Категорія: Політика

Китай готовий і надалі відігравати «конструктивну роль» у пошуку шляхів політичного врегулювання війни Росії проти України. Про це заявив віцепрезидент КНР Хань Чжен під час загальних дебатів 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку 26 вересня, передають Патріоти України.

За словами представника китайської влади, підхід Пекіна до українського питання ґрунтується на чотирьох положеннях, які раніше сформулював китайський лідер Сі Цзіньпін. У КНР називають їх основою для подальшої участі Китаю у спробах досягти політичного врегулювання.

Які принципи назвав Китай

Пекін виступає за:

• пріоритет миру та стабільності;
• охолодження ситуації та зниження напруженості;
• недопущення подальшої ескалації;
• створення умов для діалогу та переговорів.

У своїй промові Хань Чжен також закликав вирішувати міжнародні суперечки шляхом діалогу та консультацій і заявив про необхідність відмовитися від блокового протистояння.

Водночас у заяві китайського представника не йдеться про конкретний механізм припинення російської агресії проти України, строки можливого перемир’я чи умови виведення російських військ.

Китай продовжує заявляти, що не є безпосередньою стороною війни та виступає за політичне врегулювання. Водночас Пекін зберігає тісні економічні зв’язки з Москвою, зокрема у сфері торгівлі та енергетики.

Україна та західні держави раніше звинувачували Китай у підтримці російського військово-промислового комплексу через постачання товарів подвійного призначення. Сам Пекін такі звинувачення відкидає та наполягає на своїй ролі як прихильника політичного врегулювання.

Заява Хань Чжена пролунала на тлі роботи 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, загальні дебати якої тривають у Нью-Йорку.

Громадянин Аргентини вперше потрапив у полон в Україні після того, як підписав контракт із російською армією. 37-річний Ібрахім Роберто Яміль, батько двох дітей, стверджує, що погодився на роботу після реклами в Facebook, де йому обіцяли високу оплату, передають Патріоти України.

У квітні 2026 року чоловік побачив оголошення та залишив заявку. Після цього його додали до групи у WhatsApp. Там, за його словами, стало зрозуміло, що йдеться про вербування іноземців для участі у війні на боці Росії.

В Ібрахіма не було закордонного паспорта. Однак вербувальники, як він розповідає, самостійно організували необхідні документи, візу та авіаквитки. Йому залишалося лише сісти в літак.

Через Рим і Стамбул аргентинець вирушив до Москви, куди прибув 11 квітня. Там його зустрів російський вербувальник разом із групою громадян Колумбії. Після цього іноземців відправили на полігон у Воронезькій області.

За словами Яміля, військова підготовка була короткою. Уже в травні його направили на Лиманський напрямок як рядового 272-го мотострілецького полку.

6 липня аргентинець отримав поранення і ледь не загинув. Після цього його доправили до госпіталю, де він провів близько трьох тижнів.

Після лікування Яміля перевели до іншого підрозділу — 347-го мотострілецького полку. Уже в середині серпня він потрапив у полон.

Історія аргентинця вкотре привертає увагу до вербування іноземців для участі у війні на боці Росії. За повідомленнями української сторони, громадян різних країн залучають до російських підрозділів, зокрема для виконання бойових завдань на фронті.

Сам Яміль, за наведеними у матеріалі словами, після пережитого вже не вважає отримані за контракт близько $10 тисяч достатньою компенсацією за наслідки такого рішення.

Стратегічні цілі російського керівництва, на думку професора стратегічних досліджень Університету Флориди та старшого наукового співробітника Атлантичної ради Ендрю Міхти, виходять далеко за межі війни проти України, передають Патріоти України.

В ефірі «Еспресо» та Slawa.TV він заявив, що Москва прагне послабити позиції США в Європі, відновити власний вплив у регіоні та змінити нинішній баланс сил.

Яку мету Кремля бачить Міхта

Міхта вважає, що частина західних урядів недостатньо оцінює політичні цілі російського керівництва та масштаб протистояння між Москвою і Заходом.

За його словами, Путін розглядає конфлікт значно ширше, ніж лише війну в Україні. Професор пов’язує політику Кремля з прагненням відновити вплив, який Радянський Союз мав у Центральній та Східній Європі.

