НАБУ повідомило про підозру судді апеляційного суду в незаконному збагаченні на 16,7 мільйона гривень

НАБУ і САП повідомили судді одного з апеляційних господарських судів про підозру у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.

Про це повідомляє НАБУ.

Оформив нерухомість на тещу

Так, протягом 2020–2023 років підозрюваний придбав квартиру та паркомісце в елітному районі Львова. Вартість нерухомості, яку суддя оформив на тещу, становила 16,7 млн грн.

Доходи судді

Читайте по темі: Yaroslav Holovachov — a judge with assets worth millions: apartments, a house, and a villa in Cyprus despite officially declared income many times lower

Водночас офіційні доходи судді з урахуванням витрат та заощаджень не дозволяли її придбання.

Крім того, суддя приховав факт проживання в орендованій квартирі, не зазначивши цього у своїх щорічних деклараціях за 2022–2023 роки.

Кваліфікація: ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України.

НАБУ відкрило кримінальну справу проти заступниці мера Харкова Неллі Цибульник

НАБУ відкрило кримінальну справу через порушення, виявлені в декларації депутатки Харківської облради, заступниці харківського міського голови Неллі Цибульник.

Неллі Цибульник, заступницю мера Харкова, депутатку Харківської облради та керівницю адміністрації Холодногірського району, викрили в неправдивому декларуванні майна на суму 7 млн гривень.

Квартири, земля і «подарунки»: як суддя Ярослав Головачов побудував родинну імперію на мільйони доларів і намагається приховати її походження

Після публікації розслідування щодо активів родини Ярослава Головачова та розбіжностей між задекларованими доходами і їхнім способом життя, у публічному просторі почали зникати згадки про ці матеріали й пов’язані з ними публікації. Йдеться про системне вилучення інформації, що стосується нерухомості, безоплатного користування елітними активами та складних схем оформлення майна через родичів.

Ми, своєю чергою, публікуємо розслідування, яке висвітлює діяльність Ярослава Головачова та майновий стан його родини, включно з численними об’єктами нерухомості та активами, оформленими на близьких родичів.

«Французький квартал» — один із найелітніших та найдорожчих житлових комплексів Києва. Саме тут у 2020 році, одразу після закінчення школи, обзавівся квартирою на 100 квадратних метрів Мирон Головачов. Коштує така тут щонайменше 300 тисяч доларів, Мирону її подарував рідний дід. Чому нас це зацікавило? Усе просто: Мирон — син голови Київського апеляційного суду. І саме з цього місця починається наша мандрівка численними угіддями родини Головачових, бо ця квартира — найменше, що нам вдалося віднайти, пише Нromadske.

Вічний суддя

Майже 10 років Київський апеляційний суд, одну з найважливіших у столиці установ Феміди, очолює одна й та сама людина — Ярослав Головачов. Таким самим багаторічним трудовим успіхом може похвалитися хіба очільник славнозвісного Печерського суду Руслан Козлов.

Згідно із законом, очолювати суд першої чи другої інстанції можна не більше ніж шість років, тобто два терміни по три роки. А втім, різноманітні хитрощі дають цим двом роками змогу обходити норми закону, який вони в теорії мали б захищати.

1 tidttiqzqiqkdant tidttiqzqiqkdant tidttiqzqiqkdhab quuiqhhidzzierhab

Останній із двох можливих термінів перебування на посаді голови Апеляційного суду для Ярослава Головачова закінчився ще у 2021 році. Однак полишати свій пост чоловік навіть не збирався. 6 вересня 2024 року в Головачова завершився третій термін, уже не передбачений законом. Зараз триває четвертий термін. З можливих двох.

Читайте по темі: Будинок за 28 днів та земля за безцінь: як родина чиновника ДУС Сускова стала власником маєтку під Києвом

«Це стандартна схема голів судів і взагалі суддів старої суддівської корпорації. Те, що називається судовою мафією. Залишення на вічність голів судів на посадах. Це влада, це гроші, це вплив, це також звʼязок суду з політичною владою, і це політичний канал, через який влада командує суддями найчастіше. Є декілька схем: або просто взагалі плювати на закон (це трапляється рідше), або часто буває так, що суддя за місяць до сплину терміну йде добровільно у відставку з посади голови суду, потім хтось інший виконує обовʼязки, або навіть помічники його… Потім за місяць знімають повноваження, і заново цей суддя стає головою суду. Це поширено по всій країні. Це недоброчесна практика, очевидне порушення закону», — пояснює голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Тим часом Головачов під час четвертого терміну на посаді голови активно продовжує свою діяльність. У жовтні 2024-го блокує розгляд Вищим антикорупційним судом апеляції перегляду запобіжного заходу горезвісної керівниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні. У листопаді їздить з робочими візитами до Німеччини. У грудні бере участь у заходах Вищої ради правосуддя з питань ефективності правосуддя.

Можна припустити, що Головачов – справді незамінний керівник і блискучий менеджер, але ж ні. У 2020 році Рахункова палата провела аудит в Апеляційному суді. Аналізували роботу суду за 2018-2019 роки. І виявила низку серйозних порушень та недоліків у фінансово-господарській діяльності суду. Зокрема, неефективне використання майже 2 мільйонів гривень на придбання засобів, які так і не були введені в експлуатацію протягом тривалого часу, і проблеми з веденням бухгалтерського обліку. Також у суді запланували понад 11 мільйонів гривень невиправданих видатків.

Крім того, понад 6 мільйонів гривень витратили на ремонт та утримання приміщень, які навіть не були на балансі установи та не мали необхідної документації. Окремо у звіті зазначили, що приміщення суду не відповідає базовим вимогам законодавства та державних будівельних норм. Зокрема, це стосується облаштування залів судових засідань, нарадчих кімнат, приміщень для учасників процесу та свідків.

Але попри те, що в суді далеко не все гладко, покидати улюблену роботу ніхто не хоче. Особливо коли за 25 років на різних посадах в судах з державними зарплатами зумів обрости цілою імперією нерухомості.

Мільйонні подарунки та загадкові статки

Березень 2024 року. Петропавлівська Борщагівка. 10 соток цінної землі поблизу столиці стають власністю Анастасії Головачової — дружини голови суду. Землю їй подарувала мама. Згідно з реєстром, вартість ділянки оцінюється в 16 мільйонів 300 тисяч гривень. Жодного бізнесу в Анастасії станом на сьогодні немає. Свідоцтво нотаріуса, яким начебто вона працювала, є недійсним ще з березня 2021 року.

