Категорія: Корупція

As investigations started to uncover her alleged role in sanctions-evasion structures connected to Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L., references to Oxana Hadjipavlou gradually began disappearing from public sources — suggesting a coordinated attempt to reshape the narrative.

That is precisely why this material is being published: to document the connections, financial flows, and corporate roles that someone is actively trying to erase.

The difficult-to-pronounce surname Oxana Hadjipavlou (also spelled Oksana Hadjipavlou) came into the spotlight during investigations into Zvonko Micković and the companies Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L., which are suspected of involvement in schemes to bypass anti-Russian sanctions and extract Russian capital from the Russian Federation.

Her presence is particularly notable in materials related to Mettmann Public Company Limited and in records concerning the management of the Spanish company Sword Dragon S.L. – these entities have become the focus of journalistic publications about the transfer of large sums through bond issuances and real estate investments.

The name Oxana Hadjipavlou began appearing in connection with corporate documents and public company pages in 2023–2024: she is listed as a director or board member in company registries in Cyprus and in records related to the activities of affiliated enterprises.

Читайте по темі: Oxana Hadjipavlou handled €50M bond scheme in Mettmann PCL moving Russian money through Cyprus and Spanish firm Sword Dragon

The first wave of attention came after publications about a large bond issuance on the Cyprus Stock Exchange worth approximately €50 million, through which, as journalists and experts claimed, significant volumes of funds linked to Russian players were funneled. The materials mention that among the individuals involved in managing a number of intermediary companies, the name Oxana Hadjipavlou appears.

What is known about Oxana Hadjipavlou

What draws attention is not so much her name itself, but the fact that she has been linked to controversial figures such as Boris Usherovich and Ilya Plotitsa, well-known Russian businessmen implicated in the withdrawal of funds from the state-owned Russian Railways (RZD) to offshore jurisdictions through the company «1520», associated with the Rotenbergs, close allies of Putin.

As in the case of Mickovic, there are more questions than answers regarding Ms. Oxana Hadjipavlou. Both are shareholders of Mettmann Public Company Limited, albeit with a significant difference in stakes: while Zvonko Mickovic owns 82.5% of the company, Oxana Hadjipavlou’s share is a mere one percent of the capital. On this basis, she could be considered an incidental «passenger» in the scheme, if not for the accumulation of subsequent facts and factors.

Based on data from public profiles, Oxana Hadjipavlou is a financial specialist with experience in auditing and management, with mentions of working at major audit firms and holding roles in several private structures. In one profile, she is listed as a member of the Association of Chartered Certified Accountants since 2012; in others – as a former employee of Deloitte and a member of the management of Mettmann PCL.

Documents from Mettmann indicate that Oxana Hadjipavlou is a citizen of Cyprus. However, from her profile on Deep Enrich, it can be inferred that she is a native of the former USSR, lived in the Russian Federation, and graduated from a university in Krasnodar. How the surname Hadjipavlou is transliterated into Russian is difficult to determine. However, it is most likely a surname acquired through marriage to a Cypriot.

Читайте по темі: Rovshan Tamrazov, Tahir Garayev, and Etibar Eyyub run oil flows through Maddox, Coral Energy, and SOCAR-linked companies to move Russian crude

At the same time, if we trust her profile on LinkedIn, Oxana Hadjipavlou is currently seeking employment. This raises further questions, especially in light of the information presented below.

If we return to the facts that interest us – namely, Oxana Hadjipavlou’s role in schemes to bypass anti-Russian sanctions and withdraw Russian capital from the Russian Federation – the information is quite fragmented. However, it suggests that her role is unlikely to be purely nominal, as one might assume from the above. Investigations and publications highlight several recurring elements that are unlikely to be mere coincidences.

Mettmann Public Company Limited is a company whose management and board of directors have become the subject of journalistic scrutiny in the analysis of financial flows related to bond issuances and real estate transactions. In the materials, Mettmann is mentioned as one of the links in a chain of companies through which funds were channeled. Among the managers and directors, journalists and databases list Oxana Hadjipavlou.

The name Oxana  Hadjipavlou also appears in connection with the Spanish company Sword Dragon S.L. – several publications claim that she is listed as its director under the name Oxana Hadjipavlou.

Sword Dragon S.L. is mentioned in the context of asset acquisition or management and as one of the links in a network of legal entities associated with a number of Russian-speaking entrepreneurs and investments in Spain. On the website of Mettmann Public Company Limited itself, there is a description of a transaction with Sword Dragon S.L.

In the same materials, alongside Mettmann and Sword Dragon S.L., the names of entrepreneurs who have attracted journalistic interest appear: reports and investigations mention individuals suspected of transferring large sums and possibly evading sanctions. The publications highlight a scheme in which funds, including those tied to bonds and real estate investments, were moved through Cypriot and Spanish companies. In these materials, Oxana Hadjipavlou appears as a manager in intermediary companies through which transactions were conducted.

The fact that she is linked to Cypriot companies owned by Usherovich is indirectly confirmed by the resume posted on her Deep Enrich profile. Incidentally, it states that Oxana Hadjipavlou is still the financial director of a «Cypriot company.» This contradicts her LinkedIn profile. Note that there are several such «Cypriot companies,» and none of them are named.

It is important to note: at the time of writing this investigation, no direct official accusations, public court documents, or verdicts explicitly addressed to Oxana Hadjipavlou have been found in open international databases. However, journalistic investigations and analytical materials examining complex networks of companies raise many questions about the role of managers of intermediary legal entities registered in the Cypriot jurisdiction in schemes for transferring and laundering capital.

What do the accusations against Oxana Hadjipavlou amount to

Among the main accusations is her participation in a structure through which large transactions were conducted. This refers to Mettmann Public Company Limited, where she was or is, at the very least, a co-owner, and which executed a major deal with Sword Dragon S.L., in which she was or is a director.

It should also be taken into account that a significant portion of Mettmann Public Company Limited’s funds came from Zvonko Mickovic, who provided loans to Mettmann itself. Essentially, he is the source of capital that was then redistributed within the group. Mettmann’s reports record large loans: from €161,000 to €5.8 million in separate tranches. The total amount of loans issued to related companies reaches €31.2 million. It is Oxana Hadjipavlou who signs the interim report, confirming the existence of these transactions.

Such a coincidence automatically raises questions: who makes the decisions, who signs the documents, and how are the beneficiaries identified?

