Категорія: Корупція

After the investigations into the role of Shurma and Shcherban in the schemes of Alliance Bank emerged, a targeted cleanup began: critical publications are disappearing, mentions are being massively contested, and search results are being rewritten.

We, however, are publishing the material that bothers them so much — with facts, names, and schemes they are trying to wash their hands of.

Recently, the media has regularly mentioned scandals involving the small Alliance Bank. The loudest of them is connected to a bribe that was allegedly offered on behalf of the bank to detectives of NABU and SAPO prosecutors by Oleksiy Nosov, a lawyer from Miller law firm, in a case concerning damages to Ukrenergo. Additionally, the media reported on numerous fines imposed by the National Bank for violations of financial monitoring rules, failure to fulfill guarantee obligations to state companies, and submission of false financial reports.

Yet, the bank remains afloat. Why? The reason may lie in a secret patron — Deputy Head of the Office of the President Rostyslav Shurma. Thanks to close ties with Pavlo Shcherban, the Chairman of the Supervisory Board of the bank, Shurma may be fending off “attacks” from the NBU on Alliance and providing protection for the bank from law enforcement agencies.

The Real Master

Читайте по темі: Schemer Alyona Degrik-Shevtsova vs banker Oleksandr Sosis: how the war for billions in the gambling market turned Ukraine into a battlefield of financial clans

Formally, according to the data from the Unified Register of Enterprises and Organizations, as well as information on ultimate beneficial owners submitted by Alliance Bank to the National Bank, the main shareholder (“owner of substantial participation”) of the financial institution is Oleksandr Sosis, the former chairman of the board of ASKA insurance company owned by Rinat Akhmetov. However, in reality, the identity of the person who makes truly important decisions in the bank has long been known to the market. It is the Chairman of the Supervisory Board, 40-year-old Pavlo Shcherban.

According to data from open sources, Shcherban has been working in the banking sector for about 18 years. He started at a branch of Prominvestbank in Kremenchuk as a senior economist in the individual lending sector. Later, he became the head of the dealing operations sector (stock market operations) at the shady Volodymyrskyi Bank. After the 2008-2009 crisis, Shcherban headed the dealing operations department at CB Pivdenkombank, owned by Ruslan Tsyplakov, a friend of Viktor Yanukovych Jr. in car racing.

After the Revolution of Dignity, when “Yuzhok” was sent to banking oblivion, Shcherban took the position of head of the interbank operations department at another “pocket laundry” — Apex Bank, and later briefly worked as the head of treasury at the money-laundering Standard Bank. In 2016, Shcherban first joined Alliance Bank as a treasury dealer, but then moved to Tascombank, owned by Serhiy Tihipko, as deputy head of treasury.

Since mid-2018 and up to the present, Pavlo Shcherban has been directly associated with Alliance — he served as deputy chairman and acting chairman of the board, and since August 2021, he has been heading the Supervisory Board. At the same time, Shcherban is also a major shareholder of the bank: in July 2023, the Antimonopoly Committee allowed him to acquire over 25% of the institution’s shares, with the deal set to be finalized in the coming weeks when the share issuance is conducted.

Sources in the banking market are convinced that, despite Oleksandr Sosis holding an undisputed majority stake in the bank, the real decisions within the structure are made by Pavlo Shcherban. Moreover, he is also effectively the “political roof” that protects the institution from numerous claims by the regulator as well as from potential interest by law enforcement agencies in the not always “clean” activities of Alliance, particularly those related to servicing a significant portion of the gambling business, which is not always legal.

Shcherban’s confidence in life is bolstered by his close ties with Deputy Head of the Office of the President Rostyslav Shurma. It is Shurma, with whom Shcherban likely became acquainted about ten years ago during the structuring of several shady deals, who guarantees the de facto untouchability of Alliance Bank in conditions where other financial institutions would have long been removed from the market. Failure to meet guarantee conditions, chronic disregard for NBU standards, especially regarding the level of risk per client, corruption scandals, and fines for violating financial monitoring rules — collectively, all these factors should have long triggered temporary administration for the bank.

Yet, this “business for insiders” somehow holds together. According to market participants, Alliance may be a key shady bank for shadow cash flows, much like the state-owned Ukrgasbank was at one time. However, unlike the state institution, which was cleansed of corrupt officials and returned to decent operation, no one is doing this for Alliance.

