Інтер.Блог – Сторінка 20

Є нюанси: У Міноборони пояснили механізм повернення військових після СЗЧ

Міністерство оборони України 21 червня оприлюднило алгоритм повернення до військової служби для військовослужбовців, які перебувають у статусі самовільного залишення частини (СЗЧ). Відновитися в лавах ЗСУ можна кількома способами, а розгляд документів триватиме не більше тижня, передають Патріоти України.

Як військовим повернутися на службу після СЗЧ

Один із варіантів — подання рапорту через застосунок “Армія+”. Після надсилання звернення командування має до семи днів на його опрацювання. Якщо рішення буде позитивним, військовослужбовець отримає п’ять діб для прибуття до визначеної військової частини. У цей період у застосунку відображатиметься статус “У дорозі”, який підтверджує участь у програмі повернення на службу.

Також військові можуть звернутися безпосередньо до обраної військової частини. Після подання рапорту їх включають до списків тимчасово прибулого особового складу та забезпечують харчуванням. Протягом наступних семи днів проводиться перевірка наданої інформації, після чого ухвалюється рішення про повноцінне поновлення на службі та відновлення всіх належних виплат.

Ще один шлях передбачає звернення до Центру рекрутингу Сухопутних військ. Після погодження кандидатури військовому видають спеціальний припис, який діє протягом п’яти діб і підтверджує право на безперешкодне прибуття до місця служби.

У відомстві пояснили, що остаточна процедура оформлення залежить від того, чи був військовослужбовець виключений зі списків попередньої частини. Якщо ні — спочатку відновлюється продовольче забезпечення, а після завершення оформлення повертаються грошове та інші види забезпечення. Якщо ж виключення вже відбулося, всі виплати та забезпечення поновлюються одразу після зарахування до нового підрозділу.

Раніше Новини.LIVE писали, що військовослужбовець, якому встановлено групу інвалідності, має законне право на звільнення зі служби в лавах ЗСУ. Для цього йому необхідно оформити відповідний рапорт та подати його на ім’я командира військової частини, після чого запускається процедура розгляду документів.

Біглого комбрига 155-ї бригади ЗСУ Лучанова було затримано у Києві, — ЗМІ

У Києві затримали командира 155-ї бригади Станіслава Лучанова. Бійців його підрозділу підозрюють у вбивстві братів на Київщині. Про це повідомив “Цензор.НЕТ” із посиланням на підтвердження Офісу генерального прокурора, передають Патріоти України.

За даними видання, Лучанова затримали у Києві. Інших подробиць щодо обставин затримання наразі не повідомляють.

Відомо, що комбриг пересувався автомобілем разом з адвокатом.

У супермаркеті Миколаєва молодик вистрелив іншому в обличчя з пістолета

У Миколаєві 21-річному молодику повідомили про підозру. За версією слідства, під час конфлікту в одному з супермаркетів міста той вистрелив іншому чоловіку в око.

Про це повідомили в поліції Миколаївської області.

Інцидент стався ввечері 7 липня в магазині на вулиці Євгена Логінова. За даними поліції, на касі супермаркету посварилися дві відвідувачки у супроводі двох чоловіків. Невдовзі конфлікт переріс у бійку між молодиками.

Зазначається, що під час сутички 21-річний чоловік дістав пневматичний пістолет та здійснив кілька пострілів. Молодик поцілив в область ока 23-річному чоловіку, стверджують у поліції.

Звідти чоловіка забрала «швидка». Наразі потерпілий перебуває в лікарні у задовільному стані.

Дії молодика, якого підозрюють у стрілянині, слідчі кваліфікували одразу за двома статтями:

Читайте по темі: Російський дрон влучив у приватний будинок на Полтавщині: є загиблий і поранені

ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство);
ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження).

Тепер йому загрожує до 8 років позбавлення волі. Найближчим часом підозрюваному оберуть запобіжний захід. Досудове розслідування триває.

Жодного секрету більше немає: у мережу виклали досьє на 20 000 працівників заводу в «Алабузі»

Дослідники опублікували велику базу даних, що містить профілі приблизно 20 тисяч співробітників російського заводу в «Алабузі», на якому виготовляють ударні дрони «Шахед».

Про це повідомив військовий експерт Віктор Андрусів у своєму Telegram-каналі.

OSINT-дослідники розробили індивідуальну сторінку для кожного працівника підприємства «Алабуга» та оприлюднили всі досьє у відкритому доступі.

У мережі тепер доступні такі персональні дані виробників російських дронів:

фото, повні імена та дати народження;
посади, підрозділи, номери телефонів та електронні адреси;
домашні адреси, ІПН, страхові номери та дані паспортів;
посилання на особисті акаунти в соцмережах.

Автори проєкту зазначають, що оприлюднення бази потрібне для фіксації всіх осіб, які причетні до діяльності цього військового заводу.

На цьому підприємстві виготовляють ударні БПЛА «Шахед», якими російські війська систематично обстрілюють українські населені пункти та об’єкти цивільної інфраструктури.

База даних працівників «Алабуги» доступна за цим посиланням.