Одним із ключових завдань російського керівництва Міхта назвав послаблення американської присутності в регіоні.

Україна та Центральна Європа

За оцінкою професора, Москва може прагнути витіснити США з Центральної Європи та Балтійського регіону, одночасно намагаючись ізолювати Україну.

На його думку, кінцевим результатом такого підходу міг би стати новий розподіл сфер впливу в Європі.

У такому сценарії окремі країни могли б формально зберігати державну незалежність, але Москва намагалася б отримати важелі впливу на їхню зовнішню політику, оборонну сферу та енергетику.

Це є оцінкою Міхти щодо можливих стратегічних цілей Кремля, а не підтвердженим планом російського керівництва.

Ядерні погрози як інструмент тиску

Окремо професор звернув увагу на використання Москвою ядерної риторики.

За словами Міхти, у 2022–2023 роках російське керівництво регулярно робило заяви про можливість ядерної ескалації на тлі дискусій західних держав щодо військової та фінансової допомоги Україні.

Водночас сам експерт оцінює ризик реального застосування ядерної зброї як відносно низький, попри регулярні погрози з боку Росії.

Він зазначив, що ключове питання для Заходу полягає у тому, наскільки далеко Москва готова зайти та чи готові західні держави перевіряти межі російських погроз.

Яку роль відіграє Китай

Міхта також окремо охарактеризував позицію Китаю. На його думку, Пекін не зацікавлений у ядерній ескалації, однак водночас не прагне поразки Росії у війні.

Професор припускає, що затяжний конфлікт відволікає частину ресурсів США та створює для Китаю додатковий простір для посилення власних позицій в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Таким чином, за оцінкою експерта, Пекін може бути зацікавлений у збереженні нинішньої ситуації без переходу до неконтрольованої ескалації.

Європа не однаково готова до загострення

Ще однією проблемою Міхта назвав ставлення європейських суспільств до потенційного погіршення безпекової ситуації.

Він зазначив, що, на його думку, населення країн східного флангу НАТО краще усвідомлює потенційні ризики, тоді як у частині інших європейських держав готовність до масштабного загострення залишається нижчою.

Професор також звернув увагу на інформаційні операції та пропаганду. За його оцінкою, Москва використовує їх для поглиблення політичних і суспільних суперечностей у західних країнах.

Спроба роз’єднати Захід

Міхта вважає, що одним із центральних елементів російської стратегії може бути послаблення єдності між США та європейськими державами.

За його оцінкою, Кремль прагне створювати розбіжності між західними країнами, послаблювати трансатлантичні зв’язки та поступово збільшувати власний політичний вплив у Європі.

Саме тому експерт розглядає нинішнє протистояння не лише як війну за українські території, а й як ширше суперництво навколо майбутньої системи безпеки та розподілу впливу в Європі.

Водночас наведені Міхтою сценарії є його експертною оцінкою російських цілей і можливого розвитку подій. Вони не свідчать самі по собі про існування офіційно оголошеного плану Кремля щодо конкретних європейських держав.

Морські піхотинці 42-ї окремої бригади морської піхоти з позивними «Жук» і «Шахтар» провели понад 60 діб на спостережних пунктах, після чого їх змінили інші військовослужбовці. Про повернення бійців розповіли у 42-й окремій бригаді морської піхоти, передають Патріоти України.

Понад два місяці на спостережних пунктах

«Жук» і «Шахтар» служать у складі 2-го батальйону морської піхоти. Протягом більш ніж двох місяців вони залишалися на своїх позиціях, де спостерігали за визначеною ділянкою, контролювали повітряний простір та передавали побратимам інформацію про ситуацію.

Російські безпілотники регулярно з’являлися над позиціями морпіхів. Під час перерв між чергуваннями військові ховалися в облаштованому підземному укритті, де могли відпочити та підготуватися до наступної зміни.

Дорогою з позицій їх застав дощ

Після понад 60 діб служби на спостережному пункті військових нарешті замінили побратими.

Дощ застав «Жука» і «Шахтаря» вже під час виходу з позицій. Після кількох тижнів спеки вони рушили до автомобіля, який очікував на них дорогою.

