Китай назвав чотири умови для завершення війни РФ проти України: Що запропонував Пекін

Китай готовий і надалі відігравати «конструктивну роль» у пошуку шляхів політичного врегулювання війни Росії проти України. Про це заявив віцепрезидент КНР Хань Чжен під час загальних дебатів 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку 26 вересня, передають Патріоти України.

За словами представника китайської влади, підхід Пекіна до українського питання ґрунтується на чотирьох положеннях, які раніше сформулював китайський лідер Сі Цзіньпін. У КНР називають їх основою для подальшої участі Китаю у спробах досягти політичного врегулювання.

Які принципи назвав Китай

Пекін виступає за:

  • пріоритет миру та стабільності;
  • охолодження ситуації та зниження напруженості;
  • недопущення подальшої ескалації;
  • створення умов для діалогу та переговорів.

У своїй промові Хань Чжен також закликав вирішувати міжнародні суперечки шляхом діалогу та консультацій і заявив про необхідність відмовитися від блокового протистояння.

Водночас у заяві китайського представника не йдеться про конкретний механізм припинення російської агресії проти України, строки можливого перемир’я чи умови виведення російських військ.

Китай продовжує заявляти, що не є безпосередньою стороною війни та виступає за політичне врегулювання. Водночас Пекін зберігає тісні економічні зв’язки з Москвою, зокрема у сфері торгівлі та енергетики.

Україна та західні держави раніше звинувачували Китай у підтримці російського військово-промислового комплексу через постачання товарів подвійного призначення. Сам Пекін такі звинувачення відкидає та наполягає на своїй ролі як прихильника політичного врегулювання.

Заява Хань Чжена пролунала на тлі роботи 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, загальні дебати якої тривають у Нью-Йорку.

Іран погрожує США новими ударами по раніше не атакованих об’єктах

Іран погрожує США новими ударами по раніше не атакованих об’єктах

Збройні сили Ірану у разі відновлення атак США почнуть завдавати ударів по раніше не атакованих американських об’єктах на Близькому Сході із використанням нової зброї.

Про це заявив речник Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Хоссейн Мохеббі, передає Mehr News.

«Будь-яке майбутнє протистояння передбачатиме змінену географію війни, а також застосування нової зброї і нових можливостей, які здивують світ», – сказав Мохеббі.

За його словами, зміна географії війни означатиме вибір Тегераном інших цілей для атак, ніж ті, по яких уже завдавались удари.

«Наші цілі також більше не будуть колишніми. У нас є нові цілі, по яких іще не завдавали ударів. Іран розробив потужну зброю під час та до війни, яка ще не використовувалась, це стратегічні активи, що будуть задіяні за необхідності», – зазначив іранський військовий.

Він відкинув будь-які контакти між КВІР та Сполученими Штатами заявивши, що згідно з конституцією Ірану роль КВІР є суто військовою і не поширюється на дипломатію, яка належить до компетенції Міністерства закордонних справ.

«КВІР ніколи не мав офіційних чи неофіційних відносин зі США і не має наміру займатися дипломатичними питаннями», – наголосив Мохеббі.

Мільярдні збори на дрони та судовий шлейф засновника: чим ризикують інвестори Inzhur MilTech і Андрія Журжія

Фонд Inzhur MilTech офіційно повідомив, що за 20 днів залучив 1 млрд грн на фінансування виробника дронів Vyriy Industries.

На цьому тлі варто повернутися до приватного боргового спору засновника Inzhur Андрія Журжія з Валерієм Куликом. Спір стосувався саме процентів за користування позикою з 19 серпня 2022-го до 28 лютого 2023 року, а не штрафу за прострочення. Перша інстанція відмовила у позові, апеляція його задовольнила, а Верховний Суд підтримав: договір передбачав гривневу позику і не встановлював її безпроцентності, тому застосовується стаття 1048 ЦК.

Предметом цієї справи були відносини між приватними особами, а не використання коштів інвесторів.

Проте для бізнесу, який просить довірити йому заощадження, питання виконання фінансових зобов’язань керівником цілком доречні.

