Категорія: Політика

Українські атаки на російські НПЗ спричинили масштабні пошкодження енергетичної інфраструктури та загострили паливну кризу у РФ. Щонайменше дві третини з 36 великих нафтових об’єктів Росії зазнали ударів упродовж кількох місяців, а частина потужностей опинилася поза роботою, передають Патріоти України.

Про це повідомляє The Washington Post. Експерти зазначають, що низка чинників, серед яких – повторні атаки та труднощі з ремонтом через санкції, посилює економічні втрати Кремля.

Українські атаки посилюють паливну кризу в Росії

Українські удари по російських нафтопереробних заводах спричинили серйозні перебої на паливному ринку РФ. Від початку року бензин і дизель на території країни-агресорки подорожчали приблизно на 20%, а великі паливні компанії запровадили обмеження на обсяги продажу споживачам.

Як з’ясувало видання, аналіз супутникових знімків, візуальних матеріалів та свідчень експертів і українських військових посадовців показав, що удари часто припадали на ключові технологічні вузли НПЗ. Зокрема, пошкоджувалися установки знесолення, дистиляції та вторинної переробки нафти. А, через міжнародні санкції отримати необхідні комплектуючі й відновити роботу цих об’єктів Росії стає дедалі складніше.

У період із 1 квітня до 31 серпня постраждали щонайменше дві третини з 36 великих російських НПЗ, які відстежує S&P Global Energy. Деякі підприємства атакували до п’яти разів.

З 54 проаналізованих виданням ударів понад половина, ймовірно, пошкодила установки знесолення та дистиляції, а більш ніж третина атак уразила обладнання для вторинної переробки, що використовується для виробництва бензину, авіаційного пального та зрідженого нафтового газу.

“Ми цілимося в найважливіші частини нафтопереробного заводу. Нам не потрібно вражати весь завод. Ми знаємо, куди вдарити, щоб він зупинився і не відновлювався”, – пояснив командир українського батальйону безпілотників з позивним “Танго”

Санкції гальмують ремонт пошкоджених НПЗ

Після початку повномасштабного вторгнення РФ Євросоюз, а згодом і США заборонили постачання до Росії обладнання для первинної та вторинної переробки нафти. Обмеження ускладнюють ремонт пошкоджених українськими ударами НПЗ, адже Москва має труднощі з доступом до необхідних комплектуючих.

За словами експерта Eurasia Group Олександра Коляндра, головна проблема для Росії полягає в тому, що українські атаки відбуваються частіше, ніж росіяни встигають відновлювати пошкоджене обладнання.

Навіть російський диктатор Володимир Путін визнав, що удари України по НПЗ завдають шкоди російській економіці. За його оцінкою, втрати становили близько 1% ВВП. На цьому тлі він пообіцяв посилити протиповітряну оборону.

Масовані удари українських безпілотників по російських НПЗ активізувалися в серпні минулого року. Після зимового спаду інтенсивність атак знову почала зростати навесні й досягла нового максимуму в серпні. За словами “Танго”, з часом українські військові стали успішніше уражати критично важливі вузли підприємств завдяки збільшенню інтенсивності ударів.

За даними S&P Global Energy, до кінця серпня з експлуатації вибула половина російських нафтопереробних потужностей – більш ніж удвічі більше, ніж наприкінці 2025 року. На початку серпня експорт нафтопродуктів із Росії також скоротився вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Україна використовує слабкі місця російської оборони

Однією з причин ефективності української кампанії експерти називають можливість масово виробляти дешеві безпілотники та їхні компоненти. Це дозволяє запускати більші групи дронів, доповнюючи їх безпілотниками-пастками без вибухівки, які відволікають російську ППО та змушують її витрачати боєприпаси.

“Українська кампанія перетворила розміри Росії, історично одну з її великих стратегічних переваг, на перешкоду. За словами експертів, російські засоби протиповітряної оборони розпорошені, що унеможливлює постійний захист кожного нафтопереробного заводу”, – йдеться у матеріалі.

