Категорія: Соціальне

У Нідерландах прцівники митниці вилучила партію кокаїну, яка була захована серед бананів, у порту міста Вліссінген. Про це напередодні повідомила місцева прокуратура, передають Патріоти України.

“Митники перехопили 400 кілограмів кокаїну під час планової перевірки у порту Вліссінген. Перевірку було проведено на основі аналізу ризиків, проведеного митницею”, – йдеться у повідомленні.

Вказано, що наркотики були заховані в піддоні з бананами на судні, яке прибуло з Еквадору. Вилучений кокаїн було знищено.

Як додає телерадіокомпанія NOS, в 2025 році митниця вилучила в порту Вліссінген менше кілограмів кокаїну, ніж роком раніше – 7000 кг проти майже 9600 кг. В обидва роки було зафіксовано по 12 випадків вилучення. Також кількість вилучених кілограмів наркотиків зменшилася торік у Роттердамі та в аеропорту Схіпхол.

“Цей спад не означає, що контрабанда сама собою теж скорочується. Через посилення контролю у великих портах злочинці обирають інші методи, маршрути та порти для контрабанди. Митниця також зазначає, що обсяги перехоплених партій наркотиків зменшуються, можливо тому, що злочинці хочуть розподілити ризики”, – вказано у публікації.

Для багатьох іноземців переїзд до Німеччини починається з несподіванки. Людина підписує договір оренди, заходить у нову квартиру – і раптом розуміє, що звичної кухні там просто немає. Замість шаф, плити та мийки – порожнє приміщення з трубами і розетками, передають Патріоти України.

Чому квартири здають без меблів

Для українців така ситуація часто виглядає дивною. Проте в Німеччині це давня і звична практика. Річ у тому, що в німецькій житловій культурі квартира сприймається не як тимчасове житло, а як довгостроковий дім. Багато людей орендують одну й ту саму квартиру десятиліттями.

Договори оренди нерідко укладають на 10, 20 або навіть 40 років. Саме тому власники часто здають житло майже порожнім. У результаті орендар отримує фактично «чистий простір», який може облаштувати на власний смак. Людина самостійно вирішує:

• яку техніку встановити;
• якої висоти буде стільниця;
• скільки шаф або полиць потрібно.

Таким чином кухня стає не частиною чужого інтер’єру, а власною інвестицією у комфорт.

Скільки коштує кухня

Облаштування кухні в Німеччині може бути досить дорогим. Нова вбудована кухня зазвичай коштує від 5 до 15 тисяч євро залежно від матеріалів і техніки.

Через це на ринку оренди з’явилася поширена практика: людина, яка виїжджає з квартири, пропонує новому орендарю викупити вже встановлену кухню. У багатьох випадках це вигідніше, ніж купувати меблі та техніку з нуля.

Якщо ж новий орендар відмовляється, попередній мешканець має право демонтувати кухню та забрати її із собою. У Німеччині перевезення кухні під час переїзду — звичайна практика.

Що кажуть правила оренди

Німецька система оренди відома своєю чіткістю та дисципліною. Принцип Ordnung передбачає суворе дотримання умов договору.

Якщо у контракті зазначено, що квартиру потрібно повернути у початковому вигляді, перед виїздом доведеться демонтувати навіть ті елементи, які були встановлені самостійно — наприклад, мийку або кухонні шафи.

Водночас ситуація поступово змінюється. У 2026 році на ринку все частіше з’являються оголошення з позначкою EBK, що означає наявність вбудованої кухні.

Однак приблизно 80% квартир у Німеччині все ще здаються без кухні. З одного боку, така система може ускладнювати переїзд і вимагати додаткових витрат. З іншого — вона дозволяє повністю облаштувати житло під себе і створити відчуття справжнього дому.

Який документ потрібен для оренди житла

Під час пошуку житла орендодавці у Німеччині часто вимагають документ, який підтверджує фінансову надійність орендаря.

Одним із головних документів є довідка SCHUFA — звіт із німецького бюро кредитних історій. У ньому міститься інформація про фінансову репутацію людини, зокрема можливі борги або ризик несплати платежів.

Перевірити свої дані у SCHUFA можна безкоштовно раз на рік. Однак для подання орендодавцю зазвичай потрібен спеціальний сертифікат Bonitätsauskunft, який коштує близько 29 євро.

