Представники адміністрації президента США Дональда Трампа на закритому брифінгу в Конгресі заявили, що іранські ударні дрони Shahed є серйозною проблемою для США, і системи ППО не зможуть перехоплювати їх у повному обсязі. Про це 4 березня повідомляє CNN із посиланням на джерела, ознайомлені з перебігом зустрічі, передають Патріоти України.

Глава Пентагону Піт Гегсет і глава Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн визнали, що дрони виявилися серйознішим викликом, ніж очікували. За їхніми словами, апарати літають низько й повільно, що робить їх менш помітними для ППО порівняно з балістичними ракетами. Водночас чиновники зазначили, що союзники США у країнах Перської затоки наперед накопичували ракети-перехоплювачі.

За даними джерел, на брифінгу представники адміністрації підтвердили цілі операції: знищення ракетного потенціалу й флоту Ірану, припинення його ядерної програми й підтримки збройних угруповань. Водночас зміну режиму назвали супутнім, а не основним завданням.

Оцінки строків конфлікту серед законодавців розійшлися. Сенатор-республіканець Томмі Табервілл заявив, що операцію можуть завершити протягом трьох – п’яти тижнів. Його однопартієць Джош Гоулі сказав, що строків не окреслили й ситуація має вигляд “відкритої”.

Лідер демократів у Палаті представників Хакім Джефріс також припустив, що війна може затягтися на тижні, і розкритикував відсутність санкції Конгресу на застосування сили. Демократи також висловлюють стурбованість витратою боєприпасів. Сенатор Марк Келлі попередив, що запаси США не безмежні, тоді як Іран має значні арсенали дронів і ракет, що згодом може перетворити конфлікт на проблему забезпечення ППО.

Динаміка окупації території за лютий, де московити мають найнижчі показники з липня 2024 року, ситуація навколо зачисток зі сторони Сил Оборони, а також обстановка в районі Костянтинівки, де кацапи уразили дамбу — про все це у нашому випуску.

Сили оборони продовжують контрнаступальні дії на стику Запорізької і Дніпропетровської областей: де зараз йдуть бої і як ворогу вдається просочуватись у сірій зоні?

За лютий у росіян антирекорд на фронті – найменша кілька захоплених територій за майже два роки.

Яка ситуація з Гришиним і Родинським?

Співзасновника та аналітик DeepStateUA Роман Погорілий також розповідає, чи вплинув якось на оборону чи логістику Костянтинівки нещодавній підрив дамби в нашому тилу.

00:00 Огляд фронту від DeepState

00:24 У ворога різко впали успіхи на фронті

05:58 Зачистка на Запоріжжі. Нові подробиці

09:45 Чи вплинув на оборону Костянтинівки підрив дамби?

Американський мільярдер, засновник компанії SpaceX Ілон Маск вимкнув росіянам супутниковий зв’язок Starlink, який вони використовували на фронті, після прориву російського дрона в центр Києва. Про це 27 лютого пише The Atlantic, передають Патріоти України.

Видання повідомило, що наприкінці січня російський ударний безпілотник прослизнув крізь українську ППО і, планеруючи, залетів до урядового кварталу в Києві, прямуючи до Офісу президента.

За словами очевидців, БПЛА летів дуже низько. Люди, які перебували в будівлі Кабміну, розповідали, що він летів нижче за рівень сьомого поверху. “Багато людей побачили його й почали бігати з криками: “Що це, чорт забирай, було?” – згадав один із посадовців.

Зрештою безпілотник врізався в сусідню будівлю, завдавши незначних пошкоджень. Ніхто не постраждав. Дрон ідентифікували як БМ-35 (раніше в Міноборони України повідомляли, що окупанти оснащують його Starlink).

The Atlantic зазначило, що саме цей інцидент запустив ланцюг подій, які привели до блокування Starlink для російських окупантів і дали змогу Україні перехопити ініціативу на фронті.

В Зугресі на Донеччині Сили оборони знищили багатоповерхівку, де проживали російські терористи. Близько 100 окупантів ліквідовано. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на допис блогера та військовослужбовця ЗСУ Віталія Овчаренка.

