Категорія: Політика

Виконавча директорка Центру протидії корупції Дарʼя Каленюк в інтерв’ю Radio NV прокоментувала затримку наступного кроку Національного антикорупційного бюро після обшуків у на даний момент ексголови Офісу президента Андря Єрмака, передають Патріоти України.

Каленюк заявила, що до НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури «є питання», оскільки від моменту обшуку у Єрмака пройшло вже більше трьох місяців, а фігурантам справи Мідас — колишньому віцепрем’єру — міністру національної єдності Олексію Чернишову та колишньому міністру юстиції, який до цього очолював Міненерго, Герману Галущенку оголосили підозри швидше.

«По Єрмаку нічого немає. Хоча він і далі зустрічається з топ-посадовцями. Зараз придумав собі посаду в Національній асоціації адвокатів. Він намагається відновити своє добре ім’я. Хоча я сумніваюся, що це взагалі можливо. Намагається через адвокатський імунітет, я думаю, що ускладнити кримінальне провадження щодо себе. Тому що адвокати мають додаткові елементи захисту», — зазначила директорка ЦПК.

Вона сказала, що не знає, чому НАБУ і САП зволікають, та припустила, що «враховуючи одіозність цієї фігури (Андрія Єрмака — ред.)» та його наближеність до президента Володимира Зеленського, збір доказів «не такий вже і простий». «Є низка таких процедур, як експертизи, які залежать не від НАБУ, а які залежать від зовнішніх певних чинників. Я думаю, що це може бути причиною», — припустила Каленюк.

Водночас директорка ЦПК додала, що в таких «фігур національного значення», як Андрій Єрмак, не проводяться обшуки без вже зібраної доказової бази, тому «ми не припинимо запитувати в НАБУ і САП, де наступний крок».

Сполучені Штати можуть переглянути свої відносини з НАТО після завершення війни в Ірані. Причиною такого рішення є недостатня підтримка з боку Альянсу під час конфлікту на Близькому Сході. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю “Аль-Джазірі”. Він додав, що НАТО не може бути “вулицею з одностороннім рухом”, передають Патріоти України.

Що відомо

Під час розмови Рубіо розкритикував країни НАТО за відмову надати доступ до військових баз після того, як очільник Білого дому Дональд Трамп раніше звинуватив союзників у слабкості та назвав організацію “паперовим тигром”.

“Президенту та нашій країні доведеться переглянути все це після завершення цієї операції… Я був великим прихильником НАТО, але одна з причин чому я підтримую НАТО, полягає в тому, що я вважаю, що ці права на базування дають нам важелі впливу, гнучкість та оперативні можливості по всьому світу. Але якщо НАТО просто захищає Європу у разі нападу, а вони позбавляють нас права базуватися, коли нам потрібно, то це не дуже хороша домовленість. Важко залишатися залученим до цього питання електронною поштою та казати, що це добре для Сполучених Штатів… Все це доведеться переглянути”, – заявив держсекретар.

Варто зазначити, що країни НАТО у більшості не підтримали прохання Трампа щодо сприяння відновленню судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку, яку Іран фактично заблокував, погрожуючи відповіддю після ударів США та Ізраїлю.

З кінця лютого цей ключовий маршрут постачання енергоносіїв залишається паралізованим, що спричинило різке зростання цін на нафту й газ.

“Коли ця операція завершиться, вона (Ормузька протока. – Ред.) буде відкрита, і вона буде відкрита так чи інакше”, – підкреслив Рубіо.

Водночас політик наголосив, що НАТО не може існувати без Сполучених Штатів і має залишатися взаємовигідним партнерством, а не одностороннім процесом.

“Сподіватимемося, що ми зможемо це виправити. У нас буде час, щоб вирішити це питання”, – підсумував він.

Сухопутна операція в Ірані може призвести до серйозної ескалації та нової глобальної кризи. Попри спроби домовитися, сторони висувають вимоги, які неможливо виконати Про це в ефірі Еспресо сказав юрист-міжнародник Андрій Смолій, передають Патріоти України.

“Трамп став заручником цієї війни. Видання Financial Times опублікувало статтю про те, що угода між США та Іраном може бути останнім шансом уникнути великої ескалації. Мова йде про введення сухопутних військ, про більш масштабну сухопутну операцію, яка, з точки зору Трампа, матиме на меті відкриття Ормузької протоки, встановлення ефективного контролю над певними точками берегової лінії в її межах тощо”, – зазначив Смолій.