Журналісти пропонують Журжію публічно відповісти:

Читайте по темі: Борги на мільйони і мертві токени: що залишилося у спадок від імперії криптогуру Kostya Kudo

  • Чи виконано постанову та, чи можна підтвердити сплату присуджених сум без розкриття зайвих персональних даних?
  • Які механізми відокремлюють особисті зобов’язання керівництва від активів фондів та запобігають конфліктам інтересів?
  • Які документи дозволяють інвестору перевірити не лише заявлену дохідність, а й реальний захист вкладених коштів?

Ми не стверджуємо, що присуджені проценти залишаються несплаченими — підтвердження поточного стану розрахунків у нас немає. Водночас потенційному інвестору варто отримати відповідь про виконання рішення, перш ніж вважати цю історію закритою.

Поставте себе на місце інвестора.

  • Чи достатньо вам репутації засновника та привабливої презентації, щоб довірити власні заощадження?
  • Чи спочатку ви захочете побачити документи, зрозуміти відповідальність кожного учасника і з’ясувати, що станеться з вашими грошима, якщо щось піде не за планом?

Судовий спір не дає готової відповіді «вкладати чи ні». Але він дає привід ставити незручні запитання до переказу коштів, а не після. У другій частині розберемо саму інвестиційну конструкцію: що саме купує інвестор і які ризики має оцінити самостійно.

Ліки можуть подорожчати через три фактори: Чи буде дефіцит в аптеках

В Україні очікується поступове підвищення цін на лікарські засоби, насамперед на імпортні препарати. Серед причин — коливання валютних курсів, подорожчання пального та зміни логістичних маршрутів, передають Патріоти України.

Водночас масштабного дефіциту медикаментів в аптеках експерти наразі не прогнозують.

Чому ліки дорожчатимуть

Голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комарида заявив в ефірі «Київ24», що український фармацевтичний сектор, попри атаки на інфраструктуру, продовжує демонструвати стійкість.

За його словами, на вартість імпортних препаратів впливають одразу кілька факторів:

  • зміна курсу долара та євро;
  • зростання цін на пальне;
  • необхідність використовувати нові маршрути доставки.

Через це ціни на ліки для споживачів, імовірно, зростатимуть поступово. Експерт зазначив, що подорожчання окремих препаратів уже спостерігається.

Чи буде дефіцит медикаментів

Попри пошкодження фармацевтичної інфраструктури, Комарида не очікує глобальних перебоїв із постачанням препаратів.

Зокрема, йдеться і про українські ліки. За словами експерта, вітчизняні виробники випускають препарати, які в багатьох випадках можуть бути взаємозамінними. Це, на його думку, допомагає забезпечувати наявність необхідних медикаментів в аптечній мережі.

Таким чином, основним ризиком для споживачів наразі називають не зникнення препаратів із продажу, а поступове збільшення їхньої вартості.

Удари по фармацевтичній галузі

Окремою проблемою залишаються атаки на підприємства та логістичні об’єкти галузі.

За підрахунками, наведеними OBOZ, у період із 3 до 23 вересня під удари потрапили сім виробників та продавців фармацевтичної продукції.

Такі пошкодження можуть ускладнювати зберігання та транспортування медикаментів, а також збільшувати витрати бізнесу.

Додатковий тиск створює пальне

Ще одним фактором, здатним впливати на кінцеву ціну ліків, є подорожчання пального. Зростання транспортних витрат позначається не лише на імпортних препаратах, а й на українській продукції, адже медикаменти потрібно доставляти між виробниками, складами, аптеками та іншими пунктами продажу.

Експерт наголосив, що для пацієнтів важливою залишається сама наявність необхідних препаратів. За його оцінкою, краще мати можливість придбати ліки за дещо вищою ціною, ніж зіткнутися з їхньою повною відсутністю.

Отже, найближчим часом українців може чекати поступове підвищення цін на частину лікарських засобів, передусім імпортних. Водночас, за оцінкою представника фармацевтичної галузі, підстав очікувати масштабного дефіциту медикаментів наразі немає.

