Категорія: Політика

Чиновники у РФ хвилюються, що їх відправлять на фронт | Фото: РИА Новости

Чиновники в Кремлі закликають друзів і родичів покинути Російську Федерацію найближчими місяцями та шукають можливості відкрити банківські рахунки за кордоном. Так само, за даними агентства, чинять працівники пунктів призову до армії.

Раніше цього року Володимир Путін доручив скоротити 15 % чиновників у регіонах, щоб зменшити навантаження на дефіцитний бюджет. Дехто побоюється, що Кремль може мобілізувати звільнених працівників після виборів, як свідчать дані, отримані Bloomberg.

За словами джерела агентства, чиновника європейських структур безпеки, Росія готується відправити на війну ще 300 тисяч осіб. При цьому офіційно оголошувати про мобілізацію, як це було у 2022 році, не будуть. Тоді сотні тисяч росіян, переважно молодих чоловіків, покинули країну. Тепер Росія реорганізувала роботу військкоматів, щоб ті могли впоратися з напливом призовників. Замість паперових повісток вони можуть розсилати електронні, одночасно забороняючи виїзд із країни.

Міноборони РФ отримало доступ до широкої бази даних про громадян: єдиний реєстр військового обліку тепер пов’язаний із даними податкової служби, базами МВС, медичною історією, відомостями про власність та базами прикордонного контролю.

А чутки про майбутню мобілізацію не вщухають на тлі зростання кількості росіян, які перетинають кордон із сусідніми країнами, такими як Грузія та Вірменія. У серпні Москва звинуватила вірменських чиновників у “провокаційних” заявах після того, як Єреван висловив готовність прийняти росіян, які втекли від військової служби.

При цьому джерело заявляє, що Путін ще не ухвалив остаточного рішення щодо проведення мобілізації. Однак нові бійці потрібні ЗС РФ, які ведуть бойові дії в Україні та втрачають людей швидше, ніж заповнюють прогалини. Інсайдер повідомив, що фронтові втрати Росії зараз сягають 1000 вбитих щотижня, а новобранців не вистачає, при цьому “якість” тих, хто підписує контракти з Міноборони РФ, зараз “вкрай низька”, — сказав він.

Щоб підтримувати стабільну чисельність угруповання на українському фронті, яку сам Путін оцінював у 700 тисяч солдатів, Росії потрібно щороку залучати близько 400 тисяч осіб. І хоча середній “бонус” за підписання контракту досяг рекордних 1,8 млн рублів, приплив новобранців скорочується: у першому півріччі їх було 234 тисячі осіб проти 260 тисяч роком раніше, згідно з розрахунками Яніса Клюге, експерта німецького Центру проблем міжнародної безпеки.

Територіальні завоювання в Україні також практично звелися нанівець: у результаті літнього наступу під російський контроль перейшло лише 155 кв. км — у 13 разів менше, ніж за той самий період роком раніше (2037 кв. км), оцінює аналітик Bloomberg Алекс Кокчаров.

Експерти вважають, що якщо Путін і справді хоче продовжувати війну, то без мобілізації йому не обійтися.

США погодили продаж Україні ракет S-300 Clone («С-300 клон») у новому пакеті обладнання та озброєння. Окрім згадки в переліку Державного департаменту США більше інформації про ці ракети не надали, зазначають Патріоти України.

Їх закупівлю фінансуватимуть європейські партнери та за рахунок коштів американської програми Foreign Military Financing (FMF).

Спільна зі США розробка ракет до С-300

Вперше про роботи над новими ракетами до зенітного комплексу ще у вересні 2024 року розповів тодішній міністр оборони США Ллойд Остін. На засіданні Контактної групи з питань оборони України в Рамштайні він заявив про спільну з Україною роботу над розробкою «заміни» радянських зенітних систем С-300 та авіаційних ракет Р-27.

«За підтримки кількох європейських компаній Сполучені Штати працюють разом з Україною над розробкою та виготовленням заміни для зенітного комплексу С-300 класу «земля-повітря», а також ракети Р-27 класу «повітря-повітря», – повідомив Остін.

У серпні 2026 року про спільну розробку нових ракет розповів полковник армії США у відставці та президент аналітичного центру Delphi Global Research Center Роберт Гамільтон.