За словами експерта, але Трамп розуміє, що сухопутна операція може перетворитися на чергову катастрофу для нього передусім і для Сполучених Штатів Америки. І якщо про США Трамп не надто думає, то про себе він намагається думати і розуміє, що якщо до США почнуть надходити тіла загиблих, якщо це все призведе до ще більшої кризи, до блекауту на Близькому Сході, до повного знищення нафтогазових об’єктів у регіоні, це означатиме ще масштабнішу фінансову кризу.

“Наразі Трамп намагається домовитися, але він не був би Трампом, якби не намагався зробити це так, що Іран не погодиться на всі ці умови. І ми знову опиняємося в ситуації, коли обидві сторони висувають вимоги, які неможливо виконати.

Можливо, станеться якесь диво, але якщо сторони й надалі дотримуватимуться таких підходів, то або позиційна війна, яка триває зараз, продовжиться, або ж великого сухопутного вторгнення не уникнути. Відповідно, ще більшої політичної кризи фактично в усьому світі також не уникнути”, – резюмував Смолій.

Підрозділи 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади ДШВ ЗСУ взяли під повний контроль населений пункт Березове Дніпропетровської області. Про це повідомило командування ДШВ у четвер, 26 березня, передають Патріоти України.

«Крок за кроком десантники вибивають російських окупантів з української землі. Там, де заходять підрозділи Десантно-штурмових військ Збройних Сил України — противник зазнає колосальних втрат, або залишається в українській землі назавжди», — йдеться в повідомленні.

3 березня речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомив, що під час боїв за Березове кілька російських підрозділів зазнали серйозних втрат і фактично втратили боєздатність.

«За даними нашої розвідки, унаслідок боїв за населений пункт Березове, розташований на адміністративній межі Дніпропетровської і Запорізької областей, декілька російських підрозділів зазнали таких втрат, що фактично втратили боєздатність. І окупанти попросили навіть не поповнення особового складу, а конкретно, щоб їх вивели звідти і замінили», — зазначав Волошин.

Критична військова підтримка США для України, включно з перехоплювачами для зенітних ракетних систем Patriot для протиповітряної оборони й іншим важливим обладнанням, і далі надходить. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на брифінгу 26 березня, який транслювало Reuters, передають Патріоти України.

На брифінгу генсека Альянсу попросили прокоментувати публікацію The Washington Post про те, що Пентагон нібито розглядає можливість переспрямування частини озброєння, призначеного для України, на Близький Схід через виснаження запасів у війні проти Ірану.

За словами Рютте, союзники й далі фінансують критичну підтримку для України.

“Відома абревіатура PURL і далі працює, і це дуже важливо, оскільки водночас триває обмін розвідданими США з Україною, що є потрібним. Також критично важливим є виробництво оборонної промисловості США та їхні запаси, коли йдеться, наприклад, про перехоплювачі для систем Patriot, а також інше важливе і критично потрібне військове обладнання”, – сказав генсек НАТО.

Імовірне переспрямування техніки на $750 млн

За словами трьох ознайомлених джерел, на яке посилається WP, США нібито хочуть передати на Близький Схід, зокрема, ракети-перехоплювачі, призначені в межах програми НАТО Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) – ініціативи, яка забезпечила приблизно 75% ракет для зенітних ракетних систем Patriot в Україні.

Загалом може йтися про переспрямування техніки на $750 млн.

Співрозмовники уточнили, що остаточного рішення поки не ухвалили, однак у Пентагоні визнають необхідність забезпечити пріоритетні потреби американських військ і союзників.

Поточні й очікувані пакети допомоги за програмою PURL

Про запуск PURL НАТО повідомив 4 серпня 2025 року. У межах цієї ініціативи Україна отримуватиме американське озброєння, яке фінансують європейські союзники й Канада. Як пояснювали в Альянсі, вартість кожного пакету допомоги – приблизно $500 млн.

Точної суми коштів, які країни вже виділили для закупівлі зброї в межах PURL, у відкритих джерелах немає. Однак у вересні президент України Володимир Зеленський повідомляв, що шість країн на той момент уже виділили понад $2 млрд через ініціативу. Пізніше, у грудні, глава держави заявив, що 2026 року розраховує на пакети озброєнь за цією програмою на суму $15–$16 млрд, писало “Суспільне”.

Юлія Свириденко, яка стала прем’єр-міністеркою України 17 липня 2025 року, 24 березня 2026 року подала щорічну декларацію про майно й доходи, інформують Патріоти України.

Головним джерелом доходів Свириденко за звітний період стала не зарплата прем’єра, а гонорари. За 2025 рік вона отримала 3 243 529 грн від університету “Київська школа економіки” (КШЕ) і ще 5195 грн – від Київської школи державного управління імені Сергія Нижного за надання викладацьких послуг за цивільно-правовими договорами.

