Категорія: Записи

“НATO побачило майбутнє війни очима українців. І воно їм не сподобалося. У The Wall Street Journal вийшла стаття про навчання НАТО в Естонії, які відбулися ще минулого травня за участі 16 тис. військових із 12 країн НАТО, до яких приєдналися українські військові – оператори дронів, частина з яких приїхала безпосередньо із фронту”, – пише ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:

“Сценарій навчань моделював високоінтенсивну війну на “перевантаженому” полі бою – з масовим застосуванням безпілотників. У результаті команда з приблизно 10 українців, діючи як противник, за пів дня умовно знищила 17 одиниць бронетехніки і завдала 30 ударів по інших цілях.

Інша група, близько 100 осіб, розгорнула понад 30 дронів на площі менше ніж 10 км². І це при тому, що насиченість дронами була приблизно вдвічі меншою, ніж сьогодні на реальному українському фронті, – організатори навіть змушені були зараховувати частину ударів як “подвійні”, щоб змоделювати реальну щільність ураження.

Фактично за один день умовно були “виведені з гри” два батальйони. Для класичних підрозділів НАТО участь дронів створило проблему не лише технічну, а й ментальну. Бойові групи рухалися і розгорталися за стандартними процедурами, які десятиліттями працювали в умовах, коли поле бою мало “туман війни”, затримку виявлення, можливість маневрувати непоміченим.

Виявилося, що коли над полем бою одночасно працює така кількість безпілотників, лінія зіткнення перестає бути простором маневру і перетворюється на середовище тотального спостереження – техніка, намети, колони, навіть окремі машини швидко фіксуються і будь-яка концентрація сил майже миттєво стає ціллю.

Українська система Delta в навчаннях дозволяла інтегрувати розвіддані в реальному часі, формувати картину бою і координувати удари практично без довгих погоджень.

Українці звикли швидко ділитися великими обсягами даних між різними рівнями командування, натомість структури Альянсу намагаються обмежити доступ до інформації, зафіксувати, погодити, передати по вертикалі і лише потім діяти, у світі дронів це означає неминучу втрату темпу й ресурсів.

Виявилося, що велика частина доктрин і процедур НАТО, і навіть культури обміну інформацією не відповідають новій реальності. Один із командирів після цього сказав фразу, яку авторка наводить у тексті без прикрас: “Ми в дупі”. Ну хоч так”.

Український співак MELOVIN розійшовся з нареченим-військовим Петром, з яким заручився в листопаді минулого року. Про розрив із коханим артист оголосив в Instagram-stories, передають Патріоти України.

Виконавець опублікував фото, на якому тримав у руці обручку. Водночас співак звернувся до колишнього коханого та подякував йому за пройдений разом досвід.

MELOVIN не став коментувати розрив та називати причини такого рішення. Натомість музикант попросив поважати їхню приватність та не ставити зайвих запитань. “Дякую за досвід. Шановні медіа, задля мого спокою та спокою Петра я нічого не коментуватиму”, – коротко написав артист.

Зазначимо, про стосунки MELOVIN з військовим Петром мало що відомо. Артист розсекретив їх торік 23 листопада. Саме тоді Петро освідчився співаку на Майдані Незалежності. Щоправда, не всі щиро вірили в їхній роман та підозрювали пару в “піарі”.

Російська оборонна промисловість не змогла виконати урядове завдання зі створення власного виробництва мікросхем для криптографічного захисту інформації, призначених для військових потреб, повідомляють Патріоти України.

Міністерство промисловості і торгівлі РФ наклало штраф у розмірі понад 800 тисяч доларів на концерн “Автоматика”, який мав організувати випуск відповідної продукції, однак не впорався з контрактними зобов’язаннями.

Державне замовлення на суму 2,85 млн доларів компанія отримала ще у 2017 році. Згідно з умовами договору, дослідні зразки мікросхем мали бути виготовлені до листопада 2019 року. Проте станом на кінець січня 2026 року проєкт так і не був завершений.

Субпідрядниками виступали “НИИМА “Прогресс” та концерн радіобудування “Вега”, відповідальні за постачання електронних компонентів. Причини зриву строків офіційно не розголошуються.

