НАБУ прийшло з обшуками до голови Козина Валерія Гартіка

НАБУ розслідує заволодіння землею у Козині за заниженою вартістю — ділянку площею майже 4,25 га продали за ціною у кілька разів нижчою за реальну.

За версією слідства, голова Козина Гартік діяв за попередньою змовою із ТОВ “Несіна і Компанія” та ТОВ “Блум Девелопмент”.

До 2019 року бенефіціаром ТОВ “Блум девелопмент” був Олексій Чернишов. ТОВ “Несіна і Компанія” була підрядником Чернишова і виконувала послуги з оцінки землі.

Під час обшуків у Гартіка вилучили три мобільні телефони, відеореєстратор і ноутбук.

Спроба уникнути 16,2 мільйона гривень штрафу: суд дозволив поновити стягнення боргу з контрабандиста техніки Apple

Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі за позовом Володимира Яцейка, який намагався скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження. Чоловік прагнув уникнути сплати астрономічного штрафу у понад 16,2 мільйона гривень на користь держави за спробу незаконного ввезення великої партії техніки Apple.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судове рішення від 14 липня 2026 року у справі № 380/11755/26.

16,2 млн грн штрафу та спроба закрити провадження

Історія заборгованості розпочалася ще 05 серпня 2022 року, коли Солом’янський районний суд м. Києва визнав Володимира Яцейка винним у порушенні митних правил та наклав на нього штраф у розмірі 16 221 306,20 грн.

Наприкінці 2025 року Мостиський відділ державної виконавчої служби (ДВС) повернув виконавчий документ Київській митниці без виконання, мотивуючи це відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження»).

Читайте по темі: Фіктивне навчання за 1300 доларів: правоохоронці викрили схему ухилення від мобілізації

Однак Київська митниця категорично не погодилася з тим, що боржник уникає відповідальності, і розпочала процедуру оскарження дій виконавців.

Оперативна скарга Київської митниці

Отримавши постанову про повернення документа 15 січня 2026 року, митники діяли чітко за законом:

  1. 21 січня 2026 року Київська митниця подала скаргу до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області.

  2. 03 квітня 2026 року за результатами перевірки керівництво ДВС визнало повернення документа безпідставним, скасувало постанову виконавця та зобов’язало перевірити майновий стан боржника і внести його до Єдиного реєстру боржників.

  3. 06 квітня 2026 року державний виконавець виніс постанову про відновлення виконавчого провадження № 76284871.

Володимир Яцейко звернувся до суду з вимогою скасувати відновлення провадження, стверджуючи, що митниця нібито пропустила строки на оскарження.

Позиція суду: відновлення провадження повністю законне

Розглянувши матеріали справи, суддя Юлія Кондратюк встановила:

  • Київська митниця звернулася зі скаргою в межах законного 10-денного строку з моменту отримання документа.

  • Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», після скасування постанови про повернення виконавчого документа виконавець зобов’язаний відновити провадження не пізніше наступного робочого дня.

Львівський окружний адміністративний суд повністю відмовив Володимиру Яцейку у задоволенні позову. Стягнення 16,2 млн грн штрафу триватиме далі.

За що саме притягнули до відповідальності: контрабанда під виглядом запчастин

Деталі правопорушення:

  • Схема ввезення:04 вересня 2021 року у пункті пропуску «Шегині-Медика» на кордоні з Польщею Яцейко В.В. в’їхав «червоним коридором» на мікроавтобусі Mercedes-Benz 311 CDI та задекларував лише «вживані автозапчастини вагою 1500 кг».

Прихований вантаж: Під час поглибленого митного огляду під задекларованими автозапчастинами виявили 2 332 одиниці дорогої техніки Apple (як нової, так і вживаної):

  • 1 300 шт. навушників AirPods та AirPods Pro;

  • 71 шт. ноутбуків MacBook Air та MacBook Pro;

  • 138 шт. планшетів iPad різних модифікацій;

  • 10 шт. комп’ютерів-моноблоків iMac 27″;

  • 40 шт. стилусів Apple Pencil; 

  • Сотні смартфонів iPhone (моделі iPhone 12 Pro Max, 12 Pro, 11, XR, SE, 8, 7, 6s, 6).

