Прийшов із запискою про Путіна та малюнком геніталій: у Польщі розглядають справу росіянина, обвинуваченого у шпигунстві
У Польщі почався суд над двома громадянами Росії — Ігорем Р. та його дружиною Іриною Р., — яких обвинувачують у шпигунстві на користь Росії. росіянин приніс аркуш паперу з написами «Росія», «Путін» та «Х*й війні».
Засідання у справі росіян зробили закритим для журналістів, пославшись на міркування національної безпеки.
Російське подружжя заарештували ще в липні 2024 року — з того часу вони перебувають під вартою. За даними слідства, з лютого 2022 року по серпень 2022 року Ігор Р. співпрацював з ФСБ, збираючи та передаючи інформацію про російських опозиційних активістів, які проживають у Польщі, а також про людей та установи, які надають їм допомогу.
Зібрану інформацію він, мовляв, передав своїй дружині на зашифрованому електронному носії, а та передала її ФСБ. Крім того, Ігоря Р. звинувачують у відправленні та організації отримання посилки з вибухівкою, здійсненої разом із двома громадянами України та громадянином Росії.
Як зазначили слідчі, у посилці містилася потужна вибухівка, електричні боєголовки радянського виробництва, виготовлений портативний акумулятор, що слугував детонатором, металевий термос із кумулятивним зарядом та пакет із порошкоподібним алюмінієм. У разі спрацювання посилка могла завдати значної шкоди інфраструктурі.
В Одесі викрали 19-річну дівчину зі стріляниною: підозрюваних затримано, потерпіла звільнена
В Одесі з однієї з вулиць, застосовуючи стрілянину, викрали 19-річну дівчину. Підозрювані вже перебувають під арештом, а постраждала звільнена, інформує поліція.
Подія сталася минулого тижня в денний час на вулиці Старопортофранківській.
До правоохоронних органів надійшла заява від жінки, яка повідомила, що невідомі особи насильно, із застосуванням зброї, затягли її подругу в автомобіль і зникли. Менше ніж за дві години підозрюваних затримали, а дівчину, яка не отримала травм, звільнили.
Суд ухвалив рішення про взяття під варту трьох чоловіків віком 21, 25 і 40 років, двох із яких потерпіла знала особисто.
Згідно з даними слідства, наймолодший із підозрюваних домовився з дівчиною про зустріч. Коли вона прийшла на домовлене місце разом із подругою, до них під’їхала машина, і дівчину викрали. В автомобілі їй зв’язали руки скотчем, після чого відвезли до квартири одного зі зловмисників.
Читайте по темі: В Україні затримали двох іноземців, які перебували в міжнародному розшуку
«Викинули на сніг посеред лісу»: ветеран ЗСУ звинуватив ТЦК у викраденні та побитті
Колишній військовослужбовець, учасник бойових дій, житель селища Ратне Ковельського району Сергій Колядюк повідомив, що його незаконно затримали та побили співробітники ТЦК, завдавши серйозних травм.
Про це він написав 18 січня 2026 року на своїй сторінці у Facebook.
За словами чоловіка, інцидент стався у середу, 14 січня, о 22:30.
Звісно, Волинський обласний ТЦК і СП заперечує всі звинувачення, посилаючись на те, що «відсутні офіційні дані, які б підтверджували викладені ним твердження». Мовляв, так звані «групи оповіщення» діють «виключно в межах чинного законодавства». Проте навіть судові справи, в яких фігурує ТЦК, свідчать про протилежне. Тому не дивно, що «тецекашники» називають чорне білим, а біле чорним.
“Ніколи не міг уявити, що працівники ТЦК здатні силоміць заштовхати мене в автомобіль, зламати ребра, а потім викинути на сніг о четвертій ранку десь за межами населеного пункту.
Отже, середа. 22:30. Йду додому, розмовляю телефоном. Повз мене проїжджає темний «Фольксваген». Розвертається і знову проїжджає поруч.
За хвилину відчуваю сильний удар у ділянці нирок. Гадаю, це була бита чи щось подібне. Двоє чоловіків у військовій формі затягують мене в цей самий автомобіль і кидають на підлогу між сидіннями. У салоні ще троє військових і двоє таких, як я.
Дорогою до Ковеля я навіть не міг сказати, що я колишній військовий, учасник бойових дій. Один із військових наступив мені ногою на шию.
