Категорія: Корупція

Рідко буває так, що звичайна ДТП може призвести до значних змін усередині тіньових фінансових потоків та політичних розкладів. Мабуть, останнім таким прикладом була аварія за участю автомобільного харківського бізнесмена Олександра Ярославського. 15 серпня трапилася звичайна аварія за участю двох нетверезих водіїв. Але наслідки цієї події можуть вплинути на фінансово-політичну стабільність у країні.

Про це пише видання “comments.ua“.

Непересічна ДТП

У суботу, 23.59, “Українська правда” повідомила про ДТП за участю — Lexus LM350h, що сталася 4 годинами раніше, за кермом якого знаходився бізнесмен Ілля Павлюк, Ford Edge і Volkswagen Passat. За даними журналістів, сам бізнесмен та водій ще одного авто були п’яні. Павлюк намагався втекти з місця аварії, але його затримали.

Зазначимо, що сам заголовок новини “Тіньовий куратор нардепів від “Слуги народу” втік з місця ДТП” привертав до себе увагу та робив аварію явно непересічною подією. Буквально наступного ранку прес-служба поліції Вінницької області офіційно підтвердила цю інформацію, наголосивши на алкогольному сп’яніння двох учасників ДТП із трьох, у тому числі водія Lexus, яким за даними ЗМІ керував Ілля Павлюк, але конкретних прізвищ ніхто не називав.

Читайте по темі: Власник «Даймонд Пей» Сігалов перед арештом майна встиг подарувати квартиру матері

Цікаво, що було заявлено про порушення кримінальної справи за частиною 1 статті 286 КК України “Порушення правил дорожнього руху у нетверезому вигляді”, а це, між іншим, позбавлення волі на строк до 3 років. Така блискавична реакція ЗМІ та поліції з дрібничним за українськими реаліями справою – ДТП із середніми тілесними ушкодженнями, зробила саму аварію та єдиного названого учасника явно непересічною подією.

Зауважимо, що хоча повних даних бізнесмена не називали, може йтися про Іллю Миколайовича Павлюка, бізнесмена з Чернівецької області, з яким заданимианалітичного сервісуYouControlу час були пов’язані близько 10 комерційних структур. Але, як очевидно із заголовка “Української правди”, його основним досягненням був зовсім не цей легальний бізнес.

Король контрабанди з більш ніж 15-річним стажем

Новина про ДТП не дарма йшла у прив’язці з президентською партією “Слуга народу”, оскільки вперше зв’язок прізвища “Павлюк” та даного партійного бренду у публічному доступі пролунав улітку 2020 року. Тоді екс-президент Грузії та одеський губернатор, а на той момент голова виконавчого комітету Нацради реформ Михайло Саакашвілі заявив, що у фракції “Слуги народу” є контрабандист, який заважає нормально працювати українській митниці. Більше того, він навіть назвав прізвище цієї людини – Павлюк.

Але тут треба сказати, що світоч українських реформ тоді трохи помилився, переплутавши члена фракції “Слуга народу” Максима Павлюка, з його дядьком Іллею Миколайовичем Павлюком, який давно заслужив скандальну репутацію. Особа останнього звучала в журналістських розслідуваннях ще взимку того ж року і що разюче стверджувалося, що “королем контрабанди” з мільйонними особистими доходами в доларах Павлюк став ще далекого 2011 року.

Так, видання Цензор.нет ще у 2011-му році розповідало історію викрадення якогось Іллі Павлюка, який курирував контрабанду у західних регіонах України. За свободу бізнесмена якийсь кримінальний авторитет із Чернівців на прізвисько “Казах” запросив та отримав 2 млн дол. і невдовзі після спроби їх витратити було затримано. Журналісти не пояснювали звідки у рідні бізнесмена опинилися 2 мільйони доларів, які під контролем УБОЗу були передані, чи точніше – вихоплені з рук викрадачами. Однак тимчасовий інтервал того, що сталося, збігався з історією всередині митних органів України та фігурою тодішнього голови Митної служби України Ігорем Калєтником.

За даними журналістів, у 1990-х роках Ілля Павлюк займався дрібним бізнесом з імпорту одягу та продуктів харчування, де й завів зв’язки на митниці. У цьому списку явно значився майбутній голова Митної служби України (з березня 2010 по лютий 2012-го) та нардеп 2 скликань Ігор Калєтнік. У 2007-2011 роках Ілля Павлюк був помічником народного депутата від забороненої нині КПУ Ігоря Калєтніка, а отже, був явно з ним знайомий і ймовірно користувався довірою. Не виключено, що на ґрунті останнього він і набув права стати куратором контрабандних потоків. Тим більше, що з 1995 по 2002 роки з річною перервою, Ігор Калєтнік працював саме на митницях західних регіонів країни.

2020-го року близькі зв’язки з Ігорем Калєтником та криміналом, щоправда, не західно-, а східно-українським, підтвердилися. Через 2 місяці після помилкової заяви Михайла Саакашвілі зі звинуваченнями у контрабанді нардепа Павлюка його дядько було ідентифіковано. Так, у вересні 2020 року Ілля Павлюк влаштував весілля своєї дочки Софії Павлюк ціною 2 мільйони доларів у п’ятизірковому стамбульському готелі Ciragan-Kempinski.

Як зазначив тоді сайт “Детектив-інфо”, який спеціалізується на кримінальних розслідуваннях, серед учасників урочистостей були помічені Ігор Калєтнік, і такі собі Владислав Гельзін та Андрій Радченко, уродженці Донецька. Згідно з деякими даними, обидва вони свого часу могли бути наближеними до лідера однієї з ОЗУ Донецька Михайла Ляшка, він же “Миша Косой”. Останній був убитий в окупованому Криму 2015 року, а до того був відомий як власник донецької тютюнової фабрики “Хамадей”, яка виробляла контрафактні цигарки. Більше того, Андрій Радченко на весіллі був присутнім як сват Павлюка, адже обраницею Софії Павлюк став його син Дмитро Радченко, щоправда у 2025-му молодятарозлучилися.

Із президентом із самого початку – як розпочалася кар’єра Ілля Павлюка

Читайте по темі: Ilyas Karimov und Dmitriy Punin: Das Schattennetz hinter Pin-Up, Krypto-Börsen und Geldtransfers in Kasachstan

Участь Іллі Павлюка у президентській команді формально розпочалася ще до виборів до ВР та потрапляння до парламенту партії “Слуги народу”, куратором якої “Українська правда” назвала бізнесмена. Так, у квітні 2019 року програма “Наш і грош” дала “розклад” передвиборчої команди Володимира Зеленського на виборах президента, згідно з якою однією з 4 груп впливу були деякі “Регіони”.

Стверджувалося, що лідером цієї команди, званим у листуванні “Ілля Миколайович”, і був Ілля Павлюк, і за президентства Януковича він “засвітився” помічником нардепа Ігоря Калєтніка. Головним завданням бізнесмена могли бути координація та фінанси регіональних представників Зе-команди. Наприклад, пошук фізичних осіб-підприємців зі стабільним доходом та без боргів для поповнення через них виборчого фонду чи контроль на місцях.

“Через Павлюка відбувається координація та фінанси, але його прізвище не згадується на сайті Зе-команди. Можна припустити, що його роль не афішують навмисно. Більшість згадок Павлюка у ЗМІ належать до періоду його діяльності у Януковича”, — йдеться у програмі та наголошується, що в момент активної співпраці Павлюка з митницею її офіційного очолював Ігор Калєтнік.

