Категорія: Політика

Росія перед осінньо-зимовим періодом активніше використовує реактивні модифікації «Шахедів», апарати типу «Бандероль» та інші здешевлені аналоги крилатих ракет. Через високу швидкість таких цілей українським силам складніше їх перехоплювати, а час перебування дрона в зоні дії засобів радіоелектронної боротьби скорочується. Про це заявив співзасновник Contra-Drone Тимофій Юрков, передають Патріоти України.

Висока швидкість скорочує час роботи РЕБ

За словами експерта, однією з головних змін у тактиці Росії є перехід до ширшого застосування реактивної тяги.

Висока швидкість таких апаратів скорочує час на реакцію та період, протягом якого ціль перебуває в зоні дії станції РЕБ. Через це бортова навігація може не встигнути накопичити достатню похибку для значного відхилення дрона від заданого курсу.

Додатково ситуацію, за словами Юркова, ускладнює використання завадозахищених CRPA-антен та Mesh-зв’язку між засобами ураження.

Експерт вважає, що одним із способів протидії цьому є збільшення кількості комплексів РЕБ та щільності їхнього розміщення вздовж можливих маршрутів підльоту. Це має забезпечити триваліший вплив перешкод на навігаційні системи цілей.

Чому туман і хмари не є критичними для РЕБ

Негода насамперед ускладнює роботу оптичних засобів перехоплення. За низької хмарності та щільного туману операторам ПЗРК складніше візуально виявити й захопити швидкісну ціль.

Водночас для радіоелектронної боротьби ситуація інша. Як зазначає Юрков, радіохвилі проходять крізь хмари й туман, тому погіршення видимості саме по собі не робить РЕБ неефективною.

Через це в умовах негоди значення радіоелектронного захисту може навіть зростати.

Які труднощі створює зима для РЕБ

Попри те, що мороз і туман безпосередньо не блокують роботу РЕБ, холодна пора року створює додаткові експлуатаційні проблеми.

Зокрема, зростає навантаження на системи живлення та генератори. Поворотні механізми антенних комплексів потребують додаткового догляду через можливе обмерзання.

Окремою проблемою експерт називає мокрий сніг, який, за його словами, може спричиняти додаткове загасання високочастотних сигналів.

Водночас Юрков називає РЕБ одним із ключових всепогодних засобів протидії, який не залежить від оптичної видимості.

На його думку, з огляду на поширення реактивних цілей ефективність протидії залежатиме не лише від окремих комплексів, а й від щільності та правильного розміщення систем РЕБ уздовж потенційних маршрутів атак.

Перший міністр Вельсу Рун ап Іорверт закликав прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема погодити “нову угоду”, яка передбачатиме передачу країні додаткових повноважень і забезпечить рівноправне становище з Шотландією. Про це він заявив на конференції своєї партії Плайд Кемри, передають Патріоти України з посиланням на BBC.

У листі до Бернема ап Іорверт закликав передати Кардіффу повноваження у сферах поліції, правосуддя та залізничного транспорту, а також контроль над Crown Estate – майном британської корони.

За його словами, запропонована “нова угода” має усунути історичну нерівність у фінансових та конституційних відносинах і як мінімум поставити Вельс на рівні з Шотландією. Ап Іорверт також заявив, що Бернем пообіцяв йому не послаблювати позиції Вельсу.

Наприкінці жовтня прем’єр Британії зустрінеться з першими міністрами Вельсу, Шотландії та Північної Ірландії.

Шотландський парламент і уряд сьогодні мають ширші повноваження у внутрішніх питаннях, ніж Вельс. Ап Іорверт надіслав Бернему лист обсягом близько 2000 слів із переліком своїх вимог.

Ап Іорверт недавно заявив виданню The Guardian, що його обнадіюють перші теплі переговори з Бернемом, що різко контрастує з його взаємодією з Кіром Стармером.

Проте валлійське крило Лейбористської партії у Вестмінстері загалом скептично ставиться до передачі Кардіффу додаткових повноважень, особливо тепер, коли Лейбористська партія більш не контролює парламент Вельсу.

