Втеча від податків під час війни

Війна, що триває в Україні понад чотири роки, змінила майже все, навіть структуру схем уникнення оподаткування. Ба більше, постійна потреба у фінансуванні оборони (знову говорять про потребу ще трильйона гривень) чи не вперше вимушено зробила детінізацію одним із ключових завдань держави. Це відображено як в оновленому Меморандумі з МВФ, так і в проєкті постанови про Програму діяльності Кабінету міністрів України від 17 серпня 2026 року №15521.

Мейнстримом серед найбільших схем мінімізації податків стали зарплати в конвертах (МЗП — мінімальна зарплата) — втрати бюджету 237–262 млрд грн (рік тому — 200–265 млрд) та безлад на митниці (порушення митних правил, сіра контрабанда й корупція) — втрачаємо 110–125 млрд грн (рік тому — 105–120 млрд).

Водночас зарплатна схема («сірий носоріг») другий рік поспіль утримує першість за наслідками для бюджету — розрахунки експертів та економетрична оцінка аномалій розподілу зарплат 2025 року виявили повністю неофіційні зарплати на суму 246 млрд грн, із яких мало б бути сплачено 127,5 млрд грн податків (включно з ЄСВ). Як і потенційно незадекларовані доходи самозайнятих осіб, що уникали податків на суму близько 77 млрд грн. Водночас сховані в тінь податки підривають обороноспроможність нашої країни, захист від ударів по енергетиці, людях.

Оцінка також показала збереження величезної аномалії поблизу офіційних виплат на рівні МЗП (мінімальна зарплата, дохід у діапазоні 7900–9400 грн на місяць), що охоплює понад 532 тисячі працівників та вартує 72 млрд грн. Зазначене свідчить про стійке існування в країні такого явища, як доплати в конвертах (коли фактично виплачують середню зарплату, тоді як офіційно — мінімальну). Останнє є майже природним з огляду на те, що втеча в тінь — це закономірна відповідь на податковий тиск (пам’ятаємо про зростання ставки військового збору в 3,3 раза з 1 січня 2025 року).

Водночас держава отримала певні бонуси від збільшення розміру офіційних зарплат — близько 18 млрд грн, зокрема завдяки вимушеному намаганню бізнесу забронювати необхідний персонал (вимога забезпечити середню зарплату не нижче, ніж 2,5 МЗП), що дало змогу торік додатково зібрати близько 8 млрд грн податків.

Цікавим прикладом того, як працює мінімізація податків на працю, стала роздрібна торгівля продуктами харчування. 2025 року середня зарплата в цій сфері, згідно з податковою звітністю компаній, становила 7,6 тис. грн, проте в 10 найбільших мережах цей показник набагато вищий — діапазон 26–45 тис. грн. Тобто потенційний недобір зарплатних податків лише в цій галузі сягнув близько 37,2 млрд грн, що зіставно з усіма підакцизними втратами бюджету (схема контрафакт, нелегальна торгівля підакцизними товарами).

Справжнім завданням із зірочкою цього року став обрахунок уникнення сплати податків через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні. Річ у тім, що Держстат досі не опублікував офіційних даних щодо експорту-імпорту України за 2025 рік, що зробило всі розрахунки попередніми та умовними. Водночас міждержавне порівняння дзеркальним методом даних митної статистики взаємної торгівлі за 2024 і 2025 роки виявило рекордні розриви у 21,5 млрд дол. США (2024 року — 17,24 млрд дол.), найімовірніше, зумовлені не лише випадками митних зловживань, а й об’єктивними розбіжностями у статистичних даних унаслідок впливу вантажів гуманітарного та військового призначення.

Подальший аналіз дзеркальної статистики щодо країн-партнерів за товарними групами, кількісними та вартісними параметрами дав змогу визначити найризиковіші товари, що потребують додаткового глибшого вивчення з боку держави.

Приклади митних аномалій

Легкові автомобілі (код 8703): минулого року Україна імпортувала легкових автомобілів на 6,07 млрд дол. загальною вагою 676 тис. тонн. Імпорт із чотирьох країн (Німеччини, Польщі, США й Японії) становив 3,14 млрд дол. і 415,8 тис. тонн, тобто більшу частину загального обсягу.

Водночас експорт цих країн в Україну, за їхніми митними даними, становив лише 1,8 млрд дол. і 224 тис. тонн.

Смартфони (код 851713): із території Польщі в Україну імпортовано 118 тисяч смартфонів (92% китайських), що на 86 тисяч більше, ніж експортувала Польща. Експортували переважно дві компанії — польська та зареєстрована в ОАЕ. Водночас ціна імпортного китайського смартфона, експортованого польською компанією, становила 618 дол./штука, а компанією з ОАЕ — 82 дол./штука.

Вітрогенератори (код 850231): 2025 року, за статистикою України, імпортували 65 548 тонн обладнання на 551,6 млн дол., зокрема з території п’яти країн (Румунії, Польщі, Німеччини, Нідерландів, Данії) — 65,52 тис. тонн на 550,38 млн дол. За митними даними цих країн, лише три з них експортували обладнання в Україну — Данія (8,65 тис. тонн), Польща (2,06 тис. тонн) та Німеччина (178 тонн). Водночас ані Румунія, ані Нідерланди, за їхніми митними даними, вітрогенераторів в Україну взагалі не експортували.