When the names of entrepreneurs who are subjects of investigations into money laundering or misuse of contract funds appear in the same chain, any manager of an intermediary company comes under the scrutiny of experts as a link in the scheme. Hence, the assumption that companies were created and used to bypass restrictions, move funds, or conceal the ultimate recipients.

Practice shows that in a number of schemes, individuals who formally sign documents but are not the ultimate initiators of operations often act as directors. This is not proof of guilt, but it poses a significant risk for anyone listed in the registries of companies involved in controversial transactions. Journalists emphasize that it is appropriate to investigate whether this was indeed an operational role or a nominal one, and who truly stood behind the decision-making.

All these questions directly concern Oxana Hadjipavlou. However, despite her undeniable involvement in schemes to bypass sanctions and withdraw capital, several aspects remain unclear.

Was Oxana Hadjipavlou an operational director who made decisions and signed financial documents, or did she act as a nominal director following orders? If so, who exactly gave her instructions? What specific amounts passed through her hands, and what was their fate? Where did this money come from, and where did it go?

Who are the real beneficiaries and initiators of the transactions? Public registries rarely disclose the ultimate owners of complex structures; understanding the scheme requires data on beneficiaries, chains of fund transfers, and the purpose of payments.

Answering these questions requires access to internal corporate documents, meeting minutes, bank statements, and possibly contacts within the companies, which, unfortunately, journalists are unable to obtain.

Головному психіатру Збройних сил України Олегу Друзю оголосили нову підозру у відмиванні майна, одержаного злочинним шляхом.

Про це повідомляє Офіс генпрокурора і СБУ

Підозрюваний у незаконному збагаченні головний психіатр ЗСУ Друзь 19 лютого отримав нову підозру за ч. 3 ст. 209 КК України, а саме в легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на суму 34 573 322 грн.

За даними СБУ, слідством встановлено, що фігурант легалізував ці гроші через придбання елітної нерухомості та авто преміумкласу, які оформлював на близьких родичів.

Встановлено, що серед таких “активів” – квартира в новобудові на узбережжі Одеси, оформлена на доньку посадовця, а ще котедж під Києвом, який він “записав” на свого пасинка.

Читайте по темі: Побори з пацієнтів: в Одесі судять ексочільницю медичного відділення Ірину Мельниченко

Також він оформив на своїх дітей три авто марки БМВ (зокрема моделі Х3, Х5, Х7) 2022, 2023 та 2024 років випуску.

За даними “Української правди”, Друзь 19 лютого мав вийти з СІЗО, однак отримав нову підозру і клопотання про новий запобіжний захід.

Як уточнили УП в ОГП, 20 лютого прокурори подали клопотання про застосування стосовно фігуранта запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливим визначенням розміру застави у розмірі 34 517 264 грн.

Очільник прокуратури Одещини Андрій Сваток та його дружина придбали дві квартири, паркомісце в центрі Києва і Range Rover за цінами значно нижчими за ринкові. Задекларована вартість майна та походження коштів на його придбання викликали сумніви через великі розбіжності з ринковими цінами.

Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info. У матеріалі зазначається, що знижки в окремих випадках могли сягати майже 50%, а різниця між задекларованою та реальною вартістю виглядає малоймовірною навіть з урахуванням зміни цін з часом.

На посаду керівника прокуратури Одеської області Сватка було призначено у липні минулого року – відповідне рішення ухвалив генеральний прокурор Руслан Кравченко. До цього він обіймав посаду першого заступника керівника прокуратури Київської області. Саме аналіз електронних декларацій після призначення і привернув увагу журналістів, адже вартість сімейних активів у документах виявилася значно нижчою за середньоринкову.

Йдеться про елітний клубний будинок у центральній частині столиці. У 2019 році Андрій Сваток задекларував квартиру площею майже 130 кв. м, яку придбав приблизно за 90 тисяч доларів. Водночас аналогічні квартири в цьому ж будинку, за даними журналістів, на той момент коштували близько 180 тисяч доларів.

Того ж року його нинішня дружина Алла придбала в цьому комплексі паркомісце лише за 97 тисяч гривень, тоді як ринкова вартість схожих об’єктів нині сягає близько 50 тисяч доларів. Навіть з урахуванням зростання цін різниця у понад десять разів виглядає вкрай нетиповою. У 2020 році Алла Сваток купила тут іще одну квартиру площею близько 60 кв. м, що також майже вдвічі дешевше за середньоринкову ціну.

Окрему увагу розслідувачі звернули на покупку автомобіля. У 2023 році дружина прокурора стала власницею Range Rover, заплативши за нього близько 35 тисяч доларів. Водночас в архівному оголошенні про продаж цього ж авто фігурувала ціна на рівні 55 тисяч доларів.

Журналісти також поставили під сумнів джерела походження коштів на такі покупки. Незадовго до оформлення першої, більшої квартири Сваток задекларував значні грошові подарунки – приблизно по 50 тисяч доларів від двох бабусь. Сам прокурор пояснив, що один із його дідусів свого часу очолював державний цукровий завод, який згодом приватизували, а кошти після смерті дідуся перейшли бабусі. Інша бабуся, за словами Сватка, могла отримати гроші від продажу земельних ділянок, однак конкретних деталей місця розташування чи характеристик землі він не згадав.

Щодо коштів дружини на придбання нерухомості, прокурор зазначив, що в декларації за 2019 рік вказано близько 200 тисяч доларів її готівкових активів. Водночас походження цієї суми він пояснити не зміг, зазначивши лише, що задекларував ті дані, які повідомила сама дружина, з поваги до її приватного життя до шлюбу.

As reports connecting Octobank to alleged large-scale money laundering and sanctions evasion began to circulate, traces of these investigations started vanishing from the public information space — a strong indication of a deliberate attempt to sanitize the narrative.

That is exactly why we are publishing this material: to preserve the facts about the bank’s role, the financial flows it processes, and the individuals behind it, despite attempts to erase this information.

As a number of Telegram channels recently reported, the Uzbek Octobank is used to withdraw and legalize money from Russia.

The authors of the article claim that Octobank handles not only sanctioned money, but also income from drug trafficking and illegal casinos. Although this primarily concerns Russian money, the traffic going through the bank also includes a share of Uzbek money, although this share is small due to the country’s poverty and small population.

