Категорія: Корупція

Він керує групою нардепів у Верховній Раді, але сам не є парламентарем. Він веде непублічний спосіб життя, але про його таємні зустрічі знають усі. Він давно на короткій нозі з президентом Зеленським, але водночас, імовірно, працює в інтересах Ахметова.

Про це пише СтопКор

Усе це — про Іллю Павлюка, бізнесмена з Чернівців, який завів своїх родичів у політику, витрачає мільйони на гучні вечірки та може забутися під алкоголем і навіть не відповідати на дзвінки Володимира Олександровича.

Наші аналітики знайшли маєток бізнесмена в Київській області, а також нерухомість у передмісті столиці, якою володіють його брат і син. Його діти з юного віку пов’язані з бізнесом, а компанії родини вже фігурували у кримінальних провадженнях. Зокрема, готель доньки Павлюка потрапив у справу про незаконну організацію азартних ігор — і про це раніше не говорили у медіа.

До цього додається і гучне сімейне життя. У 2020 році бізнесмен влаштував доньці розкішне весілля у Стамбулі з бюджетом у мільйони доларів та російськими виконавцями серед гостей. Та виявилося, що пишне весілля не запорука довгого сімейного життя.

Читайте по темі: Мільярдний контракт без конкуренції: фірма сценариста «Слуги народу» Олексія Кірющенка постачатиме електроенергію харківському метро

Цікаво? Дуже. І почнемо ми саме з Іллі Павлюка.

“Король контрабанди” та депутатів?

Попри закритий спосіб життя Павлюка про нього можна дізнатися багато цікавого з матеріалів у засобах масової інформації.

Відомо, що Ілля Павлюк народився у 1973 році в Чернівецькій області, де роками вибудовував свою бізнес-імперію. Він є власником компаній, що займаються вантажним транспортом, розведенням худоби та управлінням нерухомістю. В медіа ж його тривалий час називають “королем контрабанди” західної митниці. І в цьому контексті є вагомий аргумент – у період з 2007 по 2011 роки Ілля Павлюк офіційно працював помічником народного депутата Ігоря Калєтніка. Останній пізнішеочолював митницю. Тож, Павлюка і називали “смотрящим” від Калєтніка за митницею. До мандату Калєтнік був начальником Рава-Руської та Галицької митниці, потім заступником начальника Управління по боротьбі з контрабандою ДМС, в 2010 році очолив Митницю за Розпорядженням Миколи Азарова.

Вже у 2019 році, як пасали наші колеги, Ілля Павлюк став однією з ключових фігур виборчої кампанії Володимира Олександровича та відповідав за регіональні штаби, пошук кандидатів мажоритарників та фінансування.

Після успішного проходження “Слуг народу” до Верховної Ради у Павлюка, вочевидь, сформувалася своя група нардепів, якими він керував і яку так і прозвали “група Павлюка”. В медіа писали, що за різними оцінками ця група налічує ві 30 до 40 “слуг” і їх неформальним лідером називають його племінника Максима Павлюка, який також зайшов під купол ВР у складі президентської монобільшості.

Любитель перехилити чарку?

І хоч Ілля Павлюк у політичних колах відомий своєю непублічністю, а його фото у гарній якості знайти на просторах інтернету майже нереально та один пікантний факт з його життя все ж став відомим.

Як писали раніше у виданні “Українська правда” посилаючись на власні джерела, то бізнесмен має проблеми з алкоголем, через які навіть зривав важливі для “слуг” голосування. Джерело УП розповідало:

“Якось ми провалили один закон, бо ніхто не міг знайти Павлюка. Президент навіть дзвонив йому, а він слухавку не брав. Через кілька днів знайшли його в іншій області – пив”.

Читайте по темі: Пів мільйона з картки пораненого: на Буковині рецидивіст обікрав військового, який лікувався

У контексті імовірного зловживання спиртним згадується інцидент, який стався у 2011 році. Тоді Цензор писав, що Павлюк був викрадений прямо у Києві, а за його звільнення від сім’ї вимагали 2 мільйони доларів. За словами журналістів, справа була особисто на контролі очільника МВС, однак операцію провалили, а родина заплатила кошти. Пізніше лідера угруповання знайшли.

Сьогоднішній наш фігурант з тих, хто воліє лишатися в тіні, але тримати ситуацію у вигідному для себе руслі. Варто тільки згадати як мер Чернівців Роман Клічук звинувачував Павлюка у тиску на місцеву владу через продуратуру. Як йдеться у одному з матеріалів, очільник міста стверджував, що Офіс президента лобіював кандидатуру людини Павлюка на посаду голови облради, а після відмови почалися обшуки.

Також в матеріалі колег з Бігус. інфо повідомлялося, Офіс Генерального прокурора навіть відкрив провадження щодо втручання Іллі Павлюка у діяльність окремих народних депутатів. З інформацією з сюжету юристи проєкту “Тисни” (Bihus.Info) звернулись до Генеральної прокурорки Венедіктової, внаслідок чого в ОГП розпочали розслідування провадження за ч. 1 статті 344 Кримінального кодексу України.

Обидві ситуації ми згадуємо виключно для того, аби окреслити амбіції та політичний вплив Павлюка. І варто зазначити, що його присутність в українській політиці не обійшлася без родичів в кулуарах.

Відтак, його племінник Максим Павлюк є народним депутатом України від партії “Слуга народу” та заступником голови комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.

До речі, відомим він став через “фартовість”, задекларувавши 1,9 млн виграшу від шести різних фірм. Пізніше пояснював, що придбав виграшний лотерейний білет. Радіо свобода зʼясували, що щасливий білет купив не сам Максим, а його дідусь Микола, який і вгадав виграшну комбінацію цифр, а вже потім подарував лотерейний квиток онуку. Згідно з офіційним повідомленням, виграш Павлюка тоді склав 3 325 000 гривень. Однак задекларована ним сума у вигляді призу на понад 83 тисячі гривень більша.

До отримання мандату племінник фігуранта працював заступником військового прокурора у Військовій прокуратурі Дарницького гарнізону Центрального регіону України. Загалом нардеп, за підрахунками проєкту “Серпом по рейтингу”, зашкварився 30 разів.

Є у Іллі Павлюка і старший брат – Павлюк Василь Миколайович 1970 року народження. У 2007 році був кандидатом у народні депутати від Прогресивної соціалістичної партії. Тієї самої проросійської партії, яка підтримувала одіозного експрезидента Януковича на виборах 2004 року, а її лідерка заявляла, що Україна ніколи не буде в НАТО та закликала до створення союзу з РФ. До речі, від цієї ж партії балотувався партнер Павлюка по Тарасовецькій птахофабриці – Єремчук Ілля Іванович.