Літій-іонні акумулятори (код 850760): Україна імпортувала з території шести країн (Нідерландів, Чехії, Польщі, Туреччини, Німеччини, Гонконгу) 29,94 тис. тонн акумуляторів на 797,46 млн дол. Водночас експорт із цих країн становив 11,78 тис. тонн на 273,32 млн дол. Зникнення дорогою 18 тис. тонн на 0,5 млрд дол. пояснити об’єктивними причинами важко.

Квіти (група 0603): «втрачений» експорт Нідерландів становив 1956 тонн на суму 24 млн дол. Така статистика спостерігається давно: 2023 року «загубилося» 1848 тонн на 18,58 млн дол., 2024-го — 1712 тонн на 19,58 млн дол. Зокрема 2025 року дорогою в Україну зникло 8,6 млн троянд на 4,14 млн дол. та 11,4 млн хризантем на 8 млн дол. Крім того, заниження вартості українського імпорту щодо троянд становило 1,7 млн дол., щодо хризантем — 1,5 млн дол.

Схеми уникнення податків на кордоні

Ще один із поширених інструментів уникнення податків на кордоні — зловживання пільгами, передбаченими міжнародними договорами та податковим законодавством. Зокрема це ввезення промислових партій товарів під виглядом поштових або кур’єрських відправлень, для яких передбачено пільгу (вартість до 150 євро не оподатковується), а також спрощений процес декларування й оформлення. Транскордонні маркетплейси, бізнес-модель яких побудовано на експлуатації відповідної пільги, отримують значно кращі фіскальні та регуляторні умови порівняно з офіційними імпортерами й національними виробниками. Так, судячи з даних Міністерства фінансів, за сім місяців цього року загальна вартість міжнародних посилок становила 136,3 млрд грн, із яких 56,8 млрд грн, або 42%, не оподатковувалися ПДВ через пільгу. З огляду на ці дані та динаміку зростання вартості відправлень 2026 року, збереження пільги для міжнародних посилок (а її скасування вимагають і МВФ, і ЄС) потенційно матиме наслідком втрати доходів бюджету щонайменше 10 млрд грн на рік.

Тренди останніх років

Водночас потреби економіки (насамперед її сірого та чорного складників) у готівці, необхідність уникнення фінмоніторингових заборон і валютних обмежень, а також надання послуг зі спотворення / маніпуляції первинними документами та податковими накладними створили умови, коли найзатребуванішими виявилися схеми «для внутрішнього використання». Саме тому трендом останніх років став своєрідний ренесанс індустрії транзитно-конвертаційних центрів та схем із використанням дропів / мулів, що вибухнули до обсягів у 250–320 млрд грн на рік (НБУ оцінює діяльність одного дропа в середньому до 2,5 млн грн на рік). Потужність цих схем пов’язана з корупцією в правоохоронній системі, наглядових і контрольних органах, незавершеністю процесів перезапуску БЕБ і митниці.

Але новини не лише погані. Так, безумовні антипереможці довоєнних років — офшорні схеми та транскордонне переміщення прибутку — внаслідок валютних обмежень і високої початкової вартості обслуговування, зумовленої новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та іншими), перебувають на історично низькому рівні (55–65 млрд грн, втрати податку на прибуток — від 12 до 14 млрд грн), залишаючись доступними тільки окремим великим українським компаніям і заможним українцям.

Проте ця тенденція може змінитися з поступовим послабленням вимог валютного контролю (валютною лібералізацією) та появою нових підстав для виведення валютних цінностей за кордон.

Непоганими є й результати роботи контрольних і правоохоронних органів із протидії «скруткам» ПДВ (обсяги в межах 85–95 млрд грн із втратами бюджету близько 14–16 млрд грн на рік). Спостерігається поступове відновлення контролю держави над повнотою збирання податку, а обсяги блокування податкових накладних зменшилися майже вдвічі.

Не виправдовується нервування держави щодо велетенських бюджетних втрат через зловживання спрощеною системою оподаткування. Втрати хоч і є (дроблення — 15–26 млрд, ФОП замість найму — 17–18 млрд, готівка через ФОП — 26–28 млрд), але за масштабом на порядок менші за дві топ-схеми (чорних зарплат і контрабанди), кожна з яких може, іноді по кілька разів, повністю замінити собою той-таки «ПДВ для спрощенців».

Отже, найімовірніше, справжній прорив у детінізації буде пов’язаний не з посиленням податкового тиску й фактичним знищенням спрощеної системи оподаткування, а з поверненням державою належного контролю над збиранням податків через завершення процесів перезавантаження БЕБ, податкової та митної служб, фінмоніторингу, посилення якості адміністрування та інституційної спроможності державних органів.

Джерело

Генштаб підбив підсумки втрат Росії влітку і у серпні зокрема

Сили оборони України у серпні ліквідували трохи більше 42 тисяч російських окупантів. Про це повідомив Генштаб ЗСУ у вівторок, 1 вересня. Зазначається, що орієнтовні втрати ворога в живій силі в минулому місяці склали 42 020 осіб, передають Патріоти України.

Всього за три місяці літа противник втратив 124 170 осіб:

  • За червень: 39 290 осіб
  • За липень: 42 860 осіб
  • За серпень: 42 020 осіб

“Таким чином, за три літні місяці 2026 року Сили оборони уразили на 25,8% більше живої сили противника, ніж за аналогічний період весни”, – розповіли в Генштабі.

Нагадаємо, з початку великої війни безповоротні втрати армії Росії приблизно у 14 разів вищі, ніж у Сил оборони України. Про це сказав президент Володимир Зеленський в ефірі телеканалу Fox News.