«Пару днів тому в Зугресі (це між Зугресом-2, на общаге ПТУ ЩебЗавода, окупована Донецька область) наші ракети знищили п’ятиповерхівку, де проживали російські солдати. Будівля з росіянами знищена під нуль. Сусідні будівлі теж сильно постраждали. За певними даними в районі 100 і більше загиблих росіян», – йдеться у повідомленні.

Серед головних умов, які забезпечать умови беззаперечної перемоги України – поширення у війську технологій, сучасне озброєння, навченість особового складу та оновлення тактики застосування підрозділів, передають Патріоти України.

Про це заявив командир 7 корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ бригадний генерал Євген Ласійчук під час спеціальної зустрічі Yalta European Strategy (YES), яка приурочено до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Як наголосив Євген Ласійчук, Збройні Сила України на сьогодні – це найсильніша армія світу. Майбутнє української армії – вдосконалення, масштабування технологій, інтеграція штучного інтелекту в окремі системи.

“Запорукою успішного застосування технологій є підготовлений особовий склад. Ми повинні змінювати тактику застосування підрозділів у бою, поєднуючи це з найсучаснішими засобами озброєння. Це і є умова нашої беззаперечної перемоги”, – сказав він.

Командир 7 корпусу ДШВ також відзначив трансформацію ролі десантників за останні чотири роки. Якщо у 2022 році основою успіху були насамперед характер і відвага військовослужбовців, то нині десантники керують роботизованими системами, працюють із цифровими платформами аналізу даних та ведуть операції під прикриттям технологій.

«Управління боєм відбувається завдяки впровадженню автоматизованих систем. Це забезпечує швидке ухвалення рішень і оперативну реакцію з нашого боку», – зазначив він.

Також Євген Ласійчук звернув увагу, що у смузі відповідальності 7 корпусу ДШВ на Покровському напрямку російські війська зосередили одне з найчисельніших угруповань. За його словами, мобілізаційний ресурс противника значно перевищує український. «На нашому напрямку понад 15 тисяч росіян було знищено за останні пів року. Навіть після цього противник вводить резерви й не відмовляється від виконання завдань», – заявив Євген Ласійчук.

28 лютого в православному календарі день пам’яті преподобного Василя Сповідника. Преподобний Василій був монахом і аскетом, який виступав проти іконоборчого руху, що відбувався в Візантії в 8-9 століттях. Його відстоювання права на використання ікон у культі були важливою складником боротьби за правду віри та дотримання канонів православ’я.

Під час правління імператора Льва III Ісавра іконоборство стало офіційною політикою візантійської імперії. Імператор намагався прибрати ікони з церков та заборонити їхнє використання в релігійних обрядах. Проти цього піднімалися протести вірян, а між ними були й такі, як преподобний Василій Сповідник, які брали на себе відповідальність за захист ікон і віри.

Він разом з Прокопом Декаполітом був ув’язнений через свою боротьбу і вийшов на волю лише після смерті імператора. Помер 750 року в глибокій старості.

28 лютого за новим церковним календарем (13 березня за старим стилем) згадують преподобного Василя, сповідника, який жив у VIII столітті, і преподобного Касіяна, затворника Києво-Печерського. У народі день прозвали Василь Теплий. За юліанським календарем це день пам’яті святого Онисима, одного з 70-ти апостолів Христа.

***

Василь жив у VIII столітті. Угодник Божий залишив усе мирське і вирішив стати ченцем. Це були часи царювання візантійського імператора-іконоборця Лева Ісаврянина. Сталося так, що Василь разом з учителем Прокопієм Декаполітом виступив проти імператора, за що їх схопили, піддали катуванням і ув’язнили. Лише після смерті жорстокого правителя ченці були звільнені. До кінця свого життя святий сповідник Василь мирно жив у молитві та пості, допомагаючи людям в духовних шляхах.

***

Преподобний Касіян жив у XII столітті. Про його народження нічого невідомо. Прославився він як затворник і пістник Печерський. У Печерському Патерику його описують як ченця, який перед усіма себе упокорював, був слухняний, дуже працьовитий і пісний. Затвор у печері став завершенням його подвигів. Мощі святого перебувають у замурованій келії у Феодосієвих печерах Києво-Печерської лаври.

