Банка супу за мільйони: Феномен Енді Воргола і його карпатське коріння

3 червня 1968 року в студії на Мангеттені пролунали постріли. Художник, який уже став символом нової епохи, дивом вижив. Світ знав його як Енді Воргола— зірку Нью-Йорка, провокатора і майстра перетворення буденності на культ. Але народився він як Андрій Воргола — син русинських емігрантів із карпатського села Мікова, передають Патріоти України з посиланням на ESPRESO.TV.

Дитинство між традицією і маскультурою

Майбутній митець з’явився на світ 6 серпня 1928 року в Піттсбург у родині вихідців із Підкарпатської Русі (нині територія Словаччини). У домі говорили карпаторусинською говіркою, дотримувалися греко-католицьких традицій і берегли народну культуру.

У дитинстві Андрій тяжко хворів — ускладнення після інфекції надовго прикували його до ліжка. Саме тоді мати приносила йому журнали, комікси, фотографії. Хлопчик копіював зображення, вирізав картинки, збирав колажі. Інтерес до масових образів — реклами, газетних фото, кінозірок — сформувався задовго до того, як він назве це поп-артом.

Від Ворголи до Воргола

Після навчання в Carnegie Institute of Technology (нині Carnegie Mellon University) він у 1949 році переїхав до Нью-Йорка. Там і з’явився «Енді Воргол» — без останньої літери «а» у прізвищі. Зміна імені була радше прагматичною, ніж драматичною: простіша вимова й звучання для американської публіки.

Спершу він працював ілюстратором, оформлював рекламу, співпрацював із модними журналами Harper’s Bazaar і Vogue. У 1950-х Воргол став одним із найзатребуваніших комерційних художників міста — і ніколи не соромився поєднувати мистецтво з бізнесом.

Банка супу, що змінила правила гри

1962 року серія робіт із зображенням банок супу Campbell’s спричинила резонанс. Звичайний товар із супермаркету перетворився на арт-об’єкт. Використовуючи шовкографію, Воргол тиражував образи, ніби доводячи: в епоху масового виробництва мистецтво теж може бути серійним.

Одна з робіт — «Велика банка супу Кемпбелл» — була продана на аукціоні Christie’s за 23 мільйони доларів. Відтоді його твори стабільно входять до переліку найдорожчих у світі.

Воргол також створив культові портрети Мерилін Монро, Елвіс Преслі, Елізабет Тейлор та Мао Цзедун, перетворивши знаменитостей на символи епохи споживання.

«Фабрика» і нова естетика

У 1963 році він відкрив студію під назвою «Фабрика» — простір, де народжувалися картини, фільми, журнали і нові культурні сенси. Там знімалися експериментальні стрічки Sleep, Empire, Chelsea Girls, збиралася богема й працювали асистенти.

Воргол співпрацював із гуртом The Velvet Underground, займався продюсуванням і поступово перетворився на культурного менеджера нової хвилі.

Постріли і тиша

3 червня 1968 року письменниця Валері Соланас вистрелила у художника в його студії. Він вижив, але поранення позначилися на здоров’ї назавжди. Після цього Воргол став стриманішим і дистанціювався від хаотичного життя «Фабрики».

У 1980-х він активно працював над портретними замовленнями та створив серію робіт на тему «Таємної вечері», що відображала його глибоку, хоч і непублічну релігійність.

Карпатський слід у світовому мистецтві

Попри світову славу, Воргол залишався людиною з чіткою внутрішньою опорою — родиною та вірою. Він регулярно відвідував греко-католицьку церкву й підтримував зв’язок із матір’ю, яка жила з ним у Нью-Йорку.

Після смерті митця 22 лютого 1987 року його спадщина лише зросла в ціні та значенні. У словацькому місті Медзилаборце відкрили музей родини Ворголів, а велика колекція зберігається в музеї в Піттсбурзі.

Русинський хлопець із робітничого кварталу став обличчям поп-арту й довів, що межа між рекламою та «високим» мистецтвом — умовна. Його знамените передбачення про «15 хвилин слави» стало пророчим: для самого Воргола вони тривають уже десятиліттями.

