Інтер.Блог – Сторінка 19

Білорусь будує військову базу для російського “Орєшніка” – ЗМІ

На супутниковому знімку видно можливі транспортні засоби російського ракетного комплексу Орешник.

На території колишнього військового аеродрому Кричев-6 у Білорусі зафіксували активне розгортання військової бази. На супутникових знімках видно техніку, яка може належати ракетному комплексу Орешник, повідомляє Радіо Свобода.

Так, на знімку від 9 лютого на території центрального військового табору видно шість машин, які за розмірами та пропорціями відповідають техніці комплексу Орешник.

Крім того, на території зафіксували близько 25 військових машин різних типів, кілька земляних насипів, будівлю невідомого призначення та будівництво ангарів для техніки.

Kazakhstan’s banking power shift: how Samruk-Kazyna funding and political patronage enabled Galimzhan Yessenov’s financial empire

Galimzhan Yessenov’s rise from a mid-level manager to a dominant shareholder of Jusan Bank has drawn scrutiny due to the timing of key transactions, the role of state-linked assets, and his well-documented family ties to Kazakhstan’s political elite.

Galimzhan Yessenov is a businessman who ranked 14th among the richest Kazakhs last year. Although the new ranking has not yet been published, Yessenov’s position has clearly shifted since he was appointed Chairman of the Board of Jusan Bank last summer, simultaneously becoming its majority shareholder. In fact, Galimzhan Yessenov is effectively the bank’s sole owner. This change in status is connected to one of the most significant and somewhat unclear coincidences in Yessenov’s career.

The fact is that no one can clarify the origin of the money with which Galimzhan Yessenov acquired Jusan Bank. Even formally, everything doesn’t look very smooth. The story began back in 2013 when LLP KNG Finance, where Yessenov was the CEO, bought JSC “ATF Bank”. Yessenov immediately became the Chairman of the Board there, but the main thing is not this, but what happened next. In 2020, JSC First Heartland Jusan Bank bought 99.76% of JSC “ATF Bank” shares. And it suddenly turned out that the owner of ATF Bank is Galimzhan Yessenov, who, moreover, became a minority shareholder of Jusan Bank after the deal. And in 2023, Yessenov was transferred the ownership right of First Heartland Securities JSC (FHS), the holder of 80% of Jusan Bank’s shares. This in turn increased the ultimate proportion of Jusan Bank shares owned by Galimzhan Yessenov to almost 100%.

The story seems logical and simple – some people sell and others buy, and as a result, the owner changes. But there are questions without answers. Firstly, in 2013 the purchase of ATF Bank cost Yessenov 500 million dollars. Where did Yessenov get the money when he was only 31 years old? There are also other questions, like secondly and thirdly. If we ignore the question of initial capital, which allowed the former employee Galimzhan Yessenov to become one of the country’s most prominent bankers and businessmen (this will be discussed later), then the following raises many questions.

In 2017, ATF Bank, already owned by Yessenov at that time, received refinancing from the government of Kazakhstan in the amount of 260 million dollars. The bank was neither systemic nor crucial for the state’s economy. Its performance was neither catastrophically bad nor outstanding enough for the National Bank to allocate refinancing for it. Which, by the way, was non-refundable. Further on, in 2020, ATF Bank received an additional 80 million dollars from the NBRK and 350 million from the Samruk-Kazyna National Welfare Fund of Kazakhstan.

Читайте по темі: Sanctioned online casino 1Win, with a turnover exceeding $1 billion, operated openly in Russia for years under the protection of security forces and cross-border financial schemes

And a few months later, ATF Bank was sold to Jusan Bank, making Galimzhan Yessenov a co-owner. At that point – a minority one. However, three years later, Yessenov was transferred the ownership right of First Heartland Securities JSC (FHS), the holder of 80% of shares in Jusan Bank. This made him the owner of Jusan Bank. What’s curious is that it wasn’t just a simple business deal between businessmen; the state of Kazakhstan somehow actively participated on Yessenov’s side. The question is why? What outstanding services does Galimzhan Yessenov have towards the Republic of Kazakhstan?

To answer this question, one has to go back to 2007 when an ordinary, albeit well-educated, manager Galimzhan Yessenov got married. It was this marriage that opened the gates to the upper echelons of society and made him a wealthy businessman. Yessenov married the daughter of Akhmetzhan Yessimov. He’s a well-known politician and businessman in Kazakhstan, a former mayor of Almaty, and (suddenly) Chairman of the Board of the Joint Stock Company “National Welfare Fund “Samruk-Kazyna”” from 2017 to 2021. Compare the dates and draw conclusions.

It was after marrying Yessimov’s daughter that the simple project manager of the investment group “Seimar” Yessenov retrained as the Chairman of the Board of Directors for “Delta Bank” and began a swift banking career. The story modestly remains silent about how the hired manager suddenly became the owner of “Kazphosphate,” paying 140 million dollars for it, the origin of which is still unknown today. Here’s an excerpt from Galimzhan Yessenov’s biography.

Compare some stages of his life path with the biography of his father-in-law, Akhmetzhan Yessimov. The coincidences, of course, are not direct, as in the case of the National Welfare Fund, but they cannot be ignored.

Specifically, it is about the fact that precisely at the very moment Yessenov suddenly bought “Kazphosphate,” Yessimov, whose daughter Yessenov had just married, held the position of Chairman of the Board of Directors of JSC “NH “KazAgro””, closely linked with “Kazphosphate”.

