Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська винесла припис про адміністративне стягнення щодо вчительки одного з київських ліцеїв через порушення вимог закону Про забезпечення функціонування української мови як державної. Розмір штрафу склав 3 400 гривень. Про це у вівторок, 21 липня, повідомили на сторінці Уповноваженої із захисту державної мови у Facebook, передають Патріоти України.
Підставою для розгляду справи стала скарга батька учня — ветерана російсько-української війни. Він повідомив про порушення мовних прав дітей під час освітнього процесу.
Як встановили під час перевірки, на одному із занять у першому класі вчителька використала фрагмент мультфільму, звуковий супровід якого був російською мовою. Педагогиня підтвердила цей факт.
В офісі мовного омбудсмена наголосили, що відповідно до законодавства використання мови держави-агресора, зокрема в освітній сфері, є неприпустимим порушенням.
«Учні першого класу не повинні захищати свої мовні права від дорослих. Це обов’язок закладу освіти, адміністрації та педагогічних працівників — забезпечити освітній процес державною мовою», — наголосив представник обмудсмена у Києві Ігор Спірідонов.
Щодо вчительки склали адміністративний протокол. Уповноважена зазначила, що штраф у розмірі 3 400 гривень педагогиня сплатила того ж дня.
У Китаї представили першого у світі робота, схожого на кентавра. Цей гібридний робот від компанії Run Robotics поєднує колеса та ноги, щоб краще долати перешкоди та швидше пересуватися навіть по складному рельєфу. Як пише Interesting Engineering, робота презентували на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту 2026 року (WAIC 2026) у Шанхаї, передають Патріоти України. Машина оснащена штучним інтелектом і розроблена для роботи в складних умовах. Заявляється, що робот може проводити автономні інспекції, його можна задіяти під час гасіння пожеж та в аварійно-рятувальних операціях. Також такі роботи можуть стати в нагоді для гірничодобувних операцій, інспекції нафтопромислів та промислового обслуговування. За даними розробників, у них уже є реальні замовлення від промислових компаній.
При створенні “кентавра” використовували роздільну конструкцію, що поєднує чотириколісне шасі-всюдихід та людиноподібну верхню частину тіла, оснащену роботизованими маніпуляторами. Таким чином, завдяки колісній конструкції нижньої частини корпусу, робот ефективно пересувається по нерівних поверхнях і небезпечних ділянках. А верхня частина виконує завдання, які звичайні традиційні інспекційні роботи виконувати не можуть. Це, наприклад, усунення перешкод, керування обладнанням та надання допомоги рятувальним командам у небезпечних умовах.
При цьому робот може переносити до 120 кг вантажу та витримувати навантаження до 210 кг у статичному положенні. Також на платформі можна змінювати маніпулятори, встановлюючи подвійні або надзвичайно спритні руки.
Окремо розробники розповіли про систему сприйняття робота. Завдяки різним датчикам він може визначати не тільки людей, а й трубопроводи, клапани, манометри та розрізняти перешкоди. Також він може автономно планувати маршрути та точно визначати місцезнаходження оперативних цілей.
Молодіжний сленг радянської епохи завжди був яскравим дзеркалом тогочасних культурних процесів, попри жорсткі межі офіційної ідеології. У різні десятиліття в Радянському Союзі виникали специфічні слова, які допомагали тогочасній молоді виділятися або маркувати певні соціальні явища, передають Патріоти України
Одним із таких колоритних, але водночас образливих виразів стало слово “мочалка”, яке у 1980-х роках набуло зовсім іншого сенсу, ніж його пряме побутове значення. Сьогодні цей жаргонізм повністю зник з активного вжитку, проте історія його виникнення та використання в СРСР і згодом у кримінальному світі залишається цікавим свідченням епохи.