Експерти зазначають, що розвідувальна підтримка західних союзників допомогла Україні виявити слабкі місця російської ППО. Зокрема, дані США про розташування російських радарів і систем протиповітряної оборони дали змогу українським військовим прокладати маршрути для дронів та уникати виявлення.

Україна також проводить далекобійні атаки вглиб Росії, зокрема використовуючи висотні аеростати для запуску безпілотників. Крім того, підвищити точність визначення цілей допомогло застосування штучного інтелекту.

Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо планує запропонувати на саміті Європейського Союзу повністю припинити видачу туристичних віз громадянам Росії, передають Патріоти України.

За словами глави фінського уряду, такий крок необхідний для посилення безпеки Європи та протидії можливим гібридним загрозам з боку Москви.

«Ми побоюємося, що Росія намагається здійснювати диверсійну діяльність у Європі. Чому ж ми тоді впускаємо росіян сюди як туристів і дозволяємо їм вільно пересуватися?» — заявив Орпо.

Які обмеження діють зараз

Європейський Союз уже посилив правила видачі віз громадянам Росії. Зокрема, з листопада 2025 року росіяни, як правило, більше не можуть отримувати багаторазові короткострокові шенгенські візи. Для кожної нової поїздки їм потрібно подавати окрему заяву.

Водночас повної заборони на видачу туристичних віз усім громадянам Росії на рівні ЄС наразі не запроваджено.

Пропозиція Орпо ще має бути розглянута європейськими лідерами. Тож поки що йдеться про ініціативу, а не про ухвалене рішення щодо повної заборони туристичних віз для росіян.

Кілька місяців тому окупанти заявляли, що нібито “зачищають” Лиман та намагаються форсувати річку Сіверський Донець. Після наступу Збройних Сил України на лиманському напрямку росіяни перестали заявляти про просування до цієї водойми, розповів начальник відділення комунікацій 63-ї окремої механізованої бригади Ростислав Ящишин у коментарі “АрміяInform”, передають Патріоти України

“Окупанти або міняють якусь тактику в інформаційній війні, або просто розуміють, що цю маячню вже навіть нікому не цікаво читати серед своїх”, — пояснив він.

Орієнтовна карта бойових дій від DeepState станом на 22:28 8 жовтня

DeepStateMAP

Військовий вказав, що піхотні групи РФ намагаються інфільтруватися на українські позиції, однак успіху на цьому напрямку не мають. Ящишин зазначив, що окупанти можуть посилити штурмові дії після зниження температури повітря та погіршення погоди.

Російські вербувальники почали активніше використовувати послуги маркетингових агенцій та кол-центрів для пошуку чоловіків на війну. За гроші їм передають бази телефонних номерів і дані про людей, яких вважають “гарячими клієнтами” передають Патріоти України.

До таких баз можуть потрапляти чоловіки, які відвідували пов’язані зі службою сайти, зверталися до мікрофінансових організацій або опинялися у списках боржників. Про це повідомляють російські Telegram-канали.

Як маркетологи шукають потенційних контрактників

Маркетингові агенції та кол-центри продають вербувальникам бази телефонних номерів і “гарячих клієнтів”.

До баз для вербування потрапляють чоловіки, які самі відвідували пов’язані зі службою сайти, зверталися до мікрофінансових організацій або опинялися у списках боржників.

Вербувальникам дають поради щодо соцмереж

Маркетологи також консультують вербувальників, як ефективніше шукати потенційних контрактників у соцмережах.

У “Вконтакті” радять налаштовувати рекламу на “спортсменів, патріотів та звільнених у запас”. У “Телеграмі” пропонують співпрацювати з каналами воєнблогерів або адміністраторами регіональних чатів.

Чоловікам можуть пропонувати фейкові вакансії

Конкуренція за бази телефонних номерів серед вербувальників також залишається високою. Одній людині можуть телефонувати одразу кілька рекрутерів, тому вони намагаються запропонувати найвигідніші умови.

Водночас вербувальники можуть вдаватися до обману, обіцяючи чоловікам вакансії, які нібито не пов’язані з відправкою на війну.

