Категорія: Політика

Хорватський суд у місті Пула ухвалив рішення про екстрадицію громадянина України Володимира Журавльова до Німеччини. Його підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах «Північний потік-1» та «Північний потік-2» у 2022 році. Про це повідомила юридична компанія «Катеринчук, Моор та Партнери», яка представляє інтереси українця, передають Патріоти України.

За інформацією адвокатів, Журавльов планує у відповідь оголосити безстрокове голодування. Захист заявив про незгоду з рішенням суду та готує його оскарження в апеляційній інстанції, а також у міжнародних судових органах.

Адвокати також стверджують, що хорватський суд не врахував попереднє рішення польського суду. У жовтні 2025 року Варшавський суд відмовив Німеччині в екстрадиції Журавльова та звільнив його з-під варти.

Журавльова затримали в Хорватії 19 серпня 2026 року. Він прибув до Пули з Польщі, де проживає, для участі як консультант у зйомках художнього фільму про диверсію на «Північних потоках». Наступного дня суд узяв його під варту, а німецька сторона звернулася із запитом про екстрадицію.

Німецькі правоохоронці стверджують, що Журавльов був одним із чотирьох українських водолазів, які могли брати участь у закладанні вибухівки на газопроводах. У вересні 2022 року вибухи пошкодили три з чотирьох ниток «Північного потоку». Водночас Журавльов є підозрюваним, а не засудженим, і остаточна юридична оцінка його можливої причетності має бути дана в межах судового процесу.

Раніше розгляд питання про екстрадицію в Хорватії переносили після того, як німецька сторона надала оновлений європейський ордер на арешт. У новій документації справу було кваліфіковано, зокрема, як воєнний злочин.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін прибув до США з триденним візитом — уперше з 2015 року. Президент США Дональд Трамп особисто зустрів китайського лідера в аеропорту на військовій базі Joint Base Andrews поблизу Вашингтона, передають Патріоти України.

Зазвичай Трамп та перша леді США Меланія Трамп зустрічають іноземних лідерів у Білому домі, однак цього разу вони приїхали безпосередньо на військову базу.

Візит Сі відбувається на тлі продовження торговельного перемир’я між США та Китаєм. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що сторони домовилися продовжити так звані «Пусанські домовленості». Очікується, що термін їхньої дії можуть продовжити ще на два місяці — до 10 січня 2027 року.

Сам Сі Цзіньпін у письмовому повідомленні заявив, що Китай і США мають бути партнерами, а не ворогами.

Водночас візит китайського лідера має значення і для України. Президент Володимир Зеленський повідомив, що попросив Дональда Трампа під час переговорів із Сі Цзіньпіном закликати його вплинути на російського лідера Володимира Путіна, щоб той зробив кроки для завершення війни.

«Я сьогодні попросив президента Сполучених Штатів Америки відверто, щоб він поговорив із Сі Цзіньпіном і попросив лідера Китаю впливати на Путіна, щоб він закінчив війну, хоча б ішов на деескалаційні кроки», — сказав Зеленський.

За словами президента України, серед можливих перших кроків для деескалації можуть бути домовленості щодо енергетики та зерна. На його думку, це дозволило б перевірити, чи готова Росія реально рухатися в напрямку завершення війни.

Зеленський також повідомив, що Трамп пообіцяв передати Сі Цзіньпіну відповідне повідомлення.

Водночас головною темою зустрічі Трампа та Сі залишаються відносини між США і Китаєм, зокрема торгівля та подальше продовження домовленостей між двома країнами.

Російське Міноборони та воєнні блогери одночасно посилили заяви про нібито оточення українських військових на різних ділянках фронту. Аналітики вважають це частиною інформаційної кампанії Кремля, мета якої – створити враження про руйнування української оборони, передають Патріоти України з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW).

23 вересня російське Міноборони заявило про захоплення Красного Яру та Потихонового на північному сході Харківської області. Після цього російські воєнні блогери почали стверджувати, що ці просування нібито створили загрозу оточення українських військ у Різниковому та завершили оточення сил ЗСУ в Рубленому.

Один із російських блогерів заявив, що між Великобурлуцьким та Вовчанським напрямками нібито опинилися в оточенні близько 1,5 тис. українських військовослужбовців на території площею приблизно 460 кв. км. ISW наголошує, що не виявив доказів, які підтверджували б такі твердження.

Подібні заяви російська сторона поширює і щодо Добропілля. Пов’язаний із Кремлем воєнний блогер повідомляв про просування російських військ поблизу Вірівки та проникнення в напрямку Білозерського, Водяного і Новотроїцького.

Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Googleдодати зараз

Водночас, як звернули увагу аналітики, навіть цей російський блогер не заявив про закріплення військ РФ у цих населених пунктах і не навів даних, які б підтверджували фізичне оточення українських підрозділів.

