Категорія: Записи

Російський Z-блогер Роман Альохін прокоментував ранкову атаку дронів на Санкт-Петербург, яка є однією з найпотужніших з початку війни. Пропагандист заявив, що такі удари завдають шкоди не лише інфраструктурі, а й репутації російської влади, передають Патріоти України.

За його словами, глузування з того, що сталося, недоречні, оскільки наслідки цих атак на РФ безпосередньо позначаються на жителях Росії та будуть відчуватися ще довгі роки.

“Ми сьогодні живемо у цій же країні, та все, що відбувається, відбувається з нами. І наслідки цього всього розхльобуватимемо ми та наші діти”, – написав Альохін.

Блогер також розкритикував російську бюрократичну систему, протиставивши її Україні. Він зазначив, що у Росії продовжують проводити дорогі форуми, роблять гучні заяви, тоді як Київ вважає за краще діяти без гучних заяв.

“Ми проводимо все дорожчі форуми за форумами, на яких обговорюють те, що можна обговорити по телефону або онлайн без витрат. Наші чиновники говорять гучні слова, але противник нічого не говорить, а просто мовчки завдає дуже чутливих ударів як по реальних об’єктах, так і по іміджу влади”, – наголосив Альохін.

1. Командування російського угрупування військ (УВ) «Запад» продовжує здійснювати спроби ліквідувати Лиманський плацдарм Збройних сил України (ЗСУ) на річці Сіверський Донець і зайняти охоплююче положення відносно району оборони ЗСУ навколо міста Слов’янськ (з півночі та північного сходу), вийшовши до Сіверського Донця на широкому фронті (від Святогірська до Закітного).

Для виконання цього завдання противник (російські війська) розгорнув відповідне оперативно-тактичне угрупування військ на цьому напрямку, що складається з частин і з’єднань 20-ї та 25-ї загальновійськових армій (ЗВА) УВ «Запад» та окремих сил і засобів зі складу 1-ї танкової армії (ТА) УВ «Запад», приданих їм в якості посилення.

За бойовим та чисельним складом (БЧС) це угрупування досить співставне з угрупуваннями противника, які діють на низці інших активних оперативних напрямків. Наприклад, з УВ «Центр», що діє на Покровському/Добропільському напрямку, або з УВ «Восток», що діє на Гуляйпільскому та Олександрівському напрямках. Зокрема:

20-та ЗВA, має у своєму складі:

– 144-та мотострілецька дивізія (мсд) – 254-й, 283-й та 488-й мотострілецькі полки (мсп), 59-й танковий полк (тп)

– 3-тя мотострілецька дивізія – 252-й, 362-й та 752-й мотострілецькі полки, 237-й танковий полк

– У смузі цієї армії, у якості її підсилення, також діють підрозділи 2-ї мсд зі складу 1-ї ТА (з її 1-го та 15-го мсп)

25-та ЗВA

– 67-ма мсд – 31-й, 36-й і 37-й мсп, 19-й танковий полк

– 164-та окрема мотострілецька бригада (омсбр)

– 169-та омсбр

– 11-та окрема танкова бригада (отбр)

Окрім згаданих сил і засобів, у цьому напрямку також діє низка частин і підрозділів зі складу «територіальних військ» (ТрВ) «вс рф» та їх, так званого, «мобілізаційного резерву» (МР). Їхня загальна кількість, ймовірно, становить приблизно 2-3 окремі «мотострілецькі/стрілецькі полки» та до 3-4-х (можливо до 5-6-и) окремих «мотострілецькихстрілецьких батальйонів». Усі вони, або перебувають під оперативним підпорядкуванням частин та з’єднань обох армій, що діють на Лиманському напрямку, як «придані сили та засоби», або входять до їхнього штатного складу.

Також слід зазначити, що майже у всіх підрозділах і частинах обох армій (особливо, передових) сформовані так звані «штурмові підрозділигрупи» — найчастіше «окремі штурмові роти», рідше — «окремі штурмові батальйони», які безпосередньо використовуються для проведення атакуючихштурмових дій у тактичній зоні на найважливіших ділянках і напрямках.

