Інтер.Блог – Сторінка 23

Це може здивувати! Чому в СРСР посвідчення водія не діяло в інших містах

СРСР долучився до Женевської конвенції про дорожній рух лише у 1963 році. Саме після цього в країні почали переходити на міжнародні стандарти, а водійські посвідчення поступово стали схожими на сучасні – з чіткими категоріями та єдиним оформленням, передають Патріоти України.

До того часу ситуація була зовсім іншою. OBOZ.UA розповідає про її дивацтва та невідповідності. Так система на той момент виглядала як щось середнє між старими дореволюційними правилами і новими підходами, але без чіткої єдності. Через це виникали абсурдні ситуації: документ, виданий в одному місті, міг не сприйматися в іншому. Наприклад, посвідчення з Москви могли викликати труднощі при перевірці в Ленінграді.

Після революційних змін старі документи поступово втратили чинність. Уже в 1923 році ввели нові посвідчення для водіїв. Хоча формально існували категорії, чітких стандартів не було: закон лише окреслював загальні рамки, а все інше – текст, формат і вигляд документа – визначали місцеві органи влади.

В результаті кожен регіон фактично мав власну версію посвідчення. Через це водії стикалися з проблемами: у різних містах документи могли не розуміти або не визнавати. Відомо, що ленінградські посвідчення іноді не могли нормально перевірити в Москві – їхня структура була незрозумілою для інспекторів або здавалася недостатньою для підтвердження кваліфікації.

І сам підхід до класифікації водіїв був іншим. Їх розподіляли не за типом транспортного засобу, а за рівнем підготовки. Початковим етапом був “шофер-аматор”, після якого йшли професійні ступені. При цьому від водія вимагалося не лише вміння керувати авто, а й знання його будови – фактично він мав бути і водієм, і механіком одночасно.

У 1956 році влада спробувала навести порядок і ввела систему з чотирьох рівнів: аматор та професійні класи III, II і I. Однак принцип залишився прив’язаним до виробництва. Категорію визначало підприємство, де працювала людина, а не навчальний заклад.

Підвищення кваліфікації відбувалося через спеціальні комісії при автогосподарствах. До них входили не тільки технічні спеціалісти, а й представники громадських структур. Враховували не лише водійські навички, а й загальну характеристику – стаж, дисциплінованість, відповідальність. Щоб отримати вищий рівень, потрібно було подолати десятки тисяч кілометрів – фактично довести свій досвід на практиці.

Цікаво, що посвідчення водія тоді виконувало ширшу функцію, ніж зараз. Воно могло містити інформацію про особисті якості людини, включно з її поведінкою в колективі. Це відображало підхід епохи, коли професійні навички розглядали разом із характером.

Хоча підприємства відігравали важливу роль у цій системі, позбавлення прав залишалося виключно в компетенції міліції – остаточне рішення завжди ухвалювала держава.

Лише після 1963 року ситуація поступово змінилася. Відтоді з’явилися єдині правила, зрозумілий поділ на категорії та стандартні посвідчення. До цього ж водій у СРСР міг опинитися в дивному становищі: його документ був чинним, але реально діяв лише в межах того міста, де його видали.

Над недоімперією кружляють чорні лебеді: У порту Усть-Луга, де кілька діб поспіль палає через українські удари, стався бунт робітників. Що стало причиною (відео)

У російському порту Усть-Луга в ніч проти 27 березня сталися масові заворушення серед працівників на тлі атаки безпілотників та обмеження доступу до роботи. Конфлікт із охороною переріс у сутички, під час яких службовий автомобіль в’їхав у натовп, а частину учасників було затримано.

Про інцидент повідомили російські ЗМІ та моніторингові Telegram-канали, зокрема Exilenova+. За наявними даними, заворушення почалися через заборону виходу на зміну для частини працівників, більшість із яких є трудовими мігрантами, передають Патріоти України.