На міжнародній виставці озброєнь ADEX-2026 у Баку представили повнорозмірний макет китайського винищувача J-10CE із розпізнавальними знаками Повітряних сил Азербайджану. Незвичне оформлення може свідчити про інтерес Баку до літака, однак жодної офіційної інформації про переговори щодо його закупівлі наразі немає, передають Патріоти України.

Як зазначає Defense Express, на макеті також розмістили підпис колишнього президента Азербайджану Гейдара Алієва. На думку авторів публікації, це може бути додатковим сигналом щодо потенційного інтересу азербайджанської сторони до J-10CE.

Оглядач @Rupprecht_A, який спеціалізується на китайському озброєнні, звернув увагу на те, що раніше китайські виробники не використовували на своїх повнорозмірних макетах символіку інших країн. Зазвичай такі зразки мали маркування КНР або безпосередньо компанії-виробника.

Водночас саме по собі нанесення азербайджанської символіки не означає, що Баку ухвалив рішення про закупівлю винищувачів. Публічних підтверджень переговорів щодо J-10CE наразі немає.

Інтерес до літака може бути пов’язаний із тим, що Азербайджан уже переходить на пакистано-китайські винищувачі JF-17. У 2024 році країна замовила у Пакистану 40 JF-17 Block 3 приблизно за 2 млрд доларів. Ці літаки мають замінити та розширити парк, основу якого нині становлять МіГ-29 і Су-25.

Водночас J-10CE є важчим винищувачем порівняно з JF-17. За наведеними у публікації характеристиками, його бойовий радіус без додаткових паливних баків становить близько 1240 км проти 900 км у JF-17. Також J-10CE має вищі показники максимальної швидкості, маневреності та стелі.

Прикладом одночасного використання обох типів є Пакистан. Там J-10CE використовують як доповнення до легших JF-17. Саме J-10, за даними Defense Express, застосовували під час бойових дій проти Індії у 2025 році, коли був збитий французький винищувач Rafale.

Цей бойовий досвід теоретично може бути одним із чинників, які привертають увагу Азербайджану до J-10CE. Водночас говорити про підготовку конкретної угоди поки зарано.

Таким чином, презентація J-10CE з азербайджанськими розпізнавальними знаками може бути як частиною маркетингової кампанії китайського оборонно-промислового комплексу, так і сигналом про потенційний інтерес Баку. Однак на цей момент публічних підтверджень планів Азербайджану придбати J-10CE немає.

Серія російських ударів по Південному мосту в Києві може свідчити про зміну тактики РФ щодо української транспортної інфраструктури. Таку оцінку висловив політолог Вадим Денисенко, який вважає, що таким чином могла бути порушена одна з негласних домовленостей, що існували під час повномасштабної війни, передають Патріоти України.

За словами Денисенка, раніше діяло неформальне правило: Україна не завдавала ударів по Кримському мосту, а Росія не атакувала мости через Дніпро. На його думку, удари по Південному мосту означають відхід від цієї практики.

Російські війська почали атакувати Південний міст 1 жовтня. Протягом доби та в ніч на 2 жовтня було зафіксовано кілька влучань. Унаслідок атак рух мостом для метро та наземного транспорту призупинили. Повторні удари також завдали пошкоджень дорожньому полотну та елементам конструкції.

Денисенко припустив, що зміна тактики РФ може бути пов’язана із застосуванням реактивних «Шахедів». На його думку, Росія може перевіряти, чи здатні такі дрони завдати мосту настільки значних пошкоджень, щоб тимчасово вивести його з експлуатації.

Водночас політолог зазначив, що Південний міст є складною та міцною конструкцією, яку важко зруйнувати одним ударом. Однак систематичне ураження однієї ділянки, за його оцінкою, теоретично може мати серйозніші наслідки.

Інші експерти також звертають увагу на стратегічне значення Південного мосту. Через нього проходять важливі транспортні потоки між лівим і правим берегами Києва, а також рухається метро. Саме тому його тривале перекриття створює значні проблеми для транспортної системи столиці.