A more apparent coincidence is sports. Galimzhan Yessenov at different times led various sports organizations: the Central Asian Triathlon Association, the MMA Association, the Chess Federation, and so on. Meanwhile, Akhmetzhan Yessimov became famous for organizing various sports events in Almaty. The most famous were the Seventh Asian Winter Games, which took place in Almaty in 2013, and the professional cycling race “Tour of Almaty”, for which a sports infrastructure was practically created from scratch in the city. And his son-in-law was an active sports functionary at the same time. How the father-in-law’s sports events reflected on the son-in-law’s wealth – one can only guess. Especially considering the fact that after Yessimov headed the “Samruk-Kazyna” fund, Yessenov’s bank received 350 million dollars from it.

Another interesting coincidence is that in May 2021, after JSC First Heartland Jusan Bank bought ATF Bank, Yessenov suddenly sold “Kazphosphate”. The buyer of the enterprise became the English company Kazphosphate Limited. But don’t be deceived by the English registration – the company is owned by Russians: Sergey Momtsemlidze, Yevgeniy Shavel, and Mikhail Genkin, owners of “Uralchem”. Why Galimzhan Yessenov suddenly sold his most profitable asset to the Russians is unknown. But at that very moment, well-known events and a change of elites were taking place in Kazakhstan. Yessimov, his former father-in-law, was losing positions – he now holds the unimpressive position of a non-staff assistant to the First President of the Republic of Kazakhstan-Elbasy, while Galimzhan Yessenov, on the contrary, was gaining momentum – the President of Kazakhstan, Tokayev, was awarding him with rather honorary positions of head of the country’s sports federations, which mean a lot in the local hierarchy.

Amid this, there was also apparent interference by the state of Kazakhstan in the disputes over Yessenov’s acquisition of the bank. Here’s a quote from an official statement on this occasion: “This transfer [of ownership right of First Heartland Securities JSC (FHS)] took place as part of a peaceful settlement reached, which put an end to numerous legal proceedings between Jusan Bank’s shareholders, the Republic of Kazakhstan, and Galimzhan Yessenov. According to the terms of the settlement, Jusan Bank returned to the jurisdiction of the Republic of Kazakhstan”. Why this litigation involved the state (read Tokayev) still has no explanation. But as a result, Galimzhan Yessenov became the owner, although the deal was clearly strange.

Читайте по темі: Kazakhstan’s Samruk-Kazyna funneled state billions into ATFBank controlled by Akhmetzhan Yesimov’s son-in-law Galimzhan Yessenov

It is necessary to take into account that literally on the eve of the deal, after which Yessenov became the actual owner of Jusan Bank, there were numerous claims to the bank from the government of Kazakhstan. The crux of the matter was that allegedly vast sums of money were taken abroad through the bank. The sum mentioned was one and a half billion dollars. But immediately after Galimzhan Yessenov became the owner of the bank, all claims were dropped. This was even officially announced by the Ministry of Justice of the Republic of Kazakhstan. However, the wording was so vague that even more questions arose. The main one is it’s unclear whose money Yessenov used to buy Jusan Bank. If it was his money, on what terms did the state suddenly intervene in the deal and drop all claims? If it wasn’t his money – whose was it? And again – on what terms were the claims dropped? And most importantly, who exactly is behind this unclear movement? Tokayev? Nazarbayev and his family? Unnamed Kazakh oligarchs? Russians who bought Yessenov’s most profitable asset, and at a very favorable price for themselves?

As you can see, there are far more questions than answers. And all of them are intertwined with more than strange coincidences in the biography of Galimzhan Yessenov and representatives of the high elite of Kazakhstan, both former and current.

“Деякі батареї зрізали”: Жан Беленюк розповів, що до кінця зими залишився без опалення у квартирі

Олімпійський чемпіон, триразовий медаліст Олімпійських ігор у греко-римській боротьбі, а нині нардеп Жан Беленюк розповів, як до кінця зими залишився без опалення, передають Патріоти України.

У будинку колишнього спортсмена, що розташований у Печерському районі столиці, виникла аварійна ситуація. Зокрема, почали лопатися батареї. Опалення відключили, а повноцінний ремонт можливий лише після завершення сезону. Про це Жан Беленюк розповів на проєкті “Наодинці з Гламуром”.

“У мене вдома п’ять градусів. У мене замерзла система опалення. Сказали, що до кінця зими, до кінця цього сезону, вже не буде. Деякі батареї зрізали. Є аварійна ситуація, опалення вимкнули. У мене будинок старий, неідеальна система опалення, вона непридатна в цьому сезоні до оновлення”, — говорить нардеп Анні Севастьяновій.

Жан Беленюк також поділився, що у квартирі зараз неабияк холодно, тож там доволі важко перебувати. Зараз колишній спортсмен виїхав за місто. Жан Беленюк живе разом із мамою в приватному будинку.

“Я переїхав. У мене мама живе за містом у приватному будинку. Там краща ситуація. Зараз переїхав за місто до неї. У своїй квартирі не можна виживати. Ну, можна, але дуже складно”, — зізнався нардеп.

Шанс на злам у війні: Сенатор Грем хоче, щоб Україна бомбила ракетами Tomahawk російські заводи з виробництва БПЛА

Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що хотів би, щоб Україна отримала на озброєння крилаті ракети Tomahawk. Це дозволило б змінити “військову рівновагу” в російсько-українській війні. Відповідну заяву Грем зробив на Мюнхенській конференції з безпеки, його слова наводить Clash Report, передають Патріоти України.

“Я хочу надати Україні ракети Tomahawk. Я хочу, щоб США поставили ракети Tomahawk <…> Я хочу змінити військову рівновагу“, — сказав Грем. Сенатор додав, що Україна могла б використовувати ракети Tomahawk для завдання ударів по підприємствах, на яких країна-агресор Росія виробляє ударні безпілотники та інше озброєння.