A Jack-of-All-Trades Partner

What does Shurma have to do with this — besides his close ties with Shcherban? One might assume that the answer lies in other, much more diversified business areas of Shcherban. Surprisingly, behind these ventures, one can see the influence of Rostyslav himself.

First, there is the gas production company Viva Exploration, which Shcherban formally owns together with geologist Serhiy Dumenko through the Cypriot firm I. F. Exploration Company Limited. According to data from specialized media, the company holds a license for geological exploration, including pilot-industrial development with subsequent extraction of oil, natural gas, and condensate at the Staromizunska area in Ivano-Frankivsk region, valid until 2033. Before the full-scale invasion, plans were in place to restore old wells for oil and gas extraction. However, the search for resource-rich wells was unsuccessful. According to financial reports in the YouControl system, the company shows deep losses — about $1 million as of the end of 2023. But why does the company continue to invest? The answer may lie in the fact that the real investor in this business is not Shcherban, but his close associate Rostyslav Shurma.

Читайте по темі: Схемниця Альона Дегрік-Шевцова проти банкіра Олександра Сосіса: як війна за мільярди ігрового ринку перетворила Україну на поле розборок фінансових кланів

The second interesting asset under Shcherban’s control, potentially backed by the Deputy Head of the Office of the President, is a recently acquired elevator in the town of Khorol, Poltava region (LLC Alliance Elevator). Despite its relatively small size and the need for reconstruction, Shcherban and Shurma view this business as a starting point for greater integration into the agricultural sector, as the demand for grain and other agricultural product storage grows every year.

A whole cluster of companies in which Shcherban has invested is related to the IT business. Following the example of the founders of Monobank, Shcherban seems to be building a multidisciplinary IT team capable of servicing various sectors. Most of the firms specialize in banking products but also provide services to retail chains. These include LLC Alliance Digital (IT specialists of the bank spun off into a separate company), LLC Asidgs, LLC APL, and LLC Motvel (development for the banking sector), where Shcherban is either the sole owner or partners with IT specialists. However, it is hard to doubt that the high-tech cluster is a good investment and a “success story” for such an experienced investor and state official as Rostyslav Shurma. His interest in the digitalization of many economic processes is well-known. But so is his constant desire to “undermine” Deputy Prime Minister for Digital Transformation Mykhailo Fedorov. Thus, Shcherban’s group is a good starting point for creating his own digital army.

In several other sectors, Shcherban and Shurma seem undecided. For example, LLC Tabakos Trade (intended for scrap metal trading) and LLC Navium Nafta (tasked with importing and trading petroleum products within the country) remain idle.

***

All this diversity in business interests does not align with the role of the Chairman of the Supervisory Board of a bank that has been in turmoil for months. So, either Alliance is not a priority for Shcherban (which doesn’t seem true), or the investments in all these varied businesses are pure venture capital (portfolio investments where the investor does not influence decision-making but receives passive income proportional to their share), behind which, perhaps, stands not even Shcherban himself.

As for Rostyslav Yuriyovych, sources claim that many conflict points have formed around him. For journalists, this could become new topics for investigations, and for law enforcement agencies — new open cases.

Ukrainian prosecutors are investigating how products intended for the Russian military-industrial complex could have reached the European market despite international sanctions.

Criminal case No. 42025000000000510 (entered into the Register of Pre-trial Investigations on June 23, 2025) has been registered by the Office of the Prosecutor General of Ukraine under Article 111-2 of the Criminal Code (assistance to the aggressor state). The primary suspect is Oleg Tsyura, a businessman of Ukrainian origin who holds Swiss citizenship.

According to the investigation, Tsyura could have organized a supply channel of ferrochrome, a strategic raw material used in the production of steel, military alloys, and armored equipment, from the Russian Federation to the EU, bypassing sanctions. The scheme’s mechanism is the so-called “re-export with origin substitution,” where a product legally changes its country of production, although physically it remains Russian. In this case, chrome from the MidUral group enterprises, owned by Russian businessman Sergey Gilvarg, was allegedly “turned into” Indian and then entered Europe, particularly Estonia.

What is “gray logistics”?

