Категорія: Політика

Третій армійський корпус повідомив про зачистку 75 квадратних кілометрів та деокупацію ще 10 кв км в рамках контрнаступальних дій у північній частині Донецької області, передають Патріоти України.

Наступальна операція має назву “Вівальді”. Наразі повідомляється, що Третій корпус зачистив від інфільтрації Новоселівку, Олександрівку, Ярову, околиці Корового Яру та звільнив Середнє. Білецький наголосив, що у Вівальді – чотири сезони, закликав до інформаційної тиші та пообіцяв добрі новини в офіційних повідомлення.

“Підтверджуємо інформацію про наступ української армії на півночі Донецької області. У режимі інформаційної тиші підрозділи ліквідували осередки інфільтрації противника та зачистили 75 км². Ще 10 км² – деокуповано. Нищівний удар завдано по боєздатності 20-ї та 25-ї армій РФ.

Втрати противника на цьому етапі: близько 1500 солдатів, понад 12 тисяч безпілотників та сотні одиниць бронетехніки, артилерійських систем, автомобільної техніки.

Одночасно підрозділи безпілотних систем перерізали логістичні маршрути ворога. Внаслідок ударів корпусу російські війська перенесли постачання паливно-мастильних матеріалів за межі України — у Воронезьку область: був згорнутий трубопровід і винесені склади.

Це стало можливим завдяки 60-й ОМБр, 125-й ОВМБр, БТГр З-ї ОШБр, 3-му ОРБ та 25-му ОПТБ корпусу, а також приданим підрозділам — 66-й ОМБр,

85-й тгр 8-го полку ССО, спецпідрозділу ГУР МО “Артан” та 10-му мобільному прикордонному загону “ДОЗОР”. “У відкритих джерелах зараз багато інформації про те, що остаточна мета наших наступальних дій – вийти до берегів річки Чорний Жеребець. Але наша операція називається “Вівальді”. А у Вівальді, як відомо, чотири сезони. І це — лише перший із них. Тому стежте за нашими офіційними повідомленнями і не поспішайте зі спойлерами. Добрі новини будуть”.

Колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон заявив, що позиція Дональда Трампа щодо Владіміра Путіна може зменшувати шанси на реальні переговори та досягнення миру в Україні. На його думку, російський лідер може сприймати прихильні заяви американського президента як ознаку власного впливу на Вашингтон. Про це Болтон написав у колонці для The Washington Post, передають Патріоти України.

За словами колишнього радника Білого дому, у Трампа є особливе бачення міжнародних відносин, через яке він може недооцінювати загрозу, яку становить Росія.

Болтон припускає, що американський президент може уникати надто жорсткої реакції на дії Кремля, аби не створювати враження, що його дипломатична стратегія не працює.

При цьому, за оцінкою експосадовця, Росія продовжує посилювати гібридну активність у Європі. Болтон згадав російські ракетні та дронові атаки, які зачіпають Польщу, Румунію та країни Балтії. Він також звернув увагу на випадок із безпілотником із вибухівкою, який з’явився в аеропорту Лейпцига, а німецька влада пов’язувала інцидент із Росією.

На цьому тлі Болтон вважає показовою позицію Трампа щодо Путіна.

Нещодавно президент США заявив, що добре знає російського лідера і переконаний: Путін не має наміру атакувати територію НАТО.

На думку Болтона, подібні слова можуть мати протилежний від очікуваного ефект. Путін може сприймати їх як підтвердження того, що американський президент не готовий розглядати Росію як серйозну загрозу.

«Трамп повністю в його руках» — саме так, за словами Болтона, ситуацію може сприймати російський президент.

Колишній радник наголосив, що навіть якщо таке припущення Путіна є неправильним, повторення подібних заяв лише зміцнює його впевненість у власних позиціях. А це, своєю чергою, може ще більше зменшувати готовність Кремля до серйозних переговорів.

Болтон також вважає, що проблемою для України є не лише позиція американського президента, а й ситуація в Європі.