Жаргон в СРСР
Радянський молодіжний жаргон формувався під впливом різних соціальних груп – від студентства та робітничого класу до представників творчих професій. Так, у 1950-1960-х роках під впливом західної музики виникли такі відомі поняття, як “стиляги” чи “шуз” (взуття). Приблизно в цей же період у побут увійшло слово “баруха”. Цим терміном радянські хлопці описували дівчат, які мали прогресивні та розкуті погляди на спілкування і не боялися відходити від загальноприйнятих консервативних правил поведінки.
Хто такі “мочалки” в уявленні радянської молоді
Уже ближче до 1980-х років у молодіжному середовищі з’явився новий синонім до згаданої “барухи” – слово “мочалка”. У традиційному розумінні це звичайний предмет для особистої гігієни, виготовлений із поролону чи інших волокон. Проте підлітки та студенти пізнього СРСР почали використовувати його як образливе прізвисько.
“Мочалками” у Радянському Союзі зневажливо називали дівчат, які:
мали непривабливий, на думку компанії, зовнішній вигляд;
вирізнялися надто легковажною або легковажною поведінкою.
Цей вираз практично завжди мав виразний зневажливий відтінок та слугував для публічного приниження дівчини у колі однолітків.
Значення слова “мочалка” у криміналітеті
З розпадом Радянського Союзу це слово не зникло одразу, а міцно закріпилося у кримінальному арго 1990-х років. У злочинному середовищі термін набув ще більш цинічного та грубого забарвлення. Згідно зі спеціалізованими словниками “воровського жаргону” того часу, “мочалкою” у кримінальних колах називали жінок, що надавали інтимні послуги, а також використовували це слово як вульгарне позначення жіночих статевих органів.
Концепція збору сонячної енергії у відкритому космосі з її подальшим пересиланням на Землю перейшла до практичних випробувань, передають Патріоти України з посиланням на BGR.
Мікрохвильовий метод: що таке ефект інтерференції?
Першим напрямком, над яким працюють вчені, є передача енергії за допомогою мікрохвильового випромінювання. В основі цієї технології лежить фізичний феномен хвильової інтерференції.
Принцип роботи та обмеження мікрохвильових систем:
Спрямоване фокусування: дослідники моделюють систему за принципом взаємодії хвиль на воді. Шляхом точного керування джерелами випромінювання вони змушують хвилі посилювати одна одну в заданому напрямку, мінімізуючи втрати сигналу при проходженні крізь атмосферу.
Стабільність потоку: мікрохвилі забезпечують безперервну та рівномірну доставку енергії безпосередньо до наземних приймальних станцій.
А проте, не обійшлося і без перепон:
Висока вартість: Міністерство енергетики США наголошує, що створення, виведення на орбіту та позиціонування таких супутників вимагає значних інвестицій.
Проблеми логістики: станції розташовані на віддалених орбітах, через що їхнє поточне технічне обслуговування або ремонт ускладнені.
Читайте більше: Наука та ШІ безсилі: Кодекс Рохонці не розшифрували за 200 років
Лазерні технології та інфрачервоний транзит
Альтернативним методом є застосування інфрачервоних лазерних променів. У цьому сегменті експерименти провела компанія Overview Energy, яка у 2025 році передала енергетичний пучок із літака на наземний приймач на Землі.
Лазерні системи вважаються безпечнішими порівняно з постійним мікрохвильовим випромінюванням, а системи на базі лазерів можуть бути дешевшими та простішими в обслуговуванні.
Головним обмеженням поточної технології є те, що ближні інфрачервоні лазери не здатні пробивати щільну хмарність.
Для подолання цього бар’єра система має покладатися на супутники та серію приймачів у небі, які ловитимуть лазер та перенаправлятимуть його на кінцевий наземний приймач, що збільшує кількість рухомих частин.
За словами Overview Energy, лазерні системи є масштабованими і дозволяють розширювати або звужувати промінь за потреби.