2. Наразі передові частини та з’єднання обох армій намагаються «ізолювати» Лиманський район оборони ЗСУ, аби якнайшвидше перейти безпосередньо до його повномасштабного штурму, зокрема:

– Частини та підрозділи 144-ї мсд 20-ї ЗВА, підсилені окремими підрозділами 1-го та 15-го мсп 2-ї мсд 1-ї танкової армії, діючи з плацдарму на річці Чорний Жеребець, намагаються якомога глибше місто Лиман з півночі та північного заходу, діючи з рубежу Середне – Шадриголове в напрямку Олександрівки, а також у напрямках Шадриголове – Дробишеве і Колодязі – Ставки.

– У свою чергу, передові частини та підрозділи 25-ї ЗВА прагнуть глибше обійти Лиман з півдня та південного сходу, одночасно зосереджуючись на «проникненні» своїх передових штурмових груп та підрозділів безпосередньо в саме місто, переважно зі сходу. У цьому сенсі вони намагаються прорватися з рубежу Діброва – Озерне у район Брусівки та Старого Каравану, а також, використовуючи ліс між Ямполем і Лиманом, аби «затягнути» додаткові малі піхотні (штурмові) групи до міста.

На практиці (у тактичному сенсі) ці дії за звітний період виглядають так:

– Противник продовжував активні атаки/штурмові дії в районі Дробишеве та Новоселівки, намагаючись повністю взяти під контроль Дробишеве і просунутися до Сіверського Донця за напрямком Новоселівка — Ярова. Йому це не вдалося. Його окремі малі піхотні групи, які раніше «інфільтрувались» в район Ярової, очевидно, поступово були «зачищені».

– Атаки з боку Середнього в напрямку Олександрівки також не принесли позитивного результату для російської 20-ї ЗВА. Малі та «надмалі» піхотні групи противника, які широко проникли в район Соснове — Олександрівка — Новселівка — Ярова, поступово ліквідовуються передовими підрозділами ЗСУ. Таким чином, противник, який вів бойові дії в цьому районі майже всю весну, досі так й не зміг повністю взяти під свій контроль ні Новоселівку, ні Дробишеве.

– Також атакуючі дії противника за напрямком Колодязі — Ставки були безуспішними. ЗСУ продовжують утримувати свої позиції в районі останнього, а також на північ від Зарічного (район Мирного).

– У свою чергу, зусилля російської 25-ї ЗВА на південь і схід від Лиману, очевидно, також були безуспішними. Більше того, її лівофлангові підрозділи, очевидно, стикнулися із певними труднощами, пов’язаними з активним опором ЗСУ в районі Озерного та Ямполя, де українські підрозділи змогли відбити у противника низку окремих позицій.

Ймовірно, єдиним позитивним результатом для цієї російської армії є розширення присутності її штурмової піхоти в районі Діброви, де противник вперто намагається прорватися крізь ліс у напрямку Брусівки та Старого Каравану. Вона також заслуговує «на визнання» за утримання позицій уздовж дороги Лиман-Закітне, що проходить через ліс, де противник явно зазнає досить сильного флангового тиску з боку ЗСУ (адже у районі Озерного та пляжу Варадеро фіксуються досить інтенсивні бойові сутички).

– Спроби російської 25-ї ЗВА збільшити свою присутність на південно-східних околицях Лиману також були безуспішними. Очевидно, що невеликі піхотні групи противника присутні лише у кількох кварталах в районі вулиць Вишнева та Партизанська. Численні повідомлення, що з’являлися в російських джерелах про нібито «затягування» деяких «нових штурмових груп» у місто (навіть були названі вулиці Підстепна та Ювілейна), ймовірно, не є достовірними. Принаймні, у мене немає підтвердженої інформації про присутність противника в північних і північно-східних районах Лиману.

Таким чином, можна стверджувати, що незважаючи на досить активні дії передових частин і підрозділів обох російських армій (20-ї та 25-ї ЗВА) на Лиманському напрямку, протягом кількох «крайніх» тижнів, противник й досі не зміг безпосередньо перейти до штурму Лиманського району оборони ЗСУ, фактично загрузнувши в низці мало результативних і погано взаємопов’язаних тактичних дій навколо нього.