Як зазначає “Мілітарний”, мікросхеми криптографічного захисту є апаратними засобами, що забезпечують конфіденційність та цілісність інформації ефективніше за програмні аналоги. Хоча в цьому випадку йшлося про розробку для військової сфери, подібні технології широко застосовуються і в цивільному секторі.

“Я не сміялася майже чотири роки. Посміхалася, але не сміялася. Просто забула, як це. Найкраще про причини сказала Аляска: неможливо жити щасливо, усвідомлюючи той абсолютно нелюдський біль і несправедливість навколо. Вона говорила, а я думала, як добре, що я така не одна. Думаю, таких людей, насправді, дуже багато”, – пише журналістка Катерина Коберник на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:

“Уперше з лютого 2022 року я засміялася, редагуючи текст про тварин, які в 2025-му народилися в українських зоопарках. Мене насмішила гуанако Санчо. Почала сміятися й це перейшло майже в істерику зі сльозами. Саме в той момент я усвідомила, що м’язи лиця не пам’ятають, як це.

День Валентина – прекрасне свято мирного життя. Його можна захопливо святкувати і так само натхненно стібати. Але любов – єдине, що тримає людей навколо живими. Один до одного, країни, батьків, дітей, сторонніх людей. Непогано тримає ненависть, але любов – сильніше. Ненависть урешті роз’їдає зсередини. Любов робить вразливими, але додає сили.

Казарін казав, що кожен день життя країни після весни 2022-го – це як плюс один день для людини, яка мала померти, але якимось дивом вижила. Я добре знаю це відчуття. І дуже хочу, щоб у нас лишилася здатність любити. Щоб вона не зникла, як навичка голосно і від душі сміятися. Не певна, що любов урятує світ чи конкретно нас. Нас урятує ядерна зброя. Любов допоможе протриматися, доки якась добра душа її зробить”.

Лідер угорської опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр на полях Мюнхенської безпекової конференції провів переговори з польським прем’єр-міністром Дональдом Туском, в ході яких, зокрема йшлося про Україну. Про це Мадяр написав на своїй сторінці в Facebook, передають Патріоти України.

Під час цього спілкування трапився курйоз, політики отримали нагоду продемонструвати своє почуття гумору.

Так, Петер Мадяр представив Туску свою колегу та майбутню міністерку закордонних справ Угорщини Аніту Орбан.

«Прізвище пані Орбан – це лише збіг обставин», – сказав Мадяр.

«Усе гаразд, мене звати Дональд», – відреагував Туск.

Мадяр, який є ключовим суперником прем’єра Угорщини Віктора Орбана на майбутніх виборах, назвав «дружніми» переговори з очільником уряду Польщі. «Ми погодилися, що і Угорщина, і Польща повинні зробити все можливе для якнайшвидшого укладення миру між Росією та Україною. Ми домовилися, що після зміни уряду негайно відновимо політичні, економічні та культурні відносини між Угорщиною та Польщею і надамо нового імпульсу співпраці Вишеградської четвірки», – зазначив лідер партії «Тиса».

Ніяких мирних перемовин немає, йде процес затягування Путіним часу. Січень 2029 року – завершення президентства Дональда Трампа. Про це розповів журналіст Віталій Портников, передають Патріоти України.

“Я з самого початку кажу, що ніяких мирних перемовин немає, не треба плекати ілюзій. Йде процес затягування часу Путіним. Ми знаємо точну дату, що він хоче дотягнути до певного календарного моменту – січень 2029 року. Навіть вигадувати не потрібно, ця дата є в політичному календарі. Січень 2029 року – завершення епохи Дональда Трампа. Принаймні, так може вважати Путін, ми не знаємо, що ще буде намагатися втнути Трамп, щоб вона продовжилася. Хоча ми не знаємо, що буде після листопада 2026 року. Але сьогодні ця дата є такою”, – зауважив Віталій Портников.

За його словами, реальні мирні перемовини відбуваються тільки тоді, коли є мир, перемир’я, немає вогню. Проведення перемовин під час війни є їхньою імітацією. Ось ця імітація зараз спостерігається.

“До цього була імітація на рівні військових генералів, які обговорювали якісь технічні деталі миру. Навіть якщо технічні деталі миру обговорюють генерал Буданов та адмірал Костюков, то вони не можуть працювати без політичного рішення щодо завершення війни. Якщо війна продовжується, то яке значення має те, про що вони домовилися? Ніякого значення немає”, – прокоментував журналіст.

