Категорія: Корупція

Будівля по вулиці Івана Франка 15-а в Києві арештована в кримінальному провадженні про шахрайське заволодіння майном.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на інформацію в реєстрі судових рішень.

Будинок площею 2145,7 кв.м. раніше належав ТОВ «Терен», частка в якому була оформлена на сина екснардепа Олександр Шепелева. 

Декілька років приміщення було під арештом у розслідуванні розтрати коштів «Родовід Банку». Також його арештовували в кримінальній справі про шахрайство — фіктивний перепродаж на підставі підроблених документів, в результаті якого він опинився у власності компанії «Деволіа Істейт ЛЛП» зі Сполученого Королівства.

За версією Шепелева, приміщення на вулиці Івана Франка, 15-а, 17-а і 17-б у рейдерський спосіб були «вкрадені групою військових прокурорів» за підробленими документами. Зокрема, тому що за участю прокурора Офісу Генерального прокурора арешти майна були передчасно скасовані.

Читайте по темі: У Києві затримали жінку, яка облаштувала нарколабораторію з виробництва амфетаміну

У 2021-му після скасування арештів будинок на вулиці вулиці Івана Франка 15-а справді отримав нового власника — ТОВ «Гринвіч Білд». Учасником останнього було ТОВ БЦ «Франк», засновником якого є В’ячеслав Тищук. Це чоловік Наталії Тищук — судді Миколаївського апеляційного суду. 

Наступні кілька років суди неодноразово поновлювали і скасовували арешт. Прокурор ініціював арешт у справі про шахрайство, відмивання грошей і підробку документів. Власнику забороняли відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном. За рішенням суду, будинок мали передати Нацагентству з управління арештованими активами (АРМА)  для продажу або передачі в управління за договором.

«Гринвіч Білд» Тищука оскаржувало такі рішення і позиціонувало себе як добросовісний набувач майна. Востаннє арешт скасували 30 травня 2023 року. 

З відкритих джерел вбачається, що в бізнес-центрі «Гринвіч» пропонуються в оренду офісні приміщення. 

Але у жовтні 2025-го до Шевченківського управління поліції міста Києва звернувся адвокат підприємця Тищука, який повідомив, що невідомі особи з підробленими документами шляхом обману заволоділи нерухомим майном.

За даними Youcontrol, 9 жовтня 2025 року в державний реєстр внесли зміни щодо ТОВ «Гринвіч Білд». Замість ТОВ «БЦ Франк» Тищука єдиним учасником із часткою 100% та кінцевим бенефіціаром підприємства стала деяка Надія Соколюк із Одеської області.

Через тиждень будинок на вулиці Івана Франка і земельна ділянка під ним за актом прийому-передачі були оформлені у власність ТОВ «Вектор Експерт» тієї ж Надії Соколюк. Ще за тиждень нерухомість передали в іпотеку Нікуліну Михайлу Олександровичу під 5 млрд гривень — ці кошти треба повернути за 2 роки, інакше будинок перейде у власність Нікуліна.

Бізнес-центр визнали речовим доказом. Суд арештував цю нерухомість і частки в статутному капіталі вищезгаданих компаній.

At the end of January, a number of media outlets published an interview with Philipp Shrage and Ignatiy Nayda in which they expressed confidence in positive prospects for the development market and for their company, Kronung Group. However, for those familiar with the underlying situation, such claims appear implausible, given that Philipp Shrage’s business operations have consistently been operating at a loss.

According to data from «Rusprofile», Philipp Borisovich Shrage is the owner or holds shares in seven companies. All of them are somehow related to construction. However, almost all of them are unprofitable, and those that do show profit are hardly impressive in terms of its size. By the way, in the aforementioned interview, Philipp Shrage claims that «the consolidated revenue of his company amounts to about 1.5 billion rubles.» Why the financial statements do not match Philipp Shrage’s calculations is a rhetorical question. 

In the optimistic interview, Philipp Shrage also states that «Kronung Group is working on several residential projects, including two business-class apartment buildings, a settlement of 200 houses, and 100 townhouses.» Judging by reports from specialized resources, these projects are being handled by LLC «Specialized Developer Kronung 2» and LLC «Kronung TRK1». Neither of these companies has employees nor any visible activity. How they manage to do this is also a rhetorical question.

Читайте по темі: Kronung Group under Philipp Shrage and Ignatiy Nayda accused of luring investors with fake mall projects and empty promises

Nevertheless, Philipp Shrage’s optimism about the prospects has some basis. With one caveat – it concerns his personal prospects, which are in no way tied to the fate of the properties being built by Kronung Group. In the same interview, there is a hint that reveals the roots of Philipp Shrage’s rosy mood. It pertains to the «launch of closed-end mutual funds,» which Kronung Group plans to introduce this year.