У Києві є незвичайне місце, яке здатне здивувати навіть тих, хто добре знає місто. На Троєщині розташована локація, де створювали декорації для відомих українських фільмів та серіалів, передають Патріоти України з посиланням на Фокус.

Потрапити туди можна лише під час організованих екскурсій.

За словами авторки ролика, багато людей навіть не підозрюють, що мальовничі скелі, які вони бачили у фільмах, насправді знаходяться саме в Києві.

Саме тут знімали такі відомі стрічки, як «Захар Беркут», «Сторожова застава», «Скажене весілля», а також серіали та музичні кліпи.

Це так зване кіноселище — великий майданчик для зйомок на студії Film.ua. На території розташовані різноманітні декорації: дачний будиночок, альтанка, штучна ущелина, озеро з піщаним берегом та реконструйована середньовічна фортеця.

Тут можна побачити навіть реквізит із фільмів. Наприклад, карету зі стрічки Довбуш або будинок, який використовували у серіалі Танька і Володька.

Особливе враження на відвідувачів справляють масштабні скелі, між якими можна пройти до печери та подивитися, як створені декорації зсередини. При цьому частина природних деталей — наприклад, мох — справжні.

На території також мешкають кози, які стали своєрідною “родзинкою” локації.

У коментарях під відео користувачі соцмереж діляться враженнями. Дехто зазначає, що добре знає це місце, а інші зізнаються, що живуть поруч, але навіть не здогадувалися про таку цікаву туристичну локацію.

У сучасному світі 8 березня часто сприймається без особливого пафосу. Проте в часи Радянського Союзу це свято мало значно більше символічне значення і супроводжувалося традицією дарувати жінкам подарунки, передають Патріоти України з посиланням на OBOZ.UA.

Втім, через постійний дефіцит товарів у СРСР навіть найпростіші речі могли стати бажаним презентом. Чоловіки іноді шукали їх місяцями, щоб порадувати дружину, маму чи доньку. Деякі з цих подарунків стали справжньою класикою епохи, хоча сьогодні вони викликають радше подив.

Кухонний фартух або прихватки

У радянські часи навіть звичайний кухонний текстиль був дефіцитом. Новий фартух означав оновлення повсякденного “робочого одягу” господині. Сьогодні такий подарунок швидше сприйняли б як натяк на домашні обов’язки, а не як святковий жест.

Каструлі або сковорідка

Набір алюмінієвого посуду вважався практичним і цінним подарунком. Каструлі служили десятиліттями, тому нова покупка означала турботу про сімейний побут. У наш час дарувати кухонне приладдя на 8 березня вважається недоречним.

Книга «Про смачну і здорову їжу»

Це видання називали головним посібником радянської господині. Воно містило рецепти та яскраві ілюстрації страв, які часто було складно приготувати через відсутність продуктів у магазинах. Нині ж рецепти легко знайти в інтернеті за кілька секунд.

Парфуми «Червона Москва» або «Тет-а-тет»

У СРСР ці аромати вважалися престижними. Через обмежений вибір навіть один флакон парфумів викликав щиру радість. Сьогодні ж ці запахи багатьом здаються занадто різкими та асоціюються з минулою епохою.

Кришталева ваза

Кришталь був символом достатку. Такі вази ставили у серванти як прикрасу дому. Нині подібні речі часто вважають пережитком минулого і використовують хіба що в ретро-інтер’єрах.

Набір махрових рушників

Хороші рушники також були рідкістю, тому за ними стояли в довгих чергах. Отримати м’який і якісний рушник означало справжню удачу. Сьогодні це звичайний товар повсякденного вжитку.

Електровафельниця або міксер

Побутова техніка радянського виробництва була громіздкою і шумною, але попри це про неї мріяли. Навіть незручний міксер значно полегшував кухонну роботу. У наш час така техніка стала доступною і вже не сприймається як розкіш.

Відріз тканини

Через бідний асортимент одягу в магазинах кілька метрів гарної тканини були справжнім подарунком. Жінки несли її до кравчинь, щоб пошити унікальну сукню. Сьогодні одяг значно доступніший, тому така практика майже зникла.