3. Щодо подальших перспектив (оперативного значення) зусиль російського командування на цьому напрямку, то, виходячи з усього вищесказаного, варто зробити пару досить очевидних висновків:

– Командування УВ «Запад», очевидно, дуже «затягнуло» із Лиманом. У контексті підготовки та проведення можливого літнього «генерального наступу» російських військ на Слов’янськ і Краматорськ воно явно «дуже спізнилось» з Лиманським районом оборони ЗСУ. Іншими словами, формування північного флангу, що охоплює Слов’янсько-Краматорську агломерацію, поки що, так й не досягнуте російським командуванням, а між тим, на дворі – вже червень.

Якщо вони й надалі «затягуватимуть», а судячи з тактичної динаміки, шанси на саме такий розвиток ситуації досить високі, то російському УВ «Юг» доведеться й надалі самостійно «таранити» українську оборону на Слов’янському напрямку, виключно «у лоб», тобто зі сходу. Що само по собі зменшить шанси на його остаточний успіх у цій гіпотетичній літній «генеральній наступальній операції». Принаймні в частині, що стосується сусідньої з УВ «Запад» 3-ї ЗВА УВ «Юг», яка наступає на південь від Сіверського Донця.

Хоча, за всіма формальними показниками, сили та засоби, зосереджені в смугах російської 20-ї та 25-ї ЗВА, цілком достатні, аби досягти необхідного для російського командування результату на Лиманському напрямку у найкоротші терміни. Я б сказав, що їх там є, навіть, з певним «запасом». Але поки що досягнути цього результату їм не вдається…

– Водночас слід зазначити, що в контексті виконання завдання щодо ліквідації Лиманського району оборони Збройних Сил України, це угрупування військ противника, частиною своїх сил, зокрема основними силами 3-ї мсд та щонайменше одним полком 144-ї мсд (ймовірно, мова їде про 283-й мсп), змушене діяти зі свого плацдарму на річці Чорний Жеребець не в напрямку Лиману, а з рубежу Рідкодуб — Нововодяне у напрямку Борової.

Ймовірно, це пов’язано з прагненням російського командування досягти більш значущого результату в оперативно-тактичному плані, ніж просто захоплення Лиману та ліквідація тамтешнього району оборони ЗСУ. А саме — наявністю прагнення повністю «звернути» оборону ЗСУ вздовж річок Оскіл і Сіверський Донець, принаймні на ділянці Борова — Закітне, та досягти місця злиття Осколу з Сіверським Донцем (район Синичине — Студенок — Яремівка — Тихоцьке). Для цього, як своєрідний «таран», або «ріжучий інструмент», використовується майже вся 20-а ЗВА, яка одночасно має у своєму складі дві повноцінні кадрові мотострілецькі дивізії.

Водночас варто мати на увазі, що середня дистанція цього оперативно-тактичного «заглиблення», яке є настільки «бажаним» для російським командування, становить приблизно 35-37 км, що наразі виглядає, скажімо так, «досить складним і тривалим завданням» для російської армії. Більше того, сама 20-та ЗВА противника, на даний момент, змушена одночасно наступати в напрямках, які розходяться, фактично «б’ючи розведеними пальцями», а не концентрованим «кулаком». У цьому сенсі, ситуацію, навіть, не покращує перегрупування частини сил 2-ї мотострілецької дивізії 1-ї ТА в смугу 20-ї ЗВА.

Насправді російська 20-та ЗВА саме на даний момент змушена одночасно вирішувати цілу «купу» завдань у різних секторах своєї тактичної зони — наступати до Святогірська та Олександрівки, прориватися до північних і північно-східних околиць Лиману, пробувати рухатися у бік Борової й т. д. А в найближчому майбутньому, очевидно, ця армія також спробує ще й прорватися до Осколу через Маліївку в напрямку Піски Радьківськи. Тут ніяких дивізій не напасешся, незалежно від того, чи вони кадрові, чи вони – «повнокровні».

З іншого боку, смуга сусідньої 25-ї ЗВА, як для «стандартної» російської загальновійськової армії, що складається з однієї мотострілецької дивізії та трьох окремих бригад одночасно (причому, одна з яких — танкова), виглядає, скажімо так, «дещо скромно». Але це якщо не враховувати того факту, що саме перед нею стоїть Лиман, і, очевидно, саме їй «наказано» штурмувати його (звісно, за допомогою 20-ї ЗВA) у якості «головного гравця». Однак, на даний момент, замість прямого штурму Лиману, російська 25-та ЗВA «тимчасово застрягла», пробиваючись крізь значний лісовий масив навколо нього.

