23 серпня – День Державного Прапора України: Що символізують кольори, витоки свята

Україна святкує День прапора 23 серпня. Синій та жовтий кольори стяга неодноразово мінялися місцями, але протягом століть він залишається символом мужності та боротьби нашого народу за свободу, передають Патріоти України.

Коли з’явився український прапор

Перші згадки про використання жовтого та синього кольорів на прапорах українських земель сягають середньовіччя. Такі відтінки були на гербі Галицько-Волинського князівства у XIV столітті. Під час Грюнвальдської битви у 1410 році на стягах воїнів Львівських земель зображували золотого лева на блакитному тлі.

У Запорізькому війську були різні прапори, але з XVIII століття на корогвах все частіше використовували синій і жовтий кольори. Козаки робили прапори на блакитному полотнищі, де жовтою фарбою малювали зірки, хрест та інші символи.

Синьо-жовтий або жовто-блакитний

Синій відтінок на прапорі завжди символізував чисте небо, а жовтий – родючі пшеничні поля. Але порядок розташування цих кольорів довгий час був предметом суперечок.

Синьо-жовтий прапор як національний символ з’явився у 1848 році у Львові. Його затвердила “Головна Руська Рада”. Незабаром ці поєднання кольорів поширилися на українських землях у складі Австро-Угорщини та в центральній Україні.

Проте у Першу світову війну на західноукраїнських територіях було більше прапорів жовто-блакитних кольорів. Подібні стяги супроводжували святкування столітнього ювілею Кобзаря.

За деякими історичними свідченнями, двокольорове полотно з жовтою смугою зверху було першим прапором УНР. Навесні 1917 у Києві вивісили саме жовто-блакитний прапор, вітаючи повернення Михайла Грушевського з Москви. І нібито він потім затвердив це поєднання кольорів для національного стяга.

Насправді у січні 1918 Центральна Рада на чолі з Грушевським узаконила інший порядок кольорів. Так, у постанові про флот говорилося, що на українських морських прапорах верхня смуга має бути синьою чи блакитною.

Коли до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський, національна символіка не змінила зовнішнього вигляду, хоча Скоропадському часто приписують “перевертання” кольорів.

Після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР остаточно затвердив синьо-жовтий прапор.

Зі встановленням радянського правління на території України національний прапор було заборонено. Його використання загрожувало в’язницею. Офіційним прапором УРСР стало червоне полотно із синьою смужкою внизу та зображенням серпа з молотом.

Історія свята

1990 рік тав знаковим для відродження нашої державності. 16 липня Верховна рада ухвалила Декларацію про суверенітет України. На честь цієї події 24 липня синьо-жовтий прапор підняли над будинком Київради, де люди зібралися на мітинг.

Люди вітають підняття прапора у Києві у 1990 році (архівне фото)

Тривалий час День прапора проходив 24 липня лише у столиці. З 2004 року свято почали відзначати на державному рівні, а його дату змінили на 23 серпня – також символічну.

В 1991 році 23 серпня синьо-жовте полотно внесли до Верховної ради. Наступного дня Україна проголосила свою незалежність і прапором накрили парламентську трибуну. Над будинком парламенту стяг здійнявся вперше у вересні 1991-го.

Мітинг 4 вересня 1991, коли прапор підняли над будівлею ВР (архівне фото)

З 2009-го у свята з’явилася традиція – щорічно 23 серпня о 9:00 відбувається урочиста церемонія підняття прапора по всій Україні.

Катав дівчат на Оболоні: 52-річного киянина оштрафували за прогулянку яхтою по Дніпру (відео)

У Києві притягнули до відповідальності судноводія, котрий влаштував екскурсію по Дніпру, попри діючі обмеження воєнного стану. Про це поінформувала поліція столиці. Про порушення правоохоронцям стало відомо із соціальних мереж. Місцеві телеграм-канали у суботу поширили відео, на якому компанія дівчат відпочиває на яхті в межах затоки Собаче гирло, зазначають Патріоти України.

Тоді як на період дії правового режиму воєнного стану в Україні рух усіх суден на ділянках річки Дніпро та в її притоках в межах Києва заборонено і здійснюється в окремих випадках лише на підставі дозволу, наданому КМВА.

Порушником виявився 52-річний киянин. З чоловіком провели розʼяснювальну бесіду а також винесли постанову за ч. 1 ст. 117 КУпАП. Санкція статті передбачає штраф розміром 425 грн (25 неоподатковуваних мінімумів).