Обмеження доступу до роботи під час нічної атаки дронів викликало невдоволення і швидко переросло у конфлікт із охороною терміналу. Під час сутички автомобіль служби безпеки в’їхав у натовп людей.

Частину учасників заворушень затримали правоохоронці та бійці ОМОН, проте протести не припинилися й уранці. За повідомленнями окремих ЗМІ, серед учасників конфлікту були громадяни Казахстану, а початковою причиною суперечки стала локальна сварка, що згодом переросла у масові заворушення.

Як уточнило російське видання ASTRA, 26 березня на об’єкті компанії “Велесстрой” у районі села Косколово Ленінградської області сталася бійка за участю іноземних громадян. У Міністерстві закордонних справ Казахстану зазначили, що російські правоохоронці затримали учасників інциденту. Наразі казахстанські дипломати підтримують контакт з поліцією Санкт-Петербурга та Ленінградської області, а також уточнюють кількість постраждалих і їхній правовий статус.

<br />

За даними місцевих пабліків, однією з причин конфлікту могло стати затримання громадянина Казахстану охороною підприємства, і саме це призвело до збору натовпу біля вахтового містечка.

Одночасно регіон зазнав чергової атаки безпілотників. За даними OSINT-аналізу видання ASTRA, українські дрони вночі атакували порти Приморськ і Усть-Луга в Ленінградській області. Відео очевидців геолокували поблизу нафтобази “Транснефть-Балтика” у районі Усть-Луги.

Рютте відреагував на чутки, що США можуть скерувати зброю для України на Близький Схід

Критична військова підтримка США для України, включно з перехоплювачами для зенітних ракетних систем Patriot для протиповітряної оборони й іншим важливим обладнанням, і далі надходить. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на брифінгу 26 березня, який транслювало Reuters, передають Патріоти України.

На брифінгу генсека Альянсу попросили прокоментувати публікацію The Washington Post про те, що Пентагон нібито розглядає можливість переспрямування частини озброєння, призначеного для України, на Близький Схід через виснаження запасів у війні проти Ірану.

За словами Рютте, союзники й далі фінансують критичну підтримку для України.

“Відома абревіатура PURL і далі працює, і це дуже важливо, оскільки водночас триває обмін розвідданими США з Україною, що є потрібним. Також критично важливим є виробництво оборонної промисловості США та їхні запаси, коли йдеться, наприклад, про перехоплювачі для систем Patriot, а також інше важливе і критично потрібне військове обладнання”, – сказав генсек НАТО.

Імовірне переспрямування техніки на $750 млн

За словами трьох ознайомлених джерел, на яке посилається WP, США нібито хочуть передати на Близький Схід, зокрема, ракети-перехоплювачі, призначені в межах програми НАТО Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) – ініціативи, яка забезпечила приблизно 75% ракет для зенітних ракетних систем Patriot в Україні.

Загалом може йтися про переспрямування техніки на $750 млн.

Співрозмовники уточнили, що остаточного рішення поки не ухвалили, однак у Пентагоні визнають необхідність забезпечити пріоритетні потреби американських військ і союзників.

Поточні й очікувані пакети допомоги за програмою PURL

Про запуск PURL НАТО повідомив 4 серпня 2025 року. У межах цієї ініціативи Україна отримуватиме американське озброєння, яке фінансують європейські союзники й Канада. Як пояснювали в Альянсі, вартість кожного пакету допомоги – приблизно $500 млн.

Точної суми коштів, які країни вже виділили для закупівлі зброї в межах PURL, у відкритих джерелах немає. Однак у вересні президент України Володимир Зеленський повідомляв, що шість країн на той момент уже виділили понад $2 млрд через ініціативу. Пізніше, у грудні, глава держави заявив, що 2026 року розраховує на пакети озброєнь за цією програмою на суму $15–$16 млрд, писало “Суспільне”.