Він звернув увагу на політичну нестабільність у низці європейських країн та посилення правих і проросійських сил. Зокрема, ексрадник згадав результати виборів у Саксонії-Ангальт, де значну підтримку отримала ультраправа «Альтернатива для Німеччини».

На його думку, це може створювати додаткові ризики для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.

Окремо Болтон оцінив політичні перспективи Великої Британії та Франції. Він зазначив, що новому британському прем’єру Енді Бернем ще належить продемонструвати здатність діяти у складних міжнародних питаннях. Водночас у Франції, за його оцінкою, зберігаються перспективи перемоги Марін Ле Пен на президентських виборах 2027 року.

На цьому тлі колишній радник вважає, що Кремль може не бачити достатньо сильного політичного опонента серед ключових європейських держав.

«Загальна відсутність сильних європейських лідерів» створює ситуацію, за якої Путін може відчувати менше загроз із боку Заходу, вважає Болтон.

Водночас він закликав НАТО не зволікати з підтримкою України. На його думку, західні союзники мають прискорити постачання необхідної допомоги, щоб Росія не змогла домогтися значних результатів під час можливого зимового наступу.

Болтон переконаний, що саме здатність України чинити опір залишається одним із головних факторів стримування Москви.

Він вважає, що Київ має продовжувати боротьбу доти, доки у США або Європі не з’явиться лідер, здатний мобілізувати західні держави та сформувати більш рішучу спільну політику щодо Росії.

На думку Болтона, Путін усвідомлює цю ситуацію, а тому слабкість західного політичного керівництва може безпосередньо впливати на його готовність продовжувати війну.

На тлі гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot та збільшення російського виробництва балістичних ракет Україна фактично зосередилася на двох способах протидії загрозі. Один із них передбачає захист критичних об’єктів, інший – знищення російських ракет та їхніх пускових установок ще до запуску, передають Патріоти України з посиланням на The Economist.

За даними видання, запаси ракет PAC-3, які використовуються комплексами Patriot для перехоплення балістичних цілей, майже вичерпалися. Водночас Росія суттєво наростила виробництво балістичних ракет – приблизно до 100 одиниць на місяць.

Ситуацію ускладнює те, що перспективна система протиракетної оборони Freyja, на яку розраховує Україна, поки не готова до повноцінного застосування. За оцінками фахівців, навіть за сприятливого сценарію вона зможе отримати певні оперативні можливості лише у майбутньому. За таких умов The Economist виділив два основні напрямки, на яких наразі може зосередитися Україна.

Перший передбачає максимальне зміцнення та маскування критичної інфраструктури і промислових підприємств. Одночасно необхідно створювати достатні запаси комплектуючих, щоб пошкоджені внаслідок російських атак об’єкти можна було швидше ремонтувати та повертати до роботи.

Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Googleдодати зараз

Другий напрямок – стратегія «left-of-launch», тобто протидія російським ракетам ще до моменту їхнього запуску. Вона передбачає скорочення ракетного арсеналу РФ шляхом ударів по підприємствах, які виробляють балістичне озброєння, а також знищення мобільних пускових установок до того, як вони здійснять пуск.

Допомогти реалізувати такий підхід у перспективі повинні українські далекобійні ракети. За даними The Economist, протягом найближчих місяців Україна розраховує поповнити свій арсенал кількома новими типами балістичного озброєння.

Зокрема, йдеться про ракету «Сапсан», над якою працює «Південмаш», а також FP-7 і далекобійнішу FP-9 виробництва компанії Fire Point.

Їхня висока швидкість має дати Україні більше можливостей для полювання на російські мобільні пускові установки. На відміну від безпілотників, ракети здатні значно швидше досягати визначеної цілі, що особливо важливо у випадку з установками, які після пуску можуть оперативно змінювати позицію.

Водночас The Economist наголосив на складності такого завдання. Виявити мобільну пускову установку, передати координати та встигнути уразити її до запуску ракети або зміни позиції надзвичайно важко.

Проблема стає особливо гострою на тлі подальшого розвитку російського балістичного озброєння. Раніше заступник начальника Головного управління розвідки генерал-майор Вадим Скібіцький повідомив, що Росія працює над новим типом балістичної ракети з дальністю до 800 км.