КДКП оголосила догану прокурору з Охтирки через пропущені строки досудового розслідування

КДКП притягнула до дисциплінарної відповідальності прокурора Охтирської окружної прокуратури Сумської області Костянтина Волохатих та наклала на нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Прокурор здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, в якому особі інкримінували, зокрема, заволодіння майном (ч. 4 ст. 191 ККУ) та незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 ККУ).

Прокурор виходив із того, що після виділення частини матеріалів в окреме КП строк досудового розслідування щодо інших епізодів почав обчислюватися заново. Водночас суди дійшли протилежного висновку, встановивши, що строк досудового розслідування закінчився 10 серпня 2024.

Ухвалами Сумського апеляційного суду , постановленими під час розгляду скарг захисника підозрюваного на ухвали слідчих суддів про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та від 15 серпня про відсторонення підозрюваного від займаної посади, уже було встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився 10 серпня включно.

Суд визнав необґрунтованими доводи прокурора про те, що первісне КП після виділення окремих епізодів в інше кримінальне провадження, за якими особі було повідомлено про підозру, перетворюється на кримінальне провадження, у якому особі про підозру не повідомлялося. Наявність зазначених обставин не свідчить про те, що особа не набула статусу підозрюваного саме у первісному КП.

Читайте по темі: Колишній прокурор Одеської області Давід Сакварелідзе засвітив окуляри за понад 76 тисяч гривень

У листопаді 2024 Охтирський суд закрив кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування. У травні 2025 Полтавський апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Постановляючи цю ухвалу, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив і дослідив обставини щодо спливу строків розслідування, а тому оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Прокурор оскаржив судові рішення до Верховного Суду. Касаційне провадження було відкрито, однак станом на момент ухвалення дисциплінарного рішення його розгляд тривав.

Волохатих зазначив, що не погоджується з такими висновками суду, оскільки, на його думку, судами не було належним чином враховано особливості руху матеріалів справи, повідомлення про підозру за окремими кримінальними правопорушеннями, а також виділення матеріалів досудового розслідування в окреме КП.

Він зазначив, що його процесуальна діяльність у кримінальному провадженні не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У Комісії зазначили, що прокурор під час обчислення процесуальних строків у кримінальному провадженні неправильно визначив кінцеву дату строку досудового розслідування та усупереч вимогам кримінального процесуального законодавства не надіслав обвинувального акта до суду у встановлений законом строк.

Комісія зазначила, що дії та бездіяльність прокурора належать до триваючого правопорушення, а тому днем початку вчинення дисциплінарного проступку слід вважати 11 серпня 2024 року, тобто день, наступний за днем спливу встановленого законом строку для направлення обвинувального акта до суду, та невчинення прокурором відповідної дії. Надалі триваюче правопорушення продовжувалося, зокрема 19 листопада 2024 року – у день постановлення Охтирським міськрайонним судом Сумської області за участю прокурора ухвали про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України. Після цього його вчинення продовжилося поданням прокурором 26 листопада 2024 року апеляційної скарги та ухваленням за його участю 26 травня 2025 року Полтавським апеляційним судом рішення про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження. Надалі триваюче правопорушення продовжилося поданням ним 19 серпня 2025 року касаційної скарги, що є днем завершення вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення, Комісія врахувала його позитивну характеристику, характер проступку, ступінь вини, яка залежала виключно від його діянь та умислу. Прокурору вирішили оголосити догану.

Понад 600 грн доплати до пенсії: Осьхто має право на надбавку у 2026 році

Окремі категорії громадян похилого віку в Україні мають право на додаткові соціальні гарантії від держави, серед яких — щомісячні доплати та можливість оформити пенсію раніше. Розмір таких надбавок напряму пов’язаний із показником прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, передають Патріоти України.

Кому держава гарантує 647 грн надбавки до пенсії у 2026 році

Згідно із законом, учасники бойових дій щомісяця отримують надбавку до пенсії у розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком. У 2026 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2 595 гривень. Відповідно, розмір надбавки зріс до 647 гривень на місяць.

Крім цього, ветеранам війни та особам з інвалідністю внаслідок війни виплачують додаткову цільову допомогу — 40 гривень щомісяця.

Також держава гарантує мінімальний розмір пенсії для захисників України, яким було встановлено інвалідність внаслідок війни. За даними Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у 2026 році це 6 197 гривень. Для порівняння, минулого року мінімальна сума становила 5 528 гривень.

Ще одна важлива пільга для ветеранів — збереження пенсії під час повторної служби. Якщо пенсіонер-ветеран знову вступає до лав ЗСУ за контрактом або під час мобілізації, виплати не припиняються. Після завершення служби Пенсійний фонд перерахує пенсію з урахуванням додаткового стажу та вислуги років.

В якому віці УБД можуть вийти на пенсію

Окрім доплат, учасники бойових дій мають право вийти на пенсію раніше за стандартний вік. У 2026 році:

чоловіки можуть оформити пенсію з 55 років за наявності не менше 25 років страхового стажу;
для жінок така можливість доступна з 50 років за умови наявності щонайменше 20 років страхового стажу.

