Категорія: Корупція

У Львові завершено досудове розслідування щодо трьох лікарів міжрайонної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Правоохоронці вважають, що медики видавали військовозобов’язаним документи про інвалідність без фактичного огляду та законних підстав.

Франківська окружна прокуратура міста Львова передала до суду обвинувальний акт стосовно трьох лікарів міжрайонної МСЕК. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

За матеріалами слідства, упродовж 2022 року медики оформлювали військовозобов’язаним громадянам документи про встановлення третьої групи інвалідності. При цьому фактичні медичні огляди не проводилися.

Правоохоронці встановили, що особи, яким призначали інвалідність, не були присутні на засіданнях комісії. Акти огляду складалися на підставі підроблених медичних довідок.

У результаті таких дій 56 громадян отримали статус інвалідності незаконно. За даними слідства, 36 із них після цього виїхали за межі України та наразі не повернулися.

Читайте по темі: Апеляція ВАКС залишила під вартою командувача логістики Повітряних сил Українця із заставою 7 мільйонів

Трьом лікарям інкримінують сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, а також складання і видачу службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України).

Водночас відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її провину не буде доведено в суді та встановлено обвинувальним вироком.

Старший слідчий Херсонського районного управління поліції Денис Карпуша під час війни придбав автомобіль Audi Q7. Йдеться про модель 2015 року.

Згідно з деклараційними даними, транспортний засіб коштував 920 тис. гривень. Право власності на автомобіль посадовець набув 16 лютого.

Автомобіль він придбав у Скліфос Яни Володимирівни.

Того ж дня Денис Карпуша отримав грошовий подарунок. Його сума становила 668 тис. гривень. Кошти йому надала Карпуша Наталія Леонідівна.

Ймовірно, ці гроші могли використати для покриття частини вартості автомобіля.

Читайте по темі: Юлія Жовтяк із Держцентру зайнятості: корпоратив за 100 тисяч, “золотий” клінінг і майно, яке важко пояснити доходами

Серед доходів посадовця за 2025 рік зазначена заробітна плата. Вона надійшла від ГУНП в Херсонській області. Її розмір становив 979 тис. гривень.

Також він отримав 1000 гривень соціальних виплат.

Грошові активи посадовця становлять 2,2 тис. доларів готівкою. Ще 7,8 тис. доларів він зберігає на рахунку в Укргазбанку.

Щодо нерухомості, посадовець має право користування квартирою у Чаплинці Херсонської області. Це місце його реєстрації.

Фактично з 2023 року він проживає у квартирі в Миколаєві. Площа житла становить 55,9 м².

ДП Міністерства оборони “Агенція оборонних закупівель” відмовили у стягненні понад 10,9 млн грн штрафних санкцій з ТОВ “Українська бронетехніка” корупціонера Бельбаса

“АОЗ” вимагала стягнути з компанії 6,12 млн грн пені та 4,84 млн грн штрафу. Підставою стали порушення строків поставки за державним контрактом № 23/1-278-VDK-24 від 24 травня 2024.

Контракт передбачав виготовлення та поставку 400 одиниць виробів оборонного призначення загальною вартістю 197,6 млн грн (поетапно: перші 200 одиниць — до 24 вересня, решта — до 24 грудня 2024 року). Товар призначався для ЗСУ. “Українська бронетехніка” є одним з найбільших приватних виробників оборонної продукції в Україні: бронеавтомобілів (“Новатор”), мінометів (60, 82, 120 мм), мінометних пострілів, дронів, наземних роботизованих комплексів, снарядів, мін тощо.

Компанія поставила продукцію з затримками, що підтверджено актами приймання-передачі (з серпня 2024 по лютий 2025 року), підписаними без зауважень щодо якості. Агенція нарахувала санкції за п. 7.2 контракту (0,1% пені за день прострочки + 7% штрафу при простроченні понад 30 днів).