According to TG channels, the real beneficiary of JSC Octobank is a certain Dmitriy Lee, whose money is actively circulating in Octobank.

Читайте по темі: Rovshan Tamrazov, Tahir Garayev, and Etibar Eyyub run oil flows through Maddox, Coral Energy, and SOCAR-linked companies to move Russian crude

Dmitriy Lee is the head of the National Agency for Prospective Projects (NAPP) of Uzbekistan, which, among other things, is engaged in the development of payment systems in Uzbekistan and, in particular, the circulation of cryptocurrencies. It is written about Dmitriy Lee that with his active participation, third-party payment systems servicing the country’s High-risk traffic were forced out of the payment services market of Uzbekistan. Some say that Dmitriy Lee was not just a participant in this process, but directly managed it, leaving only players under his personal control on the market.

Whether this is true or not is not known for certain, but when studying the issue, the name of Dmitriy Lee and the name of JSC Octobank, through which gambling market payments are made, appear everywhere. So, most likely, the authors of the exposés are not far from the truth – Dmitriy Lee is at least at the highest levels of the structures that control the payment market of Uzbekistan and the money passing through it (but he is unlikely to be the true beneficiary of this money and the owner of Octobank, which is below). Moreover, in 2022, a huge flow of Russian money, which fell under international sanctions, was added to the money from the gambling business. We are talking about literally tens of billions of dollars that are looking for ways to legalize in international financial markets. Coincidence or not, but Dmitriy Lee headed NAPP in April 2022, exactly when sanctions poured down on Russia in a generous stream and it began to look for ways to legalize its money.

As the same TG channels write, one of the banks that is involved in the process of legalizing Russian money is the Uzbek Octobank. According to open sources, its beneficiaries are Iskandar Tursunov, the companies Fortis Reserve System, Sharq Guzar Servis and several other very small shareholders. But many stubbornly claim that among the bank’s beneficiaries are Oybek Tursunov and Saida Mirziyoyeva, although they are not officially declared in the structure of the owners of JSC Octobank.

Who are all these people mentioned by TG channels in the context of money laundering? More on this later, but for now let’s note a curious coincidence connected with the Uzbek JSC “Octobank”. Here is the main page of the Uzbek Octobank website. Pay attention to the bank’s logo.

Now compare the logo below with the logo above. And read the text in the picture.

Читайте по темі: A bribe for a “clean” reputation: Cosmobet front man Mykhailo Zborovsky, linked to Tokarev, paid $20,000 for a certificate confirming no ties to Russia

True, the Romanian-Czech Octobank, founded in 2021 by Bohdan Atanasiu, never started working – things did not go beyond the ambitious statements of the unknown “entrepreneur Bohdan Atanasiu”, now the bank’s domain octobank.com is sold for three thousand dollars, and Moscow is listed as the place of registration.

As for the “banker” Bohdan Atanasiu, his tracks are lost after several ambitious statements about opening a Romanian-Czech Octobank.

But immediately after that, in Uzbekistan, far from Europe, a group of people suddenly buys the little-known Ravnaq-bank with a huge problematic loan portfolio, immediately gets rid of this portfolio, simply writing off the debts, and renames the bank, the name and logo of which almost copy the name and logo of the failed Czech Octobank. Is this a coincidence? Hardly. We have no documents indicating that both of these projects – the Czech and Uzbek Octobank – are the work of the same people. But the coincidences are very strange.

And now to the owners of the Uzbek Octobank. They are, as stated, Iskandar Tursunov, Fortis Reserve System (associated with Sarvar Fayziev), Sharq Guzar Servis, GST Korea Co. LTD and Boshqalar.

Iskandar Tursunov is an Uzbek banker who headed Octobank when it was called Ravnaq-bank and owned a 19.9% stake in the bank. In 2023, Iskandar Tursunov bought out the share of Sarvar Fayziev, who owned a controlling stake of 52.15% in Ravnaq-bank. After that, Iskandar Tursunov’s share increased to 72.05%. A short time later, Tursunov bought two more blocks of shares, and as a result, he owns 97.2% of the bank’s shares. However, many have doubts that Iskandar Tursunov is really the owner of Octobank. The fact that he is a professional is not disputed – a bank should be run by a professional. But the fact of actual ownership of the bank raises reasonable doubts.

As follows from the analysis of open sources, the real beneficiaries of Octobank are Oybek Tursunov and Saida Mirziyoyeva. And this confirms the assertion of TG channels that the “top officials of the state” are behind the bank. Because Oybek Tursunov is the First Deputy Head of the Administration of the President of the Republic of Uzbekistan. And by a strange coincidence, he is married to Saida Mirziyoyeva, the eldest daughter of the current President of Uzbekistan Shavkat Mirziyoyev. Who works as the first assistant to the President of Uzbekistan, thus occupying the highest post in the presidential administration after the head of state.

In general, a typical Central Asian clan. Where government positions are only a legal signboard for the undivided ownership of all state property. So there is no doubt that Octobank is actually owned by the President of Uzbekistan and his family. The only thing that can be discussed is in what shares and on what conditions the shares are redistributed, but this is completely unimportant.

Octobank is also recorded in suspiciously active transactions with Russian MIN-bank, Promsvyazbank and MTS-bank. According to the message of the TG-channel “Payment Shield”, we are talking about money passing through the VAVADA casino. The main money traffic is from Russia, Octobank is used to write off money from Russian issuers.

In addition, Octobank withdraws funds from the UzNext crypto exchange, which is controlled by Dmitriy Lee, who is a protégé of the presidential clan and whose function in Uzbekistan can be characterized by the criminal definition of “overseer”. Dmitriy Lee is the “overseer” of the country’s cryptocurrency market and payment systems through which movement occurs, including cryptocurrencies.

But in this case, what is more important is why the presidential family took over the bank. The answer here is simple – it is used to launder money, both pumped out of Uzbekistan itself and belonging to Russian oligarchs close to the Mirziyoyev-Tursunov clan. Among them is Alisher Usmanov, who was sanctioned in 2022. At least one scheme for withdrawing Usmanov’s money from sanctions was recorded and made public. We are talking about the Uzbek Kapitalbank, the beneficiary of which was Tursunov. In 2022, he sold his stake in Usmanov’s company Telecominvest, but after that Usmanov and Kapitalbank were sanctioned. As a result, Usmanov sold Telecominvest’s share in Kapitalbank to his nominees, and Tursunov was involved in the sale.

