Категорія: Записи

Поки Іран застосовує безпілотники для ударів по країнах Близького Сходу, подібні дрони можна знайти й у продажу в інтернеті. Як повідомляє The Jerusalem Post, на китайському сайті Alibaba з’явилися оголошення про продаж комерційних дронів, які зовні та за технічними характеристиками дуже схожі на іранський Shahed-136, передають Патріоти України.

Хоча правила Alibaba забороняють продаж військової техніки, компанія нещодавно опинилася під пильною увагою через оголошення, де прямо рекламували «крилаті ракети» та бойові дрони. Деякі з таких оголошень вже видалили, однак інші, де використано інші ключові слова чи назви, залишилися доступними. Виданню Defense & Tech вдалося знайти щонайменше чотири оголошення дронів, схожих на Shahed-136, з цінами від 6000 до понад 40 000 доларів.

За даними видання, два оголошення представляли дрон під назвою Mosquito SM200G, ще два не мали конкретної моделі, але їхні технічні характеристики – розмах крил, швидкість, місткість паливного бака – ідентичні. Дрони цієї серії, як і Shahed-136, можуть діяти роєм, що дозволяє подолати системи протиповітряної оборони.

Конструкція копій майже повністю повторює Shahed-136: круглий ніс і дельтаподібні крила. Водночас копії трохи менші та легші за оригінал і здатні переносити менше корисного навантаження – близько 10 кг. Їхня максимальна швидкість складає близько 150 км/год, що робить їх дещо повільнішими за іранський прототип.

Уряд Угорщини звинувачує Сабольча Паньї, місцевого журналіста-розслідувача, у шпигунстві на користь іноземної держави та передачі конфіденційної інформації про очільника МЗС Петера Сіярто. Про це повідомляє видання Politico, передають Патріоти України.

«Паньї Сабольч… шпигував проти власної країни у співпраці з іноземною державою», — заявив у четвер на брифінгу для преси керівник апарату прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуляш.

В офіційній скарзі стверджується, що репортер співпрацював з іноземними розвідувальними службами та поділився конфіденційною інформацією про Сіярто. Міністр юстиції Угорщини Бенце Тузсон заявив, що його уряд назвав це «надзвичайною ситуацією» та «серйозним кримінальним злочином». Згідно із заявою очільника Мін’юсту, звинувачення ґрунтуються на «загальновідомій інформації».

Politico нагадує, що Паньї раніше опублікував стенограму розмови 2020 року між Сіярто та міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, під час якої обговорювалися вибори в Словаччині.

Однак журналіст заперечив звинувачення у правопорушеннях і у своєму дописі у Facebook розкритикував угорський уряд за те, що він діє як «союзник Кремля». «Звинувачення журналістів-розслідувачів у шпигунстві практично безпрецедентні у 21 столітті для держави-члена Європейського Союзу. На жодному етапі цього процесу я не займався шпигунством. Я також не співпрацював з жодною іноземною розвідувальною службою у прослуховуванні чи стеженні за Петером Сіярто», — сказав він.

Паньї пояснив, що намагався з’ясувати, чи використовував Сіярто інший телефон для зв’язку з російськими чиновниками, про який не повідомляли міністерству.

23 березня Сабольч Паньї опублікував стенограму, у якій йдеться, що Сіярто у 2020 році під час спілкування з Лавровим просив посприяти перемозі на виборах у Словаччині Соціал-демократичної партії (SMER-SD), яку на той час очолював Петер Пеллегріні.

«Не хочу вас турбувати, але прем’єр-міністр попросив мене звернутися до вас, бо ми маємо дуже важливе прохання. Як ви знаєте, 29 лютого у Словаччині відбудуться вибори, і для нас надзвичайно важливо, щоб тамтешня коаліція змогла продовжити свою діяльність. Я розумію, що це може здатися дивним з боку угорських консерваторів, але ми сподіваємося на перемогу соціал-демократів, оскільки вони є єдиною раціональною силою у словацькій політиці, яка діє без іноземного впливу», — сказав угорський міністр своєму російському колезі.

Крім того, 21 березня видання The Washington Post з посиланням на джерела повідомило, що Сіярто регулярно інформував Москву про хід засідань Європейського Союзу.