З одного боку, наявність значного лісу здається позитивним для противника фактором (можна спробувати, використовуючи рясну «зеленку», більш-менш одномоментно і приховано підтягнути цілу орду своєї штурмової піхоти прямо до міста або до потрібної ділянки оборони ЗСУ). Але, з іншого боку, одночасне подолання численних лісових і болотистих ділянок місцевості значними силами займає набагато більше часу, ніж переміщення їх відкритими просторами. І це, навіть, без урахування дуже активної протидії всім цим рухам з боку українських дронів…

Підсумуємо.

Угрупування російських військ, зосереджених і розгорнутих саме на Лиманському напрямку, за своїм БЧС, саме по собі є досить яскравим доказом того, що російське командування надає достатньо важливого значення питанню свого «повномасштабного повернення на Оскіл». Особливо в контексті можливої наступальної операції проти Слов’янсько-Краматорської агломерації.

Однак поточні результати цього угрупування не менш красномовний доказ того, що не все у цій війні визначається виключно «механічним» нарощуванням кількості відповідних сил і засобів. Це угрупування досягало найближчих підступів до Лиману та Ямполя ще взимку. Однак, ось вже весна промайнула, а Лиманський район оборони ЗСУ не лише «продовжує функціонувати», а й дуже суттєво, а в деяких місцях досить чутливо, «огризається» ворогові.

Джерело

Військовий аналітик Massimo Frantarelli у соцмережі X опублікував відео, як у Москві на дахах цивільних будівель розміщують зенітні ракетні комплекси “Панцирь-СМД-Е”, передають Патріоти України. Щоб розмістити ЗРК росіяни використовують гелікоптер Ми-26.

Комплекс озброєний двома типами ракет: стандартними 95Я6 із дальністю ураження до 20 км; малогабаритними ТКБ-1055, призначеними для ураження малорозмірних цілей.

ТКБ-1055 мають дальність до 7 км і висоту перехоплення до 5 км.

Радіолокаційна компонента включає оглядову РЛС з активною фазованою антенною решіткою з дальністю виявлення до 24 км, а також міліметрову РЛС 1РС2-1.

На відео, яке опублікував аналітик, комплекс ППО встановлюють на даху бізнес-центру “Нордстар Тауер”, розташованого в Північному окрузі Москви на вулиці Бєговій.

На відміну від Панцирь-С1, бойовий модуль СМД-Е не має 30-мм автоматичних гармат.

Спортивний журналіст і коментатор Віктор Вацко поділився у соцмережах фото зі своєю найбільшою рибою за всю історію риболовлі. На світлині Вацко позує з величезним коропом вагою 22,2 кілограма. За словами коментатора, рибу він упіймав на Липівцях (Львівщина. -ред.) під час нічної рибалки, передають Патріоти України.

«Нічний велетень 22,2 кг. Мій особистий Big Fish на Липівцях. Залишу тут, щоб не забути. І в майбутньому постаратися побити

«Липівці» — це популярний платний короповий та спортивний комплекс у Львівській області. Розташовується у лісовій зоні не озері, через котре протікає річка Гнила Липа

біля села Липівці. Водойма відома як місце для трофейної спортивної та аматорської риболовлі.

Основні види: короп (зокрема дзеркальний), карась, білий амур, товстолоб, щука, окунь, а також осетрові.

Усі народні депутати дізнаються про реформу в армії до кінця поточного тижня, повідомляє “РБК-Україна”, яке посилається на інформацію конфедеційного джерела. Згідно з планом, найближчим часом впорядкують питання контрактів та виплат військовослужбовцям. При цьому зміни в системі мобілізації та структури роботи терцентрів комплектування перенесуть до середини червня, передають Патріоти України.

Медіа дізналось, що нардепів знайомлять з концептом змін, починаючи з понеділка: тоді відбулась презентація для профільного комітету ВП з питань оборони. У середу — зустріч з нардепами різних політичних сил, які не входять у парламентську більшість.