Tomahawk — американська крилата ракета, розроблена компанією General Dynamics та прийнята на озброєння армії США в 1983 році. Існує кілька модифікацій, що дозволяють здійснювати пуски з надводного та підводного положення на дальність до 1600 кілометрів.

Financial Freedom Academy Орловського: як під виглядом криптоосвіти людей заманюють вебінарами, змушують платити десятки тисяч і переводять гроші на підставні ФОПи

Financial Freedom Academy Орловського: як під виглядом криптоосвіти людей заманюють вебінарами, змушують платити десятки тисяч і переводять гроші на підставні ФОПи

Хто намагався ошукати журналіста на 40 тисяч гривень. Попри те, що медіа регулярно відстежують появу нових інтернет-проєктів із ознаками можливого шахрайства (зокрема пов’язаних із «крипто»-темою), історія з Олександром Орловським привернула нашу увагу не одразу.

Йдеться про засновника проєкту під назвою Financial Freedom Academy, який, за словами окремих клієнтів і критиків, може мати ознаки недобросовісної діяльності.

Олександр Орловський та спливлі нечистоти

Тижнів два потому почали з’являтися новини із заголовками, що інтригують: «Олександр Орловський — черговий інфоциган чи крипто-експерт? Відгуки та викриття», «Олександр Орловський — шахрай та аферист? Відгуки і вся правда про заробіток на крипті» тощо.

“Викриття”, написані ніби під копірку, зводилися до того, що насправді Олександр Орловський ніякий не “скамер”, а ягня, що несе світло криптопросвітництва. Чи не в кожній подібній публікації присутнє фото Орловського в розкішному антуражі (мовляв, не стане ж такий багатій тирити дрібничку по кишенях) і завуальована, але наполеглива порада записатися на курси цього персонажа заради особистого фінансового зростання.

Читайте по темі: Столична поліція викрила шахрайський call-центр на Подолі з учасниками схеми

Забігаючи наперед, зазначимо, що Олександр Орловський та його челядь націлені аж ніяк не на дрібницю – перевірено на собі.

Усі «викриття», які реабілітують Орловського, передусім апелюють до того, що у всесвітній павутині нібито переважають позитивні відгуки про нього та його курси. Але от халепа: подібні публікації про Орловського мають кричущі ознаки «іміджевості» (тобто це «замовлення»). Хоча б тому, що в кожному з «викриттів» епічно живописують, який Олександр Орловський молодець, але жодного слова про те, хто саме і в чому саме звинувачує цього новоявленого криптогуру.

Очевидно, що поява цих опусів на різнокаліберних інтернет-сайтах – аж ніяк не рекламна кампанія. Це, скоріше, кампанія з видавлювання з верхівки пошукової видачі негативних згадок про нашого юного криптоментора. І водночас – спроба їхньої дискредитації.

З першого погляду – дешево, сердито та розумно. Але Олександр Орловський такою примітивною інформаційною активністю досяг явно не того результату, якого бажав. Його старанність помітили та оцінили. І на нього знову полилося все те гівно, яке він так старанно закопував глибше.

Минулого тижня медіа-проєкт 360ua, з посиланням на джерела в МВС, повідомив (це повідомлення підхопило багато інших інтернет-ресурсів), що «3 травня 2024 року було порушено кримінальну справу стосовно громадянина України Орловського Олександра Олександровича, який мешкає в останній рік у Дубаї». «Олександр Орловський відомий в Україні, Росії, Польщі, ОАЕ та Туреччині продажем неіснуючої криптовалюти з дисконтом, курсів трейдингу, а також створенням пірамід за схемою Понці». Посилаючись на анонімні джерела, видання стверджує, що Олександр Орловський заборгував вкладникам у його криптопіраміду понад $4 млн.

Більше того, нібито «стосовно Олександра Орловського порушено кримінальну справу за колективною заявою ошуканих інвесторів, покупців псевдо-курсів, а також звичайних довірливих громадян, які переказували Орловському гроші для купівлі криптовалют».

Ми, зі свого боку, провели зустрічну перевірку викладеної інформації та, чесно кажучи, «залізобетонного» підтвердження їй не знайшли. Зокрема, ми не можемо ні підтвердити, ні спростувати, що Олександр Орловський став фігурантом кримінальної справи – з прив’язкою до його ПІБ у публічних базах даних не «світиться» жоден відповідний судовий документ.

Пояснень цьому може бути два.

Читайте по темі: Прокурор на пенсії Денис Свобода задекларував чималі доходи, криптоактиви та нерухомість, оформлену на дружину

Перше, найпростіше, – наші колеги «вдарили у штангу», інформатор «злив» їм неправдиву інформацію.

Друге трохи складніше. Як правило, кримінальне провадження одразу щодо конкретної особи відкривається, якщо, грубо кажучи, фігуранта було спіймано за руку на місці злочину. За заявою постраждалих, нехай і колективною, провадження буде відкрито за фактом заяви. І на початкових етапах дізнавачам цю заяву потрібно перевірити щодо того, чи справді мало місце кримінальне правопорушення (не кажучи вже про оголошення комусь підозри).

Звучить не так вже й складно, але сам процес може розтягнутися на довгі місяці. Якщо справді на Орловського була подана заява до Нацполіції, причому відносно недавно (у травні цього року), слідчі могли фізично не встигнути зібрати необхідні дані. З однієї простої причини – нестача слідчих та перевантаженість судів. [І тому ми не побачили згадок Орловського у реєстрах у контексті «криміналки»].