Зокрема, він постійно телефонував Лаврову, щоб надати йому «живі звіти про те, що обговорювалося», та можливі варіанти рішень ЄС. «Через такі дзвінки протягом років на кожній зустрічі ЄС, по суті, за столом була присутня Москва», — повідомив один із посадовців європейської служби безпеки.

Російські нафтоналивні порти Усть-Луга та Приморськ у ніч проти п’ятниці, 27 березня, зазнали нової атаки. Про це повідомляє низка Telegram-каналів, публікуючи кадри з місць прильотів, передають Патріоти України.

Канал Dnipro Osint зробив геолокацію кадрів. За його даними, атака на обидва порти була одночасною.

Зазначається, що в районі портів чують множинні вибухи і детонацію, а заграву від пожеж видно за десятки кілометрів.

Нагадаємо, в ніч на 25 березня було уражено нафтотермінал Усть-Луга в Ленінградській області. Там спалахнула величезна пожежа.

Це була вже друга за тиждень атака на російський нафтоекспорт на Балтиці. 23 березня безпілотники відпрацювали по порту Приморськ. Пожежа там не припинялася.

27 березня (9 квітня за старим стилем) вшановують пам’ять Матрони Солунської, яка жила в III-IV століттях і постраждала за християнську віру. За юліанським календарем – день пам’яті преподобного Венедикта, а також благовірного великого князя Київського Ростислава.

***

Матрона жила в Салоніках і була рабинею іудейки Павтіли. Та змушувала свою служницю відмовитися від християнства, але Матрона весь час відмовлялася, за що терпіла побої. За наказом господині її зв’язували та замикали в комірчині, але дивовижним чином щоразу знаходили розв’язаною і в молитві. Тоді жінку так сильно побили, що вона померла. Поховали Матрону християни, а пізніше єпископ Олександр Солунський побудував на честь мучениці церкву і переніс туди її чудотворні мощі.

Прикмети на 27 березня

Матрену у народі прозвали Настовицею, оскільки у ці дні в давнину було прийнято вибілювати тканини на снігу – “насті”. Прикмети дня пророкують погоду і яким буде врожай:

• вранці іній і туман – рік буде врожайний;
• на небі немає ні хмаринки – до врожаю ягід;
• птахи високо літають – дощу не буде;
• якщо сьогодні тепло, то і літо буде спекотне.

За народними повір’ями в цей день потрібно помолитися про гарний урожай.

Що не можна робити 27 березня

За народними прикметами день вважається небезпечним для сварок, бо можуть затягнутися надовго. Також не варто байдикувати – Матрона Солунська любила працювати, тому допомагає працьовитим. Літнім людям не варто дивитися у дзеркало після заходу сонця

Що прийнято робити 27 березня

Матрона Солунська вважається покровителькою дівчат і жінок. У святої жінкам прийнято просити благословення на працю, та з проханнями зміцнити сім’ю, допомогти в справах і веденні господарства.

За народними звичаями день вважається сприятливим для будь-якої домашньої роботи: можна робити прибирання, прати, чистити посуд. За старих часів цього дня також збирали старі речі та спалювали їх – вважалося, що таким чином можна позбутися всіх негараздів.

У російському порту Усть-Луга в ніч проти 27 березня сталися масові заворушення серед працівників на тлі атаки безпілотників та обмеження доступу до роботи. Конфлікт із охороною переріс у сутички, під час яких службовий автомобіль в’їхав у натовп, а частину учасників було затримано.

Про інцидент повідомили російські ЗМІ та моніторингові Telegram-канали, зокрема Exilenova+. За наявними даними, заворушення почалися через заборону виходу на зміну для частини працівників, більшість із яких є трудовими мігрантами, передають Патріоти України.

Обмеження доступу до роботи під час нічної атаки дронів викликало невдоволення і швидко переросло у конфлікт із охороною терміналу. Під час сутички автомобіль служби безпеки в’їхав у натовп людей.

Частину учасників заворушень затримали правоохоронці та бійці ОМОН, проте протести не припинилися й уранці. За повідомленнями окремих ЗМІ, серед учасників конфлікту були громадяни Казахстану, а початковою причиною суперечки стала локальна сварка, що згодом переросла у масові заворушення.

Як уточнило російське видання ASTRA, 26 березня на об’єкті компанії “Велесстрой” у районі села Косколово Ленінградської області сталася бійка за участю іноземних громадян. У Міністерстві закордонних справ Казахстану зазначили, що російські правоохоронці затримали учасників інциденту. Наразі казахстанські дипломати підтримують контакт з поліцією Санкт-Петербурга та Ленінградської області, а також уточнюють кількість постраждалих і їхній правовий статус.