Російські окупаційні війська нещодавно просочилися в села Тернувате, Косівцеве та Придорожнє на гуляйпільському напрямку в Запорізькій області. Українські військові “зачистили” від росіян ці населені пункти. Згодом російські пропагандистські ресурси почали заявляти, що нібито Збройні Сили України пішли в контрнаступ у Запорізькій області. Чи так це насправді? Військові та аналітики прокоментували дії Сили оборони в цій області.

Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин у коментарі 24 Каналу наголосив, що нині ЗСУ проводять не класичний контрнаступ, а скорочують так звану “сіру зону” в Запорізькій області. Речник додав, що українські військові вибили окупантів з позицій на гуляйпільському напрямку, де загарбники хотіли закріпитися.

Речник Української добровольчої армії та військовий експерт Сергій Братчук в ефірі “Київ 24” повідомив, що в Запорізькій області нині українські військові здійснюють контратакуючі дії тактичного характеру. Однак він додав, що мова не йде про контрнаступальні чи великі наступальні операції в глибину оборони російської окупаційної армії в цій області.

“Кілька населених пунктів були “зачищені” і там закріпилися Збройні Сили України, які контролюють ситуацію”, — вказав він.

Співзасновник DeepState Роман Погорілий зазначив, що українські військові в районах Тернуватого, Придорожнього та Косівцевого проводять не контрнаступ, а саме “зачистку” “сірої” зони.

“Ці “зачистки” можуть перерости в щось більше, але це буде залежати від того, як будуть діяти війська РФ у відповідь, які ресурси будуть залучати росіяни і які ресурси залучатимуть українські війська “, — наголосив він.

Погорілий звернув увагу, що українські захисники проводять також “зачистки сірої зони” та намагаються відтіснити окупантів на оріхівському напрямку — в районах Приморського та Лук’янівського.

“У Приморському — щільна приватна забудова, де загарбники намагаються ховатися та накопичувати свої сили для подальшого просування. Тому “зачистка” з боку ЗСУ у цьому районі розглядається як дійсно щось значне”, — додав аналітик.

Кілька днів тому ЗСУ звільнили від загарбників село Косівцеве на гуляйпільському напрямку та “зачистили” селище Тернувате на оріхівському напрямку.

Військовий оглядач ZN.UA Віталій Кононученко у статті “Відключення Starlink для росіян: що зміниться на фронті?” пише, що військові зазначають, що наша країна нині не має накопичених сил та суттєвих спроможностей для проведення тактичних наступальних дій, оскільки для цього необхідна кратна перевага в живій силі та техніці на певній ділянці фронту.

Противник затягує свою піхоту в північну частину Покровська, а на кадрах ви можете побачити, як кацапи, переодягнувшись в цивільний одяг вивозять тіла своїх 200-х виродків.

Захід в місто сильно обмежений. Противник активно проводить дистанційне мінування.

Ділянки, які вдається розмінувати, ворог одразу заміновує.

Продовжуються також постійні спроби противника зайти в Гришине і останнім часом більша увага роботи пілотів прикута вже до цього населеного пункту, а не на Покровськ, чим користується ворог.

Також за нашою інформацією за останні дні було декілька спроб з боку Сил Оборони завести особовий склад броньованою технікою.

Хто надав таку команду навіть не потрібно писати, всі і так його знають… Автівки були знищені, особовий склад 300. Варто відмітити, що ворог посилив застосування кабів по позиціях Сил Оборони.

На Мирноградському відтинку ворог накопичується на фермах на півночі. Накопичує особовий склад в церкві, разом з цивільними, порушуючи, зокрема, норми гуманітарного права.

Тривають хаотичні бої в північній частині міста рештками угрупування Сил Оборони, які знаходяться в Мирнограді, і на вихід яких немає жодних планів попри те, що Покровськ ось-ось перейде в руки кацапів.

Також в полі зору починає все активніше з’являтися Родинське, де противник з кожним днем посилює свій тиск.

Однак найбільша проблема, що ворог здійснює рейди невеликими групами піхоти на захід від Родинського в глибину нашої оборони і вишукує пілотів, які на сьогодні під загрозою потрапити у вогневий контакт з штурмовиками противника.

