Категорія: Соціальне

У Росії мешканця Кузбасу оштрафували приблизно на 1100 доларів за нібито “пропаганду нетрадиційних стосунків”. Підставою стали публікації з персонажами мультфільму “Губка Боб” та інші зображення, які суд визнав порушенням законодавства, передають Патріоти України.

За даними російських ЗМІ, серед матеріалів, що стали предметом розгляду, були картинки із зображенням Губки Боба у сукні та з макіяжем, ілюстрація з жіночим тілом і чоловічою головою, а також фото чоловіка в масці кролика. Суд дійшов висновку, що ці зображення нібито популяризують «нетрадиційні відносини».

Сам чоловік наполягав, що йдеться про звичайні меми та контент із популярного мультфільму, який вільно поширюється в інтернеті. Однак суд із такими аргументами не погодився.

Ситуація викликала дискусії через те, що звичайні жарти та кадри з анімаційного серіалу були трактовані як адміністративне правопорушення. На тлі посилення контролю над інформаційним простором у Росії подібні рішення дедалі частіше стають предметом суспільного резонансу.

У Німеччині розгорілася дискусія через продаж футболок із символікою літніх Олімпійських ігор 1936 року, що відбулися в Берліні. У офіційному онлайн-магазині для вболівальників представлено дизайн із чоловічою фігурою в лавровому вінку, олімпійськими кільцями над головою та Бранденбурзькими воротами, а також написом “Німеччина, Берлін, Олімпійські ігри 1936 року”, передають Патріоти України.

Йдеться про Ігри, які активно використовував нацистський режим на чолі з Адольф Гітлер для міжнародної пропаганди та просування ідеології расової переваги.

Представниця фракції «Зелених» у парламенті Берліна Клара Шедліх заявила агентству DPA, що Олімпіада 1936 року була «центральним пропагандистським інструментом нацистського режиму». Вона звинуватила Міжнародний олімпійський комітет у недостатньому осмисленні власної історії та назвала вибір зображення для комерційного мерчу «проблематичним і недоречним» без належного історичного контексту.

У МОК, своєю чергою, наголошують, що футболки є частиною колекції «олімпійської спадщини», створеної до 130-річчя олімпійського мистецтва та дизайну. За словами представника організації, серія об’єднує емблеми, плакати, піктограми й талісмани всіх Олімпійських ігор.

У комітеті також нагадали, що під час берлінських Ігор 1936 року 4483 спортсмени з 49 країн змагалися у 149 дисциплінах. Окремо згадується ім’я Джессі Оуенс — афроамериканського легкоатлета, який виборов чотири золоті медалі та став символом спростування нацистських расових міфів.

У МОК зазначили, що історичний контекст Олімпіади 1936 року докладно висвітлено в Олімпійському музеї в Лозанні, а кількість випущених футболок була обмеженою. Попри це, дискусія в Німеччині триває: критики вважають, що використання символіки періоду нацистської Німеччини у комерційній продукції потребує особливої чутливості та глибшого історичного осмислення.

Науковці заявили про можливий зв’язок між генетичною схильністю до депресії та підвищеним ризиком фінансових труднощів у майбутньому. Відповідні результати опубліковані в журналі Journal of Psychopathology and Clinical Science, передають Патріоти України.

Йдеться не про «ген бідності» у прямому сенсі, а про спадкову схильність до депресивних розладів. Дослідники зазначають, що якщо батьки мають генетичні фактори ризику депресії, у дітей підвищуються шанси зіткнутися не лише з подібними психічними труднощами, а й із супутніми соціально-економічними проблемами.

За словами авторів, депресія може впливати на освіту, працездатність, здатність до довгострокового планування та фінансової стабільності. У результаті формується комплекс ризиків: борги, нестабільний дохід та складнощі з накопиченням ресурсів.