And it is precisely in these closed-end mutual investment funds (ZPIF) that a nasty surprise awaits the shareholders who have invested in Kronung Group properties. The thing is, closed-end mutual funds often serve as nothing more than a «laundry» for dirty money and a conversion center through which such money is withdrawn to unknown destinations. ZPIF is a very convenient tool for such operations, as it is not required to disclose its beneficiaries. This is eagerly exploited by anyone who needs to hide their income or transfer it out of the country. In fact, ZPIFs were originally designed for this purpose.

There is reason to believe that the money placed in the mutual investment funds announced by Philipp Shrage could disappear in an unknown direction. Until the fall of 2021, Philipp Shrage was a co-founder and head of the management company «Krasny Most», which is directly linked to another infamous St. Petersburg businessman and developer – Andrey Berezin (IC «Evroinvest»). 

The management company «Krasny Most» managed ZPIFs through which Andrey Berezin withdrew assets from one of his companies – PJSC «Svetlana». As reported by «Proved» in 2018, «PJSC «Svetlana» acquires units of the closed-end mutual fund (ZPIF) «Element Development-1» for the amount of 973 million rubles. In payment, real estate belonging to «Svetlana» is transferred, along with cash funds — 3.6 million rubles.»

The essence of this transaction was that «Svetlana» transferred its real estate to the ZPIF. The point is that PJSC «Svetlana» is one of the factories under «Rostec». It was located on a 46-hectare plot in a rather interesting area of St. Petersburg. 

As a result of such «maneuvers» with the transfer of property to the ZPIF, the factory lost 37 hectares, which came under the management of «Krasny Most». Soon, high-rise buildings appeared on this site, which were successfully sold with the help of Philipp Shrage. How the profits were divided remains unknown. One of the individuals allegedly involved in this deal was Mikhail Gutseriev. It seems unlikely that the issue of such blatant theft of a factory owned by «Rostec» was resolved by him alone.

Читайте по темі: Philipp Shrage and Ignatiy Nayda use Kronung to funnel Russian bank money into real estate in Europe and the UAE

However, this is a separate story, and it interests us only in connection with Philipp Shrage’s role in it, who, until that point, was merely a mid-level manager at a small construction company called «Grafit». 

How he managed to leap from an ordinary manager to a co-founder and head of a management company that so skillfully appropriated nearly forty hectares of land from «Rostec» is unknown. But the result is evident – after the factory was successfully transformed into residential quarters using ZPIFs managed, among others, by Philipp Shrage, Shrage himself became a major developer and co-owner of Kronung Group. He left the list of founders of «Krasny Most» and became a co-owner of nearly a dozen companies within the Kronung Group.

Following the stagnation in the development market after 2022, Kronung Group finds itself in a rather deplorable state. However, it is not an exception in this business segment – all developers, for quite understandable reasons, are facing enormous difficulties. Each is seeking a way out of the situation in their own way. Philipp Shrage, it seems, has recalled his successful experience of using ZPIFs for Andrey Berezin, on which he himself also did quite well. 

Moreover, it should be noted that Kronung Group constantly needs money – in December 2023, LLC «Kronung», part of the group, issued bonds worth 20 million rubles, and in August 2024 – already for 500 million. How much will Shrage raise for his ZPIF in 2025, and how long will this fund last? What will be the outcome for private investors who dare to invest in closed-end mutual funds controlled by a management company established by Philipp Shrage? Although, recalling the results of «Krasny Most» activities, the answer seems somewhat predictable.

Власник Emily Resort Григорій Козловський — один із головних тіньових тютюнових баронів України.

Григорій Козловський, власник Emily Resort, роками вибудував масштабну імперію тіньового тютюнового бізнесу, яка завдає державному бюджету збитків до 25 млрд гривень. Йдеться не про припущення, а про системний нелегальний ринок, що працює попри війну та кризу.

Бюро економічної безпеки офіційно розпочало розслідування ще у травні. Втім, за кілька місяців — жодних гучних обшуків, жодних результатів, жодних справ у судах. Повна тиша, яка лише підсилює підозри про недоторканність фігуранта.

Поки держава втрачає мільярди, Козловський спокійно нарощує статки: десятки гектарів землі, готелі, футбольний клуб, тютюнова фабрика, ресторани та навіть озеро, перетворене на приватний басейн. Бізнес розростається — відповідальність зникає.