Одночасно з цим, Родинське є останнім населеним пунктом, який дає можливість спроб вийти з Мирнограду, що дуже чудово розуміє ворог.

Остані бої за Покровськ та Мирноград тривають….

Джерело

1. Противник (російські війська) продовжує наступ на цьому напрямку частиною сил своїх угрупувань військ (УВ) «Юг» та «Центр», зосереджуючи основні зусилля в смугах 8-ї загальновійськової армії (ЗВА) та 3-го армійського корпусу (АК) відповідно на південь, південний схід і схід від міста Костянтинівка.

Сили та засоби російських військ, що діють у Костянтинівському напрямку, об’єднані відповідно у дві тактичні групи (ТГр) — «Бахмут» і «Дзержинск». Окрім з’єднань, частин і підрозділів 8-ї ЗВА та 3-го АК, командування противника також включало у їх склад сили та засоби 18-ї, 58-ї та 49-ї ЗВА (УВ «Днепр»), 51-ї ЗВА (УВ «Центр») та 3-ї ЗВА (УВ «Юг»), зокрема:

ТГр «Дзержинськ», що наступає по обидва боки Клебанбицького водосховища, а також у напрямку Степанівка — Довга Балка, складається з:

– 4-та окрема мотострілецька бригада (омсбр) 3-ї ЗВА

– 103-й мотострілецький полк (мсп) 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) 8-ї ЗВА

– 10-й танковий полк (тп) 20-ї мсд 8-ї ЗВА

– 78-й мсп 42-ї мсд, 58-ї ЗВА

– 54-й мсп 6-ї мсд 3-го АК

– 1194-й мсп 3-ї ЗВА

– 1219-й, 1436-й та 1465-й мсп 51-ї ЗВА

– 20-й і 155-й «зведені» мсп ВМФ

– 77-й окремий мотострілецький полк (омсп) зі складу 7-ї військової бази (ВБ) 49-ї ЗВА (Гудаута, Абхазія)

ТГр «Бахмут» (частина сил), що наступає по напрямках Біла Гора — Костянтинівка та Предтечіне — Костянтинівка, складалася з:

– 72-га омсбр 3-го АК

– 1008-й, 1307-й і 1442-й мсп 6-ї мсд 3-го АК

– 89-й тп 6-ї мсд 3-го АК

Крім того, частини та підрозділи 70-ї мсд 18-ї ЗВА, зі складу ТГр «Бахмут», діють у напрямку Часів Яр – Віролюбівка. А в напрямку Русин Яр — Райське частина сил 150-ї та 20-ї мсд 8-ї ЗВА, посилених частинами та підрозділами зі складу 120-ї дивізії морської піхоти (дмп) Тихоокеанського флоту (колишні 40-та та 155-та окремі бригади морської піхоти), які наступають по обидва береги річки Казенний Торець у загальному напрямку Софіївка — Новопавлівка та Шахове — Новомиколаївка.

2. Очевидно, що на цьому напрямку командування противника реалізує задум (план), який передбачає подвійне оперативне охоплення всієї агломерації Дружківка-Костянтинівка з метою її поетапного захоплення та подальшого просування на ближні підступи до Краматорська з південного сходу та сходу.

Наразі в рамках цього плану основні зусилля російського командування зосереджені саме в центрі та правому фланзі смуги наступу 8-ї ЗВА, у загальній дирекції Яблунівка — Іллінівка (ТГр «Дзержинск») та на суміжному фланзі смуги наступу 3-го АК (частина сил ТГр «Бахмут»), у загальній дирекції Біла Гора — південно-східні околиці Костянтинівки та Предтечіне — Костянтинівка.

Станом на 08.02.2026 штурмові групи противника зі складу його передових частин і підрозділів здійснювали, протягом кількох крайніх діб, штурмові дії у таких тактичних напрямках:

– Яблунівка — Іллінівка, передові підрозділи 1436-го мсп, за активної підтримки 155-го «зведеного» мсп, продовжили свої вперті спроби «зачепитися» за Іллінівку. Поки що, у них це виходить не дуже добре.

