Підписати можуть вже сьогодні: Axios розкрило деталі потенційної угоди між США та Іраном

Угода може бути оголошена вже сьогодні.

Угода, яку незабаром можуть підписати США та Іран, передбачає продовження перемир’я на 60 днів, протягом яких буде відкрито Ормузьку протоку, Тегеран отримає можливість вільно продавати нафту, а також відбудуться переговори про обмеження іранської ядерної програми, повідомляє Axios, посилаючись на слова американського чиновника.

Угода може дозволити уникнути ескалації війни та зменшити тиск на світові поставки нафти. Але незрозуміло, чи призведе ця угода до довгострокового мирного договору, який враховуватиме вимоги президента США Дональда Трампа щодо іранської ядерної програми.

Трамп та посередники в переговорах між США та Іраном заявляли, що угода може бути оголошена в неділю, 24 травня, хоча вона ще не повністю узгоджена і все може зірватися.

Американський чиновник детально описав Axios поточний проєкт угоди, більша частина якого також підтверджена іншими джерелами. Ці деталі, однак, не підтверджені іранською стороною, хоча Тегеран також заявляв про наближення до угоди.

Що передбачає угода

Сторони можуть підписати меморандум про взаєморозуміння, який діятиме 60 днів і може бути продовжений за взаємною згодою:

  • протягом 60 днів Ормузька протока буде відкрита без стягнення мита й Іран погодиться знешкодити міни, які розмістив у протоці, щоб забезпечити вільний прохід суден;
  • США скасують блокаду іранських портів і нададуть деякі винятки з санкцій, щоб дозволити Ірану вільно продавати нафту.

Американський чиновник визнав, що це принесе вигоду для іранської економіки, але також значно полегшить ситуацію на світовому ринку нафти. Чим швидше іранці знешкодять міни та дозволять відновити судноплавство через важливий водний шлях, тим швидше буде знята блокада.

Ключовим принципом Трампа в угоді є “полегшення санкцій в обмін на виконання зобов’язань”. Іран хотів негайного розморожування коштів та скасування санкцій на постійній основі, але американська сторона заявила, що це може відбутися лише після конкретних поступок.

Ядерні питання, які ще підлягають обговоренню

Проєкт меморандуму про взаєморозуміння включає зобов’язання Ірану ніколи не прагнути до створення ядерної зброї та вести переговори про призупинення своєї програми збагачення урану та ліквідації запасів високозбагаченого урану, зазначив американський чиновник:

  • Іран через посередників надав США усні зобов’язання щодо обсягу поступок, на які він готовий піти стосовно призупинення збагачення урану та відмови від ядерних матеріалів;
  • США погодяться вести переговори про скасування санкцій та розморожування іранських коштів протягом 60-денного періоду — хоча ці кроки будуть реалізовані лише в межах остаточної угоди, виконання якої буде перевірятися;
  • американські війська, мобілізовані протягом останніх місяців, залишатимуться в регіоні протягом 60-денного періоду та будуть виведені лише в разі досягнення остаточної угоди.

У проєкті меморандуму про взаєморозуміння також чітко зазначено, що війна між Ізраїлем та “Хезболлою” в Лівані закінчиться. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу висловив занепокоєння щодо цієї умови під час телефонної розмови з Трампом у суботу, 23 травня, розповів ізраїльський чиновник. Нетаньягу висловив занепокоєння і щодо інших аспектів угоди, але виклав свою позицію “в шанобливій та поважній манері”, заявив ізраїльський посадовець.

Американський чиновник розповів, що це не буде “одностороннє перемир’я”, і якщо “Хезболла” спробує переозброїтися або спровокує напади, Ізраїлю буде дозволено вжити заходів для запобігання цьому.

“Бібі (Нетаньягу — ред.) має свої внутрішні міркування, але Трамп повинен думати про інтереси США та світової економіки”, — додав американський посадовець.

Трамп обговорив угоду з кількома арабськими та мусульманськими лідерами під час телефонної конференції в суботу, і всі вони заявили, що підтримують її. За словами американського чиновника, серед лідерів, з якими поспілкувався Трамп, був, зокрема президент ОАЕ Мохаммед бін Заїд, відомий своєю жорсткою позицією. У телефонній розмові також брали участь лідери Саудівської Аравії, Катару, Єгипту, Туреччини та Пакистану.

Головним посередником виступив Пакистан. Начальник штабу армії Пакистану Асім Мунір у п’ятницю та суботу перебував у Тегерані, намагаючись домогтися укладення угоди.

Останніми днями Трамп коливався між просування угоди й тим, щоб розпочати масову хвилю ударів по Ірану. Станом на суботу він схилявся до дипломатичного рішення.