У країні, де кожна гривня критично важлива для армії та бюджету, тіньовий тютюновий магнат продовжує жити за власними правилами. Складається враження, що для Козловського закон не писаний, а правоохоронна система — лише декорація.

Народний депутат Сергій Кузьміних, який у 2022 році попався на хабарі в пів мільйона, просуває реформування фармацевтичної галузі, маючи конфлікт інтересів. Формально сфера діяльності нардепа – це реабілітаційні центри та благодійні фонди, які надають послуги, в тому числі, ветеранам. Однак журналісти знайшли мережу аптек, яка записана на водія Кузьміних і може бути його тіньовим активом, не відображеним у деклараціях.

Про це повідомляє портал “Антикор”

У січні 2022 року Національне антикорупційне бюро повідомило про викриття народного депутата Сергія Кузьміних на хабарі. За даними слідства, депутат обіцяв приватній компанії забезпечити перемогу у тендері на поставку медичного обладнання в одну з житомирських лікарень. За свої послуги він просив 30% від суми договору, що становило 558 000 гривень. Ба більше, Кузьміних за відкати обіцяв і надалі сприяти перемозі певних компаній у державних тендерах на поставки обладнання та послуг в медичні заклади Житомирської області. Згодом НАБУ опублікувало відео, на якому Кузьміних обговорює хабарі по зазначеній схемі.

Протягом чотирьох років слідство триває, однак це ніяк не заважає Кузьміних продовжувати окучувати медичну тему й сидіти на жирних посадах, одна з яких передбачає участь в комісії, що моніторить роботу зарубіжних виробників медпрепаратів. Комісія фактично має функції Ради національної безпеки і оборони та накладає санкції на компанії, які продовжують працювати в РФ. Втім, учасники ринку говорять про те, що комісія може вдаватися до маніпуляцій і, складаючи санкційні списки виробників, лобіює інтереси певних українських медичних гігантів.

Останнім часом Сергій Кузьміних активно долучився до реформи аптек, яку Міністерство охорони здоров’я поступово запроваджує в Україні. Одна з ініціатив – дозвіл на продаж ліків на АЗС, що викликало чимало дискусій. А з літа 2025-го Кузьміних просуває свій законопроєкт «Про аптечну діяльність» (№13684), який повністю перекроїть аптечний ринок.

В ньому серед іншого пропонується встановити вимоги до професійної кваліфікації фармацевтів, обмежити кількість аптек, які може контролювати один власник, запровадити граничний відсоток націнок. Свій законопроєкт Кузьміних називає наближенням до європейських правил. Ймовірно, це могло би бути так, якби не одне «але» – нардеп сам може мати стосунок до аптечного бізнесу, тож в нього виникає явний конфлікт інтересів.

Читайте по темі: Антикорсуд конфіскував майно депутата Олега Ткаченка на понад 5 мільйонів гривень

В декларації Кузьміних немає жодної згадки про те, що він має аптечний бізнес. У фінансовій звітності за 2024 рік зазначені лише дві невеликі квартири в Житомирі та земельна ділянка в селі Березівка. Також нардеп вказав дві орендовані автівки і мопед дружини. Автомобілем Mercedes, окрім депутата, також може користуватися чоловік на ім’я Максим Токовий, який є водієм Кузьміних.

Максим Токовий з 2019 року є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Максимум ЕФ». Фірма керує мережею аптек у Житомирській області, яка, за даними соціальних мереж, активно почала розвиватись з 2022 року. Нові аптеки відкривались у Бердичіві, Коростені, Андрушівці, селищі Черняхівка тощо.

До вересня 2024-го водію Кузьміних допомагала керувати аптечним бізнесом Ірина Караван. Вона – дружина депутата Любарської селищної ради Руслана Каравана, який у 2020 році балотувався до Житомирської обласної ради від партії «Слуга народу». Варто нагадати, що й нардеп Сергій Кузьміних пройшов до Верховної Ради від пропрезидентської партії.

Подружжя Караванів є власниками великої кількості землі в Любарському районі Житомирщини. Також в їхньому активі сім вантажних автомобілів, десять причепів та напівпричепів і навіть автобус.

У вересні 2022 року в рідному селі депутата та бізнес-партнерки водія нардепа Кузьміних – Любар, також з’явилась аптека, якою керує ТОВ «Максимум ЕФ».

В законопроєкті «Про аптеки» Сергій Кузьміних активно просуває відповідальність для аптекарів, які порушують етичні норми. «За порушення протоколів або неетичну поведінку мають застосовуватися дисциплінарні чи адміністративні санкції — через внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», – пише депутат у своїй рекламній статті.