Окремі дрібні штурмові групи (до 2-3 «тіла») у деяких випадках діючи з боку ліса на південь від Іллінівки, час від часу прориваються до окремих будинків на вулиці Набережній, однак вони там довго не живуть. Проте ворог наполегливо намагається «будь-що» закріпитися в Іллінівці, діючи з боку кільцевої розв’язки на південний захід від Берестка через ліс на південь від Іллінки.

– Олександро-Калинове — Бересток, штурмові групи підрозділів 4-ї омсбр та 10-го тп 20-ї мсд 8-й ЗВА намагаються прорватися до Берестка з боку західного кінця Клебанбикського водосховища. Поки що — не дуже успішно, адже противник змушений вести вперті бої на північному березі водосховища, замість того, щоб просуватися у бік Берестка.

– 77-й омсп продовжує накопичувати штурмову піхоту в напрямку Яблунівка — Степанівка, очевидно готуючись до атакуючихштурмових дій в цьому напрямку найближчим часом, аби захопити Степанівку.

– У свою чергу, штурмові групи передових підрозділів 103-го мсп 150-ї мсд та 10-го тп 8-ї ЗВА, очевидно, мають однозначний наказ захопити Бересток синхронними атаками з боку західного та східного кінців Клебанбицького водосховища.

Однак, у цьому сенсі, варто зазначити, що противник поки що не зміг надійно закріпитися в районі Пліщієвки та Іванопілля з цією метою, хоча постійно намагається провести свої малі штурмові групи з боку села Клебан Бик і через Яблунівку до позицій на північному березі водосховища. Бої там тривають з перемінними результатами, але противник поки не зміг захопити ключові позиції ЗСУ на ділянці від Пліщієвки до Берестка та від Яблунівки до Берестка.

– У свою чергу, російська 72-га омсбр прагне посилити своїх штурмовиків, які прорвалися до південно-східних околиць Костянтинівки, регулярно намагаючись перемістити з цією метою невеликі піхотні групи в напрямку Предтечіне — Костянтинівка. Поки що не дуже успішно.

На відміну від передових підрозділів 6-ї мсд 3-го АК, які діють через район «Дачі» по напрямку Олександро-Шультіне-Костянтинівка й які наполегливо намагаються прорватися до залізничної станції «Костянтинівка» вздовж вулиці Островського. Поки що противник не зміг пересікти дорогу Т-0504 своїми основними силами і вимушений вести запеклі бої своїми штурмовими групами в районі Одеської та Київської вулиць Костянтинівки.

– Окрім згаданих активних дій противника в рамках першого (початкового) етапу штурму Костянтинівки, російське командування продовжує досить активні атакуючіштурмові дії в районі Софіївки та на північний захід від Часів Яру (у напрямку Віролюбівки), намагаючись одночасно створити передумови для виходу на ближні підступи до Дружківки. У цьому сенсі противник поки що зміг лише зв’язати бої за Софіївку та прорватися до водойми на південний схід від Віролюбовки. Протягом понад 2,5 тижнів запеклих боїв російські війська зуміли просунутися по цих флангах не більше ніж на 1 км.

3. Ймовірно, командування російських військ планує поетапно захопити всю агломерацію Дружківка – Костянтинівка — спочатку охопити фланги Костянтинівки, одночасно з цим, прорватися на ближні підступи до Дружківки, а потім штурмом захопити саму Костянтинівку і витіснити ЗСУ з району Дружківки під загрозою оточення.

Водночас, ймовірно, планується просування передових підрозділів російських військ у район Малотаранівка — Семенівка — Білокузміновка — Комишуваха, на північ від Дружківки. Кінцева оперативна мета цієї операції — дістатися ближніх підступів до Краматорська з півдня та південного сходу, створивши таким чином одну з передумов для організації та проведення оперативної наступальної операції проти агломерації Слав’янськ-Краматорськ під час літньо-осінньої кампанії 2026 року.

У цьому сенсі очевидно, що виконання завдань першого етапу штурму Костянтинівки передбачає наступні дії російських ТГр «Дзержинск» і «Бахмут»:

– ТГр «Дзержинськ», очевидно, має завдання прорватися через Іллінівку та Бересток у південно-західну (центральну) частину міста, діючи вздовж західного берега річки Кривий Торець

– ТГр «Бахмут», відповідно, діючи через південно-східну частину Костянтинівки, прагне прорватися до району місцевої залізничної станції та на північний захід (вздовж вулиць Бахмутська та Олекси Тихого), а також з обох боків Шанхайського ставку, щоб повністю зайняти східну частину міста на протилежному березі Кривого Торця.

