Категорія: Корупція

Після того як два роки тому вибухнув скандал навколо Дмитро Рукіна, директора платіжних систем SettlePay та 4Bill, він зник із публічного простору. Втім, перед цим встиг дати кілька інтерв’ю, у яких звинуватив у шахрайстві своїх роботодавців.

Сам він при цьому, звісно, стверджував, що жодного відношення до шахрайських дій компанії, в якій працював, не має. У самій же компанії-операторі платіжних систем SettlePay і 4Bill заявили, що в результаті внутрішнього аудиту виявили, що Дмитро Рукін разом зі своїми спільниками здійснював маніпуляції з грошима клієнтів і розкрадав оборотні кошти компанії, які виводили на свої картки та картки найближчих родичів.

Також у вкрай скупих на подробиці інформаційних повідомленнях про скандал навколо 4bill було зазначено, що щодо Дмитра Рукіна розпочато кримінальну справу за частинами 3 і 4 статті 190 КК (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки та в особливо великих розмірах або організованою групою). Кримінальне провадження за № 12023105010001622 було відкрито 22.12.2023 року Голосіївським управлінням поліції Києва. Щоправда, щодо його подальшої долі відомостей немає – судові реєстри з цього приводу інформації не містять.

Дмитро Рукін, зі свого боку, і це цілком природно, відкинув звинувачення на свою адресу і заявив, що шахрай не він, а власники компанії-оператора платіжних систем SettlePay і 4Bill. А він, мовляв, білий та пухнастий, і взагалі – «жив чесно-благородно». Поширювалася ця інформація з позначкою «реклама», причому переважно чомусь у російських виданнях. На скрині нижче – частина такої публікації у «Комсомольській правді». Це 2023 рік, нагадаємо.

Читайте по темі: В Одеській області викрили іноземців на збуті підроблених 100-доларових купюр

Цій заяві цілком можна було б повірити, якби не два фактори. Перший – Дмитро Рукін, з його ж власних слів, працював у компанії «Діджитал фінанс», якій належить 4Bill, з 2019 року. Тобто майже чотири роки. І тут же заявляє, що «власники компанії налагодили схему з ухилення від податків». Але він про це «не знав і не причетний». Можливо, що і не причетний, от тільки «не знав і не бачив» – це, вибачте, чистої води локшина на вуха. Якщо, звісно, такий факт був.

Другим фактором, який ставить під сумнів заяви Дмитра Рукіна про те, що він не має відношення до масштабного виведення грошей компанії, у чому його звинуватили власники, є подальша доля самого Дмитра Рукіна. Він заявив про створення своєї власної компанії Victo Postanova SL, яка займається, по суті, тим же, що і колишні роботодавці Рукіна.

 

Те ж саме, щоправда, в дещо іншому ключі, заявляли та у «Діджитал фінанс», коментуючи розпочату кримінальну справу і звинувачення на адресу Дмитра Рукіна: «Вони встигли відкрити на свої імена чотири компанії, на які виводилися злочинні кошти – Victo Postanova Sociedad Limitada в Іспанії, Softintegra Holding Limitada і La Finteca Instituicao de Pagamento LTDA в Бразилії, Pagos Nacionales S.A.C – в Аргентині».

Дійсно, перелічені компанії існують. Щоправда, Pagos Nacionales S.A.C зареєстрована не в Аргентині, а в Перу, але суті це не змінює.

У Бразилії працюють Softintegra Holding Limitada і La Finteca Instituicao de Pagamento LTDA, засновником усіх цих компаній є іспанська Victo Postanova Sociedad Limitada. Все правильно. От тільки цікавий вид діяльності «компанії-мами» – іспанської Victo Postanova Sociedad Limitada: «Діяльність рекламних агентств».

Читайте по темі: Million-dollar schemes at 4bill: how Head of Sales Dmytro Rukin siphoned payment system funds through tariffs, kickbacks, and shell accounts

Хоча бразильські та перуанські компанії зареєстровані іспанською «мамою», бенефіціаром все одно значиться громадянин України Дмитро Рукін. Так випливає з Повідомлення № 42,390 Центробанку Бразилії.