Втім, дослідники підкреслюють: генетика — це лише один із факторів. Соціальне середовище, доступ до освіти, підтримка родини та своєчасна психологічна допомога можуть суттєво змінити життєву траєкторію людини.Таким чином, мова йде не про фатальну «приреченість», а про складну взаємодію генетичних і соціальних чинників, які впливають на якість життя.

В окупованому Криму фіксують різке скорочення витрат на цивільну медицину. Про це повідомляють представники руху “Атеш”, посилаючись на інформацію від своїх агентів на півострові, передають Патріоти України.

За їхніми даними, окупаційна адміністрація розпочала масштабну економію бюджетних коштів у медичних закладах. У лікарнях працюють спеціальні «комісії з обґрунтованості доплат», які переглядають надбавки та премії медичному персоналу. Фактично йдеться про скорочення зарплат і переведення працівників на базові оклади.

Медики побоюються, що вже найближчим часом залишаться без додаткових виплат, які раніше частково компенсували нестачу кадрів і високе навантаження. Окремо повідомляється про заборону суміщення ставок — практики, яка роками дозволяла закривати дефіцит персоналу.

У результаті, за цими ж джерелами, навантаження на лікарів і медсестер суттєво зросло, тоді як кількість працівників зменшується.

Також звучать звинувачення в тому, що в умовах дефіциту фінансування адміністративний апарат у деяких лікарнях, навпаки, розширюється. Йдеться про можливе працевлаштування наближених осіб на адміністративні посади, що викликає додаткове невдоволення серед медичного персоналу.

В Україну 15−16 лютого переміститься активний циклон з південного заходу, який зумовить різке ускладнення погодних умов: дощ з переходом у мокрий сніг та сніг, сильні опади, налипання мокрого снігу, штормовий вітер. Про це повідомила синоптикиня Наталка Діденко. За її прогнозом, 16−18 лютого очікується короткочасне похолодання. Про нову хвилю холодів також розповіла синоптикиня Укргідрометцентру Наталія Птуха, передає OBOZ.UA, передають Патріоти України.

У неділю, 15 лютого, Україну накриє активний циклон. У західних, північних і Вінницькій областях дощ переходитиме в сніг. На Житомирщині, Київщині, Чернігівщині очікуються значні снігопади. На дорогах ожеледиця. Температура коливатиметься близько 0°… -5°. На південному сході та частково в центрі переважатиме дощ і збережуться плюсові показники.

У понеділок, 16 лютого, похолодання посилиться. В Україну надійде холодне повітря з північних широт. У західних, північних і Вінницькій областях уночі прогнозують -8°… -14°, на решті території -1°… -7°. На сході та південному сході вдень подекуди можливі +5°.

У вівторок, 17 лютого, ясна й морозна погода буде по всій території України, крім півдня та Криму. Вночі на заході та півночі буде -12°… -18°, удень -5°… -11°. В інших регіонах уночі -4°… -10°, удень -1°… -7°. На півдні вдень можливі невеликі плюси, у Криму — до +6°. Поступове підвищення температури очікується з 18 лютого.

Суд Житомира призначив покарання учениці 10 класу одного з місцевих ліцеїв, яка через ревнощі вбила свого хлопця, а після вчиненого зателефонувала у поліцію й повідомила про це. Школярка проведе за ґратами 6 років, передають Патріоти України.

Також засуджена має сплатити матері вбитого 845 815 гривень майнової та моральної шкоди. Трагедія сталася у серпні 2025 року. Дівчина вирішила помститися хлопцю, з яким зустрічалася близько чотирьох місяців. Вона запросила юнака до помешкання, де раніше жила. Кухонний ніж дівчина запхала у щілину між дверним полотном та коробкою кімнатних дверей.

Пара вживала алкоголь. У якийсь момент, коли обидва відпочивали на ліжку, дівчина дістала захований ніж й згодом завдала фатального удару. Після скоєного вона сама зателефонувала до поліції та співмешканцю своєї матері, зізнавшись у вбивстві.