Російські війська продовжують повільно просуватися Донецькою областю, поступово наближаючись до Слов’янська та Краматорська. Саме ці міста залишаються ключовими елементами українського оборонного «поясу фортець», передають Патріоти України.

На тлі цього військові аналітики попереджають про можливе різке загострення ситуації восени. Вересень і жовтень можуть стати періодом одних із найінтенсивніших боїв 2026 року. Про це пише Reuters із посиланням на військових експертів.

За оцінками аналітиків, російські підрозділи вже перебувають менш ніж за 15 кілометрів від Слов’янська та Краматорська. Одночасно з наземним просуванням посилюються удари по самих містах. Росія дедалі частіше застосовує безпілотники та керовані авіабомби.

Чому саме восени ситуація може загостритися

Аналітик Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман вважає, що найбільш небезпечним періодом можуть стати саме вересень і жовтень.

Одним із чинників здатна стати зміна погодних умов. Погіршення погоди може вплинути на ефективність безпілотних систем, які сьогодні відіграють величезну роль у бойових діях. Якщо можливості розвідки та ураження за допомогою дронів частково знизяться, російське командування може спробувати скористатися цим для активізації механізованих атак.

Йдеться про можливе збільшення застосування бронетехніки та спроби прорвати українські оборонні позиції на окремих напрямках.

Водночас експерти наголошують, що попередні наступальні дії Росії не завжди давали очікуваний результат. Зокрема, літня спроба російських військ просунутися в районі Добропілля не призвела до масштабного прориву.

Тому потенційний осінній наступ може перетворитися на серію важких локальних боїв, а не на стрімке захоплення великих територій.

Слов’янськ і Краматорськ залишаються головними цілями

Для Росії контроль над усією територією Донецької області залишається одним із ключових завдань війни. Кремль вимагає від України передачі територій Донеччини, які російські війська не змогли окупувати, однак Київ категорично відкидає такі вимоги.

Саме тому Слов’янськ і Краматорськ мають стратегічне значення. Їхня оборона є частиною системи укріплень, яка протягом тривалого часу стримує російське просування на заході Донеччини.

Російські військові намагаються діяти поступово, зокрема використовуючи невеликі піхотні групи для проникнення в українські позиції. Одночасно збільшується інтенсивність ударів по населених пунктах, що можуть стати наступними цілями.

Однак швидкого прориву російській армії досягти досі не вдалося. Українські сили продовжують утримувати оборонні рубежі, а широке використання безпілотних систем створює серйозні проблеми для російських підрозділів.

Військовий аналітик Еміль Кастехельмі зазначає, що ситуація може розвиватися за різними сценаріями. На його думку, Росія поки не знайшла способу ефективно подолати українську оборону та досягти результату, значно більшого за тактичні успіхи.

Для нового командування ЗСУ це буде серйозний тест

Можливе осіннє загострення на Донеччині стане одним із перших великих випробувань для нового військового керівництва України.

У липні головнокомандувачем ЗСУ став генерал Михайло Драпатий, який змінив на цій посаді Олександра Сирського. Після призначення він почав перебудову системи управління військами, зокрема з акцентом на розширення повноважень командирів оперативного рівня.

На ключових напрямках Донеччини командування отримали досвідчені українські військові. Третій армійський корпус очолює Андрій Білецький, а Першим корпусом Національної гвардії «Азов» командує Денис Прокопенко.

Їхні підрозділи вважаються одними з найбільш підготовлених та технологічно оснащених формувань української армії.

Корпус під командуванням Білецького раніше допоміг стабілізувати ситуацію на окремій ділянці фронту поблизу Слов’янська. Сили під керівництвом Прокопенка також відіграли важливу роль у стримуванні російських атак у районі Добропілля.

До оборони ключових міст залучений і 11-й армійський корпус під командуванням полковника Еміля Ішкулова. Його зона відповідальності включає Слов’янськ і Краматорськ.

Військовий радник президента Павло Паліса назвав кадрові рішення закономірними, наголосивши на бойовому досвіді та авторитеті призначених командирів.