І ось тут ми повертаємося до скандалу півторарічної давності. Як тоді заявляли аналітики, «кар’єра Дмитра Рукіна у фінансовому секторі завершена».

І це прояснює, чому іспанська Victo Postanova Sociedad Limitada, що належить Дмитру Рукіну, є «рекламним агентством», а бразильські та перуанські компанії – фінансовими посередниками. У Європі дуже чутливі до того, хто займається фінансами. Іспанія – не виняток. А от Південна Америка – все ще поле непахане для всякого роду аферистів. Фінансові ринки там ще знаходяться в напівзародковому стані, законодавчо неврегульовані, вимоги до операторів фінансового ринку мінімальні. Що дає широкі можливості як для стартапів, так і для будь-якого роду шахраїв.

P.S. Справа, звісно, до фінансів не відноситься, але все ж хотілося б знати, як військовозобов’язаний громадянин України Дмитро Сергійович Рукін перетнув її кордон і виїхав в Іспанію під час воєнного стану.

Київська міська прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо директора одного з департаментів КМДА та колишньої уповноваженої особи з публічних закупівель. Їх обвинувачують у службовій недбалості під час придбання спеціалізованих автомобілів для столичних рятувальників.

За даними слідства, у 2022 році Департамент муніципальної безпеки КМДА здійснив закупівлю шести автомобілів Mitsubishi L200 та додаткового обладнання для потреб рятувальних служб. Під час організації тендерної процедури не було належним чином визначено очікувану вартість техніки, а середні ринкові ціни не перевірялися.

Прокуратура встановила, що уповноважена особа з публічних закупівель уклала договір із завищеною вартістю, порушивши вимоги законодавства у сфері публічних закупівель. У свою чергу директор департаменту, за версією слідства, не забезпечив належний контроль за формуванням ціни та проведенням процедури.

Унаслідок цього спецавтомобілі придбали з переплатою майже 11 млн грн, що завдало збитків територіальній громаді столиці.

Читайте по темі: Контракти на 8 мільярдів і схеми з ПДВ: як російський олігарх Дерипаска відмив 1,15 мільярда гривень

Посадовцям повідомили про підозри у жовтні та листопаді 2025 року. Наразі досудове розслідування завершено, обвинувальний акт передано до суду для розгляду по суті.

Перед цим прокурори Київської міської прокуратури інформували про повідомлення підозри директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА за тією ж кваліфікацією — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Розслідування проводили слідчі СУ ГУ Нацполіції у місті Києві за оперативного супроводу Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції під процесуальним керівництвом прокуратури.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

Заступник начальника першого відділу процесуального керівництва спецпрокуратури у сфері оборони Олександр Якимчук купив преміальну іномарку ACURA у родички.

Власної нерухомості прокурор не має. З 2018 року місцем реєстрації він вказує одну з військових частин у Києві.

З 2023 року Якимчук орендує квартиру у столиці. Площа житла становить 87,1 кв. м. Водночас витрати на оренду у декларації не зазначені.

У 2020 році прокурор придбав автомобіль BMW 520D (2014). Тоді він заплатив за нього 560 тис. грн.

У січні 2025 року Якимчук продав цю машину. Вартість угоди склала 750 тис. грн.

Читайте по темі: Люксові апартаменти у Буковелі за 130 тисяч доларів: поліція перевіряє декларацію чиновниці Луцької міської ради Юлії Соломко

У грудні 2025 року прокурор купив інше авто. Йдеться про ACURA TLX (2020). Машину він придбав у Якимчук Аліни Олексіївни. Ймовірно, це його рідна сестра. Вартість авто становила 750 тис. грн.

Ця жінка згадувалася у декларації прокурора Харківської області Володимира Шевченка.

Раніше Шевченко отримав у подарунок від матері квартиру у Харкові. Її вартість становила майже 4 млн грн.

У своїй декларації Шевченко зазначав іншу операцію. За його даними, 30 грудня 2024 року Якимчук Аліна Олексіївна купила у нього рухоме майно за 800 тис. грн.