За даними місцевих пабліків, однією з причин конфлікту могло стати затримання громадянина Казахстану охороною підприємства, і саме це призвело до збору натовпу біля вахтового містечка.

Одночасно регіон зазнав чергової атаки безпілотників. За даними OSINT-аналізу видання ASTRA, українські дрони вночі атакували порти Приморськ і Усть-Луга в Ленінградській області. Відео очевидців геолокували поблизу нафтобази “Транснефть-Балтика” у районі Усть-Луги.

Позафракційний народний депутат Микола Тищенко, який нещодавно приєднався до нової депутатської групи, публічно розкритикував свій період перебування у провладній партії. За словами політика, час у складі «Слуги народу» став для нього не просто «втраченим часом», а фактично «втраченим життям». Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на допис народного депутата України Олексія Гончаренка.

За словами нардепа Олексія Гончаренка, Микола Тищенко зробив резонансну заяву щодо свого перебування в лавах партії «Слуга народу». Він написав, що час перебування в партії «Слуга народу» – це було втрачене життя.

«Тищенко заявив, що перебуваючи в партії слуга народу – це було навіть не втрачений час, а втрачене життя», – написав Гончаренко.

Варто зауважити, що це слова лише самого Гончаренка. Сам Микола Тищенко поки не коментував допис народного депутата.

У Почаївській лаврі на Тернопільщині, що перебуває у користуванні УПЦ МП, продають книжки з молитвами “за спасіння держави російської”. Зокрема, такі тексти містить видання “Повного православного молитвослова на всяку потребу”, який вийшов у 2018 році і зараз вільно продається. На це звернув увагу священнослужитель УГКЦ з Волині отець Іван Дутка, якому днями передали цю книжечку з Почаєва, інформують Патріоти України.

“Отаку цікаву книжечку днями передали мені одні люди. Видавництво Почаївської лаври, за благословенням Почаївського митрополита Володимира. 2018 рік. Війна з московитами триває вже чотири роки, з 2014 року, а тут пропонують молитися “о спасєнії дєржави російской, каятися за убієніє царской сємьї і віддавати жизнь за вєру, царя і атєчєство”. Жодного слова про Україну, жодного слова українською мовою. Ніхто ні за що досі не відповів, ані не покаявся”, – йдеться у дописі.

Священник додав, що цей молитовник досі продається у Почаєві і навіть у Києві, де він серед “хітів продажу”.

Довідково про Почаївську лавру

До комплексу споруд Почаївської лаври належать Свято-Успенський собор (1771-1782 року), Підземний храм на честь Йова Почаївського (1774 р.), Келії (1771-1780 pp.), Церква Всіх Святих, Архієрейський дім, Надбрамний корпус (Святі ворота), Церква преподобних Антонія та Феодосія Печерських, Церква Похвали Пресвятої Богородиці (Тепла церква), Дзвіниця заввишки 65 м, будинок Почаївської духовної семінарії, храм на честь Великомучениці Варвари, Троїцький собор, каплиця на честь 400-річчя перенесення Почаївської чудотворної ікони Божої Матері, Преображенський собор (2013 р.).

Загалом до комплексу Почаївської лаври входить 18 споруд. У 2003 році їх передали в безоплатне користування Українській православній церкві московського патріархату. Договір про оренду уклали на 49 років.

“Ми сидимо з виробниками топових морських дронів, обговорюємо проблематику галузі. Один із них раптом звертає увагу на новину: Трамп сказав, що, якби морські дрони існували, він би про це знав. Тобто наших дронів не існує, російські кораблі ними теж не топили – усім наснилось. Одним словом, згортаємося! По цеху шириться веселий український сміх”, – пише волонтерка Марія Берлінська у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

“12 років тому, коли безпілотна галузь тільки починалась, українські чиновники сприймали дрон, як щось середнє між чупакаброю й сніжною людиною. Тобто теоретично, може, десь існує, але що воно, для чого – абсолютно незрозуміло.

Тоді кілька десятків ентузіастів намагалися переконати владу, що майбутня війна буде технологічною, де дрони будуть одним із ключових інструментів. Але у 2014 році це звучало занадто фантастично, для чиновницьких голів. Саме так, як зараз для Трампа звучать морські дрони.