Контракти в ЗСУ. В українській армії запровадять систему контрактів, які зможуть підписувати й новобранці, і ті, хто вже мобілізований, і ті, хто рекрутувався, написало медіа. У контрактах будуть вказані чіткі терміни служби. Джерела розповіли, що термін служби до 2 років — для окремих категорій бійців (деталі невідомі). Після спливання терміну контракту вони матимуть паузу після служби, тривалість якої поки “дискутується. Крім того, будуть ще коротші терміни для людей з пораненнями.

Зарплати та виплати. Військовим піднімуть зарплати до 30 тис. грн — ця сума буде базовим грошовим забезпеченням. Крім того, до 400 тис. грн виплачуватимуть бійцям, які перебувають на “нулі”. Ідеться про те, що кожен день перебування на “передовій” коштуватиме 20-40 тис. на день, і таким чином місячні виплати зростатимуть. Реформа зарплат та виплат також зачепить командування: деталі не відомі.

У статті підсумували, що “концепт змін” не стосується мобілізації й ТЦК: про них нардепи дізнаються пізніше.

На ресурсах Міноборони, міністра Федорова, нардепів з профільного комітету ВР поки не було коментарів щодо реформи в армії та концепції, яку презентували парламентарям.

Зазначимо, 25 травня волонтер та радник міністра оборони Сергій Стерненко анонсував реформу в армії, про яку от-от повідомлять громадськість. З його слів, зміни відбуватимуться у два етапи. Перший етап — це реформа грошових виплат військовим. Також може початись процес демобілізації залежно від того, коли людина прийшла на службу. Другий — зачепить систему мобілізації, оскільки відбувається “просто суцільний треш”, і тому очікуються серйозні зміни.

Цьогоріч 29 травня випадає Свято Вознесіння Господнього. Крім того стогодні за новим календарним стилем (10 червня – за старим) – день пам’яті мучениці Феодосії Константинопольської. Також цього дня згадують ікону Богородиці “Споручниця грішних”. За старим календарним стилем сьогодні поминають преподобного Феодора Освяченого, нагадують Патріоти України.

***

Феодосія народилася у VIII столітті, в Константинополі. Сама вона походила з багатої сім’ї, її батьки рано померли і сирота виховувалася при монастирі. Коли підросла, то роздала свій спадок бідним і прийняла чернечий постриг. На частину коштів від спадщини дівчина замовила для монастиря дуже красиві ікони Спасителя, Божої Матері та мучениці Анастасії.

У Візантії до влади прийшов імператор Лев Ісавр і наказав знищувати ікони – вважав, що вони нічим не відрізняються від ідолів. Наказали прибрати й ікону Спасителя, яка протягом 400 років висіла над Мідними воротами в Константинополі. Тоді віряни та монахині на чолі з Феодосією встали на захист святині й перекинули драбину з воїном, який виконував наказ. Імператор наказав перебити всіх черниць, а Феодосію, як призвідницю, відправили до в’язниці. Там вона і загинула.

Поховали Феодосію в Константинополі, в монастирі Діокритис – біля її могили не раз відбувалися чудесні зцілення хворих.

***

29 травня за новим календарем згадують ікону Богородиці “Споручниця грішних”, яка є чудотворною. В Україні відома стародавня Корецька ікона Божої Матері “Споручниця грішних”, яка знаходиться в Корецькому Свято-Троїцькому монастирі.

Прикмети на 29 травня

• Дощить — до багатого урожаю зерна.
• Зіркова та тепла ніч — до погожого літа.
• Почути спів зозулі — буде хороша погода.

Що не можна робити 29 травня

Здавна цей день вважали найменш сприятливим, а тому намагалися не виходити зайвий раз на вулицю. Також вірили, що не можна сумувати, бо настрій цього дня впливає на майбутнє людини. Не варто сваритися, інакше сварка затягнеться надовго.

Що прицнято робити 29 травня

Щоб домашня худоба була здоровою протягом всього сезону, цього дня їй давали печені коржики. Селяни йшли в поле, щоб оцінити якість посівів, якщо вони вже колосилися, то чекали на великий урожай.