Окремо постає питання можливої відповіді України по Кримському мосту. Денисенко вважає, що російське керівництво усвідомлює такий ризик. Водночас він припускає, що Москва може розраховувати на стриманість Києва через позицію США щодо українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі.

Політолог також вважає, що Україна має посилювати переговори зі США та домагатися впливу Вашингтона на російську сторону.

Окрему увагу Денисенко звернув на дату початку атак. Він припустив, що вибір 1 жовтня — Дня захисників і захисниць України — міг бути свідомим рішенням російської сторони. Водночас це є його оцінкою, а не встановленим фактом.

Водночас незалежні повідомлення підтверджують сам факт серії ударів по Південному мосту та масштабні транспортні наслідки для Києва. Reuters зазначав, що атаки на мости через Дніпро призвели до значних перебоїв у русі між двома берегами столиці.

Таким чином, самі удари по Південному мосту є підтвердженим фактом, тоді як версія про свідоме порушення негласної домовленості та можливий «експеримент» із реактивними дронами залишається оцінкою та припущенням експертів.

Українські військові з бригади «Хартія» показали бойове застосування чеської 155-мм самохідної артилерійської установки Dita. Артилеристи використовують її спільно з екіпажами розвідувальних та ударних безпілотників, передають Патріоти України.

У МВС України зазначили, що така взаємодія дозволяє військовим знищувати цілі противника, стримувати його просування та підтримувати піхоту.

САУ Dita Україна отримала від Чехії. Зокрема, 155-мм установку передали українським прикордонникам на початку 2025 року.

4

Що відомо про Dita

Dita — самохідна гаубиця калібру 155 мм, розроблена чеською компанією Excalibur Army. Артилерійська система побудована на повнопривідному шасі вантажівки Tatra T815-7 із колісною формулою 8×8.

За наведеними характеристиками, установка здатна уражати цілі на відстані до 39 км, а її максимальна скорострільність становить до шести пострілів на хвилину.

Однією з особливостей Dita є високий рівень автоматизації. Бойовими процесами можна керувати з броньованої кабіни екіпажу, а окремі функції — дистанційно за допомогою планшета.

Завдяки автоматизації екіпаж установки складається лише з двох військовослужбовців. Це дає змогу зменшити кількість людей, які безпосередньо перебувають біля артилерійської системи під час виконання бойового завдання.

Також Dita оснащена цифровими системами зв’язку та навігації, які дають можливість інтегрувати її до сучасних систем управління вогнем.

У бойовій роботі «Хартії» артилерійська установка діє у зв’язці з безпілотниками: дрони допомагають виявляти цілі та коригувати вогонь, після чого артилеристи завдають удару.

Український журналіст і політичний оглядач Віталій Портников заявив, що капітуляція України перед Росією, на його думку, не гарантувала б припинення небезпеки для цивільного населення. Він припустив, що в разі встановлення російського контролю над українськими територіями можуть виникнути масштабні репресії та насильство. Свою позицію Портников висловив у відеоефірі, коментуючи можливі наслідки російської окупації, передають Патріоти України.

За словами журналіста, у такому сценарії українці могли б загинути не лише безпосередньо внаслідок бойових дій, а й через дії окупаційних сил.

«Спробуєш капітулювати перед таким злом і перед такою жорстокістю, загинеш не від безпілотника, а від кулі розгвардійця», — заявив Портников.

Він також згадав злочини, скоєні російськими військовими на Київщині після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Йдеться, зокрема, про Бучу та інші населені пункти регіону.

Портников висловив припущення, що в разі нової окупації подібні злочини можуть повторитися в значно більших масштабах.

Окремо журналіст звернув увагу на можливе використання Росією так званої «фільтрації населення». На його думку, її могли б подавати як спосіб боротьби з опором, водночас використовуючи для переслідування та репресій проти українців.

Таким чином, Портников розглядає можливу капітуляцію не як автоматичне припинення загроз для населення, а як сценарій, за якого небезпека для цивільних може перейти від безпосередніх бойових дій до репресій та насильства з боку окупаційної влади.