Експерти назвали 10 дефіцитних хімічних елементів, які потрібні світу для розвитку високих технологій і сферу застосунку кожного з них у цьому процесі

Сучасні технології залежать не лише від програмного забезпечення, інвестицій та інженерних розробок. Для виробництва передових пристроїв і систем потрібна сировина, розвідані родовища котрої або дуже обмежені, або вичерпуються, або ці елементи отримуються як вторинний продукт обробки металевих руд в дуже обмежених обсягах, передають Патріоти України з посиланням на Interesting Engineering.

Ці матеріали використовують у найрізноманітніших високотехнологічних системах, і їхні властивості можуть безпосередньо впливати на роботу складної техніки.

Наприклад, навіть невелика кількість галію може мати значення для роботи радара, а танталовий конденсатор – для надійності супутника. Водночас дефіцит міді здатен затримати будівництво цілого дата-центру.

Потреба в таких матеріалах зростає разом із розвитком нових технологій. Вони необхідні для електромобілів, енергетичних мереж, роботів, систем озброєння та космічної техніки.

Фахівці називають 10 елементів, які непомітно для більшості людей формують технології майбутнього.

1. Мідь

Мідь навряд чи можна назвати екзотичним матеріалом, але жоден інший хімічний елемент у цьому списку не охоплює стільки сфер сучасної економіки. Вона потрібна для ліній електропередачі, трансформаторів, електродвигунів, зарядних станцій, проєктів відновлюваної енергетики та дата-центрів.

За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (IEA), до 2040 року попит на мідь зросте приблизно на 7 млн тонн. Якщо враховувати лише нині заплановані проєкти, до 2035 року світ може зіткнутися з дефіцитом пропозиції приблизно на 25%.

Проблема не лише в пошуку нових родовищ. Отримання дозволів і будівництво шахт можуть тривати роками, а через зниження вмісту міді в руді компаніям доводиться переробляти більше породи для отримання тієї самої кількості металу.

2. Літій

Літій використовують в електромобілях, смартфонах, ноутбуках, дронах і системах накопичення енергії для електромереж. За прогнозом IEA до 2040 року попит на нього зросте більш ніж утричі.

Австралія є одним із головних виробників літію, тоді як Чилі, Аргентина та Китай постачають літієві хімічні сполуки та інші перероблені матеріали. Натрій-іонні та інші типи акумуляторів можуть зменшити тиск на ринок у деяких сферах, однак літій залишається важливою частиною світового виробництва акумуляторів.

3. Графіт

Літій отримує найбільше уваги, однак звичайні літій-іонні акумулятори також залежать від графіту. Він утворює анод – електрод, у якому під час заряджання накопичуються іони літію.

Родовища природного графіту є в кількох країнах, в тому числі Україні, але для отримання матеріалу акумуляторної якості його потрібно очищати, формувати та наносити на нього покриття. Китай домінує у значній частині цього процесу, тому шахта в іншій країні не може одразу замінити китайські поставки у разі перебоїв.

4. Кобальт

Кобальт підвищує стабільність, енергоємність і термін служби деяких акумуляторів. Його також використовують у суперсплавах для авіаційних двигунів, різальних інструментах і компонентах, які мають витримувати надзвичайно високі температури.

Більшість видобутого кобальту походить із ДР Конго, а Китай відіграє значну роль у його переробці.

Виробники акумуляторів скорочують використання кобальту там, де це можливо. Однак в авіакосмічній та інших сферах із високими вимогами не завжди можна пожертвувати характеристиками заради нижчої вартості.

5. Нікель

Нікель допомагає деяким акумуляторам електромобілів накопичувати більше енергії без надмірного збільшення ваги. Він також необхідний для виробництва нержавіючої сталі, газових турбін, хімічного обладнання та суперсплавів для авіакосмічної галузі.

Індонезія забезпечила значну частину недавнього зростання видобутку та переробки нікелю. Водночас це спричинило занепокоєння через вирубування лісів, забруднення морського середовища, відходи видобутку та використання вугілля для переробки.

6. Рідкісноземельні елементи

Рідкісноземельні елементи – це група з 17 елементів, хоча лише кілька з них відіграють ключову роль у виробництві передових машин.

Неодим, празеодим, диспрозій і тербій використовують для створення компактних постійних магнітів. Вони потрібні для двигунів електромобілів, вітрових турбін, роботів, дронів і систем наведення ракет.