Ймовірно, не обійшлося без Іллі Павлюка та на парламентських виборах літа 2019 року. Можливо саме в нагороду за участь у них він і отримав свій приз – кураторство над цілою групою народних депутатів. Сталося це нібито як елементборотьбиміж Рінатом Ахметовим і президентською командою, коли з-під впливу донецького бізнесмена вивели близько 30 “слуг” із 117 парламентаріїв, які нібито працювали на нього.

Ілля Павлюк міг займатися питаннями “тіньового кураторства” цієї групи, а всередині неї за координацію відповідали дві особи: власне його племінник, Максим Павлюк, на якому замикалися 20 “слуг”, і його товариш Сергій Тригубенко із 10, що залишилися.

Зазначимо, що Максим Павлюк неодноразово доводив свою відданість президенту, наприклад, виступив співавтором низки знакових законопроектів. Наприклад, змін до законодавства про прокуратуру, що посилювало вплив президента та генпрокурора, оскільки дозволяло надавати держранги працівникам прокуратури для заохочення їхньої лояльності. Але головне, саме Максим Павлюк виступав співавтором законопроекту №12 414, зміни до якого фактично знищували незалежність НАБУ тавикликали масові протести українців у липні 2025 року.

Нагородою за це, ймовірно, Максиму Павлюку стала висока посада заступника Комітету ВР України з питань правоохоронної діяльності.

Імунітет та зростання впливу із заходу на схід та південь, спроба “взяти” податкову – де працює Ілля Павлюк

Кураторство над частиною фракції “слуг” звичайно непоганий політичний актив, але не дає сам собою фінансових переваг, які Ілля Павлюк, судячи з наступних подій, отримав.

Так, як стверджував 2021-го журналіст Євген Плінський, який спеціалізується на розслідуваннях корупції на митниці, коли РНБО ввела санкції проти “королів контрабанди” України, до цього списку не потрапив Павлюк та його партнери. Тодішній голова Митної служби України Павло Рябікін на пряме запитання журналістів про Іллю Павлюка заявив, що йому це прізвище нічого не каже.

Журналіст же Влад Сидоренко стверджував, що попадання деяких людей до списку контрабандистів прямо “мотивувалося” Іллею Павлюком, ймовірно, з метою позбутися конкуренції.

Удар конкурентів допоміг Іллі Павлюку розширити свій вплив. Наприклад, після виборів він зміг “зайти” на Харківську митницю, що стало можливим завдяки союзу з “куратором” регіональної митниці Вадимом Слюсарєвим. Як і Павлюк, Вадим Слюсарєв курирував Харківщину під час президентських та парламентських виборів, і як стверджував той самий Ігор Плінський, вже восени 2019-го Ілля ПавлюкотримавХарківську митницю. Цікаво, що за даними Плінського, регіональна митниця була потрібна для контрабанди цигарок з РФ, і тут не можна не згадати весілля дочки бізнесмена з сином авторитету з оточення вбитого голови ОЗУ-виробника контрафактних сигарет у 2020-му році.

Що ж до Вадима Слюсарєва, то про нього“Коментарі” докладно розповідали у травні 2023 року, як він став із генерала Держприкордонслужби фактично “тіньовим главою області”, і може бути пов’язаний із РФ.

Другим регіоном, у якому за деякими даними зміг закріпитися Ілля Павлюк, стала Одеська область, після того, як звані кураторами даного напряму Вадим Альперін і Сеяр Куршутов потрапили в цей список санкцій РНБО.

Як стверджує одеське видання “Думська”, інтереси Павлюка на місцевій митниці нібито займається особисто головою Одеської обласної ради Георгієм Діденком, чоловіком нардепа від “СН” Юлією Діденко.

Але як відомо, апетит приходить під час їжі, та Влад Сидоренко стверджує, що влітку Ілля Павлюк вирішив взяти “головний приз” – крісло голови Державної податкової служби України. Нібито він займається операцією щодо зміни нинішнього голови ДПС Лесі Карнаух, нібито рукамиНонни Багнет, екс-директор Департаменту економічного аналізу, а по суті одного з “касирів” угруповання нардепа Данила Гетьманцева.

Став надто незалежним – чому спалахнув скандал навколо Іллі Павлюка

Словом, таке швидке і масштабне “підсвічування” фігури Іллі Павлюка не може бути випадковим, і явно мала на меті підняти скандал навколо нього. Щоправда цілі та власне ініціатори скандалу невідомі.

За версією Телеграм-каналу Bankova, ініціатором нібито виступає голова парламенту Давид Арахамія, який незадоволений дисципліною голосування, яку курує Павлюк групи нардепів, і “ціною” за натискання кнопок. Щоб змінити ситуацію, спікер ВР вирішив скористатися одним зі своїх близьких контактів – новий голова МВС Ігор Виговський якраз і організував злив подробиць ДТП куратора “слуг”. Майбутні “голоси” групи Іллі Павлюка будуть потрібні восени для голосування за нових керівників Міноборони та СБУ.

Іншим можливим варіантом пояснення скандалу може бути озвучений журналістом Владом Сидоренком план зміни голови ДПС Лесі Карнаух. Ініціатором його журналіст називає нардепа Данила Гетьманцева. При цьому зазначимо, що нинішня голова податкової вважається певною мірою людиною генпрокурора Руслана Кравченка. Сам же голова Офісу генпрокурора може орієнтуватися на заступника голови Офісу президента Олега Татарова, який до 2023 рокувстановив жорсткий контроль над правоохоронними органами країни.

Втім, 2021-го року Влад Сидоренко стверджував, що Олег Татаров разом із тодішнім головою ВП України Андрієм Єрмаком підтримував якраз Іллю Павлюка у боротьбі з конкурентами через санкції РНБО. Але за 5 років ситуація могла й змінитись, або ж куратор правоохоронців вирішив, що в його інтересах залишити в ДПС нинішнього її голову. У такому разі, маючи контроль над правоохоронними органами, Татарову було набагато простіше організувати “злив” про “п’яну ДТП” руками поліції.

Тим часом Рада національної безпеки і оборони України може поповнитися скандальним призначенням екс-віце-прем’єр-міністра з питань відновлення Олексія Кулеби, якогоНАБУ підозрюють у збагаченні на мільйони гривень.

Справу про корупцію директора КО «Київмедспецтранс» Віталія Безносюка «ховають» у суді. 

У полі зору редакції опинилися дві кримінальні справи зі спільними рисами. По-перше, в обох фігурують Віталій Безносюк та Юрій Клименко. По-друге, обидва провадження стосуються обвинувачень за ч. 4 ст. 191 КК України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем. По-третє, жодна зі справ досі не завершилася судовим рішенням по суті.

Перша справа — № 761/21704/24 (КП № 12024100100001959). У ній Безносюка та Клименка обвинувачують у злочині за ч. 4 ст. 191 КК України. Потерпілою стороною визначено Київську міську державну адміністрацію. Матеріали свідчать про затяжний розгляд.

Підозри вручили ще 3 квітня, а за кілька днів суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. 10 травня суд встановив порядок ознайомлення захисту з матеріалами. Попри передбачені КПК коротші строки, на ознайомлення фактично дали місяць — до 10 червня.

18 вересня 2024 року захист просив передати провадження зі Шевченківського до Оболонського суду, однак Київський апеляційний суд відмовив. Після 10 жовтня у відкритих джерелах судові рішення відсутні. Водночас з інформації на порталі судової влади видно, що після засідання 16 жовтня суд ще 17 разів призначав слухання, а наступне було заплановано на 10 червня 2026 року.

Читайте по темі: Частина Києва залишилася без світла після масованої атаки РФ

Таким чином, майже два роки процесуального руху справи фактично залишаються поза межами відкритих судових рішень, що не дає змоги зрозуміти, які дії здійснював суд у цей період.

