ОАЕ планує купити частку української компанії Fire Point, – ЗМІ

Об’єднані Арабські Емірати планують купити міноритарну частку української компанії Fire Point, яка виробляє ракети Фламінго. Про це повідомляє BBC News Україна у вівторок, 30 грудня, посилаючись на джерела в компанії, обізнані з деталями угоди, передають Патріоти України.

Зазначається, що загалом компанію оцінили у 2,5 млрд доларів. За словами джерел, оборонна група EDGE, яка належить суверенному фонду ОАЕ, планує придбати 30% частки компанії приблизно за 760 млн доларів.

Fire Point уже подала необхідні для угоди документи до антимонопольного комітету. Компанія виготовляє далекобійні дрони FP-1 і FP-2 та ракети Фламінго. Також Fire Point планує виробництво балістичної ракети.

У листопаді співвласник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман повідомляв, що бізнесмен Тимур Міндіч, який є підозрюваним у справі про корупцію в енергетиці, намагався отримати 50% акцій компанії Fire Point.

У жовтні Штілерман також заявляв, що Міндіч звертався із пропозицією придбати частку у Fire Point, але йому відмовили.

У московському аеропорту ввели обмеження через атаку БПЛА, а в Підмосков’ї масові відключення світла, – ЗМІ

У московському аеропорту Внуково 30 грудня запровадили тимчасові обмеження на прийом та випуск авіарейсів на тлі атаки безпілотників. Про обмеження повідомила Росавіація, передають Патріоти України.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російська ППО знищила п’ять безпілотників, що летіли на російську столицю.

Тим часом у Підмосков’ї сталось масове відключення світла. Електрокомпанія Россети Московский регион заявила, що світло зникло в Жуковському, Литкаріно і Раменському.

Попередньою причиною називають загоряння електротехнічної шини, а за іншими даними — автоматичне відключення на високовольтній підстанції в регіоні. Тим часом Telegram-канал Supernova+ повідомляє про удар по електропідстанції у Раменському. З’явилась також низка відео з темними вулицями Підмосков’я.

Я помилився, припускаючи, що Путін зупиниться раніше, ніж д*па засвітить усіма своїми гранями, – Роман Шрайк

“Прочитав зранку, що Україна має обрати між поганою угодою і продовженням війни. Це не так. Зараз обираємо не ми”, – пише блогер та журналіст Роман Шрайк у своєму Телеграм-каналі, передають Патріоти України, та продовжує:

“Ми не можемо погодитися на план із 28 пунктів, який запропонували путінські посередники. А компромісний план із 20 пунктів, над яким працюють команди України і США (та сама “погана угода”), не подобається Путіну. Що він учора й продемонстрував історією з “атакою на Валдай”.

За останні півтора місяця під тиском Трампа наші червоні лінії сильно мутували, деформувалися або взагалі випарувалися. Схоже, що ми можемо дістати прийнятні гарантії безпеки від США та європейських країн, але в іншому вистачає пунктів, які роблять угоду поганою.

Але ця погана угода здається Путіну недостатньо поганою.

Зараз вибір за Путіним. І поки що він обирає продовження війни.

Найкращий час для виходу він уже втратив – після жовтневих санкцій США проти “Роснефти” й “Лукойлу” ціни на російську нафту дуже впали, що завдало додаткового удару по нафтогазових доходах бюджету РФ.

Протягом перших трьох років війни в російську армію й військову промисловість вкидали величезні гроші з “кубушки”, що давало змогу демонструвати економічне зростання. Та й “прості росіяни” не надто відчували наслідки – навпаки, ринок праці переживав бум, зарплати зростали.

Але тепер усе – рештки “кубушки” вирішили приберегти на найчорніший день, а діру в бюджеті повністю закривати внутрішніми позиками під 15%. А це зовсім інша історія.

Тепер витрати ріжуть, і навіть військові видатки в бюджеті-2026, по суті, зафіксовані.

Бурхливе зростання позаду. Попереду – стагнація і рецесія.

Я помилився, припускаючи, що Путін подумає на крок наперед і зупиниться раніше, ніж дупа засвітить усіма своїми гранями. Не зупинився, а тільки дав натяк, що може, – дуже вже хочеться отримати Донбас хоч переговорами, хоч у воєнний спосіб.

Тим паче, що Генштаб нашіптує йому солодкі слова про ось-ось розвал української оборони й ось-ось захоплення Куп’янська Донбасу. І тому 2026 рік буде роком вибору Путіна – вибору між мрією хапнути якомога більше і страхом позбутися титулу “рятівник від проклятих 90-х”, яким він так пишається”.

Спочатку прилетіли безпілотники: На окупованій Луганщині палає нафтобаза (відео)

Ввечері у вівторок, 30 грудня, окуповане місто Ровеньки Луганської області атакували БпЛА. Про це повідомили Telegram-канали Трикутник та Exilenova+, передають Патріоти України.