Основне вузьке місце виникає вже після видобутку. Розділення рідкісноземельних елементів, перетворення їх на метали та виробництво високоефективних магнітів потребують складного промислового ланцюга, який Китай розвивав десятиліттями.

За оцінкою IEA, частка Китаю у світовій переробці рідкісноземельних елементів знизилася з понад 90% у 2023 році до 85% у 2025-му. Однак такої концентрації достатньо, щоб обмеження експорту впливали на автомобільну, енергетичну та оборонну промисловість.

7. Галій

Галій використовують для виробництва нітриду галію та арсеніду галію – напівпровідникових матеріалів, які застосовують у радарах, супутниках, обладнанні 5G, світлодіодах та силовій електроніці.

У деяких високочастотних і високопотужних системах ці сполуки можуть демонструвати кращі характеристики, ніж кремній.

Галій зазвичай отримують як побічний продукт під час переробки інших металів, тому швидко наростити його виробництво складно. У 2023 році на Китай припадало до 98% світового виробництва галію.

8. Германій

Германій необхідний для волоконно-оптичних мереж, інфрачервоних камер, приладів нічного бачення, сонячних елементів супутників і систем тепловізійного спостереження.

Він одночасно використовується у цивільних комунікаціях і військових системах виявлення.

Як і галій, германій зазвичай отримують як побічний продукт, а не видобувають у спеціалізованих шахтах. Тому перебої на невеликій кількості переробних підприємств можуть одночасно вплинути на кілька галузей.

9. Вольфрам

Вольфрам має найвищу температуру плавлення серед усіх металів і зберігає міцність за надзвичайно складних умов. Його використовують у різальних інструментах, буровому обладнанні, авіакосмічних деталях, печах та оборонних системах.

Інструменти з карбіду вольфраму використовують для різання та обробки сталі, титану й інших складних матеріалів. Таким чином, вольфрам є важливою основою сучасного виробництва.

За даними IEA, у 2025 році та на початку 2026-го ціни на вольфрам зросли в шість разів на тлі експортних обмежень і збільшення попиту.

10. Тантал

Тантал найбільш відомий завдяки конденсаторам, які накопичують електричний заряд у надзвичайно малому просторі. Їх використовують у смартфонах, серверах, медичних імплантатах, автомобілях, літаках і військовій електроніці.

Ринок танталу невеликий, але це не робить його менш важливим. Відсутність одного конденсатора може затримати роботу складної машини вартістю мільйони доларів, а конфлікти та проблеми з управлінням ускладнюють постачання з деяких районів Центральної Африки.

Технологічна гонка починається під землею

Як зазначають у виданні, світ навряд чи одночасно зіткнеться з дефіцитом усіх 10 мінералів. Більший ризик – втрата доступу до одного важкозамінного матеріалу, без якого може зупинитися ціле виробництво, енергетичний проєкт чи оборонна програма.

Самого володіння родовищами недостатньо. Технологічна перевага залежить від усього ланцюга – від видобутку й переробки до виробництва та перероблення відходів.

Країни, які зможуть контролювати ці етапи та ефективніше використовувати вторинну сировину, матимуть значно більше можливостей визначати, які технології світ зможе створювати в майбутньому, резюмують в Interesting Engineering.

Боявся машин, ненавидів електронні книги і вважав себе нащадком відьми: Факти про Рея Бредбері, які вас здивують

22 серпня виповнилося б 106 років американському письменнику Рею Дугласу Бредбері — автору «451° за Фаренгейтом», «Марсіанських хронік», «Кульбабового вина» та інших творів, які давно стали класикою світової літератури, передають Патріоти України.

Бредбері народився 22 серпня 1920 року у Вокігані, штат Іллінойс, а помер у 2012 році. За життя він створив понад 400 оповідань і більше 30 великих творів. Його книги поєднували фантастику, фентезі, філософські роздуми та гостру соціальну критику.

Попри величезний вплив на літературу, сам письменник не мав університетської освіти. Причиною була банальна нестача грошей у родині. Бредбері неодноразово жартував, що замість коледжу отримав освіту в бібліотеці. Він багато читав і фактично самостійно сформував власний літературний світогляд.

Дружина утримувала родину, поки Бредбері писав

Майбутній письменник виріс у небагатій родині. Через фінансові труднощі сім’я кілька разів переїжджала, а в 1934 році остаточно оселилася в Лос-Анджелесі.

