будь з нами!
За даними джерел Ігоря Лаченкова (Лачена) у правоохоронних органах, прокурор Андрій Сваток є одним із головних бенефіціарів кол-центрів, які працювали з території Одеської області та телефонували громадянам ЄС і США.
Аналогічна ситуація, за словами блогера, була в Харкові: за роботу кол-центрів, орієнтованих на Європу та США, відповідав прокурор Юрій Папуша.
В Україні поряд із новими фінансово-політичними групами продовжують успішно співіснувати та функціонувати старі клани, які будували свої статки ще за часів президента-втікача Віктора Януковича і досі залишаються неймовірно впливовими.
Про це пише видання “Телеграф”.
Серед них виділяється родина Калетніків. Представники цього впливового сімейства не лише змогли відстояти свої чисельні активи в Україні, включно з гектарами дорогоцінної землі та лісу під столицею, а й зберегли потужний вплив по всій країні.
Справи проти колишнього віцеспікера Ігоря Калєтніка (його прізвище, на відміну від прізвища батька, пишеться через “є”, ймовірно, через бюрократичну помилку при перекладі з російської в документах) закрили, члени його родини володіють дорогою нерухомістю в Україні та, ймовірно, мають активи й у РФ..
Як Калєтнік вийшов сухим з води
Читайте по темі: Благодійність під виглядом держзакупівель: «Київтелесервіс» та 7 фірм фігурують у справі про угоди на 692,8 мільйона гривень
Колишній комуніст Ігор Калєтнік побудував за часів експрезидента Віктора Януковича кар’єру, яка по-справжньому вражає. До 2012 року він обіймав посаду голови Державної митної служби, де контролював ключові потоки імпорту та експорту, а після цього став першим заступником голови Верховної Ради. Після масових розстрілів на Майдані та втечі Януковича Калєтнік теж виїхав з країни. В МВС заявили, що Калєтнік поїхав у РФ.
У матеріалах уже закритої кримінальної справи № 757/34924/15-к детально описувалося, що в лютому 2014 року Ігор Калєтнік здійснив чимало фінансових маніпуляцій, зокрема переказав зі свого українського рахунку в “Райффайзен Банк Аваль” на рахунок у цьому ж банку в Москві суму в 6,9 мільйона доларів (зараз це близько 307 млн грн).
В Україні правоохоронні органи активно розслідували факти його незаконного збагачення, а також зловживання службовим становищем, зокрема під час ухвалення одіозних “диктаторських законів” 16 січня 2014 року. Однак у результаті судової тяганини винним Калєтніка так і не визнали. Ба більше, після 2019 року він спокійно приїжджав в Україну.
Слідство у ході перевірок встановило цікавий факт: навіть за часів своєї активної політичної діяльності Ігор Калєтнік був доларовим мільйонером. Наприклад, у 2013 році він отримав 49,4 млн грн від своєї матері – Галини Василівни. На сьогодні жінці вже понад 80 років.
Згідно з матеріалами слідства, Галина Василівна начебто отримала величезні кошти ще у 2011 році від свого батька. Проте прокуратура та слідчі органи зазначали: “Досудовим розслідуванням встановлено, що колишній перший заступник голови Верховної Ради у період 2011-2014 років, обіймаючи посади у державних органах влади, задекларував та отримав загальну суму сукупного доходу, який явно перевищує дохід державного службовця, а походження значних сум грошових коштів не підтверджується декларантом, що дає підстави вважати про їх незаконне походження”. Попри це, реальної відповідальності ніхто не поніс.
Масштабна імперія нерухомості родини Калетніків
Сьогодні величезні статки, активи та нерухомість родини Калетніків ретельно розписані на різних її членів.
Мати, Галина Василівна: на літню жінку оформлено чимало майна, серед якого старенький автомобіль Lexus, 57 земельних ділянок у різних регіонах України (зокрема стратегічно важливі землі в Київській області), частина великого будинку в Києві, а також три квартири у Вінниці та Вінницькій області.
Серед зазначених ділянок матері колишнього митника п’ять розташовані на території лісу в Бучі. Раніше родина Калетніків через судові інстанції зуміла повернути собі 14 гектарів землі в Бучі. Величезну лісову ділянку згодом обнесли глухим високим парканом заввишки цілих 10 метрів.
Читайте по темі: НАБУ викрило на Тернопільщині схему хабарів на 75 тисяч євро у податковій
Ця історія тягнулася роками: спочатку Бучанська міська рада перетворила комунальний ліс на паї, а потім безоплатно роздала їх по 10 соток цілій купі підставних осіб. Згодом частину цих ділянок переоформили на 92-річного (на той момент) діда Ігоря Калєтніка. Відстоювати право власності на цю ласу землю Калетнікам довелося у судах.