Набір пластмасових бігуді

Це був один із небагатьох способів зробити святкову зачіску вдома. Сучасні жінки навряд чи зраділи б такому подарунку, адже нині існують значно зручніші засоби для укладання волосся.

У столиці Норвегії — Осло — встановили пам’ятник королеві Єлизаветі Ярославні, доньці київського князя Ярослава Мудрого. Монумент став символом історичного зв’язку між Україною та Скандинавією, який бере початок ще з часів Київської Русі.

Єлизавета Ярославна, відома в норвезьких джерелах як Еллісів, була дружиною короля Норвегії Гаральда III Суворого. Їхній союз часто називають романтичною історією кохання, однак він також мав важливе політичне значення і зміцнював зв’язки між державами, передають Патріоти України з посиланням на координаторку українських культурних проєктів у Норвегії Юлію Підлісну та данську мисткиню й авторку монументу Сідсель Бонде, які розкрили деталі Район.Закордон.

Ім’я князівни збереглося в скандинавських сагах та баладах, які писав сам Гаральд. Ці твори пізніше переклав українською мовою Іван Франко, завдяки чому вони стали відомими і в Україні.

У жовтні 2025 року в Осло відкрили пам’ятник на честь Єлизавети Ярославни. Його створила данська скульпторка Сідсель Бонде. Концепція монумента символізує подорожі мореплавців та пошук дороги додому за сонцем.

Скульптура має незвичайну форму. Вона нагадує камінь із конічним отвором, у якому розміщений напівпрозорий онікс. У певний час року сонячне світло проходить крізь цей камінь і утворює ефект «золотого кільця». Промінь спрямований у бік Києва, що символічно поєднує дві столиці.

За словами координаторки українських культурних проєктів у Норвегії Юлії Підлісної, інтерес до постаті Єлизавети значно зріс завдяки історичним дослідженням та літературним творам.

Вона нагадує, що у середньовічних сагах здебільшого описують чоловіків, тому відомостей про життя князівни збереглося небагато. Втім її роль у політичних союзах та культурних зв’язках була значною.

За легендою, Гаральд III Суворий вперше побачив Єлизавету ще в дитинстві, коли перебував у Києві після вигнання з Норвегії. У той час він служив при дворі Ярослава Мудрого. Пізніше майбутній король вирушив у військові походи, де здобув славу та багатство, після чого знову попросив руки князівни.

Урешті Єлизавета стала королевою Норвегії. Разом із чоловіком вона брала участь у політичному житті та подорожувала Європою.

Ідея створення пам’ятника в Осло виникла в української громади Норвегії ще кілька років тому. Офіційні переговори про його встановлення почалися у 2019 році.

Монумент розташували в історичному центрі міста неподалік пам’ятника Гаральду III — засновнику Осло. Таким чином, через 120 років після встановлення скульптури королю поруч з’явився пам’ятник його дружині.

Авторка проєкту зізнається, що історія Єлизавети її особливо зацікавила. Вона досліджувала епоху вікінгів і звернула увагу на образ «золотого кільця», який часто зустрічається у поезії Гаральда.

Цей символ і ліг в основу художньої концепції монумента.

Скульптура виготовлена з місцевого граніту. На реалізацію проєкту було виділено близько одного мільйона норвезьких крон.

Під час відкриття пам’ятника авторка була вражена тим, наскільки важливою ця подія стала для українців.

За її словами, монумент став не лише нагадуванням про історію, а й знаком сучасного партнерства між Україною та Норвегією.

Станом на 2026 рік у Збройних Силах України служать десятки тисяч жінок. Про це у привітанні до Міжнародного дня боротьби за права жінок повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, передають Патріоти України.

За його словами, зараз в армії перебувають 75 тисяч жінок, понад 55 тисяч із них є військовослужбовцями і «щороку їхня кількість зростає». У 2025-му в армії було понад 70 000 жінок, але на бойових посадах із них перебували майже 20 000 — більш ніж у 2,5 раза менше за показник 2026 року.

Станом на сьогодні звання Героя України мають п’ять захисниць, три з них посмертно. Від початку російської агресії у 2014 році державні нагороди отримали 1705 військовослужбовців-жінок.

«Українські жінки — це воїни, командири, медики, зв’язківці, розвідниці, волонтерки, матері та дружини. Вони пліч-о-пліч із чоловіками захищають державу, рятують життя, навчають, лікують, забезпечують і підтримують», — зазначив головком.