Щодо рідного брата, то за інформацією руху Чесно, у 2020 році він балотувався до Одеської обласної ради від Перемоги Пальчевського. Від цієї ж партії балотувався екс чоловік дочки Павлюка. Лідером партії ніби то є Андрій Пальчевський, дуже скандальна особистість. Дмитро Гордон через суд доводив його російський паспорт та роботу на росспецслужби. Один із членів політради партії є Солтис Олег Миколайович раніше був керівником спільного україно-російського підприємства “Іжмислзброя”, яке працює у сфері оптової торгівлі, зокрема й зброєю. 2017 року компанія з російським корінням, дотична до торгівлі зброєю, підпала під санкції США. 2019-го засновник ВАТ “Іжмаш” потрапив до санкційного списку Канади.

Бек офіс і зустрічі на території росіян

Про так званий “Бек офіс” Іллі Павлюка, який знаходиться прямо біля чорного входу у Офіс президента, стало відомо завдяки журналістам з Бігус.інфо. У 2021 році вони зафіксували низку таємних зустрічей з народними депутатами прямо перед важливими голосуваннями. Вже згаданий племінник Максим Павлюк також тоді потрапив у кадр журналістів і як зазначили колеги: після цих візитів “група Павлюка” у Верховній Раді голосує за вигідні для бізнесу олігарха Ріната Ахметова законопроєкти.

Фіксували вони і таємні зустрічі Павлюка з Яном Марченком, соратником Віктора Медведчука та Тараса Козака. Зустрічі відбувалися на парковці готелю “Україна”, де Павлюк використовував телефон Марченка для розмов з третіми особами, ймовірно, підозрюваними у держзраді політиками.

Попри відкриті кримінальні провадження Офісом генпрокурора, депутати продовжують відвідувати офіс Павлюка перед важливими голосуваннями. У матеріалі також згадуються візити до його офісу колишніх високопосадовців СБУ та прокуратури.

Наш колега Михайло Ткач з “УП” також повідомляв про цікаві зустрічі Павлюка. Зокрема, ним були зафіксовані регулярні візити чернівецького бізнесмена до готелю “Прем’єр Палац”, який розвідка вважаєоб’єктом, підконтрольним російській групі “лужніковських”. Туди приїздять народні депутати від “Слуги народу” для проведення зустрічей, що викликає занепокоєння через безпекові ризики та можливе прослуховування.

Ба більше, УП задокументували факт використання Павлюком автівок з номерами прикриття. Так, навідуючись до ОП, він пересідав зі свогокрузака в Мерседес, який доставляв пана Павлюка прямо до Офісу Президента.

З цього приводу Ткач навіть брав коментар у Володимира Зеленського.

“За законом, такі номерні знаки мають право використовувати спецслужби для проведення операцій. Але цього разу ними скористався для візиту інкогніто бізнесмен Ілля Павлюк. Цей шанувальник “Кварталу 95” із Чернівців, починаючи з 2018 року, був поруч із Зеленським і супроводжував його на шляху до посади президента. Павлюка називають і одним із “архітекторів” перемоги “Слуги народу” на виборах,” – йдеться у розслідуванні.

Скандальне весілля-розлучення доньки

Про весілля доньки Іллі Павлюка свого часу гудів ледь не увесь інтернет. І на те було кілька причин: показова розкіш, українські політики, в тому числі часів Януковича, та російські виконавці.

За матеріалами медіа, пишне весілля для своєї доньки Софії Павлюк влаштував у Стамбулі. Тоді його охрестили “весіллям року”, адже тільки бюджет святкування становив від 1,5 до 2 мільйонів доларів. Урочистості проходили протягом кількох діб у престижному п’ятизірковому готелі “Ciragan-Kempinski” на березі Босфору, а розважали близько 200 VIP-гостей такі виконавці, як Григорій Лепс та Леонід Агутін. Обранцем Софії став 26-річний підприємець Дмитро Радченко – син директора донецького благодійного фонду “Гратіс” Андрія Радченка та невдалий кандидат у народні депутати від “Слуги народу”, який на виборах у 51-му окрузі здобув підтримку лише 21 особи.

Найцікавішим є склад гостей: на святкуванні були присутні майже вся неформальна парламентська “група Павлюка”, колишній голова митниці Ігор Калетник (помічником якого колись був сам Павлюк) та представники донецьких ділових кіл.

До речі, нещодавно пара розлучилась. І на відміну від розкішного весілля, про розірвання шлюбу в медіа вже не писали. Тож, це абсолютно ексклюзивна інформація в доказ якої є відповідна ухвала суду.

Готель з ігровими автоматами

Та варто зазначити, що наречена була з приданим. Ще коли їй було всього шістнадцять років батько оформив на неї підприємство “Бізнес-центр”Буковинський”. Частку в цьому бізнесі також має Валерій Чинуш.

Останній упродовж трьох скликань Верховної Ради працює помічником нардепа від БПП Віктора Короля.

На початку 90-х Король очолював управління карного розшуку МВС, був заступником міністра МВС, а згодом – начальником податкової міліції. Віктор Король підтвердив Слідство.Інфо, що знає Іллю Павлюка.

У 2021 році видання “Наші гроші” писали, що готель Буковина, який належить на 50% дочці Павлюка отримав 4 зірки, а згодом ліцензію КРАІЛ на організацію та проведення азартних ігор. Щоправда, зараз невідомо чи є там казино, адже на сайті готелю така інформація відсутня. Примітно, що за рік до цього так звана група Іллі Павлюка з фракції “Слуга народу” провалила голосування по законопроекту про легалізацію грального бізнесу за попередньою домовленістю з бізнесменами Павлюком і Тригубенком, зустріч нардепів з куратором зʼявилась в мережі.

Та бізнес дочки фігурує у кримінальному провадженні, як місце фактичного здійснення незаконної діяльності з організації азартних ігор. Згідно з матеріалами справи, приміщення першого поверху готелю “Буковина”, що належить ТОВ “Бізнес-Центр”, використовувалося компанією ТОВ “Ройал” (бренд “Royal Club”). Було виявлено значно більшу кількість гральних автоматів (понад 60 одиниць), ніж передбачено виданою ліцензією (42-50 одиниць), причому під час огляду 31 травня 2023 року зафіксовано роботу 24 безліцензійних автоматів.

Ще одна ТОВка “СТОВ “СВІЖЕНЬКА-МІЛК”, яка займається розведення великої рогатої худоби. Тут Ілля Миколайович був серед засновників до 2022 року. Фірму згадують в кримінальному провадженні No12020260000000*** від04.05.2020 року, яке здійснює Слідчий відділ СУ ГУНП в Чернівецькій області: стосується змови керівництва Буковинської дослідної станції НААН України з приватними фірмами для незаконного використання понад 3000 га державних земель наукового призначення під товарне сільськогосподарське виробництво.