Однак суди обох інстанцій визнали, що компанія звільняється від відповідальності через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Підстави:

Читайте по темі: Стара система у нових декораціях: як оточення Тимура Міндіча та Вадима Столара зберігає вплив у Фонді держмайна

– Воєнний стан в Україні з 24 лютого 2022 року (Указ Президента № 64/2022).

– Підтвердження ТПП України: сертифікат № 3100-24-1970 від 25 жовтня 2024 року.

виданий “Українській бронетехніці”, яким засвідчено неможливість своєчасного виконання через війну.

– Листування: компанія неодноразово (з серпня по листопад 2024) повідомляла Агенцію про форс-мажор у ланцюжку постачальників та співвиконавців (“Больверк”, “Грін Стіл”, “СМНВО-Інжиніринг”, “Унік-Булава” тощо).

– Конкретні інциденти: обстріли Росією виробничих приміщень 24 серпня та 17 вересня 2024 року (пошкодження підтверджено висновком судової експертизи № 002-КВВ/25 від 27 липня 2025 року), вихід обладнання з ладу через скачки напруги під час ППО-роботи 9 жовтня 2024 року.

– Умови контракту (п. 7.7–7.10) прямо передбачають звільнення від відповідальності за форс-мажор, підтверджений сертифікатом ТПП, за умови своєчасного повідомлення (компанія дотрималася).

Суд першої інстанції (Господарський суд Києва, суддя Кирилюк Т.Ю.) відмовив у позові 29 квітня 2025 року. Агенція оскаржила, але апеляція не задовольнила скаргу: рішення залишено без змін, апеляційну скаргу — без задоволення. Витрати на судовий збір покладено на позивача.

Станом на березень 2026 року справа перебуває на стадії “Призначено до судового розгляду” (з 9 лютого 2026), ймовірно, в касаційній інстанції (Верховний Суд), оскільки постанова апеляції може бути оскаржена протягом 20 днів після складення повного тексту.

Прокуратура Закарпатської області повідомила про підозру колишньому керівнику КП «Міжнародний аеропорт Ужгород» у справі про можливе привласнення бюджетних коштів під час ремонту дороги навколо летовища.

За даними слідства, посадовець підписав договір на капітальний ремонт 600 метрів дороги. Підрядна компанія мала завершити роботи до кінця 2022 року.

Втім, як встановили правоохоронці, значну частину робіт фактично не виконали, але підрядник подав акти про нібито завершений ремонт. На підставі цих документів з обласного бюджету було перераховано близько 1 млн грн.

За версією слідства, збитки для Закарпатська обласна рада становлять приблизно 700 тис. грн.

За інформацією ЗМІ, ймовірно, йдеться про колишнього керівника підприємства Олексій Саричев, який у листопаді 2022 року фактично очолював аеропорт.

НАБУ і САП скерували до суду обвинувальний акт стосовно народного депутата України, експосадовця Укрзалізниці та ще трьох осіб, яких у березні 2024 року викрили на заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції.

 Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

За даними джерел українських ЗМІ, йдеться про нардепа Віктора Бондара.

Вказано, що обвинувачений та його спільники, підприємці, розробили схему, яка передбачала постачання продукції АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами. Для цього вони вступили у змову з членами іншої організованої групи, очолюваної позаштатним радником керівника Офісу Президента України, першим заступником керівника департаменту Служби безпеки України, до складу якої, зокрема, входили посадові особи УЗ. Діючи як своєрідний «бек-офіс» товариства, члени другої організованої групи неформально контролювали його діяльність та могли за певний відсоток від суми закупівель забезпечити перемогу у них підконтрольних підприємцям компаній.

«У результаті протягом 2021–2022 рр. у тендерах Укрзалізниці на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемогли «потрібні» компанії. Під час тендерів за сприяння посадовців АТ «Укрзалізниця» ці компанії узгоджували свої дії та у різний спосіб завищували очікувану вартість продукції. Таким чином, Укрзалізниця уклала договори з підконтрольними підприємствами, які здійснили постачання продукції за цінами, вищими за ринкові», – наголосили в НАБУ.