У бригаді показали перші кадри після повернення. На них військові вже перебувають серед своїх побратимів. Попри втому після тривалого перебування на позиціях, морпіхи зустріли повернення з усмішками.

Що чекає на військових далі

Найближчим часом на «Жука» і «Шахтаря» очікують відновлення та проходження військово-лікарської комісії.

Після цього вони мають повернутися до навчання та підготовки до наступних завдань.

У 42-й бригаді наголошують, що після більш ніж двох місяців на позиціях військовим насамперед потрібен час для відновлення та можливість побути серед своїх.

Російський опозиційний експерт Олександр Морозов вважає, що Кремль продовжує дотримуватися воєнної стратегії Володимира Путіна та наразі не демонструє готовності до переговорів, здатних привести до конкретного результату, передають Патріоти України.

Водночас, за його оцінкою, у 2026 році для російського керівництва з’явився новий фактор — удари по об’єктах на території самої Росії.

Про це Морозов заявив в ефірі «Еспресо» та Slawa.TV.

Кремль продовжує діяти за воєнним планом

За словами Морозова, заяви про можливість зустрічі Володимира Зеленського та представників російського керівництва самі по собі не свідчать про зміну позиції Москви.

Експерт зазначив, що Кремль і раніше робив подібні заяви, однак це не приводило до домовленостей про припинення війни.

На його думку, російське керівництво продовжує реалізовувати власний воєнний сценарій і може змінити його лише у випадку серйозних обставин, які зроблять подальше продовження бойових дій неможливим.

Війна дедалі помітніша всередині Росії

Однією з головних змін 2026 року Морозов називає перенесення частини бойових дій та їхніх наслідків безпосередньо на територію Росії.

За його словами, раніше російська влада могла переконувати населення, що війна відбувається «десь там», тоді як повсякденне життя більшості громадян начебто залишається окремим від конфлікту.

Тепер ситуація, як вважає експерт, змінилася через удари по нафтопереробних заводах, складах та інших об’єктах.

Морозов зазначає, що це створює для Кремля нову політичну проблему: владі доводиться реагувати на ситуацію, за якої наслідки війни стають помітними безпосередньо на російській території.

Удари по паливній інфраструктурі

На думку Морозова, атаки на російські нафтопереробні підприємства та склади мають не лише військовий, а й політичний ефект.

Він стверджує, що Україна, маючи менші ресурси, намагається компенсувати їх за рахунок технологічних та організаційних рішень і таким чином створювати певний воєнний паритет.

Окремо експерт звернув увагу на заяви президента США Дональда Трампа щодо проблем Росії з контролем над виробництвом пального.

Морозов вважає, що подібні оцінки демонструють для Кремля політичну чутливість ударів по паливній інфраструктурі.

Що може чекати на Кремль у 2027 році

Морозов припускає, що наступного року російському керівництву доведеться шукати певну політичну відповідь на зміну характеру війни.

Одним із варіантів він називає спробу захопити решту територій Донецької області, яку Москва розглядає як одну з головних цілей.

Водночас експерт вважає, що навіть можливе просування російських військ на Донбасі не обов’язково змінить загальний характер війни.

За його словами, конфлікт уже вийшов далеко за межі безпосередньої лінії фронту. Серед іншого, йдеться про удари та військові дії на значній глибині російської території.

Головне питання — як завершити війну

За оцінкою Морозова, незалежно від того, яких територіальних змін Росія зможе досягти у 2027 році, перед Кремлем залишатиметься питання подальшого завершення війни.

Експерт наголошує, що нинішня ситуація відрізняється від тієї, що була два-три роки тому: бойові дії мають ширший географічний масштаб, а їхні наслідки стають помітнішими не лише в Україні.

Таким чином, Морозов вважає, що російське керівництво поки продовжує воєнний курс, однак зміна характеру бойових дій та удари по об’єктах у глибині РФ можуть поступово створювати для Кремля нові політичні та економічні виклики.

Росія може завдавати серйозних ударів по українських містах, зокрема по Києву, однак її можливості щодо масового виробництва балістичних ракет, за оцінкою народного депутата Романа Костенка, залишаються обмеженими, передають Патріоти України.

Про це секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки заявив в інтерв’ю каналу «Говорить великий Львів».