По дорозі вони двічі зупинялися, щоб бити тих двох інших чоловіків.
Через кілька годин мені вдалося вмовити військових переглянути мої документи.
Я не можу сказати, куди ми заїжджали, адже весь час лежав між сидіннями. Але автомобіль десь зупинявся. Наскільки я зрозумів, це було Ковельське ТЦК.
О четвертій ранку мене без жодних пояснень викинули з машини. Це було біля «Зеленого гаю», не доїжджаючи до Луцька. Фактично я опинився посеред лісу під час комендантської години. Жоден з автомобілів, які проїжджали повз, не зупинився. Але я дочекався першої маршрутки, яка їхала з Луцька до Ратного. І після одинадцятої ранку мені вдалося дістатися додому”, – пише Сергій Колядюк.
У Польщі засудили чоловіка за образу українських підлітків
Польський суд призначив сім місяців позбавлення волі для 41-річного поляка Маріуша В., який у травні 2025 року ображав трьох 14-річних українських підлітків через те, що вони говорили українською мовою.
Так, торік у травні у місті Тарнув поляк напав на трьох українців Елеонору С., Данила С. та Ярослава П. У прокуратурі кажуть, що Маріуш вживав алкогольні напої й випадково почув, як підлітки розмовляють українською — це й стало причиною його агресії.
41-річний чоловік ображав дітей і вживав щодо них вислови, «які вважаються принизливими, а потім через національну приналежність потерпілої застосував насильство щодо Елеонори С., порушуючи її фізичну недоторканність», кажуть польські правоохоронці.
Його звинуватили у «вчиненні злочину, пов’язаного з мовою ненависті». За кілька років до того поляк уже вчиняв подібний злочин. Цього разу йому присудили сім місяців позбавлення волі та заборонили наближатися до жертв або контактувати з ними протягом трьох років.
Суд також ухвалив виплатити Елеонорі С. компенсацію у розмірі 3000 злотих, а іншим підліткам по 2000 злотих.
Майора ЗСУ побили молодики після ДТП: на місце прибув підполковник ТЦК, який намагався залякати потерпілого
У Кременці, що на Тернопільщині, група молодиків у стані алкогольного сп’яніння влаштувала ДТП та побила військовослужбовця –– майора ЗСУ. На місце події згодом прибув підполковник ТЦК та СП, який намагався залякати військового.
Про це розповіла дружина постраждалого Тетяна Штан у Фейсбуці.
Що відомо?
Відомо, що інцидент стався 11 січня 2026 року. Постраждалий воїн – Микола, який є майором ЗСУ. Дружина розповідає, що за два дні до конфлікту йому надали дозвіл повернутися додому та відсвяткувати день народження. А 11 січня він повертався назад у частину.
“На центральній вулиці йому під заднє колесо влетів квадроцикл, без номерних знаків із п’яним водієм. Коля вийшов із машини аби роздивитися пошкодження, і в цей момент водій іншого квадроциклу (який стояв на узбіччі), підходить і б’є, без діалогу та суперечок, чоловік захищається, інший водій з квадроцикла, який втрапив у ДТП підскакує і теж починає його бити. Група молодиків нікого не боялася ні центральної освітленої вулиці, ні дороги, ні свідків, ні поліційного відділку за рогом від цього місця. Бо це дуже знатні люди в Кременці. Вони зупинилися після приїзду поліції. Ні вони не тікали, нарізали кола довкола офіцерів, які брали свідчення у Колі й оформлювали справи –– ДТП та кримінальну, і продовжували погрожувати, а поліція їх відганяла (без затримання)”, – пише Тетяна.
Читайте по темі: Розстріл поліцейських на Черкащині: правоохоронці встановили особу нападника
Згодом прибув підполковник ТЦК
Після цього, за її словами, з’явилися тверезі друзі молодиків, які одразу почали пропонувати гроші, щоб “все зам’яти”.