Кваліфікація та покарання: Дії громадянина кваліфіковано за ст. 472 (недекларування товарів) та ч. 1 ст. 483 (переміщення товарів з приховуванням від митного контролю) Митного кодексу України. Суд призначив штраф у розмірі 100% вартості товару (16 221 306,20 грн) та повністю конфіскував усю виявлену техніку в дохід держави.

ABLV €50 million cover-up: key banker Andris Ovsjannikovs walks, Belarusian nominee Darya Terekhina erases her tracks

At the outset, the European law enforcement investigation into the alleged laundering of tens of millions of euros through Latvia’s ABLV Bank appeared to be a textbook example of a successful international operation. The case featured coordinated cross-border arrests, carefully timed media disclosures, and high-profile press conferences announcing what authorities described as the complete dismantling of an international criminal network. At the time, the operation was presented as a strong signal that European agencies were stepping up efforts to combat cross-border financial crime.

But three years later, the case seemed to dissolve: suspects disappeared, media coverage was cleaned up, and key companies continued to exist. This raises the question — is it a prolonged investigation, or a carefully managed “winding down” of an inconvenient story?

How €50 million was laundered

The peak of the story came in 2020. At that time, Latvia’s Economic Crime Police carried out a series of arrests in Riga — with pre-leaked dates and deliberately staged media coverage.

The essence of the case was classic: money obtained from fictitious transactions was being routed through ABLV Bank. A network of companies in Latvia, Germany, Switzerland, Russia, and Belarus was used for this purpose. The mechanism was simple: fake supply contracts for goods were issued, and funds were “cleaned” through bank accounts.

Читайте по темі: €50 million ABLV laundering scheme: Andris Ovsjannikovs, Darya Terekhina and the suspects who vanished after the arrests

The key figures in the scheme were also publicly named. These included Andris Ovsjannikovs — a personal banker at ABLV who ensured transactions were processed and legitimized — and Andris Putniņš, a Latvian businessman. The case also mentioned unnamed “Belarusian citizens.” The alleged organizer, according to several publications, was Russian citizen Vyacheslav Ivanov, while Darya Terekhina allegedly played an active role as the formal owner of the company Manat, through which funds were routed.

The connecting link was the company Manat, owned by Darya Terekhina, who was suspected of being a nominee owner, since the company had been hastily transferred to her — previously it belonged to the Seychelles offshore entity Manat Holdings. The company, which had turnover in the millions of euros, was used in a chain of fictitious transactions. After the scheme was exposed, the company sharply moved into losses, although it was not liquidated.

 tidttiqzqiqkdinv qxdiquidrziqurhab quuiqhhidzzierhab

Among others involved in the scheme were also named ABLV Bank shareholder Ernests Bernis, Russian citizen Vyacheslav Ivanov, and former head of ABLV’s Minsk representative office Yevgeny Terekhin. Ovsjannikovs and Terekhin were reportedly detained.

High-profile arrests and … silence

After the arrests and news coverage, the ABLV Bank case suddenly disappeared from the media landscape.

At first, the case was accompanied by typical rhetoric of “exposing an international money-laundering network,” “dismantling a financing channel,” and “synchronized arrests across the EU and Belarus.” But by 2022–2023, the flow of information sharply stopped.

As of 2026, six years later, there is no transparent information about court verdicts. Regular investigative reports have disappeared, and media outlets that actively covered the case no longer mention it. Only old publications remain in search results.

And this is not just a natural fading — there are signs of a managed disappearance of the topic.

Where did Terekhina and Ovsjannikovs go?

Читайте по темі: Начальника ТЦК на Волині судитимуть за хабар у 7 тисяч доларів за фіктивну непридатність до служби

The fate of the suspects is one of the most opaque elements of the story.

Regarding Andris Ovsjannikovs, the situation is relatively clear — “relatively” being the key word. It is known that he was detained in 2020 and was considered one of the key participants in the scheme under investigation. But after that, there is an information vacuum: no public record of a conviction and no detailed information about any plea deal (if it existed).

Against this background, it is striking that Ovsjannikovs appears in Bulgarian property records: he is listed as the owner of the “Biruta” guest apartments in Golden Sands, purchased in 2025. This suggests that as of at least February 2025, he is not only free but also able to move freely within the EU.