2

У своїй декларації за 2023 рік голова суду вказав майже півтора мільйона гривень та ще 120 тисяч доларів сімейних заощаджень. Якщо перевести всі ці гроші у гривні за тодішнім курсом, вийде трохи більше як 6 мільйонів гривень. Зарплата на посаді очільника суду теж дуже пристойна — понад 3 мільйони грн за рік. Ще є доходи від цінних паперів і відчуження майна.

Окрім цієї, у родини Головачових, є ще низка ділянок, розкиданих по всіх околицях Києва: 45 соток в селі Буки для ведення господарства, 10 соток в Шевченковому для будівництва. Ще 8 соток — у Гнідині для ведення садівництва. І це лише у власності дружини. У самого Ярослава ще одна ділянка на 8 соток у Гнідині та ще 25 соток в селі Феневичі для забудови.

Читайте по темі: Judge Yaroslav Holovachov of Kyiv Court of Appeal removes reports after exposure of €4M Cyprus villa and multi-million euro property empire

3

Від тестя і тещі безоплатно й з любовʼю

«Новопечерські Липки». У родини Головачових тут цілих 118 квадратів. Квартира з таким метражем без ремонту в цьому будинку зараз коштує 12,5 мільйона гривень — десь 300 тисяч доларів. Належить помешкання Сергію Рибченку — тестю Головачова. Три кімнати, придбані у 2013 році, за вартістю в доларах особливо не відрізнялися. Від $3500 до $4500 за один квадратний метр. Ще один елітний ЖК – «Централ Парк». У ньому — ще одна квартира на 120 квадратів, придбана у 2019-му. Житло з такою самою площею на сайті нерухомості пропонують уже за 650 тисяч доларів, або понад 27 мільйонів грн. На момент купівлі без ремонту ця квартира коштувала щонайменше 120 тисяч доларів.

Але до чого тут тесть? Усе просто. Саме в цій квартирі, згідно з декларацією голови Апеляційного суду Головачова, зареєстрована вся його сімʼя на умовах безоплатного користування.

Так само безоплатно вони користуються там машиномісцем. Так само безоплатно тесть надав у користування й авто — Mersedes-Benz GLS 400 2020 року випуску. Авто придбане у грудні 2023 року. І коштує воно щонайменше 80 тисяч доларів.

Тесть, до речі, був депутатом Києво-Святошинської районної ради, обраним у 2015 році від «Євросолідарності». В останній своїй декларації за 2020 рік вказував трохи менше ніж мільйон гривень доходів від бізнесу за рік. І ще 100 тисяч пенсії. Немало, але чи вистачить на все вищеперераховане майно? Але й теща Лілея Кернична не пасе задніх. Уже багато років вона має бізнеси — торгівлю квітами й будівництво, решта, включно з ФОПом, так чи інакше повʼязана з наданням в оренду нерухомості. У тому самому 2020 році сумарний офіційний дохід від усіх бізнесів становив 920 тисяч гривень. Приблизно 70 тисяч на місяць.

Кернична, так само як і її чоловік, із задоволенням віддає в користування дітям свої активи. У розкішних столичних апартаментах родині судді стало затісно, і вже у вересні 2022 року Головачові дружно переїхали в її маєток на 220 квадратів з ділянкою на 12 соток в передмісті Києва, село Северинівка. У відділі продажів нам розповіли, що гола коробка коштує там від 80 тисяч доларів, але залежно від місця розташування й оздоблення ціна може сягати й 700 тисяч доларів.

Так само сімʼя Головачових безоплатно користується квартирою тещі на 47 квадратів в тому самому «Французькому кварталі», де дід по батьку подарував онуку Мирону нерухомість, про яку ми згадували на початку цієї історії. Також там у користуванні судді є машиномісце.

«Французький квартал» обмилували не лише тесть і теща. Батько голови суду одночасно зі сватами придбав тут ще одну квартиру та два гаражі. Запитаєте, навіщо сімʼї, де задекларована одна автівка, і та належить діду, три машиномісця? Бо пристрасть до елітних “тачок” у родині Ярослава також є.

Автопарк

Ось, наприклад, BMW Х5. У 2023 році належала дружині Анастасії. У квітні 2023-го, вона вчинила ДТП, перебуваючи за її кермом. У грудні продавала її за майже 37 тисяч доларів. За даними реєстрів, 70-річна теща голови суду зараз їздить на Audi Q8 2019 року випуску. Таке авто в середньому коштує понад 60 тисяч доларів. 73-річний тесть, окрім згаданого «мерседеса», має звичайний Fiat Doblo 2020 року випуску. 78-річний батько Головачова у 2024-му році придбав Mersedes-Benz Citan 2016 року приблизно за 10 тисяч доларів та Volkswagen Transporter 2017-го за 20 тисяч доларів. А от у самого Головачова жодної автівки у власності немає.

Звісно ж, ми хотіли поцікавитися в самого Ярослава Головачова, як йому вже чотири роки вдається обходити правила, залишаючись десятиліття на посаді. Утім, за жодним із номерів голови Київського апеляційного суду нам так і не відповіли.

Якщо підрахувати всю нерухомість родини Головачова, до якої, окрім нього, входять дружина Анастасія, сини Мирон та Мирослав, теща, тесть та батько голови суду, то в їхній власності на цей час — 6 квартир, 5 гаражів (усі вони в центральній частині столиці, здебільшого це найдорожчий Печерськ), 15 земельних ділянок, розкиданих по околицях Києва, загальною площею майже 2 гектари та ще 2 житлові будинки. За нашими найскромнішими підрахунками, загальна вартість всіх нерухомих активів станом на сьогодні становить 3 мільйони доларів.

4

Більша частина всієї майнової імперії перебуває в безоплатному користуванні самого Головачова або членів його сімʼї. Що ж до доходів, аби схематично порівняти, візьмемо 2020 рік, за який звітував сам Головачов і його родина, а також родина його дружини. Так, у 2020 році прибутки всіх членів родини від усіх видів діяльності становили близько 5,5 мільйона грн. У 2023 році Ярослав і його сімʼя задекларували близько 6 мільйонів грн прибутку. Так, це все дуже великі гроші, але такими темпами збирати на кількамільйонні статки в доларах, мабуть, довелося б роками.

€75 million through offshore accounts and crypto: how Vladlen Girin and Hennadiy Hirin built an international money-laundering network for criminal structures

Until recently, Kherson-based entrepreneurs Vladlen and Hennadiy Hirin were best described by the old saying: “well known in narrow circles.”