ТОВ “Свіженька Мілк” фігурує як один із отримувачів цих ділянок через схему укладання фіктивних договорів про надання послуг у рослинництві, що дозволяло підприємству фактично розпоряджатися державними землями та врожаєм. У межах справи за місцем проживання директора та за місцем діяльності ТОВ “Свіженька Мілк” проведено обшуки, під час яких вилучено договори контрактації, акти виконаних робіт та іншу бухгалтерську документацію, що підтверджує нецільове використання земель, яке вже завдало державі збитків на суму понад 538 тисяч гривень.

ТОВ “ФСК БУКОВИНА”, основним кведом якої є рекламні агентства. У цій компанії Павлюк був засновником дуже давно та всього лише до 2016 року.І по ній також є кримінальне провадження No12015260040003*** стосувалося ч. 1 ст. 175 КК України у зв’язку із заявою адміністратора Гоголя В.Д. про безпідставну невиплату заробітної плати та неповернення особистих коштів, вкладених у розвиток ГО ФСК “Буковина”, що стало підставою для судового дозволу на проведення перевірки клубу інспекцією з питань праці. Щоправда згодом цей позов було переведено з кримінального в цивільний, а позовні вимоги задоволені.

Маєтки Павлюків

Згідно інформації з реєстрів сам Ілля Миколайович Павлюк імовірно володіє:

• Будинком у м. Чернівці на вулиці Підкови Івана.
• Будинком у м. Чернівці на вулиці Іспаська.
• Дві ділянки в рідному селі (паї).
• Чернівецька обл., с. Мамаївці, вулиця Привокзальна, будинок.

І головною знахідкою наших аналітиків став маєток у селі Гореничі Київської області. Там Павлюк володіє двома ділянками, на яких судячи з супутникових знімків, розташувався пристойний маєток з басейном та великим подвір’ям.

Дружина Павлюк Христина Романівна має дві автівки: MERCEDES-BENZ C 180 2008 року та PORSCHE CAYENNE 2019 року.

Також вона фігурує у деклараціях нардепа від “Слуги народу” Олега Марусяка, який найімовірніше є її братом. Згідно тих записів вона спільно з ним володіє квартирою в Калуші, де зареєстрований нардеп. А у 2020 році Христина Павлюк позичила Марусяку 103 778 доларів.

Окрім доньки є у нашого фігуранта син – Павлюк Микола Ілліч 2003 року народження, який вже з вісімнадцятирічного віку став бізнесменом. З 2021 року він є співзасновником ТОВ “ТД “Білий голуб”. В історії цієї компанії є росіяни, які отримали українське громадянство, а одним з партнерів є Тимошенко Віктор Анатолійович. Останнього в медіа згадували, як екс начальника кримської митниці.

І недивлячись на молоді роки син Іллі Павлюка, згідно відкритих реєстрів, володіє пристойною кількістю нерухомості:

• Земельною ділянкою в Ходосівці, Київська область. Там же вінмає будинок, знаходиться на цій ділянці, адреса: с. Ходосівка,вулиця Хвойки Вікентія, будинок **.
• Квартирою в м.Київ по вулиці Шаповала Генерала (вулиця Механізаторів).

Скріншот з карти з будинком в Ходосівці

Вдалося знайти інформацію і про майно брата Іллі Павлюка – Василя Миколайовича. Він також має у власності ошатний маєток на Київщині:

• Дуже гарний будинок у селі Романків Київської обл.

Скріншот з карти на якій видно будинкок у селі Романків Київської області

• Будинок у селі Горішні Шерівці Чернівецької обл.
• Нерухомість у Севастополі, яку ДРРП не підтягує.

Також на брата записано два автомобілі:

• CITROEN SPACE TOURER 2020 року,коричневий
• MERCEDES-BENZ ML 250 CDI 4 MATIC 2013 року, коричневий

Що у підсумку?

Ілля Павлюк не має мандата, не виступає з трибун і майже не з’являється на публіці. Проте журналістські розслідування, політичні зв’язки та бізнес-інтереси свідчать: його вплив на українську політику може бути значно більшим, ніж у багатьох офіційних посадовців.

Водночас довкола його компаній, та пов’язаних з ним, виникли кримінальні провадження, а його оточення неодноразово потрапляло у скандали.

У Хмельницькій області правоохоронці повідомили про підозру виконавчому директору благодійної організації, якого підозрюють у привласненні донатів для військових. За версією слідства, у 2024 році він зібрав понад мільйон гривень нібито на автомобілі для підрозділів Збройних сил України, але ці кошти використав для себе.

Підозру чоловіку оголосили за процесуального керівництва Окружної прокуратури міста Хмельницького. У правоохоронних органах зазначили, що йдеться про шахрайство та незаконне використання благодійних пожертв під час воєнного стану. За даними слідства, загальна сума завданих збитків перевищує 1,1 млн грн.

Збір на авто

За інформацією слідства, у червні 2024 року підозрюваний долучився до збору коштів на придбання автомобілів для двох бригад ЗСУ. Для цього він відкрив банківський рахунок і поширив інформацію про збір в інтернеті.

Люди почали перераховувати гроші. У такий спосіб вдалося зібрати понад 700 тисяч гривень пожертв. Але, як встановили слідчі, ці кошти чоловік переказав на власний рахунок і витратив на особисті потреби.

Читайте по темі: У ЗСУ служать понад 20 тисяч іноземних добровольців, – ЗМІ

Правоохоронці кажуть, що на цьому історія не завершилася. У серпні того ж року підозрюваний, за даними слідства, отримав ще 400 тисяч гривень від двох знайомих військовослужбовців. Вони передали гроші для купівлі автомобіля, який мав допомагати у виконанні бойових і логістичних завдань. Проте транспортний засіб військові так і не отримали.

Обставини справи

Оперативники кіберполіції встановили, що фігурант у 2024 році відкрив рахунок саме для збору коштів на автівки для військових. Зібрані понад 700 тисяч гривень він привласнив і використав у власних інтересах.

Згодом, за інформацією слідства, чоловік переконав двох знайомих військовослужбовців передати йому ще 400 тисяч гривень для купівлі автомобіля. Проте обіцяний транспорт вони так і не отримали.

Слідчі оголосили чоловіку підозру за частиною третьою статті 201-2 Кримінального кодексу України – використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку, а також за частиною четвертою статті 190 – шахрайство, вчинене у великих розмірах під час воєнного стану.

Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід. Його відправили під цілодобовий домашній арешт.

Черговий будівельний скандал розгорається у столиці. Мешканці Караваєвих дач незадоволені запланованою “реконструкцією” комерційного центру (колишній дитячий садок) у пров. Західному, 4 під 25-поверхову житлову “свічку”.