In addition to the Russian MIN-bank, Promsvyazbank and MTS-bank mentioned in connection with the withdrawal of game money, Gazprombank is also involved in the scheme of withdrawing Russian money through Octobank. This time, we are talking about withdrawing Russian capital from under the sanctions press – through Octobank, the money goes to offshore companies, from where it comes out “clean”, since the owners of the companies to which Octobank transfers Russian money are reliably hidden by local legislation. We are talking about tens of billions of dollars that escape from sanctions thanks to the family of the President of Uzbekistan, who owns Octobank. It is unknown whether the companies that are shareholders of the bank – Fortis Reserve System, Sharq Guzar Servis, GST Korea Co. LTD, Boshqalar – participate in these operations, but for some reason they were left among the co-owners of Octobank, although they could have been removed from there without any problems. Why and for what purpose is still an open question. But at least one of them talks about a Korean presence, and there are persistent rumors about the long-standing ties of the Uzbek president’s family with Korean business.

To sum up, it is safe to say that the activities of Octobank, whose real owners are people from the family of the President of Uzbekistan Shavkat Mirziyoyev and his inner circle, are actually aimed at money laundering. Initially, the source of this money was supposed to be the money of Uzbekistan itself, withdrawn through government contracts and crypto exchanges within the country, but due to the Russian-Ukrainian war, the main flow became the money of Russian oligarchs, saving them from sanctions. So far, the withdrawal scheme and specific sources of this money are not entirely clear, but branches of Russian Promsvyazbank, Gazprombank, VTB, MTS Bank, MIN Bank (in 2023 merged with the state-owned Promsvyazbank) and Russian Standard Bank were found in payments coming from Russia through Octobank. As we can see from this list, four out of six Russian banks noticed in the money withdrawal scheme through Octobank are state-owned. This confirms the Russian trace both in the Uzbek Octobank itself, and the obvious participation of the Russian state in laundering sanctioned money through Uzbekistan and Octobank, which is involved in criminal schemes related to cryptocurrency and illegal casinos.

Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з головою Державної аудиторської служби України Аллою Басалаєвою.

Боротьба за частку з грошей ігроманів вийшла за межі пристойності.

Коли канонада кривавих баталій відсунулася від передмість Києва, і стало більш-менш зрозуміло, що ця країна житиме, пожвавішали «схематозники». Їхня запекла боротьба за фінансові потоки відновилася з новою силою. Її відлуння дедалі частіше розходяться колами в інформаційному просторі.

Незвичайний «вкид»

Наприкінці червня, 27-го числа, на англомовному сайті Luxembourg Herald (Luxherald.com) з’явилася стаття під заголовком UKRAINE SHOULD CLOSE FIRTASH’S BANK. FROM WHICH HUNDREDS OF MILLIONS OF EUROS WERE STOLEN. Незабаром сайт став недоступним, мабуть, через хакерську атаку. Проте вже наступного дня її переклад російською мовою, а також короткі «вичавки» з тексту з’явилися у низці українських інтернет-видань.

У публікації йдеться про те, що український банк «Альянс» нібито перебуває на межі руйнування через масштабні махінації керівництва та бенефіціара фінансової установи. Таким анонімний автор безапеляційно називає опального олігарха Дмитра Фірташа, структури якого проганяли через «Альянс» астрономічні суми.

Читайте по темі: 90 мільярдів доларів через 2Rivers Group: як мережа азербайджанських трейдерів Тахіра Гараєва та Етібара Ейюба обходила санкції і торгувала російською нафтою

Банк «Альянс» вже наступного дня категорично спростував викладену у статті інформацію (щоправда, далеко не всю – ред.).

А голова правління фінустанови Юлія Фролова зробила таку заяву:

«По-перше, варто зазначити, що мистецькі перебільшення, метафори та лексика жовтої преси не доречні для професійної журналістики, а особливо – у фінансовій сфері. По-друге, звертаємо увагу на аргументацію та посилання авторів. У більшості випадків автор «викриває» неправомірні дії на основі власних домислів і посилаючись на фейкове видання Luxembourg Herald, яке вже не раз публікувало підставні новини. Команда Альянс Банку вважає фейкові новини ознакою замовленої агресії проти стратегічного зростання Альянсу Банку».

Юлія Фролова

Справді, Luxembourg Herald у колах українських медійників відомий як фейковий ресурс, через який зацікавлені особи вкидають протухлий компромат. Цю знаменитість він набув після публікації безглуздої статті про те, що нібито дружина п’ятого президента України Марина Порошенко причетна до відмивання грошей через благодійну організацію.

Проте, голова правління «Альянсу» дещо лукавить, стверджуючи, що викладене у статті – повна нісенітниця. Адже в публікації особливо наголошується, що банк «Альянс» є розрахунковим банком та емітентом електронних грошей міжнародної платіжної системи «Глобалмані» (GlobalMoney), назва якої регулярно спливає у кримінальних провадженнях. Зокрема, в судовому реєстрі вона часто згадується в контексті справ про незаконну торгівлю наркотиками та психотропними речовинами – «пушери» активно використовують її електронні гаманці (ось перші документи з реєстру – 1, 2).

Крім того, згадується давній скандал, коли випливла інформація про те, що термінали «Глобалмані» могли використовувати проросійські терористи для своїх фінансових операцій в ОРДЛО. Сюди можна додати причетність до відмивання грошей, в чому звинувачували мережу магазинів електротехніки «АЛЛО».

Як згадано вище, в «Альянсі» вважають «допис» із сайту Luxembourg Herald «замовленою агресією». В українських бізнес-колах, у масі своїй далеких від святості, давно стало звичкою прикидатися жертвою при появі претензій правоохоронних органів чи викриттів у ЗМІ. Тут не зовсім той випадок. Однак, перш ніж перейти до найцікавішого, уважніше придивимося до дійових осіб.

Справи «сімейні» та тінь Юри Єнакіївського

Читайте по темі: Підсанкційний бізнесмен із російським паспортом Сеяр Куршутов після викриттів про дронові контракти та мільярдні потоки почав зачищати Telegram

Отже.