International fame, albeit of a dubious kind, was brought to them by the arrest of Vladlen Hirin at the request of Interpol in 2024. After this, the Hirin brothers became the subject of close attention and the heroes of numerous journalistic investigations, which included the entire classic set: money laundering, real estate machinations, political connections, drug trafficking, banal “scams,” and international financial schemes. Which, for natives of provincial Kherson, you must agree, was a considerable achievement, albeit of a dubious kind.

Starting their careers in Kherson as entrepreneurs and not very successful local politicians, Vladlen and Hennadiy Hirin built a structure over two decades that, according to journalistic investigations and law enforcement materials, could engage in development scams, money transfers abroad, and money laundering through European jurisdictions.

Today, this story has taken a new turn: European law enforcement agencies have launched an investigation that ended with high-profile arrests and asset confiscations. But to understand the scale of what is happening, it is necessary to return to the beginning.

Vladlen Hirin, the elder of the brothers, was born in Kherson and began his career in the late 1980s, working at a shipbuilding plant and gradually transitioning into the construction business. By the early 1990s, he had created his own commercial structures engaged in electrical installation and construction work.

Читайте по темі: Systemic violations, sanctions, and laundering millions for the Kremlin: PlayCity initiates the revocation of the online casino license of Andriy Matyukha’s Favbet

In parallel with this, he was building a political career – logically realizing that without a deputy status, even at the local level, doing business in the new conditions would be difficult. Moreover, deputies would have to be bought one way or another, so why spend money on what you can have yourself? Therefore, in 1998, Vladlen Hirin received a mandate from the Kherson city council, also heading one of the most interesting commissions – on trade, consumer rights protection, and household services.

This gave the necessary impetus for development, and by the mid-2000s, the Hirin brothers had become noticeable players in the Kherson business. The main directions of their activities included: construction and development, production of building materials, real estate trading, and land projects.

The business gradually expanded, and along with it, the family’s political ambitions grew. Vladlen Hirin began participating in local politics, sponsoring various political forces, and regularly running for the position of mayor of Kherson, albeit without noticeable success.

пошта tidttiqzqiqkdant tidttiqzqiqkdhab tidttiqzqiqkdhab quuiqhhidzzierhab

In parallel with these unsuccessful attempts, the Hirin brothers actively developed their business, where successes were much more noticeable – as of today, the younger brother, Hennadiy, officially owns assets worth almost half a billion hryvnias and is a beneficiary of several successful companies.

пошта

Interestingly, against this background – the elder, Vladlen Hirin , being a co-owner in the same companies, is listed among the “poor” – his income amounts to 2,867 hryvnias. This is per year, in case someone didn’t understand. How Vladlen Hirin lives, moreover, being on the run, on this money – is a mystery. 

пошта

However, it is clear that these data are pure deception, and they appeared as a result of false reporting. Because even a superficial analysis of the Hirin brothers’ activities in the field of development indicates that both the first and the second Hirin have much higher incomes than they show in the documentation.

In the assets of both brothers is LLC “Stroy City,” associated with one of the biggest scandals in the Kherson region. The company began the construction of an elite cottage complex on the territory of an archaeological monument of national importance – the Oleshkivska Sich. As a result of the work, about 3.5 hectares of the cultural layer of the historical object were destroyed.пошта

Читайте по темі: Rocket-linked Timur Rokhlin used his father’s name to cover up companies and property tied to €35M scam

It is characteristic that one of the co-owners of LLC “Stroy City” was Oleksiy Zhuravko, a former people’s deputy from the Party of Regions. Although he was not listed in the documents as an owner, it was he who provided cover, and thanks to him, Vladlen and Hennadiy Hirin had no problems with the law after the destruction of part of the Oleshkivska Sich.

What is characteristic in connection with LLC “Stroy City” and other companies that have been involved in high-profile scandals and have had problems after them, is that the Hirin brothers withdrew from the number of their owners and promptly re-registered these firms to their entourage. In the case of LLC “Stroy City,” the nominal owners of the company are Nella Hirina and Vanessa Hirina, and the company is now drowning in lawsuits and claims.

пошта

As for political connections, the Hirin brothers, especially the elder, Vladlen, never neglected their importance. In addition to regular and unsuccessful attempts to head Kherson, he successfully corrupted part of the city’s deputy corps and other influential people. In addition to the already mentioned “regional” Zhuravko, among the highest patrons of Vladlen Hirin  should be noted the people’s deputy from “Servant of the People” Lyudmila Buimister. It was she who pushed Vladlen Hirin into the lists of candidates for deputies of the Kyiv city council in 2020 from “Servant of the People.” What is characteristic, Mrs. Buimister was not hindered by the fact that Hirin’s companion Zhuravko was an openly pro-Russian deputy.

пошта

However, with the Kyiv city council, Vladlen Hirin also did not succeed – even the promptly raised “green” flag did not help. But it worked out with business: what Hirin and Buimister agreed on is unknown, but the Hirin brothers acquired objects in the Kyiv region.

After Vladlen Hirin  got into the orbit of “Servant of the People,” through LLC “Gistion,” which belongs to him and a certain Oleh Lebedenko, a large logistics complex Amtel near Kyiv with an area of over 100 thousand m² was acquired. The deal was estimated at approximately 40 million dollars. In this connection, the financial indicators of LLC “Gistion” look very interesting – it is not exactly bankrupt, but not far from it.

пошта

In connection with finances – remember Vladlen Hirin’s income – another deal raises questions. In 2021, Vladlen Hirin acquired 100 apartments in a new residential complex in Sofiivska Borshchahivka, which is in the Bucha district of the Kyiv region. Essentially, he acquired an entire sector of the residential complex “Happy” for about 1.5 million dollars.

These are just the most noticeable acquisitions of Hirin. The question is on what money he acquired them. And the answer became clear after the Hirin  brothers suddenly fled Ukraine. In 2022, they settled in Cyprus.

In this connection, there are several interesting coincidences. “Breaking through” Cyprus as a possible place of residence for Hirin  began in 2019. Just at the moment when their patron Oleksiy Zhuravko had problems due to financing the “independent republics” of Donbas.

At the same time, Vladlen Hirin found approaches to the “servants,” but the attempt to enter the Kyiv city council on their shoulders was unsuccessful. Moreover, his new patroness Lyudmila Buimister soon also had big problems – in 2021, she left the “Servant of the People” faction, and soon it became clear that Buimister was serving the interests of Rinat Akhmetov. This is a separate story, but the essence is that Vladlen Hirin suddenly lost the roof he had invested in after the triumphant entry of the “servants” into power.