The case of Darya Terekhina is an even deeper “grey zone.” Very little is known about her: a Belarusian citizen, owner of the company Manat, and a suspect in a €50 million money-laundering case. However, there is no record of arrest or extradition, no interviews or public presence. She is practically absent from public sources.

An additional detail is a possible connection to Yevgeny Terekhin, former ABLV representative in Minsk, about whom nothing is known either.

It should also be noted that in recent years there have been observations of the “cleaning” of references to the surnames Terekhin and Terekhina online. This is no longer just disappearance — it looks like active removal of digital traces.

Why the case stalled and what is happening now

If the ABLV Bank story is viewed not as a single criminal case but as part of a larger Baltic “financial laundering hub,” it becomes clearer why the investigation has effectively faded into the background.

From the beginning, the investigation faced a scale problem. Latvian prosecutors openly admitted it involved an international group operating across multiple countries, requiring dozens of legal assistance requests and the analysis of thousands of transactions.

At the same time, the case unfolded during a systemic crisis in Latvia’s banking sector. After the 2018 FinCEN accusations against ABLV Bank, Latvia came under significant pressure from the United States and FATF. The country needed to quickly demonstrate action against “dirty money” from Russia, Ukraine, Azerbaijan, and Belarus.

This is why the raids on ABLV Bank looked so theatrical: special forces, media leaks, synchronized actions in Belarus, and public statements about an international criminal network. But then the system ran into several problems at once.

First, many suspects were foreign nationals. By February 2020, prosecutors already stated that suspects included citizens of other countries, including Belarus and Russia. After 2022, cooperation between the EU, Belarus, and Russia effectively collapsed. If a suspect is outside EU jurisdiction, the investigation becomes a long bureaucratic process.

Second, the scheme relied heavily on offshore structures and intermediaries. The company Manat, linked to Terekhina and Ovsjannikovs, was controlled via a Seychelles structure — a typical setup for cases that can be investigated for years without resolution.

Third, there appear to have been issues with the evidentiary base. An indirect signal is that some confiscation proceedings began to collapse in court. In 2021, a Latvian Economic Court refused to confiscate funds from one ABLV client due to insufficient evidence of criminal origin. In money-laundering cases, this is critical: without proof of the underlying crime, many charges begin to fall apart.

There is also another factor rarely discussed openly in Latvia: too many people were involved in the non-resident banking system. The materials mentioned not only low-level employees but also former top managers. If fully pursued, the investigation would extend beyond one group and touch the entire Baltic financial transit model of the 2010s.

Against this background, the disappearance of Darya Terekhina is particularly striking. After initial reports, she virtually vanished from public space. Moreover, there appears to be a pattern of “digital erosion” around the surnames Terekhin/Terekhina: old materials disappear, links are de-indexed, and some publications are removed or hidden.

Such patterns usually occur either due to coordinated legal reputation cleaning or when individuals attempt to erase their public footprint entirely.

Current situation

Today, the entire story resembles a “frozen case”: formally the investigation still exists, some parts may proceed behind closed doors, but publicly there is almost no movement.

And this may be the most important indicator. In Europe, financial crime cases either end with high-profile convictions or gradually dissolve into endless procedures until public interest disappears on its own. The ABLV case increasingly looks like the second scenario.

Без чека та документів на товар: суд залишив штраф у понад 300 тисяч гривень для магазину мережі «Ябко»

Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі за позовом ТОВ «СПЕШЛТЕХ» (здійснює діяльність у магазинах мережі «Ябко») до Головного управління ДПС у Львівській області. Компанія намагалася скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій на загальну суму 304 007,30 грн.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судове рішення від 23 липня 2026 року у справі № 380/24541/25.

Контрольна закупка та фіскалізація «під тиском перевірки»

Підставою для застосування штрафу стала фактична перевірка магазину «Ябко» у м. Самбір, яку податківці провели 05 жовтня 2025 року.

Під час інспекції було проведено контрольно-розрахункову операцію — придбано смартфон Apple iPhone 14 Pro 512GB Silver та блок живлення на загальну суму 31 798,20 грн. Проте розрахунок провели без застосування ПРРО, а відповідний фіскальний чек покупцю одразу не видали.