Прикмети на 28 лютого

У народному календарі 28 лютого – свято Василь Теплий, Василів день або Василь Капельник, оскільки цього дня часто настає відлига. За прикметами дня можна судити про погоду і врожай:

• дощ пішов – літо буде теплим, але дощовим;
• дзвінка крапель – буде гарний урожай;
• сніг на даху вже розтанув – чекай відлигу, а якщо ще є довгі бурульки – потепління буде не скоро;
• сонячний день – рік буде родючим, а якщо похмурий – вночі чекай заморозки.

За народною прикметою, якщо сьогодні видався сонячний день, потрібно вийти на вулицю і подихати на повні груди – повітря в цей час вважається особливо цілющим.

Що не можна робити 28 лютого

За народними прикметами вважається, що цього дня не варто підмітати і мити підлогу, щоб не вимести щастя і здоров’я за поріг. Також за старих часів намагалися на Василя не виходити ввечері з дому без зайвої потреби – день вважався непростим і невдалим. Входити в дім з порожніми руками вважалося веде до бідності.

Що можна робити 28 лютого

До святого Василя прийнято просити зцілитися від недуг, зміцнення віри, сприяння родинному щастю й добробуту. Вважають, що святий Василь любить трудівників, тому ті, хто багато працює цього дня, можуть бути впевнені – удача не пройде повз.

На Василя в дім прийнято приносити гілки хвої, їх вішають на стіни і ставлять на стіл. У народі вірять, що вони приносять здоров’я домочадцям і очищають повітря.

Незвичний експеримент поставив під сумнів доцільність витрат на наддорогі аудіокабелі. Модератор форуму diyAudio під ніком Pano вирішив перевірити, чи справді преміальні кабелі суттєво впливають на якість звуку, передають Патріоти України з посиланням на Futurism.

Як повідомляє Futurism, він пропустив аудіосигнал високої якості через різні «провідники»: професійний дорогий кабель, старий мікрофонний дріт, звичайний зелений банан і навіть бруд. Після цього учасникам спільноти запропонували прослухати записи та визначити, який саме «кабель» використовувався у кожному випадку.

Результати виявилися несподіваними: більшість слухачів не змогли розрізнити записи. Із 43 спроб правильними виявилися лише шість. За словами автора експерименту, записи звучали напрочуд схоже.

Аудіофіли роками дискутують про те, чи дають кабелі з «надчистої» міді зі срібним покриттям, складною ізоляцією та багатожильними конструкціями відчутну перевагу. Деякі з них коштують десятки тисяч доларів. Виробники переконують, що саме такі дроти дозволяють розкрити потенціал дорогого обладнання.

Втім, з точки зору фізики, ключовими параметрами залишаються опір постійному струму та якість екранування. Pano зазначив, що банан і бруд хоч і передають сигнал, але спричиняють втрати рівня та не забезпечують рівної частотної характеристики. Тобто використовувати їх на практиці не варто — однак сам факт подібності звучання змушує замислитися.

На думку експериментатора, матеріал провідника в більшості випадків не має критичного впливу на звук. «Старий добрий мідний дріт впорається із завданням», — підсумував він. Один із користувачів жартома припустив, що, можливо, «існують банани преміум-класу».

Експеримент швидко став вірусним у нішевих аудіоспільнотах, викликавши хвилю іронічних коментарів на адресу виробників дорогих кабелів і знову розпаливши давню суперечку про те, за що саме платять аудіофіли.

Серед тінистих лісів України можна натрапити на дерево, яке зачаровує з першого погляду. Щільна темно-зелена хвоя, глянцеві гілки й яскраво-червоні плоди надають йому майже казкового вигляду. Та за цією привабливою зовнішністю ховається серйозна небезпека. Йдеться про Тис ягідний — рідкісну, красиву й водночас отруйну рослину, передають Патріоти України.