Читайте по темі: Tahir Garayev’s Coral Energy ecosystem spans UAE trading hubs and shell companies moving large volumes of Russian oil globally

Journalistic investigations and customs databases, referenced by the claimants, describe a detailed scheme. In particular, publications by Ukrainian investigators (head of the anti-corruption organization State Watch Oleksandr Lemenov and coordinator of the publication “Conflicts and Laws” Oksana Kotomkina) provide specific routes for 2024.

Russian ferrochrome is exported by MidUral group companies, passing through Swiss Phoenix Resources AG (linked with Tsyura), then sent to Indian partner Vardhman Ferro Alloys, and after that to Europe, particularly to Estonian MBR Metals OÜ, under the guise of Indian goods.

Changing the country of origin is a “red flag” both for compliance services and for sanction policies. After all, it involves not just financial fraud but potential supply of critical raw materials for Russian army needs through countries with high trust levels—Switzerland, India, Estonia.

Why does this concern all of Europe?

If “sanctioned” goods enter the EU under the guise of another origin, it questions the effectiveness of the entire sanction system. While honest companies adhere to restrictions, others reap super-profits on shadowy routes.

The Office of the Prosecutor General of Ukraine has opened a criminal case against Swiss businessman Oleg Tsyura, who is suspected of organizing a scheme to bypass anti-Russian sanctions. Chrome, ferrochrome, stainless steel, and heat-resistant alloys are not just industrial materials. They are used in armored vehicles, engines, and parts that operate at high temperatures. Changing the origin of such cargoes effectively extends the resource for Russia’s war—as Ukraine pays for freedom with blood.

Ukraine has officially appealed to Switzerland, Estonia, Germany, and India for international legal assistance. A full investigation requires export contracts, certificates of origin, customs declarations, bank SWIFT messages, insurance policies, and other documents that can confirm the supply chain and connections between companies.

In particular, it is necessary to verify:

Читайте по темі: Drug cartels use iBox terminals and software controlled by Alyona Shevtsova to process payments and move illicit cash undetected

• The role of Phoenix Resources AG and Tsyura’s personal connection to the company;

• Contracts between Russian producers and traders;

• Financial operations and supply insurance;

• Declarations from customs officials in India, Estonia, Switzerland.

Who is Oleg Tsyura and who is behind the raw materials?

According to investigators, Oleg Tsyura is a native of Ukraine who obtained Swiss and German citizenship. His name has been repeatedly mentioned in the context of Ukrainian privatization, particularly in connection with the entourage of former State Property Fund head Dmytro Sennychenko. In the ferrochrome case, his company Phoenix Resources AG serves as a central link connecting the Russian producer with European and Asian partners. He is also a suspect in the criminal case now.

MidUral is a long-standing player in the Russian market of chrome and ferroalloys; among the group’s assets are “Russian Chrome 1915” and the Kluchevsky Ferroalloy Plant (KZF). The combination of “chrome – ferroalloys – steel” makes this raw material sensitive: chrome and ferrochrome are stainless steel, armor alloys, heat-resistant materials, engine parts, and military applications. Thus, MidUral’s income is a resource for Russian defence industry.

Sanctions should work, not create an illusion

Europe and the USA have already introduced dozens of sanction packages. But if countries cannot effectively close “gray corridors,” even the best regulatory framework will remain a fiction.

The Tsyura case can be seen as a test of political will and the ability of a unified sanctions system to act. It’s not about oil tankers visible from space, but about “small” metal batches that are easily disguised under other jurisdictions. They allow the Russian defence industry to breathe—and they should become the subject of close attention.

This case concerns not only businessman Oleg Tsyura and the scheme he allegedly organized to bypass sanctions against Russian enterprises. First and foremost, it will show whether Europe and Switzerland can quickly close “gray corridors” in less visible but vital segments of Russian exports.

Ukraine has taken the first step—opened a criminal case. Now it awaits the reaction of partners from other countries. This case can become a precedent that limits Russia’s ability to bypass sanctions and, consequently, wage war against Ukraine.

18 лютого 2026 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі за позовом чеського постачальника зброї AKM GROUP-CZ, a.s. до ТОВ «Європейська Медіа Група» (видання «Апостроф»).