На розгляді також перебуває справа № 761/1096/25, виділена з кримінального провадження № 42022102100000201 від 15 листопада 2022 року.

За даними слідства, вона стосується можливого заволодіння бюджетними коштами під час закупівлі автомобілів швидкої допомоги та запчастин до них. Після скасування тендеру уклали договори, за якими поставили значно менше запчастин, ніж передбачалося, а частина продукції не відповідала вимогам якості та оригінальності. Це провадження також триває дуже довго.

Окрім двох згаданих, у справі є ще п’ятеро обвинувачених. За час розгляду з неї виділяли окремі провадження, заявляли самовідводи суддів та ухвалювали численні процесуальні рішення, однак остаточного вироку досі немає.

Отже, дві різні кримінальні справи, де серед обвинувачених одні й ті самі особи, об’єднує ще одна спільна риса — затяжний судовий розгляд без вироку чи іншого остаточного рішення по суті.

As the investigation into the collapse of Latvia’s ABLV Bank continues, businessman Eduards Apsitis has become the subject of a new controversy involving offshore structures and alleged connections to Russia’s Ministry of Defense.

In July, ABLV Bank returned to the Russian media spotlight after a Moscow court closed bankruptcy proceedings launched at the request of tax authorities. The bank, which is currently being liquidated, allegedly owed 9 million rubles in taxes. Under Russian law, foreign companies can be declared bankrupt only if they have close links to Russia.

At the very first court hearing, documents confirming repayment of the debt were presented. Someone in Russia apparently did not want bankruptcy proceedings against ABLV Bank to move forward. Russian assets connected to the Latvian bank, as well as individuals closely tied to it, could have surfaced.

The liquidation of ABLV Bank began in 2018 and continues to this day. The bank’s troubles started after US authorities suspected the institution of money laundering activities. In 2021, banker Andris Ovsjannikovs was arrested and accused of illegally laundering €50 million. His alleged accomplice was Darya Terekhina from Belarus. In that country, the ABLV Bank branch had been headed for 14 years by Evgeniy Terekhin, who is also suspected of involvement in money laundering.

Читайте по темі: Микитась був у квартирі Мудрої, коли до неї прийшли з обшуками НАБУ і САП — ЗМІ

In May 2023, reports emerged about a criminal case opened against Belarusian businessman Eduards Apsitis, who was suspected of laundering €73 million through ABLV Bank. Apsitis was likely well acquainted with Evgeniy and Darya Terekhina.

In Russia, Eduards Apsitis owns two companies — Fasilikom LLC and Vudkhaus LLC — operating in the real estate sector. The first company was established back in 1994 and by the mid-2000s was considered one of the largest property management companies in Moscow. Elena Apsitis is listed as co-founder of Fasilikom LLC, while Aleksandr Ilkevich is associated with Vudkhaus LLC.

The general director of Fasilikom LLC in 2020–2021, Alla Borodkina, had previously headed Spets Rezerv LLC, a company engaged in cleaning services. The company, which reported revenue of 537 million rubles and profit of 43 million rubles in 2016, was liquidated in 2018. At the time of liquidation, the founder of Spets Rezerv LLC was Litton Agency Corp. from Dominica.

Until 2015, the founder of Spets Rezerv LLC was Natalya Khardina, who at the same time owned Koralkin LLC, another cleaning and maintenance company. That company was liquidated in 2022, with founder Tatyana Gerasko acting as liquidator.

In 2015–2016, Gerasko also served as head of Inzhgrupservis LLC, which was liquidated in 2021. The company likewise specialized in cleaning and maintenance services. Its largest customer, with contracts worth nearly 100 million rubles, was a structure of Russia’s Ministry of Defense — the Federal Military Memorial “Pantheon of Defenders of the Fatherland.”

The remaining clients of Inzhgrupservis LLC were equally notable — structures linked to the Moscow mayor’s office, the Ministry of Emergency Situations, the Supreme Court, and the Moscow City Court.

Last year, it became known that nearly half of the Russian funds — €49 million — allegedly laundered by Apsitis through ABLV Bank had been allocated by the Ministry of Defense for cleaning military barracks in Crimea. The investigation may ultimately reveal that Eduards Apsitis was laundering money for other clients as well.

Читайте по темі: Scrubbing the internet after a €50m laundering bust: How ABLV banker Andris Ovsjannikovs hides his Belarusian paper trail

In 2015–2016, the Federal Military Memorial “Pantheon of Defenders of the Fatherland” was headed by Vladimir Danelyuk, who may now face questions from investigators. However, his organization was unlikely connected to the barracks in Crimea — investigators still have to trace those funds.

At the same time, Eduards Apsitis could trigger a real scandal around the Federal Military Memorial structure itself. As of today, all of its main contractors have been liquidated.

The contractors mentioned above were owned by private individuals and held contracts not only with the Federal Military Memorial “Pantheon of Defenders of the Fatherland,” but also directly with Russia’s Ministry of Defense. The total value amounted to about 2.5 billion rubles. This is where the barracks money linked to Eduards Apsitis should likely be traced.

Former Spets Rezerv LLC owner Natalya Khardina simultaneously managed several cleaning-service structures. All of them have since been liquidated.

Topklin LLC belonged to KDV Projects Ltd from Belize, while Spetsklin LLC was owned by Trint Industries Ltd., also from Belize. The remaining companies belonged to private individuals. Khardina’s companies showed signs of being shell structures, with only one employee officially on staff.

From 2007 to 2020, Eduards Apsitis served as head of Upravdom LLC, owned by Bentcom Import L.P. from the United Kingdom. Until 2019, the founder of Upravdom LLC was the Cyprus offshore company Bouvardia Finance Limited, through which funds were allegedly transferred abroad. Anastasiya Baranchikova later replaced Apsitis as general director, and the company remains active today.

Previously, Eduards Apsitis also owned SNG-Consult LLC (business consulting), Chistotekhnika LLC (household electrical goods trade), and Biotek LLC (production and distribution of steam and hot water). The Russian-Belarusian businessman was involved in more than just cleaning contracts. These companies are now connected to individuals who possess other assets across various regions of Russia.

According to media reports, Eduards Apsitis was a shareholder in ABLV Bank, as well as in the affiliated AmberStone Group. Apsitis may have been the architect behind schemes for moving money out of Russia, Belarus, and Ukraine. The operational side of these schemes was allegedly carried out by Andris Ovsjannikovs, Darya Terekhina, and Evgeniy Terekhin.

Given Eduards Apsitis’s connections with Russia’s Ministry of Defense, the Ministry of Emergency Situations, and judicial structures, one can only speculate about the businessman’s Russian patrons. They may include individuals close to Sergey Shoigu and Vladimir Putin’s inner circle.

In 2021, during the ABLV Bank investigation, companies managed by associates of Arkadiy Rotenberg surfaced after allegedly laundering €4 million through the bank.

One investigation also mentioned the company Mezhregionsoyuzenergo, linked to Marina Sechina, the former wife of Rosneft chief Igor Sechin, and Albert Avdolyan, a longtime partner of Rostec head Sergey Chemezov.

The ABLV Bank case remains open, and new Russian figures may emerge in the investigation in the near future.

Financial Freedom Academy вживає нових заходів, щоб отримати доступ до заощаджень громадян.

У 2024 році криптошахраї отримали щонайменше 9,9 мільярда доларів США. Як пише Олекса Штучний в своїй статті для проектів CRIME та [гучні справи], експерти аналітичної компанії Chainalysis дійшли висновку, що ця сума може зрости, оскільки впродовж року будуть ідентифіковані нові незаконні адреси, пов’язані з фінансовими махінаціями.