Ідеться, ймовірно, саме про автомобіль ACURA TLX. Після цього машину у неї придбав прокурор Якимчук.

Інших власних транспортних засобів у Шевченка не було. До продажу він оцінював цей автомобіль у 564 тис. грн.

За 2024 рік Олександр Якимчук отримав майже 1,5 млн грн зарплати. Гроші він заробив в Офісі Генерального прокурора.

На кінець 2024 року прокурор зберігав 1,1 млн грн готівкою. Заощаджень на банківських рахунках у декларації він не зазначив.

Радник президента Міжнародної федерації дзюдо Маріуса Візера пов’язаний із торгівлею російською нафтою та зерном. Сам Візер є багаторічним соратником президента держави-агресора Росії Путіна, який до 28 лютого 2022 року обіймав посаду почесного президента федерації.

З кінця 2023 року радником Візера став Алмаз Алсенов — громадянин Казахстану, колишній дзюдоїст, який після навчання у сфері корпоративного менеджменту та інженерії осів у Швейцарії.

У 2015 році він заснував Harvest Group та низку пов’язаних компаній, зокрема Harvest Commodities SA, що спеціалізувалася на міжнародній торгівлі й активно працювала з Росією. У грудні 2023 року Harvest Group стала офіційним партнером Міжнародної федерації дзюдо, а сам Алсенов отримав посаду комісара з партнерств і просування.

Водночас близько 45% Harvest Commodities SA контролював Нільс Троост — великий нафтовий трейдер, який десятиліттями заробляв на російській нафті й не припинив цю діяльність після початку повномасштабної війни проти України. Троост перебуває під санкціями ЄС, Швейцарії та Великої Британії. Його швейцарська компанія Paramount Energy & Commodities, через яку здійснювалася значна частина операцій із російською нафтою, з 2024 року перебуває в процесі ліквідації.

Водночас аналогічна структура в ОАЕ також потрапила під санкції. Harvest Commodities SA раніше діяла під назвою Sun Oil SA і була зареєстрована за тією ж адресою, що й Paramount Energy & Commodities.

У керівництві компанії в минулому працювали колишні топменеджери структур, пов’язаних із російською державною нафтовою галуззю. Після виходу з компанії вони заснували власну групу, яка й надалі займається торгівлею російською нафтою зі Швейцарії та Дубая. У 2022 році Harvest Commodities SA публічно декларувала підтримку України та брала участь у Чорноморській зерновій ініціативі.

Втім, після того як її ключовий співвласник остаточно потрапив під санкції, компанія припинила цю діяльність і, за наявною інформацією, зосередилася на закупівлі зерна в Росії. Алсенов також фігурує в інших швейцарських компаніях, пов’язаних із російським аграрним та сировинним бізнесом. Окрему увагу привертають і морські перевезення Harvest Group між Росією та Іраном — державами, які перебувають під жорсткими міжнародними санкціями. Що саме перевозили ці судна, залишається відкритим питанням.

Читайте по темі: Удари США по Ірану мають психологічний ефект і для Кремля, — The Telegraph

Наразі Harvest Commodities SA перебуває в процесі ліквідації. Все свідчить про те, що пов’язаний із Міжнародною федерацією дзюдо бізнес, який роками працював із Росією, просто змінює юрисдикцію — не змінюючи суті.

У Львові завершено досудове розслідування щодо трьох лікарів міжрайонної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Правоохоронці вважають, що медики видавали військовозобов’язаним документи про інвалідність без фактичного огляду та законних підстав.

Франківська окружна прокуратура міста Львова передала до суду обвинувальний акт стосовно трьох лікарів міжрайонної МСЕК. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

За матеріалами слідства, упродовж 2022 року медики оформлювали військовозобов’язаним громадянам документи про встановлення третьої групи інвалідності. При цьому фактичні медичні огляди не проводилися.

Правоохоронці встановили, що особи, яким призначали інвалідність, не були присутні на засіданнях комісії. Акти огляду складалися на підставі підроблених медичних довідок.