Також повідомлялося, що станом на початок липня загальні втрати України і Росії перевищили 2 млн осіб вбитими і пораненими. Такі дані оприлюднив американський Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS). За оцінками аналітиків, російський наступ в Україні став найповільнішим серед усіх воєн в історії. А співвідношення втрат у 2026 році зросло до 8:1 на користь України.

Національна прокуратура Польщі розслідує пожежу на оборонному підприємстві як теракт та іноземний диверсійний акт

Національна прокуратура Польщі розслідує пожежу на оборонному підприємстві як теракт та іноземний диверсійний акт

Національна прокуратура Польщі почала розслідування щодо підпалу підприємства WB Electronics S.A. у Скаржисько-Каменній, яке виробляє безпілотники для польської та української армій.

Про це йдеться у повідомленні Національної прокуратури Польщі на яку посилається “Європейська правда“.

Підпал розслідують як терористичний злочин

Прокурор Малопольського виїзного відділення Департаменту з питань організованої злочинності та корупції Національної прокуратури в Кракові порушив слідство у справі про участь у діяльності іноземної розвідки проти Польщі та вчинення злочину терористичного характеру.

За даними прокуратури, 31 серпня 2026 року на території підприємства навмисно спричинили пожежу. Для цього, як зазначається, використали заряд із легкозаймистими матеріалами.

Читайте по темі: Міноборони підбило підсумки deep strike по РФ: у серпні уражено 12 НПЗ та підприємства ВПК

“Прокурор Малопольського виїзного відділення Департаменту з питань організованої злочинності та корупції Національної прокуратури в Кракові сьогодні порушив слідство у справі про участь у діяльності іноземної розвідки проти Республіки Польща та вчинення злочину терористичного характеру”, – йдеться у повідомленні.

Унаслідок пожежі були знищені складські приміщення. Вартість завданих збитків становить щонайменше 15 млн злотих.

Розслідування проводять за фактом злочину, за який передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

На місці працюють прокуратура та спецслужби

Від ранку на місці події проводили процесуальні дії прокурори. Спочатку до них долучилися представники Районної прокуратури в Скаржисько-Каменній та Окружної прокуратури в Кельце. Згодом до роботи приєдналися прокурори Малопольського відділу Головної прокуратури.

У справі триває слідство. Наразі нікому не висунуто звинувачень.

Провадження ведеться спільно зі співробітниками Агентства внутрішньої безпеки та Воєводської поліції в Кельцях.

ППО вночі знищила 5 балістичних ракет та 187 дронів, — Повітряні сили

ППО вночі знищила 5 балістичних ракет та 187 дронів, — Повітряні сили

У ніч на 1 вересня російські війська здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети різних типів та 218 ударних БпЛА.

За даними Повітряних сил, українська ППО знищила:

  • 5 балістичних ракет «Іскандер-М/KN-23/С-400»;

  • 2 реактивні «Бандеролі»;

  • 5 крилатих ракет «Калібр»;

  • 187 ударних БпЛА.

Також РФ застосовувала протикорабельні ракети «Циркон», протирадіолокаційні Х-31П та дрони-імітатори «Пародія».

Основними напрямками удару були Одещина та Київщина. Зафіксовано влучання ракет і ударних безпілотників на 28 локаціях, а падіння збитих цілей та уламків — ще на 10.

Частина російських ракет, за даними Повітряних сил, не досягла своїх цілей.

 quuiqhhidzzierhab

Das Alkagesta-Imperium: Wie Azim Novruzov den Hauptumschlagplatz für Kremls Schattenöl schuf

Der Druck auf Russlands sogenannte „Schattenflotte“ wächst weiter, wodurch zunehmend auch ihre Verbündeten und Geschäftspartner ins Visier geraten.

Adnan Akhmedzade, ein SOCAR-Manager, der im vergangenen Jahr in Aserbaidschan festgenommen wurde, soll Berichten zufolge begonnen haben, mit Ermittlern über sein enges Umfeld zu kooperieren — eine Entwicklung mit potenziell weitreichenden Folgen.

Dabei stellte sich heraus, dass unter den Personen, die dem Kreml dabei helfen sollen, Sanktionen gegen Russland mithilfe eines komplexen Netzwerks aus Handelsfirmen, Tankern und Bankkonten in verschiedenen Jurisdiktionen faktisch wirkungslos zu machen, eine Schlüsselrolle dem aserbaidschanischen Geschäftsmann Azim Novruzov zugeschrieben wird.

Sein Name war der breiten Öffentlichkeit lange Zeit kaum bekannt. Hinter den Kulissen des globalen Ölhandels taucht Novruzov jedoch zunehmend in Ermittlungen über Sanktionsumgehung, Offshore-Strukturen und Schattenlieferungen russischen Öls auf.

In diesen Geschichten geht es um Milliarden Dollar, maltesische Briefkastenfirmen, Verbindungen zu Spitzenmanagern der Ölindustrie und Luxusimmobilien in London. Novruzov selbst weist all diese Vorwürfe selbstverständlich zurück. Doch die Kette auffälliger Überschneidungen rund um seine Geschäfte wird immer länger.

Читайте по темі: Geldwäsche-Drehscheibe ABB: Wie Aserbaidschans größte Staatsbank illegale Milliarden-Zahlungen für Punins Pin-Up abwickelt

Ein wenig Vorgeschichte

Vor dem Beginn des groß angelegten russischen Krieges gegen die Ukraine im Jahr 2022 und den darauffolgenden globalen Sanktionen, die die russische Ölindustrie schwer trafen, war der Name Novruzov nur einem engen Kreis von Geschäftsleuten und Spezialisten des Ölmarktes bekannt.