Білий дім сподівається, що останні розбіжності будуть вирішені найближчими годинами та в неділю вдасться оголосити про угоду.

За словами американського чиновника, угода може не протриматися повних 60 днів, якщо США вважатимуть, що Іран несерйозно ставиться до ядерних переговорів. З іншого боку, Штати вважають, що економічна криза в Ірані є стимулом для укладення повної угоди, яка дозволить зняти санкції та розморозити кошти.

“Буде цікаво подивитися, наскільки далеко Іран насправді готовий зайти, але якщо він здатний і хоче змінити свій курс, наступний етап змусить його прийняти кілька критично важливих рішень щодо того, якою країною він хоче бути”, — додав американський посадовець.

Якщо вимоги Трампа щодо іранської ядерної програми будуть виконані, президент США готовий докласти максимум зусиль, щоб налагодити відносини з Іраном і надати країні можливість реалізувати весь свій економічний потенціал.

Що обере Трамп — тиск, переговори чи нову ескалацію? В’ячеслав Ліхачов у статті “Ні війни, ні миру: три сценарії Трампа для Ірану” розповідав, чому жоден із варіантів не виглядає простим і безболісним.

Джерело

Палкі новини з фронту! ЗСУ почали активні контратаки. Огляд фронту, – Злий Одесит

Сьогодні 24 травня.

Триває 1551 доба мужньої оборони України проти повномасштабної навали російських окупантів.

Російські війська продовжують наступальні дії на сході та півдні України, проте їхнє просування залишається мінімальним.

Водночас, окупанти все частіше скаржаться на потужні контратаки ЗСУ, особливо на Лиманському та Запорізькому напрямках.

У районі Степногорська, Кам’янського та Никифорівки ситуація для РОВ стрімко ускладнюється — росіяни говорять про загрозу оточення та втрату важливих позицій.

Докладніше дивіться онлайн

Без великих бюджетів: Як дизайнерка перетворила 100-річну хату на Одещині, куплену за 1 500 доларів, на атмосферний будинок (відео)

Переїзд із міста в село дедалі частіше стає не лише мрією, а й реальністю для українців. На Одещині дизайнерка інтер’єру та ландшафту змогла власноруч перетворити стару сільську хату на стильний простір для життя і відпочинку, передають Патріоти України.

Будинок в одному із сіл Одеської області його власниця Уляна придбала ще 15 років тому. Про процес відновлення житла в ютубі розповіла її товаришка Анастасія Сокол.

Тоді 100-річна хата коштувала приблизно 1 500 доларів. За цей час оселю повністю реконструювали: добудували нову частину, перекрили дах та створили навколо атмосферний сад.

За словами Анастасії, усе починалося без великих бюджетів, але з величезного бажання змінити своє життя.

Особливу увагу приділили подвір’ю. Простір оформлювали у стилістиці японського саду, хоча зрештою він поєднав елементи пейзажного дизайну з природними особливостями місцевості. “Місцевий ландшафт доволі горбистий і чимось нагадує японські краєвиди”, – каже жінка.

Девелопер РІЕЛ відкрив продаж третьої черги ЖК бізнес-класу Nordica Residence у Києві. Проєкт поєднує сучасну архітектуру, продумані планування та формат закритого внутрішнього простору. Комерція на перших поверхах формує самодостатнє міське середовище. Для інвестора це сегмент зі стабільним попитом і потенціалом зростання вартості.

Хата у процесі ремонту / Скриншот з відео

Японський сад, ставок і альтанка з видом на захід сонця

Однією з головних родзинок подвір’я став сад із галявинами, зеленими куточками та ставком. За словами власниці, водойма мала символічне значення – у японській культурі вода асоціюється зі спокоєм та гармонією.

Спочатку ставок планували більшим, однак через високу вартість частину території довелося засипати. Попри це, господарям вдалося створити атмосферне місце для відпочинку та усамітнення.

Також на ділянці збудували простору альтанку, орієнтовану на схід і захід сонця. Саме там улітку можна спостерігати світанки, заходи сонця та відпочивати серед природи.

Створення саду стало для Уляни не лише творчим процесом, а й способом психологічного відновлення.

“Така робота з простором і рослинами – це просто натхнення для душі”, – ділиться Анастасія.

Хата після ремонту / Скриншот з відео

Інтер’єр із відреставрованими меблями та піччю ручної роботи

Будинок має дві окремі житлові зони з кухнями, спальнями та санвузлами. Частину простору опалює камін, а в прибудові встановили піч, створену місцевим майстром. В інтер’єрі поєднали автентичні елементи, реставровані меблі та предмети ручної роботи.

Наприклад, у будинку зберегли старий вулик із номером, а частина меблів залишилася ще від попередніх господарів.