За три місяці Росія заробить $10-15 млрд – і це ще найоптимістичніший для нас сценарій, – політолог

“США відміняють нафтові санкції проти Росії. Скільки заробляє Росія на війні в Ірані?” – пише політолог Вадим Денисенко на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:

“Відміна нафтових санкцій до 11 квітня 2026 року де-юре узаконює те, що й так працювало де-факто.

  1. Після відміни санкцій щодо Індії стало зрозумілим, що ці самі санкції просто непотрібні. У ситуації, коли 90% російської нафти продається в Китай та Індію, а санкції проти Китаю не працюють, санкції перетворилися на комічну формальність. США, на жаль, розписалися у власному безсиллі.
  2. Експерти берлінського центру Карнегі порахували, що зростання ціни на нафту на $10 дає російському бюджету плюс приблизно $1,6 млрд. Зараз ціна зросла на плюс-мінус $40. Тому по місяцю це може принести додаткові $6 млрд. Виходячи з того, що війна в затоці не закінчиться завтра, а відтак і ціна на нафту не буде падати ще відносно довгий проміжок часу, ми можемо з упевненістю говорити, що російський бюджет буде точно отримувати додаткові кошти ще відносно довгий проміжок часу. Точні цифри спрогнозувати поки практично неможливо. Але, за самого оптимістичного для нас сценарію, протягом трьох місяців Росія додатково заробить як мінімум $10–15 млрд. І, повторюся, це найоптимістичніший для нас сценарій.
  3. Чи багато це? Дефіцит російського бюджету за січень – лютий складає приблизно $44 млрд. Тут, звичайно, не можна лінійно підходити, бо Росія завжди має можливість запустити станок, але, в цілому, виключно нафтовими доходами можна зробити лише одну-єдину річ: помʼякшити стрес для макрофінансової системи й надати посильну допомогу тим галузям, які вже стоять у черзі за субсидіями (будівництво, вугільна, машинобудівна галузі й ряд критичних інфраструктурних проєктів). Якщо російська влада піде цим шляхом, це не вирішить структурні проблеми російської економіки, але точно знизить соціальну напругу в ряді регіонів. Простіше кажучи, системна криза, яка визрівала на 2027 рік, схоже, відкладається.
  4. Окремо хочу наголосити, навіть якби нічого цього б не було – ВПК все одно б отримав своє фінансування.
  5. Окремо хочу звернути увагу на геополітичну гру росіян щодо Європи. Кремль резонно вважає, що затягування війни в Перській затоці призведе не лише до росту цін на енергоносії, але й до дефіциту цих самих енергоносіїв. І тому Москва розпочала інформаційну кампанію про те, що Україна планує знищити “Турецький” і “Голубий потік”, з однієї сторони, а з іншої просувається наратив, що Європа не виживе без російського газу. І тут ми можемо отримати спільну позицію РФ і США щодо “Північного потоку”, яка, схоже, активно обговорюється.
  6. Війна в Ірані привідкриває перед росіянами вікно можливостей для гри в Європі лише в одному випадку: якщо ця сама війна триватиме довго (три місяці й більше).
  7. Для нас уся ця ситуація може стати критичною, якщо США і Європа почнуть домовлятися за нашою спиною. І виключати цього не варто”.

Бо використовував Google Translate: Офіцера нового суперсекретного підрозділу спецслужб РФ затримали в Колумбії, – ЗМІ

Журналісти The Insider викрили новий надсекретний підрозділ спецслужб країни-агресора РФ Центр 795, призначений для «найбільш важливих операцій» — зокрема, військових операцій в Україні, політичних убивств і викрадень за кордоном. Розслідування The Insider і Der Spiegel було опубліковано в п’ятницю, 13 березня, передають Патріоти України.

Розслідувачі називають Центр 795 найбільш засекреченим із російських підрозділів, який створили переважно з елітних офіцерів ГРУ і Центру спецпризначень ФСБ (Альфа і Вимпел).

The Insider пише, що зміг встановити практично всіх співробітників Центру 795, його місце дислокації, спонсорів, а також операції, що проводяться. Розслідувачі вирішили оприлюднити інформацію після того, як у лютому в столиці Колумбії Боготі було затримано одного з ключових офіцерів Дениса Алімова, який займався організацією вбивств і викрадень за кордоном. Алімов очікує на екстрадицію в США за запитом федеральних прокурорів у Нью-Йорку і обвинувачується в організації замаху на двох «критиків путінського режиму», які виїхали з РФ.