Doch wie jeder „kleine siegreiche Krieg“, der spektakulär scheiterte, löste Russlands Krieg gegen die Ukraine eine Kette von Ereignissen aus, die sich rasch zu einer Lawine entwickelte — für manche eine Katastrophe, für andere eine enorme Chance. Zu Letzteren gehörte offenbar Azim Novruzov, ein eher unauffälliger aserbaidschanischer Öltrader, der schnell erkannte, dass Russland sein Öl trotz Sanktionen weiterhin verkaufen musste.

Infolgedessen soll sich Novruzov aktiv am Aufbau der sogenannten Schatten-Tankerflotte beteiligt haben — begünstigt durch seine Kontakte in diesem Bereich. Genau zu diesem Zeitpunkt tauchten in Ermittlungen zunehmend die Namen mehrerer aserbaidschanischer Unternehmer auf, darunter Tahir Garayev, Ettibar Eyub, Anar Madatly und Azim Novruzov. Ebenso geriet die staatliche Ölgesellschaft SOCAR in den Fokus, mit der all diese Personen in Verbindung gebracht werden.

Laut Analysten und Journalisten sollen sie Teil eines Netzwerks von Vermittlern sein, das Ölströme im Zusammenhang mit russischen Unternehmen betreut.

Wer ist Azim Novruzov?

Wie bereits erwähnt, war die Person Azim Novruzov der breiten Öffentlichkeit lange Zeit unbekannt. Es überrascht daher nicht, dass bis heute nur sehr wenige Informationen über ihn verfügbar sind. Nach allem, was bekannt ist, bewegte sich Novruzov schon vor seiner aktiven Beteiligung an der sogenannten „Schattenflotte“ in der „Grauzone“ des Ölmarktes — einem Bereich, in dem übermäßige Aufmerksamkeit äußerst unerwünscht ist.

Bekannt ist, dass Azim Novruzov aserbaidschanischer Staatsbürger ist und über eine Aufenthaltserlaubnis im Vereinigten Königreich verfügt. Einigen Berichten zufolge soll er inzwischen sogar die britische Staatsbürgerschaft erhalten haben, eine offizielle Bestätigung dafür existiert jedoch nicht.

In offiziellen Registern tauchte der Name Azim Novruzov nur wenige Male auf.

Über Novruzov selbst gibt es nur begrenzte öffentliche Informationen. Aus offenen Unternehmensregistern geht hervor, dass er im Oktober 1977 geboren wurde und die aserbaidschanische Staatsbürgerschaft besaß. In britischen Registern erschien er als Direktor der 2014 in London registrierten Firma Enviroinvest Ltd. Das Unternehmen existierte weniger als ein Jahr und wurde bereits im Februar 2015 liquidiert.

Читайте по темі: The oil shadow was hidden behind copyright: “Alkagesta” initiated the global removal of reports on Russian money

 tidttiqzqiqkdrkm heiridteitdrps dqkiukiuxideqinv dzzdyzeqhyhzuryzrzzyzrzzyutkzyrzzzyzddzinv tidttiqzqiqkdinv tidttiqzqiqkdhab quuiqhhidzzierhab

Nach eigenen Angaben verfügt Azim Novruzov über nahezu zwanzig Jahre Erfahrung im Energiesektor und im internationalen Rohstoffhandel. Zu Beginn seiner Karriere arbeitete er bei Union Grand Energy, bevor er etwa im Jahr 2013 ins Vereinigte Königreich übersiedelte.

Im Laufe der Jahre wurde sein Name mit mehreren Energieunternehmen in Verbindung gebracht, darunter Sumato Energy und Alkagesta, ebenso wie mit verschiedenen Handelsstrukturen in den Vereinigten Arabischen Emiraten, der Türkei und Europa.

Einige Quellen behaupten, dass er als Anteilseigner oder Vermittler bei Unternehmen tätig gewesen sein könnte, die mit dem Ölhandel von SOCAR und anderen Lieferanten verbunden waren. Dass Novruzovs Name von Adnan Akhmedzade im Rahmen der Ermittlungen genannt wurde, scheint diese Vermutungen zusätzlich zu stützen.

Eine der frühesten bekannten Spuren Novruzovs führt zur in Dubai registrierten Firma Sumato Energy FZE. Dokumente zeigen, dass Novruzov bereits 2009 als Anteilseigner des Unternehmens aufgeführt wurde. Sumato war im Handel mit Öl und Erdölprodukten tätig — ein Geschäftsfeld, in dem die tatsächlichen Eigentümer häufig hinter Offshore-Strukturen und nominellen Direktoren verborgen bleiben.

Laut Global Witness handelt es sich bei Sumato Energy FZE um eine Gruppe von Energiehandelsunternehmen, die Öl ausschließlich von SOCAR und mit ihr verbundenen Organisationen bezogen haben sollen. Die Sumato Energy Group bestand aus vier rechtlich unabhängigen Unternehmen, die in Neuseeland, Singapur, der Schweiz und den Vereinigten Arabischen Emiraten registriert waren. Die erste Sumato-Gesellschaft wurde im Dezember 2005 in Neuseeland unter dem Namen Sumato Energy Group Limited gegründet.