За його словами, йдеться про 100–200 зенітних ракет на рік, які можна виробляти.

Окрім робіт зі створення ракет спільно з партнерами також відомо і про роботи з локалізації в Україні. Локалізація передбачає залучення до проєкту європейських партнерів.

С-300 на озброєнні України

До початку російського вторгнення у 2022 році Україна мала у своєму розпорядженні близько 25–30 дивізіонів С-300ПТ/ПС у різному стані боєготовності.

Наявні в Україні комплекси призначені для боротьби з літаками стратегічної і тактичної авіації, крилатими ракетами на висотах від 25 м до 27 км та на відстанях до 100 км.

8 квітня 2022 року тодішній прем’єр-міністр Словаччини Едуард Геґер повідомив про надання Україні додаткової системи ППО С-300ПМУ, яка перебувала на озброєнні його країни.

У ході бойових дій окремі складові (пускові установки та радари) були втрачені, а українські запаси ракет вичерпані. Саме тому кошти на закупівлю ракет у третіх країн для України виділяли партнери, зокрема Норвегія, проте дефіцит зберігається.

Кандидатка в президенти Франції від ультраправої партії “Національне об’єднання” Марін Ле Пен та голова партії Жордан Барделла заявили, що Росія не може диктувати французьку політику. Про це передають Патріоти України з посиланням на RTL.

“Жодні провокації, таємні операції та дестабілізуючі дії не можуть спонукати Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні”, – заявили Ле Пен і Барделла

За їхніми словами, Франція не сприятиме досягненню Росією своїх військових цілей в Україні / Колаж УНІАН, фото – wikipedia.org, скриншот

Політики заявили, що РФ не може диктувати політику Франції.

Кандидатка в президенти Франції від ультраправої партії “Національне об’єднання” Марін Ле Пен та голова партії Жордан Барделла заявили, що Росія не може диктувати французьку політику. Про це пише RTL.

“Жодні провокації, таємні операції та дестабілізуючі дії не можуть спонукати Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні”, – заявили Ле Пен і Барделла.

У виданні зазначили, що ця заява з’явилася наступного дня після зустрічі в Єлисейському палаці за участю Барделли, метою якої було проінформувати політичні сили про геополітичні кризи, з якими стикається Франція.

Крім того, політики заявили, що рішуче засуджують рішення Москви взяти під контроль активи європейських компаній, які досі працюють у Росії, таких як Nestlé вінником та Auchan, назвавши це “ворожим актом”.

У той час, як Україна вчилася відбивати удари РФ дронами, Москва почала виробляти нову високоточну і дешеву зброю швидше, ніж Україна та США, передають Патріоти України з посиланням на The Wall Street Journal.

Як пише видання, нові дрони типу “Герань” і дрони-ракети “Бандероль” нагадують про те, що Росія, як і раніше, обкладає ресурсами і ланцюжками поставок для створення нових загроз. На цей раз йдеться про озброєння з передовою електронікою, яке дозволяє точно виявляти цілі та уникати перехоплення.

Причому WSJ уточнює, що цей прорив став можливим завдяки компонентам, що поставляються з Китаю, що є порушенням міжнародних санкцій. Як стверджує Україна та інші, причетність КНР підтверджується уламками кількох збитих на даний момент безпілотників.

Аналітики та дипломати зазначають, що нове та відносно недороге російське озброєння демонструє здатність РФ до адаптації та інновацій. За словами аналітиків, Росія розробила та прийняла на озброєння обидва види зброї протягом декількох років, модифікувавши більш ранні моделі, провівши бойові випробування та швидко розпочавши серійне виробництво.

Вчиняючи таким чином, Москва випередила своїх супротивників. Україна у свою чергу показала, що може діяти швидко – вона розробила один із перших ефективних реактивних безпілотників, проте їй не вистачає виробничих ресурсів та широких можливостей для планування на майбутнє.

Тим часом США та їхні союзники на НАТО щосили намагаються наростити виробництво життєво важливих видів озброєння, таких як ракети-перехоплювачі до ППО Patriot. І також західні уряди “ламають голову” над тим, як прискорити процес перетворення інновацій на серійну техніку.