Але, на даний момент, обидві російські ТГр на цьому напрямку досить далекі від досягнення вказаних цілей. Між тим, вони вже ведуть наполегливу та активну підготовку до боїв безпосередньо в самій Костянтинівці. Наприклад, ведеться регулярна та цілеспрямована підготовка особового складу штурмових «бронегруп» 10-го тп для «швидкого прориву техніки у Костянтинівку через Бересток», підсилення груп БПЛА у складі 155-го зведеногоо мотострілецького полку ВМФ, постійне накопичення штурмової піхоти у передових підрозділах 103-го мсп 150-ї мсд та 77-го омсп тощо.

Насправді, у рамках підготовки до всієї літньої кампанії російських військ 2026 року, одним із головних елементів (і, ймовірно, найосновнішим) якої, ймовірно, має бути гіпотетична оперативна наступальна операція російських військ у бік Слов’янсько-Краматорської агломерації, їхнє командування на Костянтинівському напрямку, теоретично, з урахуванням часу, необхідного для попередньої підготовки, включно з оперативним розгортанням відповідних угрупувань військ, має ВЖЕ «форсувати» наступальні дії. Це, однаково, стосується і Лиманського напрямку.

Однак наразі ми спостерігаємо дещо інше — невеликі, але постійні спроби інфльтрації та проникнення малими та «надмалими» (до 2-3 в/сл) штурмовими групами противника у бойові порядки передових частин і підрозділів ЗСУ.

Так, це суттєво зменшує разові втрати противника під час його атакуючих/штурмових дій, на відміну від спроб прорватися на тактичному рівні більшими штурмовими групами. Але водночас це різко сповільнює темп і час наступу самих російських військ. Більше того, втрати ворога, у такому випадку, в загальному розрахунку, не зменшуються кардинально, а просто розтягуються у часі, адже такий «конвеєр смерті», коли командування противника знову і знову відправляє 2-3 «тіла» для непомітного проникнення і закріплення, у переважній більшості випадків закінчується для них фатальним.

Наразі бої за Костянтинівку фактично відбуваються в передмістях, за винятком її південно-східної околиці. При цьому, темп наступу противника мінімальний. Це означає, що швидке захоплення міста російськими військами наразі майже неможливе.

Більше того, вороже командування в цьому випадку ризикує не лише порушити всі плани та графіки своєї літньої кампанії, а й навіть не почати реалізовувати її основні пункти (елементи). Просто тому, що воно загрузне у часі і темпі проведення «підготовчих заходів» до неї.

Якщо до кінця весни ворог так й не захопить Костянтинівку і Дружківку (а також Лиман), то російському військовому командуванню доведеться «на ходу» вигадувати щось «зовсім інше» для своєї літньої кампанії, ніж захоплення таких «гостро бажаних» Краматорська та Слов’янська.

Джерело

Продовжуються бої західніше Середнього, у напрямку Корового Яру.

Також ворог намагається з того району додатково рухатися на південь, в бік лісового масиву, в обхід Новоселівки.

Мета також очевидна – захоплення с. Ярова та вихід на р. Сіверський Донець задля подальшої ізоляції нашого лиманського плацдарму з нашого правого флангу.

Поблизу Ямполя ворог продовжує накопичуватися задля продовження просочення у напрямку Лимана.

Також в районі Ямполя залишки нашого гарнізону продовжують перебувати в оперативному оточенні.

Становище гарнізону є вкрай скрутним, логістики вже давно немає (тільки НРК та дрони – і це якщо дуже повезе).

Ворог також чинить тиск на Озерне, де може повторитися ситуація з Ямполем.

Також окупант намагається пробити нашу оборону південніше Колодязів у районі Ставків, які є ближніми підходами до Лимана з півночі.

Поки успіху в них мало, але якщо вони посилять ділянку, то ситуація зміниться не на нашу користь.

Та й в принципі це стосується всього лиманського напрямку.

Після втрати Сіверська, весь напрямок висить на волосині. І все, що можна зробити – пригальмувати рух окупантів. Зупинити його поки неможливо.

Джерело