Категорія: Політика

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Франція є відданою принципам суверенітету й незалежності держав і не зважатиме на тиск чи погрози – зорема щодо України і Гренландії. Про це він написав у соцмережі X, передають Патріоти України.

Таку заяву Макрон зробив після допису президента США Дональда Трампа, який оголосив про план запровадити мита для низки європейських країн у разі відсутності домовленостей щодо придбання Сполученими Штатами Гренландії. У списку держав, які відвідали Гренландію з невідомими, за словами Трампа, цілями, опинилася й Франція.

Макрон пояснив, що участь Франції в навчаннях у Гренландії зумовлена міркуваннями безпеки в Арктиці й на зовнішніх кордонах Європи, а погрози запровадження мит назвав неприйнятними.

“Жоден тиск чи погрози не вплинуть на нас – ані в Україні, ані в Гренландії, ані будь-де у світі, коли ми стикаємося з подібними ситуаціями. Погрози запровадження мит є неприйнятними й не мають місця в цьому контексті. Європейці дадуть спільну і скоординовану відповідь у разі їх підтвердження. Ми забезпечимо дотримання європейського суверенітету”, – написав французький лідер.

Як анонсував Трамп, із 1 лютого Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Великобританія, Нідерланди й Фінляндія сплачуватимуть 10% мита на будь-які товари, які постачатимуть до США. Із 1 червня це мито буде підвищене до 25%. Такі тарифи діятимуть доти, доки не буде досягнуто угоди про “повну й остаточну купівлю Гренландії”.

Президент США Дональд Трамп використовує Гренландію як “зброю масового відволікання уваги” від реальних загроз, серед яких — повномасштабна війна в Україні. Таку заяву в інтерв’ю виданню The Financial Times зробив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, передають Патріоти України.

Ситуацію навколо Гренландії та погрози Дональда Трампа щодо острова колишній політик сприймає занадто болісно. Расмуссен, який також був прем’єр-міністром Данії з 2001 по 2009 рік, заявив, що завжди вважав Сполучені Штати лідером вільного світу. Свого часу він навіть називав США “світовим поліцейським”. Будучи прем’єр-міністром Данії Расмуссен відправляв данських військовослужбовців до Афганістану воювати на боці Коаліції.

“Зараз ми бачимо, що Сполучені Штати використовують мову, яка дуже схожа на мову гангстерів, яких вони мають контролювати в Москві та Пекіні. Мене справді непокоїть, що увага всього світу зараз зосереджена на тому, що не становить загрози ані для Європи, ані для Сполучених Штатів, — а саме, на Гренландії, дружньому союзнику США, — замість того, щоб зосередитися на тому, що повинно бути в центрі уваги просто зараз, — а саме, як примусити Путіна сісти за стіл перемовин щодо України?” — задається питанням колишній генсек НАТО.

Расмуссен попереджає, що будь-які розбіжності між західними союзниками грають виключно на руку Москві. У Кремлі розраховують, що Гренландія стане айсбергом, який потопить НАТО. Ексгенсек Альянсу впевнений, що анексія острова означатиме кінець поточного світового порядку.

Протягом 2025 року країна-агресор Росія залучила до свого “тіньового флоту” понад 40 суден, які перевозять нафту в обхід санкцій. Про це 16 січня 2026 року поінформувала Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України, передають Патріоти України.

“Під впливом санкцій понад 20% нафтових танкерів припинили участь у вивезенні російської нафти. Для підтримання стійкого морського експорту – близько 170 млн тонн на рік – Росія залучає нові судна. У минулому році кількість таких суден перевищила 40 одиниць”, – ідеться в повідомленні.

Українські розвідники зазначили, що майже 20 таких танкерів мають власників і операторів, зареєстрованих у Греції, а ще дев’ять – у Китаї. “Усі ці судна сприяють отриманню РФ доходів для фінансування війни. За підсумками 2025 року нафтогазові доходи до бюджету РФ були менші, ніж у 2024 році на 24%. Це наслідок тиску санкцій на ціну нафти”, – наголосили в СЗР.

За її даними, росіяни змушені більше витрачати на фрахтування і страхування танкерів, залучених до експорту нафти, а на цьому тлі “покупці вимагають суттєвих знижок”. Через це нафта російського сорту Urals у портах Балтійського й Чорного морів коштувала наприкінці 2025 року $34 за барель і менше.

“У 2026 році тиск на “тіньовий флот” Росії посилюватиметься. Ефективні методи продемонстрували США. Майже напевно ці практики будуть частіше реалізовуватися в морях навколо Європи. Формальних причини для цього достатньо, про них інформуємо нашим партнерів, спільно працюємо для послаблення спроможностей агресора продовжувати війну проти України й масштабувати агресію”, – заявили в СЗР.

У службі пояснили, що основні покупці російської нафти є незмінними – Індія, Китай і Туреччина. “У 2023–2025 роках майже 700 танкерів залучалося до вивезення нафти з морських портів РФ, з них 476 виконували рейси у 2025 році”, – повідомила українська розвідка.