ISW не виявив доказів заявлених Росією оточень ані на півночі Харківської області, ані в районі Добропілля. Українські повідомлення також суперечать твердженням російського Міноборони.

Зокрема, 1-й корпус Національної гвардії України «Азов» повідомив, що Сили оборони зірвали спроби росіян фізично перерізати українські логістичні маршрути, які противник намагався використати для оперативного оточення Дружківки та наступу в напрямку Добропілля.

Представник української бригади, яка діє на Вовчанському напрямку, також повідомив, що російські війська продовжують обстрілювати населені пункти всередині заявленої ними ж зони «оточення». За оцінкою ISW, це свідчить про те, що російські війська не контролюють ці населені пункти так, як стверджують джерела РФ.

Ба більше, російські воєнні блогери також почали ставити під сумнів повідомлення про оточення. Один із них пояснив ситуацію поблизу Добропілля вогневим контролем над українськими логістичними маршрутами, а не суцільною присутністю російської піхоти.

Аналітики ISW пов’язують активізацію російських заяв із нещодавніми успіхами українських військ. За їхньою оцінкою, Кремль може намагатися відвернути увагу від просування ЗСУ на пріоритетних ділянках фронту.

Росія щомісяця втрачає приблизно на 6 тисяч військових більше, ніж їй вдається набрати, заявив колишній директор ЦРУ та генерал у відставці Девід Петреус, посилаючись на оцінки західних офіційних осіб, передають Патріоти України.

За його словами, саме цей дисбаланс може пояснювати повідомлення про те, що російські генерали наполягають на проведенні додаткової мобілізації в найближчі кілька місяців.

Петреус зазначив, що нинішня система набору контрактників уже не дозволяє Росії повністю компенсувати втрати на фронті. Подібну оцінку раніше оприлюднювали західні чиновники: за їхніми даними, Росія набирає близько 1000 людей на добу, однак цього недостатньо для компенсації втрат.

За оцінкою Петреуса, українські сили щомісяця знищують або виводять із ладу більшу кількість російських військових, ніж Москва здатна мобілізувати за той самий період. Він також заявляв, що нинішня ситуація може пояснювати підготовку Кремля до нового масштабного набору особового складу.

Росія вже стикалася з проблемою нестачі людей для поповнення армії. За даними західних оцінок, Москва щомісяця зазнає понад 30 тисяч втрат убитими та пораненими, тоді як набір становить близько 30 тисяч нових військових на місяць. Через це більшість нових контрактників використовують насамперед для поповнення підрозділів, а не для їхнього розширення.

Останню масштабну мобілізацію президент РФ Володимир Путін оголосив у вересні 2022 року. Тоді до армії планували призвати близько 300 тисяч резервістів. Після цього Кремль переважно намагався уникати нового масового призову, роблячи ставку на контрактну службу та високі виплати новобранцям.

Водночас інформація про підготовку нової мобілізації наразі не означає, що рішення про її проведення вже ухвалене. Раніше російські посадовці заперечували такі плани, а західні чиновники зазначали, що не мають підтвердження остаточного рішення Кремля щодо нового призову.

Представниця Європейської комісії Аріанна Подеста заявила, що громадяни Росії можуть самостійно впливати на ситуацію у своїй країні, зокрема виступати проти політики влади та війни проти України, передають Патріоти України.

Про це вона сказала, відповідаючи на запитання щодо критики з боку Юлії Навальної. Та напередодні розкритикувала рішення ЄС виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана із санкційного списку, а також звернула увагу на труднощі, з якими стикаються росіяни, що виступають проти війни.

«Від самих громадян Росії залежить, чи матимуть вони уряд, який підтримує цю війну, чи ні. Тому, якщо російські громадяни відчувають на собі наслідки цієї війни, у них є можливість усередині країни вживати заходів проти неї», — сказала Подеста.

При цьому представниця Єврокомісії не закликала до конкретних дій, а говорила про відповідальність російського суспільства за політичну ситуацію всередині країни.

Її заява пролунала на тлі рішення ЄС продовжити санкції проти приблизно 3000 російських фізичних і юридичних осіб, водночас виключивши з обмежувального списку Усманова та Фрідмана. Рішення про продовження санкцій ухвалили на три роки.

За даними Reuters, на виключення Усманова зі списку впливала Франція, тоді як Люксембург виступав за зняття санкцій із Фрідмана. Усередині ЄС це рішення викликало суперечки. Україна також розкритикувала скасування обмежень щодо російських мільярдерів.

Водночас у Євросоюзі продовжують заявляти про підтримку України та необхідність тиску на Росію для припинення війни. Єврокомісія раніше наголошувала, що Москва продовжує війну проти України та завдає ударів по цивільному населенню й критичній інфраструктурі.