Особливу атмосферу створюють картини, гербарії та декоративні речі, які господарі збирали роками. Частину мистецьких робіт будинку дарують гості.


Експерт розповів, скільки Росія наразі має в своєму арсеналі ракет “Орєшнік” і що Україні з цим робити

Російські окупанти накопичили орієнтовно щонайменше 10 ракет “Орєшнік”. Про це в ефірі Radio NV сказав Іван Киричевський, військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем “Рейд”, експерт з озброєнь Defense Express, передають Патріоти України.

Відповідаючи на запитання щодо російського удару “Орєшніком” по Україні, він зауважив, що цю ракету “у нас немає чим збивати”.

“Нікуди не поділася проблема, що росіяни орієнтовно мінімум 10 таких ракет уже накопичили. Це якщо брати консервативну оцінку від Головного управління розвідки. Тому що є американські оцінки, що у росіян начебто вже 12 ракет. Навіть з поправкою не те, що частина була відстріляна, частина була втрачена”, – сказав Киричевський і зауважив, що “Орєшнік” – це зброя, яку неможливо ігнорувати.

Так, каже він, потрібно порушувати питання щодо створення в перспективі власної системи протиракетної оборони. А крім того, створювати свої аналогічні ракети.

Шварценеггер зніме сиквел свого легендарного героїчного фентезі

Відомий американський актор і колишній Губернатор штату Каліфорнія Арнольд Шварценеггер після чотирьох десятиліть зніме сиквел “Конана-варвара”. Як пише видання GS, сама знаменитість оголосила про це під час нещодавнього інтерв’ю. Зйомки заплановані вже на наступний рік, передають Патріоти України.

“Наступного року ми зробимо короля Конана. Тепер це реальна справа, і я дуже цим схвильований”, – сказав Шварценеггер.

Актор також зазначив, що протягом останніх десяти років він постійно намагається завершити проєкт та залучає до роботи режисера першого фільму – Джона Міліуса, який цього разу буде у якості продюсера.

“Цей фільм не спрацював би одразу після першого Конана. Суть короля Конана полягає саме в тому, що він був королем уже сорок років. Він став старшим. Він уже не в тій формі, що була в свої найкращі часи, і тепер інші намагаються повалити його владу”, – додав Арнольд.

До слова, “Конан-варвар” – це фентезійний фільм 1982 року. Він був створений на основі оповідань письменника Роберта Говарда. Дія стрічки відбувається в давні часи, де головний герой Конан, що став свідком жорстокого вбивства своїх батьків, виростає в рабстві і стає непереможним воїном. Він хоче помститися за своїх батьків, виконуючи різні подвиги на гладіаторській арені. Головну роль тоді зіграв Арнольд Шварценеггер.


Народні прикмети на 25 травня. Що українці традиційно вдягали в Іванів день, щоб привернути удачу і сімейне щастя або швидше одужати

25 травня за новим календарним стилем (7 червня – за старим) згадують третє знайдення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана. У народі день прозвали Іванів, зазначають Патріоти України. 25 травня за старим календарним стилем згадують святих Епіфанія, єпископа Кіпру і Германа, патріарха Єрусалимського.

***

Іоан Предтеча, або Іоан Хреститель народився в літньої пари, на півроку раніше за Ісуса. Під час побиття немовлят мати Іоана сховалася з сином у пустелі – так вони вижили, і свої перші 30 років Іоан теж провів у пустелі. У віці 28-30 років він почав проповідувати і розповів про швидке пришестя Христа. Пізніше Іоан хрестив у річці Йордан багатьох іудеїв, а також і самого Ісуса.

Коли Іоан викрив царя Ірода Антипа в одруженні з дружиною брата, то святого схопили й заточили до в’язниці, а пізніше стратили – на прохання падчерки царя Саломеї, яку напоумила мати. Тіло Іоана віддали його учням, і вони поховали його в місті Севастії, а голову поховати не дозволили.

У IV столітті главу святого виявили на Оливній горі в Єрусалимі – там її таємно поховала служниця дружини царя Ірода. Мощі тоді залишили в збудованому храмі, а коли він зруйнувався, то главу знову загубили. У V столітті її знайшли двоє ченців-паломників, яким явився Хреститель і вказав місце. Главу Іоана сховали в печері біля міста Емесси, а потім у Команах – від іконоборців. Втретє святиню знайшли 850 року і перенесли її до Константинополя. Зараз частина святої глави зберігається на Афоні.

Прикмети на 25 травня

  • світанок червоний – літо буде без дощів;
  • похмуро зранку – чекай на дощове літо;
  • рясно зацвіла горобина – буде багатий урожай вівса;
  • грім цього дня – до затяжної зливи.