Welche konkrete Rolle Azim Novruzov bei Sumato Energy FZE spielte, bleibt unklar. Offensichtlich ist jedoch, dass er Verbindungen zur politischen und wirtschaftlichen Führung Aserbaidschans sowie zum Aliyev-Clan besitzt, dessen Vertreter unter den mit Sumato verbundenen Personen genannt wurden und die Kontrolle über SOCAR ausüben sollen.

Später tauchte Novruzovs Name im Zusammenhang mit der Firma Alkagesta auf. Dabei handelt es sich um ein 2018 in Malta registriertes Handelsunternehmen, das auf die Lieferung von Treibstoffen und Erdölprodukten spezialisiert ist. Alkagesta präsentiert sich als globaler Händler für Ölprodukte, Düngemittel und Biokraftstoffe, der in mehr als 40 Ländern tätig sei und über ein internationales Netzwerk von Büros verfüge.

Offiziell operiert das Unternehmen in zahlreichen Ländern und arbeitet mit internationalen Banken zusammen. Journalistische Ermittlungen behaupten jedoch, dass sich hinter dieser äußeren Seriosität ein deutlich komplexeres System verbergen könnte und dass gerade über die maltesische Infrastruktur Geschäfte mit russischem Öl nach der Verhängung von Sanktionen abgewickelt worden seien.

Systeme, Unternehmen, Personen

Ermittlern zufolge soll Alkagesta dazu genutzt worden sein, die Herkunft russischen Öls zu verschleiern, Ursprungsdokumente zu verändern und Treibstoffe über Drittstaaten weiterzuverkaufen. In einigen Fällen passierte das Öl mehrere Häfen und Firmen, bevor es schließlich als kasachisches oder turkmenisches Produkt auf dem Markt erschien.

Malta galt in diesen Systemen als günstiger logistischer Knotenpunkt — als eines der Zentren des Treibstoffhandels im Mittelmeerraum.

Ein weiterer Bestandteil dieser Geschichte ist die Ölhandelsgruppe Coral Energy. Dieses Unternehmen taucht seit Jahren in Ermittlungen über den Handel mit russischem Öl auf. Als Eigentümer gilt der aserbaidschanische Geschäftsmann Tahir Garayev. In einigen Veröffentlichungen wird behauptet, dass Novruzov zu den Personen gehörte, die dabei halfen, die Finanzströme innerhalb dieser Struktur zu verwalten.

Ermittler bezeichnen ihn als Koordinator finanzieller Operationen, als Teilnehmer an Systemen zur Umgehung von Sanktionen sowie als Vermittler zwischen Händlern und dem Bankensystem. Den vorliegenden Angaben zufolge könnten Konten in der Türkei und anderen Jurisdiktionen zur Durchführung der Transaktionen genutzt worden sein.

Ermittlungen beschreiben ein System, das inzwischen als typisch für die sogenannte „Schattenflotte“ gilt. Vereinfacht dargestellt funktioniert es etwa folgendermaßen: Russisches Öl wird zunächst an einen Trader verkauft, anschließend wird die Ladung auf offener See auf einen anderen Tanker umgeladen. Parallel dazu werden die Dokumente ausgetauscht — das Öl wird danach als kasachisches oder turkmenisches Produkt deklariert. Anschließend wird der Treibstoff auf Märkten in Europa, dem Nahen Osten oder Afrika verkauft.

Das Volumen solcher Operationen wird auf mehrere zehn Milliarden Dollar pro Jahr geschätzt. Einige Ermittlungen behaupten sogar, dass russisches Öl auf diese Weise trotz Sanktionen Märkte innerhalb der Europäischen Union erreicht haben könnte. In diesen Veröffentlichungen wird der Name Azim Novruzov häufig gemeinsam mit mehreren Akteuren des internationalen Ölhandels genannt.

Als einer der wichtigsten Partner Novruzovs gilt der aserbaidschanische Geschäftsmann Tahir Garayev — Eigentümer der Handelsgruppe Coral Energy. Ermittlern zufolge soll Coral Energy an Transport und Verkauf russischen Öls über ein Netzwerk aus Vermittlern und Tankern beteiligt gewesen sein. Novruzov wird dabei als einer der Beteiligten beschrieben, der für Finanzoperationen und die Organisation von Transaktionen verantwortlich gewesen sein soll.

Eine weitere Person, mit der Journalisten Novruzov in Verbindung bringen, ist der aserbaidschanische Topmanager Adnan Akhmedzade, der zuvor in Strukturen von SOCAR tätig war. Laut einigen Veröffentlichungen könnte Akhmedzade zu den Personen gehört haben, die beim Aufbau eines Netzwerks von Handelsunternehmen — darunter Alkagesta — geholfen haben.

Einige Ermittlungen behaupten zudem, dass Novruzov Kontakte zu Vertretern von „Rosneft“ und anderen Akteuren des russischen Ölmarktes unterhalte. Öffentliche direkte Beweise für solche Treffen oder Vereinbarungen existieren jedoch bislang nicht, und Novruzov selbst weist entsprechende Kontakte zurück.

Der schwerwiegendste Vorwurf betrifft die mutmaßliche Beteiligung am Handel mit russischem Öl über ein Netzwerk aus Vermittlern und Offshore-Gesellschaften. Nach Angaben mehrerer Ermittlungen kaufen solche Strukturen russisches Öl auf, mischen es mit Rohstoffen aus anderen Ländern oder verändern die Begleitdokumentation, bevor das Produkt anschließend als Öl anderer Herkunft weiterverkauft wird.