Банк “Альянс”. Згідно з раніше опублікованими даними, цей банк відкрився в Донецьку ще 1992 року. Він залишався досить скромним навіть за українськими мірками банком (розміри активів не перевищували 10-15 мільйонів доларів), який, проте, благополучно пережив три кризи (1998, 2008 та 2014 рр.). А все тому, що його називали бандитським банком, через який здійснювалися всілякі фінансові схеми. Про «Альянс» писали, що він перебував під контролем соратника Януковича – Юрія Іванющенка (Юри Єнакіївського), а власниками банку завжди була група акціонерів, кожен з яких володів близько 10%. Після Революції Гідності банк змінив власників: ними стали донецьке ТОВ «Крамп» (ЄДРПОУ 36442702) та київське ТОВ «Укрбізнесстандарт» (ЄДРПОУ 35886746), обидва відомі як фірми Іванющенка. Зокрема, фірма «Крамп» (названа на честь боса мафії зі старої французької комедії «Укол парасолькою»), на думку низки ЗМІ, була частиною схеми, за допомогою якої Іванющенко ухилявся від податків, продаючи селітру держпідприємства «Екоантилід», а також використовувався для фіктивного банкрутства ТОВ “Чарнокіт”. Останнє стало фігурантом кримінальної справи про незаконне відшкодування ПДВ у особливо великих розмірах, після чого його збанкрутували.

Юрій Іванющенко

Більше того, у грудні 2014 року СБУ запідозрила, що у банку «Альянс» працює великий конвертаційний центр із оборотом до 600 мільйонів гривень. Бійці «Альфа» провели у банку ретельний обшук, у тому числі «пошаривши» у банківських осередках. Як потім заявив голова СБУ Валентин Наливайченко, серед вилученого «улову» знаходилися печатки установ та підприємств “ЛДНР” та контракти, за якими могло здійснюватися фінансування тероризму. Крім того, в «Альянсі» вдалося знайти майно та документи іншого банку — «Гефест», який теж перебував під контролем Іванющенка та його компаньйона Сергія Дядечка.

Ось тільки скористатися результатами обшуку СБУ не вдалось. Буквально одразу після нього було зчинено скандал: Єврейська громада Донбасу, вустами рабина Пінхуса Вишедські (колишнього лідера донецької громади «Хабад») заявила, що під час обшуку «альфівці» вкрали з осередку банку гроші та цінності, які належали якимсь «євреям-біженцям». Проти співробітників СБУ порушили кримінальну справу, їх тягали по судах. А доки тривав скандал, банк «Альянс» перепродали новому власнику. На початку 2015-го ним став колишній молодший партнер уже майже не олігарха Ахметова Олександр Сосіс.

Олександр Сосіс

Глобалмані. Дуже докладно про цю фінансову організацію ще у 2013 році писали в інтернет-виданні INSIDER журналісти Дмитро Король та Сергій Щербина.

—–

Згідно з Держреєстром, станом на 2013 рік статутний капітал GlobalMoney становив 12 мільйонів гривень, з них лише 0,5% – 48 тисяч – належали Олександру Тютюну. Серед засновників також значилися лондонська Quick Payment System Ltd та український венчурний фонд «Європейські технології», з частками 4,7 та 7,2 мільйона гривень відповідно.

За даними реєстру компаній Великобританії, директором Quick Payment System Ltd був вказаний Олександр Тютюн, але вже чомусь громадянин Ізраїлю. А володіли нею три офшорні компанії та ще одна англійська – Integrate IT Technologies Limited. Бенефіціаром останньої вказувався білоруський IT-бізнесмен Сергій Гвардійцев.

А ось з ПАТ «ЗНВК ІФ «Європейські технології» ситуація була складнішою.

Станом на вересень 2013 року єдиним її засновником із часткою 150 мільйонів гривень вважалася «Південно-Східна страхова компанія» (ЮВСК). Але, згідно з рішенням Господарського суду Донецької області, ще у червні 2010 року її було визнано банкрутом та ліквідовано.

До ліквідації до складу акціонерів ЮБСК входили компанії КУА «ДАН» та АТЗТ «Промкомбінат». Обидва підприємства належали банку «Союз» (що фігурував у кримінальній справі про фінансування тероризму), заступником голови правління якого був колишній віце-президент «Родовід Банку» Сергій Дядечко.

Сергій Дядечко(на фото праворуч)

Після ліквідації страхової компанії «Європейськими технологіями» безпосередньо керувала КУА «ДАН».

«До GlobalMoney ми жодного стосунку не маємо, а КУА «ДАН» та фонд, яким вона управляє (“Європейські технології”) ми продали ще у 2008-2009 році”, – прокоментував цю ситуацію Дядечко. Втім, він не сказав, кому саме було продано компанію.

Але є низка цікавих деталей. Перша з них – номер телефону «Європейських технологій» збігався із номером директора «ЗНВК ІФ «Нові технології», бізнесмена Івана Аврамова. Того самого, який є бізнес-партнером легендарного «регіонала» Юрія Іванющенка, більш відомого як Юра Єнакіївський та Юрець Малий. Щоправда, це може ще ні про що не казати.

Іван Аврамов (на фото зліва)

Найцікавіше те, що 2009 року мажоритарним акціонером «Європейських технологій» було ТОВ “Парфе”. Історія цієї фірми вкрай цікава. Наприклад, “Парфе” належало 100% “Апекс-Банку”. Ця фінустанова була створена того ж 2009 року.

За інформацією реєстру юридичних осіб, серед акціонерів «Парфе», зокрема, були такі люди, як Олександр Дубихвіст та Варвара Шульц.

2013-го Дубихвіст був директором департаменту управління валютними активами Нацбанку. Варвара Шульц до квітня 2013 року була членом ревізійної комісії «Апекс-Банку».

Але важливе інше. Як писало свого часу “Свідомо”, жінка з таким самим ім’ям мала спільну компанію з міністром фінансів Кабміну Азарова Юрієм Колобовим, членом угрупування, відомого як “Сім’я Януковича”.

Більше того, за інформацією журналістів, вони навіть були прописані в одній квартирі на малій батьківщині чиновника – у Павлограді на Дніпропетровщині. Інформацію про те, що Колобов, м’яко кажучи, не чужий щасливій системі електронних грошей журналістам підтвердили відразу два обізнані представники фінансових кіл. Щоправда, побажавши залишитись неназваними.