Читайте по темі: Понад 3,7 мільярда гривень до бюджету: у Миколаєві винесли вирок у справі про рекордну схему експорту олії

Знятий о 14:46 денний X-звіт показав, що з моменту відкриття зміни через ПРРО не було проведено жодної операції, хоча фактичний залишок готівки в касі становив понад 41 тис. грн. Фіскальний чек № CqgVuW7aJws продавець вибив лише о 14:59 — вже після початку перевірки та виявлення порушення, після чого о 15:01 оформив повернення коштів.

Суд відхилив доводи позивача про те, що чек у підсумку був сформований, зазначивши: вибиття чека після виявлення порушення не нівелює склад правопорушення, оскільки закон вимагає проведення фіскалізації безпосередньо в момент здійснення розрахунку.

Відсутність документів на товар на початок перевірки

Другим суттєвим порушенням стало незабезпечення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (п. 12 ст. 3 та ст. 20 Закону України № 265/95-ВР).

На вимогу перевіряючих продавець не надав первинних документів (прихідних накладних, митних декларацій тощо) на техніку, що знаходилася в магазині.

У суді ТОВ «СПЕШЛТЕХ» на надані накладні на внутрішнє переміщення та митні декларації переконувало, що товар має легальне походження, а зберігати оригінали первинних документів безпосередньо в торговій точці закон не вимагає.

Однак суд підкреслив сталу правову позицію Верховного Суду:

  • Обов’язок надати документи, що підтверджують облік та походження товарів у місці продажу, виникає у суб’єкта господарювання саме на початок проведення перевірки.

  • Ненадання таких документів під час перевірки є самостійною підставою для застосування штрафу в розмірі вартості необлікованого товару. Надання документів пізніше (під час судового розгляду) виявлене порушення не спростовує.

Чому процедурні аргументи платника податків не спрацювали?

Позивач також намагався оскаржити перевірку через процедурні моменти:

  1. Швидкість перевірки: Перевірка тривала лише 1 годину 34 хвилини. Суд роз’яснив, що Податковий кодекс України встановлює лише граничний (максимальний) строк перевірки (10 діб), тоді як мінімальної тривалості закон не визначає.

  2. Підстави перевірки: Наявність інформаційних листів ДПС України щодо можливих порушень у торговельній мережі є достатньою та законною підставою для призначення фактичної перевірки згідно з п.п. 80.2.2 ПК України.

Враховуючи всі обставини, суд дійшов висновку, що ДПС діяла правомірно, а штраф на 304 тисячі гривень виписано обґрунтовано. У задоволенні позову ТОВ «СПЕШЛТЕХ» відмовлено повністю.

ДБР проводить масштабні перевірки у ТЦК та СП по всій Україні

Вранці 30 липня правоохоронці проводять масштабні дії перевірки в ТЦК та СП обласного та районного рівнів.

Про це повідомила пресслужба ДБР.

Заходи відбуваються практично в усіх регіонах країни. Слідчі дії проводить Державне бюро розслідувань.

В пресслужбі ДБР підтвердили цю інформацію та сказали, що триває операція “Чесний призов”, яку Бюро проводить спільно з командуванням Генерального штабу ЗСУ. Мета операції – мінімізація протиправних явищ у ТЦК та СП, у тому числі, що стосується порушення прав людини та зловживання посадовців службовим становищем. Деталі слідчих дій обіцяли оприлюднити пізніше.

«Мертві душі» для звітності: очільнику Прилуцького ТЦК Воронцову вручили підозру через фальсифікацію реєстру «Оберіг»

Керівнику Прилуцького ТЦК та СП на Чернігівщині Артуру Воронцову (1991) повідомили про підозру за несанкціоноване втручання в реєстр військовозобов’язаних «Оберіг».

Про це повідомляють розслідувачі.

Йдеться про кримінальне провадження № 42026272320000040 за ч. 1, 3 ст. 362 КК України. За даними слідства, у травні 2026 року посадовці ТЦК без законних підстав і документів вносили зміни до системи «Оберіг», щоб штучно завищити показники мобілізації. У реєстрі з’явилися відомості про призов 54 осіб до однієї з військових частин, хоча насправді ці люди не були зараховані до її списків і службу не проходили.

Слідство називає трьох офіцерів: в. о. начальника ТЦК (підполковник Воронцов), його заступника — начальника мобілізаційного відділення (підполковник) та начальника відділення військового обліку і бронювання (майор). Зміни вносилися з їхніх особистих ключів «Алмаз-1К» зі службової техніки.