Важливу роль у житті Бредбері відіграла його дружина Маргарет Макклюр. Вони одружилися у 1947 році й прожили разом понад пів століття.

На початку їхнього шлюбу саме Маргарет працювала та забезпечувала родину, тоді як Рей мав можливість зосередитися на письменництві. Подружжя виховало чотирьох доньок.

Широка популярність прийшла до Бредбері після виходу «Марсіанських хронік» у 1950 році. А роман «451° за Фаренгейтом», опублікований у 1953 році, остаточно зробив його одним із найвідоміших письменників-фантастів XX століття.

«451° за Фаренгейтом» він вважав своєю єдиною науковою фантастикою

Цікаво, що сам Бредбері не називав більшість своїх творів науковою фантастикою. Він вважав, що справжньою науковою фантастикою серед його книг є саме «451° за Фаренгейтом», оскільки роман спирається на реальні суспільні тенденції.

Інші твори він частіше відносив до фентезі та літератури, побудованої на міфах, символах і метафорах.

Письменник також мав незвичайний спосіб роботи. Він міг починати історію з абсолютно випадкового слова або образу, а потім розвивати навколо нього сюжет. Серед таких асоціацій могли бути ніч, карнавал, скелет чи потяг.

Найвідоміші твори Бредбері

«451° за Фаренгейтом» — антиутопія про суспільство, де книги заборонені, а пожежники отримують завдання їх знищувати. У 1966 році роман екранізував французький режисер Франсуа Трюффо.

«Марсіанські хроніки» — цикл пов’язаних між собою історій про освоєння Марса людьми, зіткнення двох цивілізацій та наслідки людської експансії.

«Кульбабове вино» — значно тепліша за настроєм книга, побудована на спогадах про дитинство та одне особливе літо в американському містечку.

«Насувається лихо» — похмура історія про таємничий карнавал, який приїздить до маленького міста. У 1983 році за книгою зняли фільм, сценарій до якого написав сам Бредбері.

Окреме місце займає телесеріал «Театр Рея Бредбері», який виходив у 1985–1992 роках. Це антологія екранізацій його оповідань, створена за активної участі самого письменника.

Він пережив ДТП і після цього ніколи не водив автомобіль

Одним із найбільш незвичайних фактів про Бредбері була його страх перед автомобілями.

У 15 років письменник став свідком смертельної автокатастрофи. Цей досвід настільки сильно його травмував, що Бредбері протягом усього життя не сідав за кермо.

Парадоксально, але людина, яка все життя писала про майбутнє, космічні польоти та технологічні зміни, у повсякденному житті була надзвичайно консервативною.

Бредбері був противником нових технологій

Письменник відкрито критикував деякі технологічні зміни та особливо негативно ставився до електронних книг і цифрової культури.

Його ставлення до технологій виглядало парадоксально на тлі того, що саме фантастика зробила його відомим. Бредбері не просто описував майбутнє — він часто попереджав про небезпеки, які можуть виникнути, якщо людина дозволить технологіям контролювати власне життя.

На першу версію «451° за Фаренгейтом» витратив менше 10 доларів

Історія створення одного з найвідоміших романів Бредбері теж звучить майже неймовірно.

Письменник працював над текстом у підвалі бібліотеки Каліфорнійського університету. За першу чернетку він, за наведеними даними, заплатив лише 9 доларів і 80 центів за користування друкарськими машинами.

У результаті з’явився роман, який став одним із найвідоміших творів світової антиутопічної літератури.

Бредбері вважав себе нащадком салемської «відьми»

Ще один незвичайний факт стосується родинної історії письменника.

Бредбері стверджував, що по материнській лінії походить від Мері Бредбері — жінки, яку переслідували під час знаменитого полювання на відьом у Салемі 1692 року.

Цей епізод перегукувався з інтересом письменника до тем страху, містики, переслідувань і людської психології.

Його ім’я буквально залишилося на Марсі

За свою кар’єру Рей Бредбері отримав численні престижні нагороди. Серед них — Національна медаль США в галузі мистецтв, особлива Пулітцерівська премія за внесок у літературу, Медаль Національного книжкового фонду, премія «Еммі» та зірка на Голлівудській алеї слави.

У фантастичному середовищі Бредбері також отримав статус Грандмайстра фантастики та низку нагород за життєві досягнення.

Але, мабуть, найсимволічнішим стало визнання, пов’язане з космосом.

На честь письменника назвали астероїд 9766 Bradbury, а також кратер на Місяці. У 2012 році NASA назвало місце посадки марсохода Curiosity Bradbury Landing.