Щоб оформити пенсію та отримати всі передбачені законом надбавки, необхідно звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, документи про стаж, посвідчення УБД та інші документи, що підтверджують участь у захисті держави.

Розглянемо найбільш “стабільний” напрямок – Придніпровський… – Костянтин Машовець

Розглянемо найбільш «стабільний» напрямок — Придніпровський, який ми зазвичай рідко розглядаємо через майже незмінне положення сторін протягом тривалого часу.

Однак, на мою думку, варто саме зараз розглянути його, хоча би приблизно, особливо в контексті тих подій, що відбуваються у всій Південній стратегічній операційній зоні на даний момент. Нижче я поясню, чому так думаю.

Отже, наразі противник (російські війська) продовжує утримувати передові позиції вздовж лівого берега річки Дніпро, на ділянці від її гирла до району Василівки, не проводячи при цьому активних та широкомасштабних наступальних дій.

Усе це, включно з окупованими територіями Херсонської та Запорізької областей України на оперативну глибину, є операційною зоною російського угрупування військ (УВ) «Днепр», яке діє на цьому напрямку основними силами, за винятком 58-ї загальновійськової армії (ЗВА), яка розгорнута на Запорізькому напрямку.

Наразі противник, ймовірно, розгорнув на Придніпровському напрямку наступні сили та засоби:

+ 18-та ЗВА, сформована на базі раніше існуючого 22-го армійського корпусу (АК) і розгорнута у складі УВ «Днепр» у 2023 році, отримавши у свій склад дві «нові» дивізії.

– 47-ма мотострілецька дивізія (мсд) – 1152-й, 1153-й та 1154-й мотострілецькі полки (мсп). Сформована, як «мобілізаційне» з’єднання на території окупованого півострова Крим. Принаймні один із її полків наразі розгорнутий на цьому напрямку, решта, ймовірно, діють у смузі 58-ї ЗВА на Запорізькому напрямку.

– 70-та мсд – 24-й, 26-й і 28-й мсп + 17-й танковий полк (тп), 81-й самохідний артилерійський полк (сап) – перегрупована на Краматорський напрямок основними силами (Східна стратегічна операційна зона). Наразі вона діє у загальній дирекції Часів Яр – Дружківка. Однак цілком можливо, що частина її сил продовжує діяти на Придніпровському напрямку (ймовірно, можна говорити про окремі підрозділи 26-го мсп та 81-го сап).

– 144-та окрема мотострілецька бригада (омсбр)

– 126-та окрема бригада берегової оборони (обрбо)

– 127-ма окрема розвідувальна бригада (орвбр)

– 74-та окрема артилерійська бригада (оабр)

– 8-й окремий артилерійський полк (оап)

+ 49-та ЗВА — це «стара», «кадрова» армія «южного военного округа» (ЮВО) зс рф. Вона діє як на Придніпровському напрямку, так і на Запорізькому.

– 34-та омсбр

– 205-та омсбр

– 227-ма абр

– 7-ма військова база зс рф на окупованій території Грузії (м. Гудаута), діє у складі УВ «Днепр» як зведена полкова тактична група (ТГр), розгорнута на Запорізькому напрямку.

Окрім вищезазначених формувань, у складі УВ «Днепр» на Придніпровському напрямку було розгорнуто також низку засобів її підсилення зі складу повітряно-десантних військ (пдв) зс рф, а також окружного компекту військ, зокрема:

– 104-та десантно-штурмова дивізія (дшд) – 328-й, 337-й та 345-й десантно-штурмові полки (дшп). На цьому напрямку регулярно фіксується підрозділи її 345-го та 337-го дшп, а також окремі підрозділи 328-го дшп. Ймовірно, частина її сил (до зведеного полку) також діє й на Запорізькому напрямку.

– 98-ма повітряно-десантна дивізія (пдд) – 217-й, 299-й та 331-й парашутні десантні полки (пдп). Ймовірно, вона діє (розгорнута) на Придніпровському напрямку своїми основними силами. Принаймні на цьому напрямку фіксуються підрозділи з усіх трьох її полків.

– 10-та окрема бригада спеціального призначення (обр СпП)

– 439-та реактивна артилерійська бригада (реабр)

– Низка формувань рівня «полк/батальйон» зі складу Територіальних військ (ТрВ) зсрф, які належать до категорії «мобілізаційного резерву» (МР). Наприклад, 385-й мсп ТрВ, добровольчий батальйон БАРС-8 «Василий Маргелов» або 1430-й мсп ТрВ тощо. Таких формувань на цьому напрямку може нараховуватись до 5-6-и.

Окрім власне армійських частин і фз’єднань, у операційній зоні УВ «Днепр» (смуга 49-ї ЗВА, район Енергодару і ЗАЕС) ряд завдань у першому ешелоні можуть виконувати окремі підрозділи зі складу «россгвардии» — «Ахмат-Юг», «Ахмат-Центр» та «федеральной служби войск национальной гвардии рф» (ФСВНГ), категорії СОБР, ОМОН.