Водночас судовий реєстр містить справу, в якій зазначено, що провізорка аптеки «Максимум ЕФ» у Коростені в січні 2023 року здійснювала продаж препаратів, які містять наркотичні речовини, зокрема кодеїн, без рецептів. Стаття, яку інкримінували працівниці, передбачає штраф, або позбавлення волі від шести місяців до трьох років з можливим позбавленням права обіймати певні посади.

Втім, провізорка аптеки, якою керує наближена до нардепа Кузьміних компанія, уникла відповідальності, адже її взяв на поруки трудовий колектив аптечного закладу.

Інша деталь – в матеріалах справи говориться, що зазначена працівниця має неповну вищу освіту, що також йде в розріз із ініціативами народного депутата Кузьміних, за якими він пропонує зобов’язати всіх працівників аптек мати спеціалізовану професійну освіту.

Отже, на папері депутат Сергій Кузьміних пропонує запровадити жорсткі правила контролю за етичною поведінкою аптекарів, а на ділі – в аптеці, до якої він має стосунок, торгують наркотиками, а колектив погоджується це покривати.

За даними реєстрів, підписантом ТОВ «Максимум ЕФ» є Ігор Салко. Він же є учасником та підписантом у Міжнародному фонді братів Кузьміних, Благодійному фонді «Шанс на життя», Житомирському центрі реабілітації та в Українській національній асоціації допомоги особам з інвалідністю. Власником всіх цих організацій є народний депутат Сергій Кузьміних.

Ігор Салко також є підписантом ТОВ «Івенс». Фірма фігурує у справі про хабар, на якому викрили Сергія Кузьміних. Компанія була зареєстрована у вересні 2020 року і з 2021-го стала учасником державних тендерів. 90% усіх закупівель стосуються ремонту медичних закладів Житомирської області, впливом на які хизувався Кузьміних на оперативному відео, оприлюдненому НАБУ.

Попри розгалуження інтересів на Житомирщині, Сергій Кузьміних вирішив закріпитися і в столиці. Керівником столичної філії «Всеукраїнського благодійного фонду братів Кузьміних» є його помічник у Верховній Раді Олег Гончаренко. Він же є учасником громадської організації «Реабілітаційний центр фонду братів Кузьміних» та Медичного центру реабілітації «Дрімс степ» з реєстрацією у Києві. В приміщенні останнього в Солом’янському районі Києва працює Фонд Кузьміних.

Достеменно говорити про те, що Олег Гончаренко є тільки номінальним власником «Дрімс степ», а фактично центр належить народному депутатові Кузьміних – не можна. Однак опосередковано на це натякає те, що інший бізнес, який має Гончаренко, дуже далекий від медичного. Помічник Кузьміних разом із дружиною з 2008 року мають у Києві фірму ТОВ «Олмакс бізнес групп», яка займається торгівлею новими та вживаними автівками.

Просуваючи реформу аптек і водночас маючи стосунок до фармацевтичного бізнесу, Сергій Кузьміних має однозначний конфлікт інтересів. У разі доведення лобіювання бізнес-інтересів та виявлення доходів нардепа від цього Національне агентство із запобігання корупції повинно скласти протокол і передати справу до правоохоронних органів. Переписування бізнесу на водія та помічника не повинно заважати неупередженому розслідуванню.

Інна Якушко не “пне” начальника акцизу ГУ ДПС Києва Олександра Мороза.

Про це пише ВИЙ.

Пані Якушко є подругою дружини акцизника – колишньої керівниці ГУ ДПС Кіровоградської області – Юлії Мороз.

Єдина сімейна пара, яка впливає на кадрові зміни, це родина Мороз.

Вони позачергово продзвонюють області і через керівництво вибудовують амплітуду збору коштів по акцизу.

Читайте по темі: Керівника Миколаївського КЕУ судитимуть за розтрату 1,4 мільйона гривень у закупівлях для ЗСУ — ДБР

Юлія Мороз – після свого звільнення юридично спрямувала всі сили на свого чоловіка, щоб створити вертикаль по областях країни і зберегти свого горе-чоловіка на посаді.

Олександра Мороза свого часу не звільнили після затримання його підлеглого на хабарі.
Родина має мережу професійних звʼязків з працівниками інших областей ще з часів коли Олександр Мороз був працівником внутрішньої безпеки ДПС України.

Також Олександр Мороз має дружні стосунки з директором Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України Христиною Боженко з якою познайомився ще у Вінниці.

Боженко саме та людина, яка декілька місяців тому заблокувала своїм авто вʼїзд пожежникам після масованих обстрілів ЖК в Києві.