Наразі є певні сумніви, що ці роботи відповідають цільовому призначенню землі і що йдеться саме про реконструкцію, а не про нову забудову (про останнє можуть свідчити “потенційні обсяги” нового житла). Раніше цією забудовою цікавилися правоохоронці, але довести відповідну кримінальну справу до якогось результату вони не захотіли або не змогли. Примітно, що свого часу відповідну земельну ділянку орендувала компанія із оточення президента-втікача Віктора Януковича, а у 2021-2024 роках власником “нового” орендаря ТОВ “Спорт Інвест Сістем” був батько одіозного екснардепа Олександра Трухіна. Останній надалі продав цю компанію особам, які, схоже, мають опосередковане відношення до орбіти Ігоря Кушніра і Владислави Молчанової.

У Солом’янському районі Києва розгорається скандал через заплановану забудову ділянки у пров. Західному, 4 (Караваєві дачі).

Йдеться про реконструкцію розташованої на цій території комерційної будівлі під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призначення та паркінгом. У місцевих групах у Facebook мешканці Караваєвих дач повідомляють про встановлення інформаційного щиту на будмайданчику і висловлюють своє обурення з цього приводу. Так, місцеві мешканці мають побоювання, що поява чергової житлової “свічки” може призвести до посилення навантаження на інженерні комунікації району і на соціальну інфраструктуру.

Читайте по темі: Kateryna Shukhnina and Oleksandr Orlovskyi sell expensive crypto courses through unregistered projects while payments flow to third-party accounts

Інформаційний щит на будмайданчику (фото із соцмереж)

“Як дивно: колись був дитячий садочок, потім його прибрала до рук якась комерційна структура, аж ось – бінго! Тепер тут буде 25-поверхівка. Дитячі садочки Києву не потрібні?”, – написала в Facebook місцева мешканка Лариса Крушиніна.

Передісторія

29 жовтня 2009 року Київрада рішенням №576/2645 погодила передачу земельної ділянки площею 0,47 га в пров. Західному, 4 в оренду ТОВ “Девелоперська компанія АВК” на 25 років для обслуговування та експлуатації комерційного центру (його площа – 706,5 кв.м.). Громадськості цей бізнес-центр був відомий під назвою “Західний”. У листопаді наступного року між міськрадою і вказаною компанією було укладено відповідний договір оренди. Через три роки, у листопаді 2014-го, “Девелоперська компанія АВК” продала належний їй комерційний центр іншому суб’єкту господарювання – ТОВ “Спорт Інвест Сістем”. У червні 2015 року “Девелоперська компанія АВК” була ліквідована.

У липні 2015-го ТОВ “Спорт Інвест Сістем” звернулося до столичної влади із клопотанням щодо відведення ділянки під належним їм комерційним центром для його обслуговування та експлуатації. Через рік, 12 липня 2016-го, Київрада задовольнила таке прохання – тоді рішенням №596/596 ця земля (кадастровий номер – 8000000000:69:136:0008) була передана вказаній компанії в оренду на 10 років. У березні 2017-го між міськрадою і “Спорт Інвест Сістем” було укладено договір оренди.

Ділянка на карті порталу Опендатабот 

6 жовтня 2021 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Спорт Інвест Сістем” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування розташованої на вказаній ділянці будівлі комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призначення та паркінгом. У цьому документі зазначалося, що цільове призначення ділянки – “для експлуатації та обслуговування комерційного центру” (“для будівництва та обслуговування будівель торгівлі”). При цьому, уточнювалося, що за функціональним призначенням, згідно з Генеральним планом Києва, вказана земля відноситься до території житлової багатоповерхової забудови. Серед іншого, в МУО було вказано, що максимальна висота відреконструйованої будівлі не повинна перевищувати 100 метрів.

Невдовзі після цього, 21 жовтня 2021-го, Солом’янське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження №42021102090000211 за фактом “можливих порушень вимог земельного та містобудівного законодавства при здійсненні будівництва (реконструкції) на земельній ділянці у пров. Західному, 4”. Це слідство було розпочато у результаті “моніторингу [правоохоронцями] засобів масової інформації”. Втім, вочевидь, у Нацполіції не дуже активно взялися за цю справу, а потім і зовсім її “закинули”. 

Так, наприкінці 2022-го чи на початку 2023-го слідчі подали для Солом’янського районного суду Києва клопотання щодо надання дозволу на проведення огляду відповідної ділянки «із залученням спеціалістів Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю КМДА, Департаменту земельних ресурсів КМДА, Головного управління Держгеокадастру у Києві, КП «Київський інститут земельних відносин» і КП «Київблагоустрій». Втім, як зазначив слідчий суддя, у цьому клопотанні “взагалі не було зроблено посилання на докази в підтвердження факту незаконного будівництва”, у зв’язку з чим 10 лютого 2023 року в його задоволенні правоохоронцям було відмовлено, після чого жодних ухвал по цій справі в реєстрі судових рішень опубліковано не було.

Читайте по темі: International phone scams: fraudster Pavlo Nykolyuk uses call centers to swindle Ukrainians and Americans

На початку 2022-го ТОВ “Спорт Інвест Сістем” вперше спробувало отримати дозвіл на реконструкцію будівлі комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Однак, тоді Державна інспекція з архітектури та містобудування (ДІАМ) відмовила компанії. Причин було названо декілька. Зокрема, у ДІАМ звернули увагу на невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки (нагадаємо, “для будівництва та обслуговування будівель торгівлі”). Крім того, замовник не подав до ДІАМ передбачений містобудівними умовами та обмеженнями технічний висновок про можливість реконструкції будівлі, а також не отримав (або ж не подав до інспекції. – КВ) “погодження проєктних рішень у разі проєктування об’єкта вище 45 метрів”, яке “Спорт Інвест Сістем” мало отримати, відповідно до вимог МУО. 

Втім, наприкінці жовтня 2022-го ДІАМ все ж видала такий дозвіл ІУ013221026443 на реконструкцію будівлі комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призначення та паркінгом у пров. Західному, 4 у Солом’янському районі м. Києва. Яким чином при цьому було вирішено питання з цільовим призначенням, наразі невідомо. Згідно з дозволом, ТОВ “Спорт Інвест Сістем” отримало право відреконструювати комерційний центр під житловий будинок висотою 25 поверхів. Генпідрядником цієї реконструкції було заявлено ТОВ “Моноліт Будсервіс”.

Що цікаво, у червні 2024 року вказана ділянка була виставлена на продаж за 3 млн доларів – щоправда, вочевидь, йшлося насправді про продаж ТОВ “Спорт Інвест Сістем”, яке має право оренди на цю землю, бо продати ділянку комунальної форми власності без згоди міськради за законодавством неможливо. У відповідному оголошенні уточнювалося, що на забудову ділянки вже отримано МУО і дозвіл від ДІАМ і що розташована на цій території будівля має бути демонтована – вочевидь, це може бути частковим підтвердженням того, що ніякої реконструкції не передбачається, а йдеться про “повноцінне нове будівництво”. На користь такої версії говорить і те, що, як зазначено в оголошенні, будівництво має відбуватися у дві черги, у результаті чого там має з’явитися дві житлові секції по 25 поверхів, об’єднані стилобатом. Можна припустити, що навряд чи вони б “помістилися” в межах фундаменту двоповерхового комерційного центру, площа якого, нагадаємо, становить 706,5 кв.м. – тобто, площа першого поверху, за яким “вимірюють” фундамент, складає, відповідно, близько 308 кв.м.