2. Поточна ситуація на Придніпровському напрямку характеризується відносною стабільністю. Обидві сторони використовують переважно дистанційні засоби ураження для ударів і нальотів по бойовим порядкам одна одної на тактичній і частково оперативній глибині. Водночас вони практично не проводять масштабних атакуючих/штурмових дій.

Бойові зіткнення між сторонами час від часу відбуваються на острівній частині дельти Дніпра, а також вниз і частково вгору по річці від залишків дамби Каховської гідроелектростанції. Обидві сторони переважно діють силами малих піхотних (штурмових) груп, ведучи боротьбу за окремі позиції в так званій «сірій зоні» вздовж річкового русла, активно використовуючи при цьому різні малі плавзасоби. Усе це супроводжується досить активною діяльністю в тактичній зоні різних груп і підрозділів БПЛА обох сторін.

Водночас слід зазначити, що російські війська на цьому напрямку дуже активно використовують різні засоби ураження для ударів не лише по бойовим порядкам частин і підрозділів СОУ, а й по цивільній інфраструктурі, включно з житловими будівлями (у місті Херсон та у прилеглих до нього районах області), по комунікаціям, цивільним автомобілями, по групами цивільних громадян і навіть окремим особам, об’єктами та транспортними засобами цивільних служб екстреної допомоги. Причому, іноді й на значній відстані від власних передових позицій на лівому березі Дніпра.

Наразі обидві сторони змогли зайняти кілька тактично важливих позицій у «сірій» зоні за допомогою своїх малих піхотних груп і закріпитися там.

– Очевидно, що на південний схід від села Козомис ЗСУ контролюють кілька позицій на островах, аж до основного русла річки.

– У свою чергу, російські війська зайняли кілька позицій у районі села Білогрудове, на Потьомкінскому острові, маючи можливість інтенсивного ведення вогню по району «Корабел» у Херсоні, а також у самій дельті Дніпра на південь від того ж Козомиса.

– Ймовірно, ЗСУ продовжують контролювати низку позицій на напрямку Антонівка — Олешки, в районі «Дачі», на ЛІВОМУ березі Дніпра.

– А російські підрозділи, найімовірніше, змогли закріпитися на березі головного русла річки (між ним і протокою Конка) на напрямку Козачі Лагері — Іванівка. Крім того, вони час від часу наполегливо намагаються розширити цю ділянку свого контролю на лівому березі русла Дніпра.

По суті, від Кінбурської коси до залишків дамби Каховської гідроелектростанції на цьому напрямку триває досить активна «війна малих піхотних груп» за контроль над тактично важливими «рукавами», протоками та островами. При цьому річка Дніпро слугує своєрідною «природньою» ЛБЗ для обох сторін.

3. Тепер щодо майбутніх перспектив розвитку ситуації на цьому напрямку.

Очевидно, що нинішнє командування УВ «Днепр» зосереджує основну увагу на правому фланзі своєї операційної зони, а саме на Оріхово-Запорізькому напрямку, де має ОДНОЧАСНО вирішувати два протилежні за своїм характером завдання. А саме — стримувати досить наполегливі контратаки ЗСУ, фактично на самому Запорізькому напрямку, і пробувати «прорватися» в їхній Оріхівський район оборони. Це досить красномовно підтверджується тим, що саме тут зосереджена і розгорнута, майже повним своїм складом, найпотужніша армія цього угрупування — 58-а ЗВА, та й ще має дуже міцний «шлейф» підсилення з частин та з’єднань пдв зс рф, а також зі складу інших двох армій цього угрупування.

Очевидно, що в таких умовах командування УВ «Днепр» має своєрідну «спокусу» ще більше посилити 58-му ЗВА за рахунок сил і засобів, розгорнутих саме на Придніпровському напрямку.

Більше того, очевидно, його також підштовхує до цього той факт, що на Придніпровському напрямку все відносно «спокійно», відбуваються, так би мовити, бої виключно «місцевого значення», і тому явно недоцільно утримувати там значну кількість більш-менш порівняно боєздатних сил і засобів. Більше того, робити це саме в той момент, коли наступ на Запоріжжя та Оріхів явно застопорився, а частини та з’єднання, що там діють, вочевидь, ВЖЕ суттєво «зношені», принаймні з точки зору особового складу.

І, очевидно, такі «спокуси» охоплюють не лише командування УВ «Днепр», а й його «вище» командування. Нічим іншим неможливо пояснити раптове перекидання, майже повним складом, «головної» дивізії 18-ї ЗВА (70-та мотострілецька дивізія) у район Часів Яру цієї весни.

Але, як завжди, є нюанс …

Командування УВ «Днепр», а також його «старші командири» просто не можуть дозволити собі забирати сили і засоби з Придніпровського напрямку «під обріз» для потреб різних «активних» оперативних напрямків. З двох основних причин:

— Перша причина. Так, сьогодні на Придніпровському напрямку точаться «бої місцевого значення» за кілька островів, зарослих очеретом, але якщо «завтра» раптово виникнуть ще одні «Кринки», до того ж, у більшому масштабі і ОДНОЧАСНО з «контратаками» Збройних сил України в напрямку Токмаку?