Читайте по темі: ВАКС засудив суддю Київського райсуду Одеси Салтан до 6 років ув’язнення за хабар

Унаслідок реалізації схеми Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 140 млн грн, частину з яких учасники злочину легалізували та використали на власний розсуд.

В Нацагентстві також зазначили, що стосовно трьох учасників схеми суд ухвалив обвинувальний вирок в межах угоди про визнання винуватості. За її умовами, УЗ відшкодували 71 млн грн збитків, 95 млн грн сплатили в дохід держави у вигляді штрафів, а ще 25 млн грн – на потреби Сил оборони України.

У ще одному епізоді справи щодо діяльності згаданих організованих груп про підозру у розкраданні майже 100 млн грн на закупівлі трансформаторів повідомили 10 особам.

Крім того, Віктора Бондар підозрюється у відмиванні отриманих від оборудок коштів.

Пропагандист Сергій Іванов, який був фіктивно заброньований від мобілізації разом із Володимиром Петровим, під час повномасштабної війни продовжує поповнювати автопарк.

Як стало відомо, 4 листопада 2025 року Іванов придбав ще один автомобіль — Volvo XC40 2021 року. Орієнтовна вартість авто становить близько $30 000 (≈ 1,3 млн грн).

Раніше повідомлялося, що під час війни Іванов уже купив квартиру площею 106 кв. м, паркомісце та автомобіль Audi e-tron 2022 року.

На українському фармацевтичному ринку дедалі частіше фіксуються сигнали про потрапляння в обіг препаратів, які проходять контроль формально або з мінімальною перевіркою. Особливо гостро це виглядає у сфері лікування онкологічних захворювань, де кожна ампула — це шанс на життя.

Коли контроль якості перетворюється на формальність, ліки опиняються на ринку не завдяки лабораторним висновкам, а завдяки домовленостям всередині системи регулювання, повідомляє НОН – СТОП.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками має бути бар’єром для неякісних препаратів і незаконного обігу наркотичних речовин. Проте в Харківській області контроль фактично перетворився на формальний процес. З 1 січня 2025 року перевірки аптечних мереж і фармацевтичних складів були офіційно відновлені, затверджено секторальний план і визначено об’єкти високого ризику, однак анулювання ліцензій і реальні зупинки діяльності практично не відбуваються. Під час перевірок фіксуються одні й ті самі порушення: недотримання температурних режимів зберігання ліків, відсутність систем сигналізації, формальні самоінспекції, застаріла документація та відсутність повноцінної системи управління якістю. У низці аптек бракує персоналу з профільною фармацевтичною освітою. Окрема зона ризику — обіг наркотичних препаратів, включно з метадоном і бупренорфіном, де рецепти форми №3 використовуються як формальне прикриття без жорсткої перевірки підстав для призначення.

Центром управлінських рішень у системі став виконувач обов’язків голови Держлікслужби Вадим Короленко. Після затримання керівника підпорядкованої структури управління було оперативно переформатовано без відкритого конкурсу та з відступом від процедур призначення. Регулятор, який має бути незалежним арбітром фармацевтичного ринку, перетворився на точку концентрації ручних рішень.

Ключову роль у цій конструкції отримала Людмила Дяченко, призначена виконувачкою обов’язків директора державного підприємства «Фармакопейний центр». Саме через це підприємство проходить кожен виробник, який хоче вивести лікарський препарат на український ринок, і без висновку центру жоден препарат не може отримати доступ до обігу. Контроль над цим державним підприємством фактично означає контроль над входом на фармацевтичний ринок країни. У 2024 році чоловік Дяченко — Олександр Дяченко — отримує посаду судді Харківського районного суду, і практично одразу після цього Людмила Дяченко отримує посаду заступника, а згодом і керівника «Фармакопейного центру», попри відсутність профільної освіти, підтвердженого досвіду та управлінської компетенції.