США та Китай мають значний вплив на Росію, однак їхні власні стратегічні та економічні інтереси можуть впливати на готовність застосовувати цей вплив для тиску на Москву. Таку оцінку висловив дипломат Олександр Левченко, який у 2010–2017 роках був послом України в Хорватії, а також за сумісництвом у Боснії і Герцеговині, передають Патріоти України.

За словами Левченка, Вашингтон не може ігнорувати війну Росії проти України, водночас США враховують ширші зовнішньополітичні завдання, зокрема збереження свого глобального впливу та стримування інших геополітичних суперників.

Китай також має власні інтереси у відносинах із Росією. Пекін залишається важливим економічним партнером Москви, а залежність російської економіки від китайських ринків і технологій після 2022 року суттєво посилилася.

Водночас аналітики зазначають, що відносини Китаю та Росії не означають повної тотожності їхніх стратегічних інтересів. Для Пекіна важливими залишаються власні економічні та геополітичні цілі.

Саме тому, на думку Левченка, залишається відкритим питання, наскільки США та Китай готові використовувати свої важелі впливу для реального тиску на Москву.

Тема ролі Китаю у війні залишається актуальною: 17 вересня 2026 року президент України Володимир Зеленський заявив, що не бачить з боку Пекіна тиску на Росію з метою припинення війни, хоча вважає, що Китай має значний вплив на Москву.

Росія може вдатися до провокації проти країн НАТО, щоб створити привід для нової масштабної мобілізації та виправдати подальше розширення війни. Такий сценарій у своїй статті для The Globalist припустив автор книг про Європу та колишній чиновник Єврокомісії Жак Лафітт, передають Патріоти України.

На його думку, Москва опинилася у складній ситуації на тлі війни проти України, а одним із можливих способів змінити ситуацію для Кремля може стати новий масштабний призов до російської армії.

Водночас оголошення мобілізації залишається вкрай непопулярним рішенням для російської влади. Тому, вважає Лафітт, Кремлю може знадобитися зовнішній ворог та надзвичайна ситуація, які дозволили б представити мобілізацію як вимушений крок.

Росії потрібні додаткові сили

Лафітт звертає увагу на ситуацію на фронті та стверджує, що російська армія зазнає значних втрат.

За його оцінкою, протягом липня та серпня Росія могла втратити близько 80 тисяч військовослужбовців, а чисельність російського угруповання в Україні, за його даними, скоротилася приблизно з 750 тисяч до менш ніж 700 тисяч осіб.

Автор також зазначає, що російські війська зіткнулися з труднощами на низці напрямків. У його оцінці згадується, зокрема, ситуація біля Лимана, а також відхід російських підрозділів із частини території Дніпропетровської області.

Ці цифри та оцінки є даними, наведеними автором публікації, і не є незалежно підтвердженими показниками втрат російської армії.

На цьому тлі, на думку Лафітта, Кремль має кілька потенційних варіантів дій: посилити удари по Україні, активізувати гібридні операції проти європейських країн або провести нову мобілізацію.

Саме останній варіант, за його оцінкою, міг би мати найбільший вплив безпосередньо на ситуацію на полі бою.

Чому Кремлю може знадобитися привід

Нова масштабна мобілізація може створити для російської влади серйозні внутрішньополітичні проблеми.

Йдеться не лише про можливе невдоволення населення. Масовий призов потенційно може посилити відтік росіян за кордон, оскільки частина громадян намагатиметься уникнути відправлення на війну.

Саме тому, припускає Лафітт, Кремлю може бути потрібна подія, яку російська влада зможе використати як виправдання для надзвичайних заходів.

Автор допускає, що одним із варіантів може стати спроба представити Росію жертвою агресії з боку НАТО.

За таким сценарієм Москва могла б організувати обмежену військову провокацію на території країни Альянсу, а потім використати відповідь НАТО для внутрішньої пропаганди та обґрунтування подальшої ескалації.

Важливо наголосити: це прогноз і сценарна оцінка Лафітта, а не підтвердження того, що Кремль уже ухвалив відповідне рішення або готує конкретну операцію.

Чому згадують Нарву

Серед потенційних напрямків автор розглядає Сувалкський коридор, прикордонні райони Латвії та естонське місто Нарва.

Саме Нарву Лафітт називає одним із найбільш потенційно зручних місць для провокаційного сценарію.

Місто розташоване безпосередньо біля російського кордону. Його відділяє від Росії річка Нарва, а населення значною мірою є російськомовним.

На думку автора, ці фактори могли б бути використані російською пропагандою для створення знайомого інформаційного наративу про нібито «захист російськомовних».

Подібну риторику Кремль уже використовував як одне з виправдань своїх агресивних дій проти України.