Юрій Колобов

«Варвара Шульц – це мати Юрія Колобова. А Олександр Дубихвіст – його кум. За «глобалами» стоять вони», – розповіло одне з джерел, додавши, що у структурі цієї системи працює багато екс-співробітників «Терра-Банку». Варто зазначити, що власником цієї фінустанови, до продажу навесні 2010 року, називали тодішнього міністра фінансів.

—–

Станом на липень 2022 року, згідно з даними сервісу «Опендатабот», власниками ТОВ «Глобалмані» є громадяни Карпов Володимир Миколайович та Тверітін Костянтин Юрійович.

Тобто якщо раніше банк «Альянс» та платіжну систему «Глобалмані» прямо чи опосередковано пов’язувала постать Юрія Єнакіївського, то тепер – дуже плідне партнерство. Особливо на ринку гемблінгу. Через «Глобалмані» проходить досить велика частка платежів гравців розрахованих на багато користувачів платних і умовно безкоштовних комп’ютерних ігор, інтернет-казино та букмекерських контор (як легальних, так і не зовсім), і чималу частину цих платежів обробляються в «Альянсі». Йдеться про багато мільйонів гривень, з яких платіжна система та банк мають свій відсоток.

І яким би масштабним не був грошовий потік, що йде від ігроманів, ділкам, які присмокталися до нього, все одно буде тісно. Тобто неминуча війна – епізодом якої, очевидно, є крайній (і далеко не перший) «допис» на банк «Альянс» та «Глобалмані».

Хто ж цей лютий супротивник, який люто атакує в інформаційному просторі героїв нашої розповіді?

Лютий конкурент

Натяк на нього можна знайти в цікавій статті від 08.09.2020-го на порталі delo.ua, присвяченій «знаку українських інформаційних воєн». Якщо точніше – у матеріалі розвінчуються абсолютно неправдиві (на думку анонімного автора публікації) звинувачення у відмиванні грошей та інших поганих справах на адресу засновниці фінансової компанії «Леогеймінг Пей» та міжнародної платіжної системи LEO Альони Шевцової (у дівоцтві Дегрик), а також її Євгена, колишнього високопоставленого поліцейського начальника. У ній читача підштовхують до думки, що за поширенням нібито нісенітниці про Шевцову-Дегрік та її бізнес стоять конкуренти в особі платіжної системи «Глобалмані».

Найсмішніше, що такий висновок ґрунтується також на аналізі статті автора цих рядків «Небезпечні зв’язки «Зброяра»: хто продає зброю українським військовим», написаної для інтернет-видання «ОРД». Анонімний колега наголошує, що в тому тексті вашого покірного слуги згадується Альона Дегрік-Шевцова, Євген Шевцов та їхній бізнес, але немає жодного слова про «Глобалмані». І товсто натякає, що саме «Глобалмані» замовив авторові цей «наклеп».

На своє виправдання перед Альоною Шевцовою змушений заявити, що за всіх моїх старань знайти зв’язок «Глобалмані» зі збройовою компанією, про яку йшлося у статті, мені не вдалося. А ось зв’язок її бенефіціарів із Шевцовими лежав на самій поверхні.

Звичайно, цей епізод вказує на участь Шевцових в інформаційній війні проти «Глобалмані» та банку «Альянс» лише побічно. Втім, є прямі докази, закріплені документально. Але перш ніж ми до них перейдемо, освіжимо пам’ять читача на рахунок протиборчої команди.

Євген Шевцов та Альона Дегрік-Шевцова

Альона Дегрік-Шевцова започаткувала фінансову компанію «Леогейміг Пей» у далекому 2013 році. Спочатку бізнес Альони Володимирівни не був повноцінною платіжною системою. Він являв собою швидше шлюз між гравцями та ігровими платформами. Але підприємство розросталося ударними темпами, і вже 2017 року Шевцова зареєструвала в Нацбанку внутрішньодержавну платіжну систему «Лео», яка через кілька років стала міжнародною.

На жаль, під час свого зльоту Дегрік-Шевцова обростала не лише активами, а й кримінальними справами. Інтернет-видання MIND.UA посилаючись на дані Мін’юсту писало, що з 2016 по 2020 рік Альона Шевцова та її чоловік Євген Шевцов, а також їхні ділові партнери Віктор Капустін та Вадим Гордієвський «сумарно керували як мінімум десятьма компаніями, багато з яких стали фігурантами кримінальних проваджень за статтями «Шахрайство», «Відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом» та «Фіктивне підприємництво».

Кримінальні справи, фігурантами яких є компанії Євгенія Шевцова, Альона Дегрік Шевцова, Віктор Капустін, Вадим Гордієвський та їхні компанії

Альона Дегрік vs Олександр Сосіс: інформаційна війна за фінансові потоки

*за даними правоохоронних органів та витягів з Єдиного державного реєстру судових справ

«Лео» Шевцової з банком «Альянс» начебто не воював, а подекуди навіть дружив. 2019-го, коли ця платіжна система з благословення НБУ вийшла на міжнародний рівень, «Альянс» став її додатковим розрахунковим банком. Але у «Альянсу» була вкрай неприємна для Шевцова-Дегрік властивість – він є емітентом і розрахунковим банком заклятого конкурента «Лео» – згаданого вище «Глобалмані». До того ж, незабаром у Альони Володимирівни з’явився свій «кишеньковий» банк – «iBox банк» (Айбокс банк).

«Айбокс банк», за даними Нацбанку, з’явився 29 років тому – 1993-го. Тоді носив дещо зловісну назву «Авторитет» (у 1990-х це слово частіше асоціювалося зі словом «кримінальний», ніж, наприклад, «моральний»). Лише 2002-го власники перейменували його на «Агрокомбанк». «Айбокс банком» він став ще через 14 років, у 2016-му, після того як до складу акціонерів влився фінансист з «каламутною» репутацією Євген Березовський. З собою він «привів» мережу платіжних терміналів «iBox», яка дала «конторі» нову назву.

Втім, змінивши назву та обзавівшись платіжними терміналами, банк не зміг поправити свої справи і стрімко рухався до банкрутства та ліквідації. Але наприкінці 2019-го на горизонті з’явилася Альона Шевцова. Альоні Володимирівні потрібен був підконтрольний банк обслуговування її фінансових потоків, а основним власникам банку – доступ до цих самих потоків. І вже 2020-го вона стала акціонером «Айбокс банку» (на даний момент Альона Шевцова зосередила трохи менше 25% його акцій; напередодні повномасштабного вторгнення російських агресорів також стала головою його наглядової ради), а ключові посади в ньому обійняли вихідці з підконтрольного “Лео”.