Друге припущення має право на життя. В одному з подкастів, записаних, наскільки можна судити, у травні цього року (коли, імовірно, виник цілком здоровий інтерес до персони Орловського з боку правоохоронних органів), Олександр Орловський прямо визнав, що отримав чимало претензій через своє «викладання» та загрозу переслідування в судовому порядку.

Але тоді Олександр Орловський наголосив, що переважна більшість його «пацієнтів» безмежно задоволена його менторством. Мовляв, воду каламутять ідіоти-невдахи, нездатні, навіть під його чуйним керівництвом, поринути в прекрасний світ криптовалют.

Олександр Орловський та зниклі відгуки

Цікаво, що знайти живі відгуки тих «учнів» криптоментора Орловського, які добряче витратилися на його уроки і залишилися, м’яко кажучи, незадоволеними, вкрай складно. На відповідній сторінці відгуків найбільшого українського сайту для відгуків otzyvua.net про курси Орловського суцільний позитив. “Дуже корисно і цікаво”, “як я радий”, “заробив 3000 доларів без вкладень”, “дякую Саші Орловському за наше щасливе дитинство”.

Журналіст, заради експерименту, вкинув туди трохи негативу.

Як бачите, не минуло й 20 хвилин, як якесь тіло закинуло у відгуки свої п’ять зірочок ні про що. Хоча між моїм негативним коментарем та попереднім позитивним часовий розрив був аж у тиждень. Тобто команда Орловського ретельно моніторить найбільші сайти відгуків та топить весь негатив про «гуру» фейковими позитивними відгуками.

І не тільки. Дослідивши сторінку відгуків про курси нашого криптоментора на тому ж otzyvua.net, журналісти не змогли позбутися відчуття, що Олександр Орловський періодично заносить адміністрації сайту деяку суму бабла, щоб вона знесла коментарі незадоволених (цілком можливо, що і мій скоро знесуть).

Журналісти переглянули всі 133 відгуки (на момент підготовки цієї статті) і окрім свого не знайшли жодного суто негативного. Як таке може бути? Адже навіть сам Олександр Орловський визнає, що серед його колишніх «студентів» знайдеться близько півсотні незадоволених аж до подання позову до суду та заяви до поліції.

Втім, «чистильники» виявилися недостатньо педантичними: вони пропустили коментарі до деяких відгуків. Дивіться самі.

Ідемо нижче.

Як бачите, один із колишніх студентів Орловського стверджує, що курси «криптогуру», образно кажучи, не зовсім якісні – ніхто зі 120 «однокурсників» автора до криптоуспіху так і не прийшов.

Нижче – та сама історія.

Є кілька інших сервісів відгуків, куди Олександр Орловський зі своїми виправленнями поки не вліз. Наприклад, ось.

Тут можна знайти достатньо інформації про те, як проходять «уроки» цього криптоментора, і яких результатів зазвичай досягають «учні» під його наставництвом.

Цитую Антона зі Львова (з деякими виправленнями):

Якщо ви людина, яка хоче просто трішки структурувати знання в криптовалюті і дізнатися, які напрями існують, то вам підійде базовий тренінг за мінімальну ціну. Хоча, якщо чесно, структурованість і подача інформації тут на три з десяти. Слабка подача матеріалу, відчувається, що Олександр непрофесійно підійшов до викладання, а прямо з голови вивантажує інформацію. Є канали на ютубі з набагато якіснішою подачею (ну, реально крутіше) і безкоштовно. Якщо ви реально сподіваєтеся заробити в крипті, то раджу знайти тих, хто реально в цьому зацікавлений, а не цей курс.

Аргументи такі:

1. Зум-зустрічі з конкретними відповідями регулярно переносяться і викладаються часто не тими, хто заробляє саме на крипті, а не на навчанні криптовалютам.

2. Застаріла інформація, що подається на курсі (1-2 роки відставання), яка вже не є актуальною. Сашко не хоче оновлювати інфу, адже його курс все одно купують.

3. Декларація про підтримку Олександром чи кураторами (студентів, – прим. Ред.) відповідає дійсності на 5-7% від того, що має бути. За 90 днів курсу зв’язок від кураторів чи Олександра був майже нульовим. Їм не цікаво, як у учня справи, чи вдалося опанувати весь матеріал. Не зробив тестове завдання – начхати, головне сплатив. Написав менше 5 разів запит (на консультацію, – прим. Ред.) – начхати на тебе, головне – сплатив.

4. Зворотній зв’язок із тестів ніхто дає, і тоді виникає запитання: навіщо ці тести? (люди, що пройшли курс, це підтвердять).

5. Сплативши за індивідуальний курс, ви отримаєте одну консультацію, яка, можливо, була тупо надиктована і записана, а потім розсилалася всім, хто заплатив. Олександр Орловський не поринає в нюанси, всі поради під копірку. Це дуже відчутно. У цьому плані курс просто схожий на фастфуд, не варто за нього переплачувати. Не рекомендую купувати.

6. На нашому потоці провели опитування, зі 127 учасників хоч щось заробити вдалося менше 5%, решті сказали, що вам просто не пощастило.

7. На вимогу повернути кошти, як ви розумієте, ніхто не відреагував, бо їх уже витратили десь на рекламу наступного курсу.

В Орловського проста механіка заробітку: продав курс, вклав трошки грошей у крипту, трішки в маркетинг наступного курсу, трошки собі купив атрибутів мільйонера… потім тих, хто випадково заробив, виставив як великих криптанів, а на бичачому ринку ваші кошти, які він вклав, йому трошки принесли пруфів… Ось така нехитра схема.