Народний депутат Олексій Гончаренко 2 жовтня заявив, що, на його думку, Україна програє війну, і закликав шукати можливості для домовленостей. Його заяви спричинили дискусію всередині фракції «Європейська солідарність» та серед інших політиків і громадських діячів, передають Патріоти України.

Гончаренко пов’язав свою оцінку з втратами людей, економічними проблемами та наслідками російських ударів. Він заявив, що Україна має домагатися миру та намагатися покращити свої позиції.

Що запропонував Гончаренко

У наступних публікаціях депутат зазначив, що швидко домовитися про повне завершення війни неможливо, тому, на його думку, варто обговорювати окремі питання.

Зокрема, Гончаренко запропонував допустити переговори щодо нейтрального статусу України. Також він висловився за можливі поступки у питаннях мови та релігії.

Окремо депутат назвав одним із найскладніших питання Донбасу. Серед можливих варіантів він згадав припинення ударів по цивільній інфраструктурі, зупинку бойових дій по лінії зіткнення, створення нейтральної зони, відведення українських і російських військ та можливий контроль зони з боку ООН.

Як відреагували у «Європейській солідарності»

Колега Гончаренка по фракції Володимир В’ятрович розкритикував його пропозиції, заявивши, що депутат нібито пропонує не домовлятися, а просити Росію про пощаду. Це є оцінкою В’ятровича, а не встановленим фактом.

Згодом свою позицію оприлюднила вся фракція «Європейська солідарність». У заяві зазначено, що мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності. Фракція наголосила на важливості збереження української армії, мови та свободи віросповідання.

Водночас у заяві йдеться про необхідність дипломатичної роботи та формування українського плану завершення війни. Фракція виступила за всеохопне припинення вогню та подальші переговори щодо гарантій безпеки України.

У «Європейській солідарності» також зазначили, що заяву було одноголосно ухвалено повним складом фракції.

Яка позиція Росії щодо переговорів

Водночас офіційні заяви російської сторони, наведені у матеріалі, свідчать про те, що Москва не погоджується на окреме перемир’я щодо конкретних видів ударів.

1 жовтня Володимир Путін відкинув пропозицію про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах. 2 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва виступає за комплексну мирну угоду, а не окремі домовленості.

Російська влада також продовжує наполягати на територіальних та інших вимогах, які Україна не визнає. Зокрема, російський міністр закордонних справ Сергій Лавров раніше заявляв про вимоги щодо нейтрального статусу України та територіальних поступок.

Таким чином, у дискусії навколо заяв Гончаренка йдеться про різні підходи до можливих переговорів: сам депутат пропонує розглядати окремі поступки та формати домовленостей, тоді як його фракція наголошує на збереженні державного суверенітету, армії та інших визначених нею принципів.

Російські найбагатші громадяни у 2026 році перерахували до державного бюджету 471 млрд рублів — понад $5,6 млрд. Ці так звані “добровільні внески” забезпечили більш як 1% усіх державних видатків РФ цього року, свідчать бюджетні документи, на які посилається Reuters, передають Патріоти України.

Ініціативу щодо таких платежів обговорювали під час закритої зустрічі президента РФ Володимира Путіна з представниками великого бізнесу в березні. Більшість учасників зустрічі перебувають під західними санкціями, а повний список присутніх Кремль не оприлюднив.

За версією Кремля, ідею запропонував неназваний бізнесмен. Він заявив, що багато заможних росіян свого часу сформували статки завдяки зв’язкам із державою, а тому тепер мають допомогти бюджету. Путін підтримав пропозицію, після чого обсяги таких надходжень суттєво зросли.

Водночас фінансове становище російського бюджету залишається напруженим. За прогнозом, дефіцит федерального бюджету РФ у 2026 році становитиме 3,2% ВВП, або 7,3 трлн рублів ($87 млрд). Це вдвічі більше за початковий план у 1,6% ВВП. Без “добровільних” внесків багатіїв дефіцит міг би зрости до 3,4% ВВП.