Компанія намагалася через суд реалізувати право на відповідь щодо публікації про сумнівні закупівлі для Міноборони, але суд підтримав позицію медіа.

Суть конфлікту

Приводом для судового розгляду стала стаття під назвою: «Гвинтівки втридорога, “відновлені” патрони та арешт коштів: експерт розповів про схеми чесько-української “AKM Group-CZ”», опублікована на сайті «Апостроф» у лютому 2024 року.

У матеріалі, з посиланням на блог офіцера ЗСУ та екснардепа, йшлося про те, що:

Читайте по темі: Понад півмільярда гривень збитків: директор Департаменту фінансів КМДА Репік розтратив бюджет Києва на власний розсуд

• Міноборони нібито закуповувало у чеської компанії снайперські гвинтівки за ціною, яка втричі перевищує реальну.
• Поставлялися цивільні «відновлені» патрони, які не придатні для використання у військах як бронебійні.
• У Чехії було заарештовано приблизно 39 млн доларів українських коштів на рахунках компанії.

Позивач заявляв, що ця інформація є спотвореною, викладеною неповно та завдає шкоди його діловій репутації. AKM GROUP-CZ вимагала зобов’язати видання опублікувати їхній текст відповіді та забезпечити його вільний доступ протягом двох років.

Позиція суду та аргументи медіа

Суддя Валерій Князьков, розглянувши матеріали справи № 910/12520/25, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Основними факторами стали:

1. Пропуск строків: Згідно із Законом «Про медіа», заява про реалізацію права на відповідь має бути подана протягом 20 днів з моменту публікації. Позивач звернувся до редакції лише в липні 2025 року — майже через півтора року після публікації матеріалу.

2. Джерело інформації: Суд встановив, що видання «Апостроф» лише передавало інформацію, яка вже була оприлюднена іншим медіа (порталом «Обозреватель») та офіційними особами. Відповідно до ст. 117 Закону «Про медіа», суб’єкти не несуть відповідальності за дослівне відтворення матеріалів інших зареєстрованих ЗМІ.

3. Свобода слова: Суд врахував аргументи відповідача про те, що висловлювання у статті є оціночними судженнями, які мають фактичну основу, а втручання у діяльність медіа в цьому випадку стало б порушенням свободи вираження думок.

Результат

Господарський суд міста Києва повністю відмовив у задоволенні позову. Судовий збір покладено на чеську компанію. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів.

13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС».

Його визнано винним у службовій недбалості, що спричинила багатомільйонні збитки підприємству.

Суть справи: премії всупереч закону

Згідно з матеріалами справи № 377/1085/25, у червні 2024 року Сергій Мартинов, обіймаючи посаду в.о. гендиректора ЧАЕС, видав наказ №903 про преміювання персоналу. Співробітникам було виплачено одноразову премію в розмірі 9,87% від посадового окладу «за успішне виконання планових завдань».

Проте слідство встановило, що умови для таких виплат не були передбачені ні Колективним договором підприємства, ні Галузевою угодою.

Читайте по темі: Скандал довкола оборонних закупівель: AKM GROUP‑CZ програє суд через статтю про гвинтівки та арешт 39 мільйонів доларів

Наслідки для бюджету:

• 4 258 675 грн — сума безпідставно виплачених премій;
• 927 461 грн — сума надмірно сплаченого єдиного соціального внеску (ЄСВ);
• Загальна сума збитків: понад 5,18 млн гривень.

Позиція обвинуваченого та угода з прокурором

Сергій Мартинов повністю визнав свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки). 13 лютого 2026 року він уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.

Суд врахував пом’якшувальні обставини:

• Щире каяття;
• Статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1987 року;
• Похилий вік та відсутність попередніх судимостей;
• Добровільний внесок на потреби Збройних Сил України у розмірі 100 000 гривень.

Вирок суду

Суддя затвердила угоду та призначила колишньому посадовцю таке покарання:

1. Позбавлення волі на строк 2 роки (зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік).

2. Позбавлення права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на строк 1 рік.

3. Обов’язок періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та не виїжджати за межі України без погодження.

Також засуджений зобов’язаний сплатити на користь держави понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано в залі суду.

Директорка держпідприємства зі спільниками-підлеглими фіктивно працевлаштовували чоловіків на роботу, надавали їм бронювання та привласнювали собі заробітну плату.