Росія не відмовляється від планів захопити всю Донеччину

Попри повільне просування, Москва не відмовляється від мети встановити повний контроль над тією частиною Донецької області, яка залишається під контролем України.

Водночас нинішня ситуація не свідчить про те, що російські війська гарантовано зможуть здійснити масштабний прорив восени. На результат можливого наступу впливатимуть погодні умови, забезпечення армій, кількість особового складу, здатність України утримувати оборонні рубежі та ефективність застосування безпілотників.

Однією з найбільш серйозних проблем для України залишається дефіцит особового складу. Система мобілізації також продовжує стикатися з труднощами, що безпосередньо впливає на можливості комплектування підрозділів.

Таким чином, осінь може стати критичним періодом для Донеччини. Російська армія намагатиметься використати зміни на полі бою та погодні умови для посилення тиску, тоді як українське командування має втримати ключову лінію оборони навколо Слов’янська та Краматорська.

Наскільки масштабним буде російський наступ і чи зможе Москва вийти за межі тактичних успіхів, значною мірою залежатиме від розвитку бойових дій протягом найближчих тижнів.

У межах системної роботи із протидії російським спецслужбам та недопущення дестабілізації ситуації в Україні, контррозвідка СБУ зірвала замовне вбивство відомого громадського активіста на Київщині. За результатами дій на випередження затримано кілера, який працював на ФСБ, передають Патріоти України.

Зазначається, що спецоперація відбувалася за особистої координації очільника СБУ генерал-майора Олександра Поклада.

Встановлено, що фігурант планував застрелити активіста під час його ранкової прогулянки з собакою в лісі.

Для цього агент тривалий час відстежував погодинний розпорядок дня та маршрути руху потенційної жертви, а також отримав від ФСБ координати схрону, з якого забрав пістолет з набоями та глушником.

Далі за інструкцією російської спецслужби зловмисник мав заночувати в лісі, поблизу помешкання громадського діяча, та вбити його декількома пострілами із засідки.

Співробітники СБУ завчасно викрили ворожий задум і затримали кілера у засідці під час підготовки до замаху.

Замовлення ФСБ виконував завербований ворогом 19-річний мешканець Миколаєва. У поле зору рашистів він потрапив через свою активність у соціальних мережах. Зокрема, фігурант публікував дописи на підтримку фашистської та нацистської ідеології.

Після вербування російська спецслужба відрядила свого агента до столиці України для вчинення резонансного вбивства.

Під час обшуків у затриманого вилучили три пістолети з глушниками та боєприпасами, а також смартфони із доказами роботи на ФСБ.

Агенту РФ повідомлено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
• ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 (готування до умисного вбивства на замовлення);
• ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згодом співзасновник та президент Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко повідомив, що замах готувався на нього.

“В той день, коли зірвався замах на Ігоря Оболєнського, російські агенти полювали не тільки на очільника Корпусу “Хартія”. Російські спецслужби прислали кілера також до мого житла.

Кілер-запроданець, який спеціально приїхав з іншого міста, ретельно вивчив мій розпорядок дня, знав маршрут моїх пересувань, мав фото і готувався розстріляти мене з пістолета з глушником під час ранкової прогулянки з собакою в лісі”, – зазначив він.

За словами Друзенка, СБУ та Департамент контррозвідки спрацювали на відмінно. Злочинець був затриманий на гарячому.

Україна дедалі активніше завдає ударів по військових, промислових та енергетичних об’єктах у глибині Росії. Київ розраховує, що зростання економічних і політичних наслідків війни для росіян змусить Кремль серйозніше поставитися до переговорів про її припинення. Про це пише Politico, передають Патріоти України.

Як зазначає видання, протягом тривалого часу російському керівництву вдавалося значною мірою захищати населення від безпосередніх наслідків бойових дій. Однак тепер ситуація поступово змінюється.

Українські далекобійні безпілотники дедалі частіше атакують об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту. Серед цілей опиняються нафтопереробні підприємства, промислові об’єкти, військові споруди, склади та логістична інфраструктура.