Олександр Орловський і «пенсіонер», що випив

Якщо копати не дуже глибоко, то складається враження, що Олександр Орловський – типовий представник такого типу пройдисвітів, як «інфоцигани». Мова про шахрайство, при якому особа, представляючись успішним професіоналом, дорого продає інформаційні продукти, які не становлять практично жодної цінності.

Але ЗМІ завжди копають глибше.

Вранці минулої суботи журналіст страждав від нудьги і тому вирішив не відкладати на понеділок розбір «кейсу Орловського». Заповнив заявку на пробний безкоштовний курс крипто-ментора і, чесно кажучи, надвечір про це геть забув.

Вже увечері, коли на касі супермаркету розплачувався за алкоголь, задзвонив телефон.

«Ви не забули, що у вас о 19:00 онлайн семінар з криптовалют?» – Запитав приємний дівочий голос.

«Звичайно ні, це ж подія всього мого життя!» – відповів я і подивився на годинник. Було без п’ятнадцяти сім.

Дошкандибав до дому, увімкнув ноутбук, відкрив пиво. Усміхнений Олександр Орловський вже повчав.

«А ви знаєте, що технологія біткоїну така ж стара, як і «Айфон»? – заявив Орловський. – Коли з’явився біткоїн, у цю технологію ніхто не вірив, а тепер один біткоїн коштує 70 тисяч доларів!»

На цьому місці журналіст запідозрив, що Олександр Орловський не надто відрізняє криптовалюти від технології блокчейн, на яких вони (і не тільки вони) будуються, і пішов покурити та випити чарку коньяку.

Коли я повернувся, то звернув увагу на низку підозрілих деталей. Годинник за спиною Орловського весь час показував без десяти десять, коментарі в чаті писали явно боти, лектор майже не відривав очей від екрану ноутбука, ніби читав із суфлера.

Саму лекцію, задля спрощення, журналіст розбив на три умовні частини. Перша – «криптовалюти – це легко і просто», яка приваблює аудиторію твердженнями, що «на крипті можуть заробити навіть малі діти». Друга – «навіть якщо це насправді складно і довго, у мене є гарний торговий бот, який за вас успішно торгуватиме за невеликий відсоток мені» – очевидно, має розвіяти сумніви потенційного «студента» у перспективах легкого, ненапруженого заробітку.

Останню я назвав би «Не будь невдахою!» Тут Олександр Орловський відверто тисне на жадібність, каже «ти зможеш купувати дорогі речі», «піклуватися про рідних», «ти завжди матимеш запас грошей» тощо, і т.д. При цьому на моніторі поряд з фейсом ментора миготять картинки з дорогими «тачками», стопками баксів, брендовими шмотками та золотими «котлами». І лише після того, як апетит публіки, її жага до легкої наживи, здавалося б, остаточно розігрілися, їй називають суми та посилання, куди переказувати гроші.

Клікнув і журналіст. Його перекинуло на сторінку «бронювання навчання у криптоакадемії Financial Freedom Academy» сервісу електронних платежів Wayforpay.

За бронювання місця до омріяного криптобогатства потрібно заплатити якісь жалюгідні 390 грн. Їй-богу, мені не шкода таких грошей, але при оплаті через шлюз я ніяк не міг побачити, хто насправді отримає мій «внесок». Так би мовити, імена, паролі та явки.

Журналіст плюнув на це діло і пішов допивати коньяк. Але йому завадили.

“Добрий вечір! Я з Financial Freedom Academy, – прощебетав той самий дівочий голос. – Я бачу, що ви не забронювали місце для подальшого навчання…»

«А, ви про це… – відповів я і почав брехати. – Розумієте, в чому річ. Насправді крипта для мене не новина, я навіть торгую трохи на «Бінансі» та «Кукоїні». Мені б підтягнути свої знання та навички, так би мовити, вгору, а потім їх поглибити та розширити».

«О! – Зраділа дівчина. – У нас для вас є курс «Групове менторство», зараз я вам кину посилання на платіж…»

«Ні, – кажу, – Тут така справа: я людина старого ґарту, не довіряю я цим усім платіжним сервісам. Мені б із рук в руки чи на банківські реквізити через “Ощадбанк” чи “Приват 24”.

“Без проблем, зараз я відправлю вам у телеграм реквізити… А де ви працюєте?”

«Та ніде, – (і тут Остапа понесло). – На пенсії я. Пішов з Кіберполіції після поранення, отриманого у перестрілці з криптошахраями».

«Хі-хі! Ха-ха! – дівчина на тому кінці толі оцінила жарт, чи зраділа можливості «розвести» на бабки кібермента. – Ви отримали реквізити?»

«Ага…» – я відкрив «візок» і мало не поперхнувся пивом, побачивши цінник у 40 тис. грн.

“Вам потрібно сплатити вже зараз, місця на цей курс розбирають дуже швидко!”

«Ага, щас…», – поспішаю заскринити листування – вже наступного ранку, здогадавшись про каверзу, його підчистять.

«Вам потрібно зайти до «Привату 24»…

«Дівчино, заспокойтеся, нічого платити я не буду, – не витримав я. – Ви взагалі не боїтеся сісти у в’язницю як співучасниця шахрайства?»

“Шо?”

“На добраніч”, – сказав я, поклав трубку і пішов спати.

Олександр Орловський, оферта та підставні підприємці

Наступного ранку журналіст взявся аналізувати наявну інформацію.