У місті пролунали потужні вибухи, під удар потрапила нафтобаза. Зазначається, що внаслідок атаки спалахнули резервуари з паливом. Інформацію про атаку дронів підтверджують також місцеві проросійські пабліки.

Ватажок «ЛНР» Леонід Пасічник та окупаційний «мер» Ровеньків Андрій Рубанцов поки що не коментували вибухи.

Народні прикмети на 31 грудня. Як по-українськи святкувати Маланку, Василя та Щедрий вечір

31 грудня (13 січня за старим стилем) – день пам’яті святої Меланії Римлянки та Василя Великого. У народному календарі – свято Маланки та Щедрий вечір, нагадуають Патріоти України.

***

Традиція Щедрого вечора сягає дохристиянських часів. За язичницькими звичаями у перший день нового року слов’яни вшановували богів Васильчика і Маланку. Згідно з легендою, у бога Ладо була дочка Маланка, яку викрав змій і ув’язнив у темниці. Наречений Маланки, бог Місяць, був на полюванні, тому дівчину врятував богатир Васильчик.

З приходом християнства трактування свята змінилося.Церква пов’язала цей день із пам’яттю про двох святих: Василія Великого Кесарійського і преподобної Меланії Римлянки. Василій Великий був визначним церковним діячем IV століття, одним з отців Церкви та архієпископом Кесарії Каппадокійської в Малій Азії. Йому приписують винахід іконостасу та складання літургії Василя Великого. Маланка, або Меланка Молодша була черницею і меценаткою: вона відома тим, що будувала церкви, допомагала нужденним і піклувалася про хворих у часи занепаду Римської імперії.

Меланія жила у V столітті, була родом зі знатної християнської родини. У 14 років дівчину проти її волі видали заміж за знатного юнака Апініана. Але Меланія хотіла чернечого життя. Чоловік пообіцяв, що після народження двох діток він разом із нею зречеться світу. Але сталося так, що їхні діти померли немовлятами.

Після смерті батька дівчини Меланія та Апініан роздали свій спадок і почали допомагати монастирям, хворим, викуповувати ув’язнених за борги. Разом вони вирушили з рідного Риму в Африку, Олександрію та Єрусалим. Незабаром Меланія стала вести самітницьке життя біля Оливної гори, а через деякий час поблизу її келії виник жіночий монастир. Після смерті чоловіка Меланія заснувала чоловічий монастир на горі Вознесіння Христового. Преподобна прославилася чудесами, які відбувалися за її молитвою.

Зараз у надвечір’я Нового року та Щедрого вечора в українських церквах відбуваються богослужіння, на яких віряни дякують Богові за рік, що минає, і просять благословень на наступний.

Щедрівки, посівання, водіння Маланки або кози

Розмаїття традицій Щедрого вечора в Україні нескінченне — особливості святкування залежать від регіону. Найчастіше в цей день по домівках ходять щедрувальники, співають пісні-щедрівки і танцюють.

Мета щедрування, як і Коляди — величати господарів оселі і їхню родину: “Щедрий вечір, Добрий вечір, добрим людям на здоров’я!” Вважалося, що щедрувальники і їхні обрядові пісні можуть допомогти виростити кращий урожай. Саме тому господарі частують їх, обдаровують грошима або солодощами. Також варто бути готовими до того, що у цей вечір щедрувальники можуть побешкетувати та навіть зробити невелику шкоду в обійсті.

Цікаво, що щедрівки, на відміну від колядок, були переважно світськими піснями. Працівниця музею “Літературне Придніпров’я” Анастасія Шапошнікова зауважує, що важливо не плутати колядки із щедрівками. Якщо в тексті згадується Ісус – це колядка, якщо бажають добробуту — щедрівка.

Також на Щедрий вечір заведено посівати, або засівати — розсипати зерно на долівку, вітаючи господарів. Посівали переважно житом або пшеницею. Цей обряд популярний по всій території України, він поширений як на заході, так і на сході. Цікаво також, що традиція посівання є і в інших східних слов’ян — в Польщі, Білорусі, Словаччині й кількох областях Росії, що межують з Україною.

До речі, існує традиція, що щедрують дівчата, а посівають хлопці, і не навпаки, адже саме так “на щастя”. Також важливим є час, коли приходить засівальник — тому, хто прийшов першим, зазвичай приділяли особливу увагу.

Окремою масштабною традицією Щедрого вечора є гуляння з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів — свято Маланки, містичний обряд-карнавал.

Маланка — складний фольклорний образ та свято, традиції якого можуть відрізнятися не лише в регіонах, але й у протилежних “кутках” одного села. Особливо на заході України Маланка супроводжується яскравим театралізованим дійством — самою “Маланкою” є зазвичай переодягнений дівчиною хлопець, натомість дівчата перевдягаються в чоловічих персонажів.