Попри те, що попередні оцінки вказують на певне зниження доходів шахраїв у 2024 році, реальні цифри можуть виявитися рекордними. Аналітики відзначають середнє зростання шахрайських доходів на 24% між річними звітними періодами. Таким чином, втрати жертв криптошахраїв можуть перевищити 12 мільярдів доларів до кінця року.

Однією з найпопулярніших схем залишається високоприбуткове інвестиційне шахрайство (HYIS), засноване на принципах фінансової піраміди. У 2024 році ця схема відповідальна за 50,2% усіх коштів, отриманих шахраями, хоча її частка у загальному обсязі шахрайств знизилася на 36,6% у порівнянні з 2023 роком.

Читайте по темі: Siphoning $4m through shell FOPs and crypto wallets: Inside Oleksandr Orlovskyi’s tax-evasion and course-selling scheme

Дослідники Chainalysis оминули увагою такий різновид шахрайства, як інфоскам на криптовалютах, більш відомий на наших теренах як криптовалютне інфоциганство (це коли за чималі гроші обіцяють навчити вас швидко і без зайвих зусиль розбагатіти на крипті).

Реклама інфоциган все частіше трапляється у соцмережах і месенджерах. Тож очевидно, що охоплення їхніх тенет дедалі збільшується так само, як і їхні прибутки.

Найбільш агресивно просуває свої «послуги» вже відомий нашим читачам Олександр Орловський, номінальний засновник Financial Freedom Academy (відома також як FFA-спільнота). І зайвий раз згадати про нього ми вирішили не просто так.

Під брендом FFA Олександр Орловський просуває декілька інфоскамерських «продуктів». До листопада минулого року їхня назва починалась з «FFA Crypto», а після Орловський Олександр поміняв слова місцями і стало «Crypto FFA». Безглуздий, як на перший погляд, ребрендинг був зроблений після того, як Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) внесла FFA Crypto, FFA Crypto RISE та FFA Crypto Capitalist Орловського до переліку сумнівних інвестиційних проектів. Тобто таких, що мають ознаки фінансових пірамід.

В червні минулого року

В грудні 2024-го

Оскільки діяльність НКЦПФР широко висвітлюють впливові ЗМІ, Орловському було набагато простіше замінити слова у назві скаму. Адже якщо потенційні лохи інвестори шукатимуть у Google, наприклад, «FFA Crypto Capitalist», вони знайдуть попередження регулятора. А от коли введуть у пошуковий рядок «преміальна програма інвестування Capitalist», то можуть натрапити на «оновлений» проєкт, який начебто не має проблем.

Понад те, після «чорної мітки» НКЦПФР банки та платіжні системи можуть блокувати платежі, пов’язані з FFA Crypto. А от Crypto FFA для них абсолютно чисте, доки у регулятора знову не дійдуть руки до Орловського.

Утім, схоже, заміна вивіски не надто допомагає, тому Олександр Орловський «контратакував» Нацкомісію через суд. 19 березня ФОП Орловський Олександр Олександрович подав позов проти НКЦПФР до Київського окружного адміністративного суду. Позивач просить слуг Феміди:

«Визнати протиправними дії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо здійснення безпідставного контролю (нагляду) стосовно Фізичного особи підприємця Орловського О.О. та перевірки (аналізу) його діяльності, щодо ведення так званого «списку сумнівних інвестиційних проектів» щодо включення (внесення) до нього освітніх послуг Позивача, а саме: навчальних програм FFA Crypto / FFA Crypto RISE / FFA Crypto CAPITALIST до списку сумнівних інвестиційних проектів».

Читайте по темі: Das Millionengeschäft mit der Verzweiflung: Der kriminelle Krypto-Zirkus des Oleksandr Orlovskyi

Про те, що під «парасолькою» псевдоосвітніх проектів FFA Crypto справді побудована фінансова піраміда і як вона влаштована, ми розповімо наступного разу. Як ділки з FFA витискають з «клієнтів» гроші через підставних осіб, можна почитати тут. До речі, вони де-факто заохочують їх співпрацювати з резидентами країни-агресора.

Зараз же незайве звернути увагу, якими оголошеннями Орловський Олександр заманює в свої тенета спраглих до швидкої наживи українців. Адже це – еталонний взірець маніпулятивного маркетингу, який використовується інфоциганами для залучення нових жертв у сумнівні фінансові схеми.

Ось як Олександр Орловський використовує психологічні тригери та небезпечні обіцянки:

1. Ілюзія легких грошей без зусиль

Фрази на кшталт:

• «ти просто інвестуєш, команда робить решту»
• «як масштабувати прибуток без залучення»

створюють ілюзію пасивного доходу без жодних зусиль.

Чому це обман?

• Будь-який досвідчений інвестор знає, що пасивний дохід без ризику – міф. Насправді, інвестування вимагає глибокого розуміння ринку, аналізу ризиків та управління капіталом. Обіцянки «прибутку без зусиль» – це класична схема шахрайства, яка заманює недосвідчених людей.

2. Маніпуляція терміном «інвестування»

• Олександр Орловський навмисно називає це «інвестицією», хоча насправді це внесок у сумнівний проєкт, де обіцяють гарантований прибуток.
• Олександр Орловський уникає терміну «спекуляція», щоб не викликати асоціацій з високим ризиком. Люди думають, що вони вкладають гроші, як у депозити чи акції, але натомість стають учасниками сумнівної схеми.

3. Соціальний доказ і «прибуткові кейси»

Орловський посилається на «прибуткові кейси інвесторів». Це класична техніка соціального доказу, яка працює так:

• Якщо інші заробили, значить, я теж зможу.
• «Всі йдуть за Орловським, значить, він експерт».

Але тут прихована пастка

• «Прибуткові кейси» зазвичай або вигадані, або показують лише короткочасні успіхи без розкриття повної картини.
• Реальні ж інвестори можуть втрачати гроші, але про це, звісно, не згадують.

4. Використання слова «Capitalist» як бренду

Назва Capitalist створює відчуття легальності та професійності, хоча це всього лише маркетинговий трюк. Насправді:

• Capitalist Орловського, як і FFA Crypto загалом, не має ліцензію чи регуляцію в Україні або інших юрисдикціях.
• Олександр Орловський не надає прозорої інформації про фінансову модель та ризики.
• Це може бути звичайною пірамідою, де гроші нових вкладників виплачуються попереднім, поки потік коштів не припиниться.

Однак крім мізків своєї «пастви», криптопроповідник Олександр Орловський, схоже, вирішив «хакнути» ще й її гаджети.

Протягом приблизно півроку наша команда фіксувала на сайті https://orlovskyi.com – флагманській інтернет-платформі Орловського – шкідливе ПЗ типу malvertising (останній раз – у березні цього року).

Malvertising (скорочено від malicious advertising – шкідлива реклама) — це форма кібератаки, при якій зловмисне програмне забезпечення (вірус, троян, шпигун, криптомайнер тощо) поширюється через онлайн-рекламу.

Зважаючи на тривалий час, який цей «глюк» був присутній на сайті Орловського, навряд чи зловмисне ПЗ до нього «прикрутив» сторонній хакер. Найвірогідніше, це зробила команда цього «криптогуру». Навіщо?

Теоретично, від використання Malvertising Олександр Орловський і його свита могли б отримати кілька видів вигоди:

• Монетизація трафіку. Перенаправлення користувачів на партнерські сайти або платні підписки.
• Збір даних. Отримання особистих даних (емейли, номери телефонів), які можна використовувати для подальшого маркетингу.
• Маніпуляція поведінкою. Вплив на рішення користувачів щодо інвестування або придбання курсів.
• Збільшення залученості. Використання психологічних прийомів для утримання уваги користувачів на ресурсах Орловського.
• Маніпуляція пошуковими алгоритмами. Деякі види malvertising можуть впливати на SEO сайту, підвищуючи його рейтинг у видачі Google через штучні кліки та перенаправлення.