Так письменник, який усе життя вигадував історії про інші планети, буквально залишив своє ім’я на Марсі.

Рей Бредбері помер у 2012 році, але його книги продовжують залишатися актуальними. Його твори говорять не лише про космос, роботів чи майбутнє — передусім вони розповідають про людину, її страхи, самотність, свободу, пам’ять і здатність втрачати те, що здається їй найважливішим.

З чого починався шлях у козаки: У Черкасах відкрили скульптурну композицію “Джура” в межах всеукраїнського патріотичного проєкту

Скульптура у парку “Соборний” стала частиною масштабної ініціативи засновника благодійного фонду “МІСТ” Дмитра Савенка та митців, які нині захищають нашу країну, зазначають Патріоти України.

Козацькі традиції

Під час урочистостей до громади звернувся міський голова Анатолій Бондаренко, наголосивши на важливості збереження історичної пам’яті для молоді.

“Для Черкас образ джури особливо близький. Наше місто має глибоке козацьке коріння, і сьогодні ми продовжуємо ці традиції, передаючи їх молодому поколінню. Важливо, щоб у міському просторі з’являлися такі символи, які нагадують про нашу історію, нашу силу та цінності, за які борються українці. Переконаний, що “Джура” стане знаковим місцем для черкасців і гостей міста”, – підкреслив очільник Черкас.

Освячення новоствореного монумента здійснив митрополит ПЦУ Черкаський і Чигиринський Іоан. Символічними гостями заходу стали вихованці Черкаської ЗОШ №25 – рій “Козацька рада”, який є переможцем міського та обласного етапів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”).

Відкриття "Джури"Фото: 5.UA

Хто стоїть за створенням “Джури”

Авторами композиції є заслужений художник України, скульптор Сергій Кляпетура та художник по металу Роман Кліщ. Обоє митців наразі служать в лавах Збройних Сил України. Завдяки їхній роботі постать джури вже встановлена в кількох містах країни.

Подія об’єднала відомих діячів української культури. На відкритті виступив народний художник України, лауреат відзнаки “Національна легенда України” Анатолій Кущ – автор всесвітньо відомої “Оранти” та скульптурного ансамблю на Майдані Незалежності в Києві. Також свій музичний виступ подарував заслужений художник України, дворазовий володар премії імені Георгія Нарбута та “золотий голос” ВІА “Кобза” Валерій Сергійович Вітера.

Відзначення меценатів та організаторів

Ініціатором та меценатом створення скульптури виступив засновник Благодійного фонду “МІСТ” імені М. Савенка – Дмитро Савенко – кавалер ордена “За заслуги” II та III ступенів і володар відзнаки президента України “Золоте серце”. За вагомий внесок у розвиток міста Анатолій Бондаренко нагородив його пам’ятною відзнакою “За звитяги в ім’я Черкас. Остафій Дашкович” I ступеня.

Подяку міського голови отримав президент благодійного фонду “МІСТ” Сергій Ісаєнко за системну підтримку міських проєктів. Медаллю “За сумлінну працю” також відзначили депутата міськради, учасника АТО та директора КП “Дирекція парків” Геннадія Шевченка.

Будинки зі старих шин тримають тепло без батарей: як працюють незвичайні Earthship

Будинки, зведені зі старих автомобільних шин, алюмінієвих банок і скляних пляшок, уже кілька десятиліть привертають увагу прихильників екологічного та енергоефективного будівництва, передають Патріоти України.

Йдеться про концепцію Earthship, або «земний корабель», яку американський архітектор Майкл Рейнольдс почав розвивати ще у 1970-х роках поблизу Таоса в штаті Нью-Мексико.

Ідея полягає у створенні максимально автономного житла, яке використовує вторинні матеріали та природні джерела енергії. Сучасні проєкти можуть поєднувати сонячні панелі, пасивне сонячне опалення, збір дощової води, природну вентиляцію та локальні системи очищення води.

Стіни з шин працюють як тепловий акумулятор

Основою багатьох Earthship є масивні стіни зі списаних автомобільних шин. Їх заповнюють ґрунтом і ретельно ущільнюють безпосередньо на будівельному майданчику.

Один такий заповнений землею елемент може важити понад 130 кг. Після завершення будівництва шини закривають штукатуркою або глиною, тому всередині будинок зовні практично нічим не відрізняється від традиційного житла.