Особливо масштабною стала серія ударів у серпні. Українські сили атакували низку військових і промислових об’єктів, НПЗ, великі склади, а також інфраструктуру російських компаній електронної торгівлі Wildberries та Ozon.

Наслідки цих атак уже відчувають звичайні громадяни Росії. У різних регіонах виникають проблеми з доступністю пального, порушується робота авіаційного сполучення, а окремі підприємства та логістичні центри стикаються з перебоями.

За задумом української стратегії, економічні та соціальні втрати Росії мають зростати швидше, ніж Кремль зможе компенсувати їх за рахунок додаткових державних витрат.

Водночас Politico зауважує, що поки немає очевидних ознак того, що такі проблеми здатні безпосередньо похитнути владу Володимира Путіна.

Протягом війни вже неодноразово з’являлися прогнози про можливе падіння російського керівництва через масові протести або внутрішній конфлікт серед еліт. Проте жоден із таких сценаріїв досі не реалізувався. Кремль зберігає жорсткий контроль над інформаційним простором і значною мірою придушує прояви суспільного невдоволення.

Однак українські удари поступово роблять війну більш відчутною для російського населення. На думку західних аналітиків, це може мати значення передусім для настроїв усередині російської еліти.

Колишній представник НАТО, а нині аналітик Джон Лаф зазначив, що атаки можуть завдавати Путіну більшої шкоди саме з погляду його авторитету серед еліт. За його оцінкою, частина представників російського керівництва дедалі чіткіше бачить, що війна не розвивається за обіцяним Кремлем сценарієм.

При цьому експерт не бачить ознак неминучої революції чи державного перевороту в Росії. Однак тривалі перебої з пальним, нові пожежі на складах та атаки на промислові об’єкти можуть змусити росіян дедалі частіше запитувати, наскільки довго триватиме війна і яких результатів Кремль намагається досягти.

Окремий напрям української стратегії — створення додаткових ризиків для цивільної авіації над територією Росії.

Володимир Зеленський заявляв, що російський повітряний простір може ставати дедалі небезпечнішим через збільшення кількості українських безпілотників. На його думку, іноземним авіакомпаніям доведеться враховувати ці ризики під час планування польотів.

Колишній британський дипломат Тім Вілласі-Вілсі назвав українську кампанію ударів по російському тилу дуже успішною. Водночас він звернув увагу на ризики для самої України напередодні нової зими.

На його думку, Київ може опинитися у складнішій ситуації, якщо Росія посилить атаки балістичними ракетами, а Україні не вистачатиме засобів для ефективного захисту від них.

Таким чином, українська стратегія дедалі більше зміщується в бік системного тиску на російський тил. Київ намагається завдати Росії максимально відчутних економічних та інфраструктурних втрат, одночасно демонструючи, що війна не може залишатися для російського суспільства далекою від його повсякденного життя.

Проте поки що немає гарантій, що саме така тактика змусить Путіна змінити позицію щодо війни. Росія продовжує завдавати масованих ударів по Україні, а Кремль заявляє, що українські атаки не завадять йому досягати поставлених військових цілей.

У Міністерстві оборони України показали, як зростала далекобійність українських атак на цілі у Росії від початку повномасштабного російського вторгнення, зазначають Патріоти України.

Сили оборони України після повномасштабного російського вторгнення з кожним роком нарощували далекобійність ударів по цілях на території Росії. Якщо у 2022 році максимальним результатом були атаки на Енгельс, розташований за 650 км від українського кордону, то у 2026 році українські вражаючі засоби досягли цілей у Новому Уренгої, розташованому за 3000 км від України.

Відповідну інфографіку опублікувало Міноборони України. Так, після першого року повномасштабної війни у 2023 році далекобійність українських атак зросла на 50 км, коли були вражені цілі у Пскові (700 км). 2024 року максимальним був результат 1400 км, коли українські захисники вразили об’єкти у Салаваті. У 2025 році найбільш далекобійною атакою булли удари по цілях в Антипіно. У поточному ж році, як уже було сказано вище, найбільш далекобійним ударом поки що є атака на ворожі цілі у Новому Уренгої.