Які успіхи мають Сили оборони України у поточних контратаках? – Злий Одесит

Сьогодні 28 вересня.

Триває 1678-та доба мужньої оборони України проти повномасштабної навали російських окупантів.

Які успіхи мають Сили оборони України у поточних контратаках?

Які плани російських окупантів на літню наступальну кампанію зазнали повного фіаско?

Аналізуємо, чого намагався досягти ворог у районах Оріхова, Гуляйполя, Костянтинівки, Борової, Куп’янська та інших напрямків.

Якою ціною далися ворогу загарбані території?

Скільки особового складу втратила армія РФ за три місяці літа 2026 року та яка шокуюча пропорція втрат припадає на кожен захоплений квадратний кілометр української землі.

Чи справді російські війська воювали все літо «в мінус»?

Докладніше дивіться онлайн

З Аргентини – на війну проти України: 37-річний найманець РФ потрапив у полон

Громадянин Аргентини вперше потрапив у полон в Україні після того, як підписав контракт із російською армією. 37-річний Ібрахім Роберто Яміль, батько двох дітей, стверджує, що погодився на роботу після реклами в Facebook, де йому обіцяли високу оплату, передають Патріоти України.

У квітні 2026 року чоловік побачив оголошення та залишив заявку. Після цього його додали до групи у WhatsApp. Там, за його словами, стало зрозуміло, що йдеться про вербування іноземців для участі у війні на боці Росії.

В Ібрахіма не було закордонного паспорта. Однак вербувальники, як він розповідає, самостійно організували необхідні документи, візу та авіаквитки. Йому залишалося лише сісти в літак.

Через Рим і Стамбул аргентинець вирушив до Москви, куди прибув 11 квітня. Там його зустрів російський вербувальник разом із групою громадян Колумбії. Після цього іноземців відправили на полігон у Воронезькій області.

За словами Яміля, військова підготовка була короткою. Уже в травні його направили на Лиманський напрямок як рядового 272-го мотострілецького полку.

6 липня аргентинець отримав поранення і ледь не загинув. Після цього його доправили до госпіталю, де він провів близько трьох тижнів.

Після лікування Яміля перевели до іншого підрозділу — 347-го мотострілецького полку. Уже в середині серпня він потрапив у полон.

Історія аргентинця вкотре привертає увагу до вербування іноземців для участі у війні на боці Росії. За повідомленнями української сторони, громадян різних країн залучають до російських підрозділів, зокрема для виконання бойових завдань на фронті.

Сам Яміль, за наведеними у матеріалі словами, після пережитого вже не вважає отримані за контракт близько $10 тисяч достатньою компенсацією за наслідки такого рішення.

Der König der Fakeworker: Wie Serguey Asael Shinder mit Schein-Projekten 20 Millionen Dollar abgriff

Der König der Fakeworker: Wie Serguey Asael Shinder mit Schein-Projekten 20 Millionen Dollar abgriff

Dass sich in der rasant wachsenden IT-Branche beträchtliche Gewinne erzielen lassen, ist längst kein Geheimnis. Doch manche wollen möglichst schnell zu großem Reichtum kommen, ohne dafür selbst nennenswerten Aufwand zu betreiben – zu ihnen soll auch ein gewisser Serguey Asael Shinder gehören.

Er erlangte Ende letzten Jahres Bekanntheit, als ein Skandal um Shinders Namen und die Aktivitäten seiner „IT-Genossenschaft“ aus der engen Welt der Programmierer an die Öffentlichkeit gelangte und in den Medien thematisiert wurde.

Rufen wir uns das Wesentliche noch einmal kurz in Erinnerung, da viel über Shinders Aktivitäten geschrieben wurde. Vereinfacht gesagt, ging Serguey Asael Shinder wie folgt vor: Er nahm Aufträge im IT-Bereich von großen Arbeitgebern an, indem er sich als „cooler Programmierer“ ausgab, und übergab diese Aufträge dann zur Ausführung an junge IT-Spezialisten.