Депутати Європарламенту вважають, що торгівельна угода між ЄС і США більше неможлива, і мають намір зупинити процес її ратифікації. Таку реакцію в Європі викликала заява президента США Дональда Трампа про впровадження додаткових мит для європейських противників анексії Гренландії, передають Патріоти України з посиланням на Bloomberg.

Так, президент Європейської народної партії (ЄНП), найбільшої політичної групи в Європарламенті, Манфред Вебер заявив у суботу, що угода зі США більше неможлива.

“ЄНП виступає за торговельну угоду між ЄС і США, але з огляду на погрози Дональда Трампа щодо Гренландії, затвердження на цьому етапі неможливе. Домовленості щодо зниження мит на американські товари мають бути поставлені на паузу”, – наводить видання слова Вебера.

Bloomberg зазначає, що торговельна угода, про яку президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн домовилася з Трампом влітку 2025 року, вже частково імплементована, але потребує остаточного схвалення Європарламентом.

Угода передбачала встановлення 15% мита США на більшість товарів з ЄС в обмін на зобов’язання Брюсселя скасувати мита на американські промислові товари та деяку сільгосппродукцію. Фон дер Ляєн пішла на ці умови, намагаючись уникнути повномасштабної торгової війни.

Впливова група євродепутатів від початку критикувала угоду як “однобоку” на користь Сполучених Штатів. Це невдоволення лише посилилося після того, як Вашингтон, попри липневі домовленості, встановив 50-відсоткові мита на сталь, алюміній та на сотні інших товарів з ЄС.

Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге заявив, що робота над імплементацією угоди має бути призупинена, доки погрози з боку США не припиняться.

Ланге також закликав ЄС задіяти Інструмент протидії примусу (Anti-Coercion Instrument, ACI) – найпотужніший механізм ЄС для відповіді на економічний тиск, який ще жодного разу не застосовувався. Він дозволяє вводити зустрічні мита, нові податки на техкомпанії або обмежувати доступ до держзакупівель.

Члени торгового комітету вже провели перші обговорення та планують зібратися знову за тиждень. Тим часом данський депутат Пер Клаузен зібрав 30 підписів під листом до керівництва парламенту з вимогою “заморозити” угоду.

У 2026 році на тимчасово окупованій території Донецької області Росія планує розпочати масштабну експлуатацію надр. Москва розглядає українські родовища стратегічних і рідкісних металів як ресурсну базу для підтримки військової економіки та компенсації збитків у власному нафтогазовому секторі. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України, передають Патріоти України.

У відомстві зазначили, що Кремль має намір розпочати довгострокову програму геологорозвідки на тимчасово окупованих територіях Донецької області, розраховану до 2031 року. Адже системна криза в традиційних сировинних галузях Росії, викликана санкціями та технологічною відсталістю, змушує агресора шукати альтернативні джерела доходів. В умовах зростання собівартості видобутку нафти й проблем з експортом, окуповані українські землі перетворюються на об’єкт ресурсного грабежу, покликаного латати дірки в російському бюджеті.

“У 2026 році на тимчасово окупованій території Донецької області Росія планує розпочати масштабну програму геологорозвідувальних робіт, розраховану до 2031 року. Вона передбачає поетапні дослідження родовищ з фокусом на сировину, затребувану в сучасній економіці, зокрема стратегічні та рідкісні метали. Мова йде не про разові геологічні виїзди, а про довгострокові роботи, розділені на кілька етапів”, — повідомили в Службі зовнішньої розвідки України.

Впровадження подібних програм коштом державного бюджету РФ підтверджує намір Москви закріпитися в регіоні для промислового освоєння українських надр. Використання радянських архівних даних і спроби їх оновлення свідчать про прагнення агресора максимально швидко інтегрувати природні багатства Донеччини до своєї економічної моделі.

“Фактично йдеться про цілеспрямоване використання українських земель і природних багатств для збагачення держави-агресора. Росія, порушуючи норми міжнародного права, намагається компенсувати власні економічні провали за рахунок надр Донеччини, перетворюючи геологорозвідку не на інструмент розвитку регіону, а на механізм ресурсного пограбування окупованих територій”, — підкреслили у відомстві.

Як повідомив Генштаб ЗСУ, загальні бойові втрати РФ з 24.02.22 по 18.01.26 орієнтовно склали:

Президент України Володимир Зеленський заявив, що щонайменше 20% суден «тіньового флоту» РФ наразі зупинені. Про це президент повідомив у вівторок, 13 січня, після доповіді першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Луговського, передають Патріоти України.

«Завдяки нашим скоординованим з частиною держав заходам тиску на тіньовий флот щонайменше 20% суден флоту зупинились, і Росія намагається компенсувати цю втрату залученням нових суден. Усі вони мають бути додані в санкційні списки», — зазначив глава держави.

Зеленський наголосив, що санкційний тиск буде посилюватися і поширюватися не лише на судна, а й на команди танкерів, капітанів, страховиків та всю інфраструктуру тіньового флоту.

«Обмеження російського морського експорту нафти, які працюють зараз, у річному вимірі мають скоротити російські доходи щонайменше на 30 мільярдів доларів. Додатковий тиск точно збільшить цей обсяг російських втрат, а отже, скоротить фінансування російської війни», — сказав президент.