Глобальні перспективи
Розвиток технологій космічної генерації є затребуваним на тлі занепокоєння щодо кліматичних змін і впливу викопного палива на планету. Крім того, космічні агенції планують використовувати сонячну енергію для забезпечення баз на Місяці, оскільки країни прагнуть досліджувати місячний південний полюс у пошуках води.
Незалежно від обраного методу транзиту (лазерного чи мікрохвильового), ключовим аспектом залишається те, що безпосереднє виробництво електричного струму, який використовує людство, відбувається виключно тоді, коли енергія досягає поверхні планети.
У липні український ринок продуктів залишатиметься переважно стабільним, однак окремі категорії продовольства можуть демонструвати як сезонне здешевлення, так і помірне зростання вартості через зміни у витратах виробників, логістиці та оплаті праці, передають Патріоти України
Що чекати від цін на продукти у липні, який продукт може подорожчати першим та від чого це залежить, – читайте у матеріалі РБК-Україна нижче.
Головне:
Молочна продукція: у липні не очікується різкого подорожчання, частина товарів залишатиметься в акційних пропозиціях.
Хліб: можливе зростання ціни приблизно на 5% через підвищення витрат на оплату праці.
Овочі: у липні–вересні очікується сезонне зниження цін із подальшим осіннім зростанням на 8–15%.
Собівартість: ключовими факторами залишаються зарплати, енергія, логістика та торговельні націнки.
Молочний ринок: стабільність із акційним сегментом
У липні різкого зростання цін на молочну продукцію в Україні не очікується. Більше того, нині близько 70% товарів у роздрібній торгівлі реалізуються за акційними цінами, і така практика збережеться, що допоможе утримати доступний рівень вартості для споживачів.
Як зазначив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур у коментарі РБК-Україна, ситуація на ринку залишається відносно збалансованою. Закупівельна ціна на молоко-сировину в багатьох господарствах уже наблизилася до собівартості, а біржові та експортні фактори останнім часом чинять додатковий тиск на внутрішні ціни.
Водночас на кінцеву вартість продукції впливають не лише сировина, а й витрати на переробку, упаковку, логістику, енергію та торговельні націнки. Попри це, у липні очікується збереження стабільності у молочному кошику.
Читайте також: Ціни впали майже вдвічі: які овочі, фрукти та ягоди подешевшали в Україні за тиждень
Хліб: підвищення собівартості через зарплати
У хлібопекарській галузі найближчим часом можливе зростання цін приблизно на 5%.
Як пояснив перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко у коментарі РБК-Україна, ключовим чинником є підвищення вимог до рівня заробітної плати в межах змін до правил бронювання працівників.
Згідно з новими вимогами, підприємства мають підвищувати середню зарплату, що напряму впливає на собівартість виробництва. Оскільки фонд оплати праці становить понад 20% витрат, навіть незначне підвищення зарплат призводить до відчутного впливу на кінцеву ціну.
За словами експерта, інші фактори – зокрема пальне чи спека – мають значно менший вплив на цінову динаміку хліба.)
Овочі: сезонне здешевлення з подальшим ризиком зростання
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук у коментарі РБК-Україна зазначає, що літній період традиційно характеризується зниженням цін на овочі через збільшення пропозиції продукції відкритого ґрунту. Водночас уже восени можливе подорожчання в межах 8–15% залежно від виду продукції.
За його словами, у липні–вересні ринок перебуватиме під впливом сезонного фактору, який тимчасово знижує ціни. Однак після збору врожаю та переходу до зберігання продукції витрати зростають, що формує новий ціновий цикл.
Також експерт зазначає, що найближчим часом очікується поява перших партій нового врожаю, зокрема кавунів, що також вплине на ринкову пропозицію.
Собівартість і пальне: другорядний вплив
Окремо експерти звертають увагу на те, що пальне не є визначальним фактором формування цін на продукти.