Головна особливість таких стін — велика теплова маса. Вона сповільнює зміни температури всередині будинку.

Вдень масивні стіни можуть накопичувати тепло, а після зниження температури поступово його віддавати. У результаті температура в приміщенні змінюється повільніше, ніж на вулиці.

Однак теплова маса не є повноцінною заміною теплоізоляції. Сучасні Earthship-проєкти також передбачають утеплення, гідроізоляцію та захист конструкцій від вологи.

Будинок використовує сонце замість традиційного опалення

Важливу роль відіграє орієнтація будинку. У Північній півкулі великі вікна зазвичай спрямовують на південь.

Взимку це дозволяє отримувати більше сонячного тепла, а влітку навіси та правильне затінення допомагають захищати приміщення від перегріву.

У деяких конструкціях також використовують підземні вентиляційні труби. Повітря проходить через них перед потраплянням у будинок, завдяки чому його температура частково вирівнюється з температурою ґрунту.

Таким чином, комфортний мікроклімат створюється не одним матеріалом, а цілою системою: теплова маса, утеплення, сонячне світло, вентиляція, скління, затінення та правильна орієнтація будівлі працюють разом.

Чи справді всередині постійно 20 °C

Популярне твердження про те, що Earthship цілий рік автоматично підтримує температуру близько 20 °C без опалення та кондиціонера, є перебільшенням.

За достатньої кількості сонячного світла така будівля справді може довго зберігати комфортну температуру без активного опалення чи охолодження.

Але якщо протягом тривалого часу сонячної енергії недостатньо, приміщення поступово охолоджуються. У холодному кліматі або під час тривалого періоду похмурої погоди додаткове опалення все одно може знадобитися.

Тому Earthship не можна назвати будинком, який буквально «сам себе опалює». Його перевага полягає у здатності значно сповільнювати втрати та коливання температури.

Для чого потрібні пляшки та алюмінієві банки

Старі автомобільні шини — не єдиний вторинний матеріал, який використовують у таких будинках.

Алюмінієві банки та скляні пляшки можуть ставати частиною внутрішніх перегородок і декоративних елементів. Скляні пляшки, зокрема, дозволяють створювати світлопрозорі ділянки стін, через які всередину потрапляє природне світло.

Водночас повністю відмовитися від традиційних матеріалів не виходить. Для будівництва Earthship також потрібні деревина, скло, утеплювачі, гідроізоляційні матеріали, метал та інженерні системи.

Екологічність не означає повну автономність

Earthship-проєкти демонструють, як відходи можна частково перетворювати на будівельні матеріали, а природні ресурси — використовувати ефективніше.

Проте ефективність такого житла сильно залежить від конкретного проєкту та місцевого клімату. Будинок у сонячному сухому регіоні та аналогічна конструкція в зоні з довгою холодною зимою матимуть зовсім різні показники.

Тому головний секрет Earthship — не в самих старих шинах чи пляшках. Енергоефективність забезпечує комбінація теплової маси, утеплення, сонячної енергії, вентиляції, правильного проєктування та особливостей місцевості.

Знайшов теплі слова про Хейден Панеттьєрі: Володимир Кличко прокоментував смерть екснареченої та матері його доньки

Український боксер, колишній чемпіон у надважкій вазі Володимир Кличко відреагував на смерть своєї екснареченої та мами його доньки Каї-Євдокії — Хейден Панеттьєр, передають Патріоти України.

Він зазначив, що його родина переживає час глибокого шоку та горя. Про це Володимир Кличко написав на своїй сторінці в Instagram, додавши спільне фото з Гейден та донькою.

«Повідомлення про трагічну смерть Гейден глибоко засмучує мене. Вона покинула цей світ надто рано. Гейден, хоч і більше не була моєю партнеркою, залишалася важливою частиною мого життя та матір’ю нашої доньки Каї», — зазначив він.

Кличко додав, що Панеттьєрі зуміла побудувала неймовірну кар’єру завдяки величезному таланту, «водночас стикаючись з темними сторонами дуже вимогливої галузі».

«Ніщо не зітре часів, які ми провели разом, ані місця, яке вона займала в нашому житті. Щодо нашої доньки Каї, я завжди говоритиму про її матір з повагою та намагатимуся, щоб вона пам’ятала, якою людиною вона була», — додав спортсмен.

Він також висловив співчуття батькам колишньої нареченої, її друзям та шанувальникам. Кличко наголосив, що такі молоді і талановиті люди, як Гейден, не повинні так рано покидати цей світ.