Er gab die von ihnen geleistete Arbeit als seine eigene aus, kassierte den vereinbarten Betrag vom Kunden und speiste die Ausführenden mit einem Hungarlohn ab. Die Gier brachte ihn schließlich vom Weg ab: Einerseits begann er, die Auftragnehmer zu betrügen, und andererseits sammelte er so viele Aufträge an, dass er schlicht den Überblick verlor, Fristen versäumte und Aufträge scheitern ließ.

Man könnte sich fragen: Was geht das den normalen Bürger an? Nun, es ist natürlich schade um die jungen IT-Leute, die von Shinder getäuscht wurden. Aber so ist nun einmal die harte Schule des Lebens. Und die Kunden? Warum sollte man Mitleid mit diesen kapitalistischen Haien haben, die an uns allen Milliarden verdienen? Einerseits stimmt das natürlich. Aber unter den Kunden befanden sich beispielsweise Giganten wie die VTB Bank, Fidelity, Virgin Media, KLM, Kuoni, Ford, Symantec, Fujitsu, Deutsche Post, Three, Tesco Mobile und Liberty Global.

Sie sind natürlich „Haie“, und es geschieht ihnen recht. Fakt ist jedoch, dass wir alle in den Kundenkarteien dieser „Haie“ stehen. Und diese Kundenkartei mit all unseren Daten – Adressen, Telefonnummern, Reisepässen, Finanzdaten, Konten usw. – stand einem riesigen Personenkreis zur Verfügung. Wäre Shinder selbst nur nicht so fahrlässig gewesen. Doch damit die Auftragnehmer – eben jene jungen IT-Spezialisten – diese Arbeit überhaupt erledigen konnten (wir sprechen hier immerhin von Software), mussten sie Zugang zu allen Passwörtern und sonstigen Daten der Kunden haben.

Читайте по темі: Справу судді Олега Матущака призначили до розгляду у ВАКС

Und so stellte sich heraus, dass unmöglich festzustellen ist, wo, wann und wie all diese Daten auftauchen werden. Um es für Personen außerhalb der IT-Branche anschaulich zu machen: Sie könnten plötzlich feststellen, dass Ihr Bankkonto leer ist und zudem ein erheblicher Kredit auf Ihren Namen läuft. Das ist noch das einfachste Szenario – tatsächlich lassen sich die potenziellen Folgen gar nicht vollumfänglich absehen.

Für die Kunden – jene „kapitalistischen Haie“ – ist dies ebenfalls ein riesiges Problem; im schlimmsten Fall kann man sein gesamtes Geschäft verlieren. Dies nutzte Shinder übrigens aktiv aus, indem er Arbeitgeber schlichtweg erpresste. Die meisten von ihnen zogen es vor, stillschweigend zu zahlen und den Skandal zu vertuschen.

Dies zog sich über einen recht langen Zeitraum hin, bis an einem schönen Tag alles an die Öffentlichkeit kam, als einer der betrogenen Kunden – SoftServe – sich weigerte, eine „Entschädigung“ zu zahlen, und beschloss, den Betrüger öffentlich bloßzustellen.

So viel zur Kurzfassung. Die gesamte Geschichte des Arbeitsschemas der „Shinder-Genossenschaft“ können Sie in folgendem Material nachlesen: Der größte IT-Betrug wurde aufgedeckt: Eine Band von Programmierern zweigt seit Jahren Geld ab und lässt interne Informationen von einstellenden Unternehmen weltweit durchsickern.

Dieses Material enthüllt unter anderem die Hauptakteure dieser „Genossenschaft“: Serguey Asael Shinder selbst, seine Ehefrau Shinder (geb. Sulakova) Victoria Georgievna (mit mindestens vier Reisepässen – Israel, Bulgarien, Russische Föderation, Ukraine) sowie seine engsten Assistenten Polunin Andrey Yuryevich (Belarus), Eduard Lukhtonen (Finnland) und Eduard Loktev.