Як сказано в розслідуванні, Центр 795 з’явився після початку повномасштабної війни, у грудні 2022 року, і до червня 2023-го був майже повністю укомплектований. Журналісти пояснюють, що Центр 795 створювали як альтернативний в/ч 29155 (відома отруєнням Скрипалів і диверсіями за кордоном) підрозділ із «суперсекретними завданнями», а його голова відповідає безпосередньо перед начальником генштабу країни-агресора Валерієм Герасимовим або заступником міністра оборони.

За даними The Insider, Центр 795 базується на території навчального центру концерну Калашников, який належить до Ростехнологій Сергія Чемезова — друга і товариша по службі в КДБ російського диктатора Путіна. У фінансуванні проєкту також бере участь олігарх і співвласник Калашникова Андрій Бокарєв, який раніше потрапив під міжнародні санкції. Останній «відкочує» частину отриманих грошей на «особливі державні потреби», а в обмін отримує унікальний доступ до держконтрактів, як раніше це робив Євгеній Пригожин. При цьому журналісти звертають увагу, що контракти на постачання харчування для міноборони РФ після вбивства Пригожина перейшли до людини, пов’язаної з Бокарєвим, і він же отримав маєток колишнього ватажка ПВК Вагнер у Геленджику.

Розслідувачі з’ясували, що в Центрі 795 служить близько 500 офіцерів, розділених на три управління: розвідувальне, штурмове і бойового забезпечення.

Розвідувальне управління, що складається з дев’яти відділів, займається, зокрема, моніторингом соцмереж, розвідкою за комерційними супутниковими знімками, роботою з агентурними мережами за кордоном, перехопленням сигналів, оптичною розвідкою з дронами Орлан і Елерон. До складу управління також входить снайперський відділ, завдання якого, ймовірно, — проводити адресні ліквідації, пише The Insider.

У штурмове управління входить чотири відділи бойового застосування, до кожного з яких входить чотири автономні ударні групи, і жодна з груп не знає про дії інших. Журналісти припускають, що в підрозділу є можливість «закидання з повітря», судячи з присутності десантників із ФСО (Федеральної служби охорони) і ГРУ РФ.

Управління бойового забезпечення складається з п’яти відділів — бронетанковий, артилерійський, медичний, вибухотехнічний і ППО, а також спеціалізованих відділів, що займаються протитанковими операціями, техобслуговуванням, фортифікацією і логістикою. На озброєнні у них перебувають танки Т-90А і реактивні системи залпового вогню Смерч калібру 300 мм.

Як повідомляє The Insider, Центр 795 отримав право переманювати офіцерів з інших підрозділів армії країни-агресора, ГРУ, ФСБ і ФСО, що вказує на його вищий статус у внутрішньовідомчій ієрархії. Журналісти також виявили у складі центру ветеранів групи Альфа КДБ Білорусі.

За інформацією розслідувачів, заарештований у Колумбії Денис Алімов раніше служив в ОМОНі та спецпідрозділі Альфа ЦСН ФСБ і підтримував особисті стосунки з чеченським диктатором Рамзаном Кадировим. Після переходу до Центру 795 він «продовжив працювати по чеченській темі», а одним із його завдань стало викрадення політичного противника Кремля. Як пише The Insider, йдеться про членів сім’ї Ахмеда Закаєва, глави уряду Чеченської Республіки Ічкерія за кордоном, який живе в Британії.

За даними федеральної прокуратури США, для операції проти Закаєва Алімов завербував Дарко Дуровіча, який розмовляє сербохорватською мовою і проживає у США. Він пообіцяв йому приблизно $1,5 млн «за кожну успішно „депортовану“ ціль», а за третю людину в разі успіху запропонував винагороду понад $10 млн.

У розслідуванні сказано, що Центр 795 спроектували як захищений від електронного проникнення, а його співробітники спілкуються за допомогою зашифрованих застосунків для обміну повідомленнями, використовують псевдоніми і розмежований зв’язок. Однак у підрозділі не врахували мовну несумісність власних агентів, пише The Insider.

Алімов говорив російською, а Дурович — сербохорватською. Останній також вільно володіє англійською, але, «мабуть, вимоги знати англійську не було серед умов для найму в найелітнішу команду ГРУ». Для перекладу польових доповідей Дуровича та оперативних інструкцій Алімова вони використовували Google Translate.