У народі тис із давніх-давен називали “деревом смерті”. І небезпідставно. Майже всі його частини — хвоя, кора, деревина та насіння — містять токсичні алкалоїди, зокрема таксин. Ця речовина впливає на серцево-судинну систему: навіть невелика кількість насіння може спричинити тяжке отруєння. Єдиною відносно безпечною частиною вважається м’ясиста червона оболонка плоду, проте насінина всередині — смертельно небезпечна.

Особливу увагу фахівці радять звернути батькам: дітей часто приваблюють яскраві “ягідки”, які виглядають апетитно. Саме тому важливо пояснювати, що куштувати їх не можна категорично.

Попри токсичність, тис ягідний є надзвичайно цінним видом. Він росте повільно, може жити сотні років і має міцну, довговічну деревину. Через масові вирубки в минулому та зменшення природних ареалів вид занесли до Червона книга України. Сьогодні його знищення заборонене законом.

Тож якщо під час прогулянки лісом ви побачите це ефектне дерево з червоними плодами — помилуйтеся ним здалеку. Краса тиса вражає, але повага до його небезпечної природи має бути ще більшою.

Піп Іван (Піп Іван Чорногірський) — одна з найвідоміших вершин Українських Карпат. Її висота — 2028 метрів, і за цим показником вона поступається лише Говерла та Бребенескул.

Походження назви гори й досі викликає суперечки та має кілька цікавих версій, передають Патріоти України з посиланням на Gorgany.

За однією з найпоширеніших легенд, колись на вершині була скеля, яка нагадувала постать священника в рясі. Саме ця «кам’яна фігура» нібито й дала горі назву.

Сьогодні цієї скелі вже немає, тож перевірити правдивість переказу неможливо.

Інша легенда пов’язує назву з конкретною людиною.

Розповідають, що в ніч на Івана Купала люди підіймалися на вершину для молитви. Дорогу їм показував місцевий священник на ім’я Іван. На його честь гора й отримала назву — Піп Іван. Версія 3: «Попіван» і спів вітру

Існує й поетичне пояснення. Гуцули нібито називали вершину Попіван, бо вітер між кам’яними брилами «попівав» — наспівував. З часом ця форма трансформувалася в сучасну назву.

Гору також іноді називають Чорною Горою — за належність до масиву Чорногора.

На вершині розташована знаменита обсерваторія Білий Слон, збудована поляками у 1930-х роках. Через суворий клімат — сильні вітри, густі тумани та морози до -25°C — споруда швидко отримала романтичну назву «Білий Слон».

Маршрут із села Дземброня на вершину займає приблизно 8–10 годин і вважається складним, але надзвичайно мальовничим.

Єдиної підтвердженої версії походження назви немає. Найімовірніше, вона сформувалася на перетині легенд, народної етимології та місцевих особливостей ландшафту.

Саме ця невизначеність і додає Піпу Івану особливого шарму — гора залишається не лише природною, а й культурною загадкою Карпат.

Перші російські FPV-дрони на оптоволокні вперше долетіли до північних околиць Харкова. Яку небезпеку становлять для обласного центру ці засоби терору і як з ними боротися, а також чому ворог став застосовувати їх саме зараз? Спробуймо розібратися.

Зона ризику

Для розуміння зони ризику спочатку потрібно визначитися, на яких відстанях ворог може застосовувати FPV-дрони на оптоволокні. І ось тут вкрай неприємна новина для адміністрацій тих міст, які розташовані до 40 км від лінії бойових зіткнень або кордону з Росією. На сьогодні ці дрони мають можливість долати саме таку відстань, хоча є дуже рідкісні екземпляри з оптоволоконними бобінами на 50 км.

А тепер відповімо на запитання, на якій відстані розташований Харків від кордону з РФ або від найближчої лінії зіткнення. Це 25 км (Нехотєєвка Бєлгородського району РФ) і 20 км (тимчасово окуповане Глибоке).

Тобто оператори РОВ навіть із буфером безпеки для себе в 10 км уже давно могли дозволити собі атакувати північні околиці Харкова, починаючи знову тероризувати Північну Салтівку і не тільки.

Але чому вони цього не робили раніше, застосовуючи інші засоби терору?