Дівчина була «проблемною»: тікала з дому, періодично лікувалася у психіатричній лікарні. Про це на суді розповіла мати обвинуваченої. Коли донька подзвонила і сказала, що вбила людину, матір навіть не поїхала на місце події, бо була нетвереза. Родина стояла на обліку, на матір складали протоколи за невиконання батьківських обов’язків, але дитину з сім’ї не вилучали.

Мати загиблого хлопця була проти стосунків свого сина й проблемної школярки. Але син її не послухав.Дівчина на суді розкаялася. Але Богунський райсуд Житомира визнав її винною та призначив 6 років позбавлення волі, а також зобов’язав сплатити матері потерпілого 845 815 грн майнової і моральної шкоди.

Старший детектив Національного антикорупційного бюро України Володимир Усіков у січні цього року придбав дачний будинок вартістю майже 3 млн грн. Про це повідомляє видання “Апостроф” із посиланням на повідомлення про суттєві зміни в його електронній декларації, передають Патріоти України.

Згідно з оприлюдненими даними, напередодні Усіков також став власником ще одного об’єкта будівництва вартістю майже 3 млн грн.

Окрім нерухомості, у декларації зазначено колекцію монет і поштових марок різних історичних періодів, зокрема часів царської росії та срср. Серед них — обігові та колекційні монети з міді, срібла, золота та інших металів, а також бони і поштові марки. Вартість колекції у декларації не вказана.

Також детектив задекларував дві квартири в Києві, два гаражні приміщення, автомобіль марки Hyundai та облігації внутрішньої державної позики на суму понад 2 млн грн. За рік, відповідно до декларації, дохід від ОВДП становив близько 500 тис. грн.

У декларації зазначено, що Володимир Усіков користується державними програмами підтримки населення, зокрема програмами «зимової підтримки» та «національного кешбеку». Серед заощаджень детектива вказано 8,2 млн грн готівкою та 140 тис. доларів США. Крім того, родина Усікових має дев’ять банківських рахунків.

Раніше Усіков позичив 3 млн грн невідомій особі, зазначивши ці кошти у витратах як кредит. У декларації не уточнюється, кому саме надано позику. Розмір цієї суми, за даними декларації, співмірний із трирічною заробітною платою детектива. У 2023 році Усіков також позичив 5 млн грн своєму брату.

Нагадаємо, в поле зору журналістів-розслідувачів неодноразово потрапляли й інші детективи НАБУ. Зокрема, Михайло Буртовий, у декларації якого зазначено понад 60 земельних ділянок, оформлених на матір, а також керівник одного з підрозділів НАБУ Валентин Шмітько, який вивів з України 4,3 млн грн нібито заощаджень. Окрім того, повідомлялося, що детективи НАБУ приховують значні суми у криптогаманцях: дружина старшого детектива Олександра Риковцева придбала біткоїнів на понад 1 млн дол.

Олімпійський чемпіон, триразовий медаліст Олімпійських ігор у греко-римській боротьбі, а нині нардеп Жан Беленюк розповів, як до кінця зими залишився без опалення, передають Патріоти України.

У будинку колишнього спортсмена, що розташований у Печерському районі столиці, виникла аварійна ситуація. Зокрема, почали лопатися батареї. Опалення відключили, а повноцінний ремонт можливий лише після завершення сезону. Про це Жан Беленюк розповів на проєкті “Наодинці з Гламуром”.

“У мене вдома п’ять градусів. У мене замерзла система опалення. Сказали, що до кінця зими, до кінця цього сезону, вже не буде. Деякі батареї зрізали. Є аварійна ситуація, опалення вимкнули. У мене будинок старий, неідеальна система опалення, вона непридатна в цьому сезоні до оновлення”, — говорить нардеп Анні Севастьяновій.

Жан Беленюк також поділився, що у квартирі зараз неабияк холодно, тож там доволі важко перебувати. Зараз колишній спортсмен виїхав за місто. Жан Беленюк живе разом із мамою в приватному будинку.