Згідно з народною прикметою добре, якщо біля будинку росте горобина – вважається, що вона захищає від нещастя.

Що не можна робити 25 травня

Як і в будь-який інший день, церква сьогодні виступає проти лихослів’я, лайки, образ, жадібності та пліток, не можна відмовляти в допомозі.

Не радять цього дня брати до рук гострі предмети, робити генеральне прибирання і вимітати сміття – можна вимести все хороше, відвідувати могили близьких, веселитися і влаштовувати галасливі свята.

Що можна робити 25 травня

Цього дня в молитвах Іоану Предтечі просять святого позбавити від головного болю та інших захворювань, пов’язаних із головою, а також допомоги в будь-якій важливій справі. День радять провести в молитві та благодійних справах.

У народі вважають, що сьогодні потрібно носити одяг світлих кольорів – він приверне удачу і сімейне щастя, а якщо вдягнути білу сорочку хворій людині, то вона швидше одужає.

Тисяча українських дронів на Москву: У Росії всерйоз занепокоїлися “страшною перспективою” і забили на сполох через проблеми з ППО, – Злий Одесит

Якщо рік тому в українському інформаційному просторі обговорювали вкид про “тисячу “Шахедів” щоночі”, то зараз уже в Росії обговорюють аналогічну, але набагато реалістичнішу загрозу. Спусковим гачком послужила атака безпілотників 17 травня на Москву, й сьогодні російські “експерти” стурбовані питанням, коли ж Україна зможе запускати по тисячі і більше дронів.

Незаперечний факт, що Україна з 2022 року поліпшила характеристики своїх дронів для ударів по Росії та урізноманітнила модифікації. А ще вийшла не тільки на паритетні показники за кількісним застосуванням, а й почала запускати більше цих засобів по РФ, ніж РОВ по українському тилу. Причому цей факт підтверджується навіть російськими Z-військовими і “експертами”, які б’ють на сполох.

Але варто враховувати комплексний фактор нинішніх успіхів Сил оборони України у питаннях проведення атак, а не тільки кількісний, технологічно-якісний і тактичний. І до цього комплексу входить тенденція незмінної деградації російської протиповітряної оборони, що російські “експерти” вже не можуть ні приховувати, ні ігнорувати.

Фактори деградації ППО РФ

Масований, комбінований наліт українських дронів 17 травня на Москву показав, що російська ППО зазнає серйозних проблем із перехопленням множинних малогабаритних, низьколітаючих, дозвукових цілей, чому є одразу кілька рівнозначних пояснень.

Перше – брак засобів ППО. Попри те, що навколо Москви було сформовано чотири кільця ешелонованої протиповітряної оборони, а щільність розміщення засобів протидії була найвищою по Росії, їх не вистачало для перехоплення всіх цілей. Як виявилося, в обороні було достатньо прогалин і вразливих місць для прориву створених кілець.

Друге – брак боєкомплекту. На п’ятий рік повномасштабної війни російська ППО починає відчувати гострий дефіцит боєкомплекту до ЗРК.

Виробництво зенітних керованих ракет на російських підприємствах значно відстає від можливостей України виробляти ударні дрони. У результаті, навіть російські Z-воєнкори змушені визнати, що часом деякі системи ППО стоять “мовчки”, тому що вони порожні.

Третє – технологічна відсталість. Зокрема, йдеться про якість деяких засобів протиповітряної оборони, які мають проблеми з системою управління вогнем, наведенням, радарами, фіксацією, супроводом і знищенням цілі.

Насамперед це дефективний ЗРПК “Панцир-С1”, який вкрай погано справляється з поставленими завданнями через множинні технологічні проблеми, вирішити які через санкції неможливо. Частково їх намагаються “розрулити” розміщенням цього найпоширенішого і основного засобу для боротьби з дронами в малому радіусі – на баштах і дахах будинків, але поліпшення ефективності від таких заходів незначне.

Четверте – скорочення засобів ППО. Сили безпілотних систем України влаштували справжнє полювання на російські системи протиповітряної оборони і переслідують їх як на тимчасово окупованих територіях України, так і в тилових зонах РФ.

Наразі російські окупаційні війська втрачають щомісяця десятки одиниць ППО – в той час як виробляти можуть одиниці. Компенсація втрат критично не встигає за рівнем самих втрат, і щомісяця засобів ППО в Росії стає все менше.

Це чотири основні причини, через які удари по Росії українськими дронами стають дедалі ефективнішими. Але що ж до побоювань росіян, що незабаром нальотів на територію РФ буде тисячею і більше БПЛА щодня?