WSJ пише, що події у Москві безпосередньо впливають і на США, оскільки Росія, Іран та Північна Корея обмінюються військовими знаннями. Паралельно інновації, запозичені з війни в Україні, знаходять застосування у війні США з Іраном і навпаки.

Що ще важливо знати

Далі видання пише, що і “Бандероль”, і “Герань” відповідають потребам дешевої, але ефективної односторонньої зброї – економічної золотої середини, якої прагнуть Україна та західні країни. Нова зброя є поєднанням модернізованих бюджетних зразків та спрощених висококласних. Причому кожен із них відрізняється поєднанням вартості, дальності, швидкості, вибухової потужності та здатності вражати ціль без перехоплення.

За оцінками, вартість дронів-ракет “Бандероль” та “Герань-5” складає близько 100 000 доларів кожна. У той же час західні висококласні американські крилаті ракети Tomahawk та аналогічні моделі коштують понад 2 млн доларів кожна.

Польські військові вночі 30 липня під час російської атаки на Україну не бачили на радарах український винищувач МіГ-29, через що міг статися “дружній вогонь”, розповів в інтерв’ю Rzeczpospolita оперативний командувач Збройних сил Польщі Іренеуш Новак, передають Патріоти України.

Новак поділився, що тієї ночі на сході Польщі чергувала пара бойових літаків. Один з них завершував дозаправку в повітрі, а другий перебував поблизу польсько-українського кордону. Близько 03:40 ні командування, ні пілот польського F-16 не могли ідентифікувати ще один об’єкт, що рухався безпосередньо біля кордону.

Як виявилося, це був український МіГ-29, який відстежували і польський F-16, і частина наземних комплексів протиповітряної оборони Польщі.

За словами Новака, якби український пілот втратив пильність буквально на 30 секунд і залетів у польський повітряний простір, полякам, можливо, довелося б вирішувати, чи відкривати по ньому вогонь.

Зазначається, що тим часом, другий літак чергової пари, щойно завершивши дозаправку, вже за дві хвилини опинився поблизу російської крилатої ракети, перетнув її траєкторію і був готовий до перехоплення, якби політ тривав довше.

Оперативний командувач Збройних сил Польщі після аналізу цієї атаки, поділився, що на 80% впевнений в тому, що влучання ракети Х-101 в поле поблизу села Тарнава-Кольонія не було випадковістю.

За його словами, траєкторія ракети не мала альтернативної цілі на території України і вела саме туди, куди вона зрештою і влучила.

Новак також пояснив, чому польська сторона довго не знала про рух української авіації поблизу кордону.

Виявляється, що українська система управління та контролю ППО Віраж – платформа, що координує збір даних про загрози на основі мережі акустичних сенсорів, зокрема смартфонів з мікрофонами на стовпах по всій країні, – до інциденту передавала Польщі інформацію лише про російські ракети й дрони, які потенційно могли порушити польський повітряний простір.

При цьому, Україна навмисно не розкривала дані про власні літаки, оскільки інформація про пересування української авіації надзвичайно чутлива для Києва. Зазначається, що для Росії такі літаки на землі – легка ціль, а приховування їхнього розташування стосується питання виживання пілотів.

В статті вказується, що після цього інциденту Оперативне командування Польщі надіслало лист начальнику Генштабу та командувачу Повітряних сил України з проханням інформувати польську сторону про рух української авіації поблизу кордону. Після цього Київ почав це робити.

Із літа російські безпілотники з реактивним двигуном стали головним болем для української ППО, яка виявилася не готовою до таких масованих нальотів. Україна перехоплює лише близько 60% таких дронів, пише Financial Times із посиланням на начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, передають Патріоти України.

Російські дрони п’ятого покоління значно перевершують ранні версії іранських безпілотників, які Москва почала використовувати у власній модифікації. Якщо перші такі апарати несли бойову частину масою до 20 кг і розвивали швидкість до 185 км/год, то нові моделі здатні долати до 1000 км зі швидкістю до 600 км/год і оснащуються боєголовкою масою до 90 кг. Як пише Financial Times, Росія вперше застосувала такі дрони, ймовірно, у січні.