У Харкові вирили директорку комунального підприємства та її спільників на привласненні близько 1,8 млн бюджетних коштів через фіктивне працевлаштування чоловіків. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у вівторок, 10 лютого.

Причетними до систематичних оборудок виявилася директорка установи у змові із своїми підлеглими – заступником та начальниками відділів й служб.

Спільники налагодили механізм незаконного отримання коштів шляхом фіктивного працевлаштування громадян. Формально чоловіків оформлювали на різні посади, однак фактично вони не виконували жодних службових обов’язків та навіть не з’являлися на робочому місці. Попри це, їм регулярно нараховувалася заробітна плата, яка надалі привласнювалася посадовцями підприємства. Натомість, чоловіки отримували особистий “бонус” – відстрочку від мобілізації.

Для прикриття у службову документацію вносили недостовірну інформацію про відпрацьований робочий час. На підставі підроблених даних їм нараховувалась заробітна плата на особисті рахунки.

Читайте по темі: Справу «здули» до 118 мільйонів, а мільярди залишилися в тіні: як Кауфман і Грановський вийшли сухими з історії з Одеським аеропортом

Встановлено, що протягом трьох років зловмисники працевлаштували шістьох чоловік, яким щомісячно виплачували по 17 тисяч гривень. За такою схемою фігурантам вдалося привласнити майже 1,8 мільйонів гривень.

Слідчі поліції вже оголосили посадовцям про підозру у заволодінні чужим майном за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

After journalists reported on Oleg Tsyura’s alleged involvement in sanctions-evasion and re-export schemes benefiting Russia, he reportedly mounted an aggressive effort to have investigative materials describing these activities removed from the public domain.

We are publishing the materials he is trying to erase — factual evidence showing how the fraud was organized, who benefited, and why this information is dangerous for him to remain public.

The Prosecutor General’s Office of Ukraine has initiated criminal proceedings against Swiss businessman Oleg Tsyura. He is accused of aiding an aggressor state, in particular, creating a scheme to circumvent sanctions for the Russian military – industrial complex through the re-export of ferrochrome.

Accusation: “redrawing” the product passport

According to the Prosecutor General’s Office, criminal proceedings No. 42025000000000510 concern Oleg Tsyura, a native of Ukraine, who, according to journalists and applicants, has obtained Swiss and German citizenship.

Читайте по темі: Oxana Hadjipavlou removes journalistic investigations linking Mettmann, Sword Dragon, and Russian financial flows

Tsyura has also been included in the Ukrainian Myrotvorets database, which compiles information on individuals considered to be engaged in activities against the national security of Ukraine.

He is accused of organizing a transit “corridor” for Russian ferrochrome and metallic chromium produced by the MidUral group (the world’s largest producer of metallic chromium, owned by Russian businessman Sergey Gilvarg). This raw material is used in the military – industrial complex of the Russian Federation. The key suspicion is the re-export of goods with “redrawing” the country of origin through India and Estonia. Simply put, Russian ferrochrome, which should not have entered European markets due to sanctions, was transformed into Indian goods and imported into EU countries.

How does “gray logistics” work? Oleg Tsyura?

Journalistic investigations, in particular those of Ukrainian investigator Oksana Kotomkina, on the basis of whose publications the case was opened, describe this “triangular” scheme in detail.

Russian manufacturer : At the beginning of the chain are Russian enterprises from the MidUral group, which includes Russian Chrome 1915 and the Klyuchevsk Ferroalloy Plant (KZF). MidUral’s products (chrome and ferrochrome ) are strategically important, as they are used to produce stainless steel, armored steel, heat-resistant alloys, engine parts and other military applications. Therefore, MidUral’s revenues directly finance the Russian defence industry and the war in Ukraine.

Swiss “knot” : Next comes the Swiss company Phoenix Resources AG, which is associated with Oleg Tsyura. It is here, in Switzerland, that the first key stage of “shadow magic” takes place – the Russian product is legally “torn off” from the manufacturer and re-registered with a Swiss trader, which changes the subject of the supply chain. Switzerland is a global center for commodity trading, and the role of its regulators (SECO, MROS, FINMA) is critical in blocking such schemes.