25 років тюрми для олігарха: у Кишиневі призначили дату фінального рішення у справі Плахотнюка

Вирок молдовському олігарху, колишньому лідеру Демпартії Владу Плахотнюку у справі про “крадіжку мільярда” мають оголосити 22 квітня.

Про це повідомляє Newsmaker.

25 березня у кишинівському суді сектора Буюкани, де розглядають справу Плахотнюка, призначили датою оголошення вироку 22 квітня.

Олігарх у середу особисто був присутній на засіданні та виступав шість годин, викладаючи свою позицію.

Він заявив, що “не святий, але у крадіжці мільярда не брав участі”.

Читайте по темі: Від девелоперів до «пральні» наркокартелів: як херсонські ділки Владлен Гірін і Геннадій Гірін відмивали десятки мільйонів через Кіпр, ЄС і крипту

Раніше прокурори запросили для Плахотнюка максимальну санкцію за статтями звинувачення – 25 років позбавлення волі.

Нагадаємо, Плахотнюка 25 вересня 2025 року екстрадували з Греції до Кишинева, відтоді він залишається під арештом у в’язниці №13.

До втрати влади і втечі з Молдови у 2019 році Влад Плахотнюк мав великий вплив на життя країни, через що його часом називали “господарем Молдови”.

Плахотнюк є фігурантом низки кримінальних справ, з яких найгучніша – про “крадіжку мільярда” у 2014 році з банків Молдови. За даними прокуратури, Плахотнюк через контрольовані олігархом Іланом Шором компанії отримав 39 млн доларів та 3,5 млн євро із вкрадених коштів.

Reuters: Два російські порти призупинили роботу після атаки українських дронів

Два найбільші російські нафтові термінали, порти Усть-Луга і Приморськ, припинили відвантажувати нафту і нафтопродукти через масовані атаки українських дронів.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на поінформованих співрозмовників.

Атаки безпілотників на балтійські порти Росії є одними з найбільших на сьогодні ударів по російських нафтових експортних об’єктах за чотири роки війни.

Приморськ, який може експортувати понад 1 мільйон барелів сирої нафти на день, є основним ринком збуту флагманської російської сирої нафти марки Urals та високоякісного дизельного палива.

За даними джерел, Усть-Луга експортувала 32,9 мільйона метричних тонн нафтопродуктів минулого року, а Приморськ – 16,8 мільйона тонн.

Голова Комітету з оборони в парламенті Фінляндії Хейкі Аутто розповів Reuters, що у вівторок він, приземляючись в аеропорту Гельсінкі, бачив величезний стовп чорного диму, що піднімається з боку порту Приморськ.

620 тисяч доларів «за бурштин»: хто такий Андрій Авдієвський — консультант чи «касир» хабарної схеми СБУ?

16 березня на Рівненщині під час імовірного отримання 620 тисяч доларів неправомірної вигоди затримали заступника начальника обласного управління СБУ. Слідство назвало трьох фігурантів схеми: двох офіцерів спецслужби та посередника Андрія Авдієвського. Останній вже вийшов на волю: за нього внесла заставу майже в мільйон гривень юридична особа, в якій він працював.

Про це пише “СтопКор”

16 березня на Рівненщині під час отримання 620 тисяч доларів неправомірної вигоди затриманий заступник начальника обласного управління СБУ. За інформацією народного депутата Олексія Гончаренка, йдеться про хабар у 620 тисяч доларів, який вимагали за видачу документів для видобутку бурштину. Пізніше медіа озвучили прізвища трьох затриманих:

Олег Токарчук – заступник начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.
Ігор Бріка – заступник начальника УСБУ в Рівненській області.
Андрій Авдієвський – посередник та “касир” схеми.

Як повідомило видання UA.NEWS, житель Рівненщини Андрій Авдієвський, якого слідство називає посередником у вимаганні хабарів заступниками голів СБУ Києва та Рівненщини, вже вніс майже мільйон гривень застави і вийшов на волю.