Нові безпілотники також оснащені тепловізійними камерами, системами наведення з використанням штучного інтелекту, російськими антенами, стійкими до радіоперешкод, і китайськими модемами для комірчастих радіомереж. Така технологія дозволяє робочим станціям напряму зв’язуватися одна з одною і виконувати функції маршрутизаторів для інших учасників мережі.

За словами начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, українська ППО перехоплює близько 60% дронів із реактивним двигуном. Для порівняння, частка збитих апаратів інших типів традиційно становить 90–95%.

Ігнат зазначив, що нещодавні атаки змусили Україну «дуже інтенсивно» залучати винищувачі. Літаку доводилося виконувати ризиковані маневри, щоб перехоплювати нові дрони.

Прокремлівський аналітичний центр ЦМАКП заявив, що війна проти України залишила російську економіку без значної частини західного фінансування. Повністю компенсувати втрату зовнішніх коштів за рахунок внутрішніх ресурсів країні не вдалося. Тепер економісти пропонують активніше залучати до фінансування інвестицій заощадження самих росіян, передають Патріоти України.

Відповідні оцінки містяться в матеріалах Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування. За розрахунками експертів, через скорочення доступу до західного капіталу російська економіка щорічно недоотримує близько 0,5–1% ВВП. У грошовому вираженні це приблизно 1,1–2,2 трлн рублів.

У центрі вважають, що для повернення припливу коштів у реальний сектор до попереднього рівня або його подальшого збільшення Росії доведеться активніше використовувати внутрішні фінансові ресурси.

Особливу увагу економісти звертають на заощадження населення та інших економічних суб’єктів. Значна частина цих грошей, за їхньою оцінкою, фактично не працює на розвиток економіки, оскільки залишається недостатньо інвестованою.

Експерти зазначають, що останніми роками валове накопичення, до якого належать інвестиції в основний капітал і запаси, у середньому на 4–5% ВВП відставало від валових національних заощаджень.

Саме цей розрив у ЦМАКП розглядають як потенційне джерело додаткових внутрішніх інвестицій. На думку авторів аналізу, залучення цих коштів могло б допомогти фінансувати технологічну модернізацію та підтримувати конкурентоспроможність російської економіки.

Фактично йдеться про спробу знайти всередині Росії гроші, яких стало бракувати після втрати доступу до значної частини західного капіталу. Замість зовнішніх інвесторів джерелом фінансування пропонується зробити внутрішні заощадження.

При цьому самі автори дослідження визнають масштаб проблеми: для збереження та зміцнення позицій російської економіки на світових ринках, за їхньою оцінкою, необхідно було б спрямовувати на додаткові інвестиції близько 4–5% ВВП.

Таким чином, у російській економічній дискусії дедалі більше уваги приділяють не пошуку нових західних грошей, а перерозподілу вже накопичених усередині країни ресурсів. Заощадження населення при цьому розглядаються як один із найбільших резервів, який Москва могла б спробувати спрямувати на підтримку економіки та технологічні проєкти.

Російський військовий фрегат випустив дві сигнальні ракети в напрямку вертольота Збройних сил Данії. Інцидент стався поблизу Гедсера, на півдні Данії, передають Патріоти України.

Про це повідомили Збройні сили Данії. За їхніми даними, подія сталася в понеділок, коли данський військовий вертоліт перебував у районі Гедсера.

Як зазначається, російський фрегат випустив у бік повітряного судна дві сигнальні ракети. Одна з них пролетіла на невеликій відстані від вертольота.

Сигнальні ракети є піротехнічними засобами, які зазвичай використовують на морі для привернення уваги або передачі сигналу. Водночас їхній запуск у напрямку військового вертольота створив небезпечну ситуацію.

Данські військові не повідомляли про постраждалих або пошкодження вертольота внаслідок інциденту.

Подія сталася на тлі зростання уваги європейських країн до активності російських військових кораблів поблизу їхніх територіальних вод.

Наприкінці серпня стало відомо, що британський Королівський флот протягом трьох діб стежив за російськими суднами, які перебували поблизу британського узбережжя.

Ще один інцидент стався в липні, коли російський військовий корабель проводив артилерійські стрільби біля узбережжя Великої Британії. Навчання відбувалися в день зміни британського прем’єр-міністра.