Минуло 12 років. Про дрони тепер активно говорять навіть лідери світу, щоправда з різним рівнем компетентності.

У цій конфігурації президент України має унікально сильну позицію – позицію з досвіду лідера суспільства, яке перебуває в найбільшій технологічній війні в історії людства. Він говорить про технології, як про одну з наших основних карт у геополітичних процесах. Це абсолютно правильна ставка, із цим важко не погодитися.

Але чи роблять чиновники у вертикалі президента все необхідне, щоб технології стали нашим повноцінним активом у великій геополітичній грі?

Щоб українські технології стали не лише інструментом війни, а повноцінною індустрією, бюджетогенеруючим експортним продуктом і стратегічним геополітичним активом України?

Щоб військово-політичне керівництво країни справді в будь-який момент могло поставити цю золоту карту на стіл і перемогти. Навіть якщо за столом проти тебе в основному політичні лицеміри й шулери.

У цій колонці буде короткий опис того, де ми зараз у гонці військових технологій, і про те, що варто невідкладно зробити. Щоб знову не втратити шанс, отриманий ціною життя й здоров’я доброго мільйона наших людей. Щоб знову не залишитися на узбіччі історії серед політичних і технологічних хижаків за світовим столом.

Де ми зараз на історичній карті світу?

Березень 2026-го, безпілотники стали центральним елементом сучасних конфліктів: розвідувальні БПЛА, наземні роботи, ударні тактичні дрони-камікадзе, мультироторні бомбери, middle і deep strikes.

Приблизно 80–90% уражень ворога на фронті зараз здійснюються дронами, евакуація поранених – виключно наземними роботами. Ізоляція поля бою, перерізання логістики і складів – middle strike.

Дрони використовуються для ISR і точкових уражень на всю глибину від сотень метрів до тисяч кілометрів, для підриву логістики, складів, виробничих потужностей, а також для психологічного тиску.

В Україні з’явилися кілька сотень сталих виробників військових технологій, які покривають, по суті, майже всю екосистему – від зв’язку, перехоплювачів і ПЗ із донаведенням – до НРК і тих же морських дронів.

Серед них є ті, хто вже працює над рішеннями, які можуть стати актуальними за лічені роки – лазерна й електромагнітна зброя, автономні роботи на базі ШІ, ПЗ по швидкій обробці інформації з різних сенсорів тощо.

У перші роки повномасштабного вторгнення сонна європейська бюрократична машина спостерігала за нашим бурхливим розвитком індустрії вкрай відсторонено.

Консервативний погляд забезпечувало поєднання старовірів і серед топчиновників, і серед старих гігантських оборонних компаній. Ні ті, ні інші не хотіли прощатися зі старим світом, де воювати треба виключно системами вартістю в десятки мільйонів доларів, де контракти укладаються на мільярди й на десятки років уперед. Де на одного інженера припадає добра сотня лобістів і лоєрів.

Однак останніми роками представники європейських і американських компаній почали їздити сюди тисячами. Вони раніше за власних чиновників зрозуміли, що в нашій війні винайдено щось, що визначить хід майбутніх війн. А значить, треба це швидко перейняти й продати своїм урядам.

Війна з Іраном тільки пришвидшила світову технологічну гонку. І підсвітила низку схожих речей у сучасних конфліктах. Один із прикладів – це атаки в повітряному домені. Застосовуються масовані ракетно-дронові угруповання, які спрямовані на ліквідацію інфраструктури (енергетика, порти, заводи, штаби), атаки на військові об’єкти й судна в морі.

Постійне поєднання крилатих ракет плюс дронів для одночасного перевантаження ППО. Дешеві й масовані дронові атаки проти дорогого й нечисленного ППО показали – старими способами прикрити все важливе неможливо. І дуже дорого. Занадто дорого навіть для США і нафтових монархій.

Президент України одразу направив понад 200 кращих фахівців, щоб допомогти захистити американські військові бази й об’єкти критичної інфраструктури від атак Ірану.

Наша експертиза зараз унікальна і єдина у світі: Shahed коштує умовних $50 тис. Українці збивають Shahed інтерсепторами вартістю орієнтовно від $1 тис. до $5 тис., а то й дешевше. Американці ракетами від Patriot по $3–4 млн. Математика очевидна.