Раніше начальник відділу постачання управління забезпечення майном і послугами Центрального управління речового забезпечення тилу Командування Сил логістики ЗСУ полковник Віталій Рябов заявив, що у 2026 році жінкам-військовим планують видавати жіночі бронежилети.

В Україні з 9 березня у більшості областей очікується відчутне похолодання. Про це повідомила синоптикиня Наталка Діденко, передають Патріоти України.

Синоптикиня розповіла, що винятком можуть стати лише західні регіони, де температура залишатиметься дещо вищою. «Я знаю, що вам це не сподобається, але з 9-го березня у більшості областей України (окрім західних областей) очікується відчутне похолодання», – написала вона.

Пацієнт Р. мав новоутворення на обличчі ( на лівій носогубній складці) понад п’ятнадцять років. Час від часу воно боліло. Коли починало турбувати, чоловік самостійно починав лікувати, користуючись порадами знайомих – народні засоби у вигляді компресів з капусти, звіробою, тощо, передають Патріоти України.

Однак, час ішов, але новоутворення не зменшувалося а росло і навіть почало кровити. Зрештою, за наполяганням рідних, чоловік таки звернувся за допомогою наших лікарів у ЛОР відділення.Його ретельно обстежили, і зробили операцію з видалення. Операція пройшла успішно.

У країні, яка веде війну з агресором неприпустимо, щоб до порушників правил військового обліку застосовували менші обмеження, ніж до боржників зі сплати аліментів, передають Патріоти України.

Таку думку висловив народний депутат, член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в коментарі «Times of Ukraine».

Він зауважив, що коли йдеться про невиконання свого цивільного обов’язку з виховання дітей, «до такої людини застосовуються певні обмеження у вигляді арештів рахунків тощо».

«Коли громадянин України не виконує своїх обов’язків, ухиляється від оновлення, актуалізації військово-облікових даних, чи не з’являється за викликом до територіального центру комплектування соціальної підтримки, і таких негативних наслідків немає, то це в воюючій країні точно неприпустима ситуація», — наголосив нардеп.

За його словами, у процесі оновлення законодавства, яке пов’язане з виконанням обов’язків захисту вітчизни, запровадження таких обмежень для ухилянтів буде розглядатися у Верховній Раді.

«Це питання, яке буде обговорюватися, а за результатами обговорення подивимося, як ухвалити рішення», — сказав Веніславський. Як відомо, для боржників зі сплати аліментів застосовують такі обмеження як арешт банківських рахунків і заборону керування транспортом.

Ми звикли думати, що Місяць завжди стабільно кружляє навколо Землі, керуючи припливами і нічним небом. Але насправді його танець із нашою планетою не такий уже й спокійний. Сучасні дослідження показують: Місяць повільно віддаляється від Землі, і цей процес змінює тривалість обертання нашої планети навколо своєї вісі, передають Патріоти України з посиланням на The Daily Galaxy.

Це відчуття “стабільності” підтверджують навіть стародавні скам’янілості. Наприклад, аналіз викопних мушель двостулкового молюска Torreites sanchezi показав, що 70 мільйонів років тому день на Землі тривав трохи менше 24 годин — близько 23 з половиною годин. Тоді Місяць був ближче, гравітаційне тяжіння було сильнішим, і планета оберталася швидше.

Чому ж Місяць відступає? Усе пояснюють припливи. Гравітація Місяця створює на океанах дві випуклості, які трохи випереджають його орбіту, бо Земля обертається швидше. Цей зсув передає енергію супутнику, змушуючи його рухатися на більшу відстань. У середньому Місяць “відходить” на 3,8 сантиметра на рік — швидкість, яку можна порівняти з ростом нігтів.

Земля ж платить за це своєю обертальною енергією: обертання планети сповільнюється. Тривалість доби збільшується, хоч і дуже повільно — всього на частки секунди на рік. Для людини це майже непомітно, але на мільйони років вперед зміни стають помітними.

Хоч Земля і Місяць здаються застиглими у своєму космічному танці, їхні взаємини постійно змінюються. Місяць віддаляється, Земля сповільнюється, і весь цей повільний процес впливає на баланс нашої планети — невидимо, але незворотно.