Намагався очолити стратегічні енергокомпанії за вказівкою РФ: СБУ затримала «Руку Деркача» Дямінова Станіслава
Рука Андрія Деркача — Дямінов Станіслав Рустемович, керівник ТОВ «Укренергомонтаж холдинг».
Контррозвідка СБУ за сприяння Генерального прокурора запобігла спробі агента російських спецслужб проникнути до однієї з владних структур України. Він намагався налагодити неофіційні переговори між представниками українських та російських спецслужб щодо умов так званої «мирної угоди». Агент узгоджував свої пропозиції безпосередньо з керівництвом російської воєнної розвідки (ГРУ) та розраховував нав’язати їх українській стороні в інтересах Кремля.
Однією з ключових вимог ворожого поплічника було його призначення на керівну посаду, яка дозволила б ухвалювати вигідні для РФ рішення в енергетичній сфері, а також виявляти вразливі місця та засоби захисту критичної інфраструктури України. Цю інформацію ворог міг використати для завдання максимальної шкоди нашій державі.
Маючи досвід роботи у профільних енергетичних підприємствах, Дямінов використовував свої зв’язки для просування власної кандидатури на ключові посади в українських енергокомпаніях. Розвідувально-підривну діяльність агента координував співробітник 9-го управління Департаменту оперативної інформації 5-ї служби ФСБ Рінат Аміров. Його куратором від ГРУ РФ був Асланбек Актеміров.
Дямінову оголосили підозру за ч. 1 ст. 111 КК України. Цікаво, що кандидатуру Дямінова (уродженця Казані) на посаду в НАЕК «Енергоатом» раніше просували зрадник Андрій Деркач та ексгендиректор ЧАЕС (1987–1992) Михайло Уманець.
Читайте по темі: У США вісьмом особам висунули обвинувачення у підготовці теракту на день народження Трампа
Дямінов родом із Харкова. У 1989–1990 роках він працював у кооперативі «Зоря», у 1990–1991 — заступником директора з маркетингу на підприємстві «Харківтракторозапчастина», а 1991 року створив і очолив АТ «Станк». Завдяки родинним зв’язкам з одним із керівників ЗАлК «Станк» отримала експортні квоти на алюміній. Саме з цього почалося впровадження толінгової схеми постачання ядерного пального з РФ для Запорізької АЕС — один із блоків-мільйонників якої був повністю орієнтований на забезпечення потреб ЗАлК електроенергією.
По суті, «Станк» узяв в оренду один із блоків ЗАЕС, який постачав електроенергію алюмінієвому комбінату, а за валюту, отриману від експорту алюмінію, фірма Дямінова купувала в Росії тепловидільні збірки для ЗАЕС. Йшлося про звичайний бартер під пристойною назвою «толінг». 1995 року діяльністю Дямінова зацікавився Павло Лазаренко, і наш «герой» змушений був виїхати до Росії, залишившись винним практично всім партнерам. За наявними даними, очолюючи фірму «Станк», Дямінов активно займався розрахунками українських АЕС за поставлене з Росії ядерне паливо. У результаті АТ «Станк» залишилося винним виробникам ЯП (тодішньому концерну ТВЕЛ) близько 12 млн доларів. Дямінов вивіз родину за кордон, а борги взяло на себе НАЕК «Енергоатом».
Після цього можна припустити, що в Росії Дямінова прийняли як звичайного агента після провалу — забезпечили «теплим місцем» і дали можливість продовжувати експерименти з толінговими схемами, зокрема з Вірменською АЕС. Однак не на тих натрапили.
1998 року Дямінов заснував у Курчатові (Курська АЕС) підприємство «Енергоімпекс». Уже будучи директором ДП «Средмашенерго», він уклав із Ленінградською АЕС через «Енергоімпекс» договір від 1 липня 2000 року про постачання ядерного пального на суму 360 млн рублів за простими векселями, обміняними на векселі ВАТ «Машинобудівний завод». Зобов’язання не виконали, паливо не поставили. Після тривалих розглядів ЛАЕС вдалося повернути свої активи. У вересні 2000 року Дямінова звільнили з Мінатому РФ «за власним бажанням».
Хочемо додати, що іншому уродженцю Харкова — Іллі Левінсону — пощастило значно більше. Попри кримінальні справи та обвинувачення в бізнесі з РФ у військовій сфері, цей пан вільно відвідує країни ЄС, а СБУ просто мовчить.