Українці в перші ж тижні почали технологічно допомагати партнерам в їхній війні з Іраном. Щоправда Трамп цього не бачить. Власне, як і морських дронів.

Що важливо зробити, щоб не втратити своє провідне місце у дроновій гонці?

Як тільки почалась війна на Близькому Сході, десятки українських виробників тут же поїхали туди. Цілими командами. Інтерес зрозумілий – там умовно “всі нафтові гроші світу” і нуль експертизи дешевої боротьби із Shahed. Це відкриває величезний простір для можливостей.

Де-юре в державі не закритий експорт. Де-факто – випускають одиниці, у ручному режимі. Тому всі, хто має спроможності щось виготовляти, ще з 2022 року поступово “витікають” в інші країни. У ЄС, а тепер і на Близькому Сході з’являється все більше компаній, де у співвласників українські прізвища. Перефразовуючи класика: неможливо зупинити експорт Miltech, час якого настав.

Ніякі заборони пострадянського ДСЕК не стримають талановитих інженерів, які за лічені місяці можуть заробити десятки мільйонів доларів. Якщо держава роками не дає дозвіл – вони просто відкривають компанію в іншій країні.

Заборонити не можна – значить, треба очолити. Саме це ключова роль вертикалі президента в питаннях експорту військових технологій. Установити прозорі, чіткі правила гри й отримувати економічні й геополітичні переваги від того, що в українців блискучий інженерний розум.

Важливо розуміти – ми самі штучно поставили власні компанії, які створили індустрію, у неконкурентні умови з іноземцями. Поки Україна довго визначалася з правилами, іноземні компанії вже встигли використати український театр бойових дій як доказ ефективності своїх рішень.

У 2025–2026 роках на фоні війни й великого переозброєння Європа різко вклала більше грошей у defense-tech. За даними Reuters: $626 млн у 2024 році проти $254 млн – у 2023-му й усього $62 млн – у 2022-му. Різниця колосальна.

Як це виглядає для України? Наче всі вже побігли, а тебе ще тримають на старті.

Приклад. Німецька Quantum Systems у травні 2025-го залучила €160 млн. Перед цим – подвоїла виручку за рік. А вже в липні заявила про велику угоду в Україні разом із Frontline. Звучить добре, але є нюанси: це поки одинична історія. І Україна ще не отримала жодного дрона за цією угодою. Зате оцінка компанії вже виросла.

Ще кейс – Helsing. У червні 2025-го вони підняли €600 млн. Оцінка – орієнтовно $12 млрд. І прямо кажуть: цей ріст – через нову війну і нові витрати на оборону. Велику роль тут зіграла Україна.

Висновок простий: Україна створює досвід і попит. Але гроші часто йдуть не нам.

І головна помилка – думати, що світ зачекає. Не зачекає.

Іноземні компанії вже тут. Вони відкривають R&D, тестують продукти на фронті, покращують їх: зв’язок, алгоритми, захист від РЕБ. А потім продають це по всьому світу.

Разом із продуктом продається і наш досвід. І часто без жодних обмежень. Виглядає це просто: наше поле бою – їхній полігон. А “combat proven in Ukraine” – їхній маркетинг.

Як вони заробляють? Дуже просто. Приходять в Україну, тестують продукт у війні, отримують фідбек, допрацьовують – і продають як перевірене рішення.

Для них – швидкий ріст і мінімум ризиків. Для нас – ризик залишитись країною, яка все це придумала й довела, але не заробила.

До цього часу ніхто не запропонував, якою має бути ця модель. Але нещодавно команда Міноборони зібрала виробників і вперше запропонувала чітку модель експорту, з якою погоджуються, по суті, майже всі гравці на ринку. Хочеш експортувати – будь ласка! У галузі вважають, що правила зрозумілі й цілком справедливі:

• лише в ті країни, що є партнерами (щоб не потрапити в умовну Білорусь);
• лише те, що не потрібно для фронту;
• плюс сплати 10% вивізного мита від вартості договору або кожного продажу у треті країни. Це вивізне мито йде в державний Спецфонд на закупівлю необхідного на фронт.
• а головне – тебе або купують вдома, або мають випустити за 30 днів. Ніяких корупційних дозволів тривалістю в роки.

Це модель чистого, класичного експорту.

А ще є модель, про яку президент кілька разів згадував у розмовах з європейськими колегами – Build with Ukraine.