У результаті таких дій 56 громадян отримали статус інвалідності незаконно. За даними слідства, 36 із них після цього виїхали за межі України та наразі не повернулися.

Читайте по темі: Апеляція ВАКС залишила під вартою командувача логістики Повітряних сил Українця із заставою 7 мільйонів

Трьом лікарям інкримінують сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, а також складання і видачу службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України).

Водночас відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її провину не буде доведено в суді та встановлено обвинувальним вироком.

Старший слідчий Херсонського районного управління поліції Денис Карпуша під час війни придбав автомобіль Audi Q7. Йдеться про модель 2015 року.

Згідно з деклараційними даними, транспортний засіб коштував 920 тис. гривень. Право власності на автомобіль посадовець набув 16 лютого.

Автомобіль він придбав у Скліфос Яни Володимирівни.

Того ж дня Денис Карпуша отримав грошовий подарунок. Його сума становила 668 тис. гривень. Кошти йому надала Карпуша Наталія Леонідівна.

Ймовірно, ці гроші могли використати для покриття частини вартості автомобіля.

Читайте по темі: Юлія Жовтяк із Держцентру зайнятості: корпоратив за 100 тисяч, “золотий” клінінг і майно, яке важко пояснити доходами

Серед доходів посадовця за 2025 рік зазначена заробітна плата. Вона надійшла від ГУНП в Херсонській області. Її розмір становив 979 тис. гривень.

Також він отримав 1000 гривень соціальних виплат.

Грошові активи посадовця становлять 2,2 тис. доларів готівкою. Ще 7,8 тис. доларів він зберігає на рахунку в Укргазбанку.

Щодо нерухомості, посадовець має право користування квартирою у Чаплинці Херсонської області. Це місце його реєстрації.

Фактично з 2023 року він проживає у квартирі в Миколаєві. Площа житла становить 55,9 м².

ДП Міністерства оборони “Агенція оборонних закупівель” відмовили у стягненні понад 10,9 млн грн штрафних санкцій з ТОВ “Українська бронетехніка” корупціонера Бельбаса

“АОЗ” вимагала стягнути з компанії 6,12 млн грн пені та 4,84 млн грн штрафу. Підставою стали порушення строків поставки за державним контрактом № 23/1-278-VDK-24 від 24 травня 2024.

Контракт передбачав виготовлення та поставку 400 одиниць виробів оборонного призначення загальною вартістю 197,6 млн грн (поетапно: перші 200 одиниць — до 24 вересня, решта — до 24 грудня 2024 року). Товар призначався для ЗСУ. “Українська бронетехніка” є одним з найбільших приватних виробників оборонної продукції в Україні: бронеавтомобілів (“Новатор”), мінометів (60, 82, 120 мм), мінометних пострілів, дронів, наземних роботизованих комплексів, снарядів, мін тощо.

Компанія поставила продукцію з затримками, що підтверджено актами приймання-передачі (з серпня 2024 по лютий 2025 року), підписаними без зауважень щодо якості. Агенція нарахувала санкції за п. 7.2 контракту (0,1% пені за день прострочки + 7% штрафу при простроченні понад 30 днів).

Однак суди обох інстанцій визнали, що компанія звільняється від відповідальності через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Підстави:

Читайте по темі: Стара система у нових декораціях: як оточення Тимура Міндіча та Вадима Столара зберігає вплив у Фонді держмайна

– Воєнний стан в Україні з 24 лютого 2022 року (Указ Президента № 64/2022).

– Підтвердження ТПП України: сертифікат № 3100-24-1970 від 25 жовтня 2024 року.

виданий “Українській бронетехніці”, яким засвідчено неможливість своєчасного виконання через війну.

– Листування: компанія неодноразово (з серпня по листопад 2024) повідомляла Агенцію про форс-мажор у ланцюжку постачальників та співвиконавців (“Больверк”, “Грін Стіл”, “СМНВО-Інжиніринг”, “Унік-Булава” тощо).