«Самі повідомлення передавалися через зашифровані застосунки, які вони вважали безпечними. Але переклад тексту проходив через сервери, що належать американській технологічній компанії, — сервери, які підпадали під дію ордера ФБР на стеження. Маючи судовий ордер, слідчі змогли отримати доступ до журналів цих перекладів безпосередньо від постачальника послуг, читаючи в режимі реального часу вміст усього оперативного листування у відкритому вигляді, навіть попри те, що Алімов і Дурович вважали себе захищеними наскрізним шифруванням», — розповідають розслідувачі.

Зрештою слідчі ФБР змогли стежити за тим, як Дуровіч займався розвідкою в Західній Європі, відстежуючи першу ціль (за даними журналістів, члена сім’ї Закаєвих). «Арешт Алімова в аеропорту Ель-Дорадо 24 лютого, судячи з усього, став результатом збігу кількох напрямів розслідування. Колумбійська міграційна влада, діючи за координацією з Інтерполом, затримала його після прибуття рейсом Turkish Airlines зі Стамбула. За словами джерел, знайомих із перебігом розслідування, його поїздку було підготовлено в останній момент: вивчені слідчими документи свідчать, що лише за день до від’їзду він намагався придбати в Росії передплачений одноразовий телефон», — ідеться в матеріалі.

Алімову, окрім обвинувачень у вбивстві та змові з метою викрадення, також висунули обвинувачення в наданні матеріальної підтримки терористичній організації та змові з метою фінансування тероризму. За кожним з основних обвинувачень йому може загрожувати довічне ув’язнення.

«Свого часу підрозділ 29155 був частково скомпрометований, тому що його співробітники використовували свої справжні паспорти, подорожували під власними іменами і залишали цифрові сліди в європейських готельних реєстрах і базах даних авіакомпаній. Центр 795 намагався виправити ці недоліки за допомогою корпоративного маскування і поділу на автономні підрозділи. Але все це протрималося недовго через низку інших помилок — однією з яких було використання Google Translate», — підбиває підсумок The Insider.

“У сина дорога школа, няня потрібна…”: Наречена Кулеби вразила доходами

Наречена ексміністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, засновниця мережі київських секс-шопів Світлана Павелецька заробляє приблизно $10 тис. на місяць. Про це вона розповіла в інтерв’ю, яке 12 березня опублікували в YouTube українського ведучого Слави Дьоміна, передають Патріоти України.

“У мене насправді не лишається грошей на інвестування, бо в малого дорога школа, я багато працюю, тому мені потрібна няня, я допомагаю батькам, я багато доначу. І воно якось перекриває, і нема чого інвестувати. Колись у мене був досвід, і я намагалася проінвестувати в цінні папери. Я вклала $10 тис., потім із боєм забрала шість, мені здається. На цьому інвестиція скінчилася. Я не роблю того, у чому я не можу розібратися”, – розповіла вона.

Бізнесвумен додала, що могла б заробляти, купуючи і продаючи криптовалюту, але не розуміється на цьому. “Крипта – я знаю, що багато людей на цьому заробляють, але це треба сісти, вивчити. У мене немає ні часу, ні натхнення, нічого”, – сказала вона.

Павелецька зазначила, що платить за навчання свого сина щомісяця 55 тис. грн.

Наречена Кулеби також розповіла, що вони живуть в орендованому будинку, а її квартиру здають в оренду.

“Отримають далеко не бідні громадяни”: Кешбек на паливо може стати неефективним використанням бюджету, – економіст

Кешбек на пальне, який уряд пропонує як соціальну ініціативу, може виявитися неефективним використанням бюджетних коштів, адже значна частина цих грошей піде не малозабезпеченим, а заможним громадянам. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів економіст Олег Пендзин, передають Патріоти України.

Експерт зазначив, що у більшості країн соціальна підтримка спрямована передусім на малозабезпечені верстви населення, тоді як середній клас здебільшого виступає донором бюджету. “Слухайте, ви знаєте, це в черговий раз та сама критика, яка була тоді, коли, пам’ятаєте, ми обговорювали її зимову підтримку. Тобто логіка полягає в тому, що весь світ на сьогоднішній момент, як правило, допомагає малозабезпеченим верствам населення. Ну, тобто середній клас — це той клас, який є донором бюджету, а не навпаки. Отримують допомогу, як правило, люди, які цього потребують”, — пояснив Пендзин.

