Угода може бути оголошена вже сьогодні.
Угода, яку незабаром можуть підписати США та Іран, передбачає продовження перемир’я на 60 днів, протягом яких буде відкрито Ормузьку протоку, Тегеран отримає можливість вільно продавати нафту, а також відбудуться переговори про обмеження іранської ядерної програми, повідомляє Axios, посилаючись на слова американського чиновника.
Угода може дозволити уникнути ескалації війни та зменшити тиск на світові поставки нафти. Але незрозуміло, чи призведе ця угода до довгострокового мирного договору, який враховуватиме вимоги президента США Дональда Трампа щодо іранської ядерної програми.
Трамп та посередники в переговорах між США та Іраном заявляли, що угода може бути оголошена в неділю, 24 травня, хоча вона ще не повністю узгоджена і все може зірватися.
Американський чиновник детально описав Axios поточний проєкт угоди, більша частина якого також підтверджена іншими джерелами. Ці деталі, однак, не підтверджені іранською стороною, хоча Тегеран також заявляв про наближення до угоди.
Що передбачає угода
Сторони можуть підписати меморандум про взаєморозуміння, який діятиме 60 днів і може бути продовжений за взаємною згодою:
- протягом 60 днів Ормузька протока буде відкрита без стягнення мита й Іран погодиться знешкодити міни, які розмістив у протоці, щоб забезпечити вільний прохід суден;
- США скасують блокаду іранських портів і нададуть деякі винятки з санкцій, щоб дозволити Ірану вільно продавати нафту.
Американський чиновник визнав, що це принесе вигоду для іранської економіки, але також значно полегшить ситуацію на світовому ринку нафти. Чим швидше іранці знешкодять міни та дозволять відновити судноплавство через важливий водний шлях, тим швидше буде знята блокада.
Ключовим принципом Трампа в угоді є “полегшення санкцій в обмін на виконання зобов’язань”. Іран хотів негайного розморожування коштів та скасування санкцій на постійній основі, але американська сторона заявила, що це може відбутися лише після конкретних поступок.
Ядерні питання, які ще підлягають обговоренню
Проєкт меморандуму про взаєморозуміння включає зобов’язання Ірану ніколи не прагнути до створення ядерної зброї та вести переговори про призупинення своєї програми збагачення урану та ліквідації запасів високозбагаченого урану, зазначив американський чиновник:
- Іран через посередників надав США усні зобов’язання щодо обсягу поступок, на які він готовий піти стосовно призупинення збагачення урану та відмови від ядерних матеріалів;
- США погодяться вести переговори про скасування санкцій та розморожування іранських коштів протягом 60-денного періоду — хоча ці кроки будуть реалізовані лише в межах остаточної угоди, виконання якої буде перевірятися;
- американські війська, мобілізовані протягом останніх місяців, залишатимуться в регіоні протягом 60-денного періоду та будуть виведені лише в разі досягнення остаточної угоди.
У проєкті меморандуму про взаєморозуміння також чітко зазначено, що війна між Ізраїлем та “Хезболлою” в Лівані закінчиться. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу висловив занепокоєння щодо цієї умови під час телефонної розмови з Трампом у суботу, 23 травня, розповів ізраїльський чиновник. Нетаньягу висловив занепокоєння і щодо інших аспектів угоди, але виклав свою позицію “в шанобливій та поважній манері”, заявив ізраїльський посадовець.
Американський чиновник розповів, що це не буде “одностороннє перемир’я”, і якщо “Хезболла” спробує переозброїтися або спровокує напади, Ізраїлю буде дозволено вжити заходів для запобігання цьому.
“Бібі (Нетаньягу — ред.) має свої внутрішні міркування, але Трамп повинен думати про інтереси США та світової економіки”, — додав американський посадовець.
Трамп обговорив угоду з кількома арабськими та мусульманськими лідерами під час телефонної конференції в суботу, і всі вони заявили, що підтримують її. За словами американського чиновника, серед лідерів, з якими поспілкувався Трамп, був, зокрема президент ОАЕ Мохаммед бін Заїд, відомий своєю жорсткою позицією. У телефонній розмові також брали участь лідери Саудівської Аравії, Катару, Єгипту, Туреччини та Пакистану.
Головним посередником виступив Пакистан. Начальник штабу армії Пакистану Асім Мунір у п’ятницю та суботу перебував у Тегерані, намагаючись домогтися укладення угоди.
Останніми днями Трамп коливався між просування угоди й тим, щоб розпочати масову хвилю ударів по Ірану. Станом на суботу він схилявся до дипломатичного рішення.
Білий дім сподівається, що останні розбіжності будуть вирішені найближчими годинами та в неділю вдасться оголосити про угоду.
За словами американського чиновника, угода може не протриматися повних 60 днів, якщо США вважатимуть, що Іран несерйозно ставиться до ядерних переговорів. З іншого боку, Штати вважають, що економічна криза в Ірані є стимулом для укладення повної угоди, яка дозволить зняти санкції та розморозити кошти.
“Буде цікаво подивитися, наскільки далеко Іран насправді готовий зайти, але якщо він здатний і хоче змінити свій курс, наступний етап змусить його прийняти кілька критично важливих рішень щодо того, якою країною він хоче бути”, — додав американський посадовець.
Якщо вимоги Трампа щодо іранської ядерної програми будуть виконані, президент США готовий докласти максимум зусиль, щоб налагодити відносини з Іраном і надати країні можливість реалізувати весь свій економічний потенціал.
Що обере Трамп — тиск, переговори чи нову ескалацію? В’ячеслав Ліхачов у статті “Ні війни, ні миру: три сценарії Трампа для Ірану” розповідав, чому жоден із варіантів не виглядає простим і безболісним.
Неодноразово, за словами істориків, в архівних джерелах згадується функціонування порту. І, зауважують вони, йдеться не про дрібні вантажі, а серйозні об’єми. Найдавніша згадка про порт Кочубіїв за часів Великого князівства Литовського належить польському історику Яну Длугошу.