Росія може активніше використовувати територію Білорусі для ударів по Україні та гібридних провокацій. Водночас для проведення нової масштабної сухопутної операції з білоруського напрямку Москві наразі може бракувати особового склад, передають Патріоти України.

Про це в ефірі Еспресо та Slawa.TV заявив Франак Вячорка, радник лідерки білоруського демократичного спротиву Світлани Тихановської.

За його словами, ризик нових атак із території Білорусі існує, однак це не обов’язково має відбутися найближчими днями.

«Такий ризик є, це може статися не сьогодні, не завтра. Адже у Путіна немає живої людської сили. Зараз йому треба самому провести мобілізацію», — зазначив Вячорка.

Він вважає, що Кремль уже використовує Білорусь як інструмент гібридного тиску на сусідні держави. Зокрема, йдеться про міграційний тиск на кордонах Литви та Латвії, а також проведення військових навчань поблизу України та країн НАТО.

Окремо Вячорка заявив, що вже фіксувалися прольоти безпілотників із території Білорусі. На його думку, подібні провокації можуть стати частішими.

Радник Тихановської наголосив, що контроль над білоруською територією дає Кремлю додаткові можливості для тиску на Україну та Захід. Тому, за його словами, Києву та західним партнерам необхідно зберігати політичний і санкційний тиск на Росію та режим Олександра Лукашенка.

Водночас слова Вячорки є його оцінкою ситуації. У наведеному матеріалі немає підтвердження того, що Росія вже готує конкретний новий удар по Україні з території Білорусі.

Збройні сили України вдруге протягом тижня здійснили удар по ЛВДС Самара у Самарській області Росії. Про це повідомляють моніторингові канали у середу, 7 жовтня.

Попередньо, після атаки на території об’єкта почалася масштабна пожежа. Дороги в розташованому поруч населеному пункті перекрили. Моніторингові канали також опублікували кадри з місця атаки.

ЛПДС Самара – найбільший у Росії нафтовий транспортний і розподільчий хаб, що належить Транснефти. Об’єкт використовують для приймання, зберігання та подальшого транспортування нафти.

Площа станції перевищує 216 гектарів. Її резервуарний парк налічує 71 ємність загальною місткістю понад 1,6 млн кубометрів нафти.

До ЛПДС сходяться чотири магістральні нафтопроводи: Альметьєвськ-Куйбишев, Калтасинський-Куйбишев, Нижньовартовськ-Курган-Куйбишев та Гур’єв-Куйбишев.

Через станцію для подальшого транспортування надходить нафта із Західного Сибіру, Татарстану, Оренбурга та Казахстану.

Офіційних повідомлень про удар по станції поки що не надходило.

Попередній удар по станції здійснили у ніч на 2 жовтня.

Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав партнерську угоду з австралійською Praetorian Aeronautics щодо створення мобільної системи протиповітряної оборони AERIE для боротьби з безпілотниками. Контейнеризована установка здатна вміщувати понад 20 перехоплювачів та швидко розгортатися, передають Патріоти України з посиланням на пресслужбу Rheinmetall.

Прототип системи розробили на основі початкової концепції лише за 12 місяців. AERIE є автономною пусковою установкою C-UAS, яка може використовувати різні типи перехоплювачів.

Система здатна вміщувати понад 20 перехоплювачів. Її розміщують у стандартному морському контейнері, що забезпечує високу мобільність і можливість швидкого розгортання.

Демонстраційний зразок оснащений перехоплювачем Arrow та системою управління і контролю Hadrian від Praetorian Aeronautics. Обидві системи розробили та виготовили в Австралії.

Arrow – автономний високошвидкісний і відносно недорогий перехоплювач, призначений для знищення різних типів безпілотних систем за межами прямої видимості.

Система Hadrian C2 використовує елементи штучного інтелекту та призначена для управління автономними засобами ураження у повітряному, наземному та морському середовищах.

За задумом розробників, AERIE має стати ефективним і економічно вигідним рішенням для протидії дешевим дронам. Система передбачає швидке розгортання та перезаряджання.

Повноцінні демонстрації AERIE для потенційних операторів планують провести у четвертому кварталі 2026 року.