Хто забув, нагадаю, що командуванню УВ «Днепр» знадобилося щонайменше 9 місяців (з 20 жовтня 2023 року по 17 липня 2024 року) та зусилля щонайменше двох повноцінних дивізій (70-та мотострілецька дивізія + 104-та десантна штурмова дивізія) і двох окремих бригад (810-та окрема бригади морської піхоти та 144-та окрема мотострілецька бригада) аби нарешті вибити з лівого берега в районі села Кринки кілька піхотних груп зі складу двох бригад морської піхоти Збройних сил України. До того ж ці бої були дуже впертими та кривавими, а навколишні «ліси» були практично завалені потрощеної російською воєнною технікою. Саме там, тепер широко відомий «Мадяр» вперше на практиці продемонстрували усім «зацікавленим» й не дуже «зацікавленим» особам, що таке «масове використання дронів на окремо взятій ділянці тактичної зони».

– Друга причина — зростаюча кампанія «паралізуючих ударів» безпілотників Збройних сил України по оперативним комунікаціям та логістиці російських військ по всій їхній Південній стратегічній операційній зоні. Починати саме у таких умовах, будь-яке значне перегрупування сил і засобів, особливо якщо їх доводиться тягнути не на сусідню ділянку, а кудись більш далеко, як на мою думку, не є вдалою ідеєю. Особливо якщо для цих цілей у вас в наявності буде «дизель» і бензин лише «строго за нормою».

Ні, звісно, можна спробувати це робити приховано, вночі і «розсипом». Але це буде довго, виснажливо і не обов’язково «без втрат». Може статися так, що врешті-решт згадані сили та засоби прибудуть до нового місця свого зосередження «не вчасно» і не в найкращому своєму стані, з точки зору рівня власної бойової спроможності.

Тому, на мою думку, російське командування навряд чи буде прагнути максимально послабити своє угрупування на Придніпровському напрямку на користь інших напрямків. Принаймні воно, у цьому сенсі, буде обережним. Адже може виявитись, що такі дії коштуватимуть йому «критично дорого». Хоча, звісно, воно таки захоче пошкрябати «по дну бочки» там і, відповідно, таки знайти щось додаткове для Запорізького напрямку (і, можливо, для інших напрямків).

Незважаючи на низку апокаліптичних послань «єваного благородія», відомого «у миру» під подвійним прізвиськом «стрєлков-гіркін», з його нинішнього «узилища», щодо «майже неминучого» наступу «київського режиму» на Півдні, наразі Збройні сили України очевидно не мають достатньо сил і засобів (включно з багаторівневими резервами) для організації та проведення будь-якої оперативної наступальної операції у Південній стратегічній операційній зоні, включаючи оперативну дирекцію Токмак-Мелітополь. Це очевидно…

Однак вони вже здатні поступово виснажувати систему матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) на тактичному та оперативному рівнях обох російських угрупувань військ, що діють у Південній стратегічній операційній зоні (УВ «Днепр» та УВ «Восток»), завдяки різкому зростанню інтенсивності та масштабу впливу своїх ударних безпілотників на комунікації противника. Особливо, якщо спочатку «видімкнути» від цієї схеми альтернативний до «сухопутного коридору» маршрут переміщення російських військ і предметів МТЗ через окупований Крим.

У цьому сенсі російське УВ «Днепр» явно перебуває в найбільш вразливому становищі:

– Воно вже «залізло» на захід далі, ніж решта російських угрупувань, відповідно, має серед них найдовше за відстанню «плече підвозу» потрібних йому предметів МТЗ, з усіма наслідками, які витікають з цього факту

– Більше того, майже усе воно розташоване у «зоні активного впливу» Збройних сил України (як у випадку «вздовж Азова», так і у випадку «через Крим»), що означає, що цілком ймовірно, що це угрупування першим почне суттєво «виснажуватися» з логістичної точки зору, оскільки отримає, у цьому сенсі, лише те, що зможе «прорватись» через дорогу М-14, яку ЗСУ вже «закошмарили» безпілотниками, або через майже «відрізаний» Крим.

Отже, нинішньому командувачу УВ «Днепр» (генерал теплинский), у зв’язку з усім цим, дуже ймовірно, незабаром доведеться прийняти низку досить складних для себе рішень.

Джерело

Нардеп Железняк повідомив, коли Рада голосуватиме за нових міністрів

Нові призначення в уряді України в межах кадрових змін, які анонсував президент Володимир Зеленський, почнуться з 15−16 липня, повідомив нардеп Ярослав Железняк. Політик пояснив, що сьогодні президент вирушив за кордон і, згідно з інформацією джерел нардепа, повернеться лише 14 липня, передають Патріоти України.

«Тож всі кадрові призначення будуть вже у середу/четвер. Вівторок — тільки звільнення», — повідомив Железняк.