Іран використовує схему, подібну до бартеру, щоб обходити санкції на продаж нафти та купувати в Китаї товари на мільярди доларів, зокрема військове обладнання. Про це повідомляє Reuters у четвер, 10 вересня, передають Патріоти України.

За словами джерел, за цією схемою іранська нафта фактично обмінюється на кредити для придбання товарів у Китаї. За останній рік через спеціальну цільову структуру (SPV) могло пройти від 2 до 2,5 млрд доларів.

Іран за ці кошти купує медикаменти, транспортні засоби, комунікаційне обладнання. Цей механізм також використовувався щонайменше один раз протягом минулого року у зв’язку з контрактами на постачання Ірану обладнання протиповітряної оборони вартістю мільйони доларів.

Механізм дозволяє проводити розрахунки без прямих платежів іранських компаній китайським постачальникам через міжнародну банківську систему. Частина коштів проходить через маловідому китайську фінансову структуру ChuXin, а близько 70% доходів від іранської нафти спрямовується на інфраструктурні проєкти в Ірані.

Решта коштів надходить до SPV, звідки ними оплачують товари китайських компаній. Китай є головним покупцем іранської нафти, на його частку у 2025 році припадало понад 80% її експорту – приблизно 1,4 млн барелів на добу.

Пекін таким чином зберігає доступ до дешевої іранської нафти, водночас намагаючись захистити свої банки та компанії від американських санкцій.

Схема діє щонайменше з 2021 року, коли її спочатку використовували для постачання Ірану ліків і вакцин проти COVID-19.

Махачкалінський морський торговельний порт, про ураження якого раніше повідомлялося, використовувався як один із пунктів доставки іранських ударних безпілотників Shahed до Росії через Каспійське море, передають Патріоти України з посиланням на Fire Point.

За даними компанії, Махачкалінський морський торговельний порт є єдиним незамерзаючим глибоководним портом Росії на Каспійському морі. Він працює протягом усього року та забезпечує морське сполучення РФ із країнами Каспійського регіону, зокрема Іраном.

Через Махачкалу до Росії доставляли іранські ударні БпЛА Shahed. Після прибуття через Каспійське море безпілотники перевозили до районів, звідки їх застосовували проти України.

Fire Point повідомляє, що Сили оборони атакували порт дронами FP-1. Зафіксовано влучання та подальшу пожежу на його території. Наслідки удару уточнюються.

За даними Fire Point, за перші вісім місяців 2026 року порт перевалив понад 2,9 млн тонн вантажів, із яких понад 2,08 млн тонн припало на нафту.

Джерела “Української правди” у політичних колах стверджують, що генерального прокурора Руслана Кравченка не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП “Карфаген”. Водночас ОГП запевняє, що Кравченко в суботу перебуває на робочому місці, зазначають Патріоти України.

Як стверджує керівник команди розслідувань “Української правди” Михайло Ткач із посиланням на джерела у політичних колах, Кравченко заїхав в урядовий квартал, після чого його ніхто не бачив.

Станом на час повідомлення, за даними джерел УП, невідомо, де генпрокурор вже понад 12 годин, в на ранок 6 вересня минуло вже 24 години.

Пряма мова Ткача: “Нагадаю, вчора Офіс генпрокурора заперечив новину УП про обшуки у Кравченка. Вони напевне думають, що якщо генпрокурор сховався, то обшуки не рахуються? На такому високому рівні – це, напевне, перший такий випадок.

Водночас Офіс генпрокурора ще вчора заявив, що буде сприяти слідству”.

Водночас, за офіційною інформацією ОГП, як запевнили “Українську правду”, Кравченко в суботу “від ранку” перебуває на робочому місці.

УП поставила додаткові запитання, де він був у п’ятницю ввечері під час обшуків, та наразі очікує відповідь.

Водночас сам Офіс генпрокурора згодом підтвердив, що близько опівночі 5 вересня детективи НАБУ все ж провели обшуки у службових приміщеннях, якими користується генеральний прокурор Руслан Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко. ОГП назвав аргументи слідства «припущеннями», але запевнив, що сприятиме розслідуванню справи про «кришування» шахрайських кол-центрів.