Економіст звернув увагу, що в Україні планують витратити близько 15 мільярдів гривень на програми підтримки, частина яких фактично може допомогти далеко не найбіднішим громадянам. “Ми з вами збираємося зараз 15 млрд грн витратити на те, щоб допомагати далеко небідним людям… Оцей додатковий блок кешбеку, який стосується, власне, питань паливно-мастильних матеріалів, для мене є абсолютно незрозумілий. Причому ми вже побачили від ряду народних депутатів заяви про те, що гроші, які збираються використати на цей кешбек, будуть знімати з податків, які могли би бути використані як мінімум на якісь потреби військових”, — зазначив експерт.

Пендзин наголосив на парадоксальності механізму кешбеку: що більше людина витрачає, то більшу компенсацію від держави вона отримує. Це створює ситуацію, за якої власник дорогого автомобіля може отримати значно більше виплат, ніж пенсіонер. “Особливість кешбеку полягає в тому, що чим більше ви витратили грошей, тим більше вам прийшло кешбеку. Тобто, якщо ви людина багата, багато їздите, витратили багато на паливно-мастильні матеріали, вам більше прийде коштів, ніж тому пенсіонеру, який там, можливо, проїхався з будинку на дачу. Те, що іноді я чую: наші соціальні працівники кажуть, що це складно верифікувати, — це неправда. На сьогоднішній момент всі отримувачі соціальної допомоги верифіковані”, — підкреслив фахівець.

На тлі зростання світових цін на нафту Україна опиняється у вразливому становищі через відсутність стратегічного паливного резерву. “Україна не має стратегічних запасів пального. Немає. Тобто те, що на сьогоднішній момент, наприклад, Європа викидає стратегічні запаси пального для того, щоб знизити ціни в себе на заправках, — це зрозуміло. Американці відкривають стратегічні запаси нафти, щоб знизити ціни. В Україні стратегічних запасів немає”, — зазначив Пендзин.

Він також нагадав, що Україна значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наприклад, нещодавно Міжнародний валютний фонд надав Україні 1,3 мільярда доларів, навіть попри те, що країна не виконала деякі попередні зобов’язання. При цьому у Верховній Раді не завжди вдається ухвалити необхідні законопроєкти, що також створює ризики для подальшого фінансування.

“До людей ставилася специфічно”: Кохана Кулеби розповіла про зіркову хворобу Тіни Кароль

Українська бізнесвумен Світлана Павелецька 2006 року очолювала українську делегацію на “Євробаченні 2006”. Про враження, яке на неї справила представниця України на цьому конкурсі – співачка Тіна Кароль – Павелецька розповіла в інтерв’ю українському ведучому Славі Дьоміну. Відео опублікували 12 березня в YouTube, передають Патріоти України.

“Мені не дуже було комфортно з Тіною працювати. Тіна тоді була така молода зірка – дуже амбітна, до мене вона нормально ставилася. Я впевнена, що ми зараз, коли бачимося, вона не знає, що я це я, бо це було дуже багато років тому. У мене було інше прізвище, інший колір волосся й узагалі. Але вона тоді до людей ставилася специфічно”, – поділилася спостереженнями Павелецька.

Вона наголосила, що до неї самої артистка ставилася з повагою.

“Бо я була головою делегації. Вона, мені здається, тоді перебувала в такому стані легкої зіркової хвороби, але це був початок її шляху”, – зазначила Павелецька.

Схоже, що російська верхівка зливає Путіна, – Ігор Ейдман

“Цієї ночі на офіційних російських пропагандистських Telegram-каналах несподівано виклали чорновий варіант запису путінського привітання жінок із 8 березня, де він має невпевнений і жалюгідний вигляд: кашляє, затинається. Відео швидко замінили відредагованим, але воно встигло розійтися мережею”, – пише російський соціолог Ігор Ейдман у своєму Телеграм-каналі, передають Патріоти України, та продовжує:

“Я думаю, що це, найімовірніше, не випадковість, а свідома провокація проти російського диктатора. Таких збігів не буває. Кілька державних структур стежить за тим, щоб не було таких провалів: адміністрація президента, спецслужби.