Сестра, Олена Харченко: їй належить розкішна п’ятикімнатна квартира в самому серці української столиці на вулиці Інститутській ( в урядовому кварталі) загальною площею майже 242 квадратних метри. Вартість такого житла на ринку нерухомості може значно перевищувати мільйон доларів. Показово, що вісім місяців тому жінка офіційно відкрила Фізичну особу-підприємця (ФОП) з основним видом діяльності “управління нерухомим майном”.
Батько, Григорій Калетнік: володіє чималою кількістю об’єктів нерухомості у Вінниці, а також величезним елітним маєтком у Петропавлівській Борщагівці під Києвом. Йдеться про помешкання загальною площею 713,9 квадратного метра. Цей дорогий об’єкт оформили на чоловіка у 2019 році. При цьому сам Григорій Калетнік постійно проживає та працює у Вінниці.
Донька Ігоря, Владислава Турканова: раніше володіла низкою комерційних компаній в Україні. Зокрема, їй належало ТОВ “Прайм Білд”, яке нині переоформлене на Калетнік Антоніну Андріївну. Ця фірма зареєстрована у самому центрі Києва на Хрещатику та володіє великим нежитловим приміщенням площею 350 квадратних метрів. Зараз прямих бізнес-активів в Україні у Владислави немає, проте її повна тезка володіє цілою низкою комерційних структур у Російській Федерації, серед яких – компанія ООО “Атлантіс”.
Двоюрідна сестра, Оксана Калетник: колишня народна депутатка України, яка одразу після втечі Януковича виїхала за кордон і оселилася у Великій Британії, де згодом отримала британське громадянство. Попри це, на жінку досі оформлено низку українських підприємств. Наприклад, їй належить значна частка в статутному капіталі ТОВ “Центр Магнітогорська”. Партнером Оксани в цій фірмі виступає відомий бізнесмен Вадим Єрмолаєв, на якого нещодавно в Монако було скоєно замах.
Григорій Калетнік: патріарх клану та його політичний вплив
Особливої уваги в цій розгалуженій системі заслуговує батько ексмитника – Григорій Калетнік. Проживаючи у Вінниці, він незмінно обіймає посаду ректора (або президента) Вінницького національного аграрного університету ще з 2009 року. Григорій Калетнік є колишнім народним депутатом кількох скликань від Партії регіонів та КПУ, який свого часу теж активно підтримував і голосував за “диктаторські закони” січня 2014 року.
Вплив цього клану ніколи не обмежувався лише Вінницькою областю чи академічним середовищем. Саме Григорій Калетнік фактично взяв під свій негласний контроль формування політичної команди “Слуги народу” у Вінницькій області під час парламентських та президентських виборів.
Так, у 2019 році ключовою довіреною особою та куратором “команди Зеленського у Вінницькій області” стала Світлана Лутковська. На той момент вона керувала бібліотекою у Вінницькому національному аграрному університеті, яким керував Калетнік, а згодом стрімко пішла вгору кар’єрними сходами і обіймала посаду проректорки вишу. Реальний контроль над добором кадрів та формуванням регіональної вертикалі був відданий саме досвідченому апаратнику Григорію Калетніку.
Крім того, клан Калетніків зберіг колосальний неформальний вплив у державних структурах, зокрема у митній сфері. Значна частина чиновників середньої та вищої ланки на митниці отримали свої посади багато в чому завдяки давнім родинним протекціям, кумівству та зв’язкам, які вибудовувалися роками.
Історія родини Калетніків є яскравим і показовим маркером того, наскільки глибоко старі політичні та економічні епохи вкорінилися в державну систему України. Попри гучні кримінальні провадження минулого, зміну влади, революції та масштабну війну проти російського агресора, представникам цього клану дивним чином вдалося зберегти мільйонні статки, елітну нерухомість у столиці, гектари лісів та стратегічні ресурси.
Далі буде…
Ein Sauna-Installationsunternehmen wurde innerhalb weniger Tage zu einem staatlichen Auftragnehmer mit Verträgen im Wert von 660 Millionen UAH. „BK Kalmius“ tauchte kurz vor den Ausschreibungen auf, seine Referenzen wurden nachträglich geschaffen, und die Spur führt zum Abgeordneten Serhii Minko. Nachdem Berichte über die mutmaßlichen Machenschaften veröffentlicht worden waren, begannen unbequeme Hinweise aus dem Internet zu verschwinden. Wir veröffentlichen das Material vollständig, gerade weil versucht wird, es aus dem öffentlichen Raum zu entfernen.