Які можливості РФ щодо балістики

Костенко зазначив, що одним із головних завдань України зараз є посилення здатності протидіяти балістичним ракетам та реактивним ударним безпілотникам.

Водночас, за його словами, Росія не має достатніх виробничих можливостей, щоб використовувати балістичну зброю у масштабах, необхідних для повного знищення української енергетичної системи.

Нардеп вважає, що російські удари можуть створювати серйозні проблеми окремим містам, але Москва нібито не має ресурсів для одночасного масованого ураження всієї території України саме балістичними ракетами.

Під загрозою можуть опинитися великі міста

За оцінкою Костенка, з огляду, зокрема, на розвідувальні дані, Росія може зосередити свої можливості на тероризуванні одного-двох великих українських міст.

При цьому він вважає, що розподіл усіх наявних балістичних ресурсів між великою кількістю цілей суттєво знизив би ефективність таких ударів.

Саме тому, на його думку, Україна має насамперед зосередитися на розвитку засобів перехоплення балістичних ракет.

Окрема загроза — реактивні «Шахеди»

Костенко також звернув увагу на ударні безпілотники.

За його словами, Росія здатна виробляти їх значно масовіше, ніж балістичні ракети, тому протидія таким цілям також має залишатися одним із головних напрямів роботи української ППО.

Раніше радник президента України з питань розвитку технологій у сфері оборони Сергій Бескрестнов заявляв, що Росія може виготовляти понад 3 тисячі реактивних безпілотників «Герань» щомісяця. Це є оцінкою українського посадовця.

Водночас військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак повідомляв, що частина російського виробництва ударних дронів може розміщуватися під землею, що ускладнює його ураження.

Чи може РФ залишити Україну без тепла та світла

Костенко висловив думку, що нинішніх російських можливостей недостатньо для того, щоб повністю позбавити Україну електроенергії та теплопостачання лише за допомогою балістичних ракет.

Водночас окремі міста можуть зазнавати значних ударів, особливо якщо Росія концентруватиме обмежений ракетний ресурс на конкретних цілях.

Тому українська сторона, за словами нардепа, має посилювати насамперед можливості знищення балістичних цілей та масових ударних безпілотників.

Оцінки Костенка щодо російського ракетного потенціалу є його аналізом поточної ситуації та доступної йому інформації, а фактичні можливості РФ можуть змінюватися залежно від темпів виробництва, запасів ракет і характеру майбутніх атак.

Спрощений механізм повернення на військову службу після самовільного залишення частини (СЗЧ) завершився 20 вересня 2026 року, передають Патріоти України.

Тепер військовослужбовці, які хочуть повернутися до служби, мають проходити процедуру за загальними правилами. Зокрема, їм потрібно звернутися до Військової служби правопорядку, після чого їх можуть направити до резервного батальйону.

Про порядок повернення повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Міністерство оборони України.

Що змінилося після 20 вересня

Пільгова процедура стосувалася військовослужбовців, які самовільно залишили частину, а відповідний злочин був зафіксований до 12 червня 2026 року.

Після завершення цього періоду повернення відбувається за загальними правилами. Процедура стала тривалішою, а поновлення грошового забезпечення може потребувати додаткового часу.

Однією з головних змін стала відсутність можливості самостійно обрати військову частину для подальшої служби.

Куди звертатися

Перший крок для військового, який хоче повернутися, — звернутися до Військової служби правопорядку.

Це можна зробити в Центральному управлінні ВСП у Києві та Київській області, а також у територіальних управліннях або зональних відділах.

У ВСП військовому мають надати інформацію про резервні батальйони та оформити відповідний припис.

Військовослужбовець також може самостійно прибути до резервного батальйону, якщо заздалегідь отримав його адресу.

Що відбувається у резервному батальйоні

Після прибуття командир резервного батальйону має протягом трьох діб видати наказ про зарахування військового до тимчасового списку та визначити йому завдання.

Паралельно перевіряється інформація про наявність кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Про повернення військовослужбовця також повідомляють його попередню військову частину.

Чи можна потрапити одразу до іншої бригади

Раніше військовослужбовець міг отримати рекомендаційний лист або відношення від іншої частини та на цій підставі претендувати на переведення.