За його словами, саме через поїздку за кордон Зеленський 12 липня провів низку термінових зустрічей з чинними міністрами та ймовірними кандидатами на посади в уряд. Зокрема, президент зустрівся з головою правління НАК Нафтогаз України Сергієм Корецьким, міністром енергетики Денисом Шмигалем, міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, міністром оборони Михайлом Федоровим та мером Харкова Ігорем Тереховим.

Le réseau secret Azurit DWC-LLC: Dmytro Kovalenko certifie ses contrats à Moscou avec le logisticien Oleksandr Kurpetko

Il était largement reconnu qu’après 2014, l’Ukraine avait continué à importer du charbon russe malgré les restrictions en vigueur. Bien que cette question n’ait pas fait l’objet d’une large couverture médiatique, plusieurs publications identifiaient néanmoins les principaux acteurs qui auraient tiré profit du commerce de ce « charbon sanglant ».

Parmi ceux qui développaient des schémas permettant d’acheter et surtout d’acheminer du charbon russe en Ukraine figurait un certain Dmytro Kovalenko — il inventait sans cesse de nouvelles méthodes pour contourner les interdictions et mettait en œuvre des mécanismes d’approvisionnement depuis la Russie et les soi-disant « L/DNR ».

Le système fonctionnait à peu près ainsi. Selon le schéma du « transit interrompu », par exemple, le charbon russe était officiellement destiné à l’Estonie, à la Biélorussie ou à la Pologne, mais en cours de route, il « se produisait » quelque chose et le transporteur « devait » laisser la cargaison sur le territoire ukrainien. Dans d’autres cas, le charbon était livré jusqu’à une Pologne supposée, puis retourné pour une raison quelconque (mauvaise qualité, mauvais type, etc.), avec un retour formalisé au nom d’un acheteur « polonais », après quoi quelque chose « arrivait » sur le chemin du retour. Il existait d’autres variantes, mais leur essence restait la même — contourner l’interdiction et introduire illégalement du charbon en Ukraine.

Au cours des premières années de la guerre, cela suscitait de l’indignation et des tentatives sporadiques de lutte. Mais au cours des deux ou trois dernières années, ces schémas ont été, en pratique, tolérés — Dmytro Kovalenko n’était pas le seul à en tirer profit, et de nombreuses personnalités bien connues y participaient. L’État faisait semblant de lutter contre ce commerce « sur le sang », tandis que la société, à l’exception d’un petit groupe de « nationalistes », n’y prêtait guère attention.

Cependant, le 24 février a marqué une ligne de rupture : ce qui était encore ignoré la veille est devenu inacceptable. L’expression « commerce sur le sang » est passée du figuré au littéral. Cela n’a pourtant pas arrêté Dmytro Kovalenko, dont les entreprises ont continué à fournir du charbon russe en Ukraine selon les mêmes schémas éprouvés au fil des années — d’autant plus que les forces de l’ordre n’y ont pratiquement pas réagi.

Читайте по темі: У Польщі чоловік в автобусі агресивно поводився щодо українських дітей

Les nouvelles sanctions et interdictions imposées à la Russie et au commerce avec elle, tant par l’Ukraine que par la communauté internationale, ne l’ont pas non plus arrêté. Certes, cette vague de sanctions a créé certaines difficultés pour Kovalenko, mais les schémas mis en place dès 2014 ont continué à fonctionner.

Plus encore — Kovalenko a même augmenté ses volumes, profitant du fait que la plupart des concurrents ont cessé, volontairement ou sous pression, d’acheter du charbon russe. Il opère via des sociétés étrangères qu’il utilise pour éviter les impôts et contourner les interdictions. Comme il travaille de cette manière depuis 2014, il a accumulé un nombre suffisant de ces entreprises, ce qui lui a permis, après le 24 février, d’augmenter les achats de charbon russe et de le vendre dans le monde entier. Comme le dit le proverbe : « à certains la guerre, à d’autres une mère nourricière ».

C’était la partie théorique. Passons maintenant à la pratique. La rédaction a obtenu des documents qui montrent comment fonctionnent les schémas de Dmytro Kovalenko. Leur analyse permet de comprendre quelles entreprises et dans quels pays sont impliquées dans l’achat de charbon russe, et révèle également certains noms de personnes participant à ces opérations.

Les sociétés Sibcoal et ANTEX INTERTRADE LTD

Les sociétés Sibcoal et ANTEX INTERTRADE LTD, utilisées pour fournir du charbon à la Pologne, avaient déjà été mentionnées auparavant. Mais de nouvelles informations sont apparues. Il s’agit d’une facture datée du 16 juillet 2022 entre la société polonaise Sibcoal et la société biélorusse « Ekoil Chemical » pour la fourniture de charbon russe provenant de la mine « Bilovska ».

Ce n’est pas le seul achat. Ci-dessous, nous présentons un extrait du contrat entre Sibcoal et ANTEX INTERTRADE LTD (qui est également une structure de Kovalenko). Il s’agit de ce que l’on appelle des transactions internes, mais la question de l’origine de ce charbon et de sa destination finale reste ouverte.