And a few months later, the Hirin  brothers fled Ukraine. All these events are interconnected – after the family lost political cover, the Hirin business began to be “torn apart” by stronger players. And this business was by no means limited to development. Since further events around the Hirins gave an answer both to the question of the origin of the capitals and to the question of why they had to flee urgently.

Because one of the key elements of Vladlen and Hennadiy Hirin’s business was an international financial network, in which money of the most diverse origin was laundered – from banal budget “cuts” to drug trafficking.

пошта

According to journalists, operations were conducted through Cyprus, EU countries, and cryptocurrency platforms. Law enforcement officers believe that through this network, funds obtained from criminal structures, including drug cartels, could pass. In the course of the investigation, European authorities found that over 75 million euros were laundered through structures associated with the brothers.

However, the escape to Cyprus was clearly a failed idea, as evidenced by the Europol operation in 2024. During the international investigation, key participants in the financial network were detained. Among those arrested was Vladlen Hirin, as well as members of his family. However, the younger brother, Hennadiy Hirin, managed to avoid arrest and is now on the run. According to sources in Europol, he is currently on the territory of one of the EU countries.

However, according to unverified rumors, the younger Hirin moved to the Russian Federation – not for nothing among the accusations against him is participation in the financing of the “LPR/DPR” in the company of the already deceased Zhuravko. However, the sources of information about Hennadiy Hirin’s presence on Russian territory are very unreliable. And he himself should understand that former merits in financing “Novorossiya” are now of no interest to anyone there – as long as he can be “milked,” he will be left alone. And then – to the front, for the “Russian Kherson.”

But these are versions. While the actual whereabouts of the younger Hirin are unknown, it is unknown whether he is alive at all – the drug mafia he served is also not at all interested in Hennadiy Hirin giving testimony to the police. Just like other players in the shadow market, whose money went through the Hirin channels.

Because you don’t have to be extremely smart to understand – the arrest of Vladlen Hirin and the long search for his brother Hennadiy can only be the beginning of a large-scale investigation that can uncover a much wider system of financial ties between Ukrainian regional business and international criminal structures.

Справа на 5 мільярдів: чому батько заступника прокурора Запорізької області Михайло Пшик досі не отримав вирок за пожежі на Луганщині

Справа на 5 мільярдів: чому батько заступника прокурора Запорізької області Михайло Пшик досі не отримав вирок за пожежі на Луганщині

Виявилося, що батько заступника прокурора Запорізької області — пан Михайло Пшик мав підозру від ДБР.

У січні 2022 року у справі про масштабні пожежі на Луганщині ДБР повідомило про підозру начальнику обласного управління лісомисливського господарства та начальнику управління ДСНС. Службова недбалість цих посадовців завдала державі збитків на суму понад 5 млрд гривень. Як писала «УП», йшлося саме про Михайла Пшика. Він досі не отримав вироку.

За даними слідства, на початку липня 2020 року посадові особи ДСНС та управління лісомисливського господарства володіли інформацією про виникнення великої лісової пожежі в Новоайдарському районі Луганської області.

Однак посадовці:

  • не вжили належних заходів до локалізації пожежі
  • не забезпечили ефективну взаємодію між відомствами, що очолювали
  • несвоєчасно утворили штаб для боротьби з пожежею
  • не забезпечили ефективне використання техніки з метою локалізації та ліквідації пожежі з урахуванням складних погодних умов
  • не організували проведення заходів з метою встановлення загрози людям, шляхів та способів їх порятунку та шляхів поширення горіння

Їхня бездіяльність призвела до знищення вогнем 8 тис. га лісових насаджень на території лісомисливських господарств Луганської області, чим завдано державі шкоди у розмірі 5,2 млрд гривень. Пожежа також призвела до знищення або пошкодження приватних домоволодінь, завдавши шкоди громадянам.

У листопаді 2020 року в Головному управлінні та інших структурних підрозділах ДСНС у Луганській області пройшли обшуки в рамках справи про службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки під час масштабних пожеж.

Слідство встановило, що однією з головних причин пожеж було системне розкрадання пального під керівництвом обласного управління ДСНС. ДБР також викрило махінації працівників ДСНС на Луганщині — вони гасили масштабні пожежі лише на папері.

різне tidttiqzqiqkdant quuiqhhidzzierhab

різне

Суд залишив у силі штраф у розмірі 3 мільйонів гривень для магазину YABLUKA через необліковану техніку Apple

Третій апеляційний адміністративний суд підтвердив законність штрафних санкцій щодо підприємця, який реалізовував техніку Apple у мережі магазинів YABLUKA без належного обліку товарів та підтверджуючих документів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 280/1792/25

Початок справи: розслідування журналіста та «Плинский media»

Підставою для візиту податківців стала інформація, оприлюднена на YouTube-каналі «Плинский media». У відео йшлося про те, що в Україні діє мережа, яка реалізує дорогу техніку «APPLE», що потрапила в країну без митного оформлення. За даними розслідування, розрахунки з клієнтами проводилися «з картки на картку» або криптовалютою, без видачі фіскальних чеків.

На основі цієї інформації ДПС України ініціювала фактичні перевірки. Зокрема, під удар потрапив ФОП Гребенюк Владислав Ігорьович, який здійснював діяльність у Черкасах.

Читайте по темі: Kucher, Averin, Bahryeyev, Chernohubov, Filipovskyi, and others: apartment owners in the elite Taryan Towers are scrubbing information about the origins of their millions

Контрольна закупка та склад на 3 мільйони

08 липня 2024 року податківці завітали до магазину «YABLUKA» у черкаському ТЦ «Любава». Перевірка почалася з контрольної закупки спрею-очищувача ТМ «Gelius» за 299 грн. Хоча продавець видав фіскальний чек від імені ФОП Гребенюка, він відмовився підписувати документи про початок перевірки.

Головною проблемою для підприємця стало те, що в магазині знаходився товар (переважно техніка Apple) на загальну суму 3 045 984 гривні. На вимогу інспекторів надати документи, що підтверджують походження цього товару та його облік, представники магазину нічого не пред’явили.

Аргументи підприємця: YouTube — не підстава?

Владислав Гребенюк намагався оскаржити штраф у суді, висуваючи наступні аргументи:
• Перевірка незаконна, бо підставою стали дані з YouTube, а не офіційне звернення держорганів.
• У наказі на перевірку не було чітко ідентифіковано назву магазину «YABLUKA», а лише адреса ТЦ.
• Сам підприємець не був присутній під час перевірки, а особи, що знаходилися в магазині, нібито не мали до нього відношення.