Тут спочатку слід зупинитися на «офіційній» біографії Орловського. Тобто на фактах, які в рекомендованих публікаціях його оточення розганяє інтернетом. А у них є дивні нестиковки.

Почнемо з дитинства. Ось тут стверджується, що він виріс у «невеликому місті в Україні». А тут згадано, що Олександр Орловський закінчив середню школу на Троєщині в Києві, який дещо більший за «невелике місто». У більшості ж замовних публікацій місце народження та проведення дитинства юного обдарування обходять стороною.

Біографи Орловського (як і він сам) запевняють, що десь у 2014 році, у віці 16 років він сам, без батьків переїжджає до Польщі, вступає до старшої школи, а згодом до університету. Якщо вірити ось цій записці, адміністрація польської школи, дізнавшись, що Сашко бездомний, відправила його жити на горище.

Після школи та вступу до універу, Олександр Орловський змушений був за кімнату на горищі платити. Тому довелося шукати підробіток. У послужному списку ментора Орловського заправка, кухня ресторану, бар.

Саме в барі відбулася доленосна зустріч Орловського із загадковим криптобізнесменом.

Людину ліворуч видають за польського криптогуру, який надихнув юного Сашка Орловського

Біографи криптопройдисвіта Орловського зазначають, що спочатку йому з криптою не щастило. Він пустив псові під хвіст особисті заощадження та позичені гроші. Аж допоки старші наставники не звозили його на профільні івенти, не поділилися досвідом і не дали сигналів. І тоді Олександр Орловський взяв мамині сережки (незрозуміло, чи мама таки поїхала з ним до Польщі, чи синуля спер прикраси, вирушаючи в далеку дорогу), відніс їх до ломбарду, виручені гроші знову вклав у крипту. І тут йому поперло, та так, що не перестає перти досі.

Якщо довго копатися в іміджевих нотатках, рознесених поплічниками цього ментора по інтернету, можна знайти ще більше нестиковок. Наприклад, коли з’явилися перші чутки, що на Орловського є «криміналка», від якої він ховається за кордоном і йому «світить» екстрадиція, його оточення розтиражувало спростування. Згідно з яким Олександр Орловський ні від кого не ховається, живе і працює у Києві у своїй квартирі на вулиці Лесі Українки, тому ні про яку екстрадицію мови бути не може, отже, чутки про шахрайство Олександра та кримінальну справу на нього – безглуздий фейк.

Але ось відкриваємо відносно свіжу «замовку» про Сашка, начебто як оплачену самим Сашком, а в ній чорним по білому написано: «Зараз він разом із дівчиною живе у Варшаві, але потихеньку перебирається до Дубаю: торік експерт купив елітну квартиру – звісно, з прибутків від крипти».

Ось це уточнення «звісно, з прибутку від крипти», до речі, наводить на думку, що квартира в ОАЕ насправді куплена за гроші з лохів, яких Олександр Орловський з користю для себе вчить отримувати «прибутки від крипти».

Недоліки, маніпуляції та невелика брехня, як дерева, за якими не видно лісу, можуть приховувати велике «розводилово».

А воно починається з реклами освітніх курсів Орловського та його безкоштовного семінару.

Жоден нормальний, а не «скамерський», освітній проєкт чи установа у своїй рекламі не обіцятиме вам фінансового успіху. На рекламі медінституту ви не побачите хірурга в оточенні фотомоделей на розкішній яхті, жоден юрфак не заманює абітурієнтів зображенням щасливого судді у «Порші» з валізою «налу» на пасажирському сидінні.

Нормальні освітні проєкти та виші дають студентам доступ до знань, навчають ними користуватися, навчають професії. Вони не вчать заробляти гроші.

Олександр Орловський стверджує, що навчить. Але, щоб опанувати професію криптотрейдера, спочатку потрібно трішки вивчити хоча б основи економіки та фінансів. Олександр Орловський заявляє, що вже під час навчання на його курсі ви зможете заробляти «косар» на тиждень.

На офіційному сайті курсів Орловського є розділ, в який навряд чи заглядає звичайний відвідувач, перш ніж спокуситись на обіцянки криптоментора. У такі розділи зазвичай ходять адвокати, поліцейські та журналісти-розслідувачі. Він називається «Договір оферти».

По суті, це юридичний документ, в якому розписані права та обов’язки сторін, тут зазначено, за що насправді «пацієнт» платить Сашкові Орловському. А отримає він лише «комплекс навчальних процесів за своєю методикою». Про хоч якийсь прибуток, не кажучи вже про «косар на тиждень», тут жодного слова. Незважаючи на обіцянки «наставника» в рекламі та на безкоштовному семінарі, грамотні юристи прописали договір оферти так, що після сплати грошей де-юре Олександр Орловський своїм студентам практично нічого не винен. Оскільки «оплата послуг є акцептом цієї Публічної оферти».

Проте хитрощі Саші Орловського та його команди зіграли з ним злий жарт. Читаємо уважно «Публічний договір» із самого початку:

Промотуємо в самий низ:

Типовий договір оферти укладається з «виконавцем» – ФОП Орловський Олександр Олександрович, а не кимось іншим. Що цілком логічно. Але не зовсім логічно, куди насправді йдуть гроші «абітурієнтів», які ризикнули долучитися до крипти під менторством цієї фізособи.

І тут ми повертаємось до мого суботнього вечора. І дивимось на реквізити, на які люди Орловського хотіли отримати з журналіста 40 590 грн 00 коп. (Десь $1 тис. за курсом).

Це – фізична особа-підприємець Сергутіна Катерина Олегівна.