Потенціал СБС України

Російські оглядачі та пропагандисти регулярно скаржаться на те, що Україна системно збільшує нальоти на Росію, встановлюючи раз у раз як кількісні рекорди, так і підвищуючи успішність завдання ударів по декількох об’єктах одночасно.

При цьому, офіційні українські особи, уповноважені робити подібні заяви, ніколи не надавали детальної статистики того, скільки ударних дронів застосовується для нальотів по Росії. А тому для розуміння масштабів можна використовувати тільки приблизні дані, засновані на маніпулятивних звітах Міноборони РФ.

Поясню, що я маю на увазі.

Наприклад, 9 березня російське МО повідомило, що Україна здійснила на той момент рекордний наліт, унаслідок якого було перехоплено 754 українські безпілотники.

Зрозуміло, цим цифрам вірити не варто, адже російське командування постійно бреше – завищуючи дані і перебільшуючи свої досягнення. Але будь-яке перебільшення базується на вихідних, реальних даних. Питання тільки в тому, який відсоток цього перебільшення?

Наприклад, згідно з даними МО РФ, Україна у війні втратила понад 28 тисяч танків і ББМ, тоді як сумарно в нас ніколи й не було такої кількості ОБТ та ББМ, навіть з урахуванням поставок техніки партнерами. Сумарно, з урахуванням верифікованої інформації щодо втрат СОУ, яку публікують моніторингові майданчики, завищення реальних втрат може бути в 3-4 рази!

Ще один приклад. Навесні 2025 року російське МО звітувало про перехоплення 524 українських дронів. Тобто, з березня 2025-го по березень 2026-го приріст у звітності Міноборони країни-агресорки становив 50%. Таким чином, вкрай обережно інтерполюючи цю інформацію, можна сказати, що в березні по Росії прилетіло понад 250 дронів, а рік тому понад 170. Приріст же добового нальоту в 50% склав 80 дронів.

Але, знову-таки, це варіативне припущення.

Загалом, якщо простежити тенденцію звітності МО РФ щодо перехоплень українських дронів, то можна так оцінити їхню статистику:

– 1 вересня 2024 року РОВ звітували про перехоплення 158 українських дронів;

– 11 березня 2025 року у звітності МО РФ уже фігурувало 337 дронів;

– 7 травня 2025 року був різкий стрибок до 524 дронів, а 13 травня – 572;

– 9 березня 2026 року до звіту включено 724 перехоплених дрони;

– 17 травня 2026 року МО РФ заявило про 1 054 перехоплені українські дрони.

Навіть виходячи з цих даних очевидно, що за півтора року тенденція приросту “перехоплених” дронів (а у звітах МО РФ завжди фігурують тільки “перехоплені”), зросла в 6,6 раза! І навіть якщо варіативно припустити, що 17 травня по Москві було застосовано понад 350 засобів ураження, то до кінця року цей показник цілком може досягти системної 1 000.

Але найстрашніше для російської реальності припустити, що звітність МО РФ дійсно правдива або максимально наближена до правди. Тоді це означає, що системні нальоти по Росії українських дронів у кількості тисячі і більше матимуть місце вже цього літа.

Як би там не було, з певною впевненістю вже можна стверджувати: Україна вийшла не на паритетний рівень протистояння з Росією в питаннях застосування ударних дронів, а й випереджає її. І розрив у кількісному показнику продовжує стрімко збільшуватися.

При цьому якщо Україна впродовж понад чотирьох років орієнтувалася на посиленні засобів ППО та пошуку дешевих і масових засобів протидії дронам-камікадзе, то в Росії навпаки. ППО було категорією найчутливіших, важко компенсованих втрат, що зараз призвело не тільки до явної нестачі цих засобів по країні, а й фатального виснаження боєкомплекту до поки що наявних.

З урахуванням усього вищевикладеного можна констатувати: побоювання російських “експертів” не безпідставні. І цілком ймовірно, що ті, хто тішився блекаутами в Україні, скоро роз’їжджатимуть на метро (через брак бензину на АЗС) і шукатимуть по Москві місце, де б підзарядити телефон або павербанк.

Джерело

Що було з Одесою до приходу росіян: ​У Перлині біля моря презентували 3D-реконструкцію фортеці Кочубіїв-Ходжабей, розкриваючи історію міста глибше в часі за імперські наративи (фотофакти)

Вже десятиліттями день міста в Одесі святкують 2 вересня. Ця дата була визнана днем заснування – як початок будівництва порту за наказом Катерини ІІ у 1794 році. Втім, деякі сучасні українські історики наголошують, що Одеса, як стале поселення, насправді має набагато довшу історію, а спроби нівелювати її значення – це лише один з класичних проявів імперської політики, зазначають Патріоти України.