Володимир також попросив усіх поважати почуття та приватне життя його родини в цей важкий час.

У Москві загинув банкір, котрий активно працював над фінансовим поглинанням Криму Росією (відео)

В Москві загинув заступник голови правління російського «Генбанку» Дмитро Ларін, – ЗМІ

Він їхав на мотоциклі, і його збила карета швидкої допомоги, яка виїхала на зустрічну смугу.

Після анексії Криму «Генбанк» використовувався для фінансових операцій із півостровом, його центральний офіс розташовувався в Сімферополі.

Незвичний гість на річці: У Самарі помітили рідкісного чорного лебедя

На місцевому пляжі в районі Воронівки у місті Самар відпочивальники помітили незвичного гостя — чорного лебедя, передають Патріоти України.

Рідкісний для цієї місцевості птах з’явився просто на річці неподалік людей. Замість того щоб триматися подалі від відпочивальників, лебідь поводився спокійно та практично не реагував на присутність людей.

Птах плавав поблизу берега, дозволяючи відвідувачам пляжу спостерігати за ним зблизька. Незвичайна поява одразу привернула увагу відпочивальників, адже чорні лебеді значно рідше зустрічаються у дикій природі України, ніж звичні для наших водойм білі лебеді.

Чорний лебідь є видом, що походить з Австралії, хоча нині його можна зустріти і в інших країнах світу, переважно там, де птахів утримують у приватних господарствах, зоопарках або парках. Тому поява такого птаха біля міського пляжу викликає чималий інтерес.

Наразі невідомо, звідки саме лебідь прибув до Самара та чи має він власника. Також не виключено, що птах міг утекти з приватного подвір’я або іншого місця утримання.

Місцевим жителям радять не намагатися ловити птаха, переслідувати його або забирати додому. Якщо лебідь поводиться нормально, самостійно плаває та харчується, краще залишити його у спокої та не створювати зайвого стресу.

Поява незвичайного гостя вже стала місцевою подією — відпочивальники активно фотографують чорного лебедя та діляться кадрами у соцмережах. Для багатьох людей така зустріч стала несподіваною родзинкою звичайного відпочинку біля річки.

Готові платити до 45 тис. грн за віддалену роботу: Ось кого найбільше шукають українські роботодавці

Найбільше віддалених вакансій в Україні пропонують у продажах, виробництві, освіті, рекламі, логістиці, IT та HR, причому зарплати сильно різняться – від 6750 грн у бухгалтерії до 45,5 тис. грн у категорії будівництва. Тобто віддалена робота вже давно не лише про IT чи SMM, з дому можна працювати продавцем, рекрутером, репетитором, логістом, оператором і навіть у деяких робітничих професіях, передають Патріоти України.

Про це йдеться в дослідженні платформи для пошуку роботи. Аналітики проаналізували вакансії на платформі та визначили, у яких категоріях роботодавці найчастіше пропонують дистанційний формат, яких спеціалістів шукають та які зарплати вказують у таких оголошеннях.

Де найбільше вакансій із віддаленою роботою

Найбільше пропозицій дистанційної роботи припадає на категорію “Роздрібна торгівля / продажі / закупівлі”. Медіанна зарплата у вакансіях із можливістю працювати віддалено становить тут 20 тис. грн. Роботодавці найчастіше шукають менеджерів із продажу, менеджерів інтернет-магазинів, онлайн-консультантів та помічників, які працюватимуть із замовленнями й клієнтами в онлайні.

Фактично частину функцій, які раніше вимагали присутності в магазині або офісі, бізнес уже може організувати дистанційно. Працівник отримує замовлення, консультує покупців, обробляє заявки та підтримує комунікацію з клієнтами через телефон, месенджери або спеціальні програми.

Віддалено працюють навіть у виробництві

Другу позицію за кількістю таких пропозицій займає категорія “Виробництво / робітничі спеціальності”. Медіанна зарплата у відповідних вакансіях також становить 20 тис. грн. На перший погляд, дистанційний формат для виробничих професій може здаватися незвичним, адже значна частина такої роботи безпосередньо пов’язана з обладнанням і фізичною присутністю на робочому місці.

Однак у цій категорії є професії, частину обов’язків яких можна виконувати вдома. Серед пропозицій зустрічаються вакансії асистентів та операторів, які працюють із базами кандидатів.

Також роботодавці можуть пропонувати дистанційний або частково дистанційний формат для швачок, кравчинь та вишивальників, якщо специфіка замовлень дозволяє виконувати роботу поза виробничим майданчиком.