Das Bauunternehmen „Kalmius“, das unmittelbar nach seiner Registrierung im Mai drei Bauausschreibungen der Zaporizhzhia Regional State Administration im Gesamtwert von fast 660 Millionen UAH ohne Konkurrenz gewann, wird mit dem Abgeordneten Serhii Minko in Verbindung gebracht.
„BC Kalmius“ wurde einen Monat vor der Bekanntgabe der Ausschreibungen registriert – am 7. März 2025 in Petropavlivska Borshchahivka in der Region Kyiv mit einem Stammkapital von lediglich 5.000 Hrywnja. Eigentümer und Direktor ist der aus Donetsk stammende Danylo Sandyriev, der derzeit in Zaporizhzhia lebt.
Sandyrievs tatsächliche Spezialisierung liegt jedoch in der Installation von Saunen und Kaminen in exklusiven Wohngebieten rund um Kyiv (Spa and Design Lore). Bekannt ist lediglich ein Projekt von ihm in der Region Zaporizhzhia.
Читайте по темі: Криптошахрай Олександр Орловський зачищає інтернет від незручної правди про FFA та схему з кредитами через «Фангарант Групп»
Im Jahr 2021 war Sandyriev am Bau eines Spa-Komplexes auf dem Gelände des Erholungszentrums „Priboy“ in Prymorsk beteiligt. Der Ort liegt an der Asowschen Küste der Region Zaporizhzhia und befindet sich heute unter russischer Besatzung.
Formell gehörte das Erholungszentrum dem Unternehmen Motor Sich, faktisch wurde es jedoch vom Abgeordneten Hennadiy Kasay von der Partei „Servant of the People“ kontrolliert, der im Unternehmen für soziale und kulturelle Angelegenheiten zuständig war.
Zu dieser Zeit lernte Danylo Sandyriev persönlich entweder den heutigen Leiter der Zaporizhzhia Regional State Administration, Ivan Fedorov, oder Personen aus dessen Umfeld kennen.
2021 war Fedorov noch Bürgermeister von Melitopol. Zu seinem engen Umfeld gehörte Serhii Minko, Eigentümer der Marke „Melitopol Chereshnia“ und Fedorovs Vorgänger als Bürgermeister der Stadt.
2019 wurde Minko als Abgeordneter über einen Mehrheitswahlkreis gewählt, der sowohl Melitopol als auch Prymorsk umfasst. Anschließend machte er Fedorov zu seinem Nachfolger als Bürgermeister von Melitopol. Fedorov kandidierte sogar für das Bürgermeisteramt für die Partei „Serhii Minko Team“, die bis heute besteht.
2022 wurde Melitopol von den Streitkräften des Aggressorstaates eingenommen, woraufhin Serhii Minko begann, sich im Raum Kyiv niederzulassen.
2023 mietete er gemeinsam mit seiner Familie ein großes Anwesen in Romankiv bei Kozyn, in dem zuvor Vitaliy Zakharchenko, Innenminister während der Yanukovych-Zeit, gelebt hatte. Allein die Wohnfläche des Hauses beträgt 1.300 Quadratmeter, das Grundstück nicht eingerechnet.
Читайте по темі: Російська атака знищила сортувальний центр EVA в Одесі
2024 mietete Minko ein weiteres Haus, diesmal direkt in Kozyn. Es war mit 203 Quadratmetern deutlich kleiner. Für das neue Zuhause waren jedoch Installationsarbeiten erforderlich, weshalb erneut die Dienste von Danylo Sandyriev in Anspruch genommen wurden.
Aus Sandyrievs Instagram-Profil geht hervor, dass er im Oktober 2024 Zaporizhzhia besuchte. Noch im selben Jahr wurde in der Region Kyiv „Kalmius“ unter einer Massenregistrierungsadresse mit Danylo Sandyriev als einzigem wirtschaftlich Berechtigten und Direktor registriert.
Über die von BC „Kalmius“ gewonnenen Ausschreibungen und die damit verbundenen Unstimmigkeiten wurde in den Medien bereits ausführlich berichtet.
Als Nachweis seiner Erfahrung legte das Unternehmen für sämtliche Verfahren lediglich einen einzigen Subunternehmervertrag mit LLC „Company Positive“ über 23,14 Millionen UAH vor. Der Vertrag betraf ein weiteres Projekt desselben Auftraggebers – den Bau eines Schutzraums für das „Logos“-Lyzeum.