Новий випадок із данським вертольотом посилює занепокоєння щодо поведінки російських військових кораблів поблизу країн НАТО. Навіть попри те, що цього разу використовувалися саме сигнальні, а не бойові ракети, їхній запуск безпосередньо в напрямку військового вертольота створив потенційно небезпечну ситуацію.

Франція виступила за виключення російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова із санкційного списку Європейського Союзу, через що країни ЄС не змогли вчасно домовитися про продовження персональних санкцій проти Росії. За даними джерел, питання Усманова пов’язане з дипломатичними зусиллями Парижа щодо звільнення кількох французьких громадян, які перебувають під вартою в Азербайджані, передають Патріоти України.

Санкції ЄС проти майже 3 тисяч російських фізичних та юридичних осіб мали завершитися 15 вересня. Для їх продовження потрібна одностайна згода всіх 27 держав-членів Євросоюзу. Однак Франція разом зі Словаччиною виступила проти продовження обмежень у запропонованому форматі, вимагаючи прибрати Усманова зі списку.

У результаті країни ЄС погодилися лише на тимчасове продовження санкційного режиму на сім днів — до 22 вересня. За цей час держави мають спробувати знайти компроміс і домовитися про подальшу долю санкцій.

За інформацією Financial Times, Франція лобіює виключення Усманова із санкцій у рамках можливої домовленості щодо звільнення кількох французьких громадян, яких утримують в Азербайджані. Остаточної угоди наразі немає, а її реалізація залежатиме від згоди всіх країн ЄС на виключення мільярдера зі списку.

Саме така постановка питання викликала обурення серед частини європейських дипломатів. Один із них назвав позицію Парижа «дивовижною», оскільки фактично йдеться про можливий обмін санкційною поступкою на звільнення ув’язнених. Інші дипломати побоюються, що це створить небезпечний прецедент, коли утримання європейських громадян може ставати інструментом для домагання послаблення санкцій.

Словаччина раніше вимагала виключити зі санкційного списку одразу двох російських бізнесменів — Усманова та Михайла Фрідмана. Франція, за даними джерел, підтримала лише виключення Усманова, запропонувавши таким чином компромісний варіант.

Водночас більшість країн ЄС виступає проти виключення Усманова. Деякі держави вже заявили, що в разі його виключення також вимагатимуть прибрати зі списку інших російських бізнесменів. Зокрема, Люксембург пов’язує можливе виключення Усманова з власною вимогою щодо Михайла Фрідмана.

Усманов перебуває під санкціями ЄС із 2022 року. Євросоюз пояснював обмеження його особливо тісними зв’язками з російською владою та роллю великого бізнесмена, чиє становище залежить від керівництва Росії. Сам Усманов заперечує підстави для санкцій і неодноразово намагався оскаржити їх у європейських судах.

Таким чином, питання одного російського мільярдера фактично поставило під загрозу своєчасне продовження санкцій ЄС проти тисяч російських громадян і компаній. Тепер у країн Євросоюзу є лише додатковий тиждень, щоб знайти рішення, яке дозволить зберегти санкційний режим і водночас врахувати позицію Франції.

Країна-агресор Росія продовжує системну мілітаризацію шкільної освіти. Так, з нового навчального року Мінпросвіти РФ у 2,5 рази збільшило кількість навчальних годин на початкову військову підготовку для школярів. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД), передають Патріоти України.

За даними ЦПД, раніше вона складала п’яту частину предмета “Основи безпеки та захисту батьківщини”, а відтепер на військовий вишкіл відводять половину всього курсу – загалом 68 годин для учнів 8–11 класів.

В Центрі наголосили, що збільшення частки військових дисциплін у шкільній програмі – елемент системної ідеологічної обробки дітей. Замість нормального освітнього процесу та здобуття знань школярів змалечку привчають до зброї та армійської дисципліни.

“Навчальні заклади в Росії остаточно перетворені на інструмент воєнної пропаганди та кузню “гарматного м’яса” для Кремля. Керівництво РФ свідомо формує з підростаючого покоління мобілізаційний ресурс для продовження загарбницьких війн у майбутньому”, – наголосили в ЦПД.