“І коли почули “Ні”, на арені подій з’явився цілий підполковник ТЦК та СП. Думаєте, він приїхав перевірити документи до сильних і здорових цивільних чоловіків, які побили військового. Ні, він з’явився аби запитати: “Б##дь, а де твій папірець, ти як раб з частини вийшов і залишив межі гарнізону, ти чого тут їздиш і заважаєш поважним людям на квадроциклах розсікати, я зараз подзвоню у ВСП і все доповім”. Він доскіпувався, чи Коля бойовий офіцер, бо їде в частину на заході України. Власне він стояв і шукав, де б притиснути військового, який добровольцем пішов служити у 2015, відслужив, записався в резерв і знову пішов на службу з перших днів повномасштабного вторгнення”, – додала дружина постраждалого воїна.
За її словами, поліціянти написали, що водій квадроцикла невідомий та віддали транспорт, що потрапив у ДТП, власнику. Молодиків також не перевіряли на алкогольне сп’яніння.
“Уже в офіційному повідомленні поліція обережно написала: “між водіями виникла суперечка і розпочалася бійка” Бо Кременець це таке маленьке західне місто, у якому є замкнуте коло тестів, братів, кумів -, які охоплюють усіх гілки влади і якщо ти потрапив у це коло, ти поважна людина. Ти у преміум, у VIP резерві”, – додала Тетяна Штан.
Реакція поліції
Читайте по темі: На кордоні, після розслідування журналістів, затримали Максима Левтерова, який організовував незаконний виїзд за кордон
13 січня на сайті Національної поліції у Тернопільській області повідомили, що подія трапилася в неділю, 11 січня, близько 21:20.
“Події передувала дорожньо-транспортна пригода в якій не розминулися автомобіль Mitsubishi L200 та квадроцикл. У аварії ніхто не постраждав, але між водіями виник конфлікт, під час якого кермувальник квадроцикла та його знайомий завдали тілесних ушкоджень водієві автомобіля. Потерпілий — 41-річний житель Києва, військовослужбовець ЗСУ. Чоловік звернувся за медичною допомогою. У нього діагностували травми обличчя”, – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці розпочали кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією за частиною 1 статті 125 ККУ — умисне легке тілесне ушкодження.
Суд зобов’язав ПриватБанк повернути жінці понад 113 тисяч гривень, які “витратила” її неповнолітня дитина
Жінка втратила з кредитного рахунку кошти у сумі 113 309 гривень. ПриватБанк відмовляє у відновленні коштів, бо до списання причетна її неповнолітня донька.
Про це повідомляється у рішенні Дарницького районного суду, пише “Інформатор”.
11.12.2025 року жінка звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та просила стягнути на її користь безпідставно списані 27.07.2025 року особисті кошти з карткового рахунку у сумі 5 тисяч гривень; зобов’язати акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок коштів на особистому рахунку до стану у якому рахунок перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 27.07.2025 року зі списання суми 113 309 гривень та здійснити перерахунок заборгованості, що утворилась внаслідок проведення спірних транзакцій із списанням штрафних санкцій.
09.01.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано відклик на позов, зазначено про те, що жінка є користувачем системи дистанційного обслуговування Приват-24. Банком було проведено службову перевірку за результатами якої встановлено, що саме її дії сприяли вчиненню спірних транзакцій, а також встановлено відсутність втручань в платіжний застосунок Приват-24 клієнта. З архіву записів телефонних розмов за період з 27.07.2025 року по 30.07.2025 року зафіксовано, що дзвінок від неї з повідомленням про шахрайські операції надійшов 28.07.2025 року, під час розмови з оператором на номер 3700 обмовилась про те, що з її картки здійснювала платежі дочка, «купувала на TEMU», тобто неповнолітня дитина мала доступ до Приват-24 і оплачувала товари на сторонніх сайтах. В результаті дослідження даних, отриманих у програмному комплексі PANLike переказ коштів з картки підтверджено через протокол 3D Secure. Відсутність повного контролю та надання можливості користуватись додатком Приват-24 дитині призвело до компрометації пароля входу до Приват-24 та до втрати контролю над захищеними даними клієнта.