В Іркутській області ще за часів СРСР фіксували спалах бубонної чуми, який КДБ намагалося приховати. Такі небезпечні розробки у військових біолабораторіях можуть спричинити пандемію у всьому світі. Про це на Slawa.TV сказав дипломат, директор Центру оборонних стратегій, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Олександр Хара, передають Патріоти України з посиланням на “Еспресо”.

Він розповів про дослідження радянських секретних об’єктів, яке проводив один із політологів після розпаду СРСР. За словами Хари, в ньому, зокрема, йшлося про військову біолабораторію в Іркутську, де стався спалах бубонної чуми.

“В одному моменті йшлося про Іркутськ, де у воєнній біолабораторії був спалах бубонної чуми. КДБ, звичайно, все це засекречував. А потім виявилося, що дуже літня докторка зрозуміла ознаки, подивилася в книжки ще імперських часів, як лікували людей”, – розповів дипломат.

Хара зазначив, що тоді небезпечні матеріали з лабораторії не були належним чином утилізовані.

“Проблема була в тому, що фільтри з цієї біолабораторії мали знищувати спеціальним способом, а їх просто викинули. І була епідемія фактично по всій області, яка забрала життя кількох десятків людей. Звичайно, це могло б перерости в пандемію. Слава Богу, тоді Радянський Союз не був настільки інтегрований у світову систему”, – наголосив він.

Дипломат підкреслив, що особливу небезпеку становить можливість використання у військових лабораторіях збудників, стійких до лікування.

“Бубонна чума – це страшна хвороба, особливо якщо ми кажемо, що її створили у військовій лабораторії. Це означає, що вона резистентна до ліків, до будь-якого медичного втручання, і може вирости в пандемію”, – заявив Хара.

Він також провів паралель із ситуацією навколо уханської лабораторії в Китаї та поширенням COVID-19.

“Нещодавно ми бачили, як китайці робили те саме. Йдеться про уханську лабораторію, пов’язану з розповсюдженням COVID, і китайці спочатку намагалися це приховати, а потім це стало глобальною проблемою”, – додав дипломат.

В Україні можуть запровадити штраф у розмірі від 8500 до 51000 гривень за самовільне проникнення на військові об’єкти. У Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроект №16031, свідчить сайт українського парламенту. Проект закону №16031 розробило Міністерство оборони України, а Кабмін його схвалив, зазначають Патріоти України.

Автори виходили з того, що останнім часом почастішали випадки самовільного проникнення на військові об’єкти, що не лише посилило навантаження на охорону цих об’єктів, а й сприяє ударам по них російських окупантів.

На даний момент в Україні немає адміністративної відповідальності за самовільне проникнення на військові об’єкти, хоча є кримінальна відповідальність за здійснення диверсій. У зв’язку з цим пропонується запровадити нову статтю щодо адміністративних порушень за самовільне проникнення на військові об’єкти. За перше правопорушення хочуть штрафувати у розмірі від 8 500 до 17 000 грн., за повторне правопорушення протягом року – до 34 000 грн., а за проникнення в умовах особливого періоду – до 51 000 грн.

Наразі законопроект № 16031 перебуває у роботі у профільному парламентському Комітеті з правоохоронної діяльності. Потім його мають винести для голосування до сесійної зали ВР України. Раніше в Україні запропонували штрафувати за перевищення допустимого рівня шуму транспортного засобу.

Тіньоова система транскордонних платежів A7, яку пов’язують із Кремлем, провела щонайменше $6,9 млрд через великі міжнародні банки, використовуючи компанії-прокладки та підроблені документи. Частина операцій могла стосуватися товарів військового призначення та закупівель для російських силових структур. Про це йдеться у розслідуванні Financial Times, передають Патріоти України.

Зокрема, лише на рахунки в Standard Chartered у Гонконзі з кінця 2024 року до серпня 2025-го надійшло близько $1,1 млрд від структур, пов’язаних з A7. Через DBS у Гонконзі пройшло $273 млн, клієнти Citigroup отримали $74 млн, а через Deutsche Bank — близько $18 млн.