За його словами, партнерів інформуватимуть і про схеми китайських компаній, які допомагають Росії обходити санкції. «Результативний тиск на агресора — це головне добриво для дипломатичного процесу. Дякую всім партнерам, які розуміють ситуацію саме так і працюють максимально ефективно на всіх санкційних треках», — додав Зеленський.

У 2026 році різкої зміни характеру війни не очікується. Ключовим фактором залишаються переговори: або вони дійдуть до жорсткої кульмінації, або остаточно зайдуть у глухий кут. У другому випадку війна триватиме за інерційним сценарієм і перейде у 2027 рік. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на поінформовані джерела, передають Патріоти України.

Аналітики та співрозмовники видання виділяють чотири ймовірні сценарії розвитку подій у 2026 році.

---

1. Інерційний сценарій: війна без прориву

США не зможуть звести позиції Києва та москви. Володимир Путін наполягатиме на максимальних вимогах, тоді як Білий дім поступово знижуватиме рівень залученості.

Навесні росія активізує наступальні дії, однак її просування залишиться повільним і обмеженим. Захопити всю Донецьку або Запорізьку області РФ не зможе. За такого розвитку подій війна плавно переходить у 2027 рік без стратегічних змін.

---

2. Підвищення ставок з боку РФ

Якщо Кремлю не вдасться зламати ЗСУ на полі бою та залякати українське суспільство ракетним терором, Москва може піти шляхом ескалації політичних вимог.

Зокрема, РФ може офіційно заявити претензії на всю Запорізьку область. Оскільки такі умови є неприйнятними для України, переговори зірвуться, а війна продовжиться без перспектив швидкого завершення.

---

3. Жорстка кульмінація переговорів

У цьому сценарії США разом із Росією посилюють тиск на Україну, вимагаючи виведення українських військ із частини Донецької області.

Бойові дії припиняються, війна формально завершується, однак ризик нової ескалації зберігається, а мир залишається вкрай нестабільним.

---

4. Заморозка війни по лінії фронту

Президенту США Дональду Трампу вдається змусити Путіна погодитися на замороження війни по поточній лінії фронту.

Україна де-факто і де-юре зберігає контроль над частиною Донецької та Запорізької областей. Після цього стартують довгі та складні мирні переговори, без гарантії остаточного врегулювання.

Не менше п’ятнадцяти танкерів, які займаються перевезенням нафти, що підпадає під санкції, змінили свій прапор на прапор країни-агресора Росії після затримання США декількох суден останнім часом. Про це американське видання The Wall Street Journal (WSJ) повідомило з посиланням на профільну газету Lloyd’s List, передають Патріоти України.

Головний редактор Lloyd’s List Річард Мід розповів, що понад 15 танкерів з так званого “тіньового флоту” зареєструвалися в Росії. “Перехід під російський прапор — свого роду спосіб для тіньового флоту захиститися від рейдів“, — сказав Мід.

Неназвані юристи та представники судноплавних компаній повідомили в коментарі WSJ, що власники танкерів, які різко змінили реєстрацію, вважали, що російський прапор допоможе їм уникнути затримання, оскільки США не посміють чіпати такі судна.

Нагадаємо, 7 січня американські військові захопили танкер Marinera на північному сході Атлантичного океану. Незадовго до цього судно, яке називалося Bella-1 та йшло під прапором Гаяни, змінило прапор на російський.

Країна-агресор РФ посилила атаки по цивільних об’єктах в Україні після того, як президент США Дональд Трамп та російський диктатор Володимир Путін домовилися почати мирні переговори про завершення війни. Про це агентство Bloomberg повідомило з посиланням на дані аналізу втрат серед цивільного населення України, проведеного урядами європейських країн, передають Патріоти України.

У звіті європейських урядів сказано, що у 2025 році в результаті російських обстрілів загинули близько 2,4 тисячі мирних жителів. Ще майже 12,5 тисячі отримали поранення та травми.

В оцінці не дається жодних пояснень мотивам Москви, хронологія подій показує, що росіяни збільшували інтенсивність ударів по мирних жителях України кожного разу, коли Вашингтон намагався просунути мирні переговори.

Згідно зі звітом, більше ніж 2 тисяч людей загинули у 2025 році після того, як Трамп провів телефонну розмову з Путіним, в ході якої вони домовилися почати переговори про припинення вогню. Після цього армія РФ здійснила 40 найбільших за всю війну ударів.

Крім того, після серпневої зустрічі Трампа та Путіна на Алясці росіяни щомісяця запускали по Україні в середньому по 5,3 тисячі безпілотників. Це в п’ять разів більше середньомісячного показника 2024 року.

А як у публічному просторі з’явилася інформація про 28-пунктний “мирний план”, армія РФ запустила по Україні понад 9 тисяч БПЛА та 350 ракет. В результаті ударів загинули понад 220 мирних жителів. Неназвані європейські чиновники сказали в коментарі Bloomberg, що ці цифри є доказом того, що Путін не ставиться серйозно до мирних переговорів.