У разі реалізації такого сценарію Росія могла б спробувати заявити, що російськомовне населення Естонії нібито потребує захисту, а будь-яку відповідь європейських держав представити як «агресію проти Росії».

Наслідки для Європи можуть бути масштабними

Водночас провокація проти країни НАТО принципово відрізнялася б від війни проти України.

Напад на територію держави-члена Альянсу створив би величезну політичну та військову кризу для всієї Європи.

На думку Лафітта, така ситуація могла б, навпаки, призвести до значного посилення підтримки України з боку європейських держав.

Крім того, США могли б активніше долучитися до європейської безпеки та підтримки Києва.

Таким чином, спроба Кремля використати конфлікт із НАТО для вирішення власних внутрішніх проблем могла б мати для Росії непередбачувані наслідки.

Чи справді Росія може піти на такий крок

Сам Лафітт визнає, що його сценарій не обов’язково реалізується.

Водночас він вважає небезпечним повністю відкидати можливість провокацій проти країн НАТО, особливо на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності для Кремля підтримувати достатню чисельність військ.

Якщо Москва дійсно зіткнеться з нестачею особового складу, перед російським керівництвом постане складний вибір: проводити непопулярну мобілізацію відкрито або шукати спосіб переконати населення, що новий призов є відповіддю на зовнішню загрозу.

Саме в цьому контексті експерт і розглядає можливість провокації проти НАТО.

Однак наразі немає підтверджень, що Росія готує напад на Нарву, Сувалкський коридор чи іншу територію НАТО саме для того, щоб оголосити нову мобілізацію. Йдеться про один із можливих сценаріїв, який автор вважає достатньо небезпечним, щоб його не ігнорувати.

Українська MilTech-компанія «Дикі Шершні» оприлюднила відео першого бойового застосування нового дрона-перехоплювача STING S. Кадри опублікували у Telegram-каналі компанії.

“STING S знищує реактивну дрон-ракету Герань-5. Екіпаж Рубін з 1020 ЗРАП знищили новим STING S російський дрон-ракету Герань-5. Цей безпілотник є швидшим і несе більше вибухівки за інші герані”, – йдеться в повідомленні.

Розробники подякували військовим за майстерну роботу.

Україна закликала уряди інших країн закрити мережу російських культурних центрів “Русский дом”. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у суботу, 19 вересня, у мережі Х заявив, що ці структури використовуються Росією для дезінформації, дестабілізації та шпигунства, зазначають Патріоти України.

За словами Сибіги, Україна офіційно звернулася до урядів країн із закликом визнати діяльність мережі загрозою національній безпеці та обмежити її роботу.

“Росія веде глобальну боротьбу за уми людей, використовуючи розгалужену мережу інструментів і каналів, зокрема “Россотрудничество” та культурні центри під назвою “Русский дом”, – написав глава МЗС.

Сибіга зазначив, що Україна навела у зверненні аргументи на користь обмеження діяльності мережі та повного закриття її центрів. Він також заявив, що “Русские дома” продовжують працювати щонайменше у семи європейських країнах, а російська культурна інфраструктура представлена також в інших регіонах світу.

Окремо міністр згадав рішення Німеччини щодо “Русского дома” в Берліні. 1 вересня уряд Німеччини оголосив про припинення дії угоди, яка регулює роботу центру. Водночас за умовами чинної угоди остаточне припинення його діяльності очікується не раніше середини 2027 року.

Сибіга заявив, що такі центри не мають бути частиною європейського простору, якщо вони використовуються для поширення російської пропаганди та впливу.

Голова Військового комітету НАТО Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс готовий до можливих провокацій та військових сценаріїв на східному фланзі. У разі нападу Росія матиме більше втрат, ніж здобутків. Таку заяву Драгоне зробив на щорічній зустрічі керівників Альянсу у суботу, 19 вересня, зазначають Патріоти України.

Як повідомив Каво Драгоне, Альянс має близько 4 тисяч сторінок планів щодо східного флангу. Вони охоплюють широкий спектр сценаріїв – від локальної кризи чи втручання на території країн-членів до ситуацій, які можуть передбачати застосування статті 5 Північноатлантичного договору.

“Альянс готовий. Структура готова. Військові, система та озброєння готові”, – заявив адмірал.

За його словами, оборонне планування передбачає координацію сил та можливість швидкого розгортання військових контингентів у разі загострення ситуації.

“У разі нападу можу сказати, що сьогодні вони мають набагато більше втратити, ніж здобути, це точно. Саме це і є стримування”, – наголосив він.

НАТО останніми роками посилює оборону східного флангу. За даними Альянсу, вздовж нього розгорнуті дев’ять багатонаціональних бойових груп, а у 2025 році після порушень повітряного простору країнами НАТО запустили ініціативу Eastern Sentry для посилення пильності та оборони.