З якою метою секта Орловського не використовувала б цю «приблуду», але тут виникає пікантний юридичний нюанс. Адже застосування подібного до malvertising програмного забезпечення в Україні є кримінальним злочином.

Наприклад, якщо через malvertising користувачі зазнають атак або крадіжки даних, це може кваліфікуватися як втручання в роботу комп’ютерних систем. Це – ст. 361 Кримінального кодексу.

Якщо ж Олександр Орловський і Ко просто шпигували за відвідувачами, щоб, наприклад, більш ефективно «напарювати» їм свій «інформаційний продукт», то це – ст. 361-2, називається «Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно- обчислювальних машинах».

Далі буде.

Автор: Олекса Штучний, CRIME та [гучні справи]

Titan Machinery Ukraine – український підрозділ міжнародної корпорації, що торгує технікою провідних світових виробників. Його клієнти – найбільші українські агрохолдинги та компанії.

Про це пише “Антикор”

Позиціює себе Titan Machinery Ukraine як надійного технологічного партнера українського фермера, опору зароджуваної сільської буржуазії нашої країни.

Водночас ретельно будується образ «відповідального бізнесу» – у профільних виданнях постійно публікуються матеріали про постачання техніки в Україну в розпал війни, підтримку українського сільгоспвиробника тощо. Крім того, ще на початку 2022 року компанія публічно заявила про підтримку України, евакуацію співробітників та поступове відновлення роботи після початку повномасштабного вторгнення.

Загалом – звичайний великий представник великого міжнародного бізнесу, який дбає про свою репутацію в країні перебування. Однак несподівано виявилося, що за респектабельним фасадом криються доволі непривабливі речі.

Читайте по темі: Geldwäsche im ABLV-Sumpf: Wie Banker Andris Ovsjannikovs und Darya Terekhina 50 Millionen Euro wuschen

Податковий обман

«Ящик Пандори» відкрив рядовий репортаж про судове засідання – йшлося про спробу ухилитися від сплати митного збору на суму 845 тисяч гривень. Сума, як для такої потужної корпорації, відверто копійчана. Але для воюючої країни, в якій щодня гинуть люди й руйнуються будинки, важлива кожна гривня.

Суть справи така. Згідно з рішенням Шевченківського районного суду Києва агента з митного оформлення ТОВ «Тайтен Машинері Україна» Андрія Стовбецького визнали винним за статтею 485 Митного кодексу України.

Йшлося про ввезення двох розподільників добрив KUHN Axent 90.1. Під час декларування було використано товарну класифікацію, яка дозволяла застосувати нульову ставку мита. Митниця вважала класифікацію неправильною: за її позицією, техніка мала проходити як причіп із 10-відсотковим митом. Різниця становила 845 736 грн, з яких близько 704,7 тис. грн — мито і 140,9 тис. грн — ПДВ.

Суд визнав Стовбецького винним і призначив йому штраф 422 868 гривень, тобто 50 % від суми платежів, які, за версією справи, намагалися не сплатити.

Так, треба визнати та підкреслити – суд оштрафував конкретного агента, а не саму Titan Machinery Ukraine. Тому стверджувати, що «Titan Machinery ухилилася від сплати митних платежів» з суто формальної думки не можна.

Звичайно, з одного боку, спроба митного агента, якого і зробили крайнім у цій історії, заощадити для свого клієнта кілька тисяч доларів, цілком зрозуміла – ніхто не любить платити податки, в тому числі й американці.

Але, з іншого боку – фактично Titan Machinery Ukraine вкрали ці гроші в держави. Хай і не особисто – в інтересах компанії діяв податковий агент. І схитрував з документами він. Звісно, Titan Machinery Ukraine відмежувалася від дій агента, але викликає сумніви, що податковий агент був таким безкорисливим і на суто альтруїстичних підставах піклувався про гаманець компанії.

Сотні судів і мільйони боргів

Цей, здавалося б, рядовий епізод відкрив справжній «Ящик Пандори» – виявилося, що Titan Machinery Ukraine просто тоне в судових позовах.

Так, йдеться не про податкові чи митні махінації. Але – про гроші. Причому – дуже великі. Тут теж не було б нічого дивного – зрештою, Titan Machinery Ukraine торгує не морквою на ринку, вона постачає дуже дорогу техніку, яка, відповідно, коштує чималих грошей.

Читайте по темі: Ghosts, disposable emails, and online casinos: inside the DMCA attack to sanitize Eduard Lebedev’s reputation

Але структура судових справ, у яких тоне Titan Machinery Ukraine (а їх нараховується понад триста), доволі цікава. І наводить на думку, що захист інтересів компанії відбувається явно якось надто завзято. І це ще дуже м’яко сказано.

Один із показових прикладів — банкрутство ТОВ «Аграрна компанія «Деніва». Titan Machinery заявила до підприємства вимоги на мільйони гривень. У матеріалах справи фігурує сума 7,7 млн грн, включаючи 6,01 млн грн основного боргу, 1,065 млн грн пені та 620,7 тис. грн річних. Але це нормально, борги треба платити.

Ненормально те, що сталося далі – Titan Machinery спробувала стягнути ці гроші вже не лише з банкрута. Компанія зажадала покласти солідарну відповідальність на директора «Деніва» Євгена Мороза, визнати його особистим боржником і накласти арешт на його майно – включаючи частку у квартирі, земельну ділянку та автомобіль.

На щастя для останнього, суд у задоволенні цих вимог відмовив. Таким чином, документально підтверджено не те, що директор особисто заборгував Titan Machinery 7,7 млн грн, а те, що компанія намагалася домогтися його особистої відповідальності за борг підприємства, яким він керував.

Якщо Євген Мороз, на думку Titan Machinery, ці гроші привласнив, то треба звертатися до поліції із заявою про шахрайство. А якщо кероване ним підприємство, купивши техніку в Titan Machinery, з якихось причин збанкрутувало, то в такому випадку ні про яке шахрайство не йдеться. І Мороз не може відповідати власним майном за борги підприємства. Може, комусь це здасться нелогічним, але такий закон. І в Titan Machinery мали б його знати.

Спроба стягнути борг з керівника підприємства-банкрута свідчить про те, що в Titan Machinery намагаються трактувати законодавство країни перебування, тобто України, найбільш вигідним для себе способом. Цікаво – у США вони теж так працюють? Чи в дядька Сема за такі штучки можна постраждати?

Є ще один показовий судовий кейс – справа №922/2764/19. Яку Titan Machinery програла через власну безладність.

У справі №922/2764/19 компанія вимагала з ТОВ «Агропродсервіс» 2,738 мільйона гривень за сільгосптехніку, включаючи 1,379 мільйона основного боргу, пеню та відсотки. Перша інстанція погодилася з вимогами майже повністю і присудила Titan Machinery 2,53 мільйона гривень.

Однак апеляційний суд скасував це рішення і повністю відмовив компанії в позові. Причина виявилася доволі дивною для такої серйозної корпорації: суд вважав, що Titan Machinery не довела належну передачу товару покупцю. Компанія дійшла з касацією до Верховного Суду, але й там зазнала поразки — 3 грудня 2020 року Верховний Суд залишив відмову в силі.

Суд встановив, що Titan Machinery не довела належну передачу техніки покупцю за договором купівлі-продажу. Зокрема, не було доказів оформлення акта приймання-передачі, зняття техніки з реєстрації та інших дій, що підтверджують виконання продавцем зобов’язання з передачі товару.