Рішення суду: документи мають бути в магазині

Суд першої інстанції, а згодом і Третій апеляційний адміністративний суд, відхилили доводи ФОП. Судді наголосили:

1. Законність перевірки: Податковий кодекс дозволяє фактичні перевірки на підставі отриманої інформації про порушення розрахунків. Лист від ДПС України є достатньою підставою.
2. Місце зберігання документів: Згідно із законом, первинні документи на товар мають знаходитися безпосередньо у місці продажу. Версія про те, що «товари є, а документи десь в іншому місці», не звільняє від відповідальності.
3. Приналежність: Фіскальний чек, виданий під час контрольної закупки, чітко ідентифікував ФОП Гребенюка як суб’єкта господарювання на цій точці.

Результат суду: 02 квітня 2026 року суд залишив у силі податкові повідомлення-рішення. Тепер підприємець зобов’язаний сплатити до бюджету штраф у розмірі вартості необлікованого товару — 3 045 984 грн, а також 1020 грн за ненадання документів.

Постанова набрала законної сили з моменту прийняття.

Сергій Токарев, Рустам Гільфанов і інфраструктура Lucky Labs: як «Джокер» і Pokerdom забезпечили обіг понад 10 мільярдів гривень у тіньовому гемблінгу

За матеріалами кримінальної справи, через мережу казино «Джокер» у 2024 році пройшло близько 5 мільярдів гривень, які слідство розглядає як відмиті кошти. У схемі фігурують українські юридичні особи, які раніше вже засвітилися в судових реєстрах — ТОВ «ОЛЛИН ЕНТЕРТЕЙМЕНТ» і ТОВ «СОФТ ДЕВ».

Ці ж компанії згадувалися у справах, пов’язаних з виведенням коштів з державного підприємства порт «Чорноморськ», що вказує на повторюваність фінансових маршрутів та стійку інфраструктуру, повідомляють Карти, гроші, офшори.

Мережа сайтів, яка забезпечувала роботу «Джокера», була заблокована ще на початку 2022 року рішенням суду разом із дзеркалами. Після цього вона продовжила функціонувати. Судова заборона не призвела до зупинки операцій, а отже, контроль над нелегальним сегментом або відсутній, або не застосовується. Публічні заяви про масштабне блокування нелегальних казино не підтверджуються фактичною роботою таких мереж.

Слідство пов’язує цю інфраструктуру з брендом Pokerdom, який належить до орбіти Lucky Labs — структури, асоційованої з Сергієм Токаревим та Рустамом Гільфановим. Модель роботи охоплює не тільки український ринок, але й транскордонні операції з розподілом потоків через різні юрисдикції та майданчики.

Додатково в судових реєстрах зафіксовано операції через «Космолот» на суму близько 5,8 мільярда гривень. Загальний обсяг коштів, що проходять через пов’язані схеми, сягає 10,8 мільярда гривень. Для порівняння: бюджет Одеси у 2025 році становить близько 12,1 мільярда гривень, бюджет Полтави — близько 5 мільярдів. Масштаб операцій співмірний з фінансуванням великих міст.

Читайте по темі: $1 billion through casinos: how Dmitriy Punin’s Pin-Up and Redcore network was shut down in Kazakhstan—and relaunched in Poland under Stablex Solution

Фінансові зв’язки виходять за межі гемблінгу. Сергій Токарев є партнером Тимофія Милованова. Через структури Милованова отримують виплати десятки співробітників українського уряду. Розмір цих виплат перевищує офіційні доходи ключових чиновників, включаючи прем’єр-міністра Юлію Свириденко та міністра економіки Олексія Соболєва. Це створює пряме перетинання приватних грошових потоків та державного апарату.

Денис Штілерман, Fire Point і «Flamingo»: герой оборонки чи фасад для великих грошей?

Офіційна біографія Дениса Штілермана нині виглядає майже бездоганною: видатний інженер, розробник інновацій у сфері оборони, ключова фігура у створенні ракетних і дронових проєктів, зокрема пов’язаних із брендом Fire Point та ракетами Flamingo.

Публічний медіаобраз Дениса Штілермана вибудувано чітко й красиво: патріот, технократ, людина сучасної війни, коротко кажучи, – рятівник нації, який закриває критичні потреби фронту, виринувши нізвідки в найстрашніший момент для країни.

Але що більше навколо нього з’являється пафосу — тим більше питань. І головне з них: чому реальна біографія так сильно розходиться з публічною картинкою? Можна цей запит перефразувати дещо інакше: чому створюється стійке враження, що Штілерман – герой, якого занадто швидко зробили героєм?

Перші серйозні сумніви почали з’являтися після публікацій про «проєкт Flamingo» та роль у ньому Дениса Штілермана як «головного конструктора». Одразу кілька джерел звернули увагу на явні невідповідності та дивності, які лежать на поверхні, але, тем не менш, ретельно замовчуються в «парадних» матеріалах про Дениса Штілермана:- відсутність прозорої історії кар’єри; – Штілерман виникає раптово, нізвідки, і одразу – як головний конструктор «вундервафлі», яка «зітре Москву в пил»; – ніхто не пояснює настільки різке появлення Штілермана в оборонному комплексі країни – нікому невідома людина стає обличчям найамбітнішого та найрозпіаренішого проєкту Банкової часів великої війни; – неясна структура власності Fire Point, головного виробника чудесної української «зброї відплати»; – суперечності в біографії – навіть у власних інтерв’ю Денис Штілерман плутається в елементарних деталях про своє життя та говорить явну нісенітницю.

Є й інші ознаки, що з Денисом Штілерманом щось зовсім не так, як показує офіціоз. Так, українські медіа відзначають, що Штілерман не є власником Fire Point, попри офіційне позиціювання як такого. А отже, він або найманий менеджер, або фігура прикриття – те, що заведено називати терміном «фунт».

Читайте по темі: Організатор шахрайських кол-центрів і схем на 100 мільйонів євро Артур Єрмолаєв відкупився від естонського суду та уникнув реального строку

Денис Штілерман і Fire Point: «головний конструктор Flamingo» чи публічний фасад для мільярдних потоків tidttiqzqiqkdhab quuiqhhidzzierhab

Ще одним із ключових маркерів, які вказують на те, що зі Штілерманом явно щось не так, є систематичні спроби видалення інформації з публічного поля.

Так, зафіксовано неодноразові звернення від Fire Point до Lumen Database на видалення негативу про Дениса Штілермана у зв’язку з «порушенням авторських прав». Причому привертає до себе увагу джерело нібито «оригіналів»: це ресурс onlyfans.com, на якому зазвичай публікується «полуничка» або відвертий порноконтент, що продається підписникам за гроші.