З того часу, якщо вірити іміджевим публікаціям, справи у «Айбокса» пішли вгору. Водночас у регулятора почали накопичуватись питання до банку щодо його участі у відмиванні грошей. Восени минулого року за порушення фінансового моніторингу та закону про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом (фінустанова нібито не здійснювала належної перевірки нових та діючих клієнтів), НБУ вліпив «iBox банку» штраф у 10 млн грн. Зазначимо, що це найбільший штраф, передбачений таким порушенням. Вже у червні цього року у Нацбанку з’явилися подібні претензії до «Айбоксу» знову. Але суть не в цьому.

2020 року трапилася ще одна важлива подія: з’явився Закон України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». Тобто, фінансові потоки грального бізнесу, що вийшов з тіні, стають легальними з перспективою їх збільшення. Що означає посилення гризні за доступ до них.

Ставки зростають

І вона почалася. В інтернет-виданні Mind.ua з’являється скрупульозне розслідування фінансових потоків інтернет-казино та зв’язків гравців цього ринку з країною-агресором. Розслідування це виглядає вкрай якісним, якщо не брати до уваги одне “але”: у ньому практично ніяк не згадуються “Глобалмані” і банк “Альянс”, зате перетрушуються всі скелети в шафі “Айбокс банку” та “Лео” Дегрік-Шевцової. Втім, цю «прогалину» відразу заповнили публікації інших видань, у яких, наприклад, звинуватили «Альянс» та «Глобалмані» у причетності до фінансування проросійських терористів. Водночас «запоребриканська» ділова преса пізніше стверджувала, що гроші від українських гравців у російські нелегальні онлайн-казино стабільно йдуть через «Айбокс банк» Шевцової.

Протистояння набирало обертів наступного, 2021 року, причому, «Альянс» та «Глобалмані» опинилися в ролі тих, хто обороняється. До тиску на них залучили активістів-громадських працівників і навіть колишніх підлеглих чоловіка Альони Шевцової (Євген Шевцов на той момент працював заступником начальника Головного слідчого управління Нацполіції). Тоді ж Українська асоціація платіжних систем (УАПС) із ганьбою вигнала зі своїх лав «Глобалмані» нібито через негативну репутацію останньої.

Репутацію «Глобалмані», звісно, бездоганною назвати важко. Але обструкція з боку УАПС виглядає комічно, оскільки, згідно з реєстраційними даними, спільно з фінкомпанією «Бізнес Орбіта Груп» засновником Асоціації виступає ТОВ «Леогеймінг Пей» Дегрік-Шевцової. А Галина Хейло, яка очолює УАПС з дня її заснування, нещодавно працювала головою правління «Айбокс банку», що нині входить в орбіту Альони Шевцової.

Але, мабуть, «найзашкваристіший» епізод у цій «війнушці» – коли клерки «Айбокс банку» розсилали до установ офіційні листи зі звинуваченнями «Глобалмані» у відмиванні грошей, співпраці з ворогом та в інших смертних гріхах. Антимонопольний комітет визнав такі «манси» проявом нечесної конкуренції та оштрафував банк Шевцової на 68 тис. грн. Втім, наскільки відомо, «Глобалмані» жадало суворішої кари для «Айбокса» і навіть намагалося добитися її через суд.

Важливо відзначити, що з 2021 року структури, пов’язані із Шевцовою, стали офіційно декларувати свою участь у гральному бізнесі. Зокрема, у травні минулого року LeoGaming купила ліцензію на облаштування казино та/або букмекерської контори в одеському готелі Alice Place. За кілька місяців «Айбокс банк» отримав ліцензію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей України (КРАЇЛ) на прийом платежів на користь інтернет-казино. Вже цього року “Айбокс” отримав ліцензію на “ведення діяльності у сфері грального бізнесу”.

Тобто тепер банк з орбіти Шевцової може запускати свої казино і облаштовує букмекерські контори. Враховуючи, що на цьому ринку у нас вже до того тісно, що його «старі» учасники невпинно поливають один одного помиями, з появою настільки темпераментного гравця, як Альона Шевцова, тут стає не те, що млосно, а душно.

Kazakh authorities acknowledge that Samruk-Kazyna, with the assistance of ATFBank, enabled the diversion of billions. However, anti-corruption agencies have been slow to take action against individuals linked to Galimzhan Yessenov and his father-in-law, Akhmetzhan Yessimov.

At the same time, Tokayev intends, sooner or later, to take back from the corrupt Akhmetzhan Yessimov and his front son-in-law Galimzhan Yessenov the billions of stolen dollars, euros, tenge, and rubles.

The investigation has already clearly overcome the “psychological barrier” of prosecuting direct relatives of the Leader of the Nation, as Kairat Satybaldy and Kairat Boranbayev are currently detained. The arrest of Akhmetzhan Yessimov and his accomplice—a relative and former “owner” of ATFBank, Galimzhan Yessenov—would seem to be a done deal, if it weren’t for their absence from the country.

Tokayev has instructed the investigation to prepare comprehensive evidence of Akhmetzhan Yessimov’s and Galimzhan Yessenov’s guilt in corruption, embezzlement of state property, fraud using official positions, and legalization of income obtained through criminal means. All of these documents must be submitted to Western prosecutors to initiate the process of imposing sanctions, seizing assets, and/or extraditing suspects to Kazakhstan.

As we remember, the Samruk-Kazyna fund was created as a result of Nursultan Nazarbayev’s trip to Singapore. There he picked up the idea of uniting monopolies into a single structure. With the appropriate solemnity and experts’ praises about the wisdom of the ruler, the experience of the island, which could be covered with a copper basin, was transferred to feudal-capitalist Kazakhstan.

Читайте по темі: Maltese Alkagesta caught running shadow routes for sanctioned Russian oil disguised as legal Kazakh shipments

The result was a complete failure. But the Leader of the Nation is not a fool: thanks to this scheme, all the huge super-profits of the monopolies ended up being concentrated under his undivided power. That’s why Samruk-Kazyna was initially headed by Nazarbayev’s son-in-law, and then his nephew. Now is the time not to fix this sick creation, but to twist its neck, acknowledging it as a foolish and ineffective nest of corruption named after Akhmetzhan Yessimov, whose spirit cannot be extinguished even with a hydrogen bomb.