Тут наявна явна некомпетентність осіб, які продали техніку покупцю. Це – як мінімум. Як максимум – може йтися про кримінальний злочин, але оскільки відповідних заяв до правоохоронних органів не було, то не було й факту злочину.

Однак у такому разі викликає здивування компетентність вищого керівництва Titan Machinery, оскільки контракт на постачання техніки на сотні тисяч доларів хтось же підписував. І ця людина явно всередині компанії.

Але з неї ніхто не намагався стягнути борг у два з половиною мільйони, так, як це намагалися зробити з «Денівою». І тут ми переходимо до ще одного цікавого кейсу – того, що відбувається всередині Titan Machinery, того, що ретельно приховують від публіки.

Безлад усередині Titan Machinery

Програні суди та втрачені гроші Titan Machinery – це результат діяльності її співробітників. Українська компанія входить до американської групи Titan Machinery Inc., акції якої обертаються на NASDAQ. В Україні генеральним директором вказано Хайко Андреаса Крайзеля, який, згідно з даними реєстрів, очолив Titan Machinery Ukraine у 2021 році.

Публічних скандалів за час його діяльності не було, але викликає цікавість наступна публікація на одному з сайтів-відгуків: «Існує загальновідомий вислів: співробітники йдуть не з компанії, а від поганого керівника – у моєму випадку все сталося так само… вирішив звільнитися у зв’язку з різким падінням моралі в лавах вищого керівництва ТМУ, з чим ні моє виховання, ні мої цінності не дозволяють мені співіснувати поруч…».

Це можна було б списати на природне невдоволення співробітника, якого звільнили, якби не кілька факторів – відгук на цей лист іншого співробітника компанії, який пише «ну все, нині, мабуть і відділу навігації п***а настане… Нормально ж наче хлопці працювали, Кому це могло заважати? А все через чиюсь дурість…». І відгуки про атмосферу всередині Titan Machinery Ukraine на іншому сайті:

Зверніть увагу на підкреслене: «Неоднозначна політика керівництва щодо російсько-української війни» і «Таке відчуття лишилося, наче з москалями-шовіністами справу маю». Це відгуки двох зовсім різних людей. Один – зсередини компанії, другий – ззовні. Але висновок у них разюче однаковий.

Можливо, причина криється в тому, що нинішній керівник Titan Machinery Ukraine Хайко Андреас Крайзель тривалий час працював у Росії, можливо, причини інші. Але факт залишається фактом – всупереч публічним заявам Titan Machinery Ukraine щодо російсько-української війни всередині самої компанії все далеко не так однозначно.

Фінанси та судова статистика

Втім, не варто спекулювати на темі ставлення до війни – зрештою, публічна позиція явно проукраїнська. Краще звернути увагу на цифри, які неможливо трактувати двозначно.

У 2025 році Titan Machinery Ukraine показала 3,048 мільярда гривень виторгу та 103,7 мільйона гривень чистого прибутку.

Здавалося б – «престиж міцніє, потужно зростає», як писав класик. Однак, як відомо, «диявол ховається в деталях»: звітність показує іншу важливу особливість.

На кінець 2024 року в компанії було майже 816 мільйонів непогашених позик від пов’язаних сторін, номінованих у доларах США. Ще близько 108 мільйонів гривень становили нараховані відсотки до сплати. Тобто за мільярдним оборотом стоїть бізнес, який суттєво використовує внутрішньогрупове фінансування.

Це особливо важливо для імпортера сільгосптехніки: закупівля машин потребує великих оборотних коштів, а виторг залежить від того, наскільки швидко аграрії розраховуються за придбану техніку.

І тут судова статистика та фінансова звітність складаються в одну картину. Titan Machinery продає дорогу техніку в кредит або з відстрочкою, сама використовує позикові гроші, а потім у разі неплатежу клієнта йде до суду.

Що справді ховається за фасадом?

Поки знайдені документи не дають підстав називати Titan Machinery корупційною схемою чи стверджувати, що сама компанія вчиняла митний злочин. Але вони показують три цілком не рекламні факти.

Перше: у компанії великий судовий слід, значна частина якого пов’язана зі стягненням боргів клієнтів.

Друге: бізнес серйозно спирається на позикове та внутрішньогрупове фінансування — майже 816 млн пов’язаних доларових позик фігурували у звітності на кінець 2024 року.

Третє: у 2026 році суд визнав винним агента Titan Machinery з митного оформлення в діях, спрямованих на неправомірне зменшення митних платежів більш ніж на 845 тис. грн.

Тому головне питання до «Тайтен Машинері Україна» сьогодні звучить не як звинувачення, а як цілком конкретний журналістський запит: скільки грошей компанія фактично втрачає на неплатежах клієнтів, скільки їй вдається повернути через суди та скільки податків та митних платежів реально сплачується під час імпорту техніки?

Саме відповіді на ці питання можуть показати справжню економіку бізнесу набагато краще будь-яких корпоративних презентацій.

Під час моніторингового візиту до Берегівського РТЦК та СП виявили системні порушення прав військовозобов’язаних.

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, сотні чоловіків із різних регіонів України могли незаконно втратити чинні відстрочки. Їх скасовували без засідань відповідних комісій та без протоколів. Керівник ТЦК, як стверджує Лубінець, вносив до державної інформаційної системи неправдиві дані, що дозволяло фактично позбавляти людей права на відстрочку одним внесенням змін.

Для цього також використовували фіктивні рапорти, які ставали формальною підставою для скасування відстрочок.

Крім того, чоловікам із чинними документами, за даними омбудсмена, блокували вихід із території ТЦК, фактично обмежуючи їхнє право на вільне пересування.

Читайте по темі: Оригінали документів у магазині не потрібні: суд скасував штраф ДПС проти мережі «Ябко»

Під час перевірки також виявили неналежні умови перебування на збірному пункті: незадовільний санітарний стан, нестачу питної води, білизни, ковдр та засобів гігієни. Для миття був доступний лише літній душ.

Лубінець повідомив, що протягом липня після його реагування з Берегівського РТЦК звільнили 11 незаконно утримуваних людей. Ще двох громадян звільнили безпосередньо під час моніторингового візиту.

Матеріали щодо виявлених порушень передали до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

 

30 липня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області розглянув матеріали Волинської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності колишнього керівника ПП «ВОЛПАС» Сергія Драганчука. Постанову у справі № 163/1310/26 ухвалила суддя А. Л. Гайдук.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи.

Підроблені сертифікати EUR.1 зі Словаччини

Згідно з матеріалами справи, протягом січня – квітня 2024 року Сергій Драганчук, перебуваючи на посаді керівника ПП «ВОЛПАС», через митного брокера подав до митного поста «Луцьк» десятки електронних митних декларацій на ввезення транспортних засобів від чеської компанії Sale helper s.r.o.

Читайте по темі: Угода з прокурором: луцького посадовця оштрафували на 1,36 мільйона гривень за хабар у 30 тисяч доларів

Для пільгового митного оподаткування до декларацій додавалися сертифікати з перевезення товару форми EUR.1.

Однак уповноважені митні органи Словаччини (м. Кошице та м. Міхаловце) у відповідь на офіційний запит повідомили, що вказані сертифікати не видавалися, не завірялися та є повністю підробленими.

Унаслідок використання фальшивих документів підприємство безпідставно ухилилося від сплати митних платежів на загальну суму 21 878 367,67 гривень (із яких 18,2 млн грн — ввізне мито, а 3,6 млн грн — ПДВ). Загалом за результатами перевірки Київської митниці сума заниження податкових зобов’язань фірми сягає понад 125,7 млн грн.