Reuters також зазначає, що російська влада збільшує податкові надходження та запозичення, шукаючи додаткові джерела фінансування. Окремо уряд планує отримати 385 млрд рублів від продажу активів, вилучених у приватного бізнесу.

Водночас витрати на оборону та безпеку залишаються однією з найбільших статей російського бюджету. За даними Reuters, у 2026 році на них планують спрямувати близько 38% усіх державних видатків.

Таким чином, внески російських багатіїв стали помітним джерелом доходів бюджету РФ на тлі зростання дефіциту та значних державних витрат.

Під час поїздки російського диктатора Володимира Путіна на військові навчання в Челябінську область його кортеж супроводжував військовий гелікоптер. Раніше в його охороні помітили систему РЕБ і зенітний кулемет, передають Патріоти України з посиланням на The Moscow Times.

Під час поїздки водіїв зупиняли перед виїздом на трасу, якою на великій швидкості проходила довга колона машин. Над нею тримався військовий гелікоптер.

Росавтодор закрив для всього транспорту федеральні траси Челябінської області з 2 до 5 жовтня, пославшись на навчання та приїзд Путіна.

Охорона російського диктатора помітно посилюється від поїздки до поїздки. Ще навесні, в Астані, спостерігачі звернули увагу на машину з комплексом РЕБ та броньований автомобіль, на даху якого облаштували позицію для кулеметника.

Лімузин Путіна тоді супроводжували близько двадцяти автівок і 14 мотоциклістів, а казахстанська держохорона підтвердила залучення військової авіації.

Восени арсенал супроводу поповнився. Під час вересневого візиту до Владивостока в колоні їхав пікап із зенітним кулеметом, а тепер до наземної охорони додався і повітряний супровід.

Кремль посилює охорону диктатора не лише в дорозі. Наприкінці серпня стало відомо, що Путін учетверте збільшив штат охоронців: тепер його охороняють понад 800 співробітників Федеральної служби охорони. За чотири роки їхня кількість зросла майже на сотню.

Серйозні зміни в охороні Путіна, за даними Financial Times, сталися після того, як США ліквідували верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. У Кремлі занепокоїлися, що сучасні інструменти штучного інтелекту здатні аналізувати мільйони годин відео й вираховувати потрібні цілі, тож охорону Путіна довелося перебудувати.

В окупованих Олешках на Херсонщині панує повне безвладдя, а місцеві жителі потерпають від російського терору, голоду та нестачі питної води. Про це заявив народний депутат від «Слуги народу», ексголова Херсонської ОДА (2020-2021 рр.) Сергій Козир в коментарі «Главкому», передають Патріоти України.

«Там відсутнє будь-яке командування, навіть окупаційне військове. Ті ж російські військові просто кинуті напризволяще, у них немає забезпечення, продуктів харчування, і вони тероризують місцеве населення, виставляючи його як «живий щит». Замінували все, що тільки можна: під вікнами житлових будинків валяються протипіхотні міни «пелюстки». Запаси їжі та питної води за роки окупації вичерпалися повністю. Дійшло до того, що люди збирають дощову воду, а навесні спускали технічну воду з систем опалення, щоб використовувати її бодай для якихось побутових потреб і для пиття. Якщо в тилових містах біля будинків саджають квіти, то в Олешках – картоплю чи зелень, аби просто не вмерти з голоду. Дуже багато людей померли, і їхні тіла валяються просто на вулицях або в домівках», – зазначив нардеп.

Козир наголосив, що попри численні звернення до міжнародних журналістів, омбудсмана та Червоного Хреста, домовитися про евакуаційний коридор або доставку гуманітарної допомоги до Олешок досі не вдалося.

«Рішення зараз одне: Червоний Хрест та ООН мають нарешті втрутитися не на папері, а на ділі – примусити Росію дати людям можливість виїхати та забезпечити бодай мінімальні гуманітарні потреби тих, хто там залишається, – закликав нардеп. – Або нехай росіяни взагалі вийдуть звідти, повернуть наші землі, і ми самі забезпечимо своїх людей».