Згідно з випискою по картці/рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 31.07.2025 власника рахунку в межах кредитного ліміту 115 тисяч гривень 27.07.2025 року здійснено витрати на загальну суму 113 309 гривень. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2025 року міститься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 27.07.2025 року невстановлена особа таємно викрала грошові кошти в сумі 113 309 гривень, які було списано з карткового рахунку. 12.08.2025 року відділенням АТ КБ «ПриватБанк» прийнято звернення клієнтки про те, що по картці «Універсальна» без її відома було здійснено транзакції щодо переказу коштів невідомій особі, паролі підтвердження не надходили, повідомила про те, що не одержувала кредит. 25.08.2025 року та 19.11.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» було надано відповідь на звернення громадянки. 17.10.2025 року представником НБУ у відповідь на її звернення повідомлено про те, що 27.07.2025 року у системі «Приват-24» під авторизацією подано заявку на збільшення кредитного ліміту, яку схвалено та збільшено кредитний ліміт, переказ коштів було здійснено через «Приват-24» шляхом ручного введення номера, платежі було проведено на сторонньому інтернет-еквайрингу, оскільки платежі на даному сайті проводились і раніше то додаткового підтвердження і звернення банку не було. ПриватБанк, заперечуючи проти позову, посилається на припущення про надання нею доступу до застосунку «Приват-24» дитині. Водночас згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом досліджено аудіозапис телефонної розмови між співробітником АТ КБ «ПриватБанк» та клієнткою від 28.07.2025 року, з якого встановлено, що вона повідомила про виявлення збільшення кредитного ліміту без її волевиявлення та списання особистих коштів у сумі 5 тисяч гривень. Зазначила, що їй не відомий отримувач коштів, а особа, вказана у реквізитах, їй незнайома. Жодних тверджень щодо здійснення транзакцій дитиною не висловлювала. Навпаки, співробітником банку було рекомендовано блокування карток та звернення до правоохоронних органів.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь стягнуть безпідставно списані 27.07.2025 року особисті кошти з карткового рахунку у сумі 5 тисяч гривень. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов’язали відновити залишок коштів на особистому рахунку до стану, у якому рахунок перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 27.07.2025 року із списання суми 113 309 гривень та здійснити перерахунок заборгованості, що утворилась внаслідок проведення спірних транзакцій із списання штрафних санкцій.
“Відповідачем не спростовано інформацію НБУ щодо здійснення платежів на сторонньому інтернет-еквайрингу, не надано доказів належного аналізу підозрілих та ризикових операцій, не встановлено особу одержувача коштів та не доведено правомірність списання. Відповідно до витягу з ЄРДР 30.07.2025 року внесено інформацію обставини кримінального правопорушення на підставі звернення позивача. Зарахування коштів в сумі 5 тисяч гривень у межах кредитного ліміту позивача на користь іншої особи підтверджується випискою по картковому рахунку позивача. Звернення позивача на лінію підтримки клієнтів зафіксовано банком та підтверджується доказами запису розмови банку з клієнтом від 28.07.2025 року. У відповідь на звернення позивача НБУ повідомлено про те, що платежі було проведено на сторонньому інтернет-еквайрингу. Відповідачем не надано докази щодо спростування відповіді НБУ, не здійснено аналіз підозрілих та ризикових для клієнта операцій відповідно до норм чинного законодавства, адже від позивача 28.07.2025 року надійшло повідомлення, про те, що їй стало відомо про збільшення кредитного ліміту та перекази коштів, які суперечили волі позивача. Відповідач є суб’єктом первинного фінансового моніторингу. До справи не надано повної інформації про одержувача коштів, яка є банківською таємницею та підлягала встановленню шляхом проведенню належної перевірки транзакцій по картковому рахунку позивача. Походження коштів, які одержано особою 27.07.2025 року підлягає належній перевірці. Кошти в сумі 5 тисяч гривень та в межах кредитного ліміту за транзакціями від 27.07.2025 року, які заперечує позивач підлягають витребуванню у особи, оскільки позивач не має доступу до банківської таємниці та не володіє повним обсягом інформації про одержувача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню”, – наголосив суд.
179 тисяч готівкою і iPhone за чужі гроші: у Львові судитимуть жителя Дніпра за шахрайство
Прокурори Галицької окружної прокуратури міста Львова скерували до суду обвинувальний акт стосовно 20-річного чоловіка з Дніпра, який шахрайським шляхом заволодів коштами тернополянки.
Про це повідомляє Стопкор з посиланням на слідство.
У квітні минулого року зловмисник, який тимчасово перебував у Львові, отримав персональні дані та реквізити банківської картки 66-річної жінки.