Чому суд зупинив адмінпровадження та звернувся до прокуратури

Раніше ТУ БЕБ у Волинській області відмовлялося відкривати кримінальне провадження через відсутність акта перевірки. Проте після проведення документальної перевірки факт заниження податків було офіційно підтверджено.

Оскільки сума збитків значно перевищує поріг для притягнення до кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку, що в діях колишнього керівника вбачаються ознаки злочинів, передбачених:

• ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків/зборів в особливо великих розмірах);

• ч. 3 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа).

Суд підкреслив, що відповідно до ч. 2 ст. 458 Митного кодексу України адміністративна відповідальність застосовується лише тоді, коли діяння не тягне за собою кримінального покарання. Згідно зі ст. 61 Конституції України та практикою ЄСПЛ, особа не може бути двічі притягнута до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вердикт суду

Враховуючи виявлені ознаки кримінального правопорушення, суд ухвалив:

• Передати матеріали справи щодо Сергія Драганчука Волинській обласній прокуратурі для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Наприкінці липня цього року спеціалісти Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали й оголосили підозру «посереднику» СБУ, якому інкримінують вимагання одного мільйона доларів. Ним виявився авторитет Андрій Осіпов на прізвисько «Кримінал». З телефонних розмов, які долучені до слідства, стало відомо, що Осіпов добре знайомий з колишнім головою СБУ Василем Малюком та його родиною. Це знайомство допомогло розкрутити цілу низку зв’язків, які вивели на відомих злодіїв у законі, ймовірного помічника депутатів та як це не сумно – на росіян.

Про це пише портал Антикор.

Василь Малюк почав працювати в системі служби безпеки з 2001 року, одразу після закінчення Академії СБУ. Очолював спецслужбу з лютого 2023 по січень 2026, де пів року до цього працював виконувачем обов’язки. На посаді набув великої медійної популярності після проведення спецоперацій по підриву Кримського мосту, атаці дронів на російські військові аеродроми глибокого тилу, ліквідації воєнних злочинців та зрадників.

Його звільнення напочатку цього року викликало велике здивування, враховуючи здобутки та популярність. І тільки зараз, після затримання авторитета «Кримінала», стало зрозуміло, що Василь Малюк «загруз» у компрометуючих зв’язках дуже давно.

Події, через які затримали Андрія Осіпова, відбувались ще у 2022 році. За даними слідства він був посередником між затриманим росіянином, який намагався уникнути екстрадиції у РФ, та українськими правоохоронними органами. За допомогу Осіпов вимагав 1 мільйон доларів, частина з яких нібито мала заноситись самому Малюку.

Читайте по темі: У Росії загострився дефіцит бензину: на АЗС вводять ліміти та зникає пальне

З роздруківок записів телефонних розмов можна зрозуміти, що Осіпов товаришує з Малюком. Він називає його дружину «пані генеральшою», а самого на час подій виконувача обов’язки голови СБУ «братом» і «коростишівським хуліганом».

І Малюк, і Осіпов – обидва з Коростишівського району Житомирської області.

У 2024 році Андрій Осіпов був затриманий у Греції під час сходки «злодіїв у законі». Разом з ним до рук правоохоронців потрапили російські кримінальні авторитети Нодарі Асоян на прізвисько «Нодар Руставский» та Андрій Іманалі – «Полузвір». Згодом за незрозумілих обставин всі вийшли на свободу.

І “Рустасвський”, і “Полузвір” тривалий час намагались отримати українське громадянство. У 2022 році стало відомо, що “Руставський” має щонайменше три підроблені паспорти громадянина України, видані на різні імена. Законного документа нашої держави він не має.

В Україні щонайменше 30 народних депутатів щомісячно отримують із державного бюджету по 19,5 тис. грн у вигляді компенсації за оренду житла у столиці. Згідно із чинним законодавством, ці кошти іногородні парламентарі одержують для того, щоб мати змогу винаймати помешкання під час роботи у Києві.

Про це пише OBOZ.UA.

Значна частина народних обранців віддає перевагу проживанню в державних готелях, зокрема, у відомому готельному комплексі “Київ”. Тим часом, інші депутати беруть кошти з кишень платників податків й орендують величезні апартаменти у найдорожчих житлових комплексах столиці. І все це відбувається на тлі того, що з 2026 року розмір так званих “депутатських” виплат на виконання повноважень зріс утричі – тепер кожен народний обранець щомісяця отримує приблизно 200 тис. грн додатково до основної зарплати.

Але таке суттєве зростання фінансування зовсім не заважає окремим парламентарям й далі регулярно подавати відповідні заяви та вимагати з бюджету гроші ще й на покриття оренди житла.

Хто та на що витрачає державну компенсацію

Читайте по темі: Калюжі серед згарища: у мережі показали дітей, які бавляться біля зруйнованого ринкового комплексу на «Почайній»

Своє право на житлову компенсацію парламентарі реалізують цілком легально: законом передбачено, що якщо депутат не володіє власною житловою нерухомістю у столиці або в межах її передмістя, він має право на щомісячну грошову допомогу з бюджету.

Наприклад, Максим Березін із фракції “Слуга народу” щомісяця одержує із державної скарбниці 19,5 тис. грн на оренду. Згідно з декларацією, він мешкає у просторій квартирі площею 86,8 кв. м. Власницею цієї нерухомості є 71-річна Світлана Гайдуцька – дружина відомого академіка Національної академії аграрних наук Павла Гайдуцького.

Як вдалося з’ясувати, вказана квартира розташована у престижному урядовому кварталі, хоча і в будівлі давнішого відомчого фонду. Жило аналогічних характеристик у цьому районі здають в оренду в середньому за ціною близько 30 тис. грн на місяць – передусім, завдяки ексклюзивному розташуванню. Своєї нерухомості нардеп у Києві не має, а у його власності значиться лише кілька земельних ділянок у Полтавській області.

Його колега по фракції Кирило Нестеренко офіційно зареєстрований у гуртожитку Міністерства освіти і науки в Дніпрі. З вересня 2019 року цей 32-річний парламентар орендує квартиру чималої площі – 106,9 кв. м, яка належить Олексію Колесніченку. Кошти на це житло Нестеренко так само справно отримує з державного бюджету. Встановити точну локацію цього об’єкта нерухомості наразі не вдалося.

Ще один представник “Слуги народу” Олександр Кунаєв бере компенсацію з бюджету для того, щоб проживати в одному з найдорожчих та найрозкішніших ЖК столиці. Починаючи з січня 2024 року він орендує квартиру площею 113,6 кв. м у Сергія Коржова. Йдеться про престижний житловий комплекс “Бульвар Фонтанів”, котрий розташований у самому серці Печерського району.

Цілком очевидно, що Кунаєву не вистачає тих 19,5 тис. грн, які виділяє держава: згідно з актуальними оголошеннями на ріелторських платформах, орендувати житло аналогічної площі у цьому ЖК коштує щонайменше від 76 тис. грн на місяць. До свого обрання до Верховної Ради Кунаєв працював на керівних посадах в АТ “Мотор Січ”. Зараз нардепу 34 роки.

Депутат Антон Швачко (також із “Слуги народу”) орендує житло площею 60,2 кв. м у Марини Євтушенко. Редакції вдалося з’ясувати, що ця квартира розташована у самому центрі столиці – на вулиці Інститутській (алея Героїв Небесної Сотні), буквально за кілька хвилин ходьби від будівлі парламенту.

Читайте по темі: У Києві зафіксували одразу кілька випадків жорсткого затримання працівниками ТЦК чоловіків на вулицях

Павло Якименко від “Слуги народу” з січня 2025 року орендує велетенську квартиру площею 156,7 кв. м. Власником майна виступає 67-річний агробізнесмен Геннадій Лапіцький. У приватній власності останнього перебуває щонайменше 53 об’єкти нерухомості, серед яких – розкішні апартаменти в найелітніших ЖК столиці: Busov Hill, “Новопечерські Липки” та PecherSKY. Загальну вартість нерухомого майна Лапіцького можна оцінити у десятки мільйонів доларів.