Як зазначив директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн у коментарі РБК-Україна, паливна складова у структурі собівартості харчової продукції становить до 5%. Тому навіть суттєві коливання цін на пальне не призводять до пропорційного зростання вартості продуктів у роздрібі.
В Україні питання захисту тварин стає дедалі актуальнішим, а судова практика – жорсткішою. За знущання винуватцю загрожує як адміністративна, так і кримінальна відповідальність, аж до позбавлення волі. У коментарі РБК-Україна юрист Євген Буліменко розповів, як в Україні карають за жорстоке поводження із тваринами, передають Патріоти України.
Головне:
Дворівнева відповідальність: За знущання без тяжких наслідків передбачені штрафи (до 8 500 грн), за каліцтво або смерть тварини – кримінальна відповідальність.
Суворе покарання: Максимальний термін позбавлення волі за жорстоке поводження з тваринами сягає 8 років, якщо злочин вчинено з особливою жорстокістю або повторно.
Конфіскація: У будь-якому випадку суд може вилучити тварину у власника, якщо встановлено загрозу для її життя або здоров’я.
Реальна практика: Суди вже виносять вироки з реальними тюремними термінами (наприклад, чотири роки позбавлення волі за поранення тварини з мисливської зброї).
Адміністративна відповідальність
Якщо дії призвели до мучення чи фізичного болю, але не закінчилися каліцтвом або смертю тварини, настає адміністративна відповідальність (ст. 89 КУпАП).
Штрафи: від 3 400 до 5 100 грн.
За повторні порушення: від 5 100 до 8 500 грн або адміністративний арешт до 15 діб.
“У таких випадках суд може застосувати додаткову санкцію – конфіскацію тварини, якщо власник становить загрозу для її здоров’я чи життя”, – каже Буліменко.
Кримінальна відповідальність
Якщо ж тварина отримала тілесні ушкодження, була покалічена чи загинула, дії кваліфікуються за ст. 299 Кримінального кодексу України.
Базове покарання: обмеження або позбавлення волі на строк від 1 до 3 років.
Обтяжуючі обставини: якщо злочин вчинено у присутності дитини (3-5 років тюрми) або з особливою жорстокістю, повторно чи групою осіб (5-8 років позбавлення волі).
Суди все частіше виносять обвинувальні вироки за подібні злочини. Показовою є справа № 371/1068/23, розглянута Миронівським райсудом Київської області у березні 2026 року.
“Чоловік у стані алкогольного сп’яніння вистрілив у собаку з мисливської рушниці, спричинивши тварині вогнепальні поранення та переломи. Суд визнав його винним і призначив покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, звільнивши від відбування з випробувальним терміном у два роки”, – розповів Буліменко.
У разі виявлення фактів жорстокого поводження з тваринами потрібно звертатись до правоохоронців.
Під час дії воєнного стану виїзд чоловіків віком від 18 до 60 років за кордон обмежений, однак передбачені винятки для окремих категорій громадян, зокрема заброньованих працівників. У Міністерстві юстиції роз’яснили, хто має право перетинати державний кордон та які документи для цього необхідні, передають Патріоти України.
Згідно з правилами перетинання державного кордону громадянами України зазначено, що військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації мають право перетинати державний кордон.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та у воєнний час, не підлягають призову на військову службу. Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку.
Попри це у Правилах зазначено лише про порядок перетину державного кордону заброньованого працівника у відрядження. Щодо можливості перетину кордону під час відпустки — чіткого нормативно-правового регулювання немає.
Дізнатися про порядок перетину кордону для цієї категорії осіб можна виключно з роз’яснень Державної прикордонної служби України.
Зауважимо, що речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко вказував, що у разі відсутності посадових обмежень заброньовані чоловіки можуть виїхати у відпустку за кордон. Головне – у документах має бути зазначено, що організація, яка надала бронь, дозволяє проведення відпустки за межами України.