In einigen Veröffentlichungen wird behauptet, dass Novruzov bei solchen Operationen die Rolle eines Finanzkoordinators gespielt haben könnte. Ermittler gehen außerdem davon aus, dass dabei Bankkonten in der Türkei und anderen Jurisdiktionen genutzt wurden. Ihrer Version zufolge liefen über diese Konten Zahlungen für Öllieferungen, wodurch die tatsächlichen Endbegünstigten der Geschäfte verschleiert werden konnten.

Londoner Immobilien

Ein weiterer Aspekt, der die Aufmerksamkeit von Journalisten auf sich zog, betrifft den Erwerb luxuriöser Immobilien im Vereinigten Königreich. Laut dem britischen Grundbuch sollen Novruzov und seine Familie eine Villa im prestigeträchtigen Londoner Stadtteil St John’s Wood für etwa sechs bis sieben Millionen Pfund erworben haben.

Ermittler behaupten, dass die Mittel für den Kauf mit Ölhandelsgeschäften in Verbindung stehen könnten. Direkte Beweise für die Herkunft der Gelder wurden bislang jedoch nicht veröffentlicht. Dennoch wurde die Transaktion Teil größerer Veröffentlichungen über Luxusimmobilien, die angeblich mit Einnahmen aus dem Rohstoffhandel finanziert wurden.

Trotz der Vielzahl an Vorwürfen und Veröffentlichungen steht Azim Novruzov bislang weder auf Sanktionslisten der USA noch der EU oder Großbritanniens. Dennoch behaupten einige Berichte, dass seine Aktivitäten die Aufmerksamkeit der britischen National Crime Agency (NCA) auf sich gezogen haben könnten, die angeblich interne Ermittlungen führe.

Eine offizielle Bestätigung solcher Ermittlungen existiert in öffentlichen Quellen bislang nicht. Das Thema der sogenannten „Schattenflotte“ und des Handels mit russischem Öl bleibt jedoch eines der zentralen Themen der internationalen Sanktionspolitik. Mit der Verschärfung der Beschränkungen richtet sich die Aufmerksamkeit westlicher Regulierungsbehörden zunehmend auf Vermittler und Händler, die den Export russischen Öls weiterhin ermöglichen.

Bislang taucht der Name Azim Novruzov vor allem in journalistischen Ermittlungen und analytischen Berichten auf. Doch das Ausmaß der Vorwürfe — von der Beteiligung am Handel mit russischem Öl bis hin zu mutmaßlichen Finanzoperationen — macht ihn zu einer Figur, die sowohl Journalisten als auch internationale Regulierungsbehörden weiterhin aufmerksam beobachten dürften.

Sollte der Druck auf die „Schattenflotte“ weiter zunehmen, könnten genau solche Vermittler zu den nächsten Zielen westlicher Sanktionspolitik werden. Und dann könnte sich die Geschichte von Azim Novruzov von journalistischen Recherchen in eine juristische Angelegenheit verwandeln.

Ризик деменції можна зменшити на чверть? Вчені розповіли про важливу роль гормонів

Гормонозамісна терапія може бути пов’язана зі зниженням ризику розвитку деменції у жінок після менопаузи. Найбільший ефект дослідники виявили серед жінок, які перенесли хірургічну менопаузу, передають Патріоти України.

Британські науковці протягом приблизно 13 років спостерігали за понад 183 тисячами жінок у постменопаузі. Майже 4 тисячі учасниць за цей час захворіли на деменцію.

Дослідники проаналізували, зокрема, дані жінок, які використовували гормонозамісну терапію — препарати, що компенсують дефіцит статевих гормонів, зокрема естрогену та прогестерону.

Наскільки може зменшитися ризик

Згідно з результатами дослідження, у жінок, які застосовували ЗГТ, ймовірність розвитку деменції будь-якого типу була приблизно на 10% нижчою.

Водночас ефект відрізнявся залежно від особливостей репродуктивного здоров’я.

У жінок, які протягом життя мали менший період впливу естрогену через пізній початок менструацій або ранню менопаузу, ризик деменції при застосуванні ЗГТ був на 16% нижчим.

Ще більш помітна різниця спостерігалася у жінок, які перенесли хірургічну менопаузу. У цій групі ймовірність розвитку деменції була на 26% нижчою.

Серед носійок гена ApoE4, який пов’язаний із підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера, ЗГТ асоціювалася зі зниженням ризику приблизно на 13%.

Чому вчені звернули увагу на менопаузу

Жінки статистично частіше стикаються з деменцією, хоча частково це пояснюється більшою тривалістю життя.

Однак науковці також розглядають можливий вплив менопаузи на метаболізм мозку та когнітивне здоров’я. Окрему увагу привертає зміна рівня естрогену, яка відбувається під час менопаузи.

Дослідники припускають, що гормональні зміни можуть бути одним із факторів, пов’язаних із подальшим ризиком когнітивних порушень.

Це ще не означає, що ЗГТ запобігає деменції

Вчені наголошують на важливому обмеженні результатів. Дослідження було спостережним, а не рандомізованим клінічним випробуванням.

Тому воно демонструє статистичний зв’язок, але не доводить, що саме гормонозамісна терапія безпосередньо запобігає деменції.

Наприклад, жінки, які приймали ЗГТ, у середньому мали вищий рівень освіти. Дослідники врахували соціально-економічні фактори, однак не можна повністю виключити вплив інших відмінностей між групами.