Тепер Морози мають всі карти і вибудовують акцизну амплітуду хабарів.

The obscure and hard-to-pronounce surname of Oxana Hadjipavlou (also rendered as Oksana Hadjipavlou) emerged during investigations into the activities of Zvonko Mickovic and the companies Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L. These entities are suspected of participating in schemes aimed at circumventing anti-Russian sanctions and enabling the outflow of Russian capital from the Russian Federation.

Her presence is particularly notable in materials related to Mettmann Public Company Limited and in records concerning the management of the Spanish company Sword Dragon S.L. – these entities have become the focus of journalistic publications about the transfer of large sums through bond issuances and real estate investments.

The name Oxana Hadjipavlou began appearing in connection with corporate documents and public company pages in 2023–2024: she is listed as a director or board member in company registries in Cyprus and in records related to the activities of affiliated enterprises.

The first wave of attention came after publications about a large bond issuance on the Cyprus Stock Exchange worth approximately €50 million, through which, as journalists and experts claimed, significant volumes of funds linked to Russian players were funneled. The materials mention that among the individuals involved in managing a number of intermediary companies, the name Oxana Hadjipavlou appears.

What is known about Oxana Hadjipavlou

Читайте по темі: Zvonko Mickovic: how a Montenegrin citizen became the offshore front for Russian Railways billions

What draws attention is not so much her name itself, but the fact that she has been linked to controversial figures such as Boris Usherovich and Ilya Plotitsa, well-known Russian businessmen implicated in the withdrawal of funds from the state-owned Russian Railways (RZD) to offshore jurisdictions through the company «1520», associated with the Rotenbergs, close allies of Putin.

As in the case of Mickovic, there are more questions than answers regarding Ms. Oxana Hadjipavlou. Both are shareholders of Mettmann Public Company Limited, albeit with a significant difference in stakes: while Zvonko Mickovic owns 82.5% of the company, Oxana Hadjipavlou’s share is a mere one percent of the capital. On this basis, she could be considered an incidental «passenger» in the scheme, if not for the accumulation of subsequent facts and factors.

Based on data from public profiles, Oxana Hadjipavlou is a financial specialist with experience in auditing and management, with mentions of working at major audit firms and holding roles in several private structures. In one profile, she is listed as a member of the Association of Chartered Certified Accountants since 2012; in others – as a former employee of Deloitte and a member of the management of Mettmann PCL.

Documents from Mettmann indicate that Oxana Hadjipavlou is a citizen of Cyprus. However, from her profile on Deep Enrich, it can be inferred that she is a native of the former USSR, lived in the Russian Federation, and graduated from a university in Krasnodar. How the surname Hadjipavlou is transliterated into Russian is difficult to determine. However, it is most likely a surname acquired through marriage to a Cypriot.

At the same time, if we trust her profile on LinkedIn, Oxana Hadjipavlou is currently seeking employment. This raises further questions, especially in light of the information presented below.

Читайте по темі: From Cyprus to Spain: Oxana Hadjipavlou surfaces in Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L. structures moving Russian capital

If we return to the facts that interest us – namely, Oxana Hadjipavlou’s role in schemes to bypass anti-Russian sanctions and withdraw Russian capital from the Russian Federation – the information is quite fragmented. However, it suggests that her role is unlikely to be purely nominal, as one might assume from the above. Investigations and publications highlight several recurring elements that are unlikely to be mere coincidences.

Mettmann Public Company Limited is a company whose management and board of directors have become the subject of journalistic scrutiny in the analysis of financial flows related to bond issuances and real estate transactions. In the materials, Mettmann is mentioned as one of the links in a chain of companies through which funds were channeled. Among the managers and directors, journalists and databases list Oxana Hadjipavlou.

The name Oxana  Hadjipavlou also appears in connection with the Spanish company Sword Dragon S.L. – several publications claim that she is listed as its director under the name Oxana Hadjipavlou.

Sword Dragon S.L. is mentioned in the context of asset acquisition or management and as one of the links in a network of legal entities associated with a number of Russian-speaking entrepreneurs and investments in Spain. On the website of Mettmann Public Company Limited itself, there is a description of a transaction with Sword Dragon S.L.

In the same materials, alongside Mettmann and Sword Dragon S.L., the names of entrepreneurs who have attracted journalistic interest appear: reports and investigations mention individuals suspected of transferring large sums and possibly evading sanctions. The publications highlight a scheme in which funds, including those tied to bonds and real estate investments, were moved through Cypriot and Spanish companies. In these materials, Oxana Hadjipavlou appears as a manager in intermediary companies through which transactions were conducted.