“Я переїхав. У мене мама живе за містом у приватному будинку. Там краща ситуація. Зараз переїхав за місто до неї. У своїй квартирі не можна виживати. Ну, можна, але дуже складно”, — зізнався нардеп.

В Україні в першій декаді лютого хліб подорожчає приблизно на 5% через зростання витрат на електроенергію, зарплати та роботу під час відключень світла. Для споживачів це плюс кілька гривень на місяць, але для пекарів – це критичний крок, щоб хліб і надалі залишався на полицях магазинів, передають Патріоти України.

Про це розповів перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів України Олександр Тараненко в коментарі ЗМІ. Уже в першій декаді лютого виробники планують переглянути ціни, у середньому буханець додасть близько 5% вартості.

За словами експерта, лише з початку року собівартість виробництва хліба зросла на 6-7%, і підприємства змушені частково перекласти ці витрати на кінцеву ціну. Ключовий удар по галузі завдало різке зростання вартості електроенергії. У січні тарифи підскочили майже на 30%, що автоматично збільшило витрати на виробництво хліба приблизно на 2-3%.

Окрім цього, свою роль відіграють аварійні відключення світла, які, хоч і не є постійними, трапляються кілька разів на місяць і додають ще близько 1% до собівартості. Ще один фактор – підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня. Для галузі, де значна частина процесів залишається трудомісткою, це відчутне навантаження. У підсумку виробники опинилися в ситуації, коли без коригування цін утримувати стабільну роботу стає дедалі складніше.

За словами Тараненка, 5% зростання ціни – це приблизно гривня або “гривня з хвостиком” на буханці. Для однієї людини стандартного хліба зазвичай вистачає на кілька днів, тож у масштабах місяця йдеться про додаткові кілька гривень.

Водночас пекарі визнають, що навіть таке підвищення є болючим для малозабезпечених людей. Проте без нього підприємства ризикують опинитися на межі зупинки, що створить значно серйозніші проблеми – дефіцит продукції та перебої з постачанням хліба.

Більшість великих хлібопекарських підприємств мають статус критичної інфраструктури і не підпадають під планові відключення. Але аварійні знеструмлення через обстріли трапляються дедалі частіше. У таких випадках заводи переходять на дизельні генератори, які масово закупили ще наприкінці 2022 – на початку 2023 року.

Проблема в тому, що генератори не призначені для безперервної роботи по кілька діб. Якщо вони працюють день-два-три без зупинки, техніка часто виходить з ладу. Уже були випадки, коли велике підприємство два дні трималося на генераторі, після чого він зламався, і завод на кілька годин повністю залишився без електрики.

До того ж електроенергія від генератора в рази дорожча, ніж з мережі. Для середнього підприємства це 60-70 літрів пального на годину, тобто близько півтори тонни дизеля на добу. Великі заводи споживають удвічі більше. Узимку ж доводиться використовувати арктичне пальне, яке не застигає при -30 °C, а воно приблизно на 8 гривень дорожче за літр.

Випікання – це лише фінальний етап. Виробничий цикл багатьох сортів хліба триває від 8 до 12 годин, а інколи й понад добу. Якщо в цей момент зникає електрика, тісто на стадії визрівання або закваски йде в брак – фактично в сміття.

Після відновлення живлення підприємству доводиться починати процес заново, витрачаючи додатковий час, ресурси та гроші. У підсумку кількагодинне відключення перетворюється на ланцюг проблем. Попри ризики, виробники не поспішають переходити лише на сорти хліба з коротким циклом виробництва. За словами Тараненка, пекарі залишаються “невиправними оптимістами” і працюють 24/7, щоб забезпечити населення звичним асортиментом.