Також серед ватаги бувають “коза”, “корова”, “кінь”, “баба”, “дід”, “циган”, “чорт”, “жандарм”. Чи не найяскравішими є образи “ведмедів” — у них вбираються найсильніші хлопці з кожного кутка села. Кульмінацією Маланки зазвичай є боротьба “ведмедів” за звання найсильнішого.

“Традиційно маски для карнавалу виготовляли зі шкіри, паперу, пап’є-маше, борошна, клею і крохмалю. У радянські роки для виготовлення масок часто використовували протигази: із них вирізали скляні очі, прикрашали маску аплікаціями, розмальовували. Нині може здатися, що саме такий «ведмідь» найтиповіший. Це недивно, адже протигази можна було знайти всюди”, — розповідає режисер фільму “Памфір” і дослідник Маланки Дмитро Сухолиткий-Собчук.

Цікаво, що сучасне карнавальне дійство охоплює багато нових персонажів і залежить від креативу учасників обряду: нині на маланкарях можна зустріти маски жандарма чи солдата, а також лікаря, міліціонера, перукаря, фотографа тощо.

Ще одним важливим ритуалом Щедрого вечора були дівочі ворожіння. За традицією, коли починали ворожити, хлопці крали у дівчат вдома ворота або хвіртки, і щоб повернути втрату — батько дівчини мусив виставити могорич

Закінчуються обряди Щедрого вечора спаленням “діда”, або “дідуха” — снопа соломи, який встановлюють у кутку будинку на Святий вечір у багатьох регіонах України. У деяких регіонах існує традиція стрибати через це багаття — за язичницьких часів цей обряд вважався очищенням від нечистої сили.

Щедрий стіл

Щедрий вечір можуть називати також Багатою кутею, адже застілля в цей день має особливе значення. Слов’яни вірили: чим щедрішим буде святкування і кутя, тим краще сім’я буде жити в новому році.

На відміну від Різдва страви готують “скоромними” (з використанням м’яса й іншим продуктів тваринного походження). Головною обрядовою стравою цього вечора є кутя, вона може бути заправленою смальцем або вершками — саме тому вона “багата” або “щедра”. Окрім куті, на Щедрий вечір готують печеню, домашні ковбаси, пироги та вареники із сиром, млинці.

За новорічний стіл сідає вся родина: усі мають бути охайно і святково вбрані, адже брудний або неохайний одяг вважають поганим знаком. Перед тим як починати вечерю, сім’я молиться і дякує Богові за здоров’я та благополуччя. Потім усі куштують кутю і починають вечерю.

Опісля святкової вечері родина співає щедрівки, господар виносить дідуха і також пригощає всіх тварин кутею, якщо вони є в господарстві. Існує легенда, що на Щедрий вечір навіть тварини розмовляють, але підслуховувати їх не можна.

Про що говорять прикмети на 31 грудня

За прикметами дня судять про погоду найближчим часом і влітку:

  • крупний сніг пішов – до несильних морозів;
  • яка погода цього дня – таким буде і липень;
  • сніг під ногами не хрумтить – чекай потепління.

Серед здавна існувало повір’я, чим багатшим накрити святковий стіл (Щедрий вечір), тим заможнішою буде сім’я. День Маланки вважали найкращим для ворожінь, тому дівчата обов’язково ворожили на долю і нареченого.

Що не можна робити 31 грудня

У цей день є низка заборон. Що сьогодні не можна робити:

  • скандалити – ті, хто посварився напередодні Нового року, можуть ніколи не помиритися;
  • відмовляти в допомозі;
  • ображати кого-небудь – ні ділом, ні словом.

За народними прикметами цього дня не варто давати і брати в борг – щоб не ходити в боргах увесь рік, і з цієї ж причини не слід перераховувати дрібні гроші. Не можна відмовляти щедрівникам – можна відвадити від дому благополуччя, а також сідати за святковий стіл у чорному одязі – інакше протягом року не раз доведеться носити траур.

Що можна робити 31 грудня

Свята Меланія – покровителька вагітних жінок і під час пологів. У преподобної просять допомоги виносити і народити здорову дитину, моляться їй при складних пологах.

У Щедрий вечір заведено накривати багатий святковий стіл – за прикметами він забезпечить достаток на весь рік. Цього дня належить готувати кутю і пригощати нею один одного – вважається, що таким чином можна залагодити будь-які конфлікти і помиритися з ворогами. Крім цього, наші предки обов’язково готували страви зі свинини – як символ благополуччя.

За народними прикметами також на стіл потрібно поставити тарілку із зерном, перемішаним із монетами різного номіналу. Щоб привернути добро в новому році, слід напередодні постаратися зробити якомога більше благих справ: наприклад, допомогти людям похилого віку, пригостити нужденних.