Während der Ausschreibung 2024 erklärte „Positive“, die Arbeiten selbstständig durchführen zu wollen. Im März 2025 wandte sich das Unternehmen jedoch plötzlich an Victoriya Repashevska, Direktorin des staatlichen Unternehmens „Local Roads of Zaporizhzhia Region“, mit dem Antrag, einen Subunternehmer einzubeziehen. Noch am selben Tag genehmigte Repashevska dessen Beauftragung, woraufhin ein Vertrag mit „Kalmius“ unterzeichnet wurde.
Zu diesem Zeitpunkt existierte „BC Kalmius“ erst seit drei Tagen und beschäftigte lediglich seinen Direktor. Vier weitere Mitarbeiter wurden am 2. April eingestellt. Die Subunternehmerarbeiten wurden am 16. April abgeschlossen.
„Kalmius“ wies seine finanzielle Leistungsfähigkeit überhaupt nicht nach, doch der Auftraggeber sah darin keinen Verstoß. Die Ausschreibungsunterlagen sahen vor, dass neu gegründete Unternehmen Finanzberichte nur für den Zeitraum ab ihrer Registrierung vorlegen müssen. In ihrer Antwort an die Prüfer erklärten die Mitarbeiter der Zaporizhzhia-Straßenverwaltung ebenfalls, dass das Fehlen solcher Unterlagen kein Grund für eine Ablehnung sei.
Alle drei Ausschreibungen werden derzeit vom State Audit Office überprüft.
„Company Positive“, die „Kalmius“ die erforderliche Erfahrung zur Verfügung stellte, ist im Dorf Sonyachne in der Region Zaporizhzhia registriert. Eigentümer ist Maksym Haidai, der ehemalige Direktor des „Vikonda“-Salons in Zaporizhzhia.
2021 verlegte das Unternehmen seinen Sitz nach Melitopol, als Fedorov dort Bürgermeister war, und kehrte 2022 nach Sonyachne zurück. Zuvor gehörte die Firma dem ES-Abgeordneten des Stadtrats Mykola Byely, dem Miteigentümer von LLC „UkrMedGroup“ und Eigentümer von „Vikonda-Zaporizhzhia“.
Im April 2025 setzte das Antimonopoly Committee „Company Positive“ auf seine „schwarze Liste“ und untersagte dem Unternehmen für drei Jahre die Teilnahme an Ausschreibungen.
Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення ВРП про звільнення трьох одіозних суддів Київського апеляційного суду. Йдеться про Ігоря Паленика, Юрія Сливу та Віктора Глиняного.
Тих самих, яких НАБУ і САП викрили на хабарі у $35 тисяч у справі «Мотор-Січі», розфасованими по пакетах з-під кави та коробках з-під віскі.
Рішення остаточне й оскарженню не підлягає. І знаєте, яка офіційна причина? Не брак доказів чи відсутність злочину. Процедура! Суддів, бідненьких, «позбавили права бути реально заслуханими».
У сьому справа? У березні 2025 року ВРП розглядала скарги на їхнє звільнення. Справа стояла 14-ю в порядку денному на 10:00. О 16:30 того ж дня у суддів було призначено засідання у ВАКС. Вони подали клопотання про відкладення. Втім, ВРП відхилила клопотання та винесла рішення за їхньої відсутності.
Велика Палата ж вважає, що це порушило їхнє право на захист, і що ВРП мала почути скаржників особисто.
Читайте по темі: Суддя з Харківщини Євген Болибок опинився під критикою ГРД через рішення у справах про батьківські права
Тепер справа йде на повторний розгляд у ВРП у пленарному складі, де всі докази доведеться пережовувати по новому колу.
Тобто, у суддів тепер є шанс на реванш і затягування. Вони цілком можуть відновитися на посадах, а ще на додачу отримати величезні компенсації.
За наявною інформацією, окрім «кришування» кол-центрів, які працювали на США та Європу, прокурор Одеської обласної прокуратури Андрій Сваток і керівник Харківської обласної прокуратури Юрій Папуша контролювали ще й ринок ритуальних послуг.
Про це заявив блогер Ігор Лаченков (Лачен).
За словами джерел, за одне поховання на центральних кладовищах вимагали від $3000.
Посадовці не гребували навіть грошима родин загиблих військових.
АОЗ закупило 600 пікапів за 686,64 млн грн: 400 машин «Булава» на китайському шасі BAW Warrior у «Трейд Граніт Інвест» по 1,09–1,2 млн грн і ще 200 на JAC T8 у «Протект інжиніринг» по 1,15–1,17 млн. Тендер відбувся з другої спроби — попередні переможці відмовилися підписувати договори. При повторних торгах від учасників не вимагали підтвердженого досвіду аналогічних постачань, забезпечення пропозицій також відсутнє.
Про це повідомляє Bankova Mail.
