуча програми «Правильно українською» у Радіо Трек Ольга Багній пояснила, якої помилки з цим словом часто припускаються багато людей і як її уникати, передають Патріоти України.
– Нагадаю, що в українській мові немає слова «ярмарка». У нас є «ярмарок» – це слово чоловічого роду. Запам’ятайте, – наголосила журналістка.
“Ох, не раділа б я аж так Петеру Мадяру, який таки блискуче переміг на виборах в Угорщині Віктора Орбана. Бо все це може бути не кінцем епохи диктатора на мінімалках, а трансформацією”, – пише у своєму блозі Зоя Казанжи, передають Патріоти України.
Мадяр – не класичний опозиціонер. Він вийшов із тієї ж системи, яку зараз критикує. Працював поруч із владою, був частиною політичної та управлінської екосистеми Орбана. І, що важливо, не приховував: у молодості він захоплювався Орбаном як сильним лідером.
Його стрімкий політичний злет почався зі скандалу, пов’язаного з його колишньою дружиною Юдіт Варга. Вона була міністеркою юстиції і вимушено пішла у відставку після гучної історії з помилуванням, яка викликала обурення в суспільстві.
Саме тоді Мадяр публічно виступив проти системи. І це стало точкою його входу в політику як опозиційної фігури.
Тому важливо розуміти: Мадяр – це не “анти-Орбан” у чистому вигляді. Це радше його нова версія. Молодша, гнучкіша, більш сучасна у комунікації, з кращим відчуттям суспільного запиту. Але з тим самим розумінням сили держави і ролі лідера.
Для Європи це шанс перезавантажити відносини з Будапештом. Для Угорщини – шанс на демонтаж найбільш токсичних елементів системи. Але не обов’язково на повну зміну моделі. Нам би варто про це памʼятати, а не гучно захоплюватись і чекати розблокування €90 мільярдів від ЄС.
Звісно, перемога Мадяра для України новина швидше позитивна, але без ілюзій. З плюсів:
З мінусів:
Угорщина змінюється. Але не обов’язково в бік “ідеальної демократії”. Швидше – в бік більш адаптивної, менш конфліктної, але все ще сильно централізованої моделі.
І це той випадок, коли варто дивитися не на перемогу, а на те, якою буде система після неї.
А тут ще парламентські вибори в Болгарії. Ця країна, здається, не може вийти з політичної кризи з 2021 року. З того часу у Болгарії відбулося кілька дострокових парламентських виборів поспіль, бо партії не можуть сформувати стійку коаліцію.
Основні причини досить банальні: корупційні скандали; конфлікт між “старими” політичними елітами і новими силами; різні позиції щодо ЄС, росії та реформ.
Чому ці вибори важливі для України?
Болгарія – член ЄС і НАТО, вона впливає на рішення щодо допомоги Україні; через Чорне море має стратегічне значення для регіону; уряди Болгарії коливалися у підтримці України; частина політиків відкрито виступає проти санкцій проти РФ.
А восени очікується ще й президентські вибори в Болгарії.
Єдине, що втішає – раз є вибори, то демократія працює. Але демократія – це не тільки процедура, це здатність домовлятися, брати відповідальність і будувати інституції, які переживають політиків.
Тому висновок доволі стриманий:
І, зрештою, головне:
Тому – менше ілюзій”.
12 квітня британська газета The Telegraph опублікувала статтю, у якій написала, що президент Туреччини Реджеп Ердоган різко розкритикував ізраїльське керівництво через бойові дії в регіоні. Згодом видання видалило матеріал, зазначають Патріоти України.
У статті йшлося, що Ердоган назвав прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху “засліпленим кров’ю й ненавистю” і пригрозив імовірними воєнними кроками, згадавши операції Туреччини в Лівії й Карабаху як приклади попередніх втручань. Окрім того, Анкара висунула обвинувачення проти 35 ізраїльських посадовців у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, вимагаючи для них сумарно понад 4,5 тис. років ув’язнення.
За день до того Нетаньяху звинуватив Ердогана в масових убивствах курдів і поступках Ірану і його союзникам.
Міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен Гвір, реагуючи на обвинувачення у злочинах проти людяності, вилаявся. “Ердогане, ти розумієш англійську? Іди нах…й [F…ck you]”, – написав посадовець в Х 11 квітня.
МЗС Туреччини відповіло, що прем’єра Ізраїлю називають сучасним Гітлером, а звинувачення ізраїльських політиків на адресу Ердогана – безпідставні.
Напруження між країнами почало наростати минулого тижня на тлі геополітичного розколу, пов’язаного з війною в Газі й боротьбою за вплив у Сирії, написало видання Middle East Eye 12 квітня. Ситуація загострилася на тлі публікацій про погрози Ердогана Ізраїлю, які вийшли в низці ЗМІ з посиланням на The Telegraph. Цей матеріал, як припускає Middle East Eye, був заснований на вирваних із контексту заявах Ердогана дворічної давнини.
Турецький центр із боротьби проти дезінформації 13 квітня повідомив, що твердження, ніби Ердоган погрожував Ізраїлю вторгненням, безпідставні.
The Telegraph видалила матеріал, повідомив того самого дня один зі старших редакторів видання Пол Нукі. Він зазначив, що цитати були старі “або взагалі вигадані” й попросив вибачення в читачів.
Відома російська співачка Алла Пугачова пишно відсвяткувала Великдень. На своїй сторінці в Instagram артистка опублікувала фото зі свята, яке викликало суперечки, зазначають Патріоти України.
На світлині виконавиця зазнімкована на фоні столів із різноманітними смаколиками, а поруч зі співачкою стоїть ростова лялька-заєць. Для святкування зірка обрала комплект із яскравої блузи та короткої спідниці, що підкреслила стрункі ноги 76-річної виконавиці. Образ вона доповнила широким паском та туфлями сріблястого кольору.
“Світле свято закінчилось, а світло в душі залишилось”, – зазначила у дописі до світлини Алла Пугачова.
Підписники привітали Пугачову зі святом, проте публікація сподобалася не всім. Деякі виразили обурення її одягом, зовнішнім виглядом, композицією фото та тим, що співачка залишила РФ.