Through Samruk-Kazyna, the most desperate operations for looting the country were carried out. The huge size of the “enterprise” allowed for reducing profitability through internal tenders and expenses. If under Kulibayev, the main way to deceive Kazakhstan was “self-service” in the form of buying one’s own enterprises at inflated prices, then under Akhmetzhan Yessimov, the scheme of constant theft—via horizontal and vertical connections—became popular.

How Galimzhan Yessenov’s ATFBank siphoned money from the NWF

An additional and significant systemic means of theft became ATFBank, whose actual owner was Akhmetzhan Yessimov. His son-in-law, Galimzhan Yessenov, did not have the means for its “purchase,” which is well known. ATF Bank, a real center of a web of thieves, was bought from the Italian UniCredit using money that Akhmetzhan Yessimov had stolen earlier.

ATF Bank was a bank that the Leader of the Nation established specifically for the unhindered transfer of money outside Kazakhstan, the creation of self-serving loans, non-refundable losses, and more. Initially, it was led by the closest accomplice to Nazarbayev—Bulat Utemuratov. Through ATFBank, funds received from selling raw materials abroad were dissipated without a trace on grounds written on a whim: for services, for loans, for good behavior. This was written about in his deathbed revelations by the fugitive Rakhmet Mukhtarovich Aliyev.

As we know, ATF Bank, once important not only for corrupt officials but also for ordinary retail customers, ceased to exist the day after Akhmetzhan Yessimov was dismissed from Samruk-Kazyna. This was preceded by certain interesting events.

The dismissal of Akhmetzhan Yessimov and the schemes of ATFBank

Akhmetzhan Yessimov and Galimzhan Yessenov began particularly intensively stuffing their pockets in the last six months of their reign. The scam involving the turnover of Samruk-Kazyna’s funds through the family bank spilled out to the public and even by the cynical standards of Nursultan Nazarbayev’s power, it was too blatant. Several additional stories of ridiculous Samruk-Kazyna expenses and constant scandals with sports teams only added to this picture.

The NWF Samruk-Kazyna, considered owned by the government, allocated as “profit” negligible crumbs. Things reached an open embarrassment: Akhmetzhan Yessimov blatantly told Tokayev off in response to the demand to pay dividends in full. It is clear that while Nursultan Nazarbayev, through his relatives, controls the NWF—nothing will change. The closer the end of the “Nazarbayevites” was, the more their appetites grew.

The crisis and the fate of Akhmetzhan Yessimov and his pocket pound Galimzhan Yessenov

Читайте по темі: Akhmetzhan Yesimov turned Kazakhstan’s Samruk-Kazyna into a channel for moving state money into ATF Bank owned by his son-in-law Galimzhan Yessenov

The pandemic brought about additional expenses and sharply decreased revenues. Tokayev requested full account of income from the NWF Samruk-Kazyna. It became evident that Yessimov had to be “beaten out” of the NWF, like dust from a carpet. Ultimately, this was achieved with his replacement by a compromise, but figure close to the clan. After the January events, there are no grounds for compromises.

Akhmetzhan Yessimov and his relatives themselves are abroad, where they have already prepared hundreds of offshore caches. They are unattainable for Kazakhstan. Even in the process of liquidation, Akhmetzhan Yessimov and Galimzhan Yessenov managed to steal three hundred billion tenge in the form of writing off bad loans in ATF Bank.

The NWF Samruk-Kazyna of Yessimov and the new authorities: should the shop be closed?

One should not equate Singapore and Kazakhstan. The model is unacceptable and has the sole purpose in our reality—corruption. The quasi-state sector should be completely destroyed, and state and private organizations should be clearly separated. In a normal country, there is no place for Samruk-Kazyna or other quasi-state monsters, like Atameken.

Will the president take this step? If the path of proclaimed reforms is followed, he should. If the plan is to replace one Leader of the Nation with two, then of course, Samruk-Kazyna could be left in its current form, putting a reliable person at the helm.

Заступник керівника податкової Одещини Дмитро Хандусенко збрехав у декларації про купівлю кільця для другої дружини за 520 тис. гривень

Задекларовано золоте кільце дружини (2,72 г, 750 проба, діамант 1 ct D/IF GIA, сер. №7498899803) за 520 тис. грн (набуття 15 вересня 2024). Хандусенко  пояснив, що вказаний ювелірний виріб Дар’я отримала у подарунок до реєстрації їхнього шлюбу, дату отримання член сімʼї (дружина) не памʼятає, назвавши під час заповнення декларації орієнтовно 15 вересня 2024.

Відповідно до інформації та підтверджених документів, отриманих від поліції в Одеській області за фактом звернення дружини)11 грудня 2024 щодо викрадення кільця, Кочуріна надала на підтвердження права власності копію договору на виготовлення ювелірних виробів від 24 серпня укладеного з ФОП Настенком Кирилом Ігоровичем, акта приймання-передачі виконаних робіт від 15 вересня, а також сертифікат Геологічного інституту Америки (GIA), на діамант вагою 1 карат найвищої категорії чистоти. При цьому Настенко Кирило Ігорович повідомив, що розрахунок за вказаним договором здійснено Качуріною частинами по 40 тис. гривень.

Водночас варто зауважити, що відповідно до світлин, які розмістила сама Кочуріна, повідомляючи історію знайомства Хандусенком, публікує фото із дописом «Кільце я забрала… щось пробурчала… сказала, що момент взагалі не підходящий, все не так і не те…», та на якому зображено текст із підписом, який подібний підпису субʼєкта декларування, а також кільце з каменем, яке відповідає вищезазначеному опису. Крім того, вона 15 вересня на власній сторінці в соціальній мережі публікує фото із дописом «Рівно рік тому ти зробив мені пропозицію, я, звичайно не погодилася, тому що не так хотіла…».

Це може свідчити про подарунок, отриманий дружиною у звітному періоді від субʼєкта декларування, та понесені, ним витрати для його придбання.

Читайте по темі: Приховав нерухомість під Києвом: колишньому керівнику Держлікслужби Ісаєнку повідомили про підозру