Тепер такі документи враховуються не в усіх випадках.

За інформацією Міноборони, рекомендаційні листи беруть до уваги насамперед від бойових бригад, які справді потребують поповнення.

Водночас документи від частин забезпечення не дають можливості автоматично обрати таке місце служби. Військовослужбовця можуть направити до підрозділу, який визначений пріоритетним для комплектування.

Чи можна уникнути кримінальної відповідальності

Попри завершення спрощеного періоду, закон передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за СЗЧ у певних випадках.

Згідно з частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, це може стосуватися військовослужбовця, який уперше вчинив відповідне правопорушення під час воєнного стану.

Для цього необхідно повернутися на службу та оформити відповідні документи.

Спочатку військовий подає рапорт і отримує письмову згоду командира резервного батальйону або нової військової частини на продовження служби.

Після цього подається клопотання слідчому, прокурору або до суду. Остаточне рішення про звільнення від кримінальної відповідальності ухвалює суд.

Чи змінився статус військового після повернення

Сам факт повернення до служби не означає автоматичного закриття всіх юридичних питань. У кожній конкретній ситуації значення мають дата СЗЧ, обставини правопорушення, наявність кримінального провадження та рішення відповідних органів.

Тому військовослужбовцю, який вирішив повернутися, важливо пройти встановлену процедуру та оформити всі необхідні документи.

Таким чином, після 20 вересня 2026 року спрощений механізм повернення із СЗЧ більше не діє. Військовим необхідно звертатися до ВСП, проходити процедуру через резервний батальйон, а можливість подальшого переведення залежатиме від потреб військових частин та чинних правил комплектування.

Країни Євросоюзу занепокоєні можливим потраплянням до ЄС зброї та військового обладнання з українського фронту. Йдеться про випадки, коли військовослужбовці, які повертаються із зони бойових дій, перевозять із собою окремі компоненти зброї або військове спорядження, передають Патріоти України.

Про це повідомляє Euronews із посиланням на конфіденційний документ Ради ЄС. У ньому зазначається, що держави-члени вже повідомляли про виявлення компонентів зброї та військового обладнання у комбатантів, які повертаються з фронту. Водночас у документі наголошується, що сам факт таких випадків не означає причетності цих людей до організованої контрабанди.

За оцінкою авторів документа, виявлені випадки свідчать про потенційний ризик переміщення військових компонентів або іншого обладнання з поля бою в Україні на територію ЄС.

Побоювання стосуються не лише російських військових

Як пише Euronews, питання стосується не тільки російських комбатантів. Європейські структури також звертають увагу на військовослужбовців та добровольців, які воюють на боці України та після повернення можуть опинитися в країнах ЄС.

Особливу увагу приділяють державам, де проживає багато українських біженців, зокрема Німеччині, Польщі та Чехії.

При цьому в матеріалі зазначається, що нині немає даних про масштабний потік зброї з України до сусідніх країн. Згідно зі звітом Global Initiative Against Transnational Organized Crime, опублікованим у березні, значного надходження зброї з України наразі не зафіксовано, хоча її незаконне переміщення залишається структурним ризиком.

ЄС посилює контроль

Питання можливого незаконного переміщення зброї з українського фронту мають обговорити посли країн ЄС 23 вересня. Європейські органи влади паралельно посилюють механізми відстеження зброї, яка потрапляє на територію Євросоюзу.

До цього процесу залучений і Frontex. Агентство розробило спеціальні інструкції для прикордонників і митних органів щодо запобігання незаконному переміщенню зброї, з окремим акцентом на українському напрямку. Також планується створення спеціалізованого Firearms Hub для покращення аналізу та обміну даними про вилучену зброю.

Україна зі свого боку вже створила Національний контактний пункт з питань вогнепальної зброї, який передає Європолу інформацію про вилучену, викрадену або втрачену зброю.

Крім того, очікується, що до кінця 2026 року Україна ухвалить окрему дорожню карту щодо протидії незаконному обігу вогнепальної зброї за моделлю, яку раніше застосовували на Західних Балканах. Відповідні критерії також включені до переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

У конфіденційному документі Ради ЄС зазначається, що поширення та незаконне переміщення вогнепальної зброї й іншого стрілецького та легкого озброєння є одним із довгострокових ризиків, пов’язаних із війною Росії проти України. Водночас у документі вказано, що наразі кількість вилученої зброї та затримань залишається невеликою.