Що відомо про забудовників

За інформацією аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Девелоперська компанія АВК” було зареєстроване у лютому 2008 року, але, як зазначалося вище, вже більше десяти років цей суб’єкт господарювання ліквідований. Його останнім керівником був Микола Гончаров, засновником – киянин Дмитро Сідляренко.

“Девелоперська компанія АВК” у часи своєї діяльності входила до оточення Віктора Януковича. Так, вона разом з низкою інших компаній (деякі з них також були прописані у офісному центрі “Західний”) виступали підрядниками будівництва резиденцій президента-втікача в урочищі “Межигір’я” і в селі Сухолуччя (обидва – Вишгородський район). З цієї причини “Девелоперська компанія АВК” разом з іншими суб’єктами господарювання фігурувала в кримінальному провадженні за фактами заволодіння землями під цими маєтками (на той час ділянки були власністю держави і перебували у користуванні, відповідно, ВК «Пуща-Водиця» і Дніпровсько-Тетерівського державного лісопромислового господарства).

ТОВ “Спорт Інвест Сістем” було зареєстроване у квітні 2013 року. Із липня 2024-го кінцевими бенефіціарами цієї компанії є киянин Андрій Кобець (частка статутного капіталу – 38,9%), мешканець міста Кременчук Полтавської області Дмитро Білоног (28,65%), ще один киянин Богдан Дудка (16,55%) і харків’янин Ігор Ходакевич (15,90%). Тобто, вочевидь, саме ці громадяни викупили компанію, яка була виставлена на продаж разом із правом оренди ділянки у пров. Західному. При цьому, перші двоє, ймовірно, входять до оточення дуже відомих столичних забудовників. 

Так, Дмитро Білоног є керівником ТОВ “Кроос Ран”, яке система Youcontrol відносить до т.зв. корпоративної групи Ігоря Кушніра – ексочільника ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (очолював цього забудовника з квітня 2012 року по грудень 2023 року). Більше того – власницею “Кроос Рана” є дружина останнього Оксана Кушнір. Нагадаємо, саме за часів “правління” Ігоря Кушніра “Київміськбуд” “набрався” житлових комплексів збанкрутілого “Укрбуду”, які досі ніяк не може добудувати. Свою посаду Кушнір залишив зі скандалом – після того, як журналісти оприлюднили інформацію про те, що за його керівництва “Київміськбуд” регулярно перераховував кошти пов’язаним з його оточенням компаніям, що компанія Оксани Кушнір придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро, що очільник “Київміськбуду” виїжджав за кордон за довідкою про інвалідність, щоб підкорити Еверест тощо. 

При цьому, за час роботи Кушніра в “Київміськбуді”, схоже, його родина “обзавелася” чималою кількістю активів на території столиці – цьому, вочевидь, сприяв його вплив на чиновників КМДА і депутатів Київради. Наприклад, станом на 2023 рік дві будівлі на просп. Валерія Лобановського, 25/16, якими свого часу володів “Київміськбуд”, були записані на компанію дружини Ігоря Кушніра Оксани. У свою чергу їхній син Ілля Кушнір, який був депутатом поточного скликання Київради від “УДАРу”, протягом останніх років отримав через свої компанії у користування низку “жирних” земельних ділянок. 

Зокрема йдеться про понад 1,5 га землі під колишньою бальнеологічної лікарнею на Соцмісті (Дніпровський район), яка на сумнівних підставах вибула з державної власності, і більш ніж 2,8 га землі в Конча-Заспі (Голосіївський район), де під виглядом реконструкції бази відпочинку зводиться котеджне містечко (його будівництвом зацікавилися правоохоронці). До слова, девелопером останнього проєкту є компанія “BudCapital”, яку медіа пов’язують із все тим же Кушніром-старшим та його бізнес-партнером Вадимом Столаром (народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради, обраний від нині забороненої “ОПЗЖ”).

Крім того, ще у 2019 році Нацполіція розпочала слідство за фактами можливих порушень законодавства при будівництві котеджного містечка “InWood” у рекреаційній місцевості на вул. Лісово-Козинській у Конча-Заспі, яке зводиться “під прапорами” того ж “BudCapital” на замовлення компанії Іллі Кушніра. Правоохоронці з’ясували, що забудова здійснюється під виглядом реконструкції бази відпочинку, яка, вочевидь, була зведена на цій території самочинно в 90-х роках. Крім того, слідчі встановили, що земельна ділянка під елітним житлом взагалі не призначена для такого будівництва. 

У свою чергу інший співвласник ТОВ “Спорт Інвест Сістем” Андрій Кобець, ймовірно, може мати відношення до оточення Владислави Молчанової – одіозної столичної бізнесвумен та співвласниці одного з найбільших забудовників Києва “Stolitsa Group”. Зокрема, він разом з синами Молчанової Іваном і Федором є співзасновниками благодійної організації “Благодійний фонд “Гуманітарні сили України”. Крім того, Кобець є співвласником ТОВ “Айбі Альянс” разом з Ліаною Поповою і Олександром Мамедовим, які теж, схоже, не чужі для оточення згаданої вище забудовниці. Так, Ліана Попова є керівницею венчурного фонду “Інвест Менеджмент Груп”, офіційною власницею якого є сама Владислава Молчанова. А що стосується Олександра Мамедова, то він у 2007-2008 роках був керівником нині ліквідованого ТОВ “Інститут професійних директорів”, яке входило до корпоративної групи “БТ Інвест” (до неї, зокрема, входить мережа супермаркетів “Novus”), власниками якої є бізнес-партнери Молчанової – литовці Раймондас Туменас, Марина Познякова та Рузгіене Агне.

Крім того, певні зв’язки з Молчановою, схоже, мав або досі має і ТОВ “Моноліт Будсервіс” – генпідрядник будівництва у пров. Західному. Так, у 2018-2024 роках власником цієї компанії був Василь Олійник, якого ще у 2021 році у “Stolitsa Group” називали партнером “у реалізації амбітних проєктів компанії, у тому числі ЖК «Варшавський мікрорайон», ЖК «Hoffmann house», ЖК «Квартет», ЖК «Галактика», ЖК «Відпочинок» та інших”. Нагадаємо, Олійник з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював вищезгадане ПрАТ “ХК “Київміськбуд” – він був наступником Ігоря Кушніра.