Таким чином, результати є перспективними, але не підставою самостійно починати гормональну терапію для профілактики деменції. ЗГТ насамперед застосовують для контролю симптомів менопаузи, а рішення про її призначення має враховувати індивідуальні ризики та переваги.

Народні прикмети на 2 вересня. Чого не варто робити, щоб не занапастити свою долю

2 вересня в православному календарі день пам’яті святого мученика Маманта, А також святого преподобного Івана Постника, патріарха Царгородського (15 вересня за старим стилем).

Мамант – християнський святий III століття. Народився в Пафлагонії (сучасна Туреччина) у сім’ї знатних і побожних християн Феодота і Руфіни, які були ув’язнені за віру в Христа. Мати Маманта померла під час пологів, а батько помер через кілька днів після її смерті. Хлопчика виховала християнська вдова Амія.

З дитинства Мамант відзначався великою побожністю і мудрістю. В юному віці він вирішив проповідувати християнську віру, і його діяльність швидко привернула увагу місцевої влади. Мамант був заарештований і підданий тортурам за відмову відректися від віри. Його доставили до імператора Авреліана, але святий залишився непохитним у своїй вірі.

Після багатьох мук Маманта відправили в гори Кесарії Каппадокійської (сучасна Туреччина), де він влаштувався у печері і продовжував жити як пустельник. За переказами, він мав здатність приручати диких звірів, які приходили до нього, і навіть годував їх молоком своєї кози.

Святий Мамант на прирученому ним леві

Згодом угодника божого знову захопили і піддали новим тортурам, після чого його стратили близько 275 року.

***

Святий преподобний Іван Постник, патріарх Царгородський (Константинопольський), був видатною постаттю у Візантійській імперії та Церкві в VI столітті. Він народився в Константинополі приблизно 510 року в родині благочестивих християн.

Іван з раннього віку відчував покликання до духовного життя. Він вступив до монастиря, де присвятив себе строгому аскетизму, молитві та посту, за що й отримав прізвисько “Постник”. Його аскетичне життя, поєднане з глибоким смиренням і любов’ю до ближнього, швидко здобуло йому авторитет серед духовенства і вірян.

582 року Іван був обраний патріархом Константинопольським, наступником патріарха Євтіхія. Його патріаршество припало на часи правління імператора Маврикія. Як патріарх, він продовжив жити в строгому пості й молитві, навіть незважаючи на високу посаду. Його називали “постником” через суворе дотримання посту, яке він зберігав протягом усього свого життя.

Іван Постник був відомий як активний церковний реформатор. Він проводив сувору дисципліну серед кліру, прагнучи утвердити моральні принципи серед священиків і ченців. Він також ініціював численні благодійні заходи для підтримки бідних і нужденних, виявляючи християнське милосердя у своїх діях.

Іван Постник зіткнувся з численними викликами у богословських питаннях, зокрема щодо монофелітства, єресі, яка стверджувала, що у Христі є лише одна воля — божественна, а не дві — божественна і людська. Він прагнув зберегти церковну єдність і зміцнити православну віру.

Іван також відомий тим, що вперше прийняв титул “Вселенський патріарх”, що викликало певне невдоволення в Римській Церкві. Однак цей титул згодом став визнаним у Православній Церкві і є традиційним для патріархів Константинопольських донині.

Святий Іван Постник помер 2 вересня 595 року.

Прикмети на 2 вересня

  • Дощ — осінь буде сухою.
  • Хмари низько пливуть до поганої погоди.
  • Захід сонця червоний — чекайте на швидкі заморозки.

Що не можна робити

2 вересня

Цього дня дуже важливо не жалітися на свою долю та не плакати — інакше з проблемами у житті буде дуже важко впоратися. Не починайте нові справи — на вас чекатиме провал.

Що можна робити

2 вересня

В цей період селяни копали пізню картоплю. А ще святого Маманта вважали покровителем кіз і овець, тому в народі йому молилися за здоров’я цих домашніх тварин.

Через загрозу ворожих обстрілів: Держпродспоживслужба дала поради українцям щодо харчових резервів

Українцям варто тримати вдома запас питної води та харчів на 7-12 днів через загрозу ворожих обстрілів. Водночас скуповувати продукти на місяці наперед не потрібно, оскільки дефіциту немає. Про це заявив голова Держпродспоживслужби у Києві Анатолій Катеренчук в ефірі “Новини.LIVE”, передають Патріоти України.

За словами посадовця, ворог регулярно завдає ударів не лише по критичній інфраструктурі, а й по логістичних складах. Через це ситуація може різко змінюватися в будь-який день.

Для автономного забезпечення життєдіяльності вдома необхідно мати помірний недоторканний запас:

  • питної води: наявність обов’язкова, а об’єм розраховується індивідуально залежно від щоденних потреб кожної людини;
  • продуктів харчування: набір базових харчів щоденного вжитку з розрахунку на 7-12 діб.

“Звичайно, не потрібно хаотично і панічно закуповувати продукти на місяць і більше. Вони мають свій термін придатності, тому треба стежити не лише за кількістю, а й за якістю”, – наголосив Катеренчук.

Чому не варто закуповувати крупи мішками

Робити великі запаси круп або інших базових товарів немає жодного сенсу. Україна стабільно входить до топ-10 світових виробників зернових культур, тому внутрішніх запасів цілком достатньо.