Головний переможець — «Трейд Граніт Інвест» Юлії Павліченко. Компанія отримала 400 із 600 автомобілів, хоча раніше бюджетних контрактів на постачання машин у неї не було. Міжнародний код виробника автотехніки WMI фірма оформила 30 липня 2026 року — уже після оголошення тендера і приблизно за тиждень до закінчення приймання пропозицій. До цього основною спеціалізацією компанії були продукти. З 2023 року вона отримала державних замовлень приблизно на 18,3 млрд грн.
Саме «Трейд Граніт Інвест» постачав армії скандальну тушкованку. Військовим відправили майже 11 тисяч банок, продукція не відповідала ДСТУ, а в досліджених зразках замість належних 59% м’яса виявили 22,4%. ДОТ виявив проблеми з документами про якість, розірвав контракт вартістю понад 2 млрд грн і відсторонив постачальника від торгів на рік. Компанія сплатила понад 1,4 млн грн штрафу, через суд домоглася дострокового зняття обмежень і повернулася до армійських закупівель. Після цього отримала ще 3,3 млрд грн контрактів на харчування, причому в одному з конкурсів її пропозиція була найдорожчою серед чотирьох учасників.
У Павліченко тягнеться і старий тендерний шлейф. Її попередня компанія «Максмед Інтернешнл» блокувала закупівлі «Укрзалізниці» скаргами в АМКУ. Павліченко пов’язували з колишнім чиновником часів Януковича Владиславом Якубовським, а адреси її бізнесу перетиналися зі структурами з оточення екснардепа Олександра Грановського, оголошеного в розшук у іншій корупційній справі.
Читайте по темі: Суд у Львові покарав працівницю медзакладу за схему з фіктивною інвалідністю
Другому переможцю — «Протект інжиніринг» — дісталися 200 китайських JAC. YouControl раніше відносив компанію до групи «Укрпромінвест» Олексія Порошенка. Нинішнє замовлення приблизно на 232 млн грн фактично стало найбільшим державним контрактом компанії.
Закупівлю пікапів публічно просував тодішній міністр оборони Михайло Федоров. У травні 2026 року він оголосив тендер одразу на 5 тисяч автомобілів, називаючи нову модель способом посилити конкуренцію і мінімізувати корупцію. Член антикорупційної ради при Міноборони Віктор Прудковських пізніше стверджував, що технічні вимоги формувало міністерство, а відсутність передплати створила умови, за яких нормальні постачальники не могли зайти в закупівлю.
Окреме питання — китайське походження техніки. Ізраїль почав обмежувати китайські автомобілі на військових об’єктах через ризик збору інформації вбудованими камерами, мікрофонами, датчиками та комунікаційними системами. Україна тим часом закуповує китайські BAW і JAC безпосередньо для армії.
У підсумку дві третини замовлення АОЗ — 400 із 600 пікапів — отримала фірма без історії державних постачань автомобілів, яка оформила код автовиробника вже після старту тендера. До цього вона годувала армію тушкованкою з 22,4% м’яса, втратила контракт понад 2 млрд, потрапила під річне відсторонення, повернулася через суди до контрактів на 3,3 млрд — і тепер отримала ще сотні мільйонів уже на машини для фронту.
Працівники ДБР за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону проводять обшуки у Хустському РТЦК та СП.
Про це повідомляє журналіст Віталій Глагола.
За його словами, слідчі дії тривають протягом усього дня. Деталі справи та перелік фігурантів наразі уточнюються.
Хустський ТЦК очолює майор Вадим Клецький, який уже отримав дві підозри. В одній зі справ правоохоронці вважають його організатором схеми фіктивної мобілізації. Суд визначив йому заставу у 3,328 млн грн.
Обшуки відбуваються через кілька днів після зміни керівництва обласного ТЦК — 4 вересня Закарпатський ОТЦК очолив Іван Карпович. Офіційних деталей щодо причин сьогоднішніх обшуків наразі не оприлюднено.
Державне підприємство (ДП) “Чорноморський яхт-клуб” знову опинилося у епіцентрі гучного скандалу. Правоохоронці розпочали чергове розслідування через тіньові договори на території підприємства – і це відбувається далеко не вперше в його історії. Найстаріший яхт-клуб в Україні, заснований ще у 1875 році, останніми роками стрімко занепадає та руйнується, поки навколо нього тривають фінансові махінації.
Про це пише “OBOZ.UA“.