Дивіться, що виходить. Якби на моєму місці виявився якийсь наївний «хом’як», заплатив би за навчання на «косар на тиждень» у Орловського, але Сергутіній, то, усвідомивши свою помилку, отримати назад свої гроші навіть у суді він не зміг би. Бо Орловському він нічого не платив, а з Сергутіною ні про що не домовлявся.

Звичайно, стало цікаво, що це за «фопка» така, Сергутіна Катерина Олегівна.

Як з’ясувалося, ця ФОП досить свіжа – воно зареєстроване не більше місяця тому – 30 червня 2024 року. На момент підготовки цієї статті вона не встигла «засвітитися» у більшості публічних баз даних.

За даними сервісу V Kursi, ФОП Сергутіна Катерина зареєстрована в Києві на Лісовому проспекті (це житловий масив на лівому березі української столиці), її основний вид діяльності – «інші види освіти».

Наскільки відомо, Олександр Орловський зі своїм шапіто Financial Freedom Academy орудує щонайменше із серпня минулого року (тоді ж зареєстрував відповідну ФОП). «Молодість» ФОП Сергутіної говорить про те, що реєструвалося воно аж ніяк не для зменшення податкового навантаження на ФОП Орловського (що саме по собі є кримінальним злочином – фіктивним підприємництвом та ухиленням від податків).

Говорити про те, що Катерина Сергутіна – субпідрядник нашого криптопроповідника, якій Олександр Орловський, наприклад, делегував навчання частини студентів, також не доводиться. Інакше гроші за навчання йшли б від ФОП Орловський Олександр до Сергутиної Катерини, а не від «абітури» до Сергутиної безпосередньо (принаймні, якщо це робити законно).

Олександр Орловський, організоване угруповання та перспективи покарання

Напрошується очевидний висновок, що сенс реєстрації ФОП Сергутіна – відмивання грошей та замітання слідів. І само собою виникає припущення, що таких підставних фізосіб-підприємців навколо афери Орловського зібралося ціле сузір’я. Адже, згідно з останніми заявами нашого криптоментора, до сьогоднішнього дня горнило його обдирання пройшло майже 15 тис. «учнів». Це десятки та десятки мільйонів гривень, які від гріха подалі потрібно відмити та вивести.

Що ми маємо у сухому залишку. Людям за чималі гроші продають по суті марний інформаційно-освітній продукт, безпідставно обіцяючи, що за його допомогою можна досягти фінансового успіху. Це дуже схоже на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Тобто злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України. А саме – шахрайство.

А оскільки тут явно задіяна далеко не одна людина, то швидше за все ми маємо ч. 5 ст. 190 ККУ – шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах та/або організованою групою. А це від п’яти до дванадцяти років «зони» із конфіскацією майна.

І тут Олександр Орловський і Ко не зможе прикритися договором публічної оферти, налагодженим хитрими адвокатами. Не тільки тому, що фактично ця зграя свою ж оферту порушує.

Верховний суд України у своєму вердикті у справі № 711/6944/14-к від 03.06.2021 року ухвалив таке (цитую): присвоєння коштів за попереднім договором без наміру укладати основний договір та виконувати за ним зобов’язання, кваліфікується як шахрайство.

Переведемо з судового на людський: якщо ви брехун і пройдисвіт, то свою публічну оферту засуньте собі в дупу – вас все одно судитимуть за шахрайство.

Чи постане Олександр Орловський перед судом як ватажок організованого злочинного угруповання шахраїв? Ні. Тому що сумніваємося, що Олександр Орловський усе це вигадав, організував і є кінцевим бенефіціаром шахрайської схеми. Є велика підозра, що гроші, зібрані Сергутіною та такими ж підставними фізособами-підприємцями, перетікають не в кишеню Орловського.

ЗМІ припускають, що Олександр Орловський – «обличчя» афери, верхівка айсберга, певною мірою такий самий підставний, як і ФОПи, які оббирають його «студентів».

Розбираючи «кейс» Орловського, ЗМІ натрапили на сліди, що ведуть до досвідченіших пройдисвітів, пов’язаних із грандіозними аферами та корупційними скандалами.

Далі буде…

Автор: Андрій Карпінський

grom-ua

Німеччина готує наступальні кібероперації проти РФ

Німеччина “даватиме відсіч навіть за кордоном, ми припинятимемо дії зловмисників і знищуватимемо їхню інфраструктуру”, заявив міністр внутрішніх справ Александер Добріндт.

Влада Німеччини розпочала реформу у галузі розвідки та кібербезпеки, котра дозволить спецслужбам країни протидіяти хакерам ворожих держав шляхом проведення власних наступальних кібероперацій. Про це повідомляє Politico.

Росія веде в Європі фактичну гібридну війну, в якій кібератаки стають одним із головних інструментів, тоді як Німеччина є однією з основних цілей російських хакерів.

За інформацією Міністерства внутрішніх справ ФРН, розробляються два законопроєкти: один переглядає повноваження служб зовнішньої розвідки, дозволяючи проводити кібероперації за кордоном, інший надає спецслужбам більше можливостей для протидії гібридним загрозам, зокрема для здійснення заходів у відповідь.

Німеччина “даватиме відсіч навіть за кордоном, ми припинятимемо дії зловмисників і знищуватимемо їхню інфраструктуру”, заявив раніше міністр внутрішніх справ Александер Добріндт.

Досі Німеччина та інші європейські країни утримувалися від проведення таких операцій, побоюючись, що вони можуть спричинити заходи у відповідь і ескалацію конфлікту, особливо з боку Росії. Водночас Франція та Нідерланди вже передбачили можливість наступальних операцій у своїх кіберстратегіях.