“Дефіциту продуктів у нас немає і не буде. Навіть якщо якийсь товар тимчасово зникне з полиць, його завжди замінять імпортом з іншої країни. РФ саме працює над тим, щоб створити паніку й хаос, аби люди відволікалися від життєвих питань”, – пояснив голова Держпродспоживслужби.

Правильне зберігання запасів

Катеренчук пояснив, що для того, щоб їжа не псувалася та була безпечною для здоров’я, важливо дотримуватися умов зберігання.

“Ми не прив’язуємося до чогось особливого, ми розуміємо, що якщо це м’ясна продукція, вона має зберігатися у відповідному температурному режимі. Якщо це якісь крупи, вони також мають зберігатися в належному місці”, – зазначив він.

Голова Держпродспоживслужби додав, що упаковані фабричні продукти харчування мають термін придатності та умови зберігання.

Він зауважив, що місце для зберігання круп або соняшникової олії має бути прохолодним, темним і обов’язково сухим. При цьому крупи мають зберігатися в герметичній посудині.

Нагадаємо, російські удари по продовольчій інфраструктурі змушують бізнес змінювати логістичні маршрути, що може вплинути на вартість продуктів.

Шахраї розсилають українцям підроблені листи від імені судів з фішинговими вкладеннями

Шахраї розсилають українцям підроблені листи від імені судів з фішинговими вкладеннями

Українцям масово надходять підроблені електронні листи, замасковані під офіційні повідомлення судів. У них людину лякають нібито відкритим судовим провадженням та пропонують відкрити вкладення з “електронною повісткою”.

Про це повідомляє “Судово-юридична газета”, про небезпечну розсилку попередило ДП “Інформаційні судові системи”.

Шахраї повідомляють про нібито відкриту судову справу

Схема розрахована на те, що одержувач сприйме повідомлення як справжнє та спробує негайно з’ясувати подробиці.

У фейкових листах зазначається, що за позовною заявою нібито вже розпочато судове провадження, а до повідомлення додано електронну повістку на судове засідання.

Читайте по темі: У «Шегинях» в авто виявили незадекларовану електроніку на понад 400 тисяч гривень

У ДП “Інформаційні судові системи” закликають не відкривати вкладення та не переходити за посиланнями в таких підозрілих повідомленнях.

Не вводити паролі, КЕП та коди підтвердження

Українців також застерігають від введення паролів, даних кваліфікованого електронного підпису, кодів підтвердження та будь-яких інших персональних даних після переходу з підозрілого листа.

Насамперед варто перевірити адресу відправника. Інформацію про наявність судових справ рекомендують самостійно перевіряти через Електронний кабінет та інші офіційні канали судової влади.

Якщо ж лист містить несподівану “повістку” та спонукає відкрити файл або перейти за посиланням, робити цього не слід.

Нічна атака БпЛА в РФ: спалахнули пожежі в порту Усть-Луга та у місті Тольятті

Нічна атака БпЛА в РФ: спалахнули пожежі в порту Усть-Луга та у місті Тольятті

У ніч проти 1 вересня у Ленінградській області після атаки БпЛА спалахнула пожежа в порту Усть-Луга. У Тольятті пролунала серія потужних вибухів, після яких виникла масштабна пожежа.

Про це повідомляють російські телеграм-канали та OSINT-спільноти.

У порту Усть-Луга спалахнула пожежа після атаки БпЛА

У портовій зоні Усть-Луга в Ленінградській області Росії після атаки безпілотників виникла пожежа. Також повідомляється про пошкодження на території об’єкта, заявив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко.

атака на Ленінградську область quuiqhhidzzierhab

За його словами, на місці працюють екстрені служби. Наразі триває відбиття атаки, а інформація про наслідки та масштаби пошкоджень уточнюється.

Що відомо про порт Усть-Луга

Усть-Луга – один із найбільших морських торговельних портів Росії на Балтійському морі. Він розташований на узбережжі Фінської затоки в Ленінградській області та відіграє важливу роль у російській логістиці.

Через порт проходять значні обсяги стратегічних вантажів, зокрема нафта, нафтопродукти, вугілля та мінеральні добрива.

У портовій зоні розташовані великі промислові та перевантажувальні комплекси, зокрема об’єкти російських компаній “Новатек” та “Єврохім”. Усть-Луга вже неодноразово ставала ціллю атак безпілотників.

У Тольятті після  потужних вибухів спалахнула пожежа

У ніч проти 1 вересня в російському Тольятті Самарської області пролунала серія потужних вибухів. Після цього в одному з районів міста виникла масштабна пожежа, повідомляють російські та місцеві телеграм-канали.

Наразі офіційної інформації про причини вибухів, можливі влучання чи масштаби пошкоджень немає. Дані про наслідки події уточнюються.

Після серії вибухів у місті зафіксували масштабну пожежу. Водночас наразі невідомо, що саме стало її причиною та який об’єкт міг бути пошкоджений. 

Тольятті є одним із важливих промислових центрів Росії. У місті розташовані підприємства хімічної, автомобільної та інших галузей промисловості.

Серед великих підприємств – “КуйбишевАзот”, “Тольяттіазот” та “Тольяттікаучук”. Вони виробляють хімічну продукцію, зокрема компоненти, що використовуються у промисловості.

У Тольятті також розташовані потужності “АвтоВАЗу”. Крім того, в місті працюють підприємства, пов’язані з виробництвом безпілотних авіаційних систем та енергетичного обладнання.

Тольятті має і військове значення: у місті дислокуються російські військові підрозділи та розташовані об’єкти військової інфраструктури.