Нові завдання з терору

На мій погляд, причин тому кілька і кожна має також супутні фактори.

Якщо говорити про технічний аспект, то незважаючи на близькість до російського кордону і ЛБЗ, ми говоримо про досить жваві райони, а тому втратити менш маневрений дрон через пошкодження оптоволокна шанс набагато вищий, ніж у польових умовах фронтової лінії.

Проте у РОВ на півночі Харківської області, у районі Вовчанська, давно виникла тупикова ситуація. Розпочавши в травні 2024 року наступ на Вовчанськ (однією з цілей якого був прорив до Великого Бурлука і вихід у тил Куп’янського угруповання Сил оборони України), російські війська загрузли в цьому невеликому містечку ось уже майже як два роки!

Вовчанська операція з тріском провалилася, а фланг на Липці й ще гірше – впав у конвульсуючу стагнацію для угруповання військ “Бєлгород”.

Через це РОВ намагаються здешевити засоби терору Харкова, виводячи його в цілодобовий режим, а також перерізаючи логістику вздовж основних трас і рокадних доріг.

По суті, завдання для командування окупаційних військ – перетворити Харків у контексті терору на Херсон, влаштовуючи цілодобове полювання за цивільними та військовими по дорогах довкола обласного центру та вулицях самого міста.

Загроза і протидія

На прикладі героїчного і стражденного Херсона ми знаємо, що це таке – терор цивільного населення не просто обстрілами артилерією і ракетними ударами, а застосування малопомітних FPV-дронів. Причому ситуація для Херсона погіршується тим, що відстань від потенційних позицій операторів РОВ до самого міста менше ніж 5 км і тут навіть не потрібно оптоволокно.

З іншого боку, звичайні FPV-дрони можуть бути придушені РЕБ, а ось проблемою протидії оптоволоконним є їхній захист від радіоелектронного впливу.

Також складно фіксувати настільки малорозмірні об’єкти класичними методами, хоча є комплекс заходів, що попереджають про небезпеку. Крім того, досить активно можна застосовувати акустичні засоби фіксації. Особливо для тих локацій, де противнику доводиться долати до цілі не 5 км, а 20 і більше.

Але на сьогодні найдієвішим методом протидії є пасивний захист уздовж доріг і вулиць, що потрапляють у зону ризику, а саме – сітки.

Абсолютного методу, що дає 100% гарантію безпеки від FPV-дронів, немає, але сітчастий пасивний захист, розтягнутий уздовж доріг у зонах ризику, зокрема й у самих містах – це робоча схема, яка довела свою ефективність часом.

Ось тільки виникає запитання: а чому не всі дороги і вулиці в містах, які розташовані в зоні в межах 40 км від кордону з Росією або лінії боєзіткнення, або нехай навіть за 20-25 км, не мають уже давно зведених пасивних сітчастих засобів пасивного захисту?

Крім Харкова, поява FPV-дронів у Запоріжжі, Сумах, Ізюмі та інших містах, до яких може дотягнутися дрон на оптоволокні, – це питання часу. Як багато з цих населених пунктів мають хоча б такий елементарний захист уздовж трас і доріг, що ведуть до них, а також перетягнуті сітками основні вулиці? Питання, на жаль, риторичне.

Висновки

Російські окупаційні війська, як і завжди, свої провали в зоні бойових дій компенсуватимуть каталізацією терору проти цивільного населення.

На жаль, абсолютно ефективного методу протидії цьому терору немає. Можна виставляти патрулі з гладкоствольними рушницями на кшталт мобільних вогневих груп, а також вести контрбатарейну боротьбу по зонах розміщення операторів дронів, але все це не дає 100% гарантії захисту.

Втім, тільки комплексне застосування всіх методів, як активних, так і пасивних, особливо натягування сіток уздовж доріг, зможе мінімізувати ту шкоду, що несуть FPV-дрони. І якщо вже зараз не масштабувати ці пасивні методи захисту, що мало бути зроблено ще вчора в містах, які потрапляють під зону ризику, то завтра вже буде надто пізно.

Джерело