“За нього сплатив заставу заставодавець. Це юридична особа, в якій він працював до останнього часу. Вчора його звільнили з-під варти”, – повідомив адвокат Максим Бойко.

Читайте по темі: Подвійна гра чи фатальна помилка? Історія арешту Інни Кардаш: від мінських зв’язків до угорських «кураторів»

Хто ж такий цей загадковий Андрій Авдієвський?

Як передало “Суспільне”, представник компанії “Амбер Гальбін” повідомив правоохоронцям, що у його компанії була судова суперечка за земельні ділянки з іншою структурою з подібною назвою – “Амбер Майнінг Компані”. У грудні 2025 року він зустрівся з представником “Амбер Майнінг” Андрієм Авдієвським, і вони зрештою дійшли компромісу щодо землі та нібито домовилися укласти мирову угоду.

За його словами, на зустрічах Авдієвський також розповів, що Київське управління СБУ відкрило проти Amber Galbin кримінальну справу про контрабанду бурштину. Як стверджував заявник, Авдієвський вихвалявся зв’язками зі спецслужбою та запропонував дати хабар, щоб менеджерам компанії не оголошували підозри.

За даними інформаційно-аналітичного порталу Opendatabot, ТОВ “АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ” засновано в 2016 році на Львівщині зі статутним капіталом усього 1000 грн. У 2025 році фірма змінила адресу реєстрації село Селище Сарненського району Рівненської області. Основний вид діяльності – 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Директор – Віталій Семчишин, кінцеві бенефіціарні власники – Євген Кондрашов і Євген Міюс.

У 2021 році компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами та офіційно легально видобуває необроблений (сирець) бурштин в Україні (Житомирська область, Коростенський район, с. Гулянка).

На сайті компанії заявлено, що видобуток відбувається кар’єрним способом, за допомогою спецтехніки – екскаваторів, бульдозерів, промивних машин.

У переліку засновників чи підписантів ТОВ “АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ” Андрій Авдієвський не фігурує. Водночас особа з таким ім’ям і прізвищем, за даними YouControl, у 2001 році була зареєстрована як ФОП у місті Києві за КВЕД-кодом 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Наразі він є учасником ТОВ “РІВНЕНЕРУДПРОМ” (20%). За дивним збігом, ця компанія також має статутний капітал 1000 грн та основний вид діяльності 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (як і ТОВ “АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ”), а також зареєстрована у звичайному житловому будинку. Андрій Авдієвський також має відношення до низки столичних підприємств.

Читайте по темі: Гроші за фіктивне лікування дітей: на Франківщині викрили масштабну аферу керівництва медзакладу

Була сварка на дорозі: Відомий американський спортсмен без рук та ніг застрелив людину

У США затримали професійного гравця в корнхол Дейтона Джеймса Веббера – його підозрюють у вбивстві після дорожнього конфлікту. Інцидент стався в місті Ла-Плата, штат Меріленд. Про це повідомляє ESPN, передають Патріоти України.

Під час сварки на дорозі Веббер нібито відкрив вогонь по 27-річному Бредріку Майклу Веллсу, який перебував на передньому сидінні автомобіля. Двоє пасажирів із заднього ряду розповіли поліції, що після пострілу підозрюваний зупинив авто й попросив допомогти витягнути пораненого, але вони відмовилися, залишили місце та звернулися до правоохоронців.

Слідство вважає, що Веббер поїхав, залишивши потерпілого в машині. Лише через майже дві години тіло Веллса знайшли біля одного з будинків у Шарлотт-Холі – медики констатували смерть.

Автомобіль підозрюваного згодом виявили у Шарлотсвіллі, штат Вірджинія. Там Веббер звернувся до лікарні, де його й затримали – правоохоронці вважають, що він переховувався.