Запрацювало! Парламент почав голосувати законопроєкти для розблокування 90 мільярдів євро допомоги ЄС. І це добре. Але за дружнім натисканням кнопок розгортається історія, про яку ніхто не говорить уголос.

Ні-ні, президент не перервав свого мовчання з приводу того, що відбулося з його правою рукою Андрієм Єрмаком, який підозрюється НАБУ у відмиванні корупційних грошей на будівництві особняка в кооперативі «Династія» поруч із «Вовою». Президент пішов у Раду. Після багатьох років ручного керування глава держави раптово вирішив запропонувати депутатам суб’єктність.

Зеленський зустрівся з керівництвом парламенту, потім із власною фракцією та навіть із лідерами опозиції, зокрема Петром Порошенком. Усі медіа вже докладно виклали цитати депутатів, що були присутніми на зустрічах, — від щасливої «відсутності напруженості, що була за Єрмака» до «важливого кроку до перезавантаження відносин з парламентом, який Банкова нарешті побачила».

Однак ми про інше. Про те ніякове відчуття, що тисне, коли в кімнаті перебуває група людей, усі знають, що відбулося щось дуже погане, але роблять вигляд, що нічого не сталося. І мовчать. Іноді все-таки хтось не витримує й ріже правду-матку, руйнуючи кругову поруку. Боляче, але неймовірно корисно. Особливо для державних систем, які в цей момент одержують шанс для зростання. Але не цього разу. І не в нас.

Отже, 170 народних депутатів правлячої партії «Слуга народу», які сім років тому присягнули служити народу України, не наважилися прямо запитати в президента: Володимире Олександровичу, а як ви прокоментуєте підозру вашому другові й колишньому керівнику офісу Андрію Єрмаку? А це правда, що ви теж зводите будинок у Козині? А чому ви не відправляєте у відставку Умєрова, який реально ризикував національною безпекою воюючої держави, доповідаючи громадянинові Ізраїлю Міндічу державні таємниці? А ви будете прибирати людей Єрмака з влади чи це ваші люди, а не його? А ви підтримаєте парламент у частині кадрового перезавантаження уряду, щоб поміняти «ваших» і «його» на компетентних?

Ще багато може бути запитань, але це основні. Адже депутати завжди говорять, що хочуть почуватися владою, а не баластом. Але будь-яка суб’єктність починається із запитання. Нехай маленького, але прямого.

Ніхто не встав. Крім уже не члена фракції Мар’яни Безуглої, яка поцікавилася відставкою Сирського. Більше — нікого. Жодної людини, яка наважилася б винести президента із зони психологічного комфорту. Дати шанс президентові на чесну відповідь. Парламенту — на конституційну роль. Країні — на реальні зміни.

Чому? Отут багато різних версій.

По-перше, багато хто впевнений: чесної відповіді однаково не буде. Тому грати за правилами й не висовуватися — легше, ніж їх порушувати, викликаючи вогонь на себе.

По-друге, більша частина депутатів давно думають про своє майбутнє в новій політичній конфігурації. І намагаються бути зручними, щоб не поставити на собі хрест завчасно.

По-третє, достатньо й тих, хто не збирається залишатися в політиці, тому зайнятий виключно тим, щоб скасувати закон про PEP. Навіщо псувати нерви?

Психологи назвали б це колективним запереченням — коли всі вдають, що очевидної проблеми не існує. Або нормалізацією, коли ненормальне поступово стає новою політичною нормою.

Та в нашому випадку причина глибша. Начебто й тиранії ще немає. А й не скажеш…

Проблема не в тому, що система захищає Єрмака, Міндіча або Зеленського. І не в тому, що президент мовчить. Проблема глибша: система — це і є президент, і парламент, і уряд разом. Вони не окремі гравці з різними інтересами, а єдине ціле — просто з різними цінниками, але з однієї спільної каси. І тримається все не на лояльності, а на тому, що кожен знає про кожного достатньо, щоб мовчати.

Депутати не ставлять запитань про корупцію — не лише тому, що бояться. А ще й тому, що самі під слідством НАБУ. Справа Кісєля — крім шести вже підозрюваних — потенційно стосується до 20 «слуг народу». Щоправда, за нашою інформацією, їх за вказівкою Банкової охороняє сам генпрокурор. І це лише один «кущ», де влада вирощувала бонуси для своїх підручних депутатів.