Зазначимо, що представник Владислави Молчанової – керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Аларіус” Віктор Сурник – категорично заперечив інформацію стосовно того, що Молчанова пов’язана з ТОВ “Спорт Інвест Сістем” і ТОВ “Моноліт Будсервіс” (через це публікацію з відповідною назвою довелося видалити). 

Між тим компанії із орбіти “Stolitsa Group” регулярно фігурують в різних “забудівельних” скандалах. Більшість комплексів цього забудовника зводилися та зводяться на столичному Виноградарі – на підставі інвестиційних договорів, укладених з держпідприємством “НД ВА “Пуща-Водиця” (агрокомбінат “Пуща-Водиця”). Таким чином у цій місцевості будуються, зокрема, житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”. Раніше Нацполіція мала численні питання до цих забудов – якраз з огляду на сумнівність укладених інвестугод. Крім того, постійно “на слуху” знаходиться і ЖК “H2O”, який “Stolitsa Group” будує на столичних Осокорках – цей проєкт забудовник “перейняв” у збанкрутілого банку “Аркада” і вже тривалий час з різних причин не може завершити.

А одна з найбільш резонансних історій, пов’язаних з компаніями Владислави Молчанової, трапилася на початку вересня 2025 року. Тоді НАБУ і САП повідомили цій забудовниці, її бізнес-партнеру, одіозному екснардепу-“регіоналу” Юрію Іванющенку та іншим особам про підозри у справі щодо можливих оборудок із земельними ділянками загальною площею 18 га під київським ринком “Столичний” (Софіївська Борщагівка). За даними слідства, ці особи, за сприяння посадовців Держгеокадастру, незаконно приватизували землю, яка раніше знаходилася в користування все того ж агрокомбінату “Пуща-Водиця”, а потім переписали її на “своїх людей”. Молчанова називала цю справу замовною і обіцяє відстояти “своє чесне ім’я та репутацію”. При цьому, оточення забудовниці намагалося всіляко завадити слідству. Наприклад, її цивільний чоловік Сергій Коровченко хотів оскаржити вилучення телефону, у якому було листування з Молчановою – пояснив це тим, що він є її адвокатом, а тому їхнє спілкування є таємницею.

Зазначимо, що і раніше до складу кінцевих бенефіціарів ТОВ “Спорт Інвест Сістем” входили цікаві особистості. Наприклад, у 2020-2021 роках його співвласником був киянин Артур Яловий, який був засновником та кінцевим бенефіціаром низки компаній, що входять до орбіти впливу Едуарда Бондаренка (бізнесмен, ексочільник “Донбасенерго”, яке свого часу приписували сину все того ж Віктора Януковича Олександру) і Максима Єфімова (нардеп VIII-IX скликань, обирався від “БПП-Солідарність” і як безпартійний самовисуванець). Серед таких суб’єктів господарювання варто згадати ПрАТ “Енергоінвест Холдинг” (Яловий був його власником у 2020-2022 роках).

Крім того, у 2021-2024 роках власником ТОВ “Спорт Інвест Сістем” був Микола Трухін – батько відомого підприємця, ексдепутата Полтавської облради від БПП (2015-2019 роки) і народного депутата діючого IX скликання від “Слуги народа” Олександра Трухіна. Останній найбільше відомий за гучним скандалом з ДТП, яке трапилося у серпні 2021 року на Бориспільській трасі біля Києва і в якому, серед інших, постраждав тодішній голова комітету арбітрів Української асоціації футболу Лучано Лучі. Так, медіа оприлюднили дані про те, що за кермом автівки, яка начебто спричинила аварію, був саме нардеп, що він буцімто мав ознаки алкогольного сп’яніння і що він пропонував поліцейському, який приїхав на ДТП, хабар у розмірі 150 тис. доларів. У лютому 2023 року Олександр Трухін пішов на угоду зі слідством, визнавши факт пропозиції неправомірної вигоди правоохоронцю, та невдовзі після цього склав мандат нардепа. При цьому, за саму ДТП “жорстко” осудили іншу особу, яка начебто сиділа за кермом авто, в якому їхав Трухін – у серпні 2022 року суд оштрафував цього громадянина на 850 гривень.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Вона наразі є підозрюваною в рамках справи щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року, не зважаючи на повний містобудівний хаос в столиці, “спокійно” обіймає Олександр Свистунов.

Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов(на колажі праворуч), а за діяльність “містобудівного” департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка – Вячеслав Непоп (на колажі ліворуч).

Олександр Глазунов 

КиївВлада

Навколо конкурсу на посаду голови Державної митної служби розгорнулася гостра апаратна боротьба.

За даними джерел, заступник керівника Офісу президента Олег Татаров лобіює кандидатуру Данила Меньшикова — чинного в.о. голови Державіаслужби та колишнього керівника Черкаської й Львівської митниць, кар’єра якого пов’язана з ексзаступником голови ОП Ростиславом Шурмою.

Фігура Меньшикова супроводжується скандалами: він уродженець Росії, раніше фігурував у конфліктах щодо нерухомості, а нині питання виникають і до його роботи в Державіаслужбі — зокрема через документацію на вертольоти, яка, за даними джерел, стала предметом корупційних підозр.

Головним конкурентом вважається заступник голови митниці Владислав Суворов. Повідомляється, що його намагаються усунути через антикорупційну перевірку: депутати Анатолій Бурмич (ОПЗЖ) і Ніна Южаніна («Європейська солідарність») звернулися до НАЗК із вимогою перевірити його декларації.

Формально йдеться про контроль майнового стану, однак рішення НАЗК може стати підставою для зняття Суворова з конкурсу. У такому разі кандидат, якого підтримують на Банковій, фактично залишиться без серйозних опонентів.

Читайте по темі: Американський паспорт і чоловік-олігарх із кола Путіна: що відомо про доньку Сергія Лаврова Катерину Винокурову

Якщо цей сценарій реалізується, конкурс ризикує перетворитися на формальність, а рішення щодо керівника одного з найбільш фінансово впливових органів держави — бути ухваленим кулуарно.

Це ж було вже: фігуранти дерибану на ТЕС раніше заробляли на вугіллі для Центренерго.

Про це пише “Межа. Антикорупційний центр”.

Схема з підставними фірмами, які “ремонтували ТЕС” (або мали ремонтувати), як виявилось, не нова. Ту саму модель наші фігуранти уже відпрацювали на закупівлях вугілля для Центренерго

… і перейшли до дерибану на енергетиці.

Кілька років тому фірми-прокладки отримували від держкомпанії сотні мільйонів гривень авансів за вугілля, але постачали лише частину. Решту грошей не повертали – через що Центренерго було змушене судитися з постачальниками на сотні мільйонів.

Читайте по темі: 108 мільйонів гривень збитків, 70 обшуків і 18 підозр: Генпрокуратура викрила масштабні зловживання в медицині

Наприклад, ТОВ Теплосфера ЮА отримало 132 млн грн, але поставило лише 1,5 тис. тонн із 33,5 тис. тонн. Суд постановив стягнути з компанії 127 млн грн.

Пов’язана з нею Енерго Ресурс Груп має повернути ще 240 млн грн.

А вугільна компанія «Оптенерготорг» заборгувала Центренерго 77 млн грн через недопоставку вугілля.

Ну а директором Оптенерготорг (хто б міг подумати) у грудні 2025 року стає Олексій Бескупський – фігурант розслідування МЕЖІ щодо дерибану на ремонті ТЕС.

After journalists published reports on Oleg Tsyura’s alleged involvement in sanctions-evasion and re-export schemes benefiting Russia, he is said to have launched an aggressive campaign aimed at removing investigative materials describing these activities from the public domain.

We are publishing the materials he is trying to erase — factual evidence showing how the fraud was organized, who benefited, and why this information is dangerous for him to remain public.

The Prosecutor General’s Office of Ukraine has initiated criminal proceedings against Swiss businessman Oleg Tsyura. He is accused of aiding an aggressor state, in particular, creating a scheme to circumvent sanctions for the Russian military – industrial complex through the re-export of ferrochrome.

Accusation: “redrawing” the product passport

According to the Prosecutor General’s Office, criminal proceedings No. 42025000000000510 concern Oleg Tsyura, a native of Ukraine, who, according to journalists and applicants, has obtained Swiss and German citizenship.

Читайте по темі: У Франції оголосили підозру екснардепу – власнику банку «Фінанси та Кредит» Костянтину Жеваго

Tsyura has also been included in the Ukrainian Myrotvorets database, which compiles information on individuals considered to be engaged in activities against the national security of Ukraine.

He is accused of organizing a transit “corridor” for Russian ferrochrome and metallic chromium produced by the MidUral group (the world’s largest producer of metallic chromium, owned by Russian businessman Sergey Gilvarg). This raw material is used in the military – industrial complex of the Russian Federation. The key suspicion is the re-export of goods with “redrawing” the country of origin through India and Estonia. Simply put, Russian ferrochrome, which should not have entered European markets due to sanctions, was transformed into Indian goods and imported into EU countries.

How does “gray logistics” work? Oleg Tsyura?

Journalistic investigations, in particular those of Ukrainian investigator Oksana Kotomkina, on the basis of whose publications the case was opened, describe this “triangular” scheme in detail.

Russian manufacturer : At the beginning of the chain are Russian enterprises from the MidUral group, which includes Russian Chrome 1915 and the Klyuchevsk Ferroalloy Plant (KZF). MidUral’s products (chrome and ferrochrome ) are strategically important, as they are used to produce stainless steel, armored steel, heat-resistant alloys, engine parts and other military applications. Therefore, MidUral’s revenues directly finance the Russian defence industry and the war in Ukraine.

Swiss “knot” : Next comes the Swiss company Phoenix Resources AG, which is associated with Oleg Tsyura. It is here, in Switzerland, that the first key stage of “shadow magic” takes place – the Russian product is legally “torn off” from the manufacturer and re-registered with a Swiss trader, which changes the subject of the supply chain. Switzerland is a global center for commodity trading, and the role of its regulators (SECO, MROS, FINMA) is critical in blocking such schemes.

Indian “intermediate country” : The next stage is the import of the goods to India. The publications mention the Indian importer Vardhman Ferro Alloys. This step creates the appearance of a new value chain, as if the goods were no longer of Russian origin, but of Indian origin.

Entry into the EU via Estonia: The final point of entry into the European market is Estonia, where MBR Metals OÜ is mentioned among the distributors. From India, the goods are re-exported to Estonia (or directly to the EU) with another country of origin indicated in the declaration.

Читайте по темі: Offshore trading structures linked to Rovshan Tamrazov, Tahir Garayev, and Etibar Eyyub enabled ongoing global sales of Russian petroleum

Ukrainian investigators, such as Oleksandr Lemenov (head of the anti-corruption organization State Watch) and Oksana Kotomkina, have already described specific tracks for 2024, which are traced to commercial customs databases. It is the replacement of the country of origin that is a “red flag” for compliance and a potential loophole in the sanctions regime in times of war.

Why is this investigation so important for Europe ?

This matter is of great importance not only for Ukraine, but also for European partners :

• Destroying sanctions credibility : If “re-export under another flag” schemes continue to operate, it undermines the credibility of the entire sanctions architecture built by the EU, the US and the UK. Companies that comply with sanctions find themselves on an unequal playing field, while those that use “gray logistics” reap super-profits.

• Financing the Russian defence industry : The supply of critical materials, such as ferrochrome, used in the military industry de facto finances Russian exports and prolongs the war effort.

• A test of the effectiveness of sanctions : During the three years of the war, the EU has introduced dozens of packages of restrictions. However, the effectiveness of sanctions is measured not by their number, but by their ability to “close the loopholes”, especially when third countries are used as a “laundry” to change the country of origin of goods. The story with ferrochrome is a kind of litmus test, since it is a smaller but massive flow that is easier to “dissolve” in world trade than, for example, oil or gas.

Why did the case move from journalists to prosecutors ?

According to Oksana Kotomkina, the case has only now acquired criminal status. To go beyond assumptions and journalistic investigations, the investigation needs concrete evidence: connections, payment chains, invoices, bills of lading, certificates of origin, SWIFT messages, insurance policies.

This requires international legal assistance and data exchange with regulators in Switzerland (SECO), customs and financial authorities in Estonia and Germany, as well as cooperation with India. Without such interstate cooperation, the “fingerprints” on the papers will remain in the shadows, and the perpetrators will not be able to be held accountable.

What exactly does the Ukrainian investigation need?

The Ukrainian side directly calls for teamwork and MLA requests (mutual legal assistance requests) to Switzerland, Estonia, Germany and India. For completeness of evidence, data from :

• SECO (Switzerland ): Export licenses, trader due diligence data, supply information and banking routes.

• Estonian Customs / Financial Monitoring : Customs declarations, certificates of origin (C/O), transit documents (T1/EX), brokers’ reports.

• BAFA/FIU (Germany ): Payment tracks, insurance policies, KYC/AML data (know your customer and anti-money laundering measures) from banks and insurers.

• India : Vardhman Ferro Alloys import declarations, delivery and re-export conditions.

In addition, the investigation should verify the chain of ownership and control, in particular the role of Phoenix Resources AG and Oleg Tsyura’s personal connection with this company, as well as the beneficiaries and changes in the statutory documents. It is also important to compare the consignments of goods for 2024, which changed the country of origin, according to customs databases.

The next step is for Europe

Ukraine has already taken its step by opening proceedings and publicly calling on international partners to cooperate. Now it is the turn of Bern, Tallinn, Berlin and New Delhi. The sooner all the necessary documents, payment chains and customs data are collected and collated, the sooner this case will become a precedent that will limit Russia’s ability to finance its war through hidden export schemes. This is a test of speed and political will for all parties involved.

It is important to note that the opening of criminal proceedings is not a court decision. Only a court can find a businessman guilty. Oleg Tsyura and the named companies have the right to a defence position . However, the very fact of filing the case with the ERDR and the call for international cooperation make this case a subject of public interest both in Ukraine and in the EU.

 

У 2024–2025 роках структури, пов’язані з проєктом monobank та його співвласниками Сергієм Тігіпком і Олегом Гороховським, могли недоплатити до бюджету близько 380 млн грн єдиного соціального внеску.

Як пише блогер Володимир Бондаренко, monobank — це не окремий банк, а фінансова послуга, яку компанія «Фінтех Бенд» Гороховського надає Універсал Банку Тігіпка. Така модель дозволяє виводити прибуток із банку у сервісну компанію — формально як витрати, фактично як дохід партнерів.

У 2024 році «Фінтех Бенд» щомісяця платив 53 співробітникам у середньому по 1,9 млн грн зарплати. Річний фонд оплати праці склав близько 1,2 млрд грн, але ЄСВ із цієї суми було сплачено лише 2,4 млн грн.

Фактичне навантаження — близько 0,2% замість стандартних 22%. Орієнтовна недоплата державі — 227 млн грн лише за один рік.

У 2025 році ситуація повторилася: працівників стало 104, середня зарплата знизилася до приблизно 636 тис. грн на місяць, але схема з мінімальними внесками збереглася. Оцінка недоплати — ще близько 154 млн грн.

Читайте по темі: Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

Для порівняння, в Універсал Банку зарплати значно скромніші — близько 50 тис. грн на місяць — і ЄСВ сплачується у повному обсязі. При фонді зарплати 1,36 млрд грн банк заплатив близько 270 млн грн внеску.

Таким чином, при майже однакових фондах оплати праці — 1,36 млрд грн у банку проти 1,2 млрд грн у «Фінтех Бенд» — різниця в сплаченому ЄСВ становить сотні мільйонів гривень.

Фактично держава отримала повноцінні податки з банківських працівників із зарплатами у десятки тисяч, але майже нічого — з мільйонних виплат у сервісній компанії, через яку проходить значна частина прибутків проєкту.

Старший слідчий в особливо важливих справах Національної поліції України Олексій Тищенко придбав нову квартиру у столиці за понад 3 млн грн і користується іномаркою батька.

Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”.

У листопаді 2025 року Тищенко придбав квартиру (59,1) кв. м) у Києві за понад 3,3 млн грн. За день до цього правоохоронець отримав 1 млн грн у подарунок від своєї матері Тищенко Олени Миколаївни. А за два тижні до покупки нового житла Олексій Тищенко продав старе – квартиру (38,7 кв. м) у селі Нові Петрівці Київської області – за 1,8 млн грн. При цьому раніше він оцінював цей обʼєкт всього у 367 тис. грн, таким чином занижуючи вартість квартири майже упʼятеро.

Через місяць після придбання власного житла Тищенко зареєструвався у житловому будинку (47,9 кв. м) у селі Сичівка Київської області, який належить третій особі – громадянці Ференз Юлії Володимирівні. Вона ж є власницею земельної ділянки (2 500 кв. м), на якій побудованій будинок і яка, відповідно, перебуває у користуванні Олексія Тищенка (на правах реєстрації).

Власного авто поліцейський не має, і з 2023 року користується TOYOTA COROLLA 2022 року випуску, який оформлений на його батька – Тищенка Олексія Миколайовича. Вартість автівки батька посадовець не вказав, сьогодні така модель може коштувати близько 1 млн грн.

Читайте по темі: Поліцейський із Харкова Ілля Дикань купив Tesla Model Y за підозріло низькою ціною і задекларував 100 тисяч доларів

За минулий рік Олексій Тищенко отримав 619 тис. грн зарплати у Нацполіції. У розділі про доходи він також відзвітував про грошовий подарунок від матері у розмірі 1 млн грн і дохід від продажу квартири у Нових Петрівцях за 1,8 млн грн.

Жодних грошових активів – ані готівкових, ані на банківських рахунках – слідчий не задекларував.

Згідно з минулими деклараціями Тищенка, посаду старшого слідчого в ОВС Нацполіції він отримав у 2023 році. До цього Олексій Тищенко багато років пропрацював слідчим Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

Начальниця відділу міжнародного співробітництва Центральної виборчої комісії Оксана Костів подала в декларації недостовірні дані на суму 2,91 млн гривень.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» помилково вказано реєстраційний номер, площу та співвласників будинку в с. Конюхів (Львівська область). Декларантка зазначила площу 107,3 м², право користування для себе та право власності для Костів Ольги Богданівни з 07.04.2014, а також неправильний реєстраційний номер об’єкта.

Жінка не вказала у декларації грошові активи на 90 тис. доларів, про які суб’єкту декларування було відомо. Ці кошти належать її чоловікові.

Загальна сума недостовірних відомостей за 2022 рік становить 2,91 млн грн, що перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і містить ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК.

Екскерівниця Миколаївської обласної МСЕК Віра Бєлякова, викрита в корупційних схемах щодо ухилення від мобілізації, перерахувала понад 4,7 млн грн на підтримку ЗСУ та уклала угоду про визнання провини.

Її викрили в жовтні 2024 року. Під час обшуків у посадовиці знайшли понад 450 тис. доларів готівкою та колекцію ювелірних прикрас, схованих за різними адресами. Правоохоронці також встановили, що син Бєлякової має паспорт РФ.

На початку засідання 12 березня адвокат просив суд додати до справи квитанцію про переказ клієнткою 4,7 млн грн як благодійну допомогу на користь однієї з військових частин.

Звідки в неї ці гроші?

Прокурор зачитав обвинувальний акт, згідно з яким обвинувачена, даючи вказівки підлеглим, організувала фальшивий висновок МСЕК для військовозобов’язаного. Завдяки цьому той отримав інвалідність III групи та право на відстрочку від призову.

Читайте по темі: 2000 доларів за зняття з розшуку: на Прикарпатті затримали в.о. начальника ТЦК

Крім того, жінку звинувачують у поданні недостовірної декларації.

У Центральному райсуді Миколаєва прокурор представив угоду про визнання вини, за якою обвинувачена повністю визнає провину, співпрацюватиме зі слідством в іншій справі та погоджується на покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком, який визначить суд.

Також її позбавлять права обіймати адміністративні посади в закладах охорони здоров’я на три роки.

Сторони просили суд затвердити угоду, адвокат також наполягав на мінімальному іспитовому терміні в один рік.

Судді Центрального районного суду Миколаєва наразі перебувають у нарадчій кімнаті для ухвалення рішення про затвердження угоди.