Скорочення лінійки означало б перебої з постачанням і дефіцит окремих видів продукції, що в умовах війни є неправильним сигналом для суспільства. Проблеми виникають і з логістикою. Російські удари по інфраструктурі ускладнюють доставлення як борошна на заводи, так і готового хліба в магазини.

В умовах сильних морозів трапляються ситуації, коли хлібовозки просто зупиняються в дорозі через застигання дизельного пального. Водночас дефіциту борошна в Україні немає, адже виробників достатньо, а через скорочення населення й обсягів споживання існує навіть резерв виробництва близько 20%. Проблема не в сировині, а в доставленні.

Газотурбінні установки або сонячні електростанції з накопичувачами для більшості хлібозаводів залишаються недосяжною розкішшю. Газотурбіна потужністю близько 1 МВт коштує приблизно 17 млн доларів без урахування монтажу. У галузі є лише одне підприємство, яке змогло реалізувати такий проєкт за рахунок грантів і кредитів.

Сонячні станції також мають обмежену ефективність, адже основне виробництво хліба відбувається вночі, коли генерація мінімальна. Тому такі рішення можливі лише в комплексі з дорогими акумуляторними системами.

Невеликі пекарні мають менший запас міцності і в кризових умовах часто просто зупиняють роботу. Їх закриття майже не впливає на ринок, але створює додаткове навантаження на великі промислові підприємства, які змушені працювати навіть у найскладніших умовах і забезпечувати хлібом населення та Збройні сили України.

Роботизований підводний апарат, який працював під одним із найретельніше досліджуваних шельфових льодовиків Антарктиди, зник у січні 2024 року під час планової наукової місії. Апарат був ключовим елементом масштабного міжнародного проєкту, спрямованого на вивчення процесів танення шельфових льодовиків і їхнього впливу на глобальне підвищення рівня моря. Саме він раніше передав найдетальніші в історії карти підлідного простору цього регіону, передають Патріоти України.

Зв’язок із субмариною було втрачено під шельфовим льодовиком Дотсон — гігантською плавучою крижаною платформою у Західній Антарктиді. Безпосередньо перед зникненням апарат завершив масштабне сканування підльодової порожнини та зафіксував низку раніше невідомих структур на нижній поверхні льоду. Як зазначає Indian Defence Review, частина цих утворень не вписується в жодну з чинних моделей танення шельфових льодовиків.

Хоча місія була безпілотною і не несла ризику для людей, інцидент призвів до втрати унікального високотехнологічного апарата та змусив призупинити подальші дослідження в морі Амундсена — одному з ключових районів для розуміння стабільності Західноантарктичного льодового щита. Після розрахункового часу спливання сигнал від апарата так і не надійшов, а акустичні пошуки не дали жодних результатів. Точне місце перебування субмарини досі невідоме.

Підлідні карти, які змінили уявлення про танення льоду

Підводний апарат під назвою Ran був створений у Швеції та використовувався в межах Міжнародної співпраці з дослідження льодовика Туейтса — спільної наукової програми США та Великої Британії. На початку 2022 року Ran успішно завершив 27-денну місію під льодовиком Дотсон, зібравши дані, які суттєво поглибили розуміння процесів танення основи шельфових льодовиків.

Площа дослідження сягнула близько 140 квадратних кілометрів. Використовуючи багатопроменевий ехолот на відстані приблизно 50 метрів від крижаної основи, апарат зафіксував складний рельєф, що включав терасоподібні платформи, глибокі канали танення та зони інтенсивної ерозії. Характер цих структур істотно відрізнявся залежно від розташування та динаміки водних потоків під льодовиком.

У центральній і східній частинах шельфу дослідники виявили чітко виражені сходинкоподібні тераси з крутими вертикальними стінками. Такі форми пов’язують із повільними течіями та низькою турбулентністю. Натомість західні ділянки продемонстрували більш згладжений рельєф і сліди активної ерозії, що вказує на швидкі зсувні потоки води.