Які документи потрібні для виїзду
Для перетину кордону заброньованим працівникам необхідно мати:
– паспорт громадянина України для виїзду за кордон
– паперовий військово-обліковий документ або електронний варіант в додатку Резерв+ (повинен містити позначку про бронювання та внесений до системи «Оберіг»)
– витяг з наказу про відпустку або його копія (має містити інформацію про країну виїзду, термін перебування, посаду працівника тощо)
– інші документи для підтвердження мети поїздки.
У Мін’юсті наголошують, що особа, яка планує поїздку за кордон під час відпустки, не повинна мати обмежень на виїзд та зобов’язана дотримуватися правил військового обліку.
Водночас варто зважати, що остаточне рішення за ДПСУ. Мін’юст рекомендує напередодні подорожі уточнювати порядок перетинання у працівників Держприкордонслужби за телефоном: 1598 або через інші канали комунікації.
Серед безкрайніх білих просторів Антарктиди розташоване одне з найзагадковіших природних явищ планети – Кривавий водоспад, який понад століття дивує дослідників своїм моторошним яскраво-червоним кольором. Цей унікальний потік не замерзає навіть за екстремально низьких температур, залишаючи глибокі темні сліди на льодовому покриві.
Довгий час науковці намагалися зрозуміти, які саме процеси змушують воду забарвлюватися в такий колір та як їй взагалі вдається пробиватися крізь товщу криги. Завдяки нещодавнім спостереженням та сучасному обладнанню міжнародна група вчених змогла зафіксувати точний момент викиду рідини та розгадати цю столітню таємницю.
Як з’ясувалося, за незвичним відтінком ховається не лише унікальна хімічна реакція, а й ізольований підземний світ, який кардинально змінює наше уявлення про виживання живих організмів в екстремальних умовах, пише sciencealert.com.
Помилка першовідкривача та хімічний секрет “іржі”
Коли австралійський геолог Гріффіт Тейлор у 1911 році вперше натрапив на це місце, він припустив, що в червоний колір воду фарбують мікроскопічні водорості. Через це потік швидко отримав назву “Кривавий водоспад”. Проте подальші дослідження спростували цю гіпотезу: як виявилося, ні крові, ні водоростей там немає
Насправді джерелом водоспаду є надсолона вода, багата на залізо. Вона опинилася у пастці під північним краєм льодовика Тейлора щонайменше 1,5 мільйона років тому, коли стародавній резервуар морської води був заблокований кригою. Оскільки вода ставала дедалі солонішою, вона перетворилася на ропу (ропний розчин), яка має значно нижчу температуру замерзання, ніж звичайна прісна вода. Коли цей розчин пробивається на поверхню і контактує з киснем, залізо миттєво окиснюється. По суті, водоспад фарбується у червоний колір через звичайну іржу.
Протягом багатьох десятиліть залишалося невідомим, як саме рідина долає шлях у сотні метрів з-під криги до поверхні найхолоднішого льодовика. Лише у 2017 році команда дослідників з Університету Аляски у Фейрбенксі за допомогою радіолокаторів проклала маршрут цього потоку. Вони виявили приховану мережу розгалужених каналів під високим тиском завдовжки близько 300 метрів.
Це відкриття відповіло на парадоксальне запитання: чому вода не замерзає всередині крижаного панцира? Секрет полягає в тому, що під час часткового замерзання солоної води виділяється приховане тепло. Це тепло підігріває навколишній холодний лід і допомагає утримувати решту каналу в рідкому стані, забезпечуючи постійний рух потоку.
Найбільш приголомшливим відкриттям Кривавого водоспаду виявилася не його хімія, а його мешканці. На глибині сотень метрів під льодом, повністю ізольована від сонячного світла та атмосферного кисню, понад мільйон років процвітає колонія бактерій. За відсутності інших ресурсів ці мікроорганізми навчилися використовувати сульфати як основне джерело енергії.