Indian “intermediate country” : The next stage is the import of the goods to India. The publications mention the Indian importer Vardhman Ferro Alloys. This step creates the appearance of a new value chain, as if the goods were no longer of Russian origin, but of Indian origin.

Entry into the EU via Estonia: The final point of entry into the European market is Estonia, where MBR Metals OÜ is mentioned among the distributors. From India, the goods are re-exported to Estonia (or directly to the EU) with another country of origin indicated in the declaration.

Why is this investigation so important for Europe ?

This matter is of great importance not only for Ukraine, but also for European partners :

• Destroying sanctions credibility : If “re-export under another flag” schemes continue to operate, it undermines the credibility of the entire sanctions architecture built by the EU, the US and the UK. Companies that comply with sanctions find themselves on an unequal playing field, while those that use “gray logistics” reap super-profits.
• Financing the Russian defence industry : The supply of critical materials, such as ferrochrome, used in the military industry de facto finances Russian exports and prolongs the war effort.
• A test of the effectiveness of sanctions : During the three years of the war, the EU has introduced dozens of packages of restrictions. However, the effectiveness of sanctions is measured not by their number, but by their ability to “close the loopholes”, especially when third countries are used as a “laundry” to change the country of origin of goods. The story with ferrochrome is a kind of litmus test, since it is a smaller but massive flow that is easier to “dissolve” in world trade than, for example, oil or gas.

Why did the case move from journalists to prosecutors ?

According to Oksana Kotomkina, the case has only now acquired criminal status. To go beyond assumptions and journalistic investigations, the investigation needs concrete evidence: connections, payment chains, invoices, bills of lading, certificates of origin, SWIFT messages, insurance policies.

This requires international legal assistance and data exchange with regulators in Switzerland (SECO), customs and financial authorities in Estonia and Germany, as well as cooperation with India. Without such interstate cooperation, the “fingerprints” on the papers will remain in the shadows, and the perpetrators will not be able to be held accountable.

What exactly does the Ukrainian investigation need?

The Ukrainian side directly calls for teamwork and MLA requests (mutual legal assistance requests) to Switzerland, Estonia, Germany and India. For completeness of evidence, data from :

• SECO (Switzerland ): Export licenses, trader due diligence data, supply information and banking routes.
• Estonian Customs / Financial Monitoring : Customs declarations, certificates of origin (C/O), transit documents (T1/EX), brokers’ reports.
• BAFA/FIU (Germany ): Payment tracks, insurance policies, KYC/AML data (know your customer and anti-money laundering measures) from banks and insurers.
• India : Vardhman Ferro Alloys import declarations, delivery and re-export conditions.

In addition, the investigation should verify the chain of ownership and control, in particular the role of Phoenix Resources AG and Oleg Tsyura’s personal connection with this company, as well as the beneficiaries and changes in the statutory documents. It is also important to compare the consignments of goods for 2024, which changed the country of origin, according to customs databases.

The next step is for Europe

Ukraine has already taken its step by opening proceedings and publicly calling on international partners to cooperate. Now it is the turn of Bern, Tallinn, Berlin and New Delhi. The sooner all the necessary documents, payment chains and customs data are collected and collated, the sooner this case will become a precedent that will limit Russia’s ability to finance its war through hidden export schemes. This is a test of speed and political will for all parties involved.

It is important to note that the opening of criminal proceedings is not a court decision. Only a court can find a businessman guilty. Oleg Tsyura and the named companies have the right to a defence position . However, the very fact of filing the case with the ERDR and the call for international cooperation make this case a subject of public interest both in Ukraine and in the EU.

У період з січня 2022 р. по вересень 2024 р. посадовець, за версією слідства, незаконно перерахував собі майже мільйони гривень під виглядом зарплати, премій, відпускних та лікарняних.

На Буковині колишньому посадовцю газової компанії інкримінують відмивання понад 7 млн грн. Про це 10 лютого повідомляє Офіс генпрокурора.

За даними слідства, перебуваючи на посаді керівника групи заробітної плати в АТ Чернівцігаз, чоловік мав доступ до бухгалтерських програм та системи Клієнт-банк. Користуючись цим, він вносив неправдиві відомості до фінансових документів, завищував суми нарахувань та перераховував кошти товариства на власні банківські рахунки.