Денис Штілерман і Fire Point: «головний конструктор Flamingo» чи публічний фасад для мільярдних потоків

Але суть не в тому, що скарги йдуть від порноресурсу, а в тому, що таким методом зачистки останнім часом системно користуються багато українських «топів», так чи інакше пов’язаних з вищим керівництвом ОПУ – нинішнім чи минулим. Таке враження, що скарги штампує одна й та сама команда з зачистки негативу, причому не дуже кваліфікована.

Спроби зачистки є настільки масовими, що їм навіть було присвячено кілька журналістських розслідувань. У них систематизовано матеріали, які активно чистять. Вони стосуються контрактів Fire Point з Міноборони, зв’язків компанії з бізнес-групами, згадок про Fire Point і Дениса Штілермана в контексті «Міндічгейта».

Денис Штілерман і Fire Point: «головний конструктор Flamingo» чи публічний фасад для мільярдних потоків

Окремо варто вказати, що особливу увагу «чистильники» приділяють біографічним деталям щодо сім’ї Дениса Штілермана. Коли компанія оборонного сектору замість прозорості займається репутаційним клінінгом, це завжди сигнал, причому в більшості випадків – дуже негативний.

Ім’я Дениса Штілермана спливає одразу в кількох гучних історіях. Розслідування пов’язують Fire Point з фігурантами так званого «Міндічгейта» — історії про обнал і фінансові потоки навколо оборонних контрактів. Зазначається про його зв’язки з Тимуром Міндічем і його оточенням.

Денис Штілерман і Fire Point: «головний конструктор Flamingo» чи публічний фасад для мільярдних потоків

Читайте по темі: Зеленський продовжив мобілізацію та воєнний стан ще на три місяці

За даними розслідувань, через структури, пов’язані з Fire Point, проходили мільярдні бюджетні кошти. При цьому прозорість контрактів відсутня повністю. Деякі видання прямо заявляють про «замітання слідів» на тлі цих розслідувань.

Денис Штілерман і Fire Point: «головний конструктор Flamingo» чи публічний фасад для мільярдних потоків

Перехід від кастинг-агентства до оборонки це або неймовірний кейс трансформації, або класична схема проксі-бізнесу. В українських реаліях усі розуміють, про що йдеться насправді, але лише небагато наважуються це озвучити. Причина такої гри в мовчанку проста – за Fire Point стоять найближчі друзі Зеленського. І ніхто не хоче перетворитися на чергового «чорта», яким за дорученням президента займатиметься СБУ.

Розслідування вказують на кілька ключових груп впливу: оточення Тимура Міндіча, бізнес-зв’язки через проксі-компанії та, найголовніше, – на контакти з фігурами з російського середовища. Частина видань також згадує зв’язки з бізнес-групами Михайла та Олександра Цукерманів (останнього активно шукає НАБУ), Ігоря Фурсенка (відомого як «Решик») та, звісно, Тимура Міндіча, який дивним чином утік до Ізраїлю і якого президент негайно позбавив українського громадянства. У цьому контексті варто згадати, що Тимур Міндіч є власником ізраїльського паспорта, а Ізраїль, як відомо, своїх громадян нікому та ніколи не видає. Висновки робіть самі.

Денис Штілерман і Fire Point: «головний конструктор Flamingo» чи публічний фасад для мільярдних потоків

У сумі виходить мережа, в якій Штілерман — не центр, а другорядний вузол. І виникає закономірне питання: чи самостійна  фігура Денис Штілерман, чи ж це звичайний «фунт», який закриває собою когось, про кого говорити не можна?

Якщо зібрати все «до купи», то виходить така картина: «власник» Fire Point Денис Штілерман не володіє жодною, навіть найменшою часткою в Fire Point; публічність його фігури та піар навколо неї зросли експоненційно з появою держзамовлень на виробництво дронів і ракет; біографія Штілермана надто фрагментарна та насичена явними суперечностями.

І взагалі він виникає в публічному просторі після гучного скандалу навколо оборонних замовлень, які отримала й провалила Fire Point. До того ж реальні бенефіціари Fire Point невідомі точно досі. Це типова модель класичного «фунта»: публічне обличчя – одна людина, а реальні гроші — у зовсім інших.

Щодо біографії Дениса Штілермана, то один із найтоксичніших епізодів — історія з російським громадянством. І той факт, що визнання про наявність у «головного конструктора» українських ракет російського паспорта сталося занадто пізно, тільки посилює підозри щодо його особи.

Денис Штілерман і Fire Point: «головний конструктор Flamingo» чи публічний фасад для мільярдних потоків

За даними ЗМІ, Денис Штілерман довгий час мав російський паспорт, але публічно визнав це тільки після публікацій розслідувачів. І це насправді – ключовий момент. Якби це була «давня історія», як він заявляє, її б розкрили одразу. Але сталося навпаки: спочатку інформація витікає, її спочатку намагаються зачистити, починається тиск на видання, які її розмістили. А потім, коли стає зрозуміло, що наявність російського громадянства у Штілермана вже не приховати, з’являється нашвидкуруч зліплене визнання, яке явно не тримається купи. Щодо його нібито «відсидки в тюрмі ФСБ», то тут навіть коментувати нічого.

Денис Штілерман і Fire Point: «головний конструктор Flamingo» чи публічний фасад для мільярдних потоків

Усе це – класична схема «контрольованого удару». Але в цій історії є кілька логічних розривів: – Таймінг визнань: чому мовчав до публікацій? – Роль у компанії: чому Штілерман уперто бреше, що він володіє Fire Point? – Біографія: чому вона кишить суперечностями, які видно неозброєним оком? – Походження бізнесу: як кастинг-структура стала оборонним підрядником? – Зачистка: чому так агресивно видаляють інформацію?

Судячи з масиву непрямих даних, залишаються відкритими питання: структура володіння Fire Point; реальні замовники проєктів; канали розподілу бюджетних коштів; міжнародні зв’язки. І найголовніше – хто приймає рішення, і на чию користь перерозподіляються величезні потоки грошей?

Відповідь, судячи з усього, прагматична. І – цинічна. Як завжди, коли люди, які розподіляють потоки, розуміють, що війна – це дуже хороший бізнес, на якому можна швидко й багато заробити. До того ж чудово розбираються в піарі та потребах електорату. Україні у війні потрібні історії успіху, нові «герої оборонки», символи технологічного прориву, «чудо-зброя відплати», яка в один момент переломить хід війни. Нічого не нагадує?