Мікробіологам знадобилося кілька років лише для того, щоб отримати чистий зразок цієї води, але аналіз підтвердив існування повноцінної та життєздатної мікробіологічної екосистеми, яка виникла задовго до появи людства.
Сьогодні Кривавий водоспад став найважливішим майданчиком для астробіологічних досліджень. Науковці розглядають його як земну модель для вивчення того, як може виглядати життя в екстремальних, покритих кригою та позбавлених кисню середовищах інших планет нашої Сонячної системи (наприклад, на супутниках Юпітера чи Сатурна).
Дослідження, опубліковане в журналі Antarctic Science під керівництвом геовченого Пітера Дорана, детально описало процес безпосереднього “виверження” водоспаду. У вересні 2018 року вчені випадково залучили одночасно три інструменти біля льодовика Тейлора: GPS-станцію для відстеження руху криги, камеру для щоденної зйомки водоспаду та датчики температури в підлідному озері.
Завдяки цьому вдалося зафіксувати унікальні дані під час чергового викиду рідини:
Поверхня льодовика в зоні події просіла приблизно на 15 міліметрів;
Швидкість просування льодовика вперед сповільнилася майже на 10 відсотків;
Датчики зафіксували різку температурну аномалію, а камери задокументували появу нових кривавих плям на снігу.
Вчені дійшли висновку, що коли тиск під льодовиком досягає критичної межі, солона ропа проривається назовні потужними імпульсами. Кожен такий викид фізично деформує та зміщує льодовик над собою, після чого цикл повторюється знову. Подальший моніторинг цих процесів дозволить використовувати Кривавий водоспад як природну систему раннього попередження про внутрішні структурні зміни всередині антарктичних льодовиків.
Підготовка до зими наразі стабільна попри обстріли, проте вичікувальна стратегія керівництва “Нафтогазу” створює серйозні ризики. У разі посилення ударів РФ по інфраструктурі відсутність імпортного резерву може спровокувати кризу. Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна, передають Патріоти України.
Чи встигне “Нафтогаз” виконати план Кабміну?
Як йдеться у статті, Кабмін поставив перед НАК чітке завдання: накопичити до зими щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу, а з урахуванням воєнних ризиків – вийти на оптимальні 14,6 млрд кубометрів.
Газовий аналітик компанії ExPro Consulting Михайло Свищо зазначає, що мінімальний план реально виконати вже до серпня, але виключно за умови, що внутрішній видобуток не впаде через обстріли.
Читайте також: Росіяни два дні поспіль били балістикою та дронами по об’єктах “Нафтогазу”
Якщо ж удари РФ пошкодять інфраструктуру, Україні доведеться екстрено вмикати імпорт. А він зараз фактично заморожений.
Чому НАК не купує імпортний газ?
Наразі імпорт йде в символічних обсягах – близько 1 млн кубометрів на добу, тоді як торік цей показник перевищував 20 млн “кубів”.
Керівництво “Нафтогазу” свідомо уникає закупівель, чекаючи на падіння світових цін, які підскочили через конфлікт на Близькому Сході.
За інформацією РБК-Україна, у НАК планують активізувати імпорт лише з початком зими – одразу “з коліс” на поточне споживання, без закачування у сховища. Розрахунок робиться на те, що близькосхідна криза вщухне і паливо подешевшає.
Проте експерти вважають таку вичікувальну позицію доволі небезпечною.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко попереджає: надії на дешевий газ можуть виявитися марними. Через високі цінники закупівлі скоротила не лише Україна, а й ЄС (сховища Європи заповнені лише на 46% проти 54% торік).
“Європа теж чекає на зниження цін. Якщо в серпні-вересні вони не впадуть, перспективи подальшого кардинального зниження не буде, бо всі почнуть закачувати газ, готуючись до зими”, – наголошує Харченко, закликаючи НАК купувати паливо вже в липні-серпні, щоб сформувати подушку безпеки.
У самому “Нафтогазі” коментувати свої плани щодо імпорту відмовляються.