Перший із підготовлених у Берліні законопроєктів потребуватиме змін до конституції, тому його мають підтримати дві третини парламентарів в обох палатах. Другий може бути ухвалений простою більшістю – він надасть правоохоронним органам ширші повноваження для здійснення “активного кіберзахисту”, пояснив представник МВС Геннінг Занетті.

Німеччина стала жертвою одних із найрезонансніших хакерських атак з боку російських спецслужб у новітній історії Європи, зокрема зламу національного парламенту у 2015 році. Після початку війни в Україні такі атаки в межах розв’язаної Росією гібридної війни почастішали.

200 тисяч доларів за 19 гектарів лісу: експосадовець Дніпропетровської ОВА Володимир Орлов уникнув вироку у справі НАБУ

Експосадовця Дніпропетровської ОВА Володимира Орлова виправдали у справі про хабар у розмірі $200 тис.

Суд постановив, що САП не змогла довести його вину без розумного сумніву. У САП не погоджуються з таким рішенням і готують апеляцію.

Нагадаємо, за інформацією НАБУ, у травні 2024 року посадовець вимагав $200 тис. за сприяння у виділенні підприємству 19 га лісу для рекреаційних цілей.

Ситуація в районі Покровська продовжує погіршуватися, – DeepState

Противник затягує свою піхоту в північну частину Покровська, а на кадрах ви можете побачити, як кацапи, переодягнувшись в цивільний одяг вивозять тіла своїх 200-х виродків.

Захід в місто сильно обмежений. Противник активно проводить дистанційне мінування.

Ділянки, які вдається розмінувати, ворог одразу заміновує.

Продовжуються також постійні спроби противника зайти в Гришине і останнім часом більша увага роботи пілотів прикута вже до цього населеного пункту, а не на Покровськ, чим користується ворог.

Також за нашою інформацією за останні дні було декілька спроб з боку Сил Оборони завести особовий склад броньованою технікою.

Хто надав таку команду навіть не потрібно писати, всі і так його знають… Автівки були знищені, особовий склад 300. Варто відмітити, що ворог посилив застосування кабів по позиціях Сил Оборони.

На Мирноградському відтинку ворог накопичується на фермах на півночі. Накопичує особовий склад в церкві, разом з цивільними, порушуючи, зокрема, норми гуманітарного права.

Тривають хаотичні бої в північній частині міста рештками угрупування Сил Оборони, які знаходяться в Мирнограді, і на вихід яких немає жодних планів попри те, що Покровськ ось-ось перейде в руки кацапів.

Також в полі зору починає все активніше з’являтися Родинське, де противник з кожним днем посилює свій тиск.

Однак найбільша проблема, що ворог здійснює рейди невеликими групами піхоти на захід від Родинського в глибину нашої оборони і вишукує пілотів, які на сьогодні під загрозою потрапити у вогневий контакт з штурмовиками противника.

Одночасно з цим, Родинське є останнім населеним пунктом, який дає можливість спроб вийти з Мирнограду, що дуже чудово розуміє ворог.

Остані бої за Покровськ та Мирноград тривають….

Джерело

На Львівщині розслідують смерть 2‑річного хлопчика від переохолодження та зневоднення: батьків затримано

Поліцейські спільно з прокурорами розслідують смерть дворічного хлопчика з села Соколя Мостиської громади. Дитина померла в лікарні від переохолодження та зневоднення. Батьків дитини затримали. Також розслідують недбалість працівників соціальної служби, де сім’я перебувала на обліку як багатодітна.

Як повідомили у середу, 11 лютого, у поліції та прокуратурі Львівщини, 9 лютого по обіді у Мостиську лікарню було доставлено дворічного хлопчика.

«Попередньо, хрещений однієї з п’яти дітей цієї родини заїхав до кумів у справах і звернув увагу на погане самопочуття дитини. Тоді батько попросив його відвезти сина у лікарню. При цьому, попри критичний стан дитини, самі батьки медиків не викликали», – розповіли в прокуратурі.

Хлопчика госпіталізували в реанімацію, де, незважаючи на зусилля лікарів, орієнтовно через годину він помер. За попередніми висновками медиків, у хлопчика було переохолодження, зневоднення та критичний недобір ваги.

Батьків дитини – 42-річну маму та 43-річного батька – затримали. Окрім загиблого хлопчика, у них є ще четверо дітей: троє доньок віком 4, 8 та 10 років і п’ятирічний син.

Читайте по темі: У Франції в морозильній камері будинку знайшли тіла двох немовлят

Прокурори та поліцейські виїхали за місцем проживання сім’ї та виявили, що умови проживання дітей не лише не відповідають санітарним нормам, а й несуть небезпеку для їх здоров’я. Серед іншого, температура повітря у кімнаті, де проживають діти, становила 11 градусів, а засобів для опалення на господарстві не було.

Виконавчий комітет територіальної громади ухвалив рішення відібрати дітей та помістити у спеціалізований заклад. Наразі вони перебуватимуть у лікарні. За даними ZAXID.NET, згаданий інцидент стався у селі Соколя Мостиської громади.

«Держава не може і не буде закривати очі на випадки, коли діти залишаються без належного догляду, турботи та захисту. Там, де дорослі не виконують своїх обов’язків, втручається закон», – наголосила процесуальний керівник у провадженні Ольга Білозір.

Батькам оголосили підозру за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною (ст. 166 ККУ). Також розслідують дії працівників двох соціальної служби за фактом службової недбалості (ч. 3 ст. 367 ККУ).