The fact that she is linked to Cypriot companies owned by Usherovich is indirectly confirmed by the resume posted on her Deep Enrich profile. Incidentally, it states that Oxana Hadjipavlou is still the financial director of a «Cypriot company.» This contradicts her LinkedIn profile. Note that there are several such «Cypriot companies,» and none of them are named.

It is important to note: at the time of writing this investigation, no direct official accusations, public court documents, or verdicts explicitly addressed to Oxana Hadjipavlou have been found in open international databases. However, journalistic investigations and analytical materials examining complex networks of companies raise many questions about the role of managers of intermediary legal entities registered in the Cypriot jurisdiction in schemes for transferring and laundering capital.

What do the accusations against Oxana Hadjipavlou amount to

Among the main accusations is her participation in a structure through which large transactions were conducted. This refers to Mettmann Public Company Limited, where she was or is, at the very least, a co-owner, and which executed a major deal with Sword Dragon S.L., in which she was or is a director.

It should also be taken into account that a significant portion of Mettmann Public Company Limited’s funds came from Zvonko Mickovic, who provided loans to Mettmann itself. Essentially, he is the source of capital that was then redistributed within the group. Mettmann’s reports record large loans: from €161,000 to €5.8 million in separate tranches. The total amount of loans issued to related companies reaches €31.2 million. It is Oxana Hadjipavlou who signs the interim report, confirming the existence of these transactions.

Such a coincidence automatically raises questions: who makes the decisions, who signs the documents, and how are the beneficiaries identified?

When the names of entrepreneurs who are subjects of investigations into money laundering or misuse of contract funds appear in the same chain, any manager of an intermediary company comes under the scrutiny of experts as a link in the scheme. Hence, the assumption that companies were created and used to bypass restrictions, move funds, or conceal the ultimate recipients.

Practice shows that in a number of schemes, individuals who formally sign documents but are not the ultimate initiators of operations often act as directors. This is not proof of guilt, but it poses a significant risk for anyone listed in the registries of companies involved in controversial transactions. Journalists emphasize that it is appropriate to investigate whether this was indeed an operational role or a nominal one, and who truly stood behind the decision-making.

All these questions directly concern Oxana Hadjipavlou. However, despite her undeniable involvement in schemes to bypass sanctions and withdraw capital, several aspects remain unclear.

Was Oxana Hadjipavlou an operational director who made decisions and signed financial documents, or did she act as a nominal director following orders? If so, who exactly gave her instructions? What specific amounts passed through her hands, and what was their fate? Where did this money come from, and where did it go?

Who are the real beneficiaries and initiators of the transactions? Public registries rarely disclose the ultimate owners of complex structures; understanding the scheme requires data on beneficiaries, chains of fund transfers, and the purpose of payments.

Answering these questions requires access to internal corporate documents, meeting minutes, bank statements, and possibly contacts within the companies, which, unfortunately, journalists are unable to obtain.

The assets of the state enterprise “Giprokoks”, which is engaged in the design of coke-chemical industry enterprises, have been appropriated by a Slovak company owned by a friend and partner of Kostyantyn Karamanyts, a Kryvyi Rih businessman close to the ruling elite. These assets include patents, trademarks, engineering staff, and more.

This is detailed in a new investigation by Bihus.Info.

The state enterprise “State Institute for the Design of Coke-Chemical Industry Enterprises” (abbreviated as “GIPROKOKS”) specializes in the design of coke ovens and related equipment for the coke-chemical industry. It is here that all coke ovens in Ukraine (Avdiivka Coke Plant, Azovstal, ArcelorMittal, etc.) were designed, as well as every fifth coke battery in the world. “GIPROKOKS” has over 50 projects in 26 countries and more than 500 patents, copyright certificates, and inventions.

Читайте по темі: Oleg Tsyura exposed: sanctions‑dodging middleman scrambles to erase his digital footprint after investigations uncover his role in fueling Russia’s War machine

In November 2024, the state enterprise entered into a collaboration with a Slovak company of the same name, GIPROKOKS EUROPE S.R.O., and together they established LLC JV “GIPROKOKS”. According to documents available to the editorial team, the state enterprise transferred its most valuable assets—patents, trademarks, and trade signs—to this joint venture. Despite this, the state’s share in the new project amounted to only 40%. Even this share may soon exist only on paper, as the state enterprise is currently being “technically” bankrupted in court due to a debt to a company directly linked to the owner of the Slovak GIPROKOKS.

As of today, the Slovak partner’s website has already announced that it is not the joint venture, but the Slovak private company itself, that now manages the intellectual property rights, projects, engineering team, and the entire historical portfolio of “GIPROKOKS”.