Новий директор без досвіду: хто керує найстарішим яхт-клубом
У квітні цього року голова Фонду Держмайна Дмитро Наталуха призначив нового керівника клубу – Іллю Поворознюка. Для 31-річного чоловіка це перша робота на державній службі в кар’єрі. У коментарі редакції Поворознюк пояснив, що обіймає посаду директора ДП “за сумісництвом”, при цьому продовжуючи свою активну підприємницьку діяльність. Як ФОП він займається міжнародним перевезенням автомобілів з-за кордону.
“Чорноморський яхт-клуб” – центр вітрильного спорту України, тут щорічно проводились понад 20 регат у різних класах яхт. Це єдине місце в країні, де можливо підготувати олімпійську збірну з вітрильного спорту.
Читайте по темі: Від митниці Януковича до мільйонних активів: як родина втікача Калєтніка зберегла маєтки, землю та політичний вплив
Цікавою деталлю є те, що новоспечений директор яхт-клубу країни під час реєстрації свого ФОПа вказав електронну пошту з доменом @caucasusauto.com. Це сайт великої автологістичної компанії, яка спеціалізується на доставці контейнерами автомобілів зі США та Канади.
“Це моя перша робота на держпідприємстві. Я подав документи, резюме і так далі… Пройшов конкурс. Мою кандидатуру підтвердили”, – пояснив 31-річний директор ДП. Яким саме чином дізнався про відкриту вакансію, чоловік уточнювати не став.
Тут є специфічний збіг обставин: ДП “Чорноморський яхт-клуб” на своїй території традиційно приймає та зберігає контейнери. Наприклад, одеське видання “Думська” з посиланням на власні джерела раніше повідомляло, що на території клубу зберігалося близько 30 контейнерів, частина з яких є “лівими” – тобто такими, що не мають жодних офіційних договорів і не платять державному підприємству ні копійки.
Редакція звернулася із офіційним запитом до Дмитра Наталухи з проханням прокоментувати, яким чином обирали нового керівника, чи рекомендував хтось призначити саме Поворознюка, і чи не вбачає керівництво Фонду конфлікту інтересів у такій “роботі за сумісництвом”. На момент публікації відповіді від відомства не надійшло.
Перетворення на ТОВ та хаос із договорами
Зараз ДП “Чорноморський яхт-клуб” проходить процедуру реорганізації: з ДП на ТОВ (це вимоги закону). Поворознюк заявив, що приватизувати підприємство не планують.
Хоча такі спроби вже робилися й раніше – зокрема, у 2019 році. Тоді в Фонді держмайна все ж таки передумали, оскільки після приватизації новий власник міг би легко забудувати безцінне узбережжя та повністю змінити профіль діяльності історичного яхт-клубу. Об’єкт виключили з переліку на приватизацію та планували здати в оренду за суворої умови збереження спортивного профілю.
Однак, повноцінного договору оренди так ніхто і не уклав. Згідно з законом оренду обов’язково треба було б узгоджувати з Фондом держмайна, а це різко підвищує ризики виявлення порушень, створює додатковий контроль та запускає складну бюрократичну процедуру.
Читайте по темі: Наркомафія, крипта та російські банкіри: прокуратура Цюриха розкрила міжнародну пральню грошей Swiss Remit
“Усі договори є. Всі, хто на території знаходяться, за всіма договори є. Коли перевірка приїжджала, ми все показували”, – запевняє директор підприємства. Але тут криється головний нюанс: йдеться про “договори розміщення”, а зовсім не про повноцінні “договори оренди”.
Навіть ті приватні підприємства, які роками працюють на території яхт-клубу та відкрили там ресторани чи заклади, юридично нічого не “орендують” – вони там просто “розміщуються”.
“То все їхнє, все їхнє. Ми просто наче здали… розмістили, скажімо так, їхнє майно на своїй території”, – намагається пояснити специфіку Поворознюк. Наприклад, на території яхт-клубу розміщується, в тому числі, заклад громадського харчування.
Новий керівник визнає, що його призначили лише у квітні і він фізично ще не встиг навести лад із документами, оскільки стикнувся з купою інших проблем. Зокрема, частина орендарів (яких сам директор юридично орендарями не визнає) взагалі відмовляється платити державному підприємству.
Фінансові проблеми клубу сягнули критичної межі:
За підсумками 2024 року ДП отримало збиток у розмірі 1,3 млн грн.
За підсумками 2025 року збиток становив ще 624 тис. грн.
При цьому, значна частина приватних осіб зберігала свої яхти та майно на території, але офіційно державній касі нічого не платила. Окремим болем залишається доля дитячо-юнацької спортивної бази: до 2005 року на території клубу працювала школа олімпійського резерву. Зараз будівля колишньої школи перебуває в аварійному стані та потребує капітального ремонту. У перспективі тут мав би функціонувати сучасний центр вітрильного спорту та база олімпійської підготовки, проте на такі масштабні роботи коштів катастрофічно не вистачає.