Veuillez noter les montants — il s’agit de millions de dollars.

Dmytro Kovalenko ne fournit pas uniquement du charbon russe à la Pologne. Parmi les destinataires figure également la Tchéquie :

Читайте по темі: ВАКС засудив екснардепа Андрія Деркача до 15 років ув’язнення за держзраду

Veuillez noter la date — le 27 février. Au quatrième jour de la guerre, l’entreprise ANTEX INTERTRADE LTD de Dmytro Kovalenko livrait déjà du charbon russe vers la Tchéquie.

Cependant, il serait sans doute injuste d’accuser les Polonais d’inaction — selon toute apparence, une enquête a été ouverte, car, d’après un extrait du registre, Kovalenko a changé le nom de la structure Sibcoal : depuis le 18.08.2022, elle s’appelle Polska Grupa Importowa Premium.

La société Adelon AG

Cette société a également poursuivi sa coopération avec des entreprises russes et biélorusses après le 24 février. Elle est enregistrée en Suisse, mais appartient à Dmytro Kovalenko.

Il s’agit de deux factures datées du 28 juillet 2022.

Les montants sont modestes, mais ce n’est pas l’essentiel. L’important est que ces documents confirment le fait que la société suisse de Dmytro Kovalenko travaillait avec du charbon russe.

Voici un extrait du contrat avec la société « MelTEK », qui montre clairement que, pendant la guerre, la société Adelon AG, tout comme Azurit (mentionnée ci-dessous), achetait directement du charbon auprès d’une entreprise russe.

Dmytro Kovalenko ne dédaigne pas de continuer à travailler et à gagner de l’argent avec des partenaires russes.

La société Plaimp SFP Limited

Nous n’avons pas trouvé de preuves que cette société commerce directement avec des producteurs de charbon russes, однако Kovalenko utilise cette structure pour la cession de dettes.

Un autre élément attire l’attention : une facture de Plaimp SFP Limited émise à HAMPTON RESOURCES LIMITED — une société appartenant à l’orbite de l’entreprise kazakhe LLC EximArtis.

Pour l’instant, ces informations sont en cours de vérification, mais tout indique que Kovalenko cherchera à mettre en place de nouveaux schémas via le Kazakhstan.

Projet commun de Dmytro Kovalenko et Oleksandr Kurpetko — la société Azurit DWC-LLC

Dmytro Kovalenko n’est pas le seul acteur du marché parallèle du commerce de charbon russe. Oleksandr Kurpetko y participe également activement. Il a auparavant travaillé chez Metinvest Holding d’Akhmetov, où il était responsable des achats de charbon. Avant cela, il occupait un poste similaire chez Donetskstal. Aujourd’hui, il travaille au bureau ukrainien de Trafigura, où il continue de s’occuper des achats de charbon, mais cette fois pour DTEK de Rinat Akhmetov ainsi que pour l’entreprise publique Centrenergo.

La société Azurit DWC-LLC a été enregistrée par Kurpetko et Kovalenko au nom d’un prête-nom roumain. En réalité, ce sont eux qui contrôlent cette structure. D’ailleurs, les acteurs du marché du charbon savent très bien qui se cache derrière ces sociétés écrans — ce « secret » ne l’est que pour les forces de l’ordre.

Voici la licence de la société, où il est indiqué que le Roumain Chemal Giumali en est le propriétaire et le directeur :

Il est à noter que tous les documents constitutifs ont été certifiés à Moscou ainsi qu’au consulat de Russie à Dubaï.

Voici un avenant au contrat :

Et — la facture :

Ces documents (et ils ne sont pas les seuls) confirment clairement que la société Azurit DWC-LLC a activement coopéré tout au long de 2022 avec la société « MelTEK » et lui a acheté du charbon. Bien que la destination indiquée soit la Corée du Sud, la question de la destination réelle de ces cargaisons reste ouverte.

Sachant qu’Oleksandr Kurpetko a la possibilité de revendre ce charbon à la société Trafigura, il n’est pas exclu qu’Azurit DWC-LLC ait ensuite écoulé ces volumes précisément vers Trafigura. Si cela se confirme, l’un des plus grands négociants mondiaux pourrait faire face à de sérieux problèmes.

Le fait que la société « MelTEK » vende du charbon à Dmytro Kovalenko s’explique par le fait qu’aujourd’hui toutes les ventes de « MelTEK » sont gérées par un proche de longue date de Kovalenko — Yevhen Volodymyrovych Potapov. Il a longtemps travaillé comme directeur financier de l’Industrial Union of Donbas en Ukraine et participe désormais activement à la gestion d’entreprises saisies dans les territoires non contrôlés de la « DNR » et de la « LNR », telles que l’usine métallurgique d’Alchevsk et celle de Yenakiieve. À noter également que le contrat entre « MelTEK » et Azurit a été signé en mai, alors que les combats étaient déjà en pleine intensité.

Liste des contreparties auxquelles les structures de Kovalenko fournissent leurs produits :

Terracone, TUZ, CTL Logistics, POLCARGO-MEDYKA Sp. z oo, Trade Trans Combi, ELEKTO-STAL, Sped Trans Polska Sp. z oo, ADS SYSTEM.