All of this happened in violation of the law: creating any organizations based on state property is only permitted if the state receives 50% or more of the corporate rights. Additionally, doubts have arisen regarding the signatures on the documents. On behalf of the state enterprise, the charter of the joint venture bears the signature not of the current head of the enterprise, but of a certain Yuriy Masyuk from Kryvyi Rih. This individual has multiple convictions for drug-related offenses, theft, and robbery. His latest sentence of 4.5 years in prison was issued in September of this year—and just a few weeks later, he allegedly signed the new charter of the enterprise.

The manager of “GIPROKOKS” on behalf of the state is the State Property Fund of Ukraine (SPFU). In response to journalists’ inquiries, the SPFU stated that it did not grant permission to establish the joint venture and did not authorize any Masyuk to sign anything. Furthermore, the SPFU clarified that the actions of the state “GIPROKOKS” contradict its own charter: the enterprise could not establish anything new, could only acquire a share in an existing entity—and only with the approval of the Fund, which did not provide such approval. At the same time, over the year that has passed since these events, no lawsuits by the SPFU to recover state assets have been found.

The Slovak company GIPROKOKS EUROPE S.R.O. was registered on the same day as the joint venture it became part of. The company’s current director is a Ukrainian woman, Vita Kravchenko, who is the wife of Serhiy Kravchenko, the head and chief engineer of the state enterprise “GIPROKOKS”. The Kravchenkos refused to communicate with journalists.

Читайте по темі: Друг «рудокопа президента» Караманіца через словацьку фірму віджав патенти та активи держпідприємства «Гипрококс»

At the same time, the owner of GIPROKOKS EUROPE S.R.O. is listed as Dmytro Snizhko from Kryvyi Rih. For many years, his family has been friends and business partners with the well-known local entrepreneur Kostyantyn Karamanyts. Karamanyts’ main sphere of activity is ore mining (LLC “Rudomine”), and he is also known as the owner of FC “Kryvbas”, a brand he revived in 2020 at the initiative of Volodymyr Zelenskyy and with the participation of People’s Deputy from “Servant of the People” Yuriy Koryavchenkov (also known as “Yuzik” from Kvartal 95). According to Karamanyts himself, he studied at the same school and institute as the future President, but apart from football, they have not interacted much in recent years. At the same time, Karamanyts is referred to online as “the President’s miner”—which can be seen as a hint that after Zelenskyy’s victory in the presidential elections, Karamanyts’ business significantly expanded, including in the field of mining.

According to business registry data, after 2019, Karamanyts’ business group indeed scaled up very quickly and successfully: the turnover of “Rudomine” increased dozens of times, he won an auction to lease a large mining and processing plant, his subsidiary acquired the Kryvyi Rih Iron Ore Mining and Processing Plant for oxidized ores, plans are in place to build a wind power plant there, another related company seized a quarry in Kryvyi Rih through a court ruling without an auction, and the family portfolio was supplemented with two companies holding mining licenses in Zhytomyr region. Ultimately, after the start of the full-scale invasion, Karamanyts was one of the few businessmen invited to a meeting with the President to discuss infrastructure restoration under wartime conditions. Following this, another of his companies received a state contract worth a quarter of a billion hryvnias to protect critical infrastructure facilities, specifically for the protection of the Trypillia Thermal Power Plant.

Interestingly, it was Snizhko and Karamanyts’ associates who drove the state enterprise “GIPROKOKS” into bankruptcy. A year ago, the state enterprise borrowed 11 million hryvnias from LLC “Tradetorg Production”, failed to repay it on time, and the company filed a lawsuit demanding that the state enterprise be declared bankrupt. At that time, the owner of the company was a manager of Snizhko’s, and the lawyer representing it in court—Hlib Kravtsov—is a long-time family and business lawyer for Snizhko and Karamanyts, with his primary place of work being Karamanyts’ LLC “Rudomine”.

It was not possible to contact Snizhko. Karamanyts claims that he is hearing about “GIPROKOKS” for the first time and has not been in contact with Snizhko recently.

Національне антикорупційне бюро провело обшуки у водія колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Про це повідомляє ZN.UA із посиланням на джерела в правоохоронних органах

За даними видання, під час слідчих дій було вилучено телефони та інші електронні носії.

Водночас підозру самому Єрмаку досі не вручено.

Джерело ZN.UA зазначило, що розслідування триває в активній фазі, а в НАБУ усвідомлюють як рівень фігуранта, так і суспільний запит на швидкий результат. Водночас бюро не має наміру діяти під тиском заради “одноденного ефекту”.