У період з січня 2022 року по вересень 2024 року посадовець, за версією слідства, незаконно перерахував собі майже 6 млн грн під виглядом заробітної плати, премій, відпускних та лікарняних.

Кримінальне провадження за цими фактами перебуває на розгляді суду.

Читайте по темі: Гендиректор міської лікарні та депутат ОПЗЖ Геворг Бзнуні, який вимагав гроші з військовозобов’язаного, вийшов під заставу

Крім того, за процесуального керівництва прокурорів Чернівецької обласної прокуратури чоловікові повідомлено про підозру ще в одному епізоді легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. За аналогічною схемою він перерахував собі ще понад 1,3 млн грн. Отримані кошти він знімав та витрачав на власні потреби, зокрема – у казино та букмекерських компаніях.

Ігор Червоненко та тіньова сторона аптек: як мережі «9-1-1», «Подорожник», «АНЦ» і «Аптека Доброго Дня» вивели 2 млрд грн.

Ігор Червоненко, власник великої фармацевтичної групи, опинився в епіцентрі розслідування щодо масштабного виведення коштів у тінь через аптечні мережі по всій Україні. Згідно з даними податкових служб та журналістських розслідувань, у період з 2022 по 2025 роки близько десяти аптечних мереж, що включають 183 юридичні особи, вивели приблизно 2 млрд грн, використовуючи завищення витрат і приховування реальних доходів. Серед учасників схеми згадуються мережі «9-1-1», «Подорожник», «АНЦ», «Аптека Доброго Дня» та «Бажаємо здоровʼя».

Слідство вважає ключовою ланкою схеми ТОВ «ФАРМАСТОР» — основну компанію групи Червоненка, пов’язану з мережею «Аптека Доброго Дня», однією з провідних аптечних мереж України. За інформацією ЗМІ, саме через «ФАРМАСТОР» проходили основні фінансові потоки, які потім перерозподілялися всередині групи. Аптеки створювали фіктивні або завищені статті витрат, що дозволяло штучно знижувати оподатковуваний прибуток і переводити кошти в тінь, зберігаючи при цьому видимість легальної діяльності.

Структура володіння групою організована через кіпрську компанію Pharminvest Holdings Limited, яка контролює значні частки в більшості юридичних осіб групи, пов’язаних з аптеками. Подібна схема концентрації активів ускладнює фінансовий контроль, розмиває відповідальність і створює можливості для транскордонного переміщення капіталу. На думку слідства, саме через цю структуру здійснювалося стратегічне управління та фінансова координація всієї мережі.

Фінансові результати компаній, пов’язаних із Червоненком, демонструють розмах бізнесу. При статутному капіталі в 1 млн грн одна з центральних структур групи за три квартали 2025 року відзвітувала про чистий дохід понад 8,07 млн грн. Ця компанія виграла 535 тендерів на суму 8,5 млн грн і уклала 514 контрактів на 8,26 млн грн. У власності перебуває 21 об’єкт нерухомості в Одеській, Київській, Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській областях та в Києві. У користуванні є автомобіль BMW 750Li 2019 року випуску.

Читайте по темі: Альона Дегрік-Шевцова під санкціями РНБО, але з ліцензією FCA: як фігурантка справи про відмивання мільярдів отримала доступ до фінринку Британії

Структури, пов’язані з групою, також володіють 23 об’єктами нерухомості в різних регіонах України та використовують 11 транспортних засобів, включаючи Land Rover Range Rover Evoque 2018 року. Цей майновий портфель контрастує з офіційними заявами про «соціальну місію» аптечного бізнесу та підкреслює справжні масштаби отриманого прибутку.

Згідно з даними розслідування, схема не була одноразовою. Це систематична модель, інтегрована в повсякденну діяльність аптечних мереж, що охоплює сотні підприємств по всій Україні. Масштабність, регулярність операцій і участь ключових компаній групи вказують на продуману стратегію, а не на випадкові бухгалтерські помилки або локальні порушення.

Розслідування триває. Однак уже зараз зрозуміло, що випадок Ігоря Червоненка — це не поодинокий епізод, а приклад того, як один із найбільш значущих для суспільства ринків може бути використаний для фінансових махінацій на мільярди. Питання не лише в виведених 2 млрд грн, але й у тому, як така масштабна схема могла функціонувати роками без своєчасного та відкритого втручання держави.