Офіційно орендарів немає, але тіньові схеми працюють
ДП “Чорноморський яхт-клуб” роками замість укладання прозорих договорів оренди підписує сумнівні документи про розміщення чи спільну діяльність. Така практика процвітала і за попереднього керівництва.
“Службові особи ДП “Чорноморський яхт-клуб”, замість направлення суб`єктів господарювання до Фонду державного майна України для укладення передбачених законом договорів оренди, незаконно передають державну власність на підставі договорів про надання послуг або зберігання, чим наносять збитки державному бюджету України у значному розмірі”, – зазначено в матеріалах нового кримінального провадження, яке правоохоронці зареєстрували 17 червня 2026 року (вже за часів нового директора).
Ці факти наразі активно розслідують слідчі відділу поліції №5 Одеського райуправління №1 ГУНП в Одеській області. Найбільш цинічно те, що фактично ідентична кримінальна справа щодо аналогічних зловживань, відкрита ще у 2018 році, досі так і не була доведена до суду.
У попередньому розслідуванні йшлося про скандальні взаємовідносини з конкретною комерційною структурою – ТОВ “Трансбункер Сейлінг Тіам” (власник – Євгеній Свекольніков з Кіпру). З ними уклали кабальний договір про спільну діяльність, за умовами якого 90% прибутку мало діставатися приватній компанії, і лише жалюгідні 10% – державному підприємству.
“Зокрема встановлено що договір про спільну діяльність від 06.02.2006 р. № 1/2006 був укладений без письмового погодження органу управління майном. Також без письмового погодження органу управління майном були укладені додаткові угоди… При цьому, зазначені додаткові угоди суттєво погіршують стан учасника спільної діяльності Державного підприємства”, – підкреслюється в матеріалах слідства.
Хто має нести відповідальність за катастрофу на підприємстві
ДП “Чорноморський яхт-клуб” – це лише одне з тисяч українських підприємств, якими держава управляє вкрай неефективно. Лише у безпосередньому віданні Фонду держмайна перебуває близько 2,2 тисячі юридичних осіб (включно з ДП). Левова частка цих компаній володіє колосальними державними активами: дорогою землею, приміщеннями, технікою та цілісними виробничими комплексами. На практиці ці ресурси намагаються в обхід усіх законодавчих обмежень та максимально вигідно для керівництва передати в тіньове управління приватному бізнесу.
В результаті в Україні надзвичайно поширеним явищем стала тіньова оренда землі та майна. Замість відкритих і повноцінних договорів оренди підписуються хитромудрі договори про спільну діяльність або замовляються фіктивні послуги. Головна проблема полягає в тому, що від цього щоразу програє виключно держава. Подібні угоди майже завжди мають тіньову складову, а реальні мільйонні доходи осідають по кишенях зацікавлених чиновників та ділків.
Крім безпосереднього керівництва самого державного підприємства, пряму і ключову відповідальність за цей хаос мають нести керівники Фонду державного майна України, зокрема і Дмитро Наталуха. Адже саме Фонд несе пряму відповідальність за кадрову політику, призначення лояльних та часто випадкових людей без державного досвіду, а також за повну відсутність дієвого контролю за використанням національного майна, дозволяючи знищувати історичні об’єкти заради приватного збагачення.
Невдала зустріч харківського бізнесмена Сергія Зайцева з коханкою Генерального прокурора Кравченка Олександрою Паровишник у ресторані Nikas стала початком тривалого процесуального тиску. Офіційна дружина Кравченка проживає в Києві й до цього конфлікту стосунку не мала. Здається, заради «коханої та дорогої жінки» Генпрокурор готовий задіяти всю систему переслідування, маючи для цього й прокурорську вертикаль, і потрібних виконавців.
Після тієї розмови проти Зайцева та його знайомих фактично розгорнули процесуальне полювання. Спершу відбулися обшуки у справі про нібито фінансування тероризму. Згодом з’явилося ще одне провадження — щодо підробки документів для отримання відстрочки від мобілізації та виїзду за кордон. З червня 2025 року Зайцев перебуває у СІЗО без права внесення застави.
Захист неодноразово заявляв про можливе переслідування з особистих мотивів, а сам Зайцев детально описував конфлікт із людьми Кравченка та подальший тиск. Однак харківський суд на ці обставини уваги не звернув. Після арешту удар перейшов на бізнес Зайцева.