Як люди, що можуть стати фігурантами розслідування НАБУ про підкуп голосів, можуть запитувати президента про корупцію? Та ніяк! У цьому сенсі вони навіть чесні — вони мовчать, тому що розуміють: їм нема чим крити. І Зеленський це розуміє.

Тому перед нами банальна групова співучасть. Щоправда, у заручниках у спільників опинилася ціла воююча держава. Ніхто з гравців — ні президент, ні парламент, ні уряд — нічого змінювати не збирається. Та вже й не в змозі. Усі можливі варіанти за сім років програно, пазли складено. Навіть якщо картина вийшла кривою.

А до закінчення великої війни перезавантажити владу неможливо. Тому що вибори неможливі теж.

І що з цим робити, запитаєте ви?

Точно не заходити до стійла мовчазних ягнят, під версію СЗР про те, що росіяни розкручують тему корупції для дискредитації та послаблення президента. Може, й розкручують. Але корупція від цього нікуди не подінеться. І це сигнал не стільки суспільству, скільки самому президентові — щоб не давав приводу ворогові бити в наші слабкі місця.

І точно не приймати хибної дилеми, яку зараз активно пропонують навіть цілком шановані люди: одна свідома частина суспільства нібито спочатку за перемогу, інша вузьколоба — тільки за боротьбу з корупцією. Це зручна конструкція. Зручна насамперед для системи, яка не хоче відповідати ні за одне, ні за інше.

Зараз усередині влади дедалі наполегливіше звучить ще одна думка: жодної кризи управління нібито немає. Так, є падіння довіри. Так, є корупційні скандали. Так, є роздратування всередині самої влади. Але ж держава функціонує? Армія воює? Парламент голосує? Ну то чого ви добиваєтеся?

Так система поступово починає захищати вже не себе, а саму нормальність того, що відбувається. Мовляв, не заважайте країні воювати своєю боротьбою з корупцією. Не розгойдуйте човна.

Якби вони не ділили потоків, а зайнялися дронами на півтора року раніше, у країні було б більше цілої інфраструктури, енергетики й житлових будинків. Якби вони ще 2023 року почули тих, хто говорив, що енергетику потрібно дробити, ми проходили б зими тепліше й впевненіше. Якби на фронті піднімали розумних командирів, а не тільки тих, хто бере під козирок, було б більше живих. Якби не обіцяли західним партнерам усього підряд, а робили хоча б на копійку більше в законодавстві, ми були б ближче до Європейського Союзу.

І це можна перелічувати нескінченно — в освіті, медицині, державному управлінні й у будь-якій іншій сфері.

Тож розгойдувати, знаєте, вже нема чого. Менеджери човна не втримали — менеджери його вкрали. Тому ми вже давно у воді й пливемо пліч-о-пліч, утримуючи нашу державність.

І допливемо, хоч би що сталося з керманичем біля берега.

Джерело

Сили оборони, котрі з початку травня ведуть активні контрнаступальні дії на Олександрівському відтинку впродовж минулої доби досягли значних успіхів, в ворог втрати контроль над 46,38 кв. км території. Так ЗСУ звільнили 8 кв. км у Дніпропетровській області, відтісняють окупантів у Донецькій області. Про це повідомляє OSINT-проєкт DeepState, передають Патріоти України.

Зазначається, що звільнено територію поблизу села Новоселівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Також ЗСУ проводять масові зачистки від ворога територій на олександрівському напрямку фронту.

“Підтверджуємо інформацію Генерального штабу ЗСУ про успіхи Сил оборони України на олександрівському відтинку. Сили Оборони України звільнили територію поблизу Новоселівки, а також проводять зачистки від ворога поблизу Воронного, Січневого, Піддубного, Товстого, Новохатського та Зеленого Гаю”, – йдеться у повідомленні DeepState.

Згідно з мапами проєкту, площа російської окупації на олександрівському напрямку фронту у Волноваському районі Донецької області та Синельниківському районі Дніпропетровської скоротилася за минулу добу на 46,38 кв. км.