Employés de Kovalenko impliqués directement dans l’accompagnement des opérations mentionnées :

Oleksandr Shepel,
Yurii Feofanov (+38(096) 105-86-85),
Dmytro Feofanov (+38(099) 778-37-26),
Kyrylo Kheiko.

Outre les documents présentés dans ce court travail d’enquête, la rédaction dispose également d’autres pièces confirmant l’ensemble des éléments exposés ci-dessus concernant la coopération de Dmytro Kovalenko avec la Russie. Nous sommes prêts à les fournir à tout organisme chargé de l’application de la loi qui déciderait enfin de s’intéresser à la situation sur le marché du charbon en Europe et en Ukraine, où les structures de Kovalenko livrent du charbon russe. Du moins, nous voulons y croire.

La guerre dure déjà depuis huit ans, dont plus de sept mois de phase active. Pourtant, le commerce du charbon russe ne fait que s’intensifier. N’est-il pas temps de mettre fin à ces activités ?

P.S. À la demande des autorités compétentes, nous fournirons tous les documents pouvant contribuer à l’enquête.

Обличчя катівні: журналісти встановили особу російського лікаря-садиста, який мучив українських бранців у колонії

Обличчя катівні: журналісти встановили особу російського лікаря-садиста, який мучив українських бранців у колонії

Журналісти встановили особу лікаря на прізвисько “Коновал” у колонії №7 у селищі Пакіно Володимирської області РФ, який знущався з українських полонених. В’ячеслав Черданцев влаштовував принизливі роздягання бранців, змушував їх імітувати акти сексуального характеру, а ненадання ним медичної допомоги спровокувало епідемію корости та призвело до самогубства 23-річного морпіха Павла Польового.

Про це йдеться у новому розслідуванні проєкту “Схеми” (Радіо Свобода).

Знущання та доведення до самогубства: свідчення полонених

Журналісти опитали 50 українських військовослужбовців, які повернулися з колонії у період з 2024 року по травень 2026-го.

Колишні бранці розповіли, що медик Черданцев регулярно супроводжував огляди бранців сексуальними погрозами, змушував їх годинами перебувати без одягу та імітувати статеві акти. Через повну відмову адміністрації лікувати людей, влітку 2023 року в Пакіно спалахнула тотальна епідемія корости (паразитарне захворювання шкіри – ред.), яка охопила всі корпуси з українцями.

Саме “Коновал”, як встановили журналісти, проігнорував благання про допомогу для 23-річного морпіха 36-ї ОБрМП Павла Польового. Не витримавши постійних тортур та за відсутності медичної допомоги, молодий український воїн наклав на себе руки в ніч на 30 травня 2023 року.

Фото: Павло Польовий

Біографія ката та його поплічників

За допомогою свідчень журналісти зібрали портрет “Коновала” –– це чоловік близько 50 років, без бороди і вусів, коротко стрижений або навіть лисий, високий, крупний, має дещо розкосі очі. І ще одна важлива зачіпка –– це ім’я В’ячеслав, яке чули деякі бранці, йдеться у розслідуванні.

Він мав декілька прізвиськ, але найчастіше його називали “Коновалом” (історично “коновалами” називали ветеринарів, зараз також використовують як прізвисько для некваліфікованого лікаря – ред.).

В’ячеслав Черданцев

Шляхом аналізу баз даних та завдяки допомозі проєкту KibOrg, розслідувачі отримали списки персоналу МСЧ-33 ФСВП РФ і верифікували Черданцева:

Походження: 48 років, уродженець Киргизстану. У 2006 році працював фельдшером у киргизькій дитячій колонії, де його кабінет також світився запущеністю дітей та антисанітарією.
Кар’єра у РФ: У 2013 переїхав до Росії, у 2014 отримав паспорт РФ, а з 2015 року офіційно працевлаштований у ВК-7 у Пакіно, що підтверджено витягами про його доходи аж до 2025 року. У телефонних книгах колег він підписаний як “Фельдшер Черданцев Вячеслав Николаевич Мч”.

В’ячеслав Черданцев

Поплічник ката

Слідство з’ясувало, що Черданцеву під час знущань допомагав так званий “днювальний” колонії — 29-річний російський зек Ярослав Кириллов (“Ярік”), засуджений на 8,5 років за збут наркотиків, який отримував від адміністрації офіційну зарплату за нагляд та побиття українців. Також ідентифіковано керівника медчастини Андрія Левшина.

Ярослав Кириллов

Журналісти публікують і керівників колонії за період з 2022 по 2026 роки, з іменами та фото.

В Офісі Генерального прокурора журналістам повідомили, що загалом з середини травня 2026 року з Пакіно вдалося вирвати 259 військових та 3 цивільних. Робота з притягнення наглядачів до відповідальності триває: раніше, у 2025 році, заочні підозри у катуваннях та зґвалтуваннях вже отримали топкерівники цієї ж установи — Олексій Хавецький та Григорій Швєцов.