Читайте по темі: Піар замість їжі: навіщо АОЗ запускає меню з Клопотенком, поки військові отримують гнилі продукти

Реальна координація процесів зосереджена навколо адвокатського об’єднання «Квашин і партнери» та його керівника Віктора Квашина — одногрупника Дяченко. Квашин роками фігурує як неформальний координатор процесів у фармацевтичній сфері: юридичний супровід, кадрові рішення та управлінські сигнали сходяться в одному центрі, формуючи вертикаль впливу, у якій державні підприємства перетворюються на інструмент приватного контролю над ринком.

У Харкові перевірки аптечних мереж проводяться вибірково: одні учасники ринку продовжують роботу навіть після зафіксованих порушень, інші стикаються з тиском з боку органів контролю. Плани перевірок деталізовані, однак їхні наслідки мінімальні, і контроль фактично використовується як інструмент регулювання ринку на «своїх» і «чужих». У результаті формується замкнена система впливу, у якій Вадим Короленко приймає ключові управлінські рішення, Людмила Дяченко контролює державне підприємство, через яке проходить доступ препаратів на ринок, а Віктор Квашин виступає юридичним координатором фармацевтичної вертикалі.

Російський олігарх Костянтин Григоришин, проти якого на початку 2025 року президент Володимир Зеленський запровадив санкції, продовжує заробляти в Україні.

За даними джерел, йдеться не про 68 млн грн, як раніше повідомляли деякі ЗМІ, а про понад 1,3 млрд грн, отримані через судові рішення.

Ключовим у цій історії називають суддю Господарського суду Києва Артема Селівона. Саме він розглядав справу №910/1228/24, де позивачем виступало ТОВ «Енера Вінниця». Компанію пов’язують зі структурами Григоришина через кіпрську офшорну компанію Palpon Trading Limited, що входить до групи Energy Standard Group.

За інформацією джерел, спочатку Селівон відмовляв представникам структур олігарха через низку юридичних ризиків. Однак згодом, після того як у схему був включений державний «Енергоатом», суддя ухвалив ключове рішення, яке відкрило шлях до мільярдних виплат із державного сектору.

Читайте по темі: Український політолог Руслан Бортнік фігурує у проєктах Кремля: дослідження «русофобії» фінансувалися російським державним фондом під час війни

У матеріалах судових рішень також фігурує суддя одіозна Марина Барсук, яка брала участь у розгляді процесуальних питань у межах цієї історії.

За даними джерел, загальний обсяг коштів, які могли бути отримані в результаті судових рішень, перевищує 1,3 млрд грн. При цьому сума можливого «відкату», за їхніми словами, могла становити близько 10% від загальної суми.

Головний державний інспектор Львівської митниці Петро Симович задекларував лише один вид доходу: заробітну плату (грошове забезпечення) від Львівської митниці у розмірі 379 тис. грн. Інформацію про членів сім’ї не вказано.

У всіх інших розділах — нерухомість, транспортні засоби, цінне рухоме майно, цінні папери, корпоративні права, грошові активи (включаючи готівку та банківські рахунки), подарунки, видатки тощо — зазначено, що об’єктів для декларування немає.

Відсутність у декларації інформації про нерухомість та транспортні засоби викликає запитання: де проживає посадовець і яким чином він добирається на роботу?

Проте дані з судового реєстру свідчать про можливу наявність автомобіля. Зокрема, 8 січня 2026 року о 14:42 у Трускавці поліція зупинила Симовича за кермом Mercedes-Benz GL 350. Справа стосувалася непристебнутого ременя безпеки, але суд закрив провадження.

У Трускавецькому міському суді Львівської області з середини січня 2026 року зареєстровано справу № 457/58/26 щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Читайте по темі: Фіктивно заброньований від мобілізації пропагандист Сергій Іванов купив Volvo XC40 за понад 1,3 мільйона гривень

Раніше Симович був фігурантом кримінального провадження за ч. 1 ст. 366 ККУ (службове підроблення) у справі про фіктивне оформлення автомобіля Porsche Cayenne, але вирок було скасовано в апеляційному суді, а посадовця звільнено від відповідальності.