“Сталося не так, як гадалося”: Кульмінація і криза переговорного процесу щодо завершення російсько-української війни, – Фесенко

Переговори між США і Україною на вищому рівні у Флориді в неділю, 28 грудня, і реакція Росії на це в понеділок, 29 грудня, засвідчили одночасно і кульмінацію і кризу переговорного процесу щодо завершення російсько-української війни. Про це у Фейсбуці пише політолог Володимир Фесенко, передають Патріоти України.

“Трамп і Зеленський вийшли на переговори у Флориді з різними цілями. Зовні це виглядало як фіналізація узгодження спільного американо-українського мирного плану. Однак, схоже, Президент США хотів дотиснути українського колегу до односторонніх поступок в бік Росії для досягнення швидкого миру в Україні. А Зеленський, навпаки, прагнув переконати Трампа в своїй конструктивності і готовності до гнучких компромісів по Донбасу на американських умовах, але так, щоб і Росія погодилась на компроміси (перемир’я на 60 днів до проведення референдуму про рамкову мирну угоду; обопільне відведення російських і українських військ на Донбасі). А якщо Росія не погодиться, то переконати Трампа в тому, що саме Росія не хоче припинення війни в Україні, і треба тиснути на Кремль.

Але сталося не так, як гадалося, і, з іншого боку, вже майже за звичним сценарієм. Путін перед зустріччю Трампа із Зеленським мав телефонну розмову з Президентом США (майже як в жовтні), і, схоже, що в черговий раз, йому вдалося хоча б частково зазомбувати Трампа. Цілком ймовірно, що і зараз в організації телефонної розмови між Трампом і Путіним спрацював тандем Стів Віткофф – Кирил Дмітрієв.

Однак Трамп не дотиснув Зеленського, як хотіли в Кремлі, хоча і розсипався в компліментах на адресу Путіна. Особливо огидно виглядало, як Трамп розповідав про «щедрість» Путіна по відношенню до України, і як російський диктатор хоче успіху Україну після завершення війни. Ми щоденно бачимо і відчуваємо «щедрість» Путіна в ракетних і дронових ударах по українських містах, по мирних людях, по об’єктах енергетики, внаслідок чого українців позбавляють опалення і електрики, і все це в морозну зиму.

Російські таргани в голові Трампа знов святкували тактичну перемогу. Проте і повністю в інтересах Росії Трамп не зіграв. На українські компроміси Трамп не погодився (хоча вони були майже за американським сценарієм), але і Зеленського не дотиснув на виконання російських ультиматумів. Тобто, за нашою термінологією, і з точки зору наших інтересів, не відбулося ні зради, але і не перемоги (хоча б в дипломатичному сенсі, і з точки зору інтересів Зеленського). Стало очевидним те, про що попереджали багато коментаторів (зокрема і автор цих рядків), що переговорний процес поступово заходить в глухий кут.

Однак Кремлю цього було замало. Треба було підняти ставки. І з’явилася історія про атаку українських безпілотників на резиденцію Путіна на Валдаї. Не буду оцінювати, що там було насправді. Просто зазначу, що атаки українських безпілотників вже неодноразово були і на Москву, і поруч з різними путінськими резиденціями, які ретельно охороняються. І особливого ажіотажу в Росії це не викликало. Але зараз все було інакше. Потрібна була конспірологічна і драматична історія про підступних українців, які агресивно атакують путінський «дім» (це за словами Трампа). Хоча насправді Путін там буває не часто.

Очевидно, що «атака на резиденцію Путіна» – це російська інформаційно-психологічна операція (ІПСО), спрямована особисто на Президента Трампа і на зрив переговорного процесу з формування спільного американо-українського мирного плану. Дуже показово, що РФ повідомила про цю «атаку» із суттєвою затримкою і лише після інформації про другу телефонну розмову між Трампом і Путіним.

Міністр закордонних справ РФ С.Лавров вже заявив, що йдеться про суттєву зміну переговорної позиції Росії. Відзначу, що це відбувається вже не в перший раз. Як тільки позиція Трампа по відношенню до Путіна і Росії стає м’якою і доброзичливою, відразу Росія посилює свої вимоги і ультиматуми до України. Але в Кремлі, схоже, також були дуже занепокоєні, що переговорний процес між Україною і США просунувся занадто далеко, тому його треба було зірвати. Саме тому і відбулася ця російська ІПСО про атаку українців на нібито «дім» Путіна.

На жаль, всі ці російські звинувачення підтвердили припущення, що Росія хоче не припинення війни, а її ескалації. Якась криза в переговорному процесі неминуче мала статися. Війна продовжується не лише на фронті, а й на дипломатичному треку і в інформаційній сфері”, – завершує політолог.