Суть цієї моделі: українець відкриває спільне підприємство де-небудь у Норвегії. Разом із норвежцями робить дрони, залучає наш бойовий досвід, їхнє обладнання, об’єднані команди науковців. Уряд Норвегії купує ці дрони, з них 10% залишає собі, а 90% їдуть українським солдатам.

Ця пропозиція від українського керівництва держави справді Win-Win Strategy для всіх сторін, і ось чому…

Залучення додаткового фінансування з Європи

Build with Ukraine це не про перерозподіл існуючих коштів. Це про створення умов, у яких грошей стає більше.

Сьогодні підтримка України в Європі залежить не лише від політичної волі, а й від сприйняття виборців. Політики збільшують фінансування тоді, коли можуть пояснити, чому це вигідно їхній країні.

Build with Ukraine дає їм таку аргументацію.

Виробництво в Європі створює робочі місця, податкові надходження й розвиток локальної промисловості.

У цій моделі витрати на Україну перестають бути “чистою допомогою” за кошти їхнього виборця. Ці кошти тепер – розумна інвестиція, яка частково повертається в економіку ЄС.

Це відкриває можливість для збільшення фінансування.

Логіка для європейського політика змінюється: не “або підтримувати Україну, слухаючи критику від опонентів, або витрачати гроші вдома”, а “підтримувати Україну так, щоб це приносило вигоду вдома”.

У багатьох країнах ЄС одним із популярних популістичних аргументів стає наратив про те, що українці (як в Україні, так і ті, хто шукає прихистку від війни) живуть за рахунок європейських платників податків. У такій політичній реальності моделі на кшталт Build with Ukraine змінюють саму логіку дискусії – від “благодійної допомоги Україні” до “спільних інвестицій у промисловість і безпеку Європи”.

Доступ до ресурсів і стійкість виробництва

Build with Ukraine відкриває доступ до ресурсів, які зараз обмежені – це інженерні таланти, університетські R&D і широкі фінансові інструменти (кредити, страхування, інвестиції). Це підсилює український ОПК за рахунок зовнішніх можливостей.

Також Росія постійно намагається послабити Україну через удари по критичній інфраструктурі. Узимку основною ціллю була енергетика – щоб залишити країну без світла і змусити піти на поступки. Це не спрацювало.

Але тиск нікуди не зник – він змінює фокус. Наступна логічна ціль – оборонно-промисловий комплекс, щоб впливати на виробництво озброєння.

За таких умов спільні виробництва – це вже не просто економіка, а питання безпеки й безперервності постачання.

Build with Ukraine дозволяє зменшити вразливість постачання військових технологій і забезпечити безперервність виробництва навіть під атаками.

Це своєю чергою дозволить стримувати зростання вартості за рахунок меншої залежності від кризових факторів. Суть: постачання для фронту не можна зупинити одним ударом.

Build with Ukraine – це не лише про виробництво. Це інтеграція в безпекову систему Європи. На рівних.

Кожен спільний проєкт – це елемент реальної взаємозалежності з Європою. Так формується практична система безпекових гарантій. Спільний технологічний щит від майбутніх війн із Росією, Китаєм, Іраном, Білоруссю та їхніми проксісоюзниками.

Build with Ukraine також дає Україні можливість впливати на формування політик у ЄС – через інтеграцію українського досвіду швидких оборонних інновацій.

Чому це спрацює?

Партнери отримують прямий доступ до українського досвіду війни, бачать ефективність швидких циклів розробки й адаптації і розуміють, що сучасна війна вимагає кардинально інших підходів.

У результаті європейські країни змінюють свої політики, стандарти підготовки й інвестиції – і це створює реальну безпекову інтеграцію.

Окрім того, спільні виробництва в рамках Build with Ukraine дають українцям за кордоном можливість стати корисними для оборони країни.

Навіть ті, хто зараз не має спеціальних навичок, можуть навчатися й брати участь у виробничих процесах, отримувати практичний досвід і робити реальний внесок у забезпечення фронту сучасними системами.

Таким чином, українці за кордоном стають частиною оборонної спроможності України, підтримуючи країну на відстані й допомагаючи зміцнювати національну безпеку.

Отже, модель Build with Ukraine максимально вигідна для нашої країни, її точно потрібно запускати якомога швидше. До того ж у ній абсолютно немає комунікаційних ризиків.