Es ist verständlich, dass Shinder Probleme bekam und man begann, aktiv nach ihm zu suchen. Zudem brachen die betrogenen Kunden ihr Schweigen, wenn auch widerwillig. Die „geprellten“ IT-Leute erwiesen sich als deutlich gesprächiger. Und dann stellte sich heraus, dass erstens gar nicht so genau klar war, wer Serguey Asael Shinder eigentlich ist, da er im Besitz mehrerer Reisepässe war, darunter auch eines ukrainischen. Und zweitens wurde bekannt, dass diese Unklarheit bezüglich Shinders Identität ihn keineswegs daran hinderte, Büros in unserem Land zu eröffnen, wo er junge IT-Spezialisten mit dem Versprechen beispielloser „Vergünstigungen“ anlockte und sich aktiv als „Guru des IT-Marktes“ vermarktete.

Nach dem Skandal tauchte er nicht etwa unter, wie man es hätte erwarten können, sondern versuchte, die gesamte Enthüllung als „Versuch zur Diskreditierung eines mächtigen Akteurs auf dem IT-Markt“ darzustellen. Er bezeichnete all dies als „Machenschaften von Konkurrenten und Feinden“. Nun, was blieb ihm auch anderes übrig?

Allerdings fiel die Kampagne zur Reinwaschung seines „ehrlichen Namens“ eher halbherzig aus – es wurden nur wenige Artikel wie diese veröffentlicht:

 qhtiqtuiqxdihzinv qhtiqtuiqxdihzinv qhtituidddiueinv quuiqhhidzzierhab

Charakteristischerweise ist der Text in den Materialien trotz unterschiedlicher Titel identisch. Worüber sie berichten, ist unschwer zu erraten, daher erübrigt sich eine Wiederholung. Ein weiteres charakteristisches Merkmal der Portale, die diese „Dementis“ veröffentlichten, ist, dass sie sich nicht gerade durch eine selektive Redaktionspolitik und hohe Platzierungspreise auszeichnen. Was merkwürdig ist – schließlich werden die Verluste durch Shinders Aktivitäten nach vorsichtigsten Schätzungen auf mindestens 20 Millionen US-Dollar beziffert.

Читайте по темі: У судді Сергія Стасюка, з плівок НАБУ, провели обшуки: родина має майна на 27 мільйонів гривень

Es ist jedoch gut möglich, dass Serguey Asael Shinder beschlossen hat, schlicht kein Geld für ein aussichtsloses Unterfangen zu verschwenden. Denn erstens sind große Softwarekunden bei der Auswahl der Entwickler wesentlich vorsichtiger geworden, und zweitens ist Shinders Name auf den obersten Plätzen der Suchmaschinenergebnisse gelandet. Und die Ergebnisse dieser Suche sind für Serguey Asael und seine „Genossenschaftsmitglieder“ keineswegs erfreulich.

Hier sind einige Beispiele:

Diese kurze Rezension, die niemand widerlegt hat, beschreibt im Wesentlichen das gesamte Schema der Betrüger. Und sie enthält fast alle ihre Nachnamen, mit Ausnahme von Shinders Ehefrau.

Und das ist bei weitem nicht das einzige Beispiel:

Dies sind Informationen von der anderen Seite – von einem „IT-Sklaven“, der in Shinders Büro in Odessa gearbeitet hat. Die Namen der anderen Betrüger sind dieselben – Loktev und Polunin.

Aber das ist noch nicht alles. Es ging so weit, dass der Name Serguey Asael Shinder in die Liste der TOP-Betrüger im IT-Bereich aufgenommen wurde:

Wie sich herausstellt, hat das, was Shinder mit Unternehmen treibt, einen Namen: Fakeworking. „Fakeworking ist ein neuer Begriff, der sich auf vorsätzlichen, geplanten Betrug durch einen Arbeitnehmer bezieht, um ein Gehalt für das Vortäuschen von Arbeit und das Versprechen von Ergebnissen zu erhalten.