Щоб скористатися грошима, він додав ці реквізити у електронний гаманець на своєму телефоні. Це дало можливість знімати кошти з банкоматів та оплачувати покупки через онлайн-банкінг. Зловмисник зняв майже 179 тис. грн готівкою, а ще на понад 215 тис. грн придбав електроніку. Серед придбаного — три телефони Apple iPhone та дві пари навушників. Загальна сума завданих збитків становить майже 400 тис. грн.
Слідство також встановило, що чоловік раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за шахрайство та майнові злочини. Наразі йому інкримінують шахрайство, легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, та несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.
Експрем’єра Південної Кореї засудили до 23 років ув’язнення за спробу держперевороту
Колишній прем’єр-міністр Південної Кореї Хан Док-Су отримав 23 роки тюремного ув’язнення за ключову роль у спробі держперевороту, пов’язаному з короткочасним запровадженням воєнного стану за президентства Юн Сок Йоля.
Сеульський окружний суд підтвердив, що оголошення воєнного стану 3 грудня 2024 року мало ознаки державного перевороту. Покарання перевищує 15 років, які вимагала команда спеціального прокурора Чо Їн-Сука за звинуваченням у пособництві лідеру заколоту, участі у заколоті та дачі неправдивих свідчень.
За даними суду, Хан Док-Су сприяв заколоту, запропонувавши Юну скликати засідання Кабінету міністрів перед оголошенням указу, не висловив заперечень під час засідання та, ймовірно, стимулював тодішнього міністра внутрішніх справ Лі Сан-Міна виконати накази Юна щодо відключення електро- та водопостачання медіа, критичних до влади.
«Обвинувачений мав обов’язок як прем’єр, отримавши непряму демократичну легітимність, дотримуватися Конституції та законів і робити все можливе для їх реалізації та захисту», – зазначив суддя під час оголошення вироку.
Читайте по темі: ДБР повідомило про підозру експрокурору Костянтину Петренку у державній зраді
Хан став першим членом уряду Юна, засудженим за указ про воєнний стан, який було скасовано через шість годин після голосування Національної асамблеї. Суд також визнав його винним у підписанні зміненого указу після його скасування для надання легітимності та у дачі неправдивих свідчень у Конституційному суді.
Сам Хан заперечує звинувачення, стверджуючи, що не знав про плани воєнного стану окрім самого оголошення і ніколи не підтримував його.
Вирок може вплинути на судовий процес проти Юна, який звинувачується у спробі державного перевороту через указ про воєнний стан. Його суд завершився минулого тижня, а вердикт оголосять 19 лютого.
За Конституцією Південної Кореї заколот визначається як спроба усунути державну владу на частині або всій території країни чи організація заворушень із метою повалення Конституції.
20 тисяч доларів на ухилянтах: киянину загрожує до дев’яти років ув’язнення
У Києві судитимуть 35-річного місцевого жителя. Його підозрюють у допомозі військовозобов’язаному виїхати за кордон в обхід пунктів пропуску.
Про це повідомляють «Главком» посилаючись на пресслужбу Головного управління Нацполіції Києва.
За даними слідства, фігурант справи знаходив «клієнтів» серед кола своїх знайомих та за винагороду у $20 тис. обіцяв забезпечити їм перетин державного кордону України. За задумом зловмисника, «клієнт» мав самостійно дібратися до Львівської області, де надалі його мали перевезти до Румунії на автомобілі в обхід блокпостів.
«У ході обшуку за місцем проживання організатора незаконного трансферу поліцейські вилучили частину коштів – $15 тис., які він отримав від клієнта за «послугу», – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці затримали порушника у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчі повідомили зловмиснику про підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України – організація незаконного переправлення осіб через державний кордон, вчинена групою осіб з корисливих мотивів. Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Наразі поліцейські завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт. Обвинуваченому загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В інтернеті зʼявилася розмова, у якій командир погрожував військовим розстрілом у разі невиконання наказів — той вирішив змусити бійців видалити запис і публічно вибачитися.
Далі офіцер вишикував підлеглих і з табельного пістолета вистрілив п’ять разів під ноги та над головами, після чого жорстоко побив солдатів.
На цьому треш не закінчився. Офіцер дізнався, що відео ще в мережі і наказав принести автомат, розстріляв мобільний телефон одного з військових, а згодом прицільно вистрілив йому в стопу.