Веббер відомий як чотириразовий ампутант: ще в дитинстві йому ампутували кінцівки через тяжку інфекцію крові. Попри це, він зміг побудувати спортивну кар’єру – з 2021 року виступає на професійному рівні в корнхолі та став першим таким спортсменом у лізі. Раніше його визнавали найсильнішим гравцем у цьому виді спорту в штаті Меріленд.

Американська ліга корнхолу заявила, що знає про ситуацію, але утримується від коментарів до завершення розслідування.

Нардеп Тищенко зробив дивну заяву про роки у “Слузі народу”

Позафракційний народний депутат Микола Тищенко, який нещодавно приєднався до нової депутатської групи, публічно розкритикував свій період перебування у провладній партії. За словами політика, час у складі «Слуги народу» став для нього не просто «втраченим часом», а фактично «втраченим життям». Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на допис народного депутата України Олексія Гончаренка.

За словами нардепа Олексія Гончаренка, Микола Тищенко зробив резонансну заяву щодо свого перебування в лавах партії «Слуга народу». Він написав, що час перебування в партії «Слуга народу» – це було втрачене життя.

«Тищенко заявив, що перебуваючи в партії слуга народу – це було навіть не втрачений час, а втрачене життя», – написав Гончаренко.

Варто зауважити, що це слова лише самого Гончаренка. Сам Микола Тищенко поки не коментував допис народного депутата.

“Сам офігів трохи, коли дізнався, скільки ми платимо Юлії Анатоліївні”: Прем’єрка Свириденко за рік заробила викладанням понад 8 млн грн

Юлія Свириденко, яка стала прем’єр-міністеркою України 17 липня 2025 року, 24 березня 2026 року подала щорічну декларацію про майно й доходи, інформують Патріоти України.

Головним джерелом доходів Свириденко за звітний період стала не зарплата прем’єра, а гонорари. За 2025 рік вона отримала 3 243 529 грн від університету “Київська школа економіки” (КШЕ) і ще 5195 грн – від Київської школи державного управління імені Сергія Нижного за надання викладацьких послуг за цивільно-правовими договорами.

У квітні 2025 року “Українська правда” писала, що Свириденко читає лекції з кількох програм, консультує студентів і готує до запуску нову навчальну програму. Усе це нібито в неробочий час і в умовах війни, “коли в міністра економіки, здавалося б, не може бути зайвого часу”, зазначали журналісти.

“Я сам офігів трохи, коли дізнався, скільки ми платимо Юлії Анатоліївні. Ну, там, 100 000 грн на місяць – я розумію. Але такого я сам не чекав”, – заявив тоді УП президент КШЕ Тимофій Милованов.

Зарплата від секретаріату Кабміну сягнула 1 371 937 грн. Ще 144 000 грн Свириденко отримала як прибуток від оренди – його виплатив Сергій Дерлеменко, батько доньки прем’єрки. Він же сплатив навчання доньки глави уряду Софії – 513 212 грн, ці кошти задекларовані на дитину. Загалом особистий дохід прем’єрки сягнув понад 4,76 млн грн.

Нерухомість

У власності Свириденко – квартира в Києві площею 33,5 м² (куплена 2014 року, оцінена в 513 500 грн) і квартира в Чернігові площею 74,3 м² (куплена 2010 року, оцінена у 218 490 грн). Також їй належить 25% ще в одній чернігівській квартирі площею 87,5 м² (решта 50% – у власності брата Віталія Свириденка, ще 25% – у матері Світлани Свириденко). Ділянка площею 1496 м² у селі Клочків у Чернігівській області – у її особистій власності із 2022 року.

Для проживання в Києві Свириденко орендує квартиру площею 92,7 м² – її власниками є громадянка України Ольга Бергер та іноземний громадянин Ітаї Бергер (по 50%). Договір уклали 30 травня 2025 року, вартість разової витрати – 160 000 грн.

Транспорт

Свириденко користується автомобілем BMW X3 2016 року випуску (ціна станом на дату придбання – 1 033 175 грн), він – у власності Дерлеменка.