Результати цього дослідження були опубліковані в рецензованому науковому журналі Science Advances. Дані океанографічних датчиків, розміщених на суднах і в бурових свердловинах, підтвердили, що відносно тепла модифікована циркумполярна глибинна вода проникає в підльодовий простір Дотсона та безпосередньо прискорює танення в найбільш уразливих зонах.

Тріщини, порожнини та нові форми ерозії

Окрім зон танення, сонар Ran зафіксував наскрізні тріщини, які проходять крізь основу шельфового льодовика. Частину з них було видно ще на супутникових знімках 1990-х років, однак під льодом вони виявилися значно ширшими та складнішими. Уздовж їхніх стінок спостерігалися дрібні тераси й ерозійні елементи, що свідчить про тривале й безперервне танення.

Особливу увагу дослідників привернули раніше невідомі краплеподібні заглиблення, виявлені у зонах швидкого водного потоку, переважно в західній частині льодовика. Довжина таких утворень коливалася від 20 до 300 метрів, а глибина сягала 50 метрів.

Їхня форма та орієнтація, за висновками вчених, пов’язані з обертальними процесами в прикордонному шарі води під льодом. Дослідники припустили, що ці структури формуються внаслідок дії механізмів, подібних до ефекту Екмана, коли обертові океанічні течії створюють асиметричні візерунки танення. Цю гіпотезу підтвердили вимірювання швидкості та солоності води, детально описані в публікації Science Advances.

На поверхні льодовика ці зміни залишаються непомітними через так звані мостові напруження льоду, які запобігають деформаціям верхніх шарів, навіть коли основа активно змінюється.

Зникнення апарата і наслідки для науки

У січні 2024 року Ran знову занурився під льодовик Дотсон для повторного обстеження, метою якого було порівняння нових даних із результатами місії 2022 року. Запланована тривалість занурення становила 24 години. Через велику товщину льоду відстеження апарата в реальному часі було неможливим, а після очікуваного часу повернення зв’язок так і не відновився.

Факт втрати підтвердила Британська антарктична служба, яка брала участь у проєкті. Відтоді не вдалося зафіксувати жодних сигналів аварійного маяка або уламків. Серед можливих причин називають технічну несправність або зіткнення з невідомими підльодовими структурами.

Попри втрату апарата, дані, зібрані під час місії 2022 року, збережені та продовжують активно використовуватися для перегляду моделей базального танення і прогнозів відступу шельфових льодовиків у регіоні моря Амундсена.

Чому ці дані змінюють наукові прогнози

Вимірювання Ran показали, що танення льодовика Дотсон відбувається вкрай нерівномірно. Тераси, канали та ерозійні зони чітко пов’язані з напрямками океанічних течій і давніми крижаними розломами. У деяких районах швидкість танення досягає 15 метрів на рік — наслідок проникнення теплої води через глибокі підльодові жолоби та вузькі канали.

Сонарні карти підтвердили, що найбільше витончення льодовика зосереджене на його західному фланзі. Це узгоджується з попередніми супутниковими вимірюваннями та океанічним моделюванням, які вказували на асиметричний характер танення. За оцінками, опублікованими в Science Advances, у період з 1979 по 2017 рік льодовик Дотсон спричинив підвищення глобального рівня моря приблизно на 0,5 міліметра.

Із початку 2000-х років цей шельфовий льодовик втратив майже 390 гігатонн льоду. Ці дані підтверджуються вимірюваннями океанографічних сенсорів, супутниковою альтиметрією та модельними оцінками в межах дослідницької мережі льодовика Туейтса.

Під час місії багатопроменева ехолокація охопила шість зон у західній, центральній та східній частинах шельфу. Океанічні течії фіксувалися на глибинах від 20 до 80 метрів під льодом. Датчики провідності, температури та глибини зафіксували притік теплої солоної води зі східного боку та відтік холоднішої талої води в західному напрямку, що ще раз підтвердило складну й асиметричну динаміку танення льодовика.