Воронцову оголосили підозру, а суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою на два місяці із заставою 1,99 млн гривень.

Читайте по темі: Без доходів, але на новій BMW X5: детектив волинського БЕБ Роман Ситик купує елітну нерухомість та авто під час війни

Нагадаємо, що 35-річний підполковник раніше очолював Лозівський РТЦК і тривалий час контролював мобілізаційні процеси в Лозовій. Разом із колишніми колегами Артемом Требесовим та Чепурним він переніс цю схему на Чернігівщину.

У січні 2025 року Воронцов потрапив у гучну ДТП на Volkswagen Touareg, який у декларації вказаний як придбаний за 16 тис. грн. Автомобіль в’їхав у паркан біля кафе, а пасажиром був Артем Требесов.

У березні того ж року Воронцова звинуватили в побитті волонтерки та журналістки Аліни Бологов. Після нападу жінка знепритомніла, було відкрито кримінальне провадження, а згодом Воронцову повідомили про підозру.

За офіційного доходу близько 32 тис. грн на тещу Воронцова оформлено Hyundai Elantra, Toyota Camry Hybrid, Lexus NX200 та двоповерховий будинок, а сам він придбав квартиру за 2,5 млн грн, пояснивши походження коштів позикою. САП звернулася до ВАКС із позовом про конфіскацію необґрунтованих активів на 3,4 млн грн. Суд конфіскував Lexus NX200 та стягнув 1,6 млн грн вартості Toyota Camry Hybrid.

Платне зняття з розшуку та “бронь”: на Одещині на хабарі затримали начальника відділу ТЦК

В Одеській області правоохоронці затримали начальника одного з відділів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якого підозрюють у вимаганні хабаря за зняття військовозобов’язаного з розшуку та сприяння бронюванню.

Про це повідомляє Національна поліція України.

За даними слідства, до посадовця звернувся заступник керівника критично важливого підприємства, щоб дізнатися процедуру сплати штрафу за чоловіка, який перебував у розшуку ТЦК та СП, і якого планували працевлаштувати на підприємство.

Натомість військовослужбовець запропонував «вирішити питання» в обмін на талони на 500 літрів дизельного пального загальною вартістю майже 45 тисяч гривень. У разі відмови він, за даними правоохоронців, погрожував негативними наслідками для військовозобов’язаного, пов’язаними з мобілізацією.

Представник підприємства звернувся до правоохоронців. Поліцейські та співробітники СБУ задокументували злочин і затримали підозрюваного після того, як за його вказівкою талони на пальне отримав підлеглий, який, за даними слідства, не знав про злочинні наміри керівника.

Читайте по темі: У приміщенні ТЦК на Львівщині виявили військовослужбовця без ознак життя

Під час обшуків правоохоронці вилучили талони на пальне, мобільні телефони та ноутбук.

Посадовцю повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади до трьох років та конфіскацію майна.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Напередодні в соцмережах публікували відео затримання військового, який керував елітним позашляховиком Range Rover.

17 готелів і курортів під контролем: СБУ викрила активи російського підсанкційного бізнесмена Юрія Васіна

Служба безпеки зібрала доказову базу на підсанкційного російського бізнесмена Юрія Васіна, який фінансує збройну агресію РФ проти України.

Про це повідомляє СБУ.

За матеріалами справи, після початку повномасштабного вторгнення Васін, щоб приховати свій бізнес в Україні, тимчасово «переписав» його на довірених осіб та продовжив контролювати фінансово-господарську діяльність підприємств. Йдеться про 40 об’єктів нерухомості, серед яких мережа із 17 готелів і курортних комплексів у різних регіонах вартістю понад 1,5 млрд грн.

Також слідством встановлено, що підконтрольні Васіну комерційні структури на території РФ активно співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу та державними воєнізованими структурами країни-агресора. Наразі до суду подано клопотання про накладення арештів на майно бізнесмена в Україні з метою його подальшої націоналізації.

Під час обшуків за місцями проживання та в офісних приміщеннях підконтрольних топменеджерів Васіна у Києві, Вінниці та Львові виявлено бухгалтерську звітність, чорнові записи, смартфони і комп’ютери із доказами незаконної діяльності.