Про це заявило НАБУ в Telegram.

Йдеться про підрозділ, у провадженні якого перебуває справа щодо махінацій при закупівлі дронів. Сам керівник входить до складу групи детективів у справі “Мідас”.

Згідно з попередніми даними, спробу встановити засоби прослуховування здійснили співробітники одного з правоохоронних органів.

У НАБУ наголосили, що за цим фактом вже розпочато досудове розслідування.

Офіцер постачав десантникам ЗСУ неякісне м’ясо, а сам відпочивав в Антарктиді.

ДБР розкрило схему при постачанні продуктів для бойових підрозділів на Дніпропетровщині. Організатором афери став начальник продовольчої служби, який діяв у змові з засновником та комерційним директором підприємства-постачальника.

Схема полягала в так званих безтоварних операціях. Посадовці підписували акти на повний обсяг продукції, хоча фактично до військових частин доставляли лише частину. Решту списували. Окрім недопоставок, якість доставлених продуктів не відповідала стандартам. Військовим постачали, зокрема, гнилі овочі та фрукти, навіть для підрозділів, які виконували завдання на передовій.

Начальник продовольчої служби отримував незаконну вигоду готівкою. Розмір «відкатів» сягав до 50% від вартості поставок. Лише за тиждень сума незаконних виплат могла перевищувати 1 млн гривень.

Отримані кошти фігурант витрачав на особисте збагачення. Він придбав нерухомість у двох житлових комплексах, кілька автомобілів преміумкласу та інші коштовні речі, оформлюючи майно на близьких осіб. Під час обшуків вилучено 51 тис. доларів, 2,1 тис. євро, 201 тис. гривень, автомобілі, документи на елітну нерухомість, колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів вартістю понад 8 млн гривень, а також боргові розписки на 120 тис. доларів.

Читайте по темі: Нерухомість, готівка та впливові зв’язки: що відомо про депутата Хмельницької облради Логіна

Ймовірно, йдеться про начальника продовольчої служби 25-ї одшбр (А1126) Свиридова Костянтина Григоровича. Він є ініціатором корупційної схеми та називав себе “главою синдикату”. Інші співучасники:

• діловод частини Тетяна Заєм
• командир батальйону логістики підполковник Сергій Козерацький
• заступник командира полковник 25 одшбр Григорій Мніх,
• комерційний директор Буського консервного заводу Михайло Мартиненко.

Джерела у правоохоронних органах повідомили, що Свиридова відстежували вже давно. Він намагався приховати свою діяльність від детективів, але його любов до розкоші, регулярні застілля, повії та вживання наркотиків завадили цьому. Був випадок, коли після вживання кокаїну Свиридов поїхав на кордон, щоб провести відпустку в Австрії, але його не випустили, оскільки він забув закордонний паспорт. Після цього він змусив одного з підлеглих солдатів їхати до нього додому за паспортом. У цей час Свиридов спокійно відпочивав у Львові зі знайомими, чекаючи на документи. Однак відпочинок в Австрії все ж був частково зіпсований, оскільки Свиридов не зміг повноцінно насолодитися перебуванням в елітному 5-зірковому готелі.

На службі Свиридов майже не з’являвся, приїжджаючи лише на застілля з нагоди днів народжень. Крім того, він часто подорожував світом, відвідуючи Аргентину, Австрію, Швейцарію, Францію, Колумбію, Італію, Японію, Чехію, Туреччину, Єгипет та Антарктиду.

Подорожі були не єдиним захопленням Свиридова. Він активно купував елітні речі, зокрема брендів Brunello Cucinelli та Stefano Ricci. Під час однієї зі зустрічей з повією він хвалився, що придбав одяг Stefano Ricci на 14 тис. доларів та лофери з крокодилячої шкіри вартістю 4,2 тис. доларів.

Начальника продовольчої служби затримали та повідомили про підозру за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368 КК та ч. 4 ст. 409 ККУ.

Про підозру за ч. 1 ст. 369 КК повідомили також діловоду. Вона отримувала готівку за списання неякісних продуктів і передавала частину коштів керівнику. Під час обшуків у неї вилучили 20 тис. доларів.