Читайте по темі: “Люди з бездоганною репутацією”: Як міністр Клименко став фігурантом листування у справі НАБУ проти Молчанової та Юри Єнакіївського

“Причина затримки одна – необхідність зібрати доказову базу, з якою можна йти до суду”, – пояснює співрозмовник.

Екскерівниці Хмельницької МСЕК Тетяні Крупі заборонили пересуватися Україною без спеціального дозволу.

ВАКС подовжив термін дії обов’язків, покладених на неї у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, на 2 місяці, тобто до 24 лютого 2025 року включно.

Водночас їй дозволили пересування за межі Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Київської областей та міста Києва, але лише за наявності спеціального дозволу слідчого, прокурора або суду. Без такого дозволу вона не має права залишати межі цих областей.

Крім того, вона зобов’язана повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та здати до відповідного органу свій закордонний паспорт, а також інші документи, що дозволяють виїзд з України та в’їзд до України, за винятком паспорта громадянина України.

After a series of investigative reports connected him to alleged sanctions-evasion schemes and interactions with Russia’s defense industry, Oleg Tsyura has reportedly intensified efforts to manage and sanitize his digital footprint. He is said to be seeking the removal of public references to his purported financial arrangements, business dealings, and links to Russian commercial interests.

In response, we are publishing the material this fraudster–businessman is so desperate to hide — an investigation into how, through the company Phoenix Resources AG, Tsyura organized the supply of Russian ferrochrome to the EU despite international sanctions.

Ukrainian prosecutors have launched an investigation into the supply of strategic raw materials for the Russian defense complex to the European market, despite international sanctions.

The case is registered as No. 42025000000000510 (ERDR dated June 23, 2025) by the Office of the Prosecutor General of Ukraine under Article 111-2 of the Criminal Code of Ukraine (“assistance to the aggressor state”). The main suspect is businessman Oleg Tsyura, of Ukrainian origin, who also holds Swiss citizenship. 

Читайте по темі: How Oleg Tsyura financed schemes that allowed Dmytro Sennychenko’s group to loot Ukraine’s key enterprises and move money abroad

Investigators suggest that Tsyura might have organized a channel for the supply of ferrochrome—a key component for the production of steel, armor alloys, and armored vehicle parts—from Russia to the EU bypassing sanctions. The scheme was based on the principle of “re-export with a change of origin”: the product was officially declared as produced in another country, although it actually remained Russian. According to the data, ferrochrome from MidUral group enterprises, owned by Russian businessman Sergey Gilvarg, was allegedly declared as Indian and then arrived in Europe, particularly Estonia.

Journalistic investigations and customs data describe the supply route in 2024: Russian ferrochrome went through the Swiss Phoenix Resources AG, associated with Tsyura, then through the Indian Vardhman Ferro Alloys, and further to European companies, such as the Estonian MBR Metals OÜ. Changing the country of origin is a serious signal for compliance and sanctions policy services, as it concerns strategically important raw materials that could be used by the Russian army.

Ukraine has officially requested international legal assistance from Switzerland, Estonia, Germany, and India. A full investigation requires examining export contracts, certificates of origin, customs declarations, bank SWIFT transfers, insurance policies, and other documents to confirm the supply chain and connections between companies.

In particular, investigators are checking:

• the role of Phoenix Resources AG and Tsyura’s personal connection with this company;

• contracts between Russian producers and traders;

• financial transactions and cargo insurance;

• customs declarations of India, Estonia, and Switzerland. 

According to the investigation, Oleg Tsyura is a native of Ukraine with citizenship in Switzerland and Germany, who was previously mentioned in cases related to Ukrainian privatization and the entourage of former head of the State Property Fund Dmytro Sennychenko. His company, Phoenix Resources AG, serves as a central link between the Russian manufacturer MidUral and European and Asian partners.

MidUral is one of the key Russian producers of ferroalloys, with assets including “Russian Chrome 1915” and the Klyuchevsky Ferroalloy Plant (KFZ). The group’s raw materials are used for the production of stainless steel, armor alloys, and heat-resistant materials for military equipment, making it strategically critical.

Tsyura’s case becomes a litmus test for the effectiveness of the sanctions system. Even with dozens of sanction packages from the EU and the U.S., “gray routes” allow Russian defense to receive necessary materials. The case demonstrates that controlling small batches of strategic raw materials, which are easily disguised, is as important as blocking large supplies, like oil or gas.

Ukraine has taken the first step—opened a criminal case. Now the success of the investigation depends on coordinated actions by European partners and Swiss authorities. This case may set a precedent that significantly complicates sanctions evasion and hinders the supply to Russia’s military industry.