– Конкретні інциденти: обстріли Росією виробничих приміщень 24 серпня та 17 вересня 2024 року (пошкодження підтверджено висновком судової експертизи № 002-КВВ/25 від 27 липня 2025 року), вихід обладнання з ладу через скачки напруги під час ППО-роботи 9 жовтня 2024 року.

– Умови контракту (п. 7.7–7.10) прямо передбачають звільнення від відповідальності за форс-мажор, підтверджений сертифікатом ТПП, за умови своєчасного повідомлення (компанія дотрималася).

Суд першої інстанції (Господарський суд Києва, суддя Кирилюк Т.Ю.) відмовив у позові 29 квітня 2025 року. Агенція оскаржила, але апеляція не задовольнила скаргу: рішення залишено без змін, апеляційну скаргу — без задоволення. Витрати на судовий збір покладено на позивача.

Станом на березень 2026 року справа перебуває на стадії “Призначено до судового розгляду” (з 9 лютого 2026), ймовірно, в касаційній інстанції (Верховний Суд), оскільки постанова апеляції може бути оскаржена протягом 20 днів після складення повного тексту.

Прокуратура Закарпатської області повідомила про підозру колишньому керівнику КП «Міжнародний аеропорт Ужгород» у справі про можливе привласнення бюджетних коштів під час ремонту дороги навколо летовища.

За даними слідства, посадовець підписав договір на капітальний ремонт 600 метрів дороги. Підрядна компанія мала завершити роботи до кінця 2022 року.

Втім, як встановили правоохоронці, значну частину робіт фактично не виконали, але підрядник подав акти про нібито завершений ремонт. На підставі цих документів з обласного бюджету було перераховано близько 1 млн грн.

За версією слідства, збитки для Закарпатська обласна рада становлять приблизно 700 тис. грн.

За інформацією ЗМІ, ймовірно, йдеться про колишнього керівника підприємства Олексій Саричев, який у листопаді 2022 року фактично очолював аеропорт.

НАБУ і САП скерували до суду обвинувальний акт стосовно народного депутата України, експосадовця Укрзалізниці та ще трьох осіб, яких у березні 2024 року викрили на заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції.

 Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

За даними джерел українських ЗМІ, йдеться про нардепа Віктора Бондара.

Вказано, що обвинувачений та його спільники, підприємці, розробили схему, яка передбачала постачання продукції АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами. Для цього вони вступили у змову з членами іншої організованої групи, очолюваної позаштатним радником керівника Офісу Президента України, першим заступником керівника департаменту Служби безпеки України, до складу якої, зокрема, входили посадові особи УЗ. Діючи як своєрідний «бек-офіс» товариства, члени другої організованої групи неформально контролювали його діяльність та могли за певний відсоток від суми закупівель забезпечити перемогу у них підконтрольних підприємцям компаній.

«У результаті протягом 2021–2022 рр. у тендерах Укрзалізниці на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемогли «потрібні» компанії. Під час тендерів за сприяння посадовців АТ «Укрзалізниця» ці компанії узгоджували свої дії та у різний спосіб завищували очікувану вартість продукції. Таким чином, Укрзалізниця уклала договори з підконтрольними підприємствами, які здійснили постачання продукції за цінами, вищими за ринкові», – наголосили в НАБУ.

Читайте по темі: ВАКС засудив суддю Київського райсуду Одеси Салтан до 6 років ув’язнення за хабар

Унаслідок реалізації схеми Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 140 млн грн, частину з яких учасники злочину легалізували та використали на власний розсуд.

В Нацагентстві також зазначили, що стосовно трьох учасників схеми суд ухвалив обвинувальний вирок в межах угоди про визнання винуватості. За її умовами, УЗ відшкодували 71 млн грн збитків, 95 млн грн сплатили в дохід держави у вигляді штрафів, а ще 25 млн грн – на потреби Сил оборони України.

У ще одному епізоді справи щодо діяльності згаданих організованих груп про підозру у розкраданні майже 100 млн грн на закупівлі трансформаторів повідомили 10 особам.

Крім того, Віктора Бондар підозрюється у відмиванні отриманих від оборудок коштів.