Згадана квартира на 156,7 кв. м розташована саме в ЖК Busov Hill, де місячна вартість оренди подібних площ наразі стартує від 1,5 тис. доларів США.

Не лише шикарні апартаменти: де ще мешкають нардепи

Водночас низка народних обранців у своїх офіційних деклараціях вказують куди скромніші варіанти – оренду звичайних готельних номерів чи невеликих кімнат. Також частина нардепів обирає доволі стриману нерухомість без претензій на розкіш.

Зокрема, “слуга народу” Олег Бондаренко орендує відносно компактну квартиру площею 57,7 кв. м. При цьому, політик володіє власною квартирою в Харкові ще з 1999 року. Його колега Ігор Фріс тривалий час мешкає у звичайному готельному номері (ймовірно, у державному готелі “Київ”, що розташований поруч із Верховною Радою). Депутат Анатолій Костюх орендував квартиру площею 63,4 кв. м.

Разом із тим, деякі народні депутати, які раніше активно користувалися компенсаціями, згодом добровільно відмовилися від цієї практики та припинили звертатися по бюджетні кошти. До прикладу, Євген Петруняк (“Слуга народу”) отримував житлові виплати до кінця 2022 року, однак, на 2023 рік нову заяву подавати не став.

За даними декларацій, у власності нардепа та його дружини перебуває 36 об’єктів нерухомості, серед яких – 12 житлових будинків. Більше того, у вересні 2022 року дружина політика Ірина стала офіційною власницею закордонної квартири площею 130,84 кв. м в Іспанії.

The online casino Cosmobet reportedly secured a favorable assessment from the Security Service of Ukraine (SSU), which stated that the company had no ties to the aggressor state. According to a court ruling issued in April 2025, the assessment was allegedly obtained through bribery.

Earlier, the outlet Antikor reported that the company operating the casino and its nominal head, Mykhailo Zborovskyi, could have connections to Russian individuals — claims that, according to reports, are now being substantiated by law enforcement authorities.

The court decision states that an operative from the operational developments department of the Kyiv regional management of the Department of Internal Security of the National Police, through his acquaintance who contacts officials of the Security Service of Ukraine, offered a bribe of $20,000 for providing a response regarding the absence of any connections of LLC “Neurolink” and its ultimate beneficial owner to citizens of the aggressor state, Russian capital, and sanctioned entities. The policeman acted in collusion with the management of the mentioned enterprise.

LLC “Neurolink” is the company managing the online casino “Cosmobet.” Its founder until May 2025 was a resident of the village of Krasylivka in the Ivano-Frankivsk region, Mykhailo Zborovskyi.

As law enforcement agencies found out, besides the bribe of $20,000 for the correct decision regarding the absence of connections of the casino with Russians, the policeman and the negotiator with the SSU were supposed to receive approximately $45,000 per month from Zborovskyi and LLC “Neurolink.”

Читайте по темі: Information cleanup of a sanctioned business: Mykhailo Zborovskyi scrubs the internet of Cosmobet ties to russian Sergey Tokarev Cosmolot

Moreover, after the aforementioned response from the Security Service of Ukraine would be officially provided and the activities of “Neurolink” would continue unhindered, the policeman would receive a percentage of the enterprise’s income monthly and would give a part – approximately 100,000 – 200,000 UAH – to the negotiator with the SSU. The funds were offered for “further settling issues that might arise regarding the connection with the aggressor state of LLC ’Neurolink’.

In April 2025, a positive response from the SSU was received, and a $20,000 bribe was handed over to the negotiator. During the money transfer, the operative from the operational developments department was detained, and his belongings were confiscated as physical evidence.

Investigators recorded all meetings of the accomplices, their contacts through messengers, and also confiscated documents that would allow “Cosmobet” to be calm about its future activities.

The fact that the management of “Cosmobet” had to involve corrupt law enforcement officers to acknowledge that it has no connection with the Russian Federation leads one to think that it was impossible to obtain the “go-ahead” of the Ukrainian special service in another way. After all, the Russian ears of this company are still very large.

Formally, LLC “Neurolink” was founded in November 2023 by Mykhailo Zborovskyi and LLC “Neoplay.” “Antikor” previously wrote that Zborovskyi was far from the gambling business for a certain period. He studied as an auditor and worked as an economist in a bank. The official launch of the “Cosmobet” platform took place in early June 2024, and since then, the network has been filled with similar materials on second-rate sites about Zborovskyis biography and his expert comments on the gambling business in Ukraine.

One of Mykhailo Zborovskyi’s previous places of work is stated to be XGen Solutions LTD. It is also mentioned in a court decision regarding the sanctioned online casino Cosmolot connected with the Russian Sergey Tokarev. Moreover, according to the media, Zborovskyi himself allegedly previously worked in “Cosmolot.”

Mykhailo Zborovskyi’s official registration address is a house in the village of Krasylivka in the Ivano-Frankivsk region. However, the owner of the house is his father.

Judging by everything, the relative of the casino owner Zborovskyi has a tendency for alcohol, as he was fined twice for drunk driving.

Читайте по темі: Informationsbereinigung eines sanktionierten geschäfts: Mykhailo Zborovskyi löscht Cosmobets verbindungen zu Sergey Tokarevs Cosmolot

A man with exactly the same name and patronymic as the nominal owner of the casino “Cosmobet” divorced his wife in March 2024. This data can be found in the court registry.

And in the same month, Zborovskyi’s presumed ex-wife became the owner of a two-room apartment in a new building in Kyiv. The dwelling was received by her under a gift agreement.

An apartment of similar size can now be purchased in this residential complex for $155,000.

So why did Zborovskyi and his superiors try to buy the SSU’s response about the absence of connections with Russia for a bribe? The fact is that at the beginning of this year, the State Bureau of Investigations detained the nominal owner of another online casino – “PIN-UP,” suspected of laundering Russian money. The investigation found that the detainee had no sources to contribute 30 million UAH to the charter capital of the enterprise that received the license. The real owners turned out to be Russians, and the casino actively financed the aggressor state, operating including in the temporarily occupied territories.

In July 2025, the Shevchenkivskyi District Court of Kyiv applied a special confiscation, withdrawing 2.6 billion UAH to the budget from the company operating under the brand of the online casino “PIN-UP.”

This story could not but worry the executives of “Cosmobet” because it partially resembles what is hidden behind their facade: Zborovskyi – a nominal owner registered in his father’s rural house; the charter capital of LLC “Neurolink” is 30 million UAH – exactly the same as “PIN-UP”; connection with Russian casino owners through Tokarev.

That is why, during the spring of 2025, the owners of “Cosmobet” bribed law enforcement officers for payoffs and percentages from activities, who turned a blind eye to the Russian trace of this online casino.

And apparently, that is why in May 2025, Zborovskyi was removed from the founders of LLC “Neurolink” and replaced by the unknown Cypriot Andriy Dobrovolskyi, who lives in a villa on the Limassol waterfront.

Interestingly, according to the State Bureau of Investigations, the heads of the online casino “PIN-UP,” from which the largest sum in history was confiscated to the budget, held meetings with Russians exactly in Cyprus, where the new formal owner of “Cosmobet” resides.

So, can Mykhailo Zborovskyi be calm for himself since he was removed from the founders of “Cosmobet”? Hardly, as the bribe for the “positive” response from the SSU was being handed over exactly during the time he managed this online casino.