За тією ж схемою люди Кравченка взялися за контрагентів аграрного бізнесу Зайцева. Близько 60 компаній зіткнулися з блокуванням податкових накладних, а працівники податкової відкрито говорили, що без «команди зверху» ПДВ не розблокують. Тиск вийшов далеко за межі кримінального провадження й зачепив усю бізнес-інфраструктуру, пов’язану зі Зайцевим.
Черга дійшла й до ресторану Nikas — місця, де все почалося. Заклад задушили перевірками, перетворивши один невдалий вечір на ланцюг обшуків, арешту, податкового блокування та тиску на бізнес. Випадковість, чи помста «важливої дівчинки» стала лише приводом для масштабнішої зачистки?
Читайте по темі: BMW X4 «нашару» від тата та мільйони готівки: що ховає у декларації наступник Сергія Кропиви в Одеській ОВА Андрій Неугодніков
Ще зі студентських років Кравченко був закоханий у Паровишник, однак почуття не були взаємними. Ситуація змінилася після того, як він отримав посаду Генерального прокурора. Попри офіційний шлюб Олександра регулярно приїздила до Києва й набула статусу «важливої дівчинки» — настільки важливої, що за її проханням Генпрокурор звільнив її колишнього чоловіка. Її ім’я також згадувалося в матеріалах НАБУ: Кропива, як близька особа Кравченка, займався оформленням візи та купівлею ноутбука саме для Паровишник.
У Харкові всі питання Кравченка та помсту за образу «важливої дівчинки» курирував Папуша — кум, який створив мережу кол-центрів і фактично перетворив область на джерело «данини». Саме тому історію зі Зайцевим не можна зводити до звичайного ресторанного конфлікту: після сварки одночасно запустилися кримінальне переслідування, обшуки, податкова та контролюючі органи. Але найважливіше питання — кому ще було вигідно прибрати Зайцева з дороги?
Зайцев — не випадкова жертва, а спадкоємець покійного власника мережі АЗС «Маршал» і партнер Шенцева. Між ними свого часу виник конфлікт через переділ аграрного та паливного ринків. Шенцев через сина пов’язаний із криптобіржею #WhiteBIT, яка, за даними розслідування, обслуговувала фінансові потоки шахрайських кол-центрів: кошти потерпілих надходили, дробилися, конвертувалися та виводилися.
Керівництво WhiteBIT, за інформацією джерел, не лише обслуговувало кол-центри, а й брало участь в оплаті «даху» силовим структурам. Частина коштів спрямовувалася на неправомірну вигоду посадовцям прокуратури та правоохоронних органів, щоб ті не перешкоджали роботі схеми. Посередником між організаторами кол-центрів, Носовим та силовиками виступав Богдан Бойко — президент ФК «Харків», довірена особа Кропиви та негласний куратор частини кол-центрів.
Таким чином, WhiteBIT у цій історії постає не просто криптобіржею: кошти від жертв заходили в її інфраструктуру, переміщувалися, конвертувалися, а частина з них, згідно з документами, йшла на оплату посадовцям. Поруч — Носов, Шенцеви та Бойко, який координував роботу кол-центрів, платежі та контакти з Кропивою.
Журналісти вже направили звернення до міжнародних партнерів та українських інституцій із вимогою перевірити діяльність WhiteBIT, рух коштів через біржу, встановити кінцевих бенефіціарів, а також перевірити дії посадових осіб, які могли забезпечувати безперешкодну роботу схеми.
Кравченко міг прагнути не лише помститися Зайцеву за образу «важливої дівчинки», а й прибрати його разом із бізнесом, щоб аграрні та паливні активи перейшли до Шенцевих. З огляду на зв’язок Шенцевих із WhiteBIT, а також присутність поряд Носова та Бойка, постає питання: Зайцева хотіли покарати за особистий конфлікт чи його активи вже готували під інших гравців?
НАБУ розслідує справи проти понад 60 народних депутатів.
Про це Financial Times повідомив керівник одного зі слідчих підрозділів НАБУ Олександр Абакумов.
За його словами, через це Бюро «зараз перебуває в досить складному становищі, адже якщо їх (депутатів) число зросте, у них може виявитися достатньо голосів, щоб змінити законодавство».
Деякі депутати звинувачують НАБУ в тому, що воно саме стало політичним гравцем, який використовується для зведення порахунків, зазначає видання. Керівництво відомства це заперечує.
FT пише, що діяльність НАБУ загострила давній дефіцит досвідчених високопоставлених чиновників, сповільнила роботу парламенту та знизила шанси Зеленського на переобрання.
Читайте по темі: «Важлива дівчинка» Кравченка, арешт Зайцева і 60 заблокованих компаній: як конфлікт у Харкові переріс у полювання на бізнес