У квітні 2025 року “Українська правда” писала, що Свириденко читає лекції з кількох програм, консультує студентів і готує до запуску нову навчальну програму. Усе це нібито в неробочий час і в умовах війни, “коли в міністра економіки, здавалося б, не може бути зайвого часу”, зазначали журналісти.

“Я сам офігів трохи, коли дізнався, скільки ми платимо Юлії Анатоліївні. Ну, там, 100 000 грн на місяць – я розумію. Але такого я сам не чекав”, – заявив тоді УП президент КШЕ Тимофій Милованов.

Зарплата від секретаріату Кабміну сягнула 1 371 937 грн. Ще 144 000 грн Свириденко отримала як прибуток від оренди – його виплатив Сергій Дерлеменко, батько доньки прем’єрки. Він же сплатив навчання доньки глави уряду Софії – 513 212 грн, ці кошти задекларовані на дитину. Загалом особистий дохід прем’єрки сягнув понад 4,76 млн грн.

Нерухомість

У власності Свириденко – квартира в Києві площею 33,5 м² (куплена 2014 року, оцінена в 513 500 грн) і квартира в Чернігові площею 74,3 м² (куплена 2010 року, оцінена у 218 490 грн). Також їй належить 25% ще в одній чернігівській квартирі площею 87,5 м² (решта 50% – у власності брата Віталія Свириденка, ще 25% – у матері Світлани Свириденко). Ділянка площею 1496 м² у селі Клочків у Чернігівській області – у її особистій власності із 2022 року.

Для проживання в Києві Свириденко орендує квартиру площею 92,7 м² – її власниками є громадянка України Ольга Бергер та іноземний громадянин Ітаї Бергер (по 50%). Договір уклали 30 травня 2025 року, вартість разової витрати – 160 000 грн.

Транспорт

Свириденко користується автомобілем BMW X3 2016 року випуску (ціна станом на дату придбання – 1 033 175 грн), він – у власності Дерлеменка.

Заощадження

На рахунку прем’єр-міністерки у “ПриватБанку” – 138 712 грн, в “Універсал Банку” – 1 грн. Готівкою вона зберігає $10 000. Окрім цього, вказано гарантійну заставну суму за договором оренди в розмірі 100 000 грн.

Займ

Із лютого 2022 року Свириденко має борг перед фізичною особою Тетяною Свірською в доларах США. Початкова сума була $10 000 (у декларації за 2024 рік – $15 000). За 2025 рік вона повернула $5000, залишок боргу на кінець звітного року – $5000. Відсотків не сплачували.

Члени сім’ї

У декларації вказано лише доньку – Софію Сергіївну Дерлеменко, зареєстровану в Чернігові. Брат Свириденко, Віталій, у декларації прем’єрки не фігурує як член сім’ї, проте його вказано як співвласника чернігівської квартири. Раніше видання “ГОРДОН” писало, що брат Свириденко живе в Лондоні (Великобританія), прем’єрка стверджувала, що він покинув Україну до початку повномасштабного вторгнення.

Що змінилося, порівняно з декларацією за 2024 рік

Рік тому Свириденко обіймала посаду першого віцепрем’єра – міністра економіки. Її зарплата тоді становила 1 205 771 грн – на 166 166 грн менше, ніж 2025-го. Гонорари від КШЕ зросли незначно: із 3 102 506 грн до 3 243 529 грн. Дохід від оренди зріс із 133 000 до 144 000 грн.

Суттєво змінилася ситуація з нерухомістю: у декларації за 2024 рік Свириденко орендувала іншу київську квартиру – площею 119,8 м², яка належала Лідії Уманець, разом із паркомісцем. У декларації за 2025 рік ці об’єкти зникли, натомість з’явилася нова орендована квартира площею 92,7 м² – у власності подружжя Бергер.

Заощадження на банківських рахунках зменшилися: рік тому у “ПриватБанку” було 376 606 грн, тепер – 138 712 грн. Проте готівка в доларах зросла із $4000 до $10 000.

Президент Ірану Масуд Пезешкіан подякував країні-агресору Росії за підтримку. Він опублікував у Х пост російською мовою, передають Патріоти України.

За його словами, звернення нелегітимного президента РФ Володимира Путіна й підтримка російського народу “надихають” Іран у війні.

“Спротив і мужність іранського народу обіцяє нові узи, які гарантують безпеку Східної Азії країнами регіону. Від імені народу Ірану дякую уряду й народу Росії”, – ідеться в пості Пезешкіана.