Сьогодні вже відомо, що перша писемна згадка про Кочубіїв датується 19 травня 1415 року. До річниці цієї події в Одесі відбулася презентація 3D-моделі «Фортеця Кочубіїв-Ходжабей на берегах Чорного моря». Захід відвідала журналістка видання «Південь сьогодні».

3D-модель була створена у взаємодії між істориками, вченими та керівниками Оперативного командування «Південь». Створила її Валерія Кравцова – здобувачка освіти Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Серед істориків до заходу доєдналися професорка та професор ОНУ ім. І.І. Мечникова Олена Бачинська та Тарас Гончарук, а також представник Оперативного командування «Південь», капітан ЗСУ Сергій Гуцалюк.

Як зазначають організатори, захід був націлений зокрема на популяризацію української мілітарної історії та деконструкції імперських російських міфів про Південь України.

Отже, роками одеситам і не тільки навіювалася думка про те, що до Катерини ІІ Одеса була ледь не диким полем чи то селом. Втім, досліджуючи архівні документи, історики знаходили дедалі більше тверджень про те, що це не відповідає дійсності. Зокрема, Олена Бачинська згадала інформацію, знайдену в архівах головного сховища історичних документів Османської імперії – Başbakanlık Osmanlı Arşivi:

«Останні дослідження і знахідки в османському архіві Başbakanlık Osmanlı Arşivi кінця 16 століття, які були опубліковані у 2025 році, довели, що навіть у султанських фірманах згадується саме фортеця і згадується місто. Тобто це різні поняття для османсько-турецької мови, і саме ці поняття вживаються щодо нашого міста в кінці 16 століття. Місто, яке було зруйновано частково походами самих українських козаків. Але потім воно було відновлено вже як порт, який був важливим для перевезення саме зерна з Хаджибею до Стамбулу. Тому це є перш за все місто і фортеця».

Аби довести це остаточно, було вирішено створити 3Д-модель, яка дозволить наочно побачити потужність фортеці, додала професорка:

«Всі ці дискусії підштовхнули до ідеї: а як же відтворити цю фортецю, як вона виглядала, щоб довести один раз і назавжди, що це не село? Це фортеця, яка мала свої мури, свою структуру, порт. І це можна довести тільки тим, щоб показати, як вона виглядала. Інший момент – в кінці 18 століття фортецю штурмували українські козаки у складі російської армії. Але теж штурм був достатньо великий, і виникає запитання: якщо це було село, то що тоді штурмували російські вояки і українські козаки? Якщо це село, нащо його штурмувати? Власне, всі ці моменти підштовхнули створити оцю фортецю на кінець 18 століття по тих планах, які у нас є, – у 3Д-моделі для того, щоб люди, які стверджують, що це село, могли «походити», покрутити, «зайти» всередину цієї фортеці, подивитися, як вона була влаштована, який там був двір, які були казарми, мури, мечеть і так далі».

(Скриншот 3-Д моделі Валерії Кравцової)

Наразі у 3Д-моделі представлена лише фортеця, однак у подальших планах – додати інфраструктуру, яка її оточувала. Крім того, є сподівання, що проєкт підтримає міська рада Одеси.

(Скриншоти 3-Д моделі Валерії Кравцової)

Важливим у цьому процесі став внесок ректора педагогічного університету ім. Ушинського Андрія Красножона. До слова, нагадаємо, влітку минулого року на Приморському бульварі в Одесі тривали археологічні розкопки студентів Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського спільно з фахівцями Інституту археології Національної академії наук України. Саме завдяки цьому було остаточно поставлено крапку в дискусіях щодо локалізації Хаджибейського замку.
Зі слів авторки 3Д-моделі Валерії Кравцової, під час розробки використовувались плани, взяті здебільшого з монографії Андрія Красножона, який також надавав свою рекомендаційну допомогу.

(Скриншоти 3-Д моделі Валерії Кравцової)

Неодноразово, за словами істориків, в архівних джерелах згадується функціонування порту. І, зауважують вони, йдеться не про дрібні вантажі, а серйозні об’єми. Найдавніша згадка про порт Кочубіїв за часів Великого князівства Литовського належить польському історику Яну Длугошу.

«Крім того, у той час прибули до польського короля Владислава посли патріарха і грецького імператора з листом та олов’яними буллами, які їх удостоювали, а турки їх всіляко мучили і гнобили; їм потрібна щедра допомога зерном. Владислав же, польський король у святому співчутті, документально засвідчує допомагати. Він дає і щедро дарує прохану кількість зерна, яке їм потрібно отримати в його королівському порту Кочубеїв», – Ян Длугош «Історія Польщі» про події 19 травня 1415 р. в м. Снятині.