Читайте по темі: У російській Тюмені люди годинами стоять у чергах за питною водою через паводок

На підставі задокументованих фактів слідчі Служби безпеки заочно повідомили Васіну про підозру за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених повторно з корисливих мотивів). Оскільки зловмисник перебуває за межами України, тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності за злочини проти держави.

За даними «РБК-Україна», Васін є бенефіціаром Reikartz Group.

«Велике будівництво» чи великий дерибан? Як Голик роздув кошторис стадіону «Металург» до понад 700 мільйонів гривень

Поки «Велике будівництво» оспівували як успіх, на окремих об’єктах бюджети роздували в рази. Реконструкція стадіону «Металург» у Кривому Розі — яскравий приклад: від початкових 62 мільйонів до майже 733 мільйонів гривень, і це при тому, що проєкт досі викликає питання щодо відповідності заявленим стандартам. Координував процес Юрій Голик — тодішній ідеолог програми, який сьогодні вже за кордоном і активно зачищає сліди своїх схем.

Публікуємо це розслідування, щоб нагадати, як саме виглядало «ефективне» освоєння мільярдів під президентським патронатом.

Вартість реконструкції стадіону «Металург» у Кривому Розі, яку підтримав президент Володимир Зеленський, виявилася в п’ять разів дорожчою за попередні проєкти і зараз оцінена в 732,98 млн грн.

Про це написало видання: «Трибуна».

У 2019 році його спочатку вирішили просто відремонтувати за 62 млн грн. А в 2020 році в рамках програми «Велике будівництво» стадіон вирішили реконструювати за 732,98 млн грн. І тепер у рамках нових робіт уже ламають фасад, який відремонтували в рамках попереднього контракту.

Читайте по темі: 700 тисяч загиблих росіян проти 50 тисяч українських воїнів: Зеленський уперше озвучив нові дані про втрати у війні

Стадіон роблять для клубу «Кривбас», який було створено на базі іншого місцевого клубу з подачі президента України Володимира Зеленського.

 dzzdyxzzzyzzqyzykryyqant quuiqhhidzzierhab

Провідником цих ідей став давній партнер Зеленського по «Кварталу» і нині народний депутат від «Слуги народу» Юрій Корявченков. Сам проєкт реконструкції стадіону координує актор студії «Квартал 95» Артем Гагарін.

Департамент капітального будівництва Дніпропетровської ОДА засекретив деталі проєкту реконструкції стадіону «Металург» у Кривому Розі. Не розкрив їх і координатор проєкту «Велике будівництво» Юрій Голик та відповідальний за роботи Артем Гагарін.

На презентації спортарени в серпні 2020 Володимиру Зеленському було сказано, що модернізація передбачає зменшення кількості місць для вболівальників з 30 тис. до 17-ти. Це розробники пояснили тим, що в проєкт реконструкції «Металурга» заклали вимоги до стадіонів четвертої категорії.

Це найвища категорія Української футбольної асоціації, яка дозволяє приймати матчі будь-якого рівня, в тому числі міжнародні змагання. Ця категорія вимагає, щоб усі місця для вболівальників були розташовані під навісом. Але згідно з проєктом у Кривому Розі не весь стадіон буде під навісом, як повідоиляє видання згідно з посиланням на Михайла Лемаєва, заступника директора департаменту капітального будівництва Дніпропетровської ОДА.

Тому стадіон зможе максимум претендувати лише на третю категорію. Для такого класу арен найбільш значущим матчем можливе проведення фіналу Кубка або Суперкубка України. А отже «Кривбас» у разі потрапляння в Лігу Європи не зможе грати на домашній арені.

“Зеленський хоче, щоб «Металург» міг приймати матчі найвищого рівня. Але його обманули — проєкт реконструкції не відповідає необхідним вимогам”.

Після публікації в «Трибуні» вийшов новий матеріал щодо стадіону.

Читайте по темі: Зеленський призначив Олексія Соболева заступником керівника Офісу президента

У 2020 році вийшов оновлений Регламент інфраструктури стадіонів і заходів безпеки проведення змагань з футболу Української Футбольної Асоціації. Стаття 5.27 регламенту передбачає, що найвищу — четверту — категорію отримують стадіони, де 100% місць для вболівальників накриті навісом.