Про те, що Путіна зливає власне оточення, свідчить і те, що напередодні цього конфузу оприлюднили так зване спонтанне опитування ВЦВГД, яке продемонструвало рекордно низький від початку війни рейтинг Путіна – менше ніж третина. Такі опитування, де респондент має сам назвати прізвище політика, якому довіряє, проводять регулярно, але публікують рідко, оскільки, зі зрозумілих причин, дають Путіну набагато гірші результати, ніж опитування, де респонденту пропонують прямо висловити ставлення до президента.

2019 року вже був скандал, коли таке опитування продемонструвало низький рейтинг Путіна. Після цього ВЦВГД на якийсь час узагалі перестав публікувати такі дані й перейшов до опитувань із заздалегідь сформульованими варіантами відповідей. І от зараз він раптом публікує дуже погані для Путіна результати спонтанного опитування.

Я добре знаю, як працює ця організація. Без погодження з начальством із президентської адміністрації ніщо важливе в публічний простір вийти не може. Отже, хтось на самому верху дав керівництву ВЦВГД вказівку опублікувати інформацію про падіння рейтингу Путіна і про те, що росіянам набридла війна.

Ці два інформаційні приводи (ганебні відео й дані опитування) могли створити лише адміністративно на самому верху – наприклад, хтось на кшталт Кирієнка – або за великі гроші якихось олігархів.

У будь-якому разі схоже, що російська верхівка зливає Путіна. З одного боку, вона зганьбила його перед населенням, показавши слабким, старим і хворим. З іншого – продемонструвала, що його рейтинг уже далеко не такий високий і далі падає.

Одночасно з різних соціологічних джерел починають ширитися сигнали про те, що суспільство втомилося від війни. Усе це схоже на інформаційну підготовку до зміни курсу режиму.

Більшість еліти, ймовірно, хотіла б прийняти пропозиції Трампа щодо заморожування війни, але Путін, схоже, не збирається зупинятися. До того ж на тлі викрадення Мадуро й убивства Хаменеї його становище стає дедалі слабшим і вразливішим, і це у Кремлі чудово розуміють. Можливо, усі ці дивні конфузи Путіна є лише першими ознаками підготовки до усунення його від влади”.

Рідні більше не розмовляють навіть: Російський військовий після полону воює за Україну

Росіянин із позивним Чорний, який на початку повномасштабного вторгнення воював у складі армії РФ, після полону перейшов на бік України та нині захищає її у складі Російського добровольчого корпусу. Про це йдеться у сюжеті «Суспільного», передають Патріоти України.

Чоловік розповів, що до російських окупаційних військ долучився на початку 2022 року. У грудні того ж року його підрозділ відправили до тимчасово окупованого Енергодара на Запоріжжі. За його словами, російським військовим обіцяли, що місцеві жителі нібито підтримують армію РФ.

«Нам говорили, що нас там мало не з розкритими обіймами зустрінуть. Що всі раді й задоволені. А дивишся на людей – звичайні цивільні просто своїми тілами блокували техніку, яка намагалася туди зайти», – розповів росіянин.

Побачивши реальну ситуацію та дії командування, чоловік вирішив залишити російську армію. Однак його разом із п’ятьма іншими військовими покарали та перекинули на Донецький напрямок.

Там підрозділ, за його словами, фактично залишили без підтримки. «Нас і відправили для цього – щоб ми побули маячком, щоб було зрозуміло, є противник чи ні, ліквідують нас чи ні», – пояснив Чорний.

Зрештою він вирішив здатися українським військовим. Чоловік каже, що навіть думав про смерть, адже повертатися до російської армії не збирався. «Я, здається, сказав охоронцю, щоб він мене пристрелив. Була така думка. Бо назад я теж не збирався», – розповів він.

Після двох місяців у полоні росіянин долучився до Російського добровольчого корпусу і почав воювати на боці України. За його словами, досвід служби в армії РФ допомагає передавати важливу інформацію про розташування російських сил. «В Енергодарі – місця скупчення противника, де він може перебувати, де розташована техніка… дуже багато різної інформації», – зазначив боєць.

Він також розповів, що після переходу на бік України від нього відмовилися рідні. Попри це, чоловік каже, що не хоче воювати разом із російськими військовими. «Я не хочу брати участь у цьому разом із ними… Я для себе прийняв рішення – краще буду захищати», – підсумував він.