Отже, зауважують наші історики, «щедрий подарунок» та «королівський порт», вочевидь, свідчать про потребу у людях та відповідної інфраструктури.

«Куди ще могло бути відправлено, як не в Константинополь. А в цей час на них турки часто нападають, ситуація погана в Константинополі. І він їм дарує щедру кількість зерна зі свого порту Кочубеїв… Яка може бути щедра допомога зерном Константинополю? Колосальному місту! Маленьке якесь судно – це образа була б. Це серйозна кількість зерна. Щоб її завантажити – скільки потрібно було людей? Це село? Ясно, що це свідчення про те, що місто – і тут важливо не тільки населення, а саме спрямування. Якщо є порт – це не село, це місто. І це непоодинока згадка. Воно згадується кожні 20-30 років. Це нам відомо в документах. Якщо покопатись в краківських архівах, воно буде далі і далі згадуватись», – сказав Тарас Гончарук.

Наприкінці 18 століття Хаджибей опинився в епіцентрі двох російсько-турецьких воєн. Внаслідок другої з них фортецю було зруйновано. Тарас Гончарук запропонував звертати увагу й на такі деталі, як склад гарнізону фортеці у ті часи:

«У кінці 18 століття дві російсько-турецькі війни, і козаки двічі брали штурмом фортецю. Перший раз взяли, потім вона за договором знову до османів відійшла. У другий раз її зруйнували. В одному штурмі брав участь безпосередньо наш святий Української православної церкви Петро Калнишевський. В описі цих подій є згадка про те, що в гарнізоні фортеці, окрім артилеристів, піхотинців і моряків ще була сотня турецької кавалерії. Що таке сотня турецької кавалерії – це майже двісті вершників. Двісті коней, плюс на ремонт так званий, запасних, 30-50 коней. У нас навіть зараз в Одесі стільки коней немає. І коли кажуть, що це маленька фортечка…»

Водночас Тарас Гончарук зазначив про нелогічність ідеї заснування міста після, безпосередньо, його завоювання, за що Йосип Дерибас був нагороджений Орденом Святого Георгія ІІІ ступеня.

Символічно, що кілька століть потому, у перші дні сучасної повномасштабної війни, на місці фортеці знову стояла військова техніка. Одеса готувалася до оборони від ворожого десанту. Про це сказав Сергій Гуцалюк:

«Ми пам’ятаємо 24 лютого 2022 року. Через декілька днів після початку повномасштабного вторгнення з’являються ці фотографії. Дуже символічно вийшло, що місце, де розташовувалась фортеця всі ті попередні віки, після того, як кацапи напали, через 233 роки, – знову стало фортецею завдяки оцій броньованій техніці (…)».

Втім, до усіх колишніх міст-фортець Одещини ворог так і не дістався завдяки військовим, а також звичайним людям, які добровільно взяли у руки зброю, аби захищати свої землі.

«Хочу наголосити, що ми фактично і зараз є фортецею. Бо ці щоденні обстріли – це перша війна, яка переживається містом, під час якої такі довготривалі постійні обстріли», – підсумував Сергій Гуцалюк.
Сьогодні історики продовжують шукати правду й боротися проти російських наративів. Тож, ймовірно, слід очікувати подальших відкриттів забутих сторінок історії Одеси.

Путін втрачає авторитет воєнного вождя: Україна виходить з “пастки дозволів” США – над Росією все більше нависає стратегічна проблема, – американські ЗМІ

Україна поступово виходить з так званої “пастки дозволів”, коли Києву потрібно було отримувати схвалення американських союзників на далекобійні удари по РФ зброєю зазідного виробництва. Україна крок за кроком все більше завдає далекобійних ударів вглиб російської території власними розробками, що є новою стратегічною проблемою для Москви, передають Патріоти України з посиланням на спостереження аналітиків Newsweek.

“Розширення власного виробництва в Україні — це те, як вона викручується з цієї пастки. Поки що це лише частковий вихід, але він відбувається”, — йдеться у матеріалі.

Журналісти навели у приклад атаку на російську столицю у ніч на 17 травня, коли у районі Москви тимчасово закривали аеропорти, а російська влада почала обмежувати публікацію інформації про наслідки ударів.

У Newsweek зазначили, що навіть попри роботу ППО, сам факт регулярних атак на російську столицю руйнує головний наратив Кремля про “контрольовану ситуацію”.

Автори матеріалу підкреслили, що Україна роками стикалася з обмеженнями на використання західної зброї. У Вашингтоні побоювалися прямої ескалації конфлікту з ядерною державою і аналогічну обережність виявляли й європейські союзники, зокрема Німеччина, яка досі уникає передачі ракет Taurus.

Однак зараз ситуація поступово змінюється не через зміну позиції Заходу, а через зростання можливостей самої України.