Однак, у додатку Регламенту в переліку характеристик вищої категорії вказано лише про обов’язкове накриття зон для VIP-лож і представників ЗМІ.

Крім того, Регламент від УАФ також передбачає, що федерація «може встановлювати винятки для певного структурного критерію за відповідною категорією стадіону».

Таким чином, різне трактування Регламенту та його додатків дозволяє домовитися з УАФ щодо присвоєння стадіону вищої категорії.

Крім того, згідно з вимогами УАФ, міжнародні змагання може приймати арена не лише четвертої, а й третьої категорії (30% сидінь вболівальників під навісом). Для цього арена ще має пройти окрему перевірку від міжнародних футбольних органів. УЄФА також присвоює стадіонам чотири категорії за вимогами власного регламенту інфраструктури стадіонів.

Але перевірити відповідність нового «Металурга» в Кривому Розі нормам УЄФА неможливо, оскільки проєкту реконструкції немає у відкритому доступі.

Про це повідомляє : “Nashigroshi”

 

Суд Волині оштрафував директора компанії понад ніж на 2 мільйони гривень за заниження митної вартості товарів

Любомльський районний суд Волинської області притягнув до адміністративної відповідальності директора ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» Леоніда Бутиріна. Керівника підприємства викрили у схемі заниження митної вартості імпортованого товару шляхом подання фіктивних документів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судове рішення від 02 липня 2026 року у справі № 163/1785/24.

«Дешеві» футболки та автозапчастини: як працювала схема

У жовтні 2022 року на митному посту «Луцьк» ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» задекларувало імпорт товару з Європи. Згідно з поданими документом (інвойс та специфікація від кіпрської фірми ACERIUS INVESTMENTS LIMITED), в Україну ввозилися:

  • 1 400 футболок фактурною вартістю 990 доларів США;

  • автозапчастини фактурною вартістю 3 267,30 доларів США.

За вказаною фіктивною вартістю ($4 257,30) компанія сплатила до бюджету лише 69 658,62 гривень митних платежів, після чого вантаж випустили у вільний обіг.

Німецька та польська митниці викрили обман

Після оформлення пропуску Волинська митниця направила офіційні запити до митних органів Республіки Польща та ФРН. Отримані у відповідь міжнародні документи повністю спростували дані української декларації.

З’ясувалося, що за європейськими експортними деклараціями (MRN) у вантажівці насправді переміщувалися брендовий одяг у значно більшій кількості, дорога тканина Alcantara (вартістю 9 680 євро) та автозапчастини від берлінського постачальника на суму понад 184 тисячі євро!

За реальними документами імпортер мав сплатити 2 161 720,77 гривень митних платежів. Сума недоплати (прямі збитки держави) склала 2 092 062,15 гривень.

Читайте по темі: Спецтехніка під виглядом гуманітарки: суд конфіскував лісовий форвардер на 1,6 мільйоната оштрафував главу благодійного фонду

Аргументи захисту та позиція суду

Адвокат обвинуваченого у запереченнях просила закрити провадження, переконуючи суд, що:

  1. Відповіді польських і німецьких митників не є допустимими доказами через відсутність нотаріального перекладу та апостилю (легалізації).

  2. Кримінальне провадження щодо підробки документів у БЕБ було закрите.

  3. Митниця не довела вини директора.

Однак суддя повністю відхилив лінії захисту:

  • Легалізація не потрібна: Офіційна інформація, отримана від іноземних митниць у порядку ст. 336 та 352 Митного кодексу України, є належним доказом без апостилю чи нотаріального посвідчення.

  • Наявність умислу: Зменшення обов’язкових платежів на понад 2 млн грн свідчить про прямий умисел керівника.

  • Закриття справи в БЕБ не рятує від відповідальності: Закриття провадження за ст. 358 КК (через відсутність доказів особистої фальсифікації підпису) не звільняє від відповідальності за подання митниці документів із неправдивими відомостями за ст. 485 МК України.

Постанова суду та фінансові санкції

Суд визнав Бутиріна Леоніда Анатолійовича винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (заявлення в декларації неправдивих відомостей для неправомірного звільнення від сплати чи зменшення митних платежів).

На директора ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% несплаченої суми митних платежів — 2 092 062,15 гривень.