Заощадження

На рахунку прем’єр-міністерки у “ПриватБанку” – 138 712 грн, в “Універсал Банку” – 1 грн. Готівкою вона зберігає $10 000. Окрім цього, вказано гарантійну заставну суму за договором оренди в розмірі 100 000 грн.

Займ

Із лютого 2022 року Свириденко має борг перед фізичною особою Тетяною Свірською в доларах США. Початкова сума була $10 000 (у декларації за 2024 рік – $15 000). За 2025 рік вона повернула $5000, залишок боргу на кінець звітного року – $5000. Відсотків не сплачували.

Члени сім’ї

У декларації вказано лише доньку – Софію Сергіївну Дерлеменко, зареєстровану в Чернігові. Брат Свириденко, Віталій, у декларації прем’єрки не фігурує як член сім’ї, проте його вказано як співвласника чернігівської квартири. Раніше видання “ГОРДОН” писало, що брат Свириденко живе в Лондоні (Великобританія), прем’єрка стверджувала, що він покинув Україну до початку повномасштабного вторгнення.

Що змінилося, порівняно з декларацією за 2024 рік

Рік тому Свириденко обіймала посаду першого віцепрем’єра – міністра економіки. Її зарплата тоді становила 1 205 771 грн – на 166 166 грн менше, ніж 2025-го. Гонорари від КШЕ зросли незначно: із 3 102 506 грн до 3 243 529 грн. Дохід від оренди зріс із 133 000 до 144 000 грн.

Суттєво змінилася ситуація з нерухомістю: у декларації за 2024 рік Свириденко орендувала іншу київську квартиру – площею 119,8 м², яка належала Лідії Уманець, разом із паркомісцем. У декларації за 2025 рік ці об’єкти зникли, натомість з’явилася нова орендована квартира площею 92,7 м² – у власності подружжя Бергер.

Заощадження на банківських рахунках зменшилися: рік тому у “ПриватБанку” було 376 606 грн, тепер – 138 712 грн. Проте готівка в доларах зросла із $4000 до $10 000.

БЕБ знайшло на Львівщині підпільне виробництво підробних вафель “Світоч”

Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Львівській області припинили діяльність підпільного виробництва кондитерської продукції з використанням відомого міжнародного бренду.

За даними слідства, організатор нелегального бізнесу не був зареєстрованим як підприємець, але налагодив підпільне виробництво та фасування вафель із незаконним використанням торговельних марок, повідомляє пресслужба БЕБ.

У повідомлення зазначається, що правовласником цих брендів є українська кондитерська фабрика, що входить до відомої міжнародної корпорації. БЕБ не вказує назву кондитерської фабрики, проте оприлюднені фото свідчать, що може йтися про виробника солодощів “Світоч”, який входить до складу міжнародної корпорації Nestle.

Підпільне виробництво організували у складському приміщенні на території Івано-Франківської області.

Для реалізації злочинної схеми організатор придбав обладнання, пакувальні матеріали та залучив інших осіб, які, не знаючи про незаконність діяльності, здійснювали фасування продукції. Готову продукцію зберігали з метою подальшого збуту.

Читайте по темі: У центрі Парижа поліція затримала чоловіка, який намагався підірвати саморобну бомбу

“Під час обшуків детективи вилучили обладнання для розфасовки продукції, пакувальні матеріали та понад 38 тисяч одиниць готової продукції з незаконно нанесеними торговельними знаками. Внаслідок протиправних дій правовласнику завдано матеріальної шкоди на суму понад 550 тис. грн”, – зазначається у повідомленні.

Дії організатора підпільного виробництва кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 229 Кримінального кодексу України (закінчений замах на незаконне використання знаків для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, що завдало матеріальної шкоди у великому розмірі). Наразі обвинувальний акт щодо організатора нелегального бізнесу вже направлено до суду, додали у БЕБ.