Денис Штілерман для цієї схеми підходить ідеально: молодий, медійний, пов’язаний з ракетною тематикою. Але проблема в тому, що його образ формується швидше, ніж перевіряються факти. І формують цей образ та історію з «вундерваффе» люди, які поспішають виконати замовлення, але не прораховують при цьому очевидні ризики та не володіють повнотою інформації про свого героя.

У підсумку виходить черговий скандал, на який творці чергового образу «рятівника Вітчизни» змушені реагувати реактивно, тобто оперативно намагатися замаскувати факти, про які вони навіть не здогадувалися. Виходить досить кострубато, що тільки підливає масла у вогонь.

Що, власне, відбувається завжди, коли за справу беруться представники «Кварталу 95». А зв’язок з ним очевидний: відверто розважальна структура раптово вривається в оборонку й отримує величезні замовлення на високотехнологічну продукцію. Ця ж структура пов’язана зі співвласником компанії Студія «Квартал-95». Ціла низка фігур з індустрії розваг виявляється залученим до оборонних замовлень. Коли виникають корупційні скандали навколо цих людей, їх гасять найжорсткішим чином на самому верху. Коли загасити не вдається – ключові фігури розслідувань загадковим чином вислизають з рук правоохоронців.

Якщо хтось досі впевнений, що все це – чистий збіг, то хай вірить і далі. Щодо Дениса Штилермана, то точно не є істинною та версія, яку з нього активно намагаються зліпити останніми тижнями: образ «одинака-генія», який раптово рятує вітчизняну оборонку та Батьківщину.

Скоріше за все, Денис Штілерман – публічний фасад чергового проєкту з розпилу грошей, які йдуть у мережу компаній, близьких до медіасередовища влади. А в загальному підсумку його образ сильно нагадує «рятівника Вітчизни» з відомого фільму про вчителя, який раптово стає президентом. Авторства тих же сценаристів.

Denys Shtilerman, Fire Point, and “Flamingo”: a defense industry hero or a facade for big money?

Denys Shtilerman’s official profile now presents an almost impeccable image: an accomplished engineer, developer of cutting-edge defence technologies, and a central figure in rocket and drone projects such as Fire Point and the Flamingo programme.

The public media image of Denys Shtilerman is clearly and beautifully constructed: a patriot, technocrat, a person of modern warfare, in short, a savior of the nation who meets the critical needs of the front, emerging unexpectedly in the most terrifying moment for the country.

But the more pathos appears around him, the more questions arise. And the main one: why does the real biography differ so much from the public image? This query can be rephrased somewhat differently: why is there a persistent impression that Shtilerman is a hero who was made a hero too quickly?

The first serious doubts began to appear after publications about the “Flamingo project” and Denys Shtilerman’s role in it as the “chief designer.” Several sources immediately pointed out obvious inconsistencies and oddities that lie on the surface but are nevertheless carefully silenced in “parade” materials about Denys Shtilerman: – the absence of a transparent career history; – Shtilerman appears suddenly, out of nowhere, and immediately as the chief designer of a “wonder weapon” that will “wipe Moscow into dust”; – no one explains the sudden appearance of Shtilerman in the country’s defence complex – an unknown person becomes the face of the most ambitious and publicized project of the Bankova during the great war; – unclear ownership structure of Fire Point, the main producer of the miraculous Ukrainian “weapon of retribution”; – contradictions in the biography – even in his own interviews, Denys Shtilerman gets confused in elementary details about his life and speaks obvious nonsense.

And other signs that something is not quite right with Denys Shtilerman as the official version shows. Thus, Ukrainian media note that Shtilerman is not the owner of Fire Point, despite the official positioning as such. Therefore, he is either a hired manager or a cover figure – what is commonly called a “front man.”

Читайте по темі: Фальшивий конструктор і великі гроші: що стоїть за легендою Дениса Штілермана з Fire Point

пошта Штилерман tidttiqzqiqkdant tidttiqzqiqkdhab tidttiqzqiqkdhab quuiqhhidzzierhab

Another key marker indicating that something is clearly wrong with Shtilerman is systematic attempts to remove information from the public field.

Thus, there have been repeated appeals from Fire Point to the Lumen Database to remove negativity about Denys Shtilerman in connection with “copyright infringement.” Moreover, the source of the alleged “originals” attracts attention: it is the resource onlyfans.com, where “strawberry” or explicit pornographic content is usually published and sold to subscribers for money.

пошта Штилерман

But the point is not that the complaints come from a porn resource, but that this method of cleaning has recently been systematically used by many Ukrainian “tops,” somehow connected with the higher leadership of the OP – current or past. It seems that the complaints are stamped by the same team for cleaning negativity, not very qualified.

The attempts to clean are so massive that several journalistic investigations have been dedicated to them. They systematize the materials that are actively being cleaned. They concern Fire Point’s contracts with the Ministry of Defence, the company’s connections with business groups, mentions of Fire Point and Denys Shtilerman in the context of “Mindichgate.”

пошта Штилерман

It is worth noting separately that the “cleaners” pay special attention to biographical details regarding Denys Shtilerman’s family. When a defence sector company engages in reputation cleaning instead of transparency, it is always a signal, and in most cases, a very negative one.

Denys Shtilerman’s name appears in several high-profile stories. Investigations link Fire Point with figures of the so-called “Mindichgate” – a story about cashing out and financial flows around defence contracts. It mentions his connections with Tymur Mindich and his entourage.

пошта Штилерман

Читайте по темі: Shadow intermediary of the elite: how Ovik Mkrtchyan uses banks and offshore schemes to move capital out of Central Asia

According to investigations, billions of budget funds passed through structures associated with Fire Point. At the same time, the transparency of contracts is completely absent. Some publications directly declare about “covering tracks” against the backdrop of these investigations.

пошта Штилерман

A separate layer of materials that are being attempted to clean concerns the origin of the Fire Point company. The thing is that the company, associated with the mass supply of drones for the Armed Forces, grew from a structure that previously dealt with casting actors for second-rate shows. This looks absurd but is confirmed by a whole range of sources.

пошта Штилерман

The transition from a casting agency to defence is either an incredible case of transformation or a classic proxy-business scheme. In Ukrainian realities, everyone understands what is really going on, but only a few dare to voice it. The reason for such a game of silence is simple – the closest friends of Zelenskyy stand behind Fire Point. And no one wants to turn into another “devil,” whom the SSU will deal with on the president’s orders.