Водночас, зауважили журналісти, Вашингтон і досі впливає на військові дії України, надаючи засоби протиповітряної оборони, фінансування та дипломатичну підтримку.

Однак Київ отримує нові можливості для завдвання ударів, які можна реалізувати без чергової поставки американського озброєння. Зокрема, українська оборонна промисловість активно нарощує виробництво далекобійних дронів і ракет власного виробництва. Під час останніх атак використовувалися українські безпілотники FP-1 Firepoint, RS-1 Bars і Bars-SM Gladiator.

В Newsweek пояснили, що для Кремля проблема полягає не тільки у військовому ефекті атак, а й у політичних наслідках.

Війна, яку російська влада довго намагалася утримувати “десь далеко”, тепер безпосередньо впливає на життя мешканців самої Росії. Йдеться про закриття аеропортів, перебої зв’язку, обмеження інтернету та постійні повідомлення про атаки дронів.

На цьому тлі російська влада почала забороняти публікацію фото та відео наслідків ударів, намагаючись зберегти контроль над інформаційним простором.

Однак, як вважають автори матеріалу, повністю приховати відчуття вразливості вже неможливо.

Ми зруйнуємо Росію! Засновник Fire Point: Міндіч, Фламінго, Freya та кінець війни. Денис Штілерман, – Соколова

Інтервʼю з власником FirePoint.


Виробником ракети Фламінго F5, ударного безпілотника DeepStrike – F1, FP-2 — дрон класу Front-Strike для тактичних завдань на відстані до 200 км.

До інтервʼю я без камер побувала на виробництві.

Якщо коротко: це безпрецедентні обʼєми і технологія.

Я була на багатьох виробництвах і нових і спадкових з СРСР. FP вражає.

Нині компанія розробляє балістичні ракети FP-7 (дальність до 200 км) та FP-9 (дальність до 855 км).

Це некомфортна, але чесна розмова з @DenShtilierman.

Україна може за добу перекрити весь експорт російської нафти у Балтійському і Чорному морях – найгучніша заява Дениса, яку вже тиражують ЗМІ.

В інтервʼю деталі.

Це варто дивитися.

Ми зробили максимум, щоб ви розібралися.

Тому перша частина схожа на допит, втім відповіді Дениса мають поставити крапку. Або ні.

Сподіваюся, нам вдалося змалювати повну картину щодо одного з найбільших підприємств України. І єдиного, яке робить крилаті ракети і розробляє балістику.

У цьому інтерв’ю:

  • Чи просив Єрмак допомоги і які стосунки з Міндічем
  • Хто такий Хмельов і хто його бронь обговорювали на плівках
  • Російське минуле Штілермана: бізнес, СІЗО ФСБ, борги та Карпов
  • Як Фламінго пролітала 3000 км і чому Фрея — це щит для всієї Європи
  • Капіталізація $2.5 млрд, відмова ОАЕ та скандали, що гальмують оборонку
  • «Ми зруйнуємо російську імперію» — про морську блокаду та фінал війни.
  • Україна здатна перекрити експорт російської нафти у Балтійському та Чорному морях.

0:00 Денис Штілерман, засновник Fire Point

0:11 Єрмак: чи просив допомоги у внесенні застави

1:59 Перша згадка Fire Point на плівках Міндіча

3:10 Хмельов: найкращий менеджер чи партнер Міндіча?

6:52 Міндіч хотів стати акціонером: $100 млн за 50% і чому це відхилили

11:41 Хабарі, монополія та чому Fire Point не потрібен ані Міндіч, ані Зеленський

15:38 Капіталізація $2.5 млрд, ОАЕ, інвестбанки та чому угоду заморозили

18:38 Російське минуле Штілермана: борги, нерухомість, Карпов

20:28 Головний конструктор міноборони рф у 2008 році

22:13 Штілерман: “ЦПК розповсюджували конструкторську документацію по посольствах”

25:18 СІЗО ФСБ, слідчий Ходорковського та вимагання $23 млн

28:58 Вивезення колишньої дружини та дітей з москви

34:05 Чи є у Fire Point конспірація? Відповідь на головні звинувачення

40:22 Як починалася компанія: $2 млн власних коштів і перші дрони

42:53 Ракета Фламінго: від розробки до бойового застосування

45:24 Фрея: антибалістичний щит. Чому проект затримали на 8 місяців

51:17 Синхронність скандалів: чому кожне досягнення супроводжується скандалом

1:01:25 «Ми зруйнуємо російську імперію»: морська блокада та перекриття нафтового експорту

1:05:08 Як закінчити війну і чому будь-яке перемир’я — пастка

1:09:41 «Щоб Україна стала найкрутішою країною світу»