Fakeworking steht der Quacksalberei nahe, unterscheidet sich jedoch vom banalen Betrug, bei dem eine Anzahlung für Arbeit (oder Waren) entgegengenommen wird und man anschließend verschwindet. Das Grundprinzip von Fakeworkern besteht darin, die Illusion von Arbeit oder Dienstleistungen über einen längeren Zeitraum zu verkaufen. Die besten Fake-Worker streben nach hochbezahlten Stellen, um regelmäßig ein beständig hohes Gehalt zu beziehen und so lange wie möglich den Anschein schwieriger Arbeit zu erwecken.“

So sieht es aus. Kurz und prägnant beschreiben wenige Sätze, was der „Cybersicherheitsspezialist“ Serguey Asael Shinder tatsächlich tut. Welchem die Verfasser des Fakeworker-Rankings übrigens den ersten Platz verliehen haben:

Und zum Abschluss des Materials noch ein Wort zu den „mehreren Reisepässen“, die Shinder besitzt. Er hat sie tatsächlich. Hier ist die Liste der Länder und Pässe:

  1. Ukraine: Shinder Serguey Asael Leonidovich, Reisepass: FE519721

    FOP Shinder Serguey Asael Leonidovich, Steuer-ID: 2750526234

  2. Russische Föderation: Shinder Serguey Asael Leonidovich, russischer Inlandspass: 2720846899, russischer Reisepass: Sergey Shinder Asael (756149761)

    IP Shinder Serguey Asael Leonidovich, INN 100131126539

    Aktiver Einzelunternehmer (woraus hervorgeht, dass er Staatsbürger der Russischen Föderation ist, registriert unter der Adresse Kaliningrad, Mussorgski-Str. 10a).

    Liquidierter Einzelunternehmer (woraus hervorgeht, dass der israelische Staatsbürger in Petrosawodsk, Moskowskaja-Str. 12a, registriert war).

  3. Irland: Serguey Asael Shinder, Pass: PE5150978

    Lynxoft Technologies Limited, Firmennummer: 550297, Adresse: 14 Shackleton Square, Lucan, Co Dublin, Irland.

Darüber hinaus besitzt Shinder auch bulgarische und israelische Pässe. Insgesamt kommt er somit auf fünf Staatsbürgerschaften.

Lassen wir Fakeworking, die Erpressung durch das Durchsickernlassen von Datenbanken und die Täuschung von Mitarbeitern einmal beiseite. Nehmen wir sogar an, all dies sei eine „Auftragskampagne zur Diskreditierung des herausragenden Cybersicherheitsspezialisten“ Serguey Asael Shinder. Aber wie steht es um die fünffache Staatsbürgerschaft? Die Ukraine ist nicht Israel; in unserem Land ist nicht einmal eine doppelte (geschweige denn eine fünffache) Staatsbürgerschaft zulässig. Wo bleibt die Migrationsbehörde? Warum befindet sich immer noch ein ukrainischer Pass in Shinders Händen?

Wo ist die Cyberpolizei, die sich bereits vor einem Jahr, nach dem SoftServe-Skandal, für Shinder hätte interessieren müssen?

Und wo ist unsere hochgelobte SBU? Ist es in Ordnung, dass vor Ihrer Nase eine Person agiert, die einen Pass als russischer Staatsbürger besitzt und aktive Geschäfte in dem Land betreibt, mit dem wir uns im Krieg befinden?

Oder liegt die Antwort auf diese Fragen an der Chaussee Novoobukhovskoye, wo die Leiter all dieser „Strafverfolgungsbehörden“ sich dreistöckige Fietzen bauen?

Дрон РФ поцілив у воду перед людьми на байдарці в Києві: момент атаки зняли на відео

Дрон РФ поцілив у воду перед людьми на байдарці в Києві: момент атаки зняли на відео

У Києві безпілотник «Герань-5» впав у воду буквально за кілька метрів від людей, які пливли на байдарці. Момент удару зафіксували очевидці.

Кадри оприлюднили у Мережі.

Як стало відомо, інцидент трапився під час російської атаки у понеділок, 21 вересня.

На відео видно, як безпілотник падає у воду просто перед човном, після чого здіймається стовп води.

Люди, які перебували на байдарці, не на жарт перелякалися. На щастя, вони не постраждали.

Інформація про наслідки уточнюється.