Міста можуть стати заручниками тактики “Нафтогазу”
Якщо російські атаки знизять внутрішній видобуток, наздогнати графік накопичення палива без масштабного імпорту буде неможливо.
За умов мінімального резерву виправляти ситуацію доведеться в авральному режимі, а відповідальність за це ляже безпосередньо на голову компанії Сергія Корецького.
Читайте також: Що приховує “Нафтогаз”? ЗМІ вказали на провали управління і чим це загрожує
Керівник НАК ризикує повторити помилку свого попередника Олексія Чернишова. Того також жорстко критикували за прорахунки в стратегії закупівлі, що наприкінці зими 2025 року призвело до критичного спустошення сховищ. Тоді Кабміну довелося екстрено шукати додаткові мільярди на закупівлю дорогого імпорту, щоб урятувати систему.
Наразі підготовка до опалювального сезону йде без критичних збоїв. Проте відсутність імпортної “страховки” та невирішені регіональні проблеми з виконанням “планів стійкості” роблять українські міста заручниками вичікувальної тактики “Нафтогазу”.
У разі нової хвилі російських ударів по енергетичній інфраструктурі, припускають експерти, опалювальний сезон ризикує стати не менш складним випробуванням для країни, ніж попередня зима.
В Німеччині іноді можна знайти оголошення про вживані автомобілі за 0 євро, що, на перший погляд, виглядає дивним. Насправді така “благодійність” пояснюється високою вартістю володіння транспортом, який може бути невигідним навіть без поїздок, передають Патріоти України
Через страхування, податки, техогляди та дорогий ремонт утримання старих машин часто обходиться дорожче за їхню ринкову ціну, тому власники воліють просто віддати їх безкоштовно. Детальніше розповідає медіа.
Приховані витрати, через які старі авто стають невигідними
Щоб пояснити практику безкоштовних авто в Німеччині, варто звернути увагу на витрати, які виникають навіть тоді, коли машина не використовується. Основними статтями витрат є обов’язкове страхування Haftpflicht, транспортний податок Kfz-Steuer та регулярний технічний огляд TÜV.
Страховка в середньому становить близько 258 євро на рік, однак для молодих або недосвідчених водіїв сума може перевищувати тисячу євро.
Розмір податку залежить від об’єму двигуна, типу пального та екологічного класу, тому старі дизельні авто обходяться значно дорожче за невеликі бензинові моделі.
Техогляд TÜV проводиться раз на два роки і коштує приблизно 160–170 євро, а у разі невдачі додаються витрати на ремонт і повторну перевірку.
Якщо ж автомобіль потребує серйозного ремонту, наприклад, заміни гальмівних дисків, підвіски чи каталізатора, витрати можуть сягати 500–800 євро. У підсумку для машини, яка на вторинному ринку коштує близько 300 євро, подальше утримання стає економічно недоцільним.
Наприклад, у німецького пенсіонера в гаражі стоїть авто 2001 року з простроченим техоглядом TÜV і дрібними несправностями. Щоб продати таке авто навіть за кілька сотень євро, спочатку доводиться вкладати гроші в ремонт, а поки машина офіційно зареєстрована, на неї продовжують нараховуватися страховка та податки.
Зняти автомобіль з обліку можна доволі дешево, це приблизно – 10–15 євро, однак після цього його заборонено залишати на вулиці чи громадських парковках, інакше можливе примусове евакуювання.
Альтернативою є утилізація, адже виробник зобов’язаний безкоштовно приймати старі авто назад, але лише за умови повної оригінальності деталей, що для старих машин трапляється рідко.
У результаті власникам часто вигідніше просто виставити оголошення “віддам безкоштовно” і чекати, поки хтось забере автомобіль.
Найчастіше так від старих машин позбавляються літні власники, яким у деяких містах навіть пропонують безкоштовний проїзний Deutschlandticket в обмін на добровільну відмову від водіння.