Найвища зарплата у будівельній категорії

Одним із найбільш несподіваних результатів дослідження є категорія “Будівництво / облицювальні роботи”. Медіанна зарплата у вакансіях із можливістю віддаленої роботи тут сягає 45,5 тис. грн.

Зазначається, що це один із найвищих показників серед усіх проаналізованих категорій. При цьому сама назва категорії не означає, що будівельники можуть повністю працювати з дому. У вакансіях трапляються пропозиції для підсобників, вантажників та різноробочих, а формат конкретної роботи залежить від роботодавця та обов’язків.

Тому високий показник у цій категорії не варто сприймати як зарплату виключно за класичну дистанційну роботу. Йдеться про вакансії, де роботодавці зазначають можливість такого формату або окремих дистанційних завдань.

Кол-центри – багато вакансій, але зарплати нижчі

Ще одним традиційним напрямом для роботи з дому залишаються кол-центри та телекомунікації. Медіанна зарплата у вакансіях із віддаленим форматом становить 12 тис. грн. Найчастіше компаніям потрібні оператори чатів та менеджери з продажу.

Для таких посад дистанційна робота стала особливо поширеною завдяки розвитку телефонних платформ, CRM-систем, онлайн-чатів та інших інструментів для спілкування з клієнтами. Працівнику часто достатньо мати комп’ютер, стабільний інтернет і необхідне програмне забезпечення, щоб виконувати основні завдання з дому.

Онлайн-вчителям пропонують у середньому 26,5 тис. грн

Віддалений формат активно використовується і в освіті. У категорії “Освіта / переклад” роботодавці шукають онлайн-вчителів та репетиторів, а медіанна зарплата у відповідних вакансіях становить 26,5 тис. грн.

Перехід частини освітніх послуг в онлайн відкрив можливості для викладачів працювати не лише з учнями зі свого міста, а й з клієнтами з інших регіонів та країн. Для репетиторів дистанційний формат також дозволяє не витрачати час на дорогу та одночасно працювати з кількома групами або індивідуальними учнями.

Категорія “Реклама / дизайн / PR” також залишається одним із найбільш очевидних напрямів для дистанційної роботи. Тут роботодавці шукають SMM-менеджерів, контент-мейкерів та копірайтерів. Медіанна зарплата у вакансіях із можливістю працювати віддалено становить 20 тис. грн.

Особливість таких професій у тому, що більшість робочих процесів від самого початку не прив’язані до конкретного офісу. Контент можна створювати та погоджувати онлайн, соціальними мережами керувати дистанційно, а спілкування з клієнтами та командою проводити через месенджери й відеозв’язок.

У логістиці можна заробляти 30 тисяч

Дистанційні вакансії активно з’являються і в логістиці, складській сфері та доставці. Медіанна зарплата в таких пропозиціях становить 30 тис. грн. Серед вакансій зустрічаються пропозиції для логістів, диспетчерів вантажних перевезень та операторів.

Для частини таких посад фізична присутність на складі чи в транспортному вузлі не є необхідною. Координацію перевезень, комунікацію з водіями, клієнтами та партнерами можна здійснювати дистанційно. Цікаво, що попри стереотип про IT як головну сферу віддаленої роботи, за кількістю вакансій із таким форматом ця категорія не посідає перше місце.

У категорії “IT / комп’ютери” медіанна зарплата у відповідних вакансіях становить 22 тис. грн. Роботодавці, зокрема, шукають операторів технічної підтримки та чатів, а також тестувальників вебсайтів. Тобто дистанційна робота в IT справді залишається поширеною, однак ринок уже значно ширший..

Скільки платять віддаленим бухгалтерам та рекрутерам

Віддалені вакансії є і в бухгалтерії. У цій категорії шукають бухгалтерів та фінансистів, зокрема для проєктної роботи. Водночас медіанна зарплата тут одна з найнижчих серед представлених напрямів – 6750 грн.

Такий показник може бути пов’язаний із великою кількістю пропозицій для початківців, частковою зайнятістю або проєктною роботою. Ще один напрям із доволі високою оплатою – адміністративний персонал та HR.

Медіанна зарплата у вакансіях із можливістю працювати віддалено тут становить 37,5 тис. грн. Роботодавці шукають рекрутерів та їхніх помічників, адміністраторів, асистентів керівників і менеджерів із підбору персоналу.