За словами представника точки обміну інтернет-трафіком Анатолія Фроленкова, від початку вересня російські удари по телекомунікаційній інфраструктурі України набули системного характеру. Наразі, за його словами, особлива увага приділяється Києву, а надалі атаки можуть поширитися й на західні регіони, передають Патріоти України

Фроленков попередив, що під ударом можуть опинитися дата-центри та центри зв’язку. Через це окремі оператори можуть тимчасово припиняти роботу, що спричинить проблеми з доступом до інтернету та мобільного зв’язку.

«Будуть виносити дата-центри, центри зв’язку. Будуть гаснути оператори — так. У нас будуть проблеми зі зв’язком», — заявив експерт.

Водночас він закликав українців не панікувати та заздалегідь подбати про резервні варіанти на випадок перебоїв.

Зокрема, Фроленков рекомендував мати при собі готівку, оскільки через відсутність зв’язку деякі платіжні або інші сервіси можуть певний час не працювати. Також він радить заздалегідь роздрукувати документи, які можуть знадобитися в офлайн-режимі.

«Зніміть готівку, тому що пів дня справді може не бути зв’язку, якийсь сервіс може не працювати. Роздрукуйте документи», — зазначив він.

Для людей, яким критично важливо залишатися на зв’язку цілодобово, експерт радить використовувати щонайменше дві SIM-карти різних операторів. За його словами, якщо один оператор матиме проблеми, другий може залишитися доступним.

Також як резервний варіант він рекомендує мати домашній інтернет від іншого провайдера: «Два оператори — це мастхев: один відвалився, другий вас підхопив».

ЦРУ попередило уряди Іспанії, Франції та Італії про можливу російську операцію із застосуванням безпілотників. Про це повідомляє іспанська газета El Mundo, посилаючись на джерела, передають Патріоти України.

За даними видання, американські спецслужби отримали інформацію про можливі плани Кремля щодо ескалації та передали її кільком європейським урядам. Йдеться про сценарій, за якого безпілотники можуть запускати з моря, попередньо сховавши їх у контейнерах на торгових суднах.

Джерело, близьке до Міністерства оборони Литви, розповіло El Mundo, що ймовірно може йтися про безпілотник «Гербера». За оприлюдненими характеристиками, його довжина становить близько двох метрів, розмах крил — приблизно 2,5 метра, маса — до 18 кг, швидкість — близько 160 км/год, а заявлена дальність польоту — до 600 км.

За оцінками, які наводить El Mundo, невелика бойова частина такого дрона навряд чи здатна зруйнувати великий об’єкт, однак може спричинити пожежу, пошкодити обладнання або тимчасово порушити роботу порту чи аеропорту. При цьому сама публікація про можливу операцію ґрунтується на даних анонімних джерел і наразі не є підтвердженням того, що Росія вже розпочала підготовку конкретної атаки.

За даними El Mundo, інформація про можливу операцію почала надходити європейським урядам невдовзі після візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня. Видання пов’язує цей період із посиленням уваги західних спецслужб до можливих російських дій проти країн НАТО.

Окремо повідомляється, що французька влада вже підвищувала готовність до можливих атак дронів і кібероперацій проти критичної інфраструктури. Президент Франції Еммануель Макрон 18 вересня заявив про посилення російської гібридної загрози та доручив підготувати план захисту критичної інфраструктури.

Побоювання щодо можливих російських провокацій у Європі останніми тижнями висловлювали й інші представники європейських спецслужб. Зокрема, глави розвідок країн Балтії та Чехії говорили про ризик подальшого посилення російських гібридних операцій і можливих провокацій проти НАТО. Водночас оцінки щодо термінів і масштабів потенційної загрози відрізняються.

Таким чином, наразі йдеться саме про попередження розвідки щодо можливого сценарію, а не про підтверджений факт підготовки Росією конкретного удару по Іспанії, Франції чи Італії. Незалежного офіційного підтвердження такого оперативного плану у відкритих джерелах наразі немає.