У First Abu Dhabi Bank мережа A7 відкрила рахунки для 17 структур. Через них провели понад $1,8 млрд вихідних платежів. Пов’язані з мережею компанії також відкривали рахунки в JPMorgan Chase та DBS.

Як A7 обходила банківські перевірки

За даними FT, журналісти знайшли підтвердження платежів через близько 100 компаній-прокладок, пов’язаних з A7. Водночас документи вказують, що мережа могла використовувати щонайменше ще 100 таких структур.

Серед них, за даними розслідування, 61 компанія була зареєстрована в ОАЕ, 87 — у Гонконзі, 16 — у Киргизстані та 14 — в Індонезії. Трохи більше половини відстежених грошових потоків зрештою надходили на рахунки в китайських банках.

Для проходження банківського комплаєнсу A7, за даними FT, використовувала підроблені документи. У мережі була бібліотека з тисячами корпоративних печаток — як фальшивих, так і скопійованих із документів реальних компаній, які не знали про їх використання.

Працівникам також доручали змінювати митні коди товарів, які підпадали під санкції, на коди схожої продукції, що не була обмежена санкціями. Крім того, з документів прибирали ознаки російського походження, зокрема кирилицю.

Платіж за прилади нічного бачення замаскували під скло

В одному з випадків у лютому 2025 року через систему A7 проводився платіж на 3,6 млн юанів — приблизно $510 тисяч — за 500 приладів нічного бачення для російського клієнта.

Щоб провести операцію через банк, підготували документи, у яких ішлося про придбання загартованого скла. Співробітники навіть обговорювали можливість зазначити як товар взуття, однак зрештою залишили «скло», щоб опис відповідав попереднім платежам.

Банки почали закривати рахунки

У лютому 2025 року Standard Chartered запідозрив порушення, після чого рахунки одержувачів, пов’язаних із A7, були закриті.

Після цього мережа активніше почала проводити платежі через ОАЕ. У First Abu Dhabi Bank заявили Financial Times, що всі виявлені рахунки, пов’язані з A7, уже закриті.

Standard Chartered, Citigroup, JPMorgan та Deutsche Bank заявили про дотримання вимог щодо протидії відмиванню коштів.

A7 вже була відома як канал обходу санкцій

Про діяльність A7 повідомляли й раніше. У квітні видання «Проект» писало, що серед клієнтів системи були щонайменше 25 російських компаній, які перебували під санкціями США та ЄС. Серед них — п’ять виробників і постачальників бойових дронів.

У червні Open Source Centre повідомляв, що, попри публічний акцент A7 на криптовалютах, система значною мірою залежить від традиційного кореспондентського банкінгу, а також використовує компанії-прокладки та підроблені інвойси.

За даними OSC, до липня 2025 року через систему пройшли векселі приблизно на $25 млрд, а платежі надходили постачальникам у понад 80 юрисдикціях.

A7 також має публічну підтримку російської влади. У вересні 2025 року Ілан Шор та глава державного ПСБ Петро Фрадков представили систему Владіміру Путіну. Тоді Шор заявив, що за десять місяців роботи A7 провела операцій більш ніж на 7,5 трлн рублів.

У вересні 2026 року Путін і прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді також обговорювали з Фрадковим «російсько-індійську платіжну систему» біля стенда A7 у Нью-Делі.

A7 перебуває під санкціями Великої Британії, ЄС та США. Британія внесла компанію до санкційного списку у травні 2025 року. У липні обмеження запровадив Євросоюз, пов’язавши A7 зі спробами впливу на президентські вибори 2024 року в Молдові та референдум щодо вступу країни до ЄС.

У серпні санкції проти A7 запровадили США. Американська влада заявила, що компанія підтримувала підсанкційну криптобіржу Garantex. Одночасно обмеження застосували до її наступниці Grinex та низки пов’язаних структур.

Таким чином, розслідування Financial Times показує, що пов’язана з Росією система A7 використовувала традиційну міжнародну банківську інфраструктуру разом із мережею компаній-прокладок і фальсифікованими документами для проведення значних фінансових потоків попри санкційні обмеження.