Російська ботоферма не зможе запустити по соцмережах кампанію: “Поки наші хлопці воюють в окопах, ці покидьки заробляють мільярди, відриваючи дрони від фронту за кордон”. Бо це якраз для фронту.

Звісно, тут дуже важливе особисте управлінське сприяння прем’єра й міністра оборони. Як для класичного експорту, так і для Build with Ukraine.

Однак усі в галузі впевнені: якщо президент особисто підтримає, саме це стане точкою відліку – модель Build with Ukraine запуститься за лічені дні. І буде давати Україні технологічну карту, незалежно від того, що сьогодні чи завтра скаже Трамп”.

Перший транш кредиту Європейського Союзу загальним обсягом 90 млрд євро Україна отримає лише влітку. Про це, як повідомляє у Telegram народний депутат Ярослав Железняк, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко на нараді між Кабінетом міністрів та представниками депутатських груп та фракцій 26 березня, передають Патріоти України.

За словами Железняка, на нараді Кабмін, окрім Свириденко, представляли міністр фінансів Сергій Марченко та міністр економіки Олексій Соболев. «Марченко [розповів], що наш дефіцит зараз $52 млрд. Тобто нам треба кожного місяця отримувати по $5 млрд, але… По Ukraine Facility купа маяків не виконано. По Світовому банку теж, тому нічого не отримуємо. Вже зараз відстаємо від графіку на $3,5 млрд за перші два місяці року», — написав Железняк.

Він додав, що поки на рахунку Казначейства є необхідні кошти для продовження виплат за витратними статтями бюджету, «але якщо так продовжиться Мінфін розглядає варіант обмеження ряду невійськових виплат (як було у 2022-му)».

Також Железняк повідомив деякі подробиці про так званий великий податковий закон (one big beautiful bill), який наразі розробляє Кабінет міністрів, і який має врахувати всі зобов’язання, які Україна взяла на себе перед МВФ для затвердження програми фінансування обсягом $8,1 млрд.

За словами депутата, Кабмін поки не вирішив, чи подавати всі зміни до податково системи в одному закону, чи розділити їх на декілька. «Умовно в одному 5% військовий збір + [податок на] платформи і інший — ПДВ для ФОП + [податок на] посилки», — написав він.

Кабмін планує терміново подати ці один чи декілька законопроєктів до Верховної Ради та просить депутатів підтримати їх на засіданнях з 7 по 9 квітня, оскільки вже з 13 квітня урядова делегація вирушає до Вашингтону на Spring Meetings, які проводить МВФ (Весняні наради, які щороку проводять МВФ та Група Світового банку, — ред.), розповів Железняк. Проте на його особисту думку це є «чистою маніпуляцією» з боку уряду.

«Будуть терміново вносити податкові закони і просити Раду їх схвалити, та ще і по скороченій процедурі подачі альтернативних [законопроєктів]», — додав він.

Українські захисники збили новітній та рідкісний російський дрон-камикадзе Клин, який має бойову частину до п’яти кілограмів та летить на швидкості до 120 км/год. Про це у неділю, 22 березня, повідомив радник міністра оборони України Сергій (Флеш) Бескрестнов, публікуючи фото ворожого БпЛА у своєму Telegram, передають Патріоти України.

«Авто захоплення цілі та можливість повітряного підриву. Дальність польоту до 120 км. Швидкість до 120 км/год. Час у польоті 60−90 хвилин», — розповів Флеш у описі до знімків.

Він також вказав на сучасний акумулятор нової технології Li-AFB. Коли саме і де було знищено цей російський БпЛА Бескрестнов не уточнив.

У лютому 118-та окрема механізована бригада (ОМБр) Сухопутних військ Збройних сил України повідомили про знищення українськими захисниками нового російського безпілотника Клин зі штучним інтелектом.

Даний БпЛА був презентований у жовтні 2025 року. Заявлялося, що дрон здатний автономно виявляти й вражати цілі на відстані до 120 км. Втім, 10 лютого, коли цей безпілотник залетів у зону відповідальності 118 ОМБр, він одразу ж був знищений перехоплювачами БпЛА бригади.

Успішне знищення цього типу безпілотника вкотре свідчить про здатність наших воїнів швидко адаптовуватися до нових загроз та ефективно їм протидіяти, наголошували українські захисники.