На Великдень, 12 квітня, між Україною та Росією планують провести обмін військовополоненими. Про це розповів ексначальник ГУР та керівник Офісу президента Кирило Буданов на заході до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, передають Патріоти України.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно”, — повідомив Буданов.

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук підтвердила плани щодо проведення обміну. Очікується, що російська сторона не “вводитиме в оману” представників переговорних команд, а натомість виконає свої ключові зобов’язання перед Україною.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — зазначила вона.

Делегація депутатів Державної Думи РФ вперше після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну прибула до США за запрошенням конгресвумен від Республіканської партії Анни Пауліни Луни. Про це повідомляє The New York Times, передають Патріоти України.

Візит, організований Луною, яка займає відкрито проросійську та антиукраїнську позицію, нібито має на меті провести «тестові переговори» на фоні зусиль Москви відновити стосунки з Вашингтоном.

Делегацію мав очолити голова комітету Держдуми РФ Леонід Слуцький, але він не зміг отримати візу через численні звинувачення у сексуальних домаганнях. До складу делегації увійшли:

• В’ячеслав Ніконов (онук соратника Сталіна В’ячеслава Молотова);
• Світлана Журова (колишня олімпійська чемпіонка);
• Олександр Чернишов (член комітету Держдуми РФ з міжнародних справ).

Читайте також:

В Мінфіні США підрахували, скільки Росія заробить на послабленні санкцій

Усі вони перебувають під санкціями США за підтримку окупації Криму та участь у війні проти України. Попри персональні санкції та заборону на в’їзд, Державний департамент США дозволив їм відвідати країну, додає NYT.

Анна Пауліна Луна, організаторка переговорів, стверджує, що отримала схвалення від Держдепартаменту на цей візит для обговорення «мирних переговорів». Водночас Луна є співавторкою законопроєкту про припинення військової допомоги Україні, тобто займає відкрито антиукраїнську позицію, пише видання.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що перед відльотом російського представницького складу очільник Кремля Володимир Путін провів для них особистий брифінг. У Москві сподіваються, що ці «обережні кроки» сприятимуть відновленню двосторонніх зв’язків.

У четвер, 26 березня, під час мінісесії пленарного засідання в Брюсселі Європейський парламент проголосував за зняття імунітету з Гжегожа Брауна, який знищив прапори Євросоюзу та України, а також заперечував злочини геноциду, скоєні Третім Рейхом, повідомляють Патріоти України з посиланням на RMF24.

Видання розповіло, що євродепутати підтримали дві пропозиції про скасування імунітету політика з партії “Конфедерація Корони Польської”. Додається, що його було скасовано на вимогу польської прокуратури.

Зокрема, йдеться про дві справи: знищення прапорів України, ЄС та ЛГБТ+-спільноти у Сеймі, а також заперечення злочинів геноциду, скоєних Третім Рейхом. “Зняття імунітету з європейського депутата дає прокуратурі можливість проводити розслідування”, – йдеться в публікації.

Видання поділилося, що один із запитів до Європейського парламенту Генеральний прокурор надіслав у липні 2025 року у зв’язку з провадженнями, що стосуються, зокрема, знищення у червні минулого року в головному вестибюлі Сейму виставки, присвяченої ЛГБТ+-спільноті; крадіжки у квітні 2025 року прапора України з міського управління в Білій-Підляській та крадіжки у травні 2025 року прапора ЄС з вестибюля Міністерства промисловості в Катовіце.

Наступний запит було направлено до Європейського парламенту у вересні минулого року у зв’язку з наміром висунути проти євродепутата звинувачення у публічному запереченні злочинів, скоєних у колишньому німецькому нацистському таборі КЛ Аушвіц-Біркенау. “Висловлювання Брауна викликали осуд з боку політиків, Інституту національної пам’яті та духовенства”, – зазначає видання.

Окрім цього, Комітет з правових питань (JURI) Європейського парламенту в вівторок, 24 березня, одноголосно висловився за зняття імунітету з євродепутата Гжегожа Брауна.

Примітно, що до цього Європарламент двічі голосував за позбавлення Брауна імунітету – за знищення ханукальних свічок у Сеймі та порушення фізичної недоторканності гінеколога в Олешніці. “Дії, які (Браун – ред.) вчиняє, не вписуються навіть у найширше розуміння парламентської діяльності. Антисемітизм, насильство, дискримінація – це не європейські цінності”, – заявив євродепутат від “Нової лівиці” Кшиштоф Смішек.

За його словами, “ніхто при здоровому глузді в Європарламенті не захищає такі дії”. “Тепер час для польської прокуратури та швидких дій суду”, – наголосив Смішек.