“Ворог чинить тиск”: Військовий розповів про ситуацію в Покровську та Мирнограді

Українські війська досі перебувають на півночі Покровська та Мирнограда, стримуючи російських окупантів від продовження наступу на північ та північний захід. Про це в ефірі “Київ24” сказав військовослужбовець на позивний Гусь, пілот батальйону безпілотників “Шершні Довбуша” 68-ї окремої єгерської бригади, передають Патріоти України.

Відповідаючи на запитання щодо ситуації довкола Покровська та Мирнограда, він зауважив, що “ми досі перебуваємо на півночі, на околицях цих міст”. “Це позиції і нашої бригади, і наших суміжників. І продовжуємо там стримувати ворога, щоб він не вийшов за межі міста, не продовжив свій наступ на північ та на північний захід”, — сказав Гусь.

За його словами, ворог дуже тисне, зокрема, на Гришине вже не перший тиждень. “Скажімо так, накати там постійно відбуваються, то не випускаємо ворога з міста і б’ємося за Гришине і за Родинське”, — наголосив військовослужбовець.

Він додав, що якщо окупанти захоплять Гришине та Родинське, то можуть накопичуватися там.Стосовно заяви про те, що фронт швидко просунеться на 5-10 кілометрів, якщо ворог повністю захопить Покровськ, Гусь підкреслив, що “про ці 5-10 кілометрів — підготовані, скажімо так, сюрпризи для ворога”. “І як по маслу ні в кого просуватися не вийде”, — сказав військовослужбовець.

Народні прикмети на 9 березня. Обережно поводьтеся з ножом. Чому в цей день українці традиційно випікали з тіста птахів

Православна церква України 9 березня за новим стилем вшановує пам’ять сорока севастійських мучеників і праведного Тарасія. У народі торжество називають Сороки. За старим стилем сьогодні відзначають Набуття голови Іоанна Предтечі, нагадують Патріоти України.

Зазвичай 9 березня стояла ясна погода, пригрівало сонце. Цього дня люди виходили на вулицю і насолоджувалися довгоочікуваним теплом. Співали пісні – веснянки і сподівалися на швидке потепління.

Українці в це свято випікали дріжджові булочки або печиво у формі птахів. Вірили, що таким чином можна прискорити прихід весни та сонячного тепла. Якщо свято випадало на звичайний день, то тісто замішували на молоці або кефірі, а якщо на Великий піст, то частування робили пісним.

В цей день також було прийнято поминати покійних родичів, відвідували могили рідних на кладовищах, прибирали і приносили квіти. Не забували також пом’янути померлих добрим словом під час трапези.

Вважається, що в цю дату повертається багато перелітних птахів – ластівки, дрозди, лелеки, жайворонки, шпаки. Самці починають співати пісні для самок. Дуже гарною прикметою в свято 9 березня вважається, якщо пташки почали вити гніздо у дворі. Щоб привернути птахів до дому, для них вішали шпаківні із зерном.

Сьогоднішній день вважається вдалим для риболовлі. У рибалок буде хороший улов.

Що не можна робити 9 березня

У цей день не варто пити алкоголь, інакше будуть проблеми зі шлунком.

Не можна ображати тварин, бити і кричати на них, виганяти з дому.

Сваритися, ображати один одного цього дня – до постійних конфліктів у сім’ї.

Не можна передаровувати іншим свої подарунки в цей день.

Забороняється різати щось гострим ножем (особливо капусту чи круглі предмети), бо це асоціювалося з усікновенням голови святого.

Не бажано працювати в полі чи займатися важкою працею, щоб не накликати біду на господарство.

Прикмети погоди 9 березня

  • Якщо день морозний, то ще протягом 40 днів буде холодно.
  • Птахи риються в землі – до потепління, сидять на деревах – до морозів.
  • Якщо на землі з’явилося багато куп від кротячих нір, то скоро погода покращиться.
  • Пішов сніг або дощ – до сирого березня.
  • Якщо птахи в’ють гнізда на сонці, то літо буде прохолодним, а якщо в тіні, то спекотним.
  • Подув легкий і теплий вітер – чекайте потепління.
  • Качки й гуси ховають під крило голову – скоро похолодає.