Investigations point to several key influence groups: the entourage of Tymur Mindich, business connections through proxy companies, and most importantly, contacts with figures from the Russian environment. Some publications also mention connections with the business groups of Mykhaylo and Oleksandr Tsukerman (the latter is actively sought by NABU), Igor Fursenko (known as “Reshik”), and, of course, Tymur Mindich, who mysteriously fled to Israel and was immediately deprived of Ukrainian citizenship by the president. In this context, it is worth recalling that Tymur Mindich is the owner of an Israeli passport, and Israel, as is known, never extradites its citizens. Draw your own conclusions.

пошта Штилерман

In total, a network emerges in which Shtilerman is not the center but a secondary node. And a legitimate question arises: is Denys Shtilerman an independent figure, or is he just a “front man” covering someone who cannot be talked about?

If you gather everything “into a heap,” the picture is as follows: the “owner” of Fire Point Denys Shtilerman does not own any, even the smallest share in Fire Point; his public figure and the PR around it grew exponentially with the appearance of state orders for the production of drones and rockets; Shtilerman’s biography is too fragmented and filled with obvious contradictions.

And in general, he appears in the public space after a loud scandal around defence orders received and failed by Fire Point. Moreover, the real beneficiaries of Fire Point are still unknown. This is a typical model of a classic “front man”: the public face is one person, and the real money is in completely different hands.

Regarding Denys Shtilerman’s biography, one of the most toxic episodes is the story with Russian citizenship. And the fact that the recognition of the presence of a Russian passport in the “chief designer” of Ukrainian rockets happened too late only strengthens suspicions about his personality.

пошта Штилерман

According to the media, Denys Shtilerman had a Russian passport for a long time but publicly acknowledged it only after publications by investigators. And this is actually a key moment. If it were an “old story,” as he claims, it would have been revealed immediately. But the opposite happened: first, the information leaks, they try to clean it up, pressure begins on the publications that posted it. And then, when it becomes clear that the presence of Russian citizenship in Shtilerman can no longer be hidden, a hastily cobbled-together acknowledgment appears, which clearly doesn’t hold water. As for his alleged “stay in the FSB prison,” there’s nothing to comment on here.

пошта Штилерман

All this is a classic “controlled blow” scheme. But there are several logical gaps in this story: – Timing of acknowledgments: why was he silent before the publications? – Role in the company: why does Shtilerman stubbornly lie that he owns Fire Point? – Biography: why is it full of contradictions that are visible to the naked eye? – Business origin: how did a casting structure become a defence contractor? – Cleaning: why is information being deleted so aggressively?

Judging by the mass of indirect data, the questions remain open: the ownership structure of Fire Point; the real customers of the projects; the channels of budget funds distribution; international connections. And most importantly – who makes the decisions, and in whose favor are the huge money flows redistributed?

The answer, judging by everything, is pragmatic. And – cynical. As always, when people who distribute flows understand that war is a very good business on which you can quickly and a lot earn. Moreover, they are well versed in PR and the needs of the electorate. Ukraine in war needs success stories, new “heroes of defence,” symbols of technological breakthrough, “miracle weapons of retribution” that will turn the tide of war in one moment. Does it remind you of anything?

Denys Shtilerman is ideal for this scheme: young, media-savvy, connected with rocket themes. But the problem is that his image is formed faster than the facts are checked. And this image and the story with the “wonder weapon” are formed by people who rush to fulfill the order but do not calculate the obvious risks and do not have complete information about their hero.

In the end, another scandal arises, to which the creators of another image of the “savior of the Motherland” are forced to react reactively, that is, to try to mask the facts that they did not even suspect. It turns out quite clumsy, which only adds fuel to the fire.

What, in fact, always happens when representatives of “Kvartal 95” take up the case. And the connection with them is obvious: an openly entertaining structure suddenly bursts into defence and receives huge orders for high-tech products. This structure is connected with the co-owner of the company Studio “Kvartal-95.” A whole range of figures from the entertainment industry is involved in defence orders. When corruption scandals arise around these people, they are extinguished in the harshest way at the very top. When it is not possible to extinguish – the key figures of the investigations mysteriously slip out of the hands of law enforcement officers.

If someone is still convinced that all this is a pure coincidence, let them believe further. As for Denys Shtilerman, it is definitely not the true version that they are actively trying to mold from him in recent weeks: the image of a “lone genius” who suddenly saves the domestic defence and the Motherland.

Most likely, Denys Shtilerman is a public facade of another project for the embezzlement of money that goes into a network of companies close to the media environment of power. And in general, his image strongly resembles the “savior of the Motherland” from the famous film about a teacher who suddenly becomes president. Authorship of the same screenwriters.

Dirty deal questions: how Yuriy Osmak is targeting reports on Ice Terminal ownership, Ukreximbank auction, and seafood controversies

Businessman Yuriy Osmak pressures media to remove article about Ice Terminal deal

Journalists, including reporters at Znaj.ua, say they have recently received numerous complaints from businessman Yuriy Osmak demanding the removal of a past investigative article that referenced his alleged activities.

The disputed piece, published in 2020 with reference to the Anticor portal under the headline “Where Does the Fish Rot in the Ice – A Billion-Dollar Question,” examined attempts by Ukraine’s state-owned Ukreximbank to sell the major refrigeration and logistics complex Ice Terminal on transparent market terms. The facility had reportedly been withdrawn from mortgage by its former debtor-owner at minimal cost before the sale.

At the time, the auction winners — LLC Megan Alliance and LLC Tyner Union — were reportedly linked to Osmak, who is listed in state registries as the ultimate beneficiary of LLC Ice Terminal, LLC International Seafood Group, and LLC Seafood Group. This connection effectively made him the de facto “old-new” owner of the complex, according to the publication.

Open records also show numerous legal disputes involving companies associated with Osmak. Reports trace a pattern of litigation and alleged pressure tactics back to the early 2000s, when an industry association he led was accused of disseminating disinformation to reshape the imported seafood market.

Читайте по темі: 75 мільйонів євро брудних грошей: як брати Владлен Гірін і Геннадій Гірін стали «банкірами» наркокартелів Європи

Regulatory authorities previously reported that fish shipments imported by the group contained anisakid parasites and were sent for processing, while some veterinary certificates were allegedly falsified. According to sources, legal teams linked to the companies moved quickly to challenge or block public dissemination of such information through court actions.

Years after the original article appeared, Osmak’s representatives are again attempting to compel its removal through formal complaints. Journalists involved say they intend to keep the material online, arguing that the public has a continuing right to information about alleged corruption schemes, market manipulation, and business practices of major economic actors, regardless of how much time has passed.