Також повідомляється, що село Новоселівка Дніпропетровської області та територія на південь від нього до околиць села Вороне загальною площею 8,31 кв. км Силами оборони звільнена, натомість на 38,52 кв. км збільшився тзв “район проникнення” (“сіра зона”).

Джерела УП підтверджують, що захисники пішли у новий наступ на цьому напрямку на початку травня.

На інших напрямках фронту без змін.

30 травня за новим календарним стилем (12 червня – за старим) – день пам’яті преподобного Ісаакія сповідника, ігумена обителі Далматської. У народі день отримав назву Зміїний. 30 травня за старим календарним стилем згадують апостола Андроника та інших із ним.

***

Ісаакій жив у IV столітті. Він прийняв чернечий постриг і пішов жити в пустелю відлюдником. Це були часи правління тих, хто не погоджувався з ними, а храми закривали та руйнували.

Дізнавшись про це, Ісаакій покинув пустелю і прийшов до Константинополя – він утішав православних, а імператору напророкував загибель від готтів, якщо той не відкриє храми. Імператор не повірив старцю і велів кинути його в темницю. Але пророцтво Ісаакія збулося – преподобного звільнили і стали шанувати як пророка. Після приходу до влади царя Феодосія Великого православним повернули храми, а Ісаакію побудували житло, де збиралися інші ченці – так з’явилася нова обитель. Помер Ісаакій у старості, замість себе він залишив ігуменом преподобного Далмата.

Прикмети на 30 травня

Прикмети цього дня говорять про погоду:

• павук плете велике павутиння в домі – чекай негоди;
• шипшина зацвіла тільки зараз – зима буде суворою і без снігу;
• сова кричить уночі – буде різке похолодання;
• папороть зранку “скрутила” листя – день буде сонячний і теплий.

У народному календарі 30 травня – свято Ісаакій Змійовик або Зміїний день. Прозвали його так тому, що в цей час змії виповзають із нір і влаштовують зміїні “весілля” та танці, тому потрібно остерігатися зустрічі з ними. Вважається, що яка погода цього дня – такою буде й осінь.

Що не можна робити 30 травня

Сьогодні, як і в будь-який інший день, церква виступає проти лихослів’я, сварок, жадібності, заздрощів, пліток, зневіри.

Народні прикмети не радять цього дня йти в ліс – може вкусити змія. Знайти щось сьогодні або завести нове знайомство вважають поганим знаком – це принесе одні нещастя. Не можна відмовляти в допомозі тому, хто її потребує – відмова може стати причиною плачевних наслідків.

Що можна робити 30 травня

До святого дня, преподобного Ісаака, звертаються з молитвами допомогти ухвалити правильне рішення у важкій ситуації, зміцнити у вірі, зцілити душу і тіло.

Сьогодні потрібно постаратися провести день спокійно, бути максимально зібраним, як ніколи раніше. Також за народними прикметами цього дня можна садити боби.

Росія зазнала атаки дронів у ніч на 30 травня. На території порту в місті Таганрог Ростовської області внаслідок атаки БПЛА сталося загоряння танкера. Про це повідомляє Telegram-канал Exilenova+, який оприлюднив відповідні ролики, передають Патріоти України.

Губернатор регіону Юрій Слюсар підтвердив атаку і повідомив про наслідки.

“На території порту в Таганрозі внаслідок атаки БПЛА сталося загоряння танкера, резервуара з паливом, адміністративної будівлі. За попередньою інформацією постраждалих немає. Інформація уточнюється”, – написав він.

З першої години ночі місцеві пабліки писали, що їхнє місто зазнає атаки. Інформація про загрозу дронів була протягом усієї ночі і щонайменше до 5 ранку.

У соцмережах почали з’являтися кадри з Таганрога.

OSINT-канали повідомляли, що росіяни масово скаржаться на вибухи, а також була інформація, що вибухи гриміли в районі Таганрозької затоки і авіазаводу.

Крім того, росіяни скаржилися, що під ударом невідомих дронів опинилося ще й місто Армавір Краснодарського краю.

OSINT-писали про атаку на місцеву нафтобазу Південна нафтова компанія.

Вночі гучні вибухи було чути в тимчасово окупованому українському Криму.

OSINT-канали припускають, що у Феодосії було атаковано нафтобазу.