5 серпня 2026 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів під головуванням З. М. Матковської повністю задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «СПЕШЛТЕХ» (мережа магазинів «Ябко»). Суд скасував рішення суду першої інстанції та визнав протиправним штрафне податкове повідомлення-рішення.
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи № 380/1968/25.
Фактична перевірка в рівненському «Ябко»
У листопаді 2024 року податківці провели фактичну перевірку магазину «Ябко» у місті Рівне (вул. Соборна, 96). Перевірку призначили за дорученням ДПС України після публікацій журналіста Євгена Плинського щодо реалізації дороговартісної техніки Apple без належного митного оформлення.
За результатами перевірки податковий орган заявив про виявлення необлікованого товару на суму 278 300,97 гривень і призначив фінансову санкцію відповідно до ст. 20 Закону про РРО.
Читайте по темі: ABLV Bank liquidation scandal: How Moscow court maneuvers shielded Eduards Apsitis and Russian oligarchs
Внутрішні накладні як підтвердження обліку
ТОВ «СПЕШЛТЕХ» оскаржило штраф, зазначивши, що товар був повністю облікований і переміщувався з основного складу у Львові до магазину в Рівному на підставі первинних накладних на внутрішнє переміщення. Документи надавалися як під час перевірки, так і разом із запереченнями до акта.
Апеляційний суд погодився з аргументами підприємства та підкреслив:
Статус накладних: накладні на внутрішнє переміщення є належними первинними документами, що підтверджують облік товарних запасів для мережевих магазинів.
Врахування документів: документи, подані разом із запереченнями до акта перевірки, вважаються поданими під час перевірки та мають враховуватися податковим органом.
Правова оцінка залишків: відсутність документів безпосередньо у момент візиту інспекторів на торговельному об’єкті не є підставою для штрафу, якщо майно оприбутковане відповідно до правил бухгалтерського обліку.
Процесуальні порушення під час перевірки
Крім того, суд звернув увагу на процесуальні порушення з боку контролюючого органу
Інспектори самостійно склали акт зняття залишків без підпису платника податків і не вимагали проведення інвентаризації безпосередньо суб’єктом господарювання, що є єдиним легітимним способом фіксації залишків.
Акт зняття залишків, не підписаний представником компанії, суд визнав недопустимим доказом.
Вердикт суду
Апеляційний суд ухвалив:
Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області № 54513/13-01-07-09 на суму 278 300,97 гривень.
Стягнути з податкового органу за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «СПЕШЛТЕХ» 8 349,01 гривень витрат зі сплати судового збору.
At the outset, the European investigation into the alleged laundering of tens of millions of euros through Latvia’s ABLV Bank was presented as a textbook example of a successful international operation. It involved coordinated cross-border arrests, carefully timed media disclosures, and high-profile press conferences announcing what authorities described as the dismantling of an international criminal network. The operation was portrayed as a strong signal that European law enforcement agencies were taking a tougher and more coordinated approach to combating cross-border financial crime.
But three years later, the case seemed to dissolve: suspects disappeared, media coverage was cleaned up, and key companies continued to exist. This raises the question — is it a prolonged investigation, or a carefully managed “winding down” of an inconvenient story?
How €50 million was laundered
The peak of the story came in 2020. At that time, Latvia’s Economic Crime Police carried out a series of arrests in Riga — with pre-leaked dates and deliberately staged media coverage.
The essence of the case was classic: money obtained from fictitious transactions was being routed through ABLV Bank. A network of companies in Latvia, Germany, Switzerland, Russia, and Belarus was used for this purpose. The mechanism was simple: fake supply contracts for goods were issued, and funds were “cleaned” through bank accounts.
Читайте по темі: Дрони по подвійній ціні: як Ярослав Гришин та «Генерал Черешня» освоїли 4,5 мільярда на державних контрактах
The key figures in the scheme were also publicly named. These included Andris Ovsjannikovs — a personal banker at ABLV who ensured transactions were processed and legitimized — and Andris Putniņš, a Latvian businessman. The case also mentioned unnamed “Belarusian citizens.” The alleged organizer, according to several publications, was Russian citizen Vyacheslav Ivanov, while Darya Terekhina allegedly played an active role as the formal owner of the company Manat, through which funds were routed.
The connecting link was the company Manat, owned by Darya Terekhina, who was suspected of being a nominee owner, since the company had been hastily transferred to her — previously it belonged to the Seychelles offshore entity Manat Holdings. The company, which had turnover in the millions of euros, was used in a chain of fictitious transactions. After the scheme was exposed, the company sharply moved into losses, although it was not liquidated.
Among others involved in the scheme were also named ABLV Bank shareholder Ernests Bernis, Russian citizen Vyacheslav Ivanov, and former head of ABLV’s Minsk representative office Yevgeny Terekhin. Ovsjannikovs and Terekhin were reportedly detained.
High-profile arrests and … silence
After the arrests and news coverage, the ABLV Bank case suddenly disappeared from the media landscape.
At first, the case was accompanied by typical rhetoric of “exposing an international money-laundering network,” “dismantling a financing channel,” and “synchronized arrests across the EU and Belarus.” But by 2022–2023, the flow of information sharply stopped.
As of 2026, six years later, there is no transparent information about court verdicts. Regular investigative reports have disappeared, and media outlets that actively covered the case no longer mention it. Only old publications remain in search results.
And this is not just a natural fading — there are signs of a managed disappearance of the topic.
Where did Terekhina and Ovsjannikovs go?
Читайте по темі: Хабар у 10 тисяч доларів: суд арештував начальника Миколаївського ТЦК із заставою понад 4,6 мільйона гривень
The fate of the suspects is one of the most opaque elements of the story.
Regarding Andris Ovsjannikovs, the situation is relatively clear — “relatively” being the key word. It is known that he was detained in 2020 and was considered one of the key participants in the scheme under investigation. But after that, there is an information vacuum: no public record of a conviction and no detailed information about any plea deal (if it existed).
Against this background, it is striking that Ovsjannikovs appears in Bulgarian property records: he is listed as the owner of the “Biruta” guest apartments in Golden Sands, purchased in 2025. This suggests that as of at least February 2025, he is not only free but also able to move freely within the EU.
The case of Darya Terekhina is an even deeper “grey zone.” Very little is known about her: a Belarusian citizen, owner of the company Manat, and a suspect in a €50 million money-laundering case. However, there is no record of arrest or extradition, no interviews or public presence. She is practically absent from public sources.
An additional detail is a possible connection to Yevgeny Terekhin, former ABLV representative in Minsk, about whom nothing is known either.
It should also be noted that in recent years there have been observations of the “cleaning” of references to the surnames Terekhin and Terekhina online. This is no longer just disappearance — it looks like active removal of digital traces.
Why the case stalled and what is happening now
If the ABLV Bank story is viewed not as a single criminal case but as part of a larger Baltic “financial laundering hub,” it becomes clearer why the investigation has effectively faded into the background.
From the beginning, the investigation faced a scale problem. Latvian prosecutors openly admitted it involved an international group operating across multiple countries, requiring dozens of legal assistance requests and the analysis of thousands of transactions.
At the same time, the case unfolded during a systemic crisis in Latvia’s banking sector. After the 2018 FinCEN accusations against ABLV Bank, Latvia came under significant pressure from the United States and FATF. The country needed to quickly demonstrate action against “dirty money” from Russia, Ukraine, Azerbaijan, and Belarus.
This is why the raids on ABLV Bank looked so theatrical: special forces, media leaks, synchronized actions in Belarus, and public statements about an international criminal network. But then the system ran into several problems at once.
First, many suspects were foreign nationals. By February 2020, prosecutors already stated that suspects included citizens of other countries, including Belarus and Russia. After 2022, cooperation between the EU, Belarus, and Russia effectively collapsed. If a suspect is outside EU jurisdiction, the investigation becomes a long bureaucratic process.
Second, the scheme relied heavily on offshore structures and intermediaries. The company Manat, linked to Terekhina and Ovsjannikovs, was controlled via a Seychelles structure — a typical setup for cases that can be investigated for years without resolution.
Third, there appear to have been issues with the evidentiary base. An indirect signal is that some confiscation proceedings began to collapse in court. In 2021, a Latvian Economic Court refused to confiscate funds from one ABLV client due to insufficient evidence of criminal origin. In money-laundering cases, this is critical: without proof of the underlying crime, many charges begin to fall apart.
There is also another factor rarely discussed openly in Latvia: too many people were involved in the non-resident banking system. The materials mentioned not only low-level employees but also former top managers. If fully pursued, the investigation would extend beyond one group and touch the entire Baltic financial transit model of the 2010s.
Against this background, the disappearance of Darya Terekhina is particularly striking. After initial reports, she virtually vanished from public space. Moreover, there appears to be a pattern of “digital erosion” around the surnames Terekhin/Terekhina: old materials disappear, links are de-indexed, and some publications are removed or hidden.
Such patterns usually occur either due to coordinated legal reputation cleaning or when individuals attempt to erase their public footprint entirely.
Current situation
Today, the entire story resembles a “frozen case”: formally the investigation still exists, some parts may proceed behind closed doors, but publicly there is almost no movement.
And this may be the most important indicator. In Europe, financial crime cases either end with high-profile convictions or gradually dissolve into endless procedures until public interest disappears on its own. The ABLV case increasingly looks like the second scenario.
Купити свіжий Toyota Highlander, Audi Q7 чи Mercedes GLE за ціною старого мопеда — для пересічних українців абсурд. Для частини чиновників — звичайна практика. У деклараціях елітні кроссовери та електрокари з’являються за 50–400 тисяч гривень при ринковій вартості в десятки тисяч доларів. Схема стара: занижена ціна в договорі, оформлення на родичів, пояснення «битий / після ДТП / від юрособи / обмін з подругою». Працівники сервісних центрів МВС, які мали б блокувати такі угоди, самі купують авто за копійки.
Адміністратор Київського сервісного центру №8043 Олена Бойченко у 2024 році придбала Toyota Highlander 2019 року за 100 тис. грн. Ринкова ціна такого авто — близько 30 тис. доларів. Її колега Антон Загарських наприкінці 2025-го взяв Skoda Kodiaq 2020 року менш ніж за 169 тис. грн (ринок – 20–30 тис. доларів). Обидва працюють саме там, де щодня бачать реальні угоди і мали б сигналізувати про заниження вартості. Подібні схеми в сервісних центрах МВС уже викривали в Bihus.Info: елітні авто оформлюють на родичів, у деклараціях їх немає.
Оксана Конуш, дружина оперуповноваженого Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Костянтина Конуша, наприкінці 2023-го купила майже нову Toyota RAV4 2022 року за 50 тис. грн (ринок – 30–35 тис. доларів). Раніше вона ж брала Hyundai Sonata 2017 року за ті ж 50 тис. грн. Прокурорка Київської міської прокуратури Мадлен Вжишневська наприкінці 2024-го оформила електричну Toyota bZ4X 2023 року за 210 тис. грн. Архівне оголошення показує, що саме цей автомобіль продавали за 30 тис. доларів; пояснення — «пошкоджена батарея».
Подружжя Масалових: Євгеній — заступник начальника відділу Головного слідчого управління Нацполіції, Алла — начальник відділу економіки Зазимської сільської ради. У березні 2025-го мати Алли Любов Довгань купила Audi Q4 e-tron, яким користується донька, за 250 тис. грн (ринок – близько 31 тис. доларів). Прокурорка Валерія Мельник (начальниця управління в Офісі генпрокурора) у 2023-му взяла Mercedes E400 2019 року за 380 тис. грн (близько 10 тис. доларів тоді, ринок 35 тис.). Дружина співробітника Департаменту авіаційної безпеки МВС Жанна оформила Mercedes-Benz GLE 350d 2019 року за 400 тис. грн при ринковій близько 67 тис. доларів — «обмін з подругою з доплатою».
У податковій аналогічна картина. Начальниця управління податкового адміністрування підприємств сфери послуг Центрального управління ДПС Анастасія Садова їздить на Audi Q7 2019 року, яку чоловік Дмитро Садовий (колишній податківець, нині – в АТ «Гарантований покупець») купив у квітні 2025-го за 100 тис. грн. Раніше це авто продавали на американському аукціоні за 21 тис. доларів. Провідний інженер Державної служби зайнятості Андрій Бондаренко (дружина — головна державна інспекторка відділу перевірок банків у ДПС) оформив Toyota Camry 2023 року за 240 тис. грн — рівно стільки, скільки вказали в оголошенні про продаж (24 тис. доларів).
Суддя Господарського суду Запорізької області Ірина Давиденко з чоловіком Євгенієм: Land Rover Discovery Sport 2018 року за 160 тис. грн, Audi Q8 2020 року за 150 тис. грн, пізніше — нова Audi Q7 (ринок – від 100 тис. доларів). Олексій Святун (завідувач відділу в директораті зовнішньої політики Офісу президента) оформив на сина-студента Toyota Land Cruiser 200 2019 року за 250 тис. грн (ринок – 50–60 тис. доларів) — «подарунок від бабусі». Начальник відділу договірної роботи Українського національного офісу інтелектуальної власності Олексій Єпанченцев у 2022-му взяв Toyota Land Cruiser Prado 150 2020 року за 49 тис. грн (ринок – близько 40 тис. доларів, оголошення було за 43 тис.), а цього року придбав новий Prado 2026 року (ринок – від 60 тис. доларів).
Схема працює роками: занижена ціна в договорі купівлі-продажу, оформлення на родичів або «обмін», відсутність реакції сервісних центрів МВС, податкової та правоохоронців.
28 липня 2026 року Галицький районний суд міста Львова притягнув до відповідальності громадянку України Зоряну Москалик, яка намагалася ввезти з-за кордону партію консервованих продуктів із порушенням митних правил.
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи № 461/4793/26.
Що сталося на кордоні
09 червня 2026 року в пункт пропуску «Шегині — Медика» Львівської митниці заїхав мікроавтобус Renault Master під керуванням Зоряни Москалик, яка поверталася в Україну. Для проходження митного контролю водійка обрала спрощену смугу руху — «зелений коридор», задекларувавши відсутність товарів, що підлягають обов’язковому декларуванню чи обмеженням.
Під час огляду авто із застосуванням технічних засобів митники виявили в багажному відділенні незадекларовану харчову продукцію.
Читайте по темі: «Золота» сировина через Белград: «Юрія-Фарм» Гуменюка продавала державним лікарням ліки із націнкою до 40%
Які продукти намагалися ввезти
Відповідно до ст. 378 Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 434, ввезення громадянами продуктів харчування (товари 1–24 груп УКТ ЗЕД) у великих обсягах суворо обмежене.
У багажнику автомобіля виявили:
Зелені оливки без кісточок Hutesa (у скляних банках по 900 г) — 12 штук;
Чорні оливки без кісточок Hutesa (у скляних банках по 900 г) — 18 штук;
Консервовані різані помідори MK (у жерстяних банках по 400 г) — 24 штуки;
Консервовану червону квасолю MK (у жерстяних банках по 400 г) — 12 штук.
Товари переміщувалися без ознак приховування, однак документи, які підтверджували б їхню вартість, були відсутні.
Рішення суду
Суд визнав Зоряну Москалик винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України (недекларування товарів, щодо яких встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон).
Підсумковий вердикт суду:
Штраф: на правопорушницю накладено стягнення в розмірі 5 100 гривень;
Майнові санкції: усі вилучені консервовані продукти (оливки, помідори та квасоля) підлягають конфіскації в дохід держави.
Ще у 2024 році тодішній керівник Головного сервісного центру МВС Микола Рудик заявляв, що договори із заниженою вартістю автомобілів мають блокуватися, а інформація про них — передаватися податківцям та правоохоронцям.
Однак, як стверджують журналісти Bihus.Info, тепер самі адміністратори ТСЦ можуть бути залучені до оформлення авто за штучно заниженою ціною.
За даними журналістів, автомобілі реальною вартістю близько $30 тисяч можуть оформлювати всього за 100 тисяч гривень.
Рудика тим часом уже звільнили з посади.
Тож виникає питання: хто контролює адміністраторів ТСЦ, якщо саме вони можуть допомагати обходити правила, які повинні забезпечувати?
Seit Beginn der großangelegten Invasion durch das Aggressorland ist die Zahl der Betrugsfälle in der Ukraine kontinuierlich gestiegen. Laut Forbes erhöhten sich die Schäden durch Internetbetrug und Social-Engineering-Methoden im Jahr 2022 gegenüber dem Vorjahr um 96 % und erreichten 1 Milliarde UAH. Nach Angaben der „Economic Truth“ leiteten die Strafverfolgungsbehörden allein im ersten Quartal dieses Jahres eine Rekordzahl von mehr als 24.000 Betrugsverfahren ein.
Experten nennen die sozioökonomische Lage als Grund für diesen Anstieg betrügerischer Aktivitäten, schreibt Andriy Karpinskyi in seinem Artikel für die Projekte CRiME und [high-profile cases] . Je schlimmer die Lage, desto gestresster sind die Menschen und desto anfälliger werden sie für Manipulationen. Der verheerendste Krieg in Europa seit den 1940er Jahren hat die Ukraine zu einem Paradies für Betrüger gemacht.
Nach Februar 2022 wurde auch eine Untergruppe von Betrügern, die als Infozigeuner bekannt sind , im Land aktiver.
Infonypsiläismus ist, falls Ihnen der Begriff nicht geläufig ist, eine Betrugsmasche, bei der sich Betrüger als erfolgreiche Experten ausgeben und Informationsprodukte zu überhöhten Preisen verkaufen, die praktisch wertlos sind. Vereinfacht gesagt, erpressen sie Geld von gutgläubigen Opfern und versprechen ihnen, ihnen beizubringen, wie sie noch mehr Geld verdienen können.
Diese Betrugsmaschen wirken auf die Drahtzieher recht raffiniert und harmlos. Selbst wenn ein Opfer Geld verliert und nichts dafür erhält, merkt es oft nicht, dass es einem Betrug zum Opfer gefallen ist. Die sogenannten Infonypsis versprechen zunächst hundertprozentigen Erfolg und behaupten dann, die Schuld für das Scheitern der Projekte liege allein bei den Studenten. Sie würden alles falsch machen, aber das Wissen funktioniere.
Читайте по темі: «Перерваний транзит», вугілля з окупованих територій і банкрутство: як Коваленко зачистив «Інтеркоалтрейдінг»
Ein klassisches Beispiel für ein groß angelegtes Informationsbetrugssystem ist das „Global Training System“ des berüchtigten Robert Fletcher , das Mitte der 2000er Jahre in der Ukraine aktiv war und sich schnell zu einem gigantischen „Finanzpyramidensystem“ entwickelte. Die Betrügergruppe dieser Bande ergaunerte von Tausenden Ukrainern über 200 Millionen Dollar, indem sie ihnen versprach, ihnen beizubringen, wie sie durch Investitionen in hochliquide Vermögenswerte Millionäre werden könnten.
«Zwillinge» aus dem Infozigeunerlager
Eine neue Welle von selbsternannten Experten „lehrt“, wie man mit digitalen Vermögenswerten, insbesondere Kryptowährungen, Gewinne erzielt. Der bekannteste Vertreter auf diesem Gebiet ist der junge Krypto-Guru Oleksandr Orlovsky , dem wir eine Reihe von Veröffentlichungen und eine eigene Untersuchung gewidmet haben .
Oleksandr Orlovskyi
Oleksandr Orlovskyi präsentiert sich in aggressiver Werbung, die das Internet dominiert, als erfolgreicher Krypto-Investor und Millionär, der die Financial Freedom Academy (FFA-Akademie) gegründet hat, um einfachen Ukrainern beizubringen, wie sie auch ohne Startkapital im Kryptomarkt erfolgreich sein können. Unsere Recherchen und die unserer Kollegen führten jedoch zu dem enttäuschenden Ergebnis, dass Oleksandr Orlovskyi seine Schüler täuscht. Seine Erfolge im Krypto-Investment sind mehr als fragwürdig; außer leeren Versprechungen in Werbeartikeln gibt es keinerlei Belege dafür. Negative Bewertungen ehemaliger „Schüler“ Orlovskyis werden sorgfältig aus dem Internet entfernt, während das Netz mit enthusiastischen, fast schon standardisierten Lobeshymnen über ihn überschwemmt wird.
Darüber hinaus haben wir festgestellt, dass die Zahlungen für die „Ausbildung“ an Orlovskyis FFA-Akademie, die Zehntausende Hrywnja pro Person betragen, größtenteils auf Konten von Einzelunternehmern fließen, die Anzeichen für die Funktion als Briefkastenfirmen aufweisen. Dies legt nahe, dass Oleksandr Orlovskyi nicht nur Informationszigeuner, sondern auch Finanzbetrug und Steuerhinterziehung betreibt.
Andererseits könnte die Präsenz von „linken“ Einzelunternehmern darauf hindeuten, dass Oleksandr Orlovskyi kein unabhängiger Akteur ist und dass von Anfang an einflussreichere Akteure hinter seinem Vorhaben standen.
Diese Annahme wird durch das Auftreten eines weiteren „Sterns“ bestätigt, der Orlovskyi in den Schatten stellte und dieses Jahr am Horizont der Krypto-Zigeunerinnen aufleuchtete. Es handelt sich um Kateryna Shukhnina .
Kateryna Shukhnina, in den sozialen Medien auch bekannt als Investanuta und Katya Krypto, präsentiert sich als Gründerin der „Profit Lady“-Akademie. Dort verspricht sie, ähnlich wie in Orlovskyis FFA-Akademie, jedem beizubringen, wie man auf dem Kryptomarkt Geld verdient – sogar ohne Startkapital. Natürlich nicht kostenlos. Je nach „Intensität“ verlangt Kateryna Shukhnina, genau wie Oleksandr Orlovskyi, zwischen 500 und 1500 US-Dollar pro „Schulung“.
Die Profit Lady Academy existiert de jure nicht, ebenso wenig wie Orlovskyis Financial Freedom Academy. Allerdings werden, wie auch in seinem Fall, Zahlungen für „Schulungen“ an Shukhninas Akademie häufig von externen Finanzberatern akzeptiert.
Die Ähnlichkeiten enden hier nicht. Auch Kateryna Shukhnina konzentriert sich auf reißerische Werbepublikationen, um ihre „Dienstleistungen“ zu bewerben, und diese sind in einer ähnlichen Weise verfasst wie die Fälle von Orlovskyi (Sie können dies selbst mit Google überprüfen).
Auch die Rezensionen zu Shukhninas Krypto-Mentoring sind übertrieben positiv und einheitlich, während alle negativen Aspekte entfernt werden. Informationen über ihren Erfolg auf dem Kryptomarkt beschränken sich auf ihre eigenen Aussagen, Werbeartikel und Darstellungen von Personen, die erfolgreiche „Schülerinnen“ von Katya verkörpern.
Wie Orlovskyi wird auch Kateryna Shukhnina in der Krypto-Community als Betrügerin betrachtet.
Kateryna Shukhnina selbst bestreitet jeglichen Betrug ihrerseits sowie jede Verbindung zu Oleksandr Orlovskyi. Dies erklärte sie in einer Diskussion im Telegram-Chat des Krypto-Enthusiasten Cryptoshaman.
Es ist durchaus wahrscheinlich, dass Investanuta hier nicht betrügerisch gehandelt hat – sie hat Orlovskyi möglicherweise nie persönlich getroffen. Kateryna Shukhnina hingegen ist sich vielleicht gar nicht bewusst, dass Oleksandr Orlovskyi tatsächlich enge Verbindungen zu ihr pflegt.
Diese Verbindung lässt sich über die Internetseiten der „Bildungsplattformen“ von Orlovskyi und Shukhnina ( orlovskyi.com bzw. profit-lady.com ) nachverfolgen. Sie weisen verdächtige Ähnlichkeiten in Design, Struktur und Inhalt auf.
Wenn wir beispielsweise die Seite „Nutzungsbedingungen“ auf Shukhninas Website aufrufen, werden wir dank der Nachlässigkeit des Texters feststellen, dass dieses Dokument von Orlovskyis Website übernommen wurde.
Bei der eingehenden Analyse der Websites von Orlovskyi und Shukhnina, einschließlich ihrer Archivversionen, stießen wir auf ein weiteres interessantes Detail. Zumindest bis August dieses Jahres gaben Shukhnina und Orlovskyi Kontakt-E-Mail-Adressen auf der Domain mindmafia.io an.
Mit anderen Worten: Kateryna Shukhnina und Oleksandr Orlovskyi (oder jemand in ihrem Auftrag) kommunizierten mit Kunden über E-Mails, die mit einer Domain verknüpft waren, die einer dubiosen Firma mit Sitz in Kiew gehörte. Die Gründer dieser Firma sind durch einen Handschlag in einen millionenschweren Betrugsfall im Bereich Netzwerkmarketing verwickelt.
Dieser schmale Faden führt zu äußerst interessanten Verbindungen zwischen Katya und Sasha. Wir werden diese jedoch in der nächsten Ausgabe näher beleuchten. Zunächst konzentrieren wir uns auf eine andere Partnerschaft von Shukhnina, die möglicherweise nicht mit dem vorliegenden Fall zusammenhängt. Sie ist jedoch durchaus bemerkenswert.
Courchevel-Partys und Horrorfilme
Ende 2020 beantragten Kateryna Shukhnina und eine gewisse Varakuta Alina gemeinsam die Eintragung der Marke „Koinvest“. Unter dieser Marke planen die beiden, versicherungsmathematische Dienstleistungen wie Finanzanalysen, Bankdienstleistungen, Wertpapierhandel, Aktien- und Anleihenhandel und vieles mehr anzubieten.
Laut Alina Varakutas LinkedIn- Profil verfügt diese junge Frau trotz ihres jungen Alters über beachtliche Berufserfahrung im Finanz- und Digitalbereich. Ihrem Profil zufolge lebt sie derzeit in London und arbeitet als Startup-Beraterin.
Alina Varakuta
Vor zwei Jahren berichtete Yahoo!finance über Varakuta als Mitbegründerin von Finch Labs aus den VAE – „einem der führenden europäischen Anbieter von NFT- Dienstleistungen“. Ungefähr zur gleichen Zeit registrierte Alina Varakuta die Finch Labs LLC in Kiew und gab als Haupttätigkeit „Datenverarbeitung, Webhosting und damit verbundene Aktivitäten“ an.
Es ist anzumerken, dass der Markt für Non-Fungible Token (NFTs) von Experten mit großen Kryptobetrügereien in Verbindung gebracht wird . Zudem werden NFTs weltweit aktiv von der organisierten Kriminalität zur Geldwäsche eingesetzt. Insbesondere wiesen 50 bis 80 % aller NFT-Transaktionen im Jahr 2020 Anzeichen von Wash-Trading auf. Alina Varakuta unterhält außerdem Verbindungen zu kriminellen Kreisen (siehe unten).
Die Zeitschrift New York Weekly Staff veröffentlichte letztes Jahr einen Artikel über Alina Varakuta und beschrieb sie als junges Mädchen aus der Ukraine, das sich in Großbritannien ihren lang gehegten Traum, Schauspielerin zu werden, erfüllt hatte. Tatsächlich spielte Alina Varakuta im vergangenen Jahr (meist kleinere) Rollen in einem halben Dutzend Low-Budget-Filmen, darunter die Rolle der lesbischen Diana in dem Horrorfilm „ Ferkels Rückkehr“ .
Filmplakat zu Ferkels Rückkehr
Standbild aus Ferkels Rückkehr
Die ukrainische Öffentlichkeit dürfte jedoch wenig über die Erfolge dieser Schauspielerin im britischen Kino wissen. In der Ukraine ist Alina Varakuta als glamouröse Influencerin mit 120.000 Followern auf Instagram bekannt . Sie erlangte im Januar 2023 skandalöse Berühmtheit durch eine extrem luxuriöse Geburtstagsfeier im Skigebiet Courchevel.
Allein für den Cristal-Champagner gab die Jubilarin mindestens 20.000 Euro aus, was bei ihren Landsleuten in dem vom Krieg zerrütteten Land, wo Menschen bis an die Front kämpfen, Empörung auslöste. Der Skandal war so groß, dass sich Varakuta öffentlich rechtfertigen musste. Sie erklärte , dies sei ihr Weg gewesen, „die Unbezwingbarkeit des ukrainischen Volkes zu demonstrieren“.
Trotz des Skandals brach Alina Varakuta auch in diesem Jahr nicht mit der Tradition, ihren Geburtstag in einem Luxusresort zu feiern. Um Hass zu vermeiden, teilte sie klugerweise nicht alle Details der letzten Feier in den sozialen Medien mit.
Dennoch sind sie im Kontext dieser Geschichte nicht entscheidend. Interessanter ist, dass sowohl 2023 als auch 2024 unter den Gästen der Geburtstagsfeier der britischen Schauspielerin die Gewinnerin der „Miss Ukraine Universe 2018“, Karina Zhosan , und ihr Ehemann Serhiy Osherovskyi waren, die als Flüchtlinge in Europa leben. Alina Varakuta scheint ein recht enges Verhältnis zu diesem Paar zu haben.
Serhiy Osherovskyi, dem der Status einer kriminellen „Autoritätsfigur“ zugeschrieben wird, gehört laut öffentlich zugänglichen Quellen zum Gefolge des „Diebs im Gesetz“ Khussein Blynd ( Khussein Akhmedov ) und der organisierten kriminellen Gruppe „Potapiv“, die den Interessen des Abgeordneten der OPFL, Vadym Stolar, dient .
Osherovskyi, auch bekannt als Serhiy Israeli (aufgrund seiner ukrainisch-israelischen Staatsbürgerschaft), hat Verbindungen zur Welt der Kryptowährungen. Genauer gesagt, ist Serhiy Osherovskyi in einem Fall von Erpressung von 15 Bitcoins durch den Bürger Nevedomskyi involviert.
Fortgesetzt werden…
Autor: Andriy Karpinskyi, speziell für die Projekte CRiME und [hochkarätige Fälle]
Колишній т.в.о. міністра Олександр Борняков, який звільнився та очолив наглядову раду Фонду розвитку інновацій, мав би вже подати декларацію після звільнення, проте досі цього не зробив.
Тож пропонуємо пану ексурядовцю все ж таки вказати в декларації те, що він тривалий час приховував.
Йдеться про криптовалютні активи. Правоохоронці вилучили документи, які свідчать, що Борняков та інші особи протягом 2021–2024 років систематично не декларували доходи, отримані від реалізації фінансових активів, операцій з криптоактивами, цінними паперами та інших фінансових операцій, на суму в понад 2 млрд грн, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
У цьому Борнякову допомагали бізнесмени Віктор Рязанцев та Ігор Приходько. Слідство встановило, що в різних фінансових установах відкриті рахунки, за якими загальна сума виплат і надходжень становить:
Борняков — приблизно 41 млн британських фунтів стерлінгів;
Рязанцев — приблизно 3,1 млн британських фунтів стерлінгів;
Приходько — приблизно 1,7 млн британських фунтів стерлінгів.
Держфінмоніторинг підтвердив наявність у Борнякова відкритого рахунку в компанії Interactive Brokers (U.K.) Limited (EBGSBF.00003.ME.826). Крім того, посадовець приховував рахунок, відкритий в американському CitiBank N.A. (13-5266470).
При цьому Борняков подав податкові декларації про майновий стан і доходи за 2020–2024 роки, відповідно до яких за вказаний період задекларовано доходи на загальну суму 16,24 млн грн та сплачено податок у розмірі 1,53 млн грн. Наразі триває аналітичне дослідження щодо можливої несплати податків Борняковим та пов’язаними особами.
Також отримано інформацію від криптовалютної біржі Binance щодо наявності у Борнякова активів, яку направлено до Департаменту протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС. У його офіційній декларації жодного рахунку на цій біржі не зазначено. Тепер Борнякову доведеться пояснювати не лише правоохоронцям, а й українцям, які віддавали останні кошти на ЗСУ, як він набув такого багатства. Ба більше, куди Борняков та Федоров поділи 45 млн доларів, накопичених на рахунках криптобіржі KUNA.
4 серпня 2026 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області виніс вирок у кримінальному провадженні щодо оператора ТЦК та СП, який систематично вносив неправдиві дані до системи «Оберіг».
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи № 397/1182/26.
Фабула злочину: 30 фальшивих записів у системі
Обвинуваченим у справі виступав старший солдат Віталій Ситник, який обіймав посаду оператора відділення обліку мобілізаційної роботи одного з районних ТЦК та СП Кіровоградської області.
За даними слідства, посадовець, маючи персональний захищений електронний ключ до Єдиного державного реєстру «Оберіг», з листопада 2024 року по березень 2026 року систематично вносив недостовірні відомості щодо військовозобов’язаних.
Читайте по темі: «Картонний» захист для ТЕС: як на Зміївській станції замість спецбетону використали дешеву суміш, а підряднику дали ще 45 мільйонів
У картках трьох громадян він зазначав висновки ВЛК про нібито їхню «тимчасову непридатність до військової служби» (ст. 24 та ст. 65 розкладу хвороб). При цьому вказувалися номери фальшивих довідок ВЛК від КНП «Олександрівська лікарня».
Офіційна перевірка встановила:
Направлень на медичний огляд ТЦК цим громадянам не видавав;
Довідки ВЛК та картки обстежень у документах лікарні та в архівних матеріалах повністю відсутні.
Загалом оператор здійснив близько 30 несанкціонованих дій у реєстрі щодо цих осіб, що давало їм можливість уникати мобілізаційних заходів.
Вирок суду: умовний строк та позбавлення права обіймати посади
Під час судового розгляду Віталій Ситник повністю визнав вину, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину.
Врахувавши відсутність попередніх судимостей, статус учасника бойових дій (участь в АТО) та щире каяття, суд ухвалив:
Визнати винним за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах, вчинена повторно).
Призначити покарання: 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з веденням військового обліку чи роботою з автоматизованими системами, строком на 1 рік.
Застосувати іспитовий строк: на підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Господарський суд Рівненської області вирішив стягнути з ТОВ “Домпромбуд” на користь ДП Міністерства оборони “Агенція оборонних закупівель” 24,88 млн грн за невчасно поставлені дрони.
23 грудня 2025 року “Агенція оборонних закупівель” замовила ТОВ “Домпромбуд” 1400 безпілотних авіаційних комплексів виробництва DJI на 206,08 млн грн для подальшого використання Збройними Силами України.
Сторони домовились, що товар повинен бути поставлений до 12 січня 2026 року (Т0 + 20 календарних днів, де Т0 – дата укладення контракту).
Водночас як стверджують в агенції Міноборони, “Домпромбуд” в порушення умов договору 28 січня 2026 року поставив 270 комплектів.
У березні держпідприємство повідомило приватну компанію про розірвання контракту в односторонньому порядку у зв`язку з порушенням строку поставки товару.
“Домпромбуд” зазначив, що постачальник дронів – компанія AMGROUP China Co Ltd. – повідомила про затримку відвантаження товару у зв`язку з підвищеним навантаженням на авіалінії напередодні новорічних свят, а також продовженим строками проходження експортних та митних процедур.
Суд дійшов висновку, що ці обставини не підпадають під категорію непереборної сили та відсутні підстави для звільнення ТОВ “Домпромбуд” від відповідальності.
“Заключаючи контракт, відповідач не мав у своєму розпорядженні товар, який був зобов`язаний поставити, а також не здійснював його виробництво, а отже він фактично виступив в ролі посередника, який повинен здійснити організаційні дії щодо придбання товару у третіх осіб та поставки цього товару позивачу, – йдеться в Судовому реєстрі.
В результаті суд стягнув з ТОВ “Домпромбуд” на користь “Агенції оборонних закупівель” 13,24 млн грн пені, 11,64 млн грн штрафу та 298 тис. грн витрат по сплаті судового збору.
Власник та керівник ТОВ “Домпромбуд” (Рівне) – Дмитрій Домський з Житомирської області. Основний вид діяльності підприємства – будівництво житлових і нежитлових будівель.
Nach dem Erscheinen neuer Veröffentlichungen im Zusammenhang mit dem ABLV-Fall sollen Berichten zufolge zunehmend Hinweise auf den ehemaligen Banker Andris Ovsjannikovs sowie auf die mit ihm in Verbindung gebrachte belarussische Staatsbürgerin Darya Terekhina aus dem öffentlichen Informationsraum verschwinden.
Insbesondere Materialien über Systeme zur Geldwäsche von mehreren zehn Millionen Euro, fiktive Transaktionen, Offshore-Strukturen sowie die im Ermittlungsverfahren erwähnten Unternehmen MANAT und ITECH Solutions werden entfernt oder „gesäubert“.
Wir veröffentlichen einen Bericht darüber, wie der ehemalige ABLV-Mitarbeiter Andris Ovsjannikovs mit einem Geldwäschefall über 50 Millionen Euro in Verbindung gebracht wurde, weshalb Ermittler davon ausgehen, dass Bankangestellte verdächtige Transaktionen ermöglichten, und welche Rolle Darya Terekhina in dieser Geschichte spielt.
Bekannt wurde zudem, dass im Zusammenhang mit dem Fall über die Geldwäsche von 50 Millionen Euro eine weitere Person festgenommen wurde. Bei dem Verdächtigen handelt es sich um den ehemaligen Private Banker der ABLV Bank, Andris Ovsjannikovs.
Der Staatsanwalt Dainis Steinbergs erklärte nach der Gerichtsverhandlung, dass Ovsjannikovs der Geldwäsche sowie der Dokumentenfälschung verdächtigt werde. Die Verteidigerin des Festgenommenen, Ieva Timmermane, wollte hingegen keine Kommentare abgeben.
Nach Angaben von Crediweb.lv ist Andris Ovsjannikovs (Andris Ovsjaņņikovs) Vorstandsmitglied der Firma MANAT. Diese Gesellschaft mit beschränkter Haftung mit einem Stammkapital von 70 Euro gehört der belarussischen Staatsbürgerin Darya Terekhina. Der Umsatz des Unternehmens belief sich im Jahr 2018 auf 2.583.146 Euro.
Als offizielle Tätigkeit von MANAT wird der Großhandel mit Getreide, unverarbeitetem Tabak, Saatgut und Tierfutter angegeben.
Bemerkenswert ist außerdem, dass Andris Ovsjannikovs im Jahr 2019 ein weiteres Unternehmen gründete — ITECH SOLUTIONS, das im Bereich Softwareentwicklung und Programmierung tätig sein sollte.
Am Vortag hatten Strafverfolgungsbehörden das Hauptgebäude der inzwischen liquidierten ABLV Bank abgesperrt und umfangreiche Dokumentationen beschlagnahmt. Später wurde bekannt, dass diese Ermittlungsmaßnahmen möglicherweise mit einem Fall über die Geldwäsche von mindestens 50 Millionen Euro zusammenhängen.
Laut den Unterlagen des Strafverfahrens soll eine organisierte Gruppe mit Vertretern mehrerer Länder zwischen 2015 und 2018 kriminelle Erträge legalisiert haben — unter anderem über fiktive Transaktionen, die über eines der lettischen Kreditinstitute abgewickelt wurden.
Die Ermittler gehen davon aus, dass die kriminellen Aktivitäten der organisierten Gruppe durch die Bank selbst sowie deren Mitarbeiter erleichtert wurden, da diese die verdächtigen Transaktionen nicht behinderten.
Das Verfahren wurde nach zwei Bestimmungen des Strafgesetzbuches eingeleitet — wegen Dokumentenfälschung und